Треба констатувати той факт, що сьогодні менеджери, економісти та бухгалтери підприємств, проводячи аналітичні процедури, використовують сучасні інформаційні технології, на жаль, тільки як допоміжний засіб, працюючи здебільшого в таких програмних продуктах, як MS Excel, MS Word та MS Access.

Але науковці стверджують, що для більш ефективного застосування комп'ютерної техніки при проведенні аналітичних та управлінських процедур доцільніше використовувати комп'ютер не лише для обробки та подання інформації, а й безпосередньо в процесі аналізу даних та формулювання певних висновків.

Важливо відмітити, що використання сучасних програмних продуктів може дорого коштувати власникам підприємств, тому такі програми комплексного фінансового аналізу діяльності суб'єктів господарювання можуть дозволити собі тільки підприємства з великим рівнем доходів.

В даний час на ринку комп'ютерних програм є універсальні аналітичні програми і спеціальні, що використовуються в окремих галузях економіки. Яскравими представниками універсальних програмних продуктів є ІНЕК-АФСП, Audit Expert, БЕСТ-Ф.

Серед спеціальних аналітичних програм досить відомими є ИНЕК-аналітик, ИНЕК-інвестор, Project Expert, які дозволяють здійснити розробку бізнес-планів та інвестиційних проектів, а також провести оцінку їх економічної ефективності.

Значні переваги серед них мають ті інформаційні системи, які дозволяють користувачеві змінювати алгоритми розрахунку показників, і навіть створювати власні методики зі своїм набором розрахункових показників.

Це значно розширює рамки використання системи, але, з погляду розробників, значно ускладнює створення системи і, отже, підвищує її вартість. Порівняльні характеристики найбільш поширених на ринку систем автоматизації фінансового аналізу представлені в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Порівняльні характеристики систем автоматизації, що використовуються в процесі управління фінансовою діяльністю підприємства

Функціональні можливості	Модуль "Фінансовий аналіз" ІС "Галактика"	«БЕСТ-Ф»	«1С-АФСП»
Імпорт початкових даних	З системи «Галактика», текстових файлів і електронних таблиць	З системи «БЕСТ-4»	З будь-яких облікових систем у форматі ТХТ
Перевірка взаємозв'язку початкових даних	Є	Є	Є
Зміна шаблонів введення початкової інформації	Можливо	Можливо	Можливо
Перетворення початкової інформації в інший стандарт фінансової звітності	Можливо	Неможливо	Можливо
Об'єм реалізованих (підготовлених розробниками) методик аналізу (кількість аналітичних розрахункових показників)	Аналіз фінансового стану підприємства за методикою Ковальова і ін.	Аналіз структури майна, плато-спроможності, фінансової стійкості і ін.	Методик аналізу - 6; аналіз активів і пасивів аналітичного балансу, доходів і витрат, притоку і відтоку грошових коштів і ін.
Наявність реалізованих методик, затверджених офіційними органами	Немає	Є	Затверджених методик - 14
Настройка і зміна шаблонів методик	Є	Є	Є
Можливість створення призначених для користувача методик	Є	Є	Є
Диференціювання результатів аналізу залежно від галузевої приналежності підприємства	Є	Є	Є
Представлення результатів аналізу в графічному вигляді	Є	Є	Є
Текстовий висновок за наслідками аналізу	Немає	Немає	Є
Інструменти експорту даних	Є	Є	Є
Інші переваги та недоліки	Не зовсім зручний графічний редактор, відносно висока вартість і складність системи	Зручний довідник, табличний редактор	Графічний ролик, пошукова система, будь-яка кількість валют

Модуль «Фінансовий аналіз» системи «Галактика» (корпорація «Галактика») адресований керівникам і фахівцям фінансових служб. Основні завдання, що вирішуються в ньому, - оцінка фінансового стану підприємства і перспектив його подальшого розвитку з орієнтацією на підприємства всіх форм власності, у тому числі і з особливостями представлення звітності за міжнародними стандартами.

Використання засобів модуля забезпечує підтримку комплексу завдань, пов'язаних з оцінкою фінансового стану підприємства:

- гнучка настройка показників для цілей обліку і аналізу, настройка і визначення критеріїв оцінки;

- рішення задачі збору, побудови і фінансового аналізу звітності організації;

- різні варіанти методик розрахунку і аналізу показників;

- можливість роботи з індексами.

У модулі передбачена перевірка взаємозв'язку показників і форм звітності, що сприяє зменшенню кількості помилок в початковій інформації і підвищенню якості результатів аналізу. Проте слід відмітити, що модуль достатньо складний в експлуатації і відносно громіздкий, а ефективність його використання залежатиме від кількості методик, реалізованих розробниками у відповідній версії системи.

Автономна експлуатація модуля «Фінансовий аналіз» швидше за все буде економічно малоефективною із-за високої трудомісткості роботи і пристойної вартості.

Система БЕСТ-Ф (АРМ «Фінансового аналізу» компанії «Інтелект-Сервіс», Москва) призначена як для оперативного аналізу власної фінансово-господарської діяльності, так і для проведення незалежної зовнішньої експертизи і аналізу економічного стану підприємства з метою розробки стратегії його розвитку.

Вона об'єднує можливості електронної таблиці і бази даних, може обробляти різну інформацію, яка або вводиться вручну або імпортується з текстового файлу, або завантажується із споріднених систем «БЕСТ-3», «БЕСТ-4».

Програма має два варіанти виконання: «Зовнішній аналіз» і «Внутрішній аналіз» спеціалізованих функцій, що розрізняються набором, і шаблонів аналітичних документів.

Варіант «Внутрішній аналіз» володіє можливістю завантаження даних з програм «БЕСТ-3» і «БЕСТ-4» і виконує функції аналізу як публічної звітності, так і результатів внутрішнього обліку.

У системі спеціального аналізу реалізовані такі методики, як «Партнер», «Банкір», «Акціонер», «Банкрут». Методика «Банкрут» призначена для аналізу вірогідності банкрутства підприємства по зарубіжних методиках (модель Альтамана, Бівера, Копана і Гольдера і т.д.) і за допомогою критеріїв неплатоспроможності, вживаних у вітчизняній практиці (коефіцієнт поточної ліквідності, коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами, коефіцієнт відновлення (втрати) платоспроможності).

Також за допомогою закладених в програму методик, об'єднаних в систему комплексного аналізу, можна розрахувати такі показники підприємства, як структура майна, платоспроможність, фінансова стійкість, ділова активність. Результати аналізу представляються як у вигляді аналітичних таблиць, так і у вигляді графіків.

Своєрідним еталоном для розробників аналітичних програм є розробки московської фірми «ІНЕК». Одним з представників систем є система «1С-АФСП». При роботі з програмою можна отримати автоматично підготовлений в текстовому вигляді докладний висновок з фінансового стану підприємства.

Для оцінки фінансового стану підприємства в системі застосовуються «горизонтальний» і «вертикальний» аналіз:

- пасивів і активів аналітичного балансу (відносні і абсолютні зміни в структурі майна і джерелах його формування);

- прибутків і збитків;

- платоспроможності (коефіцієнт покриття, проміжний коефіцієнт покриття, термінова і абсолютна ліквідність, коефіцієнт Бівера, інтервал самофінансування, показник Альтамана і т.д.);

- фінансової стійкості (рівень власного капіталу, співвідношення позикового і власного капіталу, коефіцієнт покриття необоротних активів власним і довгостроковим позиковим капіталом).

При оцінці ефективності діяльності підприємства передбачена можливість порівняння досягнутих їм фінансових показників з рекомендованими значеннями. Також передбачено будувати графіки за будь-якими показниками, виводити діапазон рекомендованих значень, зберігати в базі і потім постійно використовувати відібрані графіки, передавати графіки в MS Word і Excel.

Таким чином, проведений огляд сучасних інформаційних систем, які можуть оптимізувати управління фінансовою діяльністю підприємства, показав наступне: найбільш прийнятними для використання в цілях проведення різноманітних розрахунків є такі програмні продукти, як система БЕСТ-Ф, система «1С-АФСП», модуль «Фінансовий аналіз» системи «Галактика».

При цьому найбільш повні аналітичні та управлінські можливості забезпечує інформаційна система «1С-АФСП». Тому саме вона може бути рекомендована до впровадження на досліджуваному підприємстві.

3.2 Використання інформаційних систем у процесі управління фінансовою діяльністю ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ”

Отже, для ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” з метою оптимізації процесу загального управління фінансовою діяльністю можна рекомендувати використання програми «1С-АФСП». Охарактеризуємо більш детально цю програму та можливості її використання.

Система аналізу фінансового стану підприємств «1С-АФСП» призначена для аналізу показників фінансового стану підприємств різних галузей і форм власності на підставі зовнішніх форм бухгалтерської звітності, дозволяє на підставі даних пакету "1С: Бухгалтерія" оцінити результати діяльності підприємства за показниками рентабельності, оборотністю, плато-спроможністю, ліквідністю, фінансовою стійкістю, визначає клас кредитоспроможності, оцінює структуру балансу. Систему «1С-АФСП» можна розглядати як інструмент фінансово-економічного аналізу для бухгалтерської програми "1С: Бухгалтерія".

Особливістю виконання розрахунково-аналітичних алгоритмів є можливість задання для кожного з показників, що розраховуються, мінімального і максимального з допустимих значень. Значення, що рекомендуються, виділяються на графіках горизонтальними лініями, що дозволяє наочно визначити, чи знаходяться розраховані фінансові показники в рамках допустимих меж. У формах значення, не відповідні рекомендованим, відбиваються червоним кольором.

Загальний алгоритм роботи з системою «1С-АФСП» полягає в наступному:

- спочатку в підготовлені форми річного звіту вводиться початкова інформація;

- вибираються форми, розрахунок показників яких буде проведений, і вказується метод розрахунку показників (у абсолютних і відносних значеннях);

- проводиться розрахунок.

Програма «1С-АФСП» дозволяє сформувати більше десятка вже підготовлених розробниками форм (об'ємом приблизно близько 100 показників), таких, як Баланс-нетто, Аналіз прибутків і збитків, Аналіз структури майна, Баланс і Звіт за стандартом GAAP (на російській і англійській мовах) та ін., а також створити свої аналітичні форми по власному алгоритму.

Для аналізу фінансового стану підприємства використовуються наступні групи показників:

- показники пасивів і активів аналітичного балансу (відносні і абсолютні зміни в структурі майна і джерел його формування);

- показники прибутків і збитків (фінансові результати);

- показники ефективності (рентабельність діяльності і капіталу, оборотність активів і елементів оборотного капіталу);

- показники платоспроможності (коефіцієнт покриття, термінова і абсолютна ліквідність, інтервал самофінансування, коефіцієнт Бівера, “Z-счет” Альтмана і ін.);

- показники фінансової стійкості (рівень власного капіталу, співвідношення позикового і власного капіталу, коефіцієнт покриття внеоборотних активів власним і довгостроковим позиковим капіталом і ін.);

- показники ринкової оцінки підприємства, що дають можливість порівняти його ринкову вартість з балансовою вартістю.

При роботі з програмою, аналітик має можливість використати усі або вибрати будь-який з трьох способів проведення фінансового аналізу, а саме:

1) Автоматичний аналіз діяльності підприємства. Цей спосіб аналізу є послідовною зміною графіків і тексту, що пояснює їх;

2) Аналіз автоматично підготовленого в текстовому вигляді детального Звіту з фінансовому стану підприємства і підготовка Звіту, побудованого за методикою, розробленою фахівцями фірми "ИНЭК" при здійсненні ними консалтингової діяльності. Цей Звіт, що містить як аналітичні таблиці, так і текст, вказує на причини кризи або ефективності діяльності підприємства, може бути експортований в Microsoft Word і при необхідності відредагований;

3) Самостійний детальний фінансовий аналіз на основі розрахованих аналітичних таблиць і графіків. Такий спосіб аналізу дозволяє аналітику, використовуючи свій досвід і знання, підготувати будь-який Звіт за результатами фінансового стану підприємства.

Програма "1 С: АФСП" також дозволяє провести фінансовий аналіз підприємств і визначити їх кредитоспроможність. Для зручності Користувача, без захисту поставляється "Блок введення початкових даних", який може поширюватися необмежено.

Аналізуючи фінансову діяльність підприємства та ефективність її організації особливо важливим є дослідження ліквідності та платоспроможності підприємства. Програма «1С-АФСП» допомагає його провести швидко і точно (рис.3.1).

Рис.3.1. Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства в ІС «1С-АФСП»

У програмі існує також можливість побудови балансу ліквідності з виділенням різних груп активів підприємства за ліквідністю і різних груп пасивів за терміном зобов'язань (рис.3.2).

Рис.3.2. Побудова балансу ліквідності в ІС «1С-АФСП»

Важливим етапом аналізу в ході оцінки ефективності фінансової діяльності підприємства є також аналіз фінансової стабільності та залежності підприємства (рис.3.3).

Для управління фінансовою діяльністю підприємства особливо важливою функцією інформаційних систем є сценарне імітаційне моделювання "Що буде, якщо...?".

ІС «1С-АФСП» дозволяє моделювати майбутні показники діяльності підприємства з урахуванням наявних взаємозв'язків. Зокрема, моделювання "Що буде, якщо...?" призначено для аналізу впливу початкових (факторних) показників на похідний (цільовий) показник.

Таке моделювання дозволяє проводити аналіз зміни цільового показника при зміні початкових показників. Для визначення релевантних початкових показників необхідний аналіз чутливості. Аналіз чутливості визначається через коефіцієнт еластичності цільового показника від факторного: наскільки зміниться цільовий показник при зміні факторного, наприклад, на 1 % (рис.3.4).

Рис.3.3. Аналіз фінансової стабільності в ІС «1С-АФСП»

Рис.3.4. Аналіз чутливості до факторних показників у ІС «1С-АФСП»

Якщо необхідно проаналізувати вплив початкових показників на який-небудь цільовий показник, користувач може з меню екземпляра звіту перейти до Аналізу чутливості і моделювання. Відкривається діаграма для порівняльного факторного аналізу, далі по натисненню на кнопку Аналіз чутливості і моделювання формується перелік початкових (факторних) показників, які впливають на вибраний цільовий показник.

Після вибору початкових (факторних) показників, ступінь впливу (рельовантность) яких необхідно проаналізувати, по команді Виконати аналіз програма обчислить коефіцієнти чутливості і проранжує початкові (факторні) показники по ступеню їх впливу на цільовий. При цьому кольором виділяються найбільш значущі, суттєво впливаючі факторні показники (рис.3.5).

Рис.3.5. Імітаційне моделювання в ІС «1С-АФСП»

Інтерфейс програми «1С-АФСП» і закладені в неї функціональні і сервісні функції, дають можливість:

- використовувати пошукову систему при відкритті або створенні нового підприємства;

- вводити початкову інформацію і аналізувати отримані результати в будь-якій вибраній валюті;

- готувати звіт про фінансовий стан підприємства, використовуючи більше 200 розрахованих показників;

- автоматично формувати результати аналізу в Word і Excel в зручному для підготовки звіту вигляді;

- постійно звертатися до інформації по ціноутворенню, маркетингу, рекламі;

- формувати результати аналізу на період будь-якої тривалості, в будь-якому вибраному тимчасовому інтервалі (місяць, квартал, рік).

Для роботи з програмою потрібний процесор не нижче Pentium 100 Мгц, 16 МБ оперативної пам'яті (бажано 32 МБ), близько 50 МБ вільного дискового простору. До програми входить також СУБД Interbase.

Висновок до розділу 3

Одним з напрямків оптимізації процесу загального управління фінансовою діяльністю підприємства є використання сучасних інформаційних технологій. В даний час на ринку комп'ютерних програм є універсальні аналітичні програми і спеціальні, що використовуються в окремих галузях економіки. Серед універсальних програмних продуктів можна виділити такі як ІНЕК-АФСП, Audit Expert, БЕСТ-Ф.

Значні переваги мають ті інформаційні системи, які дозволяють користувачеві змінювати алгоритми розрахунку показників, і навіть створювати власні методики зі своїм набором розрахункових показників. Однією з таких програм є «1С-АФСП», яка й рекомендована для впровадження на ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ”.

Дана інформаційна система дозволяє: використовувати пошукову систему при відкритті або створенні нового підприємства; вводити початкову інформацію і аналізувати отримані результати в будь-якій вибраній валюті; готувати звіт про фінансовий стан підприємства, використовуючи більше 200 розрахованих показників; автоматично формувати результати аналізу в Word і Excel в зручному для підготовки звіту вигляді; формувати результати аналізу на період будь-якої тривалості, в будь-якому вибраному тимчасовому інтервалі.

Розділ 4. Шляхи вдосконалення управління фінансовою діяльністю ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ”

4.1 Вдосконалення організації фінансового менеджменту підприємства

Перехід до ринкових умов господарювання зумовив зміну підходів до структуризації сільськогосподарських підприємств, викликану зміною їхніх функцій.

Так, якщо в неринковій економіці головною функцією підприємства була виробнича (операційна) функція -- виробництво продукції (послуг), то в ринкових умовах до неї додається фінансова функція (забезпечення підприємства власними та позичковими коштами для виробництва продукції, інвестиційна діяльність) і маркетингова функція (просування товару на ринок).

Операційна функція підприємства залежить від фінансової з огляду на постійну потребу в коштах, необхідних для забезпечення як поточної діяльності, так і розширення виробництва. Маркетингова функція сільськогосподарського підприємства направлена на прогнозування попиту на сільськогосподарську продукцію, рекламу, розробку стратегії ціноутворення, вивчення претензій споживачів до якості й термінів поставок.

Виходячи з позицій функціонального підходу, сьогодні практично для всіх аграрних підприємств актуальним завданням є вдосконалення організації фінансового менеджменту. Не є виключенням і ФГ “Агроподілля”.

Основними шляхами покращання загального управління фінансовою діяльністю на досліджуваному підприємстві можуть стати:

- удосконалення моделей оцінки ефективності фінансової діяльності підприємства: узагальнення системи показників, розробка індивідуальних критеріїв та визначення їх граничних значень, а також ступеня впливу на результати діяльності суб'єкта господарювання;

- покращення організації фінансової служби з урахуванням масштабів діяльності фірми та її організаційно-правової форми;

- автоматизація за допомогою сучасних комп'ютерних технологій та програмного забезпечення процесів роботи фінансової служби, бухгалтерії, зокрема реалізації управлінського обліку та формування звітності, організації руху інформаційних потоків;

- упровадження фінансового контролінгу як прогресивної концепції управління фінансами, зокрема здійснення бюджетування на підставі гнучких бюджетів, що дозволяє підприємству більш чутливо реагувати на зміни зовнішньому та внутрішньому середовищі;

- зміщення акценту з виробничого планування на фінансове;

- активізація процесів упровадження центрів відповідальності на підприємстві за напрямками діяльності.

Для вдосконалення процесів загального фінансового управління на підприємстві ФГ “Агроподілля” рекомендується створення|створіння| комплексної системи моніторингу використання фінансових ресурсів. З цією метою доцільно розробити проект організаційного та інформаційного забезпечення системи моніторингу.

При цьому організаційне забезпечення повинно включати конкретні організаційні заходи в системі управління підприємством, а інформаційне забезпечення має виступати, по-перше, результатом здійснених організаційних заходів, а по-друге, - базою для подальших заходів з організації моніторингу використання фінансових ресурсів підприємства.

Отже, одним з головних організаційних заходів на ФГ “Агроподілля” має стати вдосконалення організації моніторингу використання фінансових ресурсів на підприємстві. На сьогодні на досліджуваному підприємстві немає окремого відділу, який би займався моніторингом фінансово-економічних показників діяльності підприємства.

Оцінку ефективності використання власних та залучених фінансових ресурсів на підприємстві здійснює лише бухгалтер, і то частково і рідко. Така ситуація потребує термінового вирішення, адже в умовах ринкової економіки моніторинг формування і використання фінансових ресурсів на ФГ “Агроподілля” повинен здійснюватися регулярно і ефективно, рішення повинні прийматися швидко, узгоджуватися в межах “одного кабінету”, тобто фахівці з фінансового менеджменту повинні працювати в одному відділі і підпорядковуватися безпосередньо керівнику підприємства.

Головним і вирішальним заходом щодо подолання сформованої ситуації повинно бути формування єдиної структурної служби фінансового менеджменту підприємства. На наш погляд, її слід сформувати у вигляді окремого відділу підприємства, передбачивши у його структурі спеціалістів фінансового моніторингу та планування. В результаті структура фінансового відділу ФГ “Агроподілля” матиме наступний вигляд (рис.4.1).

Рис.4.1. Місце новоствореної служби фінансового менеджменту в структурі управління ФГ “Агроподілля”

Основні організаційні механізми, що пропонується закласти при створенні відділу фінансового моніторингу, включають таке:

- відділ фінансового менеджменту підпорядкована фінансовому директору підприємства;

- у процесі своєї діяльності відділу фінансового менеджменту в спеціальному (функціональному) відношенні підпорядковані відповідні підрозділи компанії, що повинні надавати відповідну інформацію щодо наявності та використання фінансових ресурсів на підприємстві;

- на спеціаліста з фінансового менеджменту покладається задача періодичної ревізії та постійного контролю організації системи моніторингу на підприємстві;

- на спеціаліста з фінансового планування покладається задача постійного планування обсягів надходження та витрачання фінансових ресурсів;

- відділ фінансового менеджменту повинен бути оснащений сучасним інформаційно-технічним, комп'ютерним забезпеченням: підприємство встановлює, обслуговує комп'ютерне програмне забезпечення для оптимізації процесу фінансового моніторингу, навчає спеціалістів з фінансового моніторингу та інших підрозділів компанії основам моніторингу та перевірки результатів власної роботи за допомогою комп'ютерних програм.

Побудова системи фінансового менеджменту базується на наступних основних принципах:

1) спрямованість системи фінансового моніторингу на досягнення фінансової стратегії підприємства;

2) багатофункціональність фінансового моніторингу;

3) орієнтованість фінансового моніторингу на кількісні показники;

4) відповідність методів фінансового моніторингу специфіці методів фінансового аналізу і фінансового планування;

5) своєчасність, простота і гнучкість побудови системи фінансового моніторингу;

6) економічна ефективність впровадження фінансового моніторингу на підприємстві.

Впровадження на підприємстві системи фінансового моніторингу дозволяє значно підвищити ефективність всього процесу управління його фінансовою діяльністю.

З урахуванням перелічених принципів система моніторингу фінансових ресурсів на підприємстві будується за наступними етапами.

І. Визначення об'єкту моніторингу. Це загальна вимога до побудови будь-яких видів моніторингу на підприємстві з позицій цільової його орієнтації. Об'єктом фінансового моніторингу в нашому випадку є управлінські рішення по основним аспектам використання фінансових ресурсів ФГ “Агроподілля”.

ІІ. Визначення видів і сфери моніторингу. У відповідності з концепцією побудови системи моніторингу ФГ “Агроподілля”, він поділяється на слідуючі основні види: стратегічний моніторинг; поточний моніторинг; оперативний моніторинг. Кожному з цих перлічених видів моніторингу повинна відповідати його сфера і періодичність здійснення його функцій.

ІІІ. Формування системи пріоритетів показників, що контролюються. Вся система показників ранжирується по значимості. В процесі такого ранжування спочатку в систему пріоритетів першого рівня відбираються найбільш важливі показники даного виду моніторингу; потім формується система пріоритетів другого рівня, показники якого знаходяться у факторному зв'язку з показниками першого рівня; аналогічним чином формується система пріоритетів третього і наступних рівнів.

В основі моніторингу фінансових ресурсів ФГ “Агроподілля” повинні лежати показники, які характеризують їх величину, якісний стан, структуру, вартість та ефективність використання.

ІV. Розробка системи кількісних стандартів контролю. Після визначення і ранжування переліку фінансових показників, які контролюються, виникає необхідність встановлення кількісних стандартів по кожному з них. Такі стандарти можуть встановлюватись як в абсолютних, так і у відносних показниках. Крім того, такі кількісні стандарти можуть носити стабільний або рухомий характер.

Цей етап побудови системи моніторингу контрольованих фінансових показників охоплює наступні основні моменти:

а) Побудова системи інформативних звітних показників. Ця система представляє собою так звану “первинну інформаційну базу спостереження”, необхідну для наступного розрахунку агрегованих по підприємству окремих аналітичних абсолютних і відносних фінансових показників, які характеризують результати фінансової діяльності підприємства.

б) Розробка системи узагальнюючих (аналітичних) показників, які відображають фактичні результати досягнення передбачених кількісних стандартів контролю, здійснюється в чіткій відповідності з системою фінансових показників. При цьому забезпечується повна співставність кількісного виразу встановлених стандартів і контрольованих аналітичних показників. В процесі розробки такої системи будуються алгоритми розрахунку окремих узагальнюючих (аналітичних) показників з використанням первинної інформаційної бази спостереження і методів фінансового аналізу.

в) Визначення структури і показників форм контрольних звітів (рапортів) виконавців призначене сформувати систему носіїв контрольної інформації. Для забезпечення ефективності моніторингу така форма звіту повинна бути стандартизована і вміщувати слідуючу інформацію:

- фактично досягнуте значення контрольованого показника (у відповідності з передбаченим);

- розмір відхилення фактично досягнутого значення контрольованого показника від передбаченого;

- факторний розклад розміру відхилення. Алгоритм такого розкладу повинен бути визначений і доведений до кожного виконавця раніше;

- пояснення причин негативних відхилень по показнику в цілому і окремим його складовим.

Форма стандартного контрольного звіту (рапорту) виконавця диференціюється у відповідності із змістом доведеного йому бюджету (плану).

г) Визначення контрольних періодів по кожній групі контрольованих показників. Конкретизація контрольного періоду по групам показників визначається “терміновістю реагування”, необхідною для ефективного управління фінансовою діяльністю на даному підприємстві.

З урахуванням цього принципа виділяють:

- тижневий (декадний) контрольний звіт;

- місячний контрольний звіт;

- квартальний контрольний звіт.

д) Встановлення розмірів відхилень фактичних результатів контрольованих показників від встановлених стандартів здійснюється як в абсолютних, так і у відносних показниках. Так як кожний показник міститься в контрольних звітах виконавців, на даній стадії він агрегується в рамках підприємства в цілому.

При цьому по відносним показникам всі відхилення поділяються на три групи:

- позитивне відхилення;

- негативне “допустиме” відхилення;

- негативне “критичне” відхилення.

е) Виявлення основних причин відхилень фактичних результатів контрольованих показників від встановлених стандартів проводиться по підприємству в цілому і по окремим “центрам відповідальності”. В процесі такого аналізу виділяються і розглядаються ті показники фінансового моніторингу, в яких спостерігаються “критичні” відхилення від цільових нормативів, завдань поточних планів і бюджетів. По кожному критичному відхиленню повинні бути виявлені причини, які їх визвали. В процесі здійснення такого аналізу в цілому по підприємству використовуються відповідні розділи контрольних звітів виконавців.

Розроблена система моніторингу повинна корегуватись при зміні мети фінансового контролю і системи показників поточних планів і бюджетів ФГ “Агроподілля”.

V. Формування системи алгоритмів дій з усунення відхилень є заключним етапом побудови системи фінансового моніторингу на ФГ “Агроподілля”.

Принципова система дій менеджерів підприємства в цьому випадку заключається в трьох алгоритмах.

а) “Не вживати ніяких заходів”. Ця форма реагування передбачається в тих випадках, коли розмір негативних відхилень значно нижче передбаченого “критичного” критерію.

б) “Усунути відхилення”. Така система дій передбачає процедуру пошуку і реалізації резервів по забезпеченню виконання цільових, планових або нормативних показників. При цьому резерви розглядаються в розрізі різноманітних аспектів фінансової діяльності і окремих фінансових операцій. В якості таких можливостей може бути розглянута доцільність введення посиленого режиму економії (по принципу “відсікання лишнього”), використання системи фінансових резервів та інші.

в) “Змінити систему планових або нормативних показників”. Така система дій проводиться в тих випадках, коли можливості нормалізації окремих аспектів фінансової діяльності обмежені або взагалі відсутні. В цьому випадку по результатам фінансового моніторингу вносяться пропозиції по корегуванню системи цільових стратегічних нормативів, показників поточних фінансових планів або окремих бюджетів. В окремих критичних випадках може бути обґрунтована пропозиція про припинення окремих виробничих, інвестиційних і фінансових операцій і навіть діяльності окремих центрів витрат і інвестицій.

В цілому, впровадження на ФГ “Агроподілля” системи фінансового моніторингу дозволить суттєво підвищити ефективність всього процесу управління його фінансовою діяльністю.

Результатом впровадження такої системи фінансового моніторингу на ФГ “Агроподілля” має стати технологія складання скоординованого по всіх підрозділах або функціях фінансового плану роботи підприємства, що базується на комплексному аналізі прогнозів зміни зовнішніх і внутрішніх параметрів і отриманні|здобутті| за допомогою розрахунку економічно-фінансових індикаторів діяльності підприємства, що дозволяє детально визначити власні фінансові ресурси та ефективність їх використання, а також потребу підприємства в додаткових ресурсах.

4.2 Оцінка резервів покращення результатів фінансової діяльності ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ”

Основним завданням управління фінансовою діяльністю є забезпечення стійкого фінансового стану підприємства, а також його покращення у динаміці.

З метою розробки шляхів поліпшення фінансового стану на підприємстві ФГ “Агроподілля” нами було проведено детальний фінансовий аналіз результатів його діяльності. На основі проведеного аналізу ми визначили існуючі на підприємстві проблеми. І тепер, знаючи ці негативні сторони фінансового стану ФГ “Агроподілля”, ми можемо розробити конкретні заходи для покращення фінансового стану досліджуваного підприємства.

Отже, сформулюємо перш за все ті проблеми, які було виявлено в процесі аналізу. В фінансовому стані підприємства ФГ “Агроподілля” спостерігаються певні негативні тенденції щодо фінансових коефіцієнтів. Розглянемо їх детальніше.

Розглянемо негативні тенденції у плані фінансової стабільності та платоспроможності досліджуваного підприємства:

- коефіцієнт незалежності не досягає мінімально допустимого значення;

- коефіцієнт співвідношення власних та залучених засобів показує, що на 1 гривню залучених засобів припадає лише 0,92 грн. власних засобів;

- більше половини всіх зобов'язань ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” є довгостроковими;

- спостерігається значний дефіцит найбільш ліквідних активів - грошових коштів та їх еквівалентів.

- підприємство на сьогодні не має достатніх запасів для розрахунку по довгостроковим зобов'язанням;

- коефіцієнт абсолютної ліквідності значно нижчий за мінімальне нормативне значення цього показника.

Отже, для покращення фінансової стабільності (стійкості) та платоспроможності (ліквідності) ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” потрібно забезпечити зменшення частки залучених засобів і збільшення частки власних засобів, в тому числі легколіквідних грошових коштів.

У даній ситуації негативним є те, що підприємство не має вільних грошових ресурсів для розрахунку по найбільш терміновим зобов'язанням. Таким чином, щоб провести розрахунки по короткостроковим зобов'язанням і тим самим збільшити частку власних засобів, підприємству потрібно:

- забезпечити реалізацію всієї продукції, що застоюється на складах;

- зменшити постійні витрати;

- зменшити змінні витрати;

- забезпечити зменшення дебіторської заборгованості тощо.

Розглянемо ці шляхи вдосконалення фінансового стану підприємства ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” більш детально.

Реалізацією і просуванням продукції на ринок на підприємстві займається безпосередньо директор. Звичайно ж, досить часто керівник підприємства не взмозі прослідкувати за всіма тенденціями ринку, не встигає знайти найбільш вигідного покупця тощо.

Тому, можливо, на підприємстві доцільно було б ввести посаду менеджера зі збуту продукції, завданням якого б став пошук постійних клієнтів - покупців агропродукції.

При цьому варто враховувати можливість скорочення собівартості продукції за рахунок скорочення витрат на збут. Зокрема цьому завданню сприяютимуть тісні зв'язки ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” з посередниками та споживачами.

Особливо актуальною для скорочення витрат збуту ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” могла б стати співпраця з крупними переробними підприємствами, які б закуповували продукцію прямо з поля і в подальшому займалися її транспортуванням та реалізацією самостійно. Це забезпечило б для ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ”, з одного боку, налагоджені зв'язки та канали реалізації продукції з метою зниження запасів, а з іншого боку, - економію витрат на транспортування та реалізацію продукції.

З метою підвищення обсягів та темпів реалізації продукції варто провести пошук клієнтів у Вінницькому регіоні, розмістити рекламну інформацію про ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” на аграрних сайтах. Саме швидка реалізація продукції допоможе зекономити значну частку витрат на зберігання продукції і тим самим дозволить стабілізувати й покращити фінансовий стан підприємства.

До резервів зниження суми і питомої ваги постійних витрат на досліджуваному підприємстві ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” можна віднести:

- скорочення накладних витрат (витрат на управління) при неблагонадійній кон'юнктурі ринку;

- продаж частини обладнання і нематеріальних активів, що не використовується, з метою зниження потоку амортизаційних відрахувань та широке використання короткострокових форм лізингу сільськогосподарської техніки замість їхнього залучення до власності шляхом купівлі за вільні грошові кошти;

- поступова заміна енергетично невигідної старої техніки на нові сільгоспмашини з низьким рівнем споживання палива;

- скорочення обсягів ряду комунальних послуг, що споживаються підприємством.

До резервів економії змінних витрат на досліджуваному підприємстві ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” можна віднести:

- зниження чисельності робітників основного і додаткового виробництва за рахунок забезпечення зростання продуктивності праці, що може стати можливим за умови технічного оновлення сільськогосподарської техніки та всього виробничого циклу на підприємстві;

- скорочення обсягів запасу матеріалів, готової продукції, що потребує оптимізації процесів логістики на підприємстві. При цьому доцільно знайти можливості забезпечення для підприємства вигідних умов постачання матеріалів (більш дешеві закупівельні ціни, придбання у розстрочку і таке інше).

Збільшення суми грошових коштів на розрахунковому рахунку підприємства не лише збільшить коефіцієнт абсолютної ліквідності, а й дозволить підприємству брати довго- і короткострокові позики для фінансування поточної діяльності (а також для необхідного оновлення основних засобів), які видаються лише платоспроможним підприємствам, у яких коефіцієнт абсолютної ліквідності відповідає нормі. Таким чином, це завдання досить актуальне на даному етапі.

Крім цього, збільшення грошових коштів можна забезпечити за рахунок зменшення дебіторської заборгованості. Це особливо актуально, так як в ході аналізу ділової активності підприємства ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” нами було встановлено негативну тенденцію зменшення в часі обертання дебіторської заборгованості та збільшення терміну обороту дебіторської заборгованості, що має місце на досліджуваному підприємстві в 2011 році. Це стимулює до зменшення обсягів дебіторської заборгованості та прискорення її обертання.

Отже, ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” повинне, з одного боку, зменшити суми дебіторської заборгованості, а з іншого боку, - прискорити її повернення (не слід надавати відстрочку боржникам, зменшити кількість договорів на реалізацію продукції в кредит тощо).

Реалізація запропонованих заходів дасть змогу забезпечити покращення фінансових результатів діяльності досліджуваного підприємства. це видно з табл.4.1.

Таблия 4.1

Фінансові показники діяльності ФГ у 2011 р. та плановому періоді

Показник	2011 р.	2012 р. (план)	Відхилення, тис.грн.
Дебіторська заборгованість, тис.грн.	1787,9	1250,0	-537,9
Запаси готової продукції, тис.грн.	504,5	120,0	-384,5
Дохід від реалізації продукції. тис.грн.	76328,7	78371,1	+922,4
Чистий дохід від реалізації, тис.грн.	63607,2	65306,6	+1699,46реалізації, тис.грн.
Витрати на збут, тис.грн.	3761,5	2500,0	-1261,5
Адміністративні витрати, тис.грн.	1449,3	1100,0	-349,3
Прибуток від операційної діяльності, тис.грн.	2912,2	6222,4	+3310,2

Таким чином, запропоновані заходи в плановому періоді можуть забезпечити зростання прибутку від операційної діяльності в обсязі 3310,2 тис.грн.

Крім того, одним зі шляхів покращення фінансового стану підприємства є ефективна фінансова діяльність. Оскільки фінансова стабільність досліджуваного підприємства в 2011 році лише досягла своєї норми, то при розробці фінансової політики не слід планувати залучення додаткових фінансових ресурсів із зовнішніх джерел. Доцільніше оптимізувати розподіл та використання власних фінансових ресурсів ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ”.

В цілому, ефективність використання власних фінансових ресурсів на досліджуваному підприємстві значною мірою залежить від наявності прибутку підприємства.

Одним з основних напрямів поліпшення використання капіталу підприємства є, перш за все, забезпечення максимального обсягу залучення власних фінансових ресурсів за рахнок внутрішніх джерел: чистого прибутку і амортизаційних відрахувань.

У свою чергу, збільшення чистого прибутку можливе за рахунок підвищення ефективності використання власного капіталу - збільшення оборотності та підвищення рентабельності власного капіталу.

Співвідношення використання прибутку на споживання і накопичення здійснює вирішальний вплив на фінансовий стан підприємства. Якщо накопичених коштів недостатньо, зростає потреба в залучених коштах, знижується потенціал розвитку підприємства, який характеризується показником рентабельності власного капіталу.

Так, на ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” у 2009 році цей показник становив 9,7%, у 2010 році - 22,67%, у 2011 році - 19,51% (розрахунки проводилися в попередньому розділі роботи). Тобто, можна було відмовитися від споживання прибутку підприємства і збільшити власні фінансові ресурси відповідно на 9,7%, 22,67% та 19,51 %.

В процесі формування фінансової політики на ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” слід проводити пошук оптимального співвідношення між споживанням і накопиченням отриманого прибутку, а також оптимальної структури джерел фінансування. Такий взаємозв'язок характеризує категорія левериджу, яка виступає у двох видах: виробничому та фінансовому.

Виробничий леверидж (важіль) полягає у потенційній можливості впливати на формування прибутку від основної діяльності за рахунок зміни обсягу виробництва (реалізації) продукції і співвідношення постійно-змінних витрат у структурі собівартості.

Цей механізм діє наступним чином: зростання обсягу виробництва (реалізації) зменшує рівень постійних витрат на одиницю продукції, а отже, збільшує прибуток на одиницю, що відповідним чином відображається на обсязі та структурі основних і оборотних засобів і ефективності їх використання. Виробничий леверидж покладено в основу аналізу співвідношення "витрати-обсяг-прибуток".

Рівень виробничого левериджу можна визначити за формулою:

ЛВ = , (4.1)

де ЛВ - виробничий леверидж;

- приріст прибутку від реалізації продукції, %;

- приріст обсягу реалізації продукції, %.

Економічний зміст виробничого левериджу полягає у тому, що він показує рівень чутливості валового прибутку до зміни обсягу виробництва (реалізації).

Фінансовий леверидж (важіль) на відміну від виробничого, тісно пов'язаний з фінансовою діяльністю підприємства. Він є потенційною можливістю впливати на фінансові результати та рентабельність підприємства шляхом зміни обсягу та структури пасивів за рахунок залучених коштів (довгострокових кредитів банку, облігаційних позик, сертифікатів тощо).

Використання залучених коштів господарюючими суб'єктами пов'язано з певними витратами (сплатою відсотків). Фінансовий леверидж дає змогу оптимізувати співвідношення між власними та залученими ресурсами та визначити їх вплив на прибуток.

Рівень фінансового левериджу зростає при зростанні питомої ваги довгострокових позик у зв'язку з тим, що зростає сума відсотків, які по них сплачуються. Якщо підприємство не використовує довгострокових позик, а отже, не сплачує відсотки, фінансовий леверидж дорівнює одиниці, тобто абсолютно не впливає на фінансові результати.

Фінансовий леверидж характеризує взаємозв'язок чистого прибутку та прибутку до оподаткування і розраховується наступним чином:

ЛФ = , (4.2)

де ЛФ - фінансовий леверидж;

- приріст чистого прибутку, %;

- приріст прибутку до оподаткування, %.

Даний показник показує, у скільки разів чистий прибуток перевищує прибуток до оподаткування. Він тісно пов'язаний з поняттям фінансового ризику, тобто ризику, зумовленого можливою нестачею коштів для сплати відсотків за довгостроковими кредитами.

Отже, зростання рівня фінансового левериджу характеризує зростання ризикованості діяльності підприємства.

Позитивним буде значення фінансового важеля за умови, що рентабельність капіталу вище ставки позикового капіталу. Тому для підвищення рентабельності капіталу, крім зростання чистого прибутку та суми власного капіталу, необхідно залучати позикові кошти на вигідних умовах.

З метою визначення перспективних ефективних напрямків використання власних фінансових ресурсів досліджуваного підприємства проведемо розрахунок розглянутих показників в динаміці (табл.4.2).

Таблиця 4.2

Розрахунок виробничого та фінансового левериджу ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” в 2009-2011 роках

Показники	2009	2010	Приріст 2010/ 2009, %	2011	Приріст 2011/ 2010, %
1.Обсяг реалізації продукції, тис.грн.	52210,1	52369,8	0,31	76328,7	45,75
2.Прибуток від реалізації, тис.грн.	4758,3	7082,0	48,83	8756,0	23,64
3.Прибуток до оподаткування, тис.грн.	683,2	1936,8	183,49	2094,6	8,15
4.Чистий прибуток, тис.грн.	466,4	1416,7	203,75	1548,9	9,33
5.Виробничий леверидж (р.2 : р.1)	-	-	157,52	-	0,52
6.Фінансовий леверидж (р.4 : р.3)	-	-	1,11	-	1,14

Більш наочно зміну рівня виробничого та фінансового левериджу на досліджуваному підприємстві демонструє рис.4.2.

Рис.4.2. Динаміка виробничого та фінансового левериджу на ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” в 2009-2011 роках

Як видно з табл. 4.2 та рис.4.2, виробничий леверидж на ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” в 2010 році складав 157,52. Такий рівень виробничого левериджу означає, що збільшення обсягу реалізації на 1% підприємство збільшувало прибуток від реалізації аж на 157,52% Тобто, це свідчить про невисокі значення постійних витрат на підприємстві, які не залежать від обсягів реалізації.

В 2011 році виробничий леверидж на ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” складає лише 0,52. Такий рівень виробничого левериджу означає, що зміна (а в нашому випадку - збільшення) обсягу реалізації на 1 % змінює (збільшує) прибуток від реалізації на 0,52%.

Отже, збільшення обсягів реалізації продукції підприємства ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” лише незначно сприяло б зростанню прибутку від реалізації.

Але в умовах високої конкуренції досить важко забезпечити навіть незначне збільшення обсягів реалізації, а в результаті й обсягів оптових закупівель продукції ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ”.

Фінансовий леверидж на ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” в 2010 році становив 1,11. Такий рівень фінансового левериджу означає, що приріст прибутку до оподаткування на 1 % збільшував чистий прибуток на 1,11 %.

У 2011 році фінансовий важель зріс і склав 1,14. Тобто, зміна (в нашому випадку - це зростання) прибутку до оподаткування на 1% веде до зміни (збільшення) чистого прибутку підприємства на 1,14%.

Оскільки зростання рівня фінансового левериджу характеризує зростання ризикованості діяльності підприємства, то для ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” важливими напрямками використання власних фінансових ресурсів мають стати напрямки, пов'язані зі зниженням фінансових ризиків.

Такими напрямками є використання власних ресурсів з метою самофінансування та створення резервів.

Тому у випадку отримання прибутку ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” варто проводити його тезаврацію. Тезаврація прибутку -- це спрямування його на формування власного капіталу підприємства з метою фінансування інвестиційної та операційної діяльності.

Величина тезаврації відповідає обсягу чистого прибутку, який залишився в розпорядженні підприємства після сплати всіх податків та нарахування дивідендів. Збільшення власного капіталу в результаті тезаврації прибутку підприємства являє собою відкрите самофінансування.

Тезаврований прибуток відображається в балансі за такими позиціями:

- у пасиві за статтями: нерозподілений прибуток; резервний капітал; статутний капітал;

- в активі він може бути спрямований на фінансування будь-яких майнових прав: оборотних і необоротних, короткострокових і довгострокових.

Серед вітчизняних економістів досить часто висловлюється думка, що нерозподілений прибуток слід спрямовувати переважно на поповнення власних обігових коштів підприємства та формування резервів ліквідності, які можуть бути використані підприємством у разі фінансових ускладнень. Разом з тим, ефективним буде спрямування прибутків на інші форми самофінансування та на створення інших резервів. Це створить певний запас міцності у фінансовій діяльності ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ”, покращить його фінансову стійкість.

Зрозуміло, що основне призначення резервів полягає в забезпеченні виконання захисної функції власного капіталу підприємства. Підприємство може спрямовувати на покриття збитків усі види резервів, а також за певних обставин -- статутний капітал. Зрозуміло, що насамперед на покриття збитків слід направити нерозподілений прибуток (за його наявності).

За вичерпання такого прибутку для таких цілей слід використати приховані резерви (забезпечення наступних витрат і платежів) і резервний капітал, створений за рахунок прибутку.

У разі дефіциту і цих джерел на погашення непокритих збитків можна спрямувати капітальні резерви (додатковий капітал). Останньою можливістю покриття збитків є спроба отримати санаційний прибуток у результаті зменшення статутного капіталу.

Розглянемо детальніше основні види резервів, які можуть створюватися на ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” за рахунок власних фінансових ресурсів з метою зниження фінансових ризиків в умовах економічної кризи та погіршення кон'юнктури ринку.

Резервний капітал (у вузькому розумінні) -- це сума резервів, сформованих за рахунок чистого прибутку в розмірах, установлених засновницькими документами підприємства та нормативними актами. Резервний капітал може використовуватися на такі основні цілі:

- покриття збитків підприємства;

- виплата боргів у разі ліквідації підприємства;

- виплата дивідендів (якщо величина резервів перевищує мінімально допустимий рівень);

- інші цілі за законодавством або статутними документами.

До формування мінімально необхідного розміру резервів їх можна використовувати лише для покриття збитків.

Отже, на сьогодні резервний капітал ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” повинен бути зменшений на 4949,9 тис.грн. з метою покриття нерозподілених збитків, що мали місце на початок 2012 року.

Слід зауважити, що до так званих капітальних резервів, тобто резервів, які створюються за рахунок капіталу власників (чи інших осіб), належить додатковий капітал. Джерелом формування зазначених резервів не є господарська діяльність підприємства. Поняття «Додатковий капітал» з'явилось у вітчизняній економічній практиці відносно недавно. Згідно з визначенням, яке наводиться у стандартах бухгалтерського обліку, додатковий капітал -- це сума приросту майна підприємства, яка виникла в результаті переоцінки (індексації), безоплатно одержаних необоротних активів та від емісійного доходу. Вітчизняними нормативними актами не встановлено жодних обмежень щодо розмірів капітальних резервів.

Розрізняють додатковий вкладений капітал та інший додатковий капітал. Додатковий вкладений капітал характеризує суму емісійного доходу (різниця між продажною і номінальною вартістю первісно розміщених акцій), отриманого в результаті реалізації акціонерними товариствами власних корпоративних прав. На ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” додатковий вкладений капітал на сьогодні відсутній.

До складу іншого додаткового капіталу належать такі складові:

- інший вкладений капітал;

- дооцінка (уцінка) необоротних активів;

- вартість безкоштовно отриманих необоротних активів.

До складу дооцінки (уцінки) необоротних активів на ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” відноситься сума дооцінки (уцінки) активів, яка проводиться у випадках, передбачених законодавством.

До складу вартості безкоштовно отриманих необоротних активів включається вартість необоротних активів, безкоштовно одержаних підприємством від інших осіб. Вона вважається додатковим капіталом i зменшується на суму нарахованої амортизації, величина якої визнається доходом одночасно з її нарахуванням.

Додатковий вкладений капітал та інший додатковий капітал здебільшого можна використовувати за такими основними напрямами:

- по-перше, на покриття балансових збитків, за умови, що на ці цілі використані всі інші джерела;

- по-друге, на збільшення статутного капіталу;

- по-третє, на покриття різниці між фактичною собівартістю вилученого капіталу, що анулюється, та його номіналом.

До основних обмежень щодо використання додаткового капіталу слід віднести заборону його спрямування на збільшення статутного капіталу чи викуп власних корпоративних прав, якщо в балансі відображені непокриті збитки та недопустимість його розподілу з метою виплати дивідендів у грошовій формі.

До числа обов'язкових резервів, які повинні створюватися на підприємстві, і особливо в умовах високого фінансового ризику, як це має місце в 2011 році на ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ”, належить резерв сумнівних боргів, який формується з метою покриття можливих збитків підприємства в результаті непогашення боржником сумнівної чи безнадійної дебіторської заборгованості. Нарахування суми резерву відображається у складі інших операційних витрат. Оскільки в результаті формування резерву сумнівних боргів зменшується чистий прибуток підприємства, опосередковано це впливає на розмір власного капіталу.