Оподаткування страхових компаній

Наступна позиція в переліку доходів і витрат страховика - це позитивні та від'ємні курсові різниці, отримані від перерахунку страхових резервів, утворених за договорами страхування, та активів, якими представлені страхові резерви за такими договорами, у випадках, якщо страхові резерви або активи утворено в іноземній валюті. Законом про страхування встановлено, що грошові зобов'язання сторін за договорами страхування життя за їх згодою можуть бути визначені як у національній, так і у вільно конвертованій валюті. До того ж у переліку активів, якими представлено страхові резерви, є валютні вкладення. У зв'язку з цим у податковому обліку страховика в інших операційних доходах та інших операційних витратах містяться позитивні та від'ємні курсові різниці.

Отже, збільшення частки перестраховиків у таких страхових резервах зменшує доходи та витрати страховика, зменшення такої частки навпаки - збільшує доходи і витрати.

Водночас відповідно до пп. 153.1.7 п. 153.1 ст. 153 Податкового кодексу не включаються до складу доходів чи витрат позитивні або від'ємні курсові різниці, отримані від перерахунку страхових резервів, утворених за договорами довгострокового страхування життя, та активів, якими представлені страхові резерви за такими договорами, якщо страхові резерви та активи утворено в іноземній валюті, що є новою податковою пільгою, запровадженою для страховиків, які здійснюють операції зі страхування життя.

У переліку доходів від страхової діяльності є винагороди, належні страховику за укладеними договорами страхування, співстрахування, перестрахування. До таких сум належать винагороди цеденту від перестраховика у вигляді комісійних за передачу цедентом ризиків на перестрахування або винагороди одному зі співстраховиків від інших співстраховиків - учасників договору співстрахування за діяльність щодо представлення всіх інших учасників у взаємовідносинах зі страхувальником.

Щодо доходів у вигляді часток від страхових внесків і страхових виплат, нарахованих за договорами перестрахування, то тут йдеться про нараховану перестраховиком у разі настання страхового випадку частку страхової виплати, яку той повинен компенсувати страховику відповідно до своїх зобов'язань за укладеним договором, оскільки відповідальним перед страхувальником у повному обсязі є прямий страховик, а перестраховик зобов'язаний відшкодувати цеденту свою частку страхових виплат.

У переліку доходів враховано також доходи страховика від реалізації права регресної вимоги до страхувальника або іншої особи, відповідальної за заподіяні збитки, що має законодавчі підстави, - ст. 27 Закону про страхування. Цією статтею передбачено, що до страховика, який сплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Окремо слід звернути увагу на доходи та витрати у вигляді відсотків, які отримує перестраховик від цедента у разі депонування у цедента належної перестраховику страхової премії за укладеними договорами перестрахування. Таке депонування здійснюється з метою оптимізації вхідних і вихідних грошових потоків між сторонами договору перестрахування [50]. Тобто якщо умовами договору перестрахування передбачається депонування у цедента всієї або частини страхової премії за договорами, переданими на перестрахування, то після закінчення строку дії договору за його беззбиткового проходження сума премії, що депонувалася, перераховується перестраховику разом з нарахованими на неї відсотками.

Наступна позиція - перестраховочні винагороди і тантьєми за договорами перестрахування. Перестраховочна винагорода, що сплачується перестраховиком цеденту, призначена для покриття аквізіційних витрат прямого страховика. Ця винагорода відображається у складі доходів у розмірі, визначеному за угодою сторін. Тантьєма є особливою формою винагороди страховика з боку перестраховика за надання участі в перестраховочних договорах та обачне ведення справи. Виплачується вона щороку в певному відсотку від суми чистого прибутку, отриманого перестраховиком від проходження перестраховочних договорів, у яких він бере участь. Відповідно, зазначені суми винагород і тантьєм за договорами перестрахування в іншої сторони договору перестраховика включаються до його витрат.

Також згідно з пп. 156.1.1 п. 156.1 ст. 156 Податкового кодексу доходом вважається сума санкцій у разі невиконання боржником умов договору страхування, визнана ним добровільно або за рішенням суду. Ця норма поширюється на суму санкцій, належних страховику за невиконання страхувальником умов договору страхування, співстрахування, а також на суму санкцій, належних перестраховику за невиконання перестрахувальником (цедентом) умов договору перестрахування.

Статтею 1 Закону про страхування встановлено, що предметом безпосередньої діяльності страховика може бути страхування, перестрахування та фінансова діяльність, пов'язана з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням. Проте дозволяється виконання зазначених видів діяльності у вигляді надання послуг для інших страховиків на підставі укладених цивільно-правових угод, надання послуг (виконання робіт), якщо це безпосередньо пов'язано із цими видами діяльності.

Виходячи з наведеного, страховик, виконуючи посередницьку діяльність, може отримувати доходи у вигляді винагород за надання послуг сюрвеєра (обстеження майна, яке приймається на страхування та надання висновку про оцінку страхового ризику), аварійного комісара (з'ясування причин настання страхового випадку, визначення розміру збитків) та аджастера (визначення питань з регулювання заявлених претензій страхувальника у зв'язку з настанням страхового випадку, здійснення оцінки збитку та визначення суми страхового відшкодування), а також виконувати функції страхового посередника (брокера, агента). Терміни «сюрвеєр», «аварійний комісар» та «аджастер» наведено в пп. 156.1.1 п. 156.1 ст. 156 Податкового кодексу.

Стаття 28 Закону про страхування містить положення щодо припинення договорів страхування, відповідно до яких у разі дострокового припинення договорів страхування (перестрахування), крім договорів страхування життя, страховик (перестраховик) має повернути страхувальнику (цеденту) належні йому частки страхових платежів (внесків, премій) за період, що залишився до закінчення дії договору. Тому нараховані страховиком-цедентом суми належних до повернення перестрахувальних платежів вважаються його доходом.

Стаття 134 Податкового кодексу визначає об'єкт оподаткування у вигляді прибутку із джерелом походження з України та за її межами, а також дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі ст. 160 Податкового кодексу як дохід (прибуток) нерезидента з джерелом походження з України. У зв'язку з цим є нагальна потреба проаналізувати основні податкові аспекти таких операцій.

Передача частки страхових ризиків у перестрахування на міжнародні перестрахувальні ринки є міжнародною практикою і реаліями, які давно склалися у світовій практиці страхування, і українські страховики в цьому процесі не є винятком. З моменту формування українського страхового ринку вітчизняні страховики отримали змогу вступати у різноманітні взаємовідносини з іноземними компаніями. Таким чином, українські страховики як суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності впливають на формування та розвиток зовнішньоекономічних зв'язків України. Зовнішньоекономічні взаємовідносини страховиків формуються у таких трьох напрямах: безпосередньо у процесі надання страхового захисту іноземним компаніям як страхувальникам; при користуванні українськими страховиками послугами, пов'язаними з організацією страхування (експертними, банківськими, юридичними, консультаційними тощо); у процесі розміщення частки страхових ризиків на міжнародних перестрахувальних ринках (операції з перестрахування).

У Податковому кодексі було збережено чину в минулому норму щодо оподаткування за власний рахунок у момент перерахування коштів за ставкою 12% виплат у вигляді страхових внесків, сплачених страховиками-резидентами за договорами перестрахування нерезидентам, рейтинг фінансової надійності (стійкості) яких не відповідає вимогам, установленим уповноваженим органом (Нацкомфіпослуг України). При цьому якщо перестрахування здійснюється через або за посередництвом перестрахових брокерів, які в порядку, визначеному таким уповноваженим органом, підтверджують, що перестрахування здійснено в перестраховика, рейтинг фінансової надійності (стійкості) якого відповідає вимогам, установленим зазначеним уповноваженим органом, а також при укладанні договорів перестрахування з обов'язкового страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту, то ставка оподаткування дорівнює 0%.

Щодо застосування норми абзацу «и» п. 160.1 ст. 160 Податкового кодексу, то податкові правила не змінилися порівняно з минулим законодавством. Як і раніше, до будь-яких доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, належать внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (у тому числі страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України. На ці доходи поширюються положення міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування.

Наведені зміни пов'язані з переходом страховиків з 2012 р. на загальну систему оподаткування, запровадження якої має вирівняти податкове навантаження реального сектора економіки із сектором страхування.

1.3 Світовий досвід податкового регулювання страхової діяльності

Національна концепція формування оптимального податкового навантаження на страхові компанії - один з ключових пріоритетів державної економічної політики розвинутих країн світу, що обумовлюється високим ступенем розвитку страхових відносин в цих країнах та ґрунтовними історичними передумовами їх становлення. Виходячи з цього, порівняльний аналіз особливостей податкового регулювання національних (регіональних) страхових ринків становить у даній роботі особливу актуальність.

Страхові компанії в Західній Європі не підпадають під спеціальні фіскальні умови, тобто вони є платниками тієї ж сукупності податків, що і підприємства інших галузей економіки. Однак процедури визначення ключового об`єкта оподаткування діяльності страховиків - фінансового результату - регламентуються певними особливостями, що передбачають стягнення поряд з податком на прибуток податку на капітальний дохід (прибуток від інвестиційної діяльності компанії).

Визначальні домінанти оподаткування прибутку страхових компаній в Європейському союзі (ЄС) (як і інших типів господарських структур регіону) регулюються спеціальними Директивами ради Європи, серед яких слід відмітити наступні:

- директива 90/435/EEC, яка прямо визначає перелік податків на прибуток компаній в державах-членах;

- директива 90/434/EEC, що регламентує оподаткування процедур злиття та поглинання, взаємної передачі активів та обміну акцій європейських компаній.

На думку Б. Пастухова, подібна універсальність європейської системи правовідносин та наявність істотних відмінностей між національними законодавствами у сфері оподаткування, з одного боку, здійснюють негативний вплив на інвестиційні можливості страхових компаній, а з іншого - є запорукою економічного суверенітету кожної країни. При цьому майбутнє становище єдиної системи податкового регулювання Європи залежить у першу чергу від ступеня розвитку загальних інтеграційних процесів.

Слід зазначити, що податкова база (прибуток страхової компанії, що підлягає оподаткуванню) зменшується на загальну вартість страхових резервів, засади формування та методика визначення яких регламентуються Директивою ЄС91/674/EEC. Дія зазначеного нормативного документу поширюється на всі країни-члени Євросоюзу, однак це не виключає можливості національних наглядових органів реалізувати власну політику, встановлюючи додаткові види страхових резервів та процедури їх визначення. Так, в Нідерландах страхові фірми мають можливість додатково до резервів, що акумулюються відповідно до вимог Директиви, формувати додаткові стабілізаційні («еквілізаційні») страхові резерви, розмір яких здійснює прямий вплив на обсяг оподатковуваного прибутку. За контрактами «лайфового страхування» зазначені резерви акумулюються в розмірі 0,09% резерву на страхові премії та не може перевищувати 2,25% сукупного обсягу страхових премій, отриманих компанією за договорами страхування життя протягом звітного року. За ризикованими видами страхування такий резерв досягає 1,35% та обмежується 22,5% сукупного обсягу страхових премій поточного року. Завдяки подібним резервам виникає механізм обходу компаніями надмірного поточного фіскального навантаження у вигляді відтермінування стягнення податку [7, с. 129].

Оновлені вимоги до діяльності страхових компаній країн ЄС (SolvencyII) мають за мету врахування поточних тенденцій в галузі страхування, вдосконалення системи управління ризиками, методів фінансування, міжнародної фінансової звітності та стандартів. Єдиний документ покликаний замінити 14 окремих Директив, прийнятих раніше, та, у відповідності до положень Другого Базеля (Basel II), базується на принципах:

- кількісних вимог до формування капітальних резервів страхових компаній ЄС;

- забезпечення наглядового контролю за діяльністю страховиків;

- досягнення відкритості страхового ринку[2].

Пропозиції, розміщені у Директиві Solvency II, значно більше приділяють уваги ризикам, ніж це регламентувалося попередньою версією правил страхової діяльності (Solvency I) [1]. Директива також забезпечує стимули для управління фінансовою стійкістю за допомогою диверсифікації податкових пільг, методів зниження ризиків тощо. Вимоги до капіталу за стандартною формулою Solvency II є більш суворими за існуючі регулятивні вимоги, що зумовлено здебільшого надмірними ринковими ризиками «нелайфового» страхування, та ґрунтуються на використанні стандартної формули для розрахунку вимог платоспроможності капіталу (Solvency Capital Requirement - SCR) страхових компаній.

Європейська асоціація страхування та професійного пенсійного забезпечення (EIOPA) (створена у післякризовий період на базі The Committee of European Insurance and Pensions Supervisors - CEIOPS) особливу увагу приділяє дослідженню національних відмінностей у методиках оцінки відкладеного оподаткування страховиків, виявлення їх непередбачених зобов'язань, визнання та оцінки нематеріальних активів.

Об'єктом оподаткування чистого прибутку страхових компаній у США є «оподатковуваний дохід страхової компанії» (insurance company taxable income), що розраховується як різниця між її валовим доходом та законодавчо встановленими податковими вирахуваннями. Перелік останніх регламентується статтями Податкового кодексу США (USTaxCode) та складається з таких позицій:

- відшкодування за всіма понесеними збитками за операціями зі страхування життя;

- нетто вартість, на яку були збільшені страхові резерви компанії;

- дивіденди страхувальників та дивіденди страховика;

- поточні відрахування на операційні витрати;

- прийняті на себе третьою стороною зобов`язання з покриття можливого збитку;

- дивіденди, що підлягають відшкодуванню - виплати страховика страхувальнику, які будуть покриті перестрахувальником;

- інші вирахування (дана позиція не поширюється на прибуток від інвестування страхових резервів; відрахування на благодійність не повинні становити більше 10% від валового доходу).

Компанії в США «лайфового» напрямку мають формувати особливий тип резервних фондів - резерв страхування життя, котрий має використовуватися для покриття збитків, акумульованих даним видом страхової діяльності. Такі втрати кількісно розраховуються на основі офіційно затверджених відповідними державними органами таблиць захворюваності та смертності.

Ключові засади податкового законодавства сфери страхування життя в ЄС ґрунтуються на дотриманні наступних принципів:

- обов'язковість підтвердження достатності обсягу страхових резервів з «лайфового» страхування незалежними компаніями (актуаріями);

- фіскальні стимули та пільги можуть відрізнятися в різних країнах, однак при цьому важливим є їх обов`язкова регламентація в національному законодавстві (зокрема це стосується податку на страхові внески зі страхування життя, що має місце в деяких країнах) [8, с. 85].

Специфіка оподаткування страхових компаній в західних країнах стосується також наявності непрямого оподаткування, а саме - стягнення спеціального податку за договорами страхування. Поряд із класичним визначенням «податок на страхові премії», простежується широка варіація назв у контексті відмінностей національних законодавств: «страховий податок», «страхове мито», «податок на поліси», «податок на доходи від страхової діяльності». Зазначений інструмент являє собою відокремлений непрямий податок, який існує в податкових системах зарубіжних країн поряд із прибутковим податком та податком на доходи від капіталу.

Значення податкових ставок в різних країнах може суттєво відрізнятися, причому як на єдиній основі, так і в розрізі окремих напрямків (таблиця 1.1). До критеріїв диференціації ставок, що встановлюються за податком на страхові премії, належать такі: види страхування та сектори економіки, сукупність страхових ризиків, вид (тип) страховика тощо.

Таблиця 1.1. Класифікація оподаткування страхової премії та ставки податку станом на 01.09.2013 р. у Сполученому Королівстві

Клас страхування	Податок на страхову премію (Premium Tax)	Нефіскальні податки (Parasfiscal Tax)
		Відрахування на пожежні заходи (FireBrigadeCharge)
Життя на пенсійне страхування?	Звільнено	Звільнено
Страхування на випадок пожеж	6,00	35 на 1 млн. британських фунтів від сукупної вартості застрахованих товарів
Приватне медичне страхування	6,00	Звільнено
Подорожі, деякі розширені гарантії та механічні поломки	20,00	Звільнено
Морська діяльність, авіація та автотранспорт	Звільнено	Звільнено
Експортні кредити	Звільнено	Звільнено
Перестрахування	Звільнено	Звільнено
Інші класи	6,00	Звільнено

На думку Ю. Синнікової, фіскальне значення податку на страхові премії визначається передусім рівнем популярності страхових послуг у країні та ставкою самого податку. До того ж, національні регулятори надають йому статус доходного джерела не лише державного бюджету, а й спеціальних позабюджетних фондів, що досить часто не дозволяє дати об'єктивну оцінку соціально-економічним можливостям податку.

Зокрема, у Бельгії оподаткування страхових премій є джерелом доходів державного бюджету, фонду пожежного страхування, національного інституту охорони здоров'я.

Французьке законодавство передбачає спрямування відповідних фіскальних потоків на формування фонду страхування двигунів, національного гарантійного фонду, універсального фонду медичного страхування, національного фонду сільськогосподарських катастроф.

У Португалії простежується чітке розмежування нефіскального податкового навантаження між страховиками та застрахованими особами, причому основна його частина припадає саме на останніх. Так, застрахована особа сплачує 4 види нефіскальних податків: до фонду компенсації робітникам, національного управління з цивільного захисту, національного інституту медичної допомоги, автотранспортного гарантійного фонду. За рахунок страхової компанії сплачується податок до департаменту страхового нагляду та фонду компенсації робітникам. У таблиці 1.2 наведена класифікація оподаткування страхової премії та ставки податку у Португалії.

Таблиця 1.2. Класифікація оподаткування страхової премії та ставки податку станом на 01.09.2013 р. у Португалії

Клас страхування	Державні податки (StampDuty)	Нефіскальні податки (Parasfiscal Tax)
		За рахунок застрахованої особи	За рахунок страховика
		Фонд компенсації робітникам (FAT)	Національне управління з соціального зазахисту (ANPC)	Національний інститут медичної допомого (INEM)	Автотранспортний гарантійний фонд (FGA)	Департамент страхового нагляду Португалії	Фонд компенсації робітникам
Страхування життя	Звільнено			2,00		0,048
Пенсійні фонди	Звільнено					0,048
Нещасні випадки на виробництві	5,00	0,15		2,00		0,242	0,85
Нещасні випадки невиробничого характеру (в т.ч. ДТП)	5,00			2,00		0,242
Страхування здоров'я	5,00			2,00		0,242
Страхування на випадок пожеж та природних небезпек	9,00		13,00			0,242
Страхування індивідуальних господарств	9,00		13,00			0,242
Сільськогосподарське страхування	5,00		6,00			0,242
Двигуни	9,00		13,00	2,00	2,50	0,242
Страхування товарів у дорозі	5,00		13,00		0,21	0,242
Морська справа та авіація	5,00					0,242
Кредитування/гар ангар	5,00					0,242
Страхування поруки	3,00					0,242
Інші класи	9,00					0,242
Перестрахування	Звільнено
Посередництво	2,00

Таким чином, податкові ставки на страхові премії відрізняються не лише за приналежністю до галузей страхування (лайфове та нелайфове страхування), а й за конкретними типами страхових контрактів в межах кожної з галузей. До того ж, національне законодавство кожної країни закріплює спеціальний перелік тих видів страхування, що звільнюються від оподаткування.

Таким чином, огляд світового досвіду оподаткування страхової діяльності показав, що кожна країна визначає таку систему оподаткування, яка була би оптимальною для неї. Тобто кожна країна за допомогою податкового регулювання стимулює або стримує розвиток страхового ринку. З нашого дослідження бачимо, що в світі звільнене від оподаткування «лайфове» страхування, щоби не навантажувати ні страховика, ні страхувальника. Даного принципу притримується і Україна.

На нашу думку, система оподаткування страховиків в Україні є досить гнучкою по відношенню як до страхових компаній, так і для страхувальників. Вона дозволяє страховикам ефективно провадити як страхову, так і інші види діяльності, отримуючи прибуток. З прийняттям Податкового Кодексу України були визначені всі основні положення оподаткування страховиків. Ми вважаємо, що українська система оподаткування як страховиків, так і всіх суб'єктів господарювання, побудована досить ефективно, оскільки вона спрямована на розвиток національної економіки і на підтримку кожного суб'єкта підприємництва.

Разом з тим, держава може запозичити закордонний досвід оподаткування страхової діяльності, щоби регулювати її більш ефективно і уникати фінансових шахрайств.

2. Аналіз практики оподаткування страхових компаній (на прикладі наска «оранта»)

2.1 Загальна характеристика та оцінка страхової діяльності НАСКА «Оранта»

Національна Акціонерна Страхова Компанія (НАСК) «Оранта» була створена 25 листопада 1921 року. Відтоді i до 1993 року компанія носила назву «Укрдержстрах». Ця організація за всіх часів відіграла, безперечно, значну роль у житті суспільства, задовольняючи соціально - економічні потреби широких мас населення. За довгі роки своєї історії компанія отримала високий авторитет і особливу довіру з боку клієнтів.

Форма підприємства - Компанія НАСК «Оранта» є юридичною особою і фінансовою установою, яка здійснює свою діяльність на підставі та згідно із законодавством України, Статутом та іншими документами, які затверджуються в порядку. Фінансовою діяльністю компанії є діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства.

У відносинах із діловими партнерами НАСК «Оранта» робить акцент на тривалості стосунків, оскільки вони базуються на взаємовигідних умовах і підтверджуються високим рівнем гарантій, які надає компанія. Страхова компанія НАСК «Оранта» посіла перше місце у рейтингу страхових компаній

України відповідно до висновків Українського рейтингового агентства «Гвардія брендів» і окремо відзначена нагородою «Вибір року 2008» як краща страхова компанія року одразу у двох номінаціях - страхування авто і страхування майна. У 2011 р. НАСК «Оранта» визнана найнадійнішим партнером B2B сектор. За довгі роки свого існування компанія здобула неабиякий авторитет і особливу довіру клієнтів. Девіз компанії - «Впевненість, набута досвідом».

У страхової компанії майже 800 структурних підрозділів та 7 тис. страхових агентів. НАСК Оранта ще в 2009 році була лідером страхового ринку України. Але за наступні роки за обсягом зібраних валових страхових премій вона опустилася на 10-е місце згідно рейтингу Insurance Top.

Національна комісія, що здійснює регулювання ринку фінансових послуг, прийняла рішення ввести тимчасову адміністрацію в страхову компанію Оранта. Причиною стали «факти порушень і недоліків діяльності страховика, виявлені в ході планових та позапланових перевірок його діяльності в 2012-2013 роках». Системні проблеми в «Оранті» могли призвести до її «неплатоспроможності та зниження фінансової надійності», заявили в комісії.

НАСК «Оранта» надає страхові послуги з понад 50 видів страхування. Компанія входить в першу 20 лідерів страхового ринку з надання страхових послуг по всім групам страхування. Компанія для продажу страхових послуг використовує наступні канали продажу: послуги страхових посередників, банківські продажі, тендери.

Компанія є членом: Ліги страхових організацій України, Моторного страхового бюро України, Ядерного страхового пула України, Морського страхового бюро України, Українського союзу промисловців і підприємців, Торгово-промислової палати України.

Метою діяльності компанії є одержання прибутку шляхом надання послуг з усіх видів страхового захисту майнових інтересів громадян і юридичних осіб та здійснення фінансової діяльності в межах, визначених законодавством та статутом страхової компанії.

Предметом безпосередньої діяльності компанії є проведення страхування, перестрахування і здійснення фінансової діяльності, пов'язаної з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням. Компанія здійснює всі види обов'язкового, добровільного страхування та перестрахування згідно із законодавством України, на які вона отримала ліцензії.

Маючи найбільшу серед українських страхових компаній кількість ліцензій, НАСК «ОРАНТА» надає виключний перелік страхових послуг юридичним і фізичним особам.

Послуги, що надаються юридичним особам: страхування авіаційних ризиків (авіатранспорту й цивільної відповідальності авіаперевізників); страхування будівельно - монтажних ризиків; автотранспортне страхування (автокаско, обов'язкове й добровільне страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, обов'язкове й добровільне страхування від нещасних випадків на транспорті водіїв і пасажирів); страхування майна підприємства; страхування заставного майна й майна зданого в оренду; обов'язкове й добровільне страхування відповідальності юридичних осіб; страхування морських ризиків (суден, відповідальності судновласників і фрахтувальників); страхування залізничного транспорту; комплексне страхування фінансових установ (страхування фінансових ризиків);

обов'язкове й добровільне страхування сільськогосподарських ризиків (врожаю, посівів, тварин); корпоративне особисте страхування співробітників (від нещасних випадків, на випадок травми, медичне страхування, страхування відповідальності роботодавців).

Фізичним особам надаються наступні види послуг: страхування майна громадян (квартири, споруди, побутове майно), власного, заставного й зданого в оренду; автотранспортне страхування (автокаско, обов'язкове й добровільне страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, страхування від нещасних випадків на транспорті водіїв і пасажирів); страхування відповідальності перед третіми особами; страхування громадян від нещасних випадків і на випадок хвороби; медичне страхування; страхування подорожуючих за кордоном або на території України на випадок хвороби або травми (страхування туристів); страхування тварин, що належать громадянам.

Для фінансування діяльності НАСК «Оранта» використовує власні обігові кошти, кошти власного капіталу, кошти залучені в результаті додаткової емісії, кредити банків на вигідних для компанії умовах.

10 жовтня 2013 року Рейтинговий комітет агентства «Кредит-Рейтинг» підтвердив довгостроковий кредитний рейтинг за національною шкалою Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» на рівні uaА, прогноз «стабільний» за підсумками першого півріччя 2013 р.

«Позичальник або окремий борговий інструмент із рейтингом uaА характеризується високою кредитоспроможністю порівняно з іншими українськими позичальниками або борговими інструментами, - говориться в рейтинговому звіті агентства. - Стабільний прогноз вказує на відсутність явних передумов для зміни рейтингу протягом року», - повідомляє рейтинговий звіт агенції.

Для здійснення рейтингового аналізу агентство «Кредит-Рейтинг» використовувало фінансову звітність страхової компанії «Оранта» за перше півріччя 2013 р., а також внутрішню інформацію, надану НАСК «Оранта» у ході рейтингового процесу, в тому числі під час спілкування спеціалістів рейтингового агенства із уповноваженими представниками страхової компанії. Нагадаємо, що раніше РА «Кредит-Рейтинг» оновило довгостроковий кредитний рейтинг за національною шкалою НАСК «Оранта» за підсумками другого півріччя 2012 року на рівні uaА, прогноз «стабільний» 29 березня 2013 р.

У розділі I було виявлено, що страхові компанії провадять специфічну діяльність, тому її оцінка теж має бути проведена особливим шляхом. У таблиці 2.1 наведені основні фінансові показники страхової компанії.

Таблиця 2.1. Основні фінансові показники діяльності НАСКА «ОРАНТА» у 2010-2012 рр.

Показник	2010 р.	2011 р.	2012 р.
Статутний фонд	775125	775125	775125
Капітал	801922,6	812247	758226
Страхові резерви, млн. грн.	261,6	253,1	260,5
Частка перестраховиків в страхових резервах	(17 982,4)	(25304)	26250
Страхові премії, млн..грн.	644,0	637,1	566,1
Страхові виплати, млн..грн	290,6	213,1	219,3
Рівень виплат, %	45,1	33,5	38,7
Чистий прибуток, млн. грн.	+8,6	-4,5	+0,6

Як бачимо, за підсумками 2012 р. обсяг страхових премій компанії зменшився порівняно з 2011 р. на 11,1% і сягнув 566,1 млн. грн. (у 2011 р. - 637,1 млн. грн). Основними негативними чинниками, що спричинили вплив на зменшення страхових надходжень компанії були умови розвитку страхового ринку у 2012 р., а також поширення негативної інформації про НАСК «ОРАНТА» через засоби масової інформації.

Негативним чинником діяльності є також зменшення власного капіталу по відношенню до статутного, що головним чином вплинуло на прибутковість НАСКА «ОРАНТА». Тому доцільно проаналізувати фінансові результати (таблиця 2.2).

Таблиця 2.2. Аналіз динаміки і структури фінансових результатів НАСКА «ОРАНТА» за 2010-2012 р

Показник	Рік	Абсолютне відхилення за рік	Темпи приросту, %
	2010	2011	2012	2011	2012	2011 - 2010 р.	2012 - 2011 р.	2012-2010 р.
Дохід від реалізації продукції, тис. грн.	579700	608997	521031	29297	?87996	5,00%	?14, %	?10,1%
Чистий дохід від реалізації продукції, тис. грн.	579700	608997	521031	29297	-87966	5,0%	-14,4%	-10,1%
Чисельність персоналу, чол.	7792	7636	7531	-156	-105	-2%	-1,3%	-3,3%
Фонд оплати праці, тис. грн.	154347	157162	139522	2815	-17640	1,8%	-11,2%	-9,6%
Продуктивність праці, тис. грн./чол.	74,4	79,75	69,18	5,36	-10,57	7,2%	-13,2%	-7,0%
Середньорічна оплата праці, тис. грн./чол.	19,81	20,58	18,53	0,77	-2,06	3,9%	-9,9%	-6,4%
Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн.	486824,5	552480	589887	65655,5	37407	13,4%	6,7%	21,1%
Фондовіддача, грн.	1,19	1,10	0,88	-0,09	-0,22	-7,4%	-19,8%	-25,8%
Коефіцієнт оборотності оборотних коштів, оборотів	1,22	1,27	1,06	0,06	-0,22	4,5%	-16,9%	-13,1%
Середньорічна вартість активів, тис. грн.	1175814	1141542	115076 0,5	-34272	9218,5	-2,9%	0,8%	-2,1%
Середньорічна вартість власного капіталу, тис. Грн.	788615	810793	824924	22178	14131	2,8%	1,7%	4,6%
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг, тис. грн.	390310	329579	320152	-60731	-9427	-15,5%	-2,8%	-17,97%
Витрати на 1 грн. реалізованої послуги, грн.	0,67	0,54	0,61	-0,06	0,07	-19,6%	13,5%	-8,7%
Валовий прибуток, тис. грн.	189390	279418	200879	90028	-78539	47,5%	-28,1%	6,07%
Прибуток від операційної діяльності, тис. грн.	19937	9294	8262	-10643	-1032	-53,3%	-11,1%	-58,5%
Чистий прибуток (збиток).	8570	466	553	-8104	87	-94,5%	18,6%	-93,5%

У 2010 році чистий дохід від реалізації продукції склав 579700 тис грн. У 2011 він зріс до 608997 тис грн., що порівняно з 2010 р. збільшився на 29297 тис грн. або на 5,05%.

У 2012 р. чистий дохід склав 521031 тис грн., в порівнянні з 2011 роком він зменшився на 87966 тис. грн. або на 14,44%. У 2012 р. порівняно з 2010 р. чистий дохід зменшився на 58669 тис. грн або на 10,12%. Собівартість реалізованої продукції у 2010 р. склала 390310 тис. грн. У 2011 р. вона зменшилась на 9427 тис грн. або на15,56%.

У 2011 р. в порівнянні з 2010 р. у страховій компанії кількість персоналу зменшилось на 156 чоловіків або на 2%. У 2012 р. в страховій компанії в порівнянні з 2011 р. відбулося скорочення персоналу на 105 чоловіків або на 1,38%, а у 2011 р., в порівнянні з 2009 р., персонал скоротився на 261 чоловіків або на 3,35%.

У 2011 р. в порівнянні з 2010 р. у страховій компанії кількість персоналу зменшилось на 156 чоловіків або на 2%. У 2012 р. в страховій компанії в порівнянні з 2011 р. відбулося скорочення персоналу на 105 чоловіків або на 1,38%, а у 2011 р. в порівнянні з 2009 р. персонал скоротився на 261 чоловіків або на 3,35%.

Зміни у фонді оплати праці. У 2010 р. в страховій компанії фонд оплати праці складав 154347 тис. грн., а середньорічна оплата праці становила 19,81 тис. грн./чол. У 2011 р. в страховій компанії фонд оплати праці складав 157162 тис. грн., що в порівнянні з 2010 р. збільшився на 2815 тис. грн. або на 1,82%, середньорічна оплата праці у 2011 р. склала 20,58 тис. грн./чол., що в порівнянні з 2010 р. збільшилась на 0,77 тис. грн./чол. або на 3,9%. За рахунок скорочення чисельності робітників.

У 2012 р. фонд оплати праці складав 139522 тис. грн., що в порівнянні з 2011 р. зменшився на 17640 тис. грн. або на 11,22%. Порівняно з 2010 р. він зменшився на 14825 тис. грн. або на 9,6%. Середньорічна оплата праці у 2012 р. склала 18,53 тис грн./чол. У 2012 р. в порівнянні з 2011 р. середньорічна оплата праці зменшилась на 2,06 тис. грн./чол. або на 9,99%. А у 2012 р. в порівнянні з 2010 р. зменшилась на 1,28 тис. грн./чол. або на 6,47%.

Динаміка зміни продуктивності праці. У 2010 році продуктивність праці становила 74,40 тис грн/чол., тоді як у 2011 році цей показник становив 79,75 тис грн/чол., тобто продуктивність праці збільшилась на 5,36 тис. грн./ чол. або на 7,2%. Це сталося за рахунок скорочення чисельності працюючих та збільшення обсягу чистого доходу від реалізації продукції.

У 2012 році навпаки спостерігається зниження ефективності праці, показник продуктивності склав 69,18 тис. грн./чол., що в порівнянні з 2011 р. зменшився на 10,57 тис. грн. або на 13,25%, а в порівнянні з 2010 р. продуктивність праці зменшилась на 5,21 тис. грн./чол. або на 7,01%.

Динаміка зміни середньорічної вартості основних засобів. У 2011 р. в порівнянні з 2010 р. Середньорічна вартість основних засобів збільшилась на 65655,5 тис. грн. або на 13,49%. У

2012 р. в порівнянні з 2011 р. середньорічна вартість основних засобів збільшилась на 37407 тис. грн. або на 6,77%. У 2012 р. в порівнянні з 2010 р. середньорічна вартість основних засобів збільшилась на 103062,5 тис. грн. або на 21,17%.

Динаміка зміни чистого прибутку (збитку). У 2010 р. страхова компанія отримала прибуток у сумі 8570 тис грн., а в 2011 р. компанія отримала прибуток у сумі 466 тис грн., що порівняно з 2010 р. менше на 8104 тис грн. або на 94,56%. У 2012 р. змогла несуттєво, але підвищити та отримати прибуток у сумі 553 тис. грн., що на 87 тис. грн. більше ніж в 2011 р, а порівняно з 2010 р. він зменшився на 8017 тис грн.

Компанією «Оранта» здійснено страхових виплат на суму 219 261,0 тис. грн., що в порівнянні з 2011 роком на 2,9% більше (у 2011 році - 213 131,0 тис. грн.). Загальний рівень виплат за 2011 рік склав 38,7%, що на 5,2 п.п. більше ніж у 2011 році (у 2011 році - 33,5%).

У 2012 році з ризикових видів обов'язкового та добровільного особистого страхування Компанія отримала 40 600,2 тис. грн. страхових премій. Обсяг надходжень страхових премій за даною групою страхування у порівнянні з 2011 роком зменшився на 12,5% (у 2011 році - 46 388,1 тис. грн.).

Питома вага особистого страхування у портфелі Компанії в звітному періоді залишилася, майже, на рівні 2011 року та склала 7,2% проти 7,3% у 2011 році.

Обсяг страхових виплат за даною групою страхування у 2012 році склав 24 681,9 тис. грн. проти 10 361,4 тис. грн. у 2011 році.

У 2012 році обсяг страхових премій за всіма видами медичного страхування склав 22 353,9 тис. грн. Найбільшу частку надходжень забезпечили програми безперервного страхування здоров'я (58%), програми страхування медичних витрат за кордоном (23%) та програма медичного страхування учасників дорожнього руху «Дорожній талісман» (8%).

Питома вага медичного страхування у портфелі Компанії у звітному періоді становила 3,9%.

Обсяг страхових виплат з медичного страхування у звітному році становив 20 408,9 тис. грн. Рівень страхових виплат з медичного страхування у 2012 році склав 91,3%. Високий рівень страхових виплат був зумовлений значним зростанням цін на медичне обслуговування та медикаменти, яке спостерігалося у країні.

За договорами страхування від нещасних випадків впродовж 2012 року надійшло 18 246,3 тис. грн.

Питома вага страхування від нещасних випадків у портфелі Компанії у звітному періоді становила 3,2% проти 2,9% у 2011 році.

Обсяг страхових надходжень зі страхування транспортних засобів (КАСКО), добровільної та обов'язкової цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів за підсумками 2012 р. склав 412 952,3 тис. грн. Частка транспортного портфелю у загальному страховому портфелі Компанії, у порівнянні з минулим роком, не змінилася. Питома вага цієї групи у страховому портфелі Компанії у 2012 році склала 73,0%.

Обсяг страхових виплат з автотранспортного страхування за підсумками 2012 року становив 161 194,0 тис. грн., рівень виплат склав - 39,0%. Компанії у 2011 році становила 73,0%.

Питома вага добровільного автотранспортного страхування у звітному році склала 13,8%.

Основний негативний вплив на надходження страхових платежів за даною групою спричинило зменшення на 36,9% у 2012 році страхових надходжень зі страхування наземних транспортних засобів (КАСКО). Страхові платежі зі страхування транспортних засобів (КАСКО) у 2012 році склали 75 588,6 тис. грн.

Загальний обсяг надходжень страхових платежів із добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів у 2012 році склав 2 481,0 тис. грн. Обсяг страхових виплат з добровільного автотранспортного страхування за підсумками 2012 року становив 65 340,4 тис. грн., рівень виплат склав 83,7%.

За підсумками 2012 р. загальна сума надходжень страхових премій з обов'язкових видів автотранспортного страхування становила 332 822,7 ти. грн.

Питома вага цієї групи у загальному портфелі у 2012 році склала 59,2%.

Обсяг страхових виплат за даною групою страхування за підсумками 2012 року становив 95 853,6 тис. грн., рівень виплат склав - 28,6%. Надходження страхових платежів у 2012 році з обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВНТЗ) за внутрішніми договорами склали 302 127,9 тис. грн.

Питома вага страхових премій із страхування майна фізичних осіб у страховому портфелі «Оранта» становила у 2012 р. 13,8%. Обсяг страхових виплат за цим видом страхування склав 16 067, 6 тис. грн. Рівень виплат за цією групою становив 20,5%.

Зниження надходжень страхових платежів на 2,9% у порівнянні з минулим роком відбулося, в основному, за рахунок зменшення страхових премій через банківський канал продажів.

Щодо страхування майна та відповідальності юридичних осіб, то обсяг надходжень страхових премій склав 24 317,2 тис. грн., що на 27,1% менше, ніж у 2011 р. Питома вага страхових премій зі страхування майна та відповідальності юридичних осіб у 2012 році становила 4,3% від загального обсягу страхових платежів.

За підсумками 2012 року загальна сума надходжень страхових премій зі страхування вантажів, авіаційних та морських ризиків становила 7 401,7 тис. грн.

Питома вага цієї групи у загальному портфелі практично не змінилася у порівнянні з минулим роком і склала 1,3%.

Обсяг страхових виплат за даною групою страхування за підсумками 2012 року склав 4 329,8 тис. грн. Рівень виплат за цією групою становив у 2012 році 58,5%.

Із переліку видів майнового страхування найвигіднішим видом страхування для страхової компанії є страхування наземного транспорту. Хоч суми страхових відшкодувань значні, витрати покриваються за рахунок високої собівартості даних страхових послуг.

Перестрахувальна діяльність НАСК «Оранта» характеризувалася поновленням участі компанії, як перестраховика, у перестрахуванні офшорних морських ризиків на території Ірану - перестрахова премія склала 96 тис. грн.; участю у перестрахуванні міжнародних космічних ризиків. Протягом 2012 р.:

- укладено 153 договори вхідного факультативного перестрахування та 92 договори вихідного факультативного перестрахування;

- премія за договорами вхідного перестрахування, укладеними через Ядерний Страховий Пул України, у 2012 році склала за часткою Компанії 2 375,0 тис. грн. Порівняно з 2011 роком перестрахувальна премія зросла більше, ніж на 30%;

- перестрахувальна премія за договорами вхідного перестрахування, у тому числі за договорами вхідного перестрахування, укладеними через Ядерний Страховий Пул України, склала суму 6 066,8 тис. грн., і залишилась на рівні 2011 року;

- отримано перестрахувальної премії за договорами вхідного перестрахування міжнародних космічних ризиків у сумі 476,0 тис. грн.;

- отримано відшкодування від перестраховиків у сумі 6 553,5 тис. грн., з яких 802,5 тис. грн. було відшкодовано перестраховиками-резидентами та 5 751 тис. грн. - перестраховиками-нерезидентами;

- сплачено відшкодування на користь перестрахувальників в сумі 4 857,4 тис. грн., з яких 3 310,0 тис. грн. було відшкодовано Компанією на користь перестрахувальників-резидентів та 1 547,4 тис. грн. - на користь перестрахувальників - нерезидентів.

Протягом 2012 р. НАСК «Оранта» врегульовано більше 120 тис. страхових випадків та сплачено страхове відшкодування в загальній сумі 219 256, 7 тис. грн.

З даного переліку найвигідніше спрацьовує страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів. Разом з тим, всі показники зменшуються: значно скоротились страхові платежі і кількість укладених договорів страхування.

Можемо зробити висновки, що страхові послуги НАСКА «Оранта» є досить рентабельними, але значну частку в структурі страхового портфелю займають збиткові види страхування. Збільшення кількості страхових випадків спричинює зростання страхових виплат, що призводить до зниження чистого прибутку.

2.2 Аналіз фінансово-господарського стану НАСКА «Оранта»

Обираючи страхову компанію, потенційні клієнти перш за все звертають увагу на основні фінансові показники діяльності компанії, що розраховують на основі даних фінансової звітності. Такі показники можуть свідчити про надійність страхової компанії, або ж навпаки по її нездатність вчасно розрахуватись зі своїми зобов'язаннями за настання страхових випадків.

Для оцінки фінансового стану НАСКА «Оранта» розраховуємо показники: майнового стану, фінансової стійкості, ліквідності, ділової активності, рентабельності.

У таблиці 2.3. наведено показники майнового стану (коефіцієнт зносу основних засобів, коефіцієнт оновлення, коефіцієнт вибуття) НАСКА «Оранта» за 2011-2012 р.

Таблиця 2.3. Аналіз майнового стану НАСКА «Оранта» за 2011-2012 р.

Показник	Рік	Відхилення, +/?	Нормативне значення
	2011	2012
Коефіцієнт зносу	0,57	0,60	+0,03	Зменшення
Коефіцієнт оновлення	0,01	0,087	+0,077	Збільшення
Коефіцієнт вибуття	0,015	0,020	?0,067	Менше ніж коефіцієнт оновлення

Майно страхової компанії у 2011-2012 році знаходилося в гарному стані для подальшої експлуатації про що свідчить задовільне значення коефіцієнта зносу.

Сучасний стану фінансово-економічної діяльності НАСКА «Оранта» визначимо за допомогою аналізу фінансової стабільності підприємства, що пов'язана з рівнем залежності від кредиторів та інвесторів і характеризується співвідношенням власних і залучених коштів. Проведення даного аналізу здійснимо за допомогою наступних показників.

Коефіцієнт фінансової незалежності (коефіцієнт автономії) - визначає частку коштів власників підприємства в загальній сумі коштів, вкладених в майно підприємства. Коефіцієнт характеризує можливість підприємства виконати свої зовнішні зобов'язання за рахунок використання власних коштів, незалежність його функціонування від залучення позикових коштів.

Кф.н.=ВК / БН (2.1)

Кф.н. 2011= 812247/1130872=0,71;

Кф.н. 2012= 830184/1172900=0,70.

де: ВК - власний капітал; БН - загальна сума господарських засобів, що знаходяться в розпорядженні страхової компанії.

Отже за даними отриманих результатів коефіцієнта фінансової незалежності у 2011-2012 році 0,71 грн. власного капіталу припадає на 1 гривню вартості майна, а у 2012 році - 0,70 грн. Підприємство вважається фінансово стійким, адже частина власного капіталу в загальній сумі його фінансових ресурсів повинна становити не менше 0,5, а у НАСКА «Оранта» - 0,70. Негативним є зменшення частки власного капіталу у структурі майна підприємства протягом аналізованого періоду. Проте, досить високе значення цього коефіцієнта свідчить про спроможність отримати НАСКА «Оранта» кредити в банку.

Коефіцієнт фінансової залежності розраховується:

Кфз=БН / ВК (2.2)

Кфз2011=1130872 / 812247= 1,39;

Кфз2012=1172900 /830184= 1,41.

У нашому випадку значення коефіцієнта у 2011 році становить 1,39, у 2012 році - 1,41, при нормативному значенню 1,25 - 2. І постійно прослідковується підвищення даного показника, що оцінюється негативно. Отже у підприємства у 2012 році припадає 1,41 одиниць сукупних джерел на одиницю власного капіталу, що ще раз вказує на стабільний стан та високу фінансову незалежність НАСКА «Оранта».

Коефіцієнт фінансування показує, якою мірою активи страхової компанії сформовані за рахунок власного капіталу, і наскільки НАСКА «Оранта» незалежна від зовнішніх джерел фінансування. Формула розрахунку коефіцієнта:

Кф.= ВК / ПК (2.3)

Кф. 2011= 316625 / 812247=0,39;

Кф.2012= 342697/ 830184=0,41.

де: ВК - власний капітал; ПК - позиковий капітал.

Рекомендоване значення коефіцієнта фінансування більше 1. У НАСКА «Оранта» величина менше одиниці і зменшується, що вказує на те, що більша частина майна сформована з позикових коштів, що свідчить про небезпеку неплатоспроможності і утруднити можливість одержання кредиту.

Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами - характеризує рівень забезпеченості ресурсами для проведення незалежної фінансової політики. Визначається як відношення власних оборотних коштів до всієї величини оборотних коштів:

ф. 1 (р. 260 - р. 620)/ф. 1 р. 260 (2.4)

Кзвок2011= 321792 / 399614=0,80;

Кзвок2012= 292964 / 399297=0,73.

Як бачимо, дане значення більше ніж нормативний показник 0,1, що говорить про високий рівень забезпеченості ресурсами для проведення політики компанії.

Коефіцієнт маневреності капіталу показує здатність страхової компанії підтримувати рівень власного оборотного капіталу і поповнювати оборотні кошти в разі потреби за рахунок власних джерел:

ф. 1 (р. 260 - р. 620)/ф. 1 р. 380 (2.5)

Км2011=321792 / 812247=0,39;

Км2012= 292964 / 830184=0,35.

Значення цього показника може змінюватися залежно від структури капіталу і галузевої належності підприємства. За період 2011-2012 р. даний коефіцієнт був позитивним, оскільки норматив становить 0,4… 0,6, але в 2012 р. дещо знизився.

У таблиці 2.4 наведені показники фінансової стійкості НАСКА «Оранта» за 2011-2012.

Таблиця 2.4. Показники фінансової стійкості НАСКА «Оранта» за 2011-2012 р.

Показник	Роки	Відхилення +;?
	2011	2012
Коефіцієнт автономії	0.71	0,70	-0,01
Коефіцієнт фінансування	0,39	0,41	0,02
Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами	0,80	0,73	-0,07
Коефіцієнт маневреності власного капіталу	0,39	0,35	-0,04
Коефіцієнт фінансової залежності	1,39	1,41	0,02

Таким чином, фінансова стійкість компанії «Оранта» є задовільною у 2011-2012 рр. Аналіз показав, що у 2012 році страхова компанія втрачає позиції. Доцільно НАСКА «Оранта» здійснити пошук резервів підвищення фінансової стійкості.

Особливе місце серед показників, які характеризують фінансовий стан, належить показникам платоспроможності і ліквідності. Платоспроможність означає здатність покриття усіх зобов'язань (короткострокових та довгострокових) усіма активами.

Ліквідність страхової компанії - це її здатність швидко продавати активи та одержувати кошти для погашення поточних зобов'язань. Від того, як швидко і ефективно страхова організація здійснює ці процеси, залежить ефективність діяльності підприємства в цілому.

Коефіцієнт покриття - це відношення величини поточних активів до поточних зобов'язань. Показує скільки одиниць оборотних засобів припадає на одиницю поточних зобов'язань. Коефіцієнт покриття:

Кп2011= 399614 / 77822=5,13;

Кп2012=399297 / 106333=3,75.

Отже, в 2012 р 3,73 грн. поточних активів припадає на 1 грн. поточних зобов'язань. Показник коефіцієнта поточної ліквідності, який повинен бути рівним 2 або наближатися до цього числа, свідчить про сприятливий стан ліквідності підприємства.