Призначення Державного бюджету України, структура його доходів та видатків

1) видатки, які не можуть бути передані на виконання до АР Крим та місцевого самоврядування, а виконуються за рахунок коштів Державного бюджету України. Це видатки на забезпечення конституційного ладу; державної цілісності та суверенітету, незалежного судочинства та ін;

2) видатки, що забезпечують загальнодержавні функції, але передаються на виконання до АР Крим та органів місцевого самоврядування. Такі видатки здійснюються на основі принципу субсидіарності з метою забезпечення найефективнішого їх використання;

3) видатки на реалізацію прав та обов'язків АР Крим та місцевого самоврядування [29, с. 145].

Видатки бюджету поділяються на певні види, які можуть характеризуватись якісно та кількісно.

Якісна ознака видатків характеризує їхнє суспільне призначення, а кількісна -- загальний обсяг. Ці дві ознаки можуть бути у протиріччі. Так, наприклад, потреби держави, що визначаються якісною ознакою, часто перевищують кількісну, тобто суму видатків, яка потрібна для задоволення відповідних потреб держави. Це призводить до негативних наслідків, а саме -- до недофінансування видатків, передбачених законом про державний бюджет, зростання зовнішнього та внутрішнього боргу, дефіциту бюджету та інфляції [20, с. 120].

Кошти державного бюджету України витрачаються лише на цілі і в межах, затверджених законом про державний бюджет. Кошти республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів витрачаються лише на цілі і в межах, затверджених відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, місцевими радами народних депутатів. До державного бюджету України не включаються видатки, які не передбачені законами України.

Видатки розвитку -- це витрати бюджетів на фінансування інвестиційної діяльності, зокрема, фінансування капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення, фінансування структурної перебудови народного господарства, субвенції та інші видатки, пов'язані з розширеним відтворенням [14, с. 125].

Поточні видатки -- це витрати бюджетів на фінансування мережі підприємству установ, організацій і органів на початок бюджетного року, а також на фінансування заходів із соціального захисту населення та інших, що не належать до видатків розвитку [14, с. 126].

У державному бюджеті обов'язково передбачається резервний фонд бюджету, який формується для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту бюджету. Порядок використання коштів із резервного фонду бюджету визначається Кабінетом Міністрів України. Резервний фонд не може перевищувати 1 % обсягу видатків загального фонду відповідного бюджету.

Видатки бюджету класифікуються за чотирма ознаками:

1. Функціональна класифікація видатків бюджету - за функціями, з виконанням яких пов'язані видатки). Функціональна класифікація здійснюється відповідно до основних функцій держави, які викладені у вигляді розділів видатків, з низкою підрозділів. Можна виділити три рівні функціональної класифікації:

- перший рівень - розділи, в яких визначаються видатки бюджетів на здійснення загальних функцій держави, Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування. Наприклад, 0100 - загальнодержавні функції, 0200 - оборона, 0300 - громадський порядок, безпека та судова влада, 0400 - економічна діяльність, 0500 - охорона навколишнього природного середовища тощо.

- другий рівень - підрозділи та групи, в яких конкретизуються напрями спрямування бюджетних коштів на здійснення відповідно функцій держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування в межах відповідних розділів. Наприклад, розділ "Економічна діяльність" - 0400, підрозділ "паливно-енергетичний комплекс" - 0430; Функціонування виконавчої влади - 010200; розділ "охорона здоров'я" - 0700, підрозділ "лікарні та санаторно-курортні заклади" - 0730.

- третій рівень - цільові видатки за конкретними напрямами діяльності головних розпорядників бюджетних коштів у межах відповідних підрозділів. Наприклад, розділ "Духовний та фізичний розвиток" -0800; підрозділ "Культура та мистецтво" -0820; конкретні напрямки діяльності головних розпорядників коштів: художні колективи, концертні та циркові організації - 0822; творчі спілки - 0824, заповідники - 0827 тощо (Додаток А) [2, ст. 10].

2. Економічна класифікація видатків бюджету - за економічною характеристикою операцій, при проведенні яких здійснюються ці видатки).

Економічна класифікація видатків бюджету визначає конкретне спрямування коштів, тобто предметно-цільове їх призначення, і поділяється на:

-- поточні - охоплюють видатки, які не належать до видатків розвитку: фінансування національної оборони, державного управління, судової влади, правоохоронної діяльності, освіти, охорони здоров'я, соціального захисту та соціального забезпечення, культури і мистецтва та ін.;

-- капітальні -- це видатки бюджету для фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності. Зокрема, це видатки на фінансування капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення, структурної перебудови народного господарства, виплату субвенцій та інші видатки, пов'язані з розширеним відтворенням (Додаток Б) [2, ст. 10].

3. Відомча класифікація видатків - за ознакою головного розпорядника бюджетних коштів. Відомча класифікація видатків бюджету дає можливість здійснювати повний економічний аналіз і контроль за витрачанням бюджетних коштів. Вона засвідчує, якому міністерству, відомству спрямовуються кошти, тобто містить перелік головних розпорядників бюджетних коштів На її основі Державне казначейство України та місцеві фінансові органи ведуть реєстр формування і використання фінансових ресурсів розпорядниками бюджетних коштів.

Відомча класифікація видатків бюджетів для Державного бюджету України затверджується Міністерством фінансів України і визначається відповідно до закону про Державний бюджет України (частина друга статті 22 Бюджетного кодексу України) (Додаток В) [2, ст. 10].

4. Програмна класифікація видатків бюджету - за бюджетними програмами. Програмна класифікація видатків бюджету застосовується при формуванні бюджету за програмно-цільовим методом і щорічно визначається у законі про Державний бюджет України відповідно до вимог частини третьої статті 38 Бюджетного кодексу України [3].

Державні видатки здійснюються шляхом фінансування.

Фінансування державних видатків -- це плановий, цільовий, безповоротний й безвідплатний відпуск грошових коштів, який виконується з урахуванням оптимального поєднання власних, кредитних та бюджетних джерел фінансування, проводиться в міру здійснення планового використання коштів для забезпечення виконання загальнодержавних функцій (оборона країни, управління діяльністю держави тощо), а також для утримання соціально-культурної сфери, забезпечення соціальних гарантій та зобов'язань держави з додержанням режиму економії при постійному здійсненні контролю [29, с. 139].

Фінансування здійснюється із різних джерел: бюджетів різних рівнів, позабюджетних цільових фондів, власних коштів державних та комунальних підприємств. В залежності від джерел фінансування можна виділити такі його види: бюджетне фінансування, самофінансування та державне кредитування.

