Фінансовий стан підприємства в короткостроковий період оцінюється показниками ліквідності і платоспроможності, що характеризують можливість своєчасного і повного добутку розрахунків по короткострокових зобов'язаннях з контрагентами.

Аналіз ліквідності полягає в порівнянні засобів по активу, згрупованих за ступеню їх ліквідності, із зобов'язаннями по пасиву, згрупованих по термінах їх погашення і розміщеними в порядку зростання термінів.

Всі активи підприємства залежно від ступеня ліквідності можна умовно розділити на наступні групи.

1. Найбільш ліквідні активи (Л1) - суми після всіх статей засобів, які можуть бути використані для виконання поточних розрахунків негайно. У цю групу включають також короткострокові фінансові вкладення (цінні папери).

(2.1)

2. Активи, що швидко реалізуються (Л2) - активи, для обернення яких в грошову форму потрібний триваліший час. У цю групу можна включити готову продукцію, дебіторську заборгованість, векселі отримані, інші оборотні активи.

(2.2)

3. Активи, що повільно реалізуються (Л3) - найменш ліквідні активи: запаси, дебіторська заборгованість (платежі які очікуються більш ніж через 12 місяців після звітної дати), незавершене виробництво.

(2.3)

4. Активи, що важко реалізуються (Л4) - активи, які призначені для використання в господарській діяльності впродовж тривалого періоду часу. До цієї групи входять необоротні активи [8].

(2.4)

Пасиви балансу по ступеню зростання термінів погашення зобов'язань групуються у такий спосіб.

1. Найбільш термінові зобов'язання (П1) - кредиторська заборгованість, за товари, роботи та послуги.

(2.5)

2. Короткострокові пасиви (П2) - короткострокові кредити банків, інші позики, які підлягають погашенню впродовж 12 місяців після звітної дати.

(2.6)

3. Довгострокові пасиви (П3) - довгострокові кредити і інші довгострокові пасиви - статті 3-го розділу пасиву балансу "Довгострокові зобов'язання".

(2.7)

4. Постійні пасиви (П4) - статті 1-го розділу пасиву балансу "Власний капітал" [14].

(2.8)

Для визначення ліквідності балансу необхідно порівняти показники груп по активах та пасивах. Баланс вважається ліквідним, якщо виконуються наступні нерівнення:

Л1 П1

Л2 П2

Л3 П3

Л4 П4

Для характеристики ліквідності підприємства проведемо розрахунки груп активів та пасивів та зведено їх у таблиці (табл.2.1, 2.2, 2.3):

Таблиця 2.1

Розраховані показники ліквідності ТОВ "ДСП" за 2009 - 2010 рр.

Спостерігаємо, що як на початок так і на кінець року відбувається недостача активів, що важко реалізуються, їх не вистачає для покриття постійних пасивів. ще бачимо надлишок активів, що швидко реалізуються над короткостроковими пасивами. Але це відбулося, як видно з даних балансу, за рахунок збільшення статутного капіталу. Найбільш ліквідні активи, активи, що швидко реалізуються та активи, що поволі реалізуються є на підприємстві в достатній кількості, що є позитивною тенденцією, для ТОВ "ДСП".

Таблиця 2.2

Розраховані показники ліквідності ТОВ "ДСП" за 2010 - 2011 рр.

Аналізуючи табл. 2.2 видно, що відбувається зменшення найбільш ліквідних активів для покриття термінових зобов'язань, ще бачимо надлишок короткострокових пасивів над активами, що швидко реалізуються. Також, на кінець звітного періоду з'явився надлишок активів, що важко реалізуються над постійними пасивами. Але це відбулося, як видно з даних балансу, за рахунок зменшення залишкової вартості основних засобів. Таким чином, це не можна віднести до негативної тенденції.

Таблиця 2.3

Розраховані показники ліквідності ТОВ "ДСП" за 2011-2012 рр.

Спостерігаємо, що з початку і до кінця року відбувається збільшення найбільш термінових зобов'язань, ще бачимо надлишок активів, що швидко реалізуються над короткостроковими пасивами. Також на протязі року відбувається надлишок довгострокових пасивів над активами, що поволі реалізуються. На кінець звітного періоду бачимо недостачу активів, що важко реалізуються над постійними пасивами. Таким чином, це не можна віднести до негативної тенденції.

Отже, провівши дослідження можна, зробити висновок, що ТОВ "ДСП" є ліквідним підприємством, так як порівнявши показники груп по активах та пасивах виконуються всі нерівнення.

Одна з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства - стабільність його діяльності з позиції довгострокової перспективи. Вона пов'язана, перш за все, з фінансовою структурою підприємства, ступенем його залежності від кредиторів та дебіторів.

Розрахуємо коефіцієнти фінансової стійкості підприємства. Серед коефіцієнтів капіталізації найбільш істотними є наступні.

Коефіцієнт фінансової автономії, що характеризує частку власних коштів підприємства в загальній сумі коштів, авансованих у його діяльність. Розрахунок коефіцієнта фінансової стійкості здійснюється по формулі:

(2.9)

Коефіцієнтом, зворотним коефіцієнту фінансової автономії є коефіцієнт фінансової залежності.

Добуток цих коефіцієнтів дорівнює 1. Коефіцієнт фінансової залежності розраховується по формулі:

(2.10)

Наступний коефіцієнт, що буде використаний для визначення капіталізації підприємства - коефіцієнт фінансового ризику.

По своєму економічному значенню він поєднує в собі два попередніх коефіцієнти і показує співвідношення залучених і власних коштів. Розрахунок цього показника здійснюється по формулі:

(2.11)

Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка частина власного оборотного капіталу знаходиться в обороті, а яка капіталізована. Коефіцієнт повинний бути досить високим, щоб забезпечити гнучкість у використанні власних коштів підприємства.

Формула розрахунку цього коефіцієнта має наступний вид:

(2.12)

Далі розглянемо коефіцієнт структури покриття довгострокових вкладень показує, яка частина основних засобів і інших необоротних активів профінансована зовнішніми інвесторами.

(2.13)

Коефіцієнт довгострокового залучення позикових засобів і коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел є коефіцієнтами структури довгострокових джерел фінансування. Ці два взаємозалежних коефіцієнти показують, яким буде фінансовий стан підприємства в майбутньому, тобто, чи зміниться залежність підприємства від зовнішніх інвесторів чи ні [23, с.34].

(2.14)

Крім розглянутих основних коефіцієнтів ділової активності, часто розраховується також коефіцієнт оборотності основних засобів (чи фондовіддачу).

(2.14)

Підвищення фондовіддачі, крім збільшення обсягу реалізованої продукції, може бути досягнуте як за рахунок невисокої питомої ваги основних засобів, так і за рахунок їхній більш високого технологічного рівня. Її велич коливається в залежності від особливостей галузі і її капіталомісткості. Однак загальні закономірності тут такі: чим вище фондовіддача, тим нижче витрати.

Дані для розрахунку показників ділової активності отримують з "Звіту про фінансові результати" і "Балансу" (Додатки Д, Є, Ж, З, К, Л).

Таблиця 2.4

Аналіз фінансової стабільності підприємства

Як видно з аналізу фінансової стабільності підприємства коефіцієнт фінансової автономії зменшується, значить, стійкість, стабільність і незалежність фінансуванні підприємства зменшується.

Коефіцієнт фінансової залежності зменшується, отже частка позикових засобів у підприємства падає.

Коефіцієнт фінансового ризику збільшується, тим самим показує, що залежність підприємства від зовнішніх кредиторів і інвесторів росте.

Коефіцієнт структурного покриття довгострокових вкладень знижується, що зменшує залежність підприємства від зовнішніх інвесторів.

