Оподаткування підприємства

- період оплати рахунків збільшується з року в рік, хоча повинен зменшуватися;

- фінансовий ліверидж допомагає простежити за співвідношенням власного та позичкового капіталу, хоча власний капітал перевищує позичковий, та все ж спостерігається тенденція до збільшення цього показника, тоді як за нормативом він повинен зменшуватися;

- коефіцієнт забезпечення власним капіталом взагалі має від'ємне значення, що говорить про катастрофічну недостатність грошових котів на підприємстві, до того ж він зменшується з кожним роком;

- робочий капітал теж має від'ємне значення, це говорить про те, що кредиторська заборгованість на підприємстві значно перевищує поточні активи, до того ж з кожним роком цей показник зменшується;

- що стосується маневреності робочого капіталу, то ми бачимо, що цей коефіцієнт катастрофічно низький, бо має від'ємне значення, це говорить про те, що підприємство може збанкрутувати в період технічного переозброєння або складнощів зі збутом продукції;

- як ми бачимо коефіцієнт оборотності оборотних запасів нормативно збільшується, а час обороту зменшується, що теж є нормою. В 2011 році час обороту значно зменшився проти попередніх років і склав 203 дні, це означає що оборотні засоби обертаються приблизно 1,8 раз на рік;

- коефіцієнт покриття має низькі значення, що говорить про значне перевищення поточних зобов'язань над поточними активами, це призведе до значного фінансового ризику, адже наявність грошових коштів на підприємстві більш важлива ніж прибуток;

- коефіцієнт швидкої ліквідності не відповідає нормативу, на протязі трьох років він незначно змінюється і не перевищує 1, тобто грошових коштів на підприємстві дуже мало, а дебіторська заборгованість не настільки ліквідна, що в сумі не перевищує поточних зобов'язань підприємства;

- коефіцієнт абсолютної ліквідності відповідає нормативу.

Отже проаналізувавши дані показники, можна зробити висновок, що більшість з них не відповідає нормативному значенню і з кожним роком погіршуються.

Таким чином з наведених даних, ми бачимо, що підприємство дійсно збиткове і причиною його збитків являється:

- висока собівартість надання послуг по водопостачанню та водовідведенню, зокрема це значні витрати електроенергії;

- сплата податків, зокрема ПДВ, що дуже обтяжливо для збиткового підприємства;

- значна дебіторська заборгованість.

Отже, щоб покращити фінансово-господарський стан на підприємстві, слід привернути увагу саме цим статтям витрат.

2.3 Порівняльний аналіз сплати податків підприємствами-аналогами за 2007-2011 роки

В даний час державою надано свободу вибору суб'єктом малого підприємництва системи оподатковування: загальної чи спрощеної і в залежності від обраної системи оподатковування підприємство сплачує різні податки і збори, як по їх видах так і по сумах.

Пологівська дільниця водопровідно-каналізаційного господарства сплачує загальнодержавні податки і збори, які включають:

- прямі податки (податок на прибуток, плата за землю, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів);

- непрямі податки (податок на додану вартість);

- збори (на обов'язкове державне пенсійне страхування, на обов'язкове соціальне страхування до фонду соціального захисту населення, за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, за забруднення навколишнього середовища);

Проаналізуємо систему оподаткування Пологівської дільниці водопровідно-каналізаційного господарства, динаміку їх сплати за останніх 5 років, питому вагу кожного податку в загаьній сумі платежів до бюджету.

Результати дослідження наведемо в таблиці 2.12.

Таким чином, проаналізувавши структуру та динаміку сплачуваних підприємством податків за 2007-2011 роки, можна зробити висновок, що найбільшу питому вагу займає податок на додану вартість в середньому 53% від загальної суми сплачених до бюджету та фондів податків та зборів. Що стосується динаміки сплати ПДВ, то в 2011 році він зріс аж на 24%, це пов'язано з ростом виручки від реалізації. Також, дещо меншу питому вагу складає загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в середньому 34% від загальної суми сплачених податків та зборів. Розглянувши динаміку сплати цього збору, можна відзначити тенденцію незначного підвищення загальнообов'язкового пенсійного страхування, що пов'язане з підвищенням мінімальної заробітної плати.

Таблиця 2.12. Динаміка сплати Пологівською ДВКГ податків та зборів до бюджету та фондів

Види податків і зборів	2007-2008 рр.	2009-2010 рр.	Темп росту 2010 до 2008 р., %	2011 р.	Темп росту 2011 до 2010 р., %
	тис. грн.	пит. вага, %	тис. грн.	пит. вага, %		тис. грн.	пит. вага, %
Податок на додану вартість	199,6	51	203,6	50,9	102	252,7	55,8	19,4
Плата (податок) за землю (крім плати за землю, що не використовується в господарській діяльності платника податку).	16,1	4,2	13,5	3,4	- 16	11,1	2,5	-18
Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів	3,4	0,9	4,5	1,1	32	6,6	1,5	47
Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету	10,4	2,7	9,8	2,5	- 5	8,9	2,8	- 9
Збір за спеціальне використання природних ресурсів	2,5	0,6	1,9	0,5	- 24	1,2	0,3	- 37
Збір за забруднення навколишнього природного середовища	0,1	0,03	0,1	0,03	-	0,1	0,02	-
Загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття	9,8	2,5	10,5	2,6	7	11,5	2,5	9,5
Загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок тимчасової втрати працездатності	12	3,07	13,5	3,4	12,5	15	3,3	11
Державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві	-	-	3,5	0,8	-	4,5	0,1	-
Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування	135	34,5	139	34,8	3	141	31,2	1,4
Всього сплачено до бюджету та Фондів	390,9	100	399,9	100	2,3	452,6	100	13

Інші податки та збори мають незначну питому вагу в структурі сплачуваних податків та зборів, але спостерігається більша динаміка їх сплати з відхиленням то в один то в інший бік за останні 5 років.

Таким чином, проаналізувавши структуру та динаміку сплачуваних підприємством податків за 2007-2011 роки, можна зробити висновок, що найбільшу питому вагу займає податок на додану вартість в середньому 53% від загальної суми сплачених до бюджету та фондів податків та зборів.

