Управління фінансовими ресурсами на сільськогосподарському підприємстві

26557,60

32131,81

2. Виплати по штрафах, грн

-

-

-

3. Вартість зіпсованого обладнання та

матеріалів, грн

-

-

-

4а. Загальна вартість продукції, виробленої підприємством за рік, грн

67242000

67047000

114767000

4. Втрати із-за недотриманої продукції, грн

439425

527756

915826

5. Витрати на розслідування нещасного випадку, грн

-

-

-

6. Страхові тарифи в ФСС від н/в

11792

16266

20998

7. Страхові тарифи в ФСС з тимчасовою втратою працездатності

82544

113682

146986

8. Сумарні економічні втрати, грн

551379,60

685149,88

1117805,05

9. Річний економічний ефект

-

-157225,85

-460519,51

Отже, річний економічний ефект для 2011 та 2012 років є від'ємним, що свідчить про неефективне застосування підприємством коштів на заходи з покращення умов та охорони праці.

Це можна пояснити тим, що підприємство несе економічні втрати по заходам на охорону праці. У зв'язку з цим потрібно приділити значно більше уваги плануванню витрат на заходи з охорони праці і встановити чіткий контроль з боку керівництва за напрямками використання цільових коштів.

В цілому стан охорони праці потребує покращення, хоча вже й є позитивні зрушення.

До заходів з поліпшення умов і охорони праці відносяться всі види господарської діяльності, направлені на попередження, ліквідацію або зниження негативної дії шкідливих і небезпечних виробничих факторів на працюючих.

Територія підприємства повинна відповідати вимогам ДБН Б 2.4-3, санітарним нормам проектування, правилам пожежної безпеки в Україні.

Висота виробничих приміщень повинна дозволяти розміщувати обладнання й комунікації таким чином, щоб у місцях регулярного проходу людей висота від низу обладнання до підлоги була не менше 2 м, а в місцях нерегулярного проходу людей -- 1,8 м. Ширина проходу у приміщеннях між стелажами, полицями і шафами має бути не менше 1 м. Ворота, двері, вікна, люки повинні легко відкриватися на всю ширину отвору і фіксуватися в потрібному положенні. На прозорих дверях (воротах) на висоті очей повинна бути нанесена позначка.

Для покращення стану охорони праці у ТОВ «Агротех-Гарантія» перш за все необхідно здійснити такі заходи:

- регулярно проводити аналіз стану та причини виробничого травматизму і захворювань;

- удосконалити механізацію вантажно-розвантажувальних робіт та інших важких робіт в складських приміщеннях, ремонтній майстерні, заправочній станції;

- провести обладнання системи природного та штучного освітлення виробничих та адміністративних приміщень та аварійних виходів;

- організувати захист працюючих від ураження електричним струмом , розрядів блискавок;

- впровадити в умовах діючого виробництва автоматизовані інформаційні системи з охорони праці, сигналізації, про виникнення небезпечних або шкідливих виробничих факторів;

- обладнати всі приміщення протипожежними засобами (піском, лопатами, ломами, тупорами) та іншими засобами для гасіння пожеж;

- установити попереджувальні знаки про наближення до небезпечних ділянок (будівництво, вириті ями, ремонт громіздкої техніки, поточний ремонт доріг, споруд);

- забезпечення працівників спецодягом, взуттям та засобами індивідуального захисту включаючи забезпечення миючими засобами та засобами, що нейтралізують небезпечну дію на організм або шкіру шкідливих речовин;

- проведення атестації робочих місць на відповідність нормативно-правовим актом з охорони праці та аудиту з охорони праці, оформлення стендів, оснащення кабінетів, виставок, придбання необхідної літератури.

РОЗДІЛ 5. ЕКОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА

До найактуальніших проблем сьогодення, що торкаються кожного жителя планети й від яких залежить майбутнє людства, слід віднести екологічні проблеми.

Нині стає очевидним, що здійснювані раніше заходи, щодо використання й охорони природних ресурсів явно недостатні і не можуть розв'язати проблему захисту навколишнього середовища.

