Розробка і наукове обґрунтування методичних положень і практичних рекомендацій щодо покращення фінансової стійкості на підприємстві

Важливим показником, який характеризує фінансовий стан підприємства є коефіцієнт рентабельності діяльності (відношення чистого прибутку (збитку) до чистого доходу). На основі даного показника протягом 2011-2013 рр. (-10,21%, -31,58%, -231%) можна говорити про те, що підприємство знаходиться у кризовому стані і його діяльність є збитковою.

У процесі своєї діяльності підприємство взаємодіє з постачальниками та покупцями. На рис. 2.1 представлено матрицю принципів взаємодії підприємства ТОВ «Берег Партнер» з постачальниками і покупцями у процесі функціонування.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 1.1 - Схема процесу функціонування підприємства

У результаті взаємодії з взаємодіє з постачальниками та покупцями виникає кредиторська та дебіторська заборгованості. На підставі балансу підприємства проаналізуємо динаміку кредиторської та дебіторської заборгованості ТОВ «Берег Партнер» за 2010-2013 рр. (рис. 2.2).

Рисунок 2.2 - Динаміка кредиторської та дебіторської заборгованості ТОВ «Берег Партнер» за 2011-2013 рр.

З рисунку видно, що на підприємстві існує тенденція до зниження дебіторської заборгованості, що є позитивним моментом. Кредиторська заборгованість підприємства у 2011 році в порівнянні з 2010 роком різко зросла, але у 2012 та 2013 роках знизилася нижче рівня 2010 року.

Слід відзначити, з 2011 року значне перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською. Високе перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською свідчить про проблеми при реалізації продукції і розрахунках з постачальниками.

Проведемо аналіз стану основних засобів ТОВ «Берег Партнер» за 2011-2013 рр. (рис. 2.3).



Рисунок 2.3 - Динаміка стану основних засобів ТОВ «Берег Партнер» за 2011-2013 рр.

З рис. 2.3 ми бачимо, що первісна вартість основних засобів ТОВ «Берег Партнер» у 2012 році зменшилася на 0,07%, у 2013 році на 0,2%. Разом з тим залишкова вартість основних фондів у 2012 році зменшилася на 7,11%, а у 2013 році - на 4,47%.

Ступінь зносу основних фондів ТОВ «Берег Партнер» склала: у 2011 році - 66,32% (в т.ч. виробничого призначення - 69,3%, невиробничого призначення - 39,6%.), у 2012 році - 68,69% (в т.ч. виробничого призначення - 70%, невиробничого призначення - 77,3%), у 2013 році - 70,03% (в т.ч. виробничого призначення - 72%, невиробничого призначення - 79%). При нормальному відтворенні основних фондів ступінь їх зносу повинен складати не більше 25 - 30%. Слід відзначити, що виходячи зi складного становища на підприємстві, яке склалося в аналізованому періоді, оновлення основних засобiв виробництване проводилося.

Відсоток завантаження виробничих потужностей у 2013 р. склав 2,8% проти 2,7% за попередній рік. Ступінь використання основних засобів емітента у 2013 році становив 28,75%, (у 2012 р. - 29,97%, 2011 році - 31,3%. У звітності за 2013 рік була проведена трансформація згідно МСФЗ, облік основних засобів відображає реальну справедливу вартість. До складу основних засобів були включені незавершені капітальні інвестиції, як це вимагають МСФЗ.

Структура основних засобів ТОВ «Берег Партнер» за 2012 та 2013 роки наведено у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 Структура основних засобів ТОВ «Берег Партнер» (за залишковою вартістю) за 2012-2013 рр.

Найменування основних засобів	2012 рік	2013 рік
	тис. грн.	%	тис. грн.	%
1. Виробничого призначення:	39543	96,38	37488	95,65
- будівлі та споруди	29762	72,54	29142	74,35
- машини та обладнання	7229	17,62	6182	15,77
- транспортні засоби	719	1,75	503	1,28
- інші	1833	4,47	1661	4,24
2. Невиробничого призначення:	1486	3,62	1706	4,35
- будівлі та споруди	55	0,13	54	0,14
- машини та обладнання	0	0,00	0	0,00
- транспортні засоби	0	0,00	0	0,00
- інші	1431	3,49	1652	4,21
Усього	41029	100	39194	100

Таблиця 2.2 наочно нам показує, що у 2012 та 2013 році у загальній структурі основних засобів підприємства займають основні фонди виробничого призначення займають 96,38% та 95,65% відповідно. З них частка будівель та споруд у 2012 році становила 72,54%, а у 2013 році збільшилася до 74,35%.

Частка машин та обладнання виробничого призначення у 2012 році склала 17,62%, а у 202 році зменшилася до 15,77%.

Орендованих основних засобів Товариство немає.

До узагальнюючих показників ефективності використання основних виробничих фондів відносять: фондовіддачу та фондомісткість.

Під фондовіддачею розуміють показник ефективності використання основних виробничих фондів, який характеризує обсяг виробленої підприємством продукції (послуг) у вартісних вимірниках одиницею основних виробничих фондів. Отже, фондовіддача ТОВ «Берег Партнер» становила у 2011 році - 1,65, у 2012 році - 0,25, у 2013 році - 0,37. Тобто, фондовіддача в аналізованому періоді зменшилася на 77,57%.

Фондомісткість представляє собою показник, зворотний показнику фондовіддачі, тобто він показує, на яку суму потрібно придбати основні виробничі фонди підприємству для випуску необхідних обсягів продукції (послуг). Отже, фондомісткість ТОВ ТОВ «Берег Партнер» становила у 2011 році - 0,61, у 2012 році - 4,0, у 2013 році - 2,70.

У короткостроковій перспективі критерієм оцінки фінансового стану підприємства виступає його ліквідність і платоспроможність. Оцінку ліквідності підприємства виконують за допомогою системи фінансових коефіцієнтів, які дозволяють зіставити вартість поточних активів, що мають різний ступінь ліквідності, із сумою поточних зобов'язань. До них належать: коефіцієнт загальної ліквідності (або коефіцієнт покриття), коефіцієнт поточної ліквідності (або коефіцієнт швидкої ліквідності), коефіцієнт абсолютної ліквідності, чистий оборотний капітал.

Отже, проведемо оцінку ліквідності ТОВ «Берег Партнер» на основі вищенаведених фінансових коефіцієнтів за 2011-2013 рр. (табл. 2.3).

Таблиця 2.3 Показники ліквідності ТОВ «Берег Партнер» за 2011-2013 рр.

