Державний бюджет: принципи формування та основні напрямки використання

Надходження від перевищення валових доходів над видатками Національного банку України. Надходження від грошово-речових лотерей. Дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств. Рентна плата тощо

Адміністративні збори і платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу

Плата за надання послуг службою дозвільної системи органів внутрішніх справ. Плата за утримання дітей у школах інтернатах. Державне мито. Митні збори тощо

Надходження від штрафів та фінансових санкцій

Адміністративні штрафи та санкції. Суми, стягнені з винних осіб, за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації. Надходження від штрафних санкцій за порушення правил пожежної безпеки та ін.

Інші неподаткові надходження

Надходження коштів від реалізації конфіскованого митними, правоохоронними та іншими уповноваженими органами майна і валюти. Надходження сум кредиторської та депонентської заборгованості підприємств, щодо яких минув строк позовної давності, та ін.

Доходи від операцій з капіталом -- доходи бюджету у вигляді надходжень від продажу основного капіталу, держав­них запасів товарів, землі та нематеріальних активів.

Трансферти -- це кошти, одержані від інших органів дер­жавної влади, органів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі.

Склад доходів Державного бюджету України показано на рис.3.1



3.2 Методи формування і використання державного бюджету в Україні в 2015 році

За формою прояву бюджет є не лише основним фінансовим планом держави, в якому відображається її діяльність та діяльність місцевих органів. Бюджет ще й являє собою баланс між доходами та видатками держави та таку політику держави, як: міжнародну, соціально-економічну, управлінську та оборонну. Кошти, що акумулюються через бюджет держави для фінансування провідних напрямків соціально-економічного розвитку України.

Основними джерелами формування доходів є: ВВП, зовнішні надходження та національне багатство.

Методами формування доходів бюджету виступають:

* продуктивна діяльність: підприємницька діяльність та доходи від державних послуг. У першому випадку доходом є прибуток підприємства, так як за правом власності належить державі; у другому - являють собою грошові надходження у вигляді державного мита, компенсаційних доходів за виконані роботи державою, тощо;

* доходи від майна і майнових прав та державних угідь;

* податковий метод отримання доходів, що пов'язаний з перерозподілом доходів юридичних та фізичних осіб на користь держави;

* позичковий метод формування доходів бюджету полягає у застосуванні внутрішніх та зовнішніх позик. Ці доходи для держави є тимчасовими, проте вони забезпечують фінансування видатків держави;

* емісійний метод полягає у формуванні доходу, що є різницею між номінальною вартістю випущених в обіг грошових коштів і витратами на їх друкування. Цей дохід забезпечує фінансування видатків країни і належить до джерел фінансування, як і позичковий метод [11, стр. 16].

Найбільшу питому вагу у доходах бюджету нашої країни займає податковий метод формування доходів. В умовах поширення ринкових відносин податкова система постає дійовим елементом фінансового механізму перерозподілу уже створеної вартості. З позиції організації діяльності держави головне місце посідають видатки бюджету, обсяг і структура яких визначається бюджетною моделлю суспільства. Проте, при плануванні бюджету на певний період, має враховуватися сума доходів, що формується за рахунок податків. «Навряд чи може бути впроваджена практика, коли при прийнятті бюджету під додаткові програмами та цілі, встановлюються нові податки чи вносяться корективи у чинне податкове законодавство або підшукуються додаткові неподаткові джерела»

Отже, доходи бюджету відображають економічні відносини держави з підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які виникають у процесі стягнення бюджетних платежів. Для удосконалення формування доходів Державного бюджету необхідно врахувати всі економічні дослідження бюджету, його роль в економічних та соціальних процесах розвитку країни, необхідно також врахувати міжнародний досвід у вирішення питання Державного бюджету.

Витрати бюджету включають видатки бюджету та кошти, які спрямовуються на погашення основної суми боргу, що виникає в процесі фінансування бюджету.

Вихідним у бюджетному плануванні є метод економічного аналізу. З його допомогою шляхом зіставлення планових показників з фактичними визначається рівень виконання бюджетних показників за попередній період. У процесі аналізу даних минулого періоду виявляються причини неповноти акумуляції грошових коштів до бюджету, визначається рівень ефективності використання бюджетних коштів.

Метод екстраполяції полягає у визначенні бюджетних показників на основі виявленої стійкої динаміки їх розвитку. Розрахунок бюджетних показників відбувається на основі досягнутого у попередньому періоді розвитку і його коригуванні на відносно стійкі темпи зростання за встановленими коефіцієнтами. Цей метод застосовується і у сучасному бюджетному плануванні. Його головний недолік полягає у перенесені минулих тенденцій на майбутнє і, крім того, він не стимулює виявлення резервів та не сприяє економії бюджетних коштів.

Досконалішим вважається нормативний метод бюджетного планування. Його суть полягає в тому, що планові бюджетні показники розраховуються на основі встановлених прогресивних норм і фінансово-бюджетних нормативів.

У процесі бюджетного планування широко застосовується балансовий метод. Із застосуванням цього методу досягається рівність між доходами і видатками бюджету кожної ланки бюджетної системи та узгоджуються фінансові ресурси з їх потребою. З його допомогою встановлюються необхідні пропорції в розподілі бюджетних коштів міждержавним бюджетом та місцевими бюджетами.

Подальше удосконалення бюджетного планування безпосередньо пов'язане з програмно-цільовим методом. Особливість програмно-цільового методу полягає у формуванні бюджету за програмами, зосередженні на результатах, стратегічному підході у плануванні, посиленні відповідальності при виконанні програм, обґрунтованості та аналізі прийнятих бюджетних рішень, прозорості у витрачанні бюджетних коштів. Бюджет за програмами спрямовується на досягнення конкретної мети і дає чітке розуміння державним органам та громадськості цільової спрямованості бюджетних коштів та забезпечує прозорість бюджету.

Програмно-цільовий метод бюджетного планування застосовується при формуванні Державного і місцевих бюджетів України починаючи з 2002 р.

Для формування свого державного бюджету Україна не одноразово спирається на державні кредити. За рахунок чого, в Україні зроста частка державного боргу. Проаналізуємо державний борг України 2004-20014 років.



Таблиця 3.2 Державний борг України, % до ВВП:

Рік	Значення(%)
2004	24,7
2005	17,7
2006	14,8
2007	12,3
2008	20,5
2009	35,4
2010	42,3
2011	35,9
2012	36,6
2013	40,6
2014	67,7

Рис. 3.2 Графік державного боргу України ,% до ВВП

Як ми бачимо з графіка, до 2014 року державний борг зіставляв не так вже і багато. Зазначимо, що на видатки з обслуговування державного

боргу бюджетним розписом на

січень-грудень 2008 року передбачено асигнувань у сумі 3 984,7млн.грн., станом на 29.12.2008 видатки становлять 3 572,7 млн. грн. (у т.ч. по внутрішньому - 657,2 млн. грн., по зовнішньому - 2 915,5 млн. грн.)

2010 рік. На видатки з обслуговування державного боргу помісячним розписом асигнувань загального фонду Державного бюджету України на січень-грудень 2010 року передбачено асигнувань у сумі 14 202,9 млн. грн, станом на 13.12.2010 видатки становлять 14 092,9 млн. грн, (у т.ч. по внутрішньому - 9 698,5 млн. грн, по зовнішньому - 4 394,4 млн. грн.).

2012 рік. На видатки з обслуговування державного боргу помісячним розписом асигнувань загального фонду Державного бюджету України на січень-грудень 2012 року передбачено 24 492,1 млн. гривень. Станом на 24.12.2012 видатки з обслуговування державного боргу складають24 039,9 млн. грн. (по внутрішньому державному боргу - 17 116,7 млн. грн., по зовнішньому державному боргу - 6 923,2 млн. грн.).

2014 рік. На видатки з обслуговування державного боргу помісячним розписом асигнувань загального фонду Державного бюджету України на січень-грудень 2014 року передбачено 46 343,6 млн. гривень. Станом на 29.12.2014 видатки з обслуговування державного боргу складають47 416,5 млн грн (по внутрішньому державному боргу - 31 758,0 млн. грн, по зовнішньому державному боргу - 15 658,5 млн. грн).

Платежі з обслуговування державного боргу здійснюються відповідно до ст. 16 Бюджетного кодексу України.

На погашення державного боргу помісячним розписом фінансування загального фонду Державного бюджету України на січень-грудень 2014 року передбачено 109 142,4 млн. гривень. Станом на 29.12.2014 витрати з погашення державного боргу становлять 98 199,8млн грн. (у т.ч. по внутрішньому державному боргу - 68 010,9 млн. грн, по зовнішньому державному боргу - 30 188,9 млн. грн).[12]

Погашення державного боргу та сплата відсотків у 2015 році здійснюється вчасно згідно з графіком Міністерства фінансів України.

На видатки з обслуговування державного боргу Тимчасовим помісячним розписом асигнувань загального фонду Державного бюджету України на січень 2015 року передбачено 6 029,2 млн. гривень. Станом на 26.01.2015 видатки з обслуговування державного боргу складають 4 901,5 млн грн (по внутрішньому державному боргу - 2 944,1 млн грн, по зовнішньому державному боргу - 1 957,4 млн. грн).

На погашення державного боргу Тимчасовим помісячним розписом фінансування загального фонду Державного бюджету України на січень 2015 року передбачено 6 667,0 млн гривень. Станом на 26.01.2015 витрати з погашення державного боргу становлять 3 695,7 млн. грн (у т.ч. по внутрішньому державному боргу - 2 983,8 млн грн, по зовнішньому державному боргу - 711,9 млн грн).

Надходження від державних запозичень Тимчасовим розписом фінансування загального фонду Державного бюджету України на І квартал 2015 року передбачено у сумі 26 873,2 млн гривень.

Тимчасовим помісячним розписом фінансування загального фонду Державного бюджету України на січень 2015 року передбачено у сумі7 667,0 млн гривень. Станом на 26.01.2015 державні запозичення складають 5 541,4 млн грн (у т.ч. внутрішні державні запозичення -5 541,4 млн грн), що на 2 125,6 млн грн менше планового показника, передбаченого Тимчасовим помісячним розписом фінансування загального фонду державного бюджету на січень 2015 року (з них: на 2 749,4 млн грн менше планового показника, передбаченого Тимчасовим помісячним розписом фінансування загального фонду державного бюджету на січень 2015 рок від внутрішніх державних запозичень).[15]

Також проаналізуємо видатки державного бюджету України за січень-вересень 2012-2014 років. У структурі видатків у цілому зберігаються тенденції минулих років. Бюджетна частка найбільше припадає на міжбюджетні трансферти (30,8%), причему вона зросла порівняно з відповідним періодом минулого року на 1,9 одиницю.

Таблиця 3.3 Видатки державного бюджету за січень-вересень 2012-2014 року у розрізі функціональної класифікації видатків та кредитування

Роки	2012	2013	2014
Видатки згідно з функціональною класифікацією.	План Млн. грн.	Факт млн. грн.	Частка факт, %	План млн. грн.	Факт млн. грн.	Частка факт, %	План млн. грн.	Факт млн. грн.	Частка факт, %
Загальнодержавні функції, з них:	51 512,8	29654,7	11,1	55644,6	34 910,9	12,2	68811,8	43687,2	14,6
обслуговування боргу	29582,9	17167,3	6,4	32828,7	22221,4	7,8	46343,6	31101,8	10,4
Оборона	17369,8	10006,6	3,7	16232,6	9751,3	3,4	27869,2	14749,1	4,9
Громадянський порядок, безпека та судова влада	37277,2	24541,4	9,2	40987,8	26996,1	9,5	45648,2	28103,1	9,4
Охорона навколишнього середовища	7282,5	2332,6	0,9	7236,4	3129,1	1,1	3386,8	1456,4	0,5
Житлово-комунальне	758,7	101,7	0,04	120,0	40,0	0,0	85,9	67,1	0,0
Охорона здоров'я	12386,9	7142,2	2,7	13967,6	7842,2	2,8	11278,4	5869,0	2,0
Духовний та фізичний розвиток	6301,9	3410,4	1,3	5061,5	3217,4	1,1	5199,0	3081,7	1,0
Освіта	31514,2	21684,3	8,1	33429,5	22261,8	7,8	32638,2	20772,0	7,0
Соц. захист та соц. Забезпечення, з них:	78328,8	55447,6	20,7	89302,8	016,8	23,2	87181,8	64	21,4
Соц. захист пенсіонерів	64494,1	47335,0	17,7	83233,6	62425,2	21,9	81729,7	60984,7	20,4
Економічна діяльність, з них:	51735,5	32363,9	12,1	52765,0	28521,8	10,0	45446,0	24960,8	8,4
Сільське гос-во, лісове гос-во, рибне гос-во та мисливство	10670,7	5111,6	1,9	8875,9	5260,9	1,8	6679,5	4343,9	1,5
Паливно-енергетичний комплекс	12176,7	8253,9	3,1	16001,8	11071,5	3,9	13409,0	8001,4	2,7144
Транспорт	14461,4	10844,8	4,1	21475,1	9894,2	3,5	20312,6	10291,5	3,4
Інші видатки на економічну діяльність	14426,7	8153,7	3,1	6412,2	2295,2	0,8	5044,9	2324,0	0,8
Міжбюджетні трансферти	112491,2	80577,6	30,1	118938,8	82504,9	28,9	129966,6	92003,2	30,8
Усього	406959,6	267263,1	100,0	433986,5	285313,8	100,0	457511,9	298766,4	100,0

Наступною за розміром є частка видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення (21,4%). Водночас слід зазначити, що велика частина міжбюджетних трансферів йде на надання пільг, субсидій, допомог тощо, а отже, також на соціальний захист та соціальне забезпечення. Значна частка бюджетних коштів була спрямована на загальнодержавні функції ( 14,6%), що пов'язано з борговим навантаженням на бюджет у вигляді обслуговування боргу (10,4 % усіх видатків). Для прикладу, сума, витрачена на зазначені цілі за 9 місяців поточного року, в 10 разів перевищує видатки на духовний та фізичний розвиток, у 5,3 раза- на охорону здоров'я, в 1,5 раза - на освіту. В умовах військового конфлікту в 1,4 раза виросла частка видатків на оборону - до 4,9%. Намітилась тенденція до поступового зниження видатків на економічну діяльність, їх частка знизилася на 1,6 і склала 8,4%.

3.3 Сучасний стан державного бюджету, та шляхи скорочення дефіциту державного бюджету

Державний бюджет України є головним фінансовим планом держави і складовим елементом бюджетної системи. Згідно з Конституцією України, проект державного бюджету України на майбутній рік розроблює Кабінет Міністрів України і подає його в Верховну Раду України не пізніше 15 вересня поточного року. Державний бюджету країни проходить три читання(перше, друге, третє). Згідно з законодавством України, в першому читанні бюджет повинен бути прийнятий до 20 жовтня(в окремих випадках до 25 жовтня), в другому - до 20 листопада, в третьому - до 1 грудня. Після прийняття державного бюджету в третьому читанні, Верховна Рада приймає Закон України " Про державний бюджет "( на майбутній рік). Названий закон вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала проста більшість ( 226-299 депутатів) Верховної Ради.

Бюджет 2013 року було розроблено на основі реалістичних макроекономічних показників з урахуванням світових економічних тенденцій та прогнозів, а також зовнішніх факторів, які мають вплив на економіку України.

В основу Державного бюджету наступного року закладені такі основні показники:

- рівень росту ВВП - 3,4%;

- номінальний ВВП - 1.576 млрд. грн.;

- індекс споживчих цін - 4,8%;

- індекс цін виробників - 5,5%.

При цьому, доходи Зведеного бюджету складуть 464,4 млрд. грн. що складає 29,5% ВВП, в тому числі доходи державного бюджету (з міжбюджетними трансфертами) - 362,8 млрд. гривень.

Дефіцит державного бюджету прогнозується на рівні 3,2 % ВВП (50,4 млрд. грн.).

Обсяг видатків та наданих кредитів Зведеного бюджету планується у сумі 525,8 млрд. грн., в тому числі видатки Державного бюджету - 425,5 млрд. грн.

Одним із ключових завдань бюджету-2013 і надалі залишається проведення поступової політики підвищення соціальних стандартів і збільшення видатків соціального характеру.

Передбачається підвищити посадовий оклад працівника І тарифного розряду єдиної тарифної сітки з урахуванням зменшення грошового розриву між цим показником та мінімальною заробітною платою порівняно з поточним роком та встановити його у таких розмірах: з 1 січня - 852 гривні та з 1 грудня - 928 гривень (приріст грудня 2013 року до грудня 2012 року становитиме 10,6 відсотка, а грошовий розрив у грудні зменшиться з 295 гривень до 290 гривень).

В бюджеті на 2013 рік встановлений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі: з 01.01.2013 - 1108 гривень, з 01.12.2013 - 1176 гривень (у порівнянні у грудні до грудня зростає на 7,4%)та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення:

* для дітей віком до 6 років: з 01.01.2013 - 972 гривень, з 01.12.2013 - 1032 гривень;

* для дітей віком від 6 до 18 років: з 01.01.2013 - 1210 гривень, з 01.12.2013 - 1286 гривень;

* для працездатних осіб: з 01.01.2013 - 1147 гривень, з 01.12.2013 - 1218 гривень;

* для осіб, які втратили працездатність: з 01.01.2013 - 894 гривні, з 01.12.2013 - 949 гривень.

Зростання розмірів прожиткового мінімуму забезпечить реальне зростання рівня гарантованих державою доходів для малозабезпечених сімей з дітьми та пенсіонерів.

Державну підтримку розвитку регіонів передбачено здійснювати через:

державний фонд регіонального розвитку (1,3 млрд.грн.);

субвенцію на здійснення заходів щодо соціально-економічний розвиток окремих територій (1,3 млрд. грн.)

Слід зазначити, що на 2013 рік поряд з традиційним порядком фінансування капітальних видатків запропоновано нові підходи щодо їх проведення - шляхом залучення додаткових ресурсів через банківський сектор під державні гарантії, що сприятиме вирішенню питань розвитку регіонів.

Таким чином, у бюджеті 2013 року закладена система цінностей, яка чітко орієнтована на забезпечення соціально-економічного розвитку України, зростання рівня життя громадян, спрямування фінансової та податкової політики на побудову ефективної, економічно-спроможної держави.[14]

Питанням дефіциту бюджету приділяється дедалі більше уваги як у науковій літературі, так і в практичній діяльності.

Характеристика дефіциту дається за такими ознаками :

-- формою прояву;

-- причинами виникнення;

-- спрямуванням коштів.

За формою прояву розрізняють відкритий і прихований дефіцит. Відкритий дефіцит -- це офіційно зафіксований стан бюджету під час його затвердження у відповідному документі: Законі про Державний бюджет чи в рішенні місцевих органів влади. Прихований дефіцит офіційно не визнається і фактично означає фальсифікацію основного фінансового плану держави. Така фальсифікація може бути як свідомою - для реалізації певних політичних, економічних чи фінансових цілей, так і наслідком невисокого рівня планування доходів, бажанням сприймати неможливе за реальність.

Основні фактори зростання дефіциту бюджету:

- збільшення оборонних видатків;

- зростання виплат по державному боргу;

- збільшення трансфертних платежів;

- зниження податків.[13,стр. 82]

Дефіцитність бюджету пов'язана з деякими видами податкових вилучень у державі: тому реформування податкової системи має базуватися на принципі фіскальної достатності, тобто формування дохідної частини бюджету на рівні, достатньому для здійснення державних функцій, а також на принципах обов'язковості й рівномірної завантаженості при сплаті податків, недопущення проявів дискримінації окремих платників. Неприпустиме масове надання податкових пільг окремим суб'єктам підприємницької діяльності.

Нетрадиційне розв'язання проблеми дефіцитності бюджетів було запропоновано через вирішення таких питань:

1. Для покриття бюджетного дефіциту державі необхідно звільнитися від "дрібної" власності й здійснювати розширене акціонування та інвестування інших об'єктів як на території України, так і за її межами. При цьому не варто забувати про проблеми національної безпеки і якнайшвидше відмовлятися від прибуткових підприємств. Приватизація має бути економічно доцільною, тоді зросте кількість підприємств приватної форми власності, що займаються виробництвом. Також треба поліпшувати управління державним майном, що приведе до зменшення кількості підприємств державної форми власності, які одержують дотації,

2. Другий важливий момент - високий рівень номінального податкового навантаження. Недоцільно протягом року приймати законопроекти, що погіршують становище платників податків. Треба запроваджувати раціональну податкову політику, яка базується на зниженні податкового тиску і поєднанні фіскальної й стимулювальної функцій податків. А державний бюджет на 2013 рік побудований переважно з фіскальним наголосом.

3. Максимальне виявлення усіх матеріальних і фінансових резервів для досягнення прогресу на шляху до збалансованого ринку.

4. Узгодження бюджету із загальною програмою фінансової стабілізації.

5. Особлива увага має приділятися підвищенню ролі регіонів у соціально-економічному розвитку держави.

6. Ще одна проблема - короткострокове бюджетне планування і його невідповідність завданням середньострокової економічної політики. Законодавча влада повинна зрозуміти, що бюджет - це не просто доходи і видатки. Треба підвищувати роль перспективного бюджетного планування. При кожному надходженні й при кожному витрачанні необхідно думати про найголовніше - добробут громадян.

7. Варіантом податкового наповнення бюджету може бути встановлення держмонополії на виробництво й продаж алкогольних напоїв і тютюнових виробів. Такий порядок існує в цивілізованих, економічно розвинених країнах. Насамперед - здоров'я нації, а вже потім - збирання податків до бюджету - прямих і непрямих.

8. В Україні має місце збереження ситуації, за якої прибутковим є вкладення капіталу в торгово-посередницьку і фінансово-кредитну сфери. Отже, нагальною стає зміна напрямів інвестування бюджетних коштів у галузі народного господарства з метою значного підвищення фінансової віддачі від кожної грошової одиниці, зменшення граничних витрат суспільного виробництва через використання новітніх технологій і сучасних розробок як продукту інтелектуальної діяльності українських науковців.

9. Заборона Національному банку України надавати кредити урядовим структурам будь-якого рівня без належного оформлення заборгованості державними цінними паперами.

10. Заборона Національному банку України надавати кредити урядовим структурам будь-якого рівня без належного оформлення заборгованості державними цінними паперами.

11. Подальше зростання української економіки має здійснюватися на власні інвестиційній базі й достатній ринковій основі. Уряд України передбачає, що такий підхід спричинить "посилення ролі держави як суб'єкта, який підсилює ринкові механізми, впливаючи на створення рівних конкурентних умов для виробників". Планується розв'язати проблему надмірної витратності й енергомісткості української економіки, забезпечити виконання поточних розрахунків за спожиті ресурси, насамперед за енергоносії. Україна понад 20 років іде до ринкової економіки. Але на будь-якому ринку продукція повинна мати попит, а всі закони і бюджет - спрямовуватися на зростання економіки, а отже, на зростання рівня життя населення в цілому. Авторитет влади виросте залежно від того, наскільки тверда національна валюта і наскільки низький рівень безробіття в державі.

Бюджет - це відповідальність влади перед громадянами. Стан бюджетної системи можна назвати найважливішим критерієм економічної ситуації в країні, а однією з найважливіших функцій бюджету є регулювання економіки. Адже закладені в ньому параметри визначають наявність інвестиційних стимулів і потенціалу вкладень, рівень соціального захисту громадян, ступінь державної незалежності й обороноздатності, місце і роль України в міжнародних економічних відносинах.

Висновок

Таким чином, аналіз підготовленого Урядом проекту Закону України «Про Державний бюджет на 2015 рік» дозволяє зробити висновок про відсутність принципових змін у бюджетній політиці порівняно з попередніми роками. Запропонований законопроект містить вади, традиційно притаманні бюджетній політиці України, та не спрямований на здійснення необхідних структурних зрушень в економічній та соціальній сферах. Значне збільшення надходжень, насамперед отримане внаслідок високої інфляційної динаміки 2014 року, мало б сприяти посиленню концентрації видатків на завданнях, безпосередньо пов'язаних із напрямами, які можуть послабити вплив інфляційних чинників. Для поточної ситуації в Україні такими напрямами є:

- підвищення ефективності ресурсовикористання, зокрема - зменшення енергоємності виробництва та побуту;

- збільшення обсягів виробництва сільгосппродукції та підвищення продуктивності галузі;

- забезпечення цільового характеру соціальних видатків з метою зменшення їх інфляціогенного впливу.

Між тим, відповідних змін у структурі видаткової частини бюджету не відбулося. Значною мірою необхідним змінам перешкоджає відсутність належної нормативно-правової бази, зокрема - щодо вдосконалення системи оподаткування, реорганізації соціальної сфери, модернізації системи державної підтримки суб'єктів господарювання.

Отже, Державний бюджет України традиційно обмежується лише поточними економічними та соціальними потребами. По суті - всі бюджети України - кошториси поточного моменту. У цьому контексті необхідно законодавчо запровадити довгострокове бюджетне планування, вдосконалити фінансовий контроль за формуванням і використанням державного бюджету, посилити відповідальність за бюджетні правопорушення, чітко розмежувати джерела загального та спеціального фондів, узаконити перехід до програмно-цільового методу використання бюджетних коштів, удосконалити міжбюджетні відносини, створити повноцінну систему власного фінансування місцевих бюджетів.

У межах чинного законодавства майже вичерпані можливості подальшого збільшення бюджету за рахунок посилення навантаження на традиційні джерела його формування, а тому необхідно здійснити радикальні зміни у фінансовому, податковому і соціальному законодавстві. Йдеться, перш за все, про ухвалення Податкового кодексу, підготовку пакету законів щодо єдиного соціального внеску, впровадження наступного етапу пенсійної реформи та створення єдиної пенсійної системи, запровадження єдиних умов оплати праці, у тому числі на погодинній основі.

У сучасних умовах господарювання, коли підвищується роль держави в регулюванні економічних процесів, особливо важливо змінити напрями вкладення бюджетних коштів з метою забезпечення стратегічного напрямку розвитку економіки, створення необхідної виробничої інфраструктури. Через податкову політику, бюджетне фінансування представляється можливим впливати на різні сторони господарювання, сприяючи прискоренню відновлення виробничих фондів, як найшвидшого впровадження у виробництво науково-технічного прогресу. Удосконалення механізму бюджетного фінансування науки, державної системи підготовки та перепідготовки кадрів для народного господарства, використання пільгового податкового режиму в частині оподаткування прибуткувід реалізації нових видів продукції та інших подібних бюджетних заходів дозволяють стимулювати наукові відкриття і нові технічні досягнення, скорочувати строки їх впровадження у виробництво.

Важливу роль відіграє державний бюджет у вирішенні соціальних проблем на основі поліпшення механізму фінансування закладів соціальної сфери - освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення.

У міру розвитку ринкових відносин у країні роль державного бюджету у соціальних процесах постійно збільшується.

Обумовлено це тим, що бюджетні кошти у сукупності з позабюджетними фондами є фінансовою базою здійснення соціальних перетворень, переходу на новий, більш високий рівень соціального обслуговування населення країни. Крім того, державний бюджет забезпечує нівелювання соціальних наслідків розшарування громадян за їх матеріального становища.



Список використаної літератури

1. Бескид Й. Теоретичні підвалини дослідження суті державного бюджету України // Фінанси України. - 1998. - №1. - С.16

2. .Бюджетний кодекс України від 21 червня 2001 року.-К.: Атіка, 2001.

3. Т.В. Сорокіна «Державного бюджету», навчальних посібників, МінськБГЭУ, 2004 р.

4. Державного бюджету: навчальних посібників/ під ред.М.И. Ткачук,Мн.,1995,240с

5. М. Г. Іванова, Т. Д. маківники, Казначейська система виконання бюджетів. - СПб.: «Пітер», Москва-Харків-Мінськ, 2001

6. Соколова І. Бюджети місцевих органів влади США: як вони формуються і витрачаються / / Людина і праця. - 2000. - № 6 стор 68 - 71, - № 7 стор 71 - 80.

7. Фінансово-кредитні системи закордонних країн. / К.В. Рудий. - М.: 2003

8. Шамова І. В. Грошово-кредитні системи зарубіжних країн: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2001. - 195 с.

9. Новикова Т.С. Місцеві фінанси у Франції: Новосибірськ, 1996р

10. Матук Жан «Фінансові системи Франції й інших країн:-М»., 1994р.

11. . Бескид Й. Теоретичні підвалини дослідження суті державного бюджету України // Фінанси України. - 1998. - №1. - С.16.

12. Закон України "Про Державний внутрішній борг" [електронний ресурс].

13. Шикіна Н.А.Бюджетна система України. Курс лекцій для студентів всіх форм навчання. - Одеса,ОДЕУ. - 2006

14. Закон України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» від 26.12.2008

15. Закон України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 2.03.2015

Размещено на Allbest.ur