Державною програмою охорони природи передбачено чітку екологічну орієнтацію всіх ланок науково-технічного прогресу, залучення широкого кола спеціалістів до розв'язання прикладних проблем екології та агроекології, проведення екологічної експертизи, суворий контроль за реалізацією природоохоронних заходів.

Охорона навколишнього природного середовища (НПС), раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності України є обов'язкова умова її сталого економічного та соціального розвитку.

З цією метою Україна здійснює на своєї території економічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої та неживої природи навколишнього середовища, захист життя та здоров'я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії товариства та природи, на охорону, раціональне використання та відновлення природних ресурсів.

Закон «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 року визначає правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища у інтересах нинішнього та прийдешніх поколінь.

В останні роки в практику увійшло нормування антропогенних впливів на природне середовище: зокрема, розроблені стандарти і нормативи скидання і викидання забруднюючих речовин.

Основними принципами охорони навколишнього природного середовища є такі: пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов'язковість додержання екологічних стандартів, нормативів та лімітів у всіх сферах людської діяльності, гарантування екологічно безпечного середовища для життя та здоров'я людей, екологізація матеріального виробництва, науково-обгрунтоване нормування впливу господарської та іншої діяльності на природне середовище, стягнення плати за забруднення навколишнього природного середовища і погіршення якості природних ресурсів, компенсація шкоди, вирішення екологічних питань з урахуванням ступеня антропогенної змінності території, обов'язковість екологічної експертизи.

Міністерство охорони навколишнього природного середовища України здійснює державну екологічну експертизу генеральних схем розвитку і розміщення продуктивних сил країни і галузей народного господарства, контроль за екологічними нормами при розробці нової техніки, технології, матеріалів, проектів на будівництво підприємств, що впливають на навколишнє середовище і природні ресурси. Воно орієнтується насамперед на широке застосування в усіх галузях мало - і безвідходних технологій, інших досягнень, спрямованих на раціональне природокористування.

Екологічна експертиза в Україні -- вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, екологічно-експертних формувань та об'єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному досліджені, аналізі та оцінці передпроектних та інших матеріалів чи об'єктів, реалізація і дія яких може негативно вплинути або впливає на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей, і спрямована на підготовку висновків про відповідність охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.

Суть екологічної експертизи полягає у системі комплексної оцінки всіх можливих екологічних і соціально-економічних результатів здійснення проектів, функціонування народногосподарських об'єктів, прийняття рішень, спрямованих на запобігання їх негативного впливу на навколишнє середовище і на вирішення намічених завдань із найменшою втратою ресурсів і мінімальними наслідками.

Метою екологічної експертизи є:

- забезпечення науково обґрунтованого визначення відповідності проектних рішень сучасним екологічним вимогам перед їх за твердженням у компетентних державних органах;

- запобігання негативному впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей, а також оцінка ступеня екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях і об'єктах;

- підтримання динамічної природної рівноваги і сприятливого стану навколишнього середовища при реалізації народногосподарських планів.

Під час експертизи детально і всебічно вивчають екологічний зміст проектів шляхом аналізу, синтезу, порівняння, спостереження, описування, абстрагування при суворому дотриманні вимог діючого законодавства.

Екологічна експертиза являє собою урегульовану нормами діяльність експертів по аналізу, перевірці й оцінці документації об'єктів і рішень, на їх відповідність правилам і вимогам охорони навколишнього середовища і раціонального природокористування з метою запобігання можливих негативних впливів на природу і забезпечення сприятливого її стану.

В Україні здійснюється державна, громадська та інші екологічні експертизи.

Державна екологічна експертиза організовується і проводиться екологічно-експертними підрозділами, спеціалізованими установами, організаціями або спеціально створеними комісіями Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України.

Здійснення державної екологічної експертизи є обов'язковим для видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку.

Громадянська екологічна експертиза може здійснюватися в будь-якій сфері діяльності, що потребує екологічного обґрунтування, за ініціативою громадських організацій чи інших громадських формувань.

Під час експертизи детально вивчають екологічний зміст проектів шляхом аналізу, синтезу, порівняння, спостереження, описування, при суворому дотриманні законодавства.

Критеріями оцінки є вимоги правових норм, принципи охорони природи, природоохоронні пріоритети, стандарти по охороні природи, раціональному використанні природних ресурсів, будівельні норми і правила, санітарно-гігієнічні нормативи. Оціночними критеріями є також нормативні показники природних особливостей місцевості, напрямків вітрів, туманів, повітряних інверсій, рельєфу тощо.

Еколого-експертна діяльність повинна містити елементи екологічного прогнозування не тільки на проектний період, а й перспективу у формі науково обґрунтованого передбачення, спрямованого на збереження оптимального режиму екосистеми суспільство - природа.

Експертні органи повинні приділяти велику увагу визначенню ефективності заходів, спрямованих на поліпшення стану природних ресурсів, які виконують оздоровчі, охоронні й захисні функції.

Експерти зобов'язані забезпечувати дотримування в проектах нормативних вимог по очищенню вод, а також промислових і побутових стоків, захисту атмосфери від шкідливих викидів тощо.

Важливе місце посідають екологічні проблеми харчової промисловості. Ця проблема має дві сторони:

- по-перше підприємства харчової промисловості утворюють складну екологічну ситуацію, тому, що вони мають низькі ступені захисту, переробки, очистки стічних вод, шкідливих викидів у повітря (харчова промисловість потребує великої кількості тепла для переробки);

- по-друге від харчової промисловості чекають високоякісних екологічно чистих продуктів, для виготовлення яких потрібна екологічно чиста сировина - що є великою проблемою для вітчизняного виробництва.

Тож виходить, що по-перше підприємства створюють важку екологічну ситуацію викидами шкідливих речовин у повітря, а також забруднена шкідливими речовинами вода попадає на поля для зрошення і розчинені у ній речовини нагромаджуються у ґрунті.

Тому необхідне створення досконалих систем екологічного захисту є не тільки екологічною, але й економічною необхідністю тому, що без створення надійних систем екологічних систем захисту виробництва продуктів харчової промисловості неможливе вирощування екологічно чистої сировини для виробництва продуктів харчової промисловості. Ми маємо замкнуте коло, вирватися з якого можливо лише через створення надійних екологічних систем захисту від шкідливих викидів у повітря та очищення стічних вод.

В ТОВ «Агротех-Гарантія» проводиться ряд заходів, спрямованих на охорону навколишнього середовища, а саме:

- здійснюються ряд заходів по озеленню території;

- здійснюється регулювання двигунів автомобілів і тракторів з метою зменшення шкідливих викидів в атмосферу;

- проводиться герметизація ємкостей для транспортування паливно-мастильних матеріалів, отрутохімікатів, добрив.

На сучасному етапі необхідно, щоб всі практичні дії були екологічно обґрунтовані і безпечними для навколишнього середовища. Всі системи ведення господарства повинні бути, перш за все, ресурсозберігаючими та природоохоронними.

Важливим моментом залишається будівництво складських приміщень які б відповідали встановленим вимогам.

З цією метою увага спеціалістів господарства повинна бути зосереджена на вирішення таких питань з охорони навколишнього середовища:

- піклуватися про зменшення кількості шкідливих викидів в атмосферу;

- встановлення у кожному конкретному випадку цілеспрямованості використання хімічних засобів, застосування правильного транспортування і зберігання отрутохімікатів на території господарства, методів їх використання, які виключають забруднення навколишнього середовища флори і фауни;

- недопущення забруднення навколишнього середовища нафтопродуктами, стічними водами;

- активна пропаганда природоохоронних знань і використання їх на практиці.

Практична реалізація перерахованих завдань екологічної безпеки -- надійна запорука збереження і покращення стану земельних, водних і інших природних ресурсів.

В ТОВ «Агротех-Гарантія» є розроблені і затвердженні заходи по охороні навколишнього середовища. Керівник ТОВ «Агротех-Гарантія» періодично проводить перевірку виконання цих заходів. Результати перевірки обговорюються на виробничих нарадах.

прибутковість капітал екологічний ефективність

Висновки

Фінансові ресурси як джерела формування активів підприємства відображаються у пасиві балансу, а засоби, у тому числі й грошові кошти, у активі балансу.

Достатній обсяг фінансових ресурсів, їх ефективне використання визначають стійкий фінансовий стан підприємства: платоспроможність, фінансову стійкість, ліквідність. У цьому зв'язку найважливішим завданням підприємств є пошук резервів збільшення власних фінансових ресурсів і найбільш ефективне їх використання з метою підвищення ефективності

Провівши аналіз ліквідності балансу бачимо, що у 2010 році баланс є абсолютно ліквідним, оскільки надлишок високоліквідних оборотних активів для покриття найбільш термінових зобов'язань становив 9239 тис. грн, а вже в 2012 спостерігається нестача, що становить 3846 тис. грн.

По середньоліквідних та низьколіквідних активах спостерігається надлишок платіжних засобів за 2010-2012 рр., відповідно на 26337 тис. грн та 87894 тис. грн.

Платоспроможність підприємства протягом досліджуваного періоду знизилася.

Провівши аналіз фінансової стійкості бачимо коефіцієнт автономії зменшився, коефіцієнт концентрації позикового капіталу збільшився, коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів протягом досліджуваного періоду залишився не змінним, коефіцієнт структури залученого капіталу зріс що є позитивним для підприємства.

Досліджуючи фінансові результати діяльності слід зауважити, що доходи ТОВ «Агротех-Гарантія» зросли на 142568 тис. грн (67,3 %) в 2012 році порівняно з 2010 роком.

Аналіз ділової активності підприємства показав, що тривалість операційного циклу та тривалість фінансового циклу зменшились відповідно на 62 та 52 дні в 2012 році порівняно з 2010 роком, що позитивно характеризує динаміку ділової активності підприємства, та свідчить про ефективне використання коштів підприємством.

В загальному фінансовий стан ТОВ «Агротех-Гарантія» покращився в 2012 році в порівнянні з 2010 роком, але все ще потребує втручання зі сторони власників та управлінців підприємства з метою впровадження заходів для його покращення.

Аналіз загальної рентабельності сукупного капіталу показав, що період окупності сукупного капіталу залишився без змін і становить 3 роки станом на кінець 2012 року, період окупності власного капіталу знизився на 0,1 роки, що свідчить про покращення сукупного капіталу в 2012 році порівняно з 2010 роком,

Отже, найважливішим завданням підприємств є пошук резервів збільшення власних фінансових ресурсів і найбільш ефективне їх використання з метою підвищення ефективності роботи підприємства загалом.

З метою підвищення ефективності використання фінансових ресурсів, підприємству пропонується організувати такі заходи:

- випуск додаткового об'єму продукції;

- зменшення запасів;

- зменшення поточних зобов'язань.

У результаті впровадження першого заходу, значно збільшиться кількість власних фінансових ресурсів, що можуть бути спрямовані на фінансування запасів і витрат, на виплату кредиторської заборгованості.

У наслідку впровадження другого заходу, також підвищиться оборотність запасів і підприємство звільнить додаткові ресурси, на придбання сировини, що в свою чергу збільшить рентабельність виробництва.

При впроваджені третього заходу підприємство значно підвищить оборотність групи ділової активності та фінансової стійкості. Та підвищить ряд коефіцієнтів ліквідності. До того ж, ще й отримає свій робочий капітал, що до не існував (як це показує нам коефіцієнт автономності).

Для забезпечення ефективності використання фінансових ресурсів на підприємстві має існувати механізм оцінювання потреб, формування, розподілу та їх використання. Цей механізм являє собою взаємопов'язану сукупність процесів, прийомів і підходів, які впливають на прийняття рішень щодо формування та ефективного використання фінансових ресурсів для досягнення кінцевих результатів, стійкого фінансового стану, ефективної діяльності та прибутковості.

Управління фінансовими ресурсами на сільськогосподарському підприємстві передбачає такі заходи:

1. Планування надходжень коштів і першочергових платежів, планування бюджетів підрозділів підприємства, що дозволяє більш обґрунтовано розподіляти кошти, проводити аналіз виконання бюджетів підрозділів.

2. Ведення платіжних календарів-планів, щоденний розподіл фінансових ресурсів, що надійшли, відповідно до заздалегідь визначених пріоритетів.

Подальші дослідження повинні спрямовуватись на аналіз і вдосконалення роботи планово-економічного та збутового відділів, а також пошук ефективних шляхів швидкого і якісного отримання інформації, на основі якої приймаються управлінські рішення. Також вдосконалення потребує планування платежів, через нестачу яких відчувається дефіцит коштів підприємства.

3. Освоєння комплексного фінансового планування, складання планів руху грошових коштів, фінансових ресурсів за підрозділами підприємства чи окремими проектами, планів прибутків і збитків, планового балансу тощо.

Тісний взаємозв'язок складових політики управління фінансовим ресурсами потребує від керівництва дотримання комплексного підходу при вирішенні задач управління фінансовим ресурсами.

Після впровадження всіх запропонованих заходів підприємство значно підвищить свою ділову активність, платоспроможність, ліквідність та рентабельність активів, залишаючись при цьому фінансово стабільним.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Балабанов А. И. Финансы / А. И. Балабанов, И. Т. Балабанов. - СПб. : Питер, 2000. - 192 с.

2. Бандурка О. М. Фінансова діяльність підприємства : підручник. / [Бандурка О. М., Коробов М. Я., Орлов П. І., Петрова К. Я.] - К. : Либідь, 2002. -384 с.

3. Бланк И. А. Финансовый менеджмент : [учебный курс] / И. А. Бланк. - К. : Ника-Центр: Эльга, 2004. - 528 с.

4. Василик О. Д. Державні фінанси України : [підручник] / О. Д. Василик, К. В. Павлюк. - К. : Центр навчальної літератури, 2004. - 608 с.

5. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [ред. В. Т. Бусел.]. - К. : Перун; Ірпінь (Київ. обл.), 2005. - 1728 с.

6. Гандзюк М. П. Основи охорони праці. / Гандзюк М. П., Желібо Е. П., Халімовський М. О. ; [за ред. М. П. Гандзюка] - К. : Каравела, 2003. - 408 с.

7. Гриньова В. М. Фінанси підприємств : [навч. посібник] / В. М. Гриньова, В. О. Коюда. - К. : Знання-Прес, 2004. - 423 с.

8. Ґудзь О. Є. Фінансові ресурси сільськогосподарських підприємств : [монографія] / О. Є. Ґудзь - К. : ННЦ ІАЕ, 2007. - 578 с.

9. Давыдова Л. В. Особенности формирования структуры капитала предприятия / Л. В. Давыдова, С. А. Ильминская // Финансы и кредит. - 2007. № 47. - C. 42-52.

10. Должанський І. З. Конкурентоспроможність підприємства : [навч. посібник] / Г. О. Загорна - К. : Центр навчальної літератури, 2006. - 384 с.

11. Економічний аналіз : навч. посіб. / За ред. М. Г. Чумаченька. - К. : КНЕУ, 2003. - 540 с.

12. Економіка підприємства : [підручник] / За заг. ред. С. Ф. Покропивного. [вид. 2-ге, перероб. та доп.] - К. : КНЕУ, 2003. - 448 с.

13. Економічний довідник аграрника. / В. І. Дробот, Г. І. Зуб, М. П. Кононенко та ін. [за ред. Ю. Я. Лузана, П. Т. Каблука]. - К. : Перса України, 2003. - 800 с.

14. Економічний аналіз : [навч. посібник] / За ред. проф. Ф. Ф. Бутинця. - Ж. : ПП «Рута», 2003. - 680 с.

15. Економіка і організація агропромислових формувань : навч. посіб. / [Дем'яненко С. І., Хорунжий М. Й., Боброва О. Г., Коваль П. В.] ; за ред. С. І. Дем'яненка. - К. : КНЕУ, 2006. - 301 с.

16. Заверуха Н. М. Основи екології : навч. посіб. / Заверуха Н. М., Серебряков В. В., Скиба Ю. А. - К. : Каравела, 2006. - 368 с.

17. Зборовська Ю. О. Капітал підприємства: теоретичні аспекти визначення суті капіталу / Ю. О. Зборовська // Формування ринкових відносин в Україні. 2007. - № 7. - C. 35-39.

18. Кірейцев Г. Г. Фінансовий менеджмент : [навч. посібник] - К. : ЦУЛ, 2002. - 496 с.

19. Лайко П. А. Фінанси АПК : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / П. А. Лайко, Ю. І. Ляшенко - К. : ДІЯ, 2000. - 225 с.

20. Мамченко М. М. Теоретичні підходи до визначення сутності капіталу в економічній думці середини XVIII - початку XIX ст. / М. М. Мамченко // Наукові праці МВУП. - 2011. - № 3. - С. 129-133.

21. Моляков Д. С. Теория финансов предприятий : [учеб. посо6.] / Д. С. Моляков, Е. И. Шохин. - М. : Финансы и статистика, 2000. - 112 с.

22. Опарін В. М. Фінансова система України (теоретико-методологічні аспекти) : [монографія] / В. М. Опарін. - К. : КНЕУ, 2005. - 240 с.

23. Осипов В. І. Економіка підприємств. / В. І. Осипов - Одеса : Маяк, 2005. 724 с.

24. Петровська І. О. Фінанси (з елементами статистики фінансів). : навч. посіб. / Петровська І. О., Клиновий Д. В. - К. : ЦУЛ, 2002. - 300 с.

25. Ревенко М. М. Поглиблювати аграрну реформу в Україні / М. М. Ревенко // Економіка АПК. - 2004. - № 3. - С. 12-16.

26. Романенко О. Р. Фінанси. / О. Р. Романенко - К. : ЦНЛ, 2004. - 321 с.

27. Руснак П. П. Економіка підприємства : [навч. посібник] / за ред. П. П. Руснака, 2003. - 236 с.

28. Стецюк П. А. Формування фінансових ресурсів сільсько-господарських підприємств / П. А. Стецюк // Економіка АПК. - 2005. - № 11. - С. 111-116.

29. Терещенко О. О. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання : [навч. посібник] / О. О. Терещенко - К. : КНЕУ, 2003. - 554с.

30. Типове положення про проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (Наказ ДНОП № 15від 15.11.2005 р.) // Охорона праці в галузі - Збірник схем, термінів, довідкових даних, розрахунків та тестів - Полтава : ПДАА, 2005. - 118 с.

31. Фінансовий аналіз [посібник для практ. занять і самост. вивчення дисципліни] / Ю. М. Тютюнник, С. В. Тютюнник. - Полтава : ПДАА, 2003. - 354 с.

32. Фінанси підприємств : підруч. / [керівник авт. кол. і наук. ред. проф.. А. М. Поддєрьогін]. - [3-тє вид., перероб. і доп.]. - К. : КНЕУ, 2000. - 460 c.

33. Финансы предприятий : [учебник для вузов] / Н. В. Колчина, Г. Б. Поляк, Л. П. Павлова и др. ; под ред. проф. Н. В. Колчиной. [2-е изд., перераб. и доп.] - М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2003. - 447 с.

34. Фінанси сільськогосподарських підприємств / За ред. М. Я. Дем'яненка - К. : ІАЕ, 2006. - 604 с.

35. Хотомлянський О. Л. Теоретичні основи управління фінансовими ресурсами підприємств / О. Л. Хотомлянський, І. О. Сіненко // Актуальні проблеми економіки. - 2007. - №2. - С. 145-151.

36. Хачатурян С. В. Сутність фінансових ресурсів та їх класифікація / С. В. Хачатурян // Фінанси України. - 2003. - № 4. - С. 77 - 81.

37. Шеремет А. Д. Методика финансового анализа предприятия. / А. Д. Шеремет, Р. С. Сайфулин - М. : Инфра - 2005. - 75 с.

38. Шкробот М. В. Визначення економічної сутності поняття «Фінансові ресурси» [Текст] / М. В. Шкробот // Економічний аналіз. - 2011. - № 8. - С. 339-341.

Размещено на Allbest.ur