Необхідність і сутність кредиту і кредитування підприємства

Економічна сутність кредиту і кредитування. Особливості оцінки економіко-фінансового стану СТОВ "Старовірівський птахокомплекс", форми і види кредитування підприємства. Напрями поліпшення управління господарською діяльністю і форми погашення боргу.

Рубрика Финансы, деньги и налоги
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 03.03.2015
Размер файла 73,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Діяльність підприємства, в тому числі і сільськогосподарського, в системі ринкової економіки неможлива без періодичного використання різноманітних форм залучення кредитів. Кредит являє собою форму руху позикового капіталу і є важливою категорією ринкової економіки. Він забезпечує трансформацію грошового капіталу в позиковий і виражає відносини між кредитором і позичальником, які виникають під час одержання позики, користування нею та її повернення

Сільське господарство є кредитомісткою галуззю і її нормальне функціонування без кредитних ресурсів у сучасних умовах практично неможливо, тому воно потребує залучення кредитних ресурсів. Це зумовлено специфікою сільського господарства: нестача вільних фінансових коштів; високою капіталомісткістю і порівняно низькою фондовіддачею; сезонністю виробництва та значною тривалістю виробничого циклу; залежить від природо-кліматичних умов, що знижує гарантованість позик сільським товаровиробникам; порівняно малими розмірами підприємства аграрного сектору, що робить їх лише конкурентоспроможними на ринку коротко- і довготермінових кредитів.

Все вище сказане обумовлене тим, що проблема коротко- і довгострокового кредитування є актуальною на сьогодні.

Метою даної курсової роботи є з'ясування економічної сутності кредиту і кредитування сільськогосподарських підприємств.

Завданнями роботи є:

1) визначення необхідності і сутності кредиту;

2) висвітлення характеристики форм і видів кредиту;

3) охарактеризувати отримання, видачі та погашення кредиту;

4) визначити шляхи покращення взаємовідносин між підприємством і банком;

5) сформулювати шляхи удосконалення кредитної системи.

Предметом курсової роботи є теоретико-методичні засади щодо необхідності використання різноманітних форм кредитів у сільськогосподарських підприємствах. Об'єктом дослідженя є процес кредитування сільськогосподарських підприємств.

Для написання курсової роботи використовувалися такі методи дослідження: діалектичний, табличний, аналізу і синтезу, монографічний, групування та інші.

Методологічною основою для написання курсової роботи послужили: нормативно-правова база, підручники, навчальні посібники, статті вчених, фінансові звіти та первинна документація.

1. Економічна сутність кредиту і кредитування

Взаємовідносини сільськогосподарських підприємств з установами банку по кредитах регулюються Законом України “Про банки і банківську діяльність” [1, с. 8].

Згідно Положення НБУ «Про кредитування» кредит - це позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, платності та цільового характеру використання [2, с. 1].

Г.М. Азаренкова вважає, що з економічного погляду кредит - це форма позичкового капіталу, що надається на умовах повернення і зумовлює виникнення кредитних відносин між тим, хто надає кредит, і тим хто його отримує [3, с. 152].

М.М. Александрова говорить, що кредит є об'єктивною вартісною категорією, складовою частиною товарно-грошових відносин, а його неохідність викликана існуванням товарно-грошових відносин [4, с.128].

Г.О. Партин дає таке визначення, що кредит - це позика в грошовій або товарній формі, що надається банком чи юридичною або фізичною особою (кредитором) іншій особі на умовах терміновості, повернення, платності, цільового характеру і забезпечення [5, с.166].

Г.І. Пиріг відмітив, що об'єктивна необхідність використання кредитних відносин в аграрній сфері економіки пов'язана з особливостями сільськогосподарського виробництва, нерівномірністю руху оборотних фондів підприємств, значними відхиленнями потреби в оборотних засобах від їх фактичної наявності [6, с.108].

Л. Рябініна наголошує, що кредит нині набув всеохоплюючого характеру, а кредитні відносини перетворилися на всезагальну форму сучасної економіки, тому доцільно використати досвід розвинутих країн світу щодо створення специфічних систем кредитного обслуговування аграрного сектора економіки. [7, с. 27].

Б.С. Івасів відмітив, що за умов товарного виробництва, особливо коли воно набирає загального характеру, кредит стає обов'язковим атрибутом підприємницької діяльності. Без кредитної підтримки неможливо забезпечити швидке та цивілізоване становлення нових підприємств малого та середнього бізнесу, запровадження нових технологій та видів підприємницької діяльності в економічному просторі [8, с.260].

На думку О.А. Костюченка, кредит - важливий інститут, за допомогою якого держава здійснює мобілізацію та перерозподіл тимчасово вільних коштів і контроль за правильним їх використанням [9, с. 137].

Професор А.М. Мороз стверджує, що кредит - економічні відносини, що виникають між кредитором та позичальником з привода одержання останнім позички в грошовій або товарній формі на умовах повернення в певний строк і, звичайно, зі сплатою відсотку [10, с. 202].

А.М. Поддєрьогін дає таке визначення кредиту: сукупність економічних відносин, що виражають акумуляцію тимчасово вільних грошових засобів та планомірне їх використання на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності [11, с. 224].

Б.А. Райзберг відмітив, що кредит - це позикав грошовій або товарній формі, що надається кредитором позичальнику на умовах поверенності, частіше всього з виплатою позичальником проценту за користування позикою [13, с. 303].

На думку А.І. Берлача та Н.М. Фещенка, перехід економіки України до ринкових відносин супроводжується структурними змінами у вітчизняному агропромисловому комплексі (АПК). Наявна організація сільськогосподарського виробництва не сприяє розбудові адекватної новим умовам системи фінансування його розвитку, оскільки сільськогосподарські підприємства усіх форм власності протягом тривалого часу працюють в умовах гострої нестачі фінансових ресурсів. Крім того, більшість господарств уже вичерпали можливості самофінансування, а відтак не можуть забезпечити власними коштами організації конкурентоспроможного виробництва. За цих умов першочергового значення набуває залучення фінансових ресурсів на кредитній основі [14, с.44].

М.І. Савлук виділяє дві форми кредиту - товарна і грошова. Товарна і грошова форми кредиту є рівноправними і рівнозначними, по суті, двома проявами єдиної форми кредиту - вартісної. Вони між собою внутрішньо пов'язані і доповнюють одна одну: позички, надані в товарній формі, можуть погашатися в грошовій, і навпаки. Більше того, кредит у товарній формі нерідко обумовлює появу грошового кредиту, що надає кредитному руху вартості більшої гнучкості та ефективності [15, с.353].

