При цьому вантаж доставляється у Ржешов вранці третього дня після відправлення.

На стадії розробки та розвитку перебуває подібна система доставки вантажів через термінал у Троісдорфі (для середньої та північної частини Німеччини). Загальний тариф для цього напрямку поки що не розроблений. Перспективним також є розвиток системи доставки збірних вантажів із Берліну та Дрездену до Польщі.

На початковій стадії проекту оптимальним є використання наявних систем доставки збірних вантажів, перспективою/метою на майбутнє повинна стати організація прямих ліній збірних вантажів із країн Західної Європи в Україну.

Таким чином, основні завдання, поставлені перед підприємством, мають бути реалізовані до 2010 року і згідно прогнозів та калькуляцій мають сприяти удосконаленню організації надання послуг транспортно-експедиційною компанією М&М Логістик.

Будівництво нового складського терміналу слід здійснювати, виходячи з вимог клієнтів, що висуваються до ідеального складу.

У табл. 3.1 наведені переваги та недоліки традиційних форм складських послуг при оренді звичайного складу.

Таблиця 3.1

Переваги та недоліки традиційних форм складських послуг при оренді звичайного складу

Переваги	Недоліки
- низька ціна за 1 м2 - управління складом - власний персонал	- оплата площ, що пустують (до 30%) - проблеми, пов'язані з організаційними питаннями - велика кількість статей витрат - неможливість вести і планувати єдиний складський бюджет - невирішеність питань безпеки, страхування, гарантій тощо - складність збільшення обсягу зберігання - проблеми обліку товару, що зберігається на складі

Крім зазначених переваг та недоліків традиційних форм складських послуг при оренді звичайного складу, клієнти виділяють ряд переваг та недоліків при укладанні договору відповідального зберігання (табл. 3.2).

Таблиця 3.2

Переваги та недоліки традиційних форм складських послуг при укладанні договору відповідального зберігання

Переваги	Недоліки
- невисока ціна за зберігання та послуги, що надаються - відсутність проблем з організаційних питань - наявність єдиного складського бюджету - вирішення питань гарантій, безпеки та страхування - наявність обліку товару, що зберігається на складі	- низька якість послуг, що надаються за невисоку плату - невисока надійність та безпека за невисоку плату - неналежна складська звітність - складність зі збільшенням обсягу зберігання

Втрати клієнта від неефективної діяльності звичайного складу виникають за рахунок:

оплати технологічних зон та інших площ, що не використовуються;

фізичного псування частини товару (крадіжка, втрата товарного вигляду);

неможливості нарощування обсягів зберігання та комісіонування;

втрати частини фірмою внаслідок неефективної системи обліку та „відсутності” товару.

Втрати клієнта від неефективної діяльності звичайного складу у випадку придбання ним супутніх послуг збільшаться на обсяг цих послуг (транспортних, митних, організаційно-управлінських).

Співвідношення прямих та додаткових витрат значно варіюється. Прямі витрати вимагають виділеного бюджету, а додаткові витрати містять численні статті витрат. Крім того, клієнт має втрачені вигоди від неефективної складської діяльності.

Реальні складські витрати суттєво перевищують наявний складський бюджет. Крім того, звичайний склад має деякі обмеження з нарощування динаміки відпуску замовлень.

Організувати повноцінну логістику, а відтак і отримати найбільш оптимальні показники роботи, виробник може лише при умові повністю відкритої роботи розподільчого центру. Лише у цьому випадку, знаючи точну затребуваність власної продукції кінцевим споживачем і товарні запаси у ріелтерів, виробник може правильно спланувати матеріальний потік на кожному його етапі та уникнути досить дорогих інвестицій у товарні запаси. У випадку роботи через ставши вже традиційними для більшості вітчизняних виробників канали збуту, а саме через дистриб'юторські компанії, виробник позбавляє себе можливості побудувати логістичну модель управління і, отже, втрачає одну з найбільш сильних конкурентних переваг. Уникнути втрат, викликаних надвиробництвом товарів, виробник теж як правило не може, оскільки не володіє достовірною інформацією про швидкість продажів власної продукції через ріелтерів і не знає товарних залишків на їхніх складах. За таких обставин, що цілком закономірно, виникає ефект „бичачого батога”, причому, чим довше ланцюжок посередників у каналі розподілу, тим болючіше цей батіг б'є по фінансам виробника.

Загальновідомим є в логістиці той факт, що найбільш дорогою у всьому матеріальному потоці є „остання миля”. Для порівняння можна навести простий приклад: будь-якому виробникові обійдеться набагато дешевше завести партію сировини на виробництво і доставити пізніше партію готової продукції на склад дистриб'ютора або у розподільний центр, ніж розвести цю продукцію з цього складу в міський роздріб (особливо в містах мільйонниках). Звідси висновок, що „останній милі”, як найбільш витратній у всьому матеріальному потоці, необхідно приділити найбільшу увагу і вибирати такі варіанти рішення, що дозволять пройти „останню милю” з найменшими втратами, а в ідеалі без втрат.

Концепція сучасного складу для динамічного бізнесу передбачає надання якісних складських послуг.

Критерії якості складських послуг наступні:

надійність та безпека вантажів;

відсутність втрат;

комплексність логістичних рішень;

швидкість обробки вантажів;

оперативна та точна інформація про товар;

реальні ринкові ціни;

високий сервіс;

високий імідж складу.

Складський термінал ДП “Мілітцер і Мюнх Логістик”, що планується до впровадження, має наступні параметри:

висока надійність та безпека зберігання вантажів клієнтів (надійні договірні відносини, система страхування вантажів, приватна форма власності);

висока технологічність складу:

1) висотне розміщення вантажів, великий обсяг зберігання;

2) високопродуктивне обладнання та механізми;

3) комп'ютеризована система управління складом;

4) повна автономність складського комплексу (висока швидкість обробки вантажів, відсутність втрат з вини персоналу, будь-які види звітності для клієнта, оперативність отримання клієнтом інформації, гарантії виконання зобов'язань);

високий рівень сервісу (гнучка система фінансового співробітництва, прозорість механізму ціноутворення, індивідуальні графіки обслуговування, комплектація замовлень з урахуванням індивідуальних побажань клієнта, високий рівень кваліфікації персоналу);

комплексне задоволення логістичних вимог клієнтів (висока швидкість обробки вантажів, транспортне постачання вантажів у будь-який регіон, митне очищення вантажів, включаючи акцизні, консалтинг з проблем логістики, універсальність пропонованих режимів зберігання);

реальна ринкова вартість складських послуг (оплата лише за реально надані послуги, оплата лише за резервований обсяг зберігання товару, облік динаміки розвитку бізнесу клієнта).

Надійна й ефективна система автоматизованого управління сучасним складським комплексом -- гарантія успіху при роботі з великим потоком різноманітних вантажів.

Термінал ДП “Мілітцер і Мюнх Логістик” має намір використовувати, як основну платформу систему, розроблену одним з лідерів російського ринку в цій сфері -- фірмою 1С останньої версії. Також у програму планується впровадити модулі власної розробки для автоматизації складської діяльності.

Програмно-апаратний комплекс складається з двох взаємозалежних цільових функціональних систем:

Warehouse Management System відповідає за стратегію приймання, розміщення і видачу товару, облік місця розташування товарів у реальному масштабі часу, контроль термінів реалізації, підготовку обліково-звітної документації;

Truck Control System відповідає за передачу і контроль транспортних завдань для штабелерів, оснащених радіо-терміналами і сканерами, а також для оптимізації руху штабелерів усередині терміналу.

У складському терміналі ДП “Мілітцер і Мюнх Логістик” заплановане створення системи безпеки, що включає:

озброєну охорону спеціалізованим охоронним підприємством;

цілодобову систему відеоспостереження;

автоматичну систему пожежегасіння;

систему забезпечення повної автономності життєдіяльності складського комплексу;

власність на склади.

Для роботи терміналу ДП “Мілітцер і Мюнх Логістик” використовуватиме клієнтоорієнтований підхід, що означає наступне:

вигідна дислокація (термінал розташований у міській межі, у місці, що дозволяє найбільш оперативно здійснювати доставку товару до будь-якої точки міста Києва);

зручна транспортна розв'язка, відсутність дорожніх „пробок” та дороги з твердим покриттям дозволяють максимально швидко здійснювати доставку товару на термінал, а також економлять автотранспорт постачальника;

повна прозорість відносин;

високий професіоналізм співробітників дозволить організувати роботу з клієнтом по принципу „задача - результат”;

адаптація програмного забезпечення до потреб клієнта;

індивідуальна робота над потребами кожного клієнта з урахуванням його індивідуальних побажань за графіком постачання;

гарантії схоронності товару клієнта, оптимального режиму зберігання і постачання.

Для клієнта створення подібного складського терміналу матиме ряд переваг:

можливість вирішення складських проблем, які існували раніше;

реальний складський бюджет та суттєва економія фінансових коштів;

перспектива і гарантія розвитку бізнесу;

можливість стати справжнім „хазяїном” справ на складі;

користування терміналом знижує витрати на перевиробництво, зберігання, втрати продажів при недовиробництві та загальні витрати на логістику.

Підприємство з огляду на фактичні показники та прогнозні оцінки експертів, що наглядно представлені на рис. 3.2, має можливість ефективно розвиватися, оскільки попит на послуги складського терміналу має тенденцію до зростання.



Рис. 3.2. Динаміка логістичного ринку у м. Києві за 2009-2010 рр. за оцінками експертів

Як видно з рис. 3.2, переважна більшість спеціалістів (68,5%) вказали на збільшення обсягу логістичного ринку від 25 до 50%.

Таким чином, трохи менше половини респондентів (43%) прогнозують збільшення обсягу ринку на 25% у 2009-2010 рр., ще 26,8% висловили думку про збільшення даного ринку на 50%. Тобто перспективи для ефективного впровадження проекту існують.

Розділ 4. Аналіз ефективності проекту

Інвестором проекту з будівництва термінального комплексу є Холдинг.

Загальна корисна площа - 30000 м² складських приміщень, з них:

5 000 м² - охолоджуваний склад (камери з постійною підтримкою температури);

3000 м² - митний ліцензійний склад;

5000 м² - спеціалізований склад під небезпечні вантажі (хімія);

15000-17000 м² - «вільний» склад/складування, комісіювання, розподіл з цього складу.

Крім того, підприємство планує у перспективі розвиток мережі регіональних розподільних складів в Україні, розвиток бізнесу в Одеському Торговельному порту (транзитні вантажі) - агентське бюро, власний рухомий склад.

Більшу частину капітальних витрат на реалізацію проекту ДП “Мілітцер і Мюнх Логістик” становить вартість будівництва (табл. 4.1). Вона має враховувати „прив'язку” об'єкта до місцевості, особливості придбання земельної ділянки, умови рельєфу, конструктивні, проектно-технологічні, архітектурно-планувальні рішення, екологічні та інші вимоги.

Таблиця 4.1

Витрати на будівництво складського терміналу ДП “Мілітцер і Мюнх Логістик”

Стаття витрат	Сума, тис. грн.
Вартість обладнання	30000
Вартість будівельних робіт	8600
Усього	38600

Можливість зниження витрат на транспортування в 5 разів неможливо не враховувати при стратегічному плануванні розвитку підприємства. Економічний ефект від переходу до нової системи поставок можна розрахувати наступним чином.

Середня ціна послуги зі складського обслуговування у розрахунку на 1 м² складської площі - 215 дол.

Частка собівартості в ціні - 85%.

Частка прибутку - 15%.

Частка витрат на транспортне обслуговування у собівартості - 18%.

Слід відповісти на питання, як зміниться частка прибутку при обслуговуванні за тою ж ціною, але при зменшенні транспортних витрат в 5 разів внаслідок вигідного місце розташування складського терміналу ДП “Мілітцер і Мюнх Логістик”.

Виконаємо відповідні розрахунки:

С1 = Ц • ЧС1, (4.1)

де Ц - середня ціна послуги зі складського обслуговування у розрахунку на 1 м² складської площі, дол.;

ЧС1 - частка собівартості в ціні, %.

Відтак, С1 = 215*85/100 = 182,75 дол.

в тому числі витрати на транспорт:

Т1 = С1 • ЧТ1, (4.2)

де Т1 - витрати на транспортне обслуговування;

С1 - собівартість послуги, дол.

ЧТ1 - частка витрат на транспортне обслуговування у собівартості, %.

Т1 = 182,75*18/100 = 32,9 дол.

При зменшенні витрат на послуги транспорту в 5 разів, останні будуть складати 6,6 дол.:

Т2 = 32,9/5 = 6,6 дол.

Тоді собівартість при зменшенні витрат на послуги транспорту в 5 разів розраховуємо за формулою:

С2 = С1 - (Т1 - Т2), (4.3)

де С2 - собівартість виробу при зменшенні витрат на транспортування у 5 разів;

Т2 - витрати на послуги транспорту при їх зменшенні у 5 разів.

У результаті розрахунків отримано собівартість у розмірі 156,45 дол.:

С2 = 182,75 - (32,9 - 6,6) = 156,45 дол.

Звичайно, зменшення розміру витрат на транспортування вплине на частку собівартості в ціні послуги складського терміналу. В цьому разі розрахунок частки собівартості послуги в її ціні проведемо за формулою:

ЧС2 = С2 / Ц*100%, (4.4)

де, ЧС2 - частка собівартості в ціні при зменшенні витрат на транспортування у 5 разів.

І отримаємо значення:

ЧС2 = 156,45 / 215*100% = 73%.

Таким чином, при зменшенні транспортних витрат у 5 разів і сталій ціні, частка собівартості послуги зменшиться від 85% до 73%. Проаналізуємо як це вплине на рівень рентабельності послуг.

Рентабельність складських послуг терміналу ДП “Мілітцер і Мюнх Логістик” розраховується за такими формулами:

R1 = (Ц - С1)/ С1*100%, (4.5)

R2 = (Ц - С2)/ С2*100%, (4.6)

де R1 - рентабельність послуг при перевезенні власним автомобільним транспортом, %;

R2 - рентабельність послуг при перевезенні транспортом замовника складських послуг, %.

Наведемо розрахунки:

R1 = (215 - 182,75)/ 182,75 * 100% = 17,64%,

R2 = (215 - 156,45)/ 156,45* 100% = 37,16%.

Зведемо дані у табл. 4.2.

Таблиця 4.2

Порівняльна характеристика рівнів рентабельності послуги

Рентабельність послуги, %
середньогалузеве значення	при перевезеннях власним автомобільним транспортом	при перевезенні транспортом замовника складських послуг
12,8	17,64	37,16

При розрахунках визначаємо, що в абсолютному відношенні рівень рентабельності при перевезеннях власним автомобільним транспортом зросте на 4,84%, а при перевезеннях транспортом замовника складських послуг - на 24,36%.

Такий розрахунок було проведено за формулами:

? R = R2 - R1, (4.7)

R' = R2 / R1, (4.8)

? R - зміна рентабельності в абсолютному вираженні, %,

R' - зміна рентабельності у відносному вираженні, %.

? R = 37,16% - 17,64% = 19,52%,

R' = 37,16% / 17,64% = 2,1.

Отже, при переході від перевезень власним автотранспортом до перевезень транспортом замовника до складського терміналу частка прибутку зростає від 15% до 27%, що значно перевищує середньогалузеву рентабельність і забезпечує важливу конкурентну перевагу.

На основі аналітичної оцінки вихідних показників і економічних розрахунків визначимо доцільність реалізації одного з проектів.

Перший варіант інвестування - залучений. Загальну сума інвестицій згідно з табл. 4.3 вносять на початку першого року інвестиційного проекту. Інвестиційний проект розрахований на 10 років. Підприємство повинно повертати інвестиції, починаючи з 3 року.

Таблиця 4.3

Вихідні дані для розрахунку ефективності інвестиційних проектів

Показник	Значення
Сума інвестицій, тис. грн.	38600
Зниження собівартості після впровадження проекту, %	0,5
Відсоток за кредит, %	18

У зв'язку зі збільшенням обсягу наданих послуг на 1% щорічно, внаслідок збільшення попиту та введення автоматизованого обліку складських процесів враховується зниження собівартості послуг на другому році інвестування.

Другий варіант інвестування - чистий прибуток підприємства. Частина грошей, що не вистачає до необхідної суми, позичається. Але відсоток, під який береться додаткова сума, приймається в 1,2 рази більшим, ніж в першому варіанті, оскільки чим менша сума інвестування, тим більше відсоток на капітал.

Визначення ефективності інвестиційних рішень проводиться шляхом приведення загальних величин капіталу і грошового потоку до теперішньої чи майбутньої вартості шляхом дисконтування за допомогою економічних показників ефективності інвестицій.

Допоміжні дані для розрахунків і показники ефективності проекту наведені у додатках 9 - 10 .

Обґрунтування кращого варіанта інвестицій здійснюється за наступними показниками: чистий дисконтний прибуток - термін окупності та внутрішня ставка рентабельності.

Чистий дисконтний прибуток визначається за формулою:

ЧДП = (4.9)

де ЧДП - чистий дисконтний прибуток, грн.;

ВВ - валова виручка від надання послуг, грн.;

В - витрати, грн.;

t - шаг (рік) розрахунку;

r - норма дисконту, %;

1/(1+r)^t - коефіцієнт дисконтування;

N - горизонт розрахунку. Дорівнює 10 рокам.

Під час розрахунку ЧДП від валової виручки за відповідний рік вираховуються витрати на обслуговування та витрати по оплаті відсотків за кредит.

Результати розрахунків по виплаті боргу та відсотків за кредит наведемо за формою, наведені у додатках 11 - 12. Отримані дані дають підстави стверджувати, що обидва варіанти є прийнятними для реалізації, оскільки за результатами їх реалізації підприємство отримує прибуток, водночас другий варіант дозволяє підприємству генерувати більший рівень прибутку, який складає 53623,4 тис. грн.

Розрахунок чистого дисконтного прибутку виконаємо в табличній формі за ставками 5, 12, 20 відсотків для першого варіанту (результати подані у додатках 13 - 15) і для другого варіанту (додатки 16 - 19).

Графа вигоди складається з щорічного чистого прибутку та амортизаційних відрахувань (S_ам).

Графа витрати складається з поточної собівартості послуг та загальної суми повернення кредиту.

Строк окупності - мінімальний часовий інтервал від початку життєвого циклу інвестиційного проекту, за межами якого ЧДП стає і продовжує залишатися позитивним.

Термін окупності визначається за формулою:

Т_ок = (4.10)

Внутрішня норма рентабельності (r_вир) дає відповідь на питання, яка гранично допустима ставка відсотку на капітал забезпечує життєздатність проекту. Якщо розрахункове значення ВНР більше відсоткової ставки за позичальники інвестиціями у проект, то проект визначають доцільним і навпаки.

У даному випадку термін окупності проекту не перевищує 3 роки при його реалізації із використанням залучених коштів. Індекс доходності складає 13,04%, що вказує на перспективність реалізації проекту.

Головні потенційні ризики, які можуть виникнути у процесі здійснення проекту, можна поділити на наступні категорії:

політичні ризики;

фінансові ризики;

валютні ризики;

технічні і виробничі ризики.

Політична ситуація в Україні досить стабільна - немає підстав для етнічних конфліктів або територіальних суперечок. З іншого боку, втручання різних гілок влади в розвиток ринку можуть негативно вплинути на діяльність підприємства.

Фінансові ризики:

зміни вартості проекту через зростання цін або непередбачені витрати враховуються за допомогою постійного уточнення вартості проекту;

ризик підвищення вартості проекту внаслідок змін у національному податковому або іншому законодавстві усувається завдяки створенню фонду непередбачуваних витрат, отриманню пільг з реалізації проекту, затримка реалізації проекту може бути викликана збільшенням періоду будівництва, недосягненням проектних потужностей. Негативний вплив даних чинників можна усунути укладанням контракту з реалізації проекту „під ключ”, створення спеціалізованого СП для управління проектом, підписання контрактів між учасниками проекту з чіткими фінансовими санкціями за порушення графіків виконання робіт і недодержання якості.

Ризик затримки повернення інвестицій можна усунути страхуванням комерційних ризиків, розробленням оптимальної схеми фінансування проекту, передоплатою поставок і робіт, що виконуються, застосуванням лізингу технологічного обладнання.

Усунення валютного ризику проекту досягається ефективним банківським обслуговуванням, що забезпечується твердою валютою виплати, отриманням гарантій для хеджування валютних ризиків.

Одним із можливих технологічних ризиків проекту є можливість затримки введення в експлуатацію нового об'єкта, що усувається способом календарного планування, чіткого управлінні реалізацією проекту.

Істотним ризиком може виявитися нестача кваліфікованого персоналу для роботи на складському терміналі. Цього ризику можна позбутися через ретельний набір кадрів та їх підготовку.

Висновки

В сучасній економічний літературі інновація визначається, як процес використання в тій чи іншій сфері суспільної діяльності (виробництві, економічних, правових і соціальних стосунках, науці, культурі, освіті тощо) результатів інтелектуальної праці, технологічних розробок, спрямованих на удосконалення соціально-економічної діяльності, тобто використання чогось нового, прогресивного, перспективного.

Результатом інноваційних процесів є нововведення, а їхнє впровадження в господарську практику визначається як нововведення, тобто з моменту прийняття до поширення новація здобуває нову якість і стає інновацією.

Як і будь-яка діяльність інновації потребують управління, яке в цілому в себе включає цілий комплекс заходів як супроводжують інноваційний процес від початкової стадії творчого замислу до маркетингового супроводження продукції на ринку. Водночас однією з найбільш важливих функцій управління інноваційною діяльністю є процес планування

Під плануванням розуміють вид управлінської діяльності (трудових процесів), який визначає перспективу і майбутній стан організації, шляхи і способи його досягнення.

План являє собою постановку точно визначеної мети і передбачення конкретних, детальних подій у досліджуваній організації і її зовнішнім середовищі. У ньому фіксуються шляхи і засоби розвитку відповідно до поставлених завдань, влаштовуються прийняті управлінські рішення. Його головна відмінна риса -- визначеність і директивність завдань. Таким чином, у плані передбачення одержує найбільшу конкретність і визначеність. План визначає те, що повинно відбутися з волі людини в обговорений час.

Об'єктом дослідження було обрано компанію ДП “Мілітцер і Мюнх Логістик”, що працює на ринку логістичних послуг України з 2004 р.

Завдяки іноземним інвестиціям підприємство має можливість проводити інноваційну діяльність, яка в першу чергу, полягає у відкритті та технічному обладнанні нових складських приміщень, оснащенню їх сучасними засобами та ІТ-технологіями для забезпечення конкурентоспроможності підприємства на ринку логістичних послуг.

У 2008 р. порівняно з 2007 р. спостерігається збільшення частки оборотних виробничих фондів у обігових коштах підприємства на 0,02 пункти, частки основних засобів в активах - на 0,27 пункти, зменшення коефіцієнта зносу основних засобів на 0,02 пункти,коефіцієнта оновлення основних засобів - на 0,08 пункти та коефіцієнта мобільності активів - на 0,33 пункти.

У 2008 р. порівняно з 2007 р. коефіцієнт поточної ліквідності зменшився на 0,12 пункти, коефіцієнт швидкої ліквідності - на 0,14 пункти, коефіцієнт абсолютної ліквідності - на 0,98 пункти, співвідношення короткострокової дебіторської та кредиторської заборгованості зросло на 9,4 пункти, що в цілому свідчить про високу ліквідність активів підприємства, незважаючи на зменшення розрахункових значень показників.

Розрахункові дані вказують на перехід ДП “Мілітцер і Мюнх Логістик” у 2008 р. від абсолютно стійкого фінансового стану до нормального. У 2008 р. порівняно з 2007 р. обсяг власних обігових коштів ДП “Мілітцер і Мюнх Логістик” зменшився на 44,5 тис. грн., або на 160,65%. Коефіцієнт забезпечення оборотних активів власними коштами зменшився на 0,34 пункти, маневреність робочого капіталу зросла на 0,1 пункти, маневреність власних обігових коштів зменшилась на 3,35 пункти, коефіцієнт забезпечення власними обіговими коштами запасів - на 6,22 пункти, коефіцієнт покриття запасів зріс на 28,7 пункти, коефіцієнт автономії - на 0,1 пункти, коефіцієнт фінансової залежності зменшився на 0,16 пункти, коефіцієнт маневреності власного капіталу - на 0,12 пункти, коефіцієнт концентрації позикового капіталу - на 0,1 пункти, коефіцієнт фінансування зріс на 2,81 пункти, показник фінансового левериджу - на 0,04 пункти, а коефіцієнт фінансової стійкості - на 0,14 пункти. Відтак, фінансова стійкість підприємства протягом досліджуваного періоду дещо підвищилась, що є позитивним у діяльності підприємства.

Рентабельність активів за прибутком від звичайної діяльності та рентабельність активів за чистим прибутком у 2008 р. порівняно з 2007 р. зменшилась на 23%, рентабельність власного капіталу - на 38%, рентабельність реалізованої продукції за прибутком від операційної та рентабельність реалізованої продукції за чистим прибутком діяльності - на 2%.

На сьогоднішній день аналіз ринку виявляє великий попит на складські логістичні послуги. Окрім того, для подальшого розвитку підприємства необхідним є зростання вантажообігу. Сучасний розвиток економіки вимагає також нових підходів в області управління процесами доставки, а саме вимагає комплексного логістичного підходу. На даному етапі розробляється проект налагодження лінії збірних вантажів в Україну с терміналів в Польщі. При цьому використовується широка мережа складів в Польщі та Німеччині.

Мета 2010 р. полягає у функціонуванні комплексного надання транспортно-експедиційних послуг в Україні, включаючи послуги основного складу та мережі розподільчих складів в регіонах.

У найближчій перспективі підприємство планує налагодити роботу складського терміналу. У даному випадку термін окупності проекту не перевищує 3 роки при його реалізації із використанням залучених коштів. Індекс доходності складає 13,04%, що вказує на перспективність реалізації проекту.

Список використаних джерел

Законодавство України у сфері інноваційної діяльності: Зб. законодавчих актів. За станом на 1 березня 2007 року./ Верховна Рада України / Г.О. Андрощук, М.В. Гаман. -- К.: Парламентське видавництво, 2007. -- 134 с.

Александрова В.П., Щедріна Т.І. Законодавча база і розвиток інноваційної сфери // Проблеми науки.- 2007.- № 12.- C.40-47.

Андрощук Г.А. Стимулирование инновационной деятельности в Украине: финансово - кредитный механизм // Проблеми науки.- 2007.- № 3.- C.22-28.

Антонюк Л. Л., Поручник А. М., Савчук В. С. Інновації: теорія, механізм розробки та комерціалізації. -- К.: КНЕУ, 2007. -- 394 с.

Балабанова Н. В. Суспільство знань та інновацій: шлях до майбутнього України. -- К.: Арістей, 2007. -- 104 с.

Бойко И. Перспективы инновационного развития восточно-европейских стран // Экономист.- 2007.- № 2.- C.78-83.

Бут А.П. Особливості взаємозв`язку інноваційної моделі економіки та банківських інститутів у сучасних умовах // Формування ринкових відносин в Україні. - 2008.- № 11.- C.23-27.

Валюх А. М. Стратегія регіонального розвитку інноваційної діяльності (організація та управління). -- Рівне: УДУВГП, 2006. -- 174 с.

Василенко В. О., Шматько В. Г. Інноваційний менеджмент. -- К.: ЦУЛ, 2006. -- 439 с.

Верба А.А., Новікова І.В. Методичні рекомендації з оцінки інноваційного потенціалу підприємства // Проблеми науки.- 2006.- № 3.- C.22-32.

Волков О. І., Денисенко М. П., Гречан А. П. Економіка й організація інноваційної діяльності. -- К., 2007. -- 423 с.

Гайдамака О. М., Жучок Т. М. Інноваційний менеджмент. -- Луганськ: Альма-матер, 2007. -- 184 с.

Гаман М. Основні тенденції розвитку інноваційної діяльності в умовах становлення постіндустріальної економіки // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України.- 2007.- № 1.- C.158-164.

Горбась І.М. Інноваційна складова соціально-економічного розвитку країни // Формування ринкових відносин в Україні.- 2007.- № 12.- C.59-62.

Гриньова В. М., Власенко В. В. Організаційні проблеми інноваційної діяльності на підприємствах. -- Х.: ВД "ІНЖЕК", 2007. -- 200 с.

Гур'єва І.М. Інноваційна діяльність в Україні: бути чи не бути? // Фінансовий контроль.- 2007.- № 4.- C.11-16.

Зянько В. В. Інноваційне підприємництво в Україні: проблеми становлення і розвитку. -- Вінниця: УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2007. -- 262 с.

Йохна М. А., Стадник В. В. Економіка і організація інноваційної діяльності. -- К.: Видавничий центр "Академія", 2007. -- 400 с.

Ковальчук В. М. Структурна перебудова національної економіки в контексті інноваційного розвитку. -- К., 2007. -- 240 с.

Краснокутська Н. В., Гарбуз С. В. Інноваційний менеджмент.-- К.: КНЕУ, 2007. -- 276 с.

Кузнєцова А. Я. Фінансування інвестиційно-інноваційної діяльності. -- Л.: ЛБІ НБУ, 2007. -- 319 с.

Лебедєва І. Б., Касьянова Л. П., Новак О. В. Інноваційний менеджмент. -- Алчевськ: ДГМІ, 2006. -- 206 с.

Марцин В.С. Економічне регулювання інноваційної діяльності // Фінанси України.- 2007.- № 5.- C.44-54.

Павленко І. А. Економіка та організація інноваційної діяльності. -- К.: КНЕУ, 2007. -- 202 с.

Симсон О. Некоторые аспекты государственного финансирования инновационной деятельности // Підприємництво, господарство і право.- 2008.- № 2.- C.145-150.

Солотва В. Зовнішні джерела фінансування інноваційної діяльності українських підприємств // Бухгалтерський облік і аудит.- 2008.- № 11.- C.42-47.

Стадник В. В., Йохна М. А. Інноваційний менеджмент. -- К.: Академвидав, 2008. -- 464 с.

Сухоруков А. І. Економіка та організація інноваційної діяльності. -- К., 2007. -- 184 с.

Ухваткін Д.П. Теорія регулювання та основні поняття інноваційної діяльності // Формування ринкових відносин в Україні.- 2008.- № 1.- C.49-53.

Федулова Л. І., Александрова В. П., Бажал Ю. М. Інноваційний розвиток економіки: модель, система управління, державна політика. -- К.: Основа, 2007. - 550 с.

Фокіна С. Є. Інноваційна діяльність в Україні. -- Чернівці: Букрек, 2006. -- 180 с.

Харів П. С. Інноваційна діяльність підприємства та економічна оцінка інноваційних процесів. -- Т.: Економічна думка, 2006. -- 323с.

Цигилик І. І., Кропельницька С. О., Мозіль О. І. Економіка й організація інноваційної діяльності. -- К.: Центр навчальної літератури, 2007. -- 127 с.

Шкільнюк О.М. Інновації, їх суть та значення для економічного розвитку держави // Формування ринкових відносин в Україні.- 2007.- № 11.- C.43-48.

Яковлєв А. І. Управління інвестиційною та інноваційною діяльністю на основі проектного аналізу. -- К.: УАДУ, 2008. -- 118 с.

Якубовський М.М., Гнепа Ю.М. Основні завдання та етапи структурно-інноваційного розвитку промисловості // Формування ринкових відносин в Україні.- 2007.- № 12.- C.77-80.

Додаток 1

Чинники інноваційної діяльності

Группа чинників	Стримуючі чинники	Стимулюючі чинники
Техніко-економічні	Відсутність джерел фінансування, слабкість матеріально-технічної та наукової бази; домінування інтересів існуючого виробництва; високий економічний ризик; відсутність попиту на продукцію, відсутність інформації про ринки, ускладнення та дороговизна науково-дослідних розробок; низький науково-інноваційний потенціал підприємств	Наявність резерву фінансових та матеріально-технічних заходів, наявність необхідної господарської та науково-технічної інфраструктури, розвиток конкуренції та скорочення тривалості життєвого циклу наукоємних товарів, збереження науково-технічного потенціалу та державна підтримка інноваційної діяльності
Організаційно-управлінські	Сталі організаційні структури, надмірна централізація, консервативність ієрархічних принципів будови організації, перевага вертикальних потоків інформації; установча замкненість, труднощі в міжгалузевих взаємодіях; орієнтація на усталені ринки; орієнтація на короткострокову окупність; відсутність науково-інноваційних організаційних структур, недостатність міжнародного співробітництва	Гнучкість організаційних структур, демократичний стиль управління, перевага горизонтальних потоків інформації, індикативність планування, припущення коригувань, децентралізація, автономія, формування цільових проблемних груп, міжнародна науково-технічна кооперація, створення інноваційної інфраструктури
Юридичні	Недосконалість законодавчої бази з питань інноваційної діяльності, охорони інтелектуальної власності	Законодавчі заходи (пільги, закони), що заохочують інноваційну діяльність
Соціально-психологічні	Опір змінам, які можуть викликати так наслідки, як зміна статусу, необхідність нової діяльності, зміна стереотипів поведінки, існуючих традицій, страх невизначеності, страх відповідальності за помилку, супротив усьому новому, відплив наукових кадрів	Сприйнятливість до змін, нововведень, моральна винагорода, розвиток умов творчої праці, матеріальні стимули.

Додаток 2

Порівняльна характеристика стратегічного, поточного й оперативного планування

Ознаки	Види планування
	Стратегічне	Поточне (річне)	Оперативне
1. Рівень ієрархії	Переважно вищий рівень менеджменту	Переважно середній рівень менеджменту	Переважно нижчий рівень менеджменту
2. Невизначеність	Висока	Середня	Низька
3 . Вид проблем	Переважно неструктуровані і слабо виражені кількісно	Переважно структуровані і виражені як якісно, так і кількісно	Добре структуровані і виражені кількісно
4. Горизонт часу	Акцент на довготривалий і частково на середньотривалий	Акцент на середньотривалий	Акцент на короткотривалий
5. Потреби в інформації	Переважно зовнішні і частково внутрішні	Переважно внутрішні і частково зовнішні	Тільки внутрішні
6. Альтернативи	Спектр широкий	Спектр звужений	Спектр обмежений
7. Об'єм	Концентрація на проблеми фірми і підрозділи	Охоплює фірму і всі її підрозділи	Охоплює всіх учасників виробництва
8. Ступінь деталізації	Збільшена розробка	Конкретизація	Скрупульозна детальна розробка

Додаток 3

Інноваційне планування в системі планів фірми А -- довгострокове інвестування; Б -- короткострокове інвестування

46

Додаток 4

Зміст процесу планування інновацій і його виконання

46

Додаток 5

Динаміка майна та його джерел ДП “Мілітцер і Мюнх Логістик”

тис. грн.

Показник	На 01.01.2008	На 01.01.2009	Відхи-лення (+,-)	Темп приросту, %
Разом майна	363,9	1229,4	865,5	237,84
1. Необоротні активи	246,3	1066,9	820,6	333,17
2. Оборотні активи	117,6	162,5	44,9	38,18
2.1. Запаси	0	2,7	2,7	0
2.2. Дебіторська заборгованість	28,4	155,8	127,4	448,59
2.3. Грошові кошти та їх еквіваленти	89,2	2,1	-87,1	-97,65
2.4. Інші оборотні активи	0	0,9	0,9	0
2.5. Витрати майбутніх періодів	0	1,0	1	0
Разом джерел майна	363,9	1229,4	865,5	237,84
1. Власний капітал	274,0	1050,0	776	283,21
1.1. Статутний капітал	262,8	1036,8	774	294,52
1.2. Нерозподілений прибуток	11,2	13,3	2,1	18,75
2. Довгострокові зобов'язання	0	43,4	43,4	0
3. Поточні зобов'язання	89,9	136,0	46,1	51,28

Додаток 6

Динаміка структури майна та його джерел ДП “Мілітцер і Мюнх Логістик”

Показник	% структури на 01.01.2008	% структури на 01.01.2009	Відхи-лення (+,-)
Разом майна	100,0	100,0	0
1. Необоротні активи	67,68	86,78	19,10
2. Оборотні активи	32,32	13,22	-19,10
2.1. Запаси	0	0,22	0,22
2.2. Дебіторська заборгованість	7,80	12,67	4,87
2.3. Грошові кошти та їх еквіваленти	24,51	0,17	-24,34
2.4. Інші оборотні активи	0	0,07	0,07
2.5. Витрати майбутніх періодів	0	0,08	0,08
Разом джерел майна	100,0	100,0	0
1. Власний капітал	75,30	85,41	10,11
1.1. Статутний капітал	72,22	84,33	12,11
1.2. Нерозподілений прибуток	3,08	1,08	-2,0
2. Довгострокові зобов'язання	0	3,53	3,53
3. Поточні зобов'язання	24,70	11,06	-13,64

Додаток 7

Динаміка фінансово-господарських результатів діяльності ДП “Мілітцер і Мюнх Логістик” тис. грн.

Показник	2007 рік	2008 рік	Відхи-лення (+,-)	Темп приросту, %
1	2	3	4	5
Дохід (виручка) вiд реалізації продукції (товарiв, робiт, послуг)	722,3	1863,1	1140,8	157,94
Непрямі податки та інші вирахування з доходу	30,8	206,3	175,5	569,81
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	691,5	1656,8	965,3	139,60
Інші операційні доходи	650,1	0	-650,1	-100,0
Інші звичайні доходи	0,1	0	-0,1	-100,0
Разом чисті доходи	1341,7	1656,8	315,1	23,49
Матеріальні затрати	0	18,6	18,6	0
Витрати на оплату праці	172,1	346,3	174,2	101,22
Відрахування на соціальні заходи	61,5	125,1	63,6	103,41
Амортизація	6,8	69,9	63,1	927,94
Інші операційні витрати	1090,1	1094,1	4	0,37
Податок на прибуток	0	0,7	0,7	0
Разом витрати	1330,5	1654,7	324,2	24,37
Чистий прибуток (збиток)	11,2	2,1	-9,1	-81,25

Додаток 8

Динаміка брутто-доходів ДП “Мілітцер і Мюнх Логістик”

Показник	2008 рік	2009 рік	2010 рік
Складські послуги
Кількість палета/ місць	10 000	15 000	35 000
Наповненість складу (%)	100%	100%	100%
Обробка вантажів (європал. за місяць)	10 000	18 750	52 500
Ротація зберігання	1,000	1,250	1,500
Розподіл вантажів (європал. за місяць)	300	600	1000
Загальний розподіл (європал. за місяць)	15 000	28 875	67 250
Брутто-дохід (євро/місяць)
Зберігання (6 євро в місяць європалета)	60 000	90 000	210 000
Вантажні роботи (7 євро/європал.)	70 000	131 250	367 500
Інші послуги (1 євро /європалета)	10 000	18 750	52 500
Разом брутто-дохід	140 000	240 000	420210

Додаток 9

Коефіцієнт дисконтування

Роки	Ставка відсотку
	5	12	20
2008	0,952	0,893	0,833
2009	0,907	0,797	0,694
2010	0,864	0,712	0,579
2011	0,823	0,636	0,482
2012	0,784	0,567	0,402
2013	0,746	0,507	0,335
2014	0,711	0,452	0,279
2015	0,677	0,404	0,233
2016	0,645	0,361	0,194
2017	0,614	0,322	0,162

Додаток 10

Показники ефективності діяльності підприємства

Показник	Рік здійснення інвестиційного проекту
	2008	2009	2010	2011	2012	2013	2014	2015	2016	2017
Обсяг наданих послуг	242400	242400	242400	242400	242400	242400	242400	242400	242400	242400
Ціна 1 одиниці продукції	168,25	168,25	168,25	168,25	168,25	168,25	168,25	168,25	168,25	168,25
Виручка від продажу продукції	40783800	40783800	40783800	40783800	40783800	40783800	40783800	40783800	40783800	40783800
Поточні витрати	31059643	30904344,79	30904344,79	30904344,79	30904344,79	30904344,79	30904344,79	30904344,79	30904344,79	30904344,79
Валовий прибуток	9724157	10034753,43	10034753,43	10034753,43	10034753,43	10034753,43	10034753,43	10034753,43	10034753,43	10034753,43
Амортизація	437,25	437,25	437,25	437,25	437,25	437,25	437,25	437,25	437,25	437,25
Теперішня вартість грошового потоку	40784237,25	40784237,25	40784237,25	40784237,25	40784237,25	40784237,25	40784237,25	40784237,25	40784237,25	40784237,25

Додаток 11

Розрахунок по виплаті боргу та відсотків за кредит за першим варіантом

Рік	Залишок кредиту	Надходження	Відсоток	Загальна сума
2008	38600000	-	6948000	6948000
2009	38600000	-	6948000	6948000
2010	31652000	155298,21	5697360	5852658,21
2011	31496701,79	155298,21	5669406,32	5824704,53
2012	31341403,58	155298,21	5641452,64	5796650,85
2013	31186105,37	155298,21	5613498,97	5768797,18
2014	31030807,16	155298,21	5585545,29	5740843,50
2015	30875508,95	155298,21	5557591,61	5712889,82
2016	155298,21	155298,21	27953,68	183251,89
2017	-	155298,21	-	155298,21
Разом	-	-	-	48931094,19

Додаток 12

Розрахунок по виплаті боргу та відсотків за кредит за другим варіантом

Рік	Залишок кредиту	Надходження	Відсоток	Загальна сума
2008	36497422,54	-	7883443,27	7883443,27
2009	36497422,54	-	7883443,27	7883443,27
2010	28613979,27	155298,21	6180619,52	6335917,73
2011	28458681,06	155298,21	6147075,11	6302373,32
2012	28303382,85	155298,21	6113530,70	6268828,91
2013	28148084,64	155298,21	6079986,28	6235284,49
2014	27992786,43	155298,21	6046441,87	6201740,08
2015	27837488,22	155298,21	6012897,46	6168195,67
2016	155298,21	155298,21	33544,41	188842,62
2017	-	155298,21	-	155298,21
Разом	-	-	-	53623367,57

Додаток 13

Розрахунок чистого дисконтного прибутку при ставці 5% для першого варіанту

Роки	Номінальні потоки	Коефіцієнт дисконтування	Дисконтні потоки
	Вигоди	Витрати	Чисті вигоди		Дисконтні вигоди	Дисконтні витрати	Чисті дисконт-ні вигоди
1	2	3	4	5	6	7	8
2008	40784237,25	38007643	2776594,25	0,952	38826593,86	36183276,14	2643317,73
2009	40784237,25	37852344,79	2931892,46	0,907	36991303,19	34332076,72	2659226,46
2010	40784237,25	36757003	4027234,25	0,864	35237580,98	31758050,59	3479530,39
2011	40784237,25	36729049,32	4055187,93	0,823	33565427,26	30228007,59	3337419,67
2012	40784237,25	36700995,64	4083241,61	0,784	31974842,00	28773580,58	3201461,42
2013	40784237,25	36673141,97	4111095,28	0,746	30425040,99	27358163,91	3066877,08
2014	40784237,25	36645188,29	4139048,96	0,711	28997592,68	26054728,87	2942863,81
2015	40784237,25	36617234,61	4167002,64	0,677	27610928,62	24789867,83	2821060,79
2016	40784237,25	31087596,68	9696640,57	0,645	26305833,03	20071499,86	6254333,17
2017	40784237,25	31059643	9724594,25	0,614	25041521,67	19070620,80	5970900,87
Разом	407842372,5	358129840,3	49712532,2	-	314976664,28	278599872,89	36376791,39

Додаток 14

Розрахунок чистого дисконтного прибутку при ставці 12% для першого варіанту

Роки	Номінальні потоки	Коефіцієнт дисконту-вання	Дисконтні потоки
	Вигоди	Витрати	Чисті вигоди		Дисконтні вигоди	Дисконтні витрати	Чисті дисконтні вигоди
2008	40784237,25	38007643	2776594,25	0,893	36420323,86	33940825,2	2479498,665
2009	40784237,25	37852344,79	2931892,46	0,797	32505037,09	30168318,8	2336718,291
2010	40784237,25	36757003	4027234,25	0,712	29038376,92	26170986,14	2867390,786
2011	40784237,25	36729049,32	4055187,93	0,636	25938774,89	23359675,37	2579099,523
2012	40784237,25	36700995,64	4083241,61	0,567	23124662,52	20809464,53	2315197,993
2013	40784237,25	36673141,97	4111095,28	0,507	20677608,29	18593282,98	2084325,307
2014	40784237,25	36645188,29	4139048,96	0,452	18434475,24	16563625,11	1870850,13
2015	40784237,25	36617234,61	4167002,64	0,404	16476831,85	14793362,78	1683469,067
2016	40784237,25	31087596,68	9696640,57	0,361	14723109,65	11222622,4	3500487,246
2017	40784237,25	31059643	9724594,25	0,322	13132524,39	10001205,05	3131319,349
Разом	40784237,25	358129840,3	-317345603,1	-	230471724,7	205623368,3	24848356,36

Додаток 15

Розрахунок чистого дисконтного прибутку при ставці 20% для першого варіанту

Роки	Номінальні потоки	Коефіцієнт дисконту-вання	Дисконтні потоки
	Вигоди	Витрати	Чисті вигоди		Дисконтні вигоди	Дисконтні витрати	Чисті дисконтні вигоди
2008	40784237,25	38007643	2776594,25	0,833	33973269,63	31660366,62	2312903,01
2009	40784237,25	37852344,79	2931892,46	0,694	28304260,65	26269527,28	2034733,367
2010	40784237,25	36757003	4027234,25	0,579	23614073,37	21282304,74	2331768,631
2011	40784237,25	36729049,32	4055187,93	0,482	19658002,35	17703401,77	1954600,582
2012	40784237,25	36700995,64	4083241,61	0,402	16395263,37	14753800,25	1641463,127
2013	40784237,25	36673141,97	4111095,28	0,335	13662719,48	12285502,56	1377216,919
2014	40784237,25	36645188,29	4139048,96	0,279	11378802,19	10224007,53	1154794,66
2015	40784237,25	36617234,61	4167002,64	0,233	9502727,279	8531815,664	970911,6151
2016	40784237,25	31087596,68	9696640,57	0,194	7912142,027	6030993,756	1881148,271
2017	40784237,25	31059643	9724594,25	0,162	6607046,435	5031662,166	1575384,269
Разом	40784237,25	358129840,3	-317345603,1	-	171008306,8	153773382,3	17234924,45

Додаток 16

Розрахунок чистого дисконтного прибутку при ставці 5% для другого варіанту

Роки	Номінальні потоки	Коефіцієнт дисконту-вання	Дисконтні потоки
	Вигоди	Витрати	Чисті вигоди		Дисконтні вигоди	Дисконтні витрати	Чисті дисконтні вигоди
2008	40784237,25	38943086,27	1841150,98	0,952	38826593,86	37073818,13	1752775,733
2009	40784237,25	38787788,06	1996449,19	0,907	36991303,19	35180523,77	1810779,415
2010	40784237,25	37240262,52	3543974,73	0,864	35237580,98	32175586,82	3061994,167
2011	40784237,25	37206718,11	3577519,14	0,823	33565427,26	30621129	2944298,252
2012	40784237,25	37173173,7	3611063,55	0,784	31974842	29143768,18	2831073,823
2013	40784237,25	37139629,28	3644607,97	0,746	30425040,99	27706163,44	2718877,546
2014	40784237,25	37106084,87	3678152,38	0,711	28997592,68	26382426,34	2615166,342
2015	40784237,25	37072540,46	3711696,79	0,677	27610928,62	25098109,89	2512818,727
2016	40784237,25	31093187,41	9691049,84	0,645	26305833,03	20075105,88	6250727,147
2017	40784237,25	31059643	9724594,25	0,614	25041521,67	19070620,8	5970900,87
Разом	40784237,25	362822113,7	-322037876,4	-	314976664,3	282507252,3	32469412,02

Додаток 17

Розрахунок чистого дисконтного прибутку при ставці 12% для другого варіанту

Роки	Номінальні потоки	Коефіцієнт дисконту-вання	Дисконтні потоки
	Вигоди	Витрати	Чисті вигоди		Дисконтні вигоди	Дисконтні витрати	Чисті дисконтні вигоди
2008	40784237,25	38943086,27	1841150,98	0,893	36420323,86	34776176,04	1644147,825
2009	40784237,25	38787788,06	1996449,19	0,797	32505037,09	30913867,08	1591170,004
2010	40784237,25	37240262,52	3543974,73	0,712	29038376,92	26515066,91	2523310,008
2011	40784237,25	37206718,11	3577519,14	0,636	25938774,89	23663472,72	2275302,173
2012	40784237,25	37173173,7	3611063,55	0,567	23124662,52	21077189,49	2047473,033
2013	40784237,25	37139629,28	3644607,97	0,507	20677608,29	18829792,04	1847816,241
2014	40784237,25	37106084,87	3678152,38	0,452	18434475,24	16771950,36	1662524,876
2015	40784237,25	37072540,46	3711696,79	0,404	16476831,85	14977306,35	1499525,503
2016	40784237,25	31093187,41	9691049,84	0,361	14723109,65	11224640,66	3498468,992
2017	40784237,25	31059643	9724594,25	0,322	13132524,39	10001205,05	3131319,349
Разом	40784237,25	362822113,7	-322037876,4	-	230471724,7	208750666,7	21721058

Додаток 18

Розрахунок чистого дисконтного прибутку при ставці 20% для першого варіанту

Роки	Номінальні потоки	Коефіцієнт дисконту-вання	Дисконтні потоки
	Вигоди	Витрати	Чисті вигоди		Дисконтні вигоди	Дисконтні витрати	Чисті дисконтні вигоди
2008	40784237,25	38943086,27	1841150,98	0,833	33973269,63	32439590,86	1533678,766
2009	40784237,25	38787788,06	1996449,19	0,694	28304260,65	26918724,91	1385535,738
2010	40784237,25	37240262,52	3543974,73	0,579	23614073,37	21562112	2051961,369
2011	40784237,25	37206718,11	3577519,14	0,482	19658002,35	17933638,13	1724364,225
2012	40784237,25	37173173,7	3611063,55	0,402	16395263,37	14943615,83	1451647,547
2013	40784237,25	37139629,28	3644607,97	0,335	13662719,48	12441775,81	1220943,67
2014	40784237,25	37106084,87	3678152,38	0,279	11378802,19	10352597,68	1026204,514
2015	40784237,25	37072540,46	3711696,79	0,233	9502727,279	8637901,927	864825,3521
2016	40784237,25	31093187,41	9691049,84	0,194	7912142,027	6032078,358	1880063,669
2017	40784237,25	31059643	9724594,25	0,162	6607046,435	5031662,166	1575384,269
Разом	40784237,25	362822113,7	-322037876,4	-	171008306,8	156293697,7	14714609,12