Державний бюджет та державний борг в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

СДВНЗ «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

КАФЕДРА МАКРОЕКОНОМІКИ ТА ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

Реферат

з дисципліни «Фінанси»

на тему: «Державний бюджет та державний борг в Україні»

студентки 2-го курсу

спеціальності 6504/1

Дем'яненко Богдани Сергіївни

Науковий керівник

К.е.н., ст. викладач

Усик В.І.

Київ -- 2012

План

Вступ

1. Сутність державного бюджету та державного боргу

2. Сучасний стан державного бюджету та державного боргу України

Висновок

Список використаних джерел

Вступ

Актуальність даної теми полягає в тому, що зараз в Україні гостро стоїть питання про державне фінансування. Зараз окрім того, що існує значний брак коштів у державному бюджеті, Україна має досить великий державний борг. Сучасний розвиток України показує, що саме державний бюджет потребує значних змін на краще.

Бюджетна політика - основа фінансової політики. Державний бюджет України - це головний фінансовий план країни, який віддзеркалює суспільно-економічний стан у державі.

Останнім часом загострилась проблема відповідності між ресурсами держави і потребами у фінансуванні державних програм. Виникнення державного боргу є результатом фінансування дефіциту державного бюджету, який, в свою чергу, відображає перевищення бюджетних видатків над податками, зборами та іншими обов'язковими платежами до бюджету.

У рефераті представлені також останні дані щодо формування державного бюджету України на 2011-2012 рр. Також показана оцінка стану державного боргу України з різних точок хору.

Мата реферату полягає в тому, щоб показати сучасний стан державного фінансування в Україні, а також щоб дослідити стан державного бюджету та державного боргу України на сучасному етапі.

Реферат складається з двох розділів: перший - теоретичний, другий - практичний. В першому розділі представлені теоретичні відомості про державний бюджет та державний борг. В другому розділі показані статистичні дані щодо сучасного стану державного боргу і прогнозів на майбутнє.

1. Сутність державного бюджету та державного боргу

Кожна країна, в тому числі й Україна, з метою найефективніше використати свої фінансові ресурси, активізувати підприємницьку діяльність намагається залучити додаткові капітальні вкладення у роз­виток своєї економіки. Залучення додаткових фінансових ресурсів у формі кредитів є передумовою виникнення державного боргу.

За економічною суттю державний борг визначає економічні відносини держави як позичальника з її кредиторами (резидентами і нерезидентами) щодо перерозподілу частки вартості валового внутрішнього продукту на умовах повернення, строковості та плат­ності.

За умовами залучення грошових коштів розрізняють внутрішній та зовнішній борг.

Внутрішній державний борг -- це сукупність зобовґязань держави перед резидентами, тобто заборгованість держави всім громадянам, які тримають внутрішні державні облігації.

Зовнішній державний борг -- це сукупність боргових зобовґязань держави, що виникли в результаті запозичень держави на зовнішньо­му ринку.

Зовнішній державний борг має такі дві складові:

- борг органів державної влади і управління, який виникає в ре­зультаті залучення кредитів іноземних держав та випуску державних цінних паперів, що розміщуються на міжнародних ринках капіталів. Ця частина державного зовнішнього боргу погашається та обслуго­вується за рахунок коштів Державного бюджету та коштів Національ­ного банку України;

- борг субґєктів господарювання, гарантований Урядом. Він пога­шається та обслуговується субґєктами господарювання -- позичаль­никами. Проте у разі невиконання боргових зобовґязань субґєктами господарювання перед іноземними кредиторами набирає чинності державна гарантія і погашення та обслуговування таких кредитів здійснюється Державним казначейством за рахунок коштів Держав­ного бюджету.

Державний борг можна поділити на дві складові:

- капітальний, який включає всю сукупність боргових зо­бовґязань держави на певну дату;

- поточний, що складається з платежів по зобовґязаннях, які позичальник повинен погасити у звітному періоді.

Погашення та обслуговування державного боргу здійснюється шляхом проведення платежів з виконання боргових зобовґязань перед кредиторами щодо сплати основної суми боргу, відсотків по ній та су­путніх витрат, передбачених умовами випуску державних цінних па­перів, угодами про позику, державними гарантіями та іншими доку­ментами.

Погашення та обслуговування державного боргу може здійснюватися у грошовій формі, а за згодою з кредитором -- шляхом постачання товарів (послуг), заліку зустрічної вимоги та іншими засобами відповідно до чинного законодавства України.

Державний борг можна розглядати з двох боків: з одного боку, державне запозичення сприяє економічному зростанню, а з іншого -борг збільшує навантаження на Державний бюджет. Тому вирішення питання про державний кредит має віднайти оптимальне співвідно­шення між інвестиціями, економічним зростанням та внутрішніми і зовнішніми запозиченнями.

Відстрочення погашення боргу означає перенесення термінів ви­плати заборгованості. За період перенесення погашення боргу випла­та доходів не проводиться.

Реструктуризація боргу являє собою використання зазначених способів коригування боргу в комплексі або частково.

Анулювання боргів означає повну відмову держави від своєї забор­гованості. Водночас авторитет держави залежить від обґєктивності по­зиції держави щодо визнання (невизнання) нею своїх боргів і забезпе­чення їх повного погашення у визначені терміни. Основним завдання сучасної боргової політики України є поступове зменшення боргово­го навантаження бюджету й економіки країни. Великий обсяг боргу держави, зокрема перед зовнішніми кредиторами, створює загрозу фінансовій безпеці держави.

Для оцінки стану державного боргу у міжнародній практиці вико­ристовуються різноманітні показники щодо можливості країни з його обслуговування. Так, Світовий банк виходить з того, що критичним рівнем державного зовнішнього боргу є понад 50% від валового внутрішнього продукту. А за вимогою Маастрихтської угоди держав­ний борг не повинен перевищувати 60% валового внутрішнього про­дукту країни. За оцінками спеціалістів, Україна має середній рівень зовнішнього боргу.

Стан зовнішнього боргу держави можна охарактеризувати за до­помогою таких показників:

· співвідношення зовнішнього боргу до валового внутрішнього продукту (критичний рівень становить 80--100 %). За останні роки для України цей показник становить близько 40%;

· співвідношення планових платежів щодо обслуговування боргу до валютних надходжень держави. Цей показник характеризує лікві­дність позиції економіки країни. Він свідчить про платоспроможність країни на найближчу перспективу (прийнятним вважається значення цього показника на рівні 20--25%). В останні роки для України цей показник становить менше 16%;

· співвідношення дисконтованої вартості боргу й експорту. Цей показник застосовується для оцінки довгострокової платоспромож­ності (критичний рівень 200--250%). За останні роки в Україні цей показник не досягає 60%.

Для поліпшення управління обслуговування зовнішнього і внутрішнього боргу бюджетним кодексом України встановлено, що основний обсяг державного боргу не повинен перевищувати 60% фактичного річного обсягу ВВП України. Крім того, граничні обсяги державного внутрішнього та зовнішнього запозичень України і надання державних гарантій здійснюються в межах, що встановлюються на кожний бюджетний період. Так, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» граничний розмір державно­го внутрішнього боргу України встановлено в сумі 15,57 млрд. гривень та в сумі 1,32 млрд. доларів США, граничний розмір державного зовнішнього боргу України -- в сумі, еквівалентній 8,86 тис. доларів США.

Щоб запобігти кризовій ситуації у сфері державного кредиту, не­обхідно вдосконалювати систему управління державним боргом на основі розробки стратегії управління кредитними зобовґязаннями. Головною метою стратегії державного кредиту, зокрема зовнішнього, є визначення оптимальної структури та обсягу державного боргу з метою зниження вартості обслуговування боргу і мінімізації ризику, який виникає при отриманні кредитів. [1,ст 188]

Державний бюджет є одною із головних ланок фінансової системи. З його допомогою уряд концентрує у своїх руках значну частину національного доходу, перерозподіленого фінансовими методами. У цій ланці зосереджуються найкрупніші прибутки і найбільш важливі в політичному й економічному відношенні витрати.

Трансформаційні процеси, які відбуваються в Україні, набувають усе більшого розвитку. В умовах економічних змін на одному із перших щаблів стоїть питання забезпечення добробуту населення та формування основ подальшого його зростання. Провідну (визначальну) роль у цих перетвореннях займають державні фінанси, зокрема використання ресурсів державного бюджету України.

На первинному етапі формування молодої держави відбувається початкове функціонування нового ринкового середовища, в якому, шляхом ефективного здійснення бюджетного процесу, знаходить відповідне місце задоволення інтересів усіх верств населення. Здійснюючи перерозподільчу функцію, держава через державний бюджет направляє значну частину коштів на фінансування соціальної сфери з метою забезпечення фінансовими ресурсами тих верств населення, які самостійно не в змозі досягти прийнятного рівня власного добробуту. [3, ст. 26]

Практика показує, що уряд не завжди здатний збалансувати свій бюджет за рахунок доходів, що надходять від приватного сектора економіки. Внаслідок цього виникає бюджетний дефіцит, який може фінансуватися за рахунок позик. Ці позики здійснюються переважно за рахунок продажу державних облігацій (облігацій внутрішньої державної позики - ОВДП).

В першу чергу позики можуть надаватися уряду приватним сектором економіки - безпосередньо домогосподарствами або фінансовими посередниками через механізм фінансових ринків. В особливих випадках уряд може запозичувати грошові кошти у центрального банка за рахунок грошової емісії.[ 2, cт. 318]

Існування дефіциту бюджету нерозривно пов'язано із джерелами його фінансування. Вітчизняне законодавство дозволяє приймати дефіцит бюджету за наявності обґрунтованих джерел його фінансування. Джерелами фінансування бюджету можуть бути:

1. Кошти від державних (місцевих) внутрішніх та зовнішніх запозичень.

2. Кошти від приватизації державного майна.

3. Повернення бюджетних коштів з депозитів, надходження внаслідок продажу / пред'явлення цінних паперів.

4. Вільний залишок бюджетних коштів. [4, ст. 118 ]

2. Сучасний стан державного бюджету та державного боргу України

державний бюджет борг фінансування

Останнім часом в Україні відбуваються великі зміни в економічному, політичному та соціальному житті. Однією з головних причин цих змін, на мою думку, є коливання та відсутність стабільності і стовідсоткової впевненості в економіко-політичному житті України.

Сучасний стан державного бюджету та державного боргу України я пропоную проаналізувати поетапно.

Отже, 2011 р:

Дефіцит зведеного бюджету України у четвертому кварталі 2011 року збільшився до 19,9 мільярдів гривень у порівнянні з 17,2 мільярдів гривень у 2010 році.

При цьому, за даними НБУ, у процентному відношенні дефіцит зведеного бюджету залишився на рівні 5,8% від ВВП.

Загалом бюджети всіх рівнів у четвертому кварталі 2011 року були виконані із дефіцитом.

Традиційно найбільший дефіцит був зафіксований у грудні 2011 року - 15,5 млрд гривень, що визначило дефіцит не тільки четвертого кварталу, а й року в цілому.

"Так, дефіцит у 2011 році дорівнював 23,1 мільярдів гривень, або 1,8% ВВП (у 2010 році - 64,7 млрд гривень (без урахування ОВДП-ПДВ - 48,3 млрд гривень). Беручи до уваги суттєві обсяги видатків на обслуговування державного боргу (23,9 млрд гривень), зведений бюджет має первинний профіцит на рівні 0,07% ВВП", - відзначили в Нацбанку.

Основним джерелом фінансування дефіциту залишалися запозичення. Джерела зовнішнього фінансування на тлі тривалої кризи в Європі були майже відсутні.

"Тому уряд саме в четвертому кварталі запровадив нові інструменти на внутрішньому фінансовому ринку: індексовані ОВДП із прив'язкою до курсу долара США та ОВДП, номіновані в іноземній валюті (долари США) (розміщено на 5,6 млрд гривень та 412,9 млн доларів відповідно)", - повідомили в НБУ.

Безпосередньо для фінансування дефіциту було залучено 32,7 млрд гривень.

Приватизаційні надходження становили 11,5 млрд гривень, основна частина яких надійшла ще в першій половині року.

Із метою капіталізації НАК "Нафтогаз України" та банків був здійснений випуск ОВДП в обсязі 21,4 млрд гривень (12,5 млрд гривень та 8,9 млрд гривень відповідно).

Державний та гарантований державою борг України за станом на 31 грудня 2011 року становив 473,1 млрд гривень або 36% ВВП.[6]

2012 р.:

Верховна Рада 22 грудня ухвалила Держбюджет-2012

Держбюджет передбачає доходи на рівні 332,8 млрд гривень і видатки на рівні 358 млрд гривень.

Доходи загального фонду держбюджету-2012 становитимуть 288,177480 млрд гривень, видатки - 312,774238 млрд гривень, доходи спеціального фонду держбюджету - 44,643867 млрд гривень, видатки - 45,236139 млрд гривень.

Граничний дефіцит держбюджету-2012 затверджено на рівні 25,129484 млрд гривень, зокрема дефіцит загального фонду держбюджету - 21,244851 млрд гривень, спеціального фонду - 3,884633 млрд гривень.

Як повідомлялося раніше, з проекту бюджету на 2012 рік зникли графи про медичне обслуговування народних депутатів та керівників органів державної влади. Натомість, їх сховали в графі "надання послуг медичними установами". [7]

Уряд доручив Міністерству фінансів України укласти угоди на зовнішні запозичення у 2012 році.

"Відповідно до частини першої статті 16 Бюджетного кодексу України доручити Міністру фінансів Ярошенку Федору Олексійовичу здійснювати державні зовнішні запозичення та укладати для цього необхідні договори", - йдеться у постанові.

Вiдповiдно до держбюджету-2012, обсяг державних позик прогнозують у сумi 98,5 млрд грн.

28 грудня 2011 року Віктором Януковичом був підписаний Закон про Державний бюджет, який Верховна рада ухвалила 22 грудня.

Як повідомлялося раніше, з проекту бюджету на 2012 рік зникли графи про медичне обслуговування народних депутатів та керівників органів державної влади. Натомість, їх сховали в графі "надання послуг медичними установами".[8]

У держбюджеті задекларований дефіцит у 25,1 млрд грн. Проте ще 31,7 млрд грн. складе прихований дефіцит бюджету. За цим бюджетом країна продовжить жити в борг та набирати нових кредитів - обсяг державних запозичень прогнозується на рівні 98,5 млрд грн., а загалом державний борг зросте до 415,3 млрд грн..

Крім того, бюджет не вирішує питання скасування пільг чиновникам, переконаний Арсеній Яценюк. Опозиція вимагає скасування пільг для всіх можновладців, а не тільки для колишніх народних депутатів, якими вони й так не користуються. Відповідний закон внесений опозиційними депутатами до Верховної Ради. [5]

Висновок

Закінчивши роботу над даною темою, можна зробити висновки щодо проблем і сучасного стану державного фінансування в Україні.

Однієї з основних проблем є відсутність належного законодавчого регулювання бюджетних правовідносин та механізму відповідальності за порушення бюджетного законодавства, що викликає цілий ряд негативних соціально-економічних наслідків.

Проаналізувавши статистику, яка приведена в другому розділі, я зрозуміла, що державний дефіцит у 2012 році в прогнозі становить на 2 млрд грн більше, ніж у 2011 році і на 39,6 млрд грн. менше, ніж у 2010 році.

Державний бюджет на 2012 рік спрямований на реалізацію стратегії переходу «від стабілізації економіки» до «сталого розвитку та забезпечення її конкурентоспроможності» і враховує планування на середньострокову перспективу, соціальну орієнтацію видатків та підтримку інвестиційно-інноваційної моделі розвитку країни.

Державний внутрішній борг України складається із заборгованості минулих років та заборгованості, що виникає знову за борговими зобов'язаннями уряду.

Уряд України прийняв відповідні закони і положення щодо регулювання державного бюджету і зменшення боргу держави. Наприклад, закон «Про Державний бюджет України на 2012 рік».

Отже, підсумовуючи, можна сказати, що для розвитку Україні потрібно позбавлятися від всіх проблем, які вона має зараз у державному фінансування і прямувати до кращого майбутнього шляхом погашення державного боргу.

Список використаних джерел

1. Артус М.М., Хижа Н.М. Бюджетна система України. Навчальний посібник / К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2005.- 220 c. Ст.. 188

2. Савченко А. Г.Макроекономіка: Підручник. -- К.: КНЕУ, 2005. -- 441 с.

3. Гордей О.Д. Роль державного бюджету у забезпеченні росту добробуту населення // Вісник національного університету імені Тараса Шевченка -2002 - №60 - С.28

4. Управління державним бюджетом України : підручник / колектив авторів [заг.

редакція М. О. Азарова]. -- К.: Зовнішня торгівля, 2010. -- 816 с.

Електронні ресурси:

5.http://www.pravda.com.ua/news/2011/12/27/6871171/

6.http://www.pravda.com.ua/news/2012/04/17/6962880/

7.http://tyzhden.ua/News/38674

8.http://tyzhden.ua/News/39377

Размещено на Allbest.ru