О.М. Бордаков та Н. Б. Кіданова у своїй статті роблять аналіз банківського кредиту для сільськогосподарських підприємств: його особливості, методику отримання та правила оформлення кредитних договорів, а також порядок оформлення обліку короткострокових кредитів [16, с.228].

На думку В. М. Федоренка і А. В. Федоренка банківський кредит - це кредит, який надається грошовими капіталістами функціонуючим капіталістам. Він називається банківським, тому що надання опосередковується банками. Об'єктом такого кредиту є грошово позиковий капітал - особлива форма, що відокремилася від промислового капіталу. Його рух у формі банківського кредиту здійснюється на основі руху промислового капіталу, однак вони не співпадають з ним [17, с.288].

В.Я. Амбросов та В.М. Онєгіна зазначають, що високі відсоткові ставки за кредитами комерційних банків, половинчасті заходи в реформуванні відносин власності на землю, цілковите погіршення матеріального та фінансового стану сільськогосподарських підприємств у процесі перетворень стали чинниками, що обмежують можливість залучення кредитних ресурсів у сільськогосподарський виробничий процес [18, с.115].

Д.К. Черкашин зазначає, що необхідність відродження аграрного сектора, національної продовольчої безпеки визначає важливість системного підходу до проблем аналізу економічного стану сільськогосподарських підприємств, а такий стан в першу чергу оцінюється фінансовою сталістю та платоспроможністю [19, с. 257].

В.Я. Плаксієнко у своєму підручнику охарактеризував принципи формування зобов'язань та їх класифікацію, тобто поділ на довгострокові, поточні, забезпечення та непередбачені зобов'язання та дана коротка характеристика кожного з видів [20, с.314].

О.К. Власенко у своїй статті зазначає , що бувають різні причини, що підштовхують підприємства позичати гроші: від нестачі коштів для погашення податкових зобов`язань до фінансування великомасштабних інвестиційних проектів. Але сьогодні мало хто погодиться дати гроші задарма. Тому, крім повернення основної суми, потрібно платити ще й відсотки за їх використання [21, с. 32].

Ю.І. Малиш розкриває суть позичок працівникам підприємства та правила їх оформлення. Також зазначаються різні варіанти повернення позики: працівник може віддавати позичку частинами (причому як до каси ідприємства, так і безпосередньо на поточний банківський рахунок підприємства через касу банку); працівник може повернути всю суму позики повністю; підприємство може утримувати із зарплати працівника визначені суми, передбачені договором позики, в рахунок погашення позички [22, с. 26].

Цивільним кодексом також регламентується надання позик працівникам, зокрема, стаття 828 зазначає форму договору позички, а стаття 831 - строк договору позички [23].

В.О. Льошенко стверджує, що однією з умов зниження ризиків комерційних банків при кредитуванні є більш активне впровадження страхування ризиків. Страхування кредитів на українському кредитному ринку практикується недавно і не набуло необхідного розвитку [29, с. 16].

О.Л. Кривоног вважає, що для зростання кожного малого підприємства життєво важливі банківські кредити. Водночас власні засоби малого підприємства мають вкладатись в кожну інвестицію у поєднанні з її фінансуванням за рахунок банківського кредиту, засвідчуючи готовність підприємця ризикнути частиною власних грошей, що дасть змогу переконати банк у кредитоспроможності підприємства. На його думку, банківське кредитування малих підприємств є перспективним видом бізнесу для українських банків, а також життєво важливим і необхідним для розвитку малого підприємництва в Україні [31, с. 101].

А.П. Шкарупа в своїй статті зробив висновок, що для поліпшення кредитного обслуговування АПК необхідно: запровадити спеціалізовані кредити установи обслуговування аграрного сектору економіки; мобілізувати кошти підприємств АПК та сільського населення, що знаходиться поза кредитною системою; запровадити фінансові агропромислові групи з банками та фінансово-розрахунковими центрами; сформувати фонд кредитної підтримки АПК; перепрофілювати АПБ «Україна» у спеціалізований аграрний банк та створити необхідні умови для його нормальної діяльності [33, с. 79].

Особисто ми схиляємося до думки Б.А. Райзберга, що кредит - це позика в грошовій або товарній формі, що надається кредитором позичальнику на умовах поверенності, частіше всього з виплатою позичальником проценту за користування позикою.

2. Організаційно-економічна характеристика СТОВ "Старовірівський птахокомплекс"

Згідно Указу Президента України №1529/99 від 3 грудня 1999 року “Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки” колгосп „Старовірівська птахофабрика” був реорганізований в Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Старовірівський птахокомплекс” рішенням загальних зборів, протокол №2 від 18.07.2000 р..

СТОВ «Старовірівський птахокомплекс» засновано відповідно до рішення Засновників в Установчому договорі від 1 лютого 2001 року шляхом об'єднання належного їм майна та підприємницької діяльності.

Вищим органом СТОВ "Старовірівський птахокомплекс" є загальні збори товариства. Виконавчим органом є правління, яке здійснює керівництво поточної діяльності підприємства. Роботою правління керує голова правління, який обирається відповідно до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю. Контроль за фінансово-господарською діяльністю Товариства здійснюється ревізійною комісією, яка обирається з числа акціонерів.

СТОВ "Старовірівський птахокомплекс" володіє та користується земельною площею 5211 га, яка розподілена на паї. Земельний пай кожного з учасників становить 5.06 га. Кожний власник земельної ділянки складає з СТОВ "Старовірівський птахокомплекс" договір про оренду земельної частки. За користування земельною ділянкою господарство сплачує орендодавцю кожного року орендну плату. Орендна плата нараховується в грошовій вартості пропорційно розміру земельних ділянок і отримується орендодавцем, за узгодженням сторін по рішенню СТОВ "Старовірівський птахокомплекс", в грошовій та натуральній формі: зерном, кормами, а також наданням різних послуг (оранка присадибних ділянок).

СТОВ "Старовірівський птахокомплекс" знаходиться в с. Старовірівка Шевченківського району Харківської області. Найближча залізниця знаходиться за 1 км від господарства, відстань до обласного центру - 120 км.

Підприємство розташоване в зоні Полісся, клімат характеризується як помірно-континентальний. Середньорічна температура становить +6.4С з коливаннями від -33.5С в лютому до +36.0С в літні місяця.

Тривалість вегетаційного періоду з температурою повітря вище +5С становить близько 200 днів. Середньорічна кількість опадів - 555 мм, з яких 400 мм або 70% випадає у вегетаційний період (квітень - жовтень), що позитивно впливає на розвиток сільськогосподарських культур.

Грунтовий покрив території господарства представлений в основному дерново-підзолистими, сірими підзолистими і чорноземими грунтами. По механічному складу грунти легкопіщані і супіщані. В переважній більшості грунти родючі.

Центральна садиба СТОВ "Старовірівський птахокомплекс" розміщена в с. Старовірівка. Дороги і під'їзди у виробничих підрозділах господарства асфальтовані (додаток 1).

Основні фінансово-економічні показники діяльності СТОВ "Старовірівський птахокомплекс" найбільш повною мірою висвітлені в фінансовій звітності та формі 50 с.-г., що подається підприємством до органів статистики (додатки 3,4,5). В них міститься інформація про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства, а також наведені основні економічні показники роботи СТОВ "Старовірівський птахокомплекс".

Для більш повного уявлення про підприємство покажемо його розміри і їх зміни за останні 3 роки в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.Динаміка показників розміру СТОВ „Старовірівський птахокомплекс”

Показники

2008р.

2009р.

2010р.

2010р. у % до

2008р.

2009р.

Валова продукція сільського господарства (в порівняних цінах 2005 р.), тис.грн

19414,4

17603,2

17515,4

90,2

99,5

В т.ч. продукція рослинництва

1779,8

817,0

800,9

45,0

98,0

продукція тваринництва

17634,6

16786,2

16714,4

94,8

99,6

Товарна продукція (у фактичних цінах), тис.грн

20065,0

18615,3

18910,1

94,2

101,6

Площа сільськогосподарських угідь, га

1274,0

1322,0

1328,0

104,2

100,5

У т.ч. рілля, га

1246,0

1294,0

1328,0

106,6

102,6

Середньооблікова чисельність працівників, осіб

145

146

148

102,1

101,4

в т.ч. в рослинництві

42

43

44

104,7

102,3

тваринництві

103

103

104

101,0

101,0

Середньорічна вартість активів, тис.грн

14407,0

14952,5

13040,5

90,5

87,2

Поголів'я худоби, ум.гол

54595

61331

58766

107,6

95,8

Проаналізувавши дані табл.2.1 можна зробити висновок, що обсяг валової продукції в порівняних цінах у 2010 році зменшився у порівнянні з 2008 роком на 9,8%, а з 2009р. - на 0,5%. Товарна продукція у 2010.р. зменшилась на 5,8%, а у 2009 р. збільшилась на 1,6% . А от що стосується площі сільськогосподарських угідь (у тому числі і ріллі), то тут спостерігається тенденція до збільшення на 4,2% (на 6,6% рілля) і на 0,5% (2,6 % рілля) відповідно. Середньорічна чисельність працівників у 2010 р. є найбільшою, що перевищує середньооблікову чисельність працівників у 2008 р. на 2,1%, а у 2009 р. на 1,4%. Поголівґя худоби, виражене в умовних головах, у 2010 р. було більшим ніж у 2008 р. на 7,6%, і меншим на 4,2%, ніж у 2009р.

Отже, можна зробити загальний висновок, що підприємство розвивається більш менш стабільним шляхом, так як дані з порівняльної колинки коливалися близько 100%, хоча значне коливання спостерігається при порівнянні продукції рослинництва 2010 року з 2008 роком.

Процес спеціалізації характеризується зосередженням засобів виробництва і робочої сили сільськогосподарських підприємств на виробництві окремих видів товарної продукції з урахуванням природних та економічних умов. Спеціалізація конкретного господарства визначається структурою його грошових надходжень від реалізації продукції.

Обсяг і структура товарної продукції СТОВ "Старовірівський птахокомплекс" за останні 3 роки наведені в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2. Обсяг і структура товарної продукції СТОВ „Старовірівський птахокомплекс”

Галузі і види продукції

Роки

2010 р. у % до

2008 р.

2009 р.

2010 р.

2008 р.

2009 р.

тис. грн

%

тис. грн

%

тис. грн

%

1.Продукція рослинництва, всього

1476,2

7,5

1044,5

5,7

1156,2

6,2

78,3

110,7

В т.ч. зернові і зернобобові, всього

1004,8

5,1

197,3

1,1

249,8

1,3

24,9

126,6

З них: пшениця

718,8

3,6

68,3

0,4

0,8

0,004

0,1

1,2

Ячмінь

286,0

1,5

129,0

0,7

249,0

1,3

87,1

193,0

Соняшник

467,0

2,4

844,3

4,6

898,4

4,8

192,4

106,4

Інша продукція рослинництва

4,4

0,02

2,9

0,02

8,0

0,04

181,8

Зб. в 2,8 р.

2. Продукція тваринництва, всього

18272

92,5

17313,5

94,3

17470,6

93,8

95,6

100,9

Птиця

65,7

0,3

2,1

0,01

-

-

-

-

Яйця, тис шт.

18204,7

92,2

17311,0

94,3

17470,6

93,8

96,0

100,9

Інша продукція тваринництва

1,6

0,01

-

-

-

-

-

-

Усього по підприємству

19748,2

100,0

18358,0

100,0

18626,8

100,0

94,3

101,5

Аналізуючи дані таблиці 2.2 ми бачимо, що на протязі трьох років найбільшу частку у виручці від реалізації займає продукція - яйця, тис. шт: 92,2% у 2008р., 94,3% у 2009р. та 93,8% у 2010р. Друге місце у структурі товарної продукції займає соняшник (хоча його частка незначна, порівнюючи з яйцями). Продукція рослинництва займає найменщу питому вагу в структурі товарної продукції. Слід зазначити, що раціональна і науково обгрунтована спеціалізація, а також певні розміри господарства сприяють збільшенню виробництва сільськогосподарської продукції, підвищенню продуктивності праці, зниженню собівартості продукції, що забезпечує ефективне використання землі, матеріальних і трудових ресурсів. Критерієм фінансового стану підприємства є його платоспроможність, тобто готовність виконати без затримки першочергові платіжні зобов'язання за рахунок наявних коштів та поточних надходжень від господарської діяльності. Підприємство вважається платоспроможним, якщо сума готівки, дебіторської заборгованості та інших легко ліквідних активів більша або дорівнює першочерговим платіжним зобов'язанням.
В таблиці 2.3 наведемо дані показників платоспроможності СТОВ "Старовірівський птахокомплекс" за 2010 рік.
Таблиця 2.3.Платоспроможність СТОВ „Старовірівський птахокомплекс” у 2005 році

Показники

На початок року

На кінець року

Відхилення +; -

I. Платіжні засоби

1. Грошові кошти та їх еквіваленти

8,0

91,0

83,0

2. Дебіторська заборгованість

3414,0

2133,0

-1281

3. Готова продукція

108,0

226,0

118

Разом платіжних засобів

3530,0

2450,0

-1080

II. Платіжні зобов'язання

7231,0

10383,0

3152

III. Коефіцієнт платоспроможності

0,488

0,236

-0,252

IV. Перевищення платіжних засобів

-

-

-

Продовження табл..2.3

V. Перевищення платіжних зобов'язань над платіжними засобами

3701,0

7933,0

4232

Аналізуючи дані табл. 2.3 можна відмітити, що на кінець звітного року сума платіжних засобів зменшилась у порівнянні з цим показником на початок року. Це відбулося за рахунок зменшення дебіторської заборгованості на 1281,0 тис. грн. Щодо платіжних зобов'язань, то їх розмір на кінець року збільшився на 3152,0 тис. грн. Зміни у вартості платіжних засобів і платіжних зобов'язань вплинули на величину коефіцієнта платоспроможності, який на кінець року становив 0,236. Це свідчить, що підприємство зможе розраховувати наявними платіжними засобами частково. Перевищення платіжних зобов'язань над платіжними засобами підприємства на кінець звітного року склало 7933,0 тис.грн, що на 4232 тис.грн більше ніж на початок року. Усе перераховане свідчить, що підприємство знаходиться у нижче середньому стані, тому що воно брало кредит. А отже, є неплатоспроможним.

В таблиці 2.4 наведемо дані показників ліквідності балансу СТОВ "Старовірівський птахокомплекс" .

Таблиця 2.4. Показники ліквідності балансу СТОВ „Старовірівський птахокомплекс” за 2010 р.

Показники

На початок року

На кінець року

Зміни

(+;-)

ЛІКВІДНІ АКТИВИ

1.Гошові кошти і поточні фінансові

інвестиції

8,0

91,0

83,0

2. Дебіторська заборгованість

3530,0

2450,0

-1080,0

3. Запаси (без витрат майбутніх періодів)

6850,0

4887,0

-1963

4. Усього ліквідних активів

10388,0

7428,0

-2960

5. ПОТОЧНІ ЗОБОВЯЗАННЯ

7231,0

10383,0

3152

6. КОЕФІЦІЄНТИ ЛІКВІДНОСТІ БАЛАНСУ

абсолютний

0,001

0,009

0,008

Продовження табл.. 2.4

проміжний

0,489

0,245

-0,244

загального покриття

1,438

0,715

-0,723

Проаналізувавши дані таблиці 2.4 можна зробити висновок, що сума ліквідних активів на кінець року зменшилась на 2960,0 тис.грн і склала 7428,0 тис.грн.: дебіторська заборгованість зменшилась на 1080,0 тис.грн., запаси - на 1963,0 тис.грн.. Грошові кошти і поточні фінансові інвестиції навпаки збільшились, на 83,0 тис.грн.. Сума поточних зобов'язань на кінець року збільшилась на 3152,0 тис. грн. і склала 10383,0 тис. грн.

Показники ліквідності балансу означають, на скільки підприємство в змозі покрити своїми ліквідними активами короткострокові зобов'язання.

На протязі року значення абсолютного коефіцієнта ліквідності збільшилося на 0,008 і на кінець року становило 0,009, що означає здатність підприємства на 0,9% погасити короткострокові зобов'язання грошовими коштами. За умови вчасного погашення дебіторської заборгованості, підприємство зможе погасити на 24,5% свої короткострокові зобов'язання, на що вказує проміжний коефіцієнт ліквідності, значення якого на кінець року зменшилось на 0,244 і склало 0,245. Внаслідок зменшення вартості активів на кінець року зменшився і коефіцієнт загального покриття на 0,723 і становив 0,715.

Розглядаючи показники ліквідності, потрібно мати на увазі, що величина їх являється умовною, так як ліквідність активів і виконання обов'язків по бухгалтерському балансу можна визначити приблизно.

Так, ліквідність запасів залежить від їх якості. Ліквідність дебіторської заборгованості залежить від їх оборотності, долі прострочених платежів. Тому радикальне підвищення точності оцінки ліквідності досягається в ході внутрішнього аналізу на основі даних аналітичного бухгалтерського обліку.

Крім показників платоспроможності та ліквідності виділяють ще декілька основних фінансових показників. Розрахунки яких наведені в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5. Основні фінансові показники СТОВ «Старовірівський птахокомплекс»

Показники

Станом на

Зміна, (+, -)

01.01.2009

01.01.2010

Коефіцієнт мобільності активів

3,12

2,96

-0,16

Власні обігові кошти (робочий функціонуючий капітал)

4061

3552

-509

Коефіцієнт фінансової незалежності

-0,35

-0,48

-0,13

Коефіцієнт фінансової залежності

-2,86

-2,08

0,78

Коефіцієнт маневреності власного капіталу

1,69

1,53

-0,16

Коефіцієнт концентрації позикового капіталу

1,35

1,48

0,13

Коефіцієнт фінансової стабільності (коефіцієнт фінансування)

-0,26

-0,32

-0,06

Показник фінансового лівериджу

-2,41

-2,04

0,37

Коефіцієнт ліквідності поточної (покриття)

1,44

1,44

-

Коефіцієнт ліквідності швидкої

0,45

0,49

0,44

Коефіцієнт ліквідності абсолютної

0,014

0,0007

-0,013

Співвідношення короткострокової дебіторської та кредиторської заборгованості

1,91

1,55

-0,36

Аналізуючи дані таблиці 2.5. можемо зробити такі висновки, що коефіцієнт мобільності активів у 2010 році зменшився порівняно з 2009 роком на 0,16, і становив при цьому 2,96, а це означає, що 2,96 обігових коштів припадає на одиницю необігових (рекомендований рівень 0,5). Щодо показника власні обігові кошти (робочий функціонуючий капітал), то у 2010 р. він також зменшився. Він характеризує оборотні активи, які фінансуються за рахунок власного капіталу і довгострокових зобов'язань. Наявність робочого капіталу означає не лише здатність платити поточні борги, а й можливість розширити виробництво. Коефіцієнт фінансової незалежності характеризує можливість підприємства виконати зовнішні зобовязанння за рахунок власних активів; йог незалежність від позикових джерел. В нашому підприємстві цей показник також зменшився і становив -0,48. А коефіцієнт фінансової залежності (-2,08) показує скільки одиниць сукупних джерел припадає на одиницю власного капіталу, отже, можна зробити висновок, що СТОВ «Старовірівський птахокомплекс» не в змозі виконати зовнішні зобов'язання за рахунок власних активів і що воно потребує надання пільгових кредитів. Коефіцієнт маневрості власного капіталу показує, що 1,58 - це частка власних обігових коштів у власному капіталі. Коефіцієнт концентрації позикового капіталу на 01.01.2009 становив 1,35, а на 01.01.2010 був 1,48, цей коефіцієнт збільшився на 0,13. Ці дані свідчать, що саме стільки припадає позикового капіталу на одиницю сукупних джерел. З даної таблиці ми бачимо, що власні кошти не перевищують позикові, це стало зрозумілим завдяки розрахунку коефіцієнта фінансової стабільності. З цього витікає те, що дане підприємство фінаново нестійке. Співвідношення короткострокової дебіторської та кредиторської заборгованості за два роки становить більше одиниці, а це означає, що підприємство може розрахуватися з кредиторами за рахунок дебіторів.

В умовах ринкової економіки значну роль відіграє бухгалтерський облік, без знання якого не можливо керувати підприємством.

Під формою бухгалтерського обліку розуміють організацію рахункових записів і порядок поєднання різних видів облікових реєстрів, які повинні забезпечити оперативний контроль, своєчасність, повноту і достовірність узагальнення у бухгалтерському обліку всіх багатогранних господарських операцій, які відбуваються на підприємстві. У СТОВ "Старовірівський птахокомплекс" затверджена автоматизована форма обліку.

Основу машинно-орієнтованих форм бухгалтерського обліку складає інформація первинних документів. Подвійний запис, що є основним способом відображення господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку, зберігається і в умовах обробки бухгалтерської інформації за допомогою ПЕОМ.

Машинні носії інформації сприяють автоматизації процесів її обробки, суміщенню синтетичного і аналітичного видів обліку, накопиченню інформації, необхідної для розробки показників місячної. квартальної і річної звітності підприємств.

При автоматизованих формах обліку технологічний процес обробки даних у бухгалтерії зводиться до кодування документів і пов'язаними з цим логічними діями, а всі інші дії виконує комп'ютер.

Автоматизованим формам бухгалтерського обліку притаманні особливі реєстри - машинограми аналітичного і синтетичного видів обліку. Ці машинограми відрізняються між собою ступенем подробиць, закладеної в них інформації і групуванням економічних показників.

Машинні носії інформації сприяють автоматизації процесів її обробки в напрямі накопичення і систематизації для визначення аналітичних показників і складання місячної, квартальної і річної звітності

Багатогранна діяльність сільськогосподарських підприємств змушує застосовувати безліч різноманітних машинограм синтетичного і аналітичного видів обліку.

Багатогранна діяльність сільськогосподарських підприємств змушує застосовувати безліч різноманітних машинограм синтетичного і аналітичного видів обліку.

На кожному підприємстві має бути Наказ керівника про облікову політику, де встановлені основні вимоги до ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності. Саме в наказі про облікову політику має бути затверджено застосування на підприємстві автоматизованої форми обліку (додаток 2).

3. Необхідність і сутність кредиту і кредитування підприємства

3.1 Кредит як економічна категорія, його сутність, об'єкти і суб'єкти

З розвитком товарного виробництва кредит стає обов'язковим атрибутом господарювання. Виробництво продуктів як товарів означає, що в процесі відтворення відривається відрив моменту відчуження товару від одержання грошового еквівалента, відносне відокремлення руху грошової форми вартості від товарної форми, виконання грошима функції засобу платежу і виникають кредитні відносини. Це відносне відокремлення проявляється у розбіжності в часі руху матеріальних та грошових потоків, які виникають при розподілі, обміні та споживанні сукупного суспільного прибутку [3]. Якщо рух товарних потоків випереджає грошові, тоді споживачі матеріальних цінностей на момент їх оплати не мають достатніх грошових коштів, що може зупинити нормальний рух процесу відтворення. Коли ж рух грошових потоків випереджає товарні, то в учасників виробничого процесу нагромаджуються тимчасово вільні грошові кошти. Виникає протиріччя між безперервним вивільненням грошей у кругообігу оборотних коштів і потребою у постійному використанні матеріальних і грошових ресурсів в інтересах прискорення процесу відтворення. Це протиріччя може бути усунене за допомогою кредиту, який дає можливість отримувати позичальникам грошові кошти потрібні для оплати матеріальних цінностей та послуг, або придбати їх з розстрочкою платежу.

Таким чином, кредит є об'єктивною вартісною категорією, складовою частиною товарно-грошових відносин, а його необхідність викликана існуванням товарно-грошових відносин.

Обов'язковою економічною передумовою існування кредиту є функціонування виробників на засадах комерційного розрахунку. Кредитні відносини між суб'єктами не можуть виникнути, якщо авансовані у виробничу сферу грошові кошти не здійснюють кругообігу або якщо той, хто схоче скористатися кредитом, не має постійного доходу. Вартість, яка передається кредитором одержувачу кредиту, віддається лише на визначений час, а потім вона повинна бути повернена з виплатою відсотка. Тобто, за кредитною угодою до позичальника переходить у тимчасове користування лише споживача вартість грошей чи речей без зміни їх власника. Кошти у позичальника мають вивільнитися у розмірі, що забезпечує повернення кредитору не тільки кредиту, а й відсотків за користування ним. Без одержання кредитором доходу від позичальника у вигляді відсотка у кредитора не буде зацікавленості позичати гроші. У певних випадках кредит може бути повернений кредитору третьою особою - гарантом, поручителем чи страховиком, якщо позичальник неспроможний це зробити самостійно. Якщо надана в позичку вартість кредитору не повертається, то кредит втрачає свою економічну сутність [4].

Потреби в кредитах виникають також у зв'язку з особливостями індивідуальних кругообігів коштів госпрозрахункових підприємств та організацій. Особливості проявляються у розбіжності в часі між вивільненням з обороту вартості в грошовій формі і авансування грошових коштів у новий кругообіг. Зазначені розбіжності при кругообігу фондів окремих підприємств та організацій виникають, передусім через сезонність виробництва. Сезонність виробництва зумовлює в певний період випереджуюче наростання виробничих витрат порівняно з надходженням грошових коштів і викликає додаткову потребу в коштах понад тих, що перебувають у розпорядженні підприємства. В іншому випадку - витрати виробництва зменшуються або є сталими і збільшується вихід готової продукції та надходження грошової виручки, частина якої виявляється тимчасово вільною [5].

Таке чергування зростання додаткових потреб у грошових коштах і створення тимчасово вільних залишків їх на одному і тому ж підприємстві або організації створюють економічну основу для використання кредитів на формування його виробничих фондів і фондів обігу та погашення їх через певний час. У масштабах економіки країни сезонні потреби в додаткових коштах одних галузей народного господарства супроводжуються появою вільних коштів в інших галузях, що створює економічну основу для перерозподілу грошових коштів між різними галузями народного господарства за допомогою кредиту. Протиріччя між надходженням грошових коштів і їх витрачанням виникають і в сфері особистого споживання населення. Вільні грошові кошти у населення з'являються внаслідок перевищення поточних грошових доходів громадян над поточним витратами і виступають у формі грошових збережень, як у готівковій, такі безготівковій формах [8].

Економічною основою заощаджень є добровільні вкладення грошей населенням на деякий час після задоволення своїх поточних потреб. На певний час припиняється рух вартості, і вона вивільняється з обороту у грошовій формі. Відповідно грошові кошти осідають на рахунках у банківських установах або у готівковій формі у громадян.

Грошові нагромадження не потрібно ототожнювати з поточними резервами грошей як купівельними і платіжними засобами, які створюються у підприємств і населення внаслідок короткочасної розбіжності між поточними грошовими надходженнями і витратами.

Кредит - позика в грошовій або натуральній формі, що надається фізичною або юридичною особою (кредитором) іншій фізичній або юридичній особі (позичальникові) на умовах поворотності і, як правило, возмездності. Останнє означає, що зазвичай позичальник сплачує кредиторові за наданий кредит певну плату, що іменується відсотком. Розвиток кредиту обумовлений тим, що в процесі виробничої діяльності у однієї групи осіб відбувається тимчасове вивільнення грошових коштів, тоді як у іншої групи виникає гостра необхідність в додаткових грошових ресурсах. Перерозподіл останніх і складає основну функцію кредиту [9].

Суб'єктами кредитних відносин можуть бути будь-які самостійні підприємства. Кредитні відносини характеризуються тим, що їх суб'єктами є дві сторони: одна з них у рамках конкретної кредитної угоди називається кредитором, інша - позичальником. Грошові чи товарно-матеріальні цінності, витрати або виконана робота та надані послуги, щодо яких укладається кредитний договір, є об'єктом кредиту.

Основними об'єктами короткострокового кредитування в оборотні кошти є:

- виробничі запаси (сировина, основні й допоміжні матеріали, запасні частини, паливо, інструмент);

- незавершене виробництво та напівфабрикати власного виробництва;

- витрати майбутніх періодів (сезонні витрати, витрати на освоєння випуску нових виробів тощо);

- готова продукція і товари;

- платіжні та розрахункові операції з постачальниками й покупцями [10].

На підприємствах виникає потреба в кредитах під виробничі запаси, якщо їх розміри перевищують власні кошти, тобто якщо створюються наднормативні запаси. Причиною таких можуть бути сезонність завезення, нерівномірна або дострокова поставка матеріальних ресурсів постачальниками та ін.

Наднормативні запаси сільськогосподарської сировини є основним об'єктом банківського кредиту на підприємствах, які переробляють цю сировину і працюють сезонно (цукрові заводи, консервні комбінати, інші підприємства харчової та легкої промисловості), або створюють великі сезонні запаси сировини на рік, тобто до нового врожаю.

Наднормативні запаси незавершеного виробництва і готової продукції можуть створюватися на підприємствах у зв'язку з прискоренням темпів зростання обсягів виробництва, некомплектністю постачання, транспортними утрудненнями щодо відправлення продукції споживачам, припиненням відвантажень продукції споживачам через їхню неплатоспроможність тощо.

У складі витрат майбутніх періодів банки видають підприємствам позики на покриття сезонних витрат, оскільки в періоди сезонного зменшення обсягів виробництва або міжсезонного простою витрати на виготовлення продукції тимчасово не покриваються виручкою від реалізації. Так, цукровий завод навіть у період міжсезонного простою (лютий-серпень) потребує коштів на ремонт обладнання, утримання постійного персоналу, проведення всіх підготовчих робіт до сезону цукроваріння. Ці витрати він покриває за рахунок банківських позик, а розраховується за них з виручки від реалізації цукру.

Витратами майбутніх періодів є також витрати, пов'язані з освоєнням випуску нових видів продукції, пусконалагоджувальні витрати. Якщо ці витрати кредитує банк, то в кредитних угодах називається конкретна продукція і витрати включаються в її собівартість.

За допомогою кредитів підприємство, коли йому тимчасово бракує власних коштів, може розрахуватись зі своїми постачальниками.

Отже, кредит необхідний і для підтримування кругообороту фондів діючих підприємств, що обслуговують процес реалізації продукції.

Об'єктами довгострокового та середньострокового кредитування є капітальні вкладення, пов'язані з реконструкцією підприємства, його технічним переозброєнням, упровадженням нової техніки, удосконаленням технології виробництва, та інші витрати, що приводять до збільшення вартості основних засобів. До таких кредитів підприємства вдаються, якщо відчувають брак власних коштів, призначених на ці цілі, а саме: прибутку й амортизаційних відрахувань.

Використання різноманітних форм кредитування підприємства прискорює рух грошових і матеріальних ресурсів та сприяє підвищенню ефективності фінансово-господарської діяльності.

Визначаючи потреби в кредитах, підприємства виходять із загальної потреби у коштах і наявності таких [11].

Суб'єктами кредитування є особи, які беруть участь у процесі кредитування. Для отримання кредиту клієнт подає до банку такі документи:- заяву;

- фінансово-економічну інформацію;

- форми бухгалтерської звітності;

- показники дебіторської та кредиторської заборгованості;

- розрахунок економічної окупності об'єкта;

- відомості про спосіб забезпечення позики та ін.

Об'єкти кредитування - певна частина вартості виробничих оборотних фондів та фондів обігу, основних виробничих фондів, яка формується за рахунок банківського кредиту.

До основних об'єктів кредитування можна віднести:

1. Додаткові потреби в коштах для оплати товарно-матеріальних цінностей і створення запасів для нормального режиму роботи.

2. Сезонні та несезонні затрати виробництва й обігу.

3. Потребу в додаткових коштах в зв'язку з тимчасовим їх замороженням.

4. Потребу для здійснення інвестицій в основні фонди.

Сучасна банківська практика використовує посуб'єктний метод кредитування, тобто на перше місце ставиться клієнт, надається перевага персональному підходу до позичальника [12].

3.2 Функції кредиту

Питання про функції кредиту е найбільш дискусійним в теорії кредиту. Розбіжності з приводу кількості та змісту функцій обумовлені не тільки відмінністю в трактуванні сутності кредиту, але й відсутністю єдності у визначенні методологічних підходів до їх аналізу. Багато економістів дослідження функцій кредиту як економічної категорії замінюють аналізом функцій одного з його елементів, при цьому найбільш часто функції кредиту порівнюються з функціями банків [13]. Поширене також виділення функцій, виходячи з особливостей окремих форм кредитних відносин. Деякі автори розглядають функцію кредиту як конкретну форму його руху.Результатом відсутності єдиної методологічної основи аналізу е поява великої кількості функцій, які виділяються різними економістами. В економічній літературі обґрунтовується правомірність таких функцій, як акумуляція тимчасово вільних коштів; розподіл акумульованих коштів між галузями, підприємствами і населенням; регулювання грошового обігу шляхом заміни реальних грошей кредитними операціями; економія витрат виробництва; опосередкування кругообігу фондів тощо. Часто виділяють грошову (емісійну) і контрольну (стимулюючу) функції кредиту. Оскільки із суті кредиту випливає, що за його допомогою відбувається перерозподіл вартості на умовах повернення, то можна сказати, що кредит виконує функцію перерозподілу вартості у процесі відтворення. Перерозподільча функція кредиту полягає в тому, що тимчасово вільні кошти юридичних та фізичних осіб за допомогою кредиту передаються в тимчасове користування підприємств, господарських товариств і населення для задоволення їхніх виробничих або особистих потреб. Такий перерозподіл дає можливість прискорити залучення матеріальних ресурсів у виробниче і особисте споживання. Тому в цій функції перерозподіляються не тільки грошові кошти, а й матеріальні ресурси.

Іншою функцією кредиту є створення ним нових грошей для грошового обігу - антиципаційна (емісійна) функція, яку виконує тільки банківський кредит. Методом кредитної експансії (розширення кредиту) та кредитної рестрикції (звуження кредиту) регулюється кількість грошей в обігу, причому вилучення грошей з обігу за допомогою кредиту досягається значно важче, ніж їх випуск в обіг.

Контрольна функція кредиту полягає в тому, що в процесі кредитного перерозподілу коштів забезпечується банківський контроль за діяльністю позичальника. Можливість такого контролю випливає з самої природи кредиту. Треба зазначити, що, вступивши у кредитні відносини, одержувач кредиту також має здійснювати контроль за своєю діяльністю, з тим, щоб своєчасно і повністю повернути кредитні ресурси.

Зворотні сть кредиту дає змогу не тільки виявити порушення процесу виробництва чи реалізації продукції, а й зацікавлює підприємства, суб'єктів господарювання не допускати їх, оскільки такі порушення призводять до виплат "зайвих" відсотків банку, до обмеження або повного припинення видачі кредитів.

Тісний зв'язок між усіма функціями кредиту дає змогу дати певну характеристику і його суті [14].

3.3 Форми і види кредиту

Питання про форми і види кредиту з практичного погляду не має такого важливого значення, як інші складові теорії кредиту. Можливо, цим пояснюється надто вільне трактування цього питання в більшості публікацій з теорії кредиту. Важко віднайти навіть два підручники, в яких давалось би однакове трактування форм і видів кредиту.

У загальноприйнятому розумінні форма - це зовнішній, найбільш загальний вияв певного предмета чи явища, який хоч і пов'язаний з внутрішньою їх сутністю, але не розкриває її. Оскільки кредит - явище суспільне (економічні відносини), про форму його можна говорити з певною умовністю як про найбільш загальний вигляд, якого він може набувати в процесі руху і який не розкриває його внутрішньої сутності. Тому критеріїв для визначення форм кредиту не може бути багато.

У загальноприйнятому розумінні вид - це підрозділ, що об'єднує ряд предметів, явищ за спільними ознаками і входять до складу загального вищого розділу - роду. Тому видова характеристика застосовується щодо внутрішньої структури об'єкта дослідження, у нашому випадку - кредиту [13].

Існує дві форми кредиту - товарна і грошова. Товарна і грошова форми кредиту є рівноправними і рівнозначними, по суті, двома проявами єдиної форми кредиту - вартісної. Вони між собою внутрішньо пов'язані і доповнюють одна одну: позички, надані в товарній формі, можуть погашатися в грошовій, і навпаки. Більше того, кредит у товарній формі нерідко обумовлює появу грошового кредиту, що надає кредитному руху вартості більшої гнучкості та ефективності.

У товарній формі кредит надається у разі продажу товарів з відстрочкою платежу ( комерційний кредит), при оренді майна ( у тому числі лізинг), наданні речей чи приладів у прокат, погашенні міждержавних боргів поставками товарів. У деяких із цих випадків погашення позичок здійснюється в грошовій формі, що дало підстави окремим дослідникам говорити про змішану ( товарно-грошову) форму кредиту. Проте так ставити питання можна лише стосовно окремої позички. Кредит же - процес безперервного руху вартості і виділення двох його форм достатньо для характеристики кредиту як процесу.

Як правило, у грошовій формі надають свої позички банки, міжнародні фінансово-кредитні установи, уряди. Широко використовує грошову форму кредиту населення - при розміщенні заощаджень у банківські депозити, одержанні позичок у банках. Грошова форма має найширшу сферу застосування, що зумовлено переважно грошовою формою сучасної економіки та перерозподільним призначенням самого кредиту [15].

Види кредиту класифікуються за такими ознаками:

· видами кредитів;

· наявністю та характером забезпечення;

· метою використання;

· терміном надання;

· методами надання і способами погашення;

· характером і способом сплати відсотків.

Залежно видів кредити бувають банківські, комерційні, державні лізингові, іпотечні, консорціумні, споживчі, товарні, фінансові, інвестиційний податкові, міжнародний та ін.

Банківський кредит відображає економічні, кредитні відносини, які виникають між банками і суб'єктами господарювання з приводу видачі (отримання) і використання позикових шиїтів. Банківський кредит надається суб'єктам господарювання всіх форм власності на умовах, передбачених кредитним договором.

Комерційний кредит - це економічні кредитні відносини, які виникають між окремими суб'єктами господарювання з приводу відстрочення оплати за продані (куплені) товари.

Державний кредит --- це сукупність кредитних відносин, які виникають між державою, юридичними і фізичними особами з приводу випуску (придбання) позик.

Лізинговий кредит -- це економічні відносини між юридичними особами, які виникають при оренді майна на основі договору, що укладається.

Іпотечний кредит -- це особливий вид економічних відносин з приводу надання кредитів під заставу нерухомого майна. При цьому кредиторами можуть бути іпотечні банки, спеціальні іпотечні компанії, а також комерційні банки. Надавати позику можуть юридичні і та фізичні особи, які мають у власності об'єкти іпотеки (виробничі будівлі, споруди, житлові будинки, магазини, земельні ділянки тощо).

Споживчим є кредит, що надається фізичним особам на придбання споживчих товарів і оплату послуг з відстроченням платежу

Консорціумний називається кредит, що надається суб'єктам господарювання банківськими консорціумами.

Кредити під вексельний обіг-- це кредити, що надаються банками під облік і заставу векселів.

Товарний кредит -- це товари, які передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичним чи фізичним особам згідно за угодою, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на певний строк під заставу.

Фінансовий кредит -- це кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на певний строк для цільового використання та під процент банком-резидентом або нерезидентом, що кваліфікується як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента.

Інвестиційний податковий кредит -- це відстрочення сплати податку на прибуток, що надасться суб'єкту підприємницької діяльності на певний строк з метою збільшення його фінансових ресурсів для здійснення інноваційних програм, з наступною компенсацією відстрочених сум у вигляді додаткових надходжень податку за рахунок загального збільшення прибутку внаслідок реалізації інноваційних програм.

Міжнародний кредит - це рух позичкового капіталу в сфері міжнародних економічних відносин.

Залежно від наявності і характеру забезпечення кредити поділяються на забезпечені та незабезпечені (бланкові). При цьому під забезпеченням кредиту розуміють спосіб страхування банку від ризику неповернення особою, яка взяла позику, кредиту. Для забезпечення повернення кредиту приймаються застава майна, цінні папери, шляхові та товарні документи, гарантії або доручення третьої особи, поліси страхової компанії тощо. Незабезпеченими (бланковими) є позики, надані банками економічно і фінансово стійким господарським органам під їх зобов'язання погашення в певний строк отриманої позики.

Залежно від мети використання кредити поділяються на такі, що видаються на формування обігових коштів і фінансування основних фондів.

Підприємство має можливість отримувати кредити на придбанні товарно-матеріальних запасів, обладнанні, інших активів, розширенні та модернізацію виробничих потужностей, викуп окремих виробничих комплекс, або цілих підприємств.

За терміном надання розрізняють кредити:

· короткострокові (до 1 року);

· середньострокові (до 3 років) ;

· довгострокові (понад 3 роки) кредити.

Короткострокові кредити підприємства можуть отримувати в разі фінансових труднощів, які виникають у зв'язку з витратами виробництва та обігу, не забезпеченими надходженнями коштів у відповідному періоді. Термін короткострокового кредиту не перевищує одного року.

Середньострокові кредити (від одного до трьох років) надаються на поточні витрати, оплату обладнання та фінансування капітальних вкладень.

Довгострокові кредити (понад три роки) можуть надаватися для формування основних фондів. Об'єктами кредитування можуть бути капітальні витрати на реконструкцію, модернізацію, розширення вже діючих основних фондів, нове будівництво, приватизацію та корпоратизацію підприємств

За методами надання розрізняють позики, які видаються в разовому порядку і відповідно до відкритої кредитної лінії. При цьому під разовими розуміють позики, рішення про видачу яких приймається банком окремо за кожною позикою на прохання та на підставі відповідних документів особи, яка бере позику. Позики, які видаються відповідно до відкритої кредитної лінії -- це позики, які надаються особі, що бере позику протягом встановленого проміжку часу в межах раніше обумовлених розмірів без додаткових спеціальних переговорів.

За способами погашення позики бувають такими, що поступово погашаються; погашаються платежем після завершення строку; погашаються відповідно до умов, передбачених кредитним договором.

За характером і способом сплати відсотків розрізняють позики з фіксованою відсотковою ставкою, плаваючою і зі сплатою відсотків у міру використання позичених коштів. При цьому позики з фіксованою відсотковою ставкою надаються, як правило, підприємствам зі стабільним економічним становищем. Вони можуть видаватися також в умовах інфляції, але на короткий строк. В умовах економічної нестабільності застосовуються, як правило, позики з плаваючою відсотковою ставкою, що встановлюється з урахуванням офіційної облікової ставки Національного банку України та рівня інфляції. Зміна цієї ставки за відповідними періодами передбачається у кредитних договорах між банком і особою, що бере позику.

Кредиторами, що надають позику, можуть бути комерційні банки та інші спеціалізовані фінансово-кредитні установи, держава при видачі державного кредиту, міжнародні фінансово-кредитні установи, підприємства при наданні комерційних кредитів [12].

3.4 Банківський кредит і його види

Нині найпоширенішим видом кредиту є банківський. За такого кредитування підприємство виступає тільки в ролі позичальника.

Банківський кредит класифікують за такими ознаками:

1. Цільова направленість.

2. Термін кредиту.

3. Вид відсоткової ставки.

4. Валюта кредиту.

5. Види обслуговування.

Залежно від мети кредит може надаватися на:


Подобные документы

  • Необхідність та сутність кредитування суб’єктів господарювання. Причини виникнення кредитних відносин. Форми та види кредитів, які використовуються у господарській діяльності. Аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості на прикладі ТОВ "Юнігран".

    курсовая работа [68,7 K], добавлен 30.01.2013

  • Сутність короткострокового кредитування господарської діяльності підприємств. Основні види кредиту, його принципи і функції. Порядок планування, видачі і погашення короткострокового кредиту. Сучасні тенденції розвитку кредитної політики в аграрній сфері.

    курсовая работа [95,5 K], добавлен 06.10.2011

  • Кругообіг коштів підприємств та необхідність залучення кредитів. Відхилення фактичного використання оборотних коштів від їх нормативу. Класифікація та форми кредитів, що надаються підприємствам. Загальні принципи кредитування. Види банківського кредиту.

    курсовая работа [32,4 K], добавлен 07.10.2011

  • Суть, види і функції міжнародного форфейтингу, нетрадиційні методи кредитування. Техніко–економічна характеристика та оцінка фінансово–майнового стану підприємства. Кредитування зовнішньоекономічної діяльності підприємств: можливості і перспективи.

    дипломная работа [366,9 K], добавлен 05.12.2010

  • Сутність та особливості іпотечного кредиту. Іпотечне кредитування житлового будівництва. Перспективи розвитку іпотечного кредиту в Україні. Основні документи, що використовуються при його оформленні. Особливості механізму іпотечного кредитування.

    курсовая работа [26,2 K], добавлен 08.11.2013

  • Кругообіг коштів підприємств та необхідність залучення кредитів. Стан кредитного забезпечення підприємства. Оцінка кредитоспроможності та фінансового стану. Альтернативні джерела кредитного забезпечення. Оцінка ефективності кредитування підприємства.

    курсовая работа [233,5 K], добавлен 05.01.2014

  • Необхідність та сутність кредитування підприємств. Банківське кредитування підприємств. Комерційне кредитування підприємств. Лізингове кредитування підприємств. Кредитування підприємств за рахунок коштів міжнародних фінансово-кредитних інститутів.

    лекция [352,8 K], добавлен 15.11.2008

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.