Оподаткування підприємств в Україні

Система бюджетування податків підприємства складається з бюджетів окремих податків, які сплачуються підприємством, і генерального (зведеного) бюджету податків, у якому відображаються планові показники всіх податкових платежів підприємства. При цьому в підприємств, які застосовують загальну систему оподаткування, бюджет податку на прибуток ґрунтується на показниках бюджетів податків, які включаються до валових витрат підприємства й ПДВ³, а бюджет ПДВ -- на даних бюджету податку на прибуток. Система бюджетів підприємства, яке застосовує спрощену систему оподаткування (єдиний податок) може містити в собі бюджети: єдиного податку; внесків у Фонди соціального страхування; податку із власників транспортних засобів; податку на додану вартість (для платників ПДВ); внесків, нарахованих на суму дивідендів; збору за забруднення навколишнього природного середовища тощо.

На основі бюджетів окремих податків складається генеральний (зведений) бюджет податків, дані якого включаються до бюджету адміністративних витрат і використовуються при складанні фінансових бюджетів підприємства.

Результатом бюджетування податків є також податковий платіжний календар, у якому вказуються суми планових податкових платежів із граничними строками їх сплати.

Після одержання фактичних даних про податкові платежі підприємства за звітний період аналізують відхилення прогнозних показників бюджетів податків від фактичних, які можуть бути обумовлені дією внутрішніх і зовнішніх факторів. До внутрішніх факторів можна віднести зміну прогнозних даних, на підставі яких складалися бюджети податків, податкової політики підприємства (наприклад, упровадження на підприємстві заходів податкового планування), що спричиняє зміну прогнозних даних бюджетів податків. До зовнішніх факторів, насамперед, слід зарахувати зміну порядку оподаткування в періоді, що також впливає на відхилення показників бюджетів податків.

Бюджетування податків, як і бюджетування в цілому, ґрунтується на певних принципах, єдиний підхід до визначення яких сьогодні поки ще не вироблений. [24]

Розглянемо вказані принципи більш детально.

Принцип системності означає, що бюджетування податків повинно мати системний характер. Це означає, що, по-перше, бюджети податків слід скоординувати з усіма бюджетами підприємства (бюджетом виробництва, продажу, витрат на збут і т.п.), по-друге, бюджети податків окремих підрозділів підприємства слід зв'язати й скоординувати з генеральним (зведеним) бюджетом податків підприємства.

Принцип участі означає, що в розробці бюджетів податків повинні брати участь всі співробітники підприємства, яких стосуються заходи бюджетування податків.

Принцип безперервності полягає в тому, що процес бюджетування податків повинен здійснюватися безупинно, при цьому раніше розроблені бюджети податків необхідно постійно аналізувати й коригувати з урахуванням змін законодавства.

Принцип гнучкості передбачає, що бюджети податків мають складатися таким чином, щоб згодом їх можна було відкоригувати залежно від непередбачених обставин (наприклад, зміни законодавства).

Принцип точності означає, що бюджети податків мають бути точними, конкретизованими й деталізованими тією мірою, якою це дозволяють зовнішні й внутрішні фактори (умови).

Слід вказати, що наведені принципи мають враховуватися при розробці будь-яких заходів щодо бюджетування податків.

Бюджетування податків має низку відмінних рис, які виражаються, зокрема, в тому, що для визначення сум планових податкових платежів окрім вартісних показників операційних бюджетів підприємства необхідно мати дані щодо форм майбутніх договірних взаємин підприємства, які визначаються керівництвом при сприянні юридичного відділу підприємства.

Таким чином, у бюджетуванні податків використовується інформація практично всіх підрозділів підприємства.

Специфіка бюджетування проявляється також у тому, що в процесі господарської діяльності підприємства, як правило, сплачуються кілька видів податкових платежів, розрахунок яких ґрунтується на різних показниках діяльності. Наприклад, для визначення податку із власників транспортних засобів використовують дані про склад транспортних засобів, які перебувають на балансі підприємства, комунального податку - показники чисельності працівників підприємства й т. п.. причому при розрахунку деяких податкових платежів можуть використовуватися дані про суми інших податкових платежів.

В нашому випадку ми вважаємо доцільним скласти бюджет зі сплати фіксованого сільськогосподарського податку на 2010 рік. Сума податку, в першу чергу, залежатими від площ та категорій земельних угідь, які будуть використовуватися підприємством і процесі провадження діяльності. Також сума податкових платежів залежатиме від нормативної грошової оцінки земельних угідь та ставок фіксованого сільськогосподарського податку, які визначаються за даними Державного Комітету України по земельних ресурсах та згідно закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок".

Бюджет фіксованого сільськогосподарського податку складається на підставі даних бюджету капітальних інвестицій та інформації про земельні ділянки, які перебувають у власності підприємства на момент складання бюджету підприємства. Розрахунок річної суми ФСП, нарахованого підприємству ТОВ АФ "Хоружівка" на 2010 рік проведений у таблиці 3.2. Кінцевий бюджет фіксованого сільськогосподарського податку із зазначенням кінцевих строків сплати нарахованих сум податку показаний у таблиці 3.3.

Таблиця 3. 2 - Розрахунок річної суми ФСП, нарахованого ТОВ АФ "Хоружівка" на 2010 рік

Таблиця 3. 3 - Бюджет сплати ФСП ТОВ АФ "Хоружівка у 2010 році"

Податковий менеджмент у діяльності підприємства має надзвичайно велике значення, адже, податки на практиці є важливим інструментом економічного регулювання, ефективним важелем впливу на більшість бізнес-рішень, часто змушуючи керівників кардинально змінювати тактику дій компанії. Але, оскільки податки є одним з найпоширеніших інстументів впливу в руках держави, то одного корпоративного податкового менеджменту недостатньо для ефективного регулювання економічної активності і функціонування сектору. Саме тому держава повинна приймати безпосередню участь розробці і постійному удосконаленні механізму оподаткування сільського господарства. Такі цілі можуть бути досягнені шляхом залучення досвіду оподаткування в країнах, де сільське господарство функціонує більш ефективно.

3.2 Зарубіжний досвід оподаткування аграрного сектору економіки

Система оподаткування сільського господарства в індустріальних країнах є важливим інструментом державного регулювання аграрного сектору економіки. У всіх країнах сільське господарство підлягає оподатковуванню, але оподаткування аграрного сектора у всіх країнах має ряд відмінних від загального оподаткування характеристик:

- сільське господарство у всіх країнах користується пільговим податковим режимом.

- податки в сільському господарстві підрозділяються на федеральні й місцеві (обласні, общинні, комунальні й ін.). При цьому, якщо податки федерального рівня в аграрному секторі однотипні, то місцеві податки істотно можуть розрізнятися, і визначаються завданнями даного регіону, його специфічним географічним положенням, станом місцевого бюджету. Надходження від федерального податку розподіляються між федеральним і місцевим рівнем. Обласний або місцевий податок залишаються відповідно в обласному й місцевому бюджетах.

- діючі податки істотно диференційовані. Податки платять всі юридичні й фізичні суб'єкти оподаткування, але підходи до суб'єктів оподаткування досить розрізняються залежно від рівня одержуваного доходу, вікових характеристик, індивідуального або колективного характеру організації виробництва (так, кооперативні форми ведення сільськогосподарського виробництва, у багатьох країнах користуються значними податковими пільгами) [31].

Податковий механізм в аграрному секторі є гнучким і мобільним і досить швидко пристосовується до умов економічного життя, що змінюються. При збереженні стабільними загальних принципів національного й галузевого оподаткування, періодично підлягають модифікації ставки, бази оподаткування, порядок диференціації податків. Більше того, гнучка система податкових ставок у багатьох країнах використовується як інструмент стимулювання розвитку галузі.

Основними податками в сільському господарстві практично всіх країн є прибутковий податок (на доходи фізичних й юридичних осіб) і земельний податок. На ці два основних податки у всіх розвинених країнах доводиться приблизно від 70-85% всіх надходжень від прямих податків, що сплачують сільськогосподарські виробниками.

Так само, як й в інших галузях економіки, прибутковий податок в сільському господарстві підрозділяється на два види: податок на доходи фізичних осіб і доходи корпорацій (або юридичних осіб). Порядок виплати й ставки прибуткового податку встановлюються на федеральному рівні у всіх країнах. Проте, відповідно до законодавства більшості країн, надходження від сплати прибуткового податку розподіляються в певній пропорції між федеральним бюджетом, бюджетами середнього рівня (області, бюджет земель, департаментів, штатів й ін.) і місцевими бюджетами [3].

У всіх розвинених країнах прибутковий податок на фізичних осіб диференційований. При цьому, сільськогосподарські виробники користуються додатковими податковими пільгами в порівнянні з особами, зайнятими в інших галузях економіки. Основними відмінностями від загального порядку оподаткування є:

- зниження основної ставки податку. Наприклад, у Німеччині ставка прибуткового податку на фізичних осіб у сільському господарстві становить 3% проти 18% на доходи поза сільським господарством;

- введення неоподатковуваного податкового мінімуму. Наприклад, в Італії мінімальний оподатковуваний розмір доходу для сільськогосподарських кооперативів і кооперативів по переробці сільськогосподарської продукції в 2.5 рази вище, ніж для інших кооперативів;

- зниження оподатковуваної частини доходу за рахунок попередніх відрахувань. Наприклад, у Німеччині крім відрахувань, що поширюються на всіх громадян країни встановлене спеціальне відрахування для осіб, що одержують доходи від сільського й лісового господарства. Пільгове оподаткування в Німеччині поширюється на спільний доход чоловіка й жінки, отриманий від сільськогосподарської діяльності. Оподатковуваний доход чоловіка й жінки ділиться навпіл, податок нараховується з половини доходу, а потім його сума подвоюється. Цей порядок знижує прогресивність оподаткування;

- виведення з оподаткування ряду надходжень (виплати у фонд соціального страхування, допомоги на дітей, витрати на профосвіту та ін.);

- особливий режим розрахунку капітальних витрат для підрахунку витрат виробництва. У США, наприклад, фермерам дозволялася прискорена амортизація основних фондів (ця податкова пільга діяла до початку 90-х рр.). Витрати на придбання засобів виробництва дозволялося віднімати з виручки від реалізації безпосередньо в рік покупки, а не в рік використання. Крім того, іншим прикладом податкових пільг на капітальні вкладення є фіксоване відрахування (6-10%) із суми, що підлягає оподатковуванню від вартості нових капвкладень, зроблених у рік сплати податку.

- особливий режим ведення бухгалтерії для дрібних фермерів. Дрібні фермери ведуть спрощену бухгалтерію, що приводить до певної недооцінки одержуваних доходів і являє собою податкову пільгу [37].

При сплаті податку на доходи юридичних осіб також передбачаються податкові пільги. Основний підхід тут полягає в тому, щоб уникнути подвійного оподаткування, а також, щоб надати певні податкові пільги знову створюваним кооперативним структурам у сільському господарстві. В Італії протягом перших 10 років з моменту створення сільськогосподарські й кооперативи по первинній переробці сільськогосподарської продукції звільняються від сплати податку на доходи юридичних осіб і місцевого податку на доходи. Після закінчення 10 років діяльності кооперативу ставка місцевого податку на прибуток кооперативів становить 15%, а податку на прибуток корпорацій - 25% за винятком місцевого податку.

Практично у всіх країнах, щоб виключити подвійне оподаткування, що виникає від сплати податку з фізичних осіб, що є членами кооперативу або іншого корпоративного об'єднання, діє спеціальна система заліку, при якій податок з розподіленого прибутку корпорації враховується при оподатковуванні фізичних осіб. Так, в Італії всі кооперативи, що діють у сільському господарстві й первинне переробці сільськогосподарської продукції, звільняються від подвійного оподаткування: вони не сплачують місцевий доход на податки й податок на доходи корпорацій.

Слід зазначити, що в системах країн з розвинутою ринковою економікою практикується податковий фаворитизм стосовно фермерів. Він проявляється в особливих методах оцінки вартості землі й будівель, знижених рівнях оподаткування, виключення з оподатковуваних сум вартості машин й устаткування, призначених для обробки ґрунту, наданні знижок по податках або навіть грантах для оплати податків й інших пільг. Щоб стимулювати інвестування фермерського капіталу в технологічні нововведення, у податковому законодавстві багатьох країн передбачаються податкові знижки на приріст інвестицій; бюджетна компенсація податкових виплат на цю суму й ін. Фермер може скористатися однією з пільгових умов оподаткування, якщо освоює новації, які вписуються в рамки державних або регіональних програм. Податок на індивідуальний доход нараховується в результаті визначення сумарного річного прибутку, одержуваного із всіх джерел, і оподатковуваного податком доходу. Прибутковим податком обкладають як сільськогосподарські доходи, так і доходи родин фермерів, отримані від побічної діяльності. При нормальному оподатковуванні доход, що підлягає оподаткуванню, обчислюється на основі даних бухгалтерської звітності. Нормативний метод вирахування податків передбачає визначення оподатковуваного доходу з використанням розрахункових даних про діяльності ферми. У ФРН, Франції, Італії найбільш широке застосування одержав нормативний метод оподаткування, яким охоплено 60-80% загальної кількості ферм. У Франції розрахунок суми доходу, що підлягає оподатковуванню, провадиться по нормативному методу виходячи з даних земельного кадастру, середніх показників вартості продукції, витрат виробництва, урожайності сільськогосподарських культур і продуктивності худоби.

У Німеччині при нормативному методі оподаткування використовується поняття фіскальної вартості господарства. При розрахунку фіскальної вартості й податку фермер декларує оброблювану площу, земельну площу орендованих і зданих в оренду земель. Виплати, пов'язані з орендою землі й техніки, а також витрати на погашення кредитної заборгованості віднімаються з оподатковуваного доходу.

У США фермерським господарствам дозволяється інвестувати до 25% оподатковуваного прибутку в пріоритетні напрямки виробничого розвитку без сплати податку на вкладений капітал. До них ставляться грунто- і водоохоронні заходи, культуро-технічні роботи, модернізація виробничих і господарських об'єктів.

У ряді країн передбачена компенсація з національних бюджетів частини податкових платежів на приріст інвестицій на проведення заходів, що входять у державні аграрні програми.

У США, Великобританії, Німеччині, Франції й ряді інших країн все більше поширення знаходить пролонгація податкових платежів на приріст капіталу. Фермерам, що приймають участь у державних аграрних програмах, надається можливість затримувати виплату податку на суму збільшення капіталовкладень до завершення інвестиційного процесу. Розмір податків зменшується на відсоток інфляції, а їхня сума рівномірно розподіляється по роках. Так, у Великобританії вартість закуплених протягом звітного фінансового року техніки й устаткування, витрати на зведення виробничих будівель й удосконалювання виробничого процесу на фермі, а також одержання великої позички ставиться до капітальних витрат. Вони списуються з дохідної частини бюджету протягом амортизаційного періоду. Амортизаційні відрахування на будови можуть нараховуватися з розрахунку 4%, а сільгосптехніки - 25 % у рік. Тим самим на весь зазначений період знижується податкова ставка й стимулюється заміна застарілої техніки й технологій. При одержанні субсидій на будівництво амортизаційні відрахування нараховуються на чисту вартість будівлі без обліку субсидій.

У Канаді балансова вартість землі й будов визначається по нижньому можливому рівні щоб зробити податкове навантаження мінімальним й позбавити фермера спокуси віддати землю під промислове несільськогосподарське використання.

У Російській Федерації в цей час доходи визнаються касовим методом, тобто на дату надходження коштів на рахунки в банках або в касу, одержання іншого майна (робіт, послуг) і майнових прав, а також погашення заборгованості іншим способом [31].

Введення в Україні фіксованого сільськогосподарського податку стало досить прогресивним кроком і достатньо сильно спростило сільгоспвиробникам провадження їх діяльності, але державі необхідно й надалі знижувати податкове навантаження сільгоспвиробників і сприяти розвитку підприємництва в агропромисловому секторові. Враховуючи доцільність введення сільськогосподарського податку, слід сказати, що він має ряд недоліків. В першу чергу - неефективне використання підприємствами наданих пільг, яке фактично гальмує розвиток сільського господарства. Ще одним недоліком цього механізму оподаткування є відсутність прив'язки суми податку до фінансових результатів діяльності. Ці недоліки потрібно вирішувати шляхом модернізації механізму стягнення податків з підприємтв АПК.

3.3 Удосконалення механізму оподаткування сільськогосподарських підприємств як одного з факторів розвитку агропромислового сектору економіки

Одна з головних причин неефективності української податкової системи полягає в тому, що при її формуванні в основу покладався принцип лінійності, який розуміється як наявність однобічної залежності величини податкової ставки від суми податку. Пріоритет лінійності, з одного боку, і недосконалість податкового законодавства з іншого - істотні передумови того, що в Україні на сьогодні сформувалася стійка система ухилення від оподаткування, перебороти яку найближчим часом навряд чи вдасться. Слід зазначити, що зростання ставки оподаткування прибутку підприємств призводить до тих основних негативних наслідків, що й зростання прогресії оподатковування доходів громадян: зниження капітальних вкладень, інвестицій, приховування доходів. Для розв'язання цієї проблеми необхідна кардинальна реформа податкового законодавства.

Якщо відмовитися від принципу лінійності, то можна запропонувати регресивне оподаткування прибутку підприємств. Суть у тому, що при його оподаткуванні можна використовувати систему ставок податку, причому ставка податку повинна зменшуватися за умови збільшення розміру об'єкта оподаткування. Тоді розмір податку збільшився б при зниженні ставки за рахунок зростання розміру прибутку.

Співвідношення між зниженням ставки і збільшенням прибутку необхідно підібрати таким чином, щоб зниження ставки не на багато відставало від зростання прибутку і щоб абсолютний розмір податку збільшувався. Це відповідало б інтересам держави.

Але, з іншого боку, це відставання між зниженням ставки і збільшенням прибутку має бути обґрунтованим і достатнім, щоб такий підхід в оподатковуванні відповідав би й інтересам платників податків, не применшуючи їхніх стимулів до підприємницької діяльності і не зменшуючи частини прибутку, що залишається в їхньому розпорядженні.

З огляду на вищесказане залежність між ставкою податку на прибуток і темпом зростання прибутку можна виразити формулою:

(формула 3.1)

де С_П - ставка податку на прибуток у звітному періоді;

С^б_П -- ставка податку на прибуток у базовому періоді (25%);

К_Г -- коефіцієнт гальмування ставки податку на прибуток (0<К_Г<1);

К_ш -- коефіцієнт регулювання швидкості зниження ставки податку на прибуток.

У пропонованій формулі (3.1) дуже важливе значення має коефіцієнт гальмування: від його величини залежить ставка податку на прибуток. Цей коефіцієнт ні в якому разі не може бути менший за нуль, тому що в цьому разі система оподатковування буде не регресивною, а прогресивною, тобто при зростанні маси прибутку збільшуватиметься ставка податку, а це суперечить економічним інтересам платників податків. Цей коефіцієнт також не може бути більший за одиницю, тому що в цьому разі ставка податку знизиться швидше, ніж зросте величина прибутку, а при цьому податкові надходження до бюджету знижуватимуться. Це суперечить економічним (фіскальним) інтересам держави. Тому даний коефіцієнт може змінюватися у межах від нуля до одиниці. Причому, чим він ближчий до нуля, тим більшою мірою враховуватимуться інтереси держави. Якщо ж коефіцієнт наближається до одиниці, то більшою мірою враховуються інтереси платників податків.

Коефіцієнт регулювання швидкості зниження ставки податку на прибуток можна обчислити так:

(формула 3.2)

де П_зв, П_б і П_поп -- відповідно прибутки звітного, базового і попереднього періодів.

У цьому разі проглядається прагнення підприємств відобразити при податковому звіті у періоді, що передує звітному, занижений прибуток. Ця маніпуляція відразу значно знизить ставку податку. Щоб нівелювати цю можливість, у моделі використовується така формула К_ш:

, (формула 3.3)

Коефіцієнт гальмування К_г у взаємодії з коефіцієнтом регулювання швидкості зниження ставки податку на прибуток можна К_ш дає змогу установити мінімальну ставку податку на прибуток, якої може досягти платник податків. Це випливає з формули (3.1), трансформованої з урахуванням формули (3.3):

, (формула3.4)

Різниця П_зв -- П₆ у чисельнику коефіцієнта К_ш стимулює платника податку нарощувати прибуток. При значному збільшенні прибутку П_зв дріб

.

Тоді формула (3.4) набирає вигляду:

, (формула 3.5)

Наприклад, при К_Г = 0,7 мінімальна ставка податку на прибуток, якої можна досягти, дорівнює 9%.

Коефіцієнт гальмування К_Г доцільно взяти різним для різних галузей промисловості. Чим більша рентабельність виробництва, тим меншим має бути коефіцієнт гальмування. У такий спосіб держава може підтримувати пріоритетні напрями господарства країни.

Отже, зробимо розрахунки згідно вищевказаної моделі із внесенням до неї деяких корективів. Дані розрахунки є умовними і враховують лише прогнозовані темпи росту виробництва, але разом з тим відображають всі позитивні наслідки розробленої системи регресивного оподаткування. Будемо розглядати систему фіксованого сільськогосподарського податку не як окрему систему оподаткування, а як систему пільг наданих державої сільгоспвиробникам, виходячи зі специфіки їх діяльності.

В даному випадку прийнято, що сума наданих пільг розраховується як різниця між нарахованим податком на прибуток (врахування інших податків та зборів будуть посилювати ефект) та сумою нарахованого фіксованого сільськогосподарського податку.

Сума яка буде спрямовуватися на розширення виробництва взята як 50% суми наданих державою пільг. За рахунок неї збільшується чистий дохід підприємства в наступному періоді. Такий механізм розрахунку був використаний як мінімально можливий. Тобто, підприємство, як мінімум, може нарощувати обсяги виробництва за рахунок наданих пільг. Можливі варіанти використання коштів на інноваційний розвиток підприємства або вкладення їх в основні фонди лише посилюватимуть ефект від введення цього механізму нарахування податку.

Розмір чистого прибутку збільшується на суму реінвестованих коштів з урахуванням рентабельності виробництва в попередньому періоді. Тобто, якщо узагальнити, можна вважати, що у і+1 періоді підприємство запускає у виробництво суму, яка дорівнює 50% наданих дежавою пільг. Такий підхід дозволяє більш об'єктивно оцінити корисність реінвестованого прибутку і не завищити його рентабельність в майбутньому. В якості базисного періоду був взятий 2007 рік.

Таблиця 3. 4 - Розрахунок податкових платежів ТОВ АФ "Хоружівка" за регресивної системи оподаткування

Отже, провівши відповідні розрахунки згідно запропонованої моделі, можемо бачити, що паралельно зі збільшенням чистохо доходу підприємства відбувається збільшення прибутку до оподаткування. Така зміна була, перш за все, зумовлена постійнм зростанням рентабельності діяльності підприємства з 20% у 2007 році до 35% у періоді і+6.

Оскільки вважається що підприємство поступово нарощує обсяги виробництва, то зростає площа земельних угідь, які знаходяться у користуванні підприємства, а значить зростає розмір фіксованого сільськогосподарського податку, тобто фактичнв надходження до боджету. У 2007 році надходження до бюджету зі рахунок сплати ФСП складали 27,17 тис. грн., а у періоді і+6 вже 31,43 тис.грн. За рахунок постійного зростання обсягу реалізації і прибутку до оподаткування, зріс також показник обсягу наданих державою пільг. Таким чином, обсяг коштів, спрямованих на розширення дільності збільшився з 357,82 тис грн у 2007 році до 428,88 тис грн.

