Фізична особа - громадянин України, фізична особа без громадянства або громадянин іноземної держави.

Фізична особа - резидент - фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні.

У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця зна-ходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім'ї або її реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності.

Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

Якщо фізична особа є особою без громадянства і на неї не поширюються положення абзаців першого - четвертого цього підпункту, то її статус визначається згідно з нормами міжнародного права.

Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому цим Законом, або її реєстрація як самозайнятої особи.

Фізична особа - нерезидент - фізична особа, яка не є резидентом України.

У разі якщо у цьому Законі використовуються терміни «резидент» або «нерезидент» у відповідних відмінках, під цими термінами відповідно розуміються «фізична особа - резидент» або «фізична особа - нерезидент».

Для цілей цього Закону членами сім'ї фізичної особи є її дружина або чоловік, діти як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка (у тому числі усиновлені), батьки, баба або дід як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка, брати чи сестри як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка, онуки як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка, інші утриманці такої фізичної особи або її опікуни, визнані такими згідно із законом.

Членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки та батьки її чоловіка або дружини, ЇЇ чоловік або дружина, діти як такої фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, у тому числі усиновлені ними діти. Інші члени сім'ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.

Інші терміни використовуються у значеннях, визначених законами з питань оподаткування або іншими законами, що не суперечать таким законам та цьому Закону у частині визначення термінів.

1.2. Платники податку

Платниками податку є:

Э резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи;

Э нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України.

Не є платником податку нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України і має дипломатичні привілеї та імунітет, встановлені на умовах взаємності міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, щодо доходів, одержуваних ним безпосередньо від здійснення такої дипломатичної чи прирівняної до неї таким міжнародним договором іншої діяльності.

Якщо платник податку помирає або визнається судом померлим чи безвісно відсутнім, то податок за останній податковий період справляється з активів такого платника податку (нарахованих на його користь доходів) при відкритті спадщини, з урахуванням обмежень, встановлених законом.

Об'єктом оподаткування резидента є:

ь загальний місячний оподатковуваний дохід;

ь чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року;

ь доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті;

ь іноземні доходи.

Об'єктом оподаткування нерезидента є:

v загальний місячний оподатковуваний дохід з джерелом його походження з України;

v загальний річний оподатковуваний дохід з джерелом його походження з України;

v доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті.

При нарахуванні доходів у вигляді валютних цінностей або інших активів, чия вартість є вираженою в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях, така вартість перераховується у гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, діючим на момент одержання таких доходів.

При нарахуванні доходів у будь-яких негрошових формах об'єкт оподаткування визначається як вартість такого нарахування, визначена за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт, який розраховується за такою формулою:

К = 100 : (100 - Сп), де

К - коефіцієнт;

Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент такого нарахування.

Вартість такого нарахування визначається виходячи із звичайної ціни, збільшеної на суму:

податку на додану вартість, якщо особа, яка здійснює таке нарахування, є платником податку на додану вартість; акцизного збору, якщо надається підакцизний товар.

У такому ж порядку визначається об'єкт оподаткування для сум надміру витрачених коштів, отриманих платникам податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлений строк.

Якщо особа, яка нараховує доходи у формах, відмінних від грошової, є платником податку на прибуток підприємств за ставкою, встановленою пунктом 10.1 статті 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», то до її валових витрат включається сума, розрахована згідно з цим пунктом. Така сама сума є базою для нарахування збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

При нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об'єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України чи внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи.

1.3. Загальний оподатковуваний дохід

Загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року.

До складу загального місячного оподатковуваного доходу вклю-чаються:

ь доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору;

ь доходи від продажу об'єктів прав інтелектуальної (промислової) власності; доходи у вигляді сум авторської винагороди, іншої плати за надання права на користування або розпорядження іншим особам нематеріальним активом (творами науки, мистецтва, літератури або іншими нематеріальними активами) (далі - роялті), у тому числі одержувані спадкоємцями власника такого нематеріального активу;

ь сума (вартість) подарунків у межах, що підлягають оподаткуванню згідно з нормами статті 14 цього Закону;

ь сума страхових внесків (страхових премій) за договором добровільного страхування, сплачена будь-якою особою - резидентом, іншою ніж платник податку, за такого платника податку чи на його користь, крім сум, що сплачуються:

а) особою - резидентом, яка визначається вигодонабувачем (бенефіціаром) за таким договором;

б) одним з членів сім'ї першого ступеня споріднення платника податку;

в) працедавцем - резидентом за свій рахунок за договорами довгострокового страхування життя або недержавного пенсійного страхування платника податку, якщо така сума у розрахунку на такого платника податку не перевищує 15 відсотків нарахованої таким працедавцем суми заробітної плати платнику податку протягом кожного звітного податкового місяця, у якому сплачується такий страховий внесок (премія), але при цьому не вище суми, визначеної у підпункті 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 цього Закону, у розрахунку на такий місяць.

1.4. Податкові соціальні пільги

Статтею 6 Закону встановлено ряд пільг, направлених на зменшення оподатковуваного доходу для тих громадян (платників податку), заробітна плата яких не перевищує суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень (ст. 6.5.).

На період до 27.05.04 року розмір такого доходу становив 510 грн. (365 х 1,4 = 511).

