Регуляторні системи країн світу. Королівство Нідерланди та Португалія

5

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Європейський університет

Житомирська філія

Кафедра „Фінанси”

Реферат

З дисципліни

«Державне регулювання»

На тему «Регуляторні системи країн світу. Королівство Нідерландів та Португалія»

Житомир - 201

Зміст

1. Регуляторна система Королівства Нідерландів

2. Регуляторна система Португалії

Список використаної літератури

1. Регуляторна система Королівства Нідерландів

Регуляторна система Королівства Нідерландів на сьогоднішній день є дворівневою і характеризується як модель «Twin Peaks» - модель «двох вершин». До 2004 р. вона була, як і в більшості країн, трирівневою, а її структура відповідала секторальній структурі фінансового сектору Нідерландів. Нагляд за банками здійснював Банк Нідерландів, за страховиками та пенсійними фондами - Агентство з нагляду за пенсіями та страхуванням (PVK), а за ринком цінних паперів і біржами - (STE).

У 2004 р. законодавство Нідерландів про фінансовий нагляд відповідно до Закону про фінансовий нагляд було реформовано з метою запровадження дворівневої системи нагляду на основі наскрізно-секторного функціонального підходу. Цей підхід замінив традиційний секторний підхід, на основі якого раніше було побудовано фінансовий нагляд. Протягом кількох останніх років систему нагляду в Нідерландах перебудовано так, щоб вона краще відображала сучасні ринкові тенденції.

Це пов'язано з тим, що у голландському фінансовому секторі почали домінувати кілька великих фінансових конгломератів, які працюють одночасно у кількох секторах. Це обумовило появу нових фінансових продуктів, які стали більш комплексними, що ускладнило нагляд як за установами, так і за фінансовими продуктами, а тому традиційний секторний підхід було визнано неприйнятним для нагляду за ринком фінансових послуг.

Закон про фінансовий нагляд, який замінив собою сім законів про нагляд, структурованих за традиційною секторною схемою, суттєво посилив систему нагляду у фінансовому секторі, а також встановив нові вимоги, яким повинні відповідати установи, що надають фінансові послуги. Відповідно до нового Закону про фінансовий нагляд Центральний Банк Нідерландів несе відповідальність за забезпечення стабільності фінансової системи, здійснює пруденційний нагляд за всіма фінансовими установами та, як і раніше, виконує свої функції «кредитора останньої інстанції». Управління з регулювання фінансових ринків (AFM) здійснює безпосередній нагляд за поведінкою фінансових установ на ринку та бізнес-нагляд (рис. 1).

Нагляд за функціонуванням фінансового сектору з боку Управління (АРМ) зосереджений на забезпеченні належного та прозорого процесу надання фінансових послуг, встановленні взаємовигідних відносин між учасниками ринку та застосуванні фінансовими установами в їх стосунках із клієнтами належної обачливої практики.

Центральний Банк Нідерландів (Central Bank of the Netherlands, De Nederlandsche Bank - DNB) було створено в 1814 році. Сьогодні він є незалежним державним органом і складовою частиною Європейської системи центральних банків (ESCB), а тому несе спільну відповідальність за реалізацію монетарної політики в Єврозоні та є ланкою у міжнародній системі платежів. Як незалежний державний орган, Центральний Банк Нідерландів виконує обов'язки пруденційного нагляду за фінансовими установами.

У рамках реформи нагляду за фінансовим сектором у 2004 р. до складу Центрального Банку Нідерландів було включено Агентств о з нагляду за пенсіями та страхуванням, яке було створено відповідно до Закону про нагляд за страхуванням 1993 року та здійснювало нагляд за приватним страховим сектором до 2004 року. Це об'єднання започаткувало новий етап в історії регулювання та нагляду за фінансовим сектором Нідерландів.

Центральний Банк Нідерландів здійснює пруденційний нагляд за:

- банками та іншими кредитними установами;

- пенсійними фондами;

- кредитор останньої інстанції та гарант системної стабільності;

- іншими фінансовими установами.

Рис. 1. Схематична модель організації регулювання та нагляду в Нідерландах «TWIN PEAKS» страховими компаніями;

Головна мета регулювання та пруденційного нагляду за фінансовим сектором з боку Банку Нідерландів полягає у забезпеченні постійного моніторингу стану фінансових установ, можливості виникнення системних ризиків і розробці на цій основі системи заходів щодо уникнення кризових ситуацій та мінімізації ризиків.

