Дослідження фінансового стану підприємства на прикладі ПП "Керамік"

Прискорення оборотності активів зменшує потребу в них, дозволяє підприємствам вивільняти частину оборотних коштів або для невиробничих або довгострокових виробничих потреб підприємства (абсолютне вивільнення), або для додаткового випуску продукції (відносне вивільнення). Збільшення числа обертів досягається за рахунок скорочення часу виробництва і часу обігу. Для цього треба вдосконалювати технологію, механізувати й автоматизувати працю, а також розвивати спеціалізацію і кооперування, покращувати прямі міжорганізаційні зв'язку, прискорювати перевезення, документообіг і розрахунки.

До коефіцієнтам, які визначають ефективність використання підприємством своїх активів, відносяться наступні:

1. Коефіцієнт оборотності активів:

Цей коефіцієнт показує скільки разів за аналізований період пройшов повний цикл виробництва і продажу продукції приносить прибуток.

2.Час обороту активів:

Показує час, за який відбувається один оборот в заданому періоді Днів.

Приклад: у рік, тоді днів.

Однак даний показник занадто узагальнений.

3. Коефіцієнт фондовіддачі:

Показує як використовуються ОС (однак, пам'ятаємо, що буває дорогі основні засоби, що використовуються при допомогою лізингу; показник залежить від специфіки виробництва).

При уповільненні загальної оборотності, можна деталізувати і зрозуміти, що стало крутитися повільніше, за допомогою інших показників.

4. Коефіцієнт оборотності товарно -матеріальних цінностей:

і час обороту розраховується:

Для зіставлення показників їх треба вважати за один період і краще щодо виручки.

5. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості:

Показує, як довго висить дебіторська заборгованість.

6. DSO - показує на скільки днів відстоїть оплата по дебіторської заборгованості:

Цей коефіцієнт порівнюється з коефіцієнтом оборотності короткострокової заборгованості. Їх треба зводити до одного періоду, щоб не вишукувати кошти для оплати короткострокової заборгованості.

IV. Показники прибутковості (рентабельності).

Різні показники характеризують діяльність підприємства з різних сторін, тому щоб не впасти в оману, треба використовувати весь комплекс показників.

1. Рентабельність окремих виробів:

Розрахунок цієї рентабельності дозволяє приймати управлінські рішення щодо виробництва і уникати накопичення збитків. Розрахунок цього показника вимагає налагодженої системи калькуляції, для визначення собівартості.

2. Рентабельність продукції:

фінансовий стан прибуток рентабельність

3. Загальна рентабельність:

де Прибуток валовий - балансова, ОПФ - основні виробничі фонди, МОК матеріальні оборотні кошти (ТМЦ). Значення (роль) цього показника на сьогодні знизилося. У зв'язку з переходом до ринку на перше місце вийшли інші показники, а ці три відійшли на задній план.

Основними показниками, що характеризують рівень ефективності діяльності підприємств в даний час, є наступні:

1. Коефіцієнти, засновані на використанні показника доходів до сплати податків, який визначає здатність підприємства заробляти доходи для покриття зовнішніх зобов'язань.

а) Коефіцієнт генерування доходів (коефіцієнт економічної рентабельності):

Показує здатність заробляти доходи усіма своїми активами. EBIT - доходи до сплати відсотків і податків.

б) Коефіцієнт покриття відсотків до сплати:

TIE - time interest earning. Показує здатність підприємства заробляти доходи по сплаті відсотків за залученими кредитами. I - відсоток до сплати. Критичне значення цього показника дорівнює 2. Цей коефіцієнт розглядається банками в сукупності з іншими показниками, що характеризують здатність підприємства обслуговувати отриманий кредит.

в) Коефіцієнт покриття довгострокових фінансових зобов'язань підприємства:

FCC - financial constant cost. Показує здатність підприємства погашати довгострокові зобов'язання. Орендна плата включається у витрати підприємства, але на неї треба заробляти гроші, тому в числители прагнемо зібрати все, на що треба заробляти гроші. I - відсотки. Фонд_погашенія - фонд, формується для погашення облігаційної позики, у вигляді банківського вкладу (депозиту), який потім буде витрачений на погашення позики.

2. Показники, що грунтуються на показниках чистого прибутку.

Чистий прибуток - та частина прибутку, яка залишилася після сплати податків, і яка буде використовуватися для сплати дивідендів і для самофінансування.

а) Рентабельність продажу:

Показує частку чистого прибутку в рублі проданої продукції і характеризує ефективність поточних витрат.

Крім поточних витрат є авансований капітал, від сюди:

б) Рентабельність активі

Тут розглядається ефективність усіх активів, а власників цікавить наскільки ефективно використовуються вкладені ними кошти:

в) Рентабельність власного капіталу:

Показує прибутковість поточних коштів, що вклали власники. Показує здатність підприємства виплачувати дивіденди.

Приклад: Підтвердження величини очікуваного чистого прибутку піднімає вартість акції і навпаки.

2.2 Розрахунок показників фінансового стану ПП «Керамік» в програмі Project Expert

2.3 Стратегічна карта поліпшення фінансового стану підприємства ПП «Керамік»

Зовнішні фактори

64

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

2.4 Інноваційні та екологічні фактори реалізації стратегії розвитку підприємства

Таблиця 2.1

Впровадження інновацій на підприємстві

Впроваджено нових технологічних процесів	в т.ч. маловідходних, ресурсо - заощаджуючих	Зосвоєно виробництво інноваційних видів продукції, найменувань	З них нові види техніки	Частка реалізований-ної інноваційної-ної продукції в загальному обсязі, %
Новий вид цегли	-маловідходне	-цегла	-	10

Таблиця 2.2

Основні показники поводження з відходами, (т)

Роки	створено	Утилізовано, оброблено (перероблено)	спалено	Вилучено у спеціально відведені місця та об'єкти	Наявність на кінець року у спеціально відведених місцях і на території підприємства
2013	150	перероблено	-	-	-
2014	200	перероблено	-	-	-
2015	210	перероблено	-	-	-

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ФОРМУВАННЯ І ВИКОРИСТАННЯ ПРИБУТКУ ТОВ «Керамік»

3.1 Резерви збільшення прибутку підприємства

Глибокі перетворення, що відбуваються в економіці, сприяють максимальній мобілізації внутрішніх резервів. Для ефективного функціонування суб'єктів господарювання в умовах ринкових відносин найбільше значення має виявлення резервів збільшення об'єму продукції, зниження собівартості, росту прибутку.

Резерви зростання прибутку - це кількісно вимірні можливості його збільшення за рахунок зростання об'єму реалізації продукції, зменшення витрат на її виробництво і реалізацію, недопущення зовні реалізаційних збитків, вдосконалення структури виробленої продукції. Резерви виявляються на стадії планування і в процесі виконання планів. Визначення резервів зростання прибутку базується на науково обґрунтованій методиці їх розрахунку, мобілізації і реалізації. Виділяють три етапи цієї роботи: аналітичний, організаційний і функціональний.

На першому етапі виділяють і кількісно оцінюють резерви; на другому розробляють комплекс інженерно-технічних, організаційних, економічних і соціальних заходів, що забезпечують використання виявлених резервів; на третьому етапі практично реалізують заходи і ведуть контроль за їх виконанням.

Одним із резервів росту прибутку підприємства є збільшення об'єму реалізації продукції. Між прибутком та об'ємом реалізації існує пряма залежність, тобто чим більше продукції реалізується, при інших рівних умовах, тим більшою є сума прибутку, і навпаки, невиконання плану по реалізації зменшує прибуток.

При підрахунку резервів зростання прибутку за рахунок можливого зростання об'єму реалізації використовуються результати аналізу випуску і реалізації продукції.

Сума резерву зростання прибутку за рахунок збільшення об'єму реалізації продукції розраховується за формулою (3.1):

де:

- резерв зростання прибутку за рахунок збільшення об'єму продукції, грн.;

Пі - сума прибутку на одиницю i-й продукції, грн.;

РПki - кількість додатково реалізованої продукції в натуральних одиницях виміру.

Якщо прибуток розрахований на гривню товарної продукції, сума резерву її зростання за рахунок збільшення об'єму реалізації визначається за формулою (3.2):

де:

PV - потенційно можливе збільшення об'єму реалізованої продукції, грн.; П - фактичний прибуток від реалізації продукції, грн.;

V - фактичний об'єм реалізованої продукції, грн.

Розглянемо резерви збільшення суми прибутку підприємства ТОВ «Керамік».

Розрахунок можливого об'єму продажів, встановленого за результатами маркетингових досліджень відповідними органами підприємства з урахуванням існуючого темпу приросту та можливостей підприємства дозволив спрогнозувати збільшення доходу від реалізації продукції ТОВ « Керамік » на 20 % в наступному році.

Розрахуємо резерв збільшення прибутку за рахунок збільшення об'єму реалізації продукції ТОВ «Керамік» за формулою (3.2):

PV = 251428 х 0,20 = 50285,6 грн.

П=27419 грн,

V= 251428 грн.

=50285,6*27419/251428=5483,8грн.

Таким чином, збільшивши об'єм реалізації продукції на 20% підприємство збільшить прибуток на 5483,8 грн.

Важливий напрям пошуку резервів зростання прибутку - зниження витрат на виробництво і реалізацію продукції, наприклад, сировини, матеріалів, палива, енергії, амортизації основних фондів та інших витрат.

Зниження собівартості продукції є найважливішим фактором росту прибутку. У зниженні собівартості продукції найбільш повно відбивається економія матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, якими розпоряджається підприємство. Максимальна мобілізація резервів собівартості продукції є важливою умовою ефективного функціонування підприємства.

Зниження собівартості продукції - необхідна умова стабілізації цін, економічного процвітання будь-якого підприємства, джерело накопичень для прискорення соціально-економічного розвитку суспільства, підвищення добробуту населення.

Для виявлення і підрахунку резервів зростання прибутку за рахунок зниження собівартості може бути використаний метод порівняння. В цьому випадку для кількісної оцінки резервів дуже важливо правильно вибрати базу порівняння. Як такаю базою можуть виступати рівні використовування окремих видів виробничих ресурсів: плановий і нормативний; досягнутий на передових підприємствах; базовий фактично досягнутий середній рівень в цілому по галузі; фактично досягнутий на передових підприємствах зарубіжних країн та ін.

Методичною базою економічної оцінки резервів зниження витрат упредметненої праці є система прогресивних техніко-економічних норм і нормативів по видах витрат сировини, матеріалів, паливно-енергетичних ресурсів, нормативів використовування виробничих потужностей, питомих капітальних вкладень, норм і нормативів в устаткуванні і ін.

При порівняльному методі кількісного вимірювання резервів їх величина визначається шляхом порівняння досягнутого рівня витрат з їх потенційною величиною (формула 3.3):

де

- резерв зниження собівартості продукції за рахунок і-го виду ресурсів;

- фактичний рівень використовування i-го виду виробничих ресурсів;

- потенційний рівень використання i-го виду виробничих ресурсів.

Узагальнююча кількісна оцінка загальної суми резерву зниження собівартості продукції проводиться шляхом підсумовування (формула 3.4):

де:

Рc - загальна величина резерву зниження собівартості продукції, грн.;

- резерв зниження собівартості по i-му виду виробничих ресурсів, грн.

Якщо аналізу прибутку передує аналіз собівартості продукції і визначена загальна сума резерву її зниження, то розрахунок резерву зростання прибутку проводиться за формулою (3.5):

=Вм*(V+PV)

де:

- резерв збільшення прибутку за рахунок зниження собівартості продукції, грн.;

Вм - потенційно можливе зниження витрат на гривню реалізованої продукції;

V - фактичний об'єм реалізованої продукції за період, що вивчається, грн.; PV - можливе збільшення об'єму реалізації продукції, грн.

Витрати підприємства на здійснення своєї діяльності в цілому і по статтям за період, що аналізується і за попередній представлені в таблиці 3.1.

Як видно з таблиці 3.1 найбільша частина витрат - це матеріальні витрати, вони склали 74680 грн., проте вони значно зменшились у 2014 році порівняно з 2012. Це є позитивний факт, оскільки збільшення доходів від реалізації товарів, робіт, послуг при одночасному зменшенні матеріальних витрат є позитивною динамікою в діяльності підприємства.

Таблиця 3.1 - Структура витрат підприємства ТОВ « Керамік », за 2012-2014 рр., тис. грн.

Найменування показника	Рік	Відх. 2014р до 2012р
	2012	2013	2014
Матеріальні затрати	130587	128715	74680	-55907
Витрати на оплату праці	35422	39692	16175	-19247
Відрахування на соціальні заходи	13309	15083	7087	-6222
Амортизація	3957	5712	7533	3576
Інші операційні витрати	9686	13254	24542	14856
Разом	192961	202456	130017	-62944

Як показують дані таблиці 3.2, існують резерви зниження собівартості продукції за рахунок зменшення матеріальних затрат, витрат на оплату праці і відрахувань на соціальні заходи. Всі перелічені показники затрат на 1 грн. продукції збільшились порівняно з попереднім періодом, і являють собою негативні відхилення від досягнутих у попередньому періоді, які можна розглядати як потенційно можливі.

Амортизація і інші операційні витрати навпаки призводять до збільшення собівартості продукції, а тому їх не можна розглядати як резерви зменшення собівартості продукції.

Таблиця 3.2 - Витрати на 1 гривню товарної продукції

Найменування показника	Рік	Відх. 2014р до 2012р
	2012	2013	2014
Матеріальні затрати	0,52	0,51	0,30	-0,22
Витрати на оплату праці	0,14	0,16	0,03	-0,11
Відрахування на соціальні заходи	0,05	0,06	0,03	-0,02
Амортизація	0,02	0,02	0,03	0,01
Інші операційні витрати	0,04	0,05	0,10	0,06
Разом	0,77	0,81	0,52	-0,25

Отже, як показано в таблиці 3.2, найбільшу частку витрат на 1 грн. товарної продукції становлять матеріальні затрати, так у 2014 році їх частка становила 0,30. Найменшу частку займають відрахування на соціальні заходи і амортизація.

Зниження витрат на гривню товарної продукції визначається наступним чином:

(0,52 - 0,30) + (0,14 - 0,03) + (0,05 - 0,03) = 0,35 грн.

Витрати на гривню товарної продукції в 2014 році склали 0,52 грн., зниження цієї суми на 0,35 грн. дозволить збільшити суму прибутку.

Розрахуємо резерв збільшення суми прибутку:

= 0,35 * (51428 + 50285,6)= 0,35 * 301713,6 = 105599,76 грн.

Що в свою чергу підвищить рентабельність продажів.

Рентабельність продажів є одним з найважливіших показників ефективності діяльності компанії.

Цей коефіцієнт показує, яку суму операційного прибутку одержує підприємство з кожного карбованця проданої продукції. Іншими словами, скільки залишається в підприємства після покриття собівартості продукції.

Показник рентабельності продажів характеризує найважливіший аспект діяльності компанії - реалізацію основної продукції, а також оцінює частку собівартості в продажах.

Коефіцієнт рентабельності продажів зв'язує оперативну і стратегічну діяльність компанії.

Даний показник відбиває тільки операційну діяльність підприємства. Він не має нічого загального з фінансовою діяльністю.

Середній рівень рентабельності продажів у різних галузях різний. Не існує єдиного стандарту на даний показник. Це гарний критерій для порівняння з галузевим стандартом.

Рентабельність продажів розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до чистого доходу від реалізації і характеризує ефективність продажів підприємства.

Фактична рентабельність продажів у 2014 році склала:

R2014 =27419/290282* 100=9,4%

Можлива рентабельність продажів при зниженні на 0,35 грн. витрат на 1 гривню реалізованої продукції складатиме:

Rn =*100=45,82%

Істотним резервом зростання прибутку є поліпшення якісного складу товарної продукції.

Потребують вдосконалення й нормативи. Так, нормативи використання матеріальних ресурсів та виробітку продукції не всюди достатньо технічно обґрунтовані, тому вони не завжди можуть служити достовірною базою для встановлення дійсно прогресивних норм витрат. Технічно обґрунтовані норми й нормативи, їх своєчасний перегляд, з одного боку, впливають на оплату праці, а з іншої - на формування ціни, тому що виявлення резервів призводить до зниження суспільно-необхідних витрат робітників.

Одним, з резервів збільшення прибутку промислових підприємств є більш повне використання вторинних ресурсів та попутних продуктів. Доля вторинної сировини в загальному обсязі матеріальних ресурсів, використовуваних у господарстві країни, значно зростає.

Резервом збільшення прибутку суб'єктів господарювання є ліквідація невиробничих виплат по заробітній платі, по оплаті цілоденних простоїв і часів внутрізмінного простою, доплат за працю в додатковий час, ліквідація невиробничих витрат і втрат у складі витрат на обслуговування підрозділів виробництва і управління.

Значний вплив на збільшення прибутку має оновлення основних фондів. Технічне переозброєння виробництва покращує економічні показники роботи підприємств. Однак введення нових підприємств і об'єктів у багатьох випадках викликає підвищення собівартості продукції. Однією з причин такого стану є подорожчання одиниці потужностей, що вводяться. Вартість основних фондів, а відповідно й вартість амортизації залежить від затрачених коштів на проектування будівельних об'єктів, від його якості, тривалості і вартості будівництва, а також вартості обладнання і строків опанування проектних потужностей.

Резервом росту прибутку промислових підприємств є також підвищення якості виробляємої продукції і ліквідація втрат від браку.

Узагальнимо всі виявлені резерви зростання прибутку в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3 - Загальні резерви збільшення суми прибутку

Джерело резервів	Резерв збільшення прибутку, грн.
Збільшення об'єму продажів	54285,5
Зниження собівартості продукції	105599,8
Разом	159885,3

Як видно з таблиці 3.3, збільшення прибутку залежить від двох факторів: об'єму продажів та собівартості продукції.

При збільшенні об'єму продажів підприємство одержить додатковий прибуток у розмірі 54285,5 грн., але дивлячись на те, яка ситуація на підприємстві ми радимо знизити собівартість продукції, підтвердженням є значення прибутку, яке ми одержали під час розрахунків - 105599,8 грн.

Основними джерелами резервів підвищення рівня рентабельності продукції є збільшення суми прибутку від реалізації продукції, зниження собівартості товарної продукції. Для підрахунку резервів збільшення рентабельності продажів може бути використана наступна формула:

де:

Р - резерв зростання рентабельності;

Rм - рентабельність можлива;

Rф - рентабельність фактична;

Пф - фактична сума прибутку;

РП - резерв зростання прибутку від реалізації продукції;

См - можлива собівартість продукції з урахуванням виявлених резервів;

Вф - фактична сума витрат по реалізованій продукції.

Можлива сума витрат на 1 гривню товарної продукції складатиме:

Вм= 0,52-0,35 = 0,17 грн.

Помножимо цю суму витрат на можливий об'єм товарної продукції виражений в цінах реалізації (251428 грн.), отримаємо значення суми можливої собівартості:

См = 0,17 * 251428 = 42742 грн.

