Особливості оподаткування бюджетних установ

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості оподаткування бюджетних установ

ВСТУП

Актуальність роботи. Діяльність держави у сфері встановлення і стягнення податків ґрунтується на застосуванні широкого арсеналу інструментів, знання яких необхідні, з одного боку, майбутнім фінансистам підприємницьких структур для нарахування і сплати податків, з іншого -- майбутнім фахівцям контролюючих органів для постійного адміністрування цього процесу, тобто для управління податками як на мікро-, так і на макроекономічному рівні.

Облік операцій, пов'язаних з погашенням зобов'язань перед бюджетом з податків і платежів, завжди вважався досить містким і проблемним. Особливо гостро питання обліку розрахунків з бюджетом постають сьогодні, коли часто відбуваються зміни в нормативній базі. А під час розрахунку податків необхідно ретельно дотримуватися законів, інструкцій та інших нормативних документів, які регламентують порядок нарахування податків і терміни сплати їх до бюджету. Становище посилюється ще й тим, що податковий облік не достатньо адаптований до реформованого бухгалтерського обліку.

Однією із складових і дуже важливою сферою правового регулювання діяльності бюджетних установ є оподаткування. Зараз законодавство України налічує величезну кількість нормативних актів, які стосуються сплати податків та неподаткових платежів до державних грошових фондів. І суб'єктам податкових правовідносин дуже важко керуватися в своїй діяльності правовими приписами, які знаходяться немов би в лабіринті: багато норм за своїм змістом суперечать один одному, відбувається дублювання повноважень деяких органів фінансового контролю, нечітко розкрито механізм справляння деяких платежів.

Зважаючи на актуальність даної проблеми, ми обрали наступну тему курсового дослідження: «Особливості оподаткування бюджетних установ».

Об'єкт дослідження - сучасна податкова система.

Предмет дослідження - оподаткування бюджетних установ.

Мета дослідження - проаналізувати особливості оподаткування бюджетних установ, а також розглянути основні податки, які сплачують ці установи.

Згідно з метою і предметом дослідження було визначено такі завдання:

1). охарактеризувати бюджетні установи;

2). дослідити оподаткування бюджетних установ;

3). розглянути основні податки, які сплачують бюджетні установи;

4). охарактеризувати податкову звітність бюджетних установ.

Методи дослідження. Для розв'язування поставлених завдань використано такі методи наукового дослідження: теоретичний аналіз наукових літературних джерел, синтез, узагальнення, порівняння, конкретизація.

РОЗДІЛ 1. Особливості оподаткування бюджетних установ

1.1 Бюджетні установи - неприбуткові організації

Відомо, що Закон про прибуток окреслює коло платників, оподаткування доходів яких віднесено до операцій особливого виду. Одними з тих, чиї доходи звільняють від оподаткування, є неприбуткові організації, визначені в абз. "а" пп. 7.11.1. Тобто для них мають виконуватися дві умови: необхідно відповідати визначенню "неприбуткова" та отримувати певні пільгові доходи (зазначено в пп. 7.11.2).

Сам Закон про прибуток не розшифровує термін "неприбуткова організація", а лише їх перелічує. Можна не бути генієм, щоб припустити: такий суб'єкт -- антипод прибуткового. Тобто якщо останній спить і бачить прибуток, то неприбутківець навіть не мріє про нього. Тим більше, БКУ застерігає: "Бюджетні установи є неприбутковими" (пп. 6 п. 1 ст. 2).

Аби на бюджетника начепити ярлик "неприбутковий", його достатньо включити до Реєстру неприбуткових організацій і установ в Державній Податковій Адміністрації, що являє собою автоматизовану систему збору, накопичення та обробки даних про НПО. (Положення про Реєстр НПО та установ, затверджений Наказом ДПА від 11.07.1997 №232). А відповідний код ознаки неприбутковості присвоюють організації згідно з Порядком № 355.

Неприбутковість підтверджують також положення (статутні документи) бюджетної установи (організації, закладу), де має бути зазначено, що їх діяльність не спрямована на отримання прибутку.

Закон про прибуток упорядкував (об'єднав у групи) неприбуткові організації, оскільки для його цілей саме належність до певної групи має найбільше значення. У кожній групі -- кілька організацій з різними ознаками неприбутковості. Крім того, кожна окрема група має свій окремий перелік доходів, звільнених від оподаткування.

Таблиця 1.1 Неприбуткові організації

Код неприбутковості	Установи (організації)
0001	Органи державної влади України
0002	Установи, організації, створені органами державної влади України, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів
0003	Органи місцевого самоврядування
0004	Установи та організації, створені органами місцевого самоврядування, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів

1.2 Оподаткування доходів бюджетних установ

Розглянемо доходи таких організацій, на які поширюється пільговий режим оподаткування (звільнення від оподаткування) згідно з пп. 7.11.2 Закону про прибуток.

Ось цей перелік (див. таб. 1.2).

Наведені у таблиці 1.2 доходи і понесені у зв'язку з їх одержанням витрати бюджетні установи не відносять ані до валового доходу, ані до валових витрат. Це випливає з п. 7.20 Закону про прибуток.

Та не все так безхмарно для бюджетників. Коли бюджетна організація одержує дохід із джерел інших, ніж визначено пп. 7.11.2, вона зобов'язана сплатити податок на прибуток. Прибуткова математика така: суму доходів, отриманих із таких інших джерел, зменшують на суму витрат, пов'язаних з її отриманням. При цьому слід дотримуватися двох умов:

-- витрати беруть до уваги у розмірі, що не перевищує суми доходів;

-- суму амортизаційних відрахувань не зважають.

Причому податковий облік у бюджетників дещо відрізняється: його ведуть за "касовим" методом, оскільки для них мають значення фактично отримані доходи, які потрапили на рахунки, відкриті у Держказначействі, і фактично понесені витрати.

Таблиця 1.2 Доходи звільнені від оподаткування

№ п\п	Доходи звільнені від оподаткування	Примітка
1	Кошти або майно, що надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань	Доходи закладів та установ освіти, науки, культури, охорони здоров'я, а також архівних установ, що утримуються за рахунок бюджету (державного або місцевого), зараховують до складу кошторису (на спеціальний рахунок) на утримання таких неприбуткових організацій та використовують виключно на фінансування витрат такого кошторису (включаючи фінансування господарської діяльності відповідно до їх статуту). При цьому перелік платних послуг, які можуть надавати такі неприбуткові організації, установлює КМУ (пп. 7.11.8 Закону про прибуток)
2	Пасивні доходи
3	Кошти або майно, що надходять як компенсація вартості отриманих державних послуг, у тому числі доходи державних професійно-технічних навчальних закладів, отримані від виготовлення та реалізації товарів (виконання робіт, надання послуг), пов'язаних з основною, статутною діяльністю
4	Дотації чи субсидії, отримані з державного або місцевого бюджету, державних цільових фондів або у межах благодійної, у тому числі гуманітарної допомоги чи технічної допомоги, що надається таким неприбутковим організаціям відповідно до умов міжнародних договорів, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, крім дотацій на регулювання цін на такі послуги, що надаються таким неприбутковим організаціям або через них їх одержувачам відповідно до законодавства, з метою зниження рівня таких цін

До доходів, що потрапляють під "жорна" Закону про прибуток, у загальноприйнятому розумінні відносять доходи від діяльності, не передбаченої статутними документами. І якщо говорити про платні послуги, що надавить бюджетні установи, то, найімовірніше, це доходи, які виходять за межі постанови № 659, що перелічує власні надходження.

На нашу думку, мало знайдеться керівників бюджетних установ, які погодяться на таку позастатутну діяльність. Навіть якщо таке й трапиться, то слід пригадати, що всі кошти, котрі надійдуть до таких установ, опиняться на їх реєстраційних рахунках і підуть на власне утримання відповідно до кошторису (це, до речі, стикується з абз. 2 пп. 7.11.8 Закону про прибуток, де йдеться саме про пільгове оподаткування). Тобто якими б не були ті інші джерела, їм не оминути кошторису -- всі вони є бюджетними!

Коли доходи НПО отримані протягом звітного (податкового) року на кінець першого кварталу наступного за звітним року перевищують 25% від загальних валових доходів, отриманих протягом такого звітного року, така НПО зобов'язана сплатити податок з нерозподіленої суми прибутку за ставкою 30% до суми такого перевищення. У разі отримання НПО доходу з інших джерел ніж зазначено вище (підпункти 7.11.3. та 7.11.7 пункту 7.11 Ст.7 ЗУ №283/97-ВР), така організація зобов'язана сплатити податок на прибуток, який визначається як сума доходів, отриманих з таких інших джерел, але не вище суми таких доходів. При підрахунку суми перевищення доходів над витратами, а також сум оподатковуваного прибутку НПО сума амортизаційних відрахувань не враховується.(підпункт.7.11.9 пункту 7.11 Ст.7 Закону).

1.3 Основні податки, які сплачують бюджетні установи

Податок на додану вартість

Платник податку (Cm.2 ЗУ »Про ПДВ»): Особа, обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) якої протягом будь-якого періоду з останніх дванадцяти календарних місяців перевищував 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (нмдг) .

Особа, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України або отримує від нерезидента роботи (послуги) для їх використання або споживання на митній території України.

Особа, яка здійснює на митній території України торгівлю за готівкові кошти незалежно від обсягів продажу. Тобто платником цього податку можуть бути як НПО так і відокремлені госпрозрахункові юридичні особи, які створені неприбутковими організаціями.

Об'єкт оподаткування(закріплено в Cm.З ЗУ »Про ПДВ») -- операції з:

- продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України, в тому числі операції з оплати вартості послуг за договорами оперативної оренди (лізингу) та операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця;

- ввезення (пересилання) товарів на митну територію України та отримання робіт (послуг), що надаються нерезидентами для їх використання або споживання на митній території України, в тому числі операції з ввезення (пересилання) майна за договорами оренди (лізингу), застави та іпотеки;

- вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України та надання послуг (виконання робіт) для їх споживання за межами митної території України.

База оподаткування (ст. 4 ЗУ «Про ПДВ»): Для операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається, виходячи з їх договірної вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування. До складу договірної вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (робіт, послуг), проданих (виконаних, наданих) таким платником податку.

У разі продажу товарів (робіт, послуг) без оплати або з частковою оплатою їх вартості коштами у межах товарообмінних операцій, здійснення операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, а також пов'язаній з продавцем особі чи суб'єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.

Для товарів, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з ввезенням (пересиланням) таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування.

Для робіт (послуг), які виконуються (надаються) нерезидентами на митній території України, базою оподаткування є договірна вартість таких робіт (послуг) з урахуванням акцизного збору, а також інших платежів, за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну продажу робіт (послуг).

Від оподаткування звільняються операції з:

- продажу (передплати) і доставки періодичних видань друкованих засобів масової інформації вітчизняного виробництва; продажу книжок вітчизняного виробництва; продажу учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників вітчизняного виробництва;

- продажу товарів спеціального призначення для інвалідів;

- надання культових послуг та продажу предметів культового призначення релігійними організаціями;

- передачі земельних ділянок, що знаходяться під об'єктами нерухомості або незабудованої землі у разі коли така передача дозволена згідно з положеннями Земельного кодексу України;

- подання благодійної допомоги, а саме безоплатна передача товарів (робіт, послуг) благодійним фондам і благодійним організаціям, в тому числі громадським організаціям з метою їх безпосереднього використання у благодійницьких цілях, а також операції з безоплатної передачі таких товарів (робіт, послуг) набувачам (суб'єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, та строки розрахунків з бюджетом. Суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. Сплата податку провадиться не пізніше двадцятого числа місяця, що настає за звітним періодом. У строки, передбачені для сплати податку, платник податку подає податковому органу за місцем свого знаходження податкову декларацію незалежно від того, чи виникло у цьому періоді податкове зобов'язання чи ні.

У разі коли за результатами звітного періоду сума податкових зобов'язань та податкового кредиту, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Податкові періоди (Пункт 7.9 Ст 7 ЗУ «Про ПДВ) Для платників податку, в яких обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) за попередній календарний рік перевищує 7200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю. Платники податку, що мають обсяг операцій з продажу менший, ніж 7200 нмдг, можуть застосовувати за своїм вибором податковий період, що дорівнює календарному місяцю або кварталу. Заяву про своє рішення з цього питання платник податку подає податковому органу за один місяць до початку календарного року. Протягом календарного року дозволяється заміна квартального податкового періоду на місячний з початку будь-якого кварталу поточного року. Заява про таку заміну надається платником податку до податкового органу за один місяць до початку кварталу. Зворотні зміни в одному календарному році не дозволяються.

Відповідальність платників податку та контроль за його справлянням.

Платники податку несуть відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення податку до бюджету відповідно до законодавства України. Уразі відмови продавця у видачі покупцю податкової накладної продавець зобов'язаний зменшити суму податкового кредиту поточного податкового періоду на суму податку, сплачену при продажу товару (робіт, послуг).

Контроль за нарахуванням і внесенням податку до бюджету здійснюють податкові органи, а за справлянням і перерахуванням податку до бюджету під час ввезення (пересилання) товарів на митну територію України митні органи в порядку, узгодженому з центральним податковим органом України.

Акцизний збір

Платники: НПО та їх відокремлені підрозділи можуть бути платниками, якщо вони імпортують на територію України підакцизні товари або купують (одержують в інші форми володіння, користування або розпорядження) підакцизні товари у податкових агентів.(Ст.2 Декрету «Про акцизний збір»)

Об'єкт оподаткування (Ст. 3 Декрету «Про акцизний збір»):

- обороти з реалізації підакцизних товарів (продукції) шляхом їх продажу обміну на інші товари (продукцію, роботи, послуги), безплатної передачі або з частковою їх оплатою;

- обороти з реалізації товарів для власного впоживання;

- митна вартість товарів, які імпортуються на Україну, у тому числі в межах бартерних операцій або без сплати їх вартості чи з частковою оплатою.

Ставки є диференційовані, в залежності від груп підакцизних товарів. (Так підакцизними є товари: легкі, середні, важкі дистиляти, спеціальні бензини, бензини моторні, ювелірні вироби - згідно ЗУ «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)» від 11.07.1996 №313/96-ВР; спирт етиловий та алкогольні напої -- згідно ЗУ «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої » від 7.05.1996; також транспортні засоби -- згідно ЗУ «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі транспортні засоби» від 24.05.1996 №216/96-ВР;а також тютюнові вироби -- згідно ЗУ »Про внесення змін та доповнень доЗакону України «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на тютюнові вироби» від 19.11.1999 №1246-XIV.)

Суми акцизного збору, що підлягають сплаті, визначаються платниками самостійно, виходячи з обсягів реалізованих підакцизних товарів (продукції) за встановленими ставками.

Пільги: збір не справляються (Ст.5 Декрету «Про акцизний збір»):

- при реалізації підакцизних товарів на експорт за іноземну валюту;

- з обороту від реалізації легкових автомобілів спец, призначення для інвалідів;

- з обороту від реалізації спирту етилового, що використовується на виготовлення лікарських засобів та ветеринарних препаратів.

Платники акцизного збору, а також податкові агенти несуть відповідальність за правильність обчислення і своєчасність стягнення та сплати акцизного збору до бюджету.

Контроль за правильністю обчислення і своєчасністю сплати акцизного збору здійснюється органами податкової служби.(Ст.8 Декрету «Про акцизний збір»)

Державне мито

Платниками державного мита можуть бути НПО за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами. (Ст. 1 Декрету КМУ «Про державне мито» далі Декрет №7-93)

Об'єкти справляння державного мита: (Ст. 2 Декрету №7-93)

- із позовних заяв, заяв з переддоговірних спорів, заяв (скарг) у справах окремого провадження і скарг на рішення, прийняті відносно релігійних організацій, з касаційних скарг на рішення судів і скарг на рішення, що набрали законної сили, а також за видачу судами копій документів;

- із позовних заяв і заяв кредиторів у справах про банкрутство, що подаються до арбітражних судів, та заяв про перевірку рішень, ухвал, постанов у порядку нагляду, а також про їх перегляд за нововиявленими обставинами;

- за вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами і виконавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів, а також за видачу дублікатів нотаріально засвідчених документів;

- за дії, пов'язані з одержанням патентів на сорти рослин і підтриманням їх чинності.

Розміри ставок державного мита є диференційованими, встановлюються в таких розмірах (передбачені Ст. 3 Декрету №7-93):

1. Із заяв і скарг, що подаються до суду, та за видачу судом копій документів:

- із позовних заяв 1 відсоток ціни позову, але не менше З неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 нмдг, із скарг за неправомірні дії органів державного управління службових осіб, що ущемляють права громадян 0,2 нмдг, із позовних заяв з переддоговірних спорів 0,5 нмдг.

- із касаційних скарг на рішення судів і скарг на рішення, що набрали законної сили 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви й скарги, а з майнових спорів -- ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми за повторну видачу копії судового рішення, вироку, ухвали та іншої постанови суду 0,03 нмдг

2. Із заяв, що подаються до арбітражних судів:

- із позовних заяв майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 нмдг;

- із позовних заяв немайнового характеру, в тому числі із заяв про визнання недійсними повністю або частково актів ненормативного характеру; із заяв кредиторів про порушення справ про банкрутство, а також із заяв кредиторів, які звертаються з майновими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство 5 нмдг;

- із позовних заяв із спорів, що виникають під час укладання, зміни або розірвання господарських договорів, які підлягають розгляду;

- у Вищому арбітражному суді України 6 нмдг в інших арбітражних судах 5,0 нмдг;

- із заяв про перевірку рішень, ухвал, постанов у порядку нагляду, а також про перегляд їх за нововиявленими обставинами 50 відсотків ставки,що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру -- 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми

3. За нотаріальні дії, вчинювані державними нотаріальними конторами і виконавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів:

- за посвідчення договорів вартості купівлі-продажу майна державних підприємств, а також за посвідчення договорів застави 0,1 відсотка майна, що викуповується або предмета застави;

- за вчинення протестів векселів, пред'явлення чеків до платежу і посвідчення неоплати чеків 0,3 нмдг;

- за засвідчення вірності перекладу документа з однієї мови на іншу (за сторінку) 0,3 нмдг;

- за вчинення виконавчих написів 1 відсоток суми, що стягується, або 1 відсоток вартості майна, яке підлягає витребуванню, алене менше З неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 нмдг;

- за засвідчення вірності копій документів та витягів з них (за сторінку) 0,01 нмдг;

- за засвідчення справжності кожного підпису на документах, у тому числі справжності підпису перекладача (за кожний документ) 0,02 нмдг;

- за передачу заяв громадян, державних установ, підприємств та організацій, селянських (фермерських) господарств, колективних сільськогосподарських підприємств, кооперативних, громадських об'єднань іншим громадянам, державним установам, підприємствам і організаціям, селянським (фермерським) господарствам, колективним сільськогосподарським підприємствам, іншим кооперативним та громадським об'єднанням і вчинення інших нотаріальних дій. 0,03 нмдг;

- за видачу дублікатів нотаріально посвідчених документів 0,03 нмдг;

- за посвідченням договорів оренди (суборенди) земельних ділянок 0,01 відсотка від грошової оцінки земельної ділянки, яка встановлюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. У разі відсутності грошової оцінки земель -- 1 відсоток суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

4. За нотаріальні та інші дії, вчинювані за межами нотаріальної контори, виконавчого комітету сільської, селищної, міської Рад народних депутатів за місцем надання послуги у розмірі встановлених ставок за відповідні дії (крім цього сплачуються фактичні витрати, пов'язані з виїздом для вчинення дій).

5. За вчинення інших дій:

- за консульські дії,, які провадяться за кордоном і на території України за тарифами консульських зборів України;

- за операції з цінними паперами;

- за реєстрацію інформації про емісію цінних паперів, крім паперів державних та місцевих позик 0,1 відсотка номінальної вартості емісії цінних:

- за видачу приватизаційних паперів 0,2 відсотка номінального значення приватизаційних паперів;

- за дії, пов'язані з одержанням патентів на сорти рослин і підтриманням їх чинності;

- за подання клопотання про родовження строку дії патенту 1 нмдг;

- за підтримання чинності патенту щорічно, починаючи з дати надходження заявки про його видачу: у таких розмірах неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Пільги:(від сплати державного мита звільняються) (Ст.4 Декрету №7-93):

- позивачі -- за позовами, що випливають з авторського права, а також з права на відкриття, винахід, раціоналізаторську пропозицію та промислові зразки;

- державні й громадські органи, підприємства, установи, організації та громадяни, які звернулися у випадках, передбачених чинним законодавством, із заявами по суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб, а також споживачі -- за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

- всеукраїнські та міжнародні об'єднання громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що мають місцеві осередки у більшості областей України, Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів), громадські організації інвалідів, їхні підприємства та установи, республіканське добровільне громадське об'єднання «Організація солдатських матерів України» -- за позовами, з якими вони звертаються до суду та арбітражного суду, а також за вчинення всіх нотаріальних дій.

Місцеві ради мають право встановлювати додаткові пільги для окремих платників щодо сплати державного мита, яке зараховується до місцевих бюджетів, а Міністерство фінансів України - щодо державного мита, яке зараховується до державного бюджету України.

Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів

Платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є юридичні особи (НПО) та їх відокремлені підрозділи, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби.

Об'єкти оподаткування :(Ст.2 ЗУ №1963-ХІІ)

- трактори (колісні); автомобілі, призначені для перевезення не менше 10 осіб, включаючи водія; автомобілі легкові; автомобілі вантажні; автомобілі спеціального призначення; мотоцикли (включаючи мопеди) та велосипеди з установленим двигуном, об'єм циліндра двигуна яких понад 50 куб. см; яхти та судна парусні з допоміжним двигуном або без нього (крім спортивних);

- човни моторні і катери, крім човнів з підвісним двигуном (крім спортивних);

Ставки цього податку є диференційованими справляються на рік (з 100 куб. см об'єму циліндрів двигуна, з 1 кВт потужності двигуна або 100 см довжини яхти чи човна)(Ст. 3 Закону):

- трактори колісні - 2,5грн. з 100 куб. см;

- автомобілі для перевезення не менш як 10 осіб, включаючи водія -3,6грн. з 100 куб. см

- автомобілі легкові (крім автомобілів з електродвигуном) з об'ємом циліндрів двигуна: до 1000 куб. см - 3 грн; від 1001 куб. см до 1500 куб. см - 4 грн.; від 1501 куб. см до 1800 куб. см -- 5 грн.; від 1801 куб. см до 2500 куб. см -- 10 грн.; від 2501 куб. см до 3500 куб. см -- 20 грн.; від 3501 куб. см і більше -- 30 грн.;

- автомобілі з електродвигуном: 0,5грн. з 1 кВт;

- автомобілі вантажні з об'ємом циліндрів двигуна: до 8200 куб. см - 10грн.; від 8201 куб. см до 15000 куб. см -- 15грн.; від 15001 куб. см і більше - 20грн.

- автомобілі спеціального призначення (крім пожежних і швидкої допомоги): 3,6 грн. з 100 куб. см;

- мотоцикли (мопеди), велосипеди з двигуном (крім тих, що мають об'єм циліндра двигуна до 50 куб. см, -- 2 грн. з 100 куб. см;

- яхти і судна парусні з допоміжним двигуном або без нього (крім спортивних): морські: 10 грн. з 100 см довжини; інші з масою до 100 кг - 5 грн. з 100 см довжини; інші з довжиною корпусу де 7,5 м 5 гри. з 100 см довжини; інші з довжиною корпусу більше 7,5 м-10 грн. з 100 см довжини;

- човни моторні і катери, крім човнів з підвісним двигуном (крім спортивних): морські - 10 грн. з 100 см довжини; інші з довжиною корпусу до 7,5 м - 5 грн. з 100 см довжини; інші з довжиною корпусу більше 7,5 м -10 грн. з 100 см довжини.

Пільги: НПО не мають пільг по сплаті цього податку. Податок з власників наземних транспортних засобів сплачується за місцезнаходженням юридичних осіб.(Ст. 3 ЗУ №1963-ХІІ)

Строки сплати податку (Ст.5 ЗУ №1963-ХІІ) Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується:

-- юридичними особами -- щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

-- за придбані протягом року юридичними особами транспортні засоби податок сплачується перед їх реєстрацією по строках сплати (кварталах), які не настали, починаючи з кварталу, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу. Розрахунок суми податку за такі транспортні засоби в 10-денний термін після їх реєстрації подається до відповідного податкового органу. За транспортні засоби, зняті протягом року з обліку, податок не повертається.

Плата за землю

Платниками цього податку можуть бути як НПО так і створені ними підприємства, якщо вони є власниками землі або землекористувачами, в тому числі й орендарями.

Об'єкт: земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі й на умовах оренди.

Ставки: встановлюються для двох категорій земель:

Ставки земельного податку з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від їх грошової оцінки у таких розмірах:

А) для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0.1;

Б) для багаторічних насаджень - 0.03.

Ставки земельного податку із земель населених пунктів, грошову оцінку яких встановлено, справляються у розмірі 1 відсоток від їх грошової оцінки, а якщо такої оцінки не встановлено, то за середньою ставкою податку, ідо затверджено відповідно до груп населених пунктів залежно від кількості населення (з використанням коефіцієнтів підвищення, що застосовуються для міст Києва, Севастополя, Сімферополя та міст обласного підпорядкування.

Податок за земельні ділянки на територіях та об'єктах природоохоронного, оздоровчого та рекреаційного призначення, зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими будівлями і спорудами, що не пов'язані з функціональним призначенням цих об'єктів, справляється у п'ятикратному розмірі відповідного земельного податку,. При визначенні розміру податку за земельні ділянки, зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими будівлями і спорудами, розташованими на територіях та об'єктах історико-культурного призначення, що не пов'язані з функціональним призначенням цих об'єктів, застосовуються такі коефіцієнти до відповідного земельного податку:

- міжнародного значення -- 7,5;

- загальнодержавного значення -- 3,75;

- місцевого значення -- 1,5.

Ставки земельного податку за земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь) диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради виходячи із середніх ставок податку, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не вище ніж у два рази від середніх ставок податку з урахуванням коефіцієнтів.

Пільги: (Ст.12 ЗУ №2535-ХІІ) від сплати податку звільняються :

- громадські організації інвалідів України, підприємства та організації громадських організацій інвалідів, майно яких є їх повною власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом попереднього звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва.

- зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявністю дозволу на право користування такою пільгою, який надається міжвідомчою Комісією з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів.

- зареєстровані релігійні та благодійні організації, що не займаються підприємницькою діяльністю.

Якщо підприємства, установи та організації, що користуються пільгами щодо земельного податку, мають у підпорядкуванні госпрозрахункові підприємства або здають у тимчасове користування (оренду) земельні ділянки, окремі будівлі або їх частини, податок за земельні ділянки, зайняті цими госпрозрахунковими підприємствами або будівлями (їх частинами), переданими в тимчасове користування, сплачується у встановлених розмірах на загальних підставах, (частина 5 ст.12 3У№2535-ХІІ).

За несвоєчасну сплату земельного податку справляється пеня у розмірі 0,3% від суми недоїмки за кожний день прострочення платежу. Розмір пені за несвоєчасне внесення орендної плати передбачається у договорі оренди, проте він не може перевищувати ставки пені за несвоєчасну сплату земельного податку.

Про збір на обов'язкове соціальне страхування

Об'єкт: фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи із тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладанню податком на доходи фізичних осіб (прибутковим податком з громадян).

Платниками збору на обов'язкове соціальне страхування (у тому числі збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття) є:

- об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади;

- на обов'язкове соціальне страхування (в тому числі на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття) встановлюються ставки збору у таких розмірах;

- для цих платників збору, -- встановлюються ставки збору у таких розмірах: 5,5 відсотка від об'єкта оподаткування, (у тому числі 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування на збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття).

Пільги (абзаци 2, 3 пункту 1 Ст.4 ЗУ №402/97-ВР):

Для підприємств, установ і організацій, де працюють інваліди, збір на обов'язкове соціальне страхування визначається окремо за ставкою 1 відсоток від об'єкта оподаткування для працюючих інвалідів та за ставкою 5,5 відсотка від об'єкта оподаткування для інших працівників такого підприємства. При цьому збір на обов'язкове соціальне страхування, визначений від об'єкта оподаткування для працюючих інвалідів, у повному обсязі зараховується до фонду соціального захисту інвалідів;

Для підприємств всеукраїнських громадських організацій інвалідів, де кількість інвалідів становить не менше 50 відсотків загальної чисельності працюючих, збір на обов'язкове соціальне страхування визначається за ставкою 1 відсоток від об'єкта оподаткування для всіх працівників цих підприємств.

Праця фізичних осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту), та фізичні особи, які виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими договорами.

Встановлюються ставки збору у таких розмірах: 0,5 відсотка від об'єкта оподаткування, тільки на збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття. (пункт 2 Ст.4 ЗУ №402/97-ВР)

бір на обов'язкове соціальне страхування сплачується одночасно з одержанням коштів в установах банків на оплату праці.

Сплата збору на обов'язкове державне пенсійне страхування

Об'єкт: фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі у натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», а також винагороди, що виплачуються громадянам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру.

Платниками за цим об'єктом (п.1, 2 Ст.1 ЗУ №400/97) є: громадські організації та інші об'єднання громадян; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.

Ставки податку (п.1 Ст.4 ЗУ №400/97): для вищезазначених платників збору - 32 відсотки від об'єкта оподаткування.(для 1,2абзаців); 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку пенсій.

Пільги: (абз.2.3 п.1 Ст.4 ЗУ №400/97): для і організацій, де працюють інваліди, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування визначається окремо за ставкою 4 відсотки від об'єкта оподаткування для працюючих інвалідів та за ставкою 32 відсотки від об'єкта оподаткування для інших працівників такого підприємства.

Для підприємств всеукраїнських громадських організацій інвалідів, де кількість інвалідів становить не менше 50 відсотків загальної чисельності працюючих, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування визначається за ставкою 4 відсотки від об'єкта оподаткування для всіх працівників цих підприємств.

Операції з купівлі-продажу валют.

Об'єкт: сума операції з купівлі-продажу валют.

Платниками є юридичні (зокрема НПО) та фізичні особи, що здійснюють операції з купівлі-продажу валют.

Ставка: 1 відсоток від об'єкта оподаткування.

Операції з придбавання нерухомого майна

Об'єкт: вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Платник: підприємства, організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно.

Ставки: 1 відсоток від об'єкта оподаткування.

Здійснення користування стільниковим зв'язком.

Об'єкт: вартість будь-яких послуг стільникового рухомого зв'язку, сплачена споживачами цих послуг оператору, що їх надає, включаючи вартість вхідних та вихідних телефонних дзвінків, абонентську плату, плату (надбавку) за роумінг, суму страхового завдатку, авансу, вартість інших спеціальних послуг, зазначених у рахунку на оплату послуг стільникового рухомого зв'язку. У разі продажу прав на тимчасове користування послугами стільникового рухомого зв'язку у вигляді магнітних карт, мікросхем або чипів об'єктом оподаткування є вартість їх продажу.

Платник: підприємства, та організації, які користуються послугами стільникового рухомого зв'язку, а також оператори цього зв'язку, які надають свої послуги безоплатно.

Ставки: 6 відсотків від об'єкта оподаткування.

Пільги: збір на обов'язкове державне пенсійне страхування не сплачується, якщо послугами стільникового зв'язку користуються річкові, морські, повітряні, космічні транспортні засоби, засоби наземного технологічного транспорту (у тому числі таксі), що мають стаціонарно вбудоване обладнання радіозв'язку, радіонавігації та радіоастрономії, яке не може бути відокремлено від таких засобів без втрати його технологічних або експлуатаційних якостей чи характеристик.

До місцевих податків належать:

Податок з реклами.

Податок з реклами сплачується з усіх видів оголошень і повідомлень, які передають інформацію з комерційною метою за допомогою засобів масової інформації, преси, телебачення, афіш, плакатів, рекламних щитів, інших технічних засобів, майна та одягу; на вулицях, магістралях, майданах, будинках, транспорті та в інших місцях.

Об'єктом цього податку є вартість послуг за встановлення та розміщення реклами.

Платниками є юридичні та фізичні особи. Так як інформація з реклами передається з комерційною метою, то платником може бути госпрозрахункова організація, яка створена об'єднанням громадян для виконання статутних завдань і цілей.

Граничний розмір податку з реклами не повинен перевищувати 0,1 відсотка вартості послуг за розміщення одноразової реклами та 0,5 відсотка за розміщення реклами на тривалий час.

Податок з реклами сплачується під час оплати послуг за встановлення та розміщення реклами.

Комунальний податок.

Об'єкт: фактичні витрати на оплату праці працівника НПО.

Платник: НПО є платниками, якщо вони здійснюють витрати на оплату праці працівнику.

Граничний розмір: не повинен перевищувати 10% річного фонду оплати праці обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Сплачується не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним.

Готельний збір.

Збір стягується з метою фінансування заходів з розвитку готельного господарства.

Об'єкт: добова вартість житла, що наймається без врахування додаткових послуг

Платниками є особи, які проживають у готелях.

Граничний розмір готельного збору не повинен перевищувати 20 відсотків добової вартості найманого житла (без додаткових послуг). Готельний збір справляється і перераховується до бюджету місцевого самоврядування адміністрацією готелю.

Збір за парковку автотранспорту.

Об'єкт: одна година паркування автотранспорту.

Платниками є юридичні особи та громадяни, які паркують автомобілі в спеціально обладнаних або відведених для цього місцях.

Граничний розмір не повинен перевищувати 3 відсотків неоподатковуваного мінімуму доходів громадян в спеціально обладнаних місцях і 1 відсотка у відведених місцях.

Збір за парковку автотранспорту сплачується водіями на місці парковки.

Ринковий збір

Об'єкт обкладення торгівельні місця на ринках і в павільйонах, на критих та відкритих столах, майданчиках для торгівлі з автомашин, візків, мотоциклів, ручних візків.

Платники: юридичні особи та громадян, які реалізують сільськогосподарську і промислову продукцію та інші товари, (тобто платником цього збору можуть бути лише госпрозрахункові організації НПО)

Граничний розмір не повинен перевищувати 20 відсотків мінімальної заробітної-плати для громадян і трьох мінімальних заробітних плат для юридичних осіб залежно від ринку, його територіального розміщення та виду продукції (товару).

Ринковий збір справляється за кожний день торгівлі.

Збір за право на використання місцевої символіки.

Об'єкт: вартість виробленої продукції (робіт, послуг) з використанням місцевої символіки

Платники: юридичні особи і громадяни, які використовують цю символіку з комерційною метою. (Щодо НПО, то платником можуть бути госпрозрахункові організації об'єднань громадян).

Граничний розмір не повинен перевищувати з юридичних осіб -- 0,1 відсотка вартості виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг з використанням місцевої символіки, з громадян, що займаються підприємницькою діяльністю, -- п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дозвіл на використання місцевої символіки (герба міста або іншого населеного пункту, назви чи зображення архітектурних, історичних пам'яток) видається відповідними органами місцевого самоврядування.

Збір за право на проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей

Платниками збору є юридичні особи (НПО) і громадяни, які мають дозвіл на проведення аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей.

Об'єкт: вартість заявлених до місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу товарів виходячи з їх початкової ціни або суми, на яку випускається лотерея.

Граничний розмір збору за право на проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей не повинен перевищувати 0,1 відсотка вартості заявлених до місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу товарів або від суми, на яку випускається лотерея.

Збір за право на проведення місцевих аукціонів і конкурсного розпродажу справляється за три дні до їх проведення. Збір за право на проведення лотерей справляється під час одержання дозволу на випуск лотереї. Граничний розмір збору за право на проведення лотерей з кожного учасника не повинен перевищувати трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Збір за проїзд територією прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон.

Платники: юридичні особи (зокрема НПО) та громадяни України, а також інших держав, у тому числі і суб'єктів колишнього Союзу РСР.

Ставки: Збір з юридичних осіб та громадян України у розмірі до 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян залежно від марки і потужності автомобілів, а з юридичних осіб та громадян інших держав.

Пільги: збір не справляється за проїзд автотранспорту, що здійснює перевезення за кордон:

-- вантажів за державним замовленням і державним контрактом;

-- громадян України, що направляються у службові відрядження;

-- спортсменів, що від'їжджають на міжнародні змагання;

-- громадян, що від'їжджають у порядку культурного обміну, на лікування, оздоровлення (дітей) та за телеграмою на похорон близьких родичів.

Збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі.

Об'єкт: оформлення та видача дозволів на торгівлю в спеціально відведених для цього місцях.

Платники: юридичні особи (госпрозрахункові організації НПО) та громадян, які реалізують сільськогосподарську, промислову продукцію та інші товари залежно від площі торгового місця, його територіального розміщення та виду продукції.

Граничний розмір збору за видачу дозволу на торгівлю не повинен перевищувати 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для суб'єктів, що постійно здійснюють торгівлю у спеціально відведених для цього місцях, і одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян в день -- за одноразову торгівлю.