Виконуючи свої функції щодо регулювання та пруденційного нагляду, Банк Нідерландів надає дозволи на здійснення банківської діяльності. Усі банки, що отримали дозвіл на здійснення банківської діяльності на території Нідерландів, заносяться в Реєстр. Іноземні банки, що працюють у Нідерландах, повинні пройти процес ліцензування. Ліцензія або дозвіл на здійснення банківської діяльності, отримані в іншій країні ЄС, також є дійсними на території Нідерландів, але в такому випадку банк буде підлягати нагляду з боку органу нагляду країни його походження.

Банк Нідерландів видає ліцензії лише тим банкам, які мають достатні фінансові активи, гарантують стабільну фінансову діяльність, належне корпоративне управління та знаходяться під керівництвом солідних та компетентних директорів, що заслуговують на довіру. З метою впорядкування банківської діяльності, захисту прав кредиторів і позичальників, зниження рівня та банківських ризиків і уникнення системних ризиків Банк Нідерландів постійно відстежує та аналізує діяльність банків на основі їх фінансової звітності, яку вони зобов'язані подавати, та іншої доступної інформації. Правила, що їх повинні виконувати банки, викладено у відповідному нормативному акті.

На фінансові установи, які не виконують встановлені правила, накладаються адміністративні та фінансові стягнення, або призупиняється дія чи повністю відкликається ліцензія. Усі ліцензовані фінансові установи занесені у реєстри Банку Нідерландів, і з ними можна ознайомитись на сайті Банку.

З метою забезпечення прозорості та публічності своєї діяльності та функціонування фінансового сектору на сайті Банку Нідерландів створено сторінку «Відкрита книгу з нагляду», на якій розміщено законодавчі та нормативні акти, наведено інформацію для тих, хто працює у сфері регулювання та нагляду за фінансовим сектором.

З метою забезпечення ефективного пруденційного нагляду за банківською діяльністю Банк Нідерландів виділяє поняття «загальні умови банківської діяльності» та «умови банківського продукту».

«Загальні умови банківської діяльності» - це перелік загальних правил, прав і обов'язків, яких повинні дотримуватись банки та їх клієнти при наданні та одержанні банківських послуг. Існують загальні умови, встановлені законодавством, такі, наприклад, як наявність ліцензій, дозволів тощо, а також умови визначені конкретним банком, виходячи із загальних умов: перелік операцій, перелік необхідних документів, правила здійснення операцій тощо.

«Умови банківського продукту» - це конкретні, визначені банком умови надання певної банківської послуги своїм клієнтам протягом певного періоду часу. Для переважної більшості банківських продуктів умови в різних банках будуть різними.

Практика показала, що в банківській системі постійно зростає кількість комплексних фінансових продуктів, а тому для них Банк Нідерландів вимагає розробки «документа про ключові характеристики», в якому описуються особливості продукту. Банки самостійно обирають продукти та умови, на яких вони пропонують їх ринку. Банк Нідерландів не має права втручатися в цей процес. Однак у разі появи на ринку комплексних фінансових продуктів, розроблений банком «документ про ключові характеристики» підлягає нагляду з боку Комісії Нідерландів з нагляду за фінансовими ринками (Netherlands Authority for the Financial Markets - AFM), яка, крім Банку Нідерландів, здійснює наглядову діяльність за фінансовим сектором.

До функцій Комісії Нідерландів з нагляду за фінансовими ринками належить відповідальність за нагляд за операціями на фінансових ринках: заощадженнями, інвестиціями, кредитами, страхуванням, а також контроль за дотриманням фінансовими установами доброчинної практики надання фінансових послуг, інформації про них і захист прав споживачів. Здійснюючи нагляд за поведінкою фінансових ринків, Комісія зобов'язана сприяти їх ефективному функціонуванню.

Пенсійне законодавство Нідерландів відповідно до Закону про пенсії передбачає обов'язкове накопичення громадянами коштів на своє пенсійне забезпечення. Крім того, особа може запровадити собі додаткове пенсійне забезпечення шляхом накопичення коштів у пенсійних фондах або компаніях зі страхування життя. Нагляд за цими установами також входить до переліку обов'язків Банку Нідерландів.

Щоб розпочати господарську діяльність, пенсійний фонд або страхова компанія повинні отримати дозвіл від Банку Нідерландів. Дозвіл буде надано лише тоді, коли у пенсійного фонду або страхової компанії є достатня кількість фінансових коштів, а керівництво відповідає встановленим вимогам щодо професійних і моральних якостей. Після одержання дозволу на здійснення відповідного виду діяльності всі пенсійні фонди та компанії із страхування життя, що знаходяться під наглядом Банку, включаються до Реєстру. До реєстру також заносяться всі зміни в статутних документах цих установ (правонаступники, зміна назви тощо).

Банк Нідерландів здійснює моніторинг діяльності пенсійних фондів відповідно до Закону про пенсії, а страхових компаній - відповідно до Закону про фінансовий нагляд. Сумлінний і організований нагляд з боку Банку зменшує ризик того, що пенсійний фонд або страхова компанія опиниться у скрутному становищі.

Центральний Банк Нідерландів також видає ліцензії на здійснення діяльності страховим компаніям і стежить за дотриманням ними відповідних правил. Ліцензуванню підлягають такі види діяльності: страхування життя, страхування ризиків і допомога в нематеріальній формі на випадок поховання. Ліцензія видається лише в тому випадку, коли потенційний страхувальник відповідає встановленим законодавством вимогам щодо капіталу та репутації керівництва.

Після отримання ліцензії Банк Нідерландів заносить страхову компанію у Реєстр страхувальників. Нагляд за достовірністю та повнотою інформації в поданих документах про ключові характеристики діяльності страхових компаній здійснює Комісія Нідерландів з нагляду за фінансовими ринками.

Страхові продукти іноземних страхувальників через їхні регіональні представництва також можуть пропонуватись на ринку Нідерландів, за умови, що такі страхувальники були ліцензовані в іншій країні-члені ЄС, та належним чином зареєстровані в Реєстрі Банку Нідерландів. Такі іноземні страхувальники підлягають нагляду з боку органів країни їх походження, а не з боку Банку Нідерландів. Така практика обумовлена тим, що страховий нагляд на території ЄС відповідно до Європейських директив здійснюється майже однаково. Якщо іноземний страхувальник, розташований у країні ЄС, пропонує свої продукти безпосередньо в Нідерландах, тобто не маючи представницького офісу, таке явище називається «вільна пропозиція послуг».

На практиці часто зустрічаються випадки, коли страхувальники реалізують свої продукти через посередників. Тоді такі посередники обов'язково підлягають нагляду з боку Комісії Нідерландів з нагляду за фінансовими ринками.

У практичній діяльності фінансових установ усе більше поширюється міжнародний характер. Багато голландських банків і страхувальників пропонують свої послуги в інших країнах. Раптового збою у платіжній системі або краху одного системного банку може бути достатньо, щоб спалахнула банківська чи платіжна криза. Тому все більшого значення набуває міжнародне співробітництво національних і міжнародних наглядових органів.

регуляторний фінансовий пенсія страхування

2. Регуляторна система Португалії

Регуляторна система Португалії є трирівневою. Вона складається з трьох частин, сфери компетенції яких розподіляються на основі секторного підходу між банківськими послугами, ринками капіталу та небанківськими фінансовими послугами. Відповідними державними установи, до компетенції яких належить регулювання та нагляд за окремими сегментами ринку, є: Банк Португалії (Banco de Portugal), Комісія з ринку цінних паперів (Comissao do Mercado de Valores Mobiliбrios - CMVM) та Управління контролю за страхуванням (Instituto de Seguros de Portugal - ISP).

Банк Португалії (Banco de Portugal) - центральний банк країни, створений на підставі королівського чартеру від 19 листопада 1846 р. Сьогодні він є складовою Європейської системи центральних банків. Головна мета діяльності Банку - підтримка стабільності фінансової системи. Керівними органами Банку Португалії є: Губернатор, Рада директорів, Ревізійна комісія та Консультативне Правління. Основні цілі банку:

- управління іноземною валютою та золотим запасом країни;

- підготовка проектів законів і нормативних актів щодо функціонування грошово-кредитної сфери;

- виконання функцій радника Уряду;

- виконання інформаційних і аналітичних функцій.

Банк Португалії відповідає за пруденційний нагляд і нагляд за ринковою поведінкою кредитних установ, фінансових компаній та платіжних установ із метою забезпечення стабільності та ефективності фінансового сектору країни, а також за дотримання банками

правил поведінки та вимог щодо прозорості діяльності, захисту прав кредиторів, позичальників і споживачів банківських послуг.

Повноваження та обов'язки Банку Португалії як наглядового органу регулюються спеціальним Законом про Банк, нормативно-правовою базою кредитних установ та фінансових компаній, а також нормативно-правовою базою платіжних установ і платіжних послуг відповідно до Директив ЄС.

Суб'єктами нагляду з боку Банку Португалії є кредитні установи, основна діяльність яких полягає у прийнятті депозитів або інших внесків на поворотній основі та інвестуванні цих коштів на свій власний розсуд і ризик шляхом видачі кредитів. До таких установ належать: банки, ощадні банки, сільськогосподарські банки взаємного кредитування, центральний сільськогосподарський банк взаємного страхування, кредитно-фінансові установи, інвестиційні компанії, компанії з фінансового лізингу, факторингові компанії, компанії з фінансування покупок у кредит, компанії взаємного гарантування та установи електронних платіжних засобів.

Крім того, Банк Португалії здійснює нагляд за компаніями з надання фінансових послуг: компанії-посередники на ринку обміну валют і грошовому ринку, компанії з управління інвестиційними фондами, компанії, що управляють або випускають кредитні картки, компанії з управління майном, компанії регіонального розвитку, пункти обміну валют, компанії з управління фондами сек'юритизації кредитів, а також дилери, брокери та інші компанії.

Банк Португалії несе відповідальність за ліцензування новостворюваних кредитних установ, фінансових компаній та платіжних установ, моніторинг їх діяльності, перевірку дотримання пруденційних правил, якими регулюється їх діяльність, видачу конкретних рекомендацій та рішень щодо виправлення будь-яких виявлених недоліків, застосування санкцій у випадку порушення норм та вжиття надзвичайних реорганізаційних заходів.

Законодавством передбачено вимоги та правила, що регулюють певні види бізнесу. Мета встановлення таких вимог - обмеження доступу на ринок чи до виконання окремих операцій установ, які мають сумнівну репутацію і їм бракує адекватної фінансової платоспроможності, щоб виконувати операції, або якщо у них немає спроможності ефективно управляти відповідними ризиками. Передумовами для діяльності у фінансовій сфері є і професійна придатність і кваліфікація членів правління та аудиторського

комітету, контроль за відповідними холдингами, принцип «чотирьох очей», згідно з яким операційне управління кредитними установами повинно належати до обов'язків, принаймні, двох членів відповідної ради, мінімальний початковий капітал, а також життєздатність бізнес-плану та наявність людських, технічних і фінансових ресурсів.

Банк Португалії систематично і постійно відстежує діяльність ліцензованих установ, спираючись на низку пруденційних правил і процедур нагляду (наприклад, перевірка з виїздом на об'єкт або аналіз інформації, яку регулярно подає установа у своїй звітності). При перевірках основна увага приділяється: достатності мінімального початкового капіталу, мінімальним вимогам до власних грошових коштів для покриття кредитних, ринкових та операційних ризиків, недопущенню концентрації значних обсягів ризику та правилам резервування.

Запобігання використанню фінансової системи для «відмивання грошей» і фінансування тероризму також є однією із наглядових функцій Банку Португалії. Кожного разу, коли виявляються недоліки в порядку функціонування установ, Банк випускає спеціальні рішення та видає рекомендації, а також застосовує відповідні санкції за допущені порушення.

У випадку виявлення серйозних недоліків у діяльності фінансово-кредитних установ та з метою запобігання поширенню таких ситуацій на всю систему (усунення ризику «зараження»), Банк Португалії має право застосовувати реорганізаційні заходи. Такими заходами, залежно від масштабу та серйозності виявленої проблеми, можуть бути: обмеження на проведення певних видів діяльності, пряме втручання в управління, призначення тимчасових адміністраторів, реорганізація тощо.

У надзвичайних ситуаціях Банк Португалії має повноваження відкликати ліцензію, видану на здійснення діяльності, та вимагати ліквідації установи у судовому порядку. У разі, якщо така процедура застосовується до банку, то в процес автоматично втручається Фонд гарантування депозитів (Fundo de Garantia de Depositos), метою діяльності якого є гарантоване забезпечення виплати депозитів вкладникам у розмірі, встановленому законодавством. Членами цього Фонду є установи, що приймають депозити, за винятком відділень кредитних установ, що отримали дозвіл на діяльність в інших країнах-членах ЄС і їх діяльність із залучення депозитів фізичних осіб гарантується законодавством країни походження, а також сільськогосподарських банків взаємного кредитування та центрального сільськогосподарського банку взаємного кредитування, що належать до Єдиної схеми взаємного сільськогосподарського кредитування (SIC AM), а страхування депозитів яких здійснює Фонд гарантування взаємних сільськогосподарських кредитів.

Інтеграція фінансових ринків і розвиток зовнішньоекономічної діяльності вимагає посиленої співпраці між фінансовими установами та органами, що беруть участь у нагляді та регулюванні фінансового сектору, як на національному, так і на міжнародному рівнях. Тому Банк Португалії сприяє розвитку та бере учать у низці ініціатив і форумів щодо двосторонньої та багатосторонньої співпраці. У 2006 р. португальська фінансова система перевірялась МВФ у рамках Програми оцінки фінансового сектору - FSAP. Це була всебічна оцінка різних складових частин фінансового сектору, в тому числі аналіз фінансових показників діяльності та ризиків, що можуть виникнути. За результатами перевірки підготовлено висновок про стійкість законодавчої та нормативної інфраструктур, а також про якість і ефективність регулювання та нагляду з боку наглядових органів.

У Португалії державне регулювання та нагляд за поведінкою установ на роздрібних фінансових ринках отримало назву «нагляд за ринковою поведінкою». У межах діючої правової бази Банк Португалії має повноваження встановлювати правила поведінки для кредитних установ і фінансових компаній, забезпечуючи прозорість інформації та належне виконання трансакцій із фінансовими продуктами та послугами між суб'єктами нагляду та їхніми клієнтами. Крім того, законодавством передбачено право клієнтів подавати скарги безпосередньо до Банку Португалії.

Завдання Банку Португалії у сфері регулювання, нагляду та накладання стягнень були підсилені для того, щоб забезпечити дотримання принципів прозорості та точності інформації, а також відповідність нормам законодавства та нормативних документів Банку для роздрібних фінансових ринків. Банк Португалії реалізує свої регуляторні повноваження через видання нормативних актів (листів та інструкцій), що стосуються публічності інформації, реклами та тлумачення законодавчих актів.

Функція нагляду виконується шляхом перевірки та розгляду скарг з метою забезпечення прозорого та точного розкриття публічної інформації, контролю дотримання законодавства, нормативних документів Банку Португалії, а також нагляду за поведінкою кредитних установ і фінансових компаній. Вимагаючи, щоб фінансові установи виправляли допущені порушення, Банк Португалії надає їм конкретні рекомендації, застосовує додаткові санкції та штрафи за недотримання встановлених вимог.

Нагляд за ринковою поведінкою забезпечує умови для того, щоб фінансові установи мали високий рівень компетенції для виконання своїх функцій, дотримувалися принципів прозорості, належної обачливості, поваги, чесності та добросовісності у своїх відносинах з клієнтами. Для цього Банк розробляє заходи, метою яких є підвищення поінформованості та отримання знань про фінанси, зокрема, через веб-сайт «Клієнт банку».

Регулювання та нагляд за фондовим ринком Португалії здійснює Комісія з ринку цінних паперів (Comissao do Mercado de Valores Mobiliarios - CMVM), метою діяльності якої є контроль за ринком цінних паперів та інших фінансових інструментів, а також діяльністю емітентів і суб'єктів ринку капіталів. Комісія є незалежною державною установою із адміністративною та фінансовою автономією. Фінансування Комісії здійснюється за рахунок учасників ринку (комісійні за нагляд, які вона стягує за свої послуги), а не за рахунок Державного бюджету.

