Аналіз прибутку та шляхи вдосконалення системи оподаткування на ПБФ "Кронверк"

-валова заборгованість замовників підряднику

361

-

-

239

-

-

866,8

866,8

-

(85,08)

-

85,08

(1,6)

-

1,6

953,48

866,8

86,68

7

Надійшла оплата від замовника

311

361

216

144

120

480

8

Списано податкове зобов'язання з ПДВ

643

641

36

24

20

84

9

Відображено фінансові результати виконання контракту:

-собіварість реалізації

-доход від реалізації

791

703

903

791

70

93,32

165

205,08

90

101,6

325

400

Суму визнаного доходу без суми непрямих податків відображають:

Д-т субрах. 238-К-т субрах.239. Різницю між сумою визнаного доходу і сумою проміжних рахунків (валову заборгованість замовників підряднику) відображають методом «червоного сторно»: Д-т рах 36-К-т субрах. 239.

Внаслідок цих коригувань на дебеті субрахунка 238 будуть накопичуватися суми визнаного доходу за завершеними етапами незакінчених будівельних контрактів, а за кредитом субрахунка 239-суми фактично виставлених замовникам проміжних рахунків.

Після закінчення будівельного контракту сальдо на вказаних субрахунках списується зворотним записом: Д-т субрах. 239-К-т субрах. 238. Облік належної за даними бухгалтерського обліку суми податку на прибуток від звичайної діяльності та надзвичайних подій ведеться на рахунку 64 Розрахунки по податках і платежах. При необхідності виділити окремі види податків на підприємстві (у тому числі і єдиному податку) можна до рахунку 64 відкривати потрібну кількість субрахунків, так, на приклад, податок на прибуток має відображається на субрахунку 641(6). За дебетом рахунку відображається нарахована сума податку на прибуток, за кредитом - включення до фінансових результатів на рахунок 79 Фінансові результати.

У таблиці 2.4 наведена кореспонденція рахунків, яка застосовується для відображення у бухгалтерському обліку операцій по обліку розрахунків з бюджетом.

Таблиця 2.4- Кореспонденція рахунків з обліку розрахунків з бюджетом

№ з/п	Зміст господарської операції	Дебет	Кредит
1	2	3	4
1.	Нарахований комунальний податок, відрахування на соціальні заходи, пов'язані із виплатою доходів працівникам	84	64
	із одночасним списанням:
	до складу витрат на виробництва (у випадку, якщо нарахування і сплата пов'язані з виробництвом продукції, робіт, послуг)	23	84
	на фінансові результати (крім податків, зборів, обов'язкових платежів, що включаються у склад витрат на виробництво)	79	84
2.	Нарахований податок на додану вартість при реалізації товарів, робіт і послуг	70	64
3.	Нарахований збір у Пенсійний фонд при купівлі нерухомого майна, легкового автомобілю	15	64
4.	Нарахований податок на прибуток, єдиний податок	85	64
		79	85
5.	Сплачені податки, збори, обов'язкові платежі	64	31

При обліку розрахунків з бюджетом, по відрахуваннях на пенсійне забезпечення, соціальне і інші види страхування зазначаються види податків, платежів і відрахувань.

По кожному виду податків, платежів і відрахувань щомісячно відображаються нараховані і належні до відшкодування суми податків і платежів, їх погашення, списання і т.п.

Первинними документами при відображенні сум податку на прибуток та при списанні витрат з нарахуванням податку на прибуток на фінансові результати є довідка (розрахунок) бухгалтерії.

2.3 Особливості податкового та управлінського обліку на підприємстві

Особливості податкового законодавства України зумовили необхідність ведення податкового обліку, який потрібний для поглиблення інформативності фінансового обліку, оскільки на основі даних лише фінансового чи управлінського обліку неможливо досягти достовірного забезпечення податкової звітності, проте в існуючому податковому законодавстві України відсутнє визначення терміну “податковий облік”.

Податковий облік - це система збору, реєстрації, узагальнення, зберігання та передачі інформації для визначення податкової бази з податків на основі даних первинних документів, згрупованих відповідно з порядком, передбаченим діючим податковим законодавством [28]. Як правило, податковий облік здійснюється шляхом суцільного, безперервного та документального обліку господарських операцій, пов'язаних з визначенням податкової бази з конкретного податку.

Податковий облік на ПБФ «Кронверк» ведеться з метою формування повної та достовірної інформації про господарські операції, що були проведені протягом звітного періоду з метою оподаткування, а також забезпечення інформацією внутрішніх та зовнішніх користувачів для контролю за вірністю нарахування, повнотою та своєчасністю перерахування податків.

Податковий облік має трьохрівневу структуру [32]: 1 - рівень первинних облікових документів; 2 - рівень податкових регістрів; 3 - рівень податкової звітності з кожного податку (збору).

Форми первинних документів податкового обліку встановлені діючим податковим законодавством (податкові накладні).

На сучасному етапі розвитку податкового обліку в Україні існує два підходи до ведення податкового обліку. Перший передбачає ведення податкового обліку на основі первинної документації без використання спеціальних регістрів обліку. Другий підхід передбачає ведення податкового обліку на основі первинної документації у регістрах податкового обліку. Ці підходи не передбачають використання методологічного апарату бухгалтерського обліку (подвійний запис, рахунків синтетичного та аналітичного обліку, балансового узагальнення). Одержання підсумкових даних для складання податкової звітності здійснюється шляхом накопичення й групування даних за окремими ознаками валових доходів та витрат.

ПБФ «Кронверк» веде податковий облік на основі первинної документації без використання спеціальних регістрів обліку.

Предметом податкового обліку виступає будівельна діяльність підприємства, в результаті якої виникають зобов'язання щодо обчислення та сплати податків.

У податковому обліку застосовується метод першої події. Метод ведення податкового обліку на ПБФ «Кронверк»є незмінним протягом податкового періоду.

Прибуток в податковому обліку.

Валовий доход в розумінні податку на прибуток підприємств за своїм змістом відрізняються від доходів за реалізовану продукцію чи власне валового доходу як економічної категорії. Валовий доход - загальна сума доходу платника податків від всіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виняткової (морський) економічній зоні, так і за її межами.

В обліку валових витрат і валових доходів є суттєва відмінність. Валові витрати відображаються без податку на додану вартість. Валові доходи відображаються з податком на додану вартість та акцизним збором. Статтею 4, підпунктом 4.2.1. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” [4] встановлено, що з валового доходу виключається сума податку на додану вартість, але лише в тих випадках, коли покупець є платником такого податку. Таке виключення здійснюється розрахунковим шляхом без відображення бухгалтерськими проводками при складанні “Декларації про прибуток підприємства”, де валові доходи відображаються без суми податку на додану вартість. До валових витрат зараховуються будь-які витрати платника податку на прибуток підприємств, які здійснено ним у зв'язку з придбанням матеріалів, сировини, товарів, робіт і послуг. Для врегулювання впливу витрат на фінансові результати, валові доходи та валові витрати, які враховуються при оподаткуванні коригуються на різницю сальдових залишків запасів і матеріальних активів.

Оподатковуваний прибуток визначається з урахуванням подій, які настали раніше: дата надходження (чи списання) коштів з рахунка -- при попередній оплаті або, навпаки, дата відвантаження (чи одержання) товарів (робіт, послуг) -- при наступній оплаті. Тобто, при його визначенні змішано два методи: касовий і нарахування.

Згідно із Законом [4] звітними (податковими) періодами з податку на прибуток підприємств є: календарний квартал, півріччя, три квартали, рік.

Податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду.

Декларація з податку на прибуток підприємств.

Порядок складання декларації з податку на прибуток встановлений наказом ДПАУ № 143 от 29.03.2003 р. [17].

Звітним періодом з податку є звітний квартал, півріччя, 9 місяців, рік.

ПБФ протягом 40 днів наступних за останнім днем звітного періоду, подає до податкового органу декларацію про прибуток обчислену наростаючим підсумком. Декларацію про прибуток підприємства складають за формою, затвердженою ДПАУ. Декларація та додатки до неї подаються незалежно від того, чи виникло у звітному періоді к платника податку податкове зобов'язання чи ні.

Декларація на підприємстві заповнюється друкованим способом. Показники у декларації зазначаються в гривнях без копійок. У разі незаповнення того чи іншого рядка через відсутність операції, в ньому ставиться прочерк.

Якщо окремі рядки декларації не заповнюють через відсутність операцій, підприємство не подає податковому органу додатки, передбачені відповідним рядком декларації.

Помилки в первинних документах, облікових реєстрах і звітах, створених ручним способом, виправляють коректурним способом, тобто неправильний текст або цифри закреслюють і над ними надписують правильний. Закреслення роблять однією рискою, так, щоб можна було прочитати виправлене. Виправлення помилки підтверджують надписом «виправлено» та завіряють підписами осіб, що раніше підписали цей документ, із зазначенням дати виправлення.

Достовірність інформації у податковій декларації підтверджують підписи керівника підприємства і головного бухгалтера. Оригінал декларації з відповідними додатками подається платником до податкового органу за місцезнаходженням платника на одному двосторонньому аркуші форматом А-4 з відповідними додатками на односторонніх аркушах форматом А-4. Подання копій декларації та додатків не дозволяється. Декларація та додатки до неї не скріплюються між собою.

Декларація про прибуток підприємства складають із заголовної та 2 основних частин і 10 додатків, з яких 7 (К1 - К7) подаються щоквартально, а три (Р1 - Р3) подаються виключно за рік.

В першій основній частини декларації відображається сума валового доходу, валових витрат та амортизаційних відрахувань. Шляхом вирахування з валового доходу валових витрат та амортизаційних відрахувань визначається сума об'єкта оподаткування. Потім визначається нарахована сума податку, яка зменшується на суму різних вирахувань (вартість торгових патентів, суму сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів). Після зменшення податкового зобов'язання звітного періоду на суму нарахованого податку за попередній податковий період та на суму надмірно сплаченого податку попередніх податкових періодів (переплати), яку платник бажає направити в рахунок майбутніх платежів з податку на прибуток, визначається сума податку до сплати.

У другій основній частині декларації відображаються додаткові показники: суми податків, які стягуються з нерезидентів, з фрахту, авансові внески, нараховані на суму дивідендів, сума штрафу, самостійно нарахованого в зв'язку з виправленням помилок.

Поняття управлінського обліку.

Єдина система бухгалтерського обліку поділяється на: системи фінансового, податкового та управлінського, кожний з яких має свою специфіку та різну мету (таблиця 2.5).

Таблиця 2.5-Відмінні характеристики фінансового, управлінського і податкового обліку [26]

Порівняльна характе-ристика	Фінансовий облік	Управлінський облік	Податковий облік
1	2	3	4
Основні користувачі інформації	Особи і організації як всередині, так і поза господарською одиницею	Різні рівні керівництва	Контролюючі органи податкової адміністрації
Система запису	Система подвійного запису	Не обмежений системою подвійного запису використовується будь-яка система	Можливе використання системи подвійного запису або будь-яка інша форма
Свобода вибору	Обмежений принципами ведення бухгалтерського обліку	Ніяких обмежень, крім вартості, єдиний критерій --придатність	Обмежений правилами ведення податкового обліку
Основний об'єкт обліку	Господарська одиниця в цілому	Різні структурні підрозділи господарської одиниці (центри витрат і відповідальності)	Господарська одиниця в цілому
Часовий аспект	Націленість на минуле	Націленість на майбутнє	Націленість на минуле
Частота складання звітності	Періодично на регулярній основі	В залежності від потреби може складатися і на нерегулярній основі	Періодично на регулярній основі
Ступінь надійності	Вимагає об'єктивності історичний за природою	Суттєво залежить від цілей планування	Вимагає точності залежить від норм податкового законодавства

Управлінський облік ведеться на основі фінансового обліку , тобто облік витрат виробництва, контроль за ними, прогнозування прибутку. Управлінський облік є основою фінансового менеджменту на підприємстві. Його результати призначені для внутрішнього користування.

На ПБФ «Кронверк» управлінський облік, як безпосередньо окремий вид обліку, не ведеться. Окремі елементи даного виду обліку, такі як прогнозування прибутку підприємства, аналіз та облік витрат, виконує головний бухгалтер підприємства.

2.4 Організація аудиторської перевірки на підприємстві

На підприємстві періодично проводиться два види аудиту: зовнішній та внутрішній аудит.

Зовнішній - виконують фірми (аудитори ) за договорами з замовниками. Замовник у листі пропонує фірмі (аудитору) мету завдання та масштаб аудиту. Зовнішній проводиться тільки незалежними особами і аудитор має право його проводити, якщо відсутній тиск на аудитора з будь-якого боку.

Внутрішній аудит на ПБФ «Кронверк» проводиться власником , або головним бухгалтером, за наказом керівника. Залежно від потреб управління, основними завданнями аудиту є: контроль за активами; відповідність діючого контролю політиці підприємства; оцінка ринків збуту і ціни; необхідність і ефективність придбання ноу-хау; правомірність укладання договорів. Як правило внутрішній аудит проводиться на попередніх стадіях виконання комерційної, технологічної, фінансової угоди у процесі її проходження і після завершення. Внутрішній аудит ніяким чином не підміняє дію внутрішнього контролю на підприємстві.

При аудиті будівельної організації проводиться аналіз:

оформлення взаємних відносин між всіма учасниками будівельного процесу (інвестором, замовником і підрядчиком) і виникаючих з цього бухгалтерських і податкових наслідків;

висновків і виконань інвестиційних контрактів, договорів будівельного підряду, договорів пайової участі в будівництві;

посередництва в будівництві (договори комісії і доручення), документообіг і оподаткування між учасниками посередницьких схем в будівництві (посередника, забудовника, інвестора);

обліку в підрядних будівельно-монтажних організаціях;

складу і потреби ресурсів при здійсненні як нового будівництва, так і реконструкції;

визначення прямих витрат на виконані роботи і розмірів кошторисного прибутку;

обліку основних засобів, нематеріальних активів, матеріально-виробничих запасів, касових операцій, грошових коштів організації, оплати праці, капіталу організації, довгострокових інвестицій в будівництві;

придбання будівельної техніки у фінансовий лізинг;

обліку витрат матеріалів, витрат на виконання субпідрядних робіт, накладних витрат;

обліку незавершеного будівельного виробництва;

формування собівартості БМР в бухгалтерському і податковому обліку;

обліку засобів фінансування і витрат по капітальному будівництву;

обліку витрат до отримання дозволу на будівництво, а також очікуваних витрат, які будуть проведені після введення об'єкту в експлуатацію або здачі інвесторові;

перерахунку податкових зобов'язань після закінчення довгострокового контракту;

документального оформлення здачі-приймання робіт, послуг.

Вартість будівельної продукції визначається в розрізі складових (калькуляція собівартості продукції, розрахунок загально-виробничих витрат, розрахунок заробітної плати). Тому особлива увага при перевірці приділяється правильності складання кошторисної документації

Облік розрахунків з бюджетом відображають на рахунку 64 "Розрахунки за податками і платежами", у кредит якого записують суми, що підлягають внесенню в дохід бюджету, а в дебет - внесені платежі.

Аудитор перевіряє правильність кореспонденції в обліку розрахунків з бюджетом.

У процесі аудиту вивчають акти перевірок, проведених державною податковою адміністрацією, банком, Пенсійним фондом тощо. Крім того, з'ясовують причини прострочення платежів, яких заходів вжито до винних осіб за несвоєчасне перерахування коштів.

Основними джерелами інформації для перевірки розрахунків з бюджетом є: довідки і розрахунки, декларації за окремими видами платежів; виписки банків і додані до них документи про перерахування належних сум у бюджет; бухгалтерські записи на рахунку 64 "Розрахунки за податками і платежами", регістри синтетичного і аналітичного обліку, баланс та інші види фінансової звітності.

Під час аудиторської перевірки слід уточнити правильність виведення оборотів і сальдо за кожним видом податків і платежів на кінець звітного періоду, для чого дані аналітичного обліку кожного виду податку чи платежу порівнюють із залишками в регістрах аналітичного обліку і Головній книзі за рахунком 64 "Розрахунки за податками і платежами" чи іншими рахунками. Якщо виявлено неточності у розрахунках, слід вжити заходів щодо їх усунення і з'ясувати, чи підприємство заплатило штрафи, пеню податковим адміністраціям за неправильне визначення розміру платежу або його прострочення. Штрафи і пеню слід стягувати з посадової особи, винної у простроченні або у неправильному обчисленні платежу в бюджет.

Під час аудиторської перевірки правильності вирахування і сплати окремих видів податків керуються законодавчими актами про оподаткування прибутку підприємств, про прибутковий податок з громадян, про податок на додану вартість, про акцизний збір тощо.

2.5 Аналіз системи оподаткування ПБФ «Кронверк»

До 2006 року ПБФ «Кронверк» пербувало на спрощеній системі оподаткування за ставкою 6%, оскільки: 1. за рік середня чисельність осіб, що працювала не перевищувала 50 чоловік; 2. об'єм виручки від реалізації продукції і послуг за рік не перевищувала 1 млн. гривень. Відповідно, фірма сплачувала встановлені Указом про єдиний податок, податки.

У четвертому кварталі 2006 року при незмінній чисельності осіб (26 чоловік), об'єм виручки від реалізації продукції і послуг за рік перевищив 1 млн. гривень. Тому на початку наступного звітнього періоду було подано відповідну заяву в органи державної податкової служби.

На даний момент ПБФ «Кронверк» перебуває на загальній системі оподаткування. Тобто, на підприємство накладаються податки: ПДВ, податок на прибуток, плата за землю, відрахування в цільові державні фонди, комунальний податок, податок з реклами, податок з власників транспортних засобів, збір за забруднення навколишнього середовища.

Податок на додану вартість регулюється Законом України «Про податок

на додану вартість [5]. Платником податку відповідно до 2 статті п.2.1.є будь-яка особа, яка:

1) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку;

2) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку;

3) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.

Податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг). При експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить «0» відсотків до бази оподаткування.

Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. ПБФ «Кронверк» веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку.

Загальна сума ПДВ за даними Податкових декларацій з податку на додану вартість за 2008 рік склала 231618 грн.

Податок на прибуток регламентується Законом України про оподаткування прибутку підприємств [4].

Згідно статті 3 Закону п.3.1. Об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону та суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно статті 10, п.10.1. Прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи,

оподатковується за ставкою 25 відсотків до об'єкта оподаткування.

За 2008 рік згідно з даними Декларації з податку на прибуток, сума податку на ПБВ «Кронверк» склала 309,4 тис.грн. (Декларації з податку на прибуток підприємства приведено в додатках Д-Є.)

Комунальний податок (згідно Декрету Кабінету міністрів України «Про місцеві податки і збори» [9]) обчислюється за ставкою 10% від офіційно встановленого розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян за кожного працюючого на підприємстві, в організації. При зміні розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян при обчисленні податку приймається новий розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян з дати його введення. За 2008 рік сума сплаченого податку становила 468 грн.

Платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є юридичні особи, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування Закон України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»зізмінами і доповненнями від 05.03.2009 [2]). На ПБФ «Кронверк» об'єктом оподаткування є вантажний автомобіль ГАЗ 3302-14- код 8704 з об'ємом двигуна 2285 см куб. Ставка податку становить 15 грн. з 1см куб. Загальна сума сплаченого за рік податку становить 343 грн. Він сплачується наперед на рік до 1.03 поточного року. (Розрахунок податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів наведено в додатку Ж.)

Збір за забруднення природнього навколишнього середовища регламентується Постановою КМУ [19].

ПБФ «Кронверк», як і інші платники збору складають податкові розрахунки за формою, затвердженою центральним органом державної податкової служби, наростаючим підсумком за квартал, півріччя, дев'ять місяців та рік і подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби. за місцем перебування на податковому обліку - у разі здійснення викидів пересувними джерелами забруднення.

При обчисленні податкових зобов'язань зі збору платники застосовують механізм індексації нормативів збору. Сума податку за рік на ПБФ «Кронверк» склала 32,85 грн. (Податковий розрахунок наведено в додатку З)

2.6 Використання інформаційних систем обліку на ПБФ «Кронверк»

Застосування комп'ютерних технологій у бухгалтерському обліку значно підвищує продуктивність праці бухгалтерів. Згідно з наказом про облікову політику на ПБФ «Кронверк» використовують комп'ютерну систему «1 С:Підприємство 8.0»

Платформа "1С:Підприємство 8.0" зберегла ідеологічний спадок попередніх версій і втілила в собі принципово нові можливості в області автоматизації обліку.

У 1С:Підприємство 8.0 реалізовані потужні засоби формування різноманітної звітності: інтелектуальна побудова ієрархічної і багатовимірної звітності, а також кросс-звітів; отримання користувачем аналітичних даних в будь-якому зрізі при завданні спеціальної настройки без зміни прикладного рішення; групування і розшифровки в звітах, деталізація і агрегація інформації; зведені таблиці для аналізу багатовимірних даних, динамічна зміна структури звіту; різні типи діаграм для графічного представлення економічної інформації. Система надає зручні інструменти для адміністрування: настройку прав доступу користувачів на основі механізму ролей; призначення інтерфейсу і мови користувача; журнал реєстрації дій користувачів і системних подій; можливість вивантаження і завантаження інформаційної бази; установку регіональних настройок; засоби установки і оновлення платформи і прикладних рішень. Конфігуратор 1С 8.0, дозволяє розвивати існуючі і створювати нові прикладні рішення: засоби ведення нормативно-довідкової інформації, підтримка ієрархічних структур даних; універсальні механізми зберігання і обробки багатовимірних даних; механізм зберігання історії зміни значень з різною періодичністю; засоби для ведення бухгалтерського і управлінського обліку; автоматизація складних періодичних розрахунків; потужний механізм запитів, орієнтований на обробку економічної інформації, конструктор запитів. Комп'ютерний облік на ПБФ «Кронверк» відповідає єдиній прийнятій методологічній основі сучасного бухгалтерського обліку та забезпечує:

1) ведення бухгалтерського обліку на основі принципів подвійного запису;

2) взаємозв'язок даних аналітичного і синтетичного обліку;

3) суцільне відображення автоматизованим способом господарських операцій на основі первинних документів;

4) зменшення ручної, монотонної праці;

5) контроль за достовірністю введених даних, цілісністю господарських операцій.

Вдосконалений інтерфейс забезпечує додаткові зручності і легкість роботи:

1) значне прискорення масового введення інформації завдяки функції "введення по рядку";

2) зручні засоби роботи з великими динамічними списками, управління видимістю і порядком колонок, настройка відбору і сортування;

3) максимальне використання доступного простору екрану для відображення інформації;

4) можливість створення багатомовних прикладних рішень.

Панель функцій програми дуже проста, вона реалізована у вигляді робочого столу, а перемикачі розділів обліку виконані у вигляді закладок (див. рисунок 2.3).

Одна з закладок відображає “монітор бухгалтера”.Він дозволяє швидко і зручно отримувати таку інформацію, як: залишки на розрахункових рахунках та в касі; суми дебіторської та кредиторської заборгованості; нагадування термінів надання фінансової заборгованості та сплати податків.

Для зручності на підприємстві використовують журнали документів по основним розділам обліку: документи замовників; документи постачальників; складські документи; документи з обліку заробітної плати; регламентовані документи з ПДВ та ін.

При цьому головний бухгалтер може вручну виправляти документ.

Однією з важливих переваг програми 1С є швидкий вибір рахунку під час вводу документу.

Рисунок 2.3- Панель функцій програми 1С “Підприємство”

Для спрощення роботи, підвищення наочності і контролю виконання регламентних операцій по ПДВ в прикладне рішення включений "Помічник з обліку ПДВ" (див. рисунок 2.4).

Рисунок 2.4-"Помічник з обліку ПДВ"

У версії програми, яку використовують на ПБФ «Кронверк», додана можливість списання матеріально-виробничих запасів на різні види витрат: статті витрат і рахунку обліку витрат можна вказувати в табличній частині документа "вимога-накладна".

Для підвищення наочності і спрощення віддзеркалення операцій по обліку кадрів і заробітної плати в прикладне рішення включений "Помічник по обліку заробітної плати" (див.рисунок 2.5).

Сьогодні керівникцтво ПБФ «Кронверк» активно використовує антикризові звіти. Ці звіти надають змогу слідкувати за станом коштів підприємства, рівнем дебіторської та кредиторської заборгованості, допомагають швидко проаналізувати фінансовий стан фірми. Вигляд вікна програми, що відображає антикризовий звіт представлено на рисунку 2.6.

Рисунок 2.5-"Помічник по обліку заробітної плати"

Рисунок 2.6-Центр антикризового управління в 1С “Підприємство”

3. Аналіз прибутку та шляхи вдосконалення системи оподаткування нА ПБФ «Кронверк»

3.1 Розрахунок та оцінка показників, які характеризують фінансову стійкість підприємства

Ознаками стійкості фінансового стану підприємства є:

1) досягнення намічених розмірів прибутку і рентабельності (від суми прибутку залежать можливості підприємства щодо створення фондів, кошти яких можуть направлятися на економічні і соціальні цілі);

2) оптимальний розподіл прибутку, що залишається в розпорядженні трудового колективу. Трудовий колектив з урахуванням досягнутого рівня розвитку підприємства, ступеня вирішення соціальних проблем і перспектив розвитку визначає, скільки прибутку необхідно направити на збільшення фонду основних засобів, оборотних коштів, на придбання акцій, облігацій і т. ін.;

3) ліквідність балансу, що відбиває сприятливе співвідношення (не більш, ніж 1:1) між сумою його фінансових зобов'язань і вартістю активів (коштів, цінних паперів, оборотних матеріальних активів), що швидко реалізуються і при необхідності можуть бути спрямовані на погашення зобов'язань;

4) наявність власних оборотних коштів не нижче планового розміру, в іншому разі підприємство не має можливості створити необхідні запаси сировини, матеріалів, незавершеного виробництва, готової продукції для безперебійного, ритмічного випуску продукції;

5) раціональне використання основних засобів, скорочення невстановленого устаткування, незавершеного будівництва і т. ін.;

6) раціональне використання власних і позикових засобів, оптимальне розміщення їх на стадіях кругообігу, недопущення вкладень оборотних коштів у наднормативні запаси і витрати, відволікання на позапланові цілі;

7) позапланові цілі;

8) платіжна дисципліна підприємства, тобто своєчасність розрахунків з постачальниками, робітниками та службовцями, фінансовими органами, банками.

Таким чином, сутність фінансової стійкості визначається ефективним формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів, а платоспроможність виступає її зовнішнім проявом.

Як свідчать автор навчального посібника «Економічний аналіз»Савицька Г.В., [33] можна виділити сім коефіцієнтів фінансової стійкості. В таблиці 3.1 наведено розрахунок трьох з них, з використанням для їх розрахунків даних фінансової звітності.

Таблиця 3.1-Показники фінансової стійкості

Показники	Формула,джерело інформації	Норма	2006 рік	2007 рік	2008 ррік
Коефіцієнт автономії	(стр.380ф.1/стр.640ф.1)	0,5	0,5	0,3	0,9
Коефіцієнт фінансового ризику	(стр.480 ф1+стр.630/стр.380ф1)	>=0,7	0	0	0
Коефіцієнт маневреності власного капіталу	(ст.380ф1-стр.080ф1)/стр.380ф1)	>0,4	0,4	0,5	0,7

Коефіцієнт автономії, характеризує незалежність від позикових коштів і показує частку власних коштів у загальній сумі всіх коштів підприємства. Цей показник має бути вищий за 0,5. Як видно з табл. у 2007 році цей показник на підприємстві дещо впав, але вже наступного року збільшився на 0,6. Перевищення цього коефіцієнта вказує на збільшення фінансової незалежності і розширення можливості залучення позикових коштів.

Коефіцієнт фінансового ризику, або співвідношення залучених і власних коштів, показує, скільки позикових коштів залучило підприємство на 1 грн., вкладених в активи власних коштів. Цей показник не повинен перевищувати межу в 0,7. Проаналізувавши цей коефіцієнт за три роки, можна зробити висновок, що, на протязі трьох років він залишався незмінним та був рівний 0, тому що в приватній будівельній фірмі «Кронверк» немає ні поточних, ні довгострокових зобов'язань. Тому фірма «Кронверк» не залежна від зовнішніх джерел. Коефіцієнт маневреності власного капіталу, показує яка частка власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладена в оборотні кошти, а яка капіталізована.Значення цього коефіцієнта повинно бути більшим за 0,4. Чим ближче значення показника до верхньої межі, тим більшою є можливість фінансового маневру в підприємстві. Проаналізувавши цей коефіцієнт, можна зробити висновок, що показник вище допустимої норми, тому фірма «Кронверк» може повноцінно здійснювати фінансові маневри та поповнювати оборотні кошти за рахунок власних джерел. В процесі аналізу відповідності або невідповідності коштів для формування запасів та затрат визначаються абсолютні показники фінансової стабільності. Для повного відображення різних видів джерел у формуванні запасів та витрат використовуються показники, наведены в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2-Показники фінансової стійкості підприємства

Показник	Формула для розрахунку (Форма№1)	На поч. 2006р, тис.грн	На поч. 2007р, тис.грн	На поч. 2008р, тис.грн	На поч. 2009р, тис.грн
1	2	3	4	5	6
1. Постійні пасиви(ПП)	Срт. 380+430+630	15,3	100,3	157,5	897,5
2. Активи, які важко реалізувати(Авр)	Стр.080	10,0	62,0	75,6	253,0
3. Власні оборотні кошти(ВОК)	ПП-Авр	5,3	38,3	81,9	644,5
4. Довгострокові зобов'язання (ДЗ)	Стр. 480	-	-	-	-
5. Наявність постійних та довгострокових пасивів для фінансування запасів	ВОК+ДЗ	5,3	38,3	81,9	644,5
6. Короткострокові кредити банків	Стр.500+510	-	-	-	-
7. Загальна сума основних джерел фінансування запасів(Зсфз)	ВОК+ДЗ+КК	5,3	38,3	81,9	644,5
8. Запаси(З)	Стр.100+…+140	4,3	-	10,8	42,0
9. Надлишок(недолік) власних оборотних коштів	ВОК-3	1	38,3	71,1	602,5
10.Надлишок (недолік) оборотних коштів і довгострокових зобов'язань	ВОК+ДЗ-З	1	38,3	71,1	602,5
11. Надлишок (недолік) основних джерел фінансування запасів	ВОК+ДЗ+КК-З	1	38,3	71,1	602,5

Таким чином проаналізувавши три показники за три роки, можна зробити висновок, що всі показники в ПБФ «Кронверк», на протязі трьох років зростали, що розцінюється як позитивне явище.

Для того, щоб визначити тип фінансової стабільності фірми «Кронверк» необхідно використати показник:

S = {S(x);S(x);S(x)} , (3.14)

де х = ВОК;

х= ДЗ;

х= Зсфз

Функція S(х) визначається в такий спосіб:

.

Всі три показники за три роки залишалися незмінними, тому розрахунок типу фінансової стійкості проведено тільки один раз: х=1; х= 1; х =1. Таким чином, з розрахунку бачимо, що = (1, 1, 1), а це свідчить про те, що в ПБФ «Кронверк» абсолютна фінансова стійкість та висока платоспроможність. Такий тип фінансової стійкості характеризується тим, що всі запаси підприємства покриваються власними коштами, тобто організація не залежить від зовнішніх кредиторів. Ця ситуація не може розглядатися як ідеальна, оскільки вона означає, що керівництво компанії не вміє, чи не має можливості використовувати зовнішні джерела коштів для основної діяльності.

3.2 Розрахунок та оцінка фінансових коефіцієнтів ліквідності

Ліквідність балансу -- одна з важливих умов стійкого фінансового стану підприємства. Ліквідність балансу виражається в можливості швидко мобілізувати чинні засоби (активи) для сплати у відповідні строки зобов'язань (пасивів), а також непередбачених боргів. Ліквідність балансу є важливим критерієм оцінки фінансового стану підприємства акціонерами, банками, постачальниками та іншими партнерами [23].

Високоліквідними засобами підприємства є кошти в касі і на розрахунковому рахунку в банку, тому що вони в будь-який час можуть бути використані на оплату заборгованості. Такими за ступенем ліквідності активами є цінні папери і термінова дебіторська заборгованість з відвантажених товаріх і наданих послугах. Менш ліквідною є прострочена заборгованість з відвантажених товарів, які не оплачені в строк покупцями за розрахунковими документами, бо за цією заборгованістю невідомий строк надходження оплати. Ще менш ліквідними слід вважати вартість готової продукції, яка ще має бути реалізована, а також вартість запасів матеріальних цінностей. Ліквідні засоби використовуються підприємством на погашення першочергових зобов'язань по заробітній платі, банківським кредитам і відсотків по них, постачальникам, фінансовим органам.

У залежності від ступеня ліквідності, тобто швидкості перетворення в кошти, активи підприємства розділяються на наступні групи:

Л1-- найбільш ліквідні активи -- грошові кошти підприємтва та поточні фінансові інвестиції;

Л2 -- швидко реалізовані активи -- дебіторська заборгованість, отримані векселі та інші оборотні активи;

Л3 -- повільно реалізовані активи -- запаси;

Л4 -- важкореалізовані активи -- статті 1 розділу активу.

Пасиви балансу групуються за терміновістю їхньої оплати:

П1 -- найбільш термінові зобов'язання -- кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, поточні зобов'язання за розрахунками;

П2 -- короткострокові пасиви -- коротострокові кредити, поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями, векселі видані;

П3 -- довгострокові пасиви -- довгострокові зобов'язання;

П4 -- постійні пасиви -- розділ 1 «Власний капітал», розділ 2 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів», розділ 5 «Доходи майбутніх періодів».

В таблиці 3.3 представленно показники ліквідності балансу ПБФ «Кронверк» за 2006, 2007 та 2008 роки.

З таблиці видно, що на початок 2006 та 2007 року баланс приватної будівельної фірми «Кронверк» є абсолютно ліквідним, про що свідчить виконання таких чотирьох умов: Л1 > П1, Л2 > П2, Л3 > П3, Л4 < П4. На початок 2008 року виросла нестача найбільш ліквідних активів (72,7 тис. грн.) для покриття найбільш термінових зобов'язань. Але таку зміну не можна назвати негативною, тому що в такому разі їх нестача компенсується доволі великим надлишком швидко реалізуємих активів.

В цьому випадку таке положення не тягне за собою погіршення фінансового стану фірми, однак, якщо тенденція буде зберігатися, то в майбутньому це може викликати нестачу коштів для погашення термінової заборгованості.

Таблиця 3.3- Показники ліквідності балансу ПБФ «Кронверк»

Статті активу	Джерело інформації, форма№1	На поч.2006р тис.грн	На поч.2007р.,тис.грн	На поч.2008р.,тис.грн	На поч.2009р.,тис.грн
1.Найбільш ліквідні активи(Л1)	Стр.220…+240	1,7	99,1	214,8	12,9
2.Активи, які швидко реалізуються(Л2)	Стр.130+…+210	2,5	28,3	176,7	664
3.Активи, що поволі реалізуються(Л3)	Срт.100+ 110+120+ 250+270	4,6	0,3	10,8	42,1
4Активи, які важко реалізуються(Л4)	Стр.80	10	62,0	75,6	253,0
Статті пасиву
1.Найтермінованіші зобов'язання (П1)	Стр.530	1,4	67,1	287,5	-
2.Короткострокові пасиви (П2)	Стр.640-380-480-530	2,1	2,3	32,9	74,5
3.Довгострокові пасиви (П3)	Стр.480+430+630	0	0	0	0
4.Постійні пасиви(П4)	Стр.380	15,3	100,3	157,5	897,5

Таким чином, зробивши аналіз ліквідності показників балансу в приватній будівельній фірмі «Кронверк» за три роки, можна зробити висновок, що впродовж 2006, 2007 та 2008 років баланс залишався абсолютно ліквідним, за винятком початку періоду 2008 року.

Аналіз, який проводився по запропонованій схемі за посібником Кононенко О. [29], є наближеним. Найбільш детальним є аналіз ліквідності за допомогою фінансових коефіцієнтів. У вітчизняній практиці фінансового аналізу ліквідність балансу характеризується трьома показниками: коефіцієнтом загальної (або поточної) ліквідності, проміжний коефіцієнт ліквідності (або термінової ліквідності) та коефіцієнт абсолютної ліквідності. У таблиці 3.4 наведено показники та розрахунки ліквідності підприємства.

Згідно з даними таблиці, ліквідність балансу на протязі останіх трьох років коливалася у межах норми. Це означає, що в короткостроковій перспективі погіршення фінансового стану ПБФ «Кронверк»не передбачається.

Таблиця 3.4- Показники ліквідності підприємства

Показник	Джерело інформації,ф№1	Норма	На поч.2006р Тис.грн	На поч.2007р Тис.грн	На поч.2008р Тис грн	На поч.2009р Тис.грн
1. Коефіцієнт абсолютної ліквідності	К = Л1 : (П1 + П2)	0,2-0,35	1,1	0,7	0,7	0,2
2. Коефіцієнт швидкої ліквідності	К = (Л1 + Л2) : (П1 + П2)	0,7-1,5	1,4	1,2	1,3	1,5
3. Коефіцієнт загальної ліквідності	К = (Л1 + Л2 +Л3) : (П1 + П2)	1-2	1,4	1,3	1,4	1,7

Коефіцієнт швидкої ліквідності вважається більш жорстким тестом на ліквідність, тому що при його розрахунку до уваги не береться менш ліквідна частина оборотних активів - повільно реалізовані активи (Л3). Значення цього коефіцієнта повинен бути приблизно 1,5. Цей коефіцієнт за три роки також не виходив за межі нормального рівня. Це свідчить про більш раціональне використання коштів та оптимізацію структури балансу.

При визначенні цих коефіцієнтів ліквідності важливо враховувати те, що в розрахунок враховуються ліквідні кошти перших трьох груп, в тому числі і дебіторська заборгованість. В умовах ринкової економіки такий підхід повністю виправданий: підприємство має ряд законодавчо регламентованих можливостей, за допомогою яких воно може вилучати борги у своїх дебіторів. В перехідній економіці України, для якої властива криза несплат, реалізація такої можливості стає проблемною. Очевидно, що в більшості випадків найбільш надійною є оцінка ліквідності тільки за показниками першої групи активів - грошових коштів та поточних фінансових інвестицій.

Коефіцієнт оцінки ліквідності за показниками першої груми активів називається коефіцієнт абсолютної ліквідності. В західній практиці коефіцієнт абсолютної ліквідності розраховується не часто. В країнах з перехідною економікою його оптимальне значення дорівнює 0,2 - 0,35. Значення коефіцієнта, яке вище 0,35 не завжди необхідне, тому що надлишок грошових коштів говорить про неефективне їх використання. Коефіцієнт абсолютної ліквідності на протязі трьох років в значній мірі перевищував оптимальне значення, що свідчить про нераціональне використання грошових коштів. І лише на початок 2009р. порівнявся з нормою. ПБФ «Кронверк» необхідно слідкувати за тим, щоб його значення не стало нижче мінімального. Таким чином, проаналізувавши економічні показники ПБФ «Кронверк», можна зробити висновок, що діяльність фірми найбільш ефективною була у 2008 році. Найбільш складним за всіма показниками був 2007 рік.

3.3 Факторний аналіз прибутку ПБФ «Кронверк»

В економічній літературі запропоновано безліч варіантів методик факторного аналізу прибутку (Г.В.Савицька [33], А.Д. Шеремет[38], О.Каноненко [23], А.П. Чечета, М.В. Войтоловський, В.Т. Доля), вивчення яких дозволило виокремити два основних шляхи факторного аналізу:

1) аналіз впливу таких факторів, як об'єм реалізації, собівартість та ціни продукції;

2) так званий експрес-аналіз, який базується на інформації з форми №2.

Для оперативного управління підприємством більш інформативним є перший вид аналізу, проте якщо підприємство має не виробничий характер, як у нашому випадку ПБФ «Кронверк», то доцільно проводити поглиблений експрес-аналіз. У таблиці 3.5 проаналізуємо структуру прибутку ПБФ «Кронверк».

Після аналізу наведених показників можна сказати, що, не зважаючи на негативні економічні явища наприкінці 2008 року, саме цей звітній період був найбільш економічно вдалим за останні три роки роботи фірми.

Загальна зміна доходу від реалізації відносно 2007року:

тис. грн.

Таблиця 3.5- Структуру прибутку ПБФ «Кронверк»

Показник, тис.грн	Абсолютна величина,тис грн	Відносна величина,%
	2006	2007	2008	2006	2007	2008
1	2	3	4	5	6
Виручка від реалізації товарів та послуг	1312,8	2504,2	5807,4	100	100	100
Непрямі податки та інші вирахування з доходу	218,8	416,2	976,7	16,7	16,6	16,8
Чистий дохід від реалізації товарів та послуг	1094,0	2088,0	4839,7	83,3	83,4	83,3
Собівартість реалізованих товарів та послуг	683,3	970,4	1420,5	52,0	38,8	24,5
Прибуток від реалізації товарів та послуг	410,7	1117,6	3410,2	31,3	44,6	58,7
Операційні доходи	5,9	-	12,9	0,45	-	0,22
Операційні витрати	331,7	1060,4	2330,6	25,3	42,3	40,1
Інші звичайні доходи	-	-	-	-	-	-
Інші звичайні витрати	-	-	52,1	-	-	0,9
Податок на прибуток	77,8	17,2	309,4	5,9	0,69	5,3
Чистий прибуток	85,0	57,2	740,0	6,5	2,3	12,7

Це означає, що в звітному періоді виручка від реалізації продукції збільшилась на 2751,7 тис. грн. Слід зазначити, що це дуже значне збільшення надходження доходів, яке зумовлено багатьма факторами, в тому числі і ростом індексу цін реалізації, структурою реалізованої продукції і обсягами реалізації. В 2006 і 2007 роках питома вага собівартості продукції складала 52 і 38,8% відповідно, в 2008 даний показник зменшився і склав всього 24,5%, тому валовий прибуток підприємства за даний період досягає свого максимального значення 58,7%. Інший показник, який також помітно впливає на рівень чистого прибутку-операційні витрати. Якщо порівняти показники 2006 та 2008 року, то динаміка має негативний характер, проте якщо порівняти 2007 і 2008 роки, та зважити на ускладнення економічної ситуації в країні на кінець 2008 року - то різниця у 2,2% може розглядатися, як покращення рівня показника. Позитивним моментом є зростання питомої ваги чистого прибутку порівняно з попереднім періодом з 2,3% до 12,7%. Розглянемо тепер, за рахунок, яких чинників сталися зміни у величині результатів діяльності підприємства. Вихідні дані для розрахунку впливу чинників на прибуток отриманий підприємством знайдемо в таблиці 3.5.

Якщо використовувати тільки дані Звіту про фінансові результати, то визначити вплив всіх факторів на фінансовий результат неможливо, тому що залишається невідомою питома вага реалізованої продукції (в нашому випадку послуг), ціна, собівартість одиниці. В той самий час, якщо ми знаємо середній індекс цін, ми можемо визначити вплив на розмір чистого прибутку зміни ціни, обсягу реалізованої продукції. В приватній будівельній фірмі «Кронверк» ціни на послуги в звітному періоді виросли в середньому на 11,5 відсотки, тобто індекс цін становить 1,115. Визначимо вплив факторів на зміну доходу від реалізації у 2007 порівняно з 2006 роком. Загальну зміну доходу від реалізації знаходимо по формулі:

, (3.22)

де -загальна зміна виручки від ралізації;

- сума виручки відповідно за 2006 та 2007 рік

Розрахуємо загальну зміну доходу від реалізації:

тис. грн.

Це означає, що в звітному періоді виручка від реалізації продукції збільшилась на 994,0 тис. грн.

Слід зазначити, що це дуже значне збільшення надходження доходів, яке зумовлено багатьма факторами, в тому числі і ростом індексу цін реалізації, структурою реалізованої продукції і обсягами реалізації. Розрахуємо вплив цих факторів на обсяг реалізації в 2007 році.

тис. грн.

тис. грн.

Таким чином зростання цін протягом 2007 року сприяло збільшенню надходжень від реалізації на 215,35 тис. грн. в порівнянні з попереднім роком, а доходи будівельної фірми «Кронверк» зросли на 778,65 тис грн. Такий стан справ свідчить про розширення виробництва, стабільність замовлень, розширення сигменту збуту продукції на ринку.

Користуючись вже наведеними вище формулами, розрахуємо вплив факторів на зміну собівартості реалізованої продукції:

тис. грн.

Якщо вважати, що собівартість реалізованої продукції змінилась лише під впливом зовнішніх факторів, тобто тільки за рахунок цін, тоді:

тис. грн.

тис. грн.

Висновок з наведеного розрахунку: збільшення обсягів виробництва призвели до збільшення собівартості на 186,2 тис грн., що слід вважати негативним фактором, тоді як зміни цін збільшили собівартість на 100,09 тис. грн.

Зміна цін суттєво вплинула на чистий прибуток ПБФ «Кронверк».

Вплив зміни цін протягом аналізуємого року на чистий прибуток можна розрахувати наступним чином:

тис. грн.

Тобто зміна цін призвела до збільшення прибутку підприємства на 115,26 тис. грн.

На чистий прибуток ПБФ «Кронверк» негативно вплинув ріст операційних витрат. Для розрахунку їх впливу на прибуток скористуємось формулою 3.23, пам'ятаючи про негативний його характер:

?(Овз ?О вб), (3.23)

Де -чистий прибуток від реалізації;

Овз ,О вб -операційні витрати звітнього та базового періодів.

тис. грн.

Розрахунок свідчить про те, що збільшення операційних витрат зменшило прибуток на 728,7 тис. грн.

Вплив податку на прибуток не потребує додаткового розрахунку і становить на 60,6 тис. грн. менше попереднього року (див. табл. 3.4). Узагальнення факторів наведено в таблиці 3.6.

Таблиця 3.6-Вплив факторів на чистий прибуток 2007р.

Показники	Сума, тис. грн.
Зміна цін	115,26
Виручка від реалізації продукції (послуг)	778,65
Собівартість реалізованої продукції (послуг)	-186,2
Операційні доходи	-
Операційні витрати	-728,7

Дані розрахунки показали, що зменшення прибутку підприємства у 2007році сталося за рахунок: 1) збільшення рівня собівартості продукції (на 186,2 тис. грн.); 2) збільшення операційних витрат (на 728,7 тис.грн). Негативного впливу надало також незначне зменшення операційних доходів (на 5,9 тис.грн). Вплив факторів на прибуток у 2008 році розрахуємо за тією ж схемою, зауваживши лише, що ціни на послуги в звітному періоді виросли в середньому на 20,1 відсоток, тобто індекс цін становить 1,201.

Розрахуємо загальну зміну доходу від реалізації:

тис. грн.

тис. грн.

тис. грн.

Таким чином зростання цін протягом 2008 року сприяло збільшенню надходжень від реалізації на 809,73 тис. грн. в порівнянні з попереднім роком, а доходи фірми відповідно збільшилися на 778,65 тис грн. Ці зміни аналогічні зі змінами у 2007 році, свідчать про збільшення обєму надання послуг та стабільність замовлень.

Вплив факторів на зміну собівартості реалізованої продукції:

тис. грн.

Вважатимемо, як і у попередньому випадку, що собівартість реалізованої продукції змінилась лише під впливом зовнішніх факторів, тобто тільки за рахунок цін, тоді:

тис. грн.

тис. грн.

Тобто, збільшення обсягів виробництва призвело до збільшення собівартості на 212,36 тис грн., що слід вважати негативним фактором, тоді як зміни цін збільшили собівартість на 237,34 тис. грн.

Розрахувуємо вплив зміни цін протягом аналізуємого року на чистий прибуток :

тис. грн.

Тобто зміна цін призвела до збільшення прибутку підприємства на 575,63тис. грн.

Для розрахунку впливу на прибуток збільшення операційних витрат користуємось формулою 3.23:

тис. грн.

Розрахунок свідчить про те, що збільшення операційних витрат зменшило прибуток на значну суму у 1270,2 тис. грн.

Узагальнення факторів наведено в табл. 3.5.

Таблиця 3.7-Вплив факторів на чистий прибуток 2008р.

Показники	Сума, тис. грн.
Зміна цін	575,63
Виручка від реалізації продукції (послуг)	1941,73
Собівартість реалізованої продукції (послуг)	-212,36
Операційні доходи	12,9
Операційні витрати	-1270,2

За даними таблиці можно зробити висновок: порівняно з 2007 роком сума чистого прибутку підприємства значно зросла, проте збільшення таких факторів, як собівартість на 212,36 тис.грн та операційні витрати (на 1270,2тис.грн.) мало негативний вплив на величину приросту.

Аналіз рентабельності ПБФ «Кронверк».

Результативність і економічна доцільність функціонування підприємства оцінюється не лише абсолютними, але і відносними показниками. Показники рентабельності характеризують ефективність роботи підприємства в цілому, прибутковість різних напрямів діяльності (виробничої, комерційної, інвестиційної), вони більш повно, на відміну від прибутку, характеризують остаточні фінансові результати господарювання.

Коефіцієнти рентабельності - система показників, які характеризують здатність підприємства створювати необхідний прибуток в процесі своєї господарської діяльності. Коефіцієнти (показники) рентабельності визначають загальну ефективність використовуваних активів і вкладеного капіталу. Вони можуть бути розраховані як коефіцієнти і тоді представлені у вигляді десятинного дробу або у вигляді показників рентабельності і тоді представлені у вигляді процентів. Показники рентабельності розрахововуються на основі Балансу ф.1 та Звіту про фінансові результати підприємства ф.2. В основу розрахунку показників рентабельності можуть бути покладені різні величини прибутку підприємства: валовий прибуток, прибуток до виплати податку на прибуток, чистий прибуток. Найчастіше для розрахунку коефіцієнтів рентабельності використовується чистий прибуток або прибуток до виплати процентів і податку на прибуток [33].