Що стосується динаміки сплати ПДВ, то в 2011 році він зріс аж на 24%, це пов'язано з ростом виручки від реалізації.

Також, дещо меншу питому вагу складає загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в середньому 34% від загальної суми сплачених податків та зборів. Розглянувши динаміку сплати цього збору, можна відзначити тенденцію незначного підвищення загальнообов'язкового пенсійного страхування, що пов'язане з підвищенням мінімальної заробітної плати. Інші податки та збори мають незначну питому вагу в структурі сплачуваних податків та зборів, але спостерігається більша динаміка їх сплати з відхиленням то в один то в інший бік за останні 5 років.

Темпи зростання сплати податку на додану вартість дещо повільніші - у 2009-2010 рр. на 2%, у 2011 році - на 2,4%. Зменшення плати за землю обумовлене запровадженням законом про держбюджет на кожен рік коефіцієнту, який застосовується до розрахункової суми цього податку з метою його зменшення. Зростання сплати податку з власників транспортних засобів на 32% в 2009-2010 рр. обумовлене придбанням нових автомобілів. Цей же фактор призвів до збільшення балансової вартості основних засобів на кінець 2009-2010 рр.

В загальному вигляді в 2007-2008 рр. було сплачено 390,9 тис. грн. до бюджету та фондів, в 2009-2010 рр. ця сума незначно зросла, а саме на 2,3%, і склала 399,9 тис. грн. Вже в 2011 році було сплачено податків та зборів на суму 452,6 тис. грн., що на 13% більше ніж в 2009-2010 рр.

Звичайно при даних умовах існування підприємства, сплата цих податків та зборів є справжнім тягарем, так як сума сплачуваних податків та зборів на ряду з доходами підприємства значно високі і складають приблизно 30% в виручці від реалізації, не говорячи про собівартість, яка взагалі перевищує виручку від реалізації.

Для порівняння проведемо аналіз сплати податків підприємства на схожому підприємстві Мелітопольська ДВКГ (м. Мелітополь Запорізька обл.) в таблиці 2.14.

В порівнянні з Пологівською ДВКГ Мелітопольська ДВКГ сплачує менше податків і зборів приблизно на 2%.

Як видно з даної таблиці, найбільшу питому вагу у загальній кількості сплачених податків на Мелітопольській ДВКГ, як і на Пологівської ДВКГ, складає податок на додану вартість, який з кожним наступним роком має тенденцію до збільшення.

Дещо меншу питому вагу складає загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в середньому 33% від загальної суми сплачених зборів і податків.

Інші податки та збори мають незначну питому вагу в структурі сплачуваних податків та зборів, але спостерігається більша динаміка їх сплати з відхиленням то в один то в інший бік за останні 5 років.

Але для того щоб дізнатися, на якому з підприємств залишається більше коштів після спати всіх обов'язкових податків і зборів, тобто яке з підприємств є найбільш прибутковим необхідно провести аналіз виручки від реалізації продукції, щоб визначити скільки відсотків від виручки складають податки та збори (табл. 2.13).

Таблиця 2.13. Аналіз питомої ваги податків та зборів у виручці від реалізації на Пологівській ДВКГ та Мелітопольській ДВКГ за 2007-2011 рр.

Показники	2007-2008 рр.	2009-2010 рр.	2011 р.
Пологівська ДВКГ
Виручка від реалізації, тис. грн.	1197,9	1221,9	1516,3
Податки та збори, тис. грн.	390,9	399,9	452,6
Питома вага податків та зборів у виручці від реалізації, %	32,63	32,73	29,85
Мелітопольска ДВКГ
Виручка від реалізації, тис. грн.	2357,8	2567,1	2781,4
Податки та збори, тис. грн.	361,1	392,4	449,3
Питома вага податків та зборів у виручці від реалізації, %	15,32	15,29	16,15

З даної таблиці видно, що сплата податків та зборів на Мелітопольській ДВКГ займає в середньому 16% від виручки від реалізації, у той час як на Пологівській ДВКГ близько 33%. Ці дані показують, що більш прибутковою є Мелітопольскька ДВКГ.

Рис. 2.1. Питома вага податків та зборів у виручці від реалізації на Пологівській ДВКГ та Мелітопольській ДВКГ за 2011 р.

Таблиця 2.14. Динаміка сплати Мелітопольською ДВКГ податків та зборів до бюджету та фондів

Види податків і зборів	2007-2008 рр.	2009-2010 рр.	Темп росту 2010 до 2008 р., %	2011 р.	Темп росту 2011 до 2010 р., %
	тис. грн.	пит. вага, %	тис. грн.	пит. вага, %		тис. грн.	пит. вага, %
Податок на додану вартість	187,6	51,95	201,6	51,38	7,46	252,7	56,24	25,35
Плата (податок) за землю (крім плати за землю, що не використовується в господарській діяльності платника податку).	13,1	3,67	13,1	3,34	-	11,1	2,47	-16,27
Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів	1,4	0,39	1,5	0,38	7,14	5,6	1,25	273,3
Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету	10,1	2,8	9,8	2,5	3,93	8,9	1,98	-9,19
Збір за спеціальне використання природних ресурсів	2,1	0,59	1,9	0,48	-9,52	1,1	0,24	-42,11
Збір за забруднення навколишнього природного середовища	0,1	0,03	0,1	0,03	-	0,1	0,02	-
Загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття	9,2	3,05	10,5	2,68	14,13	11,1	2,47	5,71
Загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок тимчасової втрати працездатності	10,5	2,91	12,5	3,19	19,05	14,3	3,18	14,4
Державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві	-	-	3,4	0,87	-	4,4	0,97	29,41
Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування	127	35,17	138	35,17	8,66	140	31,16	1,45
Всього сплачено до бюджету та Фондів	361,1	100	392,4	100	8,67	449,3	100	14,51

Як виявилося при написанні даної роботи, податкова система суттєво впливає на діяльність підприємства. І справа не в тому, що підприємство не хоче або не намагається оптимізувати податкові платежі, а в тому, що цьому заважає наша недосконала податкова система, яка не тільки не сприяє розвитку підприємств, а навпаки, гальмує його. Тому для того, щоб податкова система впливала позитивно на кожний суб'єкт підприємництва окремо, треба покращити її докорінно в цілому.



3. Шляхи покращення діяльності підприємства з урахуванням впливу на неї податкової системи

3.1 Вплив системи оподаткування на політику ціноутворення та фінансову діяльність підприємства

Важливе місце серед різних важелів економічного механізму господарської діяльності підприємства належить цінам і ціноутворенню, у яких відбиваються всі сторони його економічної діяльності. Ціна показує безпосередній вплив на виробництво, розподіл, обмін і споживання.

В умовах ринкових відносин ціна виступає як єднальна ланка між виробником і споживачем, як механізм забезпечення рівноваги між попитом та пропозицією.

Досліджуване підприємство для реалізації своїх послуг застосовує регульовану ціну, що формується під впливом попиту та пропозиції, але відчуває певний вплив держави. Він виявляється у встановленні норми накладних витрат, планових накопичень, непередбачених витрат, збільшення базисних витрат, а також суми податків у вартості робіт.

Ціноутворення на підприємстві являє собою складний процес, що складається з декількох взаємозалежних етапів: збору і систематичного аналізу інформації про ринок, обґрунтування основних цілей цінової політики підприємства на визначений період часу, вибору методів ціноутворення, установлення конкретного рівня ціни і формування системи знижок і надбавок до ціни, коректування цінової поведінки підприємства в залежності від ринкової кон'юнктури.

Підприємство самостійно визначає схему розробки цінової політики виходячи з цілей і задач розвитку фірми, організаційної структури і методів керування, рівня витрат виробництва й інших внутрішніх факторів, а також становища і розвитку підприємницького середовища, тобто зовнішніх факторів.

Пологівська дільниця водопровідно-каналізаційного господарства має на меті утримання ринку, припускає збереження і поліпшення існуючого положення на ринку чи сприятливих умов для своєї діяльності, що вимагає вживання різних заходів для запобігання спаду збуту і загострення конкурентної боротьби.

При розробці цінової політики звичайно зважуються наступні питання:

у яких випадках варто використовувати цінову політику;

коли необхідно відреагувати за допомогою ціни на ринкову політику конкурентів;

якими мірами цінової політики повинне супроводжуватися введення на ринок нового продукту;

по яких послугах із пропонованих необхідно змінити ціни;

на яких ринках треба проводити активну цінову політику, змінити цінову стратегію;

як розподілити в часі певні цінові зміни;

якими ціновими мірами можна підсилити ефективність виконаних робіт;

як врахувати в ціновій політиці наявні внутрішні і зовнішні обмеження підприємницької діяльності і ряд інших.

На початковому етапі розробки цінової політики підприємству необхідно вирішити, яких саме господарських цілей воно прагне досягти за допомогою випуску конкретного виду послуги.

Підприємство розробляє цінову стратегію виходячи з особливостей наданих послуг, можливостей зміни цін і умов надання, ситуації на ринку, співвідношення попиту та пропозиції.

Суспільство вибрало собі нейтральну стратегію ціноутворення, виходячи з того що визначення ціни на новий об'єкт здійснюється на основі обліку фактичних витрат їхнього виробництва, включаючи середню норму прибутку на ринку чи в галузі по формулі:



Ц = З + А + Р *(З + А), (3.1)

де

З - витрати виробництва;

А - адміністративні витрати;

Р - середня норма прибутку на ринку чи в галузі.

На обрану стратегію ціноутворення прямий вплив робить держава, за допомогою встановлення обов'язкових податків і зборів від сум, отриманих за виконані роботи. І щоб не сплачувати податки і збори за рахунок коштів що залишилися після розрахунків з постачальниками за використані матеріали, розрахунків з робітниками, а також після розрахунків зі сторонніми організаціями, тобто за рахунок власних коштів, підприємство змушене включати ці суми майбутніх платежів у бюджет і позабюджетні фонди в кошторисну вартість виконуваних робіт, іншими словами за рахунок замовника.

В даний час державою надано свободу вибору суб'єктом малого підприємництва системи оподатковування: загальної чи спрощеної. І в залежності від обраної системи оподатковування підприємство сплачує різні податки і збори, як по їх видах так і по сумах.

Пологівська дільниця водопровідно-каналізаційного господарства сплачує загальнодержавні податки і збори, які включають:

- прямі податки (податок на прибуток, плата за землю, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів);

- непрямі податки (податок на додану вартість);

- збори (на обов'язкове державне пенсійне страхування, на обов'язкове соціальне страхування до фонду соціального захисту населення, за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, за забруднення навколишнього середовища).

Проаналізувавши динаміку сплати податків та зборів Пологівької дільниці водопровідно-каналізаційного господарства за 5 останніх років в другому розділі, то зробили такі висновки, що найбільшу питому вагу займає податок на додану вартість в середньому 53% від загальної суми сплачених до бюджету та фондів податків та зборів. Що стосується динаміки сплати ПДВ, то в 2011 році він зріс аж на 24%, це пов'язано з ростом виручки від реалізації. Також, дещо меншу питому вагу складає загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в середньому 34% від загальної суми сплачених податків та зборів. Розглянувши динаміку сплати цього збору, можна відзначити тенденцію незначного підвищення загальнообов'язкового пенсійного страхування, що пов'язане з підвищенням мінімальної заробітної плати.

Отже, щоб податкова система впливала позитивно на кожний суб'єкт підприємництва окремо, треба покращити її докорінно в цілому. Розглянемо, які перспективи можуть очікувати досліджуване підприємство в майбутньому.

Як відомо, деякі народні депутати виступали з пропозиціями про концептуальне реформування податкової системи. Проте серйозного обговорення цих пропозицій не відбулося, оскільки багато їх авторів самі залишалися у полоні чинної схеми (з ПДВ і податком на прибуток), а ДПІ України уникала обговорення будь-яких альтернатив і просувала тільки «свій» проект, тобто стару систему.

Розглянемо напрямки основних змін, які потрібні для усунення найважливіших недоліків чинної податкової системи.

Проблемі покращенні сучасного стану податкової ситеми присвячені праці В. Андрущенка, П. Мельника, В. Федосова, А. Соколовської, М. Азарова, А. Крисоватого та інших.

Система оподаткування України розвивається поступово, зміни які відбулися за роки незалежності, були позитивними: кількість податків було зменшено, податкові ставки знижено, зменшилась також кількість звільнень від оподаткування, водночас розширилась база оподаткування, значно поліпшилось надходження податків. І все ж податкова система не позбавлена недоліків.

На сьогодні головним завданням функціонування податкової політики повинна стати її переорієнтація з суто фіксальних цілей на стимулювання економічного зростання. Адже з точки зору державного регулювання економіки, найважливіше значення має регулювальна функція податків і системи оподаткування в цілому. Саме за допомогою цієї функції системи оподаткування держава гармонізує свої інтереси з інтересами платників. Разом із тим лише регулююча функція податків не в змозі гарантувати відповідність дій платників вимогам загальнодержавних інтересів. На нашу думку, регулювальна й фіксальна функції податків повинні бути раціонально збалансованими.

Основою податкової системи України створюють податки які становлять основу податкових систем більшості сучасних розвинутих країн, що є свідченням загальної уніфікації оподаткування. До головних належать податок на прибуток підприємств, податок із доходів фізичних осіб, податок на додану вартість, акцизний збір і мито. Окрім того, податкова система України включає й інші обов'язкові податки та збори, які стягують відповідно до існуючих законодавчих актів у сфері оподаткування.

Зауважимо, що ПДВ відіграє важливу роль у наповненні бюджету не тільки серед податків на споживання, а й серед усіх видів податкових надходжень. Так за 1 квартал 2011 року відбулось зростання надходжень від ПДВ порівняно з 2009 роком. Протягом січня-березня 2010 року до загального фонду Державного бюджету зібрано 10451,3 млн. грн. податку на додану вартість, що на 2088,4 млн. грн. перевищує збір за відповідний період 2009 року.

Питання, яке найбільш обговорюється та критикується бізнесом, - відшкодування ПДВ. Забезпечення прозорості, відкритості в цьому питанні є свідченням реальних прагнень уряду нашої країни здійснити кардинальні зміни покращення адміністрування цього податку. Перший крок, який було зроблено урядом, - це скасування вексельної форми розрахунків при імпорті товарів.

У сучасних економічних умовах встановлення та розвитку ринкових відносин в Україні важливе місце належить державному регулюванню фінансово господарської діяльності підприємств. Одним із вагомих важелів регулювання розподілу між державою та підприємствами всіх форм власності прибутку як головного джерела інноваційної діяльності підприємства є податок на прибуток підприємств.

Реалізація податкової реформи в нашій державі повинна бути цілеспрямованою, системною, відкритою, виваженою, поступовою в часі. Метою реформування є досягнення нового стану податкової системи України, за якого будуть створені сприятливі умови ведення бізнесу, зростання споживчого попиту на внутрішньому ринку, при одночасному динамічному збільшенні сукупних податкових надходжень до державного та місцевого бюджетів.

Усе це свідчить, що податкова система потребує реформи та вдосконалення законодавства.

Вирішити питання реформування податкового законодавства можна шляхом прийняття Податкового кодексу України, який би уніфікував усі законодавчі акти, з питань оподаткування із передбаченням в обов'язковому порядку мораторію на внесення будь - яких змін терміном на 5 років.

Податковий кодекс - це основний документ, завдяки якому можна досягти нової та якісної системи оподаткування. Він сприятиме побудові соціально-орієнтованої, конкурентоспроможної ринкової економіки, стимулюванню інвестиційно-інноваційних процесів та інтеграції України у європейське співтовариство. У зв'язку із прийняттям Податкового кодексу стане можливим створення стабільної податкової системи, яка забезпечить достатній обсяг надходжень до бюджетів усіх рівнів, ефективне функціонування економіки держави, справедливий підхід до оподаткування всіх категорій платників податків. На основі реформування податкової системи передбачаються такі позитивні зміни: стабільність та досконалість податкового законодавства; реальне зниження податкового навантаження і збалансування податкового тиску на різні категорії платників податків; забезпечення прав платників податків; узгодженість податкового законодавства з нормами законодавства інших галузей права; прозорість причинно-наслідкових механізмів оподаткування; прозорість адміністрування податків; уніфікація бухгалтерського та податкового обліку, зменшення кількості непродуктивних податків, витрати на адміністрування яких перевищують їх надходження; уникнення безсистемного та невиправданого надання податкових пільг та привілеїв.

3.2 Пропозиції щодо оптимізації податкових платежів на Пологівській дільниці водопровідно-каналізаційного господарства

Постійні зміни та доповнення податкового законодавства України призводять до недодержання прогнозованих показників виробничо-господарської діяльності підприємств та її недосягнення кінцевого результату - прибутку, рентабельності, окупності капіталовкладень та інше. Це створює фактор невизначеності підприємств у податковій системі України.

Сучасне українське законодавство не зовсім всестороннє регулює систему оподаткування, але воно не стоїть на місці - постійно розвивається і вдосконалюється. Приймаються нові нормативні акти, що повинні ще більш детально регулювати всі виникаючі у цій сфері правовідносини, обговорюється проект Податкового кодексу, основного нормативно-правового акту, що буде регулювати сферу оподаткування.

На сьогодні і в теорії, і в практиці не існує єдиного визначення суб'єктів малого підприємництва. Так, для позначення цієї категорії використовується цілий ряд назв: «суб'єкти малого підприємництва», «малий бізнес», «малі підприємства», «підприємці», «приватні підприємці». Можна сказати, що в основі усіх визначень «мале підприємництво» лежить кількісний критерій, який характеризує розміри господарської діяльності такої категорії суб'єктів економічних відносин.

Оптимізація податків (зборів) та платежів нарешті дозволяє збільшити прибутки підприємства.

Основою оптимізації податкових платежів є формування на підприємствах малого підприємництва ефективної податкової політики. Це досягається шляхом виконання таких основних принципів:

Моделювання найбільш ефективної системи господарчих рішень, яка забезпечує оптимальну базу оподаткування на підприємстві.

Строге виконання діючого законодавства по оподаткуванню.

Доцільність застосування на підприємствах малого бізнесу спрощеної системи оподаткування.

Вплив на елементи бази оподаткування в залежності від групи податків, зборів та платежів.

Управління виробничим процесом в залежності від зміни діючої системи оподаткування підприємства.

Системне моделювання прогнозування оподаткування майбутньої фінансово - господарської діяльності підприємства.

При формуванні ефективної політики на малому підприємстві важливо встановити мінімальні показники по джерелам сплати податків, зборів та інших платежів, а вони підрозділяються на три основні групи:

податки, збори та інші обов'язкові платежі, які відносяться до собівартості продукції;

податки, які сплачуються за рахунок прибутку;

податки, збори та інші платежі, які включаються до ціни продукції, товару, робіт, послуг.

Підприємства повинні проаналізувати всі витрати з метою мінімізації податкових платежів; для цього проводиться оцінка ефективності застосованої системи податкової політики. Оптимізація (мінімізація) оподаткування суб'єктів малого підприємництва повинна здійснюватися в таких напрямках:

доцільне застосування спрощеної системи оподаткування;

виявлення пріоритетних видів господарської діяльності суб'єкта малого підприємництва, які дозволять оптимізувати податкові платежі за рахунок застосування різних ставок та об'єктів оподаткування;

зменшення бази оподаткування суб'єктів малого підприємництва за рахунок прямих податкових пільг;

зменшення бази оподаткування суб'єктів малого підприємництва за рахунок непрямих податкових пільг;

зменшення бази оподаткування суб'єктів малого підприємництва за рахунок регіональної диверсифікації їх діяльності;

моделювання сум платежів на майбутні періоди.

Розглянемо більш детально ці напрямки.

Застосування першого напрямку пов'язано з обмеженням, по-перше, спрощеної системи оподаткування, ним мають право користуватися тільки підприємства, які мають обсяг виручки не більше 1 млн гривень; по-друге, середньоспискова чисельність не повинна перевищувати 50 осіб.

Для визначення оптимального оподаткування при такому обмежені важливо встановити, який порядок оподаткування доцільно застосовувати на малому підприємництві - спрощений або діючий, який застосовується для всіх суб'єктів господарювання. На перший погляд здається, що якщо система передбачає спрощене оподаткування, то це звичайно вигідніше для підприємства. І дійсно, існує чимало факторів, які говорять про доцільність застосування спрощеної системи оподаткування, наприклад такі, як зменшення обсягів роботи на підприємстві, пов'язаної з обліком та звітністю. Також важливо є те, що бухгалтеру при оподаткуванні по єдиному податку буде важче допустити помилку, вираховуючи податкове зобов'язання, оскільки не треба сумніватися: можна віднести ці витрати на валові чи ні. Також при такій системі підприємство буде звільнене від чисельних податкових перевірок, після яких відпадає всяке бажання працювати далі.

Всі ці фактори дуже важливі і мають великий вплив на рішення щодо переходу на спрощену систему оподаткування, але не слід забувати, що окрім них необхідно виявити чи доцільно застосування єдиного податку з точки зору того, яка сума податкових платежів буде вилучена з обороту підприємства порівняно з загальною системою оподаткування. Бо, якщо ця сума буде значно вища, то ніякі перспективи зменшення обсягів робіт та обмеження спілкування з податковою не примусить підприємство платити більше.

Ми вважаємо, що для забезпечення ефективного розвитку водопровідно-каналізаційного господарства потрібно різними заходами збільшувати прибуток підприємства. Одним з можливих заходів, який ми можемо запровадити, є зменшення податкових платежів, шляхом переходу на спрощену систему оподаткування, але для впровадження спрощеної системи оподаткування потрібно провести ряд супутніх змін.

По-перше, якщо й можливо добитися того, щоб підприємство стало прибутковим, потрібно повністю змінити його форму власності. Так як Пологівська дільниці водопровідно-каналізаційного господарства є лише структурним підрозділом Запорізького обласного комунального підприємства, то й прибуток буде знаходиться у розпорядженні головного підприємства. Отже Пологівській ДВКГ потрібно надійти у власність до територіальної громади міста Пологи і стати підпорядкованою Пологівській міській раді, що дасть змогу Пологівській дільниці водопровідно-каналізаційного господарства стати окремою юридичною особою і самостійно розпоряджатися своїм прибутком. Така значна перебудова надасть підприємству достатньо можливостей для суттєвих змін.

Ми вже знаємо, щоб перейти до спрощеної системи оподаткування потрібно дотримуватися певних вимог, а саме:

- за рік середньооблікова чисельність працюючих не повинна перевищувати 50 осіб;

- обсяг виручки від реалізації послуг по водовідведенню і водопостачанню за рік не повинен перевищувати 1 млн. гривень.

Але нам відомо, що в 2010 році середньооблікова чисельність працюючих складала 117 чоловік, а виручка від реалізації 1516,3 тис. грн. Тому щоб перейти на спрощену систему оподаткування, підприємство повинно провести структурні зміни. Отже міськводоканал повиненрозділитися на декілька структурних підрозділів. Ми вважаємо, що можна розділитися на чотири окремих підприємства: одне з них повинно бути головним підприємством - контролюючим органом; два комунальних підприємства, які б забезпечували водою місто та район, і одне комунальне підприємство яке б займалося очистками стоків.

Після таких змін в структурі підприємства не відбудеться збільшення апарату управління. Існуючий директор повинен стати генеральним і очолювати головне підприємство і контролювати інші три дочірні підприємства. Дочірні підприємства можуть очолювати ті працівники, які до цього займали високі посади та відзначилися як гарні робітники - це можуть бути головні майстри чи бригадири.

Що стосується бухгалтерії, то весь відділ, який складається з чотирьох бухгалтерів, можна розділити і у кожного підприємства буде свій бухгалтер. Що стосується кадрового відділу, економіста, енергетика, диспетчерської служби, вони залишаться працівниками головного підприємства. Всі інші працівники також залишаться на своїх посадах і будуть виконувати свої обов'язки як і раніше. Тобто при таких змінах не відбудеться збільшення ні апарату управління ні складу робітників, що не відіб'ється на економії витрат підприємства.

Виручка від реалізації послуг, яка перевищує мільйон гривень, то вона теж, відповідно, буде розділена між підприємствами в залежності від їх витрат на забезпечення послуг по водовідведенню і водопостачанню.

Отже, коли відбудуться такі суттєві зміни, підприємство зможе перейти на спрощену систему оподаткування.

З 1 січня 2010 року підприємства, які оберуть спрощене оподаткування, будуть сплачувати єдиний податок в сумі 10% виручки від реалізації, або 6% при умові сплати ПДВ; плата за першу реєстрацію транспортного засобу;

єдиний соціальний внесок

При спрощеній системі оподаткування підприємство звільняється від сплати таких податків:

- ПДВ з операцій із поставки товарів і послуг, місценадання яких знаходиться на митній території України, за винятком ПДВ, що сплачується юридичними особами, як івибрали ставку оподаткування 6%

- Податок на прибуток підприємств;

- Земельний податок, крім земельного податку за земельні ділянки, які не використовуються для здійснення підприємницької діяльності;

- Плата за користування надрами;

- Збір за спеціальне використання води;

- Збір за спеціальне використання лісових ресурсів;

- Збір за здійснення деяких видів підприємницької діяльності.

Одним із напрямків оптимізації податкових платежів на підприємстві є зменшення оподаткування за рахунок непрямих податкових пільг, яке здійснюється шляхом перерозподілу баз оподаткування і, відповідно, сум податкових платежів. До таких заходів відноситься зменшення фонду оплати праці в собівартості продукції. Зменшення бази оподаткування, яка залежить від собівартості продукції, здійснюється шляхом списання окремих поточних витрат, які дозволяють зменшити суми податку на прибуток.

Зменшення бази оподаткування суб'єктів малого підприємництва за рахунок регіональної диверсифікації їх діяльності здійснюється шляхом використання податкових переваг окремих територій. До таких переваг відносяться виконання робіт та виготовлення продукції у спеціальних (вільних) економічних зонах, офшорних територіях. Але у нашому місті таких зон поки що немає, тому підприємству зменшити базу оподаткування за рахунок цього фактору не можна.

При оптимізації податкової політики важливим є вибір пріоритетних видів господарської діяльності суб'єктом малого підприємництва, які дозволять оптимізувати податкові платежі за рахунок застосування різних ставок та об'єктів оподаткування. Малі підприємства використовують ті види діяльності, де найменше оподаткування.

Слід зауважити, що підприємство на сучасному етапі не може досить ефективно панувати свою податкову політику, оскільки чисельні зміни в податковому законодавстві призводять до того, що підприємства не в змозі розробляти ефективну податкову стратегію.

Про вдосконалення податкової системи вже написано дуже багато. Це питання постійно обговорюється як економістами, так і політиками. Разом з тим, у світі ще не знайдено підходу до побудови такої податкової системи, яка б повністю задовольнила і державу і платника податків.

Різке скорочення кількості податків за рахунок звільнення від них малих підприємств, уведення єдиного фіксованого податку для середніх підприємств і обмеженої кількості податків для великих підприємств дасть змогу всі податкові платежі зараховувати на єдиний бюджетний рахунок.

Отже розрахуємо суму сплачених податків та зборів до бюджету та фондів при спрощеній системі оподаткування, яка включає 10% виручки від реалізації. Дані розрахунків наведемо в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1. Розрахунок сплачуваних податків та зборів при спрощеній системі оподаткування

Види податків і зборів	тис. грн.
Єдиний податок (10% виручки від реалізації)	75.8
Збір за забруднення навколишнього природного середовища	0.1
Єдиний соціальний внесок, 36,3%	159,7
Всього сплачено до бюджету та фондів	235,6



Перейшовши на спрощену систему оподаткування, ми ухиляємося від сплати ПДВ (20% виручки від реалізації), а натомість сплачуємо 10% єдиного податку, а це значна різниця, яка йде на користь підприємству.

Отже при сплаті загальнодержавних податків та зборів їх сума за 2010 рік склала 452,6 тис. грн. Та коли підприємство перейде до спрощеної системи оподаткування сума сплачуваних податків та зборів до бюджету та фондів складатиме 235,6 тис. грн. Отже розрахуємо економічний ефект:

Е ек.= 452,6 - 235,6 = 217 тис. грн.

Економічний ефект буде складати 217 тис. грн., а це значна сума яку може зекономити збиткове підприємство. Звичайно, потрібно враховувати і те, що сума сплачених податків та зборів буде розділена на 4 підприємства, отже деякі підприємства сплатять більше ніж інші, відповідно до їх діяльності, а це значить, що економічний ефект від сплати податків до і після структурних змін в деяких підприємств буде більшим.

Отже, якщо підприємство застосує такий метод оптимізації податкових платежів, то воно зможе дещо підвищити свій прибуток.

Ми можемо зробити висновок, що 10%-й єдиний податок є найбільш вигідною схемою оподаткування для підприємства, оскільки питома вага сплачуваних податків у виручці від реалізації послуг при цьому складає 16,5%, що на 12,4 менше ніж при загальнообов'язковій системі оподаткування.

Одним із напрямків оптимізації податкових платежів на підприємстві є зменшення оподаткування за рахунок непрямих податкових пільг, яке здійснюється шляхом перерозподілу баз оподаткування і, відповідно, сум податкових платежів. До таких заходів відноситься зменшення фонду оплати праці в собівартості продукції. Зменшення бази оподаткування, яка залежить від собівартості продукції, здійснюється шляхом списання окремих поточних витрат, які дозволяють зменшити суми податку на прибуток.

Зменшення бази оподаткування суб'єктів малого підприємництва за рахунок регіональної диверсифікації їх діяльності здійснюється шляхом використання податкових переваг окремих територій. До таких переваг відносяться виконання робіт та виготовлення продукції у спеціальних (вільних) економічних зонах, офшорних територіях. Але у нашому місті таких зон поки що немає, тому підприємству зменшити базу оподаткування за рахунок цього фактору не можна.

При оптимізації податкової політики важливим є вибір пріоритетних видів господарської діяльності суб'єктом малого підприємництва, які дозволять оптимізувати податкові платежі за рахунок застосування різних ставок та об'єктів оподаткування. Малі підприємства використовують ті види діяльності, де найменше оподаткування.

Суб'єкти малого підприємництва можуть застосовувати оптимізацію бази оподаткування за рахунок прямих податкових пільг, а також за рахунок непрямих податкових пільг. Податкові пільги надаються малим підприємствам, які використовують працю інвалідів. Пільги надаються також по окремим видам господарської діяльності суб'єктів малого підприємництва та при реалізації окремих видів продукції. До таких пільг відноситься оподаткування по податку на прибуток, податку на додану вартість, акцизному збору, миту та іншим.

На базі виявлення окремих пільг суб'єкт малого підприємництва вибирає організаційну систему підприємства, а також приоритетні види господарської діяльності підприємства, асортимент продукції або надання послуг. Пологівська дільниця ВКГ не користується ніякими видами пільг, тому цей напрямок вона застосувати не може.

Ще одним важливим моментом оптимізації оподаткування суб'єктів малого підприємництва є моделювання сум податкових платежів на майбутні періоди.

Основними критеріями оцінки ефективності системи податкової політики на підприємстві є такі:

податкомісткість продукції, П_М

коефіцієнт ефективності податкової політики, Кеф;

коефіцієнт пільгового оподаткування, Кп.

Дані показники розраховуються з метою моделювання сум податкових платежів на майбутні періоди. Це дозволяє підприємству регулювати податкові відрахування, тим самим дає змогу оптимізувати їх.

Я вважаю це важливим напрямком оптимізації податкових платежів і необхідним для Пологівської ДВКГ. Тому розрахуємо основні показники моделювання сум податкових платежів для досліджуваного підприємства. Вихідні дані, необхідні для розрахунку цих показників наведені у таблиці 3.2

Таблиця 3.2. Вихідні дані для моделювання сум податкових платежів по Пологівській дільниці ВКГ

Показник	2010 (факт)	2011 (план)
Виручка від реалізації продукції (послуг)	1516.3	2087.9
Чистий прибуток	20.4	28.56
Сплачено податкових платежів	270.4	355.5

Коефіцієнт пільгового оподаткування, Кп для досліджуваного підприємства не розраховується з причини відсутності на підприємстві будь-яких пільг, тому розрахуємо такі показники, як податкомісткість продукції та коефіцієнт ефективності податкової політики.

Податкомісткість продукції планова розраховується як відношення суми планових податкових платежів до планового обсягу реалізації продукції.

, (3.2)

де

ПМ_П - податкомісткість продукції планова;

ПП_П - сума планових податкових платежів;

ОР_П - плановий обсяг реалізації продукції

Цей показник дозволяє сформувати суму податкових платежів, які приходяться на одиницю реалізованої продукції. Він повинен мати тенденцію до зниження у порівнянні з фактичними даними, а щоб визначити тенденцію необхідно розрахувати ці фактичні дані. Податкоміскість продукції фактична розраховується аналогічно попередньому показнику, тільки використовуються фактичні дані

, (3.3)

де

ПМ_Ф - податкомісткість продукції фактична;

ПП_Ф - сума фактичних податкових платежів;

ОР_Ф - фактичний обсяг реалізації продукції

Таким чином ми бачимо, що плановий показник дорівнює 0,170, порівняно з фактичним (0,178) він знизиться, що відповідає нормативу. Зменшення вдасться досягти передусім за рахунок оптимізації сплати податку на додану вартість. Але треба порадити підприємству більш ефективніше вести свою податкову політику у напрямку зменшення питомої ваги податкових відрахувань у обсязі реалізації. Це можна досягти, наприклад шляхом зменшення фонду оплати праці за рахунок перерозподілу обов'язків між працівниками, тим самим зменшуючи кількість працюючих. А зменшення фонду оплати праці дозволить зменшити нарахування на заробітну платню. Також із зменшенням кількості працівників зменшиться сума нарахованого комунального податку. Все це доцільно, але для нашого підприємства, чисельність працюючих якого і так невелика це не суттєво змінить положення.

Та все одно, хоч показник і не суттєво змінився, але відсутність його росту вже говорить про те, що підприємство здатне сформувати таку суму податкових платежів на одиницю реалізованої продукції, яка може і не покращить, але і не погіршить стан підприємства.

Також, як було сказано вище, одним із критеріїв оцінки ефективності системи податкової політики є коефіцієнт ефективності податкової політики, Кеф.

Він розраховується як відношення планової суми чистого прибутку до суми планових податкових платежів і характеризує узагальнено ефективність обраної податкової політики.

Для того, щоб визначити цю ефективність необхідно плановий показник порівняти з фактичним. При оптимально обраній податковій політиці на підприємстві характерна тенденція до завищення у порівнянні з фактичними даними.

, (3.4)

де

Кеф_П - плановий коефіцієнт ефективності податкової політики;

ЧП_П - планова сума чистого прибутку;

ПП_П - сума планових податкових платежів

Для розрахунку коефіцієнта використовуємо дані з таблиці 3.4.

З метою визначення тенденції росту чи зниження цього коефіцієнту, розрахуємо його фактичне значення.



(3.5)

де

Кеф_Ф - фактичний коефіцієнт ефективності податкової політики;

ЧП_Ф - фактична сума чистого прибутку;

ПП_Ф - сума фактичних податкових платежів

Для розрахунку коефіцієнта використовуємо дані з таблиці 3.2.

Ми бачимо, що, згідно нормативному значенню, коефіцієнт у порівнянні з фактичним значенням має тенденцію до зростання. Але таке зростання, звісно не може говорити, що підприємство ефективно планує свою податкову політику. Для більш ефективної діяльності Пологівської дільниці ВКГ необхідно збільшити суму чистого прибутку за рахунок зменшення суми тих податкових платежів, які зменшують доходи підприємства. Але ж це знову замкнуте коло. Якщо підприємство має на меті знизити ті податки та збори, які зменшують його доход, то це будуть: комунальний податок та нарахування на заробітну платню, а це вимагає зменшення фонду оплати праці. Але ж не можна за рахунок робітників підвищувати свій прибуток. А якщо підприємство хоче підвищити коефіцієнт ефективності податкової політики за рахунок зниження суми податкових платежів, то йому треба збільшити витрати на придбання товарів чи додаткових послуг, тим самим зменшуючи прибуток, а врешті і податок на прибуток та ПДВ, якщо ці товари та послуги купуються у платників ПДВ. Так, суму податків зменшимо, але ж зменшимо і чистий прибуток, який враховується при розрахунку коефіцієнту і знову не досягнемо бажаного ефекту. Тому в даній ситуації не можна звинувачувати підприємство у нездатності планувати свою податкову політику. Виникнення такої складної ситуації ще раз підтверджує, наскільки недосконала наша система оподаткування. І не дивно, що суб'єкти господарювання намагаються приховувати свої доходи, показувати меншу заробітну платню. Тому, що керівництву підприємства легше виплатити робітнику зі своєї кишені (мова йде про малі підприємства), ніж віддавати до бюджету біля 40% з нарахованої заробітної плати. Можна порадити нашому підприємству застосувати такий метод з метою зниження суми податкових нарахувань. Але ж це не правильно і зовсім не вихід із ситуації, яка склалася.

Слід зауважити, що підприємство на сучасному етапі не може досить ефективно панувати свою податкову політику, оскільки чисельні зміни в податковому законодавстві призводять до того, що підприємства не в змозі розробляти ефективну податкову стратегію.

Про вдосконалення податкової системи вже написано дуже багато. Це питання постійно обговорюється як економістами, так і політиками. Разом з тим, у світі ще не знайдено підходу до побудови такої податкової системи, яка б повністю задовольнила і державу і платника податків.

Відсутність стабільності у податковій системі призводить до недовіри і скептицизму з приводу її удосконалення. У цьому зв'язку частина керівників підприємств краще себе почуває при недосконалій системі, оскільки ухиляння від податків будь-якими способами часто обходиться їм дешевше, ніж дотримання законодавства.

Про недосконалість податкової системи знає і держава. Саме з цієї причини останніми роками Верховною Радою, Кабінетом Міністрів і Мінфіном України було видано кілька тисяч нормативних документів, які регламентують податкову систему. На жаль, ці численні документи її не спростили, а ще більше ускладнили. Полеміка стосовно проекту удосконалення оподаткування в Україні й розробки Податкового кодексу, що розгорнулася у Верховній Раді України, поки що ні до чого не привела.

Податкова система має бути гнучкою, легко адаптованою до зміни економічних і суспільно-політичних умов. Обов'язково повинно застосовуватися прогресивне оподаткування з метою успішого ведення економіки в країні та істотної перебудови управлінської і функціональної діяльності податкових органів.



Висновки

Написавши дипломну роботу, можна зробити висновок, що податки, справді відіграють значну роль в економіці як на макро - так і на мікрорівні. Так як податкам належить провідна роль у забезпеченні виконання державою функції щодо регулювання економічних процесів. Тому завданням держави в сфері податків, в умовах ринкової економіки є створення такої системи оподаткування, таких умов для платників податків, які б сприяли підвищенню ефективності виробництва і зростанню доходів бюджету, що дозволило б державі найкращим чином виконувати свої функції.

Що стосується сплати податків підприємством, то це звичайно вважається тягарем для підприємства, особливо для збиткових підприємств. Адже система оподаткування в Україні ще не зовсім унікальна. Незалежно від фінансового стану та розміру підприємства, для кожної юридичної особи встановлені одинакові ставки податків. Оподаткування не повинно бути надмірним. Надмірні податки, по-перше, зумовлюють звуження податкової бази внаслідок зменшення обсягів виробництва і доходів, отже, призводять до зменшення надходжень до державного бюджету; по-друге, породжують такі явища, як приховування доходів від оподаткування.

Податкова система має бути гнучкою, легко адаптованою до зміни економічних і суспільно-політичних умов. Обов'язково повинно застосовуватися прогресивне оподаткування.

Розгляд обґрунтування впливу системи оподаткування на діяльність підприємства я досліджувала на прикладі Пологівської дільниці водопровідно-каналізаційного господарства. Основними видами діяльності підприємства є надання послуг по водопостачанню і водовідведенню.

З метою визначення впливу податків на діяльність підприємства спочатку було проведено аналіз фінансового стану підприємства. Дослідження динаміки основних фінансових результатів дозволило зробити висновки про те, що на підприємстві намітилися позитивні тенденції, а саме: при зростанні виручки від реалізації з 1221,9 тис. грн. до 1516,3 тис. грн. дещо зросли інші показники. Так валовий прибуток на підприємстві відсутній. Чистий прибуток - у 2010 році зріс на 99,5%, але в 2011 році відбулося значне зниження чистого прибутку - майже на 50%. При цьому собівартість зменшилася на 11,7% у 2010 році та зросла на 14,4% у 2011 році, а питома вага витрат у виручці від реалізації знизилась у 2010 році на 6,2% і складає 100,2%. Тобто собівартість наданих послуг покриває виручку від реалізації.

Аналізуючи основні фінансово-економічні показники та коефіцієнти Пологівської дільниці ВКГ можна дійти висновку, що більшість із них за останні п'ять років не відповідали нормативним значенням. Практично всі вони в динаміці мали тенденцію до змін в позитивному напрямку. Багато показників погіршилися, деякі з них навіть не досягають критичного значення, а деякі мають від'ємне значення (коефіцієнт забезпечення власними коштами, робочий капітал, маневреність робочого капіталу). Всі ці негативні зміни мають одну причину - зростання поточних зобов'язань підприємства на кінець 2011 року. Це призвело до погіршення всіх фінансових показників, у розрахунках яких використовується підсумок четвертого розділу пасиву балансу.

В цілому фінансову ситуацію на підприємстві можна вважати незадовільною, отже для відновлення своєї фінансової стійкості, стабільності й незалежності на досягнутому рівні підприємство має розробляти фінансову стратегію і постійно контролювати всі фінансові показники та займатись фінансовим плануванням і прогнозуванням, зокрема ліквідувати на кінець 2011 року поточні зобов'язання. Це дозволить Пологівській ДВКГ відновити свою фінансову стійкість, а можливо і покращити свій фінансовий стан.

Слід зазначити, що на негативний фінансовий стан підприємства значно вплинули сплачувані ним податки. Безпосередньо вплив податків на діяльність та фінансовий стан підприємства було розглянуто в третьому розділі роботи з метою надання конкретних рекомендацій щодо оптимізації впливу податків на діяльність підприємства.

Проаналізувавши структуру та динаміку сплачуваних підприємством податків за 2007-2011 роки, можна зробити висновок, що найбільшу питому вагу займає податок на додану вартість в середньому 53% від загальної суми сплачених до бюджету та фондів податків та зборів.