Підставивши всі відомі дані, обчислимо резерв збільшення рентабельності продажів фірми ТОВ «» за рахунок названих вище чинників:

PR =

Таким чином, при збільшенні об'єму виробництва і реалізації продукції на 20 %, зниженні на 0,35 грн. витрат на 1 гривню товарної продукції підприємство ТОВ «Керамік» одержить додатковий прибуток в сумі 159885,3 грн. і збільшить рентабельність продажів на 4,26 %.

На основі аналізу прибутку і рентабельності підприємства, нами встановлено, що на даному підприємстві існують наступні резерви поліпшення фінансових результатів діяльності:

а) резерв збільшення прибутку за рахунок збільшення обсягів реалізації продукції;

б) резерв збільшення прибутку за рахунок зменшення витрат підприємства.

Аналіз витрат підприємства продемонстрував збільшення собівартості продукції, тобто закупочних цін на товари, збільшення амортизації та інших операційних витрат в 2014 році порівняно з 2012 роком, згідно аналізу витрати на 1 гривню реалізованої продукції по цих статтях збільшились. Розмір цих перевитрат являє собою резерв збільшення прибутку, оскільки підприємство відхилилось від вже досягнутого рівня витрат і потенційно може до нього повернутись. Реалізація цього резерву можлива головним чином за рахунок зменшення закупочних цін на товари, оскільки ця стаття затрат має найбільшу питому вагу. Зменшити закупочні ціни можна шляхом збільшення закупочних партій і отримання відповідних знижок, що стає можливим при реалізації резерву збільшення прибутку зазначеного вище.

Реалізація цього резерву дозволить додатково отримати 105599,8 грн. прибутку.

Отже, нами запропоновано таку модель підвищення прибутку підприємства, яка складається з наступних елементів:

а) планування. Якщо план із прибутку складено на належному рівні, професійно грамотно, підприємство має змогу правильно визначити обсяг платежів у державний бюджет і суму прибутку, що залишається в його розпорядженні з метою створення фінансової бази для розвитку діяльності, необхідних витрат на розвиток соціальної сфери, матеріальне заохочення праці;

б) якість продукції (товарів, робіт, послуг). Величина прибутку в основному залежить від попиту;

в) резерви зростання. Постійний пошук невикористаних можливостей збільшення прибутку, що забезпечуватиме його зростання;

г) ділова репутація. Одержувати додатковий прибуток і підвищити рентабельність підприємству дозволяє висока ділова репутація. Вчасний розрахунок з постачальниками, якість та швидкість наданих товарів і послуг, прийнятна ціна - основні її показники.



Рисунок 3.2 - Модель підвищення прибутку підприємства

Отже, дотримуючись відповідної моделі підприємство може досягти досить непоганих результатів в майбутньому.

Щоб, поліпшити фінансові результати ТОВ «Керамік», та сприяти реалізації виявлених резервів також можливо застосувати як в короткостроковому і середньостроковому, так і в довгостроковому періоді наступні заходи:

розглянути і усунути причини виникнення перевитрат фінансових ресурсів на матеріальні та інші операційні витрати;

впровадити на підприємстві системи управлінського обліку витрат в розрізі центрів відповідальності та витрат по окремим групам товарної продукції;

здійснити ефективну цінову політику;

удосконалити рекламну діяльність, підвищувати ефективність окремих рекламних заходів;

надавати достатню увагу навчанню і підготовці кадрів, підвищенню їх кваліфікації;

розробити і ввести ефективну систему матеріального стимулювання персоналу, тісно пов'язану з основними результатами господарської діяльності підприємства і економією ресурсів;

розробити і здійснити заходи, направлені на поліпшення матеріального клімату в колективі, що зрештою відобразиться на підвищенні продуктивності праці;

здійснювати постійний контроль за умовами зберігання і транспортування товарної продукції.

Впровадження зазначених заходів дозволить реалізувати виявлені резерви та покращить загальну якість функціонування підприємства.

Правильний розрахунок резервів росту прибутку є необхідним для його планування на майбутній період. Знаючи перспективну суму прибутку підприємства можна правильно спрогнозувати інвестиційну політику, а також витрати на соціально-культурні заходи та матеріальні заохочення працівників.

Досвід роботи промислових підприємств в сучасних умовах господарювання підтверджує велике значення повного виявлення в ході фінансового планування внутрігосподарських резервів росту грошових накопичень. Виявлення резервів росту впливає на вдосконалення комерційного розрахунку, розвиток ринкових відносин, сприяє ліквідації кризових явищ в економіці.

3.2 Вдосконалення політики розподілу прибутку на ТОВ «Керамік»

Ефективність роботи підприємства значною мірою залежить від якості управлінських рішень, що стосується використання одержаного прибутку. Приймаючи ці рішення, власники повинні всебічно зважити напрямки першочергових вкладень, фінансових ресурсів, виходячи з фінансового стану підприємства, рівня його матеріально-технічної бази, соціального розвитку колективу, можливостей прибуткового розміщення коштів на ринку цінних паперів, у грошово-кредитній сфері тощо.

Слід відзначити, що використання прибутку має узгоджуватися із корпоративною стратегією підприємства та забезпечувати стійке і стабільне зростання вартості підприємства та достаток власників.

Основним завданням управління використання прибутку товариства має розглядатися через балансування інтересів підприємства щодо тезаврації прибутку та потреб політики грошових виплат учасникам. При цьому важливим завданням цільового планування та прогнозування прибутку суб'єкта господарювання на даному етапі є базове узгодження абсолютних величин фінансових ресурсів, необхідних для фінансування зазначених напрямків розподілу прибутку підприємства.

Прибуток розподіляється між державою, власниками підприємства і підприємством. Взаємини між державою і підприємством із приводу прибутку будуються на основі оподаткування прибутку. На підприємстві розподілу підлягає прибуток після сплати податків і виплати дивідендів. З нього також можуть виплачуватися податки в місцеві бюджети. Деякі аспекти розподільного процесу фіксуються в статуті підприємства. Відповідно до статуту чи рішення розпорядницького органа на підприємстві створюються фонди:

нагромадження - використовується на науково-дослідні роботи, проектні, конструкторські, розробку й освоєння нових видів продукції, технічне переозброєння і реконструкція діючого виробництва, на погашення довгострокових позичок і сплати відсотків і податків по них, фінансування приросту оборотних коштів;

споживання - використовується на соціальний розвиток і соціальні потреби, за рахунок його фінансуються витрати по експлуатації об'єктів соціально-побутового призначення, що знаходяться на балансі господарюючого суб'єкта, будівництво об'єктів невиробничого призначення; проведення оздоровчих і культурно-масових заходів;

резервних фондів - він забезпечує резервний капітал.

У ринковій економіці відрахування в резервний капітал носять першочерговий характер. Його величина характеризує готовність підприємства до страхування ризику, пов'язаного з підприємницькою діяльністю. При розподілі перетинаються інтереси як суспільства в цілому в особі держави, так і підприємницькі інтереси господарюючих суб'єктів і їхніх контрагентів.

Відповідно до чинного законодавства України формування резервного капіталу є обов'язковими для всіх видів господарських товариств. При цьому, джерелом його створення визначено чистий прибуток суб'єктів господарювання, у результаті здійснення операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. Порядок створення та використання резервного капіталу належить до безпосередньої компетенції суб'єкта господарювання, хоча певні обмеження визначаються положеннями законодавчих актів, зокрема Законом України «Про господарські товариства». Так розмір резервного капіталу господарського товариства повинен складати не менше 25 % статутного капіталу і має формуватися за рахунок щорічних відрахувань від чистого прибутку підприємства у розмірі не менше 5 % його абсолютної величини. Порядок розподілу чистого прибутку на підприємстві ілюструє рисунок 3.3.

Рисунок 3.3 - Порядок розподілу чистого прибутку на підприємстві

Резервний фонд на даному підприємстві сформований, але відрахування до резервного фонду за аналізований період не відбувалося, оскільки частка його в статутному капіталі становить майже 30 %, більше норми.

Для того, щоб давати будь-які рекомендації аналізованому підприємству, щодо покращення політики розподілу прибутку підприємства перш за все необхідно згадати аналіз розподілу прибутку на підприємстві, який був наведений у розділі 2. Таким чином, аналіз розподілу прибутку на ТОВ « Керамік » наведений в таблиці 3.4.

Аналізуючи розподіл чистого прибутку у фонди спеціального призначення, необхідно знати фактори формування цих фондів. Основним фактором є:

а) чистий прибуток;

б) коефіцієнт відрахувань прибутку.

Таблиця 3.4 - Аналіз розподілу прибутку ТОВ « Керамік»

Показник	Рік	Відх. 2014р до 2012р
	2012	2014
Чистий прибуток	3282	145	-3137
Прибуток до розподілу:
в фонд нагромадження	1018	49	-969
в фонд споживання	1575	64	-1511
в фонд соціальної сфери	689	32	-657
Частка в чистому прибутку, %
Фонд нагромадження	31,0	34,0	3,0
Фонд споживання	48,0	44,0	-4,0
Фонд соціальної сфери	21,0	22,0	1,0

Коефіцієнти відрахувань прибутку були встановлені менеджерами підприємства і погоджені з власником підприємства - керівництвом ТОВ

« Керамік ».

Співвідношення використання прибутку на цілі нагромадження і споживання завдає вплив на фінансове положення підприємства. Недостатність засобів, що направляються на нагромадження, стримує ріст обороту, приводить до збільшення потреби в позикових засобах. Аналіз використання прибутку виявляє, наскільки ефективно розподілялися засоби на нагромадження і споживання.

Верхню границю потенційного розвитку підприємства визначає рентабельність власних засобів, що показує ефективність використання власного капіталу. Рентабельність власних засобів можна представити як відношення суми засобів, спрямованих на нагромадження і споживання, до величини власних засобів:

Рк =

Рентабельність власного капіталу показує ефективність використання власного капіталу підприємством, вказує на величину прибутку отримуваного з кожної гривні, вкладеної в підприємство власниками.

Для досягнення високих темпів росту обороту потрібно підвищувати можливості збільшення рентабельності власних засобів.

Рентабельність - у загальному значенні, це відношення результатів до витрат. Рентабельність характеризує прибуток, одержуваний з кожної гривні, вкладених у підприємство чи інші фінансові операції.

Відношення фонду нагромадження до величини власного капіталу визначає внутрішні темпи росту, тобто темпи збільшення активів (формула 3.8).

Vр = Фн / Вк (3.8)

де:

Фн - фонд нагромадження;

Вк - Власний капітал.

Відношення фонду споживання до розміру власного капіталу складає рівень споживання (формула 3.9):

Vр = Фс / Вк (3.9)

де:

Фс - фонд споживання;

Вк - Власний капітал.

На основі вище представленого методологічного апарату, проведемо розрахунок з метою виявлення ефективного розподілу прибутку на підприємстві. Результати представлені в таблиці 3.5.

Таблиця 3.5 - Розрахунок показників з метою виявлення ефективного розподілу прибутку на ТОВ « Керамік »

Показник	Рік	Відх. 2014р до 2012р
	2012	2014
Рентабельність власного капіталу, %	3,06	0,14	-2,92
Темп збільшення активів, %	0,95	0,05	-0,90
Рівень споживання, %	1,47	0,06	-1,41

Отже, здійснивши відповідні розрахунки за вище вказаними формулами можна зробити наступний висновок, що за аналізований період рентабельність власного капіталу підприємства зменшилася на 2,92 %, що є поганою тенденцією в діяльності товариства.

Рентабельність власного капіталу показує, яка віддача (норма прибутку) на вкладений власний капітал. Максимізація цього показника - головне завдання управління підприємством. Якщо чистий прибуток і власний капітал мають адекватну оцінку, то нормальною вважається рентабельність, не менша 20%.

Внутрішні темпи росту активів в 2014 році зменшилися по відношенню до 2015 року на 0,90 %, що є негативною стороною в діяльності підприємства.

Внутрішні темпи росту рівня споживання зменшилися на 1,41 %, що дозволяє зробити висновок про недосконалу систему розподілу прибутку.

На ТОВ « Керамік » значна частина прибутку була спрямована у фонд споживання і використовувалася на виплати соціального характеру. Однак недостатність засобів, що направляються на нагромадження, стримує зростання обороту, що призводить до збільшення потреби в позикових засобах.

Направлення засобів у фонд нагромадження збільшить економічний потенціал, підвищить платоспроможність підприємства і фінансову незалежність, буде сприяти росту обсягу виконання робіт і реалізації продукції, без збільшення розміру позикових коштів. Отже, ТОВ « Керамік » потрібно переглянути порядок розподілу прибутку, та збільшити його питому вагу на користь фонду нагромадження.

Отже, важливим завданням будь якого підприємства є визначення резервів його збільшення та розробка заходів щодо їх мобілізації. Резерви збільшення прибутку можуть бути виявлені, як на стадії планування так і в процесі виконання планів з прибутків. Тому, з метою покращення конкурентної позиції підприємства, в умовах економічної нестабільності, особливу увагу в питанні вдосконалення формування і використання прибутку ТОВ « Керамік » слід звернути на резерви збільшення прибутку за рахунок збільшення обсягу продажу з одночасним зниженням собівартості продукції.

Також можна розширювати межі ринків сбуту продукції та покращити якість праці відділу маркетингового дослідження.

Дослідження політики розподілу прибутку дозволило прийти до висновку, щодо необхідності збільшення обсягу коштів направлено на фонд споживання, тому що це, збільшить економічний потенціал, підвищить платоспроможність підприємства і фінансову незалежність, буде сприяти росту обсягу виконання робіт і реалізації без збільшення розміру позикових засобів.

Для ТОВ «Керамік» відкриваються ряд перспектив, якими потрібно скористатися сьогодні, щоб вийти на належний рівень свого фінансового розвитку.

ВИСНОВКИ

В діяльності будь-якого суб'єкта господарювання у умовах ринкової економіки прибуток відіграє значну роль. Прибуток - це одне з основних джерел фінансування приросту оборотного капіталу, інвестиційного та інноваційного розвитку підприємства, стимулювання його працівників, формування доходної бази державного та місцевих бюджетів.

Підходи щодо визначення економічного змісту прибутку є не однозначними і єдиного розуміння, щодо трактування прибутку серед економістів немає.

Про те, прибуток у класичному розумінні - це різниця між ціною товару і витратами на виготовлення товару - його собівартості.

Тому, дослідження різних точок зору вітчизняних та зарубіжних вчених економістів, щодо походження, сутності прибутку, дозволяє уточнити його визначення.

В свою чергу пропонується розуміти прибуток, як форму комплексного доходу, що утворюється в результаті господарської діяльності підприємства, з вирахування усіх витрат і платежів, які підприємство понесло і сплатило в ході створення і реалізації продукції.

На нашу думку, дане визначення більш детально пояснює сутність прибутку, як з кількісної так із якісної сторони.

Прибуток, як найважливіша категорія ринкових відносин виконує такі функції: оцінювальну, стимулюючу та госпрозрахункову. Разом із тим не виключена можливість наділення прибутку й іншими функціями.

Для узагальнення поняття «прибуток» була наведена його класифікація за такими ознаками, як:

за потребами;

за характером відбиття в обліку;

за характером діяльності підприємства;

за характером оподаткування прибутку;

по достатності рівня формування;

за складом елементів, що формують прибуток, тощо.

Досліджуючи особливості формування прибутку, ми визначили, що на

прибуток впливає досить велика кількість факторів, серед яких: ефективність фінансово-господарської діяльності підприємства; сфера діяльності; галузь господарства; установлені законодавством умови обліку фінансових результатів.

Загальний прибуток формується переважно за рахунок прибутку від звичайної діяльності Більша частка прибутку від звичайної діяльності припадає на прибуток від операційної діяльності, зокрема від здійснення основної діяльності підприємства (реалізації продукції, робіт, послуг).

Що стосується основних напрямків розподілу і використання прибутку, то чистий прибуток, одержаний після сплати податків залишається в розпорядженні підприємства, яке відповідно до установчих документів визначає напрямки його використання.

Головні принципи розподілу чистого прибутку закріплені статутом підприємства. Фактично розподіл здійснюється відповідно до поточної та стратегічної політики, що визначається підприємством.

Основною інформаційною базою для дослідження процесу формування розподілу та використання прибутку є «Баланс», «Звіт про фінансовий результат», «Звіт про власний капітал» та «Примітки до річної фінансової звітності».

В даній роботі було досліджено фінансовий стан ТОВ «Керамік».

Дослідивши і проаналізувавши економічно-господарську діяльність і фінансовий стан підприємства, можна зробити загальний висновок, що до незадовільного рівня розвитку суб'єкта господарювання та нестійкий фінансовий стан.

Свідченням цього є ряд показників, які було попередньо розраховано.

Так, економічно-господарська діяльність підприємства характеризується такими позитивними результатами, як:

збільшення суми доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), таке збільшення можливо пов'язане з зростанням обсягу виробництва;

збільшення середньооблікової чисельності працюючих, що говорить про розширення діяльності;

покращення ефективності використання основних фондів, тобто сума виробленої продукції 1 грн. основних засобів має тенденцію до зростання, про це свідчать показники фондовіддачі.

Про те, поряд з позитивними результатами діяльності товариства, слід відмітити і негативні аспекти:

зменшення суми валового прибутку. Дане зменшення відбулося за рахунок збільшення собівартості виробництва і як результат це призвело до зменшення кінцевого результату, тобто чистого прибутку підприємства. За період аналізу прибуток скоротився на 3137 тис. грн.;

підприємство має нестачу власних оборотних коштів, про це говорить від'ємне значення, яке було отримане за аналізований період що, означає погіршення платоспроможності підприємства.

Аналіз фінансового стану підприємства є необхідною умовою ефективного функціонування товариства. Тому в ході даної роботи було здійснено відповідний аналіз ТОВ «Керамік».

В ході дослідження було виявлено наступні позитивні та негативні тенденції в діяльності підприємства. Серед основних переваг, які було виявлено в діяльності підприємства є покращення матеріально-технічної бази; достатність ресурсів для погашення поточних зобов'язань підприємства. Але водночас є і недоліки, серед яких нестача готівкових коштів і поточних фінансових інвестицій в структурі ТОВ « Керамік »; погіршення фінансової стійкості підприємства; зростання залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування.

Враховуючи тему дослідження, провівши аналіз формування і використання прибутку товариства, було з'ясовано, що чистий прибуток підприємства формується переважно за рахунок прибутку від звичайної діяльності. Де більша частина прибутку від звичайної діяльності припадає на прибуток від операційної діяльності, зокрема від здійснення основної діяльності підприємства (реалізація товарів, робіт, послуг).

Оскільки на прибуток від реалізації (товарів, робіт, послуг) безпосередньо впливає два основні показники: обсягу реалізації продукції та її собівартості, тому нами також було здійснено розрахунок кінцевих результатів діяльності підприємства за допомогою методу «Витрати - Обсяг - Прибуток».

Для покращення діяльності підприємства, ми здійснили аналіз чутливості прибутку, за допомогою даного аналізу було здійснено вибір поєднання змінних витрат, постійних витрат та обсягу реалізації, що забезпечило одержання максимального прибутку. Нами, було обрано здійснити аналіз чутливості прибутку на рівні 10 %.

Ми, обрали такий рівень чутливості прибутку виходячи з того що, максимальний темп приросту чистого доходу від реалізації продукції за аналізований період становить 28 %, а мінімальний 5 %. Розмах варіації коливається в межах 23 %. У зв'язку з фінансовою кризою в світі, нестабільністю економічної ситуації в країні не можливо в 2014 році спрогнозувати приріст чистого доходу в такому розмірі. Тому, доцільно було б провести аналіз чутливості прибутку лише до 10 % змін основних елементів операційного важеля.

На основі отриманих даних було виявлено найефективніші способи максимізації прибутку підприємства, за допомогою збільшення прибутку на 10 % і зменшення змінних витрат на 10 %

Прибуток, який підприємство отримало в результаті своєї господарської діяльності направляється на розширення виробництва та оновлення технологій, на соціальні потреби, на матеріальне заохочення.

Але в той же час підприємству слід звернути увагу на зменшення витрат на виробництво, на ефективне використання власних коштів, на покращення ділової активності.

Прибуток, який підприємство отримало в результаті своєї господарської діяльності направляється на розширення виробництва та оновлення технологій, на соціальні потреби, на матеріальне заохочення.

Отже, проаналізувавши фінансово-економічний стан підприємства, дослідивши основні негативні і позитивні сторони товариства, ми дійшли висновку, що керівництву ТОВ « Керамік » слід звернути увагу на резерви збільшення прибутку за рахунок зростання обсягу продаж з одночасним зниженням собівартості виробництва.

Досліджуючи резерви збільшення прибутку нами було запропоновано збільшити об'єм виробництва і реалізації продукції на 20%, при цьому знизити на 0,35 грн. витрат на 1 грн. товарної продукції, в результаті чого підприємство одержить додатковий прибуток у розмірі 159885,3 грн. і збільшить рентабельність продажів на 4,26 %.

В результаті дослідження резервів збільшення прибутку нами впроваджено таку модель підвищення прибутку підприємства, яка складається з наступних елементів:

а) планування. Якщо план із прибутку складено на належному рівні, професійно грамотно, підприємство має змогу правильно визначити обсяг платежів у державний бюджет і суму прибутку, що залишається в його розпорядженні з метою створення фінансової бази для розвитку діяльності, необхідних витрат на розвиток соціальної сфери, матеріальне заохочення праці;

б) якість продукції (товарів, робіт, послуг). Величина прибутку в основному залежить від попиту;

в) резерви зростання. Постійний пошук невикористаних можливостей збільшення прибутку, що забезпечуватиме його зростання;

г) ділова репутація. Одержувати додатковий прибуток і підвищити рентабельність підприємству дозволяє висока ділова репутація. Вчасний розрахунок з постачальниками, якість та швидкість наданих товарів і послуг, прийнятна ціна - основні її показники.

Ще одне важливе питання, яке було досліджено в даній роботі це вдосконалення політики розподілу прибутку підприємства. На даному підприємстві не ефективно використовується прибуток, про це свідчать показники рентабельності, а також те що, значна частина прибутку була спрямована у фонд споживання і використовувалася на виплати соціального характеру. Однак недостатність засобів, що направляються на нагромадження, стримує зростання обороту, що призводить до збільшення потреби в позикових засобах.

Здійснивши відповідні розрахунки і проаналізувавши ситуацію на підприємстві, можна дійти висновку, що направлення засобів у фонд нагромадження збільшить економічний потенціал, підвищить платоспроможність підприємства і фінансову незалежність, буде сприяти росту обсягу виконання робіт і реалізації продукції, без збільшення розміру позикових коштів. Отже, ТОВ « Керамік » потрібно переглянути порядок розподілу прибутку, та збільшити його питому вагу на користь фонду нагромадження.

Що в свою чергу надасть можливість покращити фінансовий стан та досягти якісно нового рівня розвитку підприємства.

РЕЗЮМЕ

Тема дипломної роботи «Дослідження аналіз та шляхи підвищення ефективності використання прибутку на прикладі ТОВ «Керамік».

Робота викладена на 130 сторінках машинописного друку, містить 11 рисунків та 20 таблиць, список літератури має 41 джерел0.

Перший розділ роботи містить визначення сутності, видів та функцій прибутку, як економічної категорії, а також особливості формування прибутку на підприємстві. В другому розділі надана загальна характеристика економічно-господарської діяльності підприємства ТОВ «Керамік». Проведені аналіз фінансово стану, оцінка формування і використання прибутку товариства/ Третій розділ містить розробку заходів вдосконалення політики розподілу прибутку на ТОВ «Керамік» за допомогою комп'ютерної програми Project Expert.

ANNOTATION

Theme of diplom work " Research and analysis of ways to improve the use of profit by the example of LLC" ENERHOKOMPLEKT. "

The work described in 130 pages of typewritten print, contains 11 figures and 20 tables, 41 references have dzherel0.

The first section contains a definition of the nature, types and functions of profit as an economic category, and especially the formation of profit in the enterprise.

In the second section provided a general description of economic and business company "ENERHOKOMPLEKT." Conducted financial analysis, evaluation and formation of the partnership profit

The third section includes the development of policy measures to improve the distribution of profits to LLC "ENERHOKOMPLEKT" by a computer program Project Expert.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Андрєєва, Г.І. Економічний аналіз [Текст]: навчальний методичний посібник / Г. І. Андрєєва. - К.: Знання, 2009. - 263 с. - ISBN: 978-966346.

2. Білик, М.Д. Сутність і оцінка фінансового стану підприємств [Текст] / М. Д. Білик // Фінанси України. - 2005. - № 3. - С. 117-128.

3. Білик, Т. О. Економічна сутність прибутку в умовах трансформації економіки [Текст] / Т. О. Білик // Формування ринкових відносин в Україні. - 2008. - № 11.

4. Білик, Т. О. Оцінка та вибір фінансово-економічних моделей прогнозування прибутку підприємства [Текст] / Т. О. Білик // Формування ринкових відносин в Україні. - 2009. - № 5.

5. Білик, Т. О. Теоретичні аспекти прибутку [Текст] / Т. О. Білик // Формування ринкових відносин в Україні. - 2005. - № 8.

6. Бланк, И. А. Управление прибылью [Текст]: підручник / И. А. Бланк. - К.: Ника - Центр, Эльга, 2002. - 752 с.

7. Василик, О. Д. Теорія фінансів [Текст]: підручник / О. Д. Василик. - К.: НІОС, 2003. - 416 с. - ISBN 966-95321-5-9.

8. Верхоглядова, Н. І. Зміст та значення прибутку як головної рушійної сили ринкової економіки [Текст] / Н. І. Верхоглядова // Економічний простір. - 2009. - № 18. - С. 237-245.

9. Возняк, П. І. Методичні особливості оцінки ефективності фінансування інноваційних проектів прибутком від основної діяльності [Текст] / П. І. Возняк // Актуальні проблеми економіки. - 2010. - № 4. - С. 45 - 47.

10. Волошин, І. В. Особливості формування фінансового результату від операційної діяльності [Текст] / І. В. Волошин // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. - 2005. - № 4, Ч. 2, Т.2.С. 118-120.

11. Івакинко, В.М. Економічний аналіз господарської діяльності [Текст]: підручник / В. М. Івакинко. - К.: ЗАТ «НІЧЛАВА», 1999. - 204 с.

12. Ізмайлова, К. В. Сучасні технології фінансового аналізу [Текст]: навчальний посібник / К. В. Ізмайлова. - К.: МАУП, 2003. - 148 с.

13. Кірейцева,Г. Г. Фінанси підприємств [Текст]: навчальний посібник: Курс лекцій / Г. Г. Кірейцева. - Київ: ЦУЛ, 2002. - 268 с.

14. Клименко, В. И. Маржинальний прибуток і проблеми оцінки інноваційних проектів [Текст] / В. И. Клименко // Економіка.Фінанси. Право. - 2008. - № 11.

15. Ковальчук, С. В. Фінанси [Текст]: навчальний посібник / С. В. Ковальчук, І. В. Фокун. - Л.: Новий Світ 2000, 2007. - 568 с. - ISBN 966-7827-77-1.

16. Кодацкий,В. П. Прибыль [Текст] / В. П. Кодацкий. - М.: Финансы и статистика, 2002. - 128 с.

17. Кривицька,О. Р. Планування прибутку підприємства при визначенні стратегії його розвитку [Текст] / О. Р. Кривицька // Фінанси України. - 2005. -№ 3.

18. Кругла, Н. М.Особливості визначення та обґрунтування оцінки економічних результатів діяльності підприємства // Актуальні проблеми економіки - 2009. - № 5 - С 104-100.

19. Кудряшов,В. П. Фінанси [Текст]: навчальний посібник /П. Кудряшов. - Херсон: Олді-плюс, 2007. - 352 с. - ISBN 966-791444-7.

20. Кучеренко,І. Формування показника чистого прибутку у Звіті про фінансові результати [Текст] / І. Кучеренко // Бухгалтерський облік і аудит. - 2005. - № 4.

21. Лобанів,О.А. Формування концептуальних засад щодо стратегічного управління прибутком підприємства [Текст] / О. А. Лобанів // Економіка підприємства та управління виробництвом. - 2009. - № 5. -89-93.

22. Марюта,Т. М. Адаптивне управління прибутком підприємства [Текст] / Т. М. Марюта, О. К. Єлисєєва // Фінанси України. - 2004. - № 3.

23. Мельник,Л. Г. Економіка підприємства [Текст]: підручник / Л. Г. Мельник. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2004. - 644 с. - ISBN: 966-680-156-6.

24. Мец,В. О. Економічний аналіз фінансовий результатів та фінансового стану підприємства [Текст]: навчальний посібник / В. О. Мец. - К.: Вища школа, 2003. - 278 с.

25. Онищенко, В. Розподіл внутрішньо групового прибутку при консолідації фінансових звітів [Текст] / В. Онищенко // Бухгалтерський облік і аудит. - 2008. - № 5.

26. Опарін, В. М. Фінанси (Загальна теорія) [Текст]: навчальний посібник / В. М. Опарін. - 2-ге вид., доп. і перероб. - К.: Мін-во освіти і науки України, КНЕУ, 2002. - 240 с. - ISBN 966-574-285-Х.

27. Оспінцева, В. І. Фінанси [Текст]: навчальний посібник / В. І. Оспінцева. - К.: Знання, 2007. - 415 с. - ISBN 966-346-574-510-7.

28. Павловські,О. В. Удосконалення методів аналізу фінансового стану підприємства [Текст] / О. В. Павловські // Фінанси України. - 2009 р. - № 11. - С. 55-61.

29. Поддєрьогін, А. М. Фінанси підприємств [Текст]: навчальний посібник / А. М. Поддєрьогін; 3-тє вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2001. - 460 с.

30. Покропивний, С. Ф. Економіка підприємства [Текст]: підручник / С. Ф. Покропивний. - Видання друге, перероблено та доповнено. - К.: КНЕУ, 2001. - 528 с. - ISBN: 966-574-148-9.

31. Романенко,О. Р. Фінанси [Текст]: підручник / О. Р. Романенко. - К.: Центр навчальної літератури, 2007. - 312 с. - ISBN 966-45-789-44.

32. Слав'юк,Р. А. Фінанси Підприємств [ Текст]: навчальний посібник / Р. А. Слав'юк. - Київ: ЦУЛ, 2002. - 460 с.

33. Тарасенко,Н. В. Економічний аналіз діяльності підприємств [Текст]: підручник / Н. В. Тарасенко. - Львів: ЛБУ НБУ, 2000. - 485 с. - ISBN: 966-7330-23-0.

34. Ткаченко,Є. Ю.Система управління прибутком підприємства [Текст] / Є. Ю. Ткаченко // Вісник Сумського національного аграрного університету. - 2007. - № 3.

35. Уткіна, Н. В. Економічний зміст фінансового результату діяльності підприємства: історичний аспект [Текст] / Н. В. Уткін // Формування ринкових відносин в Україні. - 2010. - №11. - С. 133-137.

36. Філімоненков,О. С. Фінанси підприємств [Текст]: навчальний посібник / О. С. Філімоненко: 2-ге вид., переробл. і допов. - К.: МАУП, 2004. - 328 с.

37. Ципилін,І. І. Економічний аналіз господарської діяльності підприємства [Текст]: підручник / І. І. Ципилін. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 123 с.

38. Шарманська, С. О. Стимулююча функція прибутку: теоретичні і практичні проблеми її реалізації [Текст] / С. О. Шаманська // Формування ринкових відносин в Україні. - 2008. - № 2. - С. 19 - 23.

39. Шарманська, С. О. Теоретичні та практичні аспекти до визначення прибутку [Текст] / С. О. Шаманська // Формування ринкових відносин в Україні. - 2008. - № 7. - С. 6 - 11.

40. Шарманська, С. О. Трансформація інституційного забезпечення формування прибутку [Текст] / С. О. Шаманська // Актуальні проблеми економіки - 2010. - № 4. - С. 15 - 24.