Особливості оподаткування бюджетних установ

-- за результатами перевірки платника податку виявлений випадок арифметичних помилок чи описок, що призвели до заниження суми податку, але не більш як на 5% суми загальних зобов'язань за період, що перевіряється;

-- виявлені випадки заниження суми податку, приховання доходів чи об'єктів оподатковування.

6) правильність нарахування та своєчасність сплати місцевих податків і зборів (комунальний податок, податок з реклами, збір за паркування автотранспорту)

Місцеві податки і збори -- це податки і збори, що встановлюються органами місцевого самоврядування відповідно до чинного законодавства України. Вони є обов'язковими до оплати в межах визначених адміністративно-територіальних одиниць і зараховуються до місцевих бюджетів.

Згідно з Декретом Кабінету Міністрів України № 56-93 від 20.05.1993 р. «Про місцеві податки і збори» з подальшими змінами і доповненнями встановлено такі місцеві податки і збори: комунальний податок; податок з реклами; податок з продажу імпортних товарів; збір за паркування автомобілів; ринковий збір; збір за видачу ордера на квартиру; збір з власників собак; курортний збір; збір за участь у бігах на іподромі; збір за виграш на бігах; збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі; збір за право використання місцевої символіки; збір за право проведення кіно- і телезйомок; збір за проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей; збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі.

Надмірно сплачені суми місцевих податків і зборів зараховуються чи повертаються платникам відповідно до законодавства України.

Контроль за сплатою місцевих податків і зборів здійснюється органами державної податкової служби і міськими, селищними, сільськими радами, що їх установлюють.

Місцеві податки і збори, внесені за рахунок коштів юридичних осіб, їх філій, відділень, представництв та інших відособлених підрозділів, відносяться до валових витрат виробництва.

Фізичні особи сплачують місцеві податки і збори за рахунок власних доходів.

Комунальний податок. Платниками комунального податку в Україні є юридичні особи, за винятком бюджетних і планово-дотаційних сільгосппідприємств. Об'єктом обкладання є річний фонд оплати праці, розрахований, виходячи з мінімального розміру заробітної плати. Гранична ставка не повинна перевищувати 10% річного фонду оплати праці. Облік здійснюють податкові інспекції на місцях. Джерелом сплати є прибуток (дохід), що залишається в розпорядженні юридичних осіб.

Податок з реклами. Платниками податку з реклами є юридичні і фізичні особи, що рекламують свою продукцію чи діяльність. Об'єктом обкладання є вартість послуг за встановлення і розміщення реклами. Гранична ставка -- 0,1% вартості послуг за розміщення одноразової реклами і 0,5% -- за розміщення реклами на тривалий час. Облік платників проводять органи, на які покладені функції розміщення реклами. Податок виплачується під час сплати послуг за рахунок собівартості продукції чи за рахунок особистих коштів.

Цей податок встановлено на усі види оголошень, повідомлень, переданих з комерційною метою за допомогою засобів масової інформації, каталогів, афіш, плакатів. Податок утримують рекламні агенти, які щокварталу здають звіт до податкової служби і перераховують суми податку не пізніше 20 числа кожного місяця.

Збір за паркування автотранспорту. Платниками збору є юридичні і фізичні особи, які припарковують автомобілі в спеціально відведених чи обладнаних місцях. Об'єктом оподаткування є одна година паркування автотранспорту. Податок сплачується водієм на місці паркування. Ставка (граничний розмір) -- 3% неоподатковуваного мінімуму доходів громадян в спеціально обладнаних місцях і 1% у відведених місцях. Перелік платників визначається органами місцевого самоврядування. Джерелом сплати податку є собівартість продукції чи особисті кошти.

У випадку несплати у встановленому порядку місцевих податків і зборів чи заниження їх суми платники й органи, на які покладена відповідальність за своєчасну сплату (перерахування) у місцеві бюджети, сплачують суми донарахованих органами державної податкової служби місцевих податків і зборів, штраф у розмірі 100% донарахованих сум і пеню, нараховану виходячи з 120% дисконтної ставки Національного банку України, що діє на дату складання акта перевірки.

Не застосовуються фінансові санкції до платників податків, які до початку перевірки органом державної податкової служби знайшли факт заниження суми місцевих податків і зборів, у письмовій формі повідомили про це зазначені органи, сплатили недоїмку і нараховану пеню.

При проведенні контролю податку на рекламу важливо установити повноту включення в оподатковуваний оборот вартості виготовлення і розміщення реклами. З цією метою посадова особа податкової служби встановлює об'єкт оподатковування і фактично понесені витрати на рекламу, які з'ясовуються постатейно.

Далі звертається увага на повноту включення в звітність сум оподатковування і правильність застосування ставок податку.

Особлива увага приділяється тим об'єктам реклами, що не включені в оподатковуваний оборот.

При перевірці контролюється своєчасність сплати податку на рекламу до бюджету, а також своєчасність представлення звітності в податкові органи.

За несвоєчасне перерахування податку з реклами сплачується пеня в розмірі 120% дисконтної ставки НБУ, що діє на дату складання акта перевірки.

За несвоєчасну сплату податку з реклами чи заниження його сум платник сплачує суму, донараховану органами державної податкової служби, і штраф у розмірі 100% донарахованих сум.

За несвоєчасну сплату комунального податку встановлена пеня в розмірі 120% дисконтної ставки Національного банку України за кожний день прострочення, а на посадових осіб, винних у порушенні своєчасності сплати комунального податку, може бути накладений штраф від 5 до 10 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян. При повторному порушенні своєчасності сплати комунального податку протягом року встановлений штраф від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Податковий контроль здійснюється, як правило, щомісяця в міру надання звітності і сплати комунального податку.

Разом зі звітністю інспектор встановлює чи обґрунтовано надані пільги з цього податку органами місцевого самоврядування. При перевірці правильності розрахунку чисельності працівників варто звернути увагу на працівників, що включаються і не включаються в середньоспискову чисельність працюючих.

Податковий інспектор відповідно до виписки банку перевіряє своєчасність і повноту сплати комунального податку і при наявності виявлених порушень фіксує їх в акті перевірки з одночасним нарахуванням пені і пропозицій з накладення штрафних санкцій.

Крім цього встановлюється правильність проведених розрахунків комунального податку, а також повнота відображеної суми фактично сплачених сум податку.

Важливим питанням при перевірці є правильність відображення сум комунального податку в складі валових витрат.

При заниженні сум збору за паркування автотранспорту стягується штраф у розмірі 100% (чи 200 % у випадку повторного порушення протягом року) донарахованої за результатами перевірки суми збору і у випадку несвоєчасного їх внесення чи непредставления в строк звітності 10% зборів, що мають бути сплачені.

Податковий контроль правильності розрахунку і своєчасності сплати збору за паркування автотранспорту до місцевих бюджетів здійснюється щокварталу на підставі наданої декларації.

Інспектор уточнює, чи мається дозвіл на паркування автотранспорту. Особлива увага приділяється повноті внесків у місцевий бюджет сум за паркування автотранспорту. З цією метою на місці паркування автотранспорту перевіряється наявність талонів на право паркування автотранспорту, правильність їх ведення і повнота оприбуткування отриманих коштів. Інспектор звіряє звіт про отриманий наявний виторг і збір за паркування автотранспорту з виданими талонами, а також відбитими сумами збору в бухгалтерському обліку.

Важливим питанням при перевірці є повнота і своєчасність відображення в звітності отриманого збору за паркування автотранспорту. При цьому значна увага приділяється відповідності даних декларації з фактично отриманою сумою збору за паркування автотранспорту. Вибірково під час перевірки інспектор здійснює перевірку фактичного відображення всіх місць стоянки, наявності талонів на право паркування і часу, на який вони виписані.

При перевірці декларації важливо встановити повноту і своєчасність сплати збору за паркування автотранспорту. При цьому звіряються відомості, які підтверджують перерахування (виписка банку, платіжні доручення і т.ін.), з даними, відбитими в декларації. При наявності розбіжностей здійснюється фіксація в акті перевірки з нарахуванням штрафних санкцій.

ІІІ. Скласти розрахунок фінансових санкцій

Фінансові санкції за податкові порушення відрізняються від адміністративних тим, що застосовуються не тільки до фізичних, а й до юридичних осіб, і реалізуються не тільки у вигляді штрафів, а й в інших формах стягнення всієї суми прихованого або заниженого платежу до бюджету у формі податку, нарахування пені за затримку внесення податку.

Штрафна санкція (штраф) -- плата у фіксованій сумі або у вигляді процентів від суми податкового зобов'язання (без урахування пені і штрафних санкцій), яка стягується з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування.

Податкове зобов'язання -- зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку й у терміни, визначені законами України.

Податковий борг (недоплата) -- податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), узгоджене платником податків або встановлене господарським судом, але не сплачене у встановлений термін, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податковою боргу нараховується пеня.

Пеня -- плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), яка стягується з платника податків у зв'язку з невчасним погашенням податкового зобов'язання.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків -- від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання;

б) при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами -- від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні.

У разі, коли платник податків до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання та погашає його, пеня не нараховується. Це правило не застосовується, якщо:

а) платник податків не подає податкову декларацію за період, протягом якого відбулося таке заниження;

б) судом доведено скоєння злочину посадовими особами платника податків або фізичною особою -- платником податків щодо умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов'язання.

У разі, коли керівник податкового органу (його заступник) відповідно до процедури адміністративного оскарження приймає рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків, пеня не нараховується протягом таких додаткових строків, незалежно від результатів адміністративного оскарження.

Нарахування пені закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. У разі часткової сплати суми податкового боргу нарахування пені зупиняється на таку сплачену частку.

У разі погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів або відчуження інших активів боржника, нарахування пені зупиняється у день такого стягнення або відчуження активів з права власності боржника в рахунок погашення, незалежно від строків оплати вартості таких активів їх покупцем.

При частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашається частково, сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо. Платіжні документи, які не містять окремо виділену суму податкового боргу та суму пені, не приймаються до виконання.

Якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діє на день виникнення такого податкового боргу, або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Зазначений розмір пені діє щодо всіх видів податків і зборів (обов'язкових платежів), крім пені щодо порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах.

За порушення строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні», банк сплачує пеню за кожний день прострочення, а також несе інші види відповідальності за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Недоїмка стягується з нарахуванням пені, тому порядок стягування передбачає визначення розміру пені і терміну її нарахування.

Усі податки й інші обов'язкові платежі в залежності від розміру пені можна умовно розділити на дві групи:

1) податки і збори, з яких розмір пені відповідними законодавчими актами не встановлений;

2) податки і збори, з яких розмір пені встановлений відповідними законодавчими актами.

Недоїмка погашається згідно з термінами її утворення. У випадку непогашення заборгованості перед бюджетом суми недоїмки стягуються в безперечному порядку за розпорядженням відповідно до рішення органів державної податкової служби за весь час відхилення.

При відсутності коштів стягнення недоїмки може бути здійснено за рахунок майна підприємства.

З 1998 р. відповідно до Указу Президента України «Про підвищення відповідальності з розрахунків з бюджетом і цільовими фондами» від 4 березня 1998 р. № 167 встановлено податкову заставу як спосіб забезпечення погашення платником податкової заборгованості. Такою заставою є все майно і майнові права платника податку незалежно від суми боргу. Платник, майно якого перебуває в податковій заставі, має право використовувати його на свій розсуд, але відчуження такого майна може бути проведено лише при письмовій згоді податкових органів.

Податкова застава припиняється при погашенні чи списанні податкової заборгованості.

Стягування недоїмки з громадян України й іноземних громадян може бути проведено лише за рішенням суду.

Штрафні санкції накладаються контролюючими органами.

Контролюючим органом виступає державний орган, який у межах своєї компетенції здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів і погашенням податкових зобов'язань або податкового боргу.

Фінансова відповідальність передбачає сплату підприємствами і фізичними особами -- суб'єктами підприємницької діяльності штрафів за такі види порушень:

1. Заниження сум податків і обов'язкових платежів, приховання доходів чи інших об'єктів оподатковування.

За умов самостійного виявлення, письмового повідомлення про порушення контролюючі органи та сплати різниці фінансові санкції можуть не застосовуватися.

2. Непредставления чи несвоєчасне представлення органам державної податкової служби податкових декларацій, розрахунків, аудиторських висновків та інших документів, необхідних для обчислення податків, а також непредставления чи несвоєчасне представлення установам банків платіжних доручень по сплаті податків й інших обов'язкових платежів. У випадку, якщо платник несвоєчасно представив декларацію і розрахунки, але вчасно представив платіжне доручення в банк, штраф не стягується. Однак застосовується адміністративна відповідальність.

3. Неповідомлення податкових органів про відкриття чи закриття рахунків у банках.

4. Відсутність на момент перевірки податкових декларацій і розрахунків, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків на прибуток і додану вартість за звітні періоди.

Рішення про застосування фінансових санкцій за даними матеріалів перевірки приймає начальник податкової інспекції чи його заступник. Перший екземпляр рішення відправляється керівнику для внесення відповідних сум у бюджет, а другий -- начальнику відділу обліку і звітності податкової інспекції для внесення запису в картках особового обліку.

Підприємства повинні сплатити нараховані суми протягом 10 днів після проведення перевірки, а громадяни -- протягом 15 днів. Дані суми у випадку невнесення юридичними особами стягуються в безперечному порядку, а з громадян -- за рішенням суду чи виконавчого запису нотаріуса.

Дії службових осіб податкових органів можуть бути оскаржено У встановленому порядку, але подача скарги не зупиняє санкції.

Виняток складають лише рішення з податку на прибуток і додану вартість. У цьому випадку подача скарги зупиняє стягування фінансових санкцій до повного вирішення питання в судовому порядку.

Припустимо, що наше підприємство є платником єдиного податку за ставкою 6 відсотків. За липень 2009 року подані розрахунок єдиного податку та декларація з податку на додану вартість. У липні підприємством були здійснені наступні господарські операції:

- відвантажена продукція підприємству «Глобус» на суму 18000 грн., в т.ч. ПДВ -- 3000 грн.;

- придбані матеріали на виробництво на суму 15000 грн., в т.ч. ПДВ -- 2500 грн.;

- одержана передплата за продукцію від підприємства «Оріон» в сумі 54000 грн., в т. ч. ПДВ -- 9000 грн.;

- реалізовано товари зі складу на суму 2400 грн., в т. ч. ПДВ -- 400 грн.;

- придбано обладнання, яке входить до складу основних фондів й підлягає амортизації на суму 42000 грн., в т.ч. ПДВ -- 7000 грн.;

- реалізовані товари спеціального призначення (згідно з переліком КМУ) на суму 14000грн.;

- підприємство «Катерина» перерахувало кошти за відвантажену в попередньому періоді товари в сумі 15000 грн., ПДВ -- 2500 грн.;

Сума ПДВ, визначена платником в розмірі 1500 грн., сплачена до бюджету 20.09.2002 р.

Сума єдиного податку, визначена платником -- 1000 грн., сплачена до бюджету 20.09.2002р.

Документальна перевірка підприємства була проведена 24.09.2002 р.

Розрахунок податкового зобов'язання з ПДВ: 3000 + 9000 + 400 = 12400 грн.

Розрахунок податкового кредиту: 2500 + 7000 - 9500 грн.

ПДВ до сплати в бюджет: 12400 - 9500 =2900 грн.

Виручка від реалізації: 18000 + 54000 + 2400 + 14000 = 88400 грн.

Сума єдиного податку: 88400*6% /100% = 5304 грн.

За результатами документальної перевірки донараховано:

- ПДВ у сумі 1400 грн.;

- єдиний податок у сумі 4304 грн.;

- штрафні санкції: 1500 грн. * 4 - 10% /100% = 600 грн. -- з ПДВ;

1000 грн. - 4 * 10%/100% = 400 грн. -- з єдиного податку.

За затримку платежів нараховується:

а) пеня: (1500*120%*8% /100%) /365*52 = 20,52 грн. -- з ПДВ;

(1000*120% * 8% /100%) /365 * 62 = 16,30 грн. - з єдиного податку;

б) штрафні санкції

1500*20% /100% = 300 грн. -- з ПДВ;

1000*20% /100 5 = 200 грн. -- з єдиного податку.

ВИСНОВКИ

Курсова робота досліджувала одну з актуальних проблем сучасної податкової системи - оподаткування бюджетних установ. Дослідження, вивчення та аналіз низки літературних джерел, спостереження за практикою дали змогу зробити такі висновки і узагальнення:

Бюджетні установи є неприбутковими організаціями.

Аби на бюджетника начепити ярлик "неприбутковий", його достатньо включити до Реєстру неприбуткових організацій і установ в Державній Податковій Адміністрації, що являє собою автоматизовану систему збору, накопичення та обробки даних про НПО.

Коли бюджетна організація одержує дохід із джерел інших, ніж визначено пп. 7.11.2, вона зобов'язана сплатити податок на прибуток. Прибуткова математика така: суму доходів, отриманих із таких інших джерел, зменшують на суму витрат, пов'язаних з її отриманням.

Доходи, які звільняють бюджетні установи від оподаткування:

- кошти або майно, що надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань;

- пасивні доходи;

- кошти або майно, що надходять як компенсація вартості отриманих державних послуг, у тому числі доходи державних професійно-технічних навчальних закладів, отримані від виготовлення та реалізації товарів (виконання робіт, надання послуг), пов'язаних з основною, статутною діяльністю;

- дотації чи субсидії, отримані з державного або місцевого бюджету, державних цільових фондів або у межах благодійної, у тому числі гуманітарної допомоги чи технічної допомоги, що надається таким неприбутковим організаціям відповідно до умов міжнародних договорів, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, крім дотацій на регулювання цін на такі послуги, що надаються таким неприбутковим організаціям або через них їх одержувачам відповідно до законодавства, з метою зниження рівня таких цін.

Податковий облік у бюджетників дещо відрізняється: його ведуть за "касовим" методом, оскільки для них мають значення фактично отримані доходи, які потрапили на рахунки, відкриті у Держказначействі, і фактично понесені витрати.

Для неприбутківців, включаючи бюджетні установи, передбачено спеціальну форму звітності та особливі вимоги до її заповнення. За кожний звітний період вони складають податковий звіт про використання коштів неприбутковими установами та організаціями. Звіт відповідає статусу податкової декларації. Тобто його подають протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду.

Фінансові санкції за податкові порушення відрізняються від адміністративних тим, що застосовуються не тільки до фізичних, а й до юридичних осіб, і реалізуються не тільки у вигляді штрафів, а й в інших формах стягнення всієї суми прихованого або заниженого платежу до бюджету у формі податку, нарахування пені за затримку внесення податку.

Штрафна санкція -- плата у фіксованій сумі або у вигляді процентів від суми податкового зобов'язання (без урахування пені і штрафних санкцій), яка стягується з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування.

Пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), яка стягується з платника податків у зв'язку з невчасним погашенням податкового зобов'язання.

санкція звітність бюджетний податок

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бюджетний менеджмент: Підручник / В. Федосов, В. Опарін, Л. Сафонова та ін.; За заг. ред. В. Федосова. - К: КНЕУ, 2004. - 864 с.

2. Єлісєєв А.В., Підлужний М.П. Податкове планування. Мінімізація оподаткування законними способами. - Л.: Ліга-Прес, 2003. - 274 с.

3. Загородній А.Г., Єлісєєв А.В. Податки та податкове планування підприємницької діяльності. - Л.: Центр бізнес-сервісу, 2003. - 152 с.

4. Іванов Ю.В., Крисоватий А.І., Десятнюк ОМ. Податкова система: Підручник. - К.: Атіка, 2006. - 920 с.

5. Іванов Ю.Б., Крисоватий А.І., Кізима А.Я., Карпова В.В. Податковий менеджмент: Підручник. - К.: Знання, 2008. - 525 с.

6. Ісаншина Г.Ю. Податковий менеджмент: Навчальний посібник. - К: ЦУЛ, 2003. - 258 с.

7. Крисоватий А.І. Податкова система: Навч. посібник. - Тернопіль: Карт-бланш, 2004. - 331 с.

8. Куценко Т.Ф. Бюджетно-податкова політика. - К.: Кондор, 2002. - 256 с.

9. Лютий І.О. Податки на споживання в економіці України. - К., 2005. - 335 с.

10. Ляшенко Г.П. Оподаткування в Україні. Навчальний посібник. - К., 2003. 271 с.

11. Маглаперідзе А.С., Храпкіна В.В. Податковий менеджмент: Навч. пос. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 328 с.

12. Олійник О.В., Філон І.В. Податкова система: Навчальний посібник. - К., 2006. - 452 с.

13. Онищенко В. А. Податковий контроль (основи організації): - К.: Ред. журн. "Вісник податкової служби України". 2002. - 432 с.

14. Податкове планування. - Л.: ТзОВ "Центр Бізнес-Сервіс", 2000-2001.

15. Правове регулювання діяльності неприбуткових (неурядових) організацій в Україні. - К.: Факт, 2000. - 72 с.

16. Рева Т.М. Податковий менеджмент: Навчальний посібник. - К., 2005. - 301 с.

17. Фурман А. Шляхи вдосконалення (модернізації) податкового контролю у загальній системі адміністрування податків та обов'язкових платежів до бюджету // Вісник податкової служби України. - 2001. - № 21. - С. 11-15.

18. Хмільовська К.В. Організаційні засади податкового контролю // Фінанси України. - 2003. - № 2. - С 50.

19. Чорний М.П. Організація планових податкових перевірок // Фінанси України. - 2003. - № 2. - С. 11.

Размещено на Allbest.ru