Ефективність управління оборотним капіталом

Управління оборотним капіталом підприємства на прикладі ОМКП "Орджонікідзетеплоенерго". Нормативно-правові документи, загальна характеристика фінансової діяльності. Аналіз фінансового стану підприємства, використання оборотних та власних коштів.

Рубрика Финансы, деньги и налоги
Вид отчет по практике
Язык украинский
Дата добавления 19.07.2011
Размер файла 863,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

  • Вступ
  • Розділ 1. Управління оборотним капіталом підприємства на прикладі ОМКП "Орджонікідзетеплоенерго
  • Розділ 2. Нормативно-правові документи омкп "Орджонікідзетеплоенерго"
  • Розділ 3. Загальна характеристика фінансової діяльності омкп "Орджонікідзетеплоенерго"
  • 3.1 Організаційно-економічна характеристика Орджонікідзевського міського комунального підприємства "Орджонікідзетеплоенерго"
  • 3.2 Аналіз фінансового стану ОМКП "Орджонікідзетеплоенерго"
  • Висновки та пропозиції
  • Список використаної літератури

Вступ

В умовах України перехід до ринку супроводжується для багатьох підприємств влученням до зони господарської невизначеності і високого ризику. А тому, більшість підприємств стоїть перед необхідністю об'єктивної оцінки фінансового стану, платоспроможності та надійності своїх партнерів, постійного догляду за якістю розрахунково-фінансових операцій і платіжної дисципліни.

В господарській практиці при оцінці стану підприємства велику увагу приділяють аналізу та визначенню раціональності розміщення оборотного капіталу, так як саме від швидкості перетворення оборотних коштів у грошову форму залежить ліквідність підприємства, отримання прибутку з кожного обороту. В зв'язку з цим виникає необхідність у встановленні та обґрунтуванні критерію раціонального використання джерел фінансування оборотних коштів та ефективності використання їх.

Від стану та розміщення оборотного капіталу, правильного вибору джерел його фінансування на підприємстві також залежить фінансова стійкість та стабільність діяльності суб'єкта. Фінансово стійке підприємство має переваги в залученні інвестицій, отриманні кредитів, виборі постачальників і споживачів; воно більш незалежне від несподіваної зміни ринкової кон'юнктури, отже, у нього менше ризик бути неплатоспроможним і опинитися на межі банкрутства. Рішення задач стабілізації фінансового стану організації вимагає знаходження джерел фінансових ресурсів, їх раціонального розподілу, ефективного використання в ході проведення фінансового аналізу, який дає оцінку фінансової діяльності господарюючого суб'єкта, та прийняття управлінських рішень.

Мета практики - зібрати необхідні матеріали для написання дипломної роботи та набути навичок застосування методів наукових досліджень і проведення науково-дослідної роботи.

Основні завдання переддипломної практики:

- розглянути актуальність вибраної теми дипломної роботи;

- скласти бібліографію з теми дослідження;

- здійснити огляд теоретичних положень за темою дипломної роботи;

- засвоїти методи та напрямки збирання інформації при проведенні

наукових досліджень і методи її статистичної обробки;

- зібрати матеріали (статистичні дані) для написання дипломної роботи,

здійснити їх обробку та аналіз та скласти та захистити звіт.

Тема дипломної роботи: " Управління оборотним капіталом підприємства на прикладі ОМКП "Орджонікідзетеплоенерго".

Предметом дослідження в дипломній роботі виступає оборотний капітал підприємства та підвищення його використання.

Об'єктом вивчення є базове підприємство - Орджонікідзівське міське комунальне підприємство "Орджонікідзетеплоенерго".

Інформаційними джерелами для проведення досліджень є: підручники, статистичні збірники, публікації в періодичних виданнях, мережі Інтернет, а для аналізу оборотного капіталу підприємства - документи бухгалтерської звітності - “Баланс" (форма №1) та “Звіт про фінансові результати ” (форма №2).

Розділ 1. Управління оборотним капіталом підприємства на прикладі ОМКП "Орджонікідзетеплоенерго

Актуальність теми дипломної роботи в тому, що підприємництво в Україні потребує сучасного теоретичного, методологічного та методичного забезпечення управління оборотним капіталом. Раціональне використання обігових коштів - один з найважливіших чинників стабілізації економіки, а поліпшення його використання - необхідна передумова економічного зростання.

Мета дипломної роботи полягає в здійсненні економіко-теоретичного аналізу сутності управління оборотним капіталом підприємства, виявленні внутрішніх резервів підвищення ефективності цього процесу та розробці пропозицій щодо оптимізації формування оборотних активів підприємства та поліпшення їх використання.

В економічній літературі існують різні підходи до визначення сутності оборотних коштів. Дехто з економістів спрощено трактує їх як “предмети праці”, “матеріальні активи”, “гроші, що обертаються”. Найчастіше можна натрапити на два визначення оборотних коштів.

По-перше, оборотні кошти - це грошові ресурси, які вкладено в оборотні виробничі фонди і фонди обігу для забезпечення безперервного виробництва та реалізації виготовленої продукції.

По-друге, оборотні кошти - це активи, які протягом одного виробничого циклу або одного календарного року можуть бути перетворені на гроші. Деякі автори таке саме визначення дають терміну “оборотний капітал”. Тобто у літературі існує ототожнення понять “оборотні кошти”, “оборотний капітал”, “оборотні активи” та “поточні активи”. Тому надалі необхідно визначити сутність, економічний зміст та можливі відмінності між зазначеними поняттями.

Вітчизняні нормативні акти також приділяють увагу трактуванню поняття “оборотні кошти”. Згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №2 “Баланс" оборотні активи - це грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу [6].

Отже, оборотні кошти - це кошти, що являють собою авансовану в грошовій формі вартість для створення і використання оборотних виробничих фондів і фондів обігу в мінімально необхідних розмірах, що забезпечує неперервність процесу виробництва та своєчасність здійснення розрахунків. Оборотними активами підприємства є сировина, матеріали, паливо, тара, малоцінні та швидкозношувані предмети, готова продукція, ліквідні цінні папери, грошові кошти. Такі активи, як дебіторська заборгованість, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів, є досить специфічними оборотними активами, які певною мірою відображують недосконалість, незавершеність та неперервність виробничого процесу.

Оборотні активи беруть участь як у процесі виробництва, так і в процесі реалізації продукції. Активи, які використовуються у виробничому процесі протягом одного операційного циклу, повністю переносять свою вартість на вартість виробленої продукції і часто змінюють свою початкову форму. Активи, що мають грошову форму, безпосередньо не беруть участі у процесі виробництва. Вони обслуговують кругообіг капіталу підприємства та об'єднують процеси виробництва й реалізації продукції. Кругообіг оборотного капіталу і створення нової вартості відбувається за схемою:

Г - Т.. В.. Т - Г, (1. 1)

де Г - кошти, що авансуються;

Т - предмети праці (товар);

В - виробництво;

Т - готова продукція (товар);

Г - кошти, отримані від реалізації створеної продукції [33 с. 233].

Мету функціонування капіталу буде досягнуто тоді, коли Г = Г + Г, тобто коли відбудеться приріст грошей порівняно з авансованою сумою.

Кругообіг оборотного капіталу здійснюється протягом одного операційного циклу: грошові кошти авансуються у виробничі запаси, в процесі виробництва створюється нова продукція, продукція реалізується (можливо на умовах комерційного кредиту, що викликає появу дебіторської заборгованості), виручка за реалізовану продукцію надходить на розрахунковий рахунок і знову авансується у виробництво. Якщо підприємство функціонує ефективно, процес кругообігу оборотного капіталу забезпечує неперервність виробничого процесу та зростання капіталу підприємства, оскільки в цьому випадку виручка за реалізовану продукцію перевищуватиме кошти, авансовані у виробництво. Розглянемо кругообіг капіталу на рис. 1. 1.

Рис. 1. 1 Кругообіг оборотного капіталу підприємства

Оборотні активи підприємства на відміну від необоротних мають досить рухливу структуру. При змінах на ринку залежно від сезону, роботи постачальників тощо запаси сировини, готової продукції та залишки на розрахунковому рахунку можуть коливатись у значних межах. При цьому завжди можна визначити максимальний і мінімальний рівні оборотних активів. Різницю між максимальним та мінімальним рівнем оборотних активів називають сезонною (змінною) складовою, оскільки при стабільній ситуації в економіці значні коливання рівня оборотних активів переважно пов'язані із сезонним характером діяльності підприємства. Мінімальний рівень оборотних активів визначає постійну (системну) складову оборотного капіталу.

Змінна складова оборотного капіталу відображує додаткові оборотні активи, необхідні для забезпечення виробничого циклу в пікові періоди або як страховий запас.

Так, при зростанні ділової активності збільшується обсяг продаж, що викликає збільшення товарно-матеріальних запасів, дебіторської заборгованості, грошових коштів та інших оборотних активів. Системна складова характеризує ту частину оборотного капіталу, потреби в якій залишаються відносно незмінними протягом усього операційного циклу.

Іншими словами, це той необхідний мінімальний рівень оборотних активів, який потрібен для здійснення виробничої діяльності. Високий рівень страхового запасу та потреби в додатковому оборотному капіталі є необхідними для підприємств, що функціонують у країнах з перехідною економікою, оскільки саме додаткові запаси сировини, матеріалів, готової продукції забезпечують безперебійну роботу підприємства при збоях у постачанні та важко прогнозованому збуті. Оборотні активи можна поділити на три основні складові: запаси, дебіторську заборгованість, грошові кошти та високоліквідні цінні папери.

Нормативною базою регулювання оборотних коштів є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 “Баланс”,де визначаються загальні вимоги до розкриття статей оборотних коштів; Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”, в якому визначаться сутність запасів підприємства, наводиться їх складові та приділена увага методам оцінки запасів; Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 “Дебіторська заборгованість”, де визначаться сутність дебіторської заборгованості, методологія визначення резерву сумнівних боргів та чистої реалізаційної вартості [8].

Запаси - це активи, які утримуються підприємством для подальшого продажу для управління підприємством, споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг або перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва. Запаси підрозділяються на товарні й виробничі.

Виробничі запаси - частина сукупних запасів, призначених для виробничого споживання. Товарні запаси - частина сукупних запасів, що перебуває в підприємств-виготовлювачів у вигляді готової продукції й у каналах сфери обігу (запаси у дорозі та запаси на підприємствах торгівлі).

Запаси включають:

- сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, призначені для виробництва продукції, виконання робіт, на дання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб;

- незавершене виробництво у вигляді не закінчених обробкою й складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів;

- готову продукцію, виготовлену на підприємстві та призначену для продажу;

- товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу;

- малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більш як одного року або одного операційного циклу, якщо він триває більше за один рік.

Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:

- суми, що сплачуються згідно з договором поста чальнику (продавцю);

- суми, що сплачуються за інформаційні, посередницькі та інші подібні послуги у зв'язку з пошуком і придбанням зал асів;

- суми ввізного мита;

- суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

- затрати на заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування запасів до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування;

- інші витрати, які безпосередньо пов'язані з при дбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Первісною вартістю запасів, виготовлених власними силами підприємства, визнається собівартість їх виробництва. Первісна вартість запасів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визначається учасниками підприємства на основі середньоринкових цін на подібні активи. Первісною вартістю запасів, отриманих підприємством безоплатно, є їх ринкова вартість.

При відпуску запасів у виробництво, продажу та іншому вибутті оцінка їх, як правило, здійснюється за одним із таких методів:

- собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

- собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО,цей метод виведений з податкового обліку с 1. 01.2005 року));

- середньозваженої собівартості;

- ціни продажу.

Оцінка запасів за методом ФІФО ґрунтується на припущенні, що запаси використовують у тій послідовності, у якій вони надходили на підприємство, тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття), оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів. При цьому вартість залишку запасів на кінець звітного місяця визначається за собівартістю останніх за часом надходження запасів.

Оцінка запасів за методом ЛІФО,який з 1. 01.2005 року не використовується в податковому обліку ґрунтується на припущенні, що запаси використовують у послідовності, що є протилежною їх надходженню на підприємство, тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття), оцінюються за собівартістю останніх за часом надходження запасів. При цьому вартість залишку запасів на кінець звітного місяця визначається за собівартістю перших за часом одержання запасів.

Оцінка за середньозваженою собівартістю проводиться за кожною одиницею запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості отриманих у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця й одержаних у звітному місяці запасів.

Оцінка за цінами продажу основана на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього процента торгової націнки товарів. Цей метод застосовують підприємства, що мають значну та змінну номенклатуру товарів з приблизно однаковим рівнем торгової націнки. Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торгової націнки на ці товари. Суму торгової націнки на реалізовані товари обчислюють як добуток продажної вартості реалізованих товарів і середнього процента торгової націнки. Середній процент торгової націнки визначається діленням суми залишку торговельних націнок на початок звітного місяця і торгових націнок у продажній вартості отриманих у звітному місяці товарів на суму продажної вартості залишку товарів на початок звітного місяця та продажної вартості одержаних у звітному місяці товарів.

У бухгалтерському обліку та звітності запаси відображуються за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації. За чистою вартістю реалізації вони відображуються тоді, коли на дату балансу їх ціна знизилась або вони зіпсовані, застаріли або іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду. Чиста вартість реалізації визначається за кожною одиницею запасів вирахуванням з очікуваної ціни продажу очікуваних витрат на завершення виробництва та збут [24, с. 93-94].

Дебіторська заборгованість - це заборгованість перед підприємством постачальників, споживачів продукції, інших юридичних та фізичних осіб, фінансових і податкових органів.

До складу оборотних активів входять тільки поточна дебіторська заборгованість, яка виникає в процесі нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців із дати балансу.

Довгострокова дебіторська заборгованість, строк погашення якої більш як один рік, включається до складу необоротних активів.

Поточна заборгованість споживачів та постачальників є необхідним результатом операційної діяльності підприємства, має регулярний характер і пов'язана із затримками в оплаті товарів, робіт та послуг або з реалізацією продукції на умовах комерційного кредиту. Така заборгованість визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг і включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю.

Чиста реалізаційна вартість відображує суму коштів, яку можна реально отримати при погашенні дебіторської заборгованості. її визначають як різницю між загальною величиною дебіторської заборгованості та резервом сумнівних боргів, створеного за даною заборгованістю. Величину резерву сумнівних боргів розраховують виходячи з платоспроможності окремих дебіторів або на основі класифікації дебіторської заборгованості, яку здійснюють групуванням дебіторської заборгованості за строками її непогашення з установленням коефіцієнта сумнівності (коефіцієнта ризику) для кожної групи. Коефіцієнт ризику встановлює підприємство виходячи з фактичної суми безнадійної дебіторської заборгованості за попередні звітні періоди. Як правило, цей коефіцієнт зростає зі збільшенням строків непогашення дебіторської заборгованості.

Величина резерву сумнівних боргів - це сума добутків поточної дебіторської заборгованості на коефіцієнт ризику для відповідної групи. Нарахування суми резерву сумнівних боргів за звітний період відображується у складі інших операційних витрат. Якщо дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи та послуги визнається підприємством безнадійною, тобто такою, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності, вона вилучається з активів з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. Поточна дебіторська заборгованість, не пов'язана з реалізацією продукції, товарів, робіт, послуг, що визнана безнадійною, списується з балансу з відображенням втрат у складі інших операційних витрат.

До заборгованості, не пов'язаної з реалізацією продукції, робіт та послуг, відносять заборгованість за розрахунками з бюджетом, заборгованість із нарахованих доходів, інші види заборгованості.

Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом - це заборгованість фінансових і податкових органів перед підприємством, а також переплата за податками, зборами та іншими платежами до бюджету.

Дебіторська заборгованість із нарахованих доходів показує суму нарахованих, але не сплачених дивідендів, процентів, роялті, інших доходів та винагород, що підлягають надходженню. Грошові кошти та короткострокові фінансові інвестиції є найбільш ліквідними активами підприємства.

Грошові кошти - це кошти, в національній та іноземній валюті у касі підприємства, на поточних та інших рахунках у банках, які можуть бути, використані для поточних операцій: оплати товарів, робіт і послуг, розрахунків із постачальниками, трудовим колективом, податковими органами, іншими суб'єктами ринку.

Короткострокові фінансові інвестиції - це інвестиції на строк не більше як один рік, які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент. До таких інвестицій належать вкладення в короткострокові державні цінні папери (облігації, векселі, казначейські зобов'язання), комерційні цінні папери емітовані іншими суб'єктами ринку, - фінансовими інститутами та корпораціями, банківські депозити тощо.

Часто високоліквідні фінансові інвестиції називають еквівалентами грошових коштів, оскільки вони можуть бути швидко перетворені в грошові кошти і забезпечують виконання зобов'язань підприємства перед кредиторами.

У результаті здійснення підприємством фінансово-господарської діяльності обсяг грошових коштів безперервно змінюється. Якщо підприємство ефективно управляє оборотним капіталом, обсяг грошових коштів завжди достатній для забезпечення платоспроможності й ліквідності підприємства.

При цьому якщо підприємство функціонує в умовах розвиненого фінансового ринку, воно може більш ефективно управляти своїми грошовими коштами, вкладаючи їх частину в ліквідні цінні папери, що дає змогу в будь-який момент виконати зобов'язання перед кредиторами і водночас отримати стабільний, хоча й невисокий, дохід.

З позиції фінансового менеджменту класифікація оборотних активів будується за наступними ознаками:

1. За характером фінансових джерел оборотні активи діляться на:

А) валові оборотні активи (оборотні кошти в цілому), характеризують їх загальний обсяг, сформований за рахунок як власного, так і залученого капіталу. В Балансі вони відбиваються в ІІ та ІІІ розділах активу;

Б) чисті оборотні активи (чистий робочий капітал) характеризує ту частину їх обсягу, яка сформована за рахунок власного капіталу та довгострокових зобов'язань. Суму чистих оборотних активів розраховують за формулою:

ЧОА = ОА - КФЗ, (1. 2)

де ЧОА - сума чистих оборотних активів;

ОА - сума валових оборотних активів підприємства;

КФЗ - короткострокові поточні фінансові зобов'язання.

В) власні оборотні кошти характеризують ту їх частину, яка сформована за рахунок власного капіталу підприємства.

Більшість вітчизняних авторів класифікацію за даною ознакою представляють наступним чином: оборотні кошти підприємства формуються за рахунок власних коштів, банківських кредитів та коштів інших суб'єктів господарювання (комерційного кредиту).

2. За складом оборотні активи в практиці фінансового менеджменту класифікують наступним чином:

А) запаси сировини, матеріалів і напівфабрикатів. Цей вид оборотного капіталу характеризує обсяг вхідних матеріальних потоків в формі запасів, які забезпечують виробничу діяльність підприємства;

Б) запаси готової продукції, вони характеризують поточний обсяг вихідних матеріальних потоків в формі запасів виробленої продукції, призначеної до реалізації. Іноді сюди відносять незавершене виробництво, скориговане на коефіцієнт його завершеності за окремими видами продукції;

В) дебіторська заборгованість. Вона характеризує суму заборгованості на користь підприємства, представлену фінансовими зобов'язаннями юридичних та фізичних осіб по розрахункам за товари,роботи, послуги, видані аванси і т.д.;

Г) грошові кошти. До них відносять не тільки залишки грошових коштів в національній та іноземній валюті, але й суму короткострокових фінансових вкладень, які розглядаються як форма інвестиційного використання тимчасово вільних залишків коштів;

Д) інші види оборотних активів. До них відносяться оборотні активи, які не включені в склад вище згаданих (видатки майбутніх періодів, тощо).

3. За характером участі в операційному процесі. У відповідності до цієї ознаки оборотні активи диференціюються наступним чином:

А) оборотні активи, що обслуговують виробничий цикл підприємства (запаси сировини, матеріалів, напівфабрикатів; незавершене виробництво, готова продукція);

Б) оборотні активи, що обслуговують фінансовий (грошовий) цикл підприємства (дебіторська заборгованість, поточні інвестиції);

4. За періодом функціонування оборотних активів виділяють наступні:

А) постійна частина, вона представляє незмінну частину коштів, що не залежить від сезонних та інших коливань операційної діяльності підприємства і не пов'язана з формуванням запасів товарно-матеріальних цінностей сезонного зберігання дострокового завозу.

Б) змінна частина пов'язана з сезонними зростаннями обсягів виробництва і реалізації продукції, що вимагає в окремі періоди господарської діяльності підприємства запасів товарно-матеріальних цінностей сезонного зберігання

В організації оборотних коштів слід розрізняти їх склад та структуру.

Під складом оборотних активів розуміють сукупність їх елементів (статей). Структура ж оборотних активів - це співвідношення між окремими їх елементами в їх загальному обсязі [24].

Склад і розміщення оборотного капіталу залежать від того, в якій сфері він функціонує: виробнича, торгово-посередницька, сфера послуг (у тім числі фінансова). У виробничій сфері оборотний капітал (оборотні кошти) авансується в оборотні виробничі фонди і фонди обігу (рис. 1. 2).

До виробничих фондів належать: сировина, основні й допоміжні матеріали, напівфабрикати, паливо, тара, запасні частини для ремонтів, малоцінні і швидкозношувані предмети, незавершене виробництво, напівфабрикати власного виготовлення, витрати майбутніх періодів.

Рис. 1.2 Склад і розміщення оборотних коштів

Фонди обігу - це залишки готової продукції на складі підприємств, відвантажені, але не оплачені покупцями товари, залишки коштів підприємств на поточному рахунку в банку, касі, у розрахунках, у дебіторській заборгованості, а також укладені в короткострокові цінні папери.

Співвідношення оборотних коштів, що перебувають у сфері виробництва й у сфері обігу, є неоднаковим у різних галузях народного господарства. Пояснюється це особливостями організації виробництва, постачання, збуту, а також системи розрахунків. Для забезпечення безперервності процесу виробництва і реалізації продукції необхідно досягти оптимального співвідношення оборотних коштів у сфері виробництва й обігу. При цьому підприємство заінтересоване у зменшенні оборотних коштів у сфері обігу за рахунок поліпшення системи постачання, раціональніших форм розрахунків.

Склад оборотних коштів у різних галузях господарства може мати певні особливості. Так, у виробничій сфері основні статті оборотних коштів - це сировина, основні матеріали, незавершене виробництво, готова продукція. В окремих галузях промисловості є статті оборотних коштів, що характерні лише для них. Наприклад, у металургійній промисловості в оборотних коштах враховується змінне обладнання, а у добувних галузях до витрат майбутніх періодів включають витрати на гірничопідготовчі роботи.

Цілеспрямоване управління оборотними коштами та ефективністю їх використання визначає необхідність їх попередньої класифікації. Бланк І.О. вважає, що з позицій фінансового менеджменту ця класифікація будується за такими основними ознаками (рис. 1.2).

Розділ 2. Нормативно-правові документи омкп "Орджонікідзетеплоенерго"

Діяльність ОМКП "Орджонікідзетеплоенерго" регулюється такими законами України та Постановами:

1. ЗУ "Про підприємництво" від 23 лютого 2006 року N 3502-IV. Із змінами та доповненнями.

2. ЗУ "Про теплопостачання" від 2. 06.2005р. №2633. Із змінами та доповненнями.

3. ЗУ "Про електроенергетику" 575/97 - ВР від 16. 10. 97р.

4. ЗУ "Житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004р.

5. ЗУ "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії" від 05. 04. 05 р. N2509-IV.

6. ЗУ "Про природні монополії" від 20. 04.2000 N 1682-III.

7. ЗУ "Про ціни та ціноутворення" вiд 17. 03.1999 № 495-XIV.

8. ЗУ "Про місцеве самоврядування" вiд 23. 09.1997 № 539/97-В.

9. ЗУ "Про оплату праці" від 21 жовтня 2004 року N 2103-IV.

10. ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" N 3332-VI (3332-17) від 12. 05.2011.

11. Постанова від 10 липня 2006 р. №955 Про затвердження порядку формування тарифів на виробництво,транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення.

12. ЗУ "Про Національну комісію регулювання ринку комунальних послуг України" від 14. 03.1995 N 213/95.

13. Постанова № 191 "Про затвердження Правил розрахунку двоставкового тарифу на теплову енергію та гарячу воду", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 листопада 2000р. за №776/4997.

14. ЗУ "Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги" 1996, № 52.

15. Постанова "Про затвердження тарифу на теплову енергію" N 1842, від 14. 12.2010р.