Бюджетне фінансування -- це фінансування, що проводиться за рахунок бюджетних коштів, тобто це безповоротний, безвідплатний відпуск коштів з державного та місцевих бюджетів на виконання загальнодержавних функцій, функцій місцевого самоврядування та забезпечення функціонування бюджетних підприємств, установ, організацій [16, с. 146].

Самофінансування використовується для покриття видатків державних та комунальних підприємств за рахунок їх власних фінансових ресурсів.

Кредитування - операції, пов'язані з наданням коштів з бюджету на умовах повернення, платності та строковості.

Державний кредит -- це специфічна форма кредитних відносин, у яких позичальником є держава, а кредиторами -- юридичні або фізичні особи. Економічним призначенням державного кредиту є акумуляція державою коштів на основі принципу повернення для фінансування державних видатків [19, с. 137]. Державний кредит дозволяє державі як позичальнику використовувати додаткові грошові ресурси для покриття бюджетного дефіциту без здійснення з цією метою грошової емісії.

До видатків, що здійснюються з Державного бюджету України, належать видатки на:

1) державне управління:

а) законодавчу владу;

б) виконавчу владу;

в) Президента України;

2) судову владу;

3) міжнародну діяльність;

4) фундаментальні та прикладні дослідження і сприяння науково-технічному прогресу державного значення, міжнародні наукові та інформаційні зв'язки державного значення;

5) національну оборону (крім заходів та робіт з мобілізаційної підготовки місцевого значення);

6) правоохоронну діяльність, забезпечення безпеки держави та цивільний захист населення і територій;

7) освіту;

8) охорону здоров'я;

9) соціальний захист та соціальне забезпечення:

10) культуру і мистецтво;

11) державні програми підтримки телебачення, радіомовлення, преси, книговидання, інформаційних агентств;

12) фізичну культуру і спорт;

13) державні програми підтримки регіонального розвитку та пріоритетних галузей економіки;

14) програми реставрації пам'яток архітектури, спорудження (створення) пам'ятників і монументів державного значення;

15) державні програми розвитку транспорту, дорожнього господарства, зв'язку, телекомунікацій та інформатики;

16) державні інвестиційні програми (проекти);

17) державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, запобігання виникненню та ліквідації надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха;

18) створення та поповнення державних запасів і резервів;

19) обслуговування державного боргу;

20) проведення виборів у випадках, передбачених законом, та всеукраїнських референдумів;

21) інші програми, які мають виключно державне значення [2].

Бюджетним кодексом передбачені таємні видатки -- видатки на утримання органів державної влади, функціональне призначення яких -- забезпечення національної безпеки. Вони включаються до державного бюджету без деталізації [2, ст. 31].

Таким чином державний бюджет -- це система грошових відносин, яка виникає між державою, з одного боку, і підприємствами, фірмами, організаціями та населенням, з іншого, з метою формування та використання централізованого фонду грошових ресурсів для задоволення суспільних потреб.

Функціонування бюджету здійснюється у взаємодії двох його особливих форм:

- доходів - формується фінансова база діяльності держави;

- видатків - забезпечуються економічні та соціальні потреби всіх членів суспільства.

Призначення бюджету - забезпечити фінансовими ресурсами потреби економічного й соціального розвитку на основі розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту в державі.

Бюджет складають та виконують згідно з бюджетною класифікацією.

Бюджетна класифікація - єдине систематизоване групування доходів, видатків та фінансування бюджету за ознаками економічної сутності, функціональної діяльності, організаційного устрою й іншими ознаками відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів.

Доходи бюджету - це частина централізованих фінансових ресурсів держави, необхідних для виконання його функцій.

Видатки бюджету - це кошти, що спрямовуються на фінансування програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом.

2. АНАЛІЗ ДОХОДІВ І ВИДАТКІВ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ

державний бюджет доход видаток

2.1 Аналіз доходів Державного бюджету України

У цьому підпункті проведемо структурний аналіз доходів Державного бюджету України за 2008-2012 рр., ґрунтуючись на звітності Державної казначейської служби України, офіційній статистичній інформації Державної служби статистики України, даних Міністерства фінансів України та Комітету Верховної Ради України з питань бюджету. Дані для аналізу візьмемо з таблиці (дод. Д).

За досліджуваний період в обсягах надходжень до державного бюджету спостерігається позитивна динаміка, оскільки обсяг доходів з 2010 року поступово зростав, хоча у 2009 році мало місце скорочення обсягів доходів на 22 млрд. грн. У загальному підсумку обсяг доходів у 2012 році зріс на 114 млрд. грн. порівняно з 2008 роком і становив 346 млрд. грн., відбулося це за рахунок такої ж динаміки обсягу податкових надходжень, які зросли за п'ять років на 106 млрд. грн. (рис. 2.1.).

Рис. 2.1. Структура доходів Державного бюджету України за 2008-2012 рр.

Загальний відсоток виконання плану мав досить високі показники, так найвищий його показник у 2011 році, який складав 100,4%, а найнижчий - у 2009 році - 82,1%. Розглядаючи відсоток плану окремо по кожному виду надходжень, можна побачити, що найнижчий показник мав відсоток виконання планового завдання по доходам від операцій з капіталом у 2008 році - 34,4%, а найвищий - виконання плану з податку на прибуток підприємств - 115,1%, що навіть на 15,1% відсоток більше за очікуваний показник (табл. 2.1).

Таблиця 2.1. Рівень виконання плану дохідної частини Державного бюджету України за 2008-2012 рр., %

ПОКАЗНИКИ	2008	2009	2010	2011	2012
1	2	3	4	5	6
Податкові надходження	97,79	83,34	95,71	101,77	88,29
Податок на прибуток підприємств	112,30	76,94	99,65	115,09	95,04
Збори та плата за спеціальне використання природних ресурсів	84,16	82,10	75,01	104,34	104,47
Податок на додану вартість	92,74	86,64	95,17	101,27	84,59
Акцизний податок	92,50	89,96	92,95	81,59	89,13
Податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції	97,69	63,59	101,06	94,86	100,72
Інші податки	100,17	90,76	106,77	113,45	101,98
Неподаткові надходження	101,73	79,38	99,31	94,62	101,25
Доходи від власності та підприємницької діяльності	114,14	60,84	116,20	107,71	112,82
Адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційної господарської діяльності	98,95	104,79	94,66	115,01	86,87
Власні надходження бюджетних установ	91,80	90,76	93,07	87,76	97,10
Інші неподаткові надходження	97,44	94,29	80,33	84,35	82,54
Доходи від операцій з капіталом	34,45	41,59	74,68	81,38	59,66
Разом доходів (без урахування міжбюджетних трансфертів)	97,09	81,96	96,74	100,40	90,33
Офіційні трансферти	97,63	86,88	89,96	97,62	94,31
ВСЬОГО ДОХОДІВ	97,10	82,13	96,54	100,38	90,34

Щодо структури дохідної частини державного бюджету, то можна побачити, що протягом останніх п'яти досліджуваних років найбільшу частку займали податкові надходження - в середньому це 75%, а найменшу - доходи від операцій з капіталом - 0,5% (рис. 2.2.).

Рис. 2.2. Питома вага доходів Державного бюджету України за 2008-2012 рр.

Розглядаючи структуру податкових надходжень можна побачти таку тенденцію, у 2009 році порівняно з 2008 роком обсяг податкових надходжень зменшився на 18 млрд. грн., а починаючи з 2009 року відбувалось поступове збільшення обсягу податкових надходжень до державного бюджету, таким чином обсяг податкових надходжень у 2012 році складав 274 млрд. грн., що на 106 млрд. більше, ніж у 2008 році. Зростання податкових надходжень забезпечувало зростання податку на додану вартість, оскільки вони мали високі показники зростання і за п'ять років досягли показника 138 млрд. грн., що більше на 46 млрд. грн. за цей показник у 2008 році (табл. 2.2).

Таблиця 2.2 Динаміка зміни обсягу податкових надходжень до Державного бюджету України за 2008-2012 рр., млн. грн.

ПОКАЗНИКИ	2009 р. до 2008 р.	2010 р. до 2009 р.	2011 р. до 2010 р.	2012 р. до 2011 р.	2012 р. до 2008 р.
1	2	3	4	5	6
Податкові надходження	-18	17	94	13	106
Податок на прибуток підприємств	-14	7	14	0,6	7
Збори та плата за спеціальне використання природних ресурсів	0,2	0,3	-1	0,3	-0,07
Податок на додану вартість	-7	1	43	8	46
Акцизний податок	8	6	2	7	24
Податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції	-5	2	2	1	0,8
Інші податки	0,04	0,1	2	0,4	2

Структура податкових надходжень у відсотковому вираженні характеризувалася наступними показниками: найбільшу частку складав податок на додану вартість - в середньому - 52%, а найменшу - інші податки - 0,2% (рис. 2.3.).

Рис. 2.3. Структура податкових надходжень Державного бюджету України у 2008-2012 рр.

Аналізуючи обсяг неподаткових надходжень спостерігаємо не стабільну динаміку, а постійну зміну, то в бік збільшення, то в бік зменшення. У 2009 році порівняно з 2008 роком відбулось зниження на 2 млрд. грн., у 2010 році порівняно з 2009 роком - зростання на 14 млрд. грн., у 2011 році порівняно з 2010 роком - знову зниження, але вже на 15 млрд. грн., а у 2012 році порівняно з 2011 роком знову зростання на 19 млрд. грн. В цілому обсяг неподаткових надходжень за п'ять років зріс на 15 млрд. грн. Такі зміни відбувались за рахунок зміни обсягів доходів від власності та підприємницької діяльності (рис. 2.4.).

Рис. 2.4. Динаміка обсягу неподаткових надходжень до Державного бюджету України у 2008-2012 рр.

Частка неподаткових надходжень коливалася від 15,6% до 27%, так найменший показник був у 2011 році, а найбільший - у 2010 році. В структурі неподаткових надходжень протягом досліджуваних п'яти років найбільшу частку займали доходи від власності та підприємницької діяльності, найбільше значення цього показника спостерігалося у 2012 році - 47,1%, а найменше - 31,9% у 2009 році. Найменшу частку в структурі неподаткових надходжень становили адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційної господарської діяльності, їх частка коливалась від 2,5% до 8,0% (табл. 2.3).

Таблиця 2.3. Питома вага неподаткових надходжень Державного бюджету України у 2008-2012 рр., %

ПОКАЗНИКИ	2008	2009	2010	2011	2012
1	2	3	4	5	6
Неподаткові надходження	22,81	24,17	27,04	15,6	19,73
Доходи від власності та підприємницької діяльності	40,51	31,86	45,65	35,16	47,15
Адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційної господарської діяльості	3,76	3,22	2,52	5,20	7,96
Власні надходження бюджетних установ	28,76	40,58	33,93	47,38	36,17
Інші неподаткові надходження	26,97	24,34	17,90	12,26	8,71

2.2 Аналіз видатків Державного бюджету України

У цьому підпункті проведемо структурний аналіз видатків Державного бюджету України за 2008-2012 рр., ґрунтуючись на звітності Державної казначейської служби України, офіційній статистичній інформації Державної служби статистики України, даних Міністерства фінансів України та Комітету Верховної Ради України з питань бюджету. Дані для аналізу візьмемо з таблиці (дод. Е).

За досліджуваний період обсяг видатків з кожним роком мав тенденцію збільшення і за період з 2008 року по 2012 рік зріс на 154 млрд. грн. зокрема найбільше зросли видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення, у 2012 році порівняно з 2008 роком вони зросли на 24 млрд. грн. і їх обсяг становив 75 млрд. грн. видатки на житлово-комунальне господарство то збільшувалися, то зменшувалися і у 2012 році складали 380 млрд. грн., що на 64 млрд. грн. менше, ніж у 2008 році, але на 55 млрд. грн. більше, ніж у 2011 році. Видатки на житлово-комунальне господарство мали найнижчі показники (рис. 2.5.).

Рис. 2.5. Структура видатків Державного бюджету України за 2008-2012 рр.

Щодо відсотку виконання плану, то у загальному підсумку він мав досить непогані показники, найвищий рівень складав - 94,1% у 2011 році, а найнижчий - 85,2 у 2010 році. Якщо розглядати по кожному виду видатків, то у 2009 році і у 2012 році відсоток виконання плану був низький, найнижчий показник був у 2012 році і його мали видатки на житлово-комунальне підприємство. У 2008 році були найвищі показники виконання плану, зокрема це видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення (табл. 2.4).

Таблиця 2.4 Рівень виконання плану видаткової частини Державного бюджету України за 2008-2012 рр., %

ПОКАЗНИКИ	2008	2009	2010	2011	2012
1	2	3	4	5	6
Загальнодержавні функції	74,65	66,25	96,95	97,08	95,37
Оборона	95,97	74,38	83,49	91,52	83,38
Громадський порядок, безпека та судова влада	96,78	95,73	97,52	97,32	95,57
Економічна діяльність	90,13	64,85	86,51	82,66	83,07
Охорона навколишнього природного середовища	91,41	84,53	37,76	64,96	53,14
Житлово-комунальне господарство	39,68	68,12	82,63	27,02	48,32
Охорона здоров'я	92,36	93,69	96,80	93,60	90,72
Духовний та фізичний розвиток	91,87	91,68	95,68	92,46	85,20
Освіта	95,20	92,76	94,20	93,02	93,07
Соціальний захист та соціальне забезпечення	96,82	95,56	97,60	98,72	97,17
РАЗОМ	91,26	81,61	92,76	92,59	90,83
Міжбюджетні трансферти	93,06	97,82	95,62	98,30	96,91
ВСЬОГО	91,70	85,23	93,47	94,15	92,66

Найбільшу питому вагу у структурі видатків державного бюджету складали видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення їх питома вага варіюється в межах 19-22,8%. Найнижчу питому вагу складали видатки на житлово-комунальне господарство - 0,1% і на охорону навколишнього природного середовища, середнє значення якої складає 0,9% (рис. 2.6.).



Рис. 2.6. Питома вага видатків Державного бюджету України за 2008-2012 рр.

Аналізуючи видатки доцільно їх порівняти з доходами, що покаже стан державного бюджету, тобто дефіцит, профіцит чи рівновагу.

Порівнюючи доходи і видатки за 2008-2012 рр., можна зробити висновок про дефіцит державного бюджету за останні досліджувані п`ять років, тобто видатки перевищують доходи. У 2008 році видатки перевищили доходи на 9 млрд. грн., у 2010 році дефіцит був найвищий - 62 млрд. грн., потім у 2011 році рівень дефіциту зменшився до 18 млрд. грн., а 2012 р. Цей показник складав 49 млрд. грн. (табл. 2.5).

Таблиця 2.5 Аналіз доходів і видатків Державного бюджету України у 2008-2012 рр., млрд. грн.

Роки	Доходи	Видатки	Різниця
2008	231 722 888 521,54	241 490 076 692,83	-9 767 188 171,29
2009	209 700 329 048,15	242 437 217 485,79	-32 736 888 437,64
2010	240 615 241 080,60	303 588 748 329,40	-62 973 507 248,80
2011	314 616 872 911,48	333 459 458 047,50	-18 842 585 136,02
2012	346 053 962 239,38	395 681 526 271,79	-49 627 564 032,41

Провівши аналіз доходів та видатків Державного бюджету України з 2008-2012 рр., можна зробити наступні узагальнення:

- за досліджуваний період в обсягах надходжень до державного бюджету спостерігається у 2009 році порівняно з 2008 роком скорочення надходжень до державного бюджету, а з 2009 року зростання надходжень. У загальному підсумку обсяг доходів у 2012 році зріс на 114 млрд. грн. порівняно з 2008 роком, відбулося це за рахунок зростання податкових надходжень, які зросли за п'ять років на 106 млрд. грн.;

- загальний відсоток виконання плану дохідної частини бюджету мав досить високі показники;

- основним джерелом формування дохідної частини державного бюджету були податкові надходження, оскільки вони складали найбільшу частку у їх структурі;

- обсяг видатків мав тенденцію до збільшення протягом усіх п'яти років і за період з 2008 року по 2012 рік зріс на 154 млрд. грн. зокрема найбільше зросли видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення, видатки на житлово-комунальне господарство мали найнижчі показники;

- відсоток виконання плану видаткової частини бюджету мав досить непогані показники, найвищий рівень складав - 94,1% у 2011 році, а найнижчий - 85,2 у 2010 році;

- порівняння доходів і видатків свідчить про дефіцит державного бюджету за останні досліджувані п`ять років, тобто видатки перевищували над доходами.

3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ

3.1 Вплив державного бюджету на соціально-економічний розвиток держави

Сьогодні в Україні бюджет і проблеми надійного управління ним належить до найактуальніших як в економічному й соціальному, так і в політичному контексті. В умовах ринкової економіки бюджет не втрачає своєї ролі, він є основним інструментом регулювання соціально-економічних процесів. На сьогодні фінансовий потенціал реального і фінансового секторів економіки, а також доходи простих громадян та держави досить обмежені. На жаль, нинішня бюджетна політика в Україні багато в чому продовжує ґрунтуватись на старих засадах адміністративно-командної системи. Це проявляється у відсутності сучасних бюджетних технологій, методів бюджетного управління, реального планування на середньо- і довготерміновий періоди.

У ринковій економіці бюджет відіграє роль особливого регулятора соціально-економічних процесів у державі. Визначаючи напрямки розвитку бюджету, обов'язково потрібно враховувати національні риси нашої держави. Ефективність бюджетного процесу на загальнодержавному та місцевих рівнях залежить від усіх гілок влади, активної громадянської позиції політичних партій, інших громадських об'єднань, фахівців різного профілю.

Бюджет має важливе значення для соціального напряму. Це досягається згідно із законодавчо закріпленим механізмом у кожній конкретній державі. Залежно від особливостей державного устрою, національних традицій, рівня економічного розвитку держави та інших факторів, за рахунок бюджету утримують складові соціальної сфери - науку, культуру, спорт, охорону здоров'я, освіту, надають соціальну допомогу вразливим верствам населення тощо.

Досягти оптимального співвідношення між економічним та соціальним напрямами означає задовольнити інтереси всіх соціальних груп населення. Як правило, повною мірою це питання не вирішено в жодній країні світу. Можна лише говорити про задоволення потреб більшої частини суспільства.

Бюджет також має вплив на ефективність господарювання підприємств та організацій. Використовуючи такі бюджетні важелі, як ставки податків, бюджетний контроль та штрафні санкції, держава має вагомий вплив на ці суб'єкти економічних відносин.

Важливою є роль бюджету у розподілі сукупного суспільного продукту та національного доходу. В бюджеті країни акумулюється значна частина знов створеної вартості - нацонального доходу, розподілюваного і розподілюваного у відповідності з ринковими законами суспільного розвитку для забезпечення розширеного відтворення та задоволення загальнодержавних потреб.

В умовах ринкових відносин розподіл національного доходу відбувався за рахунок створення, розподілу та використання грошових доходів та накопичень. До числа таких доходів відносяться, перш за все, державні доходи, доходи підприємств та об'єднань, різних комерційних структур, фінансових груп, банків, а також доходи населення. Значна частина національного доходу поступає в бюджет шляхом прямого перерозподілу - оподаткування державних, приватних та комерційних підприємств. Розподіл частини національного доходу через державний бюджет обумовлено необхідністю створення централізованого фонду грошових коштів для розширеного відтворення та задоволення інших сукупних потреб суспільства, шляхом перерозподілу коштів між галузями виробничої та невиробничої сфер життєдіяльності суспільства, а також між економічними районами країни.

Перерозподіл національного доходу між галузями, об'єднаннями, фірмами через державний бюджет обумовлено головним чином необхідністю передачі частини чистого доходу із однієї галузі суспільного виробництва в іншу у відповідності з планами економічного та соціального розвитку країни, з програмами радикальних економічних перетворень суспільства, для проведення перебудови структури суспільного виробництва і т.д.

Перерозподіл національного доходу як між галузями так і в середині галузей здійснюється за рахунок державних інвестицій та пріоритетного фінансування окремих видів виробництв, високих технологій, інноваційних процесів. Важливим направленням перерозподілу національного доходу є виділення частини коштів на розвиток невиробничої сфери. В умовах ринкових відносин це перш за все стосується підтримки державою таких сфер життєдіяльності суспільства, як освіта, здоров'я, наука та культура.

З метою дослідження взаємозв'язку між бюджетом і параметрами макроекономічного розвитку країни серед усіх макроекономічних показників виділено основні, в яких в інтегрованому вигляді відображаються інші. До них належать: валовий внутрішній продукт, зайнятість, інфляцію, платіжний баланс, сукупний попит, інвестиція, збереження і споживання. Зазначені економічні показники є фінансово-економічною базою бюджету. Від правильності і повноти врахування цих макроекономічних показників залежить реальність бюджету, яка безпосередньо пов'язана з можливостями його впливу на економіку країни.

Між бюджетом і ВВП існує складна система взаємозв'язку. Важливим чинником збільшення доходів бюджету є зростання ВВП. При цьому за умови стабільних пропорцій його розподілу, зростають доходи всіх суб'єктів розподільних відносин, у тому числі і держави. Однак стабільне зростання ВВП створює передумови для зменшення частки держави, оскільки її потреби на фінансове забезпечення виконання встановлених функцій відносно стабільні. Це поступово веде до зменшення рівня оподаткування юридичних і фізичних осіб, а відповідно до збільшення частки ВВП на споживання й виробничі потреби.

Платіжний баланс - це співвідношення всієї сукупності надходжень з-за кордону та платежів за кордон за певний відрізок часу (рік, квартал, місяць).

Стан платіжного балансу країни визначається її економічним потенціалом, особливостями структури економіки, участю економічних агентів країни в міжнародній кооперації, зв'язками із світовим ринком позичкових капіталів, станом державного регулювання економіки і зовнішньоекономічних відносин. Тому платіжний баланс чітко відображає економічне становище країни, широко використовується в інтересах прогнозування і макроекономічного регулювання.

Інфляція - це зростання загального рівня цін у країні впродовж певного періоду часу, що супроводжується знеціненням національно грошової одиниці. Інфляція має такі наслідки, як:

1) приводить до перерозподілу національного доходу і багатства між різними групами суспільства, економічними і соціальними інститутами довільним і не прогнозованим чином. Боржники багатіють за рахунок своїх кредиторів;

2) високі темпи інфляції і різка зміна структури цін ускладнюють планування (особливо довгострокове) фірм та домогосподарств. В результаті збільшується невизначеність і ризик ведення бюджету. Платою за це є ріст процентних ставок та прибутків, а інвестиції починають носити короткостроковий характер;

3) в результаті росту цін знижується конкурентоспроможність національних товарів, внаслідок чого росте імпорт і зменшується експорт, банкротують національні виробники;

4) змінюється структура і зменшуються реальні доходи державного бюджету;

5) зростає бюджетний дефіцит і державний борг, запускається механізм їх відтворення;

6) інфляція погіршує керованість національним господарством, оскільки посилюється нестабільність, змінюються ціни, важко прогнозувати затрати і прибутки, що знижує економічну активність.

Зайнятість населення являє собою діяльність частини населення щодо створення суспільного продукту (національного доходу). Саме в цьому полягає її економічна сутність. Зайнятість населення - найбільш узагальнена характеристика економіки. Вона відбиває досягнутий рівень економічного розвитку, внесок живої праці в досягнення виробництва. Зайнятість об'єднує виробництво і споживання, а її структура визначає характер їхніх взаємозв'язків.

Соціальна сутність зайнятості відображає потребу людини в самовираженні, а також у задоволенні матеріальних потреб через дохід, який особа отримує за свою працю.

Таблиця 3.1. Зв'язок державного бюджету з макроекономічними показниками

Показники	2008	2009	2010	2011	2012
Доходи	231 722 888 521	209 700 329 048	240 615 241 080	314 616 872 911	346 053 962 239
Видатки	241 490 076 692	242 437 217 485	303 588 748 329	333 459 458 047	395 681 526 271
ВВП	948 056	913 345	1 082 569	1 316 600	1 425 857
Зайнятість	20 972	20 191	20 266	20 324	20 451

3.2 Напрями розвитку формування доходів і видатків Державного бюджету України

Дослідження проблем формування доходної частини Державного бюджету України викликає інтерес, насамперед тому, що саме бюджет характеризує рівень економічного розвитку країни, і завдяки правильному здійсненню бюджетного процесу забезпечується економічна і соціальна стабільність та належний життєвий рівень населення. Через державний бюджет органи виконавчої влади здійснюють реалізацію державної внутрішньої і зовнішньої політики, державне регулювання і стимулювання економіки, фінансування соціальної політики з врахуванням довгострокових інтересів країни. Збільшення асигнувань з державного бюджету сприяє зростанню сукупного попиту в економіці і, відповідно, збільшенню випуску продукції і зайнятості.

Узагальнюючим джерелом доходів державного бюджету є ВВП країни. Зростання ВВП призводить до зміцнення та стабілізації економіки, розширення виробництва, збільшення зайнятості, підвищення життєвого рівня народу, заробітної плати працівників, прибутків підприємств та організацій, купівельної спроможності населення, а, отже до збільшення податкових надходжень до державного бюджету, до поповнення його доходної частини. Разом з тим зниження номінального обсягу ВВП та зростання інфляції призводить до зменшення надходжень до бюджету.

Система мобілізації доходів до державного бюджету може як завдати імпульс економічному зростанню, так і навпаки пригнітити його. Так, задіяна в Україні система мобілізації доходів у розпорядження держави виявилася неадекватною щодо умов перехідної економіки, створила значні податкові навантаження на суб'єктів господарювання, призвела до не виправданого вилучення обігових коштів підприємств, виникнення додаткової потреби в кредитних ресурсах. Значні деформації та нестабільність виявлено в розмірах ставок оподаткування, у методології визначення бази та періодів оподаткування. Особливо негативно вплинули на результати господарської діяльності нарахування на фонд оплати праці. Надмірна кількість податкових пільг зумовила необґрунтований перерозподіл ВВП, створила неоднакові економічні умови для господарювання. Усе це призвело до створення значного неофіційного сектора економіки, ухилень від оподаткування, затримки податкових надходжень.

