Рентабельність - це прибутковість виробничо-господарського процесу. Її величина вимірюється рівнем рентабельності.

Показники рентабельності (прибутковості) визначають фінансові результати стосовно отриманого доходу від реалізації, а також залучення власного майна і капіталу, при чому у визначеннях застосовується чистий прибуток [8, с. 365].

Рентабельність продукції визначається як відношення чистового прибутку до виручки від реалізації:

(2.1)

де К_рп - коефіцієнт рентабельність продукції;

П_ч - чистий прибуток підприємства;

Т - виручка від реалізації продукції, робіт, послуг.

Маємо:

2009 рік	Крп	=	(	1515,08	/	7012,2	)	*	100	=	17,25	%
2010 рік	Крп	=	(	1975,70	/	8870,6	)	*	101	=	17,75	%

Рентабельність майна визначається як відношення чистого прибутку до загальної суми господарських коштів:

(2.2)

де К_рм - коефіцієнт рентабельність майна;

П_ч - чистий прибуток підприємства;

Б - загальна сума господарських коштів підприємства (баланс).

Маємо:

2009 рік	Крм	=	(	1515,08	/	963,4	)	*	102	=	160,4	%
2010 рік	Крм	=	(	1975,70	/	1060,0	)	*	103	=	192	%

Рентабельність власного капіталу визначається як відношення чистого прибутку до розміру власного капіталу:

(2.3)

де К_рвк - коефіцієнт рентабельності власного капіталу;

П_ч - чистий прибуток підприємства;

К - власний капітал підприємства.

Маємо:

2009 рік	Крвк	=	(	1515,08	/	708,9	)	*	104	=	187,15	%
2010 рік	Крвк	=	(	1975,70	/	824,8	)	*	105	=	194,00	%

Всі розглянуті показники тісно пов'язані між собою і повинні розглядатися в динаміці виробництва по періодах звітності або періодах розрахованого плану перспективного розвитку.

Співвідношення даних показників повинно бути таким:

К_рп < К_рм < К_рвк

Маємо:

За минулий період:	Крп < Крм < Крвк	(	17,25	%	<	160,41	%	<	187,15	%	)
За звітний період:	Крп < Крм < Крвк	(	17,75	%	<	191,98	%	<	194,00	%	)

Тобто виконується найраціональніше співвідношення як в 2008 році та і в 2009.

Проведемо аналіз рівня рентабельності у таблиці 2.4

Таблиця 2.4 - Показники рентабельності продукції ТОВ «СВС» у 2009 - 2010 рр., %

№ п/п	Показники	2009 рік	2010 рік	Відхилення, % (+,-)
1	2	3	4	5
1.	Рентабельність реалізованої продукції	17,25	17,75	0,5
2.	Рентабельність майна	160,41	191,98	31,57
3.	Рентабельність власного капіталу	187,15	194,00	16,85

Як бачимо з таблиці 2.4 відбувається збільшення за всіма показниками рентабельності у 2010 році, найбільше збільшення рентабельності майна на 31,57 %, найменше зменшення рентабельності продукції на 0,5 %.

Збільшення показників рентабельності відбувається через покращення роботи підприємства, розширення виробництва та реалізації продукції, збільшення чистого прибутку. Досить високі показники прибутковості свідчать про ефективність діючої стратегії управління прибутком на даному етапі. Заходи, що впроваджуються підприємством для збільшення прибутковості виправдані.

Сьогодні стратегію управління прибутком ТОВ “СВС” можна оцінити більш як агресивну, ніж як захисну, для підприємства характерно забезпечення збільшення абсолютної величини прибутку підприємства шляхом максимізації рівня доходів в результаті збільшення виручки від реалізації товарів, робіт та послуг - забезпечення зростання доходів підприємства за порівняно стабільного рівня затрат.

Це видно з аналізу плану ТОВ «СВС» на 2011 рік табл. 2.5

Таблиця 2.5 - Фактичні та планові показник прибутку ТОВ «СВС» аналіз виконання плану тис. грн.

Показник	План 2010рік	Факт 2010 рік	План 2011 рік	План 2011 р. до факту 2010 р.
				(+, -)	%
1	2	3	4	5	6
Кількість продукції у натуральному вираженні, шт.	15369	15589	18409	2820,0	118,1
Виручка від реалізації, тис. грн	8723,9	8870,6	13294,6	4423,9	149,9
Собівартість продукції, тис. грн.	5602,2	5612,7	8408,7	2796,0	149,8
Валовий прибуток, тис. грн.	3234,3	3257,9	4885,8	1627,9	150,0
Витрати на 1 грн. реалізованої продукції, грн.	0,63	0,63	0,63	0,0	100,0

Видно, що у 2011 році планується значне збільшення виручки від реалізації (49,9 %), кількості продукції у натуральному вигляді (18,1%), причому зростання виручки відбувається не тільки завдяки збільшенню обсягів виробництва, але й через підвищення цін. Собівартість продукції збільшується через збільшення виробництва, але витрати на 1 грн. продукції не змінюється, та собівартість одиниці продукції у плані залишається ні рівні факту 2010 р.

Стратегія підприємства на даному етапі спрямована на збільшення обсягів виробництва, пошук нових ринків збуту, проведення активної маркетингової та рекламної політики. Але, треба зазначити, що на ринку меблів з'являються все більше нових конкурентів по усіх регіонах України, які пропонуються ті ж самі меблі, але за нижчими цінами. Крім того, збільшення обсягів випуску продукції без оновлення основних фондів, розширення цехів та збільшення чисельності персоналу має свої межі - межі потужностей.

Через збільшення конкуренції, ринок меблів насичується з великою швидкістю, тому не можна з впевненістю сказати, що увесь збільшений обсяг виробленої продукції знайде свого покупця, до того ж по новим підвищеним цінам.

Тому діюча стратегія управління прибутком на підприємстві в довгостроковому плані може себе не виправдати. З часом виникне необхідність поступового переходу від наступної до захисної стратегії, стратегії економії та контролю витрат, або ж ТОВ «СВС» потрібно буде знаходити нові ідеї отримання прибутку: освоєння нової продукції, управління якістю, вибір сегментів ринку тощо.

Отже, фінансовий стан ТОВ “СВС” оцінити як стабільний, розраховані показники ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості не відхиляються від нормативних і свідчать про розвиток підприємства, його здатність забезпечити зобов'язання власними коштами, здійснювати платежі наявними засобами, які постійно поповнюються за рахунок його діяльності. Підприємство за рахунок власних коштів покриває кошти вкладені в активи.

Відбувається зростання валового прибутку підприємства від реалізації товарів, робіт та послуг, а також прибутку від операційної діяльності, який дорівнює прибутку від звичайної діяльності до оподаткування, зростання відбувається у значних темпах (біля 30,5 %), зростає чистий прибуток підприємства та показники рентабельності.

Підприємство отримує доходи в поточному році тільки від здійснення основної діяльності - виробництва та реалізації меблів. Найбільшу долю прибутку ТОВ “СВС” отримує від реалізації тумб різних моделей.

Переваги в якості і ціновій політиці торговельної марки "SV studіo" наступні:

- це вітчизняний (український) виробник - цей момент дозволяє моделювати і випускати підставки, призначені саме для "наших" споживачів, з огляду на всі вузькі моменти і нюанси, а також менталітет покупця;

- лояльні і доступні ціни - власне виробництво тумбочок і підставок, наробітку і "ноу-хау" в області дизайну тумбочок і рішень під аудіо-відеотехніку - усе це знаходить своє відображення в досить прийнятній ціні;

- відмінна європейська якість - моделі тумб випуску 2002 року дотепер мають стабільний і стійкий попит не тільки на ринку України, але й у ближнім зарубіжжі.;

- простота зборки при розібраному виконанні - найдокладніші інструкції і пакувальні аркуші дозволяють зібрати виріб навіть непрофесійному і непідготовленому споживачеві в області меблевих розробок [89].

Стратегія управління прибутком на підприємстві - ближче до наступальної і спрямована на збільшення обсягів виробництва, вона досить дієва та ефективна на даному етапі але вона потребує удосконалення у довгостроковій перспективі через вплив таких факторів, як збільшення конкуренції, насичення ринку меблів подібною продукцією, обмеженість виробничих потужностей підприємства, необхідність покращення якості продукції тощо.

3. РЕКОМЕНДАЦІЇ І ПРОПОЗИЦІЇ

3.1 Концепція економічних перспектив розвитку ТОВ „СВС”

Аналізуючи рівень прибутку, необхідно особливу увагу приділяти його динаміці. Оскільки динаміка характеризує розвиток явища в часі, аналіз динаміки уможливлює прогнозування майбутнього рівня прибутку і на цій основі - визначення перспективних напрямків розвитку підприємства.

Одним із головних завдань аналізу динаміки є встановлення закономірностей зміни рівнів явища, що вивчається. Крім постійної дії систематичних і випадкових факторів, рівень ряду динаміки перебуває також під впливом обставин, зумовлених періодичністю коливань.

Під час аналітичного вирівнювання ряду динаміки закономірна зміна рівня показника, що вивчається, оцінюється як функція часу Y = f (t), де Y, - рівні динамічного ряду, що їх розраховано за відповідним аналітичним рівнянням на момент часу t. Вибір форми кривої значною мірою визначає результати екстраполяції тренду (прогнозування). Базою для вибору форми кривої має бути аналіз сутності розвитку явища. Можна спиратися також на результати попередніх досліджень у цій галузі. У нашому випадку найбільш адекватною формою кривої є пряма [32, с. 123].

Продемонстрована методика дає змогу прогнозувати динаміку прибутку підприємства з урахуванням відповідних особливостей його діяльності. Враховуючи дані за останні 3 роки діяльності ТОВ «СВС» спрогнозуємо прибуток від його діяльності за допомогою лінії тренду.

Спрогнозуємо наступні показники прибутковості підприємства: виручка від реалізації, собівартість продукції, валовий та чистий прибуток (табл. 3.1). Умовою для достовірності такого прогнозування буде незмінність умов функціонування підприємства, тобто той факт, що ТОВ «СВС» отримує прибуток від основної діяльності - виробництва меблів, а також можливість реалізації продукції у повному обсязі, незмінність попиту з боку споживачів та незмінність (або несуттєве коливання) долі витрат у структурі ціни продукції.

Таблиця 3.1 - Прогнозування прибутковості ТОВ «СВС» тис. грн.

Рік	2008	2009	2010	2011	2012	2013	2014
1	2	3	4	5	6	7	8
Виручка від реалізації	5241,1	7012,2	8870,6	10670,8	12485,6	14300,4	16115,1
Собівартість продукції	4281,6	4493,8	5612,7	6127,2	6792,8	7458,3	8123,9
Валовий прибуток	959,5	2518,4	3257,9	4543,7	5692,9	6842,0	7991,2
Чистий прибуток	338,6	1515,1	1975,7	2913,5	3732,0	4550,6	5369,1

Отже при таких умовах діяльності підприємства, якщо, з одного боку не зміняться зовнішні обставини, які можуть вплинути на прибуток, а з іншого, керівництво підприємства не запровадить ніяких змін, у 2014 році прибуток підприємства досягне 5369,1 тис. грн.

Однак враховуючи нестабільність розвитку української економіки, постійні зміни в законодавстві тощо, не варто застосовувати настільки прямолінійний метод у далекій перспективі. Орієнтуючись на 2012 рік, можна очікувати надходження чистого прибутку у сумі 37232 тис. грн., що майже у 2 рази більше, ніж у 2010 році.

Треба також враховувати, що обладнання, яке застосовується на підприємстві має свої границі потужності, постійне збільшення обсягів виробництва вимагає не тільки наймання додаткової робочої сили, закупівлі додаткових інструментів, та матеріалів, тобто збільшення змінних витрат, але й після досягнення певного рівня значних капіталовкладень, закупівлю нового обладнання, розширення або будівництво нових приміщень цехів, більших витрат на стимулювання збуту, що обумовить коливання у динаміці збільшення прибутку. Щоб постійно забезпечувати зростання прибутку, треба шукати невикористані можливості її збільшення, тобто резерви зростання. Резерв - це кількісна величина. Резерви виявляються на стадіях планування і безпосереднього виробництва продукції і її реалізації. Визначення резервів збільшення прибутку базується на науково обґрунтованій методиці розробки заходів щодо їх мобілізації.

У процесі виявлення резервів виділяють три етапи:

1) аналітичний, на якому виявляють і оцінюють резерви;

2) організаційний - тут розробляють комплекс інженерно-технічних, організаційних, економічних і соціальних заходів, що повинні забезпечити використання виявлених резервів;

3) функціональний - коли практично реалізують заходи і контролюють їх виконання.

Резерви збільшення прибутку можливі за рахунок:

- збільшення обсягу випуску продукції (робіт, послуг);

- зниження витрат на виробництво і реалізацію продукції;

- економії і раціонального використання засобів на оплату праці робітників та службовців;

- впровадження досягнень науково-технічного прогресу.

Для пошуку і підрахунку резервів зростання прибутку за рахунок зниження собівартості аналізують звітні дані щодо витрат на виробництво по калькуляціях, користуючись методом порівняння фактичного рівня витрат із прогресивними науково-обгрунтованими нормами і нормативами по видах витрат (сировини і матеріалів, паливно-енергетичних ресурсів), нормативами використання виробничих потужностей, оснащення, нормами непрямих матеріальних витрат, капітальних вкладень і т.п. [19, с. 88].

Після розрахунку загальної величини резервів зниження собівартості продукції по усім калькуляційними статтями необхідно деталізувати резерви збільшення прибутку за рахунок зниження витрат живої й упредметненої праці по окремих напрямках.

Економія витрат живої праці досягається за рахунок здійснення таких заходів:

- підвищення продуктивності праці і зниження трудомісткості;

- скорочення витрат на понаднормові години роботи, виплат за цілоденні і внутрізмінні простої і т.п.

Підрахунок зростання прибутку за рахунок виявлених резервів зниження собівартості можна проводити по таких напрямках:

1) Здійснення організаційно-технічних заходів. За рахунок цього можна одержати економію протягом 12 місяців з моменту повного впровадження цих заходів.

2) Зменшення кількості робітників. Цей захід може забезпечити економію по багатьом напрямкам через те, що воно передбачає:

- збільшення продуктивності праці, а виходить, збільшення обсягу виробництва з меншою кількістю робітників;

- зміна трудомісткості продукції.

3) Зменшення прямих матеріальних витрат.

4) Зниження умовно-постійних витрат також може бути резервом збільшення прибутку. Таке зниження може відбутися в зв'язку зі зростанням обсягу випуску продукції.

5) Підвищення якості продукції. Це значний резерв збільшення прибутку [21, с. 124].

Після закінчення аналізу пошуку резервів збільшення прибутку, результати узагальнюються. Під час пошуку резервів прибутку протягом звітного року можуть раптово виявлятися резерви короткострокової дії. Використання цих резервів можливо за допомогою розробки системи оперативних заходів.

Використовуючи аналіз господарської діяльності підприємства ТОВ «СВС», проведений у попередньому розділі можна виявити резерви збільшення прибутковості та визначитися з доцільністю, або, навпаки, недоцільністю проведення заходів збільшення прибутку.

Розглянемо перспективи розвитку підприємства та можливості збільшення прибутку за наступними напрямками:

Збільшення обсягів виробництва. Вище неодноразово підкреслювалося, що збільшувати обсяги виробництва можна не до безкінечності, що природно для будь-якого виробництва.

Продуктивність праці 1 робітника на ТОВ «СВС» у 2010 році склала близько 202 виробів на чол. (не враховуючи управлінський персонал) або 115 тис. грн. на чол. в рік. За нормативними розрахунками підприємства, цей показник (максимально можливий за вимогами трудового законодавства та умовами дотримання техніки безпеки) становить 210 виробів на рік, або у цінах 2010 року - 120 тис. грн. на чол. Враховуючи середній індекс збільшення цін на підприємстві 1,1, розрахуємо виручку від реалізації, яку можна отримати за даних норм продуктивності праці у 2011 році, шляхом помноження продуктивності праці у грошовому виразі на кількість працівників та на індекс збільшення цін: 120 * 77 * 1,1 = 10164 тис. грн., а за прогнозами у 2011 році підприємство отримає 10670,8 тис. грн. Тобто для того, щоб отримати таку виручку підприємству необхідно найняти ще 4-х чоловік у 2011 році при тому, що будуть досягнуті розрахункові (максимально можливі) показники продуктивності праці, у 2012 році - ще 12 чоловік і т. д.

Таблиця 3.2 - Прогнозування необхідної кількості працівників ТОВ „СВС”

	2010 рік	Норматив	2011 рік	2012 рік
1	2	3	4	5
Кількість виробів на 1 чол. шт.	202	210	210	210
Вартість виробів на 1 чол тис. Грн	115	120	132	145,2
Загальна вартість виробів тис. Грн.	8870,6	-	10670	12485,6
Необхідна кількість персоналу чол.	77	-	81	93

Крім того кожне робоче місце необхідно обладнати відповідним чином. На сьогоднішній день розміри приміщень, норми обслуговування існуючого обладнання, наявність інструментів дає можливість збільшити чисельність робітників на 5 чоловік.

Таким чином, у 2012 році, щоб збільшити обсяги виробництва, підприємству доведеться будувати додатковий цех та закуповувати додаткове обладнання.

Ще одна проблема, з якою можна зіштовхнутися намагаючись збільшити обсяги виробництва - це тенденції ринкового попиту на меблі. У 2008 - 2010 році відбувається зменшення попиту, викликане насиченням ринку, появою нових конкурентів, зміною уподобань покупців, збільшенням доходів населення і можливістю перейти на більш якісну продукцію тощо.

Розширюючи виробництво, ТОВ «СВС» необхідно постійно вивчати потреби споживача, змінювати асортимент продукції, пропонуючи нові вироби, більш досконалі конструкції, більш якісні меблі.

Збільшення цін на продукцію. Незважаючи на інфляційні процеси, що відбуваються у країні, збільшення цін на такі вироби, як меблі не значні. Середній індекс збільшення цін на меблі у 2010 році у порівнянні з минулим 1,08. До того ж, через цінову політику захвату нових сегментів ринку, яку застосовують більшість конкурентів, велику різноманітність виробів, небажання покупців купувати торішню продукцію за вищими цінами, важко сподіватися на можливість значного збільшення цін. Це збільшення, в інтересах збереження конкурентоздатності підприємства, не повинне перевищувати підвищення цін на сировину та матеріали.

Зниження собівартості продукції. Найбільшими статтями витрат в ТОВ «СВС» є витрати на сировину і матеріали та на оплату праці і соціальні відрахування. Отже, і розглядати можливості зниження собівартості необхідно за цими напрямками.

Зменшити витрати на сировину і матеріали можна за рахунок закупівлі більш дешевих матеріалів, але при цьому необхідно зазначити, що на сьогоднішній день підприємство використовує найоптимальнішу схему забезпечення виробництва сировиною і матеріалами, маючи договори з перевіреними постачальниками, за роки тривалою праці з якими, ТОВ «СВС» має змогу користуватися системою знижок, підприємство закуповує необхідну продукцію за мінімальними цінами. Пошук постачальників, які б продавали сировину та матеріали ще дешевше досить сумлінний, пов'язаний зі значними ризиками, і просто мало реальний. Перехід на більш дешевий тип сировини та матеріалів відобразиться на якості продукції, тоді як у даний період підприємству необхідно її покращувати, навіть, якщо для цього прийдеться збільшувати ціни.

Єдиним більш менш ефективним засобом зменшення витрат на сировину та матеріали є впровадження системи економії, зменшення браку, вдосконалення конструкторських розробок, як дозволять використовувати матеріали у більш повному обсязі при незначних відходах виробництва.

Розглянемо також можливості зменшення чисельності персоналу.

Норматив чисельності робітників за штатним розкладом - 81 чоловік, тоді як фактично у 2010 році у виробництві зайняті 77 чоловік. Тобто за рахунок збільшення продуктивності праці, сумісництву професій вдалося обійтися без зайвих трудовитрат. Постає питання, чи можливо ще більше скоротити чисельність персоналу. На ТОВ «СВС» не спостерігається роздуття штату, що іноді притаманно великим державним підприємствам, а при вибраній стратегії збільшення виробництва продукції скорочувати персонал не доцільно.

Зниження оплати праці потягне за собою невдоволення працівників, зменшення мотивації до якісної та продуктивної праці.

Отже резерви зменшення собівартості продукції ТОВ «СВС» незначні, що говорить про доцільність наступальної стратегії прибутковості.

Таким чином, ми бачимо, що з одного боку в даний час ТОВ «СВС» знаходиться на піку свого розвитку, використовуючи чи не найоптимальнішим чином свої трудові, матеріальні та фінансові ресурси, намагаючись постійно розвиватися, збільшуючи обсяги виробництва, створюючи додаткові робочі місця, отримуючи все більше прибутку; а з іншого боку потребуючи негайних змін, так як з кожним роком зростає ризик вичерпання можливостей та переходу з фази зрілості в фазу згортання виробництва.

Тенденції збільшення прибутку, що склалися протягом останніх 3-х років важко зберегти та ще важче досягти прогнозованої динаміки показників не через внутрішні невикористані можливості підприємства, а через вплив зовнішніх факторів. Тому стратегія збільшення прибутку ТОВ «СВС» повинна базуватися на наступних напрямках:

- розширення виробництва за рахунок освоєння нових видів продукції;

- проведенні інноваційної політики, використання нових технологій у конструюванні, дизайні,

- покращення якості продукції;

- орієнтація на нові сегменти ринку;

- автоматизація виробництва та управління;

- стимулювання збуту.

Більш докладно ці напрямки та особливості їх впровадження розглянемо у наступного розділі.

3.2 Комплексне обґрунтування основних елементів проекту

Таким чином, проаналізувавши стан ТОВ «СВС» та перспективи його розвитку можна визначитися зі стратегією збільшення прибутку та цілями, яке переслідує підприємство (рис. 3.1).

Зважаючи на особливості формування прибутку підприємства, можна визначити основні дискретні варіанти (концепції) обґрунтування стратегії управління ним:

- агресивна (наступальна) стратегія - забезпечення збільшення абсолютної величини прибутку підприємства шляхом максимізації рівня доходів підприємства в результаті збільшення виручки від реалізації товарів, робіт та послуг (наприклад, стимулювання збуту, підвищення ціни тощо) - забезпечення зростання доходів підприємства за порівняно стабільного рівня затрат;

- захисна стратегія - забезпечення контролю витрат з метою збільшення прибутку суб'єкта господарювання як різниці між абсолютною велииною доходів та витрат (слід зауважити, що така стратегія є ефективною у довгостроковій перспективі, оскільки у короткостроковому періоді підприємство, як правило, не може суттєво зменшити рівень витрат).

Рис. 3.1 - Вибір стратегії прибутковості ТОВ «СВС»

Водночас, практична організація моделі управління прибутком підприємства виключно на сонові застосування принципів однієї із наведених вище концепцій є проблематичною, а таке управління не матиме значного позитивного ефекту ні в короткостроковому, ні в довгостроковому періодах. Тому для уникнення недоліків кожної із концепцій та реалізації їх переваг підприємству доцільно розробляти власний («проміжний») варіант стратегії управління прибутком як виражений компроміс між агресивною та захисною стратегіями - диверсифіковану стратегію [74, с. 132].

Отже, як видно з рисунку 3.2, підприємство зіштовхується у процесі своєї діяльності з вибором між захисною та наступальною стратегією, лавіруючи між ними та визначаючи для себе, що взяти з програми реалізації тієї чи іншої стратегії.

Перед ТОВ «СВС» стоять дві основні цілі: вижити на ринку в умовах наростаючої конкуренції та забезпечити стабільність розвитку підприємства, уникаючи зайвих ризиків, зменшуючи залежність від кредиторів тощо; та забезпечити високий рівень прибутковості, розширюючи виробництво, залучаючи додаткові кошти, зіштовхуючись з ризиками.

Ці дві цілі одночасно і доповнюють одна одну і конфліктують між собою. Конфлікт складається в тому, що керівництву підприємством необхідно вирішувати, чи залучати кошти для розширення і розвитку, чи звертатися до сторонніх інвесторів та кредитних установ ризикуючи при цьому втратити все, чи, навпаки залишити виробництво так як є і уникнути ризиків та фінансової залежності. Взаємозалежність цілей у тому, що залишаючись на одному і тому ж рівні можна втратити конкурентноздатність, пережити існуючий потенціал, відвертаючись від можливостей, які завжди пов'язані з ризиками. Тобто і для того, щоб збільшити прибутки і для виживання, необхідно постійно розвиватися, ризикуючи та економлячи при цьому у розумних межах. Цілі підприємства мають два основних напрямки досягнення: традиційні та інноваційні. Традиційні напрямки були розглянуті у попередньому розділі, і на основі проведеного аналізу можна зробити висновок, що вони не достатньо ефективні і не завжди доцільні, так як ТОВ «СВС» вже досягло оптимального рівня, зокрема у питаннях постачання та вартості сировини і матеріалів та вивільнення зайвих працівників. Що до підвищення цін на товари та збільшення обсягів виробництва, то ринок обумовлює свої вимоги до таких заходів через коливання попиту, потреби споживачів, пропозицію конкурентів тощо. Збільшення обсягів виробництва повинне відбуватися за рахунок розширення асортименту, а підвищення цін за рахунок покращення якості. Розширення виробництва за рахунок освоєння нових видів продукції. ТОВ «СВС» має великий асортимент продукції, зокрема тумб під аудіо-, відеотехніку, від продажів яких отримує найбільші прибутки, але треба зазначити, що конструкції цих меблів були розроблені у 2007 році, не зважаючи на поки що високий попит на них, на те, що вони зручні у застосуванні і у збірці, треба підкреслити, що за останні чотири роки, змінилися моделі відео- та аудіо- техніки, збільшився попит на нові технології, споживачі можуть дозволити собі купувати техніку більших габаритів. Тому просто необхідно розробити нові моделі тумб та підставок, збільшити кольорову гаму, так як споживачі сьогодні більш вимогливі до дизайну. На рис. 3.2 показано зростання попиту на аудіо та відеотехніку протягом останніх 4-х років. До того соцопитування показують, що якщо у 2007 році лише кожен двадцятий покупець разом з технікою придбав спеціальні меблі, то у 2010 році це робить кожен сьомий.

прибуток фінансовий господарський економічний

Размещено на http://www.allbest.ru/

50

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3.2 - Динаміка попиту на аудіо та відеотехніку в Україні [93]

Розглянемо також попит на деякі види меблів на території України на рис. 3.3

Размещено на http://www.allbest.ru/

50

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3.3 - Попит на меблі в Україні [93]

Як бачимо значно зменшується попит на вітальні, які в структурі продукції ТОВ «СВС» займають 8 %, натомість зростає попит на меблі, які підприємство не виробляє - це м'які меблі різних моделей, шафи-купе, кухонні гарнітури. Попит на меблі під техніку, такі як комп'ютерні столи, тумби, підставки зростає, але, як вже зазначалося, змінюються модифікація цих меблів і відповідно споживач хоче купувати щось нове під нову техніку.

Отже для збільшення прибутковості ТОВ «СВС» необхідно розробити новий дизайн тумб та підставок для аудіо та відеотехніки зважаючи на зміну моделей та габаритів техніки. Крім того бажано засвоїти нові види продукції, такі як кухонні гарнітури, попит на які стабільний, шафи-купе, що сьогодні дуже популярні.

Розширення асортименту та освоєння нових видів продукції дозволить вийти на новий рівень конкурентоздатності, до того ж приймаючи рішення про розширення асортименту сьогодні, коли і так підприємство отримує значні прибутки, не відчуваючи змін у кон'юнктурі ринку, ТОВ «СВС» робить ставку на майбутнє, що дозволить уникнути болючого процесу проходження стадії старіння товару, коли попит на продукцію, що випускає сьогодні товариство вичерпає себе, до того ж сьогодні, підприємство розпоряджається прибутками, які можна спрямувати на розвиток, не залучаючи додаткових коштів у кредитних організацій.

Використання нових технологій у конструюванні та дизайні. У цей час споживач стає більш вимогливий до дизайну та до зручності конструкції, бо на ринку меблів широкий вибір товарів.

Розробка нових моделей та вдосконалення дизайну містить наступні стадії:

- вивчення вимог, потреб та очікувань споживачів;

- аналіз можливостей та ресурсів підприємства (наявність власних дизайнерів та конструкторів, можливість покупки патенту, звертання до послуг позаштатних спеціалістів, вартість матеріалів);

- комп'ютерне конструювання та обробка варіантів дизайну;

- вибір прийнятного варіанту;

- впровадження у виробництво.

Усі ці стадії вимагають відповідної професійної підготовки працівників, наявності необхідних програм та комп'ютерної техніки. На сьогоднішній день Товариство має необхідне програмне забезпечення, дизайнери та конструктори підприємства проходять навчання.

Керування якістю продукції.

Торговельна марка "SV STUDІ"™ відома на ринку України вже більш 6 років і все це час забезпечує повний комплекс гарантійного обслуговування. Усі меблі торговельної марки "SV STUDІ"™ відповідають ДСТ 16391-93 і має сертифікати відповідності УКРСЕПРО і російські сертифікати РСТ.

Покращення якості продукції і за рахунок цього деяке збільшення ціни виявляє переваги над можливістю зменшення витрат на сировину та матеріали.

Якісна продукція користується більшим попитом, до того ж стійка система якості дозволяє торговій марці здобути добре ім'я в очах споживача, що призведе до збільшення попиту, і відповідно конкурентоздатності, виручки і прибутків.

Освоєння нових ринків. В даний час ТОВ «СВС» співробітничає з великою кількістю регіональних оптових організацій і більш ніж із двадцятьма магазинами міста Києва, має 3 фірмові відділи у м. Києві. В регіонах продукція розповсюджується в основному через магазини «Ельдорадо». Далеко не всі міста України, навіть великі міста охоплені при реалізації продукції підприємством, а в той час в регіонах відкриваються широкі можливості для збуту. Районні центри, де ринки заповнені дешевими меблями потребують якісної продукції. Звичайно охоплення нових ринків пов'язано з додатковими витратами, але це дозволить знайти нового покупця, навіть на старий товар, без зміни асортименту. Цей шлях з інноваційного напрямку відкриває можливості для традиційних методів: збільшення обсягів виробництва, підвищення ціни.

Освоєння нових ринків передбачає, по-перше вихід на регіони не тільки через дилерів, але й через власні регіональні представництва, а по-друге, пропонування продукції у країнах близького зарубіжжя таких як Росія, Білорусія, Чехія.

Розширення охоплення ринків України передбачає укладання договорів з розповсюджувачами меблів, стимулювання збуту, мотивацію постачальників тощо. Впровадження нових методів продажу, надання додаткових послуг. Підприємству необхідно донести до споживача відомості про свою продукцію, необхідно, щоб покупець знав про товар, про його переваги, ціну та якість. Для цього необхідно проведення рекламної компанії, введення системи знижок для розповсюджувачів, розширення додаткових послуг. Треба зазначити, що на даний момент підприємство надає комплекс послуг, здійснюючи ремонт, усунення недоліків, збірку, надаючи гарантію, але це дієво у м. Києві, в інших же містах, так як фірма не має власного представництва процес заміни деталей, здійснення ремонту, гарантійне обслуговування і т. п. ускладнюється.

Цей пункт як попередній приводить до питання, що вигідніше для підприємства: продовжувати співробітництво з іншими компаніями, які будуть займатися розповсюдженням його продукції та укладати нові договори, або мати власні представництва, принаймні у кількох великих містах України. Звичайно необхідно сполучати ці два методи збуту, але при цьому треба звернути увагу про можливість та необхідність розширення власних представництв, яку поки що ТОВ «СВС» не використовує.

Власне представництво - цент технічного та гарантійного обслуговування, ремонту, надання додаткових послуг може стати для підприємства не тільки засобом збуту, але й додатковим методом рекламування. У такому регіональному представництві можна буде зробити індивідуальне замовлення на виготовлення меблів, переглянути каталог продукції ТОВ «СВС», отримати знижки тощо.

Організаційно-управлінські нововведення. До них можна віднести автоматизацію управління, забезпечення управлінського персоналу комп'ютерною технікою та необхідними програмами, які дозволять зменшити трудовитрати, спростити облік, аналіз, введення та виведення даних, зменшити питому вагу помилок у розрахунках та планах, покращити якість конструювання та дизайну, в решті решт скоротити адміністративні витрати. Усі ці шляхи та напрямки досягнення цілей підприємства дозволять реалізувати стратегію збільшення прибутків, забезпечити високий рівень рентабельності та конкурентоспроможності.

Ще одне питання, яке необхідно вирішити - це доцільність залучення додаткових інвестиційних коштів, звернення до кредитних установ.

Аналіз діяльності підприємства показує, що на сьогоднішній день ТОВ «СВС» отримує достатній прибуток, щоб зберігати свою фінансову незалежність, реалізуючі стратегію збільшення прибутковості власними засобами.

Усі запропоновані інноваційні напрямки досягнення цілей, а також традиційні (в межах їх доцільності) можливо здійснити за рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства. При цьому необхідно спрямовувати у фонд розвитку підприємства не менше ніж 60 % чистого прибутку.

Торгова марка «SV STUDIO»™ надає дворічну гарантію на свою продукцію і підтримує повний комплекс послуг післяпродажного обслуговування: заміна скла, фурнітури, ДСП-панелей.

4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИША

4.1 Загальні питання охорони праці

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності. [1]

Охорона праці є обов'язковим елементом організації будь-якого підприємства. Вона базується на законодавчих документах, основними якими є: Конституція України, Кодекс законів про працю, основним нормативним документом, що регламентує питання охорони праці на виробництві є Закон України «Про охорону праці» [1]. Цей Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров'я в процесі трудової діяльності, регулює за участю відповідних державних органів відносини між власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства. За порушення законодавства про охорону праці, невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці юридичні та фізичні особи, які відповідно до законодавства використовують найману працю, притягаються органами державного нагляду за охороною праці до сплати штрафу у порядку, встановленому законом.

Тому необхідність і актуальність вирішення основних завдань охорони праці в сучасних умовах є беззаперечними.

4.2 Управління охороною праці в економічній структурі

Управління охороною праці - це підготовка, прийняття та реалізація рішень по здійсненню організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на забезпечення здоров'я та працездатності людини в процесі праці. Система управління охороною праці є складовою частиною загальної системи керування підприємством, установою. Координує всю цю діяльність служба охорони праці підприємства.

В приміщенні ТОВ «СВС» працює відділ охорони праці, який підпорядковується керівнику приміщення Юрію Тетянчуку, який і несе відповідальність за додержання законодавства в сфері охорони праці.

4.3 Промислова санітарія

Розділ розроблено стосовно до робочого місця приміщення ТОВ «СВС» який займає офіс, площа якого дорівнює 120 м², а висота - 2,8 м. Працівники, як користувачі ПЕОМ, піддаються впливу шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, електромагнітних полів, статичної електрики, шумів; зазнають психоемоційної напруги; пожежній небезпеці. Всі ці чинники по окремості і в комплексі впливають на організм людини, визначаючи його самопочуття, і цим саме впливає на продуктивність праці.

В приміщенні працює 12 співробітника, на кожного приходиться 10 м² площі. Згідно пп.4.1.1 п.4.1. ст.4 НПАОП 0.00-1.31-99 [3] площа, виділена для одного робочого місця з відео терміналом або персональною ПЕОМ, повинна складати не менше 6 кв. м, а обсяг - не менше 20 куб. м., тому приміщення банку відповідає санітарним нормам проектування підприємств для даного виду робіт.

Згідно ГОСТ 12.0.003-74* класифікація шкідливих та небезпечних факторів приводиться в таблиці 4.3.1 [2]

Таблиця 4.3.1 - Перелік шкідливих та небезпечних факторів

Найменування фактору	Джерело утворення	Характер впливу на людину
Фізичні шкідливі та небезпечні фактори
1.Небезпечна поразка електричного ланцюга	Живляча електрична мережа	Небезпечно для життя людини
2.Несприятливий мікроклімат	Бухгалтерія	Впливає на самопочуття працівників
3.Пожежна небезпека	Електричні прилади в офісі	Небезпечно для життя людини
4. Підвищений рівень шуму на робочому місці	Вентилятори системного блоку, накопичувач, принтери ударної дії	Впливає на слухову та нервову системи організму.
5.Іонізуюче випромінювання	Екран монітора	Впливає на зір людини
6.Підвищення напруженості електричного поля	Електричні прилади в офісі	Небезпечна для людини так як замикання електричного ланцюга може відбутися через тіло людини
7.Відсутність або недостача природної освітленості	Стан хмарності та ступінь забруднення повітря	Впливає на зір людини і на продуктивність праці
8.Електромагнітне випромінювання	Електронно-променева трубка монітора	Шкідливе для здоров'я
Рентгенівське випромінювання	Електронно-променева трубка монітора	Впливає на діяльність внутрішніх органів організму
Наявність пилу, озону окисів азоту і аероіонізації	Електронно-променева трубка монітора	Шкідливий для здоров'я
Психологічні шкідливі та небезпечні фактори:
Нервово - психічні перенапруження	Інформаційне перевантаження мозку в поєднанні з дефіцитом часу; тривожне очікування інформації особливо тієї, що викликає необхідність прийняття рішень.	Перевантаження нервової системи людини несе за собою тяжкі наслідки тому, що людина в психічно-неврівноваженому стані -- непередбачена. Також постійне навантаження на психіку людини негативно впливає на фізичне самопочуття людини.

4.3.1 Мікроклімат

При роботі за ПЕОМ необхідно дотримання оптимальних мікрокліматичних умов. Оптимальні мікрокліматичні умови - сполучення параметрів мікроклімату, які при тривалому й систематичному впливі на людину забезпечують збереження нормального функціонального й теплового стану організму без напруги реакцій терморегуляції. Метеорологічні умови або мікроклімат визначають наступні параметри: температура (°С), рухливість повітря (м/с), відносна вологість повітря (%), інтенсивність теплового випромінювання. Відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88 [4] метеорологічні умови обираються виходячи з наступних факторів: категорії ваги робіт, періоду року. За затратами енергії робота характеризується напруженою розумовою працею (сидяча робота, не потребує фізичного напруження тобто витрати енергії складають 120 кКал/г) відноситься до категорії ?а (легкої фізичної), тому що робота виробляється сидячи, не вимагає систематичної фізичної напруги або підняття й переносу ваг.

Припустимі, оптимальні норми параметрів метеорологічних умов відповідно до категорії робіт і залежно від періоду року наведені в табл. 4.2.1

Таблиця 4.2.1 Оптимальні параметри мікроклімату

Категорія роботи	Період року	Температура, ?С	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря, м/с
Легка-1a	Холодний	22-24	40-60	0,1
Легка-1a	Теплий	23-25	40-60	0,1

Забезпечення умов, наведених у табл. 4.2.1, у теплий період року повинно виконуватися за допомогою припливно-витяжної вентиляції,в розглянутому в дипломі приміщенні встановлено 2 кондиціонери, у холодний період року передбачена система опалювання (водяна) згідно зі СНиП 2.04. 05.-91 [5].

4.3.2 Освітлення

Особливістю роботи за дисплеєм ПЕОМ є постійна й значна напруга функцій зорового аналізатора. Важливим фактором, що впливає на органи зору, є освітлення в приміщенні. Стан освітлення виробничих, службових і допоміжних приміщень регламентується ДБН В.2.5-28-2006 [6].

Виробниче освітлення у приміщенні офісу спроектоване у відповідності з законодавством, використаний сполучений тип освітлення, при якому недостатнє природне доповнюється штучним. Система штучного освітлення комбінована, з додаванням місцевого освітлення. Місцеве освітлення - бічне одностороннє. В світлий час використовується бічне одностороннє природне освітлення, а в темний час доби - загальне рівномірне штучне.

Штучне освітлення промислових підприємств здійснюється штучними джерелами світла. Як джерела світла використаються люмінесцентні лампи потужністю 40 Вт або енергоекономні потужністю 36 Вт типу ЛБ як найбільш ефективні й прийнятні з погляду спектрального складу, колірна температура випромінювання яких перебуває в діапазоні 3500-4200 К. Для освітлення приміщення застосовуються світильники серії ЛП013 з металевими ґратами, що екранує, і непрозорими боковинами.

Оцінка природного освітлення на виробництві внаслідок його зміни в залежності від часу доби, пори року й атмосферних умов проводитися у відносних показниках - за допомогою коефіцієнта природної освітленості КПО.

Розряд зорової роботи, працюючих з використанням ПЕОМ, приймається виходячи із мінімального роздивляючого об'єкту від 0,5 до 1 мм та згідно ДБН В.2.5-28-2006 [6] відноситься до IІІ розряду. Характеристики освітлення подано у таблиці 4.2.

(4.1)

де m_N - коефіцієнт світового клімату і приймається m_N = 0,9;

N- номер групи забезпеченості природнім світлом;

При боковому освітленні КПО = 2,0% , то

= 2,0*0,9= 1,85%

Оскільки відповідно до нормативів значення коефіцієнта природної освітленості при роботі з ПЕОМ повинне бути не менше 1,5%, то КПО у приміщенні відповідає нормі.

Таблиця 4.2.2 Освітлення у виробничому приміщенні.

Характе-ристика зорової роботи	Наймен-ший розмір об'єкта розпізна-вання, мм	Розряд, зорової роботи	Харак-теристи-ка фону	Контраст об'єкта розпізна-вання з фоном	Підрозряд зорової роботи	Нормовані значення параметрів освітлення
						природного, %	штучного, лк
Висока точність	Від 0,3 до 0,5	IІІ	Середній	Середній	в	1,85	300

4.3.3 Шум і вібрація

Шум при роботі з ПЕОМ створюють периферійні пристрої (принтери, сканери та ін.) і пристрої охолодження. Згідно з ГОСТ 12.1.003-83* [7] у приміщеннях на робочому місці оператора при рішенні завдань потребуючі концентрації уваги рівні звуку не повинні перевищувати 50 дБА. Заходами для зниження шуму є:

1) застосування шумопоглинаючих матеріалів. Як засоби шумопогли-нання повинні застосовуватися негорючі або важко горючі спеціальні перфоровані плити, панелі, мінеральна вата з максимальним коефіцієнтом звукопоглинання в межах частот 31,5 - 8000 Гц, або інші матеріали аналогічного призначення, дозволені для оздоблення приміщень органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду та пожежної безпеки.

2) акустична обробка приміщень. Для цього передбачено застосовувати підвісні стелі з аналогічними властивостям.

3) розташування джерел шуму в ізольованих приміщеннях.

4) заміна матричних принтерів на лазерні

Згідно з ГОСТ 12.1.012-90 [8] рівень вібрації для категорії 3, тип В, в умовах "комфорту" не повинна перевищувати 75 дБ. Для зменшення рівня звуку й вібрації застосовуються матеріали, що демпфірують (гумова прокладка).

Оскільки для джерел шуму і вібрації передбачені конструктивні заходи захисту (виконання в шумовібростійкому варіанті), то додаткові засоби захисту від шуму і вібрації не використовуються. Під принтер підкладається гумова ковдра.

4.3.4 Випромінювання від ПЕОМ

Основним джерелом електромагнітного випромінювання, у тому числі рентгенівського, у приміщенні є електронно-променеві трубки (ЕПТ) моніторів

згідно ГОСТ 12.1.006-84*[9] рівні ЕМП на робочих місцях контролюються виміром в діапазоні частот 60 кГц - 300 МГц напруженості електричної та магнітної складових, в діапазоні частот 300 МГц - 300 ГГц щільності потоку енергії ЕМП з урахуванням часу перебування персоналу у зоні опромінення.

За нормами радіаційної безпеки зам .ген. директор відноситься опромінюваних осіб: категорії А (персонал) - особи, які постійно або тимчасово працюють безпосередньо з джерелами іонізуючих випромінювань. І при цьому електромагнітні випромінювання шкідливо впливають на організм, питання організації захисту безпеки персоналу, що обслуговує, набуває великого значення.

Засоби захисту забезпечують зниження інтенсивності електромагнітних випромінювань на робочих місцях до санітарних норм. В залежності від умов дії електромагнітних полів можуть бути використані наступні способи і методи захисту:

захист відстанню;

зниження інтенсивності випромінювання самого джерела;

екранування джерела випромінювання;

захист робочого місця від випромінювання;

використання індивідуальних засобів захисту;

системні блоки, монітори повинні ретельно заземлятися;

для захисту очей призначені захисні окуляри ОРЗ-5.

Відповідно існуючим рекомендаціям час безперервної роботи з екраном не повинне перевищувати 4 години, тривалість перерви для відпочинку повинна становити від 5 до 15 хвилин.

Сумарний час роботи - до 50% тривалості зміни. Перерви повинні бути 10-15 хвилин щогодини роботи. Тривалі перерви ведуть до порушення робочої установки, розладу динамічного стереотипу. Загальна перерва через 4 години. Додаткова перерва через 3 години й за 2 години до закінчення роботи.

4.4 Електробезпека

Допустимі рівні напруженості електростатичних полів встановлюються залежно від часу перебування персоналу на робочих місцях. Гранично допустимий рівень напруженості електростатичних полів (Епред) встановлюється рівним 60 кВ / м протягом 1 години.

За ступенем небезпеки поразки електричним струмом приміщення відноситься до приміщень з підвищеною небезпекою тому, що ПЕОМ живиться від промислової трифазної чотирьох-провідної мережі з глухозаземленої нейтралі з напругою 380/220В частотою 50 Гц. З цієї причини при роботі з комп'ютером існує потенційна небезпека поразки людини електричним струмом. За ГОСТ 12.1.030-81* [14] і ПУЕ[13] ступінь захисту персоналу від зіткнення зі струмоведучими частинами усередині захисного корпуса й від влучення води в усередину корпуси відповідає ІP-44 (де 4 - захист від твердих тіл розміром більше 1,0 мм; 4 - захист від води).

Конструктивні заходи безпеки направлені на запобігання можливості дотику працівника до струмоведучих частин. Для цього всі рубильники, встановлені в закритих корпусах, всі струмоведучі частини поміщені в захисний корпус або покриті шаром ізоляції, який виключає можливість дотику до них, використовуються штепсельні розетки. Комп`ютер має робочу ізоляцію і елементи заземлення.

До роботи допускаються особи, які обучені і мають групи допуску до роботи на ПЕОМ відповідно до Правил пристроїв електроустановок ПУЄ-87 [13].

4.5 Пожежна небезпека

Приміщення з пожежо небезпечної категорії відноситься за НАПБ Б.03-002-2007 [15] до категорії - В. Ступінь вогнестійкості будинку - II, відповідно за ДБН В 1.1-7-02. [19], помешкання відповідно до НПАОП 40.1-1.32-01 [16] по вибухонебезпечній зоні має клас 20, по пожежно-небезпечній зоні -- клас-П-ІІа [13].

Пожежна безпека на вимоги ГОСТ 12.1.004-91 [17] забезпечується системами запобігання пожежі, пожежного захисту, організаційно-технічними заходами. Для гасіння електроустановок, що знаходяться під напругою, необхідно передбачити вогнегасники вуглекислотного або порошкового типа. Для локалізації пожежі двері приміщення оббиті сталевими листами із зовнішньої і внутрішньої сторони.

Організаційними заходами пожежної профілактики є навчання виробничого персоналу протипожежним правилам, видання необхідних інструкцій і плакатів, засобів наочної агітації. Обов'язковий є план евакуації.

В приміщенні, де розташоване робоче місце, обладнана пожежна сигналізація та первинні засоби пожежогасіння - 5 вогнегасників типу ВВК-5.

Таблиця 4.3 - Вибір вогнегасників в приміщенні банку

4.6 Охорона навколишнього природного середовиша

Охорона навколишнього природного середовища - це сукупність законодавчих актів, соціально-економічних, профілактичних і організаційно-технічних заходів, що запобігають забрудненню біосфери - земельних ресурсів, водяних і атмосфери шкідливими викидами. В країні розроблено низку законодавчих актів, які обумовлені виконати поставлену задачу [20].

Охорона навколишнього природного середовища регулюється Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", який був прийнятий 25 червня 1991 року. Даний закон визначає правові, економічні, соціальні основи охорони навколишнього природного середовища. Завдання Закону полягає у регулюванні відносин в області охорони природи, використанні й відтворенні природних ресурсів, забезпеченні екологічної безпеки, попередженні й ліквідації наслідків негативного впливу на навколишнє природне середовище господарської й іншої діяльності людини, збереження природних ресурсів, генетичного фонду нації, ландшафтів і інших природних об'єктів.

При масовому використанні моніторів і комп'ютерів не можна не враховувати їхній вплив на навколишнє природне середовище на всіх стадіях: виготовлення, експлуатація і при закінченні їхнього терміну служби. Офіс «Правекс Банку» дотримується всіх законів, правил і нормативів щодо правильної експлуатації ПЕОМ. Оскільки обладнання банку не робить істотного впливу на навколишнє середовище, тому питання впливу виробництва на навколишнє середовище не розглядаються.

Такі відходи, як відходи паперу подрібнюються, люмінесцентні лампи утилізуються, побутове сміття вивозиться, у такий спосіб зберігається чистота навколишнього середовища.

ВИСНОВКИ

На основі проведених досліджень можна зробити наступні висновки:

Прибуток - найважливіший показник діяльності підприємства, що характеризує ефективність його функціонування. Прибуток - головна мета підприємницької діяльності. В умовах ринкових відносин - це перетворена форма прибавочної вартості.

Джерелами формування прибутку підприємства можуть бути прибуток від реалізації продукції, робіт і послуг, прибуток від іншої реалізації і позареалізаційні фінансові результати.

Ріст і розвиток підприємства (фірми) тісно пов'язані з виробленням і реалізацією стратегії і тактики керування процесом формування, збільшення і розподілу прибутку. Зростанню прибутку підприємства сприяє маніпулювання трьома перемінними, що визначають його рентабельність:

1) збільшення обсягів виручки;

2) зменшенням маси витрат;

3) збільшенням норми прибутку шляхом підвищення цін.