Формування та використання прибутку підприємства

3. Третій етап - дослідження внутрішніх та зовнішніх чинників, що впливають на ефективність використання прибутку підприємства.

4. Четвертий етап - це визначення напрямів розподілу прибутку у поточному період з врахуванням стратегічних та тактичних цілей підприємства.

5. П'ятий етап - розроблення системи управлінських рішень по забезпеченню повного та ефективного використання розподіленого прибутку.

6. Шостий етап - забезпечення контролю за виконанням управлінських рішень щодо розподілу та використання прибутку підприємства.

7. Сьомий етап - корегування окремих управлінських рішень щодо розподілу та використання прибутку за результати здійсненного контролю та з врахуванням стратегії розвитку підприємства.

Таким чином, основними шляхами покращення цільової структури використання прибутку підприємства є:

а) визначення пріоритетного напрямку використання прибутку - капіталізації коштів, що спричинить до подальшого розвитку підприємства та покращення фінансових результатів від діяльності підприємства;

б) оптимізація розміру коштів, спрямованих на фонд споживання, зокрема грошових коштів, спрямованих на матеріальне заохочення працівників, що сприятиме підвищенню продуктивності праці і як наслідок розміру прибутку у майбутніх періодах, а також соціального розвитку підприємства;

в) розрахунок оптимального розміру резервного фонду та скерування коштів на забезпечення його збільшення;

г) оптимізація коштів, що спрямовуються в інші цільові фонди та з іншою метою;

д) забезпечення умов діяльності підприємства за яких прибуток, який підлягає розподілу підприємства не буде використовуватися для сплати підприємством штрафних санкцій;

е) складання детального плану використання та розподілу прибутку підприємства з визначеними датами та конкретним кошторисом;

є) проведення чіткого контролю за виконанням поставлених завдань у плані використання та розподілу прибутку;

ж) проведення економічної роботи щодо аналізу динаміки та чинників отриманих прибутків у базовому періоді, виявлення резервів, що сприятимуть максимізації прибутку, а також планування формування, розподілу та використання прибутку на наступні періоди.

Отже повнота та своєчасність відтворення системи завдань ефективного використання прибутку є необхідною умовою забезпечення керованого ефективного розподілу прибутку підприємства, а встановлення оптимальних обмежень за рівнем його споживання та капіталізації в процесі розвитку стратегічних ресурсів чи їхніх окремих компонентів забезпечить застосування нової парадигми розвитку підприємств у сфері товарного обігу.

Щодо ПАТ "ВО "Конті", то для вдосконалення управління розподілом та використанням прибутку підприємства, слід чітко дотримуватись семи вищенаведених етапів, визначати пріоритетні напрямки використання прибутку, оптимізувати розміри коштів, які спрямовуються до фондів спеціального призначення, складати детальний план використання та розподілу прибутку з конкретним кошторисом, контролювати поставлені завдання у плані використання та розподілу прибутку, аналізувати розмір отриманого прибутку у базовому періоді та виявляти резерви для його максимізації, також планування формування та розподілу прибутку підприємства на наступні періоди.

3.3 Стратегія управління прибутком підприємства

Одним із найбільш важких завдань на підприємстві є оптимальне управління прибутком. Ця політика покликана відображати вимоги загальної стратегії розвитку підприємства, забезпечувати підвищення його вартості на ринку, формувати необхідний обсяг фінансових ресурсів, задовольняти матеріальні інтереси власників і персоналу [9].

Загальна стратегія розвитку підприємства пов'язана з діяльністю підприємства в цілому, використання матеріально-технічної бази та виконання його головної цілі - отримання прибутку за рахунок максимального задоволення потреб споживачів.

Стратегія підприємства має розроблятися так, щоб плани були надто гнучкими і за необхідності можна було здійснювати модифікацію та переорієнтацію.

Діяльність підприємства на ринку направлена на досягнення певних стратегічних цілей і тактичних завдань, які забезпечать ефективну роботу, прибутковість, виживання та конкурентоспроможність на ринку. Під стратегією управління прибутком суб'єкта господарювання необхідно розуміти сукупність фінансово-правових та організаційно-технічних механізмів та прийомів прогнозування, планування та контролю затрат і доходів підприємства для забезпечення підтримання прийнятного рівня рентабельності діяльності суб'єкта господарювання у довгостроковій перспективі, а також досягнення інших цілей, визначених корпоративною стратегією.

При цьому використання тих чи інших форм управління визначається специфікою господарської діяльності підприємства та його фінансовою стратегією, відповідно, модель управління прибутком для різних підприємств однозначно буде відрізнятися, що дозволяє говорити про існування різних стратегій управління [4]. Однак усю сукупність таких моделей можна згрупувати та виділити таку їх типологію:

а) агресивна (наступальна) стратегія - забезпечення максимізації рівня реалізації через стимулювання збуту з метою збільшення прибутку суб'єкта;

б) захисна стратегія - забезпечення контролю витрат для збільшення прибутку суб'єкта господарювання як різниці між абсолютною величиною доходів та затрат, стратегія є ефективною у довгостроковій перспективі;

в) диверсифікована стратегія - поєднує у собі виважений компроміс між агресивною та захисною стратегіями, що дозволяє взаємоузгодити переваги та недоліки обох варіантів стратегій управління прибутком суб'єкта господарювання.

