Аналіз прибутку та шляхи вдосконалення системи оподаткування на ПБФ "Кронверк"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Теоретико-методологічні аспекти дослідження економічної сутності прибутку підприємства

1.1 Економічна суть та значення прибутку в умовах ринкової економіки

1.2 Аналіз процесу формування та використаня прибутку підприємства

1.3 Аналіз систем оподаткування України

1.4 Аналіз можливості удосконалення системи оподаткування

2. Організація обліку і аудиту прибутку та його оподаткування на ПБФ «Кронверк»

2.1 Техніко-економічна характеристика підприємства

2.2 Організація бухгалтерського обліку на ПБФ «Кронверк»

2.3 Особливості податкового та управлінського обліку на підприємстві

2.4 Організація аудиторської перевірки на підприємстві

2.5 Аналіз системи оподаткування ПБФ «Кронверк»

2.6 Використання інформаційних систем обліку на ПБФ «Кронверк»

3. Аналіз прибутку та шляхи вдосконалення системи оподаткування на ПБФ «Кронверк»

3.1 Розрахунок та оцінка показників, які характеризують фінансову стійкість підприємства

3.2 Розрахунок та оцінка фінансових коефіцієнтів ліквідності

3.3 Факторний аналіз прибутку ПБФ «Кронверк»

4. Пропозиції збільшення прибутку шляхом зменшення податкових витрат підприємства

4.1 Розрахунок впливу податків на прибуток підприємства

4.2 Опис можливих варіантів зменшення податкових витрат

4.3 Розрахунок економічної ефективності запропонованих заходів, щодо мінімізації податкових витрат підприємства

5. Охорона праці та навколишнього середовища

5.1 Загальні питання охорони праці

5.2 Управління охороною праці на ПБФ «Кронверк»

5.3 Санітарія приміщення

5.4 Мікроклімат

5.5 Освітлення

5.6 Шум і вібрація

5.7 Випромінювання від ПЕОМ

5.8 Ергономічні вимоги до робочого місця

5.9 Електробезпека

5.10 Пожежобезпека

5.11 Охорона навколишнього середовища

5.12 Розрахунок забезпеченості природним освітленням

6. Цивільна оборона

6.1 Забруднення рослин радіоактивними речовинами

6.2 Забруднення радіоактивними речовинами продуктів і кормів

6.3 Радіоактивне забруднення води

Висновок

Перелік використаних джерел

Вступ

прибуток облік мінімізіція податковий

Значимість прибутку, проблеми пошуку резервів його підвищення для підприємств є постійно актуальними, що, частково, визначило вибір теми науково-дослідницької роботи. Крім того, для ведення бухгалтерського обліку є обов'язковим досконале знання системи оподаткування підприємств. Тому тема данної дипломної роботи спрямована на висвітлення певних специфічних проблем оподаткування підприємств України і можливі шляхи їх вирішення, з метою зменшення податкового тиску та збільшення прибутку що є дуже актуальним, особливо в умовах економічної кризи у нашій державі. Що стосується ступеню наукової розробки даної проблеми, то тут необхідно сказати наступне: у літературі дане питання розглядалося всестороннє, існує безліч поглядів на проблеми збільшення прибутку та удосконалення системи оподаткування, тому в процесі роботи над дипломним проектом було проведено об'ємну роботу з аналізу відповідної літератури. Теоретичною та методологічною основою дипломної роботи послужили законодавчі та нормативні акти уряду, декрети Кабінету Міністрів, інструктивні матеріали, практичні матеріали приватної будівельної фірми «Кронверк», офіційні статистичні дані, опубліковані наукові розробки фахівців з економічних питань, інформація з всесвітньої мережі Інтернет. Питання формування прибутку, механізму його утворення на підприємствах різних форм власності широко висвітлено в підручниках Бланка І.А.[25], Герчікова І.Н.[27], Поддєрьогіна А.М.[32], Ушакової Н.М.[36], Шеремета А.Д.[38], та ін. Вагомий вклад у розробку різних аспектів податкової системи мають дослідження учених-економістів А.Педько, Д. Черніка, А. Люсова, В. Дьяченко, В. Галкіна, В. Гусєва і інших.

Під час роботи над даним дипломним проектом було опрацьовано статті: Малишкина О. [53], Топалової І. [55], Андрющенко А. [39], Волинець Л. [45], Бурденко Л. [41], Кучеренко Т. [50], Лисенка А. [51], Богословської І. [40], Підлужного М. [47], та інших. У кожній з яких відмічалася потреба підприємств у максимізації прибутку шляхом зменшення податкових витрат та необхідність реформування податкової системи на користь підприємств, але при цьому без шкоди державним бюджетам усіх рівнів.

Після опрацювання вищенаведених наукових праць була формована мета дослідження, це пошук резервів збільшення прибутку шляхом зменшення податкових витрат підприємств та обґрунтування необхідності реформування податкової системи України в цілому.

Виходячи з теми данної роботи її основними завданнями є:

1) висвітлення теоретичних основ формування прибутку;

2) аналіз системи оподаткування України, аналіз податків, їх сутності, ролі та значення в умовах ринку,

3) розробка шляхів оптимізації податкових витрат з метою їх зменшення та максимізації прибутку суб'єктів господарювання;

4) обґрунтування економічної ефективності розроблених заходів.

Об'єктом дослідження є прибуток, система оподаткування, та бухгалтерський облік на ПБФ “Кронверк ”.

Відповідно, предмет дослідження - практичні аспекти формування та розподілу прибутку, його бухгалтерський та податковий облік, питання сучасного стану оподаткування ПБФ “Кронверк” та основні напрямки зменшення податкового тиску для підприємства.

В дипломній роботі використані методи статистичного групування, порівняльного аналізу, економіко-математичних розрахунків, вибіркові дослідження, методи дослідження, застосування яких визначило сукупність прийомів і операцій практичного і теоретичного освоєння теми дипломної роботи. тощо.

Виконана робота за допомогою комп'ютерних технологій.

1 Теоретико-методологічні аспекти дослідження економічної сутності прибутку підприємства

1.1 Економічна суть та значення прибутку в умовах ринкової економіки

Про економічну природу, сутність, значення, та джерела утворення прибутку йдеться мова у підручнику Герчікова І.Н. “Фінансовий менеджмент” [27] та Шеремета А.Д. “Фінанси підприємств” [38].

Прибуток підприємств це частина національного доходу, що в результаті його первинного розподілу набирає форм чистого доходу підприємств. Таким чином, прибуток є об'єктивною економічною категорією. Тому на його формування впливають об'єктивні процеси, що відбуваються в суспільстві, у сфері виробництва й розподілу суспільного продукту, національного доходу.

За своєю величиною прибуток це різниця між продажною ціною товару і витратами на його виробництво. Значна частина прибутку йде на виплату податків сплату процентів за кредит, виплату дивідендів тощо. Прибуток виступає основним критерієм ефективності підприємницької діяльності, основною метою капіталістичного способу виробництва, та одним з важливих джерел накопичення капіталу, розширення масштабів діяльності підприємств.

Прибуток це та частина виручки, що залишається після відшкодування усіх витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства. Прибуток є основним фінансовим джерелом розвитку підприємства, науково-технічного удосконалення його матеріальної бази і продукції, усіх форм інвестування. Він служить джерелом сплати податків. Враховуючи значення прибутку, вся діяльність підприємства спрямована на те, щоб забезпечити зростання його величини або принаймні стабілізувати її на певному рівні. Загальна величина прибутку підприємства (валовий прибуток) має ті ж джерела, що і доход, тобто вона включає прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), матеріальних цінностей і майна, позареалізаційних операцій [36]. Водночас прибуток це підсумковий показник, результат фінансово-господарської діяльності підприємств як субєктів господарювання. Тому прибуток відбиває

її результати і зазнає впливу багатьох чинників. Є особливості у формуванні прибутку підприємств залежно від сфери їхньої діяльності, галузі господарства, форми власності, розвитку ринкових відносин.

Прибуток виконує ряд функцій, вони представлені у вигляді схеми на рисунку 1.1 [32].

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 1.1- Функції прибутку підприємства

Стимулююча функція потребує детальніших пояснень. Виконання цієї функції визначається тим, що прибуток є джерелом формування різних фондів стимулювання, фонд виробничого та соціального розвитку, фонд виплати дивідендів абощо. Прибуток, як економічний показник, дозволяє поєднувати економічні інтереси держави, підприємства, як господарського суб'єкта, робітників і власників підприємства. Вирішеня цього завдання, перш за все, повязане з пропорціями в розділі та використанні прибутку.

Об'єктом економічних інтересів держави є частина прибутку, яка виплачується у вигляді податків та обов'язкових платежів. Економічний інтерес підприємства як товаровиробника знаходить своє узагальнення у обсязі прибутку, який залишається у розпорядженні підприємства і використовується для вирішення виробничих та соціальних завдань його розвитку. Економічний інтерес працівників підприємства пов'язаний передусім з розміром прибутку, який спрямовується на матеріальне заохочення, соціальні виплати та соціальний розвиток. Власника підприємства цікавить в першу чергу розмір фонду виплати дивідендів, а отже та частина прибутку, котра пов'язана з виробничим розвитком, а відповідно приростом капіталу підприємства. У звязку з тим, що прибуток є єдиним джерелом реалізації економічних інтересів всіх перерахованих сторін, жодна з них не може мати пріоритетів в задоволенні, оскільки це призведе до ущемлення інтересів інших сторін. Наприклад, надмірні податки з прибутку підприємства знижують економічну зацікавленість підприємства в його збільшенні, що призводить до зменшення надходжень у бюджет.

Прибуток є якісним показником, позаяк в його розмірі відображається зміна обсягу товарообороту, доходів підприємства, рівня використання ресурсів, величини витрат обертання. Таким чином, прибуток синтезує в собі всі сторони діяльності підприємства, характеризує ефективність його господарської діяльності в цілому.

1.2 Аналіз процесу формування та використаня прибутку підприємства

Особливості формування прибутку від реалізації продукції та інших видів діяльності розглянуто в підручнику Ушакової Н.М. [36] та Бланка І.О. [25].

Отримання прибутку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) залежить від здійснення основної діяльності суб'єктів господарювання. Прибуток є складовою частиною виручки від реалізації. Однак на відміну від виручки, надходження якої на поточний рахунок підприємства фіксується регулярно, обсяг отриманого прибутку визначається тільки за певний період (квартал, рік) на підставі даних бухгалтерського обліку.

Реально формування прибутку на підприємстві відбувається в міру реалізації продукції. Згідно із законодавчими актами України момент реалізації визначається за датою відвантаження продукції (товарів), а для робіт (послуг) - за датою фактичного виконання (надання) таких, або за датою зарахування коштів покупця на банківський рахунок постачальника.

Визначення моменту реалізації за датою відвантаження товарів і встановлення податкових зобов'язань підприємств згідно з цією датою може призводити до використання оборотних коштів підприємств на сплату податків, погіршання їхнього фінансового стану.

На рисунку 1.2 наведено структурно-логічну схему формування прибутку від реалізації продукції, а також названо основні показники, що впливають на прибуток від реалізації.

Рисунок 1.2-Структурно-логічна схема формування прибутку від реалізації продукції.

Прибуток від реалізації продукції безпосередньо залежить від двох основних показників: обсягу реалізації продукції та її собівартості. На зміну обсягу реалізації продукції впливає зміна обсягу виробництва, залишків нереалізованої продукції, частки прибутку в ціні продукції (рентабельність продукції).

Отже, справжнім доходом є чистий дохід (виручка) від реалізації

продукції (товарів, робіт, послуг) (ЧД), який розраховується шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (Д) податку на додану вартість (ПДВ), акцизного збору (AЗ), інших зборів або податків з обороту (ІЗП) та інших вирахувань з доходу (ІВ).

Згідно з формою №2 "Звіт про фінансовий результат" послідовність формування чистого прибутку підприємства наведена на рисунку 1.2.

Рисунок 1.3- Формування чистого прибутку (збитку) підприємства

Господарюючий суб'єкт самостійно визначає напрямок використання тієї частини прибутку, яка залишилася в його розпорядженні. При цьому порядок розподілення і використання прибутку на підприємстві фіксується в його статуті та визначається положенням, розробленим відповідними економічними службами підприємства і затвердженим його керівництвом.

Рисунок 1.4 Схема розподілу й використання прибутку підприємства

.

На сьогоднішній день, вибір напрямку використання чистого прибутку тісно пов'язаний з бажанням підприємців утриматися на ринку в умовах економічної кризи.

Криза є найскладнішою та найсуперечливішою фазою економічного циклу. З нею, з одного боку, пов'язані руйнівні сили: скорочення виробництва, масові банкрутства, безробіття, зниження життєвого рівня, політична напруга, а з другого - криза виконує творчу функцію. Прискорюючи відмирання застарілих економічних систем, вона одночасно є важливою ланкою, що прискорює технічне і технологічне оновлення виробництва, структурну перебудову економіки.

Важливим комплексом заходів щодо подолання економічної кризи є створення в економіці мотиваційного механізму. Його головною метою є, по-перше, створення умов рівновигідності різних сфер економічної діяльності при певному пріоритеті виробничої діяльності на період виходу з кризи. По-друге, мотиваційний механізм має створювати умови для забезпечення вигідності збільшення маси прибутку (доходу) головним чином не за рахунок підвищення його норми, а в результаті розширення обсягу виробництва і реалізації товарів та послуг. Тобто треба створити систему мотивацій зниження цін (або хоча б стримування їх зростання) для відповідного збільшення обсягу продажу згідно із законом попиту. По-третє, сюди слід віднести створення пільгового режиму для прямих вітчизняних та зарубіжних інвестицій безпосередньо у виробничу сферу в поєднанні з фінансово-кредитною політикою та виробничою діяльністю за критерієм -- мінімальний строк подолання кризи виробництва [61].

Головним чинником мотиваційного механізму має бути вдосконалена система оподаткування з активною стимулюючою та регулюючою функціями.

1.3 Аналіз систем оподаткування України

Система оподаткування - це сукупність податків і зборів, (обов'язкових платежів) до бюджетів різних рівнів, а також до державних цільових фондів, що стягуються в порядку, установленому відповідними законами держави.

Законом "Про систему оподаткування" визначено такі важливі принципи її побудови:

1) стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності;

2) стимулювання науково-технічного прогресу, технологічного

3) оновлення виробництва, виходу вітчизняного товаровиробника на

4) світовий ринок високотехнологічної продукції;

5) обов'язковість;

6) рівнозначність і пропорційність;

7) рівність, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації; ? 8) соціальна справедливість;

9) економічна обгрунтованість;

10) рівномірність сплати;

У системі оподаткування можна виділити дві підсистеми: оподаткування фізичних та юридичних осіб (підприємств).

Підприємства ? суб'єкти господарювання повинні сплачувати загальнодержавні, а також місцеві податки і збори. Загальнодержавні

податки і збори включають:

а) прямі податки (податок на прибуток, плата (податок) за землю, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і

механізмів, податок на нерухоме майно (нерухомість);

б) непрямі податки (податок на додану вартість (ПДВ), акцизний збір, мито);

в) збори (на обов'язкове державне пенсійне страхування, рентні збори; на обов'язкове соціальне страхування, до державного інноваційного фонду; за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету; за забруднення навколишнього середовища; гербовий збір);

г) державне мито, плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності.

Місцеві податки і збори включають: два податки (комунальний податок і податок з реклами) та різні збори (за право використання місцевої символіки; за проїзд територією прикордонних областей транспортом, що вирушає за кордон; за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг; ринковий збір; за проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей; за право проведення кіно- і телезйомок та ін.) [41].

У сучасних умовах за збереження основ і структури законодавства податкова система стає більш гнучкою. Держава вибірково і тимчасово знижує податкові ставки або навіть скасовує податки для підприємств. Так, сьогоднішнє кризове становище в економіці України зумовило нагальну потребу в інноваціях в сфері вітчизняної податкової політики, які забезпечили б можливості для подолання підприємствами кризового фінансово-економічного становища.

Загальна система оподаткування.

Загальна система оподаткування складається з сукупності податків і зборів (обов`язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, що сплачуються у встановленому законами України порядку. Вичерпний перелік загальнодержавних податків і зборів (обов`язкових платежів) визначено статтею 14 Закону [6], місцевих податків і зборів (обов`язкових платежів) статтею 15 Закону [6]. Порядок обчислення та граничні розміри місцевих податків і зборів (обов`язкових платежів) встановлено Декретом КМУ [9].

На загальній системі оподаткування знаходяться всі юридичні особи, які добровільно (не маючи ніяких обмежень) не обрали іншу систему оподаткування, або для яких встановленно обмеження відносно вибору системи оподаткування. Ці юридичні особи сплачують такі податки, як: податок на додану вартість, податок на прибуток підприємств, податок з доходів фізичних осіб, податок на отримані дивіденди, плата за землю, збір на спеціальне використання природних ресурсів, внесок на випадок тимчасової непрацездатності, комунальний податок, відрахування до пенсійного фонду, внесок на випадок безробіття, страхування від нещасного випадку на виробництві.

Крім вище перерахованих податків, в залежності від виду діяльності, сплачуються ще наступні податки: акцизний збір; митні збори; державне мито; рентні платежі; податок з власників транспортних засобів; місцеві податки (готельний збір, збір за право паркування, податок на рекламу, тощо).

Якщо фізична особа обирає загальну систему оподаткування, основну суму платежів податків до бюджету становитимуть податок з доходів фізичних осіб, податок на додану вартість, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Загальновизнано, що загальна система оподаткування найскладніша у веденні бухгалтерського і податкового обліку, має безліч суперечливих питань, не вирішених в самому законодавстві.

Спрощена система оподаткування.

Спрощену систему оподаткування, обліку та звітності запроваджено Указом Президента України [21].

На підставі цього Указу можуть бути платниками єдиного податку юридичні особи, у яких: 1. за рік середня чисельність осіб, що працюють не перевищує 50 чоловік; 2. об'єм виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень. Визначаючи середньооблікову чисельність працiвникiв на пiдприємствi, беруть до уваги всіх його працiвникiв, серед них i тих осіб, які працюють за договорами та за сумісництвом, а також працiвникiв представництв, фiлiй та інших відокремлених пiдроздiлiв. При цьому спираються на Інструкцію [10]. Якщо у звiтному перiодi на пiдприємствi було здiйснено операцiї з продажу його основних фондiв, то виручкою вiд реалiзацiї буде рiзниця мiж сумою, отриманою вiд реалiзацiї цих фондiв, i їхньою залишковою вартiстю на момент продажу. До суми виручки не входять кошти, що надiйшли на розрахунковий рахунок пiдприємства на пiдставi договорiв комiсiї та iнших цивiльно-правових договорiв як транзитнi кошти, на якi пiдприємство не має права власностi.

Ставка єдиного податку для юридичних осіб:

1) 6 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати Податку на додану вартість згідно закону України "Про податок на додану вартість";

2) 10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Юридична особа, яка платить єдиний податок, не є платником таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів):

1) податку на додану вартість, окрім випадку, якщо юридична особа є платником єдиного податку по ставці 6 відсотків;

2) податку на прибуток підприємств;

3) плати (податку) за землю;

4) збору на обов'язкове соціальне страхування;

5) комунального податку;

6) податку на промисел;

7) збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі і сфери послуг;

8) внесків до Фонду України соціального захисту інвалідів;

9) внесків до Державного фонду сприяння зайнятості населення;

10) плати за патенти згідно закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності";

11) інші, відповідно до законодавства України.

Знов створені і зареєстровані в установленому порядку суб'єкти малого підприємництва, які надали в державну податкову службу по місцю їх реєстрації заяву на право застосування спрощеної системи оподаткування, вважаються платниками єдиного податку з того кварталу, в якому проведена їх державна реєстрація. Перейти на сплату єдиного податку можуть пiдприємства будь-якої органiзацiйно-правової форми та форми власностi, крiм : пiдприємств, якi працюють за спецiальним торговельним патентом; довiрчих товариств, страхових компанiй, банкiв, ломбардiв та інших фiнансово-кредитних i небанкiвських фiнансових установ; пiдприємств, що провадять дiяльнiсть у сферi грального бiзнесу, здiйснюють обмiн iноземної валюти, є виробниками та iмпортерами пiдакцизних товарiв; пiдприємств, у статутному фондi яких частки, належнi юридичним особам - учасникам та засновникам таких суб'єктiв, що не є суб'єктами малого пiдприємництва, перевищують 25%. Єдиним податком також не можна оподатковувати спiльну дiяльнiсть без створення юридичної особи. Треба зазначити, що фiлiя (вiддiлення), представництво або iнший вiдокремлений пiдроздiл пiдприємства може перейти на спрощену систему оподаткування, облiку та звiтностi за єдиним податком щойно пiсля того, як такий перехiд здiйснило головне пiдприємство. Пiд час переходу підприємства на сплату єдиного податку воно самостійно обирає одну з таких ставок єдиного податку: 6% вiд суми виручки вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг) без урахування акцизного збору. При цьому воно маєте сплачувати ПДВ згiдно iз Законом України "Про податок на додану вартiсть";

10% вiд суми виручки вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг), за винятком акцизного збору. У такому разi податок на додану вартість входить до складу єдиного податку, й сплачувати ПДВ окремо не потрiбно.

Перехiд на спрощену систему оподаткування, облiку та звiтностi за єдиним податком не звiльняє суб'єкта пiдприємницької дiяльностi - юридичну особу вiд сплати таких податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв):

податок на додану вартiсть (його мають сплачувати тi платники єдиного податку - юридичнi особи, якi обрали 6-вiдсоткову ставку єдиного податку); акцизний збiр; податок на доходи фiзичних осiб (прибутковий податок громадян з доходiв, виплачених найманим працiвникам); мито; державне мито; рентнi платежi; податок з власникiв транспортних засобiв та iнших самохiдних машин i механiзмiв; збiр за геологорозвiдувальнi роботи, виконанi коштом державного бюджету; збiр за забруднення навколишнього природного середовища; збiр на розвиток виноградарства, садiвництва та хмелярства; єдиний збiр, що його стягують у пунктах перетину державного кордону України; збiр за використання радiочастотного ресурсу України; мiсцевi податки й збори (за винятком комунального податку та збору за видачу дозволу на розмiщення об'єктiв торгiвлi та сфери послуг).

Перелiченi податки та збори (обов'язковi платежi) належить сплачувати в тому разi, якщо платник єдиного податку - юридична особа підпадає пiд визначення їх платника [21].

Таку систему запроваджено і для фізичних осіб, зареєстрованих як суб'єкти господарювання (далі - ФОП), що здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.

Загалом, аналіз системи оподаткування в Україні, дає змогу зробити висновок про серйозні недоліки, що їй притаманні. По-перше, це нестабільність податкової системи. Часті зміни в законодавчих актах щодо окремих податків негативно впливають на розвиток підприємницької діяльності. По-друге, основним є фіскальне спрямування податкової системи, недостатнє виявлення регулюючої функції основних податків. По-третє, система в цілому надто громіздка, розрахунки окремих податків невиправдано ускладнено. Автор Інна Богословська у своїй статті «Українська податкова політика як чинник пригнічення ділової активності» [40] наголошує на необхідності реформування існуючої податкової системи України. Вона вважає, що удосконалення механізму функціонування певних податків з метою посилення їх регулятивного потенціалу, в нашій країні, повинно здійснюватися через оптимізацію бази оподаткування, спрощення порядку обчислення та стягнення. Оскільки механічне зниження податкових ставок за збереження існуючого механізму оподаткування, за інших однакових умов, призведе лише до зниження рівня бюджетних надходжень і загострення бюджетного дефіциту, що тільки загострить та затягне економічну кризу в Україні.

У статті Бут Ю.С та Линник О.І. [42] висловлюєься думка, що податкова система повинна бути спрощеною і включати меншу кількість податків, особливо непрямих. Враховуючи бажану націленність її на зниження цін, об'єктом оподаткування треба зробити ту частку ціни, яка формується продавцем. Це може бути додана вартість, але без амортизаційних відрахувань (як фактора відновлення основного капіталу). Цей податок пропонується зробити основним, замінивши ним два податки -- на прибуток і на додану вартість. Перший податок в умовах нестабільності економіки, збитковості значної частки підприємств та неопрацьованої ще системи моніторингу діяльності суб'єктів підприємництва поки ще не виконує достатньою мірою свою регулюючу функцію, як це є в країнах з розвинутою ринковою економікою. Усунення ПДВ зменшить ціну реалізації товару і збільшить купівельну спроможність покупця, що сприятиме зростанню обсягу продажу та виробництва продукції. При цьому, безумовно, потрібно буде переглянути перелік підакцизних товарів та ставки акцизу.

На нашу думку, досягнення ефективного розвитку податкової системи не можливо без зміни державою ідеології підприємця, тобто потрібно створити такі умови, коли відчуження грошових коштів з боку населення мало б вигляд добровільного відмовлення, а це можливо тільки за умови, коли той, хто віддає свою частку, буде твердо впевнений в її ефективному використанні для спільного блага або в поверненні власникові її у вигляді певних послуг. З цього випливає одне з найгостріших та найактуальніших питань діяльності держави в галузі податкової політики - створення прозорої податкової системи

Україна прагне до інтеграції в Європу, як повноправного члена, і тому повинна використовувати всі сили для виконання тих вимог, що відносяться до країн ЄС. Однак, на сьогоднішній день, сформувати зовсім прозору податкову систему в Україні представляється зовсім нереальним, але використовувати всі можливі напрямки її удосконалення - цілком ймовірно.

1.4 Аналіз можливості удосконалення системи оподаткування

За чинного сьогодні податкового законодавства та надто високого податкового тиску для тих підприємців -- юридичних та фізичних осіб, які не бажають віддавати значну частину своїх прибутків для сплати податків, тобто викидати на вітер зароблені гроші вкрай необхідне податкове планування. Не знаючи окремих податкових законів та ще й низки підзаконних актів, можна здійснити ряд нібито прибуткових, на перший погляд, операцій. Однак після вирахування всіх податків і платежів, які слід сплатити до бюджетів різних рівнів, такі господарські операції можуть виявитися в кращому разі не зовсім прибутковими, а в гіршому -- взагалі збитковими для підприємства. Буває, хоча й не часто, що підприємство не користується пільгами, прямо передбаченими податковим законодавством. Інколи пільги або інші послаблення в законодавстві, непомітні з першого погляду. Часто завдяки грамотному застосуванню норм законодавства сума податків значно зменшується. Цьому питанню присвячено ряд публікацій «Мінімізація податків законними способами» А. Єлісєєва та М.Підлужного [47].

У статті «Податковій тягар як передумова податкового планування», Лисенка А.О., [51] зроблена спроба визначити основні причини прагнення вітчизняних господарюючих суб'єктів мінімізувати податки «будь-яким шляхом». Проаналізовані нові підходи до розрахунку податкового тягаря, результати яких дозволяють отримати більш детальну і реальну картину досліджуваного явища. Основною думкою статті є те, що не завжди науково і економічно необгрунтовані кроки по зниженню податкового тягаря приносять вигоду господарюючому суб'єктові. У цьому аспекті розроблені деякі рекомендації у сфері заходів щодо зниження податкового тягаря, встановлена величина якого в основному і визначає їх необхідність і характер. Одним з основних і найбільш ефективних таких заходів є податкове планування. Податкове планування -- це діяльність з розробки та практичного застосування схем, які дозволяють знизити податковий тиск, це методи і заходи, спрямовані на збільшення коштів, які залишаються в розпорядженні підприємства після сплати належних податків. При цьому податкове планування повинне спиратися не лише на аналіз поточного законодавства, а й на загальну принципову позицію фіскальних органів з питань оподаткування та перспективне законодавство для уникнення в майбутньому додаткових податкових витрат при ухваленні тих чи інших законів. Податкове планування доцільне завжди: і коли підприємство процвітає, і коли воно балансує на межі рентабельності або, що гірше, на грані банкрутства. За грамотного підходу поліпшення становища не буде пов'язане з податковими порушеннями і їх наслідками.

Податкове планування передбачає можливість вибору між альтернативними рішеннями щодо використання тих чи інших схем оподаткування. Попередньо проводять розрахунки податків, зборів та інших платежів, що підлягатимуть сплаті після чи під час здійснення тих чи інших операцій та господарської діяльності загалом. Це дає змогу оцінити вплив податкових платежів на зменшення прибутку, або з'ясувати, чи отримає підприємство такий прибуток після сплати всіх податків.

Результатом податкового планування повинно стати досягнення мінімального рівня сплати податків, тож однією з головних умов планування є пошук варіантів для такого відображення господарських операцій та діяльності загалом, за якого досягається мінімізація податкових платежів, а отже, збільшується прибутковість і поліпшується фінансовий стан підприємства.

Часто оперують поняттям «мінімізація податків», але поняття податкової оптимізації набагато ширше: крім мінімізації, її інструментами є відстрочення сплати податків, зменшення суми «живих» коштів, що сплачуються до бюджету, та інші. Усі вони вигідні з точки зору фінансового менеджменту: грошові кошти залишаються в розпорядженні підприємства і дають прибуток, не зменшується сума обігових коштів (а це особливо актуально, коли їх бракує), що також сприяє збільшенню прибутку, тощо.

Оптимізація і мінімізація -- не одне і те ж. Наприклад, для зменшення податку на прибуток можна штучно збільшити валові витрати включенням до них витрат на оплату послуг, які фактично не надавалися: усілякі «маркетингові дослідження», які проводили сторонні організації, і т. ін.

Очевидно, що коли ці сторонні організації не мають якихось особливих податкових пільг, сума сплаченого податку залишиться такою ж, але зміниться платник, тобто відбудеться не мінімізація, а переведення податку. За певних умов таке переведення фінансово вигідне, тобто є способом оптимізації податків.

Проаналізуємо терміни сплати податків. Є методи відкладення терміну

сплати деяких податків на необхідний період часу без штрафних санкцій. При цьому вони не зменшуються, але позитивний результат є -- кошти залишилися в обігу і, відповідно, принесли додатковий прибуток.

З цих же позицій можна дослідити питання про штрафні санкції за несплату податків у встановлений термін. З точки зору податкового планування до них слід ставитися так само, як і до будь-яких інших платежів, тобто розглядати їх доцільність.

Наприклад, підприємство використовує позичені кошти. Якщо плата за кредит менша від штрафних санкцій, то доцільно сплачувати податки у належний термін. Інакше вигідніше затримати сплату податків, але взяти менший кредит. Метою мінімізації податків є збільшення усіх фінансових ресурсів підприємства. Відповідно виникає запитання: які податки істотно зменшують фінансові ресурси підприємства? Відповідь очевидна: ті, розмір яких найбільший. Це потребує незначних пояснень. Існує декілька груп податків. 1) Податки, які включаються до валових витрат (наприклад, земельний податок, платежі до соціальних фондів, податок з власників транспортних засобів, комунальний податок тощо). Їх зменшення призводить до зниження витрат та збільшення податку на прибуток. Ефект від мінімізації таких податків є, але він частково втрачається через збільшення податку на прибуток. 2) Податки, які стягуються із прибутку (податок на прибуток). Слід намагатися зменшувати ставки податку та базу оподаткування. 3) Податки, які включаються до ціни товару (акциз, ПДВ). Важливо зменшувати об'єкт, з якого вони нараховуються, і водночас створювати та збільшувати елементи, які їх зменшують. Для цих податків слід намагатися зменшувати ставки та базу оподаткування. При цьому можливо іноді збільшувати податки у витратах -- в цілому ефект досягається. 4) Податки у вигляді штрафних санкцій, які не включаються до складу валових витрат (наприклад, штраф за нестворення робочих місць для інвалідів) [44].

Основні принципи зниження податків-це:

1) Легальність. Способи оптимізації податків не повинні порушувати закон.

2) Природність. Будь-яка ідея не повинна сприйматися фіскальними органами як навмисно придумана для зниження податкового тиску.

Однозначно сказати, які податки найістотніше зменшують фінансові ресурси підприємства, неможливо, оскільки результат слід оцінювати в кожному конкретному випадку. Однак можна зауважити, що значні фінансові ресурси підприємства забирає податок на прибуток, оскільки він не компенсується ніякими надходженнями, не впливає на зменшення інших податків, а сплачується саме з прибутку та податок на додану вартість.

2. організація обліку і аудиту прибутку та його оподаткування на пбф «Кронверк»

2.1 Техніко-економічна характеристика підприємства

Будівельний комплекс як одна з найбільш капіталоємних і диференційованих виробничих систем справляє вагомий вплив на визначення темпів, масштабів і розміщення виробництва. Тому при розміщенні капітального будівництва враховується наявність будівельної організації в регіоні. В той же час слабкість будівельної бази стримує промислове будівництво, створення великих комбінатів, галузевих і територіально-виробничих комплексів, фондоємної важкої промисловості, які потребують великих обсягів робіт з капітального будівництва.

Об'єми будівельних робіт, виконані в Харківській області, в січні-липні 2008 р. склали 1529,1 млн.грн. Порівняно з першим півріччям 2007 р. об'єми будівельних робіт в порівнянних цінах зросли на 8,1%. Проте, зважаючи на кризове становище в Україні, що склалося на кінець 2008 року, ці цифри скоротилися приблизно на половину.

Понизили об'єми робіт 49% всіх будівельних організацій. Збільшення будівництва в січні-липні 2008 р. порівняно з аналогічним періодом минулого року обумовлене зростанням об'ємів: будівництва будівель і споруд на 8,3%, встановлення інженерного устаткування будівель і споруд - на 9,8%. В той же час знизилася на 51,5% частину робіт, пов'язаних з підготовкою будівельних ділянок, а також із закінченням будівництва - на 54,7%. Не зважаючи на ускладнення економічної ситуації у світі, та зокрема в нашій країні, по об'ємах виконаних будівельних робіт Харківська область серед регіонів України займає третє місце, поступившись Києву і Донецької області, а по темпах зростання будівельних робіт - шосте місце після Севастополя, Херсонською, Черкаською, Чернігівською областей і Автономної Республіки Крим [59].

Динаміка темпів зростання (зниження) обсягу будівельних робіт по регіонах України за січень-липень 2007 року та січень-липень 2008 року представлена у вигляді діаграми на рисунку 2.1.

Рисунок 2.1- Динаміка темпів зростання (зниження) обсягу будівельних робіт по регіонах України

Харківський ринок будівельних послуг представлений більше ніж 200 підприємствами. ПБФ «Кронверк», не займає одного з лідируючих місць серед конкурентів, проте має свою клієнтську базу, яка постійно розширюється. Техніко-економічні показники ПБФ «Кронверк» наведено в таблиці 2.1.

Приватна будівельна фірма «Кронверк» була створена в 2000 році. Підприємство засноване на власності фізичної особи - засновника фірми, відповідно до Законів України «Про підприємства в Україні» і «Про підприємства». Фірма зареєстрована в державній податковій інспекції Ленінського району м. Харкова 23 березня 2000 року та розташова за адресою м. Харків, вул. Енгельса, 29б.

Таблиця 2.1- Техніко-економічні показники ПБФ «Кронверк»

Показники	2006 рік	2007 рік	2008 рік	Відхилення	Відхилення
				2007	2008
				Абсолютне	Відносне	Абсолютне	Відносне
Чисельність працюючих, чол	24	25	28	1	0,04	3	0,12
ФОП, тис.грн	108,8	144,5	237,1	35,7	0,33	92,6	0,64
Середньорічна з/б пл.,грн	4,53	5,78	8,47	1,25	0,28	2,69	0,47
Необоротні активи,тис.грн	62,0	75,6	253,0	13,6	0,22	177,4	2,35
Оборотні активи, тис.грн	127,7	402,3	719,0	274,6	2,15	388,7	0,97
Чистий дохід від реалізації, тис.грн	1094,0	2088,0	4839,7	994,0	0,91	2751,7	1,32
Витрати за звітній період, тис.грн	1014,9	2030,8	4112,6	1015,9	1	2081,8	1,02
Собівартість реалізованих послуг, тис.грн	683,2	970,4	1420,5	287,2	0,42	450,1	0,46
Прибуток, тис.грн	85,0	57,2	740,0	-27,8	-0,33	682,8	11,94
Рентабельність,%	7,8	2,7	15,3	-5,1	-0,7	12,6	4,7

Підприємство є юридичною особою, має власний баланс, розрахунковий і інший рахунки у відділеннях українських банків, печатку й штамп зі своєю назвою, товарний знак (знак обслуговування) і логотип.

Відповідно до уставу, підприємство діє на принципах повного господарського розрахунку й самофінансування, відповідає по всіх зобов'язаннях перед партнерами по укладених договорах і перед бюджетом і банками всією власністю, що йому належить.

Структура ПБФ «Кронверк» представлена на рисунку 2.2.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 2.2 - Структура ПБФ «Кронверк»

Предметом діяльності підприємства є:

1) будівельно-монтажні роботи;

2) зведення несучих і огорожуючих конструкцій, будинків і споруджень;

3) роботи зі створення зовнішніх інженерних мереж і обладнання;

4) роботи зі створення внутрішніх інженерних мереж і обладнання;

5) роботи із захисту конструкцій, обладнання й мереж;

6) благоустрій територій;

7) інженерні роботи в будівництві.

2.2 Організація бухгалтерського обліку на ПБФ «Кронверк»

Організація бухгалтерського обліку на підприємстві залежить від великої кількості факторів, таких, як форма власності, організаційно-правовий статус підприємства, обсяги діяльності, чисельність персоналу.

Бухгалтерський облік на ПБФ «Кронверк» ведеться безупинно з дня реєстрації підприємства. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку і забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, зберігання оброблених документів, регістрів і звітності протягом установленого терміну, але не менш трьох років, несе керівник підприємства і головний бухгалтер [1].

Керівник підприємства створює необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського, забезпечує неухильне виконання всіма підрозділами, службами і працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера по дотриманню порядку оформлення і передачі для обліку первинних документів.

Головний бухгалтер забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних принципів бухгалтерського обліку, складання і надання у встановлений термін фінансової звітності; організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; бере участь в оформленні матеріалів, зв'язаних з нестачею і відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства.

Підприємство самостійно визначає облікову політику; обирає форму бухгалтерського обліку; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку.

Розпорядницьким документом, яким підприємства встановлюють свою облікову політику є наказ про облікову політику. ПБФ «Кронверк» щорічно видає такий наказ, на підтвердження незмінності встановленої облікової політики, або лише вносить доповнення або зміни у вже виданий наказ та додержується прийнятої облікової політики протягом року.

Форма бухгалтерського обліку представляє собою певну систему регістрів бухгалтерського обліку, порядку і засобів реєстрації і узагальнення інформації в них. Вибір форми бухгалтерського обліку є одним із заходів по організації бухгалтерського обліку і відноситься до компетенції підприємства.

На ПБФ «Кронверк» використовують просту форму бухгалтерського обліку, що передбачає використання спрощеного або звичайного плану рахунків, журналу обліку господарських операцій і відомості 3-М, у якій відображається облік розрахунків з дебіторами і кредиторами, розрахунків по податках і по оплаті праці малими підприємствами з незначним документообігом і нематеріалоємними операціями.

Для ведення обліку СМП у відповідності до наказу Міністерства фінансів України [11], затверджено План рахунків бухгалтерського обліку суб'єктів малого підприємництва. Згідно з цим наказом СМП використовують спрощений План рахунків тільки при складанні фінансової звітності у складі Балансу та Звіту про фінансові результати відповідно вимог П(С)БУ 25 «Фінансовий звіт СМП» [16].

Спрощений план рахунків носить рекомендаційний характер. Тому питання, який саме План рахунків застосовувати (спрощений або загальний), суб'єкти малого підприємництва вирішують самостійно. ПБФ «Кронверк» використовує стандартний план рахунків.Для суб'єктів малого підприємництва передбачений окремий стандарт обліку, який встановлює вимоги до складання звіту суб'єкта малого підприємництва - П(С)БО 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва", згідно якому встановлено зміст і форму Фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва в складі Балансу (форма № 1-м) і Звіту про фінансові результати (форма № 2-м) і порядок заповнення його статей.

По своїй структурі ці форми подібні до таких же форм фінансової звітності для звичайних підприємств, але відрізняються статтями, які або з'єднані, або взагалі вилучені. Баланс суб'єкта малого підприємництва (форма 1-м) як і звичайного підприємства складається з активу і пасиву. Актив балансу ділиться на чотири розділи. Пасив балансу складається з п'яти розділів.

У Балансі відображаються активи, зобов'язання та власний капітал підприємства. Баланс підприємства складається за станом на кінець останнього дня кварталу (року). У графі 3 відображаються дані на початок звітного року (на 1-е січня звітного року), у графі 4 - на кінець звітного періоду (31 березня, 30 червня, 30 вересня, 31 грудня звітного року).

Звіт про фінансові результати суб'єкта малого підприємництва (форма 2-м) складається з одного розділу, у ньому розглядається фінансовий стан підприємства з інших позицій, відмінних від прийнятих при складанні Балансу. У Звіті про фінансові результати показані підсумки діяльності підприємства за певний проміжок часу.

Будівельна діяльність має певні особливості бухгалтерського обліку. Перш за все, вона підлягає обов'язковому ліцензуванню. Ліцензія видається на 5 років і у бухгалтерському обліку відображається як придбання нематеріальних активів на субрахунку 127 «Інші нематеріальні активи». Витрати на придбання довгострокової ліцензії вважаються капітальними інвестиціями і проводяться через рахунок 154 «Придбання нематеріальних активів» записами:

Відображено затрати на придбання ліцензії Дт 154- Кт 631, 685, отримано ліцензію Дт 127- Кт 154.

Основні принципи організації обліку активів та пасивів підприємств

будівельної галузі мало чим відрізняються від обліку у промислових підприємствах. У той же час організація обліку доходів, витрат, розрахунків, порядок калькулювання собівартості виконаних робіт і визначення фінансових результатів у підрядних будівельних організаціях має певні особливості, обумовленні специфікою будівельного виробництва, організаційною структурою і технологією діяльності виробничих підрозділів.

Аналітичний і синтетичний облік матеріалів у бухгалтерії будівльних організацій ведеться за загальноприйнятою системою.

Порядок обліку витрат і формуваня собівартості будівельно-монтажних робіт (БМР) регламентовано П(С)БО 16 «Витрати» [14], затвердженим наказом МФУ від 31.12.99р. №318. Бухгалтерський облік витрат на виконання БМР ведуть на рахунку 23 «Виробництво». Згідно з П(С)БО 18 [15] витрати за будівельними контрактами включають:

1) витрати, безпосередньо пов'язані з виконанням контракту, їх списують на конкретне замовлення проводками:

Д-т рах.231-К-т рах 20, 22, 66, 65, 63 та ін.

2) загальновиробничі витрати, що списуються щомісячно записом:

Д-т рах. 231 -К-т рах. 91

Сума нерозподілених загальновиробничих витрат підлягає списанню на собівартість реалізованих послуг:Д-т субрах. 903-К-т рах. 91

3) адміністративні витрати обліковуються Д-т 231-К-т 921 «Адміністративні витрати, що підлягають відшкодування замовником»).

4) інші витрати операційної діяльності (949 «Інші витрати операційної діяльності»).

Витрати на придбання або виготовлення тимчасових не титульних споруд обліковуються як капітальні вкладення на рахунок 153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріалів». При передачі в експлуатацію витрати на їх придбання відображаються: Д-т 113 «Тимчасові споруди»-К-т субрах.153.

Синтетичний і аналітичний облік доходів та прибутку.

Доход визнається збільшенням активу або зменшенням зобов'язань, у результаті чого зростає власний капітал, регулюється П(С)БО-15 [13]. Не визнається доходом податок на додану вартість, акцизний збір.

Для обліку доходу застосовується рахунок 70 "Доходи". По кредиту рахунку відображається сума загального доходу разом із сумою непрямих податків (ПДВ, акцизний збір). По дебету рахунку відображається віднесення на результат основної діяльності , за мінусом ПДВ і акцизного збору.

У таблиці 2.2 наведена кореспонденція рахунків, яка застосовується для відображення у бухгалтерському обліку операцій по обліку доходів.

Таблиця 2.2-Кореспонденція рахунків з обліку доходів

№ з/п	Зміст господарської операції	Дебет	Кредит
1.	Відображено доход від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг, необоротних активів, виробничих запасів і інших активів	36	70
2.	Нараховані податкові зобов'язання по ПДВ, податку з реклами, акцизному, готельному, ринковому зборах, а також зборах у Пенсійний фонд при продажу ювелірних, тютюнових виробів, послуг мобільного зв'язку у складі вартості реалізованої продукції, товарів, робіт, послуг, необоротних активів, виробничих запасів	70	64
3.	Відображено фінансовий результат від реалізації продукції, товарів, послуг, необоротних активів, виробничих запасів	70	79

Для забезпечення необхідної інформації про доходи в розрізі показників звіту про фінансові результати деталізації вимагає рахунок 70 "Доходи".

На рахунку 70 повинні бути відкриті субрахунки "Доходи від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)", "Інші операційні доходи" і "Інші надзвичайні доходи".

Для здійснення бухгалтерського обліку розрахунків за виконані роботи і визнання доходу підрядної будівельної організації необхідно керуватися П(С)БО 18 «Будівельні контракти» [15], згідно з яким доходи і витрати протягом виконання будівельного контракту визначаються з урахуванням рівня завершеності робіт на дату балансу, якщо кінцевий фінансовий результат такого контракту може бути достовірно визначений.

У зв'язку з тим, що сума доходу підрядної організації за окремі періоди визначається розрахунковими методами, вона може не збігатися із сумою проміжних рахунків, тобто сума доходу, відображена в обліку за кредитом рахунка 70, може відрізнятися від суми проміжного рахунку (Д-т рах.36). Для прикладу в роботі, в таблиці 2.3, наведено журнал господарських операцій за 2007 рік.

Таблиця 2.3-Журнал господарських операцій

№	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки	Сума операції у 2007році, тис.грн	Всього за контрактом, тис.грн
		Дебет	Кредит	1 кв.	2кв.	3кв.
1	Відображені фактичні витрати за контрактом	231	20,22, 66,65, 63,91…	70	165	90	325
2	Списані фактичні витрати на собівартість реалізованих будівельно-монтажних робіт. Сума фактичних витрат наростаючим підсумком зпочатку року Визнаний дохід з початку виконання контракту до дати балансу (Без ПДВ) Визнаний дохід за звітній період	903 - - -	231 - - _	70 70 93,3 93,32	165 235 298,4 205,08	90 325 400 101,6	325 325 400 400
3	Визнаний дохід за звітній період разом з сумою ПДВ	361	703	111,984	246,096	121,920	480
4	Відображено податкові зобов'язання з ПДВ: з визнаного доходу сторно в межах суми ПДВ, виходячи з визнаного доходу, якщо він менший суми проміжного рахунка додатково в межах суми ПДВ у проміжному рахунку понад суму ПДВ з визнаного доходу	703 361 361	643 643 643	186,64 - 17336	410,16 (170,16) -	203,20 (320) -	800 (17336)
5	Відображена сума визнаного доходу (без суми ПДВ)	238	239	93,32	205,08	101,6	400
6	Відобажено коригування проміжних рахунків (сума проміжного рахунку за мінусом суми визнаного доходу без ПДВ): -валова заборгованість підрядника замовникам

Страница:

•  1 
•  2 
•  3 
•  4 

дипломная работа "Аналіз прибутку та шляхи вдосконалення системи оподаткування на ПБФ "Кронверк"" скачать

Подобные документы

• Аналіз прибутку підприємства

  Сутність, значення та завдання аналізу формування та використання прибутку підприємства. Аналіз складу та динаміки прибутку підприємства, показників ефективності використання прибутку підприємства. Шляхи підвищення прибутковості діяльності підприємства.
  
  курсовая работа [150,0 K], добавлен 23.08.2012
  

• Формування прибутку підприємства в умовах ринку

  Економічна сутність і джерела формування прибутку підприємства. Шляхи та фінансові інструменти управління прибутком. Факторний аналіз прибутку і аналіз можливостей збільшення рентабельності діяльності. Застосування факторингу дебіторської заборгованості.
  
  дипломная работа [941,7 K], добавлен 06.06.2016
  

• Оптимізація розподілу прибутку підприємства для його розвитку

  Економічна сутність та функції прибутку підприємства. Основні принципи розподілу прибутку. Загальна характеристика, аналіз результатів виробничої діяльності, економічна сутність та функції прибутку, вдосконалення політики розподілу прибутку підприємства.
  
  курсовая работа [82,6 K], добавлен 15.02.2010
  

• Факторний аналіз прибутку

  Організаційно-економічна характеристика СТОВ "НИВА" м. Радомишль, Житомирської області. Аналіз формування і розподілу прибутку: факторний аналіз прибутку та його розподілу, рентабельності витрат діяльності господарства, підвищення прибутковості.
  
  курсовая работа [73,2 K], добавлен 14.12.2013
  

• Формування та використання прибутку підприємства

  Факторний аналіз прибутковості підприємства. Механізм розподілу цільової величини доходу фірми. Техніко-економічна характеристика та перспективи розвитку ПАТ ВО "Конті". Вдосконалення системи управління розподілом та використанням прибутку організації.
  
  курсовая работа [668,6 K], добавлен 09.07.2014
  

• Аналіз формування і використання прибутку ПАТ "ПівнГЗК"

  Сутність, поняття та функції прибутку підприємства. Аналіз ліквідності, ділової активності та фінансової стійкості підприємства. Аналіз формування прибутку й показників рентабельності. Розрахунок впливу підвищення обсягів продажу на прибуток фірми.
  
  дипломная работа [1,6 M], добавлен 09.06.2015
  

• Прибуток – основний показник фінансової діяльності підприємства

  Економічна сутність, роль і значення прибутку в сучасних умовах. Зміст аналізу фінансового стану підприємства. Аналіз і оцінка процесів формування й розподілу прибутку підприємства. Порядок формування та використання прибутку господарюючих суб’єктів.
  
  курсовая работа [108,6 K], добавлен 22.12.2013
  

• Формування та розподіл прибутку підприємства

  Економічна сутність формування та функцій прибутку підприємства. Сутність факторів що впливають на збільшення прибутку. Оцінка фінансово-господарської діяльності ПАТ "Електро". Повний аналіз чинників підвищення ефективності діяльності підприємства.
  
  курсовая работа [1,5 M], добавлен 29.03.2015
  

• Фінансовий аналіз формування та розподілу прибутку підприємства

  Методологічні основи формування і розподілу прибутку підприємств. Діагностика стану ВАТ "Дослідний електромонтажний завод", аналіз показників формування і використання прибутку. Вплив їх розмірів на фінансовий стан заводу, шляхи вдосконалення розподілу.
  
  курсовая работа [149,7 K], добавлен 23.12.2012
  

• Управління формуванням і використанням чистого прибутку підприємства

  Структура витрат підприємства, прибуток як основний результат його фінансово-господарської діяльності. Аналіз процесу управління формуванням прибутку ФГ "Еколан" та доцільності управлінських рішень щодо використання чистого прибутку підприємства.
  
  дипломная работа [579,7 K], добавлен 07.09.2010
  

Другие документы, подобные "Аналіз прибутку та шляхи вдосконалення системи оподаткування на ПБФ "Кронверк""

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам