Державні запозичення та фінансова безпека української держави

Стратегічним завданням боргової політики є також пошук оптимального співвідношення між борговим та податковим фінансуванням бюджетних видатків. У короткостроковому періоді залучення позичкових ресурсів дає можливість дещо знизити фіскальне навантаження на національну економіку в розрахунку на спрямування додаткових коштів, які залишаються у суб'єктів господарювання, на їхній розвиток. Між тим, таким чином фінансування поточних бюджетних видатків здійснюватиметься за рахунок майбутніх ресурсів розвитку, а отже, економічний розвиток гальмуватиметься у довгостроковій перспективі.

Виходячи з вищезазначеного, стратегія формування і обслуговування ринку державних запозичень повинна базуватися на науково обґрунтованих засадах. Структура і розмір державного боргу мають прогнозуватися на часовому інтервалі в декілька років та навіть десятиріч з тим, щоб забезпечити збалансований бюджет, стабільне економічне зростання й потужну фінансову систему. За відсутності такої стратегії економічна криза загострюватиметься, а державний борг зростатиме [7, с. 225].

Проблеми державного боргу повинні стати окремим напрямом дослідження у сферах економічного аналізу, прогнозування, фінансового менеджменту, господарського права. До принципових моментів, на яких варто зосередити увагу при вироблені стратегії боргового управління, слід віднести чітко визначену граничну межу частки зовнішнього та внутрішнього боргу та витрат на їхнє обслуговування в структурі державних витрат; подальше зниження вартості обслуговування державного боргу та подовження терміну запозичень, поєднання ринкових та інституціональних механізмів управління державним боргом, використання світового досвіду врегулювання боргу тощо [8, с. 29].

Спираючись на іноземний досвід управління державним боргом, слід акцентувати увагу на застосуванні методу «цільових орієнтирів» (benchmarking) в оцінці ефективності боргової політики, на основі якого може здійснюватися неупереджена оцінка ефективності боргової політики. Між тим, його застосування передбачає проведення активної політики в частині як здійснення запозичень, так і операцій із державним боргом на основі застосування стандартних схем та процедур: дострокового викупу, використання деривативів при емісії боргових зобов'язань, хеджування та сек'юритизація боргу. Функції управління поточного держборгом має здійснювати уповноважений державний банк-агент, в ролі якого може виступити «Укрексімбанк».

Застосування операцій активного управління державним боргом дозволить заощадити значні кошти, що спрямовуються на обслуговування та погашення державного боргу. Проведення дострокового викупу, наприклад, амортизаційних облігацій зовнішньої державної позики 2000 року не тільки б заощадило мільйони доларів на платежах з їхнього обслуговування та погашення, а й поліпшило б структуру боргу. Це, в свою чергу, позитивно впливає на встановлення дохідності за новими випусками єврооблігацій України.

Крім використання інструментів активного управління державним боргом (наприклад, проведення заміни боргових зобов'язань держави на акції підприємства державної власності, викуп державних облігацій на вторинному ринку), слід взяти за мету зниження розміру боргу та сплати процентів перед міжнародними офіційними кредиторами, кредити яких нерідко обумовлюється нав'язуванням додаткових зовнішніх вимог, в тому числі - з політичним підтекстом. Замість цього - розробити стратегію переорієнтації на ринкові джерела запозичень із використанням широкого набору інструментів, випробуваних зарубіжною практикою, сформувавши для цього необхідне правове та інституційне поле [9, с. 73].

Міністерство фінансів повинно проводити постійний аналіз та моніторинг кон'юнктури на міжнародних ринках капіталу, котирувань облігацій зовнішньої державної позики на західних біржах, реакції інвесторів на українські єврооблігації, на ті чи інші економічні та політичні події в країні, здійснювати активну роботу щодо сприяння підвищенню суверенного кредитного рейтингу країни. Комплексний підхід до реалізації стратегії управління державним боргом має знайти своє відображення в зміцненні координації боргової політики з бюджетно-фінансовою та грошово-кредитною політикою, метою чого є підвищення ефективності управління активами та пасивами держави. Важливою характеристикою нових запозичень на міжнародних ринках капіталу є їхній «довгий» характер, що дозволяє використовувати їх для довготермінових інноваційно-інвестиційних проектів. Тому нагальним питанням має стати розробка механізмів спрямування залучених коштів у пріоритетних напрямах наукомісткого розвитку.

Зважаючи на викладене вище, надзвичайно актуальним з точки зору як забезпечення майбутніх боргових виплат у повному обсязі, так і стимулювання прискорених темпів економічного зростання у середньо- та довгостроковій перспективі є підвищення віддачі від державних інвестицій. Це потребує вирішення наступних ключових завдань:

- оптимізації та скорочення переліку державних цільових програм, узгодження обсягів фінансування державних цільових програм із обсягами фінансування бюджетних програм у розрізі головних розпорядників;

- складання проекту інвестиційного бюджету на середньострокову перспективу (3-5 років) та його узгодження із основними параметрами середньострокового бюджетного плану;

- застосування методології аналізу «затрати - вигоди» до всіх без винятку державних інвестиційних проектів із розвитку фізичної інфраструктури, забезпечення прозорості методики вибору об'єктів інвестування та розробки комплексної системи моніторингу виконання бюджетних інвестицій;

- розробки економічних критеріїв для виділення бюджетних інвестицій [10, с. 141].

Як бачимо, державна політика щодо формування та управління державним боргом ще не досконала і має багато прогалин. Вирішення цих проблем дасть можливість підвищення ефективності управління внутрішнім та зовнішнім боргом країни, а також зменшити їх вплив на економічний стан держави в цілому.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Отже, державними позиками є кредитні відносини, в яких позичальником чи кредитором виступає держава або її місцеві органи. Тобто, фінансування бюджетного дефіциту за рахунок зовнішніх запозичень є фактичним їх “проїданням”, невиправданим і невигідним з точки зору перспектив національної економіки. На противагу цій практиці необхідно ширше залучати інвестиційні кредити. Удосконалення взаємовідносин України з міжнародними організаціями базується на новій стратегії в питаннях допомоги Україні, в основу якої покладено фінансовий інструмент.

Необхідно здійснити також конкретні заходи для геостратегічної диверсифікації джерел надходження зовнішніх коштів. Враховуючи європейський вектор зовнішньої політики України, слід розширювати співпрацю з Європейським Союзом та його фінансовими інституціями.

Скорочення дефіциту бюджету -- здійснення внутрішніх і зовнішніх позик, тобто пошук джерел фінансування дефіциту, що склався;

Слід зазначити, що проблема подолання дефіциту бюджету в Україні є однією з найважливіших і найсуперечливіших фінансових проблем. Під час її обговорення нерідко розглядають досвід зарубіжних країн, економіка яких функціонує нормально і за п'яти, і за десятивідсоткових рівнів бюджетного дефіциту щодо валового внутрішнього продукту. Однак тут слід мати на увазі, які джерела фінансування дефіциту бюджету існують у цих країнах, оскільки саме вибір джерел фінансування дефіциту бюджету, а не його розмір сам собою має принципове значення для функціонування економіки.

Загалом, можна констатувати, що дефіцит бюджету спричинив більше негативних моментів, будучи гальмом реформування та розвитку економіки, аніж - позитивів, а політика держави у сфері управління ним та вирішення суміжних проблем - заборгованості та інфляції носить недолугий, а подекуди й зовсім алогічний характер, чим самим ще більше ускладнюючи фінансово-економічну кризу. Практична філософія ж зовнішніх та внутрішніх позик, як способів фінансування і розвитку економіки України не сприяє зміцненню її фінансової безпеки та стабілізації, а отже - відкладається у часі очікуваний якісний поступ на шляху економічного зростання.

Думки вчених стосовно державних запозичень є доволі поляризованими: одні дотримувались позитивної думки, а інші вважали, що державний борг загрожує суверенітету країни, добробуту громадян й фінансовій безпеці країни.

Фінансова безпека країни - захищеність фінансових інтересів на всіх рівнях фінансових відносин; певний рівень фінансової незалежності, стабільності та стійкості фінансової системи країни в умовах впливу на неї зовнішніх та внутрішніх дестабілізуючих факторів, що становлять загрозу фінансовій безпеці; здатність фінансової системи держави забезпечувати ефективне функціонування національної економічної системи і стале економічне зростання.

В Україні обсяг боргу два рази наблизився до критичної позначки. причому у 1999 році даний показник перевищив 60% - граничнодопустимий рівень, й призвів країну до кризи ліквідності та загрози дефолту.

Існують чотири основні шляхи реструктуризації державного боргу:

- списання боргу - нездатність держави сплатити зовнішній борг, який виступає як пропорційний податок;

-викуп боргу - здатність країн-боржників самим викупати свої борги з великим дисконтом;

-сек'ютиризація емітація нових боргових зобов'язань у вигляді облігацій, які обмінюються на старий борг;

-обмін боргів на акції національних підприємств - придбання акції державних компаній за національну валюту, або обмін боргів на акції компаній.

В нашій країні не має чіткого механізму управління державними запозиченнями, які можна отримати завдяки розробці і реалізації продуманої боргової стратегії України. На мій, погляд вона повинна включати в себе формування боргового капіталу в Україні, плани сплачування боргу, а також показувати галузі виробництва, в які треба вкладати запозиченні кошти.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Фінанси: Курс для фінансистів: Навч. посіб. Рекомендовано МОН / За ред. В.І. Оспіщева. -- К., 2008. -- 567 с.

2.Вахненко Т. Обслуговування внутрішнього державного боргу та інструменти грошово-кредитного регулювання //Банківська справа. - 2004. - № 5. - C. 60-61

3.Галабурда М. Обгрунтування ролі внутрішнього боргу в Україні//Фінанси України. - 2005. - № 9. - C. 65-70

4.Вівчар О. Й. Особливості управління державним боргом та методи його удосконалення [Електронний ресурс] / Вівчар О. Й., Солдак М. Ю. - Режим доступу:

http://www.nbuv.gov.ua/ portal/natural/Vnulp/Menegment/2011_720/56.pdf.

5.Ходжаян А.О. Боргова політика та її роль у забезпеченні макроекономічної стабільності // Актуальні проблеми економіки. - 2010. - №2. - С. 220-228.

6.Мних А.М. Механізм оцінки боргового тягаря в Україні як спосіб підвищення ефективності державних запозичень // Економіка. Фінанси. Право. - 2010. - №1. - С. 17-19.

7. Ткаленко С.І. Вплив державного боргу на економічну безпеку України // Вісник економіки транспорту і промисловості. - 2010. - №29. - С. 178-181.

8.Рожко О. Проблеми визначення оптимальної структури державного боргу України // Вісник КНУ Шевченка: Сер. Економіка. - 2007. - №92. - С. 27-30.

9.Кириченко О.А. Кудрицький В.Д. Сучасні теорії управління зовнішньою заборгованістю // Актуальні проблеми економіки. - 2009. - №7. - С. 15-27

10.Іваненко Ю., Мамишев А. До питання розкриття інформації про державний борг // Вісник НБУ. - 2007. - №3. - С. 20-22.

11. Губар В. Проблема використання внутрішніх державних запозичень в Україні та забезпечення громадського контролю за ними/ Влада Губар //Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. - 2003. - № 3. - C. 209-221.

12.Соловйов В.І. Фінансова безпека як основоположний фактор незалежності держави //Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу.-2011.№3(15)

13.Миколайчук А.Б. Методичний підхід до прогнозування рівня фінансової безпеки держав в системі моніторингу // Вісник економіки транспорту та промисловості.-2012.-№38

14.Кишакевич Б.Ю. Формування системи фінансової безпеки України в умовах глобалізації // Науковий вісник НЛТУ України. -2011.-Вип.21.9

15.Накрнечна Н. В. Тенденції індикаторів фінансової безпеки України // // Науковий вісник НЛТУ України. -2011.-Вип.21.9

16. Про затвердження Методики розрахунку рівня економічної безпеки України: Наказ Міністерства економіки України від 02.03.2007. № 60.

17. Статистичні матеріали по стану державного боргу України.

18.http://infolight.org.ua/content/derzhavniy-borg-ukrayini-ta-krayin-svitu-2011-2013-roki-skladovi-geografiya-dinamika

Размещено на Allbest.ru