Валютний ринок та його регулювання

Механізмами валютного регулювання, що застосовуються Національним банком України, виступають:

1) визначення порядку проведення валютних операцій;

2) валютні обмеження;

3) валютні інтервенції;

4) девальвація та ревальвація валют;

5) дисконтна та девізна валютна політика;

6) управління валютними резервами (диверсифікація).

При визначенні порядку проведення валютних операцій проявляється нормотворча функція НБУ, який визначає правовий статус суб'єктів та об'єктів валютних операцій, здійснює їх класифікацію, визначає механізм, строки та правила проведення операцій з валютою та валютними цінностями.

Національний банк України з метою захисту національних інтересів має право встановлювати валютні обмеження (ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»). Валютні обмеження - це передбачений законом порядок здійснення валютних операцій, обов' язковий для виконання всіма суб' єктами валютного ринку. Відповідно до п.2 ст.2 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю" резиденти і нерезиденти мають право здійснювати валютні операції з урахуванням обмежень, встановлених цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України.

Основними в механізмі валютних обмежень є обмеження, пов'язані з ліцензуванням валютних операцій. Так, комерційні банки мають право здійснювати банківські операції лише після отримання від НБУ банківської ліцензії (ст.19 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).

Ліцензії, що надаються комерційним банкам та іншим кредитно-фінансовим установам можуть бути генеральними і індивідуальними.

Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим кредитно-фінансовим установам України на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання. Уповноважені банки, що одержали генеральну ліцензію НБУ на здійснення операцій, пов'язаних з торгівлею іноземною валютою, мають право відкривати на території України пункти обміну іноземної валюти та здійснювати також інші операції з валютними ресурсами.

Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції.

Крім даного виду, в системі валютних обмежень найголовнішими є такі:

1) обмеження, щодо порядку придбання іноземної валюти за дорученням і за рахунок резидентів на міжбанківському валютному ринку України з метою забезпечення виконання їхніх зобов'язань за зовнішньоекономічними контрактами;

2) обмеження, щодо використання іноземної валюти як засобу платежу на території України;

3) обмеження, пов'язані з встановленням обов'язкового продажу частини надходжень у іноземній валюті на користь резидентів - юридичних осіб;

4) обмеження порядку здійснення розрахунків у іноземній валюті;

5) обмеження, пов'язані з відкриттям й використанням валютних рахунків резидентами за межами України;

6) обмеження, пов'язані з відкриттям і використанням рахунків у національній валюті нерезидентами на території України;

7) обмеження щодо переміщення готівкової національної та іноземної валюти фізичними й юридичними особами через митний кордон України тощо.

Наступним механізмом валютного регулювання, що використовується Національним банком України, є валютні інтервенції. Валютні інтервенції - це здійснення НБУ операцій з купівлі - продажу іноземної валюти з метою впливу на курс національної грошової одиниці - гривні.

З метою регулювання валютного ринку та валютних курсів, НБУ може використовувати і механізм девальвації - офіційного зниження курсу національної грошової одиниці відносно іноземних валют або міжнародних розрахункових одиниць, або її зворотній процес - ревальвацію, тобто офіційне підвищеннякурсу національної грошової одиниці щодо іноземних валют.

Наступною можливістю впливу на валютний курс є дисконтна валютна політика, як одна з форм валютної політики, під якою розуміють зміну Національним банком України облікової ставки Національного банку для регулювання руху капіталів й балансування платіжних зобов'язань, а також коригування курсу гривні до іноземних валют (ст.46 Закону України «Про Національний банк України»).

Іншою формою валютної політики, передбаченою даною статтею закону, є дивізна валютна політика - регулювання курсу грошової одиниці України до іноземних валют шляхом здійснення операцій з купівлі - продажу іноземної валюти на фінансових ринках.

НБУ також здійснює управління валютними резервами. Згідно ст.47 Закону України «Про Національний банк України», він виступає зберігачем золотовалютного резерву, який складається з монетарного золота, спеціальний прав запозичення; резервної позиції в МВФ; іноземної валюти у вигляді банкнот та монет або коштів на рахунках за кордоном; цінних паперів (крім акцій), що оплачуються в іноземній валюті; будь-яких інших міжнародно - визнаних резервних активів за умови забезпечення їх надійності та ліквідності. НБУ також здійснює поповнення та використання золотовалютного резерву шляхом купівлі монетарного золота та іноземної валюти, отримання доходів від операцій з іноземною валютою, залучення валютних коштів від міжнародних фінансових організацій, центральних банків іноземних держав та інших кредиторів (ст.48 Закону) та здійснює зберігання державного золотого запасу, а також дорогоцінних металів, дорогоцінних каменів, інших коштовностей (ст.48 Закону).

Валютний контроль здійснюється системою уповноважених органів, до якої згідно ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», належить: насамперед, Національний банк України, який є основним органом валютного контролю. Функції валютного контролю реалізуються також через уповноважені банки, які діють в якості агентів валютного контролю, а також через систему органів державної влади - Державну митну службу; органи Державної податкової служби та Міністерство зв'язку України.

Отже, залежно від правового статусу, суб' єктів валютного контролю можна поділити на державні та недержавні, якими є, зокрема, уповноважені комерційні банки.

Крім того, залежно від обсягу повноважень, суб' єкти поділяються на дві групи - органи валютного контролю (НБУ та інші уповноважені державні органи) та агенти валютного контролю - уповноважені комерційні банки.

На відміну від органів валютного контролю, агенти не мають владних повноважень щодо визначення порядку здійснення валютних операцій і валютного контролю, а також щодо застосування санкцій за порушення валютного законодавства, вони зобов'язані лише контролювати законність валютних операцій, що проводяться резидентами і нерезидентами через ці банки, а у випадку встановлення порушень у діях останніх - інформувати відповідні державні органи про виявлені правопорушення валютного законодавства. Отже, на агентів валютного контролю покладається відповідальність за законність дій їхніх клієнтів - юридичних та фізичних осіб. Зокрема, відповідно до п.2.5 «Положення про валютний контроль», нездійснення банками функцій агента валютного контролю в частині запобігання проведенню резидентами і нерезидентами через ці банки незаконних валютних операцій - тягне за собою позбавлення генеральної ліцензії НБУ на право здійснення валютних операцій або штраф у розмірі 25% від суми валютних операцій, здійснених суб'єктами з порушенням чинного законодавства. А невиконання банками обов'язку інформування відповідних державних органів про виявлені порушення проведених валютних операцій - тягне відповідальність у вигляді штрафу, у розмірі, пропорційному строку прострочення виконання даного обов' язку. У свою чергу, органи валютного контролю в межах власної компетенції мають право не лише видавати обов' язкові для виконання всіма суб' єктами валютного ринку України нормативно-правові акти, але й здійснюють контроль за діяльністю всіх без виключення учасників.

Щодо компетенції суб'єктів валютного контролю, то вона визначена ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». Згідно даної статті, Національний банк України в якості головного органу валютного контролю, здійснює:

1) контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України з усіх питань, не віднесених до компетенції інших державних органів;

2) забезпечує виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю згідно з актами валютного законодавства України.

банківський ринок валютний операція



РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ КОНТРОЛЮ НБУ ВАЛЮТНОГО РИНКУ

1. Аналіз діяльності комерційних банків на валютному ринку в Україні

На сучасному етапі розвитку економічних відносин на валютному ринку існує низка учасників, діяльність яких є домінувальною і завдяки яким стає можливим ефективне функціонування цього ринку. До таких учасників насамперед належать банки, а також окремі небанківські фінансово-кредитні інститути та брокерські фірми. Банки є основними суб'єктами валютного ринку, тому що саме в них відкривають і утримують валютні рахунки інші учасники ринку для здійснення потрібних конверсійних та депозитно - кредитних операцій у валюті.

Банки, через операції з клієнтами, акумулюють сукупні потреби ринку у валютних конверсіях, залучають і розміщують кошти через співробітництво з іншими банками. Крім задоволення заявок своїх клієнтів, банки також проводять валютні операції самостійно за рахунок власних коштів. У зв'язку із цим валютний ринок прийнято розглядати як ринок міжбанківських угод, головне місце на якому відводиться комерційним банкам.

Найпоширенішими видами валютних операцій, які здійснюються банками на валютному ринку, є такі: конверсійні (форексні) операції (обмін однієї валюти на іншу); депозитно - кредитні операції (надання міжбанківських позик (розміщення депозитів) у різних валютах).

Діяльність комерційних банків значною мірою залежать від центральних банків, оскільки саме ними регулюється валютна діяльність через видачу письмових дозволів банкам на здійснення валютних операцій. В Україні порядок і умови їх видання регламентуються загальним актом НБУ - Положенням про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій [4]. Дані за період 2007-2012 рр. щодо кількості банків, які функціонують в Україні та мають письмовий дозвіл на здійснення операцій із валютними цінностями, відображені в рис. 2.1. [3].

Рис. 2.1 Динаміка зміни кількості банків України

Протягом перших шести місяців 2013 року значних структурних зрушень в розподілі активів банківської системи України не відбулось - коливання часток банківських груп в активах системи не перевищувало 1,2 п.п. При цьому активи банківської системи продовжили своє зростання, і за результатами січня-червня 2013 року їх розмір збільшився на 5,9% та дорівнював 1 194,2 млрд. грн. Зростання активів протягом перших шести місяців 2013 року відбулося, в першу чергу, за рахунок збільшення обсягу портфелю цінних паперів на продаж, інших фінансових активів та інших активів.

Протягом 2013 року продовжилось зростання окремих складових кредитно - інвестиційного портфелю. Зокрема, за результатами перших шести місяців поточного року обсяг цінних паперів в портфелях банків на продаж збільшився на 50,17% (36,57 млрд. грн.). Обсяг кредитів та заборгованості клієнтів зріс на 3,56%, або на 24,72 млрд. грн. При цьому залишки інших фінансових активів збільшились за І півріччя 2013 року на 21,24% (13,79 млрд. грн.). Обсяги грошових коштів та їх еквівалентів, а також торгових цінних паперів протягом січня-червня 2013 року зменшились на 10,16% (-17,5 млрд. грн.) та на 11,78% (-2,06 млрд. грн.) відповідно. Обсяг коштів в інших банках зріс за результатами перших шести місяців 2013 року на 15,52% (4,14 млрд. грн.).

Я вважаю, що банківська система України продовжує характеризуватись низькою діловою активністю, що пов'язано з досить високими вимогами до потенційних позичальників, а також погіршенням кон'юнктури основних промислових ринків, що компенсується активністю банків у розміщенні коштів в ОВДП та інших цінних паперах.

Протягом 2013 року продовжилось зростання окремих складових кредитно - інвестиційного портфелю. Зокрема, за результатами перших шести місяців поточного року обсяг цінних паперів в портфелях банків на продаж збільшився на 50,17% (36,57 млрд. грн.). Обсяг кредитів та заборгованості клієнтів зріс на 3,56%, або на 24,72 млрд. грн. При цьому залишки інших фінансових активів збільшились за І півріччя 2013 року на 21,24% (13,79 млрд. грн.). Обсяги грошових коштів та їх еквівалентів, а також торгових цінних паперів протягом січня-червня 2013 року зменшились на 10,16% (-17,5 млрд. грн.) та на 11,78% (-2,06 млрд. грн.) відповідно. Обсяг коштів в інших банках зріс за результатами перших шести місяців 2013 року на 15,52% (4,14 млрд. грн.).

Таблиця 2.1 Сукупні активи банківської системи, млн. грн.

Балансові показники	В цілому по системі
	01.01.2012	01.04.2012	01.07.2012	01.10.2012	01.01.2013	01.04.2013	01.07.2013
Гоошові кошти та їх еквіваленти	141 608	135 671	139 511	143870	172266	150 875	154 770
Торгові цінні папери	11 688	14 945	20 990	17911	17463	17 507	15 406
Кошти в інших банках	52134	53 739	50 987	37306	26 682	26 892	30 823
Кредити та заборгованість клієнтів	666 101	670 017	676 956	686 336	694 381	707 754	719 099
Цінні папери в портфелі банків на продаж	63 990	69 167	74 038	78 422	72 898	97 397	109 468
Основні засоби та нематеріальні активи	39 402	38 488	39 351	39688	39 798	39 196	39 546
Інші фінансові активи	40 841	63 953	63 190	74 512	64 931	63 108	78 723
Інші активи	38 509	36 493	39 372	39402	38 760	42 406	46 376
Усього активів	1 054 272	1 082 473	1 104 395	1 117 446	1 127 179	1 145 136	1 194 211

Суттєвих структурних зрушень протягом аналізованого періоду не відбулось. Разом з тим, можу констатувати деяке зниження протягом І півріччя 2013 року частки кредитного портфелю в активах банківської системи. Так, станом на 01.07.2013 р. його частка становила 60,2%, що на 1,4 п.п. менше, ніж станом на 01.01.2013 р. Розмір частки грошових коштів зменшився на 2,3 п.п. та становив 13,0% станом на 01.07.2013 р. Частка коштів в інших банках зросла за І півріччя 2013 року на 0,2 п.п. та становила 2,6%. Збільшилась частка цінних паперів в портфелях банків на продаж - на 2,7 п.п. (до 9,2%). Збільшення частки цінних паперів в портфелях банків на продаж свідчить про невисоку активність на ринку кредитування, що спричинена високими вимогами банків до позичальників. Слід також відзначити збільшення частки фінансових активів у І півріччі 2013 року з 5,8% до 6,6%.

Далі, на рис. 2.2, показано структурні зрушення в активах української банківської системи за період 01.07.2012 р. - 01.07.2013 р.

Рис. 2.2. Динаміка структури активів банківської системи.

На тенденцію зростання валютних операцій могло вплинути як прагнення банків збільшити свої доходи так і бажання клієнтів здійснити ту чи іншу операцію з валютними цінностями. Однак, починаючи з 2008 р., ця тенденція зазнала змін, і частка банків, у яких є письмовий дозвіл на здійснення валютних операцій, дещо зменшилася. Це пов'язано зі зменшенням загальної кількості банків за реєстром, оскільки не всі банківські установи змогли протистояти наслідкам світової фінансової кризи.

Для здійснення валютних операцій банки відкривають валютні рахунки. Порядок відкриття та ведення валютних рахунків у країнах регулюється чинним законодавством держави, нормативними актами центральних банків.

Банки мають право, на підставі одержаного в Національному банку України письмового дозволу, здійснювати операції з торгівлі іноземною валютою на внутрішньому валютному ринку - це купівля та продаж іноземної валюти в готівковій і безготівковій формах за власний рахунок або згідно з дорученням клієнтів ( брокерські послуги ) на міжбанківському та біржових ринках.

Торгівля іноземною валютою на території України юридичними особами - резидентами і нерезидентами здійснюється через уповноважені банки та інші фінансові установи, що одержали ліцензію НБУ на ці операції, виключно на міжбанківському валютному ринку. Суб'єктами міжбанківського валютного ринку України є: Національний банк України; уповноважені банки ; уповноважені фінансові установи, що отримали індивідуальні ліцензії НБУ.

Учасники міжбанківського валютного ринку України мають право купувати іноземну валюту для власних потреб та за дорученням клієнтів для перерахування іноземної валюти за межі України чи в інших випадках, що не суперечать чинному законодавству.

Усі поточні валютні операції з валютами першої групи Класифікатора іноземних валют Національного банку України та операції з купівлі-продажу безготівкових іноземних валют за гривні здійснюються уповноваженими банками лише на таких умовах проведення поточних торговельних операцій: «тод» (поставляння валюти здійснюється сьогодні); «том» (поставляння валюти здійснюється наступного робочого дня); «спот» (поставляння валюти здійснюється на другий робочий день із дня укладення угоди); “форвард” (поставляння валюти здійснюється не швидше, ніж через два робочих дні з дня укладення угоди, але не пізніше, ніж через рік) [2].

Дані щодо зміни обсягу операцій комерційних банків на міжбанківському валютному ринку у 2005-2012 рр. розміщені в табл. 2.2.

Можемо спостерігати постійно зростаючу динаміку обсягів торговельних операцій на міжбанківському валютному ринку протягом 2006-2008 років. А далі спостерігався спад зазначеної тенденції, що можна пояснити рядом негативних чинників.

Таблиця 2.2 Обсяги операцій на міжбанківському валютному ринку (млн. долл. США)

Рік Місяць	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012
Січень	5394,4	6614,6	8260	11997,5	10996,8	8441,0	13404,9	26707,7
Лютий	6505,8	5948	8387,8	13166,4	12981,7	10676,5	19409,4	28870,0
Березень	8304,8	8954	10942,1	14246,8	12009,8	13745,4	21401,2	35614,9
Квітень	8008,8	7297,6	11452,6	16662,5	12133,3	12868,7	22967,1	32576,1
Травень	5766.6	7844,2	12161,2	15598,2	10071,5	9664,1	23606,7	35280,3
Червень	5564.1	8279,1	10820.8	18306,6	11270,2	12971,9	27911,1	39384,8
Липень	6243,4	8540,4	12726,7	23244,8	12228,8	14626,2	26857,5	46132,4
Серпень	7480,1	9221,1	14266,4	20277,1	10962,4	13408,8	32499,0	47351,6
Вересень	7211,2	9754,4	12993,6	19027,3	13333	17316,7	38884,0	56793,6
Жовтень	6698,7	9411	15304.9	20993,3	11802.5	18218,2	34939,0	61940,8
Листопад	6240.6	9572,2	14371,3	16418,8	11609.7	21614,2	39842,6	66736,3
Грудень	7981,6	11034	16285,3	18855,2	15546,4	23380,1	37403,4	46322,5
За рік	81400,1	102470,6	147972,7	208794,5	144946,1	176931,8	325721	523711

Зростання обсягу торговельних операцій на безготівковому валютному ринку України протягом 2005-2008 рр. відбувалося швидкими темпами. Це передусім можна пояснити початком у 2002 р. чергового циклу зростання світової економіки, коли почали збільшення обсяги інвестицій, а отже й обсяги операцій купівлі-продажу безготівкової валюти в Україні.

У другій половині 2010 р. відбулося пожвавлення попиту на міжнародних ринках тієї продукції, яка становить основну частину експорту країни. Також пожвавлення внутрішнього попиту на імпортні товари спричинило ріст імпорту готової продукції в багатьох секторах споживчого ринку.

Це, у свою чергу, спричинило зростання обсягів здійснення торговельних валютних операцій.

Ріст обсягів торговельних операцій на валютному ринку у 2012 р. відбувався, оскільки зросла кількість приватних іноземних інвестицій у рамках проекту «Євро-2012».

Велике значення в міжнародному обміні мають соціальні та культурні послуги (туризм, охорона здоров'я, спорт тощо). З огляду на те, що на території кожної країни в обігу перебуває своя національна грошова одиниця, виникає потреба здійснювати операції з обміну валют одних країн на валюту країни, до якої їдуть фізичні особи в приватних справах.

Для забезпечення потреб фізичних осіб у тій чи іншій валюті уповноважені банки та уповноважені фінансово-кредитні установи здійснюють обмінні операції з іноземними валютами, платіжними документами в іноземній валюті й у грошовій одиниці України. Валютно-обмінні операції для фізичних осіб здійснюються касами банків і пунктами обміну валюти згідно з порядком, установленим Інструкцією про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України.

Банку забороняється здійснювати операції з продажу іноземної валюти через касу банку одній особі в один операційний (робочий) день у сумі, що перевищує в еквіваленті 150 000 грн, з метою запобігання використанню банківської системи для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом [5].

Дані щодо зміни обсягу валютно-обмінних операцій на готівковому валютному ринку України за 2002-2010 рр. відображено в табл. 2.3.

Таблиця 2.3 Обсяги операцій на готівковому валютному ринку України за 2005-2012 рр. (млн. долл. США)

Рік Місяць	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012
Січень	1262,1	1983,2	2975,1	5133,1	2109,8	2271,6	3429,7	2598,9
Лютий	1366,2	2150	3404,9	6269.6	2932,6	2652,8	3920,7	2506,9
Березень	1843,1	2755,1	4222,5	6860,7	2385,8	2956,5	4208,1	2947,1
Квітень	1950,3	2521,4	4266,8	5603,9	2421,1	2880.7	3939,3	2801,2
Травень	1696,1	2688,5	4160,5	5104	2254,2	2828,4	3994,1	3242,8
Червень	1915,3	2844,2	4606,2	5188.8	2937,5	3136.0	4591,5	2984.8
Липень	2275.3	3244,4	5956,2	6793,6	3930,2	3649,8	4981,4	3888,2
Серпень	2734.2	3598.6	6081,3	5974,3	3563,3	3834.5	5242,5	3960,3
Вересень	2440,4	3461,6	5513.4	6390.6	3193,3	4359,4	5093,4	4017,7
Жовтень	2527.6	3861,7	6567,5	5150.6	3293,4	4562,2	3494,2	4511,5
Листопад	2443,3	3797,5	6515,9	4391,8	3273	4612,8	3556,7	3748,4
Грудень	2705,8	4331,1	6992,3	3342,2	3150.9	5154,5	3490,7	3094,8
За рік	25159,7	37237,3	61262,6	66203,2	35445,1	42901,2	49942,3	40302,6

Дані, відображені в табл. 2.3, засвідчують, що протягом 2005-2006 рр. ми спостерігали незначну, проте зростаючу тенденцію обсягу готівкових операцій.

Збільшення обсягів валютно-обмінних операцій у період 2005-2006 рр. можна пояснити зростанням кількості операцій на ринку нерухомості України і, відповідно, пропозицій доларової маси в обігу, оскільки купівля-продаж нерухомого майна відбувалася за допомогою доларів США.

Іншим чинником росту кількості валютно-обмінних операцій у цей період стало те, що для кредитування купівлі житла для громадян надавали кредити саме в іноземній валюті, а оскільки громадяни почали все більше отримувати зарплату в національній валюті, то погашення поточних платежів із кредитної заборгованості в іноземній валюті змушувало громадян купувати іноземну валюту за національну.

У 2007-му порівняно з 2006 р. відбулося значне зростання обсягу операцій комерційних банків на готівковому валютному ринку, на відміну від 2008-го порівняно з 2007 роком. Це можна пояснити піком ділової активності у 2007-му та початком фінансової кризи у 2008 році. У 2008 р. зростаючу тенденцію можна було спостерігати лише до вересня. Надалі відбувалося значне зменшення обсягів валютно-обмінних операцій. Це можна пояснити розвитком світової фінансової кризи, а також дефіцитом валюти, спричинений різким підвищенням попиту на доларові активи в результаті тієї ж кризи.

В 2009 р. ми бачимо зворотню тенденцію до тієї, що була у 2005-2007 роках. Це пов'язано з неефективними діями НБУ й уряду під час світової кризи, які привели до різкої девальвації національної валюти, чим спричинили паніку на готівковому валютному ринку і подальше скорочення обсягів купівлі-продажу іноземної валюти населенням. У результаті ми бачимо спад активності на готівковому ринку на початку 2010 року.

Із закінченням економічної кризи в другій половині 2010 р., обсяги валютно-обмінних операцій почали зростати у першій половині 2011-го насамперед за рахунок пожвавлення у сфері туризму, що особливо актуально напередодні футбольного турніру. Обсяги у 2012 р. під час проведення «Євро-2012» не показали значної динаміки зростання, а навпаки зменшились, що зумовлено з неефективними діями НБУ.

Однією з причин збільшення валютно-обмінних операцій може бути конвертація гривневих заощаджень населення в долари США, які є основною валютою операцій купівлі-продажу нерухомості, що пережила падіння цін і стане привабливою для небагатих верств населення в найближчі роки. Також готівкові перекази громадян, які працюють у зарубіжних країнах, зробили свій внесок у зростання обсягів валютно-обмінних операцій.

2. Дослідження діяльності суб'єктів валютного ринку небанківського типу

Протягом 3-го кварталу 2013 року світові фондові ринки демонстрували ріст, відображаючи підвищення впевненості інвесторів на тлі поліпшення основних економічних показників у розвинених країнах. Серед головних чинників, що сприяли зростанню, було очікування подальшої підтримки економіки США з боку ФРС у вигляді «кількісного послаблення» (ОЕ), а також підвищення індексів виробництва у ФРН та Китаї - найбільших економіках Європи та Азії.

У другій половині кварталу глобальні ринки просіли, оскільки ФРС заявила про можливий початок скорочення програми викупу державних облігацій ще в цьому році, у випадку очевидного економічного росту. Напруження інвесторів в усьому світі посилилося й через загрозу розгортання масштабного військового конфлікту на Близькому Сході, у Сирії.

У вересні напруга спала, а центральний банк США підтвердив збереження м'якої монетарної політики, що допомогло ринкам завершити квартал на позитивній ноті. За результатами 3-го кварталу ключові індекси усіх провідних ринків показали зростання: від +1.5%/4.7% у США та +4.0% у Великобританії до +10.8% у Франції. Японські акції, що були лідерами попередніх двох кварталів, у 3-му помірно зросли (+5.7%). З початку 2013 року світові індекси мали позитивні показники - від 0.9% у Польщі до 63.0% у Японії. Серед сусідніх країн, що розвиваються, російські акції були лідерами зростання у 3-му кварталі (+9.9-11.5%), польські - також відновили висхідну динаміку (+6.5%). (табл. 2.4.).

Таблиця 2.4

Динаміка фондових індексів національних ринків 3 квартал 2013 року

Українські індекси протягом 3-го кварталу показували наближену до світових трендів динаміку, проте з більшою волатильністю. Через просідання у серпні й незначне відновлення у вересні за квартал вітчизняні індекси «блакитних фішок» показали падіння: індекс УБ - на 2.1%, ПФТС - на 3.6%.

Це поглибило просідання з початку 2013 року до -15.9% (УБ) та -19.2% (ПФТС).

У цей час прискорилося зростання обсягу торгів на фондових біржах України - за квартал він збільшився на 52.91 млрд. грн., або 49.8% (після +21.2 млрд. грн., +27.2% у 2-му кварталі), і склав 159.19 млрд. грн. (включаючи строковий ринок; без деривативів - 153.75 млрд. грн.).

Проте, як і раніше, основну частину торгів (71.6%, за даними НКЦПФР) складали угоди із державними паперами, сумарна вартість угод щодо яких на усіх біржах зросла на 42.7% до 114.00 млрд. грн. Загальний обсяг торгів акціями збільшився ще швидше - на 155.7%, до 22.85 млрд. грн. Корпоративні облігації також набирали популярності - з ними було виконано угод на 34.2% більше (14.15 млрд. грн.). При цьому різко наростили обсяги торгів у 3-му кварталі УФБ (із 0.02 до 2.29 млрд. грн.), КМФБ (із 2.21 до 5.36 млрд. грн.), ПФТС (із 21.25 до 50.62 млрд. грн.), значно зросли вони й на ФБ Перспектива (із 74.79 до 93 24 млрд. грн.), де угод з акціями було більше на 12.5% (+0.15 млрд. грн.), облігаціями - на 250.0% (+2.93 млн. грн.).

Натомість, на УБ вони різко впали (-30.5%, із 3.19 до 2.22 млрд. грн. всього; -22.9%, із 2.41 до 1.89 млрд. грн. - без урахування строкового ринку). Сталося це через зменшення обсягів торгів облігаціями підприємств на 62.6% (-0.82 млрд. грн.).

Отже, на біржовому ринку України зберігався значний дисбаланс з переважанням торгівлі державними боргами. Іншим аспектом було посилення ролі одних бірж на тлі послаблення інших, де раніше відбувалися основні торги корпоративними паперами.

У 3-му кварталі вперше з початку 2013 року кількість компаній з управління активами зросла (+2 після -3 у 2-му кварталі та -5 у 1-му). При цьому, тривав вихід з ринку одних учасників та прихід на нього нових. За даними УАІБ, станом на 30.09.2013 в Україні діяли 347 Компаній з Управління Активами (далі КУА), що на 6 менше, ніж на початку року (рис. 2.3.).

Кількість зареєстрованих Інститутів спільного інвестування (далі ICI) продовжувала зростати - до 1593 фондів (+13 за 3-й квартал, +49 з початку року). Таким чином, приріст прискорився порівняно з 2-м кварталом (+10 фондів), але був менший ніж у першому (+26). Підвищення концентрації на ринку ІСІ тривало: станом на 30.09.2013 одна КУА управляла у середньому 4,59 фондами (після 4,58 на 30.06.2013, 4.37 на початок року).

Рис. 2.3 Динаміка кількості КУА та ІСІ на одну КУА у 3 кв. 2008-2013 рр. та протягом року

Кількість ICI, які досягли нормативу мінімального обсягу активів, у 3-му кварталі, вперше з 4-го кварталу 2012 року, відновила зростання (+35) і на 30.09.2013 склала 1239 фондів. Це було зумовлено, традиційно, збільшенням кількості венчурних ICI (+36), зокрема пайових (+22) (табл. 2.5.).

Серед пайових фондів також більше стало закритих недиверсифікованих (+2). Як і у 1-му кварталі, на один менше стало інтервальних фондів. Серед КІФ скоротилася кількість закритих недиверсифікованих фондів (-2). Загальна чисельність «визнаних» закритих ICI не змінилася. Станом на 30.09.2013, за даними УАІБ, розпочали процес ліквідації 7 відкритих ICI, 4 інтервальних, 4 закритих недиверсифікованих ПІФ та 16 таких же КІФ, 24 венчурних ПІФ та З КІФ.

Таблиця 2.5 Динаміка кількості ІСІ , що досягли нормативів, за типами, видами та правовими формами фондів у 3 кв. 2013 року

За 9 місяців 2013 року кількість «визнаних» фондів зросла на 17, причому венчурних ПІФ стало більше на 21, а закритих недиверсифікованих КІФ - на 12 менше.

Фондів, які ще не досягли нормативу мінімального розміру активів, серед усіх зареєстрованих ICI в управлінні КУА станом на 30.09.2013 стало значно менше - 96 після 120 у 2-му кварталі. З початку року цей показник, що відображає очікування щодо зростання ринку ICI, майже не змінився (97 фондів на 31.12.2012), хоча протягом року значно коливався (до 120 у 2-му кварталі).

Відповідно до звітності, кількість ICI із вартістю активів нижче нормативу зменшилася зі 116 у 2-му кварталі та 115 на початку 2013 року до 95 у 3-му кварталі. Відбулося це за рахунок усіх категорій фондів, а найбільше - венчурних. 16 ICI із активами нижче нормативу були відкритими (46% цих фондів), 11 (34%) - інтервальними, 24 (19%) - закритими, 44 (5%) - венчурними.

Кількість диверсифікованих ICI з публічною емісією у 3-му кварталі продовжувала зменшуватися і становила 66 фондів (після 75 на 30.06.2013, 77 на 31.12.2012).

Згідно з класифікацією на основі структури активів', фондів акцій стало менше на один (6), фондів змішаних інвестицій - на 3 (5), «інших фондів», тобто таких, що не відповідали критеріям класів фондів акцій, облігацій та фондів змішаних інвестицій, - на 4 (55).

До класів фондів облігацій та фондів грошового ринку у 3-му кварталі не було віднесено жоден ICI. (рис. 2.4.).

Рис. 2.4 Диверсифіковані ІСІ з публічною емісією за класами фондів станом 30.09.2013 року

У 3-му кварталі 2013 року зростання індустрії ICI тривало, однак лише завдяки сектору венчурних фондів (рис. 2.5). Збільшення кількості цих ICI (у т.ч. поданих звітів - на 21 порівняно з 2-м кварталом) супроводжувалося і значним зростанням їхніх активів, що утримувало висхідний тренд загальних активів усіх ICI в управлінні.

У решті секторів ICI, у тому числі у закритих фондах, кількість яких не змінилася, активи скоротилися.

У зниженні сукупної вартості активів відкритих та інтервальних фондів вагому роль зіграло зменшення кількості фондів, що подали звіти, адже, до прикладу, серед 42-х відкритих фондів, на кінець 3-го кварталу 7 уже розпочали ліквідацію (див. п. 2).

Врешті, звітів відкритих ICI було на 5 менше, ніж у попередньому кварталі, інтервальних - на 2. А от у секторі закритих ICI, крім венчурних, подали дані на 2 фонди більше.

Станом на 30.09.2013 року загальні активи ICI склали 171 860.06 млн. грн. Квартальне зростання посилилося - до +7 807.67 млн. грн. (+4.76%) - за рахунок венчурних ICI, що збільшили свої активи на 8 114.63 млн. грн. (+5.25%) до 162 657.37 млн. грн.

Рис. 2.5. Динаміка вартості активів ІСІ у 3 кв. 2013 року.

З початку 2013 року активи індустрії зросли на 14 658.93 млн. грн. (+9.32%).

Чисті активи ICI у 3-му кварталі, як і у 2-му, зросли, причому цього разу не лише за рахунок венчурних, а й інших закритих фондів. Різниця у динаміці загальних та чистих активів сектору була зумовлена скороченням його зобов'язань більш ніж на 300 млн. грн.

Станом на 30.09.2013 вартість чистих активів (далі ВЧА) усіх ICI складала 153 660.65 млн. грн., практично утримавши темп зростання з попереднього кварталу (+8 072.29 млн. грн., +5.54%) (табл. 2.5.).

Чисті активи венчурного сектору у 3-му кварталі збільшилися до 145 233.93 млн. грн. (+8 078.11 млн. грн., +5.89%). Інтервальні ICI, при зменшенні кількості поданих звітів на 5.88% (на 2 фонди менше), показали скорочення ВЧА на 1.38%, або на 1.99 млн. грн., до 141.99 млн. грн. Відкриті фонди, звітність яких звузилася на 12.5% (-5 ICI), втратили 18.96%, або 27.87 млн. грн. чистих активів, що зафіксувало їхню сукупну ВЧА на рівні 119.15 млн. грн. Закриті ICI, при збільшенні кількості поданих звітів на 1.61%, наростили чисті активи на 0.30%, або 24.04 млн. грн., до 8 165.58 млн. грн.

За три квартали 2013 року ВЧА усіх ICI зросла на 14 400.07 млн. грн. (+10.34%).

Таблиця 2.5 Динаміка ВЧА ІСІ у розриві типів фондів у 3 кв. 2013 року

За умов різкого зниження ВЧА сектору відкритих фондів, його вага на ринку ICI на 30.09.2013 зменшилася до 1.4% (із 1.7% у 2-му кварталі та 1.6% на початку 2013 року) (рис. 2.6.). Частка інтервальних фондів також скоротилася, але значно менше, і була такою ж, як рік тому - 1.7%. Закриті ICI, таким чином, у 3-му кварталі збільшили свою вагу до 96.9% (після 96.6% у 2-му та 96.8% на початку 2013 року).

Рис. 2.6 Динаміка розподілу ВЧА не венчурних ІСІ за типами фондів

Венчурні фонди своїм збільшенням кількості та вартості активів розширили частку ринку ІСІ у 3-му кварталі із 94,2% до 94,5% (рис. 2.7.) за 9 місяців вона зросла на 1,5 проц. п.

Рис. 2.7. Розподіл ВЧА ІСІ за типами фондів станом на 30.09.2013 року

Відтік капіталу з відкритих ICI, що відновився у 2-му кварталі, у 3-му зріс іще удвічі. Більше половини цього відтоку - 15.6 млн. грн. - відбулося тільки за серпень. Це був найбільший за 21 місяць, із листопада 2011 року, чистий відтік. Проте у вересні він спав до 2.4 млн. грн. і був несуттєво більшим, ніж у вересні 2012 року (рис. 2.8., табл. 2.6.).

Вплив двох фондів на загальний результат кожного місяця був знову дуже вагомим - від 31% до 84%, причому найбільший відтік відбувся з фонду грошового ринку.

Відкритих ICI, які мали додатковий притік капіталу, у липні-вересні було 2-3 (після 4-9 фондів у квітні-червні). Сукупний чистий притік таких фондів різко скоротився - за три місяці вони додатково залучили 0.2 млн. грн. (після 1.26 млн. грн. у 2-му).

Кількість фондів, які мали чистий відтік протягом 3-го кварталу, майже не змінилася - 13-18 після 13-21 у попередньому кварталі.

Сукупний чистий відтік із відкритих ICI у 3-му кварталі 2013 року склав понад 23 млн. грн., що було не лише найбільшим показником за останні 5 кварталів (рис. 2.9.), а й з початку 2012 року (у 1-му кв. 2012 - 26 млн. грн.). Таким чином, згортання ринку відкритих ICI прискорилося.

З початку 2013 року з відкритих ICI було вилучено 36 млн. грн., а за рік 46 млн. грн., тобто річний чистий відтік зріс у цьому кварталі у на 52%, тобто у півтора рази (із -30.28 млн. грн.).

Рис. 2.8. Щомісячний чистий притік/відтік капіталу відкритих ІСІ

Таблиця 2.6 Щомісячний чистий притік/відтік капіталу відкритих ІСІ

В умовах просідання на фондовому ринку у 3-му кварталі, вплив відтоку капіталу на динаміку ВЧА сектору відкритих ICI дещо зменшився, однак залишався ключовим її чинником.

Так, він склав 83% скорочення сукупних чистих активів сектору (після 107% у 2-му кварталі). У річному вимірі вага чистого відтоку у зменшенні ВЧА відкритих фондів впала із 78% до 76%.

Рис. 2.8. Чистий притік/відтік капіталу ІСІ у 3 кв. 2012-2013 рр.

Посилення відтоку капіталу з українського ринку відкритих ICI у 3-му кварталі 2013 року відбувалося одночасно зі зростанням притоку у європейські публічні фонди завдяки покращенню економічних показників у розвинених країнах, хоча у серпні-вересні додаткові вкладення капіталу у фонди послабилися.

На тлі підвищення ставок на боргових ринках, повернення до інвесторів упевненості у збереженні підтримки ФРС США ліквідності на ринку, а також спадання геополітичної напруги на Близькому Сході, фонди акцій залучили найбільше додаткових інвестицій у цьому кварталі (ЗО млрд. евро), як і очікувалося. Фонди ж грошового ринку, які найбільше постраждали у 2-му кварталі, й у 3-му були серед аутсайдерів (-9 млрд. евро), хоча у серпні вони отримали найбільший притік (15 млрд. евро). Облігаційні фонди показали перший з 2011 року квартальний відтік, який склав 12 млрд. евро, а збалансовані - отримали додаткових вливань на 20 млрд. евро.

Загалом відкриті європейські фонди UCITS залучили додатково 34 млрд. евро за 3-й квартал, після 12 млрд. евро у 2-му.

Інституційні інвестори-резиденти у 3-му кварталі залишалися лідерами за обсягами накопичених вкладень в ICI, хоча частка юридичних осіб-резидентів у сукупній ВЧА скоротилася із 78.5% до 76.8%, що суттєво менше, ніж на початок 2013 року (80.0%). Сумарні вкладення цих інвесторів збільшилися за 3-й квартал на 2 355.34 млн. грн. (після +7 629.53 млн. грн. у 2-му кварталі та -4 711.43 млн. грн. у 1-му кварталі), що було пов'язано з вкладеннями у венчурні фонди.

Лідерами за зростанням вкладень у ICI у 3-му кварталі були іноземні інституційні інвестори - їхня частка зросла на 3 337.70 млн. грн., до 18.8% (із 17.4% у 2-му кварталі).

Фізичні особи-резиденти також пришвидшили нарощення своїх інвестицій у фонди - +687.42 млн. грн. у сукупній ВЧА, до 4.4%, у т.ч. венчурних - +545.33 млн. грн., до 2.9%, та закритих невенчурних - +164.83 млн. грн., до 29.2%. Таким чином, відносно швидше збільшення вкладень в ICI нерезидентами та громадянами України призвело до зміни розподілу ВЧА індустрії у 3-му кварталі на їхню користь (табл. 2.7.).

Таблиця 2.7 Розподіл ВЧА ІСІ за категоріями інвесторів станом на 30.09.2013 р., частка у ВЧА

У невенчурних фондах у 3-му кварталі скоротилися вкладення підприємств - як вітчизняних, так і закордонних (-49.53 млн. грн., до 63.3%, та -136.58 млн. грн., до 6.8%, відповідно). Вкладення ж роздрібних вкладників зросли з обох боків кордону, але винятково за рахунок закритих ICI. Так, інвестиції фізичних осіб-резидентів збільшилися на 142.09 млн. грн., а нерезиденти - на 5.31 млн. грн. Врешті, частка громадян України у невенчурних фондах піднялася із 27.8% до 29.6%, а іноземців - із 0.19% д 0.26%.

У відкритих ICI y 3-му кварталі 2013 року розподіл ВЧА за категоріями інвесторів різко змінився. Активне виведення капіталу фізичними особами-резидентами (-21.17 млн. грн. у ВЧА), незважаючи на зменшення вкладень і юридичних осіб-резидентів (-4.53 млн. грн.) та інших вкладників, призвело до перерозподілу ваги інвестицій у цих фондах на користь вітчизняних інституційних інвесторів, частка яких зросла із 42.7% до 48.9% (на початку 2013 року дорівнювала 42.5%). Громадяни України вперше поступилися лідерством - їхня частка впала із 51.2% до 45.4% (на початку року була 46.4%). Це різкий поворот після 2-го кварталу, коли частка українців у ВЧА відкритих фондів перевищувала 50% вперше за півтора роки.

Іноземні інвестори, зокрема фізичні особи, і надалі швидко скорочували вкладення у відкриті фонди. Проте в абсолютному вимірі більш вагомим було скорочення інвестицій, що належать юридичним особам-нерезидентам (-1.91 млн. грн.), що було у 2.5 рази менше, ніж у 2-му кварталі, однак збило їхню вагу із 6.1% до 5.7% (на початку року - 11.0%).

В інтервальних ICI фізичні особи-резиденти також найбільше скоротили свої вкладення - аналогічно 2-му кварталу - на 1.57 млн. грн. Врешті, частка цих інвесторів звузилася із 43.6% до 43.1% (на початок 2013 року вони мали 44.6%). Решта категорій вкладників несуттєво зменшили свою присутність в інтервальних фондах, відносно найменше - підприемства-резиденти, тому їхня вага як найбільших вкладників тут, у 3-му кварталі навіть зросла - із 55.6% до 56.0% (на початок року - 54.5%).

Нерезиденти утримували в інтервальних фондах всього 0.8% (практично без змін за квартал; на початок року було 0.9%).

У закритих невенчурних ICI значно скоротилися вкладення юридичних осіб - як резидентів (-44.60 млн. грн.), так і нерезидентів (-134.64 млн. грн.). У той же час, сума коштів громадян України та інших країн зросла. Так, інвестиції фізичних осіб-резидентів збільшилися на 164.83 млн. грн., нерезидентів - на 5.57 млн. грн. Як наслідок, тривало скорочення частки вітчизняних інституційних інвесторів із 64.1% до 63.6% (на початку року було 69.9%), іноземних - із 8.6% до 6.9% та нарощення ваги фізичних осіб, зокрема резидентів - із 27.1% до 29.2% (на початку року - 23.1%).

Відносно найбільше збільшилася сукупна вартість вкладень у закритих фондах іноземних громадян, хоча її приріст склав всього 5.57 млн. грн. Частка цих інвесторів у цьому секторі залишалася незначною (0.26% після 0.20% у 2-му кварталі та 0.14% на початку року).

У секторі венчурних ICI у 3-му кварталі 2013 року продовжувалося нарощення активів разом зі зростанням кількості фондів - головним чином, за рахунок підприємств-нерезидентів (+3 474.27 млн. грн.), а також резидентів (+2 404.86 млн. грн.). Фізичні особи-резиденти збільшили сукупні вкладення на 545.33 млн. грн., а нерезиденти - на 49.01 млн. грн.

Таким чином, нарощення вкладень у венчурних фондах юридичними особами-резидентами було повільнішим, ніж інших категорій інвесторів, що призвело до скорочення їхньої частки у ВЧА венчурного сектору із 79.5% до 77.6% (на початок року було 80.8%). Іноземні інституції, натомість, розширили свою присутність (17.9% після 19.5% у 2-му кварталі та 16.8% на початку року). Вага вкладень роздрібних інвесторів-резидентів зросла із 2.6% до 2.9% (на початок року - 2.4%).

Головні зміни у структурі активів ICI за видами інструментів у 3-му кварталі 2013 року полягали у зменшенні частки та сукупних інвестицій у портфелях ICI цінних паперів - із 52.0% до 47.7% у відкритих (скорочення 6-й квартал поспіль), із 54.6% до 51.3% у закритих та із 75.4% до 74.5% в інтервальних фондах (рис. 2.9.).

Це відбулося в умовах подальшого скорочення як сукупної вартості, так і частки облігацій підприємств у зведених портфелях кожного сектору фондів, крім венчурних ICI (у тому числі у відкритих - на 4.74 млн. грн., інтервальних - на 1.61 млн. грн., закритих - на 155.76 млн. грн.).

Цьому сприяло і скорочення інвестицій в облігації місцевих позик - у всіх секторах без винятку (зокрема, у відкритих - на 6.47 млн. грн.).

Водночас, в усіх секторах ICI зросла частка акцій, а також ОВДП, хоча сукупні інвестиції фондів в акціонерний капітал зменшилися у вартості у всіх секторах ICI, окрім венчурного (зокрема, у відкритих - на 3.26 млн. грн., а закритих - на 157.69 млн. грн.), а у державні папери - у відкритих та інтервальних фондах (-5.28 млн. грн та -0.09 млн. грн. відповідно).

Сукупні грошові кошти на банківських рахунках скоротилися також у відкритих та інтервальних фондах (-6.80 млн. грн. та -0.04 млн. грн. відповідно), однак, у зв'язку з динамікою вкладень в інші види активів, частка грошей в агрегованих портфелях цих секторів ICI зросла. Більшою вона стала й у зведеному портфелі закритих невенчурних фондів.

Вкладенні в «інші» активи розширили присутність у портфелях усіх секторів ICI, крім венчурних, хоча саме у них сукупна вартість таких активів суттєво зросла. У відкритих же та закритих невенчурних ICI вона зменшилася на 1.53 млн. грн. та 24.55 млн. грн. відповідно.

У відкритих фондах основним активом у 3-му кварталі, що складав понад 1/3, залишалися грошові кошти, в інтервальних майже 2/3 складали акції, у закритих невенчурних вони мали більш ніж 1/3, як і «інші» активи.

Рис. 2.9. Структура активів ІСІ, крім венчурних, за типами фондів станом на 30.09.2013 року

Відкриті фонди

Зростання частки інвестицій у таких інструментах:

· грошові кошти та банківські депозити - із 34.0% до 36.3%;

· «інші» активи - із 13.1% до 14.9%;

· акції - із 18.8% до 20.5%;

· ОВДП - із 19.8% до 20.0%;

Зменшення:

· облігації місцевих позик - із 5.1% до 0.8%;

· облігації підприємств - із 8.3% до 6.3%;

Інтервальні фонди

Зростання:

· «інші» активи - із 8.1% до 8.7%;

· грошові кошти та банківські депозити - із 16.0% до 16.3%;

· акції - із 65.7% до 65.9%;

Зменшення:

· облігації підприємств - із 8.3% до 7.3%;

Закриті (крім венчурних) фонди

Зростання:

· «інші активи» - із 35.8% до 37.5%;

· грошові кошти та банківські депозити - із 8.6% до 10.2%;

· акції - із 38.9% до 39.3%;

· ОВДП-із 1.0% до 1.2%;

Зменшення:

· векселі - із 8.2% до 5.6%;

· облігації підприємств - із 6.5% до 5.1 %.

У зведеному портфелі активів венчурних ICI у 3-му кварталі 2013 року зросли вкладення у цінні папери - за рахунок акцій (+2 627.68 млн. грн.), облігацій підприємств (+1 370.50 млн. грн.) та векселів (+1 873.45 млн. грн.). Частка фондових інструментів збільшилася на 1.3 проц. п., до 31.2%.

Зменшилися сукупні вкладення цих ICI в ощадні сертифікати (-570.83 млн. грн.), а також, символічно, у заставні (-19.42 млн. грн.), облігації місцевих позик (-3.55 млн. грн.).

Найбільше ж в абсолютному вимірі зросли вкладення в «інші» активи (+5 316.60 млн. грн.), однак темпи їхнього нарощення були відносно меншими порівняно з вищезазначеними цінними паперами, тому частка таких активів у зведеному портфелі венчурних фондів скоротилася на 1.2 проц. п. до 63.9% (рис. 2.10.).

Рис. 2.10 Структура активів венчурних ІСІ станом на 30.09.2013 р.

Найбільшим за сукупною вартістю класом цінних паперів у зведеному портфелі усіх ICI у 3-му кварталі 2013 року залишалися акції. Більше того, завдяки зростанню інвестицій у них з боку венчурних фондів, що перевищило їхні вкладення в інші види паперів, частка акцій у портфелі фінансових інструментів ICI зросла з 41.5% до 42.4%, у грошовому еквіваленті - на 2 465.45 млн. грн. (після +582.29 млн. грн. у 2-му кварталі) до 23 516.61 млн. грн. (табл. 2.8.). З початку року сукупні активи ICI в акціях зросли на 2 093.67 млн. грн.

Векселі утримували другу за обсягом накопичених вкладень позицію у портфелі цінних паперів ICI, причому вони також суттєво збільшилися - на 1 607.59 млн. грн. до 18 908.00 млн. грн., проте їхня вага не змінилася (34.1%). З початку року інвестиції у векселях зросли на 124.00 млн. грн.

Облігації підприємств замикали трійку лідерів, що на два порядки випереджали інші види фондових інвестицій ICI. Вкладення у них зросли на 1 208.39 млн. грн. до 12 570.41 млн. грн., що збільшило їхню частку у зведеному портфелі із 22.4% до 22.7%. З початку року активів у корпоративних боргових паперах стало більше на 1 618.91 млн. грн.

Відносно найвагомішим було скорочення вкладень ICI, утримуваних в облігаціях місцевих позик (-10.68 млн. грн.) та ощадних сертифікатах (-569.58 млн. грн.): сукупні інвестиції у перші скоротилися на 90%, у другі - на 82%. Проте з початку 2013 року вкладень в ощадних сертифікатах в ICI на кінець 3-го кварталу стало на 125.54 млн. грн. більше.

Деривативів у портфелях ICI за квартал знову побільшало - на 42.40 млн. грн., після +6.16 млн. грн. у 2-му кварталі, а їхня частка збільшилася із 0.02% до 0.09%. З початку 2013 року активи у похідних зросли на 46.63 млн. грн.

Загалом, портфель цінних паперів усіх ICI у 3-му кварталі значно збільшився - на 4 732.94 млн. грн. (після -2 055 млн. грн. у попередні три місяці) до 55 424.56 млн. грн. З початку 2013 року він збільшився на 3 808.69 млн. грн.

Таблиця 2.8 Розподіл вартості зведеного портфеля цінних паперів ІСІ за типами інструментів станом на 30.09.2013 року

Агрегований портфель відкритих, інтервальних та закритих (крім венчурних) ICI у 3-му кварталі, разом із активами фондів у цілому, продовжував скорочуватися (-589.83 млн. грн.). Різко зменшилися активи у векселях (-265.87 млн. грн.), акціях (-162.23 млн. грн.) та облігаціях підприємств (-162.11 млн. грн.). Завдяки значному переважанню акцій у зведеному портфелі невенчурних фондів, падіння інвестицій у них не призвело до скорочення їхньої частки - вона зросла із 73.7% до 76.5%. Вага ж векселів та корпоративних облігацій впала - із 11.9% до 10.6% та із 11.1% до 10.1% відповідно (табл. 2.9.).

Найбільш різко скоротилися і до того незначні сукупні вкладення невенчурних ICI в облігаціях місцевих позик (-7.13 млн. грн.) - на 86%.

З початку 2013 року портфель зменшився на 1 841.53 млн. грн.

Таблиця 2.9 Розподіл вартості зведеного портфеля цінних паперів ІСІ, крім венчурних, за типами інструментів станом на 30.09.2013 року

У 3-му кварталі 2013 року результативність інвестицій у невенчурні ICI постраждала від динаміки фондового ринку, що зрештою продовжив низхідний рух із втратами розміром 2.1-3.6%. Частка акцій складала в цілому від 21% у відкритих до 66% в інтервальних фондах, проте у деяких ICI вона досягала 80%, що негативно вплинуло на їхню доходність. Водночас, зростанню вартості паперів ICI сприяла доходність інших видів активів, зокрема депозитів, що складали загалом від 10% в активах закритих ICI до 36% - відкритих, а в окремих фондах були основною складовою активів.

В цілому, середня доходність вкладень у фонди у 3-му кварталі зросла і, як повна протилежність показникам 2-го кварталу, в усіх секторах була додатньою.

Найвищий результат знову мали інтервальні ICI (+1.6% після -1.3% у 2-му кварталі), що наблизився до доходності депозитів у доларах США (+1.9%)4. Другими цього разу стали закриті фонди (+1.0% після -3.2% у 2-му кварталі), а відкриті показали символічні +0.2% (після -1.8%). З початку 2013 року відкриті ICI принесли у середньому -1.8% - найменше серед невенчурних фондів. Закриті ICI показали середні +0.3%, а інтервальні ICI посилили лідерство із +6.5% (рис. 2.11.).

Рис. 2.11 Середня дохідність ІСІ, депозитів, індексів акцій та рівень інфляції у 3 кв. 2013 року

Варіація показників фондів залежно від типу ICI, інвестиційної стратегії та фактичного складу активів у 3-му кварталі значно відрізнялася. Так, серед відкритих фондів вона суттєво зменшилася, інтервальних - зросла, а закритих - практично не змінилася.

У секторі відкритих ICI вона суттєво зменшилася: діапазон результатів був від -13.8% до +9.3% (у 2-му кварталі - від -36% до +15%). Доходність фондів була більш-менш рівномірно розподілена, крім найнижчого показника, однак він не надто сильно змінив загальний результат. Загалом, примножили інвестиції вкладників 19 фондів із 34-х (після 15-ти із 40-ка у 2-му кварталі), серед яких один - приніс більше, ніж депозити у золоті (+8.2%), два - порівняно з вкладами у гривні (+4.8%) (так само, як і у 2-му кварталі).