Размещено на http://www.allbest.ru/

Тема: «Інвестиційний клімат Казахстану»

План

Вступ

1. Конкурентоспроможність інвестиційного клімату Республіки Казахстан

2. Іноземні інвестиції в Казахстані

3. Правові та економічні основи стимулювання інвестицій в Республіці Казахстан

3.1 Інвестиційні податкові преференції

3.2 Звільнення від обкладення митом обладнання та комплектуючих до нього, що ввозиться для реалізації інвестиційного проекту

3.3 Державні натурні гранти

Висновки

Вступ

Основною метою держави є досягнення сприятливого інвестиційного клімату в країні і подальше стимулювання припливу іноземних інвестицій в економіку.

Залучення іноземних інвестицій створює умови для реального поліпшення виробничої структури економіки, створення нового високотехнологічного виробництва, модернізації основних фондів і технічного переозброєння багатьох підприємств, ефективного використання наявного потенціалу кваліфікованих спеціалістів і робітників, впровадження передових досягнень в області менеджменту, маркетингу та ноу-хау, наповнення внутрішнього ринку якісними товарами вітчизняного виробництва з одночасним збільшенням обсягів експорту в зарубіжні країни.

Казахстан займає лідируючі позиції серед країн Центральної Азії за рівнем соціально-економічного розвитку. Маючи значну територіальну перевагу держава може зіграти ключову роль в регіоні, виступаючи в якості посередника у діалозі з великими ТНК та іншими світовими інвесторами щодо розвитку всього регіону Центральної Азії.

Розвинуті країни Заходу відзначають, що Казахстан створює економіку розвитку, і не лише висловлюють готовність брати в ній участь, але вже активно працюють в цій країні. Тому що сприяє цьому інвестиційний клімат, а це - критерій зрілості ринкових реформ, довіри світової спільноти до сталості прав власності, до обстановки в даній країні в цілому.

1. Конкурентоспроможність інвестиційного клімату Республіки Казахстан

Інвестиційний клімат країни відрізняється одними з кращих умов для ведення бізнесу. Недаремно ж Всесвітній банк включив Казахстан в число 20 країн світу, найпривабливіших для інвестицій. Республіка Казахстан перша серед країн СНД одержала рейтинги інвестиційного класу від міжнародних рейтингових агентств Moody's (у 2002 році), Standard & Poor's і Fitch (у 2004 році).

Казахстан включений в список 25 найбільш інвестиційно привабливих країн відповідно до рейтингу міжнародно-визнаної консалтингової компанії AT Kearney. У 2008 році за індексом ведення бізнесу Казахстан піднявся на 10 позицій вгору - з 80-го на 70-е місце, в 2009-му - до 64-го і в 2010-му - до 63-го. Держава поставила перед собою завдання увійти до числа 50 найбільш конкурентоспроможних країн світу.

Особливого значення набуває взаємодія з іноземними партнерами на інституційній основі, що свідчить про пильну увагу до іноземних інвесторів. Підтвердженням тому є чинна з 1 вересня 1998 Рада іноземних інвесторів, засідання якої проводяться 2 рази на рік під особистим головуванням Президента Республіки Казахстан Нурсултана Назарбаєва.

Рада була створена з метою забезпечення прямого діалогу з іноземними інвесторами, що здійснюють свою діяльність в Казахстані, а також оперативного вирішення проблемних питань, пов'язаних з інвестиційною діяльністю та інвестиційним кліматом.

Постійними членами Ради від казахстанської сторони є: Прем'єр-Міністр Республіки Казахстан, Голова Національного Банку Республіки Казахстан, Заступник Керівника Адміністрації Президента Республіки Казахстан, Заступник Прем'єр-Міністра Республіки Казахстан, міністри закордонних справ, індустрії і торгівлі, економіки і бюджетного планування, фінансів Республіки Казахстан , голова Комітету з інвестицій Міністерства індустрії і торгівлі Республіки Казахстан.

Склад Ради з іноземної сторони формується з числа перших керівників міжнародних фінансових організацій та іноземних компаній. На сьогодні до складу Ради з іноземної сторони входить 24 компанії: «Європейський Банк Реконструкції і Розвитку», АБН АМРО Банк НВ, Євразійська промислова асоціація (ENRC), Азіатський Банк Розвитку,Філіп Морріс Інтернешнл, Інк. (Нідерланди), Бейкер і Маккензі СНД Лтд., Шеврон Тексако, Ернст енд Янг СНД Лтд, Аксесс Індастріз, Інк., Ексон Мобіл Продакшн, Джі Пі Морган Чейс, Коноко Філіпс (США), Бі Джі Груп, Арселор Міттал, Бае Сістемс, Royal Dutch Shell Plc. (Великобританія), Мітсубісі Інтернейшенл (Японія), Дойче Банк (Німеччина), Коч холдинг (Туреччина), Тоталь (Франція), Російський алюміній, ЛУКОЙЛ (Росія), ЕНІ (Італія), Кредит Свіс Груп (Швейцарія) [3].

2. Іноземні інвестиції в Казахстані

Казахстан сьогодні займає лідируюче положення за обсягом залучених іноземних інвестицій на душу населення серед країн СНД.

Про сприятливий інвестиційний клімат та імідж країни свідчать обсяги залучених в казахстанську економіку інвестицій. У цілому за період незалежності Казахстан залучив 42 млрд. дол. США іноземних інвестицій. Прямі інвестиції становлять 23,2 млрд. дол. США, портфельні - 2 млрд. дол. США , інші - 16,6 млрд. дол. США.

За даними Національного Банку Республіки Казахстан за період з 1993 року по 2008 рік у казахстанську економіку залучено близько 89,7 млрд. дол. США прямих іноземних інвестицій (далі - ПІІ). Зростання припливу ПІІ до Республіки Казахстан за 2008 рік склало 7,3% (19,8 млрд. дол.) по відношенню до попереднього року. При цьому за 2007 рік по відношенню до 2006 року (10,6 млрд. дол.) зростання склало 73% (18,5 млрд. дол.) (рис. 2.1.).

Рис. 2.1. Структура валового припливу ПІІ по роках

За період з 2004 року по 2008 рік валовий відтік прямих інвестицій з Казахстану закордон склав 8,9 млрд. дол. США. За 2008 рік валовий відтік ПІІ склав 4,24 млрд. дол. США, що вище рівня 2007 року на 60,9% (2,64 млрд. дол. США).

У структурі валового припливу іноземних прямих інвестицій країнами у домінували Нідерланди (22,0% від валових надходжень ПІІ), США (10,4%), Великобританія (9,1%), Франція (6,1%), Кайманові острови (Британські) - 4,9%, і Канада (4,8%). Валові надходження ПІІ з країн СНД збільшилися на 10,6%, склавши в сумі 887,3 млн. дол. (Табл. 2.1.) [5]. У 2010 році Україна інвестувала в економіку Казахстану 25,2 млн. дол. США [5]. Інвестиції надходили у такі сфери як: торгівля., ремонт автомобілів. Відповідно до даних Держкомстату України, станом на 01.07.2010 року Республіка Казахстан інвестувала в економіку України 254,2 млн. дол. США. Інвестиції надходили у такі сфери як: переробна промисловість, будівництво, фінансова діяльність, операції з нерухомістю.

Таблиця 2.1. Структура валового припливу ПІІ за основними країнами-інвесторами

Рис. 2.2. Структура валового припливу ПІІ за основними країнами-інвесторами (І півріччя 2010 року)

У структурі валового припливу ПІІ за видами діяльності основні вкладення прямих інвестицій здійснювалось в операції з нерухомим майном - 40% від суми валових надходжень ПІІ, в гірничодобувну промисловість - 15%, у фінансову діяльність - 11%, а також обробну діяльність - 9% (рис. 2.3.).

Рис. 2.3. Структура валового припливу ПІІ за видами діяльності за 2008 рік

Слід відзначити суттєве збільшення обсягу ПІІ, в обробну промисловість на 65% (2007 рік - 1 061,2 млн. дол., 2008 рік - 1 756,5 млн. дол.), що становить 9% від загального валового притоку ПІІ за видами діяльності, і збільшення по відношенню до попереднього року на 2,6%, у тому числі в чорну металургію (у 19 разів) зумовлено визнанням реінвестованих доходів інвесторів.

В даний час в Казахстані працюють близько 8 тис. компаній з участю іноземного капіталу. 270 з них входять в список найбільших світових компаній Fortune-500, такі як Шеврон, Сіменс, Майкрософт, Дженерал Електрик, Кока-Кола, Данон, Хенкель.

Так, великі американські компанії «Шеврон» і «Мобіл Ойл» приступили до розробки нафтових родовищ, за оцінками експертів, які не поступаються аляскінським. Угода передбачає відрахування 80% прибутку казахам, 20% - американцям. General Electric реалізує спільні проекти з казахстанськими компаніями в машинобудуванні. У сфері фармацевтики компанія реалізувала проект з виробництва високотехнологічного рентгенівського устаткування спільно з "Актоберентген", в залізничній сфері - проект із збірки сучасних локомотивів марки Evolution разом з "Казахстан Темір Жоли".

Ведеться робота з такими великими корейськими компаніями, як LG Chemical, Kores, SK Telecom та ін. Найбільш великим спільним проектом є будівництво Балхашської ТЕЦ потужністю 260 МВт загальною вартістю 2,6 млрд. дол. США.

Сьогодні в Казахстані діє 12 спільних британсько-казахстанських підприємств. Тут діє «Брітіш Петролеум» та «Шелл» у міжнародному консорціумі з освоєння шельфу Каспійського моря. Ними, як і іншими британськими фірмами, опрацьовуються плани реконструкції нафтопереробних заводів в Актау, Аритау, Кизил-Орді. «Брітіш газ» зайнята в розробці Карачаганакського родовища. «Лонро» стала ініціатором створення спільного підприємства з виробництва сучасного гірничо-шахтного устаткування. Англійців цікавить також план будівництва акумуляторного заводу в Талдикоргані, постачань устаткування для міжнародного аеропорту в Алма-Аті, експлуатації Карачаганакського і Тенгізського нафтових родовищ, розвитку фармацевтичної промисловості, для випуску цінних паперів, у тому числі грошових знаків [1].

Проводиться активна робота з інвесторами з країн Південно-Східної Азії та Близького Сходу. Загальна вартість проектів з арабськими партнерами становить порядку 10 млрд. дол. США. Так, арабські інвестори виділяють на будівництво комплексу "Абу-Дабі Плаза" понад 1 млрд. дол. США, на створення спільного банку Аль-Хіляль - до 1 млрд. дол. США [2].

3. Правові та економічні основи стимулювання інвестицій в Республіці Казахстан

Сьогодні в Казахстані створена вся необхідна правова база для здійснення інвестиційної діяльності. Так, у 2003 році був прийнятий Закон «Про інвестиції» (далі - Закон), який в повній мірі регламентує правові та економічні засади стимулювання інвестицій.

Даний закон, за оцінками міжнародних експертів, є одним з кращих законів в області інвестицій серед країн з перехідною економікою.

Законом гарантовано повний захист прав інвесторів і стабільність укладених контрактів, а також дуже чітко регламентована робота державних органів щодо інвесторів (вільний рух капіталу, репатріація капіталу, свобода використання прибутку, право приватної власності на землю, в тому числі і для іноземних компаній).

Також у згаданому Законі визначено заходи державної підтримки інвестицій, здійснюваних у пріоритетних галузях економіки Казахстану.

Важливо відзначити, що заходи державної підтримки інвестицій поширюються в рівній мірі, як на вітчизняних, так і на іноземних інвесторів.

Так, при реалізації проектів інвесторам надаються такі види інвестиційних преференцій.

1) інвестиційні податкові преференції;

2) звільнення від обкладення митом обладнання та комплектуючих до нього, що ввозиться для реалізації інвестиційного проекту;

3) державні натурні гранти (в якості державних натурних грантів можуть передаватися земельні ділянки, будівлі, споруди, машини та обладнання).

1) Інвестиційні податкові преференції

* З корпоративного прибуткового податку (діюча ставка ВПП - 20%):

- новим підприємствам, які реалізують інвестиційні проекти в рамках одного (єдиного) виду діяльності, надається звільнення за доходами, отриманими від інвестиційної діяльності, строком до 10 років.

- діючим підприємствам, які реалізують інвестиційні проекти з реконструкції та розширення діючих виробництв, надається право відносити на відрахування із сукупного річного доходу вартість фіксованих активів, що вводяться в експлуатацію на термін до 10 років.* Преференції з податку на майно (діюча ставка податку на майна - 1% до середньорічної вартості об'єктів оподаткування) дають право платнику податку на звільнення від сплати податку на майно до 5 років;

* Преференції по земельному податку дають право платнику податку на звільнення від сплати земельного податку по земельних ділянках, що використовуються для реалізації інвестиційного проекту до 5 років.

2) Звільнення від обкладення митом:

* Звільнення від обкладання митом може надаватися при імпорті обладнання та комплектуючих до нього, що ввозяться для реалізації інвестиційного проекту, в наступних випадках:

- відсутність на території Республіки Казахстан виробництва аналогічних обладнання та комплектуючих до нього;

- недостатнє виробництво на території Республіки Казахстан аналогічних обладнання та комплектуючих до нього для здійснення діяльності відповідно до інвестиційного проекту;

- невідповідність вироблених на території Республіки Казахстан аналогічних обладнання та комплектуючих до нього вимогам, які висуваються в рамках даного проекту.

* Звільнення від обкладання митом надається строком на 1 рік з можливим продовженням терміну, але не більше ніж до 5 років з моменту реєстрації контракту.

* Рішення щодо звільнення від обкладання митом та продовження його термінів приймається уповноваженим органом з інвестицій.

3) Державні натурні гранти

* Державні натурні гранти надаються:

- урядом або уповноваженим органом;

- у власність або в землекористування;

* в якості державних натурних грантів можуть передаватися:

- земельні ділянки;

- будівлі;

- споруди;

- машини та обладнання;

- обчислювальна техніка;

- вимірювальні і регулюючі прилади та пристрої;

- транспортні засоби (за винятком легкового автотранспорту);

- виробничий і господарський інвентар.

* Максимальний розмір державного натурного гранту повинен становити не більше 30% від обсягу інвестицій у фіксовані активи юридичної особи Республіки Казахстан (розмір інвестиційного проекту).

Крім заходів інвестиційного законодавства спрямованих на заохочення і захист інвестицій на території Казахстану, Урядом Казахстан а підписано двосторонні угоди про взаємний захист і заохочення інвестицій з 41 країною, серед яких США, Об'єднане Королівство Великобританія, Німеччина, Франція, Росія, Нідерланди, Туреччина, Йорданія, Катар і т.д., а також одне багатостороння угода між країнами-членами ЄврАзЕС.

Крім того, слід зазначити, як один із заходів державної підтримки інвестицій співфінансування проектів через державні фінансові інститути розвитку (Національний інноваційний фонд, Корпорація по страхуванню експортних кредитів і інвестицій, Банк Розвитку Казахстану, Інвестиційний фонд Казахстану, Корпорація з розвитку і просуванню експорту "KAZNEX").

Основною метою діяльності даних інститутів розвитку є сприяння диверсифікації національної економіки через створення системи розвитку і підтримки бізнесу на всіх рівнях та ефективне управління інвестиційними ресурсами.

На сьогоднішній день в Казахстані створено шість спеціальних економічних зон: «Морпорт Актау» з надання транспортно-логістичних послуг, "Астана - Нове місто» з будівництва та виробництва будівельних матеріалів, Парк інформаційних технологій під містом Алмати, «Онтустік» у Південно-Казахстанської області - з розвитку текстильної промисловості, Національний індустріальний нафтохімічний технопарк у Атирауської області та СЕЗ «Бурабай» - з розвитку туристичного кластеру у 200 км від м. Астана.

У вищевказаних спеціальних економічних зонах інвесторам надаються земельні ділянки, забезпечені необхідною інфраструктурою для ефективної організації нових виробництв. На території зон діє режим вільної митної зони, а також передбачені значні податкові пільги (по ВПП, земельного податку, майно), що дозволяє не тільки стимулювати інвестиції в обробний сектор, але і визначати місце розташування точок промислового зростання відповідно до державної економічної та регіональною політикою.

інвестиційний мито податковий економічний

Висновки

Республіка Казахстан представляє для іноземних інвесторів великий інтерес. Інвестиційну привабливість казахстанського ринку забезпечують сукупність доступу до природних ресурсів (6 місце у світі за запасами природних ресурсів; 1 місце у світі за розвіданими запасами цинку, вольфраму, 2 місце за запасами срібла, свинцю, урану і хромітів, 3 місце по міді і флюориту, четверте по молібдену і 6 місце по золоту), величина ринку, стратегічне розташування Казахстану, а також стабільна внутрішньополітична обстановка і наявність відповідної законодавчої бази.

В даний час пріоритетними напрямками для інвестицій є: паливно-енергетичний комплекс; агропромисловий комплекс; інфраструктура, включаючи транспорт, телекомунікації, соціальну інфраструктуру.

Перспективними формами залучення іноземного капіталу подаються такі як фінансовий лізинг, продаж акцій великих підприємств іноземним компаніям, залучення іноземних інвестицій в венчурне виробництво (при дольовій участі держави або урядової гарантії).

Список використаних джерел

1. Инвестиции и бизнес в Казахстане //www.kazinvest.kz/

2. Как Казахстан привлекает инвестиции //news.nur.kz/141875.html

3. Совет иностранных инвесторов //www.kazinvest.kz/web/sovet-investorov

4. http://www.kazconsul.com.ua/?cat=ekonomy

5. http://www.ukrstat.gov.ua/

Размещено на Allbest.ru