Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Для успішної кредитної діяльності комерційним банкам потрібні значні кредитні ресурси. З метою їх поповнення банки широко залучають кошти юридичних та фізичних осіб у вигляді добровільно зроблених ними вкладів. Кошти в готівковій або безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їхніх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору, називаються депозитами. Кошти, отримані у формі депозитів, комерційні банки активно використовують у своїй кредитній діяльності. Ця діяльність, як відомо, пов'язана з ризиком неповернення коштів, наданих банкам у кредит. Тому за умови, що банк не подолає ризику неповернення йому кредиту, цей ризик передається клієнтам банку - власникам депозитів. Перед ними постає загроза втратити кошти, довірені банкові, через його загальну неплатоспроможність.

Захист інтересів вкладників є не єдиною причиною, що спонукає впровадження системи страхування депозитів. Ця система створює умови для вирішення кількох завдань:

· зменшення ризику кризи банківської системи внаслідок втрати ліквідності та платоспроможності через масове зняття вкладів;

· сприяння створенню та мобілізації грошових заощаджень, що має важливе значення для забезпечення інвестицій;

· захист вкладників (особливо дрібних) від ризиків, які вони не в змозі кваліфіковано оцінити та врахувати у разі розміщення коштів у вклади;

· підвищення ефективності управління грошово-кредитним сектором економіки завдяки збільшенню обсягу вкладів.

Дана тема є актуальною не тільки для української економіки, але й для світової економіки в загалом, так як страхування вкладів забезпечує приплив грошових коштів в обіг банків і нормалізує роботу всієї банківської системи. В даній роботі розкрито сутність гарантування вкладів, структура фонду, перераховані основні функції та джерела грошових надходжень до фонду. А також запропоновано основні шляхи вдосконалення фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Об'єктом даної теми є Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та банки - учасники які сплачують внески у в установленому порядку.

1. Загальна характеристика фонду

1.1 Сутність гарантування вкладів і учасники фонду

У 1998 році Президентом України був підписаний Указ «Про заходи щодо захисту прав фізичних осіб - вкладників комерційних банків», яким було затверджене Положення про порядок створення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, формування та використання його коштів. 20 вересня 2001 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб», який набув чинності 24 жовтня 2001 року. Основною ціллю діяльності Фонду в Україні є захист прав та інтересів фізичних осіб - вкладників банків, філій іноземних банків.

Фонд гарантує кожному вкладнику банка - учасника (тимчасового учасника) Фонду відшкодування коштів за його вкладами, включаючи відсотки, в розмірі вкладів на день настання недоступності вкладів, але не більше 150.000 гривень за вкладами у кожному із таких банків. Зазначений розмір відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, за рахунок коштів Фонду може бути збільшено за рішенням адміністративної ради Фонду залежно від тенденцій розвитку ринку ресурсів, залучених від вкладників банками - учасниками (тимчасовими учасниками) Фонду та інших факторів.

Відшкодуванню вкладів до зазначеної суми підлягають всі вклади, розміщені одним вкладником на кількох рахунках в одному банку чи в різних банках, а також в різних валютах (за курсом НБУ на день настання недоступності вкладів). Якщо вкладник має вклади у кількох учасниках (тимчасових учасниках) Фонду, які в подальшому реорганізувалися шляхом їх злиття, приєднання або перетворення в один банк - юридичну особу, Фонд гарантує відшкодування коштів за цими вкладами до закінчення строку дії договорів за цими вкладами на тих самих умовах, що й до реорганізації. Вклади, розмір яких становить менше 1 гривні, не підлягають відшкодуванню.

Але фонд не відшкодовує гарантовану суму за вкладами, розміщеними:

1) членами наглядової ради, ради директорів і ревізійної комісії банку, іноземного банку, вклади яких у банку, філії іноземного банку є недоступними;

2) працівниками незалежних аудиторських фірм (аудиторами), які здійснювали аудиторські перевірки банку протягом останніх трьох років;

3) акціонерами, частка яких перевищує 10 відсотків статутного капіталу банку;

4) третіми особами, які діють від імені вкладників;

5) вкладниками, які на індивідуальній основі отримують від банку пільгові відсотки та мають фінансові привілеї, що призвели до погіршення фінансового стану банку;

6) вкладниками, які не ідентифіковані ліквідаційною комісією.

Важливо також зазначити, що Фонд набуває право кредитора щодо банку на всю суму, що підлягає відшкодуванню, з дня настання недоступності вкладів. Учасниками Фонду є всі банки-юридичні особи, які зареєстровані в Державному реєстрі банків, та мають банківську ліцензію на право здійснювати банківську діяльність.

Банки Фонду поділяються на дві категорії: учасників та тимчасових учасників. Учасником Фонду є банк, який виконує встановлені НБУ економічні нормативи щодо достатності капіталу і платоспроможності та в стані виконувати свої зобов'язання перед вкладниками. Банки, які не виконують економічних нормативів та / або дія їх ліцензії зупинена, переводяться до категорії тимчасових учасників Фонду. У разі відкликання банківської ліцензії НБУ Фонд виключає банк із числа учасників (тимчасових учасників) Фонду. Залучені банком вклади до дня його виключення з числа учасників або переведення до категорії тимчасових учасників Фонду, відшкодовуються у разі настання їх недоступності. Їх кількость представлена у таблиці 1.2.

Таблиця 1.1. Динаміка кількості учасників Фонду протягом 2011 року

Державний ощадний банк України не є учасником Фонду. Це, по-перше, надає йому конкурентної переваги. По-друге, у разі банкрутства Ощадбанку збитки відшкодовуватимуться за рахунок Державного бюджету, тобто усіх громадян, а не інших банків.

Учасники Фонду зобов'язані подавати Фонду балансові звіти, аудиторські висновки, інші визначені Фондом форми звітності, документи та інформацію, що необхідні для виконання Фондом його функцій.

1.2 Функції фонду гарантування вкладів фізичних осіб

На жаль, українські науковці приділяють мало уваги дослідженню питання функцій. Окремі аспекти проблематики діяльності Фонду в Україні досліджували В. Кротюк, В. Рисін, а також зарубіжні фахівці Г. Гарсія, Ж. Матук, А. Анікін, В. Мірошніков, О. Турбанов та ін. Але більшість з названих науковців основним предметом свого дослідження мали системи страхування банківських вкладів в цілому, принципи їх побудови та засади функціонування, а не власне діяльність страховиків банківських вкладів.

Набір функцій, якими наділяється орган, що здійснює управління системою страхування вкладів, залежить від цілей, які стоять перед такою системою.

Міжнародний досвід свідчить: залежно від функцій, які виконують організації страхування банківських вкладів, системи страхування вкладів можна віднести до однієї з категорій - «грошова корзина», «мінімізатор ризику» та «середнє».

«Грошова корзина» передбачає обмеження функцій страховика банківських вкладів виключно управлінням фондом страхування банківських вкладів та виплатою відшкодування у випадку неплатоспроможності банку.

«Мінімізатор ризику» включає виконання функцій управління фондом страхування банківських вкладів та виплати відшкодування у випадку неплатоспроможності банку, фінансового моніторингу, здійснення контролю страхових ризиків та управління проблемними фінансовими інститутами.

«Середнє» передбачає деякий симбіоз «грошової корзини» та «мінімізатор ризику». Страховик банківських вкладів, віднесений до цієї категорії, наділений окремими функціями кожної з двох інших категорій, тобто це «грошова корзина» з функціями контролю.

За обсягом функцій, закріплених в Законі та Положенні про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України та Національного банку України від 30.08.2002 р. №1301/268 його можна віднести до категорії «середнє»: він наділений усіма функціями «грошової корзини» (веде реєстр банків - учасників (тимчасових учасників) Фонду; забезпечує надходження та акумуляцію сум зборів з банків - учасників (тимчасових учасників) Фонду та інших коштів, призначених для здійснення відшкодування втрат; здійснює організаційно-управлінські заходи з метою забезпечення виплати вкладникам сум відшкодування втрат; забезпечує цільове використання коштів, що знаходяться на рахунках Фонду), а також має окремі функції, віднесені до категорії «мінімізатор ризику» (перевірка банків з питань своєчасності і правильності сплати зборів, перевірка повноти інформування банками вкладників про систему гарантування вкладів, порушення перед НБУ питання про застосування санкцій до порушників Закону та безпосереднє застосування Фондом санкцій у випадках, передбачених Законом).

Говорячи про функції страховиків вкладів, неможливо означити перелік таких, які б підходили для всіх страховиків банківських вкладів. Адже функції є вираженням цілей, які стоять перед системою страхування вкладів, а кожна держава такі цілі визначає самостійно та з урахуванням власних інтересів.

Формалізація функцій органу, що здійснює управління системою страхування банківських вкладів робить зрозумілою роль страхування банківських вкладів в системі забезпечення фінансової безпеки держави. Чіткість у визначенні функцій сприяє стабільності фінансової системи та кращому управлінню системою, її більшій надійності.

Як загальний принцип, страховик банківських вкладів повинен мати всі ті повноваження, які необхідні для виконання покладених на нього функцій. Всі страховики банківських вкладів повинні мати право укладати угоди, встановлювати свої вимоги до банків, оцінювати актуальну і точну інформацію - для того, щоб мати можливість швидко виконувати свої обов'язки по відношенню до власників банківських вкладів.

Основними завданнями Фонду є:

1. забезпечення захисту прав фізичних осіб - вкладників банків - учасників (тимчасових учасників) Фонду шляхом відшкодування за його рахунок коштів вкладників, включаючи відсотки, у разі настання недоступності вкладів;

2. здійснення організаційно-управлінських заходів з метою забезпечення виплати вкладникам сум відшкодування втрат;

3. забезпечення надходження та акумуляції сум зборів з банків - учасників (тимчасових учасників) Фонду та інших коштів, призначених для здійснення відшкодування втрат;

4. «забезпечення цільового використання коштів, що знаходяться на рахунках Фонду.

З метою виконання покладених на нього завдань Фонд здійснює ряд функцій, які умовно можна об'єднати в чотири групи:

1. Фінансові:

· відшкодовує кожному вкладнику банку - учасника (тимчасового учасника) Фонду втрати у розмірі, визначеному відповідно до Закону;

· «забезпечує використання власних коштів за їх цільовим призначенням;

· Залучає в порядку, передбаченому Законом, кредити від Кабінету Міністрів України у грошовій формі або державними цінними паперами, НБУ, інших банків та іноземних кредиторів у грошовій формі;

· набуває право кредитора стосовно банку - учасника (тимчасового учасника) Фонду на вело суму, що підлягає відшкодуванню, з дня настання недоступності вкладів;

2. Організаційні:

· встановлює для банків - учасників (тимчасових учасників) Фонду у визначеному ним порядку обов'язкові стандарти - вимоги щодо їх членства у Фонді;

· визначає обов'язкові форми звітності для банків - учасників (тимчасових учасників) Фонду;

· одержує від ліквідатора банку - учасника (тимчасового учасника) Фонду інформацію та передбачені законодавством документи, необхідні для виконання Фондом функцій із забезпечення відшкодування втрат;

· забезпечує виконання вимог законодавства про збереження банківської таємниці щодо інформації, одержаної від НБУ, банку - учасника (тимчасового учасника) Фонду та ліквідатора банку - учасника (тимчасового учасника) Фонду;

3. Контрольні:

· проводить перевірку:

· правильності розрахунків та контролює своєчасність і повноту перерахування зборів банками - учасниками (тимчасовими учасниками) Фонду;

· діяльності банків - учасників (тимчасових учасників) Фонду, в тому числі із залученням з цією метою незалежних експертів за рахунок його коштів;

· бере участь у перевірках, які проводяться НБУ, з питань, що належать до компетенції Фонду;

· «порушує перед НБУ питання про застосування до банків - учасників (тимчасових учасників) Фонду заходів впливу у разі порушення ними норм Закону;

· «застосовує безпосередньо до банків - учасників (тимчасових учасників) Фонду заходи впливу;

4. Інформаційні:

· одержує від НБУ інформацію, необхідну для виконання Фондом передбачених законодавством функцій;

· «публікує в офіційних засобах масової Інформації: двічі на рік (за станом на 1 січня і 1 липня) звіт про свою діяльність, реєстр банків - учасників (тимчасових учасників) Фонду протягом одного місяця після зазначених термінів;

· інформацію про зміни в реєстрі банків - учасників (тимчасових учасників) Фонду протягом 14 календарних днів після внесення змін до реєстру;

· відповідно до законодавства річний звіт, достовірність даних якого повинна бути підтверджена незалежною аудиторською фірмою;

· «подає річний звіт разом з аудиторським висновком Кабінетові Міністрів України і НБУ до 1 липня року, що настає за звітним.

