Мито та митна політика. Адміністрування митних платежів

Росія майже одночасно з Україною запровадила надмірну лібералізацію внутрішнього ринку на початку 90-х р. XX сторіччя. Кілька місяців тарифні ставки на всю імпортовану продукцію були взагалі нульовими. Це призвело до значного занепаду промисловості, особливо легкої та харчової, а вже у 1993-1994 роках багато тарифних ставок було переглянуто, спершу введено зовсім примітивний митний тариф із мінімальною градацією, а згодом і складний.

Сьогодні митна політика Росії є надмірно політизованою, про що свідчать нещодавні негаразди з імпортом українських, грузинських та молдовських товарів, і, безперечно, орієнтованою на захист національного товаровиробника.

Росія має одну з найвищих середньоарифметичних ставок мита в Європі - 9,9% і, напевно, найбільш бюрократизовані правила для підприємств-ім-портерів. Крім того, часто застосовує антидемпінгові та тимчасові ставки мита.

Для України російська митно-тарифна політика може стати прикладом ефективного захисту національного товаровиробника.

Досвід свідчить, що існують країни, які змогли досягти значного зростання експорту за одночасного проведення протекціоністської політики, наприклад, Південна Корея і Тайвань. Проте вони змогли це зробити завдяки особливим політичним умовам і збігу обставин, які відтворити в Україні практично неможливо. У Південній Кореї і Тайвані авторитарні режими активно протидіяли діяльності з присвоєння ренти, яку розглядали як суперечну мету розвитку експорту. У цих країнах протекціоністська політика врівноважувалася також іншими заходами щодо стимулювання промисловості і торгівлі. Вжиття подібних заходів в Україні, є досить проблематичним, оскільки може призвести до корупції і зловживання. Крім того, час від часу ці заходи підкріплювалися експортними субсидіями, використання яких у даний час буде наштовхуватись на протидію економічно розвинутих країн.



РОЗДІЛ 2

ОЦІНКА ФІСКАЛЬНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ МИТНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

2.1 Аналіз динаміки та структури мита, як невід'ємної складової митної політики

Однією з особливостей сучасного етапу економічного розвитку є швидке зростання обсягів міжнародних економічних контактів, подальший розвиток світового поділу праці, поглиблення економічної взаємозалежності держав. Кінцевим результатом такого процесу має стати вільне переміщення товарів, послуг, об'єктів інтелектуальної власності, капіталів, робочої сили через території різних держав та поступове зникнення торговельних бар'єрів між ними. У цю систему поступово інтегрується й українська економіка .

В Україні у процесі становлення ринкової економіки митні податки виступають інструментом мобілізації валового внутрішнього продукту до державного бюджету України. Митні податки - це непрямі податки, які нараховуються при переміщенні предметів і послуг через митний кордон: податок на додану вартість, акцизний збір, ввізне та вивізне мита . Динаміка надходжень платежів від зовнішньоекономічної діяльності за останні роки свідчить про зростання їх ролі в наповненні доходної частини державного бюджету. Цій тенденції повністю відповідає щорічне зростання питомої ваги платежів, що адмініструються Державною митною службою, в державному та зведеному бюджетах (табл .2 .1).

Таке зростання динаміки пояснюється, перш за все, пожвавленням зовнішньоекономічної діяльності та зростанням обсягів експорту й імпорту товарів, яке простежувалося в останні роки.



Табл. 2.1

Динаміка надходження платежів, що адмініструються Державною митною службою України за 2008-2010 рр.

Показники:	2008	2009	2010
Платежі, що адмініструються ДМСУ, млрд. грн.	41, 16	54, 09	96, 05
Відхилення від попереднього року, %	+32,8	+31,4	+77,6
Питома вага в доходах державного бюджету, %	31,2	33,5	42,9
Питома вага в доходах зведеного бюджету, %	23,9	24,6	32,2

* Розраховано за даними Державної митної служби України за 2008- 2010 рр.

У 2010 р. приріст імпорту становив 41,1 %, а експорту - 35,9 %. Основними факторами, що вплинули на наповнення доходної частини державного бюджету в 2010 р., стали:

- відміна вексельної форми справляння ПДВ при митному оформленні товарів;

- збільшення середнього обмінного курсу гривні до долара США та євро.

Помітний вплив на надходження до бюджету платежів, що адмініструються Держмитслужбою, справляє й динаміка митних пільг (рис. 2.1).

Рис. 2.1 Динаміка митних пільг у 2008-2010 рр.,млн. грн.

* За даними Держмитслужби

У 2010 р. надання пільг збільшилося, порівняно з 2008 р., на 9,8 %, або на 1038,5 млн. грн. Збільшення пільг в основному відбулося за рахунок:

- лікарських засобів та виробів медичного призначення;

- предметів відповідно до режиму тимчасового ввезення;

- повітряних суден за договорами оперативного лізингу;

- відходів і брухту чорних металів;

- товарів, що тимчасово ввозилися до 01.01.2009 р. (фарб та лаків).

Крім того, зменшилися пільги за міжурядовими угодами України з країнами СНД та Республікою Македонія про вільну торгівлю.

Відповідно до бюджетної класифікації України ввізне та вивізне мита є податками на зовнішню торгівлю. Основну частку надходжень від загального обсягу платежів, що адмініструються Державною митною службою, за результатами 2010 р. забезпечили податок на додану вартість з увезених в Україну товарів - 84,3 % та ввізне мито - 12,4 %. Питома вага податку на додану вартість та ввізного мита становить 96,7 % (рис.2.2).

Рис. 2.2. Структура доходів, що мобілізувалися Державною митною службою України, у 2010 р., %

З огляду на те, що ввізне мито займає вагому частку в надходженнях від зовнішньоекономічної діяльності, Міністерством фінансів України розроблено й затверджено Методику прогнозування надходжень ввізного мита. Методика дозволяє прогнозувати надходження ввізного мита, враховуючи зміни в динаміці та структурі імпорту, зміни поточних і перспективних обсягів імпортних операцій. Ввізне мито у звітному періоді береться за звітними даними Державного казначейства.

Основою інформаційного забезпечення прогнозних макроекономічних показників є прогноз економічного й соціального розвитку України. У розрахунках використовується інформація Мінекономіки, Національного банку України, Державного казначейства України.

Динаміка надходжень до бюджету ввізного мита минулих років свідчить про наявність стійкої тенденції до зростання обсягу цього податку в абсолютному вимірі (рис. 2.3).

Рис. 2.3 Динаміка надходжень ввізного мита до Зведеного бюджету України у 2008-2010 рр., млн. грн.

Структура надходжень ввізного мита до бюджету неоднорідна. Як бачимо з табл. 2.2, основна частка надходжень (62,7 %) забезпечується за рахунок ввізного мита, що сплачується з товарів, які ввозяться суб'єктами господарської діяльності.

Недовиконання планового показника на 2008 р. відбулося за рахунок зменшення надходжень ввізного мита з транспортних засобів та шин до них, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності. Таке зменшення надходжень пов'язане із застосуванням ставок ввізного мита на транспортні засоби, що відповідають міжнародним зобов'язанням України, встановленим Законом України “Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі” від 10 квітня 2008 р. № 250-VІ.

Табл. 2.2

Аналіз надходжень ввізного мита до бюджету в 2008 р.

Найменування платежу	План, млн. грн.	Факт, млн. грн.	Виконання плану %	Частка ввізного мита в загальному обсязі, %
Ввізне мито із суб'єктів	6 780	7 488	110,4	62,7
Ввізне мито з громадян	472	516	109,4	4,3
Ввізне мито з нафтопродуктів і транспортних засобів	4 844	3 922,8	81,0	32,9
Інші збори з імпорту	0	4,0	-	0,1
Ввізне мито, всього	12 096	11 931	98,6	100,0

Отже, виходячи з вищевикладеного, можна стверджувати, що Методика прогнозування надходжень ввізного мита, розроблена Міністерством фінансів, працює, але існують об'єктивні чинники, вплив яких передбачити під час планування неможливо.

Розглянемо Методику прогнозування надходжень вивізного мита. Метою розробки Методики було підвищення обґрунтованості прогнозних надходжень вивізного мита й узгодженості рішень щодо прогнозних обсягів його надходжень на стадії складання проекту Державного бюджету України.

Методика дозволяє прогнозувати надходження вивізного мита, враховуючи зміни в динаміці та структурі експорту, зміни поточних і перспективних обсягів експортних операцій. Вивізне мито у звітному періоді береться за звітними даними Державного казначейства.

У Методиці використано підхід розподілу прогнозних показників за основними групами товарів, що обкладаються вивізним митом, оскільки за трьома групами (відходи і брухт чорних металів, насіння деяких олійних культур, енергетичні товари) надходження вивізного мита у 2010 р. становили 94 % всіх надходжень за цим податком. Структуру надходжень вивізного мита у 2010 р. у розрізі груп товарів наведено на рис. 2.4.

Рис. 2.4. Структура надходжень вивізного мита у 2010 р.

Як видно з рис. 2.5, у 2010 р. спостерігається значне скорочення надходжень вивізного мита. Причина такого скорочення - введення квот на експорт насіння соняшнику в І півріччі, через що відбулося значне зменшення експорту насіння соняшнику. До того ж у зв'язку зі вступом України до СОТ зменшено ставки вивізного (експортного) мита на відходи і брухт чорних металів та насіння деяких видів олійних культур.

Система оподаткування експортно-імпортних операцій за функціональним призначенням є інструментом економічної політики, яку проводить держава щодо зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів господарювання. Умови застосування податків визначає зовнішньоекономічна політика держави та міжнародна торгова політика, в рамках якої держава бере участь в інтеграційних процесах.

Рис. 2.5. Динаміка надходжень вивізного мита до бюджету у 2008-2010 рр.

Правильність бюджетного планування дає можливість ефективно використовувати бюджетну функцію податків у процесі перерозподілу фінансових ресурсів. Для забезпечення процесу прогнозування доходної частини державного бюджету України розроблено методологічні засади прогнозування надходжень податків з експортно-імпортних операцій до державного бюджету, зокрема за ввізним та вивізним митами.

Помірковане, цільове та ефективне застосування методик прогнозування надходжень ввізного та вивізного мит, розроблених Міністерством фінансів, гарантуватиме стабільність надходжень від зовнішньоекономічної діяльності до державного бюджету України, а отже, сприятиме фінансовій стабілізації та поліпшенню макроекономічної ситуації в країні.

2.2 Оцінка рівня надходження ПДВ та акцизного податку,що забезпечуються Державною митною службою України

Як вже було зазначено державній митній службі України належить важлива роль у наповненні доходів Державного бюджету України. У зв'язку з тим, що Україна є державою з відкритою економікою та виходить на якісно новий рівень ринкових відносин, зростає роль митниці у регулюванні зовнішньоторговельних операцій. До компетенції органів Державної митної служби України окрім справляння мита, належить також право стягувати ПДВ та акцизний податок з товарів. Що перетинають митний кордон України.

То ж у процесі подальшого аналізу доцільно розглянути динаміку надходжень ПДВ та акцизного податку, що сплачується в процесі реалізації експортно-імпортних операцій.

Проаналізуємо динаміку надходжень митних платежів до Державного бюджету .

З табл. 2.1 видно, що протягом 2008-2010 рр. відбувалося зростання надходжень до державного бюджету від митних платежів. І хоча у 2009 році через негативні наслідки фінансово-економічної кризи спостерігається відчутне скорочення митних надходжень порівняно з 2008 р. на 7620,2 млн.грн., у 2010 р. ситуація значно покращилася, а саме у 2010 році загальний обсяг митних надходжень склав 102184 млн. грн., що на 13757 млн. грн. або на 15,5% більше відповідного значення попереднього року.

Таблиця 2.1

Динаміка надходжень митних платежів до Державного бюджету України в 2008-2010 рр.

Показники	2008	2009	2010	Абсолютний відхилення, млн. грн.	Темп приросту,%
				2009/2008	2010/2009	2009/2008	2010/2009
ПДВ	81034,8	75668	84401,6	-5366,8	8733,6	-6,6	11,5
Акциз	2209,4	2014,4	2910,2	-195	895,8	-0,8	44,4
Мито	12130,7	10201,4	14233,4	-1929,3	4032	-15,9	39,5
Митні збори	499,4	400,8	450,4	-98,6	49,6	-10,8	12,3
Єдиний збір	134,4	113,2	146,5	-21,2	33,3	-15,7	29,4
Інші	38,4	29,1	41,8	-9,3	12,7	-24,2	43,6
Всього	96047,1	88426,9	102184	-7620,2	13757	-7,9	15,5

Аналізуючи період з 2008 по 2009 рік, можемо зробити такі висновки,що найбільші відхилення відбулися з податком на додану вартість він зменшився на 5366,8 млн. грн., або на 6,6% з 81034,8 млн. грн. у 2008 р. до 75668 млн. грн. у 2009 р. Зниження у період з 2008 по 2009 рік , є результатом зменшення народного споживання, у зв'язку з кризою яка була в Україні в ці роки . Після різкого падіння реальних обсягів виробництва у кризовий період, з початку 2010 р. українська економіка знаходиться у стадії глибоких позитивних економічних змін . За останні роки було вжито низку заходів з метою вдосконалення адміністрування та збирання ПДВ.

Аналізуючи період з 2009 по 2010 рік, можемо зробити наступні висновки що податок на додану вартість збільшився на 8733,6 млн. грн., або на 11,5% з 75668 млн. грн. у 2009 році до 84401,6 млн. грн. у 2010 році.

Оцінка структури митних платежів, що справляються вітчизняними митними органами в розрізі років, дозволяє виявити найбільш фіскально ефективні податки та збори серед митних платежів (табл. 2.2).

Таблиця 2.2

Структура митних платежів у 2008-2010 роках

Назва показника	Роки
	2008	2009	2010
Всього митних надходжень, %	100	100	100
з них:
ПДВ	84,37	85,6	82,6
Ввізного мита	12,4	11,13	13,07
Вивізного мита	0,23	0,37	0,86
Митних зборів	0,52	0,45	0,44
Акцизного збору (податку)	2,3	2,3	2,85
Єдиного збору	0,14	0,12	0,14
Інші платежі	0,04	0,03	0,04

Аналіз даних табл. .2.2 дозволяє зробити висновок про провідне місце ПДВ у структурі митних платежів. Так питома вага податку на додану вартість у 2008 році склала - 84,37%, а у 2009 році відбулось збільшення досліджуваного показника по ПДВ на 1,23 в.п., що в загальній структурі склало - 85,6%. Це збільшення відбулось за рахунок того, що зменшилась питома вага ввізного мита з 12,4% у 2008 році до 11,13% у 2009 році, а також зменшення питомої ваги митних зборів з 0,52% у 2008 році до 0,45% у 2009 році.

У 2010 році, можемо простежити зменшення питомої ваги ПДВ з 85,6% у 2009 році до 82,6% у 2010 році, це зменшення відбулось тільки по питомій вазі, оскільки в абсолютному значенні надходження від податку на додану вартість у 2010 році зростають. Таке зменшення ПДВ по питомій вазі відбулось за рахунок того, що питома вага інших митних платежів зросла, а саме:

- частка ввізного мита збільшилась з 11,13% у 2009 році до 13,07% у 2010 році;

- частка вивізного мита збільшилась з 0,37% у 2009 році до 0,86% у 2010 році, цьому сприяла лібералізація митно-тарифної політики України у зв'язку з набуттям членства в СОТ;

- частка акцизного збору (податку) збільшилась з 2,3% у 2009 році до 2,85% у 2010 році;

- частка єдиного збору збільшилась з 0,12% у 2009 році до 0,14% у 2010 році.

Виявлені диспропорції щодо ІІДВ в структурі митних платежів дозволяє зробити наступні висновки:

- поступове зниження ставок мита протягом аналізованого періоду та

відносно низькі ставки акцизного збору (податку), забезпечили ПДВ провідне місце серед митних платежів;

- однак, якщо взяти до уваги кількість та розміри існуючих пільг по ПДВ, абсолютна ефективність адміністрування даного податку буде значно нижчою, чого не спостерігається в питаннях адміністрування мита.

Податкове і митне законодавство України переповнене різновидами пільг, це не завжди економічно обґрунтовано, внаслідок національний бюджет щороку недотримує мільйони гривень. У табл. 2.3 показано структуру втрат доходів бюджету внаслідок існування пільг з митних платежів у вітчизняному законодавстві.

Таблиці 2.3

Динаміка та структура пільг по сплаті митних платежів за 2008-2010 рр.

Показник	2008 рік	2009 рік	2010 рік
	Фактично виконано, млн.грн.	Питома вага,%	Фактично виконано, млн.грн.	Питома вага,%	Фактично виконано, млн.грн.	Питома вага,%
ПДВ	320,6	79,2	358,7	84,6	339,3	85,74
Ввізне мито	83,7	20,7	64,8	15,33	56,2	14,2
Акциз	0,26	0,06	0,31	0,07	0,24	0,06
Всього	404,6	100	423,81	100	395,74	100

Як видно з табл.2.3, найбільша питома вага в структурі законодавчих пільг по сплаті митних платежів належить ПДВ. Причому, спостерігається щорічне зростання їх обсягів. Так, в 2009 році частка пільг по ПДВ зросла до 84,6 % порівняно з 79,2 % в 2008 році. У 2010 році склалася така ж тенденція до зростання і збільшення становило 85,74% порівняно з 2009 роком. Друге місце у структурі законодавчих пільг по сплаті митних платежів належить ввізному миту. Так, за досліджуваний період відбулось поступове зниження їх обсягів. У 2008 році питома вага пільг з ввізного мита складала 20,7%, у 2009 - 15,33%, у 2010 - 14,2%. Найменшу частку в структурі законодавчих пільг займає акцизний збір (податок), питома вага пільг з якого у 2008 році склала 0,06 %, у 2009 році зросла до 0,07, але у 2010 році питома вага в загальній структурі зменшилась і склала 0,06%.

Такі дані ще раз підтверджують висновок, зроблений на основі оцінки структури митних платежів, про низьку фіскальну ефективність ПДВ у вітчизняній митній системі, не дивлячись на великі розміри бюджетних поступлень від даного податку.

Одним із важливіших резервів збільшення фіскальної ефективності митної системи України можна вважати підвищення рівня збираності митних платежів. Рівень збираності митних платежів можна вирахувати, користуючись статистичними даними Державної митної служби України та аналізуючи ефективність адміністрування платежів за допомогою коефіцієнта (показника) збираності податків. Як відомо, цей показник визначається відношенням фактичних митних надходжень до планових за відповідний рік. Тобто, чим ближче значення коефіцієнта збираності митних платежів до одиниці (100 %), тим ефективнішою є робота митних органів щодо планування надходжень митних платежів та виконання планових завдань.

Проаналізуємо динаміку виконання по сплаті митних платежів в період з 2008-2010 роки в табл. 2.4.

Таблиці 2.4

Динаміка виконання надходжень митних платежів в 2008-2010 рр., млн.грн.

Митні платежі	Роки
	2008	2009	2010
	План	Фактично виконано	Виконання плану, %	План	Фактично виконано	Виконання плану, %	План	Фактично виконано	Виконання плану, %
ПДВ	66421,9	80978,7	121,92	77212,2	75668,0	98	78937,4	84401,6	106,92
Акциз	2474,5	2209,7	89,30	2331,4	2014,4	86,40	2345,6	2910,2	124,07
Ввізне мито	11027,6	11932,0	108,20	13134,3	9873,1	75,17	11100,0	13354,6	120,31
Вивізне мито	204,5	192,6	94,18	260,0	328,3	126,27	534,7	878,8	164,35
Митні збори	670,2	560,1	83,57	512,3	400,8	78,24	420,7	450,4	107,06
Єдиний збір	118,9	137,4	115,56	138,9	113,2	81,50	150,8	146,5	97,15
Інші	49,8	38,4	77,11	40,3	29,1	72,21	32,7	41,8	127,83
Всього	80711,9	96047,2	689,84	93332,4	88426,9	617,79	93521,9	102183,9	847,69

Аналізуючи 2008 рік, можемо зробити наступні висновки , що загальна збираність митних платежів збільшилась на 15335,3 млн.грн., або на 19 %. Це відбулось в основному за рахунок:

- збільшення збираності ПДВ, що було перевиконано на 21,92 %.;

- збільшення збираності ввізного мита на8,2 % ;

- збільшення збираності єдиного збору на 15,66 %.

За всіма іншими показниками відбулось недовиконання плану, а саме: зменшення акцизного збору (податку) на 10,70 %, вивізного мита на 5,82 %, митних зборів на 16,43 % та інших митних платежів на 22,89 %.

Світова фінансова криза призвела до того, що у 2009 році в порівнянні з 2008 роком, загальна сума по збираності митних платежів знизилась на 4905,5 млн.грн.,або на 5,26 % . За всіма показниками простежується невиконання плану, окрім вивізного мита, збираність за яким збільшилось на 26,27 % в порівнянні з плановими показниками. 2010 рік супроводжувався більш стабільною тенденцією по виконанню збираності митних платежів, перевиконання плану склало 8662 млн.грн.,або 9,26 %. Це відбулось в основному за рахунок збільшення збираності за:

- ПДВ, що було перевиконано на 6,92 %.;

- вперше впродовж трьох років з 2008-2010 роки відбулось збільшення щодо збираності за акцизним збором (податком) на 24,07 % в порівнянні із планом 2010 року;

- ввізним митом на 20,31 % ;

- вивізним митом на 64,35 %;

- митними зборами на 7,06 % та іншими митними платежами на 27,83%.

Однак, спостерігалося зменшення надходжень єдиного збору на 2,85 %.

ПДВ виконує фіскальні функції одночасно здійснює економічний вплив на важливі макроекономічні показники: виступає як дефлятор, скорочує обсяг споживання, потенційно створює можливість зниження рентабельності майбутніх інвестицій. Одночасно ріст податкових поступлень зменшує бюджетний дефіцит, скорочує потребу в державних позиках, сприяє зниженню рівня відсотку і тим самим стимулює інвестування.

В Україні ПДВ став чинником негативних тенденцій в економіці, однак у світі це ефективний податок з обігу. Крім того, він є обов'язковим податком у ЄС. Однак, згідно з бюджетом-2011, очікування уряду стосовно ПДВ досить помірні. Загальні надходження від його сплати мають зрости на 3,4%.

Суспільне необхідні перерозподільчі мікро- і макроекономічні ефекти цього податку виявились найбільш суспільне прийнятними. Ось чому ПДВ привертає увагу країн, які намагаються підвищити темпи економічного росту.

2.3 Основні напрями модернізації роботи Державної митної служби України у сфері мобілізації податків

Сучасні тенденції функціонування світового співтовариства поставили ряд нових завдань перед митною службою України, які наразі вимагають проведення модернізації діяльності митної служби.

Метою модернізації діяльності є перехід на якісно новий етап розвитку митної служби України в напрямі задоволення економічних, соціальних, духовних потреб українського суспільства й здобуття Україною належного місця у світовому співтоваристві.

Розроблення концептуального документа - це найбільш оптимальний шлях при формуванні рішення з реалізації перетворень стратегічного характеру для забезпечення ефективного функціонування митної служби в умовах високої динаміки внутрішнього й зовнішнього оточень.

Основна мета концепції модернізації діяльності митної служби України - це надання теоретичного підґрунтя переходу митної служби України на якісно новий етап розвитку та чіткого визначення передумов, які необхідно створити у найближчій перспективі за всіма напрямами діяльності митної служби.

Передумови, що закладаються в зміст Концепції, дають можливість приймати оптимальні рішення при опрацюванні проблемних питань, які виникають при виконанні основних завдань, поставлених перед Державною митною службою України, шляхом розкладання їх на складові, які відповідають основним напрямам діяльності митної системи.

Такими передумовами є наявність:

1) нормативно-правової бази з усіх напрямів діяльності митної служби України, яка:

- є доступною для перегляду та сприйняття суб'єктами відносин, що виникають під час виконання вимог законодавства з питань митної справи та контролю за дотриманням цих вимог (далі - суб'єкти);

- чітко окреслює права, обов'язки та відповідальність суб'єктів;

- за понятійним апаратом, принципами побудови правових норм відповідає вимогам національного законодавства та правової системи Європейського Союзу (Acquis communautaire), нормам і правилам ГАТТ / СОТ, міжнародних конвенцій, рекомендаціям Всесвітньої митної організації;

- передбачає впровадження в діяльність митної служби України новітніх досягнень науки й техніки;

2) ефективного механізму управління діяльністю митної служби, який:

- базується на чіткому розподілі функцій, повноважень і відповідальності (утілених у положеннях та посадових інструкціях) між складовими митної служби та їх персоналом;

- оцінюється за результативністю управлінських рішень, прийнятих на будь-якому рівні;

- удосконалюється за рахунок поліпшення інформаційного наповнення процесів прийняття управлінських рішень, а також підвищення професійних якостей персоналу митної служби;

- на рівні оперативної діяльності митної служби забезпечує автономне виконання функцій із застосування в межах визначених повноважень законодавства з питань митної справи та контролю за його дотриманням при переміщенні товарів і транспортних засобів або розпорядження ними;

- на рівні управлінської діяльності митної служби забезпечує переважно нагляд, оцінку ефективності, удосконалення виконання зазначених таких функцій, координацію діяльності митної служби та взаємодії з іншими державними та недержавними структурами;

- визначається науково обґрунтованою стратегією розвитку митної служби;

3) простих та ефективних митних процедур і технологій контролю на кордоні та всередині держави, які:

- однаково розуміються та застосовуються всіма митними органами;

- застосовуються з передбачуваними для всіх суб'єктів результатами;

- узгоджуються з положеннями міжнародних конвенцій, митних і торговельних угод та є сумісними з митними процедурами й технологіями суміжних держав;

- забезпечені необхідними інструментами (інструкціями, методиками, технічними засобами тощо) для контролю за дотриманням законодавства з питань митної справи, у тому числі за ефективністю застосування заходів тарифного та нетарифного регулювання, справляння податків і зборів (обов'язкових платежів);

- удосконалюються за результатами внутрішнього та зовнішнього відносно митної служби оцінювання ефективності їх застосування;

- дають можливість упроваджувати сучасні організаційно-технічні методи та засоби, спрямовані на мінімізацію часових і ресурсних затрат фізичних та юридичних осіб при переміщенні товарів та транспортних засобів через митний кордон України;

4) досконалої митної інфраструктури, яка:

- за розташуванням об'єктів, їх технічним оснащенням і пропускною спроможністю відповідає вимогам забезпечення дотримання законодавства з питань митної справи та вимогам до мінімізації витрат на здійснення законних операцій при переміщенні товарів та транспортних засобів через митний кордон України або розпорядження ними;

- має довгострокові диференційовані (внутрішні та зовнішні) джерела фінансування й розбудови, експлуатації та реконструкції;

- ураховує можливість спільного з митними органами сусідніх держав проведення митних процедур на митному кордоні;

1) дійових механізмів сприяння зовнішньоекономічній діяльності, які мають ураховувати:

- вагомість для учасників зовнішньоекономічної діяльності стимулів застосування до них таких механізмів;

- єдині для всіх учасників зовнішньоекономічної діяльності правила застосування до них цих механізмів;

- невідворотність виявлення та припинення можливих порушень законодавства, допущених учасниками зовнішньоекономічної діяльності при застосуванні до них цих механізмів;

- потребу відповідності цих механізмів наявним у міжнародній практиці;

2) ефективної системи протидії контрабанді та порушенням митних правил, яка:

- передбачає застосування сучасних організаційно-технічних методів і засобів відвернення, виявлення, розкриття та попередження порушень законодавства з питань митної справи;

- забезпечена необхідними кадровими, матеріально-технічними, інформаційними засобами для виконання поставлених перед митною службою завдань;

- побудована на взаємодії митної служби з правоохоронними й контролюючими органами України та митними органами інших держав;

- спирається на удосконалену структуру підрозділів по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил, яка являє собою єдиний блок підрозділів митних органів, діяльність яких пов'язана з виконанням правоохоронних функцій з чітко визначеними організаційно-правовими засадами їх діяльності;

3) ефективної системи роботи з персоналом митної служби, яка:

- базується на принципі відповідності індивідуальних якостей персоналу вимогам посадових інструкцій;

- передбачає можливість добору (переважно на конкурсній основі), просування по службі та збереження в митній службі найбільш кваліфікованого й добросовісного персоналу;

- визначає механізми, мотиваційні стимули та засоби контролю за підвищенням рівня правосвідомості, професійної підготовки, ділової етики персоналу;

- має надійні довгострокові джерела задоволення кадрових потреб митної служби;

- відповідає міжнародним стандартам і принципам;

4) надійної ефективної системи інформаційно-телекомунікаційного забезпечення всіх напрямів діяльності митної служби. Ця система повинна:

- бути сумісною з аналогічними системами органів державної влади України, митних органів іноземних держав;

- базуватися на застосуванні прогресивних інформаційних технологій та інструментів;

- бути орієнтованою перш за все на вирішення ключових, зважаючи на пріоритети розвитку, завдань митної служби: максимальне спрощення механізму взаємодії митної служби з фізичними, юридичними особами, уповноваженими державними органами при застосуванні законодавства з питань митної справи; спрощення процесів прийняття управлінських рішень; удосконалення систем виявлення митних правопорушень та протидії їм, систем адміністрування податків і зборів (обов'язкових платежів); створення систематизованої навчально-методичної бази даних з питань митного законодавства; забезпечення оцінки якості виконання митної справи;

- мати диференційовану за джерелами ресурсну базу для розроблення, упровадження та експлуатації цієї системи;

5) розвиненої системи наукових досліджень, яка:

- ґрунтується на фундаментальних і прикладних наукових дослідженнях у галузі митної справи, розвивається в співпраці з профільними закладами України та зарубіжних країн;

- орієнтована на визначення пріоритетних напрямів розвитку митної справи та механізмів їх реалізації, на задоволення поточних потреб митної служби в розробленні нових, прогресивних підходів, методів і засобів реалізації митної справи;

- має достатню методологічну, кадрову та ресурсну базу для виконання поставлених перед митною службою завдань.



ВИСНОВКИ

Кожна держава проводить певну політику у галузі зовнішньої торгівлі. Методами її здійснення є різні обмеження у вигляді тарифів, податків, акцизів та інших зборів, а також нетарифні бар'єри у вигляді кількісних обмежень імпорту.

Якщо в кінці ХІХ ст. за рахунок імпортного мита формувалась половина бюджетних надходжень, то на сьогодні їх частка в бюджеті країн значно скоротилась. У розвинених країнах це джерело поповнення бюджету втратило свою роль.

Митне оподаткування відіграє неоднозначну роль у регулюванні економічних і соціальних процесів у державі, оскільки уряд завжди має збалансовувати внутрішні й зовнішні інтереси країни. Окрім того, неоднаковим є рівень впливу експортного та імпортного мита на економічні і соціальні процеси в державі, позаяк вони мають рівне призначення. З огляду на це необхідно нагадати, що існування мита на сьогодні пояснюється не так фіскальною необхідністю, як потребою для вирівнювання інтернаціональних витрат виробництва, які виникають унаслідок конкуренції на основі національних витрат виробництва профільної продукції, що постачається на світовий ринок провідними виробниками, котрі, без сумніву, володіють перевагами насамперед в освітній та професійній підготовці кадрів, рівні техніки і технології, організації виробництва, що, у свою чергу, ще й підкріплюється значними обсягами виробництва. Саме ці переваги дають змогу підтримувати низький рівень витрат, а відтак формувати більш низький рівень як національних (для країн виробника), так і світових цін порівняно з національними витратами та цінами на аналогічні товари, що реалізуються на національних ринках країн-імпортерів. Відповідно важливу роль відіграє ввізне мито, тоді як вивізне мито, як правило, застосовується у більшості країн до обмеженого кола продукції.

Що до адміністрування митних платежів приходимо до висновку, що основними заходами, спрямованими на підвищення організації роботи з адміністрування митних платежів, є:

- покращення організаційно-правового та інформаційного забезпечення діяльності митних органів шляхом:

проведення аналізу класифікаційних рішень традиційного імпорту та перегляду переліку товарів “групи ризику”; активізації співпраці з виробниками і імпортерами товарів в частині одержання довідкової інформації про ціни та чинники, які впливають на їх рівень;

обмеження термінів подання висновків експертними підрозділами з метою забезпечення вимог Митного кодексу щодо оформлення повної митної декларації;

- вдосконалення організаційних заходів шляхом:

посилення контролю митних органів за правильністю класифікації та визначення країни походження товарів, стосовно яких встановлено диференційовані ставки ввізного мита і спеціальні та антидемпінгові заходи;

створення електронної митниці, як багатофункціональної комплексної системи, що поєднує інформаційно-комунікативні технології та сукупність механізмів їх застосування.

Вирішення зазначених питань на практичному рівні дозволить підвищити якість митного регулювання та вдосконалити процес адміністрування митних платежів органами Державної митної служби України.

Размещено на www.allbest.ru