Роль недержавних пенсійних фондів на фінансовому ринку
Основи функціонування недержавних пенсійних фондів (НПФ), їх роль в економіці. Класифікація НПФ у світі та місце в ній українських НПФ. Шляхи розвитку діяльності НПФ в Україні. Пропозиції щодо удосконалення законодавства, яке регулює діяльність НПФ.
| Рубрика | Финансы, деньги и налоги |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 19.02.2012 |
| Размер файла | 829,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Тема: Роль недержавних пенсійних фондів на фінансовому ринку.
Зміст
- Розділ І. Теоретичні основи функціонування недержавних пенсійних фондів
- 1.1 Сутність НПФ та їх роль в економіці
- 1.2 Класифікація НПФ у світі та місце в ній українських НПФ
- 1.3 Законодавчі основи функціонування НПФ в Україні
- Розділ ІІ. Аналіз діяльності українських НПФ на фінансовому ринку
- 2.1 Аналіз діяльності НПФ на фінансовому ринку України
- 2.2 Порівняння діяльності на фінансових ринках українських та зарубіжних НПФ
- Розділ ІІІ. Шляхи розвитку діяльності НПФ в Україні
- 3.1 Заходи, спрямовані на покращення рівня розвитку діяльності НПФ в Україні
- 3.2 Пропозиції щодо удосконалення законодавства, яке регулює діяльність НПФ в Україні
- Список літератури
- Рецензія на курсову роботу
Розділ І. Теоретичні основи функціонування недержавних пенсійних фондів
1.1 Сутність НПФ та їх роль в економіці
Пенсійним фондом є сукупність активів, що становить окрему юридичну особу, призначена для матеріального забезпечення осіб, на користь яких ці активи були внесені, після досягнення цими особами пенсійного віку. Активами пенсійних фондів управляють спеціалізовані компанії з управління активами. Пенсійні фонди відносять до інститутів спільного інвестування через значну кількість вкладників і професійне управління активами.
Основне призначення недержавних пенсійних фондів - пенсійне забезпечення населення. В пенсійних системах країн Організації Економічного Співробітництва і Розвитку, а віднедавна і країн південної Америки, Центральної і Східної Європи, Казахстану та інших пенсійні фонди займають вагоме місце, акумулюючи в собі активів у розмірі від декількох до більш як 50% ВВП Наприклад, 59% у Чилі (джерело: МВФ, 2005), та 56% у США (джерело: Дойче Банк, 2001). і забезпечуючи значну частину пенсійних виплат.
Виконуючи функцію свою основну функцію в економіці, пенсійні фонди виконують також ряд інших. За поглядами різних вчених це:
· збільшення рівня приватних заощаджень в економіці,
· поглиблення фінансових ринків,
· забезпечення економіки довгостроковими фінансовими ресурсами,
· сприяння економічному зростанню.
Все це було аргументами Світового Банку у 90-х роках, коли останній пропагував розвиток пенсійних фондів, в які громадянами робляться обов'язкові внески, в рамках трьох-подушкової пенсійної системи [pol economy]. Після наукових дискусій офіційна опозиція Світового Банку дещо змінилася. Визнаючи роль пенсійних фондів в економічному розвитку країни, Світовий Банк визнає, що на даний момент цьому існує недостатньо емпіричних доказів []. Варто зазначити, що здебільшого тут йдеться саме про недержавні пенсійні фонди, внески в які є обов'язковими згідно із законодавством В Україні участь в НПФ є добровільною. .
Розглянемо детальніше кожну з цих функцій пенсійних фондів. Головний економіст ЄБРР, врахувавши свій власний досвід і праці вчених з усього світу, стверджує, що сукупні заощадження населення при впровадженні в країні обов'язкових пенсійних фондів за інших рівних умов зростуть лише в тому випадку, якщо у населення буде обмежений доступ до кредиту, яким воно змогло б компенсувати зменшене споживання. Разом з тим К. Нікель вказує на більш вагомий ефект впровадження пенсійних фондів, який вона назвала "ефектом знання". Справа в тому, що при впровадженні пенсійних фондів населення буде більш свідоме того, що потрібно заощаджувати на старість, і саме це може збільшити кількість приватних заощаджень в економіці [].
З точки зору розвитку фінансових ринків багато економістів погодились на тому, що існує поріг розвитку останніх, нижче якого пенсійні фонди будуть нести ризики, пов'язані з недостатньою розвиненістю фінансових ринків, але вище якого розвиток фінансових ринків та обов'язкових пенсійних фондів буде взаємодоповнюючим. В останньому випадку пенсійні фонди також сприятимуть розвитку інших інституційних інвесторів, таких як страхові компанії та взаємні фонди [].
Заощадження населення, що тримаються у пенсійних фондах, є довгостроковими, оскільки їх не дозволено забирати з фонду до досягнення певного віку Винятками згідно із законодавством різних країн може бути тяжка хвороба, смерть учасника фонду тощо. . Таким чином, активи пенсійних фондів є джерелом довгострокових фінансових ресурсів для економіки країни. Чим більший обсяг активів пенсійних фондів, тим більше довгострокових ресурсів вони можуть надати економіці.
Що ж до останньої з перелічених нами функцій - сприяння економічному зростанню - Світовий Банк стверджує, що виконуючи три попередні функції, пенсійні фонди автоматично сприяють економічному зростанню країни [].
Отже, ми розглянули роль, яку виконують пенсійні фонди для економіки в цілому та фінансових ринків зокрема. Разом з тим варто взяти до уваги, що вищенаведене стосується здебільшого обов'язкових пенсійних фондів, коли в Україні участь у пенсійних фондах є добровільною. Запам'ятаємо всі аргументи і використаємо їх, аби зробити висновки після проведення аналізу діяльності українських НПФ та порівняння їх із НПФ у світі.
