Оцінка наслідків реформування податку з доходів фізичних осіб та напрямки його удосконалення

262

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА АКАДЕМІЯ

ЗВІТ

про переддипломну практику із спеціальності 7.050104 - “ФІНАНСИ”

спеціалізації “ПОДАТКОВА СПРАВА”

Дніпропетровськ 2006

ЗМІСТ

ВСТУП

1. СТРУКТУРНОФУНКЦІОНАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ РАЙОННОЇ ПОДАТКОВОЇ ІНСПЕКЦІЇ В КРАСНОГВАРДІЙСЬКОМУ РАЙОНІ М. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

1.1 Функціональний розподіл задач в районній державній податковій інспекції

1.2 Структурний розподіл підрозділів в районній державній податковій інспекції

2. АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКІВ З ЮРИДИЧНИХ ОСІБ

2.1 Сутність, види, класифікація податків

2.2 Основні непрямі податки та збори з юридичних осіб в Україні

2.2.1 Податок на додану вартість (ПДВ)

2.2.2 Акцизний збір

2.3 Основні прямі податки та збори з підприємств в Україні

2.3.1 Податок на прибуток підприємств

2.3.2 Збори на обов'язкові соціальні та пенсійні страхування

2.3.3 Плата (податок) за землю

3. АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКІВ З ФІЗИЧНИХ ОСІБ

3.1 Класифікація доходів фізичних осіб

3.1.1 Доходи, що включаються до оподаткування

3.1.2 Доходи, що не включаються до оподаткування

3.2 Класифікація витрат фізичних осіб (податковий кредит)

3.3 Класифікація податкових пільг(неоподатковуєма сума з доходів фізичної особи)

3.4 Ставка податку на чистий оподатковуємий дохід

3.5 Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету

3.6 Форма та порядок обліку доходів та витрат платника податку з доходів фізичних осіб

3.7 Форма та порядок податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. N 1ДФ)

4. ОРГАНІЗАЦІЯ ДОКУМЕНТАЛЬНИХ ПЕРЕВІРОК ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ

4.1 Основні сучасні підходи до адміністрування податків з юридичних осіб, розподіл платників податків за категоріями уваги

4.2 Камеральний контроль деклараційної звітності платників податків “Жовтого коридора уваги”

4.3 Податкова контрольно-перевірочна робота на підприємствах при контролі деклараційної звітності платників податків “Помаранчевого коридору уваги”

4.4 Податкова контрольно-слідча робота податкової міліції на підприємствах при контролі деклараційної звітності платників податків “Червоного коридору уваги”

5. ОРГАНІЗАЦІЯ ВАЛЮТНОГО КОНТРОЛЮ В РАЙОННІЙ ПОДАТКОВІЙ ІНСПЕКЦІЇ

5.1 Методи валютного регулювання

5.2 Об'єкти та суб'єкти валютного контролю

5.3 Відповідальність за порушення правил валютного регулювання в Україні

6. ОРГАНІЗАЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ В РАЙОННІЙ ПОДАТКОВІ ЙІНСПЕКЦІЇ

7. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ТА ЗВІТНОСТІ У СИСТЕМІ ОПОДАТКУВАННЯ НА РАЙОННОМУ РІВНІ

8. ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ. ОЦІНКА НАСЛІДКІВ РЕФОРМУВАННЯ ПОДАТКУ З ДОХОДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ ТА НАПРЯМКИ ЙОГО УДОСКОНАЛЕННЯ

8.1 Динаміка законодавчих норм по прибутковому оподаткуванню фізичних осіб в Україні у 1991 - 2006 роках

8.2 Структура та функції структурних підрозділів ДПІ по стягненню податків з фізичних осіб

8.3 Аналіз структури та динаміки податків з фізичних осіб в ДПІ у Красногвардійському районі за 2003 - 2005 роки

8.4 Порівняльний аналіз впливу податків на доходи зайнятого населення при застосуванні методики оподаткування відповідно Декрету КМУ № 1392 та Закону України № 889 (на прикладі підприємства ЗАТ "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ МЕБЛЕВИЙ КОМБІНАТ")

8.5 Особливості методики перерахунку податку з фізичних осіб при отриманні податкового кредиту за даними сукупного доходу за рік

8.6 Напрямки оптимізації оподаткування доходів фізичних осіб

ВИСНОВКИ

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Кожна конкретна податкова система є відображенням податкової політики, яка проводиться державою. Податкова система це сукупність податків, зборів, інших обов`язкових платежів і внесків до бюджету і державних цільових фондів, які діють у встановленому законом порядку. Сутність, структура і роль системи оподаткування визначаються податковою політикою, що є виключним правом держави, яка проводить її в країні самостійно, виходячи із завдань соціально-економічного розвитку. Через податки, пільги і фінансові санкції, а також і відповідальність, які виступають невід'ємною частиною системи оподаткування, держава ставить єдині вимоги до ефективного ведення господарства в країні.

Важливу роль у формуванні ефективної податкової політики належить обґрунтуванню оптимальних принципів оподаткування. А.Сміт сформулював чотири фундаментальні принципи або "закони", що стали класичними і придатні для будь-якої економічної системи Мельник П. В. Розвиток податкової системи в перехідній економіці / Держ. подат. адміністрація України; Акад. ДПС України. -- Ірпінь: Акад. ДПС України,2001: перший піддані держави повинні брати участь в утримуванні уряду відповідно до свого доходу, яким вони користуються під захистом держави; другий податок який зобов'язана сплачувати кожна окрема особа має бути точно визначений (строк оплати, спосіб платежу, сума платежу); третій податок повинен стягуватися в той час і таким способом, які найзручніші для платника; четвертий податок має бути розроблений таким чином, щоб він стягував з народу як найменше грошей понад те, що необхідно для формування державного бюджету.

Суспільне призначення податків проявляється в їх функціях. Їх дві "фіскальна" й "економічна" . Михасюк І., Залога З., Мельник А., Крупка М. Державне регулювання економіки, Київ, “ЕльгаН”, 2000..

Фіскальна полягає в формуванні грошових доходів держави. Гроші потрібні їй на утримання державного апарату, армії, розвитку науки і техніки, підтримку дітей, літніх і хворих людей. Із зібраних у вигляді податків коштів держава покриває витрати на освіту, будує школи, вищі учбові заклади, дитячі будинки, платить зарплату викладачам і стипендію студентам. Частина коштів йде на охорону здоров`я. З цього ж джерела і витрачаються гроші на будівництво державних підприємств, споруд, доріг, захист навколишнього середовища.

Економічна функція податків полягає у впливі через податки на суспільне відтворення, тобто охоплює будь-які процеси в економіці країни, а також соціальноекономічні процеси в суспільстві. Податки в цій функції можуть відігравати стимулюючу, обмежуючу і контролюючу роль. Значне підвищення податків здатне не тільки обмежити, але й зробити беззмістовною підприємницьку діяльність.

Вся історія податкової політики зводиться до пошуків ідеалів оптимального оподаткування. При цьому держава не може задовольнятися лише загальними пропорціями розподілу ВВП. Вона повинна враховувати інтереси кожного підприємства, кожного члена суспільства. Іншими словами, податкова політика повинна влаштовувати і державу, і платників податків Савченко Л. А., Цимбалюк А. В., Капіца В. А. та ін. Фінансовоправовий механізм формування дохідної частини бюджетів: Курс лекцій / Держ. подат. адміністрація України; Акад. ДПС України. -- Ірпінь: Акад. ДПС України, 2002. .

Об'єкт досліджень роботи: діяльність районної податкової інспекції та податкові відносини, що виникають в процесі регулювання податків з доходів фізичних осіб, основні тенденцій розвитку оподаткування фізичних осіб в Україні .

Мета досліджень роботи: дослідження впливу законодавчих норм на рівень податків з фізичних осіб, виявлення основних закономірностей механізмів стягнення податків, розробці пропозицій щодо удосконалення механізму нарахування та сплати податків, розробці пропозицій щодо реформування системи податків.

Задачі досліджень роботи :

аналіз сучасної системи оподаткування в Україні;

аналіз структури та організації діяльності районної податкової інспекції;

аналіз нових методів адміністрування податків податковою інспекцією на основі “коридорів уваги по податковим ризикам”;

аналіз впливу законодавчих норм нового Закону України “Про оподаткування доходів фізичних осіб”(діє з 01.01.2004 року) на рівень податкового навантаження на доходи населення та рівень наповнення місцевих бюджетів;

аналіз обґрунтованості рівней ставок оподаткування та рівней податкових пільг податку з доходів фізичних осіб з точки зору наповнення місцевих бюджетів.

Інформаційне забезпечення : статистичні дані доходної частини Державного бюджету України та місцевих бюджетів по Дніпропетровській області та ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська в 2003 - 2005 роках, податкова звітність платника податків ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська ЗАТ "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ МЕБЛЕВИЙ КОМБІНАТ"(код ЕДРПОУ 00274619) за 2002 -2005 роки.

Методологічне забезпечення : структурування податкових надходжень за реєстрами бюджетної класифікації, ретроспективний аналіз показників податкової звітності, аналітична обробка та групування показників в динаміці

Матеріалу звіту підготовлені згідно робочої програми переддипломної практики та призначені для проведення економічного аналізу та розробки шляхів підвищення ефективності оподаткування доходів фізичних осіб в дипломному проекті.

1. СТРУКТУРНОФУНКЦІОНАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ РАЙОННОЇ ПОДАТКОВОЇ ІНСПЕКЦІЇ В КРАСНОГВАРДІЙСЬКОМУ РАЙОНІ М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

1.1 Функціональний розподіл задач в районній державній податковій інспекції

Згідно з Указом Президента України „Про затвердження Положення про Державну податкову адміністрацію України ” УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ „Про затвердження Положення про Державну податкову адміністрацію України” станом змін від 18 червня 2003 року N 533/2003 на рівень районної державної податкової адміністрації делеговані наступні права (повноваження):

здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі податки, інші платежі);

здійснення контролю за погашенням податкової заборгованості платниками податків, інших платежів, у тому числі тими, майно яких перебуває в податковій заставі;

здійснення в межах своїх повноважень контролю за обліком, зберіганням, оцінкою та реалізацією конфіскованого та іншого належного державі майна;

прийняття у випадках, передбачених законом, нормативноправових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування;

формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів та Єдиного банку даних про платників податків юридичних осіб;

роз'яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків, інших платежів;

запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх виявлення, розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення;

запобігання корупції в органах державної податкової служби та виявлення її фактів;

забезпечення безпеки діяльності працівників органів державної податкової служби, захисту їх від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням службових обов'язків;

розшук платників податків, які ухиляються від сплати податків, інших платежів;

ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів;

розподіл спирту між суб'єктами підприємницької діяльності резидентами України в установленому порядку з оформленням нарядів на одержання спирту та здійснення контролю за його цільовим використанням.

В табл.1.1 згідно з наказом ДПА України від 25.12.2004 № 722 ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ, НАКАЗ « 25 » грудня 2004 р. № 722 „Про організаційну структуру органів державної податкової служби”(зі змінами наказу ДПА України № 263 від 13.07.2005) наведені основні функції (задачі згідно делегованим повноваженням), які виконує районна державна податкова адміністрація.

Наведені , як приклад, основні функції мають деталізацію для внесення в основні організаційні документи :

положення про управління (відділи) ДПІ ;

посадові інструкції працівників відділів;

Таблиця 1.1 Перелік функцій, які здійснюють структурні підрозділи державних податкових інспекцій

№ з/п	Назва функцій
1.1.	Функція “Керівництво”
1.5.	Функція “Організація роботи податкової інспекції, планування та координація робіт структурних підрозділів”
1.6.	Функція “Податкове супроводження великих платників податків”
1.8.	Функція “Облік та контроль за використанням коштів на утримання державної податкової інспекції”
1.9.	Функція “Робота з персоналом”
1.10.	Функція “Здійснення заходів щодо забезпечення безпеки діяльності працівників органів державної податкової служби”
1.11.	Функція “Правове забезпечення діяльності податкової інспекції”
1.19.	Функція “Забезпечення взаємодії з громадськістю та засобами масової інформації”
1.20.	Функція “Роз'яснення податкового законодавства”
1.21.	Функція “Організація та контроль за роботою із зверненнями громадян”
1.22.	Функція “Організація особистого прийому громадян посадовими особами державної податкової інспекції”
1.23.	Функція “Забезпечення захисту прав і законних інтересів платників податків при первинному оскарженні ними рішень органів державної податкової служби в адміністративному порядку”
1.28.	Функція “Адміністрування акцизного збору і контроль за виробництвом та обігом підакцизних товарів”
1.31.	Функція “Контрольноперевірочна робота із оподаткування фізичних осіб”
1.32.	Функція “Відбір платників податків для документальних перевірок”
1.33.	Функція “Контроль за розрахунковими операціями у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”
1.34.	Функція “Контроль за декларуванням валютних цінностей та застосування санкцій до порушників валютного законодавства”
1.35.	Функція “Документальний контроль за банками, страховими компаніями, торговцями цінними паперами, трастами, ломбардами, кредитними спілками, недержавними пенсійними фондами, професійними учасниками фондового ринку та іншими фінансовими установами”
1.36.	Функція “Документальний контроль з питань валютного регулювання”
1.37.	Функція “Контроль за діяльністю суб'єктів господарювання, які здійснюють її у сфері грального бізнесу та лотерей”
1.38.	Функція “Стягнення податкового боргу”
1.39.	Функція “Контроль за справлянням податку на прибуток”
1.40.	Функція “Контроль за справлянням податків суб'єктами господарської діяльності, що здійснюють діяльність у СЄЗ”
1.41.	Функція “Адміністрування податку на додану вартість”
1.42.	Функція “Контроль за справлянням місцевих, ресурсних, рентних та неподаткових платежів з юридичних осіб”
1.43.	Функція “Контроль за справлянням єдиного податку суб'єктами господарювання - юридичними особами та плати за торговий патент”
1.44.	Функція “Справляння податку з доходів фізичних осіб, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податку на майно, плати за землю з фізичних осіб, державного мита, єдиного та фіксованого податку фізичних осіб та податку на промисел”
1.45.	Функція “Забезпечення контролю за виробництвом та обігом спирту, виноматеріалів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і сировини, парфумернокосметичної продукції з використанням спирту етилового”
1.47.	Функція “Документальна перевірка платників податків”
1.49.	Функція “Здійснення перевірок з відшкодування податку на додану вартість платникам податків”
1.50.	Функція “Виявлення шляхів ухилення від оподаткування в зовнішньоекономічній сфері, банківській системі та фінансових установах, а також у сфері валютного регулювання”
1.51.	Функція “Виявлення, облік, збереження та реалізація безхазяйного майна та майна, що перейшло у власність держави, скарбів, контроль за надходженням коштів до державного бюджету від реалізації такого майна”
1.52.	Функція “Робота з податковими ризиками”
1.53.	Функція “Оперативний облік податків і зборів”
1.55.	Функція “Формування звітів та зведених інформацій за даними оперативного обліку”
1.56.	Функція “Контроль за своєчасним нарахуванням та сплатою платежів до бюджетів усіх рівнів”
1.58.	Функція “Економічний аналіз та прогнозування податкових надходжень”
1.63.	Функція “Документальні перевірки суб'єктів господарської діяльності, які отримують податкові пільги”
1.64.	Функція “Проведення дослідчих перевірок”
1.65.	Функція “Оперативнорозшукова робота в сфері оподаткування”
1.67.	Функція “Проведення роботи щодо вилучення з незаконного обігу підакцизних та інших товарів”
1.69.	Функція “Боротьба з фіктивними суб'єктами господарської діяльності,“конвертаційними” центрами та незаконним відшкодуванням податку на додану вартість”
1.71.	Функція “Розслідування кримінальних справ і організація досудового слідства”
1.74.	Функція “Боротьба з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом”
1.75.	Функція “Формування та ведення баз даних державної податкової служби районного рівня”
1.76.	Функція “Реєстрація та облік платників податків”
1.79.	Функція “Контроль за повнотою та достовірністю інформаційних ресурсів державної податкової служби України”
1.80.	Функція “Інформаційна робота з органами державної податкової служби і зовнішніми організаціями”
1.82.	Функція “Забезпечення автоматизації систем оподаткування”
1.83.	Функція “Забезпечення функціонування технічних засобів, системного програмного забезпечення та адміністрування телекомунікаційних мереж”
1.88.	Функція “Організація та контроль за роботами, пов'язаними з державною таємницею”
1.89.	Функція “Забезпечення режиму секретності”
1.90.	Функція “Розробка та здійснення системи допуску до державної таємниці”
1.91.	Функція “Забезпечення робіт з матеріальними носіями інформації, віднесеної до державної таємниці”
1.92.	Функція ”Організація та здійснення заходів з технічного захисту інформації”
1.94.	Функція “Адміністрування безпеки автоматизованих систем”
1.95.	Функція “Антивірусний захист податкової інформації”
1.99.	Функція “Здійснення заходів щодо військовомобілізаційної роботи, військового обліку та бронювання військовозобов'язаних”
1.100	Функція “Загальне діловодство”
1.101	Функція “Збереження податкових документів на паперових носіях”
1.102	Функція “Адміністративногосподарська діяльність”
1.106	Функція “Приймання, реєстрація та комп'ютерна обробка звітних документів платників податків”
1.10.	Функція “Введення даних до системи автоматизованої обробки даних (АОД)”
1.108	Функція “Модернізація державної податкової служби України

1.2 Структурний розподіл підрозділів в районній державній податковій інспекції

Відповідно до функцій табл.1.1 типова функціонально-бюрократична структура державних податкових інспекцій є наступною :

Таблиця 1.2 ТИПОВА СТРУКТУРА державних податкових інспекцій у містах з внутриміськими районними інспекціями (ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська)

