Причини збільшення чи зменшення майна підприємства визначають, вивчаючи зміни в складі джерел його формування. Надходження, купівля, формування майна може відбуватися за рахунок власних і позичених коштів (капіталу), характеристика співвідношення яких відкриває сутність фінансового стану підприємства. Так, збільшення долі позичених коштів, з однієї сторони, свідчать про загрозу фінансової нестабільності підприємства і збільшення рівня фінансового ризику, а з іншої - про активний перерозподіл (в умовах інфляції та невиконання в строк фінансових зобов'язань) прибутку від кредитів по відношенню до підприємства-боржника.

Для оцінки фінансового стану підприємства використовують систему показників, яка характеризує зміни:

структури капіталу за його розміщенням і джерелами утворення;

ефективного використання капіталу;

платоспроможності і кредитоспроможності підприємства;

фінансової стійкості;

рівня прибутковості (рентабельності) підприємства.

Оцінка фінансового стану складається з двох основних складових:

аналіз ліквідності підприємства;

аналіз фінансової стійкості.

Аналіз ліквідності підприємства слід почати з групування активів залежно від ступеня їх ліквідності, тобто швидкості перетворення на грошові кошти, на 4 групи. Активи балансу, об'єднані за ступенем їх ліквідності, наведені у таблиці 7.

Таблиця 7 Статті активу балансу, об'єднані за ступенем їх ліквідності ТОВ "ХХХХХ" за 2011-2013 роки

Пасиви балансу групуються за ступенем терміновості їх оплати таким чином.

Таблиця 8 Статті пасиву балансу, згруповані за ступенем терміновості їх оплати, ТОВ "ХХХХХ" за 2011-2013 роки

Із зведених даних бачимо, що найбільша питома вага у складі активів належить активам третьої групи, повільно ліквідним.

Пасиви складені лише з поточних зобов'язань.

Зараз можемо розрахувати коефіцієнт ліквідності балансу. Для цього розрахуємо питому вагу кожної групи балансу.

Коефіцієнт ліквідності балансу у 2011 році склав 21,7%, у 2012 - 100%, у 2013 році він знизився до 83,3%.

Якщо порівняти підсумки за групами активів і пасивів, можна зробити висновок про те, що баланс підприємства вважається абсолютно ліквідним, бо виконуються такі умови:

найбільш ліквідні активи перекривають найбільш термінові зобов'язання;

швидко реалізовані активи перекривають короткострокові пасиви;

активи, що повільно реалізовуються, перекривають довгострокові пасиви;

постійні пасиви перекриваються важкореалізованими активами.

Виконання перших трьох умов свідчить про те, що поточні активи перевищують зовнішні зобов'язання. У цьому випадку обов'язково виконується остання умова, яка свідчить про наявність у підприємства власних оборотних коштів, дотримання мінімальних умов фінансової стійкості.

Результати аналізу використовують для визначення коефіцієнтів ліквідності, значення яких по роках наведені у таблиці 9.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності є найбільш жорстким критерієм платоспроможності і показує, яку частину короткострокової заборгованості підприємство може погасити найближчим часом. У нашому випадку цей показник значно вищий за нормативний 0,2, що свідчить про високу ліквідність підприємства.

Розраховані коефіцієнти показали задовільний рівень ліквідності за всіма показниками: Величина коефіцієнту покриття (платоспроможності) залежить від обіговості оборотних коштів, тривалості виробничого циклу, структури запасів і витрат. З аналізу оборотності оборотних активів бачимо, що ці фактори покращилися у 2012 році, тому і значення коефіцієнту найвищий свій рівень 178,7 мало у 2012 році при вимогах нормативу 2 та більше.

Таблиця 9 Коефіцієнти ліквідності і платоспроможності ТОВ "ХХХХХХХХХ" за 2011-2013 рр.

Така ситуація свідчить про те, що підприємство повністю покриває короткострокові боргові зобов'язання ліквідними активами і має певний запас оборотних коштів.

Коефіцієнт швидкої ліквідності, який показує, яка частина поточних активів за мінусом запасів і дебіторської заборгованості, покривається поточними зобов'язаннями, значно перевищує норму 0,5 кожного року, і збільшився у 2013 році на 365% порівняно із 2011 роком. Значення цього коефіцієнта показує, що поточні зобов'язання можуть бути погашені ліквідними активами і активами швидкої реалізації.

Усі розраховані коефіцієнти ліквідності мають значення вище нормативних показників, що свідчить про наявність на підприємстві необхідного обсягу ліквідних коштів для погашення поточних зобов'язань.

Фінансовий стан - це складна, інтегрована за багатьма показниками характеристика діяльності підприємства в певному періоді, що відображає ступінь забезпеченості підприємства фінансовими ресурсами, раціональності їх розміщення, забезпеченості власними оборотними коштами для своєчасного проведення грошових розрахунків за своїми зобов'язаннями та здійснення ефективної господарської діяльності в майбутньому.

Однією з важливих ознак фінансового стану підприємства є його фінансова стійкість.

Фінансова стійкість - стан розрахунків підприємства, яке гарантує постійну його платоспроможність.

Єдиного загальновизнаного підходу до рішення задачі кількісного визначення фінансової стійкості і побудови відповідних алгоритмів немає. Відносно методів рішення цієї задачі існує два основні підходи:

а) для оцінки фінансового стану підприємства необхідно орієнтуватися виключно на дані про джерела фінансування, тобто на капітал. В цьому випадку оцінка фінансової стійкості підприємства виробляється лише на підставі даних пасиву балансу;

б) для оцінки фінансової стійкості підприємства необхідно аналізувати взаємозв'язок між активом і пасивом балансу, тобто просліджувати напрям використання засобів.

Ці показники можна розділити на два блоки:

1) коефіцієнти капіталізації;

2) коефіцієнти покриття.

Коефіцієнти капіталізації - характеризують фінансовий стан підприємства з позицій структури джерел коштів.

Аналіз фінансової стійкості підприємства є не м менш важливим етапом оцінки його діяльності, ніж аналіз ліквідності.

Найповніше фінансову стійкість підприємства може бути розкрито на основі вивчення рівноваги між статтями активу і пасиву балансу. Фінансова рівновага активів і пасивів балансу лежить в основі оцінки фінансової стійкості підприємства. В основі аналізу фінансової стійкості підприємства лежить балансова модель такого виду:

НА + ОА + ВМД = ВК + RP + ДО + ПЗ + ДМП

де НА - необоротні активи;

ОА - оборотні активи;

ВМД - витрати майбутніх періодів;

ВК - власний капітал;

RP - забезпечення майбутніх витрат і платежів;

ДО - довгострокові зобов'язання;

ПЗ - поточні зобов'язання;

ДМП - доходи майбутніх періодів;

Коефіцієнти фінансової стійкості "ТОВ ХХХХХХХХХХ" наведено у таблиці 8.

Таблиця 10. Коефіцієнти фінансової стійкості "ТОВ ХХХХХХХХХХ" за 2011-2013 рр.

Як показують дані таблиці 10, коефіцієнт автономії у 2012 році трохи збільшився, і залишився на рівні 0,99 у 2013. Перевищуючи на 0,49 нормативний рівень 0,5. Його значення показує, що майно підприємства на 99% сформовано за рахунок власних коштів, тобто підприємство може повністю погасити всі свої борги, реалізовуючи майно, сформоване за рахунок власних джерел.

Коефіцієнт фінансової стійкості, що показує співвідношення власних і залучених засобів, вкладених в діяльність підприємства. залишався на рівні, близькому до 1, що знаходиться у межах нормативу. Це свідчить про те, що частка стабільних джерел фінансування обігових коштів для погашення боргів господарства не змінилася.

Значення коефіцієнта фінансової стабільності (фінансування) за нормативом має бути більше за одиницю. Протягом періоду, що аналізується, цей показник змінювався у 2012 році на 140,1 пункту, зменшився на 31,4 у 2012 році, але був вищим за встановлений критерій, що показує незначну суму залучених підприємством коштів у розрахунку на 1 гривню власних.

Зробивши розрахунки, слід зазначити, що підприємство є стабільним. незалежним від своїх поточних зобов'язань перед постачальниками та бюджетом, про що свідчить коефіцієнт автономії (незалежності). Підприємство має високу платоспроможність і можливість вчасно погасити свої борги.

Аналізуючи викладене, можна зробити висновок про те, що господарство має нормальну фінансову стійкість, в результаті господарської діяльності у 2012 році покращились показники фінансової стійкості та ліквідності, у 2013 році показники погіршились, але залишились у межах встановлених критеріїв.

Підприємство є рентабельним та отримує прибутки, ефективно використовує основні та оборотні засоби.

Для покращення діяльності підприємству необхідно перш за все, провести аналіз дебіторів, особливо тих, хто розраховується несвоєчасно. Для цього можна запропонувати визначити склад дебіторів з урахуванням їх репутації та платоспроможності, обмежити розмір дебіторської заборгованості в розрахунку на одного клієнта, забезпечити покриття дебіторської заборгованості шляхом страхування. Це дозволить повернути власні кошти підприємства, і, таким чином не збільшувати суму позичкових коштів, особливо кредиторської заборгованості.

Крім того, необхідно провести реструктуризацію активів підприємства шляхом реалізації зайвих запасів, які не використовуються в виробничому процесі. Це дозволить вивільнити з обігу значну частину власних фінансових ресурсів і направити їх на розвиток діяльності підприємства, що в подальшому позитивно вплине на його прибутковість та стабільність фінансового стану.

Коефіцієнти капіталізації - характеризують фінансовий стан підприємства з позицій структури джерел коштів.

Нормальною вважається ситуація, при якій коефіцієнт маневреності в динаміці трохи збільшується.

Потім коефіцієнти капіталізації зводяться в таблицю, визначається їх відхилення і робиться висновок про зміну фінансовій стійкості підприємства за аналізований період.

Чим вище рівень першого показника і нижче другого і третього, тим стійкіше фінансове положення підприємства. На аналізованому підприємстві протягом звітного періоду коефіцієнт фінансової автономії підприємства знизився на 32 % і на 8,15 % зріс показник залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів. Така динаміка показників є негативною тенденцією.

На кожну гривню власних коштів підприємства на початок звітного періоду приходилося 1,45 гривень залучених коштів, на кінець звітного періоду - 9,6 гривень. Це ще раз підтверджує досить низький рівень фінансової стійкості підприємства.

Таблиця 11. Розрахунок коефіцієнтів капіталізації ТОВ "ХХХХХХХХХХ" у 2013 р.

Коефіцієнти покриття характеризують фінансову стійкість з позицій витрат, пов'язаних з обслуговуванням зовнішніх джерел залучених коштів, а саме:

Коефіцієнт структури покриття довгострокових вкладень (К_{п. д. в}.).

К_{п. д. в}. = Довгострокові пасиви / Необоротні активи (6.7)

на початок періоду К_{п. д. в.} = 0 ч 1400 = 0

на кінець періоду К_{п. д. в.} = 0 ч 2800 = 0

На аналізованому мною підприємстві за звітний період всі необоротні активи були профінансовані за рахунок власних коштів.

Одним із напрямків покращення фінансового стану підприємства є запровадження заходів щодо прискорення обертання капіталу в поточних активах.

Фінансовий стан підприємства - це сутнісна характеристика діяльності підприємства у певний період, що визначає реальну та потенційну можливість підприємства забезпечувати достатній рівень фінансування фінансово-господарської діяльності та здатність ефективно здійснювати її в майбутньому.

Мета, яка полягає у пошуку та використанні шляхів удосконалення фінансового стану, - забезпечення зростання ринкової вартості підприємства в довгостроковому періоді.

Головним завданням є виявлення шляхів удосконалення фінансового стану за рахунок мобілізації внутрішніх резервів підприємства - явних та прихованих.

Пошук резервів, які можуть бути використані для покращення фінансового стану підприємства, проводиться шляхом ґрунтовного аналізу всіх складових його діяльності.

Удосконалення фінансового стану підприємства можливе за рахунок збільшення вхідних та зменшення вихідних грошових потоків. Підвищення розмірів вхідних грошових потоків можливе за рахунок:

1) збільшення виручки від реалізації;

2) рефінансування дебіторської заборгованості.

Скорочення вихідних грошових потоків можливе за рахунок:

1) зниження витрат, які відносяться на собівартість продукції;

2) зниження витрат, які покривають за рахунок прибутку.

Основним заходом покращення фінансового стану є збільшення виручки від реалізації. В свою чергу розмір виручки від реалізації залежить від:

1) обсягів реалізації продукції;

2) ціни одиниці продукції, що реалізується.

Щоб збільшити обсяги реалізації, треба максимально активізувати збутову діяльність підприємства. Стимулювати збут можна різними методами. Бажаний результат можна отримати наданням знижок покупцям, помірними зменшеннями цін, застосуванням масової реклами. Не існує для всіх підприємств єдиного рецепту збільшення обсягів реалізації. Тип заходів залежить від особливостей конкретного підприємства та обраної ним стратегії маркетингу.

Отже, удосконалення фінансового стану підприємства можливе шляхом підвищення результативності розміщення та використання ресурсів підприємства. При цьому забезпечується розвиток виробництва чи інших сфер діяльності на основі зростання прибутку й активів, при збереженні платоспроможності та кредитоспроможності.

7. Фінансове планування діяльності підприємства

Планування й прогнозування є необхідними й важливими складовими елементами системи управління процесами формування та використання фінансових ресурсів на підприємстві.

Необхідність використання в практиці управління підприємством системи фінансових планів не викликає сумніву. Однак для ТОВ "ХХХХХХХХХХ", як і для більшості підприємств, цілісна система планів ще не стала невід'ємною частиною організації фінансового менеджменту.

Стратегічне фінансове планування в Товаристві повинно реалізовуватись у вигляді сукупності інвестиційних програм та проектів підприємства.

Середньострокове фінансове планування підприємства повинно реалізовуватись в рамках бізнес-плану.

Детально розроблений оперативний план підприємства збільшує його шанси на успішну реалізацію як стратегічної мети, так і окремих фінансових завдань, сформульованих у стратегічному чи бізнес-плані.

Як би на підприємстві була запроваджена система фінансового планування, вона дозволила би:

оптимізувати фінансові відносини підприємства з діловими партнерами у плановому періоді;

стабілізувати фінансове забезпечення основної, операційної та іншої звичайної діяльності підприємства;

визначити способи ефективного інвестування капіталу підприємства у плановому періоді;

забезпечити раціональне використання матеріально-технічних і фінансових ресурсів підприємства у плановому періоді;

контролювати організацію поточних розрахунків і використання платіжних засобів підприємства.

У попередні періоди в Товаристві була здійснена спроба створення системи стратегічного та оперативного фінансового планування, яка виявилась невдалою через:

відсутність чіткої системи підготовки і передачі планової інформації з відділу до відділу, необхідність тривалих процедур їх узгодження, які призвели до того, що добре опрацьований план став непотрібним, бо спізнився до планового терміну;

відсутність чітких внутрішніх стандартів формування фінансових планів, яка зробила плани "непрозорими" для керівництва;

відрив довгострокових фінансових планів від короткострокових.

Впровадження системи фінансового планування діяльності підприємства надасть змогу забезпечити повну мобілізацію внутрішніх резервів підприємства, які необхідні для досягнення запланованих виробничих показників, аналізувати і планувати динаміку структури фінансових ресурсів за джерелами їх формування.

Слід зазначити, що комплексне фінансове планування потребує фахового підходу. У процесі розробки плану і контролю за ходом його виконання у полі зору фінансиста повинна бути вся різнобічна фінансово-господарська діяльність підприємства.

Першочерговим його завданням має бути забезпечення фінансової стабільності суб'єкта господарювання шляхом максимального використання внутрішніх важелів ресурсного забезпечення кругообігу виробничих фондів, підвищення фондовіддачі і рентабельності активів, забезпечення високої ліквідності боргових зобов'язань. Водночас фінансовий менеджер повинен аналізувати доступну інформацію про діяльність конкурентів підприємства, прогнозувати вплив зовнішніх чинників на фінансовий стан підприємства, розробляти запобіжні чи альтернативні заходи, щоб забезпечити фінансову стійкість і конкурентоспроможність.

8. Розвиток діяльності підприємства

Розвиток підприємства означає якісні зміни та оновлення його господарської системи та організаційної структури, підвищення ефективності функціонування на основі вдосконалення техніки, технології та організації праці у всіх структурних підрозділах, підвищення якості продукції та послуг, що ним надаються. Ці зміни головним чином впливають на отримання прибутку підприємства.

Резерви зростання прибутку це кількісно вимірні можливості його збільшення за рахунок зростання об'єму реалізації продукції, зменшення витрат на її виробництво і реалізацію, недопущення зовні реалізаційних збитків, вдосконалення структури вироблюваної продукції.

Основними джерелами резервів збільшення суми прибутку є збільшення обсягу реалізації продукції (послуг), зниження її собівартості, підвищення якості продукції (послуг), реалізації її на більш вигідних ринках збуту і т.д.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 1 - Основні джерела збільшення суми прибутку

При підрахунку резервів зростання прибутку за рахунок можливого зростання об'єму реалізації використовуються результати аналізу випуску і реалізації продукції (послуг).

Сума резерву зростання прибутку за рахунок збільшення об'єму реалізації продукції (послуг) розраховується за формулою:

, (8.1)

де - резерв зростання прибутку за рахунок збільшення об'єму продукції (послуг), грн.;

- сума прибутку на одиницю i-й продукції (послуг), грн.;

- кількість додатково реалізованої продукції (послуг) в натуральних одиницях виміру.

Якщо прибуток розрахований на гривню товарної продукції, сума резерву її зростання за рахунок збільшення об'єму реалізації визначається за формулою:

, (8.2)

де - потенційно можливе збільшення об'єму реалізованої продукції (послуг), грн.;

- фактичний прибуток від реалізації продукції (послуг), грн.;

- фактичний об'єм реалізованої продукції (послуг), грн.

Розрахунок можливого об'єму продажів, встановленого за результатами маркетингових досліджень відповідними органами підприємства з урахуванням існуючого темпу приросту та можливостей підприємства дозволив спрогнозувати збільшення доходу від реалізації продукції та послуг ПП "Транс - ПХМ" на 10 % в наступному році.

Розрахуємо резерв збільшення прибутку за рахунок збільшення об'єму реалізації продукції (послуг) товариства за формулою (8.2).

Маємо:

,

,

,

Таким чином, збільшивши об'єм реалізації продукції (послуг) на 10 % підприємство, що розглядається нами, збільшить свій прибуток на 3400 грн.

Для виявлення і підрахунку резервів зростання прибутку за рахунок зниження собівартості може бути використаний метод порівняння. В цьому випадку для кількісної оцінки резервів дуже важливо правильно вибрати базу порівняння. Такою базою можуть виступати рівні використовування окремих видів виробничих ресурсів: плановий і нормативний; досягнутий на передових підприємствах; базовий фактично досягнутий середній рівень в цілому по галузі; фактично досягнутий на передових підприємствах зарубіжних країн та ін.

При порівняльному методі кількісного вимірювання резервів їх величина визначається шляхом порівняння досягнутого рівня витрат з їх потенційною величиною:

, (8.3)

де резерв зниження собівартості продукції за рахунок і-го виду ресурсів;

- фактичний рівень використовування i-го виду виробничих ресурсів;

- потенційний рівень використання i-го виду виробничих ресурсів;

Узагальнююча кількісна оцінка загальної суми резерву зниження собівартості продукції проводиться шляхом підсумовування:

, (8.4)

де - загальна величина резерву зниження собівартості продукції;

- резерв зниження собівартості по i-му виду виробничих ресурсів;

Якщо аналізу прибутку передує аналіз собівартості продукції і визначена загальна сума резерву її зниження, то розрахунок резерву зростання прибутку проводиться за формулою:

, (8.5)

де - резерв збільшення прибутку за рахунок зниження собівартості продукції, грн.;

- потенційно можливе зниження витрат на гривню реалізованої продукції;

- фактичний об'єм реалізованої продукції за період, що вивчається;

- можливе збільшення об'єму реалізації продукції, грн.

Сучасні умови господарювання характеризуються нестабільністю бізнес-середовища, постійною зміною великої кількості факторів (чинників), що впливають на діяльність підприємств, дестабілізують її та, як наслідок, у кінцевому результаті призводять до банкрутства. Його рівень, який постійно зростає, закликає науковців до пошуку шляхів вирішення цієї проблеми як на рівні держава, так і конкретного підприємства, адже прогнозування та визначення ймовірності банкрутства стає вкрай необхідним для завчасного попередження та подолання кризових явищ на підприємстві.

Для аналізу фінансового стану при можливому визнанні підприємства банкрутом можна використати методику, яка передбачає розрахунок таких параметрів таблиці 12.

Таблиця 12 Методики визначення банкрутства підприємства

Показник	Нормативне значення	Роки
		2011	2012	2013
Коефіцієнт покриття	менше 1	1,4109	1,4001	1,3873
Коефіцієнт забезпечення власними коштами	менше 0,1	0,1589	0,1571	0,0506
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	менше 0,2	0,0240	0,0246	0,0533

Згідно з цією методикою структура балансу підприємства визначається незадовільною, а підприємство неплатоспроможним якщо:

- значення коефіцієнта покриття (К_п) менше за 1;

- значення коефіцієнта забезпечення власними коштами (К_{з. вк.)} менше за 0,1;

- значення коефіцієнта абсолютної ліквідності (К_ал) менше за 0,2.

Згідно з даною методикою підприємство можна визнати частково неплатоспроможним. Фінансовий стан підприємства у 2013 р. погіршився. Коефіцієнт покриття показника залишається в межах нормативного значення, але у 2013 р. відбулося зниження показника. Так як коефіцієнт відповідає нормативному значенню, це означає, що у підприємства достатня кількість обігових коштів для погашення своїх поточних зобов'язань протягом року і підприємство вважається платоспроможним.

Коефіцієнт забезпечення власними грошовими коштами знизився за межі нормативу і становить 0,0506. Зниження коефіцієнта свідчить про нестачу власних коштів і прирівняних до них джерел для покриття наявних оборотних активів.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності у 2012 р. та 2013 р. збільшився в порівняння з 2011р. Рівень коефіцієнта свідчить про те, яку частину короткострокових зобов'язань може бути погашено за рахунок наявної готівки. Чим більша його величина, тим вища гарантія погашення боргів. Звідси ясно, що підприємство, яке аналізується, має низьку гарантію погашення боргів наявною готівкою. Однак і при невеликому його значенні підприємство може бути завжди платоспроможним, якщо зуміє збалансувати і синхронізувати приплив і відплив коштів за обсягом і термінами.

В зарубіжних країнах одним з методів прогнозування банкрутства підприємств є дискримінантний аналіз. Зміст цього аналізу полягає в тому, що за допомогою математико-статистичних методів будується функція та розраховується інтегральний показник, на основі якого можна з великою часткою ймовірності передбачити банкрутство суб'єкта господарювання. Найбільш відомими є моделі відомих західних економістів: Альтмана, Ліса, Таффлера, Тишоу, Спрінгейта та ін.

Значення ймовірності банкрутства за моделлю Альтмана наведені у таблиці 12.

Таблиця 12 Значення ймовірності банкрутства за моделлю Альтмана:

Значення "Z"	Ймовірність банкрутства
до 1,8	висока
1,8-2,67	можлива
2.68 - 2.99	низька
3.00 і вище	дуже низька

Z = 0,012 Ч Х₁+0,014 Ч Х₂+0,033 Ч Х₃+0,006 Ч Х₄+0,999 Ч Х₅ (8.1)

Х₁ - ліквідність - Ф1 260/280

Х₂ - прибутковість - Ф2 220 (225) /Ф1 640

Х₃ - рентабельність - Ф2 035/Ф1 280

Х₄ - фінансова стійкість - Ф1 300/Ф1 620

Х₅ - оборотність - Ф2 010/Ф1 280

Розрахуємо ймовірність банкрутства для ТОВ "ХХХХХХХХХХ" за моделлю Альтмана (таблиця 13).

Таблиця 13. Ймовірність банкрутства за моделлю Альтмана для ТОВ "ХХХХХХХХХХ" у 2011-2013 рр.

Роки	Х1	Х2	Х3	Х4	Х5	Z
2011	0,0063	0,0020	0,1502	0,0030	5,5175	5,6791
2012	0,0062	0,0026	0,1605	0,0029	5,8145	5,9866
2013	0,0059	0,0017	0,1426	0,0023	5,1655	5,3180

Оцінимо ймовірність банкрутства за даними фінансової звітності за допомогою універсальної дискримінантної функції (таблиця 14):

Z = 1_,5Х₁ + 0,08Х₂ +10X3 + 5Х₄ + 0,3Х₅ + 0,1Х₆ (8.2)

Х₁ - (Ф2 010-Ф2 260) /Ф1 260

Х₂ - Ф1 280/Ф1620

Х₃ - Ф2 220/Ф1 280

Х₄ - Ф2 220/Ф2 010

Х₅ - Ф1 (100+120+130+140) / Ф2 035

Х₆ - Ф2 035/Ф1 280

Якщо Z > 2 - підприємство є фінансове стійким, і йому не загрожує банкрутство;

при 1 < Z <2 - у підприємства порушено фінансову рівновагу (фінансову стійкість), але йому не загрожує банкрутство за умови переходу на антикризове управління;

при 0 < Z < 1 - підприємству загрожує банкрутство, якщо воно не здійснить санаційних заходів;

при Z < 0 - підприємство є напівбанкрутом.

Таблиця 14. Ймовірність банкрутства за допомогою універсальної дискримінантної функції для ТОВ "ХХХХХХХХХХ" у 2011-2013 рр.

Роки	Х1	Х2	Х3	Х4	Х5	X6	Z
2011	15,4794	0,2135	1,4596	0,1321	0,0182	0,4551

Страница:

•  1 
•  2 

отчет по практике "Фінансова діяльність підприємства" скачать

Подобные документы

• Фінансове планування на підприємстві (на прикладі ДП "Житомирський ремонтно-механічний завод")

  Принципи планування фінансових показників діяльності підприємства. Методи планування грошових потоків. Напрямки контролю та моніторингу. Аналіз стану фінансового планування на ДП "Житомирський ремонтно-механічний завод", шляхи його вдосконалення.
  
  дипломная работа [205,6 K], добавлен 10.06.2012
  

• Використання платіжного календаря для підвищення ефективності управління грошовими потоками

  Організація фінансового планування грошових потоків на підприємстві. Експрес-аналіз результатів діяльності ВАТ "Полтавський автоагрегатний завод". Аналіз формування грошових надходжень підприємства. Напрямки удосконалення фінансового планування.
  
  курсовая работа [586,4 K], добавлен 25.03.2011
  

• Проектування економічної діяльності підприємства, аналіз цього фінансового стану та розробки шляхів поліпшення фінансових результатів його діяльності

  Складання початкового балансу підприємства. Результати прогнозування балансів підприємства № 62 та звітів про результати його фінансової діяльності за 12 місяців 2006 року. Аналіз спроектованих показників фінансової діяльності підприємства № 62.
  
  курсовая работа [4,4 M], добавлен 10.07.2010
  

• Формування фінансового механізму підприємства (на матеріалах ВАТ "Центренерго")

  Теоретичний аналіз фінансового механізму управління підприємством. Вивчення фінансових методів і важелів. Правове, нормативне та інформаційне забезпечення. Оцінка результатів діяльності підприємства ВАТ "Центренерго". Удосконалення фінансового планування.
  
  дипломная работа [3,9 M], добавлен 06.07.2010
  

• Система моніторингу фінансового стану підприємства

  Сутність фінансового стану підприємства та елементи, що його визначають. Оцінка майнового стану ВАТ "Завод МГТ" та динаміка його зміни. Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства. Управління дебіторською заборгованістю, структурою капіталу.
  
  курсовая работа [284,9 K], добавлен 13.05.2011
  

• Методи фінансового планування діяльності підприємства

  Необхідність та принципи планування діяльності підприємства. Бюджетне планування як один із видів оперативного фінансового планування. Оцінка показників ефективності планування діяльності підприємства. Аналіз виконання плану за допомогою гнучкого бюджету.
  
  курсовая работа [221,1 K], добавлен 16.10.2011
  

• Фінансове планування на підприємстві та шляхи підвищення його ефективності

  Теоретичне вивчення фінансового планування економічного розвитку підприємства ВАТ "Турбоатом". Прогнозування на основі планового балансу і планового звіту про фінансові результати основних фінансово-економічних показників досліджуваного підприємства.
  
  курсовая работа [127,7 K], добавлен 02.12.2010
  

• Аналіз фінансового стану та фінансових результатів діяльності підприємства на прикладі ВАТ "ПМК-68"

  Загальна організаційно-економічна характеристика ВАТ "ПМК-68". Аналіз фінансових результатів, майна та джерел коштів підприємства. Шляхи вдосконалення фінансового стану підприємства та заходи щодо оптимізації фінансових результатів його діяльності.
  
  дипломная работа [1,4 M], добавлен 11.01.2013
  

• Ефективність управління оборотним капіталом

  Управління оборотним капіталом підприємства на прикладі ОМКП "Орджонікідзетеплоенерго". Нормативно-правові документи, загальна характеристика фінансової діяльності. Аналіз фінансового стану підприємства, використання оборотних та власних коштів.
  
  отчет по практике [863,8 K], добавлен 19.07.2011
  

• Фінансове планування в сучасних умовах економіки України

  Основи, методика та процес планування на підприємстві. Фінансово-економічна діяльність та її аналіз на підприємстві ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат". Стратегічне планування аналізуємого підприємства. Оперативне планування та шляхи його вдосконалення.
  
  дипломная работа [1,2 M], добавлен 20.09.2008
  

Другие документы, подобные "Фінансова діяльність підприємства"

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам