Масово-роз’яснювальна робота податкових органів в умовах здійснення модернізації ДПС України та оцінка її ефективності
Діяльність органів податкової служби України з платниками податків у сфері масово-роз’яснювальної роботи. Аналіз та перспективи масово-роз’яснювальної роботи в підвищенні рівня добровільної сплати податків та формуванні податкової культури населення.
| Рубрика | Финансы, деньги и налоги |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 30.06.2011 |
| Размер файла | 248,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ВСТУП
Окремі люди та їх групи завжди вступали у взаємовідносини з іншими людьми та групами для задоволення потреб та досягнення певних цілей. Тому держава для забезпечення соціальних потреб людей ввела обов'язкові платежі для наповнення бюджету. Податки і збори не скрізь і не завжди сплачують з задоволенням і збирати їх повністю майже не вдається. Однак у розвинутих країнах уже знайдені досить ефективні методи вирішення цих проблем. В основі їх - досягнення розумної збалансованості у взаємовідносинах між державою та платниками податків.
З огляду на це в Україні виникла необхідність розробки податкової системи, побудованої на новому рівні зацікавленості та відповідальності сторін податкових відносин. Саме це зробить масове ухилення від сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) неможливим. При цьому мова йде не лише про те, щоб збирати усе, що належить державі, а й навчитись переконувати платників податків у необхіднсті виконання ними свого громадянського обов'язку.
Важливе значення в роботі з платниками податків має своєчасне та якісне інформування їх про нові нормативно-правові акти з питань оподаткування юридичних та фізичних осіб, зміни та доповнення до існуючих, а також роз'яснення порядку їх застосування на практиці. Ця робота важлива як для платників податків, так і для податкових органів, оскільки є формою попереднього податкового контролю. Проводячи цю роботу, органи державної податкової служби запобігають виникненню невмисних порушень податкового та валютного законодавства. А платник податків, вірно застосовуючи положення нормативно-правових актів, запобігає виникненню нераціональних витрат, які могли б виникнути в разі застосування податковими органами штрафних санкцій за порушення чинного законодавства.
Тому добровільна сплата податків вигідна для платника податків, оскільки, своєчасно і в повному обсязі сплачуючи податкові зобов'язання перед бюджетом і державними цільовими фондами, він не ризикує в разі застосування примусових заходів сплатити значно більші суми (фінансові санкції, пеня). Тому, стратегічним напрямком діяльності державної податкової служби України є формування високої податкової культури населення, утвердження в суспільстві ідеології добровільної сплати податків та партнерських відносин між органами податкової служби та суб'єктами господарювання.
Актуальність даної теми полягає в тому,що ми отримаємо необхідні знання про напрями й форми роботи з платниками податків (масово-роз'яснювальної та індивідуальної); значна увага приділятиметься ознайомленню із формами діяльності прес-служби, яка покликана координувати й організовувати зв'язки ДПС із засобами масової інформації, будуть розкриті основні поняття й принципи формування високої професійної культури працівників органів ДПС, етики спілкування із платниками податків.
Мета роботи: грунтуючись на узагальненні і систематизації накопиченого в Україні та зарубіжних країнах досвіду теорії та практики оподаткування, розробити рекомендації, спрямовані на підвищення ефективності національної податкової системи.
Для досягнення цієї мети поставлено такі завдання:
узагальнити теоретичні основи діяльності органів податковаї служби у суспільному розвитку з метою уточнення змісту та визначення податкової системи;
проаналізувати цілі, завдання, функції, права, обов'язки та відповідальність підрозділів громадських зв'язків і масово-роз'яснювальної роботи ДПС України та їх працівників;
оцінити необхідність проведення масово-роз'яснювальної роботи серед населення в підвищенні рівня добровільної сплати податків та формуванні високої податкової культури населення;
дослідити принципи побудови масово-розяснювальної роботи як в Україні так і в інших країнах як з точки зору розвитку, так і обмеження рамками реальних обставин та шляхи забезпечення їх практичного використання;
вивчити зарубіжний досвід побудови податкових систем і розкрити його значення для України;
проаналізувати сучасний стан і проблеми масово-розяснювальної роботи як невід”ємної складової оподаткування;
розробити рекомендації до забезпечення результативності проведення масово-розяснювальної роботи для підвищення добровільної сплати податків в системі оподаткування.
В Україні останнім часом цьому приділяється значна увага. Так, за підтримки Уряду податковою адміністрацією України спільно з Міністерством освіти і науки розробляється оригінальна навчальна програма “Основи податкових знань” для учнів загальноосвітніх шкіл. Програма буде складатися із трьох навчальних циклів: для учнів початкових класів; середніх та старших класів; методичних посібників для вчителів.
Об'єктом дослідження є суспільні відносини, які формуються у взаємодії органів та підрозділів ДПС України з громадськістю у сфері оподаткування.
Предметом даної дипломної роботи масово-роз'яснювальна робота податкових органів в умовах здійснення модернізації ДПС України та оцінка їх ефективності.
Вона виступає як метод попереднього податкового контролю та є важливою передумовою підвищення ефективності не тільки податкової, а й взагалі економічної політики. Масово-роз'яснювальна робота повинна: стати важливою складовою частиною процесу адміністрування податків і зборів (обов'язкових платежів),сприяти злагоді та порозумінню в стосунках між тими, хто збирає податки, та тими, хто їх сплачує. Її завданнями є:
забезпечення взаємодії органів державної податкової служби України з громадськими організаціями та їх об'єднаннями;
організація і проведення широкомасштабної роз'яснювальної роботи серед платників податків з питань податкового законодавства;
організація роботи щодо розгляду звернень громадян в органах державної податкової служби;
організація особистого прийому громадян посадовими особами ДПА України;
інформаційне забезпечення веб-сайту ДПА України.
Ще у сімнадцятому столітті міністр фінансів Франції Жан Батист Кольбер сказав, що мистецтво оподатковування полягає у тому, щоб обскубати гусака таким чином, аби одержати максимальну кількість пір'я при мінімально можливому шипінні цього гусака. Наше завдання полягає в тім, щоб побудувати такі відносини між підприємцями і податковою службою, які б надали можливість максимально наповнити державну скарбницю і без соціальної напруженості створити у суспільстві позитивні відносини.
Даною проблемою займалися й спеціалісти з теорії управління, які розглядали податковий контроль як особливу стадію управлінського циклу (В. Авер'янов, О. Андрійко, Г. Атаманчук, В. Афанасьєв, Д. Бахрах, Ю. Битяк, В. Гаращук, В. Козбаненко, А. Козирін, Т. Коломоєць, Є. Кубко, В. Малиновський, О. Машков, Н. Миронова, Н. Нижник, Г. Одінцова, О. Рябченко, Ю. Тихомиров, Л. Юзьков).Науково-теоретичне підґрунтя для виконання роботи склали наукові праці із загальної теорії держави і права, розробки фахівців у галузі адміністративного права та теорії управління: І.Д. Казанчук, О.М. Клюєва, О.М. Музичука, О.В.Поколодної та ін. Нормативною базою роботи є Конституція України, чинні законодавчі та інші нормативно-правові акти, які регулюють взаємодію органів та підрозділів ДПС України з населенням. Емпіричну базу дослідження становлять статистичні та архівні матеріали із зазначених питань.
Отже, посилення роботи в цьому напрямку пов'язана також з необхідністю зміни ідеології роботи з платниками податків, забезпечення відкритості та прозорості в діяльності органів державної податкової служби. Відомо, що останніми роками в діяльності податкових органів превалювали фіскальні методи роботи, коли всі зусилля спрямовувались, в першу чергу, на виконання контрольно-перевірочної функції. В той же час, роз'ясненню положень податкового законодавства широким верствам населення, профілактичній роботі, спрямованій на недопущення платниками податків несвідомих та випадкових помилок при його застосуванні, запобіганню податковим правопорушенням приділялось значно менше уваги.
РОЗДІЛ 1
Організаційна діяльність органів Державної податкової служби України з платниками податків у сфері масово-роз'яснювальної роботи
роз'яснювальна робота платник податок
1.1 Історичне коріння та місце зв'язків із громадськістю в діяльності органів державної податкової служби України
Зростання взаємозалежності людей у сучасному суспільстві вимагає більш складної соціальної, політичної і економічної взаємодії між ними: встановлення і підтримання належних взаємовідносин на всіх рівнях соціальних систем стало важливою сферою прикладання зусиль академічної науки та практиків-професіоналів.
Наприклад, сюди належать людські взаємовідносини, взаємовідносини у шлюбі, трудових колективах, організаціях, а також відносини між націями та народами (міжнародні взаємовідносини). Особливий інтерес викликає вивчення взаємовідносин між певними організаціями й відповідною громадськістю, тобто людьми та їх групами, які тим чи іншим чином пов'язані з цими організаціями. У сучасній літературі науку, присвячену технологіям зв'язків із громадськістю, найчастіше називають “паблік рілейшенз” (від англійського терміну “publik relations”) або скорочено PR (від англійських початкових букв цього терміна). Залежно від певних умов та цілей у цей термін може вкладатись різне значення: від позитива до абсолютного негатива[29]. У нашому випадку PR - це особлива управлінська функція, призначена визначати та підтримувати взаємовигідні відносини між організацією та громадськістю з метою досягнення максимальної ефективності виконання завдань, поставлених перед організацією.
Уміння вплинути на погляди або поведінку інших людей цінувалось ще в глибокій давнині. На території Іраку археологи виявили матеріали, що належать до 1800 р. до н. е., де вміщені рекомендації землевласникам стосовно посіву насіння, здійснення іригації, збирання урожаю тощо.
Зародкові елементи PR зустрічаються в описах посадових обов'язків королівських шпигунів давньої Індії, згідно з якими їм доручалось ознайомлення короля з громадською думкою, створення позитивного іміджу короля у суспільстві та розповсюдження слухів, вигідних для уряду.
Інструменти PR протягом тривалого періоду були важливим елементом політичної боротьби[41]. Готуючи повстання проти англійського панування, Семюель Адамс та його соратники (18 століття) розробили відповідні методи маніпулювання громадською думкою (а потім продемонстрували їх на практиці), які охоплювали:
необхідність створення організації для практичного здійснення діяльності, пов'язаної з проведенням відповідної PR-кампанії;
використання символіки, яка легко сприймається людьми та викликає у них потрібні емоції (наприклад, Дерево свободи);
використання лозунгів, які у стислій і легкій для запам'ятовування формі виражають ті чи інші складні ідеї і проблеми (наприклад, “Оподаткування без опротестування - шлях до тиранії”);
інсценування подій, які привертають громадську думку, збуджують дискусії і таким чином структуризують громадську думку;
важливість донесення до громадськості, у першу чергу, власного погляду на ту чи іншу подію, внаслідок чого у суспільну свідомість упроваджується ваша власна інтерпретація цієї події;
необхідність проведення за допомогою зазначених методів тривалої кампанії “насичення” потрібною інформацією з використанням доступних каналів комунікації для впровадження у суспільну свідомість ваших ідей та поглядів.
Не дивлячись на те, що корені сучасної практики PR ідуть у минуле, активне використання PR-технологій чітко простежується на початку 20 століття. Ще більш широке визнання їх відбулось у післявоєнний період (1945-1965 роки), коли виникли потужні професійні асоціації, було започатковане навчання за спеціальністю “паблік рілейшенз”, а кількість фахівців цієї галузі лише у США на даний період перейшло відмітку 100000.
Потужний розвиток “паблік рілейшенз” характерний для періоду “глобального інформаційного суспільства” (з 1965 р. до нашого часу), коли сталося різке зростання комунікаційних каналів, перехід від національних економік до світової економіки з притаманною їй глобальною залежністю і глобальною конкуренцією[29]. Вплив PR у даний період зростає у зв'язку з необхідністю впорядкування антагоністичних інтересів різних груп населення шляхом взаємного пристосування та адаптації.
Особливого значення набувають у наш час зв'язки з громадськістю органів державної виконавчої влади України взагалі та органів державної податкової служби зокрема[33]. Сформована в Україні система соціально-політичних відносин населення і держави характеризується дуже слабким рівнем “податкової грамотності” громадян. Жодна державна структура, крім податкової служби, не займається зв'язками з громадськістю у згаданому напрямі.
Податкові органи з цієї метою виконують цілий комплекс робіт, що дозволяють зацікавити різні верстви населення в одержанні інформації на податкову тематику, залучити їх до активних взаємовідносин з державою, дати громадянам можливість одержання початкових знань у сфері оподатковування.
Свідченням важливості даного напряму діяльності податкових органів є те, що одним із показників оцінки ефективності роботи державної податкової служби України у процесі збирання податків і обов'язкових платежів до бюджетів усіх рівнів є частка податкових надходжень, сплачених платниками податків добровільно у встановлені чинним законодавством терміни.
Очевидно, що чим вище цей показник, тим менше держава затрачає адміністративних і фінансових ресурсів на виконання державної функції - формування дохідної частини бюджету. Тому, поряд з іншими механізмами примусового стягнення і стимулювання добровільної сплати податків, податкові органи України широко використовують і механізми пропаганди переваги добровільної сплати одночасно із широкою масово-роз'яснювальною і виховною роботою серед населення та платників податків[43].
Серед основних напрямів її роботи з населенням можна виділити наступні:
проведення цілеспрямованої постійної пропаганди необхідності загальної “податкової грамотності” населення;
формування суспільної думки шляхом пропаганди необхідності повної і чесної сплати податків як виконання свого громадянського обов'язку (з використанням прикладів інших країн і роз'ясненням цілей, на виконання яких направляються кошти, отримані від сплати податків, а також відповідальності за несплату податків);
проведення опитувань серед населення для визначення рівня “податкової грамотності”, ступеня зацікавленості населення в цьому питанні й визначення категорій громадян - потенційних учасників навчання;
розміщення на телебаченні й радіо спеціальних навчальних передач з питань роз'яснення податкової політики держави та діючого податкового законодавства;
підготовка й розміщення в друкованих засобах масової інформації статей і виступів працівників податкової служби з питань роз'яснення податкової політики держави та діючого податкового законодавства;
проведення системної роботи серед майбутніх потенційних платників податків (навчальні заклади, центри перепідготовки кадрів при службах зайнятості населення тощо);
проведення регулярних зустрічей керівників і працівників податкових органів з трудовими колективами, громадськими організаціями, студентами й учнями шкіл.
У своїй сучасній формі PR являє собою науково-управлінській аспект процесів вирішення проблем та змін, що мають місце в різного роду організаціях. Найчастіше її подають у вигляді чотирьохетапного процесу вирішення конкретної проблеми:
Визначення (постановка) проблеми включає збір інформації, перевірку знань, поглядів, перевірки тих, хто тим чи іншим чином пов'язаний з діяльністю даної організації та на кого ця діяльність справляє вплив для відповіді на запитання “що діється?”, а також підготовки інформаційної основи для всіх наступних етапів.
Планування і програмування - інформація, зібрана на першому етапі, аналізується для виділення суспільних груп, які повинні бути охоплені програмою, визначення меж програми, опрацювання стратегії і тактики дій. Даний етап реалізується з метою отримання відповіді на запитання “що необхідно змінити, зробити, сказати з урахуванням того, що відомо про проблему”.
Вжиття заходів - реалізація програми дій, спрямованих на досягнення встановлених цілей у межах кожної із суспільних груп з метою відповіді на запитання “хто, коли, де і як повинен зробити?”
Оцінка програми - оцінка підготовки, реалізації і результатів виконання програми. Виконання програми продовжується або припиняється залежно від результатів оцінки.
Кожен з названих етапів важливий не менше від інших, проте процес у цілому починається із збору інформації з метою встановлення проблеми. Інформація і розуміння проблеми, що забезпечується внаслідок реалізації першого етапу, мотивують і направляють усі наступні етапи[30].
На практиці, безперечно, неможливо точно розділити стадії діагностування, планування, реалізації і оцінки, оскільки процес вирішення проблем має безперервний і циклічний характер.
Постановка проблеми являє собою короткий опис ситуації, сформованої у вигляді пропозиції. Ефективна постановка проблеми реалізує все, що ми дізнались про ситуації, пов'язані з конкретною проблемою:
актуальний опис поточної ситуації;
опис ситуації із застосуванням конкретних та об'єктивних характеристик (у першу чергу, тих, що піддаються виміру).
Для отримання відповіді на запитання:
Що є джерелом стурбованості?
Коли з'являється проблема?
На кого впливає проблема?
Кого охоплює проблема?
Як проблема зачіпає інтереси людей або їх груп?
Чому ця проблема хвилює організацію?
Постановка проблеми не означає визначення готового шляху її вирішення. Якби цей елемент був присутнім у постановці проблеми, то проблемні стратегії були б наперед визначеними і досить обмеженими.
Прикладом реальних проблем може бути та, що на сьогодні в Україні рівень добровільної сплати податків хоча і має тенденцію до збільшення, усе ж залишається низьким, не перевищуючи 47-50 %.
Інша проблема: сотні мільйонів гривень втрачає державний бюджет від застосування чинного порядку відшкодування ПДВ - бюджет практично стає донором підприємницьких структур. Як видно із наведеного, кожна із цих постановок проблем вміщує конкретні об'єктивні характеристики проблемної ситуації, що базуються на дослідженнях і документах. Одночасно вона не передбачає конкретну стратегію її вирішення[29].
Процес планування та створення PR-програм, як правило, охоплює наступні стадії:
1. Визначення завдань, характеру й масштабів майбутньої роботи.
2. Визначення областей основних результатів та об'єктів інвестування (куди витрачати час, енергію, талант).
3. Визначення і конкретизація показників ефективності, а також кількісних показників, за якими можна було б оцінювати результати.
4. Визначення результатів, яких необхідно досягнути.
5. Підготовка планів дій. Визначення конкретних шляхів досягнення поставлених цілей.
5.1. Складання програми. Визначення послідовності дій, необхідних для досягнення мети.
Складання графіка. Визначення терміну виконання завдань і стадій.
5.3. Фінансування. Визначення бюджету й вибір джерел фінансування.
5.4. Звітність. Визначення органу контролю за виконанням завдань і стадій.
5.5. Узгодження. Розгляд та, за необхідності, узгодження експериментального плану перед передачею його на виконання.
6. Контроль забезпечення ефективного виконання завдань.
7. Комунікації. Визначення організаційних зв'язків, необхідних для уточнення і реалізації попередніх шести стадій.
8. Виконання, забезпечення узгодженості, визначення осіб- виконавців першочергових завдань.
Програмні завдання детально описують основні результати, яких необхідно досягти для реалізації програмної мети, а саме:
зазначають основні напрями розробникам програми;
забезпечують керівництво виконавцями програм;
детально визначають критерії для контролю і оцінки программ;
конкретизують робочу теорію і бажані результати, а також послідовність виконання програми, терміни, масштаб дій, необхідних для виконання програми;
вміщують один з трьох варіантів руху до заданого результату: “збільшити”, “зменшити” або “зберегти”;
зазначають результат, якого необхідно досягти: що знати або розуміти (результат інформованості), у чому бути переконаним (результат установок), що робити (результат поведінки). Кожне завдання детально виражає єдиний конкретний результат;
встановлюють у конкретних величинах значення, зміст або рівень, який слід підтримувати, що забезпечить конкретну оцінку результату. Задані показники повинні бути реальними й відповідати наявним ресурсам для виконання програми;
визначають дату, до якої повинен бути отриманий конкретний результат.
Для визначення дати дотримуються послідовності очікуваних подій. Як правило, результати ідуть один за іншим, у певному порядку. Кожний успішний результат логічно пов'язаний з попереднім.
Завдання оформляють у письмовому вигляді, копії яких отримують усі працівники, залучені до даної програми. Цими завданнями керуються при плануванні, управлінні, а також під час оцінки програми або її елементів.
У випадку змін умов середовища можлива зміна завдань, їх доповнення та уточнення.
Завдання доводяться у формі, що виключає двозначне трактування. За відсутності чітких завдань PR-програми можуть “плавати” залежно від побажань зацікавлених сторін. Посадові особи, наділені владою, можуть вибрати стратегію і тактику програми під впливом суб'єктивних факторів, а не тому, що ці програми логічно пов'язані із заданими результатами[33]. На відміну від них, спеціалісти-практики можуть вибрати конкретну стратегію і тактику внаслідок бажання комфорту, звички, що базується на попередньому досвіді.
Написання програми - складне завдання. Його, як правило, ставлять перед досвідченим працівником організації, який у ній має тривалий досвід роботи. Разом з тим, важливо, щоб усі співробітники знали, як розроблюється план та програма. Це дасть їм можливість краще виконувати свою частину роботи під час реалізації програми та забезпечувати взаємодію з іншими виконавцями.
Обов'язковою передумовою планування і програмування є аналіз ситуації, який, на відміну від постановки проблеми, передбачає отримання повного набору даних про ситуацію, її історію, дійових осіб, яких вона стосується. Крім цього, тут охоплюється вся фонова інформація, необхідна для максимально нового розуміння проблеми.
Такий аналіз складається з декількох розділів. Перший розділ стосується внутрішніх факторів і вміщує матеріали про організацію, політику, дії, пов'язані з проблемною ситуацією. Вивчаються дії найбільш впливових фігур у самій організації, структура та процеси підрозділів організації, що мають відношення до даної проблеми, історія зародження проблеми в організації, а також те, як, коли і з якою метою вона спілкується з громадськістю.
Після вияснення організаційного аспекту ситуації, пов'язаної з проблемою, об'єктом аналізу стають зовнішні фактори (другий розділ), як позитивні, так і негативні. Основою такого аналізу може бути систематичний огляд історії даної проблемної ситуації за межами організації. Крім цього, такий аналіз передбачає детальне вивчення, кого і як торкається дана проблема, тобто аналіз “акціонерів” - людей, їх груп, що перебувають у взаємопов'язаних відносинах з організацією.
Вивчення “акціонерів” дає можливість встановити те, що їм відомо і як вони сприймають конкретну ситуацію, як вони добувають та користуються доступною інформацією. Крім усього іншого, це сприяє визначенню послідовності пріоритетів та найбільш важливих “акціонерів” для вирішення конкретної проблеми.
За відсутністю повного розуміння проблеми, можна розробити програми, які не матимуть відношення до найважливіших причин, що її породили. Лише після того, як ситуація буде повністю проаналізована, приступають безпосередньо до постановки мети та планування проблеми, що розробляється.
Підготовка плану PR не гарантує успіху, але значно збільшує ймовірність його досягнення. У даному випадку планування здійснюється, у першу чергу, з метою управління непередбачуваними обставинами (аварії, кризи), ліквідації негативних наслідків події або її відвернення, різка зміна політичної, економічної ситуації або законодавства чи складу керівництва певними установами та державними органами.
На практиці PR найчастіше зайняті створенням відповідної точки зору відносно події, що вже сталась, ніж відверненням такої події[41]. Проте існує багато ситуацій та обставин, коли від служби зв'язків з громадськістю вимагається вжиття заходів щодо виправлення ситуації, оскільки попереджувальні заходи не були проведені.PR передбачає перспективне планування і складання програм у різних областях, наприклад, у соціальній сфері, державній політиці. Часто планування зумовлюється кризами або необхідністю терміново нейтралізувати негативну ситуацію чи максимально використати сприятливу.Останнє найкраще виходить тоді, коли сприятлива ситуація використовується у рамках перспективного плану, де визначені заходи для таких непередбачених обставин.