Стратегія управління прибутком підприємства є сукупністю взаємопов'язаних функціонально організаційних блоків, пов'язаних із вирішенням конкретних завдань, а також сукупністю фінансово- математичних методів, які формують методологічну основу узгодження окремих блоків моделі. У свою чергу, метод управління прибутком підприємства можна визначити так: метод управління прибутком суб'єкта господарювання сукупність конкретних методик, технологій, способів та прийомів обґрунтування управлінських фінансових рішень формування затрат та доходів підприємства, а також форм їх виконання для забезпечення прийнятного рівня рентабельності фінансово-господарської діяльності такого суб'єкта господарювання [3].

В умовах ринкового господарювання кожне підприємство повинно розробляти стратегію своєї господарської діяльності на найближчу перспективу, а також дивитися в майбутнє для того, щоб виконувати свою головну місію. Керівництво підприємства вважає, що правильно вибрана стратегія діяльності - це запорука успіху в майбутньому. Приймаючи обґрунтовані та систематизовані планові рішення, вивчаючи зовнішнє середовище, яке може вплинути на діяльність підприємства, підприємство зменшує ризик конкуренції на ринку.

У системі управління підприємством основна увага приділяється прибутку, і для того, щоб управляти ним, треба визначити взаємозв'язок обсягу продажу, витрат, та прибутку [19].

У зв'язку з цим так важливо вибирати правильну та обґрунтовану стратегію і тактику для виконання своїх завдань. Планування дає можливість створити єдність загальної цілі всередині підприємства.

Отже, стратегія управління прибутком підприємства повинна передбачати такі етапи:

а) на першому етапі визначається цільова сума прибутку підприємства, величина якого залежить від стадії життєвого циклу підприємства, стратегічних завдань, які ставить перед собою керівництво підприємства на майбутнє, та їх вирішення;

б) на другому етапі розробляється стратегія товарообігу, який реально відповідає попиту населення на товар;

в) на третьому етапі розробляється асортиментна політика підприємства, яка повинна відповідати товарно-груповій структурі, бути оптимальною і потрібною споживачу;

г) на четвертому етапі відбувається обґрунтування цінової політики, тобто визначається оптимальна ціна товару, при якій досягається оптимальний товарообіг та максимальний прибуток;

д) на п'ятому етапі здійснюється формування ресурсної політики, тобто залучення товарів для реалізації, які забезпечують досягнення необхідного обсягу діяльності з найменшими затратами;

е) на шостому етапі відбувається вирішення завдань, пов'язаних з управлінням валовими доходами;

є) на сьомому етапі відбувається вирішення завдань, пов'язаних із валовими витратами, які повинні бути мінімальними; на восьмому етапі можливий обсяг отриманого прибутку порівнюють з його цільовим розміром - якщо можливий прибуток більший або рівний цільовому, то така стратегія приймається до виконання;

и) восьмий етап - це контроль за ходом реалізації плану [15].

Виконання восьми етапів стратегії управління прибутком дасть змогу підприємствам досягти оптимального рівня прибутковості і бути конкурентоспроможними на вітчизняному і зарубіжних ринках.

Висновки

В сучасних умовах господарювання головною рушійною силою ринкової економіки, основним спонукальним мотивом діяльності підприємств, незалежно від форм господарювання, є одержання максимальної суми прибутку як основного джерела конкурентного, динамічного розвитку виробництва й вирішення соціальних проблем суспільства. Прибуток - основний фінансовий показник підприємства, що віддзеркалює ефективність виробничо-збутової діяльності підприємства, це важливий фінансовий синтетичний показник діяльності підприємства, а також джерело фінансових ресурсів підприємства, які відіграють вирішальну роль у фінансовому забезпеченні підприємницької діяльності.

Він характеризує перевищення надходжень над витратами, характеризує мету підприємницької діяльності і береться як головний показник результативності підприємства.

В першому розділі курсової роботи розглянуто прибуток як основний фінансовий показник підприємства, його сутність, види та функції, розглянуто сучасні методи аналізу прибутку та механізм розподілу цільової величини прибутку.

У другому розділі розглянуто підприємницьку діяльність на прикладі компанії "Конті", а саме: техніко-економічну характеристику підприємства, розглянуто та проаналізовано такі показники як обсяг виробництва, обсяг реалізації продукції, динаміку чистого та валового прибутку. Було виявлено, що дана торговельна марка посідає лідируюче місце серед виробників на ринку України, Росії і інших країн СНД. Також, проаналізувавши чинники, що впливають на суму прибутку даного підприємства, визначено, що основними є товарно-збутові націнки, товарні націнки та, найголовніше, реалізація продукції та собівартість. Також розглянуто та проаналізовано статистичні дані діяльності ПАТ "ВО "Конті" та зроблено факторний аналіз чистого прибутку даного підприємства.

У третьому розділі курсової роботи визначено шляхи підвищення прибутковості "Конті", способи вдосконалення системи управління розподілом та використанням прибутку підприємства, та стратегію управління прибутком підприємства. Для того, щоб ПАТ "ВО "Конті" примножувало прибуток, запропоновано знижувати собівартість продукції, проводити інвентаризацію основних засобів, розробляти незвичні та цікаві маркетингові програми, знижувати ціни на продукцію, налагоджувати господарські зв'язки та впроваджувати науково-технічний прогрес. Для ефективного управління розподілом та використанням прибутку слід визначати пріоритетні напрямки використання прибутку, оптимізувати розміри коштів, які спрямовуються до фондів спеціального призначення, складати план використання та розподілу прибутку, контролювати поставлені завдання, аналізувати розмір отриманого прибутку, виявляти резерви для його максимізації.

Таким чином, діяльність будь-якого підприємства неможлива без такого показника, як прибутковість. Саме він є дзеркалом, що відображає стан підприємства, ефективність його діяльності, вкаже на існуючі проблеми. Прибуток є основне джерело розвитку підприємства, науково-технічного вдосконалення його матеріальної бази і продукції, всіх форм інвестування.

Список використаної літератури

1. Господарський кодекс України. К.: Істина, 2003.- 256 с.

2. Аверін К.П., Зінченко О.А. Теоретико-методологічні підходи до визначення прибутку підприємства як економічної категорії// Актуальні проблеми економіки. - 2008. - №3 - С.109-111

3. Афанасьєв М.В., Гончаров А.Б. Економіка підприємства: Навчально-методичний посібник для самост. Вивчення дисципліни / За редакцією проф. М.В. Афанасьєва. Х.: ВД "ІНЖЕК", 2003. - 410 с. Укр. мов.

4. Баранцева С.О. Планування прибутку підприємства// Фінанси України. - 2009. - №6. - С. 12-16.

5. Блонська В.І. Вдосконалення системи розподілу та використання прибутку підприємства // Науковий вісник НЛТУ України. - 2010. - №7. - С. 91-96.

6. Блонська В.І. Механізм вдосконалення ефективності формування прибутку підприємства // Науковий вісник НЛТУ України. - 2010. - №7. - С. 129-133.

7. Блонська В.І. Показники і критерії оцінки якості прибутку підприємства // Науковий вісник НЛТУ України. - 2010. - №3. - С. 102-108.

8. Донець Л.І. Управління формуванням прибутку підприємства в умовах ринкових відносин: монографія/ Л.І. Донець, С.М. Баранцева. - Донецьк.: ДНУЕТ, 2009. - 255 с.

9. Економіка підприємства, підручник, за заг. ред. С. Ф. Покропивний, - К. КНЕУ, 2001, - 528 с.

10. Економічний аналіз і діагностика стану сучасного підприємства: Навчальний посібник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2005. - 400 с.

11. Іванов В.О. Критерії економічної ефективності роботи підприємства в умовах антикризового управління // Актуальні проблеми економіки. - 2006. - №7. - С.121-124.

12. Іщенко Є.П. Прибуток як критерій ефективності функціонування підприємства // Економіст. - 2008. - №8. - С.12-14.

13. Колесніченко А.Ю. Розподіл прибутку підприємства в процесі розвитку ринкової економіки України // Вісник Львівської комерційної академії. - 2007. - №24. - С 44-52.

14. Кузьмін А.І. Погляд на вимірники прибутку підприємства в економіці знань // Інноваційна економіка. - 2011. - № 3. - С. 187-190.

15. Кулішов В.В. Економіка підприємства: теорія і практика. Навч. посіб для вищих навч. закл. - К.: Ніка-Центр, 2002. - 211 с.

16. Куцик В.І. Розподіл цільової величини прибутку підприємства: теорія і практика // Урядовий кур'єр. - 2010. - № 17. - С. 12-19.

17. Мельничук В. Тенденції економіки з початку кризи // Урядовий кур'єр. - 2009. - № 60. - С. 6.

18. Орлов О.О. Планування прибутку підприємства в умовах ринкової економіки: монографія/ О.О. Орлов, Є.Г. Рясних, Н.І. Гавловська. - Хмельницький : ХНУ, 2009. - 155 с.

19. Павлишенко М.М. Значення прибутку підприємства в ринковій економіці // Сталий розвиток економіки. - 2010. - №10. - С. 136-141.

20. Рудницька О.М. Шляхи вдосконалення напрямів використання прибутку підприємства // Науковий вісник НЛТУ України. - 2011. - №5

21. Хмелевський О.В. Вплив світової фінансової кризи на прибутковість підприємств // Сталий розвиток економіки. - 2010. - №18. - С. 288-291.

22. Хміль С.В. Прибуток - особливості його формування та використання в ефективному управління підприємством // Науковий вісник НЛТУ України. - 2011. - №5. - С.179-185.

23. Виробниче об'єднання "Конті" [Електронний ресурс] - режим доступу: http://www.konti.com/

24. Статистичні данні [Електронний ресурс] - режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.

Додаток А

Класифікація прибутку підприємства

Размещено на Allbest.ru