Проаналізувавши наведене вище, можна зробити висновок, що функції, виконання яких покладено на Фонд, не можуть повною мірою забезпечити належне виконання поставлених перед ним завдань. Зокрема, контрольні функції Фонду обмежуються виключно перевіркою розрахунків та контролем повноти і вчасності перерахування зборів кожним банком - учасником (тимчасовим учасником) Фонду та перевіркою банків - учасників (тимчасових учасників) Фонду в межах забезпечення виконання покладених Законом на Фонд повноважень (фактично це той самий контроль за вчасним та повним перерахуванням коштів Фонду, достовірністю та вчасністю подання звітності).

1.3 Правовий статус фонду та його керівні органи

Фонд є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб. Окрім цього, він має статус юридичної особи, володіє відокремленим майном, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його повному господарському віданні. Фонд є економічно самостійною установою, яка не має на меті одержання прибутку.

Керівними органами Фонду є адміністративна рада та виконавча дирекція. Адміністративна рада складається із п'яти членів, які відсилаються Кабінет Міністрів України (2 чол.), Національнім банком України (2 чол.) та Асоціація українських банків (1 чол.) та координує роботу Фонду, затверджує регламент роботи адміністративної ради, кошторис витрат Фонду; організаційну структуру Фонду; порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами фізичних осіб; стандарти Фонду, погоджує форми і розмір оплати праці працівників Фонду; здійснює нагляд за діяльністю виконавчої дирекції; вносить пропозиції Національному банку України щодо запобігання негативним явищам, які можуть загрожувати інтересам вкладників учасників (тимчасових учасників) Фонду; приймає за погодженням із Національним банком України рішення щодо встановлення спеціального збору для сплати учасниками (тимчасовими учасниками) Фонду; приймає рішення щодо залучення кредитів Кабінету Міністрів України, Національного банку України, банків та іноземних кредиторів; приймає рішення про затвердження строку інвестування коштів Фонду в державні цінні папери України або вкладання на депозитні рахунки Національного банку України; щорічно визначає аудиторську фірму, яка проводитиме аудит діяльності Фонду; призначає в разі потреби позачергові аудиторські перевірки Фонду і визначає аудиторську фірму; приймає рішення щодо збільшення розміру відшкодування коштів за вкладом за рахунок коштів Фонду; приймає рішення про переведення учасника Фонду до категорії тимчасових учасників та виключення банку, філії іноземного банку із числа учасників Фонду та ін.

Виконавча дирекція вирішує питання, що пов'язані з поточною діяльністю Фонду. Вона розробляє та подає на затвердження адміністративній раді певні документи, а також приймає рішення про відшкодування коштів вкладникам у разі настання недоступності вкладів і розглядає звернення вкладників. Окрім цього, виконавча дирекція здійснює в обмеженому обсязі безвиїзний та виїзний нагляд банків - (тимчасових) учасників Фонду, вивчає та аналізує тенденції розвитку ринку ресурсів, залучених від вкладників учасниками (тимчасовими учасниками) Фонду; розглядає звернення до Фонду вкладників, щодо відшкодування вкладів за рахунок коштів Фонду; аналізує інформацію про фінансовий стан учасників (тимчасових учасників) Фонду; інвестує наявні ресурси Фонду в державні цінні папери України або зберігає на депозитних рахунках Національного банку України згідно. Порядок проведення перевірок детально регулюються «Положенням про порядок проведення перевірок банків - учасників (тимчасових учасників) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб».

За даними Міжнародної асоціації страховиків депозитів, не правомочні напряму перевіряти учасників системи більшість страховиків депозитів, проте вони мають право вимагати від наглядового органу вчинити відповідні дії чи надати інформацію. Наприклад, обмежені повноваження має страховик Угорщини; страховик Йорданії проводить перевірки разом із центральним банком. У Філіппінах страховик може самостійно проводити перевірки лише за умови попереднього отримання згоди Комітету з грошової політики центрального банку та якщо остання перевірка банку проводилася понад 12 місяців тому. У Мексиці наглядовий орган зобов'язаний невідкладно інформувати страховика депозитів про фінансовий стан установи, в роботу якого, ймовірно, доведеться втручатися.

На сьогодні Фонд не має належних важелів впливу на порушників Закону, оскільки самостійно може лише нараховувати пеню за несвоєчасне або не в повному обсязі перерахування коштів банками - учасниками (тимчасовими учасниками) Фонду та за наявності достатніх підстав переводити банки до категорії тимчасових учасників Фонду. Виключити банк з числа учасників (тимчасових учасників) Фонд правомочний лише за поданням НБУ. У разі ж виявлення допущених банком порушень норм Закону Фонд може вносити пропозиції про застосування НБУ до такого банку заходів впливу.

Процедура відшкодування вкладів деталізується Положенням «Про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб» та Положенням «Про порядок визначення банків - агентів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб», затвердженими рішеннями адміністративної ради Фонду.

У цьому розділі були розкрито сутність і основні положення фонду, мета його діяльності, керівні органи та його функції. Фонд гарантує вклади фізичних осіб, які розміщені в учасниках (тимчасових учасниках) Фонду в національній та іноземній валюті (відшкодування вкладів в іноземній валюті здійснюється у національній валюті України), включаючи відсотки, в розмірі вкладів, але не більше 150 000 грн. у кожному із таких банків. Вклади менше 1 гривні не підлягають відшкодуванню.

Основною ціллю діяльності Фонду в Україні є захист прав та інтересів фізичних осіб - вкладників банків.

Фонд не відшкодовує гарантовану суму за вкладами, розміщеними членами наглядової ради, ради директорів і ревізійної комісії банку, вклади в якому є недоступними; працівниками незалежних аудиторських фірм, які здійснювали аудиторські перевірки банку протягом останніх трьох років; акціонерами з істотною участю у банку, вклади в якому є недоступними; вкладниками, які на індивідуальній основі отримують від банку пільгові відсотки та мають фінансові привілеї, що призвели до погіршення фінансового стану банку; а також вкладниками, які не ідентифіковані ліквідаційною комісією.

Фонд здійснює ряд функцій, які об'єднані в чотири групи - фінансові, організаційні, інформаційні та контрольні, а саме забезпечення захисту прав фізичних осіб - вкладників шляхом відшкодування за його рахунок коштів вкладників, включаючи відсотки; здійснення організаційно-управлінських заходів з метою забезпечення виплати вкладникам сум відшкодування втрат; забезпечення надходження та акумуляції сум зборів з банків - учасників Фонду та інших коштів, призначених для здійснення відшкодування втрат; забезпечення цільового використання коштів, що знаходяться на рахунках Фонду.

2. Діяльність фонду в Україні

2.1 Джерела формування коштів фонду

Джерелами формування коштів Фонду є:

1) початкові збори з учасників Фонду;

2) регулярні збори з учасників (тимчасових учасників) Фонду;

3) спеціальні збори з учасників (тимчасових учасників) Фонду;

4) кошти, внесені Національним банком України в розмірі 20 мільйонів гривень;

5) доходи, одержані від інвестування коштів Фонду в державні цінні папери України;

6) кредити, залучені від Кабінету Міністрів України (у грошовій формі або у вигляді державних цінні папери, але тільки, якщо інші форми фінансування вичерпані), Національного банку України (за ціною не нижче середньострокового (5 років) індексу інфляції), банків та іноземних кредиторів (згідно до індивідуальних домовленостей);

7) пеня, яку сплачують учасники (тимчасові учасники) Фонду за несвоєчасне або неповне перерахування зборів до Фонду;

8) доходи від депозитів, розміщених Фондом у Національному банку України.

Банк учасник (тимчасовий учасник) Фонду зобов'язаний сплачувати збори до Фонду. Початкові збори сплачуються новоствореними банками після отримання ліцензії в розмірі 1% зареєстрованого статутного капіталу протягом тридцяти календарних днів з дня одержання банківської ліцензії на здійснення банківської діяльності. Банки з поновленою ліцензією звільняються від таких зборів. Регулярні збори нараховуються двічі на рік в розмірі 0,25% загальної суми вкладів, включаючи нараховані відсотки (за станом на 31 грудня року) та сплачуються рівними частками щоквартально до 15 числа місяця, наступного за звітним періодом. А спеціальні збори встановлюються, якщо поточні доходи Фонду є недостатніми для виконання ним у повному обсязі своїх зобов'язань. Вони не повинні перевищувати на рік розмір регулярного збору. Рішення про встановлення спеціального збору приймає адміністративна рада за погодженням з Національним банком України та проводиться у строки та згідно з умовами, встановленими адміністративною радою.

Якщо банки не сплачують своєчасно або в повному обсязі збори, вони зобов'язані сплачувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від розміру не перерахованої суми за кожний день прострочення.

Ліміт кредитування на наступний рік визначається щорічно в десятикратному розмірі надходжень від банків - учасників Фонду за 1 півріччя поточного року. Отримані цінні папери Фонд має право реалізувати на відкритому ринку, використовувати в якості застави при отриманні кредитів у банків, іноземних кредиторів, НБУ, або тримати їх до погашення. Фонд може також перераховувати свої кошти на депозитні рахунки в НБУ, за яким отримуватиме доходи.

Нарахування та сплата зборів до Фонду з боку банків деталізується Положенням «Про порядок нарахування і сплати зборів до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб». Нинішній її розмір, визначений за середньоарифметичним вкладом фізичної особи, який насправді служить обмеженням. Розмір ресурсів фонду представлені у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1. Динаміка фінансових ресурсів Фонду за 2010-2011 роки, млн. грн.

Фонд є єдиним розпорядником коштів, акумульованих у процесі його діяльності. Він має право придбавати та орендувати майно у межах кошторису витрат, затвердженого адміністративною радою і погодженого з Міністерством фінансів України та Національним банком України.

2.2 Виплати з фонду

фонд вклад гарантування виплата

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) створено за Указом Президента України №996/98 від 10 вересня 1998 року. При цьому, початковий розмір відшкодувань становив 500 грн. Але з 31.10.2008 року розмір відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у сумі 150000 грн. Зміна розмір сум відшкодування виявлена в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2. Динаміка зміни розміру суми відшкодування

Дата	Розмір, тис. гривень
9.1998	0,5
10.2001	1,2
01.2003	1,5
10.2003	2
3.2004	3
20.04.2004	5
18.02.2006	8
5.06.2006	15
26.02.2007	25
11.09.2007	50
31.10.2008	150

Фонд розпочинає здійснення відшкодування вкладникам учасника Фонду, коштів за вкладами в установленому розмірі з дня недоступності вкладів. Банк має надати Фонду протягом двадцяти робочих днів повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, із визначенням їх розрахункової суми, яка підлягає відшкодуванню. На підставі одержаного від банку, Фонд у місячний строк перевіряє подані розрахунки з урахуванням обмеження гарантії (для певного кола осіб) та приймає рішення про відшкодування коштів вкладникам. Протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення про відшкодування коштів повідомляє вкладників через офіційні засоби масової інформації.

Відшкодування за вкладами здійснюється в готівковій або безготівковій формі. Відшкодування вкладів в іноземній валюті відбувається у національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України на день настання недоступності вкладів.

Фонд за запитом банка у письмовому вигляді надає необхідну інформацію про розмір відшкодованих коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Виплата Фондом гарантованої суми відшкодування через визначені банки-агенти здійснюється протягом 3-6 місяців з дня настання недоступності вкладів, а строк позовної давності за зверненнями вкладників становить 3 роки.

Таблиця 2.3. Статистика виплат вкладникам гарантованих сум відшкодувань

Ця таблиця показує, що на даний момент з фонду гарантування вкладів отримують відшкодування більш 100 тис. осіб та 16 комерційних банків, а саме:

1) ПАТ АБ «Синтез»

2) ПАТ «ЗЕМЕЛЬНИЙ БАНК»

3) ВАТ КБ «Іпобанк»

4) ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер»

5) ВАТ Банк «БІГ Енергія»

6) АКБ «Трансбанк»

7) ТОВ КБ «АРМА»

8) ТОВ «Український промисловий банк»

9) АК «Українська фінансова група»

10) АКБ «Східноєвропейський банк»

11) АБ «Банк регіонального розвитку»

12) ВАТ «АКБ» Національний стандарт»

13) АКБ «Європейський»

14) ВАТ АКБ «Одеса-Банк»

15) ВАТ КБ «Причорномор'я»

16) ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень»

2.3 Шляхи вдосконалення фонду в Україні

Передусім, для того щоб покращити роботу фонду, необхідно наростити капітал Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Це дасть змогу збільшити суму гарантованого відшкодування, а, отже, стимулюватиме людей зберігати свої заощадження в банках. Для цього потрібно збільшити кількість джерел формування коштів фонду. Зокрема, Національний банк готовий перераховувати до фонду частину (до 20% щорічно) свого прибутку. Така практика застосовується в Японії, Німеччині, Нідерландах, а також в Індії, Аргентині. Наприклад, ефективно працює в Іспанії, де на кошти центрального банку припадає 50% спеціального фонду гарантування вкладів.

Також є можливості і доцільність диверсифікації інвестицій Фонду гарантування вкладів. Нині його кошти розміщуються лише в державних цінних паперах. У подальшому вважаємо за можливе їх розміщення в іпотечні цінні папери.

Перспективний напрям удосконалення системи гарантування вкладів - це поступовий перехід до диференційованих ставок за внесками банків до фонду, Це стимулюватиме банки до підвищення якості управління ризиками, що в підсумку сприятиме зростанню стійкості та надійності банківської системи загалом. З іншого боку, система диференційованих ставок дасть людям змогу швидко оцінювати ступінь надійності банку, адже все буде гранично прозоро: чим більший внесок банку до фондів, тим ризикованіше з ним мати справу.

Але запровадження диференційованих ставок загострює ряд проблем, зокрема пов'язаних із необхідністю розробки фондом надійних інструментів визначення ризиків, з обробкою значного масиву інформації і своєчасною передачею даних до фонду, а також низкою інших питань. Для української банківської системи це означає внесення змін у три закони: «Про Національний банк України», «Про банки і банківську діяльність», «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб».

Ще одним важливим кроком на шляху вдосконалення системи гарантування вкладів буде прийняття рішення про участь Ощадбанку у фонді. Це питання є принциповим із двох причин:

— неучасть Ощадбанку в системі страхування (гарантування) необґрунтовано зміцнює його конкурентні переваги перед іншими банками;

— Ощадбанк як один із найбільших операторів ринку вкладів населення теоретично може опинитись у складній ситуації, і тоді заходи щодо її виправлення ляжуть важким тягарем на державний бюджет.

Таким чином не зайвим було б встановити обов'язок відрахування коштів до Фонду Ощадбанком, що дало б можливість зрівняти його вкладників, яким державою гарантується повернення вкладів у повному обсязі, з вкладниками всіх інших українських банків.

Ще одним напрямом удосконалення правового режиму Фонду має стати розширення кола його функцій у частині застосування санкцій до порушників законодавства в галузі гарантування вкладів.

Багато недоліків української системи страхування вкладів зумовлені в основному тим, що законодавство, яким регулюється діяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, є недосконалим та неповним, часто не містить дієвих механізмів реалізації, а тому потребує перегляду, системної оцінки та внесення змін.

Удосконалення системи гарантування вкладів за такими напрямами підвищить надійність банківської системи, сприятиме припливу вкладів населення, збільшенню обсягів кредитування реального сектору економіки та економічному, зростанню країни.

Висновки

У цьому розділі були наведені основні джерела фінансування фонду: початкові збори регулярні збори та спеціальні збори з учасників (тимчасових учасників) Фонду; кошти, внесені Національним банком України; інші доході (пеня, доход від депозитів та інвестування коштів Фонду в державні цінні папери, вклади та кредиті державних установ, кредити, залучені від Кабінету Міністрів України (у грошовій формі або у вигляді державних цінні папери, але тільки, якщо інші форми фінансування вичерпані), Національного банку України (за ціною не нижче середньострокового (5 років) індексу інфляції), банків та іноземних кредиторів (згідно до індивідуальних домовленостей)).

Розкрита структура виплати коштів з фонду та названі різні важливі елементи при виплаті гарантованої суми вкладів, такі як Відшкодування вкладів в іноземній валюті відбувається у національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України на день настання недоступності вкладів, та Гарантована сума відшкодування за вкладами, які належать неповнолітній особі, може сплачуватися іншим особам (батькам, опікунам, піклувальникам тощо) при подані відповідних документів, оформлених згідно з чинним законодавством України.

Висунуті пропозиції щодо поліпшення системи гарантування вкладів через збільшення розміру фонду, розширення кола учасників, а також запровадження різних ставок для різних банків.

Висновки

У даній роботі було проаналізовано сутність фонду, принцип його роботи і порядок відшкодування. Відповідно до Закону Фонд є державною спеціалізованою економічно самостійною установою, яка не має на меті одержання прибутку та виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є єдиним розпорядником коштів, акумульованих у процесі його діяльності. Ці кошти не включаються до Державного бюджету, є об'єктом права державної власності та використовуються лише за цільовим призначенням - для відшкодування втрат, інвестування в державні цінні папери, вкладення на депозитні рахунки Національного банку України, забезпечення виконання функцій Фонду.

А також були розкриті 1) функції які виконує фонд, основними з яких є фінансові, організаційні, інформаційні та контрольні; 2) Джерела надходжень коштів: початкові збори регулярні збори та спеціальні збори з учасників (тимчасових учасників) Фонду; кошти, внесені Національним банком України; інші доході (пеня, доход від депозитів та інвестування коштів Фонду в державні цінні папери, вклади та кредиті державних установ, кредити, залучені від Кабінету Міністрів України (у грошовій формі або у вигляді державних цінні папери, але тільки, якщо інші форми фінансування вичерпані), Національного банку України (за ціною не нижче середньострокового (5 років) індексу інфляції), банків та іноземних кредиторів (згідно до індивідуальних домовленостей)).

Були висунуті обмеження гарантії для учасників фонду та запропоновано шляхи вирішення основної проблеми фонду недостатнє обсяг ресурсів. Визначенні недоліки правого режиму Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в Україні та його діяльності. Це те, що кошти у фонді є не приватними, а державними, але вони за своєю сутністю ніяк ними бути не можуть, оскільки фактично основним джерелом їх формування є внески приватних банків учасників та їх частка від загальних надходжень становить більше 40%.

Проте слід визначити, що факт існування в Україні системи страхування банківських вкладів, форма якої в основному відповідає світовим критеріям, вже є чималим досягненням. Адже це є одним з великих кроків на шляху до становлення ринкової економіки та виводить нашу країну на рівень високо розвинених країн таких як США і країни ЄС, в яких діє система страхування банківських вкладів понад 80 років.

Перелік джерел

1. Указ Президента України «Про заходи щодо зміцнення банківської системи України та підвищення її ролі у процесах економічних перетворень» від 14.07. 2000 №891/2000 // Офіційний Вісник України. - 2000. - №29 від 04.08.2000

2. Закон України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» із змінами і доповненнями від 20. 09. 2001 №2740 - ІІІ Відомості Верховної Ради. - 2002. - №5.

3. Положення «Про порядок нарахування і сплати зборів до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб», затверджене рішенням адміністративної ради Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 14.01.2000 №1 // Офіційний Вісник України. - 2002. - №7. - ст. 304.

4. Алексеєнко М.Д. Капітал банку: питання теорії і практики К. Монографія. - : КНЕУ, 2002. - 276 с.

5. Бицька Н. Кошти населення у формуванні ресурсної бази банків // Вісник НБУ. - 2004. - №12. - С. 26-28.

6. Віноградова «Гарантія вкладів - складова гарантії фінансової стабільності» Вісник НБУ 2004 г. №7 стр. 48-50

7. Мазур Т. «Діяльність фонду гарантування вкладів фізичних осіб: зарубіжний досвід і пропозиції для України» ПГІП 2007 №2 стр. 95-98

8. Мазур Т. «Функції фонду гарантування вкладів фізичних осіб» ПГІП 2007 №8 стр. 24-27

9. Опенко В. Раевская Т. «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» Вісник НБУ 2001 г. №6 стр. 39-41

10. Осадець С.С. Страхування К. Підручник / ред. - Вид. 2-ге, перероб. і доп. - : КНЕУ, 2002. - 599 с.

Размещено на Allbest.ru