Отже, стратегія PR-акції складає найважливішу частину PR-програм, але є лише частиною всього айсберга зв'язків із громадськістю, який не знаходиться на поверхні. Найбільш помітним компонентом виступають комунікації, які є каталізатором програми під час пояснення і підтримки її стратегії.Ця стратегія на практиці реалізує те, що називають двосторонніми симетричними зв'язками з громадськістю. Таким чином, для створення умов для партнерських взаємовідносин податкової служби з платниками податків необхідним є: впровадження програми якісного обслуговування платників податків шляхом надання своєчасних та висококваліфікованих послуг, забезпечення формами податкової звітності, інструкціями щодо їх заповнення, створення ефективної системи приймання і обробки форм податкової звітності, телефонної інформаційно-довідкової служби та всебічне використання ресурсів мережі Інтернет в роботі з платниками податків; втілення на всіх рівнях ДПС України практики моніторингового вивчення громадської думки; поліпшення прозорості, професіоналізму та ефективності діяльності державної податкової служби України; розробка та впровадження програм антикорупційних заходів в органах державної податкової служби; вивчення та аналіз причин і обставин конфліктних ситуацій з представниками окремих служб та підрозділів ДПС України; доведення до громадськості актуальної, достовірної та повної інформації щодо діяльності податкових органів, системи оподаткування, стану наповнення дохідної частини бюджетів і державних цільових фондів; забезпечення справедливого та неупередженого ставлення до всіх платників податків; розроблення системи заходів підвищення рейтингу і авторитету працівників органів та підрозділів ДПС серед населення, зокрема в плані їх готовності до подання допомоги громадянам в різних ситуаціях; проведення регулярних робочих зустрічей членів колегій, керівників служб з редакційними колективами засобів масової інформації, у тому числі видань, з питань висвітлення діяльності органів та підрозділів ДПС, і перш за все податкової міліції; регулярне проведення брифінгів і прес-конференцій, круглих столів для журналістів з питань діяльності органів та підрозділів ДПС; розробка програми та запровадження навчального курсу щодо системи оподаткування, взаємовідносин державної податкової служби України із майбутніми платниками податків у навчальних програмах шкіл та інших закладів освіти; відновлення практики залучення громадян до участі в правоохоронній діяльності, опрацювання системи їх матеріального і морального заохочення.
1.2 Робота підрозділів ДПС по роботі з платниками податків та їх структура
Податкова система і механізм її реалізації нерозривно пов'язані, вони визначаються податковою політикою України та економічними реформами, що здійснюються в державі. Необхідною умовою формування податкової системи є урахування реальної соціально-економічної ситуації в країні. Податкова система відображає рівень розвитку економіки , внутрішню та зовнішню політику держави, рівень розвитку соціальної сфери, географічне положення, народні традиції та багато інших факторів.
У світі не існує двох країн з однаковими податковими системами, немає також ідеальної податкової системи, оскільки у суспільстві постійно відбуваються зміни. Ось чому податкова система повинна бути мобільною, динамічною, розвиватися і перебудовуватися відповідно до вимог часу[35].
Керівництво ДПА України прийняло рішення про розгортання довгострокової Програми модернізації державної податкової служби з метою побудови такої служби, яку б підтримувало суспільство і яка спиралася б на визначенні у податковому законодавстві правові норми відносин між платниками та податковою службою, неупереджено ставилась до добросовістних платників податків та ефективно застосовувала заходи і санкції у випадках ухилення від сплати податків.
Одним із головних завдань моденізації податкової служби є створення партнерських відносин та атмосфери повної довіри і поваги між податковою службою та платниками із застосуванням заходів, які б сприяли безкомпромісному витісненню тіньового сектора економіки та створенню необхідних стимулів для легалізації.
Закон України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” [6] продовжив податкову реформу в Україні і підсумував десятирічну законотворчу роботу з регулювання правовідносин у сфері погашення податкової заборгованості платників податків з урвхуванням світового досвіду роботи податкових органів.
Водночас із розширенням прав платників податків щодо оскарження дій податкових органів, збільшення термінів для самостійних розрахунків, досягнення податкового компромісу цей Закон підвищує фінансову і майнову відповідальність платників податків, що заборгували бюджету.
Нині у роботі податкових органів набувають великого значення ідеологічний та інформаційно-пропагандистський аспекти роботи.
Особливо актуальними для органів ДПС є завдання створення позитивної репутації державної податкової служби, або її позитивного іміджу. На жаль, податкова служба уявляється людям монстром, якого звинувачують і в банкрутствах підприємств, і в невиплатах зарплати та інших невиправданих “гріхах”[47]. Причиною цього є і системна криза молодої держави, яку пояснюють історично успадкованими внутрішньоекономічними і зовнішньополітичними обставинами, і недосконалість законодавства.
Крім цього, як підкреслюють спеціалісти із паблік рілейшнз, в нашому суспільстві надзвичайно низький рівень взаєморозуміння і конструктивної взаємодії державних органів влади та інших суспільних формувань. А причиною цього може бути відсутність комплексної, зваженої програми налагодження зв'язків із громадськістю, проведення просвітницької, масово-роз'яснювальної роботи. Досягти взаєморозуміння із широкими масами можна лише шляхом послідовної й неухильної податкової політики та зусиль, спрямованих на інформування й переконання населення.
Робота з платниками податків керівництвом органів ДПС у регіонах тривалий час розцінювалася як другорядна, така, що не дає видимих результатів та не потребує особливих зусиль. Проте вже зараз варто дбати про однаковий статус відділів по роботі з платниками податків з іншими структурними формуваннями, про участь керівників підрозділів по роботі із широкими верствами населення у розробці стратегічних рішень (додаток А).
Одним із показників ефективності роботи ДПА України у збиранні податків та обов'язкових платежів до бюджетів усіх рівнів є частка податкових надходжень, сплачених добровільно, у визначені діючим законодавством терміни. Зрозуміло, що чим вищим є цей показник, тим менше держава витрачає адміністративних і фінансових ресурсів на виконання державної функції - формування доходної частини бюджету. Тому поряд з іншими механізмами примусу й стимулювання добровільної сплати податків, податкові органи України широко використовують механізми пропаганди переваг добровільної сплати одночасно з широкою масово-роз'яснювальною, виховною роботою серед населення і платників податків.
Законодавче підкріплення такої роботи визначене Законом України “Про державну податкову службу”[3], де серед основних функцій податкових органів визначене завдання щодо роз'яснення порядку застосування законодавчих та інших нормативно-правових актів про оподаткування через засоби масової інформації (ЗМІ)[31]. На практиці ж податкова служба України значно розширила цю функцію, оскільки з часу прийняття Закону (з 1990 р.) суттєво змінилися соціально-економічні стосунки між державою і платниками податків.
Злагода та порозуміння в стосунках між тими, хто збирає податки, та тими, хто сплачує їх, - це важлива передумова підвищення ефективності не тільки податкової, а й взагалі економічної політики. Тут мають поєднуватися інтереси держави з інтересами конкретної людини, підприємства.
З одного боку, перед органами податкової служби стоїть завдання забезпечити повне та своєчасне надходження коштів до бюджетів - для нормального функціонування державних інститутів і захисту соціальних інтересів суспільства. З іншого - податкова політика не повинна заважати підприємцям. Вона має стимулювати їх ділову активність, водночас спонукаючи до чесної сплати податків. Адже чим ефективніше працюють підприємства, тим вищий рівень сплати податків.
Нова ідеологія податкової політики потребує враховувати інтереси конкретного підприємства.
Згідно з Програмою модернізації податкової служби передбачається введення більш ліберального ставлення до відповідальності за порушення податкового законодавства, спрощення апеляційних процедур і вдосконалення арбітражного процесу[37]. Тобто, йдеться про створення умов для ефективної роботи суб'єктів підприємництва. Нею передбачено здійснення комплексу заходів системного вдосконалення існуючої податкової служби, впровадження сучасних засобів обробки і захисту інформації, розвиток системи телекомунікацій, правове забезпечення передавання інформації на машинних носіях і каналами зв'язку. Особливої уваги набувають масово-роз'яснювальна робота з платниками податків, рівень їх інформаційного та консультаційного обслуговування. Треба допомогти платникам краще зрозуміти, що відбувається в законодавчому полі, політику податкової адміністрації. Важливим аспектом діяльності ДПС є висвітлення результатів роботи податкових органів. Люди повинні не просто читати про кількість виявлених порушень, кримінальних справ, донарахованих сум податків тощо, - вони мають усвідомлювати, що за скоєні злочини треба відповідати за законом. З іншого боку, населенню, зокрема платникам податків, необхідно пояснювати, як поповнюється казна, куди спрямовуються зібрані кошти у видатках бюджету. Необхідно конкретно зазначати об'єкти фінансування - погашення заборгованості з виплати пенсій, зарплат працівникам бюджетної сфери; придбання ліків для лікарень; розвиток культури; ремонт чи будівництво доріг тощо. Тільки за умови такого підходу пересічний громадянин зможе правильно оцінити діяльність податкових служб та усвідомити необхідність сплати податків. Податкова система не повинна залишати сумніву у платників щодо неминучості сплати податків. Система штрафів і санкцій, громадська думка мають бути такими, щоб несплата або несвоєчасна сплата податків були менш вигідними, ніж своєчасне виконання обов'язків перед податковими органами[45].
Отже, виходячи із сучасних умов розвитку податкової системи і стратегічних завдань діяльності ДПС, можна визначити такі завдання підрозділів по роботі з платниками податків:
вироблення ідеології податкової політики, яка органічно поєднувала б, узгоджувала б інтереси підприємців, тобто платників податків і держави; формування податкової дисципліни й високої податкової культури населення й зокрема платників податків;
забезпечення широкого й оперативного інформування платників податків про зміни у нормативному регулюванні податкової сфери; досягнення прозорості та доброчесності податкової системи;
роз'яснення порядку застосування податкового законодавства та інших нормативно-правових актів про податки, збори, обов'язкові платежі та неподаткові доходи, що сплачуються до бюджетів та цільових фондів;
організація навчання платників податків та працівників податкових органів з питань застосування податкового законодавства;
пропаганда поваги з боку держави до платника податків, встановлення і зміцнення партнерських відносин між податковими органами і платниками податків;
забезпечення зворотного зв'язку платників податків з органами влади, податковою службою для вироблення стратегічних напрямів діяльності, удосконалення податкової й економічної політики держави; підтримки податкової служби з боку громадськості; зростання рівня добровільної сплати податків; зменшення вартості адміністрування податків.
На рівні керівництва ДПА України куратором цього напряму роботи є один із заступників Голови ДПА України. До його обов'язків також входить координація роботи засобів масової інформації (ЗМІ), створених податковою службою (журнал “Вісник податкової служби України”, газета “Консультант) та циклових радіо-, телепередач на центральних, загальнодержавних каналах, які готуються податковою службою або за її інформаційної підтримки.
У центральному апараті організаційною роботою займається Головне управління масово-роз'яснювальної роботи, яке складається з трьох відділів: відділу організації роботи по роз'ясненню податкового законодавства, відділу інформаційного забезпечення засобів масової інформації і моніторингу матеріалів з податкового законодавства; відділу забезпечення роботи офіційного сайту ДПА України в Інтернеті. Крім цього, в центральному апараті функціонує прес-служба й відділ підготовки власних телепередач та інформаційних телематеріалів, а також Музей розвитку оподаткування в Україні й створення податкової служби.
В податкових адміністраціях Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва, Севастополя в залежності від регіону функціонують управління або відділи з масово-роз'яснювальної роботи. Цим підрозділам також підпорядковані редакції ЗМІ, створених цими податковими органами (газети, журнали, інформаційні бюлетні), а також філії редакції журналу “ Вісник податкової служби України” щодо обслуговування платників податків[36].
На рівні податкових інспекцій міст і районів функціонують відділи або сектори (в залежності від кількості платників, що знаходяться на обслуговуванні в податковому органі) по роз'ясненню податкового законодавства.Спеціальним наказом ДПА України затверджені типові положення про підрозділи по роботі з платниками податків, а також наведені нормативи чисельності штату підрозділів в залежності від кількості платників податків, що обслуговуються податковим органом.
Планування діяльності підрозділів по роботі з платниками податків здійснюється на основі комплексного плану роботи податкової служби України на поточний рік. При цьому враховуються положення “Програми формування високої податкової культури населення, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України[13]. Головне управління масово-роз'яснювальної роботи і відповідно його підрозділи на місцях на поточний рік розробляють план роботи, в якому знаходять відображення основні заходи по роботі з податкоплатниками. За необхідності проведення окремих заходів у масштабах всієї країни розробляються детальні спеціальні плани їх проведення, які затверджуються керівництвом ДПА України (наприклад, проведення Всеукраїнського конкурсу дитячих малюнків на податкову тематику, конкурсів серед ЗМІ на найкраще висвітлення діяльності податкових органів, агітаційного автопробігу Україною під девізом “Податковий Кодекс - економічна конституція України”).
Таке планування роботи забезпечує її системність, плановість. Крім того, практично всі планові заходи супроводжуються методичними вказівками головного управління про порядок і методи їх проведення, що сприяє її ефективності їх роботи. Для здійснення оперативного впливу на діяльність цих підрозділів у податковій службі України розроблені основні показники роботи, форми її обліку, а також дві форми оперативної звітності (надсилаються вищим органам щоквартально, а у скороченому вигляді - щомісячно).
В першій формі звітності - “Інформація про роботу з платниками податків по роз'ясненню податкового законодавства” - наводяться дані про структуру і адміністративні ресурси підрозділів (кількість підрозділів у регіоні, їх види; кількість працівників у підрозділах); вказуються основні кількісні показники їх роботи (кількість проведених семінарів; прочитаних лекцій, прес-конференцій, брифінгів, “круглих столів”, “гарячих ліній”; зустрічей у трудових колективах; заходів із громадськими організаціями, кількість публікацій і виступів у ЗМІ). Крім того, подається інформація про випуск власної друкованої продукції (брошур, буклетів, пам'яток, плакатів, листівок). У спеціальному розділі звіту аналізується матеріально-технічне забезпечення підрозділів і телефонної інформаційно-довідкової служби. Окремо подаються відомості про кількість трансляцій матеріалів соціальної реклами на телебаченні і радіо.У другій формі звітності - “Інформація про консультаційну роботу” - характеризується кількість звернень (усіх видів: листи, телефонні дзвінки, особисті звернення на прийомі) платників податків до податкових органів. Також зазначаються основні питання (у розрізі видів податків і платежів), на які податковими органами готувалися консультації і відповіді[31].
При створенні моделі реформування податкових відносин на основі їх гармонізації необхідно виходити з таких положень:
по-перше, з визнання перехідного періоду, впродовж якого необхідно модернізувати механізм функціонування цих відносин на новій ринковій основі;
по-друге, зі спільного бажання податківців і платників податків йти на компроміси і співпрацювати, що повинно надати їх стосункам характеру добровільності, привести до поступової втрати насильницької, примусової функції;
по-третє, з посилення взаємозалежності та ухвалення взаємоприйнятних рішень на основі взаємної зацікавленості (вигоди) та відповідальності. Це дозволить врахувати поточні та стратегічні інтереси, реалізувати їх з дотриманням принципу підпорядкованості;
по-четверте, з поетапності. Кожен етап формування механізму регулювання податкових відносин повинен сприяти поєднанню різних форм гармонізації інтересів, поступово наближаючись до більш складних, а також бути всебічно підготовленим на основі як взаємної зацікавленості, так і з урахуванням реальної ситуації.
При всій суперечливості та різноспрямованості стратегічних та поточних економічних інтересів у кожний конкретний період на основі цих принципів можна досягти загальної мети, а саме: провести модернізацію податкових відносин найбільш ефективно та з найменшими витратами.
Отже, пріорітети податкової політики мають базуватися на засадах ціннісних орієнтацій, морально-етичних норм, а не на наповненні бюджету “за будь-якої ціни”, домінуванні фіскального підходу. Саме таким чином повинна формуватися соціально справедлива, національна і, що дуже важливо, патріотична податкова політика.Для виконання цих завдань у структурі податкової служби України існують спеціальні підрозділи, що займаються роботою з платниками податків.
1.3 Основні форми та напрями масово-роз'яснювальної роботи податкових органів
Головним завданням державної податкової служби України є здійснення контролю за своєчасним та повним надходженням до бюджету та державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів). Це визначено Законом України „Про державну податкову службу в Україні”[3].
Забезпечення в повному обсязі податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів на добровільній основі в першу чергу залежить від рівня податкової культури населення та масово-роз'яснювальної роботи з платниками податків (додаток Б).
Таким чином, основними напрямками діяльності органів державної податкової служби щодо забезпечення ефективної роботи з платниками податків є:
формування податкової культури населення, у тому числі платників податків - юридичних та фізичних осіб;
пропаганда податкового законодавства та своєчасне інформування платників податків про зміни та доповнення в податковому законодавстві;
роз'яснення порядку застосування податкового законодавства та інших нормативно-правивох актів з питань оподаткування;
організація навчання платників податків і працівників податкових органів з питань застосування податкового законодавства;
забезпечення ефективного зворотного зв'язку платників податків з органами державної податкової служби.
Для виконання цих завдань застосовуються різноманітні форми масово-роз'яснювальної роботи, а саме:
проведення інформаційно-консультативних семінарів для платників податків;
організація тематичних зустрічей з трудовими колективами підприємств, установ та організацій, проведення лекцій з податкової тематики на підприємствах і в навчальних закладах;
проведення прес-конференцій, брифінгів, засідань „круглого столу”, сеансів телефонного зв'язку „гаряча лінія” з актуальних та проблемних питань оподаткування юридичних та фізичних осіб;
підготовка публікацій та виступів у засобах масової інформації;
роз'яснювальна та консультаційна робота з платниками податків за допомогою автоматизованої інформаційно-довідкової телефонної служби, інтернет-технологій, спеціалізованих консультаційних центрів та пунктів;
розгляд письмових звернень громадян, у тому числі платників податків з питань застосування чинного податкового законодавства (додаток В).
Світовий досвід діяльності податкових служб свідчить про те, що висока свідомість громадян щодо виконання свого конституційного обов'язку - своєчасно сплачувати податки - може бути досягнута лише за умови проведення постійної та цілеспрямованої роботи серед широких верств населення[28]. До основних напрямів такої роботи належать:
проведення цілеспрямованої пропаганди необхідності загальної податкової грамотності населення;
формування громадської думки шляхом пропаганди необхідності повної та сумлінної сплати податків як виконання свого громадянського обов'язку (з використанням прикладів інших країн і роз'ясненням цілей, на виконання яких спрямовуються кошти, отримані від сплати податків, а також відповідальності за ухилення від оподаткування);
проведення опитування серед населення для визначення рівня податкової грамотності, ступеня зацікавленості населення в цьому питанні і визначення категорій громадян - потенційних учасників навчання;
підготовка та розміщення на телебаченні і радіо спеціальних навчальних передач з роз'яснення податкової політики держави і чинного податкового законодавства;
опублікування в друкованих засобах масової інформації статей і виступів провідних фахівців податкової служби з актуальних питань оподаткування;
створення та розміщення соціальної реклами з податкової тематики;
проведення системної роботи серед майбутніх потенційних платників податків (у навчальних закладах, центрах перепідготовки кадрів при службах зайнятості населення тощо).
Для досягнення цих завдань необхідно виконувати цілий комплекс робіт, що дає можливість зацікавити різні верстви населення в одержанні інформації з податкової тематики, залучати їх до активних взаємовідносин з державою, надавати населенню можливість для одержання знань в галузі оподаткування. Так, пропаганду необхідності повної і своєчасної сплати податків доцільно здійснювати шляхом інформування населення про основні напрями витрат бюджетних коштів, широкого висвітлення виявлених фактів приховування доходів від оподаткування, злочинів та заходів відповідальності за порушення податкового законодавства[42]. Це сприятиме формуванню негативного ставлення громадськости до протиправних форм збагачення, умисного ухилення від сплати податків. Особлива увага повинна приділятися також питанням некомпетентності або незнання податкового законодавства, що може стати причиною виникнення податкових порушень.
Серед методів впливу громадської думки на недбайливих платників податків, боржників бюджету найбільш ефективним є розміщення в засобах масової інформації, на інформаційних стендах податкової служби й органів місцевої влади, у фінансово-банківських установах, лікувальних закладах, будинках культури інформації про підприємства - крупних боржників бюджету та їх керівництво. Це має більший ефект, ніж заходи примусового стягнення платежів. Крім того, ці заходи мають і неабиякий виховний, профілактичний ефект.
Проведення опитування серед населення з податкової тематики дає змогу досить точно визначити не лише вузькі місця в податковому законодавстві, що викликають незадоволення і нарікання платників податків, а й виявляти недоліки в роботі податкової служби. Узагальнені результати таких опитувань допомагають приймати зважені управлінські рішення, усувати недоліки податкового законодавства.
Розміщення на телебаченні і радіо спеціальних програм для роз'яснення податкового законодавства допомагає населенню одержувати необхідні знання з опадаткування, уникати поширених типових помилок щодо його застосування, поступово привчає населення до розуміння важливості для держави дисциплінованого платника податків[31].
Варто зазначити, що сьогодні телерадіомовлення стало громадською трибуною, з якої можна відзвітувати перед народом, платниками податків, роз'яснити свою політику, мобілізувати ряди прихильників. Ефективність розгляду на телебаченні і радіо питань податкової сфери зумовляється, в першу чергу, можливістю залучати до аналізу актуальних проблем представників органів влади, керівників податкових органів, провідних економістів та юристів.
Можна виділити чотири функції телерадіопередач, що використовуються в державній податковій службі:
Подобные документы
Становлення державної податкової служби України та основні етапи її створення. Система та структура органів, організація податкової роботи. Програма модернізації податкової служби України. Удосконалення форми та методів вилучення податкових платежів.
реферат [151,0 K], добавлен 26.11.2010Сутність державної податкової служби в структурі органів управління оподаткуванням.Основи та організація податкової роботи. Програма модернізації податкової служби України. Податкова міліція, як орган контролю за додержанням податкового законодавства.
курсовая работа [117,4 K], добавлен 07.12.2008Структура державної податкової інспекції м. Вознесенська в Миколаївській області. Облік та роз`яснювальна робота з платниками податків. Контроль за справлянням непрямих та непрямих податків, акцизного збору, ресурсних і майнових податків та платежів.
отчет по практике [58,8 K], добавлен 09.11.2011Розвиток, становлення податкової системи України, її функціонування та вдосконалення. Підрозділи державної податкової служби. Історія формування податкової системи України. Роль податків у державному регулюванні економіки, їх надходження до бюджету.
курсовая работа [479,5 K], добавлен 08.01.2016Державна податкова служба України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого впливає на загальний економічний та соціальний стан країни, необхідність її створення та структура, функції (права) органів. Сутність податкової роботи, елементи.
лекция [514,8 K], добавлен 18.11.2013Відповідальність працівників податкової інспекції. Організація прийому громадян і порядок розгляду письмових звернень. Стан контрольно-перевірочної роботи в Хустській податковій інспекції. Організація роботи з платниками податків в сучасних умовах.
отчет по практике [29,8 K], добавлен 22.01.2011Аналіз практики надання адміністративних послуг у розвинених країнах. Особливості роботи Державної фіскальної служби. Пропозиції щодо вдосконалення взаємовідносин фіскальних органів України з платниками податків і надання адміністративних послуг останнім.
статья [19,3 K], добавлен 19.09.2017Завдання, структура та концепція функціонування інформаційно-аналітичної системи податкової служби України. Організація інформаційного забезпечення Державної Податкової Служби. Структурна схема інформаційної системи обліку податків районної інспекції.
курсовая работа [1,5 M], добавлен 05.06.2010Характеристика структури, інформаційних систем та організації охорони праці в державній податковій інспекції Святошинського району м. Києва. Особливості обліку та проведення роз’яснювальної роботи з платниками податків. Основи адміністрування податків.
отчет по практике [67,8 K], добавлен 25.11.2010Основні етапи створення державної податкової служби України. Хронологія основних етапів створення державної податкової служби України. Перелік структурних підрозділів ДПА України. Досконалі форми та методи вилучення податкових платежів.
научная работа [18,3 K], добавлен 25.02.2007