Законом України від 11.05.2004 року № 1704 на 2004 рік встановлений розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в сумі 386,73 грн. Цей Закон набрав чинності з 27.05.2004 року, а тому з цієї дати розмір такого доходу становить 540 грн. (386,73x1,4=541.42).

(Примітка: Порядок застосування такого розміру податкової соціальної пільги потребує додаткового офіційного роз'яснення)

Звернемо увагу, що податкова соціальна пільга надається тільки на ту суму доходу, яка виплачена (нарахована) у вигляді заробітної плати у визначенні Закону № 889.

Тобто дохід, отриманий у вигляді додаткового блага, не впливає на право надання пільги.

Розмір такої пільги "прив'язаний" до мінімальної заробітної плати (МЗП).

На перехідний період встановлюються такі розміри податкової соціальної пільги, визначеної у підпункті 6.1.1. пункту 6.1. статті 6 цього Закону: у 2004 році - у розмірі 30 процентів МЗП (61,5 грн.), у 2005 році - у розмірі 50 процентів МЗП, у 2006 році - у розмірі 80 процентів МЗП, у 2007 році - у розмірі 100 процентів МЗП.

Окремим соціальним групам населення надається право на отримання податкової соціальної пільги в розмірі 150 і 200 відсотків суми пільги, визначеної за правилами підпункту 6.1.1. цього закону.

Але і в цих випадках такі пільги надаються за тієї ж умови - якщо місячний оподатковуваний дохід у вигляді заробітної плати менший ніж 540 гривень (для 2004 року). Пільга у розмірі 150 відсотків (92,25 грн. - для 2004р.) надається платнику податку, який:

а)є самотньою матір'ю або самотнім батьком (опікуном, піклувальником) - у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;

б)утримує дитину - інваліда І або II групи - у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;

в) має троє чи більше дітей віком до 18 років - у розрахунку на кожну таку дитину;

г) є вдівцем або вдовою;

д)є особою, віднесеною законом до 1 або 2 категорії осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв'язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;

є)є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад'юнктом, військовослужбовцем строкової служби;

1 - далі по тексту, для спрощення, застосована сума 540 грн.

є)є інвалідом І або II групи,

Пільга у розмірі 200 відсотків (123 грн. - для 2004р.) надається платнику податку, який є:

а)особою, що є Героєм України, Героєм Радянського Союзу або повним кавалером

ордена Слави чи Трудової Слави;

б)учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працю-вала в тилу і має відповідні державні відзнаки;

в) колишнім в'язнем концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання підчас Другої світової війни або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою;

г) особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками;

д)особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року [4,с.2].

Податковою соціальною пільгою кожен громадянин може скористатися щодо зменшення оподатковуваного доходу у вигляді заробітної плати, який він отримує тільки в одного працедавця [14,с.25].

У разі отримування доходу у двох або більше працедавців такий платник податку зобов'язаний подати заяву іншим працедавцям про відмову в наданні податкової соціальної пільги (крім вибраного ним одного працедавця).

Відповідальність за дотримання цієї норми Закону покладається на платника податку (п.п.6.3.4 і 6.3.5 Закону).

Податкова соціальна пільга застосовується за місцем (визначеним у трудовій книжці) отримання платником податку основного доходу на дату набрання чинності цим пунктом без подання заяви про застосування пільги.

Платник податку, який має право на застосування податкової пільги більшої, ніж передбачена підпунктом 6.1.1 пункту 6.1 цієї статті, зазначає про таке право у заяві про застосування такої пільги та додає відповідні підтверджуючі документи за формою, визначеною центральним податковим органом.

Порядок надання документів та їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги наведений в постанові КМУ від 26.12.2003 р. № 2035.

Наказом ДПАУ від 30.09.2003р. №461 встановлений порядок щодо затвердження форм заяв і повідомлення з питань отримання (застосування) податкової соціальної пільги.

Як для бухгалтерів підприємств так і для пересічних громадян останнім часом актуальним питанням є практичне застосування норм нового Закону України про податок з доходів фізичних Найпоширенішим запитанням є застосування податкової соціальної пільги.

Наприклад, з якого місяця буде надаватися працівнику податкова соціальна пільга, якщо він працевлаштувався на підприємство з 24 лютого. Відповідно до ст. 6 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.04р. № 889-ІV та Порядку надання документів та їх складу при застосуванні податкової соціальної пільги, затвердженого Постановою Кабміну України від 26.12.03 р. № 2035 - соціальна податкова пільга починає застосовуватися працедавцем з податкового місяця, в якому платник податку подав заяву про її застосування з відповідними документами, і зупиняється з податкового місяця, в якому платник податку подав заяву про відмову від пільги або припинив трудові відносини з таким працедавцем.

Отже податкова соціальна пільга застосовується з початку місяця, в якому працівник працевлаштувався та подав заяву, а не з дня працевлаштування. Тобто в наведеному прикладі соціальна пільга буде надаватися працедавцем з 1 лютого.

Також виникають питання наступного характеру - чи застосовується податкова соціальна пільга, якщо працівнику нараховано заробітну плату у розмірі 70 грн.

Відповідно до ст.6 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.04р. № 889-ІV платник податку може застосувати податкову соціальну пільгу тільки в тому випадку, якщо його дохід, одержуваний від одного працедавця, не перевищує 510 грн. Отже якщо розмір нарахованої заробітної плати складає 70 грн., то такий дохід, на основі подання заяви, може бути зменшено на суму 61 грн.50 коп.

Часто виникає питання, щодо податкової соціальної пільги самотній матері, яка має дитину до 18 років.

Згідно Порядку надання документів та їх складу при застосуванні податкової соціальної пільги, для цілей застосування пільги самотньою матір'ю або самотнім батьком вважаються особи, які на момент застосування пільги не перебувають у шлюбі, зареєстрованому згідно з законом. Таким чином, якщо жінка не перебуває у шлюбі і виховує дитину віком до 18 років, вона має право на зменшення місячного доходу на суму соціальної пільги у розмірі 92 грн. 25 коп. Але якщо жінка бере шлюб - право на застосування такої пільги вона втрачає. Для отримання соціальної пільги, крім заяви, працедавцю необхідно надати такі документи: копію свідоцтва про народження дитини; копію рішення органу опіки, про встановлення опіки, якщо із заявою звертається опікун; паспорт та свідоцтво про народження заявника.

1.5. Податковий кредит

Зменшення річного загального оподатковуваного доходу може відбуватись також шляхом застосування податкового кредиту.

Згідно Закону "Податковий кредит - сума (вартість) витрат, понесених платником податку - резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного збору), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року, у випадках, визначених цим Законом".

Право на використання податкового кредиту реалізується платником податку шля-хом подання річної податкової декларації в органи ДПІ за місцем його податкової адреси.

До складу податкового кредиту включаються фактично понесені витрати, підтверджені платником податку документально (товарний чек, касовий ордер, тощо).

Перелік витрат, дозволених до включення у склад податкового кредиту, зазначе-ний в пункті 5.3. Закону.

Серед них:

ь сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для ком-пенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення, але не більше суми, визначеної у підпункті 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 цього Закону (540 грн. - для 2004 року), у розрахунку за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року;

Такі витрати включаються:

а) при навчанні платника податку або іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення - до податкового кредиту одного з таких членів за їх вибором;

б) при навчанні обох членів подружжя - окремо до податкового кредиту кожного, відповідно до вартості його навчання.

Зазначений у підпункті "а" цього підпункту вибір вважається здійсненим, якщо платник податку подає податкову декларацію, у якій визначається сума таких витрат.

Для цілей цього підпункту членами подружжя вважаються особи, які перебувають у шлюбі, зареєстрованому згідно із законом.

ь Сума власних коштів платника податку, сплачених на користь закладів охорони здоров'я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань у розмірах, що не покриваються виплатами з фонду загальнообов'язкового медичного страхування, крім окремих видів лікування, зазначених в цьому підпункті.

Податковий кредит надається тільки виключно резиденту, що має індивідуальний ідентифікаційний номер.

Загальна сума нарахованого податкового кредиту не може перевищувати суми загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного протягом звітного року як заробітна плата [5,с.2].

На основі податкової декларації щодо виплат, які включаються до податкового кредиту платника податку, органи ДПІ зобов'язані зробити перерахунок податку і подати в орган Державного Казначейства України відповідні документи на повернення надміру сплаченого податку (стаття 20.4 Закону).

З питань нарахування податкового кредиту і повернення надміру сплаченого податку з доходу фізичної особи видана Постанова КМУ від 04.02.04 року № 127, а також Інструкція ДПАУ від 22.09.2003р. № 442.

1.6. Ставки податку

Відповідно до статті 7 Закону ставка податку з доходу фізичних осіб з 01.01.2004р. становить 13 відсотків від об'єкта оподаткування незалежно від розміру такого дохо-ду (з 01.01.2007р. - ставка 15 відсотків).

Ставка податку з доходу на депозит (вклад) у банк становить 5 відсотків (в 2004р. такі доходи не оподатковувались) [25,с.25].

Ставка податку становить подвійний розмір ставки, визначеної пунктом 7 1 цієї статті, від об'єкта оподаткування, нарахованого як виграш чи приз (крім у державну лотерею у грошовому виразі), або будь-яких інших доходів, нарахованих на користь нерезидентів - фізичних осіб, за винятком доходів у вигляді процентів, дивідендів або роялті, для яких відповідна ставка податку аналогічна для нарахування таких доходів резиденту.

1.7. Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету

Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у в статті 7 цього Закону.

Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатко-вуваного доходу єдиним платіжним документом Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету

Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду - в термін 30 днів після звітного місячного періоду.

Якщо оподатковуваний дохід виплачується у негрошовій формі чи готівкою з каси резидента, то податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, наступного за днем такої виплати.

Для більшої наочності дані про граничні терміни сплати цих платежів подані у додатку № 2, в якому для спрощення наведено лише основні розміри внесків.

РОЗДІЛ 2. Бухгалтерський і податковий облік окремих операцій, пов'язаних з отриманням доходів на підприємствах залізничного транспорту на прикладі Кримської дирекції залізничних перевезень. Податок з доходів

2.1. Положення про відокремлений структурний підрозділ «Кримська дирекція залізничних перевезень» державного підприємства «Придніпровська залізниця»

Загальні положення

“Кримська дирекція залізничних перевезень” являється відокремленим структурним підрозділом Державного підприємства “Придніпровська залізниця” (надалі - Дирекція, залізниця) з державною формою власності і не є юридичною особою.До складу Дирекції входять виробничо-технологічні підрозділи, наведені в додатку.

В оперативному керівництві Дирекції перебувають інші відокремлені структурні підрозділи залізниці, які розташовані у межах обслуговування Дирекції.

Дирекція у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, Криму, Указами та розпорядженнями Президента України, декретами, постановами та розпорядженнями Кабінету Міністрів України, Статутом залізниць України, наказами Міністерства транспорту України, Укрзалізниці, залізниці, Статутом “Придніпровської залізниці”, а також цим Положенням.

Повне найменування: Відокремлений структурний підрозділ “Кримська дирекція залізничних перевезень” Державного підприємства “Придніпровська залізниця”.

Скорочене найменування (телеграфний шифр): ДН-4.

Місцезнаходження Дирекції: Україна, АРК, 95006 м.Сімферополь, вул. Павленка, 34

Основні завдання та напрямки діяльності Дирекції

Дирекція є однією з організаційних ланок на залізничному транспорті, яка здійснює перевезення пасажирів, вантажу, вантажобагажу у визначеному регіоні та іншу виробничу діяльність з метою одержання прибутку (доходу).

Основними завданнями Дирекції є:

ь Своєчасне і якісне здійснення перевезень пасажирів, вантажу, вантажобагажу та пошти, вантажно-розвантажувальних робіт, забезпечення якісного обслуговування пасажирів, власників, відправників та одержувачів вантажів, а також надання послуг з користування залізничними коліями, спорудами та пристроями для забезпечення потреб у перевезеннях вантажів та пасажирів у визначеному регіоні транспортної мережі. Організація та забезпечення руху поїздів відбувається за графіком.

ь Забезпечення безпеки руху поїздів, створення безпечних умов для життя і здоров'я громадян, що користуються послугами залізничного транспорту та охорони праці працівників.

ь Розвиток та розширення сфери транспортних послуг споживачам без обмеження за ознаками форм власності та видів діяльності.

ь Організація комплексного обслуговування пасажирів, продаж квитків у дальньому, місцевому та приміському сполученнях, надання додаткових платних послуг на станціях, вокзалах, в міських агентствах, Сервіс-центрах.

ь Забезпечення чіткої взаємодії всіх підрозділів та ланок, що приймають участь у перевізному процесі.

ь Комплексний розвиток та зміцнення матеріально-технічної бази господарства Дирекції.

ь Утримання в належному стані споруд, пристроїв та технічних засобів, що забезпечують необхідний обсяг перевезення пасажирів і вантажів.

ь Охорона навколишнього середовища від забруднення та інших шкідливих впливів.

ь Забезпечення готовності аварійно-технічних підрозділів до дій в умовах надзвичайних обставин та аварійних ситуацій, організація робіт з ліквідації їх наслідків.

Дирекція відповідно до покладених на неї завдань:

ь Досліджує ринок транспортних послуг, розробляє та погоджує з відповідними службами залізниці перспективні плани розвитку та розширення сфери транспортного обслуговування, інфраструктури та рухомого складу.

ь Здійснює оперативне керівництво рухом поїздів на дільницях, розташованих в межах Дирекції.

ь Здійснює у відповідності з обсягами, затвердженими залізницею, планування перевезень, визначає обсяги робіт для виробничо-технологічних підрозділів, доводить їм норми використання рухомого складу (статичне навантаження вагона, простій вагона і т.і.).

ь Здійснює згідно з галузевими завданнями виконання плану перевезень вантажів та пасажирів.

ь Забезпечує згідно з галузевими науково-технічними нормативами впровадження єдиної науково-технічної та інвестиційної політики, підвищення технічного оснащення виробництва, удосконалення технологічних процесів, впровадження світового досвіду.

ь Згідно з галузевими завданнями забезпечує утримання інфраструктури в належному стані.

ь Здійснює заходи з виконання комплексу галузевих та регіональних програм, спрямованих на підвищення якості та конкурентоспроможності транспортних послуг.

ь Організовує забезпечення мобілізаційної готовності технічних засобів Дирекції та готовності до роботи в екстремальній ситуації захисних споруд і спеціальних об'єктів, розробляє і забезпечує реалізацію заходів щодо захисту державної, службової та комерційної таємниці і впровадження системи колективної безпеки.

ь Забезпечує контроль за повним і своєчасним надходженням коштів за надані транспортні послуги .

ь Виконує послуги по навантажуванню чи вивантаженню вантажів на місцях загального користування на окремих станціях, де є вантажно-розвантажувальні механізми (крани, навантажувачі).

ь Розробляє та здійснює заходи по отриманню та підвищенню надходжень від послуг пасажирам на станціях, вокзалах, в міських агентствах, Сервіс-центрах та від вантажно-розвантажувальних робіт, наданих вантажоотримувачам та вантажовідправникам .

ь Здійснює розрахунки за виконані роботи і послуги. Вживає заходи щодо зниження витрат і підвищення прибутку (доходів). Витрати проводить згідно із затверженим залізницею кошторисом витрат на утримання Дирекції без формування фінансового результату.

ь Доводить до своїх підрозділів норми витрат матеріалів, палива, мастил, електроенергії, запасних частин та забезпечує контроль за їх дотриманням.

ь Забезпечує контроль і дотримання дисципліни цін і тарифів, правильність їх застосування.

ь Здійснює зовнішньоекономічну діяльність відповідно до чинного законодавства України.

ь Вживає заходи щодо зміцнення виробничої дисципліни, поліпшення культури праці та організації підготовки кадрів.

ь Здійснює керівництво роботою з організації, нормування та оплати праці.

ь Складає окремий баланс, організує в установленому порядку бухгалтерський, податковий та статистичний облік і зведену звітність. Проводить заходи щодо їх автоматизації.

ь Взаємодіє з місцевими органами державної виконавчої влади з питань компенсації збитків від приміських перевезень та інших операцій з обслуговування клієнтури відповідно до чинного законодавства.

ь Здійснює торговельну діяльність, забезпечує організацію громадського харчування.

ь Здійснює рекламну діяльність відповідно до Закону України “Про рекламну діяльність” та відомчих нормативних актів, що діють на залізниці.

ь Здійснює інші види діяльності, що не заборонені чинним законодавством України, а також види діяльності, які згідно з чинним законодавством України потребують спеціального дозволу (ліцензії).

Юридичний статус Дирекції

Дирекція є відокремленим структурним підрозділом державного підприємства “Придніпровська залізниця” і не є юридичною особою.

Дирекція здійснює свою діяльність на підставі і відповідно до чинного законодавства, Статуту ДП “Придніпровська залізниця” та цього Положення.

Дирекція має окремий баланс, рахунок в установах банків, печатку зі своїм найменуванням, бланки і штампи відповідно до чинного законодавства.

Дирекція несе відповідальність по своїм зобов'язанням згідно з чинним законодавством та за неналежне дотримання вимог нормативних документів у сфері експлуатаційної діяльності.

Дирекція має право від імені залізниці набувати майнові та немайнові права, виконувати покладені на неї обов'язки згідно з чинним законодавством, Статутом залізниці та цим Положенням.

Майно Дирекції

Майно Дирекції становлять необоротні та оборотні активи, а також інші цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі Дирекції.

Майно Дирекції - це складова частина майна залізниці, яка закріплюється за нею на правах повного господарського відання. Здійснюючи право повного господарського відання, Дирекція володіє, користується та розпоряджується зазначеним майном, вчиняючи за згодою залізниці щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству, Статуту залізниці та цьому Положенню.

Майно Дирекції формується за рахунок:

майна, переданого їй в повне господарське відання;

майна, отриманого від центральних та місцевих органів виконавчої влади;

іншого майна, набутого на підставах, не заборонених чинним законодавством.

Відчуження засобів виробництва, що є державною власністю і закріплені за Дирекцією, здійснюється у порядку, встановленому чинним законодавством. Одержані в результаті відчуження майна кошти використовуються згідно з чинним законодавством.

Дирекція має право у передбаченому чинним законодавством та Статутом залізниці порядку здавати в оренду приміщення, устаткування, транспортні засоби (крім рухомого складу і контейнерів), інвентар та інші матеріальні цінності, які належать залізниці і перебувають на балансі Дирекції.

Дирекція користується землею і іншими природними ресурсами відповідно до мети своєї діяльності та чинного законодавства.

Збитки, завдані Дирекції в результаті порушення її майнових прав фізичними, юридичними особами чи державними органами, відшкодовуються за рішенням суду або арбітражного суду.

Права та обов'язки Дирекції

Права Дирекції:

ь Розробляє плани своєї діяльності та перспективи розвитку відповідно до галузевих науково-технічних прогнозів та пріоритетів, кон'юктури ринку транспортних послуг та економічної ситуації і погоджує їх із залізницею.

ь Реалізує транспортні послуги на підставі тарифів, які встановлюються згідно з чинним законодавством.

ь Має право придбати майно та необхідні матеріальні ресурси у підприємств, організацій та установ, незалежно від форм власності, та окремих громадян, згідно з чинним законодавством.

ь Для забезпечення більш раціонального використання основних засобів, за згодою залізниці, має право безкоштовно та без змін форми власності передавати їх відокремленим структурним підрозділам залізниці.

ь Відповідно до Статуту залізниць України має право на переадресування в межах Дирекції вантажів, що перевозяться у вагонах.

ь Має право проводити претензійно-позовну роботу з питань стягнення плати, штрафів, зборів та інше, що передбачено чинним законодавством та Статутом залізниць України.

Обов”язки Дирекції:

Доведені в установленому порядку плани, контракти, угоди і замовлення залізниці є обов'язковими до виконання.

Дирекція зобов”язана:

ь ефективно використовувати закріплене за нею майно;

ь забезпечувати своєчасне освоєння нових виробничих потужностей та введення в дію придбаного обладнання;

ь формувати замовлення та здійснювати матеріально-технічне забезпечення виробництва в обсягах і у відповідності до нормативних документів Укрзалізниці та залізниці, розподіляючи між виробничо-технологічними підрозділами Дирекції матеріали, паливо, мастила, запчастини та забезпечувати контроль за їх раціональним використанням та схоронністю;

ь відповідно до планів, контрактів та замовлень Укрзалізниці, залізниці, укладених договорів забезпечувати надання транспортних послуг у регіоні;

ь створювати належні умови для високопродуктивної праці, забезпечувати додержання законодавства про працю, правил та норм охорони праці, соціального страхування, прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці, функціювання системи управління охороною праці;

ь забезпечувати повний збір платежів за перевезення пасажирів, багажу, вантажу, вантажобагажу та за інші надані послуги;

ь здійснювати заходи щодо удосконалення організації праці, заробітної плати працівників з метою посилення їх матеріальної зацікавленості як у результатах особистої праці, так і у загальних підсумках роботи Дирекції, забезпечувати економне і раціональне використання фонду оплати праці та своєчасні розрахунки з працівниками;

ь на підставі наказів залізниці створювати та ліквідовувати виробничо-технологічні підрозділи, розробляти та затверджувати Положення про ці підрозділи;

ь забезпечувати своєчасну сплату податків і зборів (обов”язкових платежів) згідно з чинним законодавством;

ь виконувати норми і вимоги щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.

Дирекція здійснює бухгалтерський та податковий облік, складає зведену звітність згідно з чинним законодавством.

Начальник Дирекції несе особисту відповідальність за організацію та достовірність бухгалтерського, податкового обліку та звітності.

Управління Дирекцією і повноваження трудового колективу

Керівництво Дирекцією здійснює начальник Дирекції - заступник начальника Придніпровської залізниці, який за поданням начальника залізниці призначається на посаду Генеральним директором Укрзалізниці.

Керівництво Дирекції забезпечується начальником Дирекції через апарат, організаційна структура якого затверджується начальником залізниці.

Начальник Дирекції:

самостійно вирішує питання діяльності Дирекції за винятком тих, що віднесені чинним законодавством до компетенції залізниці та Укрзалізниці;

діє за дорученням та від імені залізниці, представляє її та Дирекцію в усіх установах та організаціях;

розпоряджається за погодженням із залізницею коштами та майном відповідно до чинного законодавства;

укладає за дорученням залізниці договори;

несе повну відповідальність за виробничо-фінансову діяльність Дирекції;

несе відповідальність за формування та виконання виробничих завдань і показників виробничо-технологічних підрозділів Дирекції;

несе персональну відповідальність за збереження комерційної таємниці;

приймає на роботу та звільнює з роботи працівників апарату та підрозділів Дирекції згідно із затвердженою номенклатурою посад та штатним розкладом;

надає пропозиції начальникам відповідних служб залізниці щодо призначення на посаду і звільнення з посади, заохочення і притягнення до відповідальності керівних працівників відокремлених структурних підрозділів залізниці, розташованих в межах обслуговування Дирекції;

в межах своєї компетенції видає накази та розпорядження, обов'язкові для виконання структурними підрозділами, що входять до складу залізниці і розташовані в межах обслуговування Дирекції;

є начальником цивільної оборони Дирекції;

підписує колективний договір дирекції.

Повноваження трудового колективу Дирекції реалізується загальними зборами (конференцією) через його виборні органи згідно з чинним законодавством.

Взаємовідносини трудового колективу Дирекції з адміністрацією регулюються чинним законодавством, цим Положенням та колективними договорами залізниці і Дирекції.

Господарська та соціальна діяльність Дирекції.

Фінансування діяльності Дирекції здійснює залізниця згідно з затвердженими фінансовими показниками.

Начальник Дирекції:

обирає форми і системи оплати праці, встановлює працівникам конкретні розміри тарифних ставок, відрядних розцінок, посадових окладів, винагород, надбавок і доплат для всіх працівників Дирекції з дотриманням норм і гарантій, передбачених чинним законодавством, галузевою угодою та колективним договором залізниці;

розробляє показники та умови преміювання працівників Дирекції і її підрозділів, а також затверджує розміри премії для нарахування згідно діючих положень про преміювання;

- розробляє штатні розклади для виробничо-технологічних підрозділів відповідно до плану.

- контролює використання фонду оплати праці та чисельність працівників відповідно до планових показників.

- затверджує розрахунки по віднесенню підрозділів Дирекції до груп (класів) по оплаті праці керівників.

Відносини Дирекції з підприємствами, організаціями, установами, які не входять до складу залізниці, і громадянами в усіх сферах виробничої діяльності здійснюється на договірних засадах згідно з чинним законодавством.

Контроль за фінансовою діяльністю Дирекції здійснюється згідно з чинним законодавством.

Реорганізація та ліквідація Дирекції

Реорганізація та ліквідація Дирекції здійснюється залізницею у порядку, передбаченому чинним законодавством.

У разі реорганізації та ліквідації Дирекції її працівникам гарантується додержання прав та законних інтересів відповідно до чинного законодавства.

Порядок внесення змін та доповнень до Положення про Дирекцію

Зміни і доповнення в Положення про Дирекцію вносяться шляхом затвердження нового Положення або відповідним чином оформленого доповнення, яке являється невід'ємною часткою цього Положення [28,с.1-8].

2.2. Перелік операцій, пов'язаних з отриманням доходів:

1) Забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням. Оподаткування допомоги по вагітності та пологах (ст.38), допомоги при народженні дитини (ст.40), допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (ст.42), допомоги на поховання (ст.45)

2) Добровільне медичне страхування;

3) Оплата за проживання в гуртожитку;

4) Безоплатне харчування працівників;

5) Оплата за навчання працівників;

6) Благодійна і матеріальна допомога;

7) Одноразова допомога у зв'язку з виходом на пенсію;

8) Вихідна допомога;

9) Оподаткування відпусток;

10) Путівки на лікування і відпочинок;

11) Оподаткування авторської винагороди та премій за впровадження раціоналізаторських пропозицій;

12) Щодо доплати за роз'їзний характер робіт;

13) Оподаткування сум невчасно повернутих коштів на відрядження або під звіт;

14) Заповнення форми 1ДФ.

2.3. Забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням

За загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" від 18.01.2001р. №2240 надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг:

1) допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною) (статті 35, 37 № 2240),

2) допомога по вагітності та пологах (статті 38, 39 ЗУ № 2240),

3) допомога при народженні дитини (статті 40, 41 ЗУ № 2240);

4) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (статті 42 - 44 ЗУ № 2240),

5) допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві) (статті 45, 46 ЗУ № 2240),

6) забезпечення оздоровчих заходів (оплата путівок на санаторно-курортне лікування застрахованим особам та членам їх сімей, до дитячих оздоровчих закладів, утримання санаторіїв-профілакторіїв, надання соціальних послуг у позашкільний роботі з дітьми) (статті 47, 48 ЗУ № 2240).

2.4. Оподаткування допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною)

Загальний місячний оподатковуваний дохід включає (згідно п.п. 4.2.1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003р. № 889) доходи у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

Серед інших доходів, які підлягають оподаткуванню податком з доходів фізичної особи, є і виплати, пов'язані з тимчасовою втратою працездатності згідно з підпунктом 4.3.1 Закону № 889 (останній абзац).

Зазначені виплати згідно Інструкції №5 не відносяться до фонду оплати пра-ці як такі, що здійснюються за рахунок коштів фондів соціального страхування (пункт 3.2), а також у вигляді оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів підприємства (п.3.3.) І відображаються по елементу "Інші" форми 14-зал.

А тому такі виплати не впливають на право платника податку на отримання соціальної пільги, оскільки така пільга застосовується до доходу, отриманого платником податку як заробітна плата [2,с.17].

Тобто при отриманні заробітної плати в розмірі до 540 грн. (для 2004 року) право на соціальну пільгу у платника податку зберігалось, не зважаючи на те, що в цьому ж місяці йому була нарахована будь-яка сума лікарняних.

2.5. Нарахування і утримання внесків до Пенсійного фонду

Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. № 1058 розроблений відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Страхові внески на пенсійне страхування до солідарної системи є обов'язковими для роботодавця на виплати, визначені у статті 19 Закону № 1058, а зокрема, на суми перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, які здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності за кошти Фонду соціального страхування з тимчасової непрацездатності.

Тобто, роботодавець зобов'язаний нарахувати 32% і утримати 1% - 2 % страхових внесків на вищезазначені виплати, що відображено також у пунктах 4.1. і 4.4. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1.

Підпунктом 5.7.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997р. № 283 до складу валових витрат платника податку віднесено суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та внесків на соціальне страхування, нарахованих на виплати, зазначені у п.п.5.6.1 цього Закону.

Лікарняні ж не належать до виплат, перелічених у п.п.5.6.1.

У Листі ДПАУ від 11.05.2004 року № 8365/7/15-1117 зазначено, що до складу валових витрат згідно п.5.2.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" включаються суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), установлених Законом України "Про систему оподаткування". Таким чином, нарахування на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (в т.ч. оплата перших п'яти днів) тимчасової непрацездатності відноситься на валові витрати підприємства на підставі п.5.2.5 Закону [2,с.21].

2.6. Внески на загальне обов'язкове державне соціальне страхування на випадок тимчасової втрати працездатності, соціального забезпечення на випадок безробіття, страхування від нещасних випадків

Внески на загальне обов'язкове державне соціальне страхування на випадок тимчасової втрати працездатності, соціального забезпечення на випадок безробіття, страхування від державного соціального страхування" від 11.01.2001р. № 2213 (із змінами та нещасних випадків, установлені Законом України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового доповненнями) та Законом України "Про загальне обов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку" від 23.09.1999р. №1105, нараховуються та утримуються з суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці" та підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян (табл. 2.1.)

У зв'язку з тим, що виплати по тимчасовій непрацездатності не відносяться до витрат на оплату праці, то нарахування та утримання внесків в ці фонди не проводиться [11,с.4].

Таблиця 2.1.

Бухгалтерський і податковий облік операцій з тимчасової втрати працездатності

Умовний приклад: В березні 2004 року працівнику нараховано заробітну плату в сумі 500 грн. і лікарняні в розмірі 300 грн., з яких 200 грн. - виплата допомоги за перші п'ять днів непрацездатності за рахунок підприємства і 100 грн. - за рахунок фонду соцстраху [2,с.24].

№ п/п	Найменування Операцій	Бух. запис	Сума	ВВ	Декл. рядок	1ДФ код	Примітки Дт
		Дт	Кт
1	Нараховано ЗП	23, 91, 92…	651	500	500	04.3	01	п.5.6.1 ЗУ №1
2	Нараховано допомогу за перші 5 днів непрацездатності (код 631)	23, 91, 92… елемент «інші витрати»	661	200	200	04.3	01	п.5.6.1 ЗУ №2
3	Нараховано допомогу за рахунок соцстраху (код 629)	6520	661	100	-		14
4	Нараховано внески в ПФ (500x 32%)	23, 91, 92…	6510	160	160	04.4		п.5.7.1 ЗУ №1
4а	Нараховано внески в ПФ (300x 32%)	23, 91, 92…	6510	96	96	04.12		п.5.2.1 ЗУ №1
5	Утримано внески ПФ 500 x 2% 300 x 2%	661 661	6511 6511	10 6**	-
6	Нараховані внески у Фонди із заробітної плати (500 x (2,9+1,9+0,71))%	23,…	65…	32,55	32,55	04.4		п.5.7.1 ЗУ №1
7	Утримано внески у Фонди 500 x (0,5 + 1,0)%	661	65…	7,5	-
8	Нараховано податок з доходу фізичної особи *** (800-61,5-10-7,5) x 13%	661	6416	93,73

* в бухгалтерському обліку витрати по пункту 4а відображається по елементу "відрахування на соціальні заходи" по ф.14-зал.

** утримання внесків у пенсійний фонд з сум допомоги з тимчасової непрацездатності (в т.ч. п'яти днів), що не є заробітною платою, здійснюється відповідно до вимог п.1 ст.193У "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

*** зменшення об'єкту оподаткування на суми нарахованих внесків до ПФ здійснюється тільки щодо доходів у вигляді заробітної плати.

Примітка: Законом України від 09.04.04р. № 1678-ІУ „Про внесення змін
до деяких законів України з питань загальнообов'язкового державного соціального страхування" починаючи з 29.04.04р. збільшено ставку внеску на
загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою
втратою працездатності з 0,5% до 1 % для найманих працівників, заробітна плата яких вища прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи.

Згідно Колективному договору відокремленого підрозділу Кримської дирекції залізничних перевезень державного підприємства Придніпровська залізниця на 2005 рік (далі - Колективний договір Кримської дирекції залізничних перевезень) адміністрація зобов'язується виплачувати матеріальну допомогу при тимчасовій втраті працездатності через нещасний випадок на виробництві за рахунок коштів у таких розмірах:

№	Тимчасова втрата працездатності	Розмір допомоги
1.	До 10 календарних днів	0,2 середньомісячного заробітку
2.	Від 11 календарних днів до 1 місяця	0,5 середньомісячного заробітку
3.	Від 1 місяця до 2 місяців	0,75 середньомісячного заробітку
4.	Більше двох місяців	1 середньомісячний заробіток

Якщо нещасний випадок стався внаслідок невиконання потерпілим вимог нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги може бути зменшеним не більше, ніж на 50% [26,с.15].

2.7. Оподаткування допомоги по вагітності та пологах, допомоги при народженні дитини, допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомоги на поховання

Доходи фізичних осіб у вигляді матеріального забезпечення у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, народженням дитини, похованням є допомогою, що надається за рахунок фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності [10,с.3]. Право на отримання такої допомоги, умови надання, тривалість та розміри виплат визначаються згідно з нормами Закону України від 18.01.2001 року №2240.

Закон України № 2240 своєю назвою та назвами відповідних розділів визначив розмежування правових та фінансових основ витрат (матеріального забезпечення громадян), що пов'язанні з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням.

У разі отримання допомоги із соціальних забезпечень чи страхових виплат по страхових випадках, обумовлених у статтях 38,40,42,45 Закону України № 2240, що отримуються з фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування, такі виплати не підлягають оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб згідно п. 4.3.1 ЗУ № 889; з них не утримуються і на них не нараховуються внески до Пенсійного фонду, на загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок тимчасової втрати працездатності, соціального забезпечення на випадок безробіття, та від нещасних випадків на виробництві.

Згідно п.3.2 Інструкції зі статистики заробітної плати від 13.01.2004р. №5 допомоги і інші виплати, що здійснюються за рахунок коштів фондів державного соціального страхування, не належать до фонду оплати праці.

Аналогічний висновок наведений і в листі ДПАУ від 08.06.2004р. №10306/7/17-2117.

До цих виплат належать:

ь допомога по тимчасовій непрацездатності;

ь допомога по вагітності та пологах;

ь допомога при народженні дитини;

ь допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

ь допомога на поховання.

Згідно Постанові від 17 грудня 2004 року №171 з 1 січня 2005 року встановлені слідуючі розміри допомоги з фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами на народження та поховання:

ь на народження дитини - 1550 гривень (с 01.04.2005г.- 8497 грн.);

ь по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - 102 гривні в місяць (с 01.02.2005р. - 104,19 грн.). У випадку народження (усиновлення, установлення опіки) двох і більше дітей допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається на кожну дитину;