Тобто, введення даної моделі оподаткування буде достатньо обґрунтованим як для підприємства (зважаючи на суму прибутку, що залишається після оподаткування), так і для держави в цілому (зважаючи на суму податкових надходжень до бюджету). Більше того, провівши додатковий аналіз, можна оцінити позитивний ефект для економіки в цілому, виходячи зі збільшення ВВП країни.

Але потрібно враховувати ті обмеження, які існують для введення даної моделі. Першим таким обмеженням стає обов'язковість реінвестування частини прибутку у діяльність підприємства. Цю проблему можна вирішити прийняттям пакету нормативних документів із встановленням норми такого реінвестування. Також важливою є проблема можливих зловживань щодо регресії ставки оподаткування через подання неправильної звітності.

Тобто, введення такої модернізованої системи оподаткування в Україні можливе, але для цього потрібно підвищувати рівень культури ведення бізнесу, чого, на жаль, на даний момент не спостерігається.

ВИСНОВКИ

Практика сьогодення свідчить про низький рівень ефективності вітчизняної моделі оподаткування підприємств, її неадекватність умовам функціонування ринкового господарства. Саме тому питання оподаткування прибутку підприємств сьогодні знаходиться в числі важливих фінансово-економічних проблем, від позитивного вирішення якого значною мірою залежить доля трансформаційних процесів в Україні.

Податки є однією з найважливіших фінансових категорій. Історично це найдавніша форма фінансових відносин між державою і членами суспільства. Саме виникнення держави спричинило появу платежів та внесків до державної скарбниці для фінансового забезпечення виконання державою її функцій.

Податки - це обов'язкові платежі юридичних та фізичних осіб до бюджету. За економічним змістом це фінансові відносини, які виникають між державою з одного боку та фізичними і юридичними особами з іншого під час перерозподілу фінансових ресурсів на користь держави при формуванні централізованих грошових фондів на загальнодержавному та місцевих рівнях. На відміну від фінансів у цілому, ці взаємовідносини мають односторонній характер - від платників до держави. Слід зазначити, що податки - це специфічна форма економічних відносин, яка носить вторинний характер в системі виробничих відносин. Таким чином податки приймають безпосередню участь в розподілі вартості суспільного продукту, але на етапі вторинного розподілу цієї вартості.

Функції податків випливають із змісту економічних відносин, які виникають під час їх впровадження та стягнення: фіскальна, регулююча, стимулююча.

Сукупність податкових платежів, які сплачуються юридичними та фізичними особами в Україні, можна розділити, насамперед, виходячи з виду податку:

- прямі податки;

- непрямі податки;

- відрахування до фондів соціального страхування, які мають податковий характер.

Одним з особливиих податків у системі оподатування юридичних осіб є фіксований сільськогосподарський податок - податок, який не змінюється протягом визначеного Законом терміну і справляється з одиниці земельної площі. Платниками ФСП можуть бути сільськогосподарські підприємства різних організаційно-правових форм, передбачених законами України, селянські та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, а також рибницькі, рибальські та риболовецькі господарства, які займаються розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах), у яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний(податковий) рік перевищує 75 відсотків загальної суми валового доходу. Введення цього податку дозволило знизити податковий тиск, спростити механізм нарахування і сплати податків, податковий облік, забезпечити стабільність та прогнозованість податкових умов протягом визначеного терміну.

Досліджуване підприємство було засновано у 21 лютого 2000 р. шляхом реорганізації АПТ ЗТ "Родина" в ТОВ АФ "Хоружівка" і подальшого викупу майна. В даний момент ТОВ АФ "Хоружівка" є перспективним підприємством з рентабельністю, набагато вищою ніж середньогалузева.

Майновий стан підприємства є задовільним оскільки показник зносу складає менше 50%, проте спрямувавши певні кошти на переозброєння підприємства, менеджмент зміг би знизити собівартість продукції за рахунок використання енергозберігаючого обладнання, зменшення витрат на обслуговування і ремонт обладнання тощо. Також існують проблеми з ліквідністю, оскільки поточні зобов'язання не можуть бути покриті за рахунок оборотних активів. Показники фінансової стійкості також демонструють негативну тенденцію, а саме ступінь залежності від позикових коштів з року в рік стає все більшим і більшим. Показники ділової активності дещо покращуються, оскільки зменшився термін як фінансового так і операційного циклів. На нашу думку негативні тенденції ТОВ АФ "Хоружівка" перш за все спричинені сектором економіки, в якому воно працює.

Що стосується податкового навантаження на підприємстві ТОВ АФ "Хоружівка", то в результаті проведеного аналізу можна сказати, що податкове навантаження на підприємство (у частині ФСП) є невеликим. В першу чергу це спричинено тим, що ФСП фактично є пільговим механізмом оподаткування підприємств аграрного сектору економіки.

Зважаючи на нестабільність і чутливість АПК до багатьох чинників, а також важливості його як однієї із складових продовольчої безпеки, ми вважаємо, що цей сектор потребує постійної державної підтримкиі регулювання. Одним з найважливіших елементів державного регулювання аграрного сектору економіки є система оподаткування, яка впливає на обсяги, спеціалізацію та розміщення аграрного виробництва, на вибір організаційно-правової форми підприємництва та рівень ефективності використання наявних ресурсів. Від того, яка система оподаткування застосовується в сільському господарстві, залежить стан справ в інших галузях і секторах економіки та макроекономічна ситуація в цілому. Аналіз податкової підтримки державо. Аграрного сектору позав, що обсяги державної підтримки за період 2002-08 рр. зросли у 2,68 рази, а обсяг виробництва сільськогосподарської продукції лише на 20%. Виходячи з цих цифр можна сказати, що пільги, надані підприємствам АПК державою, використовуються вкрай неефективно. Тобто, можна сказати, що агропромисловий сектор знаходиться на даний момент у досить скрутному становищі. Виною всьому цьому став необгрунтований і несистематичний підхід до питання державного регулювання діяльності підприємств сільського господарства. Це послужило сильним ударом по сектору і заклало незадовільну динаміку росту виробництва, привабливості і прибутковості сектору на десятиліття вперед.

Становлення і розвиток податкової системи України свідчать про її переважну роль у формуванні та розподілі фінансових ресурсів держави. Надання державою податковій системі фіскальної спрямованості призвела до надмірного навантаження на платників і як наслідок - зниження їх економічної активності. Такі обставини обумовлюють необхідність управління податками не тільки на макро-, але й на мікроекономічному рівні. Податковий менеджмент підприємства, як складова частина фінансового менеджменту, передбачає розробку управлінських рішень, спрямованих на формування фінансового потенціалу і підвищення його ефективності. До основних елементів податкового менеджменту підприємства належать такі: податкове планування; організація та ведення оперативного бухгалтерського й податкового обліку; оптимізація податкового навантаження при застосуванні різних підходів до економічної мотивації працівників; податковий контроль. Але, оскільки податки є одним з найпоширеніших інстументів впливу в руках держави, то одного корпоративного податкового менеджменту недостатньо для ефективного регулювання економічної активності і функціонування сектору. Саме тому держава повинна приймати безпосередню участь розробці і постійному удосконаленні механізму оподаткування сільського господарства. Такі цілі можуть бути досягнені шляхом залучення досвіду оподаткування в країнах, де сільське господарство функціонує більш ефективно.

Огляд закордонних механізмів оподаткування сільськогосподарських підприємств дав зрозуміти, що особливості оподаткування АПК в різних країнах спричинений, перш за все, особливостями організації фінансових відносин в державі, обраним напрямом економічної політики, а також природними особливостями, як то структура сільськогосподарського виробництва. Кожен з цих механізмів має свої пеерваги та недоліки, але застосуванняв Україні якого-небудь конкретного механізму без підведення під реалії української економіки неможливе.

Використовуючи зарубіжний досвід оподаткування сільськогосподарських товаровиробників, можна запропонувати регресивне оподаткування підприємств. Запропонована модель оподаткування дасть змогу регулювати підприємницьку діяльність і підвищити ефективність податкової системи України. Проведені розрахунки доводять, що регресивне оподаткування є стимулом до розширення виробництва, тому що в цьому разі спостерігається зниження ставки податку на прибуток. Крім того, використання регресивної моделі оподаткування стимулює і дає можливість підприємцям збільшувати свої прибутки і обсяги коштів, які спрямовуються на рефінансування діяльності. Держава ж поступово збільшує надходження д бюджету. Отже, з одного боку, враховуються інтереси підприємців, а з другого -- фіскальні інтереси держави.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. dit.perm.ru/articles/nalog/data/031608.htm -- [Електронний ресурс] / НАЛОГОВЫЙ АНАЛИЗ КАК СОСТАВНАЯ ЧАСТЬ АНАЛИЗА ХОЗЯЙСТВЕННОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ПРЕДПРИЯТИЯ. - Режим доступу: http://dit.perm.ru/articles/nalog/data/031608.htm - Назва з домашньої сторінки Інтернету

2. Анализ финансовых результатов - теория и практика финансового анализа [Електронний ресурс] / Анализ финансовых результатов, Чернов В. А. - Режим доступу: http://www.cfin.ru/ press/afa/2001--3/01.shtml - Назва з домашньої сторінки Інтернету

3. Андрущенко, В.Л. Податкові системи зарубіжних країн [Текст] / В.Л. Андрущенко - К.: Комп'ютер прес, 2004. - 300 с. - ISBN 978-966-2123-07

4. Антоненко, В.Н. Регрессивное налогообложение как фактор повышения регулирующей роли налога на прибыль [Текст] / В.Н. Антоненко // Финансы Украины. -- 2002. -- №11. - С.37-40. - ISBN 5-7707-3316-0

5. Бех, Г.В. Правовое регулирование косвенных налогов в Украине [Текст] / Г.В. Бех -- Харьков: Легас, 2003. -- 128 c. - ISBN: 966-8202-05-8

6. Білик, М. Оптимальне оподаткування в умовах дефіциту державного бюджету [Текст] / М. Білик // Економіст. -- 2002. -- № 5. - С.11. - ISBN 5-7702-0940-2

7. Богословська, І. Українська податкова політика як фактор пригнічення ділової активності [Текст] / І. Богословська // Економічний Часопис XXI. -- 2000. -- №1. - С. 31. - ISBN 5-238-00016-2

8. Буряковский, В. В. Налоги [Текст] / В. В. Буряковский - Днепропетровск : Пороги, 1998. - 611 с. - ISBN 966-525-103-1

9. Винницкий, Д. В. Субъекты налогового права [Текст] / Д. В. Винницкий. - М. : НОРМА, 2000. - 192 с. - ISBN 5-89123-436-Х

10. Вітковський, М. П. Посилення ролі держави при переході до ринку [Текст] / М.П. Вітковський // Економіка АПК. - 2007. - №7. - с.134. - УДК 478.11:1666.32

11. Гега, П. Т. Основи податкового права [Текст] / П. Т. Гега. - К. : Знання, 1998. - 273 с. - ISBN 966-7293-09-2

12. Д`яконова, І. І. Податки та податкова політика України [Текст] / І. І. Д`яконова. - К. : Наукова думка, 1997. - 122 с. - ISBN 966-00-0147-9

13. Данілов, О. Д. Податкова система та шляхи її реформування [Текст] / О. Д. Данілов - К. : Парламентське вид-во, 2001. - 216 с. - ISBN 966-611-113-6

14. Дем`яненко, М. Я. Основи податкових відносин в АПК [Текст] / М. Я. Дем`яненко - К. : ІАЕ УААН, 1999. - 72 с. - УДК 336.22.338.43

15. Дернберг, Р. Л. Международное налогообложение [Текст] / Р. Л. Дернберг. - М. : ЮНИТИ, 1997. - 375 с. - ISBN 5-85171-021-7

16. Джаарбеков, С. М. Методы и схемы оптимизации налогообложения [Текст] / С. М. Джаарбеков. - 2-е изд. - М. : МЦФЭР, 2004. - 672 с. - ISBN 5-7709-0267-1

17. Дикань, Л. В. Налогообложение [Текст] / Л. В. Дикань. - 2-е изд.,перераб. - Х. : Фактор, 1996. - 192 с. - ISBN 5-7763-9201-2

18. Дубенец, С.В. Этапы налогового планирования, планирование налога на добавленную стоимость, планирование налога на прибыль [Текст] / С.В. Дубенец // Финансовая консультация. -- 2003. -- №1. - С.25. - ISBN 966-574-010-5

19. Жежера, М. Визначення міри податкового тягаря і його впливу на фінансовий стан підприємства [Текст] / М. Жежера // Економіка. Фінанси. Право. -- 1999. -- №9. - С. 42 - 45. - ISBN 966-7299-19-4

20. Задорожный, Э. М. Бухгалтерский учет и налогообложение малых и совместных предприятий [Текст] / Э. М. Задорожный - К. : Логос, 1996. - 176 с. - ISBN 5-87534-248-Х

21. Захарін, А.В. Удосконалення механізму податкового регулювання сталого економічного розвитку [Текст] / А.В. Захарін // Фінанси України. --2005. -- №2. -- С.92--101. - ISBN 966-537-075-8

22. Заяц, Н. Е. Теория финансов [Текст] / ред. Н. Е. Заяц. - 2-е изд., стереот. - Минск : Вышэйшая школа, 1998. - 368 с. - ISBN 985-06-0422-0

23. Іванов, Ю. Б. Альтернативні системи оподаткування [Текст] / Ю. Б. Іванов. - Х. : ХДЕУ : Торнадо, 2003. - 517 с. - ISBN 966-635-421-7

24. Іванов, Ю.Б. Податковий менеджмент [Текст] / Ю.Б. Іванов - К. : Знання, 2008 . - 526 с. - ISBN 978-966-346-501-2

25. Іголкін, І.В. Податкова реформа як об'єктивна необхідність зміцнення дохідної частини державного бюджету[Текст] / І.В. Іголкін // Фінанси України. -- 2005. -- №8. -- С.22--24. - ISBN 966-537-075-8

26. Ісаншина, Г. Ю. Податковий менеджмент [Текст] / Г. Ю. Ісаншина - Донбаська держ. машинобудівна академія. - К. : ЦУЛ, 2003. - 260 с. - ISBN 966-8253-22-1

27. Каламбет, С. В. Удосконалення механізму оподаткування прибутку з метою ефективного регулювання інвестиційної діяльності підприємств в Україні [Текст] / С.В. Каламбет // Вісник податкової служби. -- 2001. -- № 8. - С.27-29. - ISBN 5-88045-015-5

28. Караваева, И. В. Что ждать от налога на прибыль? [Текст] / И.В. Караваева // Финансы. -- 2001. -- №11. - С.42-44. - ISBN 5-225-115-4

29. Кириленко, І. Г. Аграрна реформа в Україні: надбання, проблеми [Текст] / І.Г. Кириленко // Економіка АПК. - 2005. - №5. - 8-14 с - УДК 562.22:456.45

30. Киян, И. Приятнее учится на чужих ошибках (налог на прибыль) [Текст] / И. Киян // Баланс. -- 2001. -- №11. - С. 29. - ISBN 966-574-198-5

31. Князев, В. Г. Налоговые системы зарубежных стран [Текст] / В. Г. Князев - 2-е изд.перераб.и доп. - М. : Закон и право : ЮНИТИ, 1997. - 191 с. - ISBN 5-85171-038-1

32. Кулеш, В. А. Законные способы оптимизации налоговых платежей. Защита интересов налогоплательщиков [Текст] / В. А. Кулеш. - М. : Бизнес-школа "Интел-Синтез", 1997. - 288 с. - ISBN 5-7849-0052-8

33. Кучерявенко, Н. П. Налоговое право [Текст] / Н. П. Кучерявенко. - 2-е изд., перераб. и доп. - Х. : Консум, 1998. - 448 с. - ISBN 966-7124-11-8

34. Лащак, Є.О. Податкове стимулювання розвитку промислового виробництва [Текст] / Є.О. Лащак // Фінанси України. -- 2004. -- №4. -- С. 69--75. - ISBN 5-364-360-2

35. Лащак, Є.О. Податкове стимулювання розвитку промислового виробництва [Текст] / Є.О. Лащак // Фінанси України. -- 2004. -- №4. -- С.69--75. - ISBN 656-563-062-9

36. Лелюх, И.А. Что лучше: налог на прибыль или на затраты? [Текст] / И.А. Лелюх// Экономика Украины. -- 1999. -- №5. - С. 56. - ISBN 5-86225-724-1

37. Литвиненко, Я.В. Податкові системи зарубіжних країн [Текст] / Я.В. Литвиненко -- К. : МАУП, 2004. -- 208 c. - ISBN: 966-608-389-2

38. Метелиця, В.М. Порівняльний аналіз ефективності прямої та непрямої державної фінансової підтримки сільськогосподарського виробництва в Україні [Текст] / В.М. Метелиця // Облік і фінанси АПК. - 2009. - №3. - С. 17 - 21. - УДК 631.162:258.521

39. Миргородська, Л. О. Фінансові системи зарубіжних країн [Текст] / Л. О. Миргородська - Таврійський нац. ун-т. - К. : ЦНЛ, 2003. - 240 с. - ISBN 966-8253-60-4

40. Налоговое бремя и инвестиции [Електронний ресурс] / Налоговое бремя и инвестиции (к обсуждающейся сейчас налоговой реформе). - Режим доступу: http://www.voskres.ru/articles/taxes.htm - Назва з домашньої сторінки Інтернету

41. Опарін, В.М. Фінанси [Текст] / В.М. Опарін - КНЕУ. -- К.: КНЕУ, 2004. -- 240 с. - ISBN 5-86225-675-3

42. Павлюк, Н.А. Проблеми нормативно-правового забезпечення пільгового оподаткування сільгосппідприємств [Текст] / Н.А. Павлюк // Облік і фінанси АПК. - 2006. - №5. - С. 22 - 23. - УДК 618.11:321.20

43. Паранчук, С. В. Податковий менеджмент [Текст] / С.В. Паранчук - Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2009. - 288 с. - 978- ISBN 966-553-829-5

44. Педько, А.С Концептуальные основы регрессивного налогообложения [Текст] / А.С. Педько // Экономист. -- 2000. -- № 10. - С. 35. - ISBN 5-6549-0078-8

45. Педько, А.С. Система регрессивного налогообложения: сущность и экономический потенциал [Текст] / А.С. Педько // Бизнес--Информ. -- 1999. -- № 13. - С. 13. - ISBN 5-279-01262-9

46. Піхоцький, В.Ф. Реформування податкової системи України -- вимога сьогодення[Текст] / В.Ф. Піхоцький // Фінанси України.-- 2003.-- № 9. -- C.80--85. - ISBN 5-7849-0052-8

47. Поддєрьогін, А.М. Фінанси підприємств [Текст] / А.М. Поддєрьогін - КНЕУ. -- К.: КНЕУ, 2002.--571 с. - ISBN 7-6451-158-1

48. Про єдиний митний тариф: Закон України від 5 лютого 1992 р. № 2097. [Електронний ресурс] / Сторінка Верховної Ради України. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi? nreg=2097-12 - Назва з домашньої сторінки Інтернету.

49. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України N 335/94--ВР від 28.12.94 [Електронний ресурс] / Сторінка Верховної Ради України. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=283%2F97-%E2%F0 - Назва з домашньої сторінки Інтернету.

50. Про податок на додану вартість: Закон України №168 від 3 квітня 1997 р. [Електронний ресурс] / Сторінка Верховної Ради України. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/ main.cgi?nreg=168% - Назва з домашньої сторінки Інтернету.

51. Про систему оподаткування: Закон України від 18 лютого 1997 р. № 1254 [Електронний ресурс] / Сторінка Верховної Ради України. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi? nreg=1251-12 - Назва з домашньої сторінки Інтернету.

52. Про фіксований сільськогосподарський податок: Закон України від 17.12.1998 № 320-XIV [Електронний ресурс] / Сторінка Верховної Ради України. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=320-14 - Назва з домашньої сторінки Інтернету.

53. Русакова, И.Г. Налоги и налогообложение [Текст] / И.Г. Русакова. -- М.: ЮНИТИ, 2000. -- 495с. - ISBN 5-77649-078-9

54. Садеков, А.А. Оподаткування суб`єктів господарювання [Текст] / А.А. Садеков // Фінанси України. -- 2002. -- № 1. -- C.45--50. - ISBN 966-7387-12-7

55. Слав'юк, Р.А. Фінанси підприємств [Текст] / Р.А. Слав'юк. -- К.: ЦУЛ, 2002. -- 460 с. - ISBN 5-88732-044-3

56. Стоєв, В.Л. Оптимізація оподаткування та поліпшення фінансово--економічного стану підприємств [Текст] /В.Л. Стоєв// Держава і регіони. - 2006. -- № 3. - С.301. - ISBN 5-89329-067-2

57. Субботович, Ю.Л. Податок на прибуток - регулятор підприємницької діяльності [Текст] / Ю.Л. Субботович // Фінанси України. -- 2001. -- №12. -- С.81--84. - ISBN 966-7293-09-2

58. Сутырин, С. Ф. Налоги и налоговое планирование в мировой экономике [Текст] / С. Ф. Сутырин. - СПб. : Полиус, 1998. - 577 с. - ISBN 5-8016-0016-7

59. Теліцина, О.О. Розвиток оподаткування в Україні: ретроспективний аналіз [Текст] / О.О. Теліцина // Актуальні проблеми економіки.-- 2003.-- № 2. -- C.43--49. - ISBN 456-4587-7

60. Тимченко, О. М. Податковий менеджмент [Текст] / О. М. Тимченко - КНЕУ. - К. : КНЕУ, 2001. - 150 с. - ISBN 966-574-205-1

61. Ткаченко, Н. М. Податкові системи країн світу та України. Облік і звітність [Текст] / Н. М. Ткаченко - К. : Алерта, 2004. - 554 с. - ISBN 966-8533-11-9

62. Тулуш, Л. Д Формування інструментарію прямого оподаткування сільськогосподарських товаровиробників [Текст] / Л.Д. Тулуш // Облік і фінанси АПК. - 2010. - №1. - С. 43 - 45. - УДК 631.16:336.22

63. Тулуш, Л.Д. Вдосконалення підходів до визначення бази земельного оподаткування [Текст] / Л.Д. Тулуш // Облік і фінанси АПК. - 2007. - №10. - С. 41 - 43. - УДК 336.226.1:631.16

64. Угляренко, О.М. Визначення оподаткованого прибутку та його вплив на формування фінансових ресурсів підприємств [Текст] / О.М. Угляренко // Фінанси України. -- 2004. -- № 2. -- C.94--101.- ISBN 966-7306-57-7

65. Філімоненков, О. С. Фінанси підприємств [Текст] / О. С. Філімоненков. - К. : Ніка-Центр : Ельга, 2002. - 360 с. - ISBN 966-521-166-8

66. Філімоненков, О.С. Фінанси підприємств [Текст] / О.С. Філімоненков. -- К.:Ельга, 2002. - 360 с. - ISBN 5-89240-028-3

67. Черник, Д. Г. Налоги [Текст] : учебное пособие / Д. Г. Черник. - 3-е изд. - М. : Финансы и статистика, 1998. - 688 с. - ISBN 5-279-01694-2

68. Черник, Д. Г. Налоги в рыночной экономике [Текст] / Д. Г. Черник. - М. : Финансы : ЮНИТИ, 1997. - 383 с. - ISBN 5-8173-084-6

69. Шиндирук, І.П. Організація фінансування підприємств методами податкової підтримки [Текст] / І.П. Шиндирук // Облік і фінанси АПК. - 2006. - №7. - С. 32 - 35. - УДК 631.162:338.434

70. Юрий, С.И. Фискальная и стимулирующая эффективность упрощенных режимов налогообложения для предприятий [Текст] / С.И. Юрий // Финансы Украины. -- 2002. -- № 8. - С.45. - ISBN 5-279-01541-5

Размещено на Allbest.ru