Процес розвитку та реалізації спрощеної системи оподаткування в Україні

3.1 Міжнародний досвід стимулювання розвитку малого бізнесу

Світовий досвід і практика господарювання показують, що найважливішою компонентою ринкової економіки є існування та взаємодія великих, середніх та малих підприємств, їх оптимальне співвідношення.

Найбільш динамічним елементом у структурі ринкового господарства є мале підприємництво. Про роль і можливості малого підприємництва свідчить позитивний досвід країн з розвинутою ринковою економікою, таких, як США, Італія, Японія, Великобританія, Німеччина, Франція, Нідерланди та інших країн. Кількість малих підприємств у цих країнах становить до 90 - 95% від загальної кількості, на їх частку припадає 50 - 70 % виробництва валового національного продукту, в них зайнято більше ніж 60 % працездатного населення [59, с. 12].

Спрощена система оподаткування широко застосовується у багатьох країнах в світі. Вона знайшла своє місце у формуванні бюджетних надходжень як у розвинутих країнах, так і в країнах, де відбуваються глибокі економічні перетворення. Наприклад, спрощена система оподаткування у вигляді сплати єдиного податку існує в таких розвинутих країнах світу, як Австрія, Канада, Нідерланди, Швейцарія тощо. В цих країнах створення привабливих умов ведення малого бізнесу є пріоритетним, і багаторічний досвід підтвердив економічну ефективність цієї стратегії.

Так, в Австрії всі види господарюючих суб'єктів, незалежно від їх юридичного статусу, обкладаються податком на підприємницьку діяльність, який складається з двох частин - податку на прибуток підприємства та податку у фонд заробітної плати. У Нідерландах з фізичних осіб стягується єдиний (комбінований) податок, до складу якого входять прибутковий податок і податок на соціальне страхування [19, c. 147]. В Японії на рівні місцевих податків стягується корпоративний муніципальний податок, до складу якого входять префектурний і міський або міський (як у випадку з Токіо) і районний [21, c. 95]. Деякі провінції Канади (Нью Брансуїк, Нова Шотландія, Ньюфаундленд) об'єднали свої місцеві податки з продажів з федеральним податком на товари і послуги, що вказує на появу об'єднаного непрямого податку, який включається до роздрібних цін [33].

В Швейцарії єдиний податок за єдиною ставкою, що сплачується в бюджети на рівні конфедерації, замінює прибутковий податок, а в деяких кантонах і податок на власність [52, c. 49]. Усі кантони справляють податки з доходів іноземних громадян, тимчасово працюючих у Швейцарії. Проте деякі кантони стягують податок за єдиною (фіксованою) ставкою з іноземців, що мешкають у Швейцарії. Ці іноземні громадяни не повинні займатись жодною підприємницькою діяльністю як на момент визначення податку, так і протягом 10-ти попередніх років [39, c. 423]. У цьому випадку обчислення податку з використанням єдиної ставки може бути застосовано лише за зверненням платника. Якщо загальне оподаткування є більш вигідним для платника, він має право самостійного вибору - застосовувати йому єдину ставку оподаткування чи звичайну, що вказує на альтернативність та добровільність даного платежу.

Малий бізнес відіграє дуже важливу роль в економіці, його розвиток впливає на економічний розвиток, на створення нових робочих місць, на насичення ринку товарами, тобто вирішує багато економічних, соціальних і інших проблем. У країнах із розвиненою ринковою економікою, де малий бізнес забезпечує 60-70 % ВВП, на його підтримку щорічно спрямовується 2 - 3 % видаткової частини бюджету [38]. Це зумовлено тим, що поряд із соціально-економічною значущістю, малий бізнес має низький ступінь життєздатності та є найбільш вразливим до таких явищ, як інфляція, обмеженість фінансових ресурсів, конкуренція великих корпорацій тощо. Натомість у нашій країні малими та середніми суб'єктами підприємництва виробляється лише 11 % ВВП [14].

У сучасних економічних умовах розвитку малого та середнього підприємництва України варто звернути увагу на досвід колишніх соціалістичних країн, зокрема Польщі. Досить часто польські реформи наводять як еталон економічних перетворень, що і дало змогу країні вступити в Європейський Союз. Ця країна має беззаперечний результат - розвиток приватного сектору, а саме малого та середнього бізнесу, що став вагомою рушійною силою на шляху до формування нового соціального та економічного простору.

Тенденції до посилення значущості малих і середніх підприємств (МСП) спостерігаються з 2003 р. На кінець 2009 р. частка МСП у загальній кількості зайнятого населення - 60 %, частка МСП в ВВП країни - 46-47 %, а часка МСП у загальній чисельності всіх підприємств - 99 % [61]. Сучасні позитивні тенденції в економіці Польщі пояснюються послідовною реалізацією державою низки реформ для підтримки малого бізнесу. У 1995 - 1997 рр. уряд прийняв програму розвитку МСП, у межах якої були створені базові організаційні структури, зокрема:

у 1995 р. «Польський фонд підтримки та розвитку МСП», що забезпечив взаємодію 240 агентств та інститутів підтримки МСП. Фонд працює з урядом та парламентом, надаючи достовірну та аналітичну інформацію про стан МСП та перспективи розвитку;

в 1997 р. «Національний фонд кредитних гарантій», що гарантував надання кредитів МСП, з часом було створено мережу регіональних фондів для підтримки та розвитку аграрних та депресивних районів;

в 1997 р. почало діяти «Агентство розвитку техніки та технологій», що сприяє розвитку інноваційних технологій та їх застосуванню в малому та середньому бізнесі [45].

Уряд у 2003 р. запровадив пільгові податкові тарифи для щойно створених підприємств та підприємств, що надають нові робочі місця; процедури банкрутства; зміцнення системи гарантування кредитів для МСП та системи фондів кредитування малих підприємств. Програма «Капітал для підприємців» (2002 - 2006 рр.) була спрямована головним чином на полегшення та поліпшення умов залучення зовнішнього фінансування для бізнесових потреб сектором МСП.

Внаслідок ратифікації Європейської Хартії малого підприємництва, вступу країни до ЄС, малий бізнес опинився у сприятливих умовах щодо розширення ринку збуту виробленої продукції, а також для розвитку міжнародних бізнесових інтересів. У підсумку всіх вжитих державою заходів у проекті Світового банку «Ведення бізнесу - 2011» Польща опинилася на 70 місці із 183 країн, які було досліджено (у 2009 р. - 82 місце) [56].

Угорщина у цьому світовому рейтингу посідає 46 місце. Одним із факторів успішного на сьогодні становища Угорщини є також державна політика розвитку МСП, що зорієнтована переважно на досягнення стратегічних цілей соціально-економічного розвитку країни і задоволення попиту населення [25].

Цьому сприяло ухвалення закону про розвиток та підтримку МСП, який чітко визначив категорію мікро-, малих та середніх підприємств. Для покращення співпраці між суб'єктами малого підприємництва та держави було створено низку організаційних структур із чіткою ієрархією, зокрема:

Національна Рада розвитку підприємництва та Міністерство економіки Угорщини (визначають напрямки державної політики в країні стосовно МСП та контролюють її реалізацію);

Агентство з розвитку інвестицій та торгівлі та холдинги регіонального розвитку (контролює розподіл фінансової підтримки МСП);

Угорський державний банк розвитку (видає та контролює фінанси для МСП);

Державне акціонерне товариство гарантій (надає державні гарантії організаціям, які видають кредити);

Державний фонд підтримки інновацій та науково-дослідницької діяльності (сприяє розвитку інноваційної діяльності у підприємницьких структурах, освоєнню нових технологій і винаходів) [12, с. 49].

До опосередкованих економічних стимулів можна віднести зниження податкового навантаження, спрощення звітності, пільгове кредитування, принцип «одного вікна» у разі відкриття підприємств.

США є країною з найвищим рівнем підприємницької активності у світі. Досвід адміністрації малого підприємництва у сфері податкового стимулювання полягає в поетапному зменшенні податкових ставок та пониженні прогресивних податкових стягнень за достатньо вузької податкової бази та широкої сфери застосування податкових пільг, що спонукає забезпечити прилив інвестицій у промисловість, сферу послуг, торгівлю. Зменшення ставки податку залежно від розмірів підприємництва є одним з повсякденно використовуваних методів податкових стягнень у малому підприємництві. У США діють пільгові ставки податку на доходи до 16 тис. дол., 15 % - податок на перші 50 тис. дол. і 25 % - на наступні 25 тис. Понад цю суму діє максимальна ставка - 34 %. Також діє прогресивне оподаткування прибутку: до 25 тис. дол. - 15 %; 25 - 30 тис. дол. - 18 %; 50 - 75 тис. дол. - 30 %; 75 - 100 тис. дол. - 40 % [22, с. 199]. Таким чином, реалізується роздільний підхід до малого підприємництва за принципом - чим менше підприємство, тим більше податкових пільг.

Сенат США схвалив 17 вересня 2010 р. законопроект про підтримку малого бізнесу вартістю 30 млрд. дол. [60]. Законопроект не тільки надаватиме підтримку банкам у наданні кредитів, але і забезпечуватиме американських підприємців різними податковими пільгами. При цьому, основною метою Вашингтона є створення нових робочих місць і боротьба з безробіттям шляхом стимулювання малого бізнесу. Світовий банк оцінив старання уряду США п'ятим місцем у проекті «Ведення бізнесу - 2011» [61].

Щодо інших країн, чий досвід заслуговує уваги, варто згадати Грузію, яка прийняла восени 2010 р. новий Податковий кодекс, за яким малий бізнес з обігом до 17 тис. дол. взагалі не оподатковується [34]. У «Doing business - 2011» країна посідає почесне 12 місце і має всі шанси покращити цей показник за підсумками року після набуття чинності нових податкових правил. У Грузії відкриття бізнесу триває три дні, в Україні - майже місяць.

Українські ж реалії не залишають підстав для оптимізму. Уряд чинить із точністю до навпаки. У «Doing business - 2011» країна посідає 145 місце, а після прийняття скандального нового Податкового кодексу ситуація зміниться не в кращий бік за прогнозами експертів. У структурі підприємств найбільшу частку займають саме малі - 85,1 % [44], натомість у малому бізнесі зайнято лише 15 % усіх працездатних громадян, а частка сектору у ВВП країни не перевищує 8 % [44].

Пропоновані урядом суворі обмеження на ведення малого бізнесу - збільшення суми єдиного податку, скорочення максимальної величини виторгу і видів діяльності, яким дозволено користуватися спрощеною системою, а також розширення прав податківців - знищать платників єдиного податку, а значить і малий бізнес. Він і зараз ледь зводить кінці з кінцями. Якщо ж уряд переведе підприємців на загальну систему оподаткування із збільшенням витрат і податків, використанням касових апаратів і обтяжливим штатом бухгалтерів, то армія представників малого бізнесу «протягне руки» за державною допомогою [53, с. 18].

Після нетривалого періоду збільшення податкових надходжень внаслідок прийняття кодексу неминуче настане період стагнації економіки із чисельним згортанням малого бізнесу. Далі нас чекають дефіцит товарів і послуг, соціальні потрясіння, скорочення ВВП. Пропоноване кодексом посилення контролю над збиранням податків і розширення повноважень фіскальних органів на тлі несприятливих умов роботи малого бізнесу, який змусять піти у тінь, створять сприятливу базу для повсюдного розквіту корупції.

Світова спільнота намагається всіляко сприяти розвитку малого бізнесу, оскільки це - основна ланка економіки. Зокрема пропонують пільгові податкові тарифи для підприємств, які створюють робочі місця, полегшуються умови для залучення зовнішнього фінансування, створюється чітка ієрархія організаційних структур, які є посередниками між державою та підприємствами, спрощується звітність, надається пільгове кредитування. В Україні ж суб'єктів малого підприємництва строго обмежують: збільшується частка єдиного податку, скорочується максимальний обсяг виторгу і види діяльності, яким дозволено користуватися спрощеною системою. Це свідчить про те, що влада та малий бізнес в Україні живуть у різних реаліях, що рано чи пізно приведе країну до економічної катастрофи.

Доцільним є також дослідити нормативно-правову базу, що стосується спрощеної системи оподаткування, в таких країнах колишнього СРСР, як Росія, Літва та Републіка Беларусь.

У Росії з метою спрощення оподаткування доходів певного кола суб'єктів або відповідних видів діяльності запроваджено єдиний податок, який передбачає окремі спеціальні податкові режими. Кожен з них є пов'язаним з заміною сукупності основних податків, що сплачував платник до переходу на відповідний податковий режим, одним податком. Порядок обчислення єдиного податку врегульовано такими главами Податкового кодексу Російської Федерації, як: 26(1) «Система оподаткування для сільськогосподарських товаровиробників (єдиний сільськогосподарський податок)»; 26(2) «Спрощена система оподаткування»; 26(3) «Система оподаткування у вигляді єдиного податку на отриманий дохід» [9].

Згідно з Главою 26(2) Податкового кодексу РФ, спрощена система оподаткування застосовується поряд із загальною. Перехід на сплату єдиного податку здійснюється добровільно. Його платниками можуть бути юридичні та фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність та відповідають певним вимогам Глави 26(2) Податкового кодексу РФ. Єдиний податок замінює собою сплату податку на прибуток або податок з доходів фізичних осіб, податок на додану вартість, податок з продажів, податок на майно, а також єдиний соціальний податок.

У Росії разом з іншими податковими платежами справляється і єдиний соціальний податок. У відповідності до Глави 24 частини другої Податкового кодексу РФ, з 1 січня 2001 р. страхові внески до Пенсійного фонду РФ, Фонду соціального страхування РФ, фондів обов'язкового медичного страхування замінили на сплату єдиного соціального податку. Цей податок має загальнообов'язкове та суто цільове спрямування [1].

В Литві, як і в Україні, оподаткування малих та середніх підприємств залежить від статусу платника податків (юридична або фізична особа), і в окремих випадках від виду діяльності. Стандартний податок на дохід складає 29% від оподаткованого прибутку. Фізичні особи-підприємці, які здійснюють свою діяльність без ліцензії, сплачують тільки особистий податок на дохід зі ставкою 29%. Ліцензія дає право займатися деякими видами бізнесу (наприклад, виробництво одягу, туризм, парикмахерські або фотопослуги та інші). При цьому кількість податків збільшується, а їх облік та сплата ускладнюється [34].

В Республіці Беларусь застосування спро-щеної системи оподаткування замінює сплату різних податків і зборів сплатою єдиного податку. Об'єктом оподаткування є валовий дохід від реалізації продукції, робіт та послуг за звітній період. Суб'єкти господарювання, що використовують спрощену систему оподаткування, сплачують податок у розмірі 10% від валового доход [2]. Як і в Україні, існують обмеження для застосування спрощеної системи для фінансових установ, учасників ринку цінних паперів, виробництва ювелірних виробів та інших.

На відміну від національних систем оподаткування різних країн, в податковому законодавстві Республіки Казахстан передбачена дуже важлива виховна норма, відповідно до якої перехід на спрощену систему оподаткування можливий тільки після двох років роботи на загальної системі оподаткування [13]. Також, на відміну від українського податкового законодавства, встановлена диференційована ставка спрощеного податку підприємств та підприємців в залежності від прибутку.

Диференційований підхід до обчислення ставки єдиного податку застосовується також в деяких розвинутих країнах, наприклад в Великобританії. Шкала податку в залежності від прибутку складає від 10% до 40% [38].

Дослідження податкового законодавства зарубіжних країн дозволило зробити висновок, що в законодавстві більшості розвинутих країн діяльність малого бізнесу є особливим об'єктом державного регулювання. В теперішній час основною тенденцією розвитку оподаткування малого бізнесу в економічно розвинутих країнах можна вважати його максимальну раціоналізацію, спрощення, відхід від складних податкових схем обчислення податків.

3.2 Шляхи вдосконалення та рекомендації щодо посилення державної підтримки розвитку малого бізнесу в Україні

Не дивлячись на позитивні моменти в стимулюванні розвитку малого бізнесу, його подальше функціонування в Україні вимагає ще багато доопрацювань.

В умовах післякризового періоду розвиток малого підприємництва відіграє надзвичайно важливу роль для досягнення в Україні соціальної стабільності, збільшення робочих місць, зростання доходів населення.

Стабільні темпи зростання національної (та регіональної) економіки України - запорука для гарантованого стабільного розвитку малого підприємництва. Адже суттєва активізація діяльності малого підприємництва спостерігається в процесії його залучення до виробничо-інфраструктурних зв'язків із великим (та середнім) виробництвом; а також як відповідь на зростання доходів та збільшення платоспроможного попиту населення на товари та послуги (у т.ч. на місцевих ринках).

В Україні виникла нагальна потреба у забезпеченні державної підтримки розвитку малого підприємництва. Заходи держави у цьому напрямі мають поєднувати як загальносистемне регулювання ринкового середовища (конкурентна, податкова, зовнішньоекономічна, митна та ін. політика), так і специфічні заходи державного регулювання та державної підтримки розвитку малого підприємництва, у т.ч. на регіональному рівні.

На сучасному етапі системної модернізації економіки України особливого значення мають заходи в рамках Програми економічних реформ на 2010 - 2014 рр. «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» [47] щодо державної підтримки розвитку малого підприємництва. Водночас, формування нової державної політики щодо підтримки малого підприємництва тільки розпочалось.

У 2011 - початку 2012 рр. згідно з Національним планом дій щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010 - 2014 рр. «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» з метою стимулювання розвитку малого підприємництва було здійснено кроки щодо:

1. Оптимізації дозвільної системи:

а) законодавчо затверджено вичерпний перелік документів дозвільного характеру (прийнято Закон України «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності»);

б) внесено зміни до законодавчих актів щодо посилення відповідальності посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування за порушення законодавства у сфері дозвільної системи.

2. Спрощення системи ліцензування:

а) з 78 до 57 скорочено перелік видів діяльності, що підлягають ліцензуванню (прийнято Закон України «Щодо обмеження державного регулювання господарської діяльності»);

б) для спрощення процедури отримання ліцензій суб'єктами господарювання розроблено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

3. Оптимізації системи нагляду (розроблено проект Закону України «Про саморегулівні організації», яким передбачено передача саморегулівним організаціям частини функцій державного нагляду).

4. Спрощення процедури створення та ліквідації підприємств:

а) спрощено започаткування та ведення бізнесу завдяки запровадженню принципу необов'язковості свідоцтва про державну реєстрацію (прийнято Закон України «Щодо скасування свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та фізичної особи-підприємця»);

б) спрощено процедуру припинення діяльності суб'єктів господарювання шляхом зняття з них низки адміністративних обов'язків (прийнято Закон України «Щодо спрощення процедур припинення діяльності юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»).

5. Розроблення заходів сприяння розвитку малого підприємництва:

а) створюються умови для надання суб'єктам малого підприємництва державної підтримки, у т.ч. фінансової (прийнято Закон України «Про розвиток та підтримку малого і середнього підприємництва в Україні»);

б) створюються умови для забезпечення оптимальної процедури використання бюджетних коштів, передбачених для мікрокредитування суб'єктів малого підприємництва (постанова кабміну «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для мікрокредитування суб'єктів малого підприємництва»).

6. Упровадження заходів щодо прискореного перегляду регуляторних актів, прийнятих органами місцевого самоврядування.

7. У межах реалізації регіональних програм підтримки малого підприємництва реалізуються заходи щодо створення умов для залучення інвестицій:

а) удосконалюється нормативно-правове середовище в напрямку стимулювання розвитку підприємництва та інвестиційної діяльності;

б) формується інфраструктура підтримки малого підприємництва;

в) проводяться конкурси бізнес-проектів.

Так, кроки державних органів стосувались, перш за все, реформування нормативно-правової бази. Питання щодо надання малим підприємствам ресурсної, інформаційної та освітньої допомоги досі залишається поза увагою.

В Україні також відсутні чітко сформульовані напрями (пріоритети) державної підтримки малого підприємництва на регіональному рівні (з урахуванням особливостей кожної області).

З огляду на це, можна надати наступні рекомендації щодо першочергових заходів ефективної підтримки та визначення головних перспектив розвитку малого підприємництва на регіональному та місцевому рівнях.

1. Сприяти формуванню сприятливого підприємницького клімату:

а) привести чинні нормативно-правові акти місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування у відповідність до принципів державної регуляторної політики;

б) розробити механізм часткового відшкодування з місцевих бюджетів відсоткових ставок за кредитами, залученими суб'єктами малого та середнього підприємництва для реалізації інвестиційних проектів;

в) сформувати регіональні бази даних щодо інвестиційних пропозицій малих підприємств (особливу увагу слід звернути на розповсюдження інформації серед іноземних інвесторів).

Проведення зазначених заходів необхідно здійснювати на всій території країн, тобто сприятимуть розвитку малого підприємництва у всіх трьох отриманих кластерах.

2. Для створення нових робочих місць та скорочення безробіття та стимулювання розвитку підприємництва місцевій владі необхідно:

а) сприяти самозайнятості безробітних шляхом надання їм одноразової грошової допомоги для започаткування власної підприємницької діяльності. Для отримання такої допомоги безробітні повинні представити бізнес-план для вирішення актуальних на регіональному рівні проблем;

б) при перепідготовці та підвищенні кваліфікації безробітних особливу увагу слід приділяти професіям, що не тільки користуються попитом на ринку праці, але й дають змогу започаткувати власну справу;

в) проводити семінари та курси підвищення кваліфікації для всіх бажаючих розпочати підприємницьку діяльність.

В першу чергу, проведення цих заходів є невідкладним в регіонах третього та другого кластерів.

3. Вжити заходів щодо розвитку малого підприємництва у сільській місцевості [51, c. 365]:

а) розробити механізми надання матеріальної допомоги малим підприємствам, що виробляють екологічно чисту продукцію сільського господарства, займаються її переробкою та експортом;

б) сприяти переорієнтації вивільненої робочої сили на нові види діяльності у сільському господарстві та у сфері розвитку «зеленого туризму»;

в) сприяти залученню безробітних, зареєстрованих у містах, до працевлаштування на новостворених робочих місцях у сільській місцевості.

Зазначені заходи треба проводити по всій країні.

4. Стимулювати проведення регіональних конкурсів (тендерів) щодо закупівлі товарів та надання послуг малими підприємствами за кошти державних та місцевих бюджетів, а також участь підприємців у виконанні регіональних замовлень. Створення конкуренції між регіонами є своєрідним стимулом для посилення розвитку малого бізнесу та викличе більшу зацікавленість з боку органів місцевого самоврядування щодо стимулювання такого розвитку.

5. Запровадити механізми державно-приватного партнерства у сфері підтримки малого підприємництва на місцевому рівні:

а) для залучення суб'єктів малого підприємництва до участі у формуванні регіональної політики створити при облдержадміністраціях Регіональні ради підприємців;

б) стимулювати впровадження у регіонах інноваційних та енергозберігаючих технологій шляхом спільного фінансування проектів у науково-технічній та інноваційній сферах, що реалізуються малими підприємствами;

в) налагодити здійснення щоквартального моніторингу наявності площ приміщень виробничого та невиробничого призначення, які перебувають у комунальній власності і можуть бути надані в оренду суб'єктам підприємницької діяльності.

6. Для інформаційного забезпечення малих підприємців та спрощення їх доступу до необхідної інформації створити у регіонах бази даних, які будуть акумулювати (та систематизувати) інформацію щодо норм чинного законодавства України; інформаційно-аналітичні матеріали стосовно розвитку підприємництва регіону, цінової ситуації, регуляторної політики, наявних банківських установ та кредитних спілок з переліком їх послуг у сфері кредитування суб'єктів малого підприємництва.

Заходи, зазначені в пунктах 4 - 6 необхідно проводити на всій території України.

Пріоритетного значення на регіональному (місцевому) рівні має отримати стимулювання малого підприємництва до розвитку інноваційної діяльності (у т.ч. у сфері енергозбереження, освоєння альтернативної енергетики, виробництва конкурентоспроможних товарів та послуг, імпортозаміщення), що вимагає:

1. Розробити механізми фінансово-кредитної підтримки суб'єктів малого підприємництва, що здійснюють інноваційну діяльність:

визначити обсяги коштів місцевого бюджету, що можуть бути використані на фінансове забезпечення інноваційної діяльності;

стимулювати залучення коштів фінансово-кредитних установ та суб'єктів малого підприємництва до венчурних фондів;

передбачити компенсацію з регіонального (обласного, міського) бюджету відсотків за користування банківськими кредитами на реалізацію інноваційних проектів.

2. Сприяти створенню спеціалізованих місцевих лізингових компаній, пріоритетною сферою діяльності яких має стати підтримка розвитку малого підприємництва шляхом:

зосередження уваги на сприянні оновленню основних засобів малих інноваційно-зорієнтованих підприємств;

сприяння зміцненню експериментальної бази для проведення прикладних досліджень.

3. Започаткувати систему замовлень місцевої влади на виконання важливих для регіону інноваційних науково-технологічних розробок, що можуть реалізовуватись суб'єктами малого підприємництва.

4. Для стимулювання регіональної співпраці між секторами великого і малого підприємництва у впровадженні інновацій задіяти аналітичні підрозділи при обладміністраціях, що дозволить:

проводити дослідження ринкового попиту на науково-технічну та інноваційну продукцію, результати досліджень вносити у регіональні бази даних;

виявляти потреби великих підприємств у виконанні робіт щодо розробки та впровадження інновацій, інформувати про них малі підприємства;

сприяти налагодженню коопераційних зв'язків великого, середнього та малого бізнесу в інноваційній сфері.

5. Сформувати електронну біржу інновацій та у межах цього:

створити базу даних про інвестиційно привабливі інноваційно-орієнтовані малі підприємства;

розвивати місцеві електронні інформаційні ресурси, спрямовані на популяризацію та рекламування інноваційних проектів малого підприємництва;

надавати допомогу у підготовці бізнес-планів та інвестиційних проектів малих підприємств в інноваційній сфері.

Сприяння розвитку інноваційної діяльності найбільш актуальним є в регіонах першого кластеру з метою подальшого виведення продукції малих підприємств цих регіонів на зовнішній ринок. Однак це не означає, що такі заходи повинні проходити повз регіонів другого та третього кластерів.

Висновки до розділу 3

Проведене дослідження довело, що тільки за рахунок вдосконалення норм податкового законодавства, спрямованих на регулювання та стимулювання розвитку суб'єктів малого підприємництва, досягнення високих показників їх діяльності неможливо. Значну роль в цьому має відігравати надання сприятливих умов для створення та функціонування фізичних та юридичних осіб переважно з боку органів місцевого самоврядування, оскільки саме від того, наскільки ефективною є діяльність малих підприємств, залежать обсяги надходжень єдиного податку, що є джерелом наповнення дохідної частини місцевих бюджетів.

Досвід країн з ринковою економікою з розвитку й ефективного застосування можливостей малого підприємництва має велике значення для України, особливо з погляду розроблення довготривалої стратегії його розвитку і підтримки. Його вивчення неабиякою мірою сприяє правовому, організаційному оформленню політики щодо нього як на державному, так і на регіональному рівнях.

ВИСНОВКИ

Процес підтримки розвитку малого підприємництва має певні особливості:

- протікає як шляхом зовнішніх, так і внутрішніх форм впливу на процес розвитку малого підприємництва;

- вимагає постійного вдосконалення своїх методів і інструментів з метою найбільш якісного впливу на економічне зростання національних економік;

- ґрунтується на певних принципах, порушення яких призводить до неефективності передбачених заходів.

Функціонування спеціальних податкових режимів для суб'єктів малого бізнесу дає змогу максимально спростити облік цих суб'єктів, контроль за їх оподаткуванням, а також знизити податкове навантаження на малий бізнес. За умови чинного податкового законодавства в Україні спрощена система оподаткування є оптимальним способом стягнення податків з малого бізнесу, оскільки загальна система оподаткування є надто складною й обтяжливою.

Однією з найвагоміших переваг вітчизняної спрощеної системи оподаткування є спеціальний порядок податкового обліку, який: по-перше, дає змогу істотно знизити трудомісткість обліково-аналітичних процедур і, по-друге, зменшити ризик податкових помилок і відповідних штрафних санкцій, але основною перевагою все ж є те, що використання спрощеної системи оподаткування для платників податків є звільнення їх від сплати багатьох податків, зборів і внесків до фондів соціального страхування.

Не зважаючи на наявність суттєвих переваг функціонування малих підприємств, розвиток малого бізнесу в Україні перебуває тільки на стадії розвитку. Про це свідчать результати кластерного аналізу, які вказують на те, що тільки в декількох регіонах (м. Київ, АР Крим, Дніпропетровський, Донецький, Львівський, Одеський та Харківський регіони) розвиток малого підприємництва відбувається на високому рівні, що спричинена наявністю потужних виробничих можливостей в цих регіонах. Стосовно АР Крим та Львівської області - наявність високих показників розвитку малого бізнесу пов'язане із розвитком туристичного бізнесу. Ці регіони є також найбільш привабливими для інвесторів.

Для усунення значної міжрегіональної диференціації щодо розвитку малого підприємництва в процесі дослідження запропоновані заходи щодо посилення та підвищення показників малих підприємств. Особливу увагу при цьому слід зосередити на створенні нових робочих місць та скороченні обсягів безробіття та стимулюванні розвитку підприємництва, створенні інвестиційно привабливого клімату в країні, збалансуванні інтересів між державою та органами місцевого самоврядування.

Отже, економічні показники розвитку малих підприємств в Україні свідчать про те, що вони не можуть ефективно виконувати фіскальну функцію.

Проте, як доводить практика розвинених країн, макроекономічна політика щодо малого бізнесу повинна перш за все враховувати не фіскальні функції, а здатність малих підприємств створювати стійкий позитивний соціально-економічний ефект. Таким чином, на сьогодні основним завданням податкової політики в Україні залишається формування умов для розвитку малого бізнесу, що сприятиме подальшому розвитку підприємницької діяльності в Україні, збільшенню надходжень до бюджету, створенню конкурентного середовища та усуненню схем зловживання спрощеною системою.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Налоговый кодекс Российской Федерации. Часть вторая (Официальный текст з изменениями и дополнениями на 01.02.2001 г.). Постатейный научно-практический комментарий. - М.: Библиотечка «Российские газеты», 2001. - 280 с.

2. Податковий кодекс Республіки Беларусь // Режим доступу: http://www.taxpravo.ru/law/98688/view.

3. Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 р. № 2755-VI [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.

4. Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм» від 24.05.2012 р. № 4834-IV // Офіційний вісник України. - 2012. - № 49. - Ст. 1917.

5. Закон України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» від 22.12.2011 р. № 4282-VI // // Відомості Верховної Ради України. - 2011. - № 100. - Ст. 3696.

6. Закон України «Про державну підтримку малого підприємництва» № 2063-ІІІ від 19.10.2000 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2000. - № 51-52. - Ст. 267.

7. Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 р. № 2464-VI [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.

8. Закон України «Про фіксований сільськогосподарський податок» від 17 грудня 1998 р. № 320-XIV [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.

9. Федеральный закон Российской Федерации «О внесении изменений и дополнений в часть вторую Налогового кодекса Российской Федерации, а также о признании утратившими силу отдельных актов за-конодательства Российской Федерации о налогах и сборах» от 24.07.2002 г. // Собрание законодательства Российской Федерации. - 2002. - № 30. - Ст. 3021.

10. Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 3 липня 1998 р. № 727 / 98 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.

11. Андрейків Л. В. Інституційне забезпечення державної політики у сфері розвитку малого бізнесу в Україні / Л. В. Андрейків // Збірник наукових праць національного університету державної податкової служби України. - 2010. - №1. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/znpnudps/2010_1/pdf/10alvdiu.pdf.

12. Артемов Ю. Некоторые особенности бюджетной и налоговой систем Швейцарии / Ю. Артемов // Финансы. - 1995. - № 11. - С. 47 - 52.

13. Бобоев М. Р. Налоговые системы зарубежных стран: содружество независимых государств / М. Р. Бобоев, Н. Т. Мамбеталиев // Режим доступу: http://univer.itop7.com/index.php?newsid =48235.

14. Бугаєнко Н. Особливості державної підтримки національного виробництва в умовах економічної кризи / Н. Бугаєнко. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.niss.gov.ua.

15. Варналій З. С. Мале підприємництво: основи теорії і практики: монографія / З.С. Варналій. - К. : т-во «Знання», 2007 - 302 с.

16. Василенко А. Вигоди та переваги єдиного податку / А. Василенко // Все про бухгалтерський облік. - 2008. - № 70. - С. 56.

17. Гандилов Т. М. Некоторые проблемы развития законодательства о малом и среднем предпринимательстве / Т. М. Гандилов, М. А. Супатаева // Проблемы развития законодательства о малом и среднем предпринимательстве. - 2007. - № 4. - С. 49-50.

18. Гарасим П. М. Особливості обліку і звітності малих підприємств в контексті податкового законодавства України / П. М. Гарасим, С. В. Приймак // Вісник Волинського інституту економіки і менеджменту. - 2011. - № 2. - С. 87 - 93.

19. Дема Д. І. Спрощена система оподаткування: реалії та перспективи в Україні / Д. І. Дема, І. В. Шевчук // Облік і фінанси АПК. - 2011. - № 1. - С. 146 - 149.

20. Дем'яненко М. Я. Проблемні питання державної політики фінансової підтримки сільського господарства / М. Я. Дем'яненко // Економіка АПК. - 2011. - № 7. - С. 67 - 76.

21. Дрига С. Г. Мале підприємництво України: становлення, механізми управління та підтримки : монографія / С. Г. Дрига. - К. : НДІ економіки М-ва економіки України, ДКС центр, 2009. - 359 с.

22. Заярна Н. М. Міжнародний досвід підтримки малого бізнесу та сучасні українські реалії / Н. М. Заярна // Науковий вісник НЛТУ України. - 2011. - № 21.1. - С. 198 - 202.

23. Іванілов О. С. Економіка підприємства / О. С. Іванілов. - К., 2009. - 728 с.

24. Калмиков О. В. Реформування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності / О. В. Калмиков [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/evu/2012_18_1/Kalmykov.pdf

25. Кіщак В. Розвиток малого та середнього підприємництва: досвід Польщі, Угорщини, Чехії / В. Кіщак, І. Кіщак [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua.

26. Колісник Г. М. Технологічне забезпечення виготовлення секцій робочих органів гнучких гвинтових конвеєрів : автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук : 08.00.03 / Г. М. Колісник. - Львів, 2007. - 23 с.

27. Корнієнко Т. Н. Місцеві податки і збори в Податковому кодексі України - шлях до зміцнення фінансової бази місцевих бюджетів / Т. Н. Корнієнко, С. А. Корнієнко // Вісник Дніпропетровської державної фінансової академії: Економічні науки. - 2011. - № 1. - С. 111 - 115.

28. Крисоватий А. І. Податкові системи зарубіжних країн / А. І. Крисоватий. - Тернопіль: Економічна думка, 2001. - 257 с.

29. Куклінова Т. В. Внутрішнє стимулювання розвитку малих та середніх підприємств / Т. В. Куклінова // Вісник Хмельницького національного університету. - 2011. - № 2. - С. 68 - 72.

30. Лаптева В. В. Предпринимательское (хозяйственное) право / В. В. Лаптева, С. С. Занковский. - М. : Волтерс Клувер. - 2006. - 560 с.

31. Лист ДПС України «Щодо застосування штрафних санкцій до платників єдиного податку - юридичних осіб у 2012 році» від 26.09.2012 р. N 2543/0/61-12/10-1115/3557 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://club.dtkt.com.ua/read.php?13,1063313

32. Логачова С. С. Підтримка діяльності малих підприємств в Україні / С. С. Логачова [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://intkonf.org/logachova-ss-pidtrimka-diyalnosti-malihpidpriemstv-v-ukrayini/

33. Майстренко О. В. Перспективи розвитку в Україні спрощеного оподаткування малого підприємництва / О. В. Майстренко // Режим доступу: http://www.trudovoe_pravo.livejournal.com/32969.html.

34. Малига В. Шляхи удосконалення спрощеної системи оподаткування. / В. Малига, А. Терованесов [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/Portal//Soc_Gum/Evp/2011_2_1/Mal_Tero.pdf.

35. Малый бизнес: устойчивость и компенсаторне возможности : монографія / А. В. Козаченко, А. Э. Воронкова, В. Ю. Медяник, В. В. Назаров. - К.: Лібра - 2003. - 328 с.

36. Марченко О. І. Сучасний стан та тенденції розвитку малого підприємництва / О. І. Марченко // Інноваційна економіка. - 2012. - № 6. - С. 54 - 57.

37. Мединська Т. В. Особливості реформування спрощеної системи оподаткування в Україні / Т. В. Мединська // Науковий вісник НЛТУ України. - 2012. - № 22.1. - С. 302 - 307.

38. Міжнародна практика застосування спрощених (спеціальних) режимів оподаткування малого підприємництва // Режим доступу: http://www.academia.org.ua/?p=342.

39. Налоги и налогообложение / Под ред. И. Г. Русаковой, В. А. Кашина. - М.: Финансы, ЮНИТИ, 1998. - 495 с.

40. Налоговые системы зарубежных стран / Под ред. В. Г. Князева, Д. Г. Черника. - М.: Закон и право, ЮНИТИ, 1997. - 191 с.

41. Орлова В. О. Вплив спрощеної системи оподаткування на подальший розвиток малого бізнесу / О. В. Орлова // Сталий розвиток економіки. - 2012. - № 3. - С. 78 - 81.

42. Орынбасарова С. Е. Государственное регулирование малого бизнеса в Республике Казахстан : автореф. диссертации на соискание научной степени кандидата экономических наук : 08.00.05 / С. Е. Орынбасарова. - Астана : КГАТУ им. С. Сейфуллина. - 2007. - 26 с.

43. Офіційний сайт Державного комітету статистики України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.

44. Поліщук О. В. Проблеми розвитку малого бізнесу в Україні / О. В. Поліщук, В. В. Цимбал [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ppei/2011_32/Polis.pdf.

45. Покатаєва О. В. Правові основи функціонування спрощеної системи оподаткування / О. В. Покатаєва // Вісник Запорізького національного університету. - 2010. - № 4. - С. 85 - 90.

46. Поповенко С. Н. Державна підтримка розвитку малого бізнесу в Україні / С. Н. Поповенко, О. В. Ганенко // Економіка: реалії часу. - 2012. - № 1. - С. 126 - 132.

47. Програма економічних реформ на 2010 - 2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.president.gov.ua/docs/Programa_reform_FINAL_1.pdf

48. Проект Закону «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=41229

49. Сафонов І. П. Правова регламентація державної підтримки аграрних товаровиробників : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.06 / І. П. Сафонов. - Х., 2006. - 42 с.

50. Смит А. Исследования о природе и причинах богатства народов. Т.1. / А. Смит. - М. : Антология экономической класики, 1993. - 615 с.

51. Ткаченко Н. М. Суб'єкти малого підприємництва: особливості сплати єдиного податку та фіксованого податку у співставленні з податком на доходи фізичних осіб / Н. М. Ткаченко // Фінанси, облік і аудит. - 2011. - № 17. - С. 360 - 366.

52. Україна і світове господарство: взаємодія на межі тисячоліть / А. Філіпенко, В. Будкін, А. Гальчинський та ін. - К.: Либідь, 2002. - 470 с.

53. Хом'яков В. Манія переслідування / В. Хом'яков // Контракти. - 2010. - № 46. - С. 18.

54. Чалая Н. Д. Особливості державної підтримки економіки в умовах кризи / Н. Д. Чалая // Теорії мікро-макроекономіки. - 2009. - № 33. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Tmm/2009_33/14.pdf.

55. Чистов С. М. Державне регулювання економіки : навч. посібник / С. М. Чистов, Т. Ф. Куценко. - К. : КНЕУ, 2000. - 316 с.

56. Шевченко А. С. Державна підтримка розвитку бізнесу як запорука виконання містом своєї економічної функції / А. С. Шевченко // Актуальні проблеми державного управління. - 2011. - № 1(39). - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.kbuapa.kharkov.ua/ebook/apdu/2011-1/doc/3/06.pdf

57. Шишкин С. Н. Государственное регулирование экономики: предпринимательско-правовой аспект / С. Н. Шишкин. - М. : Волтерс Клувер. - 2010. - 256 c.

58. Щодо ефективності підтримки та перспектив розвитку малого підприємництва у регіонах. Аналітична записка [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/903/

59. Ясинська Н. А. Фінансовий механізм державного управління розвитком малого підприємництва : автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата державного управління : 08.00.03 / Н. А. Ясинська. - Донецьк, 2008. - 24 с.

60. Joseph Picard Small business aid bill stalls in Senate // International business Times. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ibtimes.com/articles/39520/20100729/senate-smallbusiness-banks.htm.

61. Raport o stanie sektora maіych i њrednich przedsiкbiorstw w Polsce w latach 2008-2009. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.parp.gov.pl/files/74/81/380/9282.pdf.

Размещено на Allbest.ru