Керівництво
Функція:1.1, 1.89* (крім 1.89.4), 1.90**, 1.91*, 1.108
Адміністративно-господарський відділ
Функції: 1.1.2, 1.1.8, 1.1.15, 1.1.16, 1.80, 1.99.1, 1.99.4, 1.100, 1.101, 1.102, 1.108.1
Відділ (сектор) персоналу
Функції:1.1.2, 1.1.8, 1.1.15, 1.1.16, 1.9 (крім 1.9.24), 1.80, 1.99.2, 1.99.4, 1.100.3, 1.100.5, 1.100.6, 1.101 (крім 1.101.3, 1.101.4), 1.108.1
Бухгалтерія
Функції: 1.1.2, 1.1.8, 1.1.15, 1.1.16, 1.8, 1.9.25, 1.80, 1.100.3, 1.100.5, 1.100.6, 1.101 (крім 1.101.3, 1.101.4), 1.108.1
Юридичний відділ
Функції: 1.1.2, 1.1.8, 1.1.15, 1.1.16, 1.9.25, 1.11, 1.41.47, 1.41.49, 1.80, 1.100.3, 1.100.5, 1.100.6, 1.101 (крім 1.101.3, 1.101.4), 1.108.1
Організаційно-розпорядчий відділ (сектор)
Функції: 1.1.2, 1.1.8, 1.1.15, 1.1.16, 1.5, 1.9.24, 1.9.25, 1.80, 1.100.3, 1.100.5, 1.100.6, 1.100.9, 1.101 (крім 1.101.3, 1.101.4), 1.108.1
Відділ податку на прибуток та інших податків і зборів (обов'язкових платежів)
Функції: 1.1.2, 1.1.8, 1.1.15, 1.1.16, 1.6.1, 1.6.4, 1.9.25, 1.20.16, 1.23.2, 1.23.3, 1.23.5, 1.23.11 1.23.13, 1.39, 1.40, 1.42, 1.43, 1.52, 1.56.3, 1.56.7, 1.56.9, 1.63.3, 1.63.4, 1.74.2, 1.76.3, 1.76.7, 1.76.8, 1.80, 1.100.3, 1.100.5, 1.100.6, 1.101 (крім 1.101.3, 1.101.4), 1.108.1
Відділ податку на додану вартість
Функції: 1.1.2, 1.1.8, 1.1.15, 1.1.16, 1.6.1, 1.6.4, 1.9.25, 1.20.16, 1.23.2, 1.23.3, 1.23.5, 1.23.11 1.23.13, 1.40, 1.41(крім 1.41.11, 1.41.15, 1.41.171.41.21, 1.41.23, 1.41.30, 1.41.31, 1.41.37, 1.41.38, 1.41.401.41.43, 1.41.45, 1.41.48), 1.52, 1.56.3, 1.56.7, 1.56.9, 1.63.3, 1.63.4, 1.74.2, 1.76.3, 1.76.7, 1.76.8, 1.80, 1.100.3, 1.100.5, 1.100.6, 1.101 (крім 1.101.3, 1.101.4), 1.106.10, 1.108.1
Відділ оподаткування фізичних осіб
Функції: 1.1.2, 1.1.8, 1.1.15, 1.1.16, 1.9.25, 1.20.16, 1.23.2, 1.23.3, 1.23.5, 1.23.11 1.23.13, 1.31, 1.32, 1.44, 1.49, 1.52, 1.56.3, 1.56.6 1.56.9, 1.63.3, 1.63.4, 1.74.2, 1.76.2.4, 1.76.3, 1.76.8, 1.80, 1.100.3, 1.100.5, 1.100.6, 1.101 (крім 1.101.3, 1.101.4), 1.107.4, 1.108.1
Відділ (сектор) обліку та звітності
Функції: 1.1.2, 1.1.8, 1.1.15, 1.1.16, 1.9.25, 1.20.16, 1.41.6, 1.41.12, 1.41.15, 1.41.21, 1.41.23, 1.41.44, 1.53, 1.55, 1.56, 1.75.3.1, 1.75.3.2, 1.75.3.4, 1.75.5, 1.79.2, 1.79.71.79.9, 1.80, 1.100.3, 1.100.5, 1.100.6, 1.101 (крім 1.101.3, 1.101.4), 1.106 (крім 1.106.8), 1.108.1
Відділ (сектор) економічного аналізу та прогнозування
Функції: 1.1.2, 1.1.8, 1.1.15, 1.1.16, 1.9.25, 1.41.6, 1.41.44, 1.58, 1.63.2 1.63.4, 1.80, 1.100.3, 1.100.5, 1.100.6, 1.101 (крім 1.101.3, 1.101.4), 1.108.1
Відділ контрольноперевірочної роботи***
Функції: 1.1.2, 1.1.8, 1.1.15, 1.1.16, 1.6.10, 1.9.25, 1.20.16, 1.23.5, 1.23.13, 1.28.11, 1.32, 1.33, 1.37, 1.41.4 - 1.41.10, 1.41.12, 1.41.13, 1.41.17, 1.41.20, 1.41.22, 1.41.24 - 1.41.28, 1.41.30 - 1.41.36, 1.41.39, 1.41.44, 1.41.46 - 1.41.52, 1.47, 1.49, 1.52, 1.56.6, 1.63, 1.64, 1.74.2, 1.80, 1.100.3, 1.100.5, 1.100.6, 1.101 (крім 1.101.3, 1.101.4), 1.107.4, 1.108.1
Сектор контролю за фінансовими установами та операціями у сфері ЗЕД
Функції: 1.1.2, 1.1.8, 1.1.15, 1.1.16, 1.6.10, 1.9.25, 1.20.16, 1.23.5, 1.23.13, 1.28.11, 1.32, 1.341.36, 1.47, 1.50, 1.52, 1.56.6, 1.63, 1.74.2, 1.80, 1.100.3, 1.100.5, 1.100.6, 1.101 (крім 1.101.3, 1.101.4), 1.107.4, 1.108.1
Відділ погашення прострочених податкових зобов'язань
Функції: 1.1.2, 1.1.8, 1.1.15, 1.1.16, 1.9.25, 1.20.16, 1.23.2, 1.23.3, 1.23.5, 1.23.11, 1.23.12, 1.38, 1.41.6, 1.41.11, 1.51, 1.56.7, 1.56.8, 1.74.2, 1.80, 1.100.3, 1.100.5, 1.100.6, 1.101 (крім 1.101.3, 1.101.4), 1.108.1
Сектор розгляду скарг платників податків
Функції: 1.1.2, 1.1.8, 1.1.15, 1.1.16, 1.9.25, 1.20.16, 1.23, 1.80, 1.100.3, 1.100.5, 1.100.6, 1.101 (крім 1.101.3, 1.101.4), 1.108.1
Відділ (сектор) інформатизації процесів оподаткування
Функції: 1.1.2, 1.1.8, 1.1.15, 1.1.16, 1.6.1, 1.6.4, 1.9.25, 1.41.12, 1.41.14, 1.41.18, 1.41.19, 1.41.25, 1.41.37, 1.41.38, 1.41.40 - 1.41.43, 1.75 (крім 1.75.3.1, 1.75.3.2, 1.75.3.4, 1.75.5), 1.76 (крім 1.76.3, 1.76.4), 1.79 (крім 1.79.2, 1.79.71.79.9), 1.80, 1.82, 1.83, 1.94, 1.95, 1.100.3, 1.100.5, 1.100.6, 1.100.13, 1.101 (крім 1.101.3, 1.101.4), 1.106.8, 1.107 (крім 1.107.4), 1.108.1
Відділ (сектор) реєстрації та обліку платників податків
Функції: 1.1.2, 1.1.8, 1.1.15, 1.1.16, 1.9.25, 1.20.16, 1.41.12, 1.41.14, 1.41.25, 1.41.37, 1.41.38, 1.41.40 - 1.41.42, 1.75 (крім 1.75.3.2), 1.76 (крім 1.76.3, 1.76.4), 1.79 (крім 1.79.2, 1.79.7), 1.80, 1.100.3, 1.100.5, 1.100.6, 1.100.13, 1.101 (крім 1.101.3, 1.101.4), 1.107 (крім 1.107.4), 1.108.1
Відділ (сектор) зв'язків з громадськістю, засобами масової інформації та масовороз'яснювальної роботи
Функції: 1.1.2, 1.1.8, 1.1.15, 1.1.16, 1.6.27, 1.6.28, 1.6.30, 1.9.25, 1.19 1.22, 1.41.50, 1.41.53, 1.80, 1.100.3, 1.100.5, 1.100.6, 1.101 (крім 1.101.3, 1.101.4), 1.108.1
Всього по ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська

2. АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКІВ З ЮРИДИЧНИХ ОСІБ

2.1 Сутність, види, класифікація податків

Податки, як особлива сфера виробничих відносин, є своєрідною економічною категорією. Податки виражають реально існуючі грошові відносини, які проявляються під час використання частини національного доходу на загальнодержавні потреби.

Процес виникнення та становлення податків як особливої форми соціальних відносин пройшов декілька етапів [54].

Перший етап виникнення податкових відносин пов'язаний з рабовласницькими суспільствами. Виникнення держави як особливого інструменту регулювання суспільних відносин та захисту права приватної власності стало безпосередньою причиною існування податків. Основними формами оподаткування цього періоду стають прямі (подушний, поземельний) податки та непрямий - мито, як специфічна форма оподаткування торговельної діяльності.

Другий етап розвитку податків відбувся в умовах феодального способу господарювання, який в свою чергу поділяється на періоди раннього та пізнього середньовіччя. Особливість раннього середньовіччя полягає в натуральному характері податків. Основними носіями податків виступали селяни (як вільні, так і закріпачені), що пов'язано з особливостями земельних відносин. Реципієнтами (отримувачами) податків виступали місцеві феодали. Для пізнього середньовіччя характерним стають процеси централізації державної влади в руках монархів, що викликало відповідну концентрацію державних фінансів в руках центральної влади і розширення кола платників податків за рахунок духовенства, дрібних та великих феодалів, міського населення.

На третьому етапі в буржуазних суспільствах, які прийшли на зміну абсолютним монархіям, відбувалось остаточне формування сучасної системи оподаткування. Оскільки провідною верствою в цей період стає буржуазія, нею встановлюються нові принципи оподаткування (справедливість, рівномірність та дешевизна податків, запровадження податків виключно парламентськими законами тощо). Виникають такі сучасні форми оподаткування, як пряме прибуткове оподаткування, остаточно формується підсистема непрямого оподаткування - специфічних та універсальних акцизів. Суттєвою особливістю слід вважати запровадження системи обов'язкового соціального страхування та превалювання регулюючої функції оподаткування над фіскальною.

Сьогодні Україна вибудовує свою податкову систему, орієнтуючись на найрозвиненіші країни світу. Адже податкова система є найважливішою основою економічної системи кожної розвиненої країни. З одного боку вона забезпечує фінансову базу держави, а з іншого - виступає головним знаряддям реалізації її економічної доктрини. Податки - це об'єктивне суспільне явище, тому при побудові податкової системи слід виходити з реалій соціально-економічного стану країни. Жодна держава не може обійтись без податків, що є головним у її відносинах з суб`єктами господарювання. Історично це найдавніша форма фінансових відносин між державою і членами суспільства.

Сутність податків полягає в обов'язковому перерозподілі національного доходу з метою формування державних фінансових фондів. Особливістю податків є їх примусовий, обов'язковий характер, який не потребує зустрічної індивідуальної оплатності з боку держави.

До основних термінів сучасної системи оподаткування в Україні відносяться [51]:

1. Податок (збір, внесок до державного цільового фонду) - в Україні це обов'язковий платіж до бюджетів різних рівнів або державних цільових фондів, що здійснюються в порядку і на умовах, визначених законодавством України щодо оподаткування.

2. Суб`єкт, або платник податків, зборів та обов'язкових платежів - це особи, на яких Конституцією України та податковим законодавством покладено обов'язки:

а) сплачувати податки, збори та обов'язкові платежі;

б) нараховувати, утримувати та перераховувати податки, збори та обов'язкові платежі до бюджетів і до державних цільових фондів.

Платник податків може визнаватись суб'єктом оподаткування одним або декількома податками, зборами та обов'язковими платежами в залежності від діяльності, яку він провадить, володіння майном або інших обставин, у разі наявності яких виникають податкові зобов'язання.

Суб'єктом оподаткування може визнаватись й особа, на яку відповідно до податкового законодавства України покладено обов'язки щодо нарахування податків, зборів та обов'язкових платежів, утримання їх з платника та перерахування до бюджету.

Суб'єктами оподаткування або платниками податків, зборів та обов'язкових платежів є юридичні або фізичні особи, міжнародні об'єднання та організації, які відповідно до чинного податкового законодавства безпосередньо зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податки, збори та інші обов'язкові платежі.

Податкове законодавство завжди розпочинається з визначення суб'єктів оподаткування або платників податків, зборів та обов'язкових платежів, оскільки необхідно чітко знати, хто повинен платити той чи інший вид платежу до бюджету чи до державного цільового фонду та хто несе перед державою відповідальність за несплату або несвоєчасну сплату цього платежу.

3. Об`єкт оподаткування - юридично обумовлений факт або подія, після настання яких у суб'єкта виникає обов'язок сплатити податок; з економічної точки зору об'єктом оподаткування можуть виступати доход, прибуток, майно, грошовий капітал або розмір споживання.

Кожен податок, збір та обов'язковий платіж має самостійний об'єкт оподаткування, який визначається чинним податковим законодавством. Об'єкт оподаткування повинен бути стабільним, чітко визначеним, мати безпосереднє відношення до платника податку.

4. Предмет оподаткування - фізична, якісна характеристика об'єкту, яка виступає еквівалентом об'єкту з метою оподаткування.

5. Одиниця оподаткування - це одиниця виміру (фізичного чи грошового) об`єкта оподаткування. Фізичний вимір досить точно відображає об`єкт оподаткування.

6. Податкова ставка - законодавчо установлений розмір податку на одиницю оподаткування. Існують такі підходи до встановлення податкових ставок:

універсальний ( для всіх платників встановлюється єдина податкова ставка);

диференційований (для різних платників існують різні рівні ставок).

За побудовою ставки бувають:

тверді (встановлюються у грошовому виразі на одиницю оподаткування в натуральному обчисленні):

а) фіксовані - встановлені конкретних сум;

б) відносні - визначені відносно до певної величини (наприклад., у процентах до мінімальної заробітної плати).

процентні ставки встановлюються щодо об'єкта оподаткування, який має грошовий вираз. Вони поділяються на три види:

а) пропорційні ставки, які не залежать від розміру об`єкта оподаткування;

б) прогресивні ставки розмір яких зростає разом в міру збільшення обсягів об`єкта оподаткування:;

в) регресивні ставки, на відміну від прогресивних, зменшуються в міру зростання об`єкта оподаткування.

7. Податкова квота - це частка податку платника, яка може бути визначена як в абсолютному розмірі й у відносному виразі. Значення податкової квоти полягає в тому, що вона характеризує рівень оподаткування.

8. Податковий оклад остаточна сума, що підлягає сплаті до бюджету; в більшості податків визначається як добуток бази оподаткування на ставку оподаткування.

9. Джерело сплати податку - фінансовий фонд суб'єкта оподаткування, за рахунок якого відбувається сплата податку. Як правило, джерелом можуть виступати прибуток , валовий доход, чистий доход фізичної особи тощо.

10. Податкова пільга - законодавчо закріплене повне або часткове звільнення від сплати податків. зборів та інших обов'язкових платежів.

Оскільки податки мають ознаки фінансових відносин (перерозподіл коштів та формування фондів), можна розрізнити такі основні функції податків як категорії фінансів:

1. Фіскальна - основне призначення полягає в мобілізації та накопиченні коштів в державних фондах.

2. Розподільча (соціальна) одним із призначень податків є розподіл суспільних доходів з боку більш сплатоспроможних верств населення та суб'єктів господарювання на користь малозабезпечених; за рахунок виробничих галузей національної економіки на користь суб'єктів невиробничої сфери тощо.

Завдяки цій функції підтримується соціальна рівновага та забезпечується відносна рівномірність доходів різних верств громадян.

3. Регулююча функція - податки як інструмент примусового вилучення частини доходів суспільства здатні суттєво впливати на стан національної економіки. Позитивний вплив дозволяє говорити про стимулюючу роль податків, негативний - про дестимулюючу роль оподаткування. Важливість урахування в державній економічній політиці цієї функції була доведена новим економічним курсом Ф.Д.Рузвельта в роки Великої Депресії 192030х рр.

4. Контрольна функція - допоміжна функція, яка полягає в контролі за допомогою податків за джерелами і обсягами доходів суспільства та напрямками їх використання.

Класифікація податків як економічної категорії проводиться:

за формою оподаткування;

за економічним змістом об'єкта оподаткування;

в залежності від рівня державних структур, які їх встановлюють;

за способом їх стягнення (в залежності від територіального рівня);

в залежності від способів встановлення ставок оподаткування;

в залежності від встановленого порядку використання;

за суб'єктом оподаткування.

Історично, за формою оподаткування податки поділяються на прямі і непрямі. Критерієм такого поділу стала теоретична можливість перекладання обов'язку сплати податку на іншу особу -- на споживача продукції. Критерій перекладання податку на споживача для визнання цього податку прямим чи непрямим є загальноприйнятим, але неточним, оскільки при певних умовах прямі податки також можуть бути перекладені на споживача продукції через механізм ціноутворення.

Прямі податки встановлюються відносно платників. Їх розмір залежить від розміру об'єкта оподаткування. Кінцевим платником прямих податків є той, хто одержує дохід, володіє майном. До прямих податків належать всі прибуткові та майнові податки. Вони встановлюються на дохід або майно платника податків і сприяють такому розподілу податкового тягаря, при якому більше податків платить той, хто має більш високі доходи та більше майна. Такий принцип оподаткування більшість економістів вважає справедливим. У розвинених країнах світу, таких, як США, Японія, Великобританія, ФРН, прямі податки становлять близько 40-90 відсотків в загальній сумі податкових надходжень [55].

Непрямі податки встановлюються на окремі товари, роботи, послуги і включаються до їх ціни. Кінцевими платниками непрямих податків є споживачі товарів, робіт і послуг, а самі податки включаються у вигляді надбавки до ціни на ці товари, роботи й послуги. Непрямі податки ще називають податками на споживання.Оскільки платниками непрямих податків є споживачі продукції, і самі податки включаються до ціни товарів, робіт і послуг, то їх розмір для окремого платника податку прямо не залежить від одержаних ним доходів або наявного у нього майна.

До непрямих податків традиційно належать такі податки, як податок з обороту(суми) споживання, податок на додану вартість, акцизний збір, мито.

Незважаючи на критику з боку багатьох економістів, непрямі податки доволі широко використовуються в усьому світі, оскільки при відносно простому механізмі їх стягнення вони забезпечують стабільні й суттєві доходи держави та ухилитися від їх сплати важко. Крім того, психологічно ці податки сприймаються платниками легше, ніж прямі, адже вони приховані у ціні товару, роботи, послуги. Тому платник податку в момент його сплати не завжди усвідомлює, що сплачує податок державі.

За економічним змістом об'єкта оподаткування всі непрямі податки відносяться до податків на споживання, які сплачуються не при одержанні доходів (прибутку), а при їх використанні.

В залежності від рівня державних структур, які встановлюють податки, вони поділяються на загальнодержавні та місцеві.

В Україні справляються [6]:

загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі);

місцеві податки і збори (обов'язкові платежі);

а). До загальнодержавних належать такі податки і збори (обов'язкові платежі):

1) податок на додану вартість;

2) акцизний збір;

3) податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами;

4) податок на доходи фізичних осіб;

5) мито;

6) державне мито;

7) податок на нерухоме майно (нерухомість);

8) плата (податок) за землю;

9) рентні платежі;

10) податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;

11) податок на промисел;

12) збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;

13) збір за спеціальне використання природних ресурсів;

14) збір за забруднення навколишнього природного середовища;

17) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування;

19) плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності.

20) фіксований сільськогосподарський податок;

21) збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

23) єдиний збір, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України;

24) збір за використання радіочастотного ресурсу України;

25) збори до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (початковий, регулярний, спеціальний);

26) збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію.

Загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) встановлюються Верховною Радою України і справляються на всій території України.

б). До місцевих податків належать:

1) податок з реклами;

2) комунальний податок.

в). До місцевих зборів (обов'язкових платежів) належать:

2) збір за припаркування автотранспорту;

3) ринковий збір;

4) збір за видачу ордера на квартиру;

5) курортний збір;

6) збір за участь у бігах на іподромі;

7) збір за виграш на бігах на іподромі;

8) збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі та іподромі;

9) збір за право використання місцевої символіки;

10) збір за право проведення кіно і телезйомок;

11) збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей;

12) збір за проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон;

13) збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг;

14) збір з власників собак.

Реалізація функцій податку безпосередньо зв'язана з тими принципами, що у ньому закладені і реалізуються в конкретному виді податку. Принципи податку реалізуються через конкретні прояви, що характеризують особливості цього специфічного механізму [51]:

Однократність обкладання. Це означає, що той самий об'єкт може обкладатися податком одного виду тільки один раз за визначений період (податковий період);

Універсалізація податку. Цей принцип припускає незалежність податкового тиску від форм власності платника, рівний підхід до умов оподатковування будь-яких суб'єктів. Також цей принцип формує умови рівного відрахування будь-якої частини об'єкта незалежно від джерел його одержання, тобто всі платники зобов'язані відчисляти рівну частку доходів згідно своєї діяльності;

3. Індивідуальна безплатність. В основі цієї ознаки податку закладений односпрямований рух засобів від платника до держави. При цьому платник не одержує (на перший погляд) чогось замість, це не означає виникнення зустрічних обов'язків держави. Дані засоби (кожного платника) направляються на задоволення суспільних нестатків.

4. Безумовний характер. Ця ознака податку є продовженням попереднього ознаки й означає сплату податку, не зв'язану ні з якими зустрічними діями, привілеями з боку держави. Останні дві ознаки найбільше чітко характеризують сутність податку і виділяють його із системи інших платежів.

5. Нецільовий характер податкового платежу. Ця ознака означає надходження його у фонди, акумульовані державою і використовувані на задоволення державних потреб.

6. Обов'язковий характер. Ця ознака податку припускає неможливість законного відхилення від його сплати. Обов'язковий характер податкового вилучення забезпечує нагромадження засобів дохідної частини бюджету. Це лежить в основі закріплення на конституційному рівні сплати податків як обов'язку громадян.

7. Безповоротний характер. Ця ознака податку не вимагає особливих коментарів, хоча сутність цього принципу полягає в тім, що в остаточному підсумку платник одержує віддачу від внесених їм податків, коли держава реалізує суспільні потреби в який зацікавлені суспільство і кожен його індивід, і в цьому змісті податки як би повертаються до платника.

До важливих елементів податку відноситься:

Ставка податку величина податкових нарахувань на одиницю об'єкта податку (грошова одиниця доходів, одиниця земельної площі, одиниця виміру товару і т.п.). Податкові ставки можна класифікувати по декількох принципах [54]:

а). По встановленню податкового тиску на платника:

1. Базова (основна) ставка, що не враховує особливостей чи платника виду діяльності, що полегшують чи підсилюючих податковий тягар і, відповідно, що збільшують чи зменшують податкову ставку.

2. Знижена ставка що припускає визначені особливості платника і скорочує податковий тягар на нього (найчастіше її застосування можна розглядати як податкову пільгу).

3. Підвищена ставка враховуюча специфічну форму чи діяльності одержання доходів і перевищуюча основну, базову ставку.

б). По методу встановлення ставки податку:

1. Абсолютні (тверді) ставки податку, при яких розмір податку у твердій фіксованій величині визначається на кожну одиницю оподатковування.

2. Відносні ставки податку, при яких розмір податку встановлюється у визначеному співвідношенні до одиниці обкладання. Характер співвідношення ставки податку й одиниці обкладання дозволяє виділити кілька підвидів відносних ставок:

Відносно-процентні ставка податку встановлюється у відсотках від одиниці оподатковування;

Відносно-кратні співвідношення розміру податку й одиниці оподатковування встановлюється у величинах, кратних визначеному показнику (наприклад, законодавчо встановленим на даний момент мінімальній платі або неоподатковуваному мінімуму доходів);

Відносно-грошові ставка податку, що установлює визначену грошову суму на частину оподатковуваного об'єкта.

в). По змісту:

1. Маргінальні ставки податку, що безпосередньо зазначені в нормативному акті, що закріплює даний вид податку, і застосовуються до окремих податкових розрядів (маржам), окремим частинам доходу. Подібні ставки припускають як би східчасте оподатковування, при якому визначена процентна ставка встановлюється для обкладання об'єкта від одного рівня до іншого; з переходом на інший рівень (ступінь) використовується інша ставка (наприклад, прибутковий податок з фізичних осіб).

2. Фактична ставка виступає як відношення сплаченого податку до податкової бази.

3. Економічна ставка відношення сплаченого податку до всього отриманого доходу. Саме даний вид ставок найбільше повно розкриває особливості податкової політики.

г). По формуванню стимулів для платника:

1. Стимулююча податкова ставка, що створює в платника потребу в збільшенні результатів діяльності, що приводить до зростання доходів, майна і т.п.

2. Обмежувальна ставка оподатковування, при якій формуються визначені фактори, що стимулюють платника здійснювати діяльність у незмінних масштабах, що запобігає подальший чи розвиток нові вкладення.

3. Заборонна податкова ставка, встановлююча чіткі обмеження і робляча абсурдним, неефективної будь-які дії, при яких змінюється оподатковуваний об'єкт і здійснюється перехід до іншої ставки.

Важливе значення має питання про способи побудови податкових ставок. У залежності від співвідношення, що встановлюється між ставкою податку і доходу, оподатковування можна підрозділити на:

1. Рівне оподатковування це метод оподатковування, при якому рівна сума податку встановлюється для кожного платника податків. Подібний метод характерний в основному для цільових податків.

2. Прогресивне оподатковування метод оподатковування, при якому ставка податку зростає при росту розмірів об'єкта оподатковування.

3. Пропорційне оподатковування метод оподатковування, при якому встановлюється стабільна ставка, незалежно від збільшення об'єкта оподатковування. З ростом бази оподатковування сума податку зростає пропорційно їй при єдиному відсотку податкової ставки.

4. Регресивне оподатковування метод, при якому ставка оподатковування зменшується при росту податкової бази. У даному випадку вага податкових вилучень назад пропорційна збільшенню оподатковуваного об'єкта.

5. Змішане оподатковування припускає сполучення окремих елементів вищевказаних методів оподатковування.

Податкова система припускає дії, що забезпечують сплату податків, до них відносяться способи сплати податків.

Спосіб сплати податку характеризує особливість реалізації платником податків обов'язку по перерахуванню засобів у чи бюджет спеціальні фонди. Існують три основних способи сплати податку:

1) кадастровий спосіб сплати податків, в основі якого лежить перерахування суми відповідно до визначеної шкали, заснованої на визначеному виді майна. Застосовується при численні і стягуванні прямих реальних доходів.

2) деклараційний спосіб реалізації платником податків обов'язку по сплаті податку на основі подачі в податкові органи офіційної заяви (декларації) про отримані доходи за визначений період і свої податкові зобов'язання.

3) попередній спосіб, застосовуваний в основному при безготівковому утриманні і складається в тім, що податки утримуються з джерела доходу.

2.2 Основні непрямі податки та збори з юридичних осіб в Україні

2.2.1 Податок на додану вартість (ПДВ)

Механізм справляння ПДВ викладений в Законі України “Про податок на додану вартість” [10] , визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Податок ПДВ відноситься до непрямих податків та включається підприємством, яке продає товари чи послуги, в ціну товару зверх собівартості виробництва та очікуємого прибутку, в ціні вказується особливою строкою, яка враховується в окремих регістрах бухгалтерського обліку.

Сплачувана сума податку ПДВ розраховується підприємствами як різниця сум отриманого ПДВ від покупців за продаж їм товарів і послуг та сумою сплаченого за той же період ПДВ в ціні матеріалів, товарів та послуг, придбаних підприємством.

Платником податку є:

а) Особа, обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) якої протягом будь-якого періоду з останніх дванадцяти календарних місяців перевищував 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

б) Особа, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України або отримує від нерезидента роботи (послуги) для їх використання або споживання на митній території України, за винятком фізичних осіб, не зареєстрованих як платники податку, в разі коли такі фізичні особи ввозять (пересилають) товари (предмети) в обсягах, що не підлягають оподаткуванню згідно з законодавством.

в) Особа, яка здійснює на митній території України підприємницьку діяльність з торгівлі за готівкові кошти незалежно від обсягів продажу, за винятком фізичних осіб, які здійснюють торгівлю на умовах сплати ринкового збору в порядку, встановленому законодавством.

г) Особа, яка на митній території України надає послуги, пов'язані з транзитом пасажирів або вантажів через митну територію України.

д) Особа, яка відповідальна за внесення податку до бюджету по об'єктах оподаткування на залізничному транспорті.

е) Особа, яка надає послуги зв'язку і здійснює консолідований облік доходів та витрат, пов'язаних з наданням таких послуг та отриманих (понесених) іншими особами, що знаходяться у підпорядкуванні такої особи.

Об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України, в тому числі операції з оплати вартості послуг за договорами оренди (лізингу) та операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця;

б) ввезення (пересилання) товарів на митну територію України та отримання робіт (послуг), що надаються нерезидентами для їх використання або споживання на митній території України, в тому числі операції з ввезення (пересилання) майна за договорами оренди (лізингу), застави та іпотеки;

в) вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України та надання послуг (виконання робіт) для їх споживання за межами митної території України.

Ставки податку :

Об'єкти оподаткування, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Податок становить 20 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів (робіт, послуг).

Податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з:

а) продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України.

У тому числі за нульовою ставкою оподатковуються операції з:

1) поставки для заправки або постачання морських (океанських) суден;

2) поставки для заправки або постачання повітряних суден;

3) поставки для заправки (дозаправки) та постачання космічних кораблів, а також супутників.

Товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України в разі, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною вантажною декларацією.

б) продажу робіт (послуг), призначених для використання та споживання за межами митної території України.

Дата виникнення податкових зобов'язань

3.1. Датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, а у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Податковий кредит

4.1. Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

4.3. У разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

5.1. дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.