Управління фінансовими ресурсами на сільськогосподарському підприємстві

Тобто, якщо фінансові ресурси представляють собою частину всієї сукупності засобів підприємства, то джерела їх формування виражають частину фінансових засобів, які використовуються на утворення цих фінансових ресурсів.

Саме формування фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств пов'язане з чотирма основними етапами їх функціонування.

По-перше, це процес початкового формування фінансових ресурсів (створення власних фінансових ресурсів). Сформовані на цьому етапі фінансові ресурси визначають потребу в так званому стартовому капіталі, рівні його ліквідності, швидкості обороту тощо.

По-друге, етап поповнення власного оборотного капіталу для підтримки безперервного процесу кругообороту. Цей етап формування фінансових ресурсів можна розглядати як постійний процес функціонування підприємства.

По-третє, це розміщення операційної діяльності та здійснення форм її диверсифікації, шляхом формування нових структурних одиниць тощо, за умови високої і зростаючої ринкової вартості підприємства.

По-четверте, формування фінансових ресурсів для здійснення інвестиційної діяльності підприємством.

Але для усіх етапів функціонування підприємства діє єдине правило: формуванню фінансових ресурсів має надаватися цілеспрямований характер з метою задоволення потреби в окремих видах та оптимізації їх складу, структури і джерел фінансування для забезпечення умов ефективної діяльності сільськогосподарського підприємства.

Тому найбільш раціональним для організації фінансів і найбільш ефективним для виробничої діяльності сільськогосподарських підприємств є той стан, коли власними джерелами покривається лише мінімальна потреба у фінансових ресурсах. Часові потреби у фінансових ресурсах, які виникли при накопиченні окремих складових фінансових ресурсів зверх мінімальної потреби покриваються залученими фінансовими ресурсами.

У якості джерела фінансових ресурсів часто виступає кредиторська заборгованість, у тому числі заборгованість перед власними працівниками по заробітній платі та бюджетом.

Частина кредиторської заборгованості постійно знаходиться в обороті підприємства. Враховуючи це їх прирівнюють до внутрішніх джерел і називають стійкими пасивами. Специфічність даного джерела є у тому, що не являючись по суті власним джерелом для формування фінансових ресурсів, вони враховуються як внутрішні джерела. Цим стійкі пасиви і відрізняються від іншої частини залучених засобів, які також у процесі практичної діяльності використовуються як джерело фінансових ресурсів, але не можуть регулюватися як власні джерела.

У сучасних умовах сільськогосподарські підприємства самостійно формують фінансові ресурси для забезпечення необхідного обсягу з урахуванням розвитку господарської діяльності не лише на стадії функціонування підприємства, а й на перспективу.

Із наведених даних в табл. 3.1, видно, що в сільськогосподарських підприємствах України склалася тенденція зниження питомої ваги власних джерел і збільшення залучених.

Таблиця 3.1 Структура джерел фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств України за 2008 - 2012 рр., %

Джерела фінансових ресурсів	Роки
	2008	2009	2010	2011	2012
Виручка від реалізації	52,6	50,6	49,4	44,1	49,1
Банківські кредити	2,6	4,9	7,6	11,6	11,0
Кредиторська заборгованість	44,2	42,7	40,8	39,1	34,1
Бюджетні кошти	1,6	1,8	2,2	5,2	5,8
Всього	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0

Із зменшенням питомої ваги власних джерел підвищується частка залучених джерел, провідне місце серед яких займає кредиторська заборгованість та банківський кредит.

Підвищення ж питомої ваги власних коштів позитивно впливає на фінансову діяльність підприємства. Висока питома вага залучених коштів ускладнює фінансову діяльність підприємства та потребує додаткових витрат на сплату відсотків за банківські кредити, дивідендів за акціями, доходів за облігаціями, зменшує ліквідність балансу підприємства, підвищує фінансовий ризик.

Складові та структура джерел фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств визначають не лише політику фінансування господарської діяльності підприємства, а й впливають на фінансові результати його діяльності.

Проведемо горизонтальний і вертикальний аналіз джерел формування капіталу ТОВ «Агротех-Гарантія» в табл. 3.2.

Таблиця 3.2 Горизонтальний і вертикальний аналіз джерел формування капіталу ТОВ «Агротех-Гарантія», 2010-2012р р.

Види доходів	2010 р.	2011 р.	2012 р.	Зміни (+,-) 2012 р. до 2010 р.
	сума, тис. грн	У % до підсумку	сума, тис. грн	У % до підсумку	сума, тис. грн	У % до підсумку	сума, тис. грн	Частки в.п.	У % до 2010 р.
Капітал-всього	249140	100,0	263956	100,0	290186	100,0	41046	-	16,5
Власний капітал	243994	97,9	258808	98,0	264708	91,2	20714	-6,7	8,5
Статутний капітал	12	0,001	12	0,001	12	0,001	-	-	-
Зобов'язання	5146	2,1	5148	2,0	25478	8,8	20332	6,7	395,1
Довгострокові зобов'язання	133	0,1	133	0,1	133	0,1	-	-	-
Поточні зобов'язання	5013	2,0	5015	1,9	25345	8,7	20332	6,7	405,6
Кредиторська заборгованість	3567	1,4	4613	1,7	9855	3,4	6288	2,0	176,3

Результати горизонтального і вертикального аналізу джерел формування капіталу підприємства свідчать про наявність як позитивних, так і негативних ознак і тенденцій у майновому стані підприємства за інформацією пасиву балансу.

У звітному році порівняно з базовим роком вартість джерел формування збільшилася на 41046 тис. грн, або 16,5 %. При цьому власний капітал зріс на 20714 тис. грн, або 8,5 %, а зобов'язання збільшилися на 20332 тис. грн, або у 4,0 рази. Така динаміка складових пасиву балансу зумовила зниження частки власного капіталу в джерелах формування капіталу з 97,9 до 91,2 % (на 6,7 в.п.) і, відповідно підвищення частки зобов'язань з 2,1 до 8,8 %.

Отже, підприємство дещо знизило рівень фінансової стійкості за критерієм забезпеченості власним капіталом.

Серед джерел формування капіталу збільшилася кредиторська заборгованість (на 6288 тис. грн, або в 2,8 рази). Підвищення частки кредиторської заборгованості в джерелах формування капіталу з 1,4 % у 2010 році до 3,4 % у 2012 році (на 3,0 в.п.) свідчить про погіршення стану розрахунків підприємства з кредиторами.

Підприємство має опрацювати таку систему показників, з допомогою якої воно змогло б із достатньою точністю оцінити поточні та стратегічні можливості підприємства.

Проведемо аналіз складу, структури та динаміки пасивів балансу ТОВ «Агротех-Гарантія» в табл. 3.3.

Таблиця 3.3 Аналіз складу, структури та динаміки пасивів балансу ТОВ «Агротех-Гарантія», 2010-2012 рр.