16. ЗУ"Про місцеві державні адміністрації" від 9 квітня 1999 р. № 586-ХІУ.

17. ЗУ " Про житлово-комунальні послуги" N 2592-VI (2592-17) від 07. 10.2010, ВВР, 2010, N 40, ст. 524.

Документи, які контролюють фінансовий стан підприємства є баланс підприємства, звіт про фінансові результати та звіт про рух грошових коштів.

Баланс бухгалтерський - форма бухгалтерської звітності, яка показує у грошовому виразі стан господарських засобів за їх складом і використанням, джерелами надходження та призначення на певну дату. Має форму таблиці, яка складається з двох частин активу і пасиву.

Звіт "про фінансові результати" - це звіт про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства. Зміст і форма звіту про фінансові результати, а також загальні вимоги до розкриття його статей регламентуються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87. У звіті про фінансові результати зіставляються доходи і витрати від здійснення різних видів діяльності підприємства, - операційної, фінансової та інвестиційної.

Звіт "про рух грошових коштів" - складається відповідно до вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 4 "Звіт про рух грошових коштів", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 квітня 1999 № 87. Метою складання звіту про рух грошових коштів є надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбули ся у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах за звітний період.

Розділ 3. Загальна характеристика фінансової діяльності омкп "Орджонікідзетеплоенерго"

3.1 Організаційно-економічна характеристика Орджонікідзевського міського комунального підприємства "Орджонікідзетеплоенерго"

Повна назва підприємства - Орджонікідзівське міське комунальне підприємство "Орджонікідзетеплоенерго".

Юридична адреса: м. Орджонікідзе, вул. Тельмана, 5

Вид економічної діяльності:

1. Виробництво та розподілення тепла;

2. Постачання пари та гарячої води.

Підприємство є юридичною особою. Права і обов'язки юридичної особи підприємство набуло з дня його державної реєстрації.

Підприємство має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням.

За даними на 1. 05.2010 року всього опалювальна площа = 502560 мІ, площа населення = 343 646,23 мІ, площа бюджетних установ = 78729,79 мІ, площа хозрозрахунків = 80184,18 мІ, відкритих ліцевих рахунків = 8406. Відпуск теплової енергії - 99,95 т. Гкал, виробництво теплоенергії - 102,31 т. Гкал. Довжина теплових мереж в двухтрубного виміру станом на 01. 01.2010р. дорівнює 69,573 км, в т. ч. законсервованих = 6,0635 км,діючих - 63,5095 км. Підприємство здійснює бухгалтерський, оперативний облік та веде статистичну звітність. Керівник та головний бухгалтер підприємства несуть персональну відповідальність за достовірність ведення обліку.

Всього на підприємстві розрахункова чисельність 128 осіб, з них по робочим спеціальностям - 86,5 осіб, по ІТР - 41,4 осіб.

ОМКП "Орджонікідзетеплоенерго" має таку організаційну структуру (рис. 3. 1):

Рис. 3. 1 Організаційна структура ОМКП "Орджонікідзетеплоенерго"

В апараті управління працює 21 особа, в службі збуту - 14 осіб; центральна парова котельна працює 22 особи, з них - 17 робочих, та 5 - ІТР; в дільниці теплових мереж працює 25 осіб.

Для того, щоб мати більш широке уявлення про діяльність підприємства проведемо аналіз майна та джерел фінансування в динаміці та структурі за останні два роки на підставі звітності за формою 1 „Баланс" за 2009 - 2010 роки (додаток А1,А2).

Спочатку проаналізуємо динаміку активів КП "Орджонікідзетеплоенерго" у 2009 - 2010 роках (табл. 3. 1).

Розглянувши динаміку активів двох років у таблиці 3. 1 можна спостерігати зменшення майна у 2010 році в порівнянні з 2009 роком на 1978тис. грн. або на 7,1%. Що було спричинено зменшенням необоротних активів на 449 тис. грн. або на 3,7% та значним зменшенням оборотних активів на 1370 тис. грн. або на 8,7%. А саме запасів на 30 тис. грн. або на 10,2%, значним зменшенням іншої дебіторської заборгованості на 176 тис. грн. або на 91,7%. Інші оборотні активи знизились на 2559 тис. грн. або на 65,5%. Але грошові кошти збільшились на 16 тис. грн. або на 4,8 %, що має позитивну сторону для підприємства, і говорить про покращення ліквідності підприємства. Значно зростає дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги в порівнянні з 2009 роком, вона зросла на 1379 тис. грн. або 13,8%.

Таблиця 3. 1

Аналіз динаміки активів на ОМКП "Орджонікідзетеплоенерго" у 2009 - 2010 рр.

Показники

2009 рік

2010 рік

Відхилення,

тис. грн. (+; - )

Темп росту,%

Необоротні активи

12295

11846

-449

96,3

Оборотні активи:

15752

14382

-1370

91,3

Запаси

326

296

-30

90,8

Векселі одержані

305

305

-

100

Інша дебіторська заборгованість

192

16

-176

8,3

Грошові кошти

334

350

+16

104,8

Інші оборотні активи

4582

2023

-2559

44,5

Витрати майбутніх періодів

159

-

-159

-

Разом

28206

26228

-1978

92,9

Зважаючи на значне збільшення дебіторської заборгованості за послуги, та зменшення запасів, можна зробити висновок, що споживачі теплоенергії не повертають кошти підприємству, а навпаки їх заборгованість зростає, і тому не хватає грошей на поповнення запасів.

Проаналізувавши динаміку пасивів (табл. 3. 2) можна побачити, домінуюче положення позикового капіталу відносно до власного в структурі загального майна.

Таблиця 3. 2

Аналіз динаміки пасивів ОМКП "Орджонікідзетеплоенерго" у 2009-2010 роках

Показники

2009 рік

2010 рік

Відхилення,тис. грн. (+; - )

Темп росту,%

Власний капітал

-2929

-7584

-4655

258,9

Позиковий капітал

31135

33812

2677

108,6

Короткострокові кредити банків

305

500

195

163,9

Векселі видані

1159

1159

-

-

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги

20450

24653

4203

120,6

Поточні зобов'язання за розрахунками

5710

6412

702

112,3

Інші поточні зобов'язання

3511

1088

-2423

30,9

Разом

28206

26228

-1978

92,9

Власний капітал має негативне значення як у 2009 році, так і в 2010 і дорівнює відповідно - 2929 тис. грн. та - 7584 тис. грн. У той час позиковий капітал складає у 2009 році - 31135 тис. грн. та в 2010 році - 33812 тис. грн., та зростає на 8,6%. У 2009 році майно підприємства дорівнює 28206тис. грн., це обумовлено значною сумою позикового капіталу, який у 2009 році дорівнює 31135 тис. грн., і має високе становище в житті підприємства в порівнянні з власним капіталом, який має негативне значення на підприємстві, та у 2009році дорівнює - 2929 тис. грн.

Значну частку в позиковому капіталі має кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, яка дорівнює у 2009 році 20450 тис. грн. Не найкраще становище має підприємство і в 2010 році, майно підприємства зменшується в порівнянні з 2009 роком на 1978 тис. грн. або на 7,1%. Власний капітал ще зменшується на 4655 тис. грн. або на 158,9 %, що є катастрофічним для підприємства, бо як відомо власний капітал виступає головним джерелом фінансування господарської діяльності підприємства,тобто є важливою категорією при визначенні кредито- і платоспроможності підприємства.

Водночас, спостерігається зростання позикового капіталу в порівнянні з 2009 роком на 2677 тис. грн. або на 8,6%, завдяки короткострокових кредитів банків, які зросли у 2010 році на 195 тис. грн. або на 63,9 %, кредиторської заборгованості на 4203 тис. грн. або на 20,6%, та поточних зобов'язань за розрахунками на 702 тис. грн. або на 12,3%. У 2010 року,так як і в 2009 році позиковий капітал перевищує власний, що є негативним для підприємства, оскільки зменшується його фінансова стійкість, тобто платоспроможність в довгостроковому плані.

Це свідчить про те, що підприємство не може працювати самостійно за свої кошти, йому потрібна підтримка зовнішніх джерел.

3.2 Аналіз фінансового стану ОМКП "Орджонікідзетеплоенерго"

Перш, ніж оцінювати ефективність використання оборотних та власних коштів та раціональність розміщення оборотного та власного капіталу підприємства, необхідно детально проаналізувати стан, динаміку та структуру оборотних коштів.

Проаналізуємо динаміку оборотних коштів за 2009 - 2010 роки (таблиця 3. 3). Як, бачимо у 2010 році в порівнянні с 2009 роком найбільше зросла дебіторська заборгованість за товари, роботи і послуги на 1379 тис. грн. або на 13,8% та стала дорівнювати у 2010 році - 11392 тис. грн.

Таблиця 3. 3

Аналіз динаміки оборотного капіталу за 2009-2010 роки (тис. грн.)

Показники

2009 рік

2010 рік

Відхилення,тис. грн.

Темп росту,%

Запаси: виробничі запаси

325

295

-30

90,8

товари

1

1

-

100

Векселі одержані

305

305

-

100

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги

10013

11392

1379

113,8

Інша поточна дебіторська заборгованість

192

16

-176

8,3

Грошові кошти

В національній валюті

334

350

16

104,8

Інші оборотні активи

4582

2023

-2559

44,2

Разом оборотних активів

15752

14382

-1370

91,3

У 2010 році інша поточна дебіторська заборгованість порівнянні з 2009 роком має тенденцію на зниження на 176 тис. грн. або на 91,7%. Що є для підприємства поліпшенням справ. Також у 2010 році спостерігалось зростання грошових коштів на 16 тис. грн. або на 4,8%, та дорівнює - 350 тис. грн. Що є позитивним для підприємства, бо свідчить про зростання платоспроможності підприємства. Інші оборотні активи в 2010 році знизились на 2559 тис. грн. або на 56,9% і дорівнювали 2023 тис. грн. Також тенденцію до зниження у 2010 році в порівнянні з 2009 роком мають виробничі запаси, які в 2009 році дорівнювали 325 тис. грн., а в 2010 році знизились на 30 тис. грн. бо на 9,2% і становили 295 тис. грн.

Аналіз структури оборотного капіталу, який розглянуто в таблиці 3. 4 показує, що найбільшу частку в оборотних активах займає дебіторська заборгованість за товари,роботи, послуги.

Таблиця 3. 4

Аналіз структури оборотного капіталу за 2009 - 2010 рік

Показники

2009 рік

2010 рік

Відхилення питомої ваги, в. п

Тис. грн.

Питома вага, %

Тис. грн.

Питома вага,%

Запаси: виробничі запаси

325

2,1

295

2,1

-

товари

1

0

1

0

-

Векселі одержані

305

1,9

305

2,1

0,2

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги

10013

63,6

11392

79,2

15,6

Інша поточна дебіторська заборгованість

192

1,2

16

0,1

-1,1

Грошові кошти:

в національній валюті

334

2,1

350

2,4

0,3

Інші оборотні активи

4582

29,1

2023

14,1

-15

Разом оборотних активів

15752

100

14382

100

-

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги у 2009 році дорівнювала 10013 тис. грн., тобто 63,6% всього оборотного капіталу, у 2010 році вона збільшилась до 11392 тис. грн. або на 15,6 в. п. до 79,2% всього оборотного капіталу. Як, бачимо ситуація на підприємстві тільки погіршується.

Але позитивний результат з'являється в іншій поточній дебіторській заборгованості, у 2009 році вона мала 1,2% всього оборотного капіталу, а в 2010 році її питома вага зменшилась на 1,1в. п. та дорівнювала всього 0,1% всього оборотного капіталу. Незначне збільшення спостерігається в грошових коштах в національній валюті, де питома вага у 2010 році в порівнянні з 2009 роком, збільшилась на 0,3в. п. та стала 2,4% всього оборотного капіталу, що свідчить про зростання платоспроможності підприємства.

В 2010 році в порівнянні з 2009 роком спостерігається збільшення векселів одержаних на 0,2 в. п., та питома вага їх становить 2,1% всього оборотного капіталу,що свідчить про негативні зміни в розрахунковій дисципліни.

Структуру оборотних активів у 2008 та 2009роках надано на графіку 3. 2.

оборотний капітал управління фінансовий

Рис. 3. 2 Порівняння структури оборотних активів у 2008 - 2009 роках

На графіку чітко видно, що дебіторська заборгованість має найбільшу питому вагу. В порівнянні з 2008 роком, де її питома вага дорівнювала 69,2% всього оборотного капіталу, у 2009 році її частка зменшилась на 5,6 в. п. та стала дорівнювати 63,6% всього оборотного капіталу. Що має позитивну тенденцію для підприємства. Інша поточна заборгованість має хоч і незначне, але збільшення в порівнянні з 2008 роком на 1в. п. та дорівнює в 2009 році - 1,2 % всього оборотного капіталу. Грошові кошти навпаки в порівнянні з 2008 роком зменшились на 0,2 в. п. та становили в 2009 році - 2,1% всього оборотного капіталу. Що свідчить про погіршення платоспроможності в 2009 році в порівнянні з 2008 роком.

Векселі одержані зменшились на 0,4 в. п. та становили в 2009 році - 1,9% всього оборотного капіталу. Це є гарним результатом, бо підприємство одержує борги від позичальників, які взяті під заставу векселя.

Порівняємо на графіку 3. 3 структуру оборотних активів за 2009 - 2010 роки. Як бачимо у 2009 - 2010 роках тенденція не змінилась і дебіторська заборгованість за товари,роботи, послуги займає найбільшу частку в оборотних активах. І негативно для підприємства, що вона збільшилась у 2010 році в порівнянні з 2009 роком на 15,6 в. п.

Рис. 3. 3 Порівняння структури оборотних активів у 2009 - 2010 роках

Це свідчить про те, що заборгованість споживачів перед ОМКП "Орджонікідзетеплоенерго" за користування теплоенергії та гарячої води з кожним періодом тільки збільшується, що має негативний вплив на стабільність підприємства.

Аналіз динаміки власного капіталу розглянемо у таблиці 3. 5. Де, бачимо, що підприємство має непокритий збиток, який з кожним роком зростає. Тому підприємство працює в збитках і тримається завдяки позиковому капіталу. Це свідчить про неефективну, збиткову діяльність підприємства.

Як бачимо статутний капітал, який утворюється за рахунок виділеної підприємству державою частки національного майна (необоротних і оборотних активів) для виконання покладених на них статутних завдань є без змін.

Додатково - вкладений капітал в порівнянні з 2009 роком зменшився на 235 тис. грн. або 7,1% всього власного капіталу, та становить у 2010 році - 3071 тис. грн. Як відомо, підприємство дуже залежить від кредиторів, тому за рахунок цього капіталу збільшують власний капітал, що б підприємство було менш залежним.

Таблиця 3. 5

Аналіз динаміки власного капіталу ОМКП "Орджонікідзетеплоенерго"

Показники

2009 рік

(тис. грн.)

2010 рік

(тис. грн.)

Відхилення, тис. грн. (+; - )

Темп росту,%

Статутний капітал

19184

19184

-

100

Додатково вкладений капітал

3306

3071

-235

92,9

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)

(23676)

(28246)

-4570

119,3

Неоплачений капітал

(1743)

(1593)

150

91,4

Всього власного капіталу

(2929)

(7584)

-4655

258,9

Нерозподілений прибуток у підприємства існує для реінвестування на розвиток виробництва. По своєму економічному змісту він є однієї з форм резерву власних фінансових засобів підприємства, що забезпечують його виробничий розвиток у майбутньому періоді. Але ОМКП "Орджонікідзетеплоенерго" на жаль не має нерозподіленого прибутку, в нього є непокритий збиток, який в порівнянні з 2009 роком збільшився на 4570 тис. грн. або на 19,3%, що свідчить про негативний стан підприємства, і про пошук джерел його покриття.

Розглянемо динаміку власного капіталу з 2008 по 2010 рік, яку надано на графіку 3. 4.

Рис. 3. 4 Динаміка власного капіталу з 2008 по 2010 рік

Як бачимо на рис. 2. 8 статутний капітал в порівнянні з 2008 роком зріс, що є гарним показником для підприємства.

Але підприємство має велику суму непокритого збитку, який з кожним роком зростає, і тягне підприємство до боргів, бо не маючи власного капіталу, підприємство працює на позиковому. Неоплаченого капіталу у 2008 році не було, але в 2009 році він вже дорівнював 1743 тис. грн., отже в 2009 та 2010 році з'явилась заборгованість власників за внесками до статутного капіталу.

Як бачимо підприємство має і додатково вкладений капітал, який в порівнянні з 2008 роком, у 2009 році зріс та став дорівнювати 3306 тис. грн., що свідчить про те, що підприємство вкладає капітал понад статутний для покриття збитків.

Але поки, що це не приносить результатів, збитки зростають, підприємство не працює за рахунок власного капіталу, а працює за рахунок кредиторів, що свідчить про збиткову діяльність підприємства. Порівняємо структуру власного капіталу за 2008 та 2009 рік, яку надано на рис. 3. 5.

Рис. 3. 5 Порівняння структури власного капіталу у 2008 та 2009 роках

Як бачимо на рисунку питома вага непокритого збитку у 2009 році зменшилась в порівнянні з 2008 роком (в якому вона дорівнювала 1626,5%) на 818,1 в. п., та становила 808,4%.

Питома вага додатково вкладеного капіталу збільшилася в порівнянні з 2008 роком на 108,1 в. п. та стала дорівнювати - 112,9% всього власного капіталу.

Питома вага статутного капіталу збільшилась на 650,5 в. п, якщо у 2008 році вона становила - 1305,5%, то в 2009 році вона досягала - 655% всього власного капіталу. Це свідчить про те, що непокритий збиток треба погашати,є покращення, бо він зменшується, але підприємство ще не може остаточно вийти із кризи, і працювати не тільки з допомогою позикового капіталу, але й з допомогою власного. Порівняємо структури власного капіталу за 2009 та 2010 рік, яку надано на рис. 3. 6.

Рис. 3. 6 Порівняння структури власного капіталу за 2009 та 2010 рік

Як бачимо на графіку питома вага непокритого збитку в порівнянні з 2009 роком, в 2010 році зменшилась, хоча і займає найбільшу частку власного капіталу.

Статутний капітал хоч і має в 2010 році від'ємну питому вагу, але в порівнянні з 2009 роком його питома вага збільшилась.

Отже, підприємство має від'ємний власний капітал,за три роки досі не може погасити непокритий збиток, який хоча і зменшує свою питому вагу, не може бути погашений своїми коштами. Порівняємо власний та оборотній капітал підприємства за три роки.

Розглянемо відношення власного і оборотного капіталу за 2008 та 2009рік, яке надано на рис. 3. 7.

На графіку можна побачити велику різницю між оборотним і власним капіталом.

Рис. 3.7 Порівняння власного і оборотного капіталу за 2008 - 2009 роки

Власний капітал навіть не перевищує нуля, що є негативним для діяльності підприємства. Оборотний капітал працює у нормальному русі. Підприємство працює на позиковому капіталі. Як бачимо, власний капітал зменшився в порівнянні з 2008 роком, та має від'ємну величину. Оборотний капітал у 2009 році значно збільшився в порівнянні з 2008 роком.

Розглянемо власний і оборотній капітал за 2009 - 2010 роки на рис. 3. 8.

Як, бачимо, коли порівнювали 2008 та 2009 рік, то у 2009 році власний капітал збільшувався у від'ємну сторону, така ж тенденція спостерігається і в 2010 році. На жаль власний капітал, ні як не може перевищити позначки нуля.

Оборотній капітал в 2010 році зменшився в порівнянні з 2009 роком, але не на значну величину, на 1370 тис. грн.

Рис. 3. 8 Порівняння власного та оборотного капіталу за 2009 - 2010 рр

Оборотні кошти різногалузевих підприємств країни становлять значну частину їхніх матеріально-грошових активів. Тому раціональне та економне використання оборотних коштів суб'єктів господарювання має неабияке економічне значення. Для оцінки ефективності використання оборотних коштів виробничих підприємств застосовують певні показники, а для підвищення ефективності - відповідні конкретні заходи.

На короткострокову та довгострокову платоспроможність підприємства надає вплив його здатність отримувати прибуток. В цьому зв'язку розглянемо аспект діяльності підприємства - рентабельність, котра являється якісним показником ефективності роботи підприємства.

Рентабельність продажу показує, який прибуток з однієї гривні продажу отримає підприємство, розраховується по формулі:

Rпродажу = (2. 1)

Рентабельність активів характеризує наскільки ефективно підприємство використовує свої активи для отримання прибутку, тобто показує, який прибуток приносить кожна гривня, вкладена в активи підприємства. Визначається як відношення чистого прибутку до середньорічної вартості активів:

Rактивів = (2. 2)

Рентабельність капіталу характеризує ефективність використання підприємством власного капіталу. Показник визначається як відношення чистого прибутку та середньорічної вартості власного капіталу:

Rкапіталу = (2. 3)

Проаналізуємо показники рентабельності на підприємстві за 2008 - 2010 рік.

Таблиця 3. 6

Аналіз показників рентабельності на ОМКП "Орджонікідзетеплоенерго"

Показники

2008 рік

2009 рік

2010 рік

Відхилення до 2010 року

2008 рік

2009 рік

Рентабельність продажу

-0,33

-0,28

-0,54

-0,21

-0,26

Рентабельність активів

-0,1

-0,1

-0,17

-0,07

-0,07

Рентабельність капіталу

1,2

0,98

0,87

-0,33

-0,11

Показник рентабельність продажу має негативне значення, в порівнянні з 2008 роком, у 2009 році, це значення зменшилось, але в 2010 році воно досягло найвищого негативного значення. Це означає, що у підприємства в 2010 році після вирахування із отриманих доходів всіх витрат, не залишається прибутку, а є збиток 54 копійки на 1 гривню продажу.

Показник рентабельності активів має теж негативне значення, де в 2008 та 2009 роках він має однаковий показник, а в 2010 році йде на збільшення. Отже, в 2010 році кожна гривня вкладена в активи підприємства,не приносить прибуток, а має збиток у 17 копійок.

Показник рентабельності капіталу відносно 2008 року, в 2009 та 2010 році мав тенденцію на зниження.

Для аналізу причини змін цього коефіцієнта доцільно застосувати рівняння Дюпона:

Рентабельність капіталу = Rактивів = (2.4)

Дане рівняння розкладено на складові: рентабельність активів та коефіцієнт фінансового лівереджу, який розраховується, як відношення: Активи / Власний капітал. Тобто дане рівняння наочно показує, що прибутковість власного капіталу залежить від прибутковості активів та фінансового лівереджу.

Отже в 2008 році воно дорівнює:

Рентабельність капіталу = - 0,1 (-19,1) = 1,91

В 2009 році: Рентабельність капіталу = - 0,1 (-9,6) = 0,96

В 2010 році: Рентабельність капіталу = - 0,17 (-3,5) = 0,60

Як бачимо і коефіцієнт фінансового лівереджу з кожним роком має тенденцію на зниження, так і рентабельність активів хоч і збільшується, але в негативну сторону.

Послідовне проходження оборотними засобами стадій кругообігу зі зміною форм вартості називається оборотністю. Оборотність оборотних засобів тісно пов'язана з їх віддачею і є однією з найважливіших характеристик інтенсивності використання засобів підприємства і його ділової активності. Характеризується оборотність коефіцієнтом оборотності і тривалістю одного обороту.

Коефіцієнт (швидкість) оборотності оборотних засобів (К) в процесі виробництва і реалізації продукції є основним показником їх використання і визначається за формулою:

К0 = , (2.5)

де РП - обсяг виготовленої продукції (чиста виручка від реалізації продукції), грн.;

ОЗ - середній залишок оборотних засобів за звітний період.

Коефіцієнт закріплення дорівнює відношенню середньої величини оборотних активів до чистого доходу від реалізації товарів, робіт, послуг і показує величину оборотних активів на 1 грн. реалізованої продукції:

Кз = ОА / ЧД, (2.6)

де, ОА - середньорічна вартість оборотних активів;

ЧД - чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

Коефіцієнт оборотності запасів (КОЗ) вказує, скільки разів у середньому поповнювалися запаси підприємства протягом звітного періоду. Він визначається як відношення собівартості реалізованої продукції до середньої суми запасів, яку визначають як середньоарифметичну величину між залишками виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції, товарів на початок і кінець звітного періоду.


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.