Про це свідчать наступні показники: коефіцієнт фінансової автономії в 2012 році збільшився на 0,1 по зрівнянню з 2010 роком, а коефіцієнт фінансового ризику впав на 0,15.

Ріст коефіцієнту маневреності свідчить про збільшення гнучкості використання власних коштів підприємства і скорочення рівня їхньої капіталізації. Його від'ємне значення, у першу чергу, пов'язано з від'ємним значенням власного оборотного капіталу.

Падіння коефіцієнта структури покриття довгострокових вкладень (на 0,01) і зростає коефіцієнта довгострокового залучення позикових засобів (на 0,01) свідчить про збільшення частки фінансування капітальних вкладень за рахунок залучених джерел, і про орієнтацію підприємства на стабілізацію фінансового стану за рахунок балансування показників фінансової залежності і фінансової автономії.

В широкому розумінні ділова активність означає всю сукупність зусиль, спрямованих на просування підприємства на ринках продукції, праці та капіталу. Ділова активність проявляється в досягненні поставлених цілей, ефективному використанні економічного потенціалу, розширенні ринків збуту.

Для оцінки рівня ділової активності використовують різні показники оборотності. Ці показники мають важливе значення для оцінки фінансового положення підприємства, оскільки швидкість обігу засобів спричиняє безпосередній вплив на платоспроможність фірми, а також може відображати підвищення виробничо-технічного потенціалу фірми [23, с.44].

За допомогою коефіцієнту оборотності активів (коефіцієнта трансформації) оцінюється ефективність використання підприємством усіх наявних ресурсів не залежно від джерел їхнього залучення. Він розраховується за формулою:

(2.15)

За коефіцієнтом оборотності дебіторської заборгованості роблять висновки у скільки разів у середньому за звітний період дебіторська заборгованість перетворилася в кошти.

(2.16)

Для аналізу оборотності дебіторської заборгованості використовується також показник тривалості обороту дебіторської заборгованості. Період оборотності дебіторської заборгованості в днях можна одержати таким чином:

. (2.17)

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості доповнює попередній коефіцієнт. Він показує, скільки оборотів необхідно підприємству для оплати наявної заборгованості.

(2.18)

Для аналізу оборотності кредиторської заборгованості використовують показник періоду обороту кредиторської заборгованості:

. (2.19)

Для характеристики ефективності керування запасами використовуються коефіцієнт оборотності.

Він розраховується за формулою:

(2.20)

Показник показує скількох оборотів за рік зробили запаси, тобто скільки разів вони перенесли свою вартість на готові вироби.

Показник тривалості обороту запасів можна розрахувати таким чином:

. (2.21)

Цей показник характеризує період, протягом якого запаси перетворюються в реалізовані товари. Чим вище коефіцієнт оборотності запасів, а отже, менше період обороту запасів, тим більш ліквідну структуру мають оборотні кошти, і тим стійкіше фінансовий стан підприємства.

Показник тривалості операційного циклу показує, скільки днів у цілому потрібно для виробництва, продажі й оплати продукції підприємства.

(2.22)

Показники оборотності оборотних коштів можуть розраховуватись по всіх оборотних коштах, що беруть участь в обороті, та за окремими їх елементами [21].

Зміну оборотності оборотних коштів виявляють через порівняння фактичних показників з плановими або показниками за попередній період. Порівнюючи показники оборотності оборотних коштів, виявляють прискорення її чи сповільнення.

(2.23)

Крім розглянутих основних коефіцієнтів ділової активності, часто розраховується також коефіцієнт оборотності основних засобів (чи фондовіддачу).

Підвищення фондовіддачі, крім збільшення обсягу реалізованої продукції, може бути досягнуте як за рахунок невисокої питомої ваги основних засобів, так і за рахунок більш високого технологічного рівня. Її величина коливається в залежності від особливостей галузі і її капіталомісткості. Однак загальні закономірності тут такі: чим вище фондовіддача, тим нижче витрати. Важливе значення при аналізі фінансово-господарської діяльності підприємства має рівень ефективності використання ресурсів підприємства [24, с.55].

(2.24)

Узагальнена інформація про показники ділової активності підприємства представлена в табл. 2.5.

Таблиця 2.5

Зведена таблиця коефіцієнтів ділової активності ТОВ "ДСП"

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості в 2010 склав 126,76 і до кінця 2012 зменшився до 76,4. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості має тенденцію зменшення, що свідчить про те, що клієнти вчасно оплачують відвантажену продукцію. Слід відмітити, що кредиторська заборгованість обертається швидше за дебіторську заборгованість. Збереження такої тенденції є негативним.

Запаси підприємства за 4,5 дня перетворюються в реалізовану продукцію. Коефіцієнт оборотності запасів складав 3,1 у 2010 році, і до кінця 2012 року збільшився до 4,5.

За підведеними розрахунками можна зробити висновок, що відбулося зменшення коефіцієнту оборотності активів з 0,94 у 2010 до 0,72 в 2012, що свідчить про зменшення ефективності використання ресурсів підприємства та є не дуже позитивним значенням. Цей коефіцієнт варіюється в залежності від галузі, відбиваючи особливості виробничого процесу. Для підприємств АПК, до якого належить аналізоване підприємство, таке його значення вважається нормальним, оскільки по своїй природі сільськогосподарське виробництво має структуру, яка залежить віл багатьох факторів в тому числі й природних, на які людство не має впливу.

Показник тривалості операційного циклу зменшився з 120 до 85, а це показує, що 85 днів у цілому потрібно на виробництво, продаж й оплату продукції підприємству.

В цілому ділову активність ТОВ можна охарактеризувати як стабільну, з незначною тенденцією до зменшення і таку, що позитивно впливає на платоспроможність підприємства.

Прибуток характеризує кінцевий результат діяльності підприємства. Його одержання є обов'язковою умовою розширеного відтворення на підприємстві, забезпечення самофінансування і зміцнення конкурентоспроможності на ринку. Абсолютна величина прибутку відображає отриманий підприємством ефект, однак не відображає рівня ефективності його господарської діяльності. Обсяг прибутку може зростати при недостатньому використанні ресурсів підприємства, недотриманні вимог режиму економії. Тому для характеристики ефективності господарської діяльності, рівня використання його ресурсів, раціональності здійснених витрат широко застосовуються відносні показники, які в економічній практиці одержали назву рентабельності [24, с.76].

Показники рентабельності - це відносні показники прибутковості, які характеризують ефективність господарювання, бо їх величина показує співвідношення ефекту з наявними чи використаними ресурсами, необхідними для отримання цього ефекту.

Основними етапами аналізу показників рентабельності є:

визначення й оцінка рівня показників, виявлення тенденцій і закономірностей зміни, оцінка виконання плану за показниками;

факторний аналіз їх зміни;

виявлення резервів (невикористаних можливостей) підвищення рентабельності, розробка пропозицій по їх мобілізації [24, с.80].

Логічну модель формування показників рентабельності підприємства можна представити на рис. 2.4

Виходячи з моделі, можна виділити наступні групи показників рентабельності:

рентабельність капіталу та його складових - до даної групи показників відносять: рентабельність активів (економічну рентабельність), загальну рентабельність (рентабельність виробничого капіталу), рентабельність власного капіталу (фінансову рентабельність) і т.п. Дані показники специфічні тим, що відповідають інтересам всіх учасників бізнесу: адміністрацію цікавить віддача всіх активів; інвесторів і кредиторів - віддача на вкладений капітал; власників - прибутковість акцій, рентабельність власного капіталу;

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.4 Логічна модель формування показників рентабельності

рентабельність видів діяльності та окремих видів продукції (окупність витрат) - до даної групи показників відносять рентабельність основної діяльності, рентабельність операційної діяльності, рентабельність інших видів звичайної діяльності, рентабельність окремих видів продукції і т. п;

рентабельність реалізації продукції, цей показник характеризує комерційну рентабельність підприємства;

рентабельність грошового потоку [26, с.32].

Показник рентабельності активів характеризує наскільки ефективне підприємство використовує свої активи для одержання прибутку, тобто який прибуток приносить кожна одиниця коштів, вкладений в активи підприємства.

Він розраховується таким чином:

(2.25)

Рентабельність власного капіталу характеризує, наскільки ефективно підприємство використовує власний капітал та розраховується за формулою:

(2.26)

Валова рентабельність продаж показує ефективність виробничої діяльності і політики ціноутворення, що проводиться на підприємстві. Вона розраховується таким чином:

(2.27)

Операційна рентабельність продаж є одним із кращих інструментів визначення операційної ефективності і показує здатність керівництва підприємства отримувати прибуток від діяльності до відрахування витрат, що не відносяться до операційної діяльності. [27, с.51]

(2.28)

При оцінки рентабельності продаж у вітчизняній практиці найчастіше використовується показник чистої рентабельності реалізованої продукції. Розрахунок цього показника здійснюється за формулою:

(2.29)

Зниження показника чистої рентабельності може свідчити або про збільшення фінансових витрат на виробництво і реалізацію продукції, або про збільшення суми сплачених податкових платежів [27, с.59].

Таблиця 2.6

Розрахунок коефіцієнтів рентабельності ТОВ "ДСП" (у %)

З проведених розрахунків можна зробити висновок, що значна зміна показників відбулася в 2-ій половині 2010 року, майже в 3 рази показники збільшилися, що позитивно вплинуло на подальший розвиток фінансового стану підприємства.

Усі показники рентабельності підприємства зросли, що свідчить про змінну фінансової направленості підприємства в кращу сторону. Взагалі, підприємство являється рентабельним, що свідчить про ефективну політику ціноутворення.

Відповідно до ЗУ "Про відновлення платоспроможності чи боржника визнанні його банкрутом" під банкрутством розуміють визнану судом нездатність боржника відновити свою платоспроможність і задовольнити визнані судом вимоги кредиторів тільки за допомогою застосування ліквідаційної процедури.

Діагностика банкрутства являє собою систему цільового фінансового аналізу, спрямованого на виявлення параметрів кризового розвитку підприємства, що генерують погрозу його банкрутства в майбутньому періоді [32, с.662].

Застосовується Z - модель Альтмана, розроблена в 1968 році, і розглядається порядок розрахунку цього показника:

. (2.30)

Де інтегральний показник рівня погрози банкрутства;

відношення власного оборотного капіталу до суми всіх активів підприємства;

відношення нерозподіленого прибутку до суми всіх активів;

рівень прибутковості активів;

коефіцієнт фінансового ризику;

коефіцієнт оборотності активів.

Таким чином, формулу розрахунку інтегрального показника можна представити в такий спосіб:

(2.31)

Відповідно світовому досвіду, значення Z-показника Альтмана, можна трактувати наступним чином (табл. 2.7)

Таблиця 2.7

Інтерпретація показника Альтмана

На підприємстві "ДСП" цей показник склав в 2010 році - 2,91 та в 2012 - 3,57, тобто ймовірність банкрутства дуже низька.

Представимо показники банкрутства в аналітичній таблиці 2.8

Таблиця 2.8

Показники банкрутства Z - моделі Альтмана за 2010 - 2012 рр.

Проаналізувавши дані, можна зробити висновок, що показник банкрутства у 2012 році склав - 3,18, що на 0,38 більше ніж за 2010 рік, тобто вірогідність банкрутства на підприємстві низька.

2.3 Пропозиції щодо підвищення рівня прибутковості ТОВ "ДСП"