Суб'єктами нагляду з боку Комісії є наступні фізичні та юридичні особи:

- емітенти цінних паперів;

- фінансові посередники;

- незалежні інвестиційні радники;

- біржі, розрахункові та централізовані системи, які керують юридичними особами та особами, об'єктом діяльності яких є кліринг операцій із товарною продукцією на ринках деривативів;

- інституційні інвестори;

- інвестиційні фонди;

- власники відповідних пакетів акцій у державних компаніях;

- фонди погашення, схеми компенсації інвестицій та відповідні управляючі юридичні особи;

- аудитори та компанії з оцінки та рейтингу ризиків;

- компанії та фонди ризикового капіталу;

- компанії та фонди з сек'юритизації, а також управляючі компанії цих фондів;

- інші фізичні особи, що проводять на професійній або непрофесійній основі діяльність, пов'язану із цінними паперами.

Ці особи, як суб'єкти нагляду, повинні забезпечувати повну співпрацю з Комісією на її першу вимогу. У рамках законодавства Комісія інформує громадськість про порушення законодавства та накладені стягнення.

Управління діяльністю Комісії з ринку цінних паперів здійснює Виконавчий комітет, який призначається Радою Міністрів Португалії за поданням Міністра Фінансів на п'ятирічний термін. Наглядова Рада, яку також призначає Міністр Фінансів, контролює процес управління фінансами Комісії. Вона складається з трьох членів, кожний з яких є офіційно акредитованим бухгалтером. Дорадчий комітет, до складу якого входять представники юридичних осіб і суб'єктів нагляду, є консультативним дорадчим органом при Виконавчому комітеті, в обов'язки якого входить розгляд питань, переданих йому, та підготовка рекомендацій та пропозицій.

Основними цілями діяльності Комісії з ринку цінних паперів є:

- забезпечення регулярного та ефективного функціонування ринків;

- захист інтересів інвесторів;

- контроль за інформацією;

- запобігання ризикам;

- моніторинг і профілактика протиправних дій з боку учасників ринку.

Нагляд, який проводить Комісія, включає наступне:

- постійний нагляд за діями фізичних і юридичних осіб, які працюють на ринках капіталу, з метою виявлення незаконних дій, особливо під час торгів на фондовому ринку;

- контроль за дотриманням учасниками ринку встановлених правил;

- виявлення кримінальних порушень;

- покарання порушників, зокрема, через стягнення штрафів;

- реєстрація фізичних осіб і операцій з метою перевірки дотримання ними відповідних правил;

- розкриття інформації, особливо щодо зареєстрованих на біржі компаній.

Нагляд за фінансовими посередниками, біржами, та особами що управляють централізованими та розрахунковими системами, Комісія здійснює «на місцях».

Комісія регулює порядок функціонування ринків цінних паперів, публічні пропозиції, дії всіх операторів ринку та, взагалі, всі справи, що стосуються цієї сфери діяльності. Під час здійснення своєї діяльності Комісія у своєму щомісячному Бюлетені затверджує та оприлюднює наступне:

- постанови;

- інструкції, що визначають внутрішні процедури для деяких категорій суб'єктів;

- рекомендації, націлені на одну або більше осіб, суб'єктів нагляду;

- загальні висновки з питань, що ставляться у письмовій формі суб'єктами нагляду або їх відповідним об'єднанням.

Затверджуючи такі документи, Комісія робить внесок у те, щоб португальський ринок цінних паперів мав сучасну та оновлену нормативну базу. Сама Комісія у своїй діяльності підлягає нагляду з боку Міністерства фінансів, Парламенту Республіки, Бюджетної Генеральної Дирекції, Суду Аудиторів та Податкового суду, а з інших питань вона підпорядкована Раді Міністрів Португалії.

З метою налагодження та підтримання контактів з громадськістю Комісія:

- надає допомогу інвесторам;

- тісно співпрацює із засобами масової інформації, особливо в разі виникнення конфліктних ситуацій;

- контролює схеми компенсацій інвесторам;

- веде постійний Інтернет веб-сайт.

Нагляд за страхуванням та недержавним пенсійним забезпеченням в Португалії здійснює Управління контролю за страхуванням (Instituto de Seguros de Portugal - ISP), яке є юридичною

особою і суб'єктом публічного права, яке наділене адміністративною та фінансовою автономністю та власним майном.

Організаційну-управлінську структура Управління контролю за страхуванням відображено на рис. 2.

Рис. 2. Організаційно-управлінська структура Управління контролю за страхуванням

Інститут є незалежним адміністративним органом, що відповідає за регулювання та пруденційний нагляд і ринкову поведінку страхових і перестрахових компаній, пенсійних фондів та їх управляючих компаній, а також страхових посередників.

Інтеграція та взаємозалежність між окремими фінансовими секторами посилила потребу в покращенні координації та обміні інформацією між трьома національними органами нагляду в сфері фінансових послуг. Це стосується, розробки спільних підходів до вирішення міжгалузевих проблем, побудови структурованих каналів комунікації, усуненню потенційних конфліктів інтересів або прогалин у регулюванні.

З цією метою було створено форум координації наглядової діяльності - Національну раду фінансових контролерів (Conselho Nacional de Supervisores Financeiros - CNSF). її постійними членами є Управляючий Банку Португалії, який одночасно є Головою Ради, член Ради Директорів Банку Португалії, відповідальний за нагляд, Голова Комісії з ринку цінних паперів і Голова Інституту страхування Португалії.

Не обмежуючи повноваження та автономність органів влади, представники яких входять до складу Національної ради фінансових контролерів, її функції полягають у координації діяльності регуляторів, моніторингу та оцінці подій та явищ, що впливають на стабільність фінансової системи. У межах своєї компетенції Рада проводить громадські консультації та слухання з окремих питань функціонування фінансового сектору, зокрема, щодо проектів нормативних актів.

Засідання Ради проводяться кожні два місяці, а пропозиції до порядку денного її засідань і проекти рішень вносять робочі групи, створені для цієї цілі із фахівців трьох регуляторів.

Національна рада з нагляду за аудиторами (Conselho Nacional de Supervisro de Auditoria - CNSA), складається з представників Банку Португалії, Інституту страхування Португалії, Комісії з ринку цінних паперів, Асоціації дипломованих сертифікованих бухгалтерів та Загальної інспекції фінансів. Вона відповідає за організацію системного громадського нагляду за індивідуальними аудиторами та аудиторськими фірмами, одночасно забезпечує ефективну співпрацю і координацію дій у сфері нагляду за аудиторами. Національна рада з нагляду за аудиторами офіційно і централізовано оприлюднює відкриту інформацію про державних аудиторів та аудиторські фірми, поширює інформацію про діяльність із нагляду за цими аудиторами та аудиторськими фірмами.

Список використаної літератури

1. Александров В.В. Финансово-зкономическая система как фактор зкономической безопасности транзитивного общества / Александров В.В., Юрченко Е.Е. - Харьков: Харьковский национальньїй университет им. В.Н. Каразина, 2002. - 235 с.

2. Базилевич К.С., Баластрик Л.О.; за ред. В.Д. Базилевича. - К.: Знання, 2004.-851 с.

3. Габбард Р. Глен. Гроші, фінансова система та економіка: підручник / Габбард Р. Глен [пер. з англ.; наук. ред. пер. М. Савлук , Д. Олесневич ]. - К. : КНЕУ, 2004. - 889 с.

4. Інформація про здійснення Національним банком України регуляторної діяльності у 2009 році [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.bank.gov.ua.

5. Кипріанідіс Т. Огляд систем регулювання ринків фінансових послуг // Проект «Посилення сектору фінансових послуг України». - К, 2010. - 71с.

6. Ковальчук А.Т., Матіос А.В. Фінансове право: проблеми розвитку та застосування [Текст] : [монографія] / за заг. ред. Л.К. Воронової, Київський ун-т ринкових відносин. - К.: Парламентське вид-во, 2010. - 480 с.

7. Міщенко В.І. Центральні банки: організаційно-правові засади / Міщенко В.І., Кротюк В.Л. - К.: Т-во «Знання», КОО. - 2004. - 372 с.

8. Міщенко С.В. Вдосконалення інституційної структури нагляду за фінансовим сектором / Міщенко С.В. // Банківська справа. - № 1. - 2007. - С. 41-56.

9. Міщенко С.В. Визначення основних факторів розвитку та ефективності функціонування фінансового сектору України / Міщенко С.В. // Банківська справа. - № 4. - 2008. - С. 317.

Размещено на Allbest.ru