1.2 Класифікація НПФ у світі та місце в ній українських НПФ
В Україні поняття "пенсійний план" існує лише в недержавному пенсійному забезпеченні. В пенсійних системах країн Організації Економічного Співробітництва і Розвитку набір видів можливих пенсійних планів формує пенсійну систему країни, а саме поняття відноситься не лише до приватного та добровільного, а й до державного та обов'язкового пенсійного забезпечення.
Отже, пенсійний план (схема) - юридично обов'язковий договір з приводу матеріального забезпечення людини після досягнення нею пенсійного віку. Класифікацію пенсійних схем подано на рис.1. Ознайомившись із нею можемо зрозуміти, яке місце в пенсійних системах країн ОЕСР займають пенсійні фонди, і який у них існує потенціал для акумулювання ресурсів.
недержавний пенсійний фонд україна
У публічних планах виплати адмініструються державними органами. Зазвичай вони фінансуються відрахуваннями із заробітної плати, які одразу ж ідуть на виплату пенсій, які є мінімальними або прив'язаними до попередніх заробітків. Приватні пенсійні плани адмініструються недержавними установами і фінансуються за рахунок роботодавця або самого індивіда.
Професійні пенсійні плани створюються роботодавцем або групою роботодавців і ними ж фінансуються. Персональні пенсійні плани не прив'язані до професійної зайнятості індивіда, фінансуються ним, хоча роботодавець може брати участь у фінансуванні. Залежно від пенсійної системи країни як професійні, так і персональні пенсійні плани можуть бути обов'язковими і добровільними.
Рис.1. Класифікація пенсійних планів за ОЕСР.
Джерело: Організація Економічного Співробітництва і Розвитку
Усі вони розподіляються на пенсійні плани з визначеними внесками (але виплати не визначені, тому усі ризики перекладаються на індивіда) і плани з визначеними виплатами (ризики несе сторона, що гарантує виплати), а також змішані плани.
Публічні пенсійні плани, як правило, є нефондованими (pay-as-you-go), тобто виплати здійснюються за рахунок поточних надходжень. Для фінансування фондованих пенсійних планів, якими є всі приватні пенсійні плани, кошти акумулюються протягом певного періоду (декілька років), пізніше з них і здійснюються виплати [].
Кошти для фінансування фондованого пенсійного плану акумулюються в пенсійні фонди. У світі НПФ поділяються на автономні та неавтономні. Усі автономні пенсійні фонди мають орган управління чи адміністратора (внутрішнього чи зовнішнього), який є особою (особами), відповідальною за здійснення операцій фонду. Він може здійснювати оперативні завдання самостійно або делегувати їх здійснення іншим особам, включаючи таких надавачів послуг, як консультанти, актуарії, управляючі активами.
У світовій практиці існує два типи автономних пенсійних фондів:
1) інституційний тип, у якому фонд є незалежною юридичною особою з правоздатністю і дієздатністю, мають внутрішні органи управління;
2) контрактний тип, у якому пенсійний фонд складається з юридично відокремленої сукупності активів без право - і дієздатності; управляються зовнішніми особами (якими можуть бути стандартна фінансова установа або спеціалізована компанія з управління пенсійним фондом, активи якої є юридично відокремленими від активів, що являють собою пенсійний фонд).
Неавтономні пенсійні фонди складаються із резервів чи інших активів, які юридично не відокремлені від вкладника чи адміністратора, та інших активів, власниками яких є вкладники.
За правовим титулом інституційні фонди поділяються на такі, в яких пенсійні активи належать чи не належать учасникам пенсійного фонду [].
Виходячи із зазначеної вище класифікації, пенсійні плани, які забезпечуються українськими НПФ є приватними добровільними пенсійними планами з визначеними внесками, які можуть бути як особистими, так і професійними. Самі ж українські НПФ є автономними, інституційними (оскільки вони становлять собою окремі юридичні особи) та створеними у корпоративній формі, тому що пенсійні активи належать учасникам на праві власності. Детальні законодавчі рамки функціонування українських НПФ розглянемо далі.
1.3 Законодавчі основи функціонування НПФ в Україні
В Україні діяльність НПФ отримала законодавче оформлення в червні 2003 року Законом України "Про недержавне пенсійне забезпечення". Згідно із цим законом НПФ - це юридична особа, створена відповідно до Закону, яка має статус неприбуткової організації, функціонує та провадить діяльність виключно з метою накопичення пенсійних внесків на користь учасників пенсійного фонду з подальшим управлінням пенсійними активами, а також здійснює пенсійні виплати учасникам зазначеного фонду у визначеному цим Законом порядку.
В Україні НПФ можуть бути відкритими, корпоративними та професійними.
Засновниками НПФ можуть бути:
· відкритого пенсійного фонду - будь-які одна чи кілька юридичних осіб, крім тих, діяльність яких фінансується за рахунок Державного бюджету України або місцевих бюджетів;
· корпоративного пенсійного фонду - юридична особа-роботодавець або декілька юридичних осіб-роботодавців;
· професійного пенсійного фонду - об'єднання юридичних осіб-роботодавців, об'єднання фізичних осіб або фізичні особи, пов'язані за родом їх професійної діяльності.
Вкладник та учасник НПФ можуть бути різними особами. Вкладник - це той, хто робить внески, а учасник - той, на чию користь робляться внески.
Учасниками НПФ можуть бути:
· відкритого пенсійного фонду - фізичні особи незалежно від місця та характеру їх роботи;
· корпоративного пенсійного фонду - виключно фізичні особи, які перебувають (перебували) у трудових відносинах з роботодавцями-засновниками та роботодавцями - платниками цього фонду;
· професійного пенсійного фонду - виключно фізичні особи, пов'язані за родом їх професійної діяльності (занять), визначеної у статуті фонду.
Обов'язковими документами НПФ є статут, інвестиційна декларація (визначає інвестиційну політику НПФ) та пенсійна схема (документ, який визначає умови та порядок недержавного пенсійного забезпечення учасників НПФ).
Внутрішніми органами управління НПФ є рада НПФ (здійснює контроль за поточною діяльністю НПФ і вирішує основні питання його роботи) та збори засновників НПФ. Для забезпечення діяльності НПФ використовуються на договірних засадах послуги таких осіб, діяльність яких підлягає ліцензуванню:
а) адміністратора;
б) зберігача (комерційний банк, який провадить депозитарну діяльність зберігача цінних паперів);
в) компанії з управління активами (КУА) (юридична особа, яка провадить професійну діяльність з управління активами);
НПФ функціонує та провадить діяльність виключно з метою накопичення пенсійних внесків. Провадження пенсійними фондами іншої діяльності, не передбаченої Законом, забороняється. Як бачимо, НПФ не реалізує свою господарську компетенцію, тобто господарські права та обов'язки самостійно. Практично усі права та обов'язки фонду від імені фонду та в інтересах його учасників здійснюються адміністратором, компанією з управління активами, зберігачем. Вони ж несуть відповідальність за невиконання зобов'язань НПФ. У цьому полягає так званий „трикутник сили”, який дозволяє максимально гарантувати збереження внесків учасників.
Рис.2. Схема функціонування НПФ.
Відповідно до Закону України „Про недержавне пенсійне забезпечення” НПФ не може бути проголошений банкрутом та ліквідований за українським законодавством про банкрутство.
Усі витрати, пов'язані зі створенням НПФ і оплатою членів Ради НПФ несуть його засновники. Усі поточні витрати на підтримання діяльності НПФ (оплата послуг адміністратора, зберігача, КУА, комісії брокерам тощо) покриваються за рахунок активів самого фонду.
Пенсійні внески НПФ може інвестувати в цінні папери (з певними якісними обмеженнями, такими як лістинг на біржі, певний інвестиційний рейтинг тощо) та інші класи активів, при чому існують кількісні обмеження напрямів інвестування. Перелік активів, доступних для інвестування, та їх кількісні обмеження наведений в табл.1.
Цінними паперами, в які мають право інвестувати НПФ, згідно із Законом "Про недержавне пенсійне забезпечення", є:
· цінні папери, погашення та отримання доходу за якими гарантовано Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими радами;
· акції та облігації українських емітентів;
· цінні папери, погашення та отримання доходу за якими гарантовано урядами іноземних держав;
· облігації іноземних емітентів;
· акції іноземних емітентів.
Табл.1. Кількісні обмеження напрямків інвестування НПФ.
Разом з тим НПФ не мають права інвестувати в:
· цінні папери, емітентами, яких є зберігач, особи, що здійснюють управління пенсійними активами, адміністратор аудитор та особи, що надають консультаційні, агентські або рекламні послуги, з якими пенсійним фондом укладено відповідні договори, та їх пов'язані особи, засновники пенсійного фонду (крім передбачених законом випадків);
· цінні папери, емітентами яких є інститути спільного інвестування,
· векселі;
· похідні цінні папери.
Розділ ІІ. Аналіз діяльності українських НПФ на фінансовому ринку
2.1 Аналіз діяльності НПФ на фінансовому ринку України
На кінець 2009 року в Україні функціонувало 109 НПФ, з них 86 - відкриті, 14 - корпоративні, 9 - професійні. При цьому на відкриті фонди припадало більше 50% пенсійних внесків. Учасниками НПФ було майже 500 тис. осіб, а вкладниками - 50 тис. осіб (фізичних та юридичних), при чому на юридичних осіб припадало 96% усіх пенсійних внесків [].
Динаміку кількості НПФ та їх активів зображено на рис.3.
Рис.3. Динаміка кількості НПФ та вартості їх активів у 2005-2009 роках.
Джерело: Держфінпослуг, ДКЦПтаФР
Як бачимо, вартість активів фондів зростала швидше, ніж кількість самих фондів, тому середня вартість активів одного фонду зросла від 0,85млн. грн. до 7,87 млн. грн. на кінець 2009 року. Це посприяло тому, що зменшилось середнє відношення витрат н а обслуговування фонду до вартості активів фонду. На кінець 2009 року цей показник склав 1,6%. В табл.2 показаний розрахунок коефіцієнту витрат НПФ та динаміка цього показника.
Табл.2. Розрахунок коефіцієнту витрат НПФ
|
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
||
|
Вартість активів, грн. |
137 369 200 |
280 600 000 |
612 234 650 |
857 900 000 |
|
|
Витрати, грн. (наростаючим підсумком) |
6 100 000 |
16 600 000 |
31 600 000 |
45 100 000 |
|
|
Приріст витрат за рік, грн. |
- |
10 500 000 |
15 000 000 |
13 500 000 |
|
|
Відншення приросту витрат до суми активів |
- |
3,7% |
2,5% |
1,6% |
Джерело: Держфінпослуг
Як бачимо, щорічні витрати на обслуговування НПФ залишались приблизно сталими, оскільки кількість НПФ мало змінювалася, але зростали активи. Це є позитивною динамікою.
Динаміка портфеля активів НПФ зображена на рис.4.
Рис.4. Динаміка сукупного портфеля НПФ у 2005-2009 роках.
Джерело: Держфінпослуг
Як бачимо, серед усіх учасників фінансового ринку, найбільшу вигоду від пенсійних фондів отримують банки, на рахунках яких НПФ в різні роки розміщували від 70% до 36% свого портфелю.
У 2009 році на фінансовий ринок у ролі активного позичальника вийшов уряд, розмістивши за рік облігацій на 74 млрд. грн., пропонуючи ставки за своїми облігаціями подекуди вищі, ніж ставки за депозитами тієї ж строковості (див. рис.5-6). Цією ситуацією скористалися НПФ і збільшили свої активи у ОВДП до 19% від сукупного портфелю активів або приблизно до 150 млн. грн. Тому можемо сказати, що у 2009 році відбулося часткове витіснення банківських депозитів в активах НПФ за допомогою ОВДП. Варто відмітити, що ця тенденція є позитивною для НПФ, адже ОВДП вважаються низько ризиковим активом, який сьогодні пропонує досить високу річну дохідність (враховуючи прогноз інфляції на 2010 рік в межах 10%, що з незначним відхиленням може справдитись У 2009 році інфляція становила 12,8%, при чому за 1ий квартал - 6%, а у 2010році в 1му кварталі інфляція склала 4,7%. Джерело: Держкомстат. ).).
Рис.5-6. Динаміка короткострокових (зліва) та довгострокових (справа) ставок дохідності за депозитами у національній валюті та ОВДП.
Джерело: Держкомстат.
У 2007 році значно зросла частка акцій українських емітентів у структурі портфелю НПФ. Головним чином це відбулося за рахунок зростання українського фондового ринку у 2007 році. У 2008 році відбувся раптовий спад фондового ринку України, з чим пов'язане зменшення частки акцій у сукупному портфелі українських НПФ до 9%. Такий же рівень акцій у портфелі залишився і в 2009 році, оскільки НПФ почали насторожено ставитись до цього класу активів. Варто відмітити, що загалом акції є ризиковим активом, а акції, що торгуються на українському фондовому ринку - і поготів, адже, як відомо, український фондовий ринок є одним із найбільш волатильних у світі. Забігаючи наперед, також варто відмітити, що висока частка акцій у сукупному портфелі українських НПФ у 2007 році стала причиною їх високої дохідності в тому ж році, але разом з тим і збитків у 2008 році.
Банківські метали є низько ризиковим активом, який особливо цінується в часи економічної нестабільності, тому НПФ наростили їх частку в портфелі майже до 5% у 2009 році. Нерухомість, за словами практиків, має займати мінімальну частку у структурі активів. Як бачимо, цього притримуються НПФ.
Ми бачимо, що в структурі портфеля активів НПФ жодного разу з 2005 по 2009 рік не було іноземних цінних паперів, хоча їх наявність дозволена законодавством в обсязі до 20% від портфеля. В консультативній службі КУА одного з НПФ дали пояснення, що для здійснення інвестиційної діяльності за кордоном та використанні при цьому іноземної валюти НПФ має щоразу отримувати індивідуальну ліцензію Національного Банку України, а це надто ускладнює інвестиційний процес, при тому, що фондовий ринок дуже динамічний і неможливо чекати декілька днів від прийняття інвестиційного рішення до його реалізації, оскільки ситуація може змінитися. Через це НПФ зовсім відмовились від інвестицій закордон, що, на нашу думку, є негативним явищем, оскільки ми вважаємо, що за інших умов НПФ могли би інвестувати в акції та облігації іноземних емітентів (тим більше, що існує 20% обмеження), цим самим диверсифікуючи країнні та секторні ризики. За інших умов вкладники українських НПФ несуть ризик, пов'язаний із недостатньою диверсифікацією портфелю НПФ. Разом з тим в деяких випадках недостатня диверсифікованість портфелю деяких фондів є також наслідком їх невеликих розмірів.
Проаналізуємо дохідність українських НПФ. Офіційна статистика не дає даних щодо річної дохідності НПФ, тож обрахуємо її, використовуючи наявні дані. Розрахунок дохідності українських НПФ представлений у табл.3.
Як бачимо, оскільки інфляція в країні в усі роки була високою (близько 10% і вище), це створило тиск на реальну дохідність НПФ, особливо у 2008 році, коли інфляція склала 25%. Це означає, що при інвестуванні менеджерам, управляючим активами НПФ, варто звертати увагу на показник інфляції, аби забезпечити додатні реальні доходи. Крім того бачимо, що у 2008 році різко скоротилася номінальна дохідність українських НПФ. Як ми вже зазначали, це пов'язано з обвалом фондового ринку України в 2008 році, а на кінець 2007 року близько 30% портфелю було інвестовано в акції.
Табл.3. Розрахунок дохідності сукупного портфеля НПФ.
|
2005 |
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
||
|
Вартість активів, грн. |
46 154 300 |
137 369 200 |
280 600 000 |
612 234 650 |
857 900 000 |
|
|
Інвестиційний дохід, грн. (наростаючим підсумком) |
9 692 403 |
23 400 000 |
68 100 000 |
86 800 000 |
228 000 000 |
|
|
Сума вкладень, грн. (наростаючим підсумком) |
36 461 897 |
113 969 200 |
212 500 000 |
525 434 650 |
629 900 000 |
|
|
Приріст вкладень за рік, грн. |
46 154 300 |
77 507 303 |
98 530 800 |
312 934 650 |
104 465 350 |
|
|
Приріст інвестиційного доходу за рік, грн. |
9 692 403 |
13 707 597 |
44 700 000 |
18 700 000 |
141 200 000 |
|
|
Номінальна річна дохідність |
- |
16% |
24% |
4% |
21% |
|
|
Річний ІСЦ |
113,5 |
109,1 |
112,8 |
125,2 |
112,8 |
|
|
Реальна річна дохідність |
- |
6% |
10% |
-17% |
7% |
|
|
Номінальна середньорічна дохідність |
16,2% |
|||||
|
Реальна середньорічна дохідність |
1,2% |
Середньорічна номінальна дохідність НПФ за нашими підрахунками склала 16,2%, що є досить високим показником, але врахувавши інфляцію, ми отримали середньорічну номінальну дохідність на рівні 1,2%. На жаль, історія функціонування НПФ в Україні дуже коротка, а доступна статистика їх функціонування охоплює ще менший період часу, щоб робити певні висновки з приводу дохідності наших НПФ. Варто також врахувати, що на результати діяльності НПФ у 2007 та 2008 роках вплинули підйом та спад на фондовому ринку України. За інших умов можна було скоригувати показники дохідності НПФ на вплив цих подій, але ми не впевнені, що вони не повторяться в найближчому майбутньому. За словами практиків, в перші роки діяльності пенсійні фонди взагалі можуть бути збитковими.
2.2 Порівняння діяльності на фінансових ринках українських та зарубіжних НПФ
Обсяг активів недержавних пенсійних фондів по відношенню до ВВП варіює в різних країнах світу: від 100% в деяких країнах ОЕСР до 10% у країнах Латинської Америки та Центральної і Східної Європи. Основна причина - різна давність впровадження в цих країнах НПФ. При цьому варто зазначити, що більшість цих країн реформували свої пенсійні системи таким чином, що законодавчо визначили участь в недержавних пенсійних фондах обов'язковою для працівників. Саме це посприяло наявності такого високого рівня активів НПФ. В Україні розглядуваний показник становить лише 0,10% від ВВП на кінець 2009 року. Цьому є 3 основні, на нашу думку, причини:
1) Участь в НПФ є добровільною, а не обов'язковою, як в аналізованих країнах;
2) НПФ є відносно новим явищем в Україні, яке знайшло своє законодавче оформлення лише у 2003 році;
3) Більша частина населення не ознайомлена з діяльністю не лише НПФ, а й фондового ринку та інститутів спільного інвестування в цілому; до кінця не усвідомлює необхідність створювати додаткові заощадження на старість.
Середня вартість активів НПФ в Україні становить близько 8млн. грн., а коефіцієнт витрат - 1,6% до вартості активів. Закордоном середня вартість активів недержавного пенсійного фонду значно більша, коефіцієнт витрат для НПФ в таких країнах як Угорщина, Польща, Данія, Великобританія складає близько 0,5% []. Це має позитивний вплив на прибутковість фонду, оскільки витрати вираховуються з чистих активів фонду. Для України вартість активів 8 млрд. грн. є середньою по НПФ, а це означає, що існують НПФ меншого розміру, які мають вищий коефіцієнт витрат, що негативно впливає на прибутковість. Через те з розвитком ринку недержавного пенсійного страхування в Україні буде відбуватися укрупнення НПФ та витіснення найдрібніших фондів.
Одними із показників, за якими можна оцінити роль пенсійних фондів на фінансовому ринку, є відношення сукупних активів НПФ до загальної капіталізації внутрішнього фондового ринку і відношення сукупних активів НПФ до сукупної вартості цінних паперів, що знаходяться у вільному обігу на фондовому ринку. Другий показник для України порахувати складно, а щоб обрахувати перший, скористаємось даними про капіталізацію Української біржі. Отже, на кінець 2009 року активи українських НПФ становили близько 0,4% капіталізації Української біржі Джерело: Українська біржа, http: //ux.com.ua. (яка навіть не репрезентує весь фондовий ринок України, а сам ринок є дуже малим у порівнянні з іншими країнами), в той час, як в країнах із зрілою системою, наприклад, Чилі У Чилі 2га "подушка" пенсійної системи із обов'язковою участю у НПФ була впроваджена у 80-их роках. , цей показник сягає 10% []. І тоді, коли пенсійні фонди того ж Чилі тримають до 60% державних облігацій [], українські НПФ не змогли б поглинути десятої відсотка.
Портфель українських НПФ, як ми уже зазначали, на кінець 2009 року складався на 40% із депозитів, 19% із корпоративних облігацій, 9% акцій, 17% державних облігацій та до 5 % цінних металів, в портфелі не було іноземних активів.
Якщо порівняти його із портфелями НПФ країн Центрально-Східної Європи, Балтики та СНД, які провели реформу пенсійної системи, то можемо зробити висновок, що частка облігацій в структурі українських фондів є нижчою, а депозитів - вищою (в згаданих країнах в середньому облігації та депозити складають 60% та 20% портфелю відповідно), акцій - приблизно на тому ж рівні []. Якщо висока частка депозитів є характерною для пенсійних фондів, які функціонують відносно недавно, що бачимо у випадку України, то частка акцій, на нашу думку, є зависокою. Також є високою частка "інших активів" - нерухомості, металів, поточних рахунків - яка для України становить більше 10%, а для НПФ розглядуваних країн - до 2%.
Варто окремо зупинитися на такій складовій портфелю, як іноземні цінні папери. В активах українських НПФ вони відсутні, оскільки "___" унеможливлює їх придбання не лише для НПФ, а й для усіх інститутів спільного інвестування та інших суб'єктів економіки України. Разом з тим середня частка іноземних активів у портфелях НПФ аналізованих країн складає більше 20%. Різними є обмеження щодо можливої частки іноземних активів у портфелі. В Україні, як ми вже зазначали, це обмеження становить 20%, в країнах центральної та Східної Європи - від 5% до 70%, а у країнах Балтії, наприклад, через нерозвиненість фондового ринку, обмежень на інвестиції в країни ОЕСР взагалі не встановлені [].
Ми вже піднімали питання впливу НПФ на розвиток національних фондових ринків, і навпаки, впливу ринків на діяльність НПФ, у першому розділі. Як бачимо, у країнах Балтії держави вирішили не перекладати на вкладників ризики, пов'язані з недиверсифікованістю і малими обсягами фондових ринків, разом з тим вони не використали можливість про стимулювати розвиток фондових ринків за рахунок населення. Не даючи економічну оцінку, скажемо, що кожна держава це питання вирішує індивідуально. Але зрозуміло одне, і про це говорять все більше економістів: ці рамки потрібно лібералізовувати, інакше населення нестиме на собі ризики, пов'язані з недосконалістю внутрішніх ринків.
Рис.7. Прогнозна динаміка "рівня залежності" для перехідних економік.
Джерело: ООН, 2005.
В економіці України існує потреба в проведенні пенсійної реформи, про що свідчать постійні дефіцити Пенсійного Фонду і існуюча тенденція до погіршення ситуації. За прогнозами ООН рівень залежності населення - співвідношення населення непрацездатного віку до населення працездатного віку - ростиме в перехідних економіках з кожним роком (див. рис.7). Пенсійна реформа базуватиметься на введенні 3-ох подушкової моделі пенсійної системи, основу якої складають пенсійні фонди.
В Україні фондовий ринок є значно волатильним та неліквідним, а досить висока, як на перших порах, частка акцій в портфелях НПФ значно збільшує ризики їх учасників.
Отже, провівши аналіз ми прийшли до таких висновків:
1) ринок недержавних пенсійних послуг в Україні є надзвичайно малим, в тому числі через об'єктивні причини:
- відносно короткий час функціонування
- несвідомість населення
- необов'язковість участі в НПФ;
2) невелика вартість активів фонду сприяє тому, що:
рівень витрат на обслуговування є високим, у порівнянні з іншими країнами;
в деяких випадках портфелі важко диверсифікувати.
3) пенсійна реформа, яку необхідно провести і яка базуватиметься на участі населення в НПФ піднімає питання:
- потреби диверсифікувати активи, що важко зробити в умовах українського фінансового ринку;
- потреби удосконалити українське законодавство про недержавне пенсійне забезпечення.
Розділ ІІІ. Шляхи розвитку діяльності НПФ в Україні
3.1 Заходи, спрямовані на покращення рівня розвитку діяльності НПФ в Україні
При аналізі діяльності українських НПФ ми виявили проблеми, які, передусім пов'язані з відносно коротким періодом функціонування в нових законодавчих рамках НПФ в Україні, несвідомістю населення, нерозвиненістю фондового ринку. Існує необхідність проведення пенсійної реформи, основою якої є участь громадян в НПФ, яка виявить всі проблеми, які існують в секторі, і щоб уникнути одночасних негативних ефектів, потрібно поступово вирішувати наявні проблеми і удосконалювати роботу НПФ.
Об'єм ринку послуг НПФ в Україні сьогодні є відносно малим через недостатність попиту на дані послуги, що впливає розмір фондів, їх відносні витрати та спроможність диверсифікувати активи. Разом з тим потенціал росту ринку досить високий, оскільки учасниками НПФ є до 500 тис. працівників при чисельності працюючих більше 30 млн. Основною причиною цього є несвідомість населення, нерозуміння принципів функціонування фінансових ринків, не усвідомлення потреби відкладати кошти на старість.
Оскільки вкладниками НПФ можуть бути як працівники, так і роботодавці, то існують, відповідно, 2 шляхи вирішення даної проблеми, при чому їх обидва і потрібно застосовувати.
По-перше, необхідно інформувати населення про принципи діяльності НПФ та необхідність заощаджувати. Методи, якими це можна робити:
- соціальна реклама (адже рекламних ресурсів самих КУА для цього недостатньо, тим більше, що люди можуть їм не довіряти);
- інформування людей на місцях, наприклад, через відділ кадрів при прийнятті на роботу, через біржі праці.
Роботодавці мають право відносити на валові витрати внески до НПФ на користь своїх працівників, що не перевищують 15% сукупної заробітної плати працівника в рік []. Таким чином, 25% внеску до НПФ для роботодавця покривається за рахунок економії на податках. Роботодавців потрібно інформувати про дану можливість, а також створювати додаткові, в тому числі податкові, стимули для здійснення роботодавцями внесків у НПФ на користь працівників.
Ще одним стримуючим чинником вкладень населенням у НПФ є відсутність джерел інформації, за допомогою яких можна було б зробити вибір серед більше сотні українських НПФ, а також відсутність постійного моніторингу за сектором, а, відповідно, і його прозорості. Звітів, які 1 раз на 3 місяці публікує Держфінпослуг абсолютно недостатньо, тому нашою наступною пропозицією є створення інтернет-ресурсу, де б доступно описано принципи функціонування НПФ та вигоди від участі в них, а також зібрана статистична інформація по усіх НПФ України за кожен місяць.
Ці заходи, на нашу думку, сприятимуть збільшенню кількості внесків до пенсійних фондів, що допоможе вирішити проблему високих відносних витрат фондів і неможливості диверсифікації активів при малих розмірах фонду. Також відбудеться "природний відбір", адже економічні суб'єкти вибиратимуть найбільш дохідні і стабільні фонди, що збільшить конкуренцію між фондами.
Разом із зростанням активів НПФ почнуть виконувати більш важливу суспільну роль, адже вони управлятимуть ризиками все більшої частини населення. В цьому випадку надзвичайно важливою є диверсифікація активів НПФ, яка, на нашу думку, буде недостатньою без доступу українських НПФ до іноземних цінних паперів. Мова не йде про зняття обмежень на інвестиції за кордон, а про можливість НПФ реалізувати своє законне та економічно обґрунтоване право мати щонайбільше 20% іноземних цінних паперів у портфелі. Таким чином не втратить у розвитку український фондовий ринок, і більш диверсифікованим буде портфель НПФ. Разом з тим це дасть доступ НПФ до акцій українських підприємств та фірм, які розмістили їх лише на торговельних майданчиках інших країн, через недостатню ліквідність українського ринку, можливість купівлі/продажу паперів в іноземній валюті та інших причин. З підвищенням ліквідності українського фондового ринку, в чому візьмуть участь і НПФ, все більше українських підприємств будуть розміщувати свої цінні папери в Україні.
3.2 Пропозиції щодо удосконалення законодавства, яке регулює діяльність НПФ в Україні
У прикінцевих положеннях Закону Про недержавне пенсійне страхування, який вступив в силу з січня 2004 року вказується, що необхідно привести у відповідність до нього вже існуюче законодавство. Зокрема:
Кабінету Міністрів України:
1) у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом подати до Верховної Ради України пропозиції про внесення змін законодавчих актів з питань оподаткування, спрямованих на забезпечення ефективного функціонування системи недержавного пенсійного забезпечення;
2) у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом подати до Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до законів України "Про страхування", "Про банки і банківську діяльність" та інших законодавчих актів з метою приведення їх у відповідність з цим Законом;
3) у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом, а також забезпечити перегляд і приведення нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність з цим Законом та скасування тих нормативно-правових актів, які не відповідають цьому Закону;
4) протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом забезпечити розроблення та затвердження нормативно-правових актів, віднесених цим Законом до компетенції Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України та Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Національному банку України у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом привести у відповідність з цим Законом свої нормативно-правові акти і забезпечити розроблення та затвердження нормативно-правового акта щодо спрощеного порядку інвестування пенсійних активів недержавних пенсійних фондів та страхових організацій у цінні папери іноземних емітентів відповідно до статті 49 цього Закону та придбання з цією метою вільно конвертованої валюти [].
Варто зазначити, що не всі необхідні зміни було проведено. Не було приведено у відповідність закони "Про страхування", "Про банки і банківську діяльність", що не дає повною мірою функціонувати системі недержавного пенсійного забезпечення. Також не було розроблено і затверджено, як ми вже переконалися, акта щодо спрощеного порядку інвестування пенсійних активів недержавних пенсійних фондів та страхових організацій у цінні папери іноземних емітентів відповідно до закону, а існуюча Інструкція про порядок видачі індивідуальних ліцензій на здійснення інвестицій за кордон не дозволяє це робити.
Отже, нашою рекомендацією є внести зміни до і прийняти вищезазначені нормативно-правові акти.
З перелічених нормативно-правових актів зміни були внесені до Закону України Про оподаткування прибутку підприємств, яким підприємствам дозволено відносити на валові витрати внески на недержавне пенсійне забезпечення на користь своїх працівників. Нашою пропозицією є перенести ці зміни в податковий кодекс, який має прийнятися, а також розширити пільги для стимулювання внесків на недержавне пенсійне страхування роботодавцями на користь своїх працівників.
Крім того, в результаті дослідження, ми помітили, що в Україні існує негативна практика, коли КУА, що управляє пенсійним фондом є афілійованою особою з брокером, який може діяти на користь пенсійного фонду, так і на користь інших клієнтів, з одного боку, а з іншого впливати на управління портфелем фонду, в результаті чого може виникнути конфлікт інтересів. Закордоном така практика є законодавчо забороненою. Нашою пропозицією є створення законодавчих перешкод для такої практики, оскільки вона може негативно вплинути на добробут учасників НПФ.
Список літератури
1. Закон України Про Недержавне пенсійне забезпечення.
2. Закон України Про оподаткування прибутку підприємств.
3. Інструкція НБУ про порядок видачі індивідуальних ліцензій на здійснення інвестицій за кордон.
4. Вінник О.М. Інвестиційне право: навч. посібник - К.: Всеукр. асоціація вид. "Правова єдність", 2009. - 616 с.
5. Г.В. Григораш. Системи соціального страхування зарубіжних країн: навч. посібник для студ. вищ. навч. закл. - К.: Центр учбової літератури, 2008.
6. Сазонець, І.Л. Інвестування: міжнародний аспект: навч. посібник для студ. вищих навч. закладів. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 272 с.
7. А.Т. Головко. Основи довгострокового страхування: навч. посібник - К.: Алерта, 2007.
8. Рубцов, Борис Борисович. Современные фондовые рынки: учеб. пособие. - М.: Альпина Бизнес Букс, 2007.
9. Дороніна, І. Пенсійна реформа як інституційна складова розвитку ринку цінних паперів // Ринок цінних паперів України. - 2008. - № 1-2. - С.75-82.
10. Криклій, В.А. Пенсійне забезпечення: закордонний досвід та етапи становлення // Інвестиції: практика та досвід. - 2010. - № 4. - С.46-49.
11. Ю. Вітка. Недержавні Пенсійні Фонди: Українська Модель. // Юридичний Журнал. - 2005. - №6. Режим доступу: http://www.Justinian.com.ua/Article. Php? Id=1771
12. С. Бірюк. Проблеми та перспективи діяльності компаній з управління активами у сфері недержавного пенсійного забезпечення. - Режим доступу: http://www.ufin.com.ua/analit_mat/rzp/084. htm
13. Інформація Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про стан розвитку недержавного пенсійного забезпечення України в 2009 році. - Режим доступу: http://www.ssmsc.gov.ua/ShowPage. aspx? PageID=290
14. Інформація Держфінпослуг про стан і розвиток недержавного пенсійного забезпечення України за 2005-2009 роки. - Режим доступу: http://www.dfp.gov.ua/732.html
15. Juan Yermo. Revised Taxonomy For Pension Plans, Pension Funds And Pension Entities. // OECD. - 2002. Режим доступу: http: // Www.Oecd.org/Dataoecd/34/23/2488707. Pdf
16. R. Holzman, R. Hinz, Old Age Income Support In The 21st Century. // World Bank. - 2005. Режим доступу: Http://Books. Google.com.ua/
17. C. Raddatz, S. L. SchmuklerPension Funds And CapitalMarket Development // The World Bank Development Research Group. - Policy Research Working Paper 4787. Режим доступу:
18. Http://Poseidon01. Ssrn.com/Delivery. Php? Id=791101027092095124080025006066105018073084007031052035109063044037021121059112111061087085082028119096006049051004066081025113118064077096112&Ext=Pdf
19. K. Mьller. Pension Privatization And Economic Development In Central And Eastern Europe: A Political Economy Perspective // UNRISD Working Document. - 2006. - Режим доступу: http://www.unrisd.org/unrisd/website/document. nsf/ab82a6805797760f80256b4f005da1ab/b6182d3fed8bdee4c1257601003f64b2/$FILE/draftMuller3. pdf
20. C. Nickel, J. Almenberg. Ageing, Pension Reforms And Capital Market Development In Transition Countries. // EBRD. - 2006. Режим доступу: Http://Www.Ebrd.com/Pubs/Econo/Wp0099. Pdf
21. F. Chybalski. Liberalization of pension systems in Central and Eastern Europe // EVN Working paper. - 2009. Режим доступу: http://www.europeanvalues.net/docs/PP_Liberalization_of_pension_systems_in_Central_and_Eastern_Europe_09. pdf
Рецензія на курсову роботу
|
РІВЕНЬ ДОСЛІДЖЕННЯ |
||||||
|
Відмінний |
Добрий |
Задовіль-ний |
Незадо-вільний |
Зміна балів на захисті (+ чи - ) |
||
|
Вступ |
6 |
6 |
4 |
0 |
х |
|
|
Теоретична частина, її повнота, фінансова грамотність |
14 |
10 |
8 |
0 |
||
|
Сучасний стан об'єкта дослідження, якість аналізу |
18 |
14 |
10 |
0 |
||
|
Проблематика, шляхи вирішення |
18 |
14 |
10 |
0 |
||
|
Висновки |
6 |
6 |
4 |
0 |
х |
|
|
Література |
6 |
6 |
4 |
0 |
х |
|
|
Логіка, послідовність викладу |
10 |
8 |
6 |
0 |
х |
|
|
Науковий стиль, критичний погляд |
10 |
8 |
6 |
0 |
х |
|
|
Оформлення роботи |
8 |
6 |
4 |
0 |
х |
|
|
х |
х |
х |
х |
|||
|
ДОТРИМАННЯ ГРАФІКУ РОБОТИ |
Повне |
Порушено строки затвердження плану чи реєстрації роботи |
Порушено строки затвердження плану та реєстрації роботи |
|||
|
4 |
2 |
0 |
||||
|
РАЗОМ: |
||||||
|
ЗА ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ |
Бали |
Оцінка МОН |
||||
|
ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ЗАХИСТУ |
Бали (у т. ч. з урахув. захисту |
Оцінка МОН |
ECTS |
|||
|
Оцінка за бальною шкалою КНЕУ |
Оцінка за шкалою ECTS |
Оцінка курсової роботи за національною шкалою |
|
|
90-100 |
А |
5 (відмінно) |
|
|
80-89 |
В |
4 (добре) |
|
|
70-79 |
С |
||
|
66-69 |
D |
3 (задовільно) |
|
|
60-65 |
Е |
||
|
21-59 |
FX |
2 (незадовільно) з можливістю повторного захисту |
|
|
0-20 |
F |
2 (незадовільно) з повторним виконанням курсової роботи |
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Основні напрями діяльності недержавних пенсійних фондів на фінансовому ринку України. Динаміка розвитку недержавного пенсійного забезпечення. Порівняння діяльності українських і зарубіжних недержавних пенсійних фондів, напрями підвищення ефективності.
дипломная работа [1,8 M], добавлен 25.04.2012Розгляд видів (відкриті, корпоративні, професійні), механізму функціонування, завдань (забезпечення адміністрування, управління та зберігання активів) недержавних пенсійних фондів в Україні та визначення проблем їх функціонування в сучасних умовах.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 10.03.2010Світовий досвід функціонування недержавних пенсійних фондів, та можливість його застосування в Україні. Економічна суть та місце недержавного пенсійного забезпечення в пенсійній системі країни. Принципи організації та види недержавних пенсійних фондів.
реферат [54,5 K], добавлен 15.11.2010Теоретичні концепції створення систем пенсійного забезпечення. Аналіз соціально-економічних передумов розвитку недержавних пенсійних фондів в Україні; причини, що його гальмують, та заходи, які доцільно впровадити у системі державного регулювання.
реферат [251,9 K], добавлен 06.12.2013Місце недержавного пенсійного забезпечення в пенсійній системі країни. Оподаткування діяльності установ недержавного пенсійного забезпечення та довгострокового страхування життя в Україні. Світова практика оподаткування недержавних пенсійних фондів.
реферат [26,8 K], добавлен 30.10.2011Трьохрівнева пенсійна система України. Сутність і характеристика видів недержавного пенсійного забезпечення, засновники і учасники. Порівняльна характеристика різних фінансових інституцій. Динаміка кількості недержавних пенсійних фондів і адміністраторів.
дипломная работа [1,2 M], добавлен 01.10.2011Процес старіння населення та зростання частки осіб пенсійного віку. Соціальне та фінансове навантаження на працююче населення країни. Розвиток системи недержавних пенсійних фондів (НПФ). Аналіз загальних джерел фінансового забезпечення діяльності НПФ.
курсовая работа [2,4 M], добавлен 29.04.2011Особливісті становлення інститутів спільного інвестування, недержавних пенсійних фондів та компаній з управління активами в України. Структура вітчизняного ринку спільного інвестування. Основні стратегічні завдання розвитку діяльності КУА, ІСІ та НПФ.
реферат [24,7 K], добавлен 15.11.2010Механізм формування інвестиційних ресурсів. Сучасні тенденції розвитку фондового ринку України, аналіз динаміки. Світовий досвід функціонування інвестиційних фондів. Рекомендації щодо удосконалення та розвитку ринку спільного інвестування в країні.
дипломная работа [1,7 M], добавлен 25.01.2014Взаємодія недержавних пенсійних фондів з суб'єктами зовнішнього середовища в процесі реалізації інвестиційного потенціалу. Розробка структурно-логічної схеми та визначення етапів формування і реалізації стратегії розвитку інвестиційного потенціалу НПФ.
статья [689,9 K], добавлен 24.10.2017