Показник	Рік	Відхилення, +/-	Темп приросту, %
	2011	2012	2013
Коефіцієнт загальної ліквідності	1,31	0,85	0,26	-1,05	-80,11
Коефіцієнт поточної ліквідності	0,93	0,62	0,21	-0,72	-77,11
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,010	0,097	0,008	-0,002	-20,450
Чистий оборотний капітал	19558	-7553	-56469	-76027,00	-388,73

З таблиці 2.3 ми бачимо, що коефіцієнт загальної ліквідності ТОВ «Берег Партнер» у 2011 році становив 1,31, у 2012 році - 0,85, а у 2013 році - 0,26.

Нормальним значенням даного коефіцієнта вважається 1,5 - 2,5, але не менше 1,0. Таким чином, лише у 2011 році показник знаходився межах допустимого значення. У 2012 та 2013 рр. показник загальної ліквідності ТОВ «Берег Партнер» не відповідає нормативним значенням.

Проте, яку частину поточних зобов'язань підприємство спроможне погасити за рахунок найбільш ліквідних оборотних коштів - грошових коштів та їх еквівалентів, фінансових інвестицій та кредиторської заборгованості показує коефіцієнт поточної ліквідності. Коефіцієнт поточної ліквідності ТОВ «Берег Партнер» у 2011 році становив 0,93, у 2012 році - 0,62, а у 2013 році - 0,21. Теоретично значення коефіцієнта вважається достатнім, якщо воно перевищує 0,6. Отже, лише у 2011 та 2012 роках показник поточної ліквідності ТОВ «Берег Партнер» відповідав нормативному значенню.

Визначити частку короткострокових зобов'язань, що підприємство може погасити найближчим часом, не чекаючи оплати дебіторської заборгованості й реалізації інших активів, дозволяє коефіцієнт абсолютної ліквідності. Коефіцієнт абсолютної ліквідності ТОВ «Берег Партнер» у 2011 році становив 0,01, у 2012 році - 0,097, а у 2013 році - 0,008. Теоретично значення коефіцієнта вважається достатнім, якщо воно перевищує 0,2 - 0,3. На практиці ж значення бувають значно нижчі, і за цим показником не можна відразу робити негативні висновки про можливості підприємства негайно погасити свої борги, тому що малоймовірно, щоб всі кредитори підприємства одночасно пред'явили б йому свої вимоги. У той же час, занадто високе значення показника абсолютної ліквідності свідчить про нераціональне використання фінансових ресурсів.

Для підтримки фінансової стійкості підприємства необхідний чистий оборотний капітал, оптимальна сума якого залежить від особливостей діяльності компанії, зокрема від її масштабів, обсягів реалізації, швидкості оборотності матеріальних запасів і дебіторської заборгованості. Чистий оборотний капітал ТОВ «Берег Партнер» у 2011 році становив 19 558 тис. грн., у 2012 році - (-7 553) тис. грн., а у 2013 році - (-56 469) тис. грн. Від'ємне значення чистого оборотного капіталу, свідчить про неспроможність підприємства вчасно розраховуватись за своїми поточними зобов'язаннями та про недостатню фінансову стійкість, оскільки в цьому випадку певна частина необоротних активів фінансується за рахунок поточних зобов'язань.

Таким чином, можна з проведеного аналізу можна зробити висновки, що ТОВ «Берег Партнер» є неліквідним підприємством.

Аналіз платоспроможності підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких основних показників (коефіцієнтів): коефіцієнта фінансової незалежності (автономії), коефіцієнта фінансування, коефіцієнта фінансового левериджу, коефіцієнта покриття процентів, коефіцієнта забезпеченості власними оборотними засобами, коефіцієнта маневреності власного капіталу.

Отже, проведемо аналіз платоспроможності ТОВ «Берег Партнер» на основі вищенаведених фінансових коефіцієнтів за 2011-2013 рр. (табл. 2.4).

Таблиця 2.4 Показники платоспроможності ТОВ «Берег Партнер»

Показник	Рік	Відхилення, +/-	Темп приросту, %
	2011	2012	2013
Коефіцієнт фінансової незалежності	0,39	0,28	-0,22	-0,62	-156,22
Коефіцієнт фінансування	1,54	2,60	-5,51	-7,04	-458,89
Коефіцієнт фінансового левериджу	0,30	0,52	0,00	-0,30	-101,01
Коефіцієнт забезпеченості власними оборотним капіталом	0,24	-0,18	-2,83	-3,07	-1288,40
Коефіцієнт маневреності власного капіталу	0,39	-0,32	4,07	3,68	953,86

Коефіцієнт фінансової незалежності показує частку активів організації, які покриваються за рахунок власного капіталу (забезпечуються власними джерелами формування). Частка, що залишилася активів покривається за рахунок позикових коштів. Нормативне обмеження Кфн> 0,5.

З таблиці 2.4 ми бачимо, що коефіцієнт фінансової незалежності ТОВ «Берег Партнер» 2011 році становив 0,39, у 2012 році - 0,28, а у 2013 році вже -0,22. Таким чином, в аналізованому періоді даний показник не відповідав нормативному значенню.

Чим більше значення коефіцієнта, тим кращим буде вважатися фінансовий стан компанії. Чим нижче значення коефіцієнта, тим вище ризик неплатоспроможності. Низьке значення коефіцієнта говорить про можливість дефіциту грошових коштів. Для більш детального фінансового аналізу значення цього коефіцієнта слід порівнювати з середніми значеннями по галузі, до якої відноситься аналізоване підприємство.

Коефіцієнт фінансування ТОВ «Берег Партнер» у 2011 році становив 1,54, у 2012 році - 2,60, а у 2013 році вже -5,51. Рекомендоване значення коефіцієнта фінансування менше 1.

Показник фінансового левериджу характеризує залежність підприємства від довгострокових зобов'язань. Значення цього показника ТОВ «Берег Партнер» у 2011 році становило 0,3, у 2012 році - 0,52, а у 2013 році - 0.

З таблиці 2.4 ми також бачимо, що в аналізованому періоді забезпеченість підприємства власними оборотними засобами становить у 2011 році - 0,24, у 2012 році - (-0,18), у 2013 році - (-2,83). Нормативним значенням вважається більше 0,1. Недостатня забезпеченість підприємства оборотними засобами гальмує його нормальну діяльність і погіршує фінансовий стан.

Отже, з проведеного аналізу ми можемо зробити висновок, що ТОВ «Берег Партнер» характеризується вкрай низьким запасом міцності (коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) <= 0) та не має можливостей залучення додаткових позикових засобів без ризику втрати фінансової стійкості.

Далі проведемо аналіз ділової активності підприємства шляхом розрахунку таких основних показників (коефіцієнтів): коефіцієнта оборотності активів, коефіцієнта оборотності дебіторської заборгованості, коефіцієнта оборотності кредиторської заборгованості, тривалості обертів дебіторської та кредиторської заборгованостей, коефіцієнта оборотності матеріальних запасів, коефіцієнта оборотності основних засобів (фондовіддачі), періоду обігу чистого робочого капіталу, коефіцієнта оборотності власного капіталу.

Аналіз ділової активності ТОВ «Берег Партнер» за 2011-2013 рр. представлено у вигляді табл. 2.5.

Таблиця 2.5 Показники ділової активності ТОВ «Берег Партнер» за 2011-2013 рр.

Показник	Рік	Відхилення, +/-	Темп приросту, %
	2011	2012	2013
Коефіцієнт оборотності активів	2,47	1,01	0,26	-2,21	-89,39
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	24,57	12,92	5,55	-19,02	-77,41
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	12,15	5,73	1,15	-11,00	-90,56
Тривалість обороту дебіторської заборгованості	14,86	28,26	65,76	50,90	342,61
Тривалість обороту кредиторської заборгованості	30,05	63,71	318,22	288,18	959,14
Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів	23,28	9,26	8,07	-15,21	-65,34
Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддачі)	5,00	3,99	0,27	-4,73	-94,65
Період обігу чистого робочого капіталу	22,50	-32,10	-1256,70	-1279,20	-5685,66
Коефіцієнт оборотності власного капіталу	6,26	3,65	-1,18	-7,45	-118,87

Показник оборотності активів показує, скільки разів за період обертається капітал, вкладений в активи підприємства. З таблиці 2.5 ми бачимо, що коефіцієнт оборотності активів ТОВ «Берег Партнер» у 2011 становив 2,47, у 2012 році - 1,01, а у 2013 році вже 0,26, тобто зменшився на 2,21пунктів або на 89,39%. Зменшення даного показника говорить про зниження ефективності їхнього використання.

З проведеного аналізу можна відзначити, що строк погашення дебіторської заборгованості ТОВ «Берег Партнер» в аналізованому періоді збільшився на 50,9 днів та склав 65,76 дня, як результат сповільнилась оборотність на 19,02 обороти. В свою чергу це призвело до збільшення строку погашення кредиторської заборгованості ТОВ «Берег Партнер» з 30,05 дня до 318,22 дня. Таким чином, в аналізованому періоду показники ділової активності ТОВ «Берег Партнер» погіршилися.

З проведеного аналізу можна зробити висновок, що станом на 31.12.2013 р. ТОВ «Берег Партнер» не мало достатньо наявних грошових коштів для погашення зобов'язань. Загальний та поточний показник лiквiдностi має значення більше теоретичного та свідчить про те, що в разі перетворення дебіторської заборгованості в наявні грошові кошти та реалiзацiї інших оборотних активів підприємство може погасити свої поточні зобов'язання. Враховуючи отриманий збиток за результатами дiяльностi в аналізованому періоді, що вплинув на загальну суму власного капіталу, підприємство не має достатньо власного капіталу для забезпечення наступних витрат i платежів, а також інших поточних зобов'язань.

2.2 Аналіз показників фінансової стійкості підприємства

Оцінка фінансової стійкості є важливим показником фінансового стану будь-якого підприємства, адже цей показник характеризує стан активів (пасивів) підприємства, що гарантує постійну платоспроможність та може вчасно розраховуватись за своїми боргами та зобов'язаннями.

Як уже зазначалося, до оцінки фінансової стійкості підприємства є безліч підходів, які враховують свої особливості та різний набір показників. Нами було досліджено два підходи: аналіз абсолютних показників фінансової стійкості та аналіз відносних показників фінансової стійкості. Для початку використаємо перший метод, який полягає у визначенні трикомпонентного типу фінансової стійкості (аналіз покриття власним капіталом, довгостроковим капіталом та загальним об'ємом капіталу підприємства вартості запасів та витрат).

На основі показників, визначених у першому розділі, побудуємо табл. 2.6

Таблиця 2.6 Аналіз абсолютних показників фінансової стійкості ТОВ «Берег Партнер» у 2011-2013 рр., тис. грн.

№	Показники	Рік	Відхилення: +, - 2013 до
		2011	2012	2013	2011	2012
1	Вартість власного капіталу підприємства	50659	23537	-13879	-64538	-37416
2	Вартість необоротних активів підприємства	46254	43335	42627	-3627	-708
3	Наявність власних оборотних коштів (р. 1 - р. 2)	4405	-19798	-56506	-60911	-36708
4	Сума довгострокових зобов'язань підприємства	15189	12248	42	-15147	-12206
5	Наявність власного капіталу та довгострокових зобов'язань (р. 1 + р. 4 - р. 2	19594	-7550	-56464	-76058	-48914
6	Короткострокові кредити банків	62581	48906	76425	13844	27519
7	Загальна величина основних джерел формування запасів і витрат (р. 1 + р. 4 + р. 6 - р. 2)	82175	41356	19961	-62214	-21395
8	Сума запасів та витрат	24096	10922	3721	-20375	-7201
9	Надлишок або нестача власних оборотних коштів для формування запасів та витрат (р. 3 - р. 8)	-19691	-30720	-60227	-40536	-29507
10	Надлишок або нестача довгострокового капіталу для покриття запасів та витрат (р. 5 - р. 8)	-4502	-18472	-60185	-55683	-41713
11	Надлишок або нестача загальної суми основних джерел формування запасів та витрат (р. 7 - р. 8)	58079	30434	63948	5869	33514
12	Тип фінансової стійкості	Нестійкий стан	Нестійкий стан	Нестійкий стан	-	-

На основі обчисленого трикомпонентного показника фінансової стійкості нами було визначено типи фінансової стійкості ТОВ «Берег Партнер» протягом аналізованого періоду 2011-2013 років.

Протягом 2011-2013 рр. фінансова стійкість ТОВ «Берег Партнер» значно погіршилася. Про це, насамперед, свідчить розмір власного капіталу, який у 2012 році зменшився на 53,5% порівняно з 2011 роком, а у 2013 році ще на 159% порівняно з 2012 роком. Відповідно основна частина власних коштів була витрачена на оновлення необоротних активів, а придбання оборотних активів було здійснено майже за рахунок лише позикових коштів. Це спричинило порушення платоспроможності підприємства, що призвело до виникнення нестійкого фінансового стану підприємства протягом цих років. ТОВ «Берег Партнер» покривало оборотні активи в основному за рахунок короткострокових (поточних) зобов'язань, які в 2013 році зросли майже у 1,2 рази порівняно з 2011 роком. Натомість сума довгострокових зобов'язань підприємства скоротилася майже на 100%.

Виникнення нестійкого фінансового стану ТОВ «Берег Партнер» спричинено наслідками фінансово-економічної кризи 2009 року, в результаті якої спостерігався значний спад в усіх галузях економіки країни. Це призвело до погіршення результатів роботи даного суб'єкта підприємницької діяльності, зниження його платоспроможності та фінансової стійкості. Про це свідчить швидке скорочення вартості власного капіталу та стрімкий ріст рівня заборгованості (довгострокової та короткострокової). Незначного покращення фінансового становища підприємства можна досягти шляхом скорочення дебіторської заборгованості та підвищення оборотності запасів.

Отже, провівши аналіз фінансової стійкості за методом абсолютних показників та визначивши трикомпонентні типи фінансової стійкості ТОВ «Берег Партнер» протягом досліджуваного періоду, можна зробити висновок про те, що ситуація на підприємстві значно погіршилася, що призвело до неспроможності підприємства в повній мірі покривати оборотні активи за допомогою власних оборотних коштів та залучених, і необхідності стрімкого зростання вартості останніх. Це і спричинило виникнення нестійкого фінансового стану ТОВ «Берег Партнер» протягом 2011-2013 років.

Поряд з абсолютними показниками в процесі аналізу необхідно розглянути відносні показники (коефіцієнти) фінансової стійкості ТОВ «Берег Партнер». Для цього нами було виділено ряд показників, які найбільш повно дозволяють визначити рівень фінансової стійкості, характеризують структуру джерел фінансування ресурсів підприємства, та незалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування. Відносні показники фінансової стійкості ТОВ «Берег Партнер» наведені в табл. 2.7.

Таблиця 2.7 Аналіз відносних показників фінансової стійкості ТОВ «Берег Партнер» у 2011-2013 рр.

№ з/п	Назва показника	Рік
		2011	2012	2013
1	Коефіцієнт автономії	0,39	0,28	-0,22
2	Коефіцієнт фінансової залежності	2,54	3,60	-4,51
3	Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами	0,31	-0,15	-2,83
4	Коефіцієнт маневреності власного капіталу	0,09	-0,84	4,07
5	Коефіцієнт фінансової стабільності (стійкості)	0,65	0,39	-0,18
6	Коефіцієнт фінансування	1,54	2,60	-5,51
7	Коефіцієнт концентрації власного капіталу	0,39	0,28	-0,22
8	Коефіцієнт концентрації позикового капіталу	0,61	0,72	1,22

На основі показників, наведених в табл. 2.7, можна зробити висновок про фінансову стійкість ТОВ «Берег Партнер».

Проаналізувавши коефіцієнт автономії, можна стверджувати, протягом 2011-2013 рр. ситуація дуже складна, про що свідчить зменшення даного показника - з 0,39% до -0,22%. Таким чином, зросла залежність ТОВ «Берег Партнер» від зовнішніх джерел фінансування. Дану тенденцію яскраво ілюструє коефіцієнт фінансової залежності, що є оберненим до коефіцієнта автономії. Відповідно значення даного показника зростають протягом досліджуваного періоду.

На основі показника забезпеченості власними оборотними засобами можна стверджувати, що в 2011 році купівля оборотних засобів забезпечувалася власними коштами. Проте в результаті зменшення власних коштів підприємства забезпечення оборотними активами підприємства здійснюється за рахунок позичкових ресурсів.

На основі аналізу коефіцієнта маневреності власного капіталу можна зробити висновок, що основна частина власних коштів зосереджена у необоротних засобах, а оборотні засоби, як уже говорилося, покриваються за рахунок позичкових коштів.

Коефіцієнти фінансової стабільності (стійкості) і фінансування є взаємно оберненими і характеризують відповідно частку власного капіталу до позикових коштів і навпаки. Як видно з даних таблиці 2.6 обсяг власних коштів на протязі аналізованого періоду не перевищував позикові. Разом з тим фінансовий стан ТОВ «Берег Партнер» значно погіршується, що призвело до значної залежності підприємства від зовнішнього фінансування. Це підтверджує розмір коефіцієнта фінансування протягом 2011-2013 рр.: 1,54, 2,60 та -5,51 відповідно при нормативному значенні - < 0,5.

Для характеристики частки власного капіталу та частки позикових коштів у загальній сумі коштів, вкладених у майно підприємства, використовуються коефіцієнти концентрації власного капіталу і концентрації позикового капіталу. Відповідно для ТОВ «Берег Партнер» значення першого показника скорочується, а значення другого, навпаки, зростає протягом 2011-2013 рр. Дана тенденція спричинена наслідками фінансово-економічної кризи у 2009 році, що похитнула фінансову стійкість суб'єктів господарювання і змусила здійснювати формування ресурсної бази в основному за рахунок позичкових ресурсів.

Отже, проведений аналіз показників фінансової стійкості показав, що в протягом 2011-2013 рр. ситуація на підприємстві дуже складна, що призвело до скорочення власного капіталу у загальній сумі коштів, вкладених у майно підприємства і зростанням боргового навантаження в основному за рахунок короткострокових позик. Тому існує потреба у налагодженні ефективної діяльності ТОВ «Берег Партнер» з метою вирівнювання його фінансово-економічного стану.

2.3 Економетричне моделювання тренду власного капіталу

Поглиблене дослідження динаміки власного капіталу потребує застосування економетричних моделей. Під економетричною моделлю розуміють рівняння регресії, яке встановлює кількісне співвідношення між декількома параметрами, що нас цікавлять.

Нижче приведені дані спостережень (табл. 2.8):

Таблиця 2.8 Дані спостережень

Рік	Номер періоду, T	Власний капітал, тис. грн. Y
2009	1	79298
2010	2	64123
2011	3	50659
2012	4	23537
2013	5	-13879

На основі наведених даних побудуємо лінійну регресійну:

,

де - параметри, які треба знайти; - відхилення фактичних значень від лінії регресії.

Параметри знайдемо за допомогою метода найменших квадратів, який стверджує, що найкраще наближення, яке мають забезпечувати параметри регресії, досягається, коли сума квадратів різниць є мінімальною:

.

Значення, знайдені за допомогою вказаного методу мають вигляд:

= -22694,

= 108830.

Отже, розрахункові значення обчислюються за формулою:

108830 - 22694 *t_і

Середньоквадратична помилка регресії:

= 9325,1.

Відносно середньо вибіркового значення це становить 22,89%

Коефіцієнт детермінації для даної моделі дорівнює

= 0,9518.

Це означає, що вибрана модель пояснює відмінність величин Y на 95,18%. Решта зумовлена факторами, які лежать поза межами моделі.

Перевіримо адекватність лінійної моделі за критерієм Фішера. Для цього за статичними таблицями F-розподілу Фішера для 5%-ого рівня значимості (задаємо довільно) та при степенях вільності відповідно 1 і n-2 знайдемо критичне значення 10,13. Розраховане значення F-критерію Фішера відповідно дорівнює

59,23.

Таким чином, розраховане значення F більше ніж критичне. Отже, можна зробити висновок про адекватність моделі за F-критерієм Фішера.

Перевіримо значимість коефіцієнта регресії , який оцінено. Це можна зробити за допомогою аналізу його відношення до свого стандартного відхилення :

2948,85.

7,7.

Критичне значення t-статистики знаходимо за статистичними таблицями t-розподілу Стьюдента при рівні значимості (задаємо довільно) та ступенях вільності n-2: 3,182.

Таким чином, обраховане значення більше ніж критичне. Отже ми відкидаємо нульову гіпотезу про те, що і робимо висновок, що з надійністю 95% відрізняється від нуля.

Для оцінки впливу показників на без урахування одиниць виміру обчислимо коефіцієнти еластичності за формулою:

Еластичність, що обчислена на основі середніх значень змінних, складає

-1,67.



Застосуємо побудовану модель для обчислення прогнозних значень.

Точкова оцінка прогнозного значення обчислюється як

108830 - 22694*t_і^прог.

Верхня та нижня границя довірчого інтервалу обраховуються відповідно

де

Результату розрахунку представлені в таблиці 2.9 та в графічному вигляді.

Таблиця 2.9 Результати розрахунку

Прогноз на	№ періоду	Точкова оцінка прогнозного значення		Верхня границя довірчого інтервалу	Нижня границя довірчого інтервалу
2014	6	-27334,4	21502,8	-5831,6	-48837,2

Таким чином, побудована модель є адекватною за критерієм Фішера і має значимі параметри. Отже, вона може використовуватися у подальших розрахунках, у тому числі і для прогнозу.

Аналіз моделі показав, що:

1. З кожним наступним періодом власний капітал зменшується в середньому на 22694 тис. грн.

2. Коефіцієнт еластичності власного капіталу з кожним наступним періодом зростає по абсолютному значенню.

3. Прогнозне значення власного капіталу на 2014 рік з вірогідністю 95% очікується від'ємним. Його розрахункове значення дорівнює -27334,4 тис. грн. При оптимістичному прогнозі це значення (максимальне значення довірчого інтервалу) дорівнює -5831,6 тис. грн., що також є величиною від'ємною.

2.4 Оцінка факторів, що впливають на фінансову стійкість підприємства

На фінансову стійкість підприємства впливає ціла низка чинників. З метою управління окремими з них, посилення чи послаблення їх впливу на фінансову стійкість підприємства їх можна об'єднати в групи залежно від рівня виникнення та ступеня значущості.

За рівнем виникнення виділяють внутрішні та зовнішні чинники.

Залежно від ступеня їх значущості виділяють чинники I рівня (базові), II рівня (похідні) та III рівня (деталізуючі).

Оскільки з різних причин виникають чинники, що впливають на фінансову стійкість, то при виборі методів управління ними необхідно це врахувати. Якщо зовнішні чинники, що впливають на фінансову стійкість, викликані дією об'єктивних економічних законів і майже не залежать від діяльності підприємства, то внутрішнім чинникам властивий високий ступінь керованості, а характер їх зміни безпосередньо залежить від організації роботи самого підприємства. Отже, вплив внутрішніх і зовнішніх чинників на фінансову стійкість підприємства може бути різним, яким потрібно і можливо управляти в певних межах. За складом та ступенем значущості чинники, що впливають на фінансову стійкість, можна охарактеризувати так.

Чинники I рівня - це узагальнюючі (базові) чинники, які є результатом впливу чинників II і III рівнів і водночас виступають генератором взаємодії більш дрібних чинників.

До чинників I рівня відносять:

- фазу економічного розвитку системи;

- стадію життєвого циклу підприємства.

Фаза економічного циклу розвитку економічної системи є базовим зовнішнім чинником, що впливає на фінансову стійкість підприємства. Залежно від фази економічного розвитку системи будуть різними темпи реалізації продукції, виробництва, їх співвідношення, рівень інвестицій підприємства у товарні запаси, доходів підприємства та населення. Так, у період економічної кризи темпи реалізації продукції відстають від темпів її виробництва, зменшуються інвестиції в товарні запаси, що, в свою чергу, призводить до ще більшого скорочення збуту за одночасного зменшення доходів підприємств і рівня доходів населення. Отже знижується ліквідність підприємств та їх платоспроможність, що неодмінно негативно відбивається на ступені фінансової стійкості підприємства.

Другим базовим чинником I рівня виступає стадія життєвого циклу підприємства. Вона є основоположним чинником при визначенні загально-економічної мети діяльності підприємства, для досягнення якої будуть спрямовані всі інші його стратегії (стратегія управління обсягами діяльності, стратегія управління власним та позиковим капіталом, фінансова стратегія). На рівні підприємства необхідно велику увагу приділяти з'ясуванню специфіки кожної окремої стадії його розвитку, оскільки специфіка кожної окремої стадії розвитку підприємства буде визначати також потенційні його можливості щодо забезпечення обсягів діяльності, а отже, величини прибутку, формування приросту активів та їх фінансування за рахунок окремих видів джерел, зокрема власними фінансовими ресурсами у необхідному обсязі з метою самофінансування, і разом з цим опосередковано формуватиме певний ступінь фінансової стійкості та стабільності фінансової діяльності підприємства.

Чинники II рівня - похідні. Вони є результатом дії основоположних (базових) чинників (фази економічного розвитку системи та стадії життєвого циклу підприємства). До складу чинників II рівня (похідних) належать:

- середній рівень доходів населення;

- демографічна ситуація;

- соціальна політика держави;

- податкова політика держави;

- грошово-кредитна політика;

- амортизаційна політика;

- загальний рівень стабільності;

- стратегія управління обсягами діяльності;

- стратегія управління активами;

- стратегія управління капіталом;

- стратегія управління грошовими потоками.

Чинники II рівня бувають як зовнішніми, так і внутрішніми.

Зовнішні чинники II рівня - це такі, вплив яких пов'язаний з характером державного регулювання (податкова, грошово-кредитна, амортизаційна, соціальна, демографічна політика тощо). Від ступеня відповідності видів, напрямів, методів цього регулювання і фази економічного циклу залежатиме характер та глибина впливу деталізуючих чинників, або чинників III рівня.

До внутрішніх похідних факторів другого рівня, що забезпечують фінансову стійкість, належать стратегія управління обсягами діяльності підприємства, політика управління його активами, власним і позиковим капіталом. Розроблена стратегія передбачає загальну потребу в активах, їх оптимальну структуру при одночасному визначенні джерел фінансування цієї потреби та оптимізації структури капіталу, що, в свою чергу, є гарантом досягнення ефективної пропорційності між коефіцієнтом фінансової прибутковості та коефіцієнтом фінансової стійкості підприємства. Досягнення необхідної пропорційності між коефіцієнтом прибутковості та коефіцієнтом фінансової стійкості має бути основною метою підприємства, оскільки це один із чинників, який сприяє максимізації його ринкової вартості.

Чинники III рівня - є деталізуючими. За допомогою їх з'ясовують і деталізують механізм впливу на фінансовий стан підприємства похідних чинників. До чинників III рівня (деталізуючих) відносять:

- середній рівень доходів населення;

- рівень конкуренції;

- рівень інфляції;

- склад та структуру активів;

- стратегію управління власними фінансовими ресурсами та позиковим капіталом;

- стратегію управління ризиком.

Вплив чинників III рівня на фінансову стійкість є різним. Тому за їх значущістю одним із найважливіших внутрішніх чинників фінансової стійкості є оптимізація складу та структури активів підприємства. Аналогічним за своїм впливом є також правильний вибір стратегії управління активами. Значною мірою фінансова стійкість підприємства залежить від якості політики управління поточними активами, від того, який загальний обсяг оборотних коштів має підприємство, який розмір запасів та активів у грошовій формі. При зменшенні виробничих запасів та зростанні ліквідних активів підприємство може отримувати більший обсяг прибутку за рахунок залучення в оборот додаткових коштів, однак разом з цим виникає ризик неплатоспроможності підприємства. Оптимізація управління поточними активами полягає в тому, щоб забезпечити достатньо високий рівень прибутковості активів при одночасній мінімізації ризику втрати платоспроможності, ліквідності та фінансової стійкості.

Другим за своєю значущістю внутрішнім чинником III рівня є стратегія управління капіталом - оптимізація складу та структури джерел фінансування активів, власних фінансових ресурсів, а також правильний вибір політики управління ними. Iз збільшенням обсягу власних фінансових ресурсів за рахунок внутрішніх джерел збільшуються також потенційні можливості підприємства. Важливим є як загальний розмір прибутку, так і структура його розподілу, а саме та частка, яка спрямовується на реінвестиційні цілі.

Отже, політика розподілу та використання прибутку є одним із основних внутрішніх деталізуючих чинників, що впливають на фінансову стійкість підприємства.

На фінансову стійкість підприємства значний вплив мають кошти, що додатково мобілізуються на ринку позичкового капіталу. Збільшення позикового капіталу, з одного боку, приводить до зростання прибутковості власного капіталу, а з другого - надмірне зростання частки позикового капіталу призводить до зниження фінансової стійкості підприємства, зростання ризику втрати платоспроможності та фінансової незалежності. Отже, у цьому зв'язку особливо важливим є чинник умілого використання ефекту фінансового леверіджу і забезпечення оптимізації структури капіталу підприємства.

Вплив зовнішніх чинників III рівня на фінансову стійкість особливо зростає на стадії економіки кризового періоду. З фінансовою стійкістю підприємства тісно пов'язаний обсяг платоспроможного попиту населення, оскільки зростання обсягу попиту є стимулом до розширення обсягу його діяльності. Останнє потребує зростання активів підприємства, що в свою чергу, обумовлює необхідність пошуку додаткових джерел фінансування цього приросту. Залучення додаткових джерел фінансування призводить до структурних змін у складі джерел фінансування активів, а отже, відповідно впливає на ступінь фінансової стійкості підприємства.

Падіння платоспроможного попиту, яке характерне для кризового періоду функціонування економіки, призводить до загострення конкурентної боротьби та підвищення рівня конкуренції на ринках різних типів. Гострота конкурентної боротьби - не менш важливий зовнішній чинник фінансової стійкості, оскільки така боротьба призводить до кон'юнктурних змін на товарних, ресурсних та фінансових ринках, що, в свою чергу, є причиною змін цін на продукцію підприємства (що впливає на можливі обсяги реалізації), на матеріальні ресурси (що змінює витрати на виробництво та реалізацію), на фінансові ресурси (що відбивається на можливості залучення підприємством позикових коштів). Всі ці зрушення відразу відбиваються (позитивно чи негативно - залежно від характеру змін зовнішніх чинників) на ступені фінансової стійкості підприємства.

Зовнішнім фактором третього рівня, що впливає на фінансову стійкість, є рівень інфляції. Порівняно із стабільним етапом розвитку в умовах економічної кризи зростає вплив інфляції, що негативно відбивається на ступені фінансової стійкості підприємства, оскільки зменшується обсяг його чистого прибутку. Це призводить до зниження обсягу власних фінансових ресурсів, які формуються за рахунок внутрішніх джерел. Зменшення власних фінансових ресурсів підприємств при стабільній чи зростаючій потребі в ресурсах обумовлює необхідність їх запозичення у значно більших обсягах, а це означає, що ціна на позикові ресурси зростатиме, ускладнюватиметься можливість їх використання для збільшення прибутковості власного капіталу, внаслідок чого зросте вартість капіталу підприємства. Все це в сукупності сприяє зниженню ринкової вартості підприємства.

Оскільки з різних причин виникають чинники, що впливають на фінансову стійкість, то при виборі методів управління ними необхідно це врахувати. Якщо зовнішні чинники, що впливають на фінансову стійкість, викликані дією об'єктивних економічних законів і майже не залежать від діяльності підприємства, то внутрішнім чинникам властивий високий ступінь керованості, а характер їх зміни безпосередньо залежить від організації роботи самого підприємства. Отже, вплив внутрішніх і зовнішніх чинників на фінансову стійкість підприємства може бути різним, яким потрібно і можливо управляти в певних межах.

Оцінка фінансової стійкості передбачає аналіз факторів формування показників, які характеризують стабільність функціонування підприємства з позиції забезпечення прибутковості операційної діяльності. Серед цих показників чільне місце належить порогу рентабельності та запасу фінансової стійкості.

Розрахуємо запас фінансової стійкості ТОВ «Берег Партнер» та здійснимо його оцінку (табл. 2.8).

Таблиця 2.8 Аналіз запасу фінансової стійкості ТОВ «Берег Партнер»

№	Показник	Звітність підприємства
1	Виручка від реалізації за мінусом ПДВ і АЗ, тис. грн.	16401
2	Сума маржинального доходу, тис. грн. (постійні витрати + прибуток)	-8688
3	Сума умовно-постійних витрат, тис. грн.	17736
4	Частка маржинального доходу у виручці (р. 2 / р. 1), %	-52,97
5	Прибутковість, тис. грн. (р. 3 / р. 4)	-334,83
6	Запас фінансової стійкості (р. 1 - р. 5), тис. грн.	16735,83

Отже, у результаті проведеного аналізу ми побачили, що ТОВ «Берег Партнер» не має запасу фінансової стійкості, оскільки фактично виручка становить 16401 тис. грн., що нижче порогу прибутковості 16735,83 тис. грн. Щоб покрити всі витрати необхідно було реалізувати продукції на -334,83 грн.% прибутковості при цій виручці дорівнює нулю.

Таким чином, можна сказати, що процес забезпечення фінансової стійкості має бути націлений на мінімізацію негативного впливу зовнішнього та внутрішнього середовища на діяльність підприємства; створення передумов ефективної реалізації запланованих дій.

Для досягнення необхідного рівня фінансової стійкості потрібно здійснювати ефективне управління нею. Загалом під управлінням розуміється процес планування, організації, мотивації і контролю, необхідний для того, щоб сформулювати і досягти цілей організації, і діяльність, пов'язана з впливом керуючого суб'єкта на керований об'єкт з метою досягнення результатів.

Головна мета управління фінансовою стійкістю підприємства органічно поєднана з головною метою фінансового менеджменту, реалізується в єдиному комплексі та виступає як забезпечувальна до неї. Зокрема, Л.Т. Гіляровська та А.О. Вєхорєва вважають, що метою управління фінансовою стійкістю підприємства є підтримка його фінансової рівноваги, уникнення ризиків для інвесторів і кредиторів та оцінка його заборгованості. Г.В. Козаченко, А.Е. Воронкова, В.Ю. Медяник та В.В. Назарова головною метою механізму управління фінансовою стійкістю підприємства вважають забезпечення створення ефективної системи взаємодії, яка, з одного боку, не має збиткових зв'язків, що уповільнюють роботу підприємства, а з іншого - включають всі ті зв'язки, відсутність яких призвела б до порушення заданих параметрів [6, с. 110].

В умовах нестабільності економіки, необхідно також визначати ймовірність банкрутства. Підприємство може абсолютну фінансову стійкість до кризи, але не встояти під час кризових явищ, тому прогнозування банкрутства є необхідним заходом в процесі управління фінансовою стійкістю.

Модель інтегрального показника рівня загрози банкрутства, яка була запропонована в 1968 році Едвардом Альтманом, являє собою функцію від деяких показників, що характеризують економічний потенціал підприємства і результати його роботи за звітний період.

, (2.1)

де К1 - частка власних оборотних коштів в активах підприємства;

К2 - нерозподілений прибуток у загальному обсязі активів;

К3 - частка прибутку (до сплати%, податків) у загальному обсязі активів;

К4 - вартість акціонерного капіталу у загальному обсязі зобов'язань;

К5 - виручка від реалізації в загальному обсязі активів.

Значенням Z відповідають рівні вірогідності банкрутства: Z < 1,8 - ймовір ність банкрутства дуже висока, 1,8 < Z < 2,7 - висока ймовірність банкрутства, 2,7 < Z < 3,0 - низька ймовірність банкрутства, Z > 3,0 - дуже низька ймовірність банкрутства [16, с. 199].

П'ятифакторна «Z-модель» Е. Альтмана для ТОВ «Берег Партнер» виглядає наступним чином:

Z = 1,2*(-0,9)+ 1,4*(-1,496) + 3,3*(-0,31) + 0,6*(-0,18) + 0,999*0,26= -4,05.

Отже, за цією моделлю вірогідність для підприємства ТОВ «Берег Партнер» дуже висока.

В 1972 році англійський економіст Ліс розробив наступну формулу оцінки можливості банкрутства для Великобританії:

, (2.2)

де Х1 - Оборотний капітал / Сума активів;

Х2 - Прибуток від реалізації / Сума активів;

Х3 - Нерозподілений прибуток / Сума активів;

Х4 - Власний капітал / Позиковий капітал.

Для ТОВ «Берег Партнер» модель Романа Ліса наступна:

Z = 0,063*0,32 + 0,092*0,45 + 0,057*(-1,496)+ 0,001*(-0,18) = -0,024.

Якщо Z перевищує 0,037, то ймовірність банкрутства низька. В нашому випадку Z = -0,024, тобто ймовірність банкрутства ТОВ «Берег Партнер» висока.

Модель Р. Таффлера і Х. Тішоу

Розрахунок показника Z Тафлера, для компаній, акції яких котуються на біржах здійснюється за формулою:

, (2.3)

де Х1 - Прибуток до сплати податків / Поточні зобов'язання;

Х2 - Поточні активи / Сума зобов'язань;

Х3 - Поточні зобов'язання / Сума активів;

Х4 - Обсяг продажів (виручка) / Сума активів.

Якщо величина Z-рахунку більша за 0,3, це свідчить про те, що фірма має непогані довгострокові перспективи, якщо менше 0,2 - то банкрутство є більш ніж ймовірним.

Для ТОВ «Берег Партнер» модель Р. Таффлера і Х. Тішоу виглядає наступним чином:

Z = 0,53*(-0,255) + 0,13*0,26 + 0,18*1,22 + 0,16*0,26 = 0,16.

Отже, банкрутство підприємства є більш ніж ймовірним.

Модель Гордона Л.В. Спрінґейта

(2.4)

де A - робочий капітал / загальна вартість активів;

B - прибуток до сплати податків та відсотків / загальна вартість активів;

C - прибуток до сплати податків / короткострокова заборгованість;

D - обсяг продажу / загальна вартість активів.

Модель Гордона Л.В. Спрінґейта для ТОВ «Берег Партнер»:

Z = 1,03*(-0,9)+ 3,07*(-0,3) + 0,66*(-0,255) + 0,4*0,26 = -1,95.

Критичним значенням рахунку Спрінґейта є рівень 0,862, якщо Z < 0,862, то підприємство є потенційним банкрутом.

Отже, з проведених розрахунків, можна зробити висновок, що вірогідність банкрутства для ТОВ «Берег Партнер» досить висока.

Таким чином, фінансова стійкість є важливим показником для підприємства і постійно повинна бути під контролем фінансових менеджерів. При цьому повинні, з нашої точки зору, враховуватися як внутрішні, так і зовнішні фактори впливу, вестися постійний моніторинг за показниками фінансової стійкості та оцінюватися вірогідність банкрутства за різними методиками.

ТОВ «Берег Партнер» - це підприємство, що займається продажем палива, пластичних мастил, олій, мастильно-охолоджувальних рідин, технологічних засобів.

Прведений аналіз показав, що в цілому показники діяльності підприємства ТОВ «Берег Партнер» протягом досліджуваного періоду мають тенденцію до погіршення. Так, доход (виручка) від реалізації продукції в 2012 році скоротився на 69,2% порівняно з 2011 роком. В 2013 році падіння рівня доходів підприємства стало ще масштабнішим - 91,9% порівняно з 2011 роком, але якщо порівняти з 2012 роком, то падіння рівня доходів підприємства склало лише 22,7%. Отже, діяльність ТОВ «Берег Партнер» протягом досліджуваного періоду була збитковою.

На протязі аналізованого періоду відбувається зниження ділової активності ТОВ «Берег Партнер», чому сприяло зменшення частки власних коштів в обороті i на його основі робочого капіталу. Iнформацiя по розрахунку показникiв фінансового стану ТОВ «Берег Партнер» дає змогу сформувати наступні висновки, що станом на 31.12.2013 р. підприємство не мало достатньо наявних грошових коштів для погашення зобов'язань. Загальний та поточний показник лiквiдностi має значення більше теоретичного та свідчить про те, що в разі перетворення дебіторської заборгованості в наявні грошові кошти та реалiзацiї інших оборотних активів Товариство може погасити свої поточні зобов'язання. Враховуючи отриманий збиток за результатами дiяльностi в аналізованому періоді, що вплинув на загальну суму власного капіталу, Товариство не має достатньо власного капіталу для забезпечення наступних витрат i платежів, а також інших поточних зобов'язань.

Проведений аналіз показників фінансової стійкості показав, що в протягом 2011-2013 рр. ситуація на підприємстві дуже складна, що призвело до скорочення власного капіталу у загальній сумі коштів, вкладених у майно підприємства і зростанням боргового навантаження в основному за рахунок короткострокових позик. Тому існує потреба у налагодженні ефективної діяльності ТОВ «Берег Партнер» з метою вирівнювання його фінансово-економічного стану.

Аналіз економетричної моделі динаміки власного капіталу показав, що:

1. З кожним наступним періодом власний капітал зменшується в середньому на 22694 тис. грн.

2. Коефіцієнт еластичності власного капіталу з кожним наступним періодом зростає по абсолютному значенню.

3. Прогнозне значення власного капіталу на 2014 рік з вірогідністю 95% очікується від'ємним. Його розрахункове значення дорівнює -27334,4 тис. грн. При оптимістичному прогнозі це значення (максимальне значення довірчого інтервалу) дорівнює -5831,6 тис. грн., що також є величиною від'ємною.

Проведені розрахунки з банкрутства показали, що вірогідність банкрутства для ТОВ «Берег Партнер» досить висока.

3. Шляхи покращення фінансового стану підприємства

3.1 Заходи покращення фінансової стійкості підприємства

У ринковій економіці незалежні самостійні виробники товарів і послуг не зможуть успішно діяти на ринку, не забезпечивши економічну стійкість своїх підприємств. Протягом останнього п'ятиріччя на більшості підприємств України відбувалися позитивні кількісні зміни, досягнуті переважно завдяки екстенсивним чинникам розвитку. Однак, тепер ці чинники вже вичерпали свої можливості впливу і не забезпечують прибутковості підприємствам. Сучасний ринок постійно змінюється. Швидкість змін така велика, що саме пристосування до них стає істотною перевагою підприємств у конкурентній боротьбі. У цих умовах підприємства, які прагнуть зміцнити свої конкурентні позиції, повинні орієнтуватися на нові підходи, принципи і методи організації і ведення бізнес процесів, заснованих на удосконаленні саме внутрішнього механізму управління сталим функціонуванням підприємств. Саме тому першочерговою проблемою на сьогоднішньому етапі розвитку всіх українських підприємств, що виробляють товари чи надають послуги, є пошук альтернативних шляхів покращання їх фінансового стану.

Ефективність використання ресурсів і підвищення рівня економічної стійкості підприємства в сучасних економічних умовах значною мірою залежить від наявності, використання й вдосконалення економічного потенціалу підприємства. Однією з особливостей нестійкого функціонування сучасних підприємств є кількісна, якісна та структурна недосконалість економічного потенціалу господарюючих суб'єктів, що зумовлена великими втратами ресурсів у здійсненні реформ і складним фінансовим становищем підприємств.

Використання й вдосконалення економічного потенціалу до необхідного рівня повинно надавати можливість підприємству для ефективного застосування своїх ресурсів, а значить сприяти поглинанню зовнішніх й внутрішніх дестабілізуючих факторів, що є свідченням стійкості функціонування.

Першочерговим етапом у покращання фінансового стану українських підприємств є пошук оптимального співвідношення власного і позикового капіталу, яке б забезпечило мінімальний фінансовий ризик за максимальної рентабельності власного капіталу. Оптимізація ліквідності підриємства реалізується за допомогою оперативного механізму фінансової стабілізації - системи заходів, спрямованих, з одного боку, на зменшення фінансових зобов'язань, а з іншого, на збільшення грошових активів, що забезпечують ці зобов'язання. Фінансові зобов'язання підприємство може зменшити за рахунок: зменшення суми постійних витрат (зокрема витрат на утримання управлінського персоналу); зменшення рівня умовно-змінних витрат; продовження строків кредиторської заборгованості за товарними операціями; відтермінування виплат девідендів та відсотків. Збільшити суму грошових активів можна за рахунок: рефінансування дебіторської заборгованості (шляхом факторингу, врахування та дисконтування векселів, форфейтингу, примусового стягнення); прискорення оборотності дебіторської заборгованості (шляхом скорочення термінів надання комерційного кредиту); оптимізація запасів товарно-матеріальних цінностей (шляхом встановлення нормативів товарних запасів методом техніко-економічних розрахунків); скорочення розмірів страхових, гарантійних та сезонних запасів на період перебування підприємства у фінансовій кризі.

В умовах конкурентного середовища актуальності набуває оптимізація збутової політики підприємства. Підприємству необхідно активізувати політику в галузі маркетингу з метою просування своєї продукції, яка фактично за рахунок високої якості та ціни, нижчої від середньо галузевої є конкурентноспроможною. Важливими для вирішення є питання реклами, упаковки, випуску високоякісної сувенірної продукції, фірмова торгівля, стимулювання збуту різними шляхами. Правильний підхід до просування продукції виробників товарів дозволить збільшити реалізацію продукції, що створить реальні передумови для виходу підприємства з фінансово-економічної кризи.

Доцільно також звернути увагу на те, що для покращання свого фінансового становища виробники товарів та послуг повинні реалізовувати всю продукцію, що застоюється на складах. Для розширення ринків збуту підприємство може створити пункти роздрібної торгівлі. Це призведе до збільшення прибутку та збільшення оборотності капіталу. Впровадження цього проекту звичайно ж не вирішує існуючих фінансових проблем, але дозволить скоротити термін реалізації товару та прискорити розрахунки з кредиторами.

Конкурентоспроможність на ринку збуту можна досягти шляхом зниження собівартості продукції, за рахунок впровадження нової техніки, технологій, раціональнішого використання як матеріальних, так і трудових ресурсів, зменшення питомої ваги постійних витрат в собівартості продукції, адже зниження собівартості продукції прямо пропорційно впливає на збільшення прибутку підприємства.