Вид джерел формування капіталу (пасивів)	2010 р.	2011 р.	2012 р.	Зміни (+,-) 2012 р. до 2010 р.
	сума, тис. грн	у % до підсумку	сума, тис. грн	у % до підсумку	сума, тис. грн	у % до підсумку	суми, тис. грн	частки, пунктів	у % до 2010 р.
А	1	2	3	4	5	6	7	8	9
За характером формування (власністю)
Власний капітал	243994	97,9	258808	98,0	264708	91,2	20714	-6,7	8,5
Позиковий капітал	5146	2,1	5148	2,0	25478	8,8	20332	6,7	395,1
Всього	249140	100,0	263956	100,0	290186	100,0	41046	-	16,5
За рівнем відповідальності власного капіталу
Статутний і пайовий	12	0,001	12	0,001	12	0,001	-	-	-
Додатковий	243982	99,9	258796	99,9	264696	99,9	20714	-	8,5
Всього	243994	100,0	258808	100,0	264708	100,0	20714	-	8,5
За тривалістю використання
Постійний	244127	98,0	258941	98,1	264841	91,3	20714	-6,7	8,5
Змінний	5013	2,0	5015	1,9	25345	8,7	20332	6,7	405,6
Всього	249140	100,0	263956	100,0	290186	100,0	41046	-	16,5
За періодом погашення зобов'язань
Поточні	5013	97,4	5015	97,4	25345	99,5	20332	2,1	405,6
Довгострокові	133	2,6	133	2,6	133	0,5	-	-2,1	-
Всього	5146	100,0	5148	100,0	25478	100,0	20332	-	395,1
За терміновістю оплати зобов'язань
Найбільш-термінові	5013	97,4	5015	97,4	25345	99,5	20332	2,1	405,6
Довгострокові	133	2,6	133	2,6	133	0,5	-	-2,1	-
Всього	5146	100,0	5148	100,0	25478	100,0	20332	-	395,1

За результатами аналізу складу, структури та динаміки пасивів балансу підприємства можна сформулювати такі висновки. У структурі пасивів за характером формування (власністю) частка власного капіталу знизилася з 97,9 до 91,2 %, а позикового капіталу відповідно зросла з 2,1 до 8,8 %. Це пояснюється тим, що в 2010 році порівняно з 2012 роком власний капітал збільшився на 8,5 %, а позиковий капітал зріс в 4,9 рази.

За рівнем відповідальності власного капіталу частка додаткового капіталу залишилася без змін на рівні 99,9 % станом на кінець 2012 року.

За тривалістю використання постійний капітал збільшився на 20714 тис. грн, що становить 8,5 %, а змінний капітал теж збільшився на 20332 тис. грн, або в 4 рази.

За періодом погашення поточні зобов'язання збільшилися на 20332 тис. грн (в 4 рази), а довгострокові зобов'язання залишилися без змін. У результаті частка поточних зобов'язань у зобов'язаннях зросла з 97,4 до 99,5 %, а довгострокових зобов'язань відповідно знизилася з 2,6 до 0,5 %.

У структурі зобов'язань за ознакою терміновості сплати частка найбільш термінових зобов'язань зросла з 97,4 до 99,5 %, а довгострокових знизилася з 2,6 до 0,5 %. Суттєві зміни в структурі зобов'язань за терміновістю сплати пояснюються тим, що в 2012 році порівняно з 2010 роком найбільш термінові зобов'язання збільшилися на 20332 тис. грн (в 5,1 рази), а довгострокові залишилися на своєму рівні, а також тим, що підприємство повністю розрахувалося за короткостроковими зобов'язаннями.

Динаміка і структура зобов'язань за терміновістю сплати, як і поділ оборотних активів за рівнем ліквідності, впливають на оцінювання ліквідності балансу та платоспроможності підприємства.

3.2 Оцінка ефективності використання фінансових ресурсів

Вирішення проблем забезпечення сільськогосподарських підприємств фінансовими ресурсами, обсяги яких доволі обмежені, та прибутковості їхньої діяльності тісно пов'язані з підвищенням ефективності використання фінансових ресурсів.

За цих умов, безперечно, важливим є обґрунтування вибору напрямів використання та методики оцінки їх ефективності, яка має теж певні особливості при визначенні ефективності як виробництва сільськогосподарської продукції, так і використання фінансових ресурсів у сільськогосподарських підприємствах.

Оцінка ефективності використання фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств потребує формування нової системи фінансових індикаторів. Це зумовлено якісними змінами трансформаційних процесів у суспільстві, появою ринкових інституцій, формуванням і розвитком нових економічних відносин в аграрному секторі економіки, що уособлюють природну єдність системи політичних, правових, економічних, соціальних чинників.

На думку більшості вчених ефективність потрібно розглядати як порівняння одержано результату від будь-якої діяльності з понесеними витратами. Натомість ефект є загальним результатом діяльності.

Тобто, загально методичним підходом щодо оцінки ефективності є співставлення ефекту й витрат.

Ефективність використання фінансових ресурсів сільськогосподарського підприємства можна оцінити співставленням одержаних результатів його діяльності з наявними обсягами фінансових ресурсів за відповідний період.

Особливістю діяльності сільськогосподарських підприємств, яка впливає на оцінку її ефективності, є те, що не завжди від обсягів використання фінансових ресурсів залежить результат господарської діяльності.

Оптимальний розподіл і раціональне використання фінансових ресурсів не завжди достатня умова для ефективності та прибутковості господарської діяльності. У сільськогосподарському виробництві зв'язок між обсягами витрат та виходом виробленої продукції не прямий і не чітко визначений.

Отже, необхідний такий показник чи система показників, які б характеризували ефективність використання фінансових ресурсів сільськогосподарськими підприємствами, були б нескладні у розрахунках, прийнятні для практичного застосування й адаптовані до сучасних ринкових реалій.

Однією з важливих проблем дослідження фінансових ресурсів підприємств є оцінка ефективності їх функціонування. Така оцінка необхідна як у процесі формування фінансових ресурсів, так і їх використання, особливо в сучасних умовах господарювання.

Фінансовий стан підприємства знаходиться в прямій залежності від ефективності його діяльності. Незадовільний фінансовий стан підприємства призводить до зниження припливу зовнішніх фінансових надходжень, що відображається на об'ємі випуску продукції, тобто на величині фінансових ресурсів, які виробляються. Однак вміле маневрування фінансовими ресурсами, що є в розпорядженні підприємства, та ефективне їх використання дає можливість підприємству покращити його фінансовий стан.

У широкому розумінні «ефективний» означає такий, що приносить певну віддачу. Зазначимо, що ефективне використання фінансових ресурсів має означати не тільки одержання максимальної віддачі від них, але й правильний розподіл їх вкладення, що забезпечить тим самим оптимальне співвідношення ресурсів з метою одержання максимального результату від їх використання.

Необхідність оцінки ефективності використання фінансових ресурсів підприємства виникає лише за тих умов, при яких вона має практичну цінність.

