Фінанси домогосподарств

Размещено на http://www.allbest.ru/

5

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

домогосподарство фінанси бюджет

В умовах розвитку сучасного ринкового господарства зростає роль домогосподарства як одного з ключових суб`єктів економічних та фінансових відносин.Це пов'язано з тим, що вони, як унікальні соціально-економічні утворення, визначають основу життєдіяльності будь-якого суспільства, починаючи від формування попиту з метою задоволення потреб людини, що формує структуру господарської діяльності та динаміку її розвитку, до того, що саме домогосподарства часто виступають основним постачальником ресурсів, зокрема праці, капіталу, підприємницької здатності в економічну систему.Особливо роль домогосподарств зростає в умовах нестабільності, коли раціональність їх рішень, поведінки безпосередньо впливає на стійкість основних параметрів рівноваги соціально-економічної й фінансової систем; визначає напрями розподілу доходів та їх використання, формування заощаджень та їх інвестиційне спрямування; обумовлює формування вартості основних ресурсів тощо.

Актуальним питання розвитку фінансів домогосподарств є й для вітчизняної економіки.За даними Державної служби статистики України, в 2012 р. налічується близько 17 млн. домогосподарств [31, с. 8], які розпоряджаються лише готівкою в іноземній валюті обсягом понад 50 млрд. дол. [32]. Обслуговування готівкового обігу національної валюти хоча в останній

час й зменшується, проте його вага залишається досить значною - 27,9% (Євросоюз - 9%,Китай - 6,8%, США - 10%, Південна Корея - 2,2%) - поза банківською системою в обігу знаходиться понад 200 млрд. грн. [33] Обсяг депозитів населення в комерційних банках, станом на 1.10.2012 р., досягнув 356,1 млрд. грн. (біля квартального ВВП), з яких половина в національній валюті, а інша - в іноземній [34]. Ці дані свідчать про те, що в умовах дефіциту інвестиційних ресурсів відтворення національної економіки, раціоналізація фінансової поведінки домогосподарств могла б стати важливим поштовхом фінансово-економічної стабілізації національної економіки, особливо враховуючи, що саме фінанси домогосподарств є найменш задіяними, найменш активними суб`єктами фінансової системи України.

Мета роботи. Теоретичне обґрунтування сутності фінансів домогосподарств та системи управління ними, що сприятиме удосконаленню практичної реалізації фінансової поведінки домогосподарств в Україні щодо підвищення їх фінансового потенціалу, розвитку фінансової системи загалом.

Предмет дослідження - економічні відносини домогосподарств з іншими суб'єктами економічної діяльності, зокрема сфера фінансів домогосподарств.

Об'єкт дослідження - домогосподарства України.

Методи дослідження. Дослідження проводилось з використанням економічного, системного і порівняльного методів аналізу та синтезу. При обробці фактичних даних використовувались розрахунково-аналітичні, графічні, економіко-математичні методи та метод рейтингової оцінки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Різні аспекти організації фінансів домогосподарств досліджуються іноземними й вітчизняними вченими. Слід відзначити доробок іноземних авторів Дж.М. Кейнса, А. Маршалла, Ф. Модільяні, В. Радаєва, М. Фрідмана, Дж. Ходжсона. Окремі питання, зокрема характеристика домогосподарства як окремого суб`єкта економічної і фінансової системи, фінансових джерел їх функціонування, моделей фінансової поведінки населення в умовах ринкової економіки, перш за все, заощаджувальної, висвітлюються й в працях вітчизняних науковців О. Василика, О. Ватаманюка, М. Карліна, Б. Карпінського, Т. Кізими, С. Панчишина, С. Юрія. Однак окремі питання, зокрема теоретичного

обґрунтування управління фінансами домогосподарств та його механізму відповідно сучасним умовам розвитку національної економіки, потребують подальшого дослідження.

Домогосподарство, як економічний суб`єкт, слід розглядати, по-перше, як відкриту систему, яка взаємодіє із зовнішнім макрооточенням, реагує на її зміни під впливом сукупності економічних, соціальних, суспільних чинників, а, по-друге, як закриту структуру, якій властиві власні закони, мотиви, закономірності, протиріччя. Але, в будь-якому разі, це утворення, яке представляє сукупність осіб, що мають спільні економічні інтереси, функції, поведінку і джерела фінансування.

Отже, існування домогосподарства як суб`єкта економічної системи безпосередньо пов`язано з його основними функціями, зокрема постачальницькою, виробничою, споживчою, заощаджувальною, реалізація яких визначається формуванням, розподілом й використанням спільного бюджету. Саме це обумовлює основу розвитку фінансів домогосподарств

та необхідність теоретичного обґрунтування принципів й механізму їх реалізації відповідно закономірностям ринкового господарства, згідно з яким поведінка будь-якого суб`єкта визначається економічним вибором в умовах зростаючих потреб і обмежених ресурсів.

1. Фінанси домогосподарств в системі фінансових відносин

Домогосподарства с важливою складовою національної економіки, а фінанси домогосподарств є невід'ємною складовою фінансової системи. З одного боку, домогосподарства постачають фінансові ресурси на фінансовий ринок. Таке постачання реалізується, перш за все, через розміщення накопичених особистих коштів в ті чи інші фінансові інструменти (депозити, цінні папери тощо). З іншого боку, домогосподарства є основним споживачем фінансових ресурсів: при дефіциті власних коштів для здійснення своїх економічних проектів, вони вступають у фінансові відносини з посередниками фінансової системи (банками, кредитними спілками тощо).

Безумовно, фінанси домогосподарств -- один із важливих елементів фінансової системи, оскільки формування і використання фінансових ресурсів населення безпосередньо пов'язане з розвитком інших складових фінансової системи (державних фінансів, фінансів підприємств і установ), розвитком банківської системи, страхування та ін. Фінанси домогосподарств відіграють у такій системі провідну роль, тому що розвиток суспільства у цілому багато в чому підпорядкований забезпеченню інтересів громадян, їх груп та об'єднань.

Фінанси домогосподарств в умовах розвинутих ринкових відносин беруть участь у кругообігу капіталу та охоплюють частину процесу виробництва. Проте, на відміну від фінансів комерційних підприємств і організацій, що мають вирішальне значення у створенні, первинному розподілі та використанні вартості валового внутрішнього продукту і національного доходу, фінанси домогосподарств у сучасних умовах вітчизняної економіки не є пріоритетною ланкою фінансової системи і відіграють епізодичну, хоча і важливу, роль у загальній сукупності фінансових відносин.

Виникнення фінансів домогосподарств відбувається на другій стадії відтворювального процесу -- стадії розподілу вартості валового внутрішнього продукту. Члени домогосподарства отримують первинні доходи у вигляді заробітної плати, доходів від здійснення підприємницької діяльності, від особистого підсобного господарства, від власності. Участь домогосподарств у вторинному розподілі (перерозподілі) валового внутрішнього продукту і національного доходу реалізується при сплаті членами домогосподарств податків та інших обов'язкових платежів, завдяки чому вони набувають права отримувати вторинні доходи у вигляді пенсій, стипендій, допомог, інших трансфертних платежів (рис. 1).

Домогосподарства підтримують численні й різноманітні фінансові зв'язки з усіма секторами економіки, тому аналіз фінансового стану домогосподарств неможливо здійснювати ізольовано від фінансів інших секторів економіки, особливо від фінансів держави.

Отже, фінанси домогосподарств -- сукупність економічних відносин, що виникають при утворенні, розподілі та використанні грошових доходів, заощаджень і грошових фондів громадян та їх сімей з метою задоволення особистих потреб домогосподарств.

Рис.1. Формування первинних і вторинних доходів домогосподарств

Фінанси домогосподарств функціонують у грошовій формі, тому що грошові доходи у вигляді заробітної плати, пенсій та допомог, а також натуральні доходи, оцінюються у національній грошовій одиниці. Оскільки розподіл та використання доходів домогосподарств здійснюються у грошовій формі з використанням фондів грошових коштів, то фінанси домогосподарств мають всі ознаки фінансових відносин.

Соціально-економічна сутність фінансів домогосподарств виявляється через розподільну, регулюючу, контрольну та інвестиційну функції. У більш загальному вигляді ці функції відповідають двом основним завданням: забезпеченню життєвих потреб сім'ї і розподілу.

Функція забезпечення життєвих потреб домогосподарства визначає реальні умови життя членів домогосподарства і залежно від типу економічної системи (адміністративно-командна, ринкова, змішана) володіє різними характеристиками.

Розподільна функція втілюється у тому, що національний дохід, який припадає на частку окремого домогосподарства, розподіляється між усіма його членами (як неповнолітніми, так і працюючими або непрацюючими), тим самим забезпечуючи безперервність процесу відтворення робочої сили як одного з факторів виробництва. При цьому суб'єктами є всі його члени, а об'єктом -- наявний дохід домогосподарства -- частина сукупного доходу, що залишається у розпорядженні після сплати податків та інших обов'язкових платежів. На практиці розподільна функція фінансів домогосподарств реалізується у відносинах між певним домогосподарством та іншими сферами або ланками фінансової системи (зокрема бюджетами, позабюджетними фондами, фінансами підприємств), утворюючи первинні і вторинні доходи; а також у межах одного домогосподарства у процесі розподілу сукупного доходу домогосподарства між його членами, формуючи таким чином відокремлені грошово-фінансові міні-фонди.

Домогосподарство є окремим суб'єктом господарювання, у якому рівень життя його членів повністю залежить від доходу, що під впливом певних факторів може збільшуватись або зменшуватись. Це зумовлює необхідність контролю як за зміною величини, так і цільовим використанням доходу в межах різних фондів, що є відображенням контрольної функції фінансів домогосподарств.

Узгодження економічних інтересів різних учасників домашнього господарства забезпечується їхнім регулюванням, під яким мається на увазі можлива зміна частини отриманого доходу, що припадає на одного члена домогосподарства. Отже, фінансам домашнього господарства властива ще одна важлива функція -- регулююча, яка підтримує збалансований розвиток домогосподарства як економічної одиниці. У країнах з розвиненою ринковою економікою важливою функцією фінансів домогосподарств є інвестиційна, яка зумовлена тим, що домогосподарства є одним із важливих постачальників фінансових ресурсів для економіки, де чверть національних заощаджень формується саме за рахунок заощаджень громадян. Участь фізичних осіб в інвестиційних процесах в Україні характеризується доволі низьким рівнем, незначні обсяги тимчасово вільних коштів (заощаджень) населення спричинені низьким рівнем доходів, який обумовлює незначну схильність до заощаджень та значну недовіру до інститутів заощадження (банків, інвестиційних компаній, недержавних пенсійних фондів, страхових компаній), низький рівень розвитку ощадних інституцій тощо. Всі зазначені вище функції фінансів домогосподарств взаємозалежні і взаємопов'язані, діють одночасно, доповнюючи одна одну, і по-різному реалізуються кожним домогосподарством, маючи неповторну природу.

Домогосподарство, діючи як мікросистема всередині економічної системи держави, зіставляє безліч власних індивідуальних рішень з нагальними потребами, тому за таких умов особливо важливі кількісна та якісна оцінки наявних у розпорядженні домогосподарства фінансових ресурсів, що є визначальною складовою його автономії.

1.1 Суть і поняття фінансів домогосподарства

Для розуміння сутності фінансів домогосподарств, важливо визначитись із категорією "домогосподарство". Під домогосподарством в економічній науці розуміють суб'єкт економічної діяльності, економічну одиницю, яка складається з однієї чи кількох осіб, об'єднаних потребою здійснення спільної господарської діяльності з метою задоволення власних споживчих потреб, а також постачання трудових, матеріальних, фінансових та інших ресурсів на відповідні ринки. Члени домогосподарства можуть бути родичами, але наявність сімейних зв'язків між ними не обов'язкова. Важливою ознакою є та, що членів домогосподарства поєднує спільне місце проживання, спільна житлова площа і спільні господарські потреби. В Україні, наприклад, лише близько 1 % домогосподарств формують особи, не пов'язані родинними зв'язками, тому можна сказати, що в сучасних економічних умовах поняття "домогосподарство" та "сім'я" є практично тотожними. Є різноманітні визначення домогосподарств, проте найбільш вживане таке: домогосподарство -- сукупність фізичних одиниць -- резидентів, що мають спільні економічні інтереси, функції, поведінку і джерела фінансування. При проведенні Всеукраїнського перепису населення 2001 р. використовувалось визначення домогосподарство як сукупності осіб (або однієї особи), які спільно проживають в одному житловому приміщенні (його частині), ведуть спільне господарство (мають спільні витрати на утримання житла, харчування тощо), повністю або частково об'єднують та витрачають кошти: ці особи можуть перебувати у родинних стосунках або не перебувати в них. З погляду системи національних рахунків, домогосподарства є одним є одним із п'яти інсти-туційних секторів національної економіки (поряд з нефінансовими та фінансовими корпораціями, сектором загального державного управління та некомерційними організаціями). Система національних рахунків дає визначення домогосподарства як невеликої групи людей, що проживають в одному помешканні, повністю або частково об'єднують свої доходи і майно, спільно споживають певні види товарів і послуг. Загальним у всіх цих визначеннях є спільне проживання та спільний побут. Спільне проживання і ведення побуту передбачають спільні витрати, тобто члени домогосподарства повинні мати спільний бюджет для задоволення своїх потреб (при цьому наявність споріднення або свояцтва не передбачається). Сектор домашніх господарств у рамках його економічної діяльності поділяють на підсектори: наймані працівники; роботодавці; самостійно зайняті працівники; отримувачі доходу від власності та трансфертів.Згідно з аналізом моделі кругообігу домогосподарство можна визначити як економічну одиницю, яка складається з однієї або кількох осіб, постачає економіку ресурсами і використовує отримані кошти для задоволення матеріальних та інших потреб (рис. 2.).

Рис. 2. Домогосподарства в економічному кругообігу ресурсів у секторах економіки

З огляду на те, що у сім'ях живе близько 85 % людей і домогосподарство, на відміну від сім'ї, може складатися з однієї особи, можна стверджувати, що у домогосподарствах проживає фактично все населення країни.

В Україні налічується близько 17,5 млн домогосподарств, з яких більше 12 млн (понад дві третини) проживає у містах, 5,5 млн -- у сільській місцевості. Цікавим є той факт, що, незважаючи на тривалий процес скорочення чисельності населення в Україні, кількість домашніх господарств збільшується. Ймовірно, це відображає тенденції до відокремлення молодих сімей, зростання кількості розлучень і, як наслідок, зменшення кількості осіб в одному домогосподарстві.

Роль домогосподарств в економіці України важко переоцінити. Скажімо, частка домогосподарств у виробництві продукції сільського та лісового господарства становить понад 60 %, торгівлі -- 15, будівництва -- 10, рибальства -- 6 %. Частка домогосподарств у кінцевому використанні валового внутрішнього продукту становить близько 55 %.

Основна характеристика сектору домогосподарств в умовах ринкової економіки полягає в тому, що цей сектор є основним споживачем ринкових та не-ринкових продуктів і послуг, а також власником факторів виробництва (земля, праця, капітал). Він Сформує пропозицію робочої сили і попит на матеріальні блага та послуги, в обмін отримує дохід, одна частина якого споживається, а інша зберігається у формі заощаджень або може бути використана як інвестиції. Домогосподарство як специфічний суб'єкт господарювання має відповідну мету, яка за своєю значимістю поділяється на головну (стратегічну) і проміжну, підпорядковану головній (тактичну). Загальна мета ведення домогосподарства -- досягнення високого рівня облаштування домашнього побуту і підвищення матеріального достатку. Інші цілі домогосподарства можуть відрізнятися залежно від ціннісних орієнтацій, ресурсів і можливостей сім'ї. Головною метою домогосподарства можуть бути: розвиток будь-якого виду до-могосподарської діяльності, організація індивідуального підприємництва, накопичення сімейних заощаджень, будівництво житла, купівля автотранспорту тощо. При цьому проміжна (тактична) мета ставиться задля досягнення головної (стратегічної).

Фінанси домогосподарств -- це регульовані у визначеному правовому полі за допомогою спеціальних методів, прийомів та інструментарію потоки коштів через мікрорівневу систему грошових фондів, які забезпечують функціонування і розвиток людей як фізичних осіб, їх економічну діяльність з метою придбання житла, підтримання здоров'я, здобуття освіти, отримання пенсії, забезпечення інших аспектів людської діяльностіДомогосподарства, які мають надлишкові кошти, можуть виступати на фінансовому ринку як покупці фінансових активів, домогосподарства, що мають дефіцит коштів для здійснення своїх проектів, виступають як позичальники фінансових ресурсів.Участь домогосподарств в економічних відносинах з приводу купівлі різного роду фінансових активів на ринку залежить від рівня доходності та ризику останніх. Зважуючи на всі переваги та ризики розміщення особистих заощаджень, домогосподарства здійснюють певний економічний вибір. На сучасному фінансовому ринку портфель придбаних фінансових активів домогосподарств є досить диференційованим і включає в себе як найменш, так і найбільш ризикові та доходні інструменти. Водночас, з розвитком ринкової економіки удосконалюються фінансові інструменти, які використовуються домогосподарствами. На сьогодні найбільш поширеними формами розміщення домогосподарствами своїх надлишкових коштів є депозитні рахунки в комерційних, ощадних банках та кредитних спілках. Ці фінансово-кредитні установи постійно підвищують якість наданих домогосподарствам депозитних послуг, забезпечують їх відповідними гарантіями та прийнятними відсотками. Це сприяє залученню домогосподарств саме до депозитних операцій, водночас зменшує їх участь на фондовому ринку. У сучасних умовах розвитку вітчизняної економіки домогосподарство як економічна одиниця господарювання стає дедалі вагомішим суб'єктом фінансових відносин, взаємодіючи з державою, підприємствами і організаціями, а також інститутами фінансового ринку. Взаємозв'язок фінансів домогосподарств з державними фінансами виявляється перш за все у сплаті податків фізичними особами до бюджету та державних цільових фондів, а також у формі грошових виплат (пенсії, допомоги, фінансування послуг і пільг), що здійснюються з бюджету і відповідних фондів. Взаємозв'язок фінансів суб'єктів господарювання і домогосподарств реалізується з використанням цінних паперів як джерела фінансування розвитку підприємств. Однак невиплата дивідендів, яка уже стала звичною практикою останніх років в Україні, блокує участь домогосподарств в інвестиційному процесі і нівелює це джерело поповнення сімейного бюджету. Вплив фінансів домогосподарств на страхування в межах фінансової системи України характеризується великою часткою обов'язкового страхування і надзвичайно малою часткою добровільного страхування, а також низьким рівнем страхових премій і відшкодувань у бюджеті сім'ї. Фінанси домашнього господарства (домогосподарства), як і фінанси суспільства в цілому, являють собою економічні грошові відносини з формування і використання фондів грошових коштів з метою забезпечення матеріальних і соціальних умов життя членів цього господарства та їх відтворення. Будучи ланкою у фінансовій системі на рівні окремої сім'ї, вони виступають первинним елементом соціально-економічної структури суспільства. На відміну від фінансів комерційних підприємств і організацій, що мають вирішальне значення у створенні, первинного розподілу і використання вартості валового внутрішнього продукту (ВВП) і національного доходу, фінанси домогосподарства поки не стали пріоритетним ланкою фінансової системи і відіграють підпорядковану, хоча і важливу роль у загальній сукупності фінансових відносин. [19 с.64]

1.2 Функції фінансів домогосподарств

Сутність фінансів домашніх господарств знаходить свій вияв у функціях. Соціально-економічна сутність фінансів домогосподарств виявляється через розподільну, регулюючу, контрольну та інвестиційну функції. У більш загальному вигляді ці функції відповідають двом основним завданням: забезпеченню життєвих потреб сім'ї і розподілу: 1) Про забезпечення життєвих потреб домогосподарства (зокрема сім'ї) - це початкова і головна функція фінансів домогосподарства, вона створює реальні умови існування членів даного господарства. Розвиток ринкових відносин суттєво вплинуло на форму прояву цієї функції - так, в період натурального господарства продукція, створювана членами господарства, задовольняла їх потреби, і обмін надлишками продукції виникав рідко, в невеликій кількості і по сусідству. [24 с.36] У результаті товарно-грошових відносин, появи, а потім і розширення ринку сталося: розширення матеріальних, соціальних, культурних та інших потреб домашніх господарств, створення і зростання грошових коштів домогосподарств; виникнення грошового фонду - бюджету домашнього господарства, призначеного для забезпечення матеріальними благами. 2) Розподільча функція - це первинний розподіл національного доходу і формування первинних доходів господарства, коли створюються первинні доходи у вигляді зарплати, пенсій, допомог. У цей же час, кошти усередині домогосподарства розподіляються між членами господарства через формування, розподіл і використання грошових фондів. Доходи, що створюються в ході такого перерозподілу, повинні забезпечити відповідність між матеріальними та фінансовими ресурсами господарства і, перш за все між розміром грошових фондів та їх структурою, з одного боку, і обсягом та структурою засобів виробництва і предметів споживання - з іншого. Ця функція включає три послідовні щаблі: формування, розподіл і використання грошових фондів. Обидві функції фінансів домашнього господарства взаємопов'язані і діють одночасно, доповнюючи один одного. Слід зазначити, що фінансові відносини домашнього господарства включають в себе дві групи:

- відносини між даною господарською одиницею і іншими ланками фінансової системи (державними фінансами, бюджетами та позабюджетними фондами, і фінансами комерційних організацій), створюючи первинні доходи у вигляді заробітної плати, пенсій, допомог і т.п.;

- відносини між членами домогосподарства, коли кошти розподіляються і відокремлюються, створюючи відокремлені грошові фонди. Відокремлення коштів всередині домашнього господарства не змінює власника.

Домогосподарство є окремим суб'єктом господарювання, у якому рівень життя його членів повністю залежить від доходу, що під впливом певних факторів може збільшуватись або зменшуватись. Це зумовлює необхідність контролю як за зміною величини, так і цільовим використанням доходу в межах різних фондів, що є відображенням контрольної функції фінансів домогосподарств.

Узгодження економічних інтересів різних учасників домашнього господарства забезпечується їхнім регулюванням, під яким мається на увазі можлива зміна частини отриманого доходу, що припадає на одного члена домогосподарства. Отже, фінансам домашнього господарства властива ще одна важлива функція -- регулююча, яка підтримує збалансований розвиток домогосподарства як економічної одиниці.

У країнах з розвиненою ринковою економікою важливою функцією фінансів домогосподарств є інвестиційна, яка зумовлена тим, що домогосподарства є одним із важливих постачальників фінансових ресурсів для економіки, де чверть національних заощаджень формується саме за рахунок заощаджень громадян. Участь фізичних осіб в інвестиційних процесах в Україні характеризується доволі низьким рівнем, незначні обсяги тимчасово вільних коштів (заощаджень) населення спричинені низьким рівнем доходів, який обумовлює незначну схильність до заощаджень та значну недовіру до інститутів заощадження (банків, інвестиційних компаній, недержавних пенсійних фондів, страхових компаній), низький рівень розвитку ощадних інституцій тощо.

Всі зазначені вище функції фінансів домогосподарств взаємозалежні і взаємопов'язані, діють одночасно, доповнюючи одна одну, і по-різному реалізуються кожним домогосподарством, маючи неповторну природу.

1.3 Класифікація домогосподарств

Все різноманіття домашніх господарств прийнято класифікувати залежно від географічних, демографічних, соціально-економічних характеристик, у тому числі:

- територіально-регіональна приналежність (вид регіону, природно-кліматичні умови, місце розташування поселення та ін);

- демографічний стан (склад сім'ї, вік і т.д.);

- рівень дохідності (середньодушовий дохід, основні джерела доходів і т.д.);

- майновий потенціал (характер житла, наявність дачі, земельної ділянки, засобів механізації праці, робочої худоби і т.д.);

- соціальний стан (зайнятість членів домогосподарства, посаду, сфера діяльності, вид власності і т.д.);

- трудовий потенціал (кількість працездатних в домогосподарстві, рівень освіти, професійної підготовки його членів і т.д.).

Наведена класифікація не є єдиною і універсальною. Залежно від характеру розв'язуваної задачі вона може бути змінена, розширена, деталізована або, навпаки, скорочена.

Фінанси домогосподарств класифікуються за різними ознаками. За найпоширенішою схемою фінанси домогосподарств поділяються залежно від факторів і джерел доходів, У цьому разі розрізняють:

-- оплату найманої праці;

-- доходи від особистого підсобного господарства та промислів, а також від надання послуг;

-- соціальні трансферти;

-- доходи від тіньової та напівлегальної економіки.

Також поділяють фінанси домогосподарств за складом груп. У яких можливе формування загальних об'єднаних фінансових потоків (доходів, фондів, видатків). Наприклад:

-- фінанси одинаків (неодружена молодь, холостяки, розведені, вдівці та ін.);

-- фінанси родин, домогосподарств -- часткових і повних (чоловік і жінка, їхні діти й батьки);

-- фінанси укрупнених родин (основна родина, далекі родичі, утриманці, а також у зв'язку з появою забезпечених родин, хатньої робітниці, вихователі й ін.).

Фінанси домогосподарств характеризуються структурою видатків за їх соціальною значущістю:

-- фінанси життєзабезпечення (підтримки життя, умов існування й відновлення працездатності);

-- фінанси професійного й соціального розвитку й поновлення трудових ресурсів (утворення, підвищення культурного рівня, виховання й навчання дітей);

-- фінанси поліпшення умов життя й середовища перебування (умов роботи, відпочинку, проживання);

-- фінанси соціальних пріоритетів (добровільне або необхідне створення й підтримка адекватного соціального іміджу).

В усіх зазначених вище схемах структури фінансів домогосподарств можливе докладне знання їх загальних доходів.

Доходи домашніх господарств. В умовах ринкової економіки чітко охарактеризувати обсяг і структуру доходів домогосподарств досить складно. Є дві позиції:

1) наймана праця, й особисті господарства, й індивідуальні промисли вважаються своєрідним видом бізнесу й належать до структури підприємницьких фінансів. У цьому разі до складу фінансів населення входять хіба що соціальні трансферти (пенсії й допомоги інвалідам тощо);

2) до фінансів домогосподарств належать усі доходи й видатки окремої особистості або групи людей, і фактично всі види підприємницьких доходів і видатків входять до складу фінансів домогосподарств і включаються в цю сферу.

Наприклад, за типами доходів домогосподарств розрізняють заробітну плату, виплати й доплати, виручку від реалізації товарів і майна, відсотки, дивіденди, курсові різниці, пенсії, допомоги, спадщини, подарунки та ін.

Формування доходів домогосподарств відбувається майже у всіх сегментах ринку: на ринку трудових ресурсів (заробітна плата й інші виплати, компенсаційні, стимулювальні платежі), ринку товарів (доходи від реалізації товарів власного виробництва, творчості, від продажу майна тощо), фінансовому ринку (доходи від фінансових, фондових, валютних інвестицій, компенсаційно-інвестиційні доходи).

В умовах ринкової економіки активну роль у доходах населення відіграють фінансово-кредитні інститути, фондовий ринок, що дають змогу отримувати додаткові доходи кредитного й інвестиційного характеру (відсоток з банківських вкладів, відсотки й дивіденди з боргових та пайових цінних паперів, позитивні курсові різниці з операцій з фінансовими інструментами).

Утворення фондів домогосподарств. Доходи домогосподарств, потрапивши в розпорядження осіб, які приймають рішення щодо їх використання, групуються у фонди.

За формами утворення фонди у фінансах домогосподарств можуть бути у такому вигляді:

-- незафіксованому (без спеціальної концентрації й обмеження);

-- фізично обмеженому (суми грошей, що зберігаються окремо);

-- документально зафіксованому (рахунки, в тому числі цільові, цінні папери та ін.).

Комерційні й ощадні банки беруть активну участь у формуванні й підтримці режиму фондів домогосподарств у формах документарної фіксації під час надання індивідуальних сейфів, трастових послуг, залучення коштів на різні рахунки. Однак нестабільність фінансового ринку, брак системи страхування приватних заощаджень, невисокі гарантії збереження й повернення вкладень призводять до того, що кошти домогосподарств різного призначення зберігаються в будинках, квартирах, інших приміщеннях і місцях, що зменшує їх потенційну інвестиційну ефективність, а іноді й зумовлює фізичне знищення.

За цільовим призначенням і функціями фонди домогосподарств поділяються на:

-- фонди життєзабезпечення (харчування, необхідний одяг, житло, ліки);

-- фонди розвитку (навчання та ін.);

-- фонди відновлення (відпочинок);

-- фонди поліпшення середовища перебування (житло, дачі та ін.);

-- фонди формування й підтримки іміджу (престижний одяг, коштовності тощо);

-- резервні фонди (непередбачені випадки, обов'язкові платежі).

Обсяги коштів, що концентруються у відповідних фондах, форми їх утворення, структуризація системи грошових фондів домогосподарств залежать від обсягів, періодичності, стабільності доходів, особливостей професійних занять населення, соціокультурних факторів, асортиментів і цін на товарних ринках, умов проживання в конкретних регіонах.

Видатки домашніх господарств. Сформовані доходами домогосподарств і згруповані у фондах ресурси використовуються під впливом внутрішніх мотивів і зовнішніх факторів, утворюючи видатки домогосподарств.

Видатки домогосподарств також значно диверсифіковані й розрізняються за низкою ознак. Наприклад, за роллю, яку вони відіграють у фінансах домогосподарств, вирізняють:

-- споживчі (придбання товарів і послуг);

-- виробничі (у звичайне або розширене відтворення особистого виробництва, промислів, творчості);

-- інвестиційні (у кредитну систему або фондовий ринок). Велике значення має величина видатків, їхня структура та динаміка окремих статей.

У зв'язку з цим привертають увагу постійні та змінні за величиною видатки, фіксовані (постійні або умовно постійні), видатки, що зменшуються та знижуються. Розрізняють видатки і за такими ознаками:

-- на життєзабезпечення (харчування, одяг, житло та ін.);

-- на забезпечення простого відтворення в особистих господарствах (сировина, матеріали, ремонт устаткування);

-- професійний розвиток (навчання, освіта);

-- поліпшення умов життя (меблі, машини, дачі);

-- захист від ризиків (страхування, технічний захист та ін.).

Можливо також виокремлення видатків періодичних, разових і випадкових, циклічних, сезонних або присвячених до конкретних дат, а також із урахуванням різних факторів як загального (клімат, природні умови, національні традиції, політичний устрій, економічний розвиток країни), так і особистого (вік, релігія, спосіб життя) характеру.

Отже, включення фінансів домогосподарств у фінансову систему дає змогу аналізувати процеси, що відбуваються в ній, комплексніше, а отже, й ефективніше.

2. Аналіз формування бюджету домогосподарств України в 2010-2012 рр.

Розподіл і перерозподіл національного доходу завершується формуванням бюджету домогосподарства (сім'ї). Як було сказано в одній із попередніх тем, домогосподарство становить собою економічну одиницю, яка складається з одного або більше осіб, які ведуть спільне господарство, що забезпечує економіку факторами виробництва і використовує зароблені кошти для поточного споживання товарів та послуг і заощадження з метою задоволення своїх потреб .

Домогосподарство виконує в економіці три основні функції:

функцію споживання, оскільки є споживачем кінцевих матеріальних та нематеріальних благ, а саме задоволення його потреб виступає природною метою виробництва;

функцію постачання факторів виробництва (робочої сили, а іноді і засобів виробництва) підприємствам, які здійснюють їх поєднання з метою створення матеріальних і нематеріальних благ;

функцію заощадження, оскільки частина доходу домогосподарства, яка не використовується впродовж поточного періоду на споживаній, за певних обставин може стати джерелом фінансування розвитку економіки.

Розподіл і перерозподіл національного доходу завершується формуванням бюджету домогосподарства (сім'ї). Як було сказано в одній із попередніх тем, домогосподарство становить собою економічну одиницю, яка складається з одного або більше осіб, які ведуть спільне господарство, що забезпечує економіку факторами виробництва і використовує зароблені кошти для поточного споживання товарів та послуг і заощадження з метою задоволення своїх потреб .

Домогосподарство виконує в економіці три основні функції:

функцію споживання, оскільки є споживачем кінцевих матеріальних та нематеріальних благ, а саме задоволення його потреб виступає природною метою виробництва;

функцію постачання факторів виробництва (робочої сили, а іноді і засобів виробництва) підприємствам, які здійснюють їх поєднання з метою створення матеріальних і нематеріальних благ;

функцію заощадження, оскільки частина доходу домогосподарства, яка не використовується впродовж поточного періоду на споживаній, за певних обставин може стати джерелом фінансування розвитку економіки.

Однак провідною виступає функція споживання. На обсяги споживання домогосподарства роблять вплив розміри його бюджету і рівень цін на матеріальні і нематеріальні блага. Бюджет домогосподарства - це всі грошові надходження, що їх отримують з різних джерел усі члени родини. Для переважної частини домогосподарств основним джерелом формування бюджету є заробітна плата. У структурі бюджету домогосподарств України в 2010-2012рр. вона становить майже 80%.

Важливим джерелом формування доходів домогосподарства є особисте допоміжне господарство, яке має місце як в умовах капіталізму, так і в умовах соціалізму. Його ведуть трудящі за умови, що заробітна плата за основним місцем роботи є недостатньою для існування сім'ї. У структурі доходів домогосподарств України питома вага доходів від особистого допоміжного господарства в кінці 90-х років становив 5-10%, що втричі більше порівняно з кінцем 80-х років.

Джерелом доходу домогосподарства можуть бути надходження від індивідуальної трудової діяльності, виплати за паєм членам кооперативів та дивіденди, якщо в сім'ї є члени акціонерних товариств. Основним джерелом доходів власників промислового, торгового, позичкового і земельного капіталу є відповідно промисловий прибуток, торговий прибуток, позичковий відсоток і земельна рента.

Важливим джерелом доходів домогосподарства є виплати і пільги суспільних фондів споживання, про що йшлося вище. У даному випадку лише уточнимо, що грошові виплати із суспільних фондів споживання (пенсії, стипендії, дотації, допомоги, тощо) використовуються населенням так само, як і заробітна плата. У той час, як пільги, що їх отримує населення за рахунок суспільних фондів споживання, не мають грошової форми. їх отримують у вигляді безкоштовного медичного обслуговування, безкоштовної освіти, дотування витрат на житло тощо У структурі доходів домогосподарств нашої країни виплати і пільги із суспільних фондів споживання становлять 10-15 відсотків.,

Бюджет домогосподарства є засобом задоволення потреб населення. У міру його зростання не тільки більш повно задовольняються потреби сім'ї, а й істотно змінюється сама система потреб. Відповідно змінюється і структура витрат бюджету домогосподарства. Як свідчить досвід індустріально розвинених країн, у зміні структури витрат бюджету домогосподарства спостерігаються такі основні тенденції:

скорочення частки коштів, які використовуються на харчування;

зростання питомої ваги витрат на купівлю промислових товарів, оплату соціально-культурних і побутових послуг;

зростання питомої ваги коштів, що їх заощаджує населення;

істотне збільшення частки доходів, які використовуються на сплату податків та платежів.

Ці тенденції, за винятком останньої, є позитивними. Вони свідчать про підвищення життєвого рівня населення.

Правда, в нашій державі в останні роки намітилися деякі відхилення від загальних тенденцій зміни структури використання бюджету домогосподарств. Зокрема, майже вдвічі зросла питома вага витрат на харчування та оплату податків і платежів та відповідно зменшилася та частка коштів, яка використовується на купівлю промислових товарів, оплату соціально-культурних і побутових послуг. Суттєво зменшилась і та частина бюджету домогосподарства, припадає на сімейні заощадження. Поява згаданих тенденцій свідчить про зниження життєвого рівня населення. Адже зростання в структурі бюджету домогосподарства витрат на харчування має місце тоді, коли цей бюджет є недостатнім для задоволення інших потреб.

Бюджет домогосподарства не повинен бути нижче ніж прожитковий мінімум. Прийнято розрізняти фізіологічний прожитковий мінімум і соціальний прожитковий мінімум. Соціальний прожитковий мінімум, крім мінімального задоволення фізичних потреб, включає і витрати на мінімальних духовний та соціальні запити. Соціальний прожитковий мінімум є нижньою межею бідності, малозабезпеченості.

Соціальний прожитковий мінімум має враховуватися при встановленні мінімального рівня доходів домогосподарства та мінімальних розмірів заробітної плати, пенсій, стипендій та інших виплат і пільг. У більшості країн соціальний прожитковий мінімум гарантується державою шляхом встановлення мінімальної заробітної плати, пенсії, допомоги, тощо. У нашій країні офіційно затверджений рівень мінімальної заробітної плати, пенсії, стипендії та деяких інших виплат, і допомагає набагато нижче не тільки за соціальний, а й за фізіологічний прожитковий мінімум.

Верхньою межею бідності є мінімальний споживчий бюджет. Він висловлює в грошовій і натуральній формах той обсяг споживання життєвих благ, який є мінімально достатнім для фізичного та розумового розвитку людини і забезпечення простого відтворення її життя і працездатності. Він визначається в середньому на душу населення на підставі системи "споживчий кошик". На жаль, затверджений в нашій країні мінімальний споживчий бюджет є менше не тільки за верхню, а й за нижню межу бідності. Він не забезпечує простого відтворення життя і працездатності людини. І як наслідок, сьогодні в країні мають місце бідність, вимирання та моральна деградація населення. Встановлення сімейних доходів нижче прожиткового мінімуму суперечить Конституції України, зокрема статті 48, де вказується, що "кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло".

Бюджет домогосподарства та його структура зазнають впливу Державної регуляції. Це вплив здійснюється передусім шляхом Регуляції особистих доходів населення, оскільки держава:

- встановлює мінімальну заробітну плату, пенсію, стипендію та інші, допомоги та виплати;

- здійснює індексацію доходів населення;

- встановлює ставки податків і платежів, прямо чи опосередковано регулює ціни на предмети споживання.

Всі ці заходи, якщо вони здійснюються в інтересах населення, представляють собою соціальний захист. Іншими словами, соціальний захист включає у себе комплекс соціально-економічних заходів держави, підприємств, організацій, місцевих органів влади, спрямованих на захист населення від безробіття, зростання цін, знецінення трудових заощаджень та інших негативних наслідків ринкової трансформації економіки.

У результаті кругообігу фінансових ресурсів домогосподарства можуть задовольняти свої особисті потреби сьогодні і в перспективі на майбутнє. Фінансові ресурси домогосподарства формують безпосередньо бюджет домашнього господарства (табл. 1). За своїм матеріальним змістом бюджет домогосподарства, - це форма утворення і використання фонду грошових коштів цього господарства, він об'єднує сукупні доходи членів домогосподарства та витрати, що забезпечують їх особисті потреби. Коштів бюджету домашнього господарства постійно не вистачає в зв'язку з розширенням потреб членів господарства. Нестача коштів бюджету змушує учасників домогосподарства, крім продажу робочої сили на основному місці роботи і отримання оплати праці за трудовими договорами, вести особисте підсобне господарство, здійснювати індивідуально-трудову і підприємницьку діяльність, здавати нерухомість і предмети тривалого користування в оренду, набувати і реалізовувати цінні папери і т.п. [22 с.356]

У рамках бюджету формуються відокремлені грошові фонди: - Індивідуальні - для окремих членів сім'ї та використовуються на придбання різних товарів, розваги, навчання, медобслуговування і т.п.;

- Спільний - для покупки товарів загального користування (телевізор, холодильник, плита, електропобутові прилади і т.д.); - Накопичення та забезпечення (резервний фонд) - для майбутніх капітальних витрат (покупка нерухомості - будинки, квартири, землі, транспорту; формування первісного капіталу для комерційної діяльності).

Таблиця 1. Бюджет домашнього господарства

ДОХОДИ	ВИТРАТИ
Заробітна плата. Підприємницький дохід. Доходи від власності (рента, відсоток, дивіденд, орендні платежі). Державні трансфертні платежі (пенсії, стипендії, допомоги, безкоштовні послуги охорони здоров'я та освіти). Доходи з інших джерел.	Соцстрахування. Податки. Споживання (товари першої необхідності, престижні товари, предмети розкоші). Інвестиції в людський капітал. Добровільні пожертви і внески в громадські організації. Інші витрати. Заощадження.

2.1 Доходи домогосподарств України в 2010-2012 рр.

Ресурси домогосподарств - сукупність активів, що перебувають у розпорядженні громадян і використовуються з метою забезпечення їх діяльності. Ресурси громадян включають грошові доходи, вартість продукції з особистого підсобного господарства, пільги та субсидії, суму використаних заощаджень, залучених позик, повернених домогосподарству боргів, а також інших надходжень. Складові сукупних ресурсів домогосподарств відображено на рис. 3.



Рис. 3 Структура сукупних ресурсів домогосподарств

Розрізняють номінальні, наявні та реальні наявні доходи громадян. Номінальні доходи охоплюють обсяги доходів, одержаних домогосподарством у грошовій формі в поточному періоді. Наявні доходи - це та сума грошових доходів, яка використовується домогосподарствами на придбання споживчих товарів та оплату послуг. Величина наявних доходів є меншою за суму номінальних доходів на величину податків і зборів. Реальні наявні доходи визначають, ґрунтуючись на сумі наявних доходів громадян з урахуванням індексу інфляції.

Грошові доходи домогосподарств охоплюють всі грошові та натуральні (визначені в грошовому еквіваленті) надходження, що одержують члени домогосподарства у звітному періоді. До них, зокрема, належать: оплата праці, доходи від підприємницької діяльності та самозайнятості; проценти; дивіденди, надходження від продажу цінних паперів, нерухомості, особистого та домашнього майна; продукції підсобного господарства; соціальна допомога, пенсії, стипендії, грошова допомога від родичів та ін. Структура доходів домогосподарств відображена на рис. 4.



Рис. 4 Структура доходів домогосподарств

Заробітна плата - доходи, одержані громадянами від участі в господарській діяльності як найманих працівників. Прибуток є формою реалізації участі громадян у проведенні підприємницької діяльності. Доходи від власності зводяться до коштів, одержаних від володіння матеріальними і нематеріальними (враховуючи фінансові) активами. До поточних трансфертів належать пенсії, стипендії, субсидії, державна допомога та інші види виплат. До цієї групи відносять також державні кошти, спрямовані на забезпечення соціального захисту населення. Це, зокрема, надання послугу сферах охорони здоров'я, освіти, культури та ін. До інших доходів зараховують доходи, одержані від підсобного господарства, надання послуг населенню, гонорари, аліменти та ін. Структуру доходів населення України у 2010 р. подано в табл. 2.

Таблиця 2. Структура доходів населення України в 2010 р.

Вид доходу	у відсотках
Доходи, всього	100
У т. ч.: -- заробітна плата	43,83
-- прибуток і змішаний дохід	15,75
-- доходи, одержані від власності	2,80
-- соціальні допомоги та інші одержані поточні трансферти	37,62

Формування і використання фінансових ресурсів громадян відображається в бюджеті домогосподарств. Дохідна частина бюджету громадян формується за рахунок доходів та одержаних позик. Витрати бюджету пов'язані з фінансуванням діяльності громадян.

Ресурси громадян формуються за рахунок різних джерел. Вони поділяються на дві групи: власні кошти та позики. Власні кошти - це ті грошові кошти та інші активи, які перебувають у власності громадян (домогосподарств) і використовуються з метою зміни структури фінансових ресурсів. Наприклад, коли домогосподарство має на рахунку в банку певну суму грошових коштів, а потім використовує її на придбання цінних паперів, грошові кошти перетворюються на інші активи. При цьому структура фінансових ресурсів громадян змінюється, а їх загальна вартість залишається незмінною. Власними коштами є також доходи, що одержує громадянин (домогосподарство) від участі в підприємницькій діяльності, проведення інвестиційних операцій, у вигляді оплати праці та ін.

Позики - це ті кошти, які громадянин отримує за умов повернення. Вони можуть використовуватися з метою формування ресурсів громадян. При цьому змінюється як структура ресурсів, так і їх загальна вартість. Та слід звернути увагу на те, що в таких випадках виникає заборгованість громадянина за одержаними в позику коштами. Вона підлягає погашенню в установлені терміни згідно з умовами позики.

До власних джерел формування ресурсів громадян належать:

- Доходи, які громадянин одержує від участі в господарському процесі як найманий працівник. Такі доходи включають: заробітну плату, премії, додаткові виплати, надбавки, подарунки та ін.

- Грошові кошти, які громадянин отримує від здійснення підприємницької діяльності. Це - підприємницький дохід, прибуток, премії та доплати.

- Доходи від власності на майно. Вони виникають при передачі майна в спадщину, в оренду, при його продажу та ін. До цієї групи доходів зараховують орендну плату, роялті, доходи від продажу, доходи, отримані при одержанні спадщини та ін.

- Надходження від інвестиційної діяльності. Це - доходи, які одержують громадяни у вигляді процентів, дивідендів, спекулятивних прибутків та ін.

- Доходи, що отримують громадяни у формі соціальних виплат державними чи недержавними інститутами. До таких доходів належать: пенсії, стипендії, субсидії, трансферти, допомога та ін.

- Інші доходи, з-поміж яких: виграші та призи, знайдене майно, аліменти, гонорари, подарунки, перекази та ін.

До складу позик належать:

- кредити, одержані у фінансових установах;

- товарно-матеріальні цінності, одержані на умовах кредиту або відстрочення платежу;

- грошові кошти, одержані від інших громадян за умов позики;

- інші кошти, які одержані на умовах позики.

Життєвий рівень населення в цілому та окремих його верств, структура доходів і витрат, споживання товарів та послуг залежать від рівня матеріальної забезпеченості, чисельності домогосподарств та інших соціально-економічних аспектів й умов життя домогосподарств.Так, сукупні ресурси домогосподарств за 2012 р. порівняно з 2011 р. збільшилися на 809,6 грн або на 44,9 %. При цьому частка грошових доходів із 2010 р. збільшилася на 18,3 % і становила 86,4 % від загальної суми доходів, що є позитивною тенденцією. Як видно з табл. 2.1, за період, що аналізується, у структурі грошових доходів частка, що припадає на оплату праці (+8,9 %), збільшилися доходи, які отримують від підприємницької діяльності та самозайнятості (+2,5 %), а також пенсії, стипендії, допомоги та субсидії, надані готівкою (+8,1 %). Меншу частку в структурі грошових доходів посіли доходи від продажу сільськогосподарської продукції (--0,7 %) та грошова допомога від родичів, інших осіб та інші грошові доходи (-0,5%).

Таблиця 2.1. Структура грошових доходів домогосподарств(у сер за місяць, 1 д/г).

Доходи домогосподарств характеризуються такими основними показниками:

- грошові доходи домогосподарства, які складаються з суми грошових та натуральних (в грошовій оцінці) надходжень, одержаних домогосподарством як на регулярній основі, так і разово у вигляді оплати праці, доходів від підприємницької і самостійної трудової діяльності, доходів від власності, надходжень від продажу нерухомості, майна, продукції особистого підсобного господарства, худоби, продуктів, отриманих в порядку самозаготівель, а також соціальних допомог, пенсій, стипендій, грошових допомог, інших грошових доходів;

- загальні доходи домогосподарства включають грошові доходи, вартість спожитої продукції, отриманої з особистого підсобного господарства або в порядку самозаготівлі (за винятком матеріальних затрат на її виробництво), вартість подарованих домогосподарству продуктів харчування, суму пільг та субсидій на відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, на придбання скрапленого газу, твердого, рідкого палива, а також - суму пільг на оплату санаторно-курортних путівок, послуг міжміського транспорту та зв'язку;

- сукупні ресурси домогосподарства, які складаються із загальних доходів, використаних заощаджень, приросту позик, кредитів, взятих домогосподарством, а також - повернених домогосподарству боргів. Цей показник відображає потенційні ресурси домогосподарства, отримані у відповідному періоді, незалежно від джерел їх надходження.