У випадку, коли КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва виступає продавцем товарів (робіт, послуг), відповідальна особа виписує податкову накладну (див. додаток ) за датою надходження коштів на поточний рахунок підприємства від покупця, або відвантаження товарів чи виконання робіт і послуг, порядковий номер якої відповідає порядковому номеру в Розділі І. «Видані податкові накладні» в «Реєстр виданих та отриманих податкових накладних». Оригінал накладної в даному випадку видається ПП “Рекламне Агенство”Мастер Медіа” після перевірки надходження грошей на рахунок підприємства за випискою банку, на основі якої на податковій накладній вказують дату її виписки, також дата виписки накладної може вказуватись за датою видаткової накладної. Відповідно до пункту 11 Підрозділу 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу якщо сума ПДВ перевищує 10 тисяч гривень вона підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 15 днів.

Здійснюючи придбання товарів (робіт, послуг), КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва від підприємства продавця (в даному випадку ПП “Вантажівка”) отримує оригінал податкової накладної (див. додаток), виписаної останнім. Зазначений документ підприємство зберігає у порядку і протягом терміну, визначеного для зберігання облікових податкових документів та зобов'язань із сплати податків. Порядковий номер даної накладної підприємство заносить у Розділ ІІ. «Отримані податкові накладні» в «Реєстр виданих та отриманих податкових накладних».

Відповідно до пункту 11 Підрозділу 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу якщо сума ПДВ перевищує 10 тисяч гривень вона підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 15 днів. додаток

У разі порушення продавцем порядку виписування податкової накладної КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва звертається протягом поточного податкового періоду з відповідною заявою до податкового органу за своїм місцезнаходженням. До заяви підприємство додає копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують придбання товарів (робіт, послуг).

На основі податкових накладних КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва веде “Реєстр виданих та отриманих податкових накладних” в електронному та паперовому вигляді, ведення якого регламентується Наказом ДПА України від 24.12.2010 р. № 1002. В даному реєстрі зазначаються номер за порядком, дата виписки (отримання) податкової накладної, порядковий номер, найменування контрагента його індивідуальний податковий номер, загальна сума постачання включаючи ПДВ, база оподаткування, сума ПДВ і він є основою для відображення зведених результатів такого обліку в податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Наказом ДПА України від 24.12.2010 р. № 1002 передбачено, що платники ПДВ повинні вести окремий облік операцій з продажу і придбання, що обкладаються податком, звільнених від оподаткування та операцій, вартість яких не включається у валові витрати виробництва (обігу) чи не підлягає амортизації, імпортних і експортних операцій у спеціальному реєстрі.

Реєстр є формою для запису (реєстрації) виданих та отриманих податкових накладних.

Реєстр ведеться особами, зареєстрованими як платники податку на додану вартість.

Реєстр ведеться в електронному вигляді у форматі, затвердженому центральним органом податкової служби, та за власним бажанням платника у паперовому вигляді.

Платники податку щомісяця в строки, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких встановлено звітний податковий період (квартал, подають органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

Облік продажу товарів (робіт, послуг) підприємство здійснює Розділі І. “Видані податкові накладні” в “Реєстр виданих та отриманих податкових накладних” у момент виникнення податкових зобов'язань, датою виникнення яких є будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як оплати товарів, що підлягають продажу;

- або дата відвантаження товарів.

У разі продажу товарів за готівкові грошові кошти з наступною видачею покупцеві товарного чека датою виникнення податкового зобов'язання у продавця є дата оприбуткування коштів у касі платника податку. Операції в Розділі І. “Видані податкові накладні” в “Реєстр виданих та отриманих податкових накладних” обліковують за датою, зазначеною на товарному чекові.

Для обліку розрахунків з бюджетом, зокрема з ПДВ, підприємство застосовує Оборотно-сальдову відомість, в якій групується інформація з первинних документів і відображаються записи за кредитом рахунку 64 “Розрахунки за податками і платежами» субрахунок 6415 “ПДВ”.

Дана відомість автоматично поповнюється новим записом в програмі “1С:Підприємство” при кожному занесенні первинних документів. В кінці кожного місяця відомість формують і виводять на паперові носії, які підписуються особою, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку.

Так як бухгалтерський облік на підприємстві КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва ведеться практично автоматизовано, то складання Головної книги замінене формуванням в програмі “1С:Підприємство” виключно Оборотно-сальдової відомості, яка складається з даних оборотів на рахунках бухгалтерського обліку після занесення до неї оборотів зі всіх журналів.

Оборотно-сальдова відомість по рахунку 6415 наведена в додатку .

Слід зазначити також, що фінансова звітність за різні періоди формується автоматизовано в програмі “1С:Підприємство”, виходячи з наявних в базі даних.

Що стосується податкового обліку, як уже було сказано, всі розрахунки здійснюються вручну, оскільки програма “1С:Підприємство” розрахована для ведення виключно бухгалтерського обліку.

Проте, на підприємстві КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва має місце програма “Податкова звітність 1.30.15”, яка розроблена Державною податковою адміністрацією України для формування і подання податкової звітності.

Слід зазначити, що впровадження на підприємстві автоматизованої системи подання податкової звітності та реєстру виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді має такі переваги:

- приведення до єдиних стандартів документообігу щодо ведення обліку податкових накладних, реєстру отриманих і виданих податкових накладних та податкової декларації з ПДВ при одночасному здійсненні оподатковуваних та не оподатковуваних ПДВ операцій;

- автоматизація та упорядкування документообігу при нарахуванні ПДВ по операціях з основними фондами (придбання, продаж, ліквідація);

- упорядкування податкового обліку по операціях з придбання товарів і послуг у нерезидентів;

- автоматизовані обробка та аналіз реєстру отриманих і виданих податкових накладних;

- скасування необґрунтованих виїзних перевірок;

- перехід від адміністративного до функціонального методу управління процесами оподаткування.

Таким чином, дана програма дещо полегшує процес складання і подання підприємством податкової звітності, її перевірку, аналіз і контроль, проте ведення податкового обліку в ній не закладено. А це, в свою чергу, не скорочує трудового навантаження на працівників бухгалтерії щодо здійснення податкових розрахунків, зокрема з ПДВ.

Перерахування відповідних податків на підприємстві здійснюється на підставі платіжних доручень. Крім того, про сплату податків можуть свідчити виписки банку.

2.3 Аналітичний і синтетичний облік ПДВ

Бухгалтерський облік податку на додану вартість регламентовано в наказі Міністерства фінансів України “Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість” від 01.07.1997 р. №141.

Ця Інструкція встановлює правила (кореспонденцію рахунків) бухгалтерського обліку податкових зобов'язань та податкового кредиту відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Для відображення у бухгалтерському обліку інформації про податкові зобов'язання, податковий кредит та розрахунки з бюджетом з податку на додану вартість використовують активно-пасивний синтетичний рахунок 64 “Розрахунки за податками й платежами” та субрахунки до нього: 641 “Розрахунки за податками”; 643 “Податкові зобов'язання”; 644 “Податковий кредит”.

На кредиті рахунку № 64 “Розрахунки за податками й платежами” відображаються нараховані платежі до бюджету, на дебеті - належні до відшкодування з бюджету податки, їх сплата, списання тощо.

На субрахунку № 641 “Розрахунки за податками” ведеться облік податків, які нараховуються та сплачуються відповідно до чинного законодавства (податок на прибуток, податок на додану вартість, інші податки).

На субрахунку № 643 “Податкові зобов'язання” ведеться облік суми податку на додану вартість, визначену виходячи із суми одержаних авансів (попередньої оплати) за готову продукцію, товари, інші матеріальні цінності та нематеріальні активи, роботи, послуги, що підлягають відвантаженню (виконанню).

На субрахунку № 644 “Податковий кредит” ведеться облік суми податку на додану вартість, на яку підприємство має право зменшити податкове зобов'язання.

Облік податку на додану вартість у системі рахунків передбачає розмежування не тільки за поділом на податкові зобов'язання і податковий кредит, але і за термінами їх виникнення.

Дати виникнення податкових зобов'язань, а також дати виникнення права платника ПДВ на податковий кредит визначені статтею 187 Податкового кодексу України.

Для аналітичного обліку цих розрахунків в КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва застосовують окремий субрахунок 6415 “Розрахунки за податком на додану вартість”, за кредитом якого відображають суми податкових зобов'язань, а за дебетом податковий кредит.

В КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва використовується заліковий метод обчислення ПДВ. Основу обчислення складає вартість оподатковуваного обороту, тобто вартість реалізованої продукції без включення в неї самого податку при обов'язковій наявності права на відрахування податку, сплаченого постачальникам за придбані товарно-матеріальні цінності.

Відображення нарахування ПДВ в КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва розглянемо у таблиці 2.3.1.

Таблиця 2.3.1

Методологія кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку

№	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
		Дебет	Кредит	Сума
1	2	3	4	5
І. Реалізація при надходженні попередньої оплати від покупця
1-ша подія	Надійшла на поточний рахунок передоплата від покупця. Документ: Банківська виписка	311 "Поточні рахунки в національній валюті"	681 "Розрахунки за авансами одержаними"	120
	Відображено податкове зобов'язання з ПДВ. Податкова накладна відсутня	643 "Податкові зобов'язання"	6415 “Розрахунки за податком на додану вартість”	20
2-га подія	Відображення у складі доходу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за продажними цінами. Документ: Видаткова накладна	361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями"	703 "Дохід від реалізації робіт і послуг"	120
	Зараховано передоплату за реалізовану продукцію	681 "Розрахунки за авансами одержаними"	361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями"	120
	Відображено суму ПДВ, раніше включену до податкових зобов'язань	703 "Дохід від реалізації робіт і послуг"	643 "Податкові зобов'язання"	20
	Списана собівартість реалізованої послуги	903 "Собівартість реалізованих робіт і послуг	26 "Готова продукція"	50
	Перераховано суму ПДВ	6415 “Розрахунки за податком на додану вартість”	311 "Поточні рахунки в національній валюті"	20
	Віднесено суму доходу (виручки) від реалізації за мінусом ПДВ на збільшення фінансового результату від основної діяльності	703 "Дохід від реалізації робіт і послуг"	791 "Результат основної діяльності"	100
	Списано собівартість реалізованої продукції на зменшення фінансового результату від основної діяльності	791 "Результат основної діяльності"	903 "Собівартість реалізованих робіт і послуг"	50
II. Реалізація без попередньої оплати покупцем
1-ша подія	Відвантажено готову продукцію (товари, роботи, послуги) покупцю і майбутню виручку відображено у складі доходу від реалізації продукції за реалізаційними цінами. Документ: Видаткова накладна.	361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями	703 "Дохід від реалізації робіт і послуг"	120
	Нараховане ПДВ, обов'язкові платежі. Документ: Податкова накладна	703 "Дохід від реалізації робіт і послуг"	6415 “Розрахунки за податком на додану вартість”	20
	Перераховане суму ПДВ до державного бюджету. Документ: Платіжне доручення, Виписка банк	6415 “Розрахунки за податком на додану вартість”	311 "Поточні рахунки в національній валюті"	20
	Списано собівартість реалізованої продукції	903 "Собівартість реалізованих робіт і послуг	26 "Готова продукція"	50
	Віднесено суму доходу (виручку) від реалізації за мінусом ПДВ на збільшення фінансового результату від основної діяльності	703 "Дохід від реалізації робіт і послуг"	791 "Результат основної діяльності"	100
2-га подія	Списано собівартість реалізації на зменшення фінансового результату від основної діяльності	791 "Результат основної діяльності"	903 "Собівартість реалізованих робіт і послуг"	50
	Надійшла на поточний рахунок оплата від покупця. Документ: виписка банку	311 "Поточні рахунки в національній валюті"	361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями	120

У регістрах бухгалтерського обліку розрахунків з постачальниками, підрядниками та іншими кредиторами, записи в яких здійснюються на підставі первинних документів (податкових накладних, митних декларацій, платіжно-розрахункових документів, накладних тощо) суми податку на додану вартість виділяються в окремі графи.

Суми податку на додану вартість, що підлягають сплаті до бюджету, визначають як різницю між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якими поставками (продажем) продукції, товарів, робіт, послуг протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту, що підлягає відшкодуванню у звітному періоді.

Згідно статті 196.1.6. Податкового кодексу України КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва не вносить до податкових зобов'язань суми фінансування з місцевого бюджету, які призначаються для виплати заробітної плати.

Відображення ПДВ при фінансуванні з місцевого бюджету в КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва розглянемо у таблиці 2.3.2.

Таблиця 2.3.2.

Методологія кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку при фінансуванні з місцевого бюджету

№	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
		Дебет	Кредит	Сума
1	2	3	4	5
І. Фінансування на заробітну плату
	Надійшло на бюджетний рахунок фінансування. Документ: Банківська виписка	313 " Бюджетный рачетный счет"	482 " Кошти з бюджету та державних цільових фондів"	120
	Закрита сума фінансування на дохід	482 " Кошти з бюджету та державних цільових фондів"	703 "Дохід від реалізації робіт і послуг"	120
	Віднесено суму доходу на фінансовий результат	703 "Дохід від реалізації робіт і послуг"	791 "Результат операційної діяльності"	120
II. Фінансування на закупівлю товарів робіт послуг
	Надійшло на бюджетний рахунок фінансування. Документ: Банківська виписка	313 " Бюджетный рачетный счет"	482 " Кошти з бюджету та державних цільових фондів"	120
	Закрита сума фінансування на дохід	482 " Кошти з бюджету та державних цільових фондів"	703 "Дохід від реалізації робіт і послуг"	120
	Нараховане ПДВ, обов'язкові платежі. Документ: Податкова накладна	703 "Дохід від реалізації робіт і послуг"	6415 “Розрахунки за податком на додану вартість”	20
	Віднесено суму доходу на фінансовий результат	703 "Дохід від реалізації робіт і послуг"	791 "Результат операційної діяльності"	100

Сплата до бюджету податкових зобов'язань підприємства КП ШЕУ Оболонського району з ПДВ згідно з Податковою декларацією з податку на додану вартість відображається наступним записом: Д-т 6415 К-т 311.

Сплата ПДВ за податковий період проводиться підприємством не пізніше 30 числа місяця, що настає за звітним періодом. У разі несвоєчасної сплати податку виникають податковий борг, пеня та штрафні санкції.

2.4 Податковий облік ПДВ та відображення у фінансовій і податковій звітності

Податковий облік - це система групування інформації для визначення податкової бази за податками на підставі первинних документів, згрупованих у відповідності з порядком, передбаченим діючим податковим законодавством.

Податковий облік ведеться з метою формування повної та достовірної інформації про порядок обліку господарських операцій, що були проведені платником протягом звітного періоду з метою оподаткування, а також забезпечення інформацією внутрішніх та зовнішніх користувачів для контролю за вірністю нарахування, повнотою та своєчасністю перерахування податків до відповідних бюджетів.

Законодавчо сформульовані лише загальні принципи організації податкового обліку. Як його вести кожен бухгалтер має визначити самостійно. Якщо, наприклад, для ведення бухгалтерського обліку затверджені певні форми реєстрів обліку (журнали-ордери тощо), то в податковому обліку таких форм не існує.

Головна задача податкового обліку - сформувати повну та достовірну інформацію про те, як врахована для цілей оподаткування господарська операція.

Підтвердженням даних податкового обліку є:

- первинні облікові документи;

- аналітичні реєстри податкового обліку;

- розрахунок податкової бази тощо.

Об'єктом оподаткування є додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість певних товарів.

В КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва, в зв'язку з переходом на національні стандарти, найбільш раціональним вбачається варіант формування оподатковуваної бази шляхом коригування фінансового прибутку на суми доходів та витрат, які з метою оподаткування виключаються чи додаються до даних фінансової звітності, і на цій основі визначається об'єкт оподаткування.

Звітність завершальний результат фінансового, виробничого, податкового та статистичного обліку. Вона призначена для використання зовнішніми і внутрішніми користувачами.

Податкова звітність сукупність дій платника податку по складанню, веденню і поданню документів, які містять інформацію про результати діяльності платника податку, його майновий стан і фіксують процес обчислення податку, а також суму, яка має бути сплачена до бюджету. Податкова звітність складається платником податків самостійно і подається до податкових органів за результатами звітного періоду у встановлені законодавством терміни.

Основним звітним документом з ПДВ на КП КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва є Податкова декларація з податку на додану вартість (див. додаток ).

Порядок заповнення Декларації з податку на додану вартість затверджений наказом Міністерства фінансів України від 25.11.11 № 1492 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.12.2012 № 1342) "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість"

Особливістю заповнення Декларації з податку на додану вартість є те, що вона заповнюється тільки за звітний період без наростаючого підсумку з початку року.

Декларація з податку на додану вартість складається зі вступної частини, чотирьох розділів та восьми додатків.

Вступна частина містить: назву декларації, звітний період за який вона подається, звітний період за який виправляється помилка, назву платника податку, код ЄДРПОУ, індивідуальний податковий номер, номер свідоцтва про реєстрацію платником податку, податкову адресу, назву податкової служби до якої подається декларація.

У Розділі 1 “Податкові зобов'язання” відображаються операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою; операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, що не є об'єктом оподаткування. Також відображається об'єм послуг отриманих від нерезидента, місце постачання визначено на митній території України, коригування податкових зобовязань. В цьому розділі визначається сума податкових зобов'язань платника податку за звітний період.

Розділ 2 “Податковий кредит” відображає об'єми придбаних з ПДВ чи без ПДВ на митній території України чи ввезених (пересланих) з-за кордону товарів, основних фондів і нематеріальних активів. В цьому розділі визначається сума податкового кредиту платника податку за звітний період.

У Розділі 3 “Розрахунки за звітний період” розраховується різниця між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом, а також визначаються напрямки відшкодування, якщо сума податкового кредиту є більшою за суму податкових зобов'язань. (грошовими коштами на поточний рахунок, в рахунок майбутніх платежів з ПДВ)

Розділ 4 заповнюється податковим органом і містить відомості про проведення даних з нарахуванням або відшкодуванням податку в особовому рахунку платника та відмітку про проведення перевірки.

У Додатку 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість(Д1)» Розділ І Коригування податкових зобов'язань, Таблиця 1 Коригування податкових зобов'язань згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу. Розділ ІІ Коригування податкового кредиту, Таблиця 2 Коригування податкового кредиту згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу, Таблиця 3 Коригування податкового кредиту згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу за обсягами придбання товарів/послуг, необоротних активів, включених у рядок 15 декларації.

У Додатку 2 «Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2)» відображається залишок від'ємного значення попереднього звітного податкового періоду.

Додатку 3 «РОЗРАХУНОК СУМИ БЮДЖЕТНОГО ВІДШКОДУВАННЯ (Д3)» сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

У Додатку 4 «ЗАЯВА про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4)» відповідно до статті 200 розділу V ПКУ вказується сума, що підлягає відшкодуванню, період за який відшкодовується ПДВ, та реквізити на які потрібно провести відшкодування.

У Додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» розшифровується рядки 1, 10, 14.1,15 Декларації в розрізі контрагентів з вказанням їх індивідуального податкового номера, обсяг поставки без ПДВ, суми ПДВ. Розділ І Податкові зобов'язання, Розділ ІІ Податковий кредит.

У Додатку 6 до Податкової декларації, відображається: Таблиця 1 Пункт 3 декларації "Операції, що не є об'єктом оподаткування (стаття 196 розділу V Кодексу)"; Таблиця 2. Пункт 4 декларації "Операції з постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу за межами митної території України"; Таблиця 3. Пункт 5 декларації "Операції, які звільнені від оподаткування (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди))"; Таблиця 4. Розрахунок показників щодо належності підприємства (організації) до підприємства (організації) інвалідів.

Додаток 7 Розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д7). Таблиця 1. "Розрахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях" для ряд.1: застосовується протягом поточного календарного року для визначення податкового кредиту при заповненні рядків 15.1 та/або 16.6.1 декларації (товари/послуги, необоротні активи); розраховується у декларації за січень (I квартал), для ряд.2: застосовується протягом поточного календарного року для визначення податкового кредиту при заповненні рядків 15.1 та/або 16.6.1 декларації (товари/послуги, необоротні активи); розраховується у декларації звітного періоду, у якому вперше декларуються неоподатковувані операції, для ряд.3.1: застосовується для перерахунку за підсумками календарного року (товари/послуги, необоротні активи); розраховується у декларації за грудень (IV квартал) (у разі зняття з обліку - у декларації останнього податкового періоду, коли відбулося таке зняття), для ряд.3.1 - 3.3: застосовується для перерахунку за підсумками одного, двох і трьох календарних років, що настають за роком, в якому необоротні активи почали використовуватися (введені в експлуатацію); розраховується у декларації за грудень (IV квартал) (у разі зняття з обліку - у декларації останнього податкового періоду, коли відбулося таке зняття). Таблиця 2. "Перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях" - здійснюється за підсумками поточного календарного року і результати відображаються у декларації за останній податковий період року (у разі зняття платника з обліку - у декларації за останній податковий період, коли відбулося зняття з обліку). Таблиця 3 "Перерахунок частки використання необоротних активів в оподатковуваних операціях" заповнюється при перерахунку частки використання необоротних активів в оподатковуваних операціях за результатами одного, двох і трьох календарних років, що настають за роком, в якому вони почали використовуватися (введені в експлуатацію). Таблиця 4 "Розрахунок розподілу сум податку на додану вартість, нарахованого (сплаченого) у зв'язку з отриманням товарів /послуг, при постачанні яких застосовуються одночасно касовий метод визначення податкових зобов'язань і податкового кредиту та загальні правила визначення податкових зобов'язань і податкового кредиту" здійснюється платниками, які застосовують касовий метод визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту згідно з пунктом 187.10 статті 187 розділу V Кодексу.

Додаток 8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8) " заповнюється відповідно до пункту 201.10 статті 201 розділу V Кодексу заявляю про відмову продавця товарів/послуг надати податкову, або заявляю про порушення продавцем порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, до заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Створення Податкової декларації з податку на додану вартість у програмі 1с:Підприємство починається з формування "Реєстру виданих та отриманих податкових накладних"(Додаток). Для формування даного реєстру обирають пункт меню "Отчеты", "Регламентированая отчетность", "Реестр налоговых накладных" обирається період і формується реєстр.

Наступним кроком є формування Додатку 5 "Розшифровка податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів", потім формується сама декларація та додатки до неї, КП ШЕУ Оболонського району, крім Додатку 5 подає, ще Додатки 1, 2, 3 та 6. (Додаток)

Звітним періодом з ПДВ в КП ШЕУ Оболонського району є місяць.

Податкову декларацію з податку на додану вартість підприємство подає незалежно від того, виникло в звітному періоді у нього податкове зобов'язання чи ні, протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Після підготовки підприємством КП ШЕУ Оболонського району податкового документа в електронному вигляді на нього накладаються електронні цифрові підписи (далі ЕЦП) посадових осіб підприємства у такому порядку: першим ЕЦП головного бухгалтера, другим ЕЦП керівника, третім ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки підприємства.

Після накладення ЕЦП підприємство здійснює шифрування податкового документа в електронному вигляді та направляє його до органів Державної податкової служби (далі ДПС) через телекомунікаційні канали зв'язку. Другий примірник податкового документа в електронному вигляді та на паперових носіях зберігається на підприємстві.

Після одержання від підприємства податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату. Після чого на підприємство надсилаєються квитанції.

Перша квитанція є підтвердженням передачі підприємством податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва, з якої було надіслано податкову звітність. Якщо на електронну адресу підприємства не надходить перша квитанція, або надходить з зауваженням, то податковий документ вважається неодержаним.

Підтвердженням прийняття податкових документів від КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва до бази даних ДПС для підприємства є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі.

В ній зазначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність його затвердженому формату електронного документа, результати перевірок ЕЦП, інформація про підприємство, дата і час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування й надсилання підприємству.

Якщо надіслані податкові документи сформовано підприємством з помилкою, то КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва отримує другу квитанцію в електронному вигляді в текстовому форматі про неприйняття податкових документів із зазначенням причин.

Що стосується термінів подання податкових документів в електронному вигляді, то вони можуть бути надіслані до органів ДПС в будь-який зручний для підприємства час, за звітні періоди у терміни, визначені законодавством для відповідних податкових документів у паперовій формі.

Така схема подання підприємством податкової звітності має ряд переваг і недоліків.

Серед переваг подання звітності в електронному вигляді виділяють такі: економія робочого часу та коштів на придбання бланків, гарантоване оперативне відстеження змін до форм звітності, і не тільки податкової, арифметичний контроль за показниками декларації, без паперова технологія подання звітності, уникнення витрат часу на черги при поданні звітності, надходження підтвердження прийняття звітності та інші.

Основним недоліком електронної звітності є випадки порушення обміну інформацією внаслідок несправності каналів зв'язку або перебоїв у мережах живлення. В таких ситуаціях звітність може вважатися незданою, якщо підприємством не отримано квитанції про приймання звітності. І хоча вини підприємства у цьому немає, відповідати за неподання звітності буде воно.

Тому, зважаючи на можливі проблеми, відправляти звітність бажано за кілька днів до настання граничного терміну її подання.

Відображення податку на додану вартість у фінансовій звітності з затвердженням Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» (Наказ Міністерства Фінансів України від 07.02.2013 р. № 73), змінилось. В формі № 1 Баланс (Звіт про фінансовий стан) змінився тільки код рядку в Активі з 250 на 1190 «Інші оборотні активи» відображається дебетове сальдо за транзитними рахунками для обліку ПДВ - 643, 644, в Пасиві з 550 на 1620 «Розрахунки з бюджетом» відображається заборгованість підприємства за всіма видами платежів до бюджету, куди входить і ПДВ. В формі 2 Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) рядок 015 де відображався ПДВ виключено, тепер у новій формі застосовують рядок 2000 куди одразу потрапляє чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). В формі 3 Звіт про рух грошових коштів (за прямим методом) змінився код рядка з 115 на 3116 відображається сума зобов'язання з ПДВ за звітний період.

Висновки до розділу ІІ

податок доданий вартість облік

Бухгалтерський облік як ядро інформаційної системи і важливіша функція управління не може розвиватися без раніше окресленої стратегії спрямованої на підвищення його оперативності, дієвості, ефективне використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Організація бухгалтерського обліку на КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, а також здійснюється відповідно до прийнятого на підприємстві Наказу “Про облікову політику КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва.

Основою забезпечення успішної діяльності підприємства є чіткий механізм обліку господарських процесів, у тому числі в частині бухгалтерського обліку, який включає в себе не тільки фіксування господарських операцій, але й етапи обігу документів, у яких вони зафіксовані.

З метою упорядкованості руху та своєчасного одержання первинних документів для записів у бухгалтерському обліку на КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва встановлений Графік документообігу, проте як здійснюватиметься рух первинних документів з обліку розрахунків за податками і платежами ним не передбачено.

Єдиний організаційний регламент, який відображає ведення обліку розрахунків за податками і платежами, зокрема ПДВ, є Робочий план рахунків КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва, яким для обліку податкових зобов'язань з податку на додану вартість передбачено субрахунок 6415 “Розрахунки за податком на додану вартість”.

Для оформлення різного роду господарських операцій, в тому числі з обліку податку на додану вартість, які здійснюються на підприємстві, використовують різні за своєю формою і змістом бухгалтерські документи.

Первинним документом з обліку ПДВ є податкова накладна, документ, яка фіксує факти здійснення господарських операцій.

Для обліку розрахунків з бюджетом, зокрема з ПДВ, підприємство застосовує Оборотно-сальдову відомість, в якій групується інформація з первинних документів і відображаються записи за кредитом рахунку 64 “Розрахунки за податками і платежами”, складення Головної книги в програмі “1с Підприємство”.

Основними формами податкової звітності, яку подає підприємство КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва з ПДВ, є Податкова декларація з податку на додану вартість, формування яких здійснюється з використанням програмного продукту “Податкова звітність 1.30.15”.

РОЗДІЛ ІІІ. АНАЛІЗ І АУДИТ РОЗРАХУНКІВ З ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ У КП «ШЕУ ОБОЛОНСЬКОГО РАЙОНУ» М.КИЄВА

3.1 Система аналітичних показників, інформаційна база та основні методи економічного аналізу

В економічному аналізі використовується система аналітичних показників. Класифікація показників необхідна для вірного застосування інструментарію економічного аналізу.

В залежності від покладених в основу вимірювачів показники розподіляються на натуральні і вартісні. В промисловості натуральні показники застосовуються для кількісної характеристики продукції, що виробляється, в матеріально-речовинному складі і залежать від фізичних властивостей продукції. Натуральні показники виражаються в штуках, тонах, метрах погонних, метрах квадратних, декалітрах і т. ін. До натуральних також відносяться такі показники, як кількість одиниць обладнання, виробничі площі і т. ін. Натуральні показники більш об'єктивно відображать результати діяльності або ресурси виробництва, але їх застосування обмежене зіставленням однорідної продукції, однакового обладнання.

Сферу застосування натуральних показників дозволяють розширити умовно-натуральні показники (різновид натуральних показників). Прикладами умовно натуральних показників можуть бути 1 т умовного палива, тисяча умовних банок, умовні пари взуття, умовні катушки.

Вартісні показники є більш розповсюдженими. До найважливіших вартісних показників, що характеризують результати діяльності підприємства, відносяться валова, товарна, чиста, реалізована продукція, прибуток. Вартісні показники також широко використовуються для узагальненої характеристики ресурсів, наприклад, вартість основних засобів, норматив оборотних засобів.

За своїм змістом показники поділяються на кількісні і якісні. Кількісні показники показують обсяг ресурсу або результату, наприклад, обсяг виготовленої продукції, чисельність працівників, вартість основних засобів, кількість встановленого устаткування. Якісні показники -- це в основному показники, які характеризують співвідношення результатів і витрат або ресурсів, і використовуються для оцінки економічної ефективності трудових, матеріальних і грошових витрат, наприклад, продуктивність праці, рентабельність, витрати на 1 грн. товарної продукції, фондоозброєність праці, матеріаломісткість продукції, показники якості продукції, які є досить різноманітними і залежать від галузевої приналежності та технологічних особливостей того чи іншого виробництва.

Показники розподіляються також на загальні і специфічні. До загальних відносяться показники, що характеризують результати діяльності підприємств усіх галузей економіки, наприклад, товарна, валова, реалізована продукція, витрати, собівартість, прибуток, рентабельність. Специфічні показники характеризують результати діяльності підприємств окремих галузей народного господарства.

Показники поділяються на абсолютні і відносні. Відносні показники визначаються у відсотках, коефіцієнтах або індексах. Абсолютні показники поділяються на натуральні (умовно-натуральні) і вартісні.

При вивченні причинно-наслідкових зв'язків показники поділяються на факторні і результативні. Якщо показник розглядається як результат впливу декількох причин і виступає як об'єкт дослідження, то він називається результативним. Показники, що визначають величину результативного показника, називаються факторними.

Наприклад, якщо продуктивність праці розглядається як результат дії обсягу виробництва продукції в натуральному виразі, ціни одиниці продукції і чисельності промислово-виробничого персоналу, продуктивність праці є результативним показником, усі інші показники будуть факторними, тобто тими, що визначають величину продуктивності праці.

По способу формування розрізняють показники:

нормативні;

планові;

облікові;

аналітичні (оціночні).

Усі показники, використовувані в аналізі, тісно взаємопов'язані між собою і застосовуються в комплексі, що забезпечує всебічну оцінку досягнутих результатів.

При формуванні системи показників необхідно дотримуватися ряду вимог: у систему повинні входити декілька часткових показників та один узагальнюючий; системі має бути властива інтегрованість, що дозволяє застосовувати її при програмно-цільовому управлінні економікою і будувати «дерево цілей» економічного та соціального розвитку підприємств; необхідна достатня кількість показників; усі показники повинні бути адекватними (тобто реально відбивати процеси і явища, що відбуваються), динамічними, порівняльними та якісно однорідними, забезпечувати однозначне розуміння досліджуваних явищ і процесів тощо.

Глибина і результативність економічного аналізу залежать від обсягу, своєчасності та якості використовуваної інформації. Інформація -- це впорядковані повідомлення про кількісний та якісний стан речей чи явищ, сукупність даних і знань про них. Вона може бути виражена за допомогою цифр, букв та інших символів. У економіці інформація відображає процеси і явища господарської діяльності людей, закономірності функціонування ринку і його складових елементів тощо. Для одержання, опрацювання, збереження і використання інформації витрачаються праця і матеріальні ресурси. Тому інформація має, крім споживної цінності, ще й вартість, яка повинна відшкодовуватися сторонніми її користувачами. Інформація, яка використовується в економічному аналізі, має відповідати певним вимогам. Перша -- це якість, вірогідність даних, тобто їх відповідність реальному стану речей і явищ. Досягається це шляхом усунення передумов викривлень інформації, застосуванням більш досконалих систем реєстрації, методів її вимірювання та прийомів наступного контроля. Друга вимога -- це повнота і різнобічність даних. Збір якомога більшої кількості даних, однак, може створити проблему зайвої інформації. Надлишок інформації до того ж підвищує витрати на її фіксацію, опрацювання і зберігання. Третя вимога -- це оперативність, своєчасність і безпрервність надходження данних. Інформація повинна надходити до користувача, перш ніж застаріє, інакше вона частково аби повністю втрачає свою корисність. Четверта вимога -- це порівнюваність даних за складом, у часі й просторі. В першу чергу слід вказати на проблему порівняння вартісних показників і застосування одиниць їх вимірювання. П'ята вимога -- це доступність, гласність даних. Проте не завжди можна одержати все необхідне для виконання аналітичних досліджень. І, якщо аналіз усе-таки проводиться в умовах певного браку даних, це не може не зашкодити якості роботи і висновків.

Проблеми з інформацією виникають не лише у разі її відсутності, перекручень, а й у зв'язку з обмеженнями щодо порядку і використання, впровадженням різного роду комерційних, службових, державних та інших таємниць. Обмеження доступу до даних підприємств і перетворення значного їх масиву в конфіденційну інформацію мають вагомі причини. В першу чергу, це перекручення даних обліку з метою ухилення від сплати податків. Це і різні порушення законів і правил при виконанні господарських операцій, відхід комерційних структур в "тