Аналіз прибутку та шляхи вдосконалення системи оподаткування на ПБФ "Кронверк"

Для зниження статичного напруження м'язів верхніх кінцівок слід використовувати стаціонарні або змінні підлокітники завдовжки не менше ніж 250 мм, завширшки 50…70 мм, що регулюються за висотою над сидінням у межах 230…260 мм і відстанню між підлокітниками в межах 350…500 мм. Поверхність сидіння і спинки стільця має бути напівм'якою з нековзним, повітронепроникним покриттям, що легко чиститься і не електризується. Робоче місце має бути обладнане підставкою для ніг завширшки не менше ніж 300 мм, завглибшки не менше ніж 400 мм, що регулюється за висотою в межах до 150 мм і за кутом нахилу опорної поверхні підставки до 20 град. Підставка повинна мати рифлену поверхню і бортик по передньому краю заввишки 10 мм. Екран ВДТ має розташовуватися на оптимальній відстані від очей користувача, що становить 600…700 мм, але не ближче ніж за 600 мм з урахуванням розміру літерно-цифрових знаків і символів. Розташування екрана ВДТ має забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом + 30 град. до нормальної лінії погляду працюючого. Клавіатуру слід розташовувати на поверхні столу на відстані 100…300 мм від краю, звернутого до працюючого. У конструкції клавіатури має передбачатися опорний пристрій (виготовлений із матеріалу з високим коефіцієнтом тертя, що перешкоджає мимовільному її зсуву), який дає змогу змінювати кут нахилу поверхні клавіатури у межах 5…15 град. Висота середнього рядка клавіш має не перевищувати 30 мм. Поверхня клавіатури має бути матовою з коефіцієнтом відбиття 0,4[73].

Для забезпечення захисту і досягнення нормованих рівнів комп'ютерних випромінювань необхідно застосування при екранних фільтрів, локальних світлофільтрів (засобів індивідуального захисту очей) та інших засобів захисту, що пройшли випробування в акредитованих лабораторіях і мають щорічний гігієнічний сертифікат.

5.9 Електробезпека

Основну небезпеку для працюючих робітників у бухгалтерії представляє збільшена напруга електричної мережі та електрообладнання, в тому числі - ЕОМ. Приміщення бухгалтерії за ступенем небезпеки враження струмом відноситься до приміщень з підвищеною небезпекою ураження електричним струмом, відповідно до ПУЭ-2002 [79]. Для застосування ЕОМ як однофазного споживача електроенергії використовується мережа змінного струму з напругою 220 В і частотою 50 Гц, із заземленою нейтраллю. ЕОМ відносять до електроустановок закритого типу виконання з діючими напругами до 1000 В. Згідно з ГОСТ 12.1.030-81 [65] і ПУЭ-2002 [79] ступінь захисту персоналу від торкання до струмоведучих частин всередині захисного корпусу та від попадання води в корпус відповідає ІР-44.

По способу захисту людини від ураження електричним струмом ЕОМ повинно відповідати першому класу захисту відповідно до ГОСТ 12.1.030-81 [65]. В приміщені бухгалтерії дотримуються правил техніки безпеки при роботі з високою напругою, зроблено ізоляцію струмопровідних частин, захисне заземлення, занулення, захисне вимикання, вирівнювання потенціалів, електричне розділення, встановлено загороджувальні пристрої, запобіжну сигналізацію, блокування, знаки безпеки, засоби індивідуального захисту та інші.

5.10 Пожежобезпека

Приміщення, у якому перебуває бухгалтерія, ставиться до категорії В пожежобезпеки приміщення, тому що характеризується наявністю твердих горючих матеріалів відповідно до НАПБ Б.03.002-2007[76] клас зони по пожежобезпеці П-ІЙа згідно ПУЭ-2002. Ступінь вогнестійкості конструкції будинку - ІІ, згідно ДБН В.1.1-7.02 [72]. Пожежна безпека забезпечується системою запобігання пожежі, системою пожежного захисту. Згідно з вимогою ГОСТ 12.1.004-91 [70] пожежна безпека забезпечується наступними заходами:

- системою запобігання пожеж;

- системою пожежного захисту;

- організаційними заходами щодо пожежної безпеки.

Запобігання пожежі досягається наступними заходами:

- запобігання утворення горючого середовища;

- запобігання утворення в горючому середовищі джерел

запалювання.

Для зменшення небезпеки утворення в горючому середовищі джерел запалювання передбачено:

1) використання електроустаткування, що відповідає класу пожежнобезпечної зони П-ІІа: ступінь захисту електроапаратури не менш ІР-44, ступінь захисту світильників ІР-23 ;

2) захист від блискавки будинків, споруджень і встаткування. Для даного класу виробничих будинків і місцевості із середньою грозовою діяльністю 20 і більше грозових годин у рік, тобто для умов м. Харкова встановлена III категорія захисту від блискавки;

3) забезпечення захисту від короткого замикання (контроль ізоляції, використання запобіжників);

4) вибір перетину провідників по допустимому нагріванню;

5) застосування заземлення екрана від статичної електрики;

У приміщенні бухгалтерії є два вогнегасники марки ВВК-2 відповідно ДБН В 1.1-7.02[72].

5.11 Охорона навколишнього середовища

Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища”[63] визначає правові, економічні, соціальні основи охорони навколишнього середовища. Завдання закону полягає в регулюванні відносин в області охорони природи, використанні й відтворенні природних ресурсів, забезпеченні екологічної безпеки, попередженні й ліквідації наслідків негативного впливу на навколишнє середовище господарської й іншої діяльності людини, збереження природних ресурсів і інших природних об'єктів. При роботі над проектом і експериментальною частиною дослідником використані матеріали вжиті в мінімальних кількостях, які не є джерелом забруднення навколишнього середовища.

5.12 Розрахунок забезпеченості природним освітленням

Джерелом природного освітлення є 2 вікна розміром (2,5*2) м².

Розрахунок почнемо з визначення нормативного значення коефіцієнта природного освітлення (е_н) за формулою:

= * m * c (5.4)

де = 1% - нормативний коефіцієнт природного освітлення, який винаходять, враховуючи зорову активність;

m = 0,9 - коефіцієнт світлового клімату;

с = 0,7 - коефіцієнт сонячного клімату.

Підставимо табличні значення до формули:

е_н = 1*0,9*0,7 = 0,63.

Якщо має місце бокове природне освітлення, то розрахунок бокового природного освітлення ведеться через винаходження сумарної площини вікон та порівняння цього значення з фактичною площиною вікон у приміщенні. При цьому використовують формулу [81]:

(м²) (5.5)

де S_n = 40 м² - площина полу;

₀ = 10 - світлова характеристика вікон;

k_з = 1,2 - коефіцієнт запасу;

k_зд = 1 - коефіцієнт, який враховує затінення вікон будівлями, що стоять напроти;

₀ - загальний коефіцієнт пропускання (розраховується за формулою (5.5);

r₁ = 1,05 - коефіцієнт, який враховує підвищення природного освітлення при боковому освітленні завдяки світлові, яке відбивається від площин приміщення.

₀ = ₁*₂*₃*₄*₅ (5.6)

де ₁ = 0,8 - коефіцієнт світло пропускання матеріалу;

₂ = 0,6 - коефіцієнт, який враховує втрати світла у переплетіннях площини вікна;

₃ = 1 - коефіцієнт, який враховує втрати світла у конструкціях, які несуть;

₄ = 1 - коефіцієнт, який враховує втрати світла у сонцезахисних пристроях;

₀ = 0,8*0,6*0,9*1*1 = 0,432;

.

Фактична площа вікна складає:

S_ф = 2*(2,5*2) = 10 м².

Порівняємо два останні розраховані показники: фактична площа вікна дорівнює розрахованій. Це означає, що в приміщенні природного освітлення достатньо.

6. Цивільна оборона

Цивільна оборона України (ЦО) - це державна система органів управління, сил і засобів, для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій технічного, економічного, природного і військового характеру [84].

У даному дипломному проекті розглянуто питання радіоактивного забруднення рослин, продуктів харчування і води та проведення їх дезактивації. Актуальність обраної теми, в контексті теми дипломної роботи базується на радіаційно-гігієнічних характеристиках будівельних матеріалів, що використовуються приватною будівельною фірмою «Кронверк».

Радіоактивне забруднення є четвертим фактором, на який припадає близько 10 % енергії ядерного вибуху. Під час ядерного вибуху утворюється велика кількість радіоактивних речовин, які, осідаючи, з димової хмари на поверхню землі, забруднюють повітря, місцевість, воду, врожай, незахищених тварин. Джерелами радіоактивного забруднення є радіоактивні продукти ядерного заряду , частина ядерного палива, яка не вступила в ланцюгову реакцію, і штучні радіо активні ізотопи [86]. Радіоактивні речовини, які випадають з хмари ядерного вибуху на землю,утворюють радіоактивний слід. Радіоактивне забруднення в межах сліду нерівномірне. Зони радіоактивного забруднення поділяються на зони: відчуження, безумовного відселення, гарантованого (добровільного) відселення і підвищеного радіоекологічного контролю. На місцевості, забрудненій радіоактивними речовинами, у людей і тварин можуть виникати радіаційні ураження, обумовленні як зовнішнім променевим впливом, так і внутрішнім опроміненням внаслідок потрапляння в середину організму радіоактивних речовин. Зовнішнє загальне опромінення виникає від дії гамма-випромінювань. Внутрішнє опромінення спричиняє дія радіоактивних речовин, які потрапили всередину організму з повітрям, їжею, водою, а також з через шкіру та слизові оболонки. У зв'язку з небезпекою радіаційного ураження знання у цій сфері актуальні та необхідні.

6.1 Забруднення рослин радіоактивними речовинами

У рослини радіоактивні речовини надходять двома основними шляхами: забруднення рослин радіоактивними речовинами, які осідають із атмосфери безпосередньо на рослини і засвоєння рослинами радіонуклідів з ґрунту [85]. Забруднення сільськогосподарських рослин позакореневим шляхом надходження обумовлюється природою радіоізотопів, умовами зовнішнього середовища, фізико-хімічними властивостями радіоактивних речовин і біологічними властивостями рослин. Рівні радіоактивного забруднення рослин залежать від концентрації радіонуклідів в атмосфері та інтенсивності їх осідання. Значну роль відіграє дисперсність радіоактивних речовин, чим більші частинки, тим менше їх затримується на рослинках. На ступінь фіксації рослинами радіонуклідів впливають хімічні властивості. У рослини проникають найбільш рухомі радіонукліди, у першу чергу йод і цезій [85]. На рівні радіоактивного забруднення суттєво впливають умови зовнішнього середовища. Підвищена вологість повітря збільшує ступінь затримання на рослинах радіоактивних речовин, і навпаки, великий дощ змиває їх з рослин. Радіаційне ураження рослин в основному відбувається внаслідок бета-випромінювання. Бета проміні сильніше поглинаються органами рослин, листям, стеблами, генеративними органами і т.д. Променеве ураження рослин виявляється в затримці росту, зниження урожайності, зменшенні репродуктивних властивостей насіння, бульб, коренеплодів. Знижуються харчові якості врожаю. Важке ураження призводить до загибелі рослини через кілька днів після опромінення. Для зниження концентрації радіонуклідів у сільськогосподарських рослинах можна використовувати різні прийоми, які розподіляються на дві великі групи: 1) загальноприйняті (традиційні) в агропромисловому виробництві заходи, спрямовані на збереження і збільшення родючості ґрунту, ріст урожайності, підвищення якості рослинницької продукції і одночасно сприяючі зменшенню переходу радіоактивних речовин із ґрунту в рослини; 2) спеціальні прийоми (видалення верхнього забрудненого радіоактивними речовинами шару ґрунту, глибока оранка з похованням забрудненого шару ґрунту, внесення в ґрунт спеціальних меліорантів, що зв'язують радіонукліди у важкодоступні для рослин форми та ін.), які іноді можуть призвести до визначеного зменшення врожайності рослин і деякого погіршення родючості ґрунту [86]. Аналогічним чином -- на традиційні й спеціальні -- можуть бути класифіковані і прийоми по технологічній обробці рослинницької продукції, що використовуються для зниження вмісту в ній радіоактивних речовин.

Хімізація землеробства (в першу чергу внесення добрив і різних хімічних меліорантів, що поліпшують фізико-хімічні властивості ґрунту і підвищують його родючість) є одним з важливіших шляхів обмеження надходження радіонуклідів у сільськогосподарські рослини, а потім у продукцію тваринництва [86].

Застосування мінеральних і органічних добрив, вапна, торфу тощо найбільш ефективні заходи зменшення концентрації радіонуклідів в урожаї. Вони становлять основу комплексу засобів захисту по профілактиці внутрішнього, а іноді й зовнішнього опромінення при ліквідації наслідків радіаційних аварій на забруднених сільськогосподарських угіддях. До механічної дезактивації ґрунтів може належати і такий прийом, як глибока оранка ґрунтів із загортанням верхнього, найбільш забрудненого шару ґрунту на глибину 40--60 см і глибше.

6.2 Забруднення радіоактивними речовинами продуктів і кормів

Ступінь забруднення радіоактивними речовинами продуктів, кормів і води залежить від періоду року, характеру сільського і лісогосподарського виробництва, умов зберігання, інтенсивності випадання радіоактивних речовин, їх фізико-хімічних властивостей. Радіоактивні речовини забруднюють корми, урожай і продукти харчування при випаданні з радіоактивної хмари, при вторинному пилоутворенні й надходженні радіонуклідів із поживними речовинами [86].

Вміст радіоактивних речовин у продуктах та кормах переважно залежить від вмісту їх в атмосфері. Найбільше надходження цезію-137 у зернові продукти, м'ясо, молоко, фрукти, а найменше-в овочі. У суху погоду радіоактивний пил осідає на відкриті корми і продукти, а також може проникати крізь нещільну тару і нещільні сховища. У шпаруваті продукти - хліб, макаронні вироби, сухарі-радіонукліди проникають на глибину шпаринок. У дощову погоду радіоактивні речовини випадають разом з дощем, проникають через тару на таку глибину, що й вода [86].

Залежно від виду продуктів і кормів, способу їх зберігання, метеорологічних умов радіонукліди можуть проникати в них на різну глибину. На овочі, фрукти, м'ясо, сало радіоактивні речовини випадають і прилипають до них. Зерно, фрукти, овочі дезактивують 2-3 разовим промиванням проточною водою, при цьому видаляється до 80% радіоактивних речовин.

6.3 Радіоактивне забруднення води

Забруднення радіоактивними речовинами озер, ставків, річок і ґрунтових вод відбувається при безпосередньому осіданні з атмосфери або з опадами, а також за рахунок поверхневого стікання та інфільтрації в ґрунт з наступним перенесенням через водоносний горизонт у водойми. Деякі радіоізотопи осідають на дно, інші переходять у розчин. Основним механізмом біологічного нагромадження стають адсорбція і абсорбція радіонуклідів водяними рослинами і наступне поїдання водяними тваринами.

Захват радіонуклідів відбувається так само, як і засвоєння їх хімічних аналогів. Коефіцієнт нагромадження (КН)- це співвідношення концентрації даного елемента або радіоізотопи в організмі (мкКі/г сирої речовини) і у воді (мкКі/л). Високий вміст у воді мінеральних речовин знижує КН рутенію, радію, урану і плутонію у 2-3 рази. Середня летальна поглинута доза для дорослої риби від 1000 до 2000 рад [82]. У великих водоймах, особливо річках, швидко зменшується вміст радіонуклідів, але це не стосується дна. У невеликих водоймах із стоячою водою забруднення залишається тривалий час. Дезактивувати воду можна відстоюванням, фільтруванням і перегонкою. Для відстоювання в місткість з водою необхідно додавати природних іонів-глину, чорнозем і ретельно перемішати. Дати постояти та злити верхній чистий шар води. Відстоювання можна поєднати з фільтруванням. Пропускання води крізь шар піску, тирси, подрібненого вугілля. Найкращий спосіб - перегонка, проте це можливо лише при невеликій кількості води [83].

Таким чином, захист продуктів від радіоактивних і отруйних речовин, бактеріологічних (біологічних) засобів при зберіганні, в процесі їх технологічної переробки, транспортування і реалізації, а також вододжерел і систем водопостачання є однією з важливих задач цивільної оборони в усіх ланках, де розв'язуються ці питання. Це обумовлюється тим, що з зараженими продуктами і водою радіоактивні отруйні речовини і бактеріальні засоби можуть потрапити в організм людини і викликати небезпечні захворювання і ураження [83].

Висновки

В процесі роботи над темою дослідження було визначено, що прибуток є об'єктивною економічною категорією і якісним показником, позаяк в його розмірі відображається зміна обсягу товарообороту, доходів підприємства, рівня використання ресурсів, величини витрат обертання. Таким чином, прибуток синтезує в собі всі сторони діяльності підприємства, характеризує ефективність його господарської діяльності в цілому.

Крім того, зроблено висновки, щодо серйозних недоліків системи оподаткування в Україні. На думку автора:

- по-перше, це нестабільність податкової системи. Часті зміни в законодавчих актах щодо окремих податків негативно впливають на розвиток підприємницької діяльності.

- по-друге, основним є фіскальне спрямування податкової системи, недостатнє виявлення регулюючої функції основних податків.

- по-третє, система в цілому надто громіздка, розрахунки окремих податків невиправдано ускладнено.

В результаті проведеної оцінки системи обліку аналізуємого підприємства, у практичній частині дипломної роботи, приватної будівельної фірми «Кронверк», можна зазначити, що вагомим недоліком, особливо у наш час, є відсутність управлінського обліку, як окремого виду обліку на підприємстві.

Зробивши аналіз показників фінансової стійкості та коефіцієнтів ліквідності, в ході проведення аналізу фінансового стану підприємства на базі фінансової звітності, можна зробити висновок, що по всім критеріям ПБФ «Кронверк» знаходиться на високому рівні, а останній рік був особливо економічно-вдалим. А після проведення факторного аналізу прибутку у 2007році, було визначено, що збільшення прибутку сталося за рахунок: 1) збільшення рівня собівартості продукції (на 186,2 тис. грн.); 2) збільшення операційних витрат (на 728,7 тис.грн). Негативного впливу надало також незначне зменшення операційних доходів (на 5,9 тис.грн). порівняно з 2007 роком сума чистого прибутку підприємства у 2008 році значно зросла, проте збільшення таких факторів, як собівартість на 212,36 тис.грн та операційні витрати (на 1270,2тис.грн.) мало негативний вплив на величину приросту.

Проведені у четвертому розділі розрахунки показали, що показник податкового тиску на ПБФ «Кронверк» становить 24 відсотки, що потребує виваженого податкового планування, як системи способів та методів щодо його зменшення.

Проведені дослідження інформації, що направлена на збільшення прибутку, шляхом зменшення податкових витрат, дозволили розробити рекомендації щодо поставлених завдань. Було запропоновано:

1) звернути особливу увагу на процес податкового планування;

2) з метою підвищення ефективної діяльності підприємства рекомендовано обрати схеми мінімізації та оптимізації оподаткування (відстрочення сплати податків, зменшення суми «живих» коштів, що сплачуються до бюджету, та інші).

Після прорахування економічної ефективності кількох способів зменшення бази оподаткування, було запропоновано зупинитися на таких методах, як продаж основних фондів та правильне використання дати валютування. Загалом у ході роботи на дипломним проектом автор дійшов висновку, що сьогодні податковий тиск веде до згортання виробництва і призводить, зрештою, до значного зменшення доходів бюджетів усіх рівнів, що і пояснює основні причини пошуку мінімізації виплат до бюджетів. Тому необхідно продовжувати полеміку з питань оподаткування, з надією, що велика кількість обґрунтованих думок з цього приводу, стане підґрунтям реформування податкової системи України, що позбавить підприємців бажання зменшувати доходи держави.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.08.99 р. N 996-XIV

2. Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" щодо ставок податку" від 05.03.09 N1075-VI

3. Закон України «Про лізинг» від 16.12.1097. № 723/97-ВР

4. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» N 335/94-ВР від 28.12.94, 1995 зі змінами від 03.02.2009р

5. Закон України «Про податок на додану вартість» N 2505-IV від 25.03.05 ВР зі змінами від 18 грудня 2008 року N 694-VI

6. Закон України «Про систему оподаткування» N 1252-XII від 25.06.91, ВР,

7. Закон України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» від 05.04.2001 № 2346-ІІІ

8. Закон України «Про підприємства в Україні» від 27.03.91р. №887

9. Декрет КМУ «Про місцеві податки і збори» від 20.05.93 р №56-93

10. Інструкція МФУ «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 29.03.2001 № 1135.

11. Наказ МФУ від 19.04.2001 р. №186 Про затвердження спрощеного Плану рахункiв бухгалтерського облiку

12. Наказ МФУ від 27.04.2000р . № 92 П(С)БУ 7 “Основні фонди”

13. Наказ МФУ від 29.11.99 р. № 290 П(С)БУ 15 "Дохід"

14. Наказ МФУ від 31.12.99 р. №318. П(С)БО 16 «Витрати»

15. Наказ МФУ від 28.04.01 р. № 205 П(С)БУ 18 "Будівельні контракти"

16. Наказ МФУ від 25.02.2000 р. № 39 П(С)БУ 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва"

17. Наказ ДПАУ № 143 від 29.03.2003 р. Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання

18. Наказ Мiнiстерства статистики України від 07.07.1995 № 171 Інструкція із статистики чисельності працiвникiв, зайнятих у народному господарстві України,

19. Постанова КМУ від 3.12. 08 р. №1050 “Про внесення змін до Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору”

20. Розпорядження КМУ “Про схвалення Концепції реформування податкової системи”, № 56-р від 19.02.2007 5.

21. Указ Президента України від 3.08.98 р. № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва"

22. Артус М.М. Фінанси: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. -- К.: Видавництво Європейського ун-ту, 2005. -- 197 с. 9.

23. Базилевич В.Д. Економічна теорія: Підручник. -- К.: Знання-Прес, 2007. -- 720 с. 13.

24. Бандурка О.М. Державне регулювання економіки: Підручник для вищих закл. освіти МВС України / Університет внутрішніх справ. -- Х.,2008. 160 с.

25. Бланк И.А. Управление прибылью - К.: "НИКА" ,2008 - 324.

26. Василик О.Д. Податкова система України: навчальний посібник. - К.: УДФА, 2004. - 395 c. 17.

27. Герчікова І.П. Фінансовий менеджмент: учбовий посібник. М.: Ю.Консалтбанкір, 2006.- 89-91 с

28. Золотько І.А. Податкова система. Навчальний посібник. - К.: КНЕУ.- 2004.- 285 c. 30.

29. Кононенко О.Ю. Аналіз фінансової звітності - Х.: Фактор, 2002. - 144 с

30. Крисоватий А.І. Податкова система: Навчальний посібник. - Тернопіль.: Карт-бланш, 2004. - 331 с. 34.

31. Мица Є.В. Організація обліку на підприємствах малого бізнесу. Навчальний посібник. - Харків: Вид.ХДЕУ, 2007. - 104 с

32. Поддєрьогін А.М.Фінанси підприємств , навч посібник за ред.. К: КНЕУ, 2008. - 568 с

33. Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навч. посіб. - 2-ге вид., випр. і доп. - К.: Знання, 2007. - 662 с.

34. Соколовська А.М. Податкова система держави: теорія і практика становлення. - К.: Знання-прес, 2004. - 454 с. 49.

35. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність: Підручник. - 3-те вид. допов. і перероб.:Алерта, 2008. -926с

36. Ушакової Н.М. Економіка торговельного підприємства /. - К. “Хрещатик” 2007-526с

37. Федосов В.М., Опарін В.М. Податкова система України. Підручник. - К.: Либідь, -2002. 52.

38. Шеремет А.Д., Сайфулін Р.С. Фінанси підприємств: учбовий посібник, М.: Інфра, М, 1997. - 80-106 с.

39. Андрющенко А.Актуальні питання формування облікової політики малих підприємств.// Бухгалтерський облік та аудит. - 2008. - №11. - С.10-13

40. Богословська І. Українська податкова політика як чинник пригнічення ділової активності.// Актуальні проблеми економіки. - 2009. - №1. - С. 56-58.

41. Бурденко І.М. Аналіз стану і напрямки розвитку податкової системи України та її вплив на зростання економіки // Актуальні проблеми економіки. - 2007. - № 4. - С. 67 - 74 10.

42. Бут Ю.С. та Линник О.І. Недоліки податкової системи України та шляхи її вдосконалення.//Вісник НТУ ХПІ. - 2009. - С.59-62

43. Бут Ю.С та Линник О.І.Напрямки вдосконалення податкової системи України.//Вісник НТУ ХПІ. . - 2009. - С.195

44. Вишневський В. Ухилення від сплати податків: моделювання вибору та дій економічного суб'єкта // Фінанси України. 2002. № 1. С. 9-15.

45. Волинець Л.Облік доходів в будівництві.// Бухгалтерський облік та аудит. - 2007. - №48. - С.21-29

46. Драган І. Формування ефективної податкової системи як фактора розвитку малого підприємництва в Україні// Менеджер. - 2006. - №2. - С. 200-206

47. Єлісєєв А., М. Підлужний. Мінімізація податків законними способами// Персонал. - 2008. - №6. - С. 35-38 .

48. Іванов С. Основні принципи та напрями вдосконалення податкової системи України: методологічний аспект// Банківська справа. - 2006. - №4. - С. 46-54.

49. Іванов С., А. Ковальчук. Обговорення концепції реформування податкової системи України// Фінанси України. - 2006. - №12. - С. 3-20.

50. Кучеренко Т. Формування чистого прибутку в звіті про фінансові результати.// Бухгалтерський облік та аудит. - 2008. - №2. - С.36-39

51. Лисенко А.О. Податковій тягар як передумова податкового планування.//Управління розвитком. - 2008. - №18. - С.24-29

52. Литвин Я.В. Інтеграція податкової системи України з податковими системами інших країн Європейського співтовариства // Зовнішня торгівля: право та економіка. - 2006. - № 5. - С. 115 - 119 35

53. Малишкин О. Облік податку на прибуток.//Бухгалтерський облік та аудит. - 2008. - №3. - С.43-48

54. Ревун В. Про реформування й модернізацію податкової системи// Фінанси України. - 2006. - №6. - С. 27-34.

55. Топалова І.Оптимізація прибутку підприємств.//Персонал. - 2008. - №1. - С.35-41

56. Чередніченко Ю. Питання реформування податкової системи України в період її незалежності// Актуальні проблеми економіки. - 2008. - №9. - С. 83-90.

57. www.minfin.gov.ua -сайт Міністерства фінансів України

58. www. sta.gov.ua-Офіційний веб-сайт Державної податкової адміністрації Україн

59. www. ukrstat.gov.ua- Державний комітет статистики України

60. www.balance.ua -Сайт книжкового видавництва Баланс-клуб

61. www.nibu.factor.ua Сайт газети «Податки та бухгалтерський облік»

62. Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища”, 1991 року із змінами 1994 року ВР України.

63. Закон України “Про охорону праці” від 21.11.2002 року, N 229-IV

64. ГОСТ 12.1.012 - 90. ССБТ. Вибрация. Общие требования безопасности. - Введ. 01.07.91.

65. ГОСТ 12.1.030 - 81*. ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление. Зануление. - Введ. 01.01.82.

66. ГОСТ 12.1.006-84. ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля.

67. ГОСТ 12.1.045 - 84. ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля. от 01.01.85

68. ГОСТ 12.1.005 - 88. ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. - Введ.01.01.89.

69. ГОСТ 12.0.003 - 74. ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация. - Введ. 01.01.76.

70. ГОСТ 12.1.004 - 91. ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования. - Введ.01.07.86.

71. ГОСТ 12.1.003 - 83. ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. - Введ.01.07.90.

72. ДБН В.1.1-7.02 - Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва. - К.: 2002. - 41 с.

73. ДСанПін 3.3.2-007-98 Державні санітарні правила і норми роботи з візуально дісплейними терміналами ЕОМ, 1998.

74. ДСН 3.3.6.042-99-Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень № 42 від 01.12.99

75. ДСТУ ISO14001-97 - 14012-97 Система управления окружающей средой - К.:ДЕРЖСТАНДАРТ УКРАИНЫ - 225 с.

76. НАПБ Б.03.002 - 2007. Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою, наказ МНС від 03.12.07 №833

77. Нормы радиационной безопасности. НРБУ - 97. - М.: Энергоатомиздат, 1998. - 2004с.

78. НПАОП 0.00 - 1.31 - 99 Правила охорони праці під час експлуатації ЕОМ. - К.: Держнаглядохоронпраці,99р. - 112с.

79. Правила устройства электроустановок. ПУЭ - 2002 Минэнерго СССР. - М.: Энергоатомиздат. - 1988. - 648 с.

80. РД 34.21.122 - 87 Инструкция по устройству молниезащиты зданий и сооружений / Минэнерго СССР. - М.: Энергоатомиздат. - 1989. - 58 с.

81. СНиП II - 4 - 79 Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования. - М.: Стройиздат. - 1982. - 110 с.СНиП 2.04.05 - 93. Нормы проектирования. Отопление, вентиляция и кондиционирование. - М.: Стройиздат. - 1993. - 64 с.

82. Закон України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" від 15.10.2006р.

83. Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" від 6.08.2001р.

84. Закон України «Про Цивільну оборону України» від 03.02.1993 № 2975-XII

85. Кулаков М.А. Цивільна оборона; Навч. Посібник для студ. вищого навч. закл.,/ За ред. проф. Березуцького В.В.- Харків;Факт, 2008 р.

86. Стеблюк М.І. Цивільна оборона. Підручник. - 3-є вид., перероб. і доп. - К.: Знання, 2004. - 490с.

Размещено на Allbest