Збір за видачу дозволу на торгівлю справляється уповноваженими організаціями, яким надано таке право.

Контроль за сплатою місцевих податків і зборів здійснюється державними податковими органами.

1.4 Податкова звітність бюджетних установ

Для неприбутківців, включаючи бюджетні установи, передбачено спеціальну форму звітності та особливі вимоги до її заповнення. За кожний звітний період вони складають Податковий звіт про використання коштів неприбутковими установами та організаціями.

Звіт відповідає статусу податкової декларації. Тобто його подають протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду. Показники Звіту проставляють у гривнях без копійок (за потреби округляти суми це роблять за встановленими правилами).

Звіт має два розділи:

-- І, в якому відображають доходи, звільнені від оподаткування (рядки 1.1-1.3), та суму коштів, витрачених бюджетною організацією на виконання статутних цілей відповідно до затверджених кошторисів (рядки 8.1-8.2);

-- II, де записують показники, котрі випливають з діяльності, що підлягає оподаткуванню.

Крім того, розділ І для бюджетників умовно можна розбити ще на два підрозділи:

а) розрахунок податкового зобов'язання за звітний податковий період з доходів, що підлягають оподаткуванню (тобто доходів з інших джерел), - рядки 10-15;

б) розрахунок коригування податкового зобов'язання (при самостійному виправленні помилки) та суми штрафу (звичайно, якщо помилка призвела до недоплати) - рядки 25-26.

А тепер наведемо інформацію, за допомогою якої бюджетні установи заповнюють рядки 1.3.1-1.3.7:

- рядок 1.3.1 "сума одержаної безповоротної фінансової допомоги або безоплатних надходжень чи добровільних пожертвувань" -- постанова № 659 (власні надходження групи 2, підгрупа 1);

- рядок 1.3.2 "пасивні доходи" -- пп. 7.11.13 Закону про прибуток (під терміном "пасивні доходи" розуміють доходи, отримані у вигляді процентів, дивідендів, страхових виплат і відшкодувань, а також роялті);

- рядок 1.3.3 "доходи від надання державних послуг" -- постанова № 659 (власні надходження групи 1, підгрупа 1); пп. 7.11.13 Закону про прибуток (під терміном "державні послуги" розуміють будь-які платні послуги, обов'язковість отримання яких встановлюється законодавством та які надаються фізичним чи юридичним особам органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та створеними ними установами і організаціями, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів);

-- рядок 1.3.4 "доходи від надання платних послуг бюджетною установою (організацією)" -- постанова № 659 (власні надходження групи 1 (мінус доходи від надання державних послуг за рядком 1.3.3)):

1) плата за послуги, що надають бюджетні установи згідно з їх функціональними повноваженнями;

2) надходження бюджетних установ від господарської та/або виробничої діяльності;

3) плата за оренду майна бюджетних установ;

4) надходження бюджетних установ від реалізації майна, придбаного за рахунок бюджетних коштів;

-- рядок 1.3.5 "дотації або субсидії" -- пп. 7.11.2 Закону про прибуток;

-- рядок 1.3.6 "інші надходження до спеціального фонду" -- інші, окрім власних, надходження спецфонду;

-- рядок 1.3.7 "доходи державних професійно-технічних навчальних закладів, отримані від виготовлення та реалізації товарів (виконаних робіт, наданих послуг), пов'язаних з їх основною, статутною діяльністю" -- постанова № 659 (власні надходження групи 1 підгрупа 2).

Що стосується "оподатковуваних" витрат (ряд. 11 Податкового звіту), то їх необхідно показувати в тому звітному періоді, коли отримали доходи, що підлягають оподаткуванню (п. 3.5 Порядку № 233).

При заповненні перелічених вище рядків про рух коштів спеціального фонду треба пам'ятати -- певні доходи (переважно власні надходження) записують у Звіті конкретним відсотком від нарахованих сум.

Суми, перераховані до держбюджету, податковий звіт оминають.

РОЗДІЛ 2. Розрахункова частина

І. Скласти податковий календар на липень та графік подання до податкової інспекції декларацій, розрахунків, бухгалтерських звітів і балансів у липні, виходячи з таких даних.

Підприємство сплачує до бюджету:

1) ПДВ (середньомісячна сума податку становить 35 тис. грн.)

2) Акцизний збір (підприємство реалізує алкогольні напої)

3) Податок на прибуток

4) Плату за землю

5) Збір за геологорозвідувальні роботи (середньомісячна сума збору - 20 тис. грн.)

6) Плату за воду

Бюджет податку на додану вартість

Бюджет ПДВ складається на підставі даних бюджетів продажу, закупівель товарів, бюджету податку на прибуток, інформації про форми договірних відносин і податковий статус партнерів.

Зокрема, перед відображенням у бюджеті ПДВ податкового кредиту необхідно проаналізувати інформацію про те, чи є контрагенти платниками ПДВ, чи відносяться витрати до господарської діяльності підприємства, дату (період) настання першої події з ПДВ, чи відповідають ціни на реалізовану продукцію рівню звичайних цін.

Оскільки підприємства можуть сплачувати ПДВ щомісячно або поквартально, бюджет ПДВ може складатися з помісячною або поквартальною розбивкою. У наведеному прикладі припускаємо, що підприємство має місячний базовий податковий період з ПДВ. Сума податку становить 35 тис. грн.