Наявність такої умови є, оскільки в зазначеній ефективності акумулюються результати (наслідки) всієї виробничо-господарської діяльності відповідного суб'єкта.

Методи оцінки ефективності економічних процесів, які розроблені та відпрацьовані міжнародною практикою високо розвинених індустріальних країн, не є ідеальними та досконалими. Їх можна використовувати лише з врахуванням соціально-економічних процесів, що відбуваються у нашому суспільстві та ґрунтовного дослідження конкретних умов підприємства.

Дослідивши теоретичні розробки та надбання практичного досвіду у економічно розвинутих країнах щодо оцінки ефективності фінансових вкладень та їх використання, можна зробити висновок, що багатоаспектність та багатогранність самого показника та висока ризиковість і невизначеність ринкової ситуації породжують існування великої кількості пропозицій щодо методів її оцінки.

Тобто, притаманна ринковим умовам невизначеність у майбутньому розвитку подій вимагає врахування численних імовірнісних чинників, що не дозволяє визначити ефективність використання фінансових ресурсів за єдиним універсальним показником.

Різноманітність інтересів, цілей та завдань приватних власників підприємств породжує й появу різних критеріїв та показників оцінки ефективності.

Таким чином, до системи оціночних показників використання фінансових ресурсів аграрних підприємств доцільно віднести такі показники: прибутковості та рентабельності капіталу; оцінки результативності використання фінансових ресурсів; оберненості фінансових ресурсів; інтенсивності використання фінансових ресурсів підприємства; ліквідності фінансових ресурсів, що характеризують можливість підприємства своєчасно розрахуватися за своїми зобов'язаннями за рахунок фінансових ресурсів.

Показники прибутковості (рентабельності) дають змогу оцінити ефективність використання фінансових ресурсів, що визначається співвідношенням чистого прибутку, визначуваного різними способами, з сумою активів, використаних для отримання цього прибутку. Показники прибутковості формуються залежно від фокусу дослідження ефективності.

Виходячи з їх мети аналізу, формуються компоненти показника: обсяг прибутку (чистий, операційний, прибуток до виплати податку) і розмір активу, або капіталу, які породжують цей прибуток.

Аналіз ефективності використання фінансових ресурсів доцільно розпочати з визначення рентабельності капіталу.

Проведемо аналіз ефективності використання капіталу ТОВ «Агротех-Гарантія». Дані цього аналізу приведенні в табл. 3.4.

Таблиця 3.4 Аналізу загальної рентабельності (збитковості) сукупного капіталу ТОВ «Агротех-Гарантія», 2010-2012 рр.

Показник	2010 р.	2011 р.	2012 р.	Зміни (+,-) 2012 р. до 2010 р.
Чиста рентабельність (збитковість) сукупного капіталу, %	33,5	26,3	33,7	0,2
Загальна рентабельність (збитковість) власного капіталу, %	35,1	26,8	35,6	0,6
Чиста рентабельність (збитковість) власного капіталу, %	35,1	26,8	35,6	0,6
Загальна рентабельність (збитковість) виробничих фондів, %	137,4	92,4	108,3	-29,1
Чиста рентабельність (збитковість) виробничих фондів, %	137,4	92,4	108,3	-29,1
Коефіцієнт окупності сукупного капіталу	0,667	0,647	0,901	0,234
Коефіцієнт окупності власного капіталу	0,698	0,660	0,953	0,256
Період окупності сукупного капіталу, років	3,0	3,8	3,0	-
Період окупності власного капіталу, років	2,9	3,7	2,8	-0,1

За результатами проведеного аналізу спостерігається підвищення загальної та чистої рентабельності сукупного капіталу на 0,2 в.п. (із 33, % у 2010 році до 33,7 % у 2012 році). Значення показників загальної та чистої рентабельності співпадають у зв'язку з відсутністю податку на прибуток.

Коефіцієнт окупності сукупного капіталу збільшився на 23,4 %, коефіцієнт окупності власного капіталу теж збільшився на 25,6 %, в 2012 році порівняно з 2010 роком.

Період окупності сукупного капіталу залишився без змін і становить 3,0 роки, а власного капіталу зменшився -- з 2,9 до 2,8 років, що є недостатнім та свідчить про погіршення сукупного та власного капіталу у 2012 році порівняно з 2010 роком.

Умовою позитивної динаміки значень показників рентабельності та окупності є випереджаюче зростання результативних показників доходів і фінансових результатів порівняно із зростанням витрат і капіталу (активів).

Умовою позитивної динаміки значень показників рентабельності та окупності є випереджаюче зростання результативних показників доходів і фінансових результатів порівняно із зростанням витрат і капіталу (активів).

Наглядно динаміку загальної рентабельності та сукупного капіталу та період його окупності можна побачити на та рис. 3.1, 3.2.

Рис. 3.1 Динаміка загальної рентабельності сукупного капіталу

Рис. 3.2 Період окупності капіталу

Серед пропонованих різними авторами принципових підходів до організації управління фінансовими ресурсами, на наш погляд, можна умовно виділити дві моделі:

1. управління пропорціями між окремими елементами балансу;

2. управління трансформацією балансу (фінансовими потоками).

Одразу ж зазначимо, що жодна з цих моделей не застосовується у «чистому» вигляді.

Змістовою складовою першої з них є забезпечення співвідношення між окремими видами та групами активів й пасивів в межах встановлених нормативних значень.

Управління, орієнтоване на підтримання певних співвідношень між елементами структури балансу, ґрунтується на використанні фінансових коефіцієнтів. Для цієї моделі актуальними залишаються питання вибору фінансових коефіцієнтів та встановлення їх нормативних значень. Нині налічується біля двохсот різних фінансових коефіцієнтів, серед яких принципове значення з точки зору управління фінансами має лише 5 - 7. При цьому для кожного підприємства і на різних етапах життєвого циклу важливими є лише певна група показників. Що стосується нормативних значень фінансових коефіцієнтів, то пропоновані в спеціальній літератури їх величини встановлені емпіричним шляхом, для підприємств певної виробничої спеціалізації і стабільних економічних умов діяльності.

Тому їх поширення на підприємства інших галузей, що функціонують в умовах трансформації економіки потребує відповідних коректив.

Прихильники другого підходу орієнтуються на досягнення певного бажаного фінансового стану підприємства в майбутньому, забезпечення якого здійснюється шляхом послідовної трансформації елементів поточного балансу в майбутній бажаний баланс.

Типовим прикладом цього підходу є управління в умовах фінансової кризи підприємства.

Одночасно і в цій моделі не ігноруються нормативні значення фінансових коефіцієнтів.

Підхід до аналізу ефективності використання фінансових ресурсів за допомогою системи фінансових коефіцієнтів апробований практикою, має ряд позитивних якостей і заслужене право на його практичне використання. Однак йому притаманні й певні недоліки: відсутність чітких меж між фінансовими ресурсами та іншими активами, неврахування вартісного та часового аспектів використання фінансових ресурсів, орієнтація на поточні цілі й ігнорування стратегічного аспекту тощо.

Отже, формування та використання фінансових ресурсів має важливе значення для функціонування і розвитку підприємства. Тому потребує постійного аналізу та контролю цих процесів. Важливе значення в цьому контексті має оцінка ефективності використання фінансових ресурсів

3.3 Напрямки вдосконалення джерел формування та підвищення ефективності використання фінансових ресурсів господарюючих суб'єктів

Ефективність використання ресурсів і підвищення рівня економічної стійкості підприємства в сучасних економічних умовах значною мірою залежить від наявності, використання й вдосконалення економічного потенціалу підприємства. Однією з особливостей нестійкого функціонування сучасних підприємств є кількісна, якісна та структурна недосконалість економічного потенціалу господарюючих суб'єктів, що зумовлена великими втратами ресурсів у здійсненні реформ і складним фінансовим становищем підприємств.

Використання й вдосконалення економічного потенціалу до необхідного рівня повинно надавати можливість підприємству для ефективного застосування своїх ресурсів, а значить сприяти поглинанню зовнішніх й внутрішніх дестабілізуючих факторів, що є свідченням стійкості функціонування.

Першочерговим етапом у покращання фінансового стану ТОВ «Агротех-Гарантія» є пошук оптимального співвідношення власного і позикового капіталу, яке б забезпечило мінімальний фінансовий ризик за максимальної рентабельності власного капіталу. Оптимізація ліквідності підприємства реалізується за допомогою оперативного механізму фінансової стабілізації - системи заходів, спрямованих, з одного боку, на зменшення фінансових зобов'язань, а з іншого, на збільшення грошових активів, що забезпечують ці зобов'язання.

Фінансові зобов'язання підприємство може зменшити за рахунок: зменшення суми постійних витрат (зокрема витрат на утримання управлінського персоналу); зменшення рівня умовно-змінних витрат; продовження строків кредиторської заборгованості за товарними операціями; відтермінування виплат дивідендів та відсотків. Збільшити суму грошових активів можна за рахунок: рефінансування дебіторської заборгованості (шляхом факторингу, врахування та дисконтування векселів, форфейтингу, примусового стягнення); прискорення оборотності дебіторської заборгованості (шляхом скорочення термінів надання комерційного кредиту); оптимізація запасів товарно-матеріальних цінностей (шляхом встановлення нормативів товарних запасів методом техніко-економічних розрахунків); скорочення розмірів страхових, гарантійних та сезонних запасів на період перебування підприємства у фінансовій кризі. Також, на нашу думку одним з перспективних напрямів підвищення ефективності використання ресурсів підприємства є застосування ресурсних стратегій управління на підприємстві. Досвід роботи сільськогосподарських підприємств показує, що найбільш ефективне використання фінансових ресурсів отримують там, де організований чіткий облік і постійний контроль не в кінці року, а систематично протягом року за їх використанням.

Без налагодження належним чином кількісного обліку економічні показники втрачають свою об'єктивну основу та економічне значення, перестають бути важелями управління. Контроль лише за річними даними недостатній, несвоєчасний і мало ефективний, оскільки не дає можливості виправити помилки, які мали місце протягом року.

Систематизуючи заходи підвищення ефективності використання фінансових ресурсів сільськогосподарськими підприємствами, як стратегічного напрямку управління фінансовими ресурсами, слід оцінити їх пріоритетність при реалізації у практичній діяльності підприємств (табл. 3.5).

Серед основних шляхів підвищення ефективності діяльності ТОВ «Агротех-Гарантія» можна виділити три напрямки підвищення вище згаданих показників - організаційний, технологічний та ресурсний.

В межах організаційного напрямку здійснюється пошук можливостей підвищення ефективності тих процесів, що відбуваються на підприємстві. При цьому насамперед увага звертається на ефективність управління.

Таблиця 3.5 Пріоритетні напрями підвищення ефективності використання фінансових ресурсів аграрних підприємств

Напрями підвищення ефективності використання фінансових ресурсів	Форми реалізації
Планування	- розробка стратегічних, поточних, - перативних планів
Оптимізація податкової політики	- застосування податкових пільг
Удосконалення системи розрахунків і платежів	- здійснення факторингових операцій; - надання цінових знижок за умови негайного розрахунку за реалізовану продукцію; - пролонгування угод з покупцями; - сплата відсотків; - штрафів, санкцій
Акумуляція фінансових ресурсів	- створення запасів; - розміщення фінансових ресурсів у високоліквідних активах
Удосконалення критеріїв оцінки використання фінансових ресурсів	- розробка показників, що характеризують ефективність використання фінансових ресурсів
Система норм і нормативів	- оптимізація обсягу, складу і структури фінансових ресурсів за окремими їх складовими

Важливою складовою ефективності підприємства, а отже, і значним резервом її підвищення, є організація виробничого процесу. У конкретних умовах підприємства слід проаналізувати всі аспекти, що визначають ефективність організації робіт -- від рівня робочого місця окремого робітника чи спеціаліста до рівня підприємства в цілому. Для виробничих підприємств, ураховуючи, звичайно, специфіку їх діяльності, особливу увагу треба звертати на можливості застосування більш ефективних типів виробництва.

В межах технологічного напрямку основним є вирішення проблеми технологічного відставання особливо актуальне для сільськогосподарських підприємств. Причому проблема ця є комплексною і має, принаймні, два компоненти: матеріальний та нематеріальний. Перший з них -- це удосконалення технічної бази, а другий -- організаційно-правові проблеми. На думку багатьох економістів, подолання технічного і технологічного відставання потребує не просто переходу на сучасні технології, а впровадження комплексу відносин, що називається корпоративною культурою. Така культура має запозичуватись, звичайно, у найпередовіших підприємств з тривалим досвідом роботи в ринковому середовищі.

Ресурсний напрямок відображає першочергову необхідність аналізу ефективності використання наявної матеріальної бази виробництва та живої праці. При цьому слід враховувати рівень завантаження обладнання в часі, структуру собівартості продукції, що виготовляється, з точки зору співвідношення в ній часток амортизації, матеріальних витрат, витрат на оплату праці. Зазначені показники слід розглянути в динаміці, а також по можливості порівняти з показниками найближчих конкурентів.

Для оборотних фондів найважливішим показником є швидкість їх обороту, отже, слід проаналізувати чинники її збільшення, зокрема такі: зменшення обсягів незавершеного виробництва; удосконалення системи матеріально-технічного забезпечення з метою оптимізації виробничих запасів; прискорення реалізації готової продукції (активізація маркетингової діяльності); зменшення обсягів дебіторської заборгованості.

Крім того, слід звернути увагу і на інші напрямки раціоналізації використання матеріальних ресурсів: проаналізувати основні причини втрат та нераціонального використання ресурсів; забезпечити обґрунтоване нормування витрат матеріалів; організувати використання вторинних ресурсів; створити систему заохочення за економію сировини, енергії та матеріалів й відпрацювати її дійовість; акцентувати увагу на використанні сучасних високотехнологічних матеріалів.

Щодо аналізу ефективності використання трудового потенціалу підприємства, то тут слід зосередити увагу на таких аспектах: внутрішньозмінні втрати робочого часу; втрати робочого часу внаслідок плинності кадрів; рівень використання засобів механізації, автоматизації праці та комп'ютерної техніки; аналіз системи стимулювання працюючих; визначення професійно-кваліфікаційної структури працюючих.

При використання фінансових ресурсів з метою одержання додаткового прибутку можливі наступні заходи:

1. Реалізація не використовуваних в ТОВ «Агротех-Гарантія» основних фондів, інших необоротних активів;

Цим варіантом можливо скористатися, тому що у сьогоденні не використовують і в майбутньому не планують використовувати у своїй господарській діяльності визначені основні фонди, інші необоротні активи.

2. Здача в оренду основних фондів;

Іноді складається так, що ті чи інші основні фонди на підприємстві тимчасово або постійно простоюють. У такому випадку чому б не здати їх в оренду і тим самим одержати додатковий прибуток.

Ефективність використання фінансових ресурсів характеризується оборотністю активів і показниками рентабельності та фінансової стійкості.

Отже, ефективність використання фінансових ресурсів можна підвищувати, зменшуючи термін оборотності і, підвищуючи рентабельність за рахунок зниження витрат і збільшення виторгу.

На ТОВ «Агротех-Гарантія» можна запропонувати такі напрямки та шляхи підвищення ефективного використання фінансових ресурсів:

- зменшення запасів та готової продукції на складах на підприємстві;

- проведення поглибленого аналізу структури кредиторської заборгованості у динаміці з метою пошуків способів і джерел її погашення;

- зменшення дебіторської заборгованості;

- забезпечення компенсації можливих фінансових збитків;

- зменшення поточних зобов'язань;

- оптимізацію розподілу чистого прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, на фонди споживання і фонди нагромадження;

- комплекс заходів, що забезпечують доцільне й ефективне використання засобів фондів споживання і нагромадження.

Будь-які фонди, не використовувані для нестатків оборотного капіталу,

можуть бути спрямовані на оплату зобов'язань. Крім того, вони можуть використовуватися для придбання основного капіталу чи для інших цілей.

Також підприємству необхідно знаходити та розробляти найвигідніші шляхи реалізації продукції на основі ринкових відносин, які б забезпечували підприємству найкращий результат від реалізації при найменших витратах.

3.4 Автоматизація оцінки джерел формування та використання фінансових ресурсів

Умови господарювання підприємств, що складаються виходячи із загострення конкурентної боротьби на фоні зростання досягнень науково-технічного прогресу, вимагають від сучасного керівника швидко реагувати на ринкові зміни, вчасно формувати високоякісні управлінські рішення, уміти передбачати розвиток ситуації як всередині підприємства, так і на місцевому, світовому ринку та в країні взагалі.

Розв'язання таких непростих задач неможливо сьогодні уявити без допомоги сучасної комп'ютерної техніки та спеціального програмного забезпечення.

Визначальні перетворення в систему фінансового менеджменту підприємства вносять інформаційні технології, які є сукупністю методів, пристроїв і програмного забезпечення, які використовують управлінці для обробки інформації. Вони охоплюють комп'ютерну техніку, техніку зв'язку й частково побутову електроніку, телебачення і радіомовлення.

Найбільш простим та доступним для більшості користувачів є програмне забезпечення MS Excel, що може бути використаний для прогнозування різноманітних кількісних характеристик господарської діяльності підприємства.

Раціональне і ефективне використання фінансових ресурсів підприємства сприяє поліпшенню всіх його техніко-економічних показників. Для полегшення розрахунків показників оцінки джерел формування та використання фінансових ресурсів в ТОВ «Агротех-Гарантія» Миргородського району використовують електронні таблиці Microsoft Excel.

Одним із найбільших недоліків Microsoft Excel є універсальність, що, в свою чергу, вимагає кваліфікованого підходу розв'язування тих чи інших завдань.

На першому етапі потрібно ввести дані фінансової звітності до програми: баланс (рис. 3.1) і звіт про фінансові результати (рис. 3.2).



Рис. 3.1 Введення балансу до програми Ехсеl



Рис. 3.2 Введення звіту про фінансові результати до програми Ехсеl

На наступному етапі виберемо із звітності вихідну інформацію для розрахунків.

Потрібно здійснити горизонтальний і вертикальний аналіз джерел формування капіталу (рис. 3.3).



Рис. 3.3 Алгоритм розрахунку джерел формування капіталу

Спочатку розраховуємо суми показників за відповідними формулами.

Вони будуть являти собою посилання на Лист «Баланс!» та на Лист «Звіт» і матимуть вигляд:

=баланс!N98

=баланс!N68

=баланс!N60

=баланс!N75+баланс!N81+баланс!N96

=баланс!N81

=баланс!N96

=баланс!N86+баланс!N87+баланс!N88+баланс!N89+баланс!N90+ баланс!N91+баланс!N92+баланс!N93+баланс!N94

Далі розраховуються зміни кожного показника. Наприклад, у 2010 році для розрахунку (у % до підсумку) використовуються наступні формули:

=C5/$C$4*100 для визначення змін у власному капіталі

=C6/$C$4*100 для визначення змін у статутному капіталі

та

=C7/$C$4*100

=C8/$C$4*100

=C9/$C$4*100

=C10/$C$4*100

відповідно для зобов'язань, довгострокових, поточних зобов'язань та кредиторської заборгованості.

На завершальному етапі ми можемо провести необхідні розрахунки абсолютних та відносних величин з використанням таких формул:

для розрахунку загальної зміни (суми тис. грн):

=G4-C4

=G5-C5

=G7-C7

=G9-C9 та інші.

для розрахунку змін частки у в.п.:

=H5-D5

=H7-D7

=H8-D8

=H9-D9

для розрахунку загальної зміни (у %):

=I4/C4*100

=I5/C5*100

=I7/C7*100

=I9/C9*100

Будь-яка зміна вихідних даних у формах фінансової звітності, що може статися внаслідок настання нового звітного періоду, зумовить автоматичне визначення нових значень показників.

Таким чином, охарактеризована методика показала можливості застосування комп'ютерних технологій для аналізу даних при визначенні джерел формування капіталу підприємства.

Поряд із здійсненням необхідних розрахунків, дана система дозволить їх проаналізувати.

Всі представлені вікна програми можна створити та зберегти в електронній базі підприємства як «шаблони», що дозволить їх використовувати у будь-який час, при першій необхідності.

Результати проведених розрахунків наведено на рис. 3.4

Рис. 3.4 Аналіз джерел формування капіталу підприємства

Отже, застосування хоча б найпростіших прийомів автоматизації дозволяють прискорити процеси вибору та прийняття управлінських рішень, виявити ефективність їх реалізації, сприяти недопущенню несприятливих ситуації, передбачати зміни внутрішнього і зовнішнього середовища та простежувати їх вплив на кінцеві фінансові результати діяльності підприємств.

Хоча рівень ефективності використання та управління фінансовими ресурсами ТОВ «Агротех-Гарантія» Миргородського району й супроводжується позитивними тенденціями однак керівництву слід вживати усіх можливих заходів для недопущення погіршення поточної ситуації, зокрема, за допомогою сучасних інформаційних технологій, побудованих на базі MS Excel, MS Access, Project Expert та багатьох інших, пристосованих до особливостей діяльності сільськогосподарських товаровиробників.

На сучасному етапі удосконалення управління і поліпшенню якості економічної інформації сприяє використання засобів комп'ютерної техніки для фінансів підприємства, аналізу господарської діяльності та планування виробництва. Принципово змінюються технологія відображення розрахунків, призначення та зміст фінансових показників. З первинних форм узагальнення та групування інформації вони перетворюються на вихідні форми аналітичної спрямованості, що робить можливим здійснювати вибірки відповідно до потреб керівника.

Запропонована система та показана методика обрахунку та аналізу їх результатів дасть змогу вдосконалити систему оцінки джерел формування та використання фінансових ресурсів досліджуваного підприємства та підвищить ефективність управління ними завдяки швидкому отриманню результатів.

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ

Сучасне виробництво забезпечене складними засобами електромеханізації, що використовуються у різноманітних технологіях в виробництві та інших галузях діяльності.

Все більше впроваджується електротехнологія. Ряд технологічних процесів реалізується із застосуванням хімічних елементів, біопрепаратів, супроводжується шумами та вібрацією, фізичними навантаженнями, що можуть призвести до професійних дій енергомеханізації, сприяють виникненню потенційної небезпеки, яка нерідко реалізується у вигляді травм. Тому охорона праці є особливо важливою і необхідною .

Охорона праці -- це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, направлених на збереження здоров'я та працездатності людини в процесі праці.

Складовими охорони праці є законодавство про працю, виробнича санітарія і безпека застосування різних технічних засобів на виробничих процесах, включаючи пожежну безпеку.

Охорона праці -- це наукова соціально-технічна дисципліна, що вивчає теоретичні й практичні питання безпеки праці, запобігання виробничому травматизму, професійним захворюванням, аваріям, пожежам і вибухам на виробництві.

Основні положення з охорони праці в Україні встановлені й регламентуються Конституцією України, Кодексом законів про працю, Законом «Про охорону праці», а також розробленими на їх основі і відповідно до них нормативно-правовими актами (Указами Президента України, постановами уряду, правилами, нормами, інструкціями, стандартами та іншими документами).

Дотримання заходів по охороні праці дозволяє знизити рівень травматизму, втрати підприємством робочого часу через втрату працездатності робітниками, забезпечує реалізацію конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці.

В господарстві ТОВ «Агротех-Гарантія» функціонування СУОП побудовано на принципі системного підходу. Він проявляється в тому, що на основі програмно-цільового управління здійснюється комплекс взаємопов'язаних організаційних, технічних, гігієнічних і соціально-економічних заходів по створенню здорових і безпечних умов праці на всіх ділянках і стадіях виробництва.

В СУОП об'єктом управління є безпека праці на робочому місці, ділянці, в цеху, а управляючий орган складається із керівників підприємства і структурних підрозділів, а також робітників служби охорони праці.

Головна ціль СУОП -- забезпечення безпечних і здорових умов праці на виробництві -- досягається шляхом вирішення наступних задач : забезпечення безпеки виробничих процесів, обладнання, будівель і споруд; створення нормальних санітарно-гігієнічних і психофізіологічних умов праці; організація професійного відбору, навчання і пропаганда охорони праці; забезпечення працівників засобами індивідуального захисту; нормалізація санітарно-побутового обслуговування.

Організація роботи по охороні праці заключається у виборі і формуванні такої структури управління охороною праці на підприємстві, яка б найкращим способом відповідала цілі створення безпечних і здорових умов праці (рис. 4.1).

Функціями управління охороною праці на підприємстві є:

- планування робіт з охорони праці;

- організація і координація робіт в області охорони праці;

- облік і аналіз стану охорони праці та функціонування системи управління охороною праці;

- контроль за станом охорони праці;

- стимулювання робіт по удосконаленню охорони праці.



Рис. 4.1 Схема організації робіт з розробки і впровадження системи управління охороною праці у ТОВ «Агротех-Гарантія»

Відповідальність за організацію роботи з охорони праці в товаристві покладено на керівника підприємства. На інженера по охороні праці покладене безпосереднє керівництво -- розробка і проведення інструктажів з охорони праці, а також контроль за додержанням правил з охорони праці.

Інженер з охорони праці перевіряє стан охорони праці в ТОВ «Агротех-Гарантія», робить зауваження і дає розпорядження щодо ліквідації виявлених недоліків спеціалістами і керівниками виробничих дільниць, забороняє експлуатацію несправних машин та обладнання, а також виконання робіт, що загрожують життю та здоров'ю працюючих, а також доводить ці рішення до керівництва підприємства з метою прийняття відповідних рішень.

Інженер бере участь у розслідуванні нещасних випадків, аналізує випадки виробничого травматизму та вносить пропозиції щодо їх запобігання, бере участь у прийнятті в експлуатацію приміщень, устаткувань та техніки після ремонту.

Керівник підприємства зобов'язаний забезпечити функціонування системи управління охороною праці на основі затвердження положення, інструкції, інших нормативних актів про охорону праці, що діють у межах господарства (ст. 17 Закону України «Про охорону праці»).

Об'єктом управління є діяльність функціональних служб і структурних підрозділів підприємства по забезпеченню безпечних і здорових умов праці.

Фінансування охорони праці здійснюється роботодавцем.

Згідно з Законом України «Про охорону праці» для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, які використовують найману працю, витрати на оплату праці становлять не менше 0,5 відсотка від фонду заробітної плати.

Фінансування профілактичних заходів з охорони праці, виконання загальнодержавної, галузевих та регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, інших державних програм, спрямованих на запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням, передбачається поряд з іншими джерелами фінансування, визначеними законодавством, у державному і місцевих бюджетах, що виділяються окремим рядком.

У ТОВ «Агротех-Гарантія» вся робота по охороні праці організовується і проводиться в плановому порядку.

На підприємстві складаються перспективні, оперативні та поточні плани. Відповідальність за організацію роботи по охороні праці покладається на правління, яке своїм рішенням призначає відповідального за охорону праці. Це в більшості випадків заступник директора.

Усі посадові особи ТОВ «Агротех-Гарантія» відповідно до переліку посад до початку виконання своїх обов'язків і періодично (один раз на три роки) проходять навчання і перевірку знань з питань охорони праці.

Навчання посадових осіб, що безпосередньо відповідають за організацію охорони праці на підприємстві чи установі проводиться в навчальних закладах, які мають дозвіл Державного Комітету України по нагляду за охороною праці на проведення такого навчання.

Працівники, що не пройшли навчання і перевірку знань або при повторній перевірці показали незадовільні знання з питань охорони праці, звільняються з посади, а їх працевлаштування вирішується згідно з чинним законодавством.

Усі працівники при прийнятті на роботу і в процесі роботи проходять на підприємстві інструктажі та навчання з питань охорони праці, не менше 20 годин на рік, про надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, про правила поведінки при виникненні аварій та ін.

З працівниками при прийомі на роботу і в процесі роботи проводять вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий інструктажі, що фіксуються у відповідних документах.

Вступний інструктаж проводиться спеціалістом відділу охорони праці:

- з усіма працівниками, які приймаються на постійну або тимчасову роботу, незалежно від їх освіти, стажу роботи та посади;

- з працівниками інших організацій, які прибули на підприємство і беруть безпосередню участь у виробничому процесі або виконують інші роботи для підприємства.

Первинний інструктаж проводиться керівником робіт до початку роботи безпосередньо на робочому місці з працівником:

- новоприйнятим (постійно або тимчасово) на підприємство;

- який переводиться з одного цеху виробництва до іншого;

- який буде виконувати нову для нього роботу;

- відрядним працівником, який бере безпосередню участь у
виробничому процесі на підприємстві.

Повторний інструктаж повинен проводитись з працівниками на робочому місці в терміни, визначені відповідними чинними галузевими нормативними актами або керівником підприємства з урахуванням конкретних умов праці, але не рідше:

- на роботах з підвищеною небезпекою -- 1 раз на 3 місяці;

- для решти робіт - 1 раз на 6 місяців.

Слід відмітити, що у ТОВ «Агротех-Гарантія» дотримуються вимоги щодо проведення повторних, позапланових та цільових інструктажів, ці інструктажі проводяться своєчасно та в повному обсязі.

У ТОВ «Агротех-Гарантія» контроль за охороною праці здійснюється за триступеневим принципом.

Адміністративно-громадський трьохступеневий контроль (внутрішній аудит) здійснюється на трьох рівнях:

Перший рівень: керівник виробничої дільниці щоденно перевіряє стан охорони праці на виробничій дільниці;

Другий рівень: керівник підрозділу спільно з спеціалістами відповідних служб (механік, електрик, технолог) два рази в місяць перевіряють стан охорони праці згідно з затвердженим графіком;

Третій рівень: щомісячно (згідно із затвердженням графіком) комісія підприємства під головуванням керівника (головного інженера) перевіряє стан охорони праці на підприємстві.

До складу комісії входять:

- керівник служби охорони праці;

- голова комісії з питань охорони праці;

- керівник медичної служби;

- керівник пожежної охорони;

- головні спеціалісти підприємства (технолог, механік, енергетик).

За результатами проведеного контролю складається акт.

Планування організаційно-технічних заходів з охорони праці -- одне з найактуальніших питань служби охорони праці ТОВ «Агротех-Гарантія».

До перспективних планів господарства належить комплексний план покращення умов праці і санітарно-оздоровчих заходів, що передбачає створення, відповідно до нормативних актів з охорони праці, умов праці.

Таке планування розраховане на термін від 2 до 5 років.

Поточні плани передбачають реалізацію заходів із покращення умов праці, створення кращих побутових і соціальних умов на виробництві.

Питання охорони праці можуть віддзеркалюватися в інших поточних планах, які підприємства можуть складати на вимогу трудового колективу.

Оперативні плани складають для швидкого виправлення виявлених в процесі державного контролю недоліків в стані охорони праці, а також для ліквідації наслідків аварії.

Згідно з Законом України «Про охорону праці» для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, які використовують найману працю, витрати на оплату праці становлять не менше 0,5 відсотка від фонду заробітної плати.

Кошти фонду охорони праці підприємства використовуються для виконання комплексних заходів, що забезпечують підвищення рівня умов праці в господарстві та відповідності його нормативам

Фінансування робіт з охорони праці здійснюється керівником ТОВ «Агротех-Гарантія». Фінансування профілактичних заходів з охорони праці, виконання загальногалузевих програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці, запобігання нещасним випадкам, та професійним захворюванням, передбачається здійснювати за рахунок коштів вилучених з прибутку підприємства відповідно ст. 19 Закону України «Про охорону праці» від 21.11.2002 р.

Всі витрати на охорону праці представленні в табл. 4.1

Таблиця 4.1

Витрати на охорону праці в ТОВ «Агротех-Гарантія» за 2010-2012 рр.

Види затрат	2010 р.	2011 р.	2012 р.
Всього витрат, грн. (Зоп)	29480	40665	52495
в тому числі:
- на номенклатурні (капітальні) заходи, передбачені колективним договором; (Зк)	12676	18705,9	26772,5
- на засоби індивідуального захисту; (Зе)	8254	12200	13123,8
- на лікувально-профілактичні заходи; (Зе)	8549	9759,6	12599
Показник розподілу матеріальних затрат (Крв)	0,43	0,46	0,51

Згідно наведених розрахунків в табл. 4.1. витрати на охорону праці у 2012 р. порівняно з 2010 р. збільшились. Найбільшу питому вагу складають витрати на номенклатурні заходи. Це свідчить про те, що керівництво підприємства стало більше приділяти уваги умовам праці працівників.

Показник розподілу матеріальних затрат має динаміку до збільшення, так у 2010 році він складав 0,430, тоді як в 2012 році 0,510. Що в свою чергу може свідчити про достатність номенклатурних заходів на підприємстві.

Аналіз причин нещасних випадків, захворювань та стану виробничого травматизму необхідно проводити на основі змісту актів за формою Н-1, звітної форми. 7-ТНВ та лікарняних листів, на основі чого розглянемо табл. 4.2.

Аналізуючи дані табл. 4.2. слід зазначити, що найбільше нещасних випадків було у 2012 р. -- 4, які сталися із тимчасовою втратою працездатності.

Найвищий коефіцієнт частоти нещасних випадків відповідно також у 2012 р. -- 9,368.

Коефіцієнт тяжкості травматизму показує, скільки днів непрацездатності припадає на 1 нещасний випадок. В 2010 р. цей показник становить 24,0, в 2011 р. він зменшився до 23,0, а в 2012 році цей показник збільшився до 28,0.

Коефіцієнт частоти захворювань збільшився з 15,556 у 2010 р. до 16,159 у 2012 р., а коефіцієнт тяжкості захворювань збільшився з 11,000 до 12,000 відповідно.

Кількість захворювань за останні 3 роки знизилась.

Отже, можна сказати, що нещасних випадків з стійкою втратою працездатності та смертельних випадків в господарстві не зареєстровано.

Коефіцієнт втрат робочого часу захворювань має динаміку до збільшення і складає 171,111 у 2010 році порівняно з 193,911 у 2012 році.

Таблиця 4.2 Показники стану виробничого травматизму та захворювань у ТОВ «Агротех-Гарантія» за 2010-2012 рр.

Показники	Роки
	2010	2011	2012
1.Середньорічна кількість працюючих (Р), осіб.	450	435	427
2. Кількість нещасних випадків в тому числі:	1	2	4
- з тимчасовою втратою працездатності	1	2	4
- з стійкою втратою працездатності	-	-	-
- з смертельним наслідком	-	-	-
3. Втрати працездатності по травматизму, дні.	24	56	92
4. Кількість захворювань	70	75	69
5.Втрати працездатності по захворюваннях, дні.	770	869	828
6. Коефіцієнт частоти нещасних випадків; коефіцієнт частоти захворювань	2,222 15,556	4,598 17,241	9,368 16,159
7. Коефіцієнт тяжкості нещасних випадків; коефіцієнт тяжкості захворювань	24,000 11,000	23,000 11,580	28,000 12,000
8. Коефіцієнт втрат робочого часу нещасних випадків, коефіцієнт втрат робочого часу захворювань	53,333 171,111	128,736 199,655	215,457 193,911

Матеріальні витрати від виробничих травм та захворювань можуть бути пов'язані з тимчасовою або стійкою втратою працездатності (інвалідністю) та смертю потерпілого. За працівниками, які втратили працездатність, на підприємстві зберігається середньомісячна зарплата на період видачі лікарняного листка, а також на час інвалідності.

У відповідності з Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», кожне підприємство відраховує страхові тарифи (в % від фактично виплаченої заробітної плати працівникам) у Фонд соціального страхування від нещасних випадків (ФСС), який почав діяти з 1.04.2001 р.

Проаналізуємо втрати від виробничого травматизму за допомогою табл. 4.3.

Таблиця 4.3 Втрати від виробничого травматизму та захворювань у ТОВ «Агротех-Гарантія» за 2010-2012 рр.

Види втрат	2010 р.	2011 р.	2012 р.
Втрати ФСС від нещасних випадків
1. Витрати за лікарняними листками, всього грн, з них:	942,96	3257,73	6705,77
- по виробничому травматизму	942,96	3257,73	6705,77
- по професійних захворюваннях	-	-	-
2. Виплати по інвалідності, грн	-	-	-
3. Виплати по смерті потерпілого, грн	-	-	-
Втрати ФСС з тимчасової втрати працездатності
1. Виплачено по лікарняних листах, грн - по загальним захворюванням	20844,44	34949,80	44984,54
Втрати підприємства
1а. Середньоденна заробітна плата, грн	49,63	70,82	93,14
1. Виплачено по лікарняних листках (5 днів), грн:	17618,52	27265,80	33994,53
- по виробничому травматизму	248,15	708,20	1862,71
- по захворюваннях	17370,37

Подобные документы

• Концептуальні основи формування системи управління ресурсами сільськогосподарських підприємств

  Теоретичне обґрунтування концептуальних основ формування системи управління фінансовими ресурсами сільськогосподарських підприємств, адекватної ринковим умовам їх діяльності. Аналіз практики фінансової діяльності сільськогосподарських підприємств.
  
  контрольная работа [24,6 K], добавлен 31.01.2011
  

• Управління фінансовими ресурсами підприємства

  Зміст фінансової діяльності та грошові фонди підприємства. Аналіз процесу управління фінансовими ресурсами ТОВ "Окланд". Пропозиції щодо джерел формування оборотних коштів підприємства та оптимізації організаційної структури податкового планування.
  
  дипломная работа [403,3 K], добавлен 07.09.2010
  

• Організаційно-економічний механізм регулювання та управління фінансовими ресурсами акціонерних товариств

  Складові ефективного регулювання та управління фінансовими ресурсами акціонерних товариств, необхідність розробки фінансової стратегії. Дивідендна політика корпорації. Організація корпоративного управління, державне регулювання ринку цінних паперів.
  
  курсовая работа [109,1 K], добавлен 14.05.2011
  

• Управління фінансовими ресурсами підприємства

  Сутність та значення управління фінансами на підприємстві в умовах ринкової економіки. Аналіз структури капіталу організації. Оцінка платоспроможності, ліквідності та ділової активності компанії. Структура оборотних активів будівельного комбінату.
  
  курсовая работа [177,5 K], добавлен 29.03.2015
  

• Гармонізація державної фінансової політики щодо фінансового забезпечення сільськогосподарських підприємств

  Формування і реалізація стратегії управління фінансовими ресурсами, яка сприятиме їх фінансовому забезпеченню, значним темпів зростання прибутку, мінімізації фінансових ризиків, забезпечення ліквідності. Напрями гармонізації державної фінансової політики.
  
  статья [22,4 K], добавлен 31.08.2017
  

• Організація та методологія управління фінансовими ресурсами підприємства

  Сутність, джерела формування і ефективність використання фінансових ресурсів. Аналіз фінансової діяльності ТОВ "ФОЗЗІ-Н", оцінка використання фінансових ресурсів підприємства. Оптимізація структури капіталу. Джерела зростання прибутку підприємства.
  
  дипломная работа [793,6 K], добавлен 21.01.2011
  

• Управління фінансовими ресурсами в умовах інфляції

  Склад та структура фінансових ресурсів підприємства. Підвищення ефективності використання фінансових ресурсів. Аналіз собівартості продукції. Впровадження заходів раціонального використання матеріальних ресурсів. Розрахунок економії фінансових коштів.
  
  дипломная работа [207,7 K], добавлен 05.11.2011
  

• Управління фінансовими результатами підприємства на прикладі ТОВ "КРОНЕКС-ХАРКІВ")

  Сутність, принципи та основні завдання управління фінансовими результатами підприємства. Методика проведення аналізу основних господарських показників діяльності. Провідні напрями і заходи по підвищенню ефективності його фінансово-економічної діяльності.
  
  дипломная работа [1,1 M], добавлен 11.07.2014
  

• Аналіз економічних показників та фінансово-господарського стану підприємства ТОВ "Фактор"

  Огляд теоретичних аспектів управління фінансовими ресурсами на підприємстві в умовах фінансової кризи для підвищення ефективності його роботи. Розробка рекомендацій щодо планування потоку фінансових коштів на ТОВ "Фактор" для запобігання банкрутства.
  
  дипломная работа [469,6 K], добавлен 27.01.2012
  

• Напрями підвищення ефективності управління власним капіталом

  Джерела формування і напрямки використання власного капіталу. Аналіз структури та динаміки власного капіталу, оцінка ефективності його використання та факторів, що спричинили її зміну. Шляхи вдосконалення системи управління капіталом на підприємстві.
  
  дипломная работа [374,8 K], добавлен 11.02.2015
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам