Оподаткування страхових компаній

Коефіцієнт швидкої ліквідності (миттєвої ліквідності) - враховує якість оборотних активів. При його розрахунку враховуються найбільш ліквідні поточні активи (крім запасів), а саме грошові кошти. Коефіцієнт швидкої ліквідності розраховується:

Кшл 2011= (399614 - 10700 - 3) / 77822=4,99;

Кшл 2012= (399297 - 5739) / 106333=3,70.

Взагалі орієнтовне значення цього коефіцієнта дорівнює 0,8 - 1,5. Це означає, що на кожну гривню поточної заборгованості підприємство має у 2012 р. 3,70 грн. ліквідних активів, що звичайно є позитивним явищем. Також прослідковується зниження значення цього коефіцієнта протягом аналізованого періоду, що оцінюється негативно.

Більш точним є коефіцієнт абсолютної ліквідності, який показує, яка частина поточних (короткострокових) зобов'язань може бути погашена негайно грошовими коштами, що знаходяться на розрахункових рахунках, в касі та ін. Коефіцієнт абсолютної ліквідності:

Кал2011=(109010+41751) / 77822=1,93;

Кал2012= (93291+40942) / 106333=1,26.

Теоретично цей коефіцієнт має лежати в рамках 0,25 - 0,3. В нашому випадку значення коефіцієнта абсолютної ліквідності у 2011 - 2012 р. роках не перевищує дані нормативи. Це означає, що щодня підлягають погашенню не менше 20% короткострокових зобов'язань компанії, що є позитивним моментом.

Останнім показником, що характеризує ліквідність активів підприємства являється чистий оборотний капітал. Він необхідний для підтримки фінансової стійкості підприємства, оскільки перевищення оборотних коштів над короткостроковими зобов'язаннями означає, що підприємство не тільки може погасити свої короткострокові зобов'язання, але і має резерви для розширення діяльності. Чистий оборотний капітал:

Кчок2011=399614 - 77822=321792;

Кчок2012=399297 - 106333=292964.

У таблиці 2.5 проводиться узагальнення результатів розрахунків, обчислення динаміки зміни коефіцієнтів ліквідності НАСКА «Оранта» за 2011 - 2012 р.

Таблиця 2.5. Аналіз ліквідності НАСКА «Оранта» в період 2011-2012 р

Показник	Рік	Відхилення; +/?
	2011	2012
Коефіцієнт покриття	5,13	3,75	- 1,38
Коефіцієнт швидкої ліквідності	4,99	3,70	- 1.29
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	1,93	1,26	- 0,67
Чистий оборотний капітал	321792	292964	- 28828

Ліквідність балансу визначається як ступінь покриття зобов'язань підприємства його активами, термін переходу яких в грошову форму відповідає терміну погашення зобов'язань. Аналіз ліквідності балансу НАСКА «Оранта» за період 2011-2012 рр. представлений у таблиці 2.6.

Таблиця 2.6. Аналіз ліквідності балансу НАСКА «Оранта» за 2011-2012 р.

Стаття активу	Рік	Статті пасиву	Рік	Надлишок або нестача
			2011	2012
	2011	2012				2011 А-П	2012А-П
Найбільш ліквідні активи (А1)	228177	150761	Найбільш термінові пасиви (П1)	68593	89525	159584	61236
Активи, що швидко реалізуються (А2)	213577	289616	Короткострокові пасиви (П2)	1835	15808	211742	273808
Активи, що повільно реалізуються (А3)	134268	204873	Довгострокові пасиви (П3)	-	-	134268	204873
Активи, що важко реалізуються (А4)	563014	573295	Постійні пасиви (П4)	1053050	1066567	-490036	-493272

Співвідношення найбільш ліквідних активів та найбільш термінових пасивів дає змогу з'ясувати поточну ліквідність (А1 > П1), яка свідчить про платоспроможність підприємства на найближчий проміжок часу. А2 > П2 - свідчить про тенденцію в майбутньому до збільшення поточної ліквідності. А3> П3; А4 < П4 - показує співвідношення платежів і надходжень на перспективу. Отже, НАСКА «Оранта» можна вважати ліквідною компанією.

Аналіз ділової активності НАСКА «Оранта» за 2011-2012 р. ми здійснимо визначенням показників, значення яких представимо у таблиці 2.7.

Таблиця 2.7. Аналіз динаміки коефіцієнтів ділової активності НАСКА «Оранта» за 2011-2012 р.

Показники	Формула для обрахунку	Роки	Відхилення
		2011	2012
Коефіцієнт оборотності активів	ф. 2 р. 035: ф. 1 (р. 280 (гр. 3) + р. 280 (гр. 4)): 2	0,50	0,52	0,2
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	ф. 2 р. 035 / ф. 1 (У(р. 520 - р. 600) гр. 3+У (р. 520 - р. 600) гр. 4)/2	27,6	40,7	13,1
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	ф. 2 р. 035 / ф. 1 (У(р. 150 - р. 210) гр. 3+У (р. 150 - р. 210) гр. 4)/2	2,14	2,09	-0,5
Строк погашення дебіторської заборгованості, днів	трив. періоду / к-т оборотності дебіторської заборгованості	170,5	170,56	0,06
Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів	ф. 2 р. 040 / ф. 1 (У(р. 100 - р. 140) гр. 3+У (р. 100 - р. 140) гр. 4)/2	38,99	40,08	1,09
Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача)	ф. 2 р. 035 / ф. 1 (р. 031 (гр. 3) +(р. 031 (гр. 4)) /2	1,04	1,03	-0,01
Коефіцієнт оборотності власного капіталу	ф. 2 р. 035 / ф. 1 (р. 380 (гр. 3) +(р. 380 (гр. 4))/2	0,71	0,74	0,03
Строк погашення кредиторської заборгованості, днів	трив. періоду / к-т оборотності кредиторської заборгованості	13,22	8,96	-4,26

Як бачимо, всі відносні показники зменшуються в періоді або демонструють стале значення. Це означає, що страхова компанія знижує свою ділову активність. Також за період 2011-2012 рр. зросли строки погашення кредиторської і дебіторської заборгованостей. Така тенденція є досить небезпечною для страхової компанії, оскільки зменшуються розміри вхідних грошових потоків, що в свою чергу - зменшує прибутки і не дозволяє розширювати свою діяльність, відповідати за своїми зобов'язаннями вчасно.

В таблиці 2.8 наведені показники рентабельності страхової компанії.

Таблиця 2.8. Аналіз показників рентабельності НАСКА «Оранта» за період 2010-2012 р.

Показник	Рік
	2010	2011	2012
Рентабельність активів	0,023	0,006	0
Рентабельність сукупного капіталу	3,87	-1,47	5,25
Рентабельність власного капіталу	0,07	0,009	0
Валова рентабельність реалізованих товарів	0,407	0,311	0,178
Операційна рентабельність реалізованих товарів	0,01	0	0
Чиста рентабельність реалізованих товарів	0,005	-0,009	0
Рентабельність виробництва	-0.217	-0,451	-0,681

Рентабельність діяльності показує, наскільки є ефективною віддача виробничих засобів, тобто відображає величину прибутку, що приходиться на кожну гривню виробничих ресурсів (матеріальних активів). Всі показники рентабельності у 2012 р. є нижчими за 0 або рівні 0. Отже, НАСКА «Оранта» у 2010 р. була нерентабельною страховою компанією.

В цілому можна стверджувати, що фінансовий стан НАСКА «Оранта» задовільний.

3.3 Оцінка рівня оподаткування НАСКА «Оранта» та його вплив на прийняття фінансово - господарських рішень

Оподаткування будь-якого суб'єкта господарювання достатньою мірою впливає на його фінансовий стан. Рівень оподаткування можна визначити завдяки комплексу показників.

За результатами нашого дослідження ми визначили, що оподаткування страхових компаній відрізняється від оподаткування будь-яких інших суб'єктів підприємництва.

Доцільно розрахувати податкове навантаження на НАСКА «Оранта» за групами А і В (таблиця 2.9). Податковий тиск за групою А розраховується як відношення сплачених податків до доходу від реалізації. Податковий тиск за групою В визначається шляхом відношення виплачених податків до чистого прибутку.

Таблиця 2.9. Показники податкового навантаження НАСКА «Оранта» за 2011-2012 р.

Показники	Рік	Відхилення
	2011	2012
Дохід від реалізації продукції, тис. грн.	579700	608997	29927
Чистий прибуток, тис. грн.	20331	21465	1134
Сплачені податки, тис. грн.	8570	553	-8017
Податкове навантаження за групою А	0,03	0,03	0
Податкове навантаження за групою Б	2,37	38,8	36,43

Аналіз даних таблиці показав, що вцілому податкове навантаження за досліджуваний період є незначним.

Лише у 2012 році податковий тиск за групою В був досить високий. Отже, у 2012 р. податкове навантаження залежало від чистого прибутку. Досить висока різниця між доходом від реалізації та чистим прибутком в цьому році.

Для кращого дослідження податкового тиску розраховують також наступні показники [17, c. 14]:

- податкове навантаження на прибуток (ПНпр), що розраховується за формулою:

ПНпрп = Ч 100

де Ппр - фактично сплачений підприємством податок на прибуток;

Пр - прибуток підприємства (фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування.

- податкове навантаження на чистий дохід (ПНчд), що обчислюється за формулою:

ПНчд = Ч 100

де Зспл - нараховані зобов'язання страхової компанії щодо податків, зборів, обов'язкових платежів до бюджету, а також внесків до централізованих фондів;

ЧД - чистий дохід страхової компанії.

- коефіцієнт впливу адміністрування податків на поточні зобов'язання підприємства (КВпзп), що розраховується за формулою:

КВпзп = Ч 100

де ДЗб - дебіторська заборгованість підприємства по розрахунках з бюджетом;

ПЗ - сума поточних зобов'язань підприємства.

- коефіцієнт впливу адміністрування податків на величину оборотних коштів підприємства (КВокп), який обчислюється за формулою:

КВокп = Ч 100

де КЗб - кредиторська заборгованість підприємства по розрахунках з бюджетом;

ОК - загальна вартість оборотних коштів підприємства.

Результати розрахунку зазначених показників податкового навантаження для НАСКА «Оранта» за 2011-2012 р. наведені в таблиці 2.10.

Таблиця 2.10. Показники податкового навантаження НАСКА «Оранта» за 2011-2012 р.

Показник	Рік	Відхилення
	2011	2012
Податок на прибуток	20331	21465	1134
Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування, тис. грн.	28901	17006	-11895
Зобов'язання щодо сплати податків, тис. грн.	1515	1936	421
Чистий дохід, тис. грн.	8570	553	-8017
Дебіторська заборгованість з бюджетом, тис. грн.	72	659	587
Поточні зобов'язання, тис. грн.	77822	106333	28511
Кредиторська заборгованість за розрахунками з бюджетом, тис. грн.	559	980	421
Оборотні кошти, тис. грн.	399614	399297	- 317
Податкове навантаження на прибуток, %	70,34	126,2	55,86
Податкове навантаження на чистий дохід, %	17,67	350	332,33
Коефіцієнт впливу адміністрування податків на поточні зобов'язання страхової компанії, %	0,09	0,61	0,52
Коефіцієнт впливу адміністрування податків на величину оборотних коштів, %.	-1,21	-0,08	1,13

За даними таблиці, у 2012 році максимально високим був податковий тиск на прибуток страховика - 126,2%, а також на чистий дохід - 350%. Дана тенденція пояснюється змінами в законодавстві, а саме у оподаткуванні податків на поточні зобов'язання страхової компанії у 2012 р. склав майже 6%, Це свідчить про несвоєчасну сплату податків у бюджет. Коефіцієнт впливу адміністрування податків на величину оборотних коштів страхової компанії також знижувався за досліджуваний період, але все-одно лишився від'ємним. Це констатує той факт, що страхова компанія не іммобілізує власні фінансові ресурси у розрахунки з податковими органами.

Розрахуємо загальне податкове навантаження (ПНз) на НАСКА «Оранта» за 2011-2012 рр. за формулою:

ПНз =

де Пзп - сума всіх податкових платежів за період;

Дзп - доходи страхової компанії за період.

При цьому доходи страхової компанії за період розраховуються за формулою і включають:

Дзп=Сп+Ді+Дін

де Сп - сума страхових премій за період;

Ді - доходи страхової компанії від інвестиційної діяльності за період.

Для НАСКА «Оранта» загальне податкове навантаження розраховане в таблиці 2.11.

Таблиця 2.11. Розрахунок загального податкового навантаження для НАСКА «Оранта» за 2011-2012 р.

Показник	Рік
	2011	2012
Страхові премії	637079,4	566050,7
Доходи від всіх видів діяльності	28901	17006
Сума доходів	711774,4	636092,7
Сума податкових платежів	8570	553
Загальне податкове навантаження	1,20	0

Аналізуючи таблиці в нашому дослідженні ми дійшли висновку, що оподаткування НАСКА «Оранта» у 2012 р. досить обтяжило прибуток.

Результати дослідження свідчать, що податкове навантаження коливалось за весь період, але в середньому знаходиться на допустимому рівні. Податковий тиск у 2011 році склав 1,20%, у 2012 році - 0%. Останнє значення пояснюється збитками від всіх видів діяльності.

Отже, досліджувана страхова компанія НАСКА «Оранта», незважаючи на належний рівень доходів, задовільний фінансовий стан, має помірний рівень податкового тиску за рахунок низького прибутку і навіть наявності збитків протягом аналізованого періоду.

3. Шляхи удосконалення оподаткування страхових компаній

3.1 Податкове стимулювання розвитку страхування

Трансформація економіки України, активізація інвестиційних та інноваційних процесів, міжнародних зв'язків підвищують роль страхування у фінансовій системі. Визначальним чинником розвитку страхового ринку України з моменту набуття нею незалежності залишається роль держави. Маючи у своєму розпорядженні широкий спектр інструментів прямої та непрямої дії, вона здатна стимулювати або стримувати окремі процеси та явища. Одним із найбільш ефективних методів державного регулювання є податки, чільне місце серед яких належить податку на прибуток підприємств.

Аксіомою економічної теорії з питань державного регулювання є поєднання економічних інтересів держави, бізнесу та населення. Часто вони бувають протилежними. Інтереси страхувальників випливають із сутності страхування як виду діяльності: фінансовий захист майнових інтересів. З цією метою вони сплачують страхові платежі, намагаючись їх мінімізувати, і очікують, що держава створить необхідні умови для забезпечення їх прав на отримання страхової виплати.

Інтереси страховиків дещо інші. Як комерційні структури страхові компанії зацікавлені в отриманні прибутку, використовуючи часом необґрунтовано завищені страхові тарифи (особливо це стосується добровільних видів страхування) для накопичення капіталу. Отже, інтереси страхувальників і страховиків суттєво відрізняються. Стратегічні інтереси держави полягають у нівелюванні цих суперечностей, здійсненні настільки виваженої податкової політики, щоб підтримувати їх діяльність та одночасно виконувати фіскальну діяльність.

Податковий Кодекс України передбачав, що перехід страховиків на загальну систему оподаткування дозволить досягти наступних завдань:

- забезпечить розвиток класичного страхування;

- податок на прибуток замінить так званий «податок з обороту», який існував до цього і суперечив прямому оподаткуванню, та не був пов'язаним із фінансовим результатом страховика;

- унеможливить існування «псевдострахування» через диференціацію податкових ставок для перестраховиків з високим рейтингом (вимоги КМУ: А.М. Best (США) - «ВВ-», Moody's (США) - «А3», Standard&Poors (США) - «А-», IBCA (Великобританія) - «А-»);

- поступово вирішить проблеми припинення використання страхових організацій для оптимізації податків підприємствами-страхувальниками;

- відповідатиме міжнародній практиці.

Проте в минулому році було скасовано норму податкового кодексу, яка зобов'язувала страховиків переходити на загальну схему оподаткування з 2013 р. Як наслідок, страхові компанії залишаються в привілейованому становищі: замість 19% податку на прибуток вони продовжують платити в казну 3% від валових премій. Офіційним приводом для продовження страхових пільг стали прогнози про втрати держскарбниці. Лобісти особливих правил оподаткування СК підрахували, що після переходу страхового ринку на сплату податку на прибуток, бюджету не отримає від страховиків ні копійки. Проте, разом було скасовано і інший страховий податок - 3% на перестрахування у резидентів. Таким чином, вони розв'язали руки компаніям, дозволивши їм розгорнути бізнес по мінімізації оподаткування підприємств. Кілька років тому левова частка сірих операцій проводилася саме під виглядом перестрахування на внутрішньому ринку.

Завдяки таким маніпуляціям питома вага псевдострахування становить 35 - 40% від загального обсягу ринку, досягаючи 7-8 млрд. грн. щорічно.

Введення податку на внутрішнє перестрахування з 1 квітня 2012 року поклало край такій практиці, оскільки схеми різко подорожчали. Якщо в першому кварталі 2011 року обсяг перестрахування резидентам перевищував 3 млрд. грн. (основна частина цієї суми припадала на гроші, які обертаються на схемному ринку), то за січень-березень 2012 року цей показник скоротився більш ніж у десять разів - до 233,4 млн. грн. Однак власники великого бізнесу змогли переконати законодавців відновити страховий оффшор. Скасування перестрахувального податку в 2013 році повернула все на минулий рівень: за оцінками ЛСОУ (Ліги страхових організацій України), обсяг внутрішнього перестрахування підскочив майже до рівня 2011 року, склавши в першому кварталі 2,5 млрд. грн.

Протягом 2011-2012 рр. відбулася істотна зміна структури вихідного перестрахування: при загальному зменшенні обсягів операцій перестрахування суттєво змінилося співвідношення між операціями внутрішнього та зовнішнього перестрахування на користь останніх. Але у 2013 відбулися зміни на користь перестраховиків-резидентів, загальні обсяги перестрахування зросли більше ніж у 3 рази.

Науковці і практики звертають увагу на те, що багато суб'єктів підприємницької діяльності використовують страхування як спосіб ухилення від сплати податків. На мою думку, така проблема залишатиметься не розв'язаною доти, поки не відбудеться переходу страховиків до загальної системи оподаткування прибутку або поки не буде знайдено іншого розв'язання проблеми.

Згідно з Законом України «Про страхування» «предметом безпосередньої діяльності страховика може бути лише страхування, перестрахування і фінансова діяльність, пов'язана з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням», а фінансовий результат діяльності страхової організації може бути визначено за допомогою доходів і витрат: 1) доходи від страхової діяльності; 2) доходи від фінансової діяльності; 3) доходи від іншої операційної діяльності; 4) витрати на ведення справи; 5) витрати, пов'язані зі страховими зобов'язаннями.

Новий підхід полягає в тому, що пропонується:

- відокремити інвестиційну діяльність страховика від фінансової;

- співвіднести витрати з основними видами діяльності страхової компанії.

Запропонований поділ дасть змогу визначати прибуток від основної операційної діяльності за такою формулою:

ПОД = ГНОД - ВОД (3.1)

де ГНОД - грошові надходження за основною операційною (страховою) діяльністю;

ВОД - витрати за основною операційною діяльністю.

Прибуток від іншої операційної діяльності визначиться як відповідна різниця:

ПІОД = ГНІОД - ВІОД. (3.2)

де ГНІОД - грошові надходження за іншою операційною діяльністю;

ВІОД - витрати за іншою операційною діяльністю.

Прибуток від інвестиційної діяльності визначиться за формулою:

ПІД = ГНІД - ВІД. (3.3)

де ГНІД - грошові надходження за інвестиційною діяльністю;

ВІД - витрати за інвестиційною діяльністю.

Прибуток від фінансової діяльності визначиться з розрахунку:

ПФД = ГНФД - ВФД. (3.4)

де ГНДФ - грошові надходження за фінансовою діяльністю;

ВФД - витрати за фінансовою діяльністю.

Загальний прибуток страховика визначатиметься за зведеною формулою:

ЗП = ПОД + ПІОД + ПІД + ПФД. (3.5)

Кожний перелічений вид діяльності може розглядатися як самостійний і відносно незалежний від іншого. Так, страховик формально може не здійснювати страхову діяльність і займатися лише інвестиційною діяльністю або лише іншою операційною діяльністю.

Застосуємо нову класифікацію доходів і витрат для модифікації концепції оподаткування в страховій галузі.

З одного боку, високі ставки податків призводять до високих цін (тарифів) за страхові послуги для кінцевого споживача, тому стають неефективними і недоступними для більшості населення України. Крім того, високі ставки податків викликають ухилення від їх сплати.

Пропонуємо компромісне рішення за рахунок зменшення ставки податку з одночасним введенням диференційованого оподаткування, а саме: окремого оподаткування основної операційної діяльності, окремого - фінансової діяльності, окремого - інвестиційної діяльності та окремого оподаткування іншої операційної діяльності.

Пояснимо деякі особливості запропонованої методики диференційованого оподаткування з прибутків (таблиця 3.1).

Таблиця 3.1. Диференційоване оподаткування прибутків страховика залежно від виду, напряму та результатів діяльності

Види діяльності	Пропозиція - об'єкт оподаткування	Пропозиція - норми ставки, %
1. Страхова діяльність
Основна операційна діяльність резидентів і нерезидентів страхування, перестрахування	Прибуток ПОД (ГНОД - ВОД)	15
2. Інша операційна діяльність
Інша операційна діяльність резидентів і нерезидентів	Прибуток ПІОД (ГНІОД - ВІОД).	16
3. Фінансова діяльність
Фінансова діяльність резидентів і неризидентів	Прибуток ПФД = (ГНФД - ВФД).	17
4. Інвестиційна діяльність
Інвестиційна діяльність резидентів і неризидентів	Прибуток ПІД = (ГНІД - ВІД).	18
Інвестиційні витрати резидентів в економіку інших країн обсягом більш як 100 000 євро на рік	Обсяг інвестицій в економіку інших країн	3

Пропонуємо зменшити ставки оподаткування від основних видів діяльності в середньому з 21 до 15, оподаткування іншої операційної діяльності за ставкою 16 з відповідного прибутку, оподаткування фінансової діяльності за ставкою 17 з прибутку від такої діяльності та інвестиційної діяльності - 18 з відповідного прибутку. Тенденція до зменшення ставки оподаткування має місце і в країнах - нових членах ЄС.

Розглянемо тепер, як впливатиме запропоноване вдосконалення оподаткування на діяльність, з одного боку, страхових компаній, а з іншого - на надходження коштів до бюджету країни.

Сукупний податок, що був би сплачений страховиком за умови переходу на диференційоване оподаткування прибутків, визначиться:

ЗСПП = 0,15 Ч ПООД + 0,16 Ч ПІОД + 0,17 Ч ПФД + 0,18 ЧПІД + 0,03 Ч суми інвестицій за межі України (для суми > 100 000 євро на рік) (3.6)

Загальна сума нерозподіленого прибутку, тобто коштів, що залишаться у страховиків після оподаткування у такому разі, буде:

ЗСНП = 0,85 Ч ПООД + 0,84 Ч ПІОД + 0,83 ЧПФД + 0,82 Ч ПІД + 0,03 Ч суми інвестицій за межі України (для суми > 100 000 євро на рік) (3.7)

Порівняємо різні пропозиції оподаткування страховиків в контексті новацій Податкового кодексу України для виявлення особливості та переваг нового підходу.

Модельний приклад 1. Припустимо спочатку, що певний страховик має результати діяльності з відповідними позитивними прибутками і працює в Україні: ПОД = 10 млн грн, ПІОД = 20 млн грн, ПФД =30 млн грн, ПІД = 40 млн грн. Розрахуємо величину сплачених податків для такого страховика за наведеними підходами (таблиця 3.2), де загальний прибуток: ЗП=10+20+30+40=100 млн грн.

Таблиця 3.2. Пропозиції щодо оподаткування страховиків

Пропозиція	Хто пропонує	Пояснення
1	Міністерство фінансів	Оподаткування загального прибутку: 21% ЗП. У разі збитку податок не збирається
2	Шкірян Л.	Диференційоване оподаткування прибутків ПОД, ПФД, ПІОД, ПІД. У разі збитку за певним видом діяльності податок з цього виду діяльності не збирається
3	Податковий кодекс	Оподаткування загального прибутку: 23% ЗП з 2011 р., 21% ЗП з 2012 р., 19% ЗП з 2013 р., 16% ЗП з 2014 р. У разі збитку ЗП<0 податок не збирається

Сплачені податки ЗСПП за пропозицією 1 будуть визначатися так: ЗСПП= 0,21 (10 + 20 + 30 + 40) = 0,21 · 100 = 21 млн грн.

Сплачені податки ЗСПП за пропозицією 2 будуть визначатися за формулою (1.6): ЗСПП = 0,15--Е 10 + 0,16 Е--2_--+--_,17--Е--3_--+--_,18--Е--4_--= 17 млн грн.

Сплачені податки ЗСПП за пропозицією 3: ЗСПП = 0,19 (10 + 20 + 30 + 40) = 0,19 · 100 = 19 млн грн.

Показники податкової віддачі для всіх наведених випадків будуть близькими або рівними обраним нормам ставки податку на прибуток. Податкова віддача за новим методом диференційованого оподаткування є найменшою і для приведених даних дорівнює 17%. Наші підрахунки (таблиця 3.3) дають змогу зрозуміти, що у разі позитивних прибутків за всіма видами діяльності страховик сплачуватиме за пропозицією 2 менші податки, ніж за чинними вимогами оподаткування і за іншими пропозиціями. Податкова віддача для диференційованого оподаткування є значно меншою. Отже, такій результат є вигідним для страхо державного фінансового регулювання і податкових надходжень до бюджету: 21 млн грн > 17 млн грн; 19 млн грн > 17 млн грн.

Модельний приклад 2. Тепер змоделюємо іншу ситуацію зі страховиком, що має результати діяльності як з позитивними, так і з від'ємними значеннями прибутків за окремими видами діяльності. Для спрощення розрахунків і розуміння приймемо, що страховик надає страхові послуги на території України і має від'ємні результати лише за одним видом діяльності, наприклад, за інвестиційною діяльністю (таблиця 3.4). Тому два страховики (перший і другий) у таблиці 3.3 і таблиці 3.4 відрізняються лише за результатами інвестиційної діяльності.

Знову розрахуємо величину сплачених податків для такого страховика, що матиме загальний прибуток ЗП = 10 + 20 + 30 ? 40 = 20 млн грн, за трьома підходами.

Обсяги сплачених податків ЗСПП за пропозицією 1 будуть визначатися: ЗСПП = 0,21Ч (10 + 20 + 30 - 40) = 0,21Ч20 = 4,2 млн. грн.

Таблиця 3.3. Порівняння пропозицій стосовно оподаткування прибутку на прикладі розрахунку для результатів діяльності першого страховика

Показник діяльності	Значення, млн. грн.	Податки, млн. грн.
		Пропозиція 1 - Мінфін - 21% прибутку	Пропозиція 2 - автор - диференційоване оподаткування	Пропозиція 3 - ПКУ - 19% прибутку
ПОД	10	0,21Ч 10 = 2,1	0,15Ч10=1,5	0,19Ч10=1,9
ПІОД	20	0,21Ч20=4,2	0,16Ч20=3,2	0,19Ч20=3,8
ПФД	30	0,21Ч30=6,3	0,17Ч30=5,1	0,19Ч30=5,7
ПІД	40	0,21Ч40=8,4	0,18Ч40=7,2	0,19Ч40=7,6
Усього сплачених податків, ЗСПП		21,0	17	19,0
Загальний прибуток ЗП, млн грн		100	100	100
Податкова віддача ПВ=ЗСПП/ЗПЧ100%		21	17	19

За пропозицією 2 диференційованого оподаткування страховик не сплачуватиме податок від інвестиційної діяльності, але сплатить податки за іншими видами діяльності. Сплачені податки ЗСПП за пропозицією 2 визначатимуть за формулою (3.6):

ЗСПП = 0,15 Ч 10 + 0,16 Ч 20 + 0,17 Ч 30 + 0 = 9,8 млн грн.

Сплачені податки ЗСПП за пропозицією 3 визначатимуться:

ЗСПП = 0,19 (10 + 20 + 30 ? 40) = 0,19 · 20 = 3,8 млн грн.

Таблиця 3.4. Порівняння пропозицій щодо оподаткування прибутку на прикладі розрахункової задачі для результатів діяльності другого страховика

Показник діяльності	Значення, млн. грн.	Податки млн. грн.
		Пропозиція 1 - Мінфін - 21% прибутку	Пропозиція 2 - автор - диференційоване оподаткування	Пропозиція 3 - ПКУ - 19% прибутку
ПОД	10	0,21Ч10=2,1	0,15Ч10=1,5	0,19Ч10=1,9
ПІОД	20	0,21Ч20=4,2	0,16Ч20=3,2	0,19Ч20=3,8
ПФД	30	0,21Ч30=6,3	0,17Ч30=5,1	0,19Ч30=5,7
ПІД	?40	0,21Ч(-40)=8,4	0	0,19Ч(-40)=-7,6
Усього сплачених податків ЗСПП	4,2	9,8 (відінвестиційної діяльності)	3,8
Загальний прибуток ЗП, млн. грн.	20	20	20
Податкова віддача ПВ = ЗСПП / ЗП Ч 100%	21	49	19

Як бачимо, якщо у страхової компанії є від'ємні значення прибутку (тобто збитки), то податкова віддача за новим методом диференційованого оподаткування є найбільшою.

Отже, підрахунки для другого випадку дають змогу зробити узагальнений висновок, що у разі наявності збитків за видами діяльності страховик сплачуватиме податки, більші за відповідні згідно з чинними вимогами оподаткування та іншими пропозиціями. Такій результат є ефективним з погляду державного фінансового регулювання і спрямування коштів у бюджет і не зовсім прийнятним для страховика: 4,2 млн. грн. < 9,8 млн. грн; 3,8 млн. грн. < 9,8 млн. грн.

Запропонований підхід диференційованого оподаткування (пропозиція2) стимулюватиме страховиків до одержання і декларування позитивних прибутків за кожним видом діяльності окремо. Саме тому пропозиція диференційованого оподаткування, на наш погляд, є найприйнятнішою для позитивного ефекту в страховій економіці. За таких умов податки на прибутки страховиків стануть прямими податками. Страховики сплачуватимуть податки лише за тими видами діяльності, які матимуть прибутки. Перехід страховиків на диференційовану систему оподаткування значно зменшить можливості участі страховиків у схемах податкової оптимізації, виведення коштів за кордон й бажання приховати реальні прибутки.

Дослідження дало змогу виявити особливості й переваги нового підходу, які полягають у тому, що:

1) диференційоване оподаткування прибутків стимулюватиме страховиків до одержання і декларування прибутків за кожним видом діяльності;

2) пропозиція може бути адаптована до інших галузей економіки;

3) податки на прибутки страховиків стануть прямими податками;

4) перехід страховиків на диференційовану систему оподаткування значно зменшить можливості участі страховиків у схемах податкової оптимізації й виведення коштів за межі країни.

У результаті виконаного дослідження є можливим зробити такі висновки:

1. Оподаткування прибутку страхових організацій має свої особливості, оскільки страхова діяльність виконує захисну функцію. Страхова організація може здійснювати страхову, інвестиційну, фінансову та іншу діяльність. Тому застосовується змішаний тип оподаткування прибутку від різних напрямів діяльності.

2. Оподаткування сфери страхових послуг має багато недоліків і проблем. Альтернативний податок на страхові премії, загальний податок на прибутки від іншої діяльнос ті спонукає страхових організацій до застосування схем ухилень від сплати, тобто призводить до порушень податкового законодавства.

3. Удосконалення механізму оподаткування страхових компаній повинно здійснюватися на державному рівні, тобто шляхом прийняття відповідних законів. Треба не тільки покращувати кількісно - технічні аспекти податків та зборів (знижувати ставки, розширювати податкову базу та ін.), а й модифікувати обліково-інформаційні аспекти, тобто вдосконалювати податкову звітність, максимально наближувати податковий та бухгалтерський облік, впроваджувати системи комп'ютеризовані програми сплати податків та зборів.

4. Досвід країн, що пережили досить важкий економічний стан, аналогічний тому, в якому сьогодні опинилася Україна, свідчить про те, що суспільство може вирішити цілу низку економічних, соціальних та політичних проблем за допомогою збільшення кількості об'єктів недержавного страхування, розширення спектру страхових послуг, що відповідно сприятиме вирішенню проблем оподаткування страхової діяльності.

3.2 Застосування диференційованої ставки податку на прибуток на прикладі НАСКА «Оранта» як інструмент оптимізації оподаткування страхових компаній

Для розрахунку впливу диференційованої ставки на прибуток за видами страхування для НАСКА «Оранта», використаємо новід підхід запропонований в розділі 3.1. За новим підходом прибутки або збитки за кожним видом діяльності визначаються надходженням і витратами за кожним видом діяльності, а загальний прибуток - зіставленням восьми грошових потоків.

Визначимо прибуток від основної операційної діяльності НАСКА «Оранта» за такою формулою:

ПОД =ГНОД - ВОД (3.8)

ПОД2011 р.=(572026+649+59798+1354+219) - (175137 + 47172 + 37 +152602+ 1667+2056+20731+23723+91)= 634046 - 477208=156838;

ПОД2012 р.=(659361+264+68+11) - (117679+65207+13+139208+1028+3835+25682+61209+24832)= 659704 - 438693=221011.

де ПОД - прибуток від основної операційної діяльності;

ГНОД - грошові надходження від операційної діяльності;

ВОД - витрати за основною операційною діяльністю.

Прибуток від іншої операційної діяльності НАСКА «Оранта» визначиться як відповідна різниця:

ПІОД=ГНІОД - ВІОД (3.9)

ПІОД2011 р.=601832 - 864129= - 262293;

ПІОД2012 р.=333872 - 643067= - 309195.

де ПІОД - прибуток від іншої операційної діяльності;

ГНІОД - грошові надходження за іншою операційною діяльністю;

ВІОД - витрати за іншою операційною діяльністю.

Прибуток від фінансової діяльності визначається:

ПФД=(ГНФД - ВФД) (3.10)

ПФД2011 р.=(3250+28054+23873) - (8489+7840+29884)=55177 - 46213=8570;

ПФД2012 р.=(9+15798+4240) - (3067+5618+3650)=20047 - 12335=7712.

де ПФД - прибуток від фінансової діяльності;

ГНФД - грошові надходження від фінансової діяльності4

ВФД - витрати від фінансової діяльності.

Прибуток НАСКА «Оранта» від інвестиційної діяльності:

ПІД= (ГНІД - ВІД) (3.11)

ПІД2011 р.=(16053+16334+13913) - (26824+12673+17419)=46300 - 56916= - 10616;

ПІД2012 р.= (714+4967+50051) - (6128+5652)=55732 - 11780=43952.

де ПІД - прибуток від інвестиційній діяльності;

ГНІД - грошові надходження за інвестиційною діяльністю;

ВІД - витрати від інвестиційної діяльності.

Узагальнимо всі розрахунки у таблиці 3.5

Таблиця 3.5. Диференційоване оподаткування НАСКА «Оранта» залежно від виду, напрямку, обсягів та результатів діяльності

Вид діяльності	2011 р.	2012 р.	Норма ставки, %
Операційна діяльність, (ПОД)	156883	221011	15
Інша операційна діяльність, (ПІОД)	- 262293	- 309195	16
Фінансова діяльність, (ПФД)	8570	7712	17
Інвестиційна діяльність, (ПІД)	10616	43952	18

За пропозиціє диференційованого оподаткування НАСКА «Оранта» не сплачуватиме податок від іншої операційної діяльності (оскільки значення від'ємне), але сплатить податки за іншими видами діяльності. Сплачені загальні податки (ЗСПП) визначатимуть за формулою:

ЗСПП = 0,15 · ПОД + 0,16 Е ПІОД + 0,17 Е ПФД + 0,18 Е ПІД (3.12)

ЗСПП2011 р.=0,15Ч156,883+0+0,17Ч8570+0,18Ч10616=23532,45+1456,9+ +1910,88=26900,23;

ЗСПП2012 р.=0,15Ч221011+0+0,17Ч7712+0,18Ч43952=33151,65+1311,04+7911,36=42374,05.

де ЗСПП - загальні сплачені податки;

ПОД - прибуток від операційної діяльності;

ПІОД - прибуток від іншої операційної діяльності;

ПФД - прибуток від фінансової діяльності;

ПІД - прибуток від інвестиційної діяльності.

Порівняємо показники оподаткування НАСКА «Оранта» на основі диференційованого оподаткування (з використанням позитивного показника іншої операційної діяльності), оподаткування за Податковим кодексом та оподаткуванням Міністерства фінансів (таблиця 3.6).

Таблиця 3.6. Порівняння пропозицій щодо оподаткуваня прибутку на прикладі розрахункової задачі для НАСКА «Оранта» за 2011 р.

Показник діяльності	Значення, тис. грн.	Податки, тис. грн.
		Мінфін - 21% прибутку	автор - диференційоване оподаткування	ПКУ - 19% прибутку
ПОД	156883	0,21Ч156883=32945,43	0,15Ч156883=23532,45	0,19Ч156883=29807,77
ПІОД	- 262993	0,21Ч(-262993)=-55228,53	0	0,19Ч(-262993)=-49968,67
ПІОД (позитивний показник)	262993	0,21Ч262993= 55228,53	0,16Ч262993=42078,88	0,19Ч262993=49968,67
ПФД	8570	0,21Ч8570=1799,7	0,17Ч8570=1456,9	0,19Ч8570=1628,3
ПІД	10616	0,21Ч10616=2229,36	0,18Ч10616=1910,88	0,19Ч10616=2017,4
ПІОД (позитивний показник)	262993	0,21Ч262993= 55228,53	0,16Ч262993=42078,88	0,19Ч262993=49968,67
ПФД	8570	0,21Ч8570=1799,7	0,17Ч8570=1456,9	0,19Ч8570=1628,3
ПІД	10616	0,21Ч10616=2229,36	0,18Ч10616=1910,88	0,19Ч10616=2017,4
Усього сплачених податків, ЗСПП	- 18254,04	26900,23	?16515,56
Усього сплачених податків, ЗСПП (з позитивним показником ПІОД	92203,02	68979,11	83422,14
Загальний прибуток ЗП, тис. грн.	- 86924	-86924	?86924
Загальний прибуток ЗП, з позитивним ПІОД, тис. грн.	439062	439062	439062
	(-18254,04) /(-86924)Ч100%=21
Податкова віддача ПВ=ЗСПП/ЗПЧ100%		26900,23/ (-86924)Ч100%=?30,94	(-16515,56)/(-86924)Ч100%=19

Таблиця 3.7. Порівняння пропозицій щодо оподаткування прибутку на прикладі розрахункової задачі для НАСКА «Оранта» за 2012 р.

Показник діяльності	Значення, тис. грн.	Податки, тис. грн.
		Мінфін - 21% прибутку	автор - диференційоване оподаткування	ПКУ - 19% прибутку
ПОД	221011	0,21Ч221011=46412,31	0,15Ч221011=33151,65	0,19Ч221011=41992,09
ПІОД	?309195	0,21Ч(-309195)=(- 64930,95)	0	0,19Ч(-309195)= - 58747,05
ПІОД (позитивний показник	309195	0,21Ч309195=64930,95	0,16Ч309195=49471,5	0,19Ч309195=5847,05
ПФД	7712	0,21Ч7712=1619,52	0,17Ч7712=311,04	0,19Ч7712= 1465,28
ПІД	43952	0,21Ч43952=9229,92	0,18Ч43952=7911,36	0,19Ч43952=8350,88
Усього сплачених податків, ЗСПП	?7669,2	42374,05	?6938,8
Усього сплачених податків, ЗСПП (з позитивним показником ПІОД	122192,7	91845,55	110555,3
Загальний прибуток ЗП, тис. грн.	?36520	?36520	?36520
Загальний прибуток ЗП, з позитивним ПІОД, тис. грн.	581870	581870	581870
Податкова віддача ПВ=ЗСПП/ЗПЧ100%	21	(?116,02)	19
Податкова віддача с позитивним ПІОД	19,28	15,8	19

Як бачимо, якщо у страхової компанії НАСКА «Оранта» є від'ємні значення прибутку (тобто збитки), то податкова віддача за новим методом диференційованого оподаткування є найбільшою. Отже, підрахунки для другого випадку дають змогу зробити узагальнений висновок, що у разі наявності збитків за видами діяльності страховик сплачуватиме податки, більші за відповідні згідно з чинними вимогами оподаткування та іншими пропозиціями. Проте, якщо показники позитивні - НАСКА «Оранта» сплачуватиме за диференційованим оподаткуванням найменше податків.

Розрахуємо ще на одному прикладі диференційоване оподаткування НАСКА «Оранта». У відповідності із стратегією розвитку страхового ринку України на 2011-2020 рр. обираємо пріоритетність кожного виду страхування для країни та їх частку у загальній сумі прибутку. Найбільш пріоритетними являються: автострахування (КАСКО, ОСЦВП), страхування майна, медичне страхування, страхування відповідальності, страхування від нещасних випадків, страхування вантажів та багаж, страхування вогневих ризиків.

Таблиця 3.8. Диференційована ставка на прибуток страховиків за видами страхування

Види страхування	Ставка податку на прибуток, %
Австрахування (КАСКО, ОСЦВП)	2,95
Страхування майна	2,95
Медичне страхування	2,70
Страхування вантажів та багажу	2,95
Страхування відповідальності	2,75
Страхування від нещасних випадків	3,00
Страхування вогневих ризиків	2,85
Авіаційне страхування	3,00
Інші види страхування	2.90

Таким чином, середньозважена ставка податку на прибуток страховика становитиме 2,92%. Отже, при зниженні ставки податку знизиться податкове навантаження на страховиків, що призведе до збільшення рентабельності страхових компаній, їх конкурентоспроможності, розвитку страхового ринку та досягнення соціального ефекту.

У таблиці 3.9 наведений розрахунок прогнозованих податкових платежів із податку на прибуток НАСКА «Оранта» за диференційованою ставкою за видами страхування.

Таблиця 3.9. Прогнозовані податкові платежі з податку на прибуток від основної діяльності за диференційованою ставкою НАСКА «Оранта» за 2011-2012 р., тис. грн.

Показник	Прибуток від основної діяльності до оподаткування, тис. грн.	Власна ставка податку, %	Діюча податкова ставка - 3%	Прибуток від основної діяльності після оподаткування, тис. грн.	Прибуток за ставкою - 3% (2012 р.)
	2011	2012			2011	2012
Австрахування (КАСКО, ОСЦВП)	442354,5	412952,3	2,95	3%	429305,0	400770,2	400563,7
Страхування майна	102317,4	80779,3	2,95	3%	99299	78395,7	78375,1
Медичне страхування	32186,7	22353,9	2,70	3%	31317,6	22750,4	21683,3
Страхування відповідальності	35618,9	24317,2	2,75	3%	34639,4	23648,5	23587,7
Страхування від нещасних випадків	16200,2	18246,3	3,00	3%	15714,2	17698,9	17698,9
Страхування вантажів, авіаційних та морських ризиків	8401,7	7401,7	3,00	3%	8149,65	7179,7	7179,7
Всього, тис. грн.	637079,4	566050,7	2,9%		590443,4	549088,4

За даними таблиці 3.9 податкове навантаження на НАСКА «Оранта» склало у середньому 2,9% замість сьогоднішніх 3%.

Таким чином, страхова компанія НАСКА «Оранта» у зв'язку із зменшенням податкового навантаження отримує додаткові грошові кошти (590443,4 ›549088,4). Це збільшує її можливості інвестувати фінансові ресурси, а також, за рахунок зниження податкового тиску, зростає її конкурентоспроможність. Оскільки конкурентоспроможність страхових компаній забезпечується не тільки за рахунок внутрішніх можливостей (сукупність інвестиційного, кадрового, виробничого і інших видів потенціалів), а і за рахунок зовнішніх чинників, обумовлених стосунками із споживачами, конкурентами і державою (ціна, якість послуг, рівень обслуговування, імідж, доля на ринку, державна підтримка, рівень податкового тиску).

Висновки

На основі проведеного дослідження теоретичних питань і практичних аспектів системи оподаткування страхової діяльності в світовій та національній практиці можна зробити наступні висновки.

У сучасних вітчизняних та зарубіжних наукових дослідженнях відсутня одностайність щодо визначення понять страхування, страхової діяльності та страхового ринку. На основі проведеного аналізу підходів до визначення поняття страхового ринку нами було визначено, що під страховим ринком розуміють - сукупність фінансових відносин між страховиками, страхувальниками, посередниками між ними, третіми особами та державою, що пов'язані із попитом, пропозицією та рівноважною ціною на страховий захист і перестрахування.

На основі аналізу особливостей сутностей страхування, визначено, що державний нагляд відграє найважливішу роль у розвитку страхового ринку України. Одним із напрямків державного нагляду страхового ринку є його податкове регулювання. Податкове регулювання страхового ринку - це цілеспрямовані дії держави, з одного боку, для підтримки і стимулювання розвитку страхового ринку, а з іншого - на стримування і пом'якшення небажаних негативних наслідків діяльності, що здійснюється суб'єктами страхового ринку.

З прийняттям Податкового Кодексу України зазнало змін оподаткування страхових організацій. Було впроваджено нову ставку оподаткування податку на прибуток страховика, змінився об'єкт оподаткування.

Ідеальний спосіб оподаткування страхового бізнесу полягає у стягненні податку безпосередньо з корпоративного прибутку страхової компанії. Така система ставила би страховий бізнес у рівні умови з іншими підприємницькими структурами і не створювала б економічних стимулів до податкового планування. Пряме оподаткування страхових прибутків покликане максимально точно зіставити валові доходи та витрати компанії з метою коректного підрахунку чистого прибутку. Попри те, що пряме оподаткування таких прибутків потребує надзвичайно кропіткої роботи з розробки адекватних податкових норм, воно все ж таки є можливим і його застосовують у багатьох країнах.

Специфіка оподаткування страхових компаній в західних країнах стосується також наявності непрямого оподаткування, а саме - стягнення спеціального податку за договорами страхування. Поряд із класичним визначенням «податок на страхові премії», простежується широка варіація назв у контексті відмінностей національних законодавств: «страховий податок», «страхове мито», «податок на поліси», «податок на доходи від страхової діяльності». Зазначений інструмент являє собою відокремлений непрямий податок, який існує в податкових системах зарубіжних країн поряд із прибутковим податком та податком на доходи від капіталу.

У другому розділі охарактеризовано НАСКА «Оранта» та оцінено її страхову діяльність. Страхова компанія здійснює всі види страхування, має досить широкий портфель страхових послуг, головне місце у якому посідають обов'язкові види страхування.

У 2011 р. НАСКА «Оранта» отримала збитковий прибуток, а у 2012 р. - низький прибуток у розмірі 600 тис.

За підсумками 2012 р. обсяг страхових премій зменшився порівняно з 2011 р. на 11,1% та сягнув 566,1 млн.грн. (у 2011 р. - 637,1 млн.грн.).

Показники майнового стану (коефіцієнт зносу основних засобів, коефіцієнт оновлення, коефіцієнт вибуття) мають позитивний характер, крім коефіцієнта вибуття.

НАСКА «Оранта» вважається фінансово стійкою, більша частина майна сформована з позикових коштів, має високий рівень забезпеченості ресурсами для проведення політики страхової компанії.

Аналіз показав, що у 2012 р. страхова компанія втрачає свої позиції.

Коефіцієнти ліквідності НАСКА «Оранта» свідчать про сприятливий стан ліквідності страхової компанії.

Аналіз динаміки коефіцієнтів ділової активності показав, що всі відносні показники зменшуються в періоді або демонструють стале значення. Це означає, що НАСКА «Оранта» знижує свою ділову активність. Також за період 2011 - 2012 р. зросли строки погашення кредиторської та дебіторської заборгованості. Така тенденція є досить небезпечною для страхової компанії, оскільки зменшуються розміри вхідних грошових потоків, що в свою чергу зменшує прибутки і не дозволяє розширювати свою діяльність, відповідати за своїми зобов'язаннями вчасно.

Всі показники рентабельності НАСКА «Оранта» у 2012 р. є нижчими за 0 або рівні 0. Отже, страхова компанія у 2012 р. була нерентабельною.

В цілому можна стверджувати, що фінансовий стан НАСКА «Оранта» критичний.

Аналіз податкового навантаження НАСКА «Оранта» у 2011-2012 р. показав, що вцілому податкове навантаження за досліджуваний період є незначним.

Лише у 2011 році податковий тиск за групою В був досить високий. Отже, у 2011 р. податкове навантаження залежало від чистого прибутку. Досить висока різниця між доходом від реалізації та чистим прибутком в цьому році.

Результати дослідження свідчать, що податкове навантаження коливалось за весь період, але в середньому знаходиться на допустимому рівні. Податковий тиск у 2011 році склав 1,20%, у 2012 році - 0%. Останнє значення пояснюється збитками від всіх видів діяльності.

Отже, досліджувана страхова компанія НАСКА «Оранта», незважаючи на належний рівень доходів, задовільний фінансовий стан, має помірний рівень податкового тиску за рахунок низького прибутку і навіть наявності збитків протягом аналізованого періоду.

У зв'язку з цим нами були розглянуті різноманітні підходи до стимулювання страхової компанії.

Із урахуванням сучасного стану страхового ринку України і дослідження світового досвіду ми пропонуємо наступні рекомендації щодо удосконалення податкового регулювання діяльності страховиків:

- диференціювати ставки на прибуток від страхової діяльності за видами страхування і в залежності від їх соціального і економічного значення;

- диференціювати податкову ставку податку на прибуток за кожним видом діяльності страховика.

Таким чином, мною були запропоновані наступні ставки податку на прибуток за основними видами діяльності НАСКА «Оранта»:

- прибуток від основної операційної діяльності - 15%;

- прибуток від іншої операційної діяльності - 16%;

- прибуток від фінансової діяльності - 17%;

- прибуток від інвестиційної діяльності - 18%.

Таким чином, нами були запропоновані наступні ставки податку на прибуток від різних видів діяльності:

- автострахування (КАСКО, ОСЦВП) - 2,95%;

- страхування майна - 2,95%;

- медичне страхування - 2,70%;

- страхування вантажів та багажу - 2,95%;

- страхування відповідальності - 2,75%;

- страхування від нещасних випадків - 3,00%;

- страхування вогневих ризиків - 2,85%;

- свіаційне страхування - 3,00%;

- інші види страхування - 2,90%.

Таким чином, середньозважена ставка податку на прибуток страховика становитиме 2,90%. Отже, при зниженні ставки податку знизиться податкове навантаження на страховиків, що призведе до збільшення рентабельності страхових компаній, їх конкурентоспроможності, розвитку страхового ринку та досягнення соціального ефекту.

Таким чином, у результаті нашого дослідження запропоновано підхід для визначення впливу оподаткування страховиків на фінансовий стан страхових компаній і на розвиток страхового ринку в цілому та наведені пропозиції щодо оптимізації оподаткування страховиків шляхом диференціації ставок податку на прибуток за видами страхової діяльності та видами діяльності НАСКА «Оранта».

Отже, поставлені завдання дипломної роботи виконані, розроблені теоретичні і практичні основи оподаткування суб'єктів страхового ринку на прикладі страхової компанії НАСКА «Оранта».

Список використаних джерел

1. Кримінальний кодекс України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.zakon.rada.gov.ua. - 14.05.2012. - Назва з екрану.

2. Податковий Кодекс України №2755-VІ від 02.12.2010 року зі змінами і доповненнями // Голос України. - 04.03.2012. - №229 (№229-230).

3. Закон України про страхування: Закон від 07.03.1996 №85/96-ВР [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada. gov.ua/ go/ 85/96 - вр - 23.03.2012. - Назва з екрану.

4. Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці [Електронний ресурс]: Постанова Кабінету Міністрів України / Портал ВРУ. - Режим доступу: zakon.rada.gov.ua. - 20.04.2012. - Назва з екрану.

5. Андрущенко В.Л. Податкові системи зарубіжних країн [Текст] / В.Л. Андрущенко - К.: Комп'ютер прес, 2004. - 300 с.

6. Бабенко В. Канали розподілу страхових послуг у промислово розвинутих країнах [Текст] / В. Бабенко // Економіка України. - 2006. - №7. - С. 82-87.

7. Базилевич В.Д. Нова парадигма страхування в умовах глобалізації [Текст] / В.Д. Базилевич // Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка: зб. наук. пр., Київ, 2006. - С. 186-195.

8. Базилевич В.Д. Страхова справа. [Текст]: навчальний посібник / В.Д. Базилевич, К.С. Базилевич. - К.: Знання, 2005. - 352 с. - ISBN 966-4556-35-2.

9. Бех Г.В. Правовое регулирование косвенных налогов в Украине [Текст] / Г.В. Бех. - Харьков: Легас, 2003. - 128 c. - ISBN: 966-8202-05-8.

10. Ван Хорн Дж.К. Основы управления финансами [Текст] / Хорн Дж.К. Ван. - М.: Финансы и статистика, 1997. - 800 с. - (Серия по бухгалтерскому учету и аудиту). - ISBN 5-279-01844-9.

11. Васильева Л.С. Фінансовий аналіз [Текст]: навчальний підручник / Л.С. Васильева, М.В. Петровська. - М.: КНОРУС, 2008. - 816 с. - ISBN 978-5-85971-995-2.

12. Вовчак О.Д. Страхування [Текст] навч. посібник. - 2-ге вид. випр. і доп./ О.Д. Вовчак - Л.: Вид-во «Новий Світ-2000», 2005. - 480 с.

13. Гаманкова О.О. Сутність прибутку страхової організації та його економічна природа / О.О. Гаманкова // Вчені записки / Зб. Наук. Праць. - К.: КНЕУ. - 2007. - Вип. 9. - С. 105-111.

14. Гвозденко А.А. Основы страхования [Текст]: монографія / А.А. Гвозденко - М.: «Финансы и статистика», 1998. - 304 с. - ISBN 966-4756-05-4.

15. Гнатуш О.В. Системний підхід щодо оподаткування діяльності вітчизняних страховиків податком на прибуток [Текст] / О.В. Гнатуш // Економіка України. - 2006. - №7. - С. 82-87.

16. Гольцберг М. Мировой финансовый кризис и его влияние на отечественную экономику [Текст] / М. Гольцберг, Л. Хасанбек // Чистая прибыль. - 2008. - №37. - С. 25-28.

17. Гомелля В.Б. Основы страхового дела [Текст]: учебн. пособие / В.Б. Гомелля. - М.: Изд-во «СОМИН-ТЕК», 1998. - 383 с. - ISBN 966-4326-92-4.

18. Дернберг Р.Л. Международное налогообложение [Текст] / Р.Л. Дернберг. - М.: ЮНИТИ, 1997. - 375 с. - ISBN 58-5171-021-7.

19. Дєєва Н.М. Оподаткування в Україні: Навчальний посібник [Текст] / Н.М. Дєєва - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 544 с.

20. Джаарбеков С.М. Методы и схемы оптимизации налогообложения [Текст] / С.М. Джаарбеков. - 2-е изд. - М.: МЦФЭР, 2004. - 672 с. - ISBN 5-7709-0267-1.

21. Елейко Т. Влияние нового Налогового кодекса на инвестиционную политику страховщиков в 2011 г. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://forinsurer.com/public/11/07/27/4372. - 25.01.2011. - Назва з екрану.

22. Єлісєв А.В. Податкове планування. Мінімізація оподаткування законними способами [Текст] / А.В. Єлісєв, М.П. Підлужний. - Л.: Ліга - Прес, 2003. - 274 с.