На сьогодні очевидним є й те, що створення ефективної системи доходів - справа дуже складню насамперед потрібна науково обґрунтована політика доходів держави, яка б враховувала сучасне економічне становище в Україні, тому основними принципами побудови системи доходів держави є:

- мобілізація доходів до бюджетної системи завдяки впровадженню прямих податків, тобто податків, де об'єктом оподаткування є дохід фізичної особи, земля, майно й капітал;

- використання непрямих податків лише у формі акцизів і з метою обмеження споживання окремих видів товарів, можливостей виробника-монополіста в одержанні необґрунтовано високих доходів, а також для оподаткування предметів розкоші, захисту власного виробника;

- застосування при оподаткуванні обґрунтованої диференціації ставок податків залежно від виду діяльності та розміру одержуваного прибутку чи доходу;

- ліквідація податкових пільг, які сприяють перерозподілу доходів, деформують вартісні показники в економіці й знижують конкурентоспроможність товаровиробників. Пільги можуть надаватися на певний строк і за умови використання коштів на визначені державою цілі;

- надходження повинні бути з багатьох різних джерел;

- зростання видатків пропорційно зі зростанням доходів бюджету - це гарантуватиме збалансованість бюджету за будь-яких економічних умов у державі;

- прогнозована й стійка система надходжень, що в сою чергу, потребує застосування економічно вигідних автоматизованих систем збирання статистичної інформації, застосування обчислювальної техніки, сучасних комп'ютерних технологій, створення автоматизованих інформаційних баз і банків даних.

Одним з напрямків підвищення ефективності видатків є скорочення податкових пільг. При зменшенні податкових пільг з'явиться можливість цілеспрямовано використовувати видаткову частину бюджету для підтримки деяких пріоритетних напрямків соціально-економічного розвитку суспільства. Але це скорочення не має бути механічним. Одержання податкових пільг повинне залежати від корисності і важливості того чи іншого виду діяльності.

Важливою умовою рішення проблеми ефективного керування бюджетним дефіцитом повинні стати поділ кредитної і бюджетної системи країни і відповідні зміни функцій Міністерства Фінансів та Національного банку, спрямовані на виключення можливостей автоматичного кредитування державних витрат. У випадку недостачі бюджетних засобів можуть допускатися короткострокові касові кредити для фінансування сезонного коливання доходів.

Створення принципово нового механізму бюджетного фінансування науки, удосконалення державної системи підготовки і перепідготовки кадрів для народного господарства, використання пільгового податкового режиму у реалізації нових видів продукції та інші бюджетні заходи покликані стимулювати наукові відкриття і нові технічні досягнення, скорочувати строки впровадження їх у виробництво, а в кінцевому підсумку - слугувати каталізатором прискорення науково-технічного прогресу.

В Україні, як і в будь-якій іншій країні, питання про зменшення витрат бюджету є досить актуальним. Тому положення Бюджетного кодексу України повинні визначати такий регламент, який би дав змогу забезпечити досягнення ефективних результатів.

Найбільш проблемною ланкою держбюджету є видатки на соціальну сферу. Це пояснюється тим, що такі установи, як школи, інтернати, лікарні не є прибутковими, а витрати на соціальне забезпечення постійно зростають. Але їх все одно не достатньо для оптимального фінансування соціальної сфери. У багатьох випадках, коли ставиться питання про недофінансування державних соціальних зобов'язань, тільки ведуться розмови щодо необхідності згортання(скорочення) або відміни конкретних соціальних програм.

Тому необхідна активізація процесів переорієнтації бюджетної політики на зростання ефективності вітчизняної економіки і створення умов для розширення внутрішнього платоспроможного попиту.

Для ефективного розв'язання всіх взаємозалежних економічних та соціальних проблем Україна повинна переорієнтуватися на модель, яка передбачає розширення повноважень Уряду. Такий підхід вимагає від міністрів особливої відповідальності, тому уряд має оцінювати можливості щодо наймання приватних компаній, надання окремих державних послуг та встановлення індикативного рівня цін на деякі товари та послуги. Також потрібно систематично оцінювати ефективність використання ресурсів, виділених з попередніх бюджетів. Основним недоліком такої діяльності є те, що бюджетні витрати, пов'язані з вибором стратегії конкурентоспроможності, будуть відчутними відразу після її впровадження, тоді як переваги виявляться лише з часом. Але у кінцевому підсумку така політика зменшить вартість товарів і послуг для споживачів, підвищить шанси України на успіх на світовому ринку, забезпечить економічне зростання, зайнятість та добробут, дозволить підвищити життєвий рівень населення

У ринковій економіці бюджет відіграє роль особливого регулятора соціально-економічних процесів у державі і має важливе значення для соціального напряму. Залежно від особливостей державного устрою, національних традицій, рівня економічного розвитку держави та інших факторів, за рахунок бюджету утримують складові соціальної сфери - науку, культуру, спорт, охорону здоров'я, освіту, надають соціальну допомогу вразливим верствам населення тощо.

Бюджет також має вплив на ефективність господарювання підприємств та організацій. Використовуючи такі бюджетні важелі, як ставки податків, бюджетний контроль та штрафні санкції, держава має вагомий вплив на ці суб'єкти економічних відносин.

Важливою є роль бюджету у розподілі сукупного суспільного продукту та національного доходу.

Дослідження проблем формування доходної частини Державного бюджету України викликає інтерес, насамперед тому, що саме бюджет характеризує рівень економічного розвитку країни, і завдяки правильному здійсненню бюджетного процесу забезпечується економічна і соціальна стабільність та належний життєвий рівень населення. Також очевидним є те, що створення ефективної системи доходів - справа дуже складною насамперед потрібна науково обґрунтована політика доходів держави, яка б враховувала сучасне економічне становище в Україні.

Найбільш проблемною ланкою держбюджету є видатки на соціальну сферу. Це пояснюється тим, що такі установи, як школи, інтернати, лікарні не є прибутковими, а витрати на соціальне забезпечення постійно зростають. Для ефективного розв'язання всіх взаємозалежних економічних та соціальних проблем Україна повинна переорієнтуватися на модель, яка передбачає розширення повноважень Уряду. Такий підхід вимагає від міністрів особливої відповідальності, тому уряд має оцінювати можливості щодо наймання приватних компаній, надання окремих державних послуг та встановлення індикативного рівня цін на деякі товари та послуги.

ВИСНОВКИ

Бюджет - складна економічна категорія. Як економічна категорія, державний бюджет являє собою систему економічних відносин, що складаються в суспільстві в процесі формування, розподілу, та використання централізованого грошового фонду країни, призначеного для задоволення суспільних потреб. Важливою є роль бюджету у розподілі сукупного суспільного продукту та національного доходу. В бюджеті країни акумулюється значна частина новоствореної вартості - національного доходу, розподілюваного і перерозподілюваного у відповідності з ринковими законами суспільного розвитку для забезпечення розширеного відтворення та задоволення загальнодержавних потреб.

З точки зору перспектив формування бюджету, основною закономірністю відтворення в умовах ринку повинна стати тенденція збільшення фонду нагромадження при розподіленні національного доходу України. Це дозволить здійснити більш ціленаправлену інвестиційну політику, укріпити матеріально-технічну базу виробництва і тим самим збільшити доходну частину державного бюджету України.

Найважливіше призначення бюджету - це створення матеріальної основи для реалізації державою своїх функцій: економічної, соціальної, політичної та оборонної.

Сутність державного бюджету як економічної категорії реалізується через його функції: розподільчу, контролюючу, забезпечення існування держави. В умовах реформування економіки України, повязаної з функціонуванням різних форм власності, виникає потреба перегляду характеру і змісту бюджетних відносин. На сьогоднішній день виникають труднощі як із формуванням централізованого фонду коштів держави, так і з його використанням. Ці труднощі зумовлені недосконалістю законодавства України, традиційними, застарілими підходами організації бюджетних відносин. У такій ситуації командно-адміністративні методи управління повністю не вдалося усунути, а нові перебувають на стадії становлення. Зумовлено це повільним процесом реформування системи власності, що докорінно впливає на зміст розподільного і перерозподільного процесів в Україні.

Економічне оновлення об'єктивно потребує зміцнення державного бюджету як основного важеля ефективного розвитку господарства країни, що прагне до соціально орієнтованої економіки. Акумуляція у бюджетній системі значних грошових фондів створює можливість для забезпечення рівномірного розвитку економіки та культури на усій території країни. Бюджет є могутнім інструментом державного управління.

Значення державного бюджету обумовлено не лише обсягом коштів, які зосереджено в ньому. В безпосередньому взаємозв'язку з бюджетом і під його впливом функціонують усі інші ланки фінансової системи.

Наявність бюджету створює можливість для маневрування при розподілі коштів на потреби суспільства з урахуванням їхньої пріоритетності протягом певного проміжку часу.

У майбутньому роль державного бюджету у соціальних процесах зростатиме. Обумовлено це тим, що саме бюджетні кошти у сукупності з позабюджетними фондами є фінансовим підґрунтям для здійснення соціальних перетворень, переходу на новий рівень соціального обслуговування населення. Крім того, державний бюджет покликаний нівелювати соціальні наслідки розшарування громадян за їхніми матеріальними статками, о викликано переходом до ринкових умов господарювання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України від 28.06.1996 № 254/96-ВР, зі змін. і допов. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua

2. Бюджетний кодекс України : Закон України від 8.07.2010 №2456-VI, зі змін. і допов. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua

3. Про Державний бюджет України на 2008 р. : Закон України від 28.12.2007 № 107-VI, зі змін. та допов. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua

4. Про Державний бюджет України на 2009 р. : Закон України від 26.12.2008 № 835-VI, зі змін. та допов. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua

5. Про Державний бюджет України на 2010 р. : Закон України від 27.04.2010 № 2154-VI, зі змін. та допов. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua

6. Про Державний бюджет України на 2011 р. : Закон України від 23.12.2010 № 2857-VI, зі змін. та допов. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua

7. Про Державний бюджет України на 2012 р. : Закон України від 22.12.2011 № 4282-VI, зі змін. та допов. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua

8. Про бюджетну класифікацію : наказ Міністерства фінансів України від 14.01.2011 р. №11, зі змін. та допов. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.minfin.gov.ua

9. Алексєєв І.В. Бюджетна система : навч. посіб. / І. В. Алексєєв, Н. Б. Ярошевич, А. М. Чумак-Голобородько. - К. : Хай-Тек Прес, 2008. - 376 с.

10. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Державні фінанси. К. : Атіка, 2009. - 368 с.

11. Базилюк Г.О. Бюджетний менеджмент. К. : Атіка, 2010. - 265 с.

12. Бескид Й.М. Державний бюджет України // Методичні рекомендації. - Тернопіль. - 2010. - 132 с.

13. Булгакова С.О. Бюджетна система України та Євросоюзу : монографія / С.О. Булгакова, О.І. Барановський, Г.В. Кучер та ін. - К. : КТЕУ, 2009. - 409 с.

14. Бюджетна система : навч. посіб. / С.О. Булгакова, Л. І. Василенко, Л.В. Єрмошенко, Ц.Г. Огонь, Т.О. Масленнікова Т.О. - К. : КНТЕУ, 2003. -- 287с.

15. Бюджетна система : навч. посіб. / Н. Д. Чала, Л. В. Лазоренко. К. : Знання, 2010. 223 с.

16. Бюджетна система : навч. посіб. / К. М. Владимиров, Л. О. Абсава, Л. В. Владимирова, Т. К. Мінза. - К. : Кондор, 2009. - 220 с.

17. Бюджетний менеджмент : навч. посіб. / Л.В. Панкевич, М.А. Зварич, П.Я. Могиляк, Б.І. Хомічак. - К. : Знания, 2011.-- 156 с.

18. Бюджетний менеджмент : підручник / В.М. Федосов, В.М. Опарін, Л.О. Сафонова та ін. ; за заг. ред. В.М. Федосова. -- К. : КНЕУ, 2009. -- 864 с.

19. Василик О.Д. Бюджетна система України : підручник / О.Д. Василик, К.В. Павлюк. -- К. : ЦУЛ, 2012. -- 544 с.

20. Єпіфанов А.О., Сало І.В., Д'яконова І.І. Бюджет і фінансова політика України : навч. посіб. для вузів. - 3-е видання. - К. : Наукова думка, 2011. - 304с.

21. Казначейська система: Підручник / Юрій С.І., Стоян В.І., Мац М.Й. - Тернопіль, 2012. - 394 с.

22. Клець Л.Є. Бюджетний менеджмент : навч. посіб. / Л.Є. Клець. - К. : Центр навч. л-ри, 2009. - 640 с.

23. Мигович Т.М. Роль видатків бюджетів у соціально - економічному розвитку країни / за заг. ред. Мигович Т.М. - К. : Прикаркап. нац. університет, 2012. - 82 с.

24. Опарін В.М. Бюджетна система : навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. / В.М. Опарін, В.І. Малько, С.І. Кондратюк, Г.Б. Коломієць. -- 2-ге вид. -- К. : КНТЕУ, 2005. - 347 с.

25. Організація виконання державного бюджету // Фінанси України. - 2009. - №7. - с. 37-45

26. Пасічник Ю. В. Бюджетна система України та зарубіжних країн : навч. посіб. - 2-ге вид., переробл.і допов. - К. : Знання-Прес, 2003. - 524 с.

27. Пасічник Ю. В. Бюджетна система України : навч. посіб. / Ю.В. Пасічник. -- К. : Знання-Прес, 2011. -- 607 с.

28. Старостенко Г.Г. Бюджетна система : навч. посіб. - К. : ЦУЛ, 2012. - 240с.

29. Фещенко Л.В. Бюджетна система України : навч. посіб. / Л.В. Фещенко, П. В. Проноза, Н. В. Кузьминчук. - К. : Кондор, 2008. - 440 с.

30. Фінанси: підручник. / [С.І. Юрій, В.М. Федосов, Л.М. Алексеєнко та ін.]; за ред. С.І. Юрія, В.М. Федосова. -- К. : Знання, 2011. -- 605 с.

31. Шляхов О.В. Шляхи оптимізації видатків державного бюджету України : підручник / Шляхов О - К. : Донецьк. нац. університет, 2012. - 93 с.

32. Юрій С.І. Бюджетна система України / С.І. Юрій, Й.М. Бескид. -- К. : НІОС, 2011. -- 400 с.

33. Бюджетний моніторинг. Аналіз виконання бюджету за 2008 р. - Режим доступу : http://www.ibser.org.ua

34. Бюджетний моніторинг. Аналіз виконання бюджету за 2009 рік. - Режим доступу : http://www.ibser.org.ua

35. Бюджетний моніторинг. Аналіз виконання бюджету за 2010 рік. - Режим доступу : http://www.ibser.org.ua

36. Бюджетний моніторинг. Аналіз виконання бюджету за 2011 рік. - Режим доступу : http://www.ibser.org.ua

37. Бюджетний моніторинг. Аналіз виконання бюджету за 2012 рік. - Режим доступу : http://www.ibser.org.ua

38. Офіційний сайт Верховної Ради України. - Режим доступу : www.rada.gov.ua

39. Офіційний сайт Міністерства фінансів України. - Режим доступу : www.minfin.gov.ua

40. Офіційний сайт Кабінету Міністрів України. - Режим доступу : www.kmu.gov.ua

41. Офіційний сайт Державного казначейства України. - Режим доступу : www.treasury.gov.ua

ДОДАТКИ

Додаток А

Функціональна класифікація видатків та кредитування бюджету

ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Мінфіну від 14.01.2011 р. №11 із змінами внесеними наказом Мінфіну від 19.09.2011 р. N 1167 від 28.12.2012 р. N 1448

Код	Найменування
0100	Загальнодержавні функції
0110	Вищі органи державного управління, органи місцевої влади та місцевого самоврядування, фінансова та зовнішньополітична діяльність
0111	Вищі органи державного управління, органи місцевої влади та місцевого самоврядування
0112	Фінансова та фіскальна діяльність
0113	Зовнішньополітична діяльність
0120	Економічна допомога зарубіжним країнам
0130	Інші загальні функції державного управління
0131	Управління системою державної служби
0132	Загальнодержавне планування та статистика
0133	Інша діяльність у сфері державного управління
0140	Позицію виключено
0150	Фундаментальні та прикладні дослідження і розробки у сфері державного управління
0160	Проведення виборів та референдумів
0170	Обслуговування боргу
0171	Позицію виключено

Подобные документы

• Аналіз джерел формування доходів державного бюджету України

  Теоретичні аспекти формування доходів державного бюджету, їх сутність, призначення та роль. Класифікація доходів Державного бюджету України, їх склад та джерела формування. Визначення шляхів оптимізації формування доходної частини бюджету України.
  
  курсовая работа [122,5 K], добавлен 13.05.2017
  

• Економічна суть і функції бюджету

  Місце, функції і роль бюджету у фінансовій системі країни. Поняття, склад і структура доходів та видатків державного бюджету, джерела доходів бюджету, видатки та їх класифікація. Характеристика доходів та видатків бюджету України за 2000-2008 роки.
  
  курсовая работа [63,9 K], добавлен 10.04.2013
  

• Формування доходів Державного Бюджету України стан та напрямки розвитку

  Економічна сутність доходів Державного бюджету України і їх роль у розв’язанні проблем економічного зростання. Законодавчо-нормативна база формування доходів Державного Бюджету України. Джерела формування доходів бюджету.
  
  курсовая работа [67,8 K], добавлен 10.04.2007
  

• Державний бюджет України

  Сутність, принципи формування Державного бюджету України. Доходи Державного бюджету України та їх класифікація. Джерела формування доходів Державного бюджету України. Основні напрямки удосконалення чинної системи доходів державного бюджету України.
  
  курсовая работа [40,6 K], добавлен 20.11.2010
  

• Аналіз доходів державного бюджету України

  Основні джерела формування доходів державного бюджету. Аналіз формування дохідної бази державного бюджету України. Проблеми формування податкових доходів держави та шляхи їх вирішення. Використання рейтингової оцінки для оптимізації структури бюджету.
  
  дипломная работа [191,1 K], добавлен 13.11.2013
  

• Аналіз доходів та видатків державного бюджету України

  Структура та динаміка основних надходжень та видатків Державного бюджету за останні чотири роки. Сутність поняття "державний бюджет". Основні проблеми утворення та використання бюджетних коштів. Шляхи оптимізації ефективності управління коштами бюджету.
  
  статья [331,2 K], добавлен 24.04.2018
  

• Склад і структура видатків державного бюджету України

  Загальне поняття та види видатків бюджету. Фінансування державних видатків, суб'єкти фінансування та їх класифікація. Розподіл витрат за економічною характеристикою. Програмна класифікація видатків. Формування та планування витрат державного бюджету.
  
  презентация [17,1 K], добавлен 30.06.2015
  

• Бюджетний процес

  Характеристика регулювання доходів державного бюджету України, нормативні та законодавчі акти, що їх регулюють. Класифікація, затвердження та виконання доходів. Процедура бюджетного планування в Україні. Динаміка доходів і видатків державного бюджету.
  
  курсовая работа [38,0 K], добавлен 20.02.2011
  

• Склад і структура видатків державного бюджету України

  Видатки, їх класифікація. Захищені статті Державного бюджету України. Динаміка видатків бюджету за функціональною класифікацією. Витрати на соціальний захист населенню та міжбюджетні трансферти. Напрямки фінансування, що здійснюються за рахунок бюджету.
  
  презентация [295,9 K], добавлен 30.06.2015
  

• Роль державного бюджету в забезпеченні економічного розвитку регіонів України

  Економічна сутність та природа державного бюджету, роль в системі управління соціально-економічним розвитком суспільства, призначення видатків. Головні шляхи та перспективи зміцнення економічного розвитку регіонів за рахунок коштів державного бюджету.
  
  дипломная работа [157,6 K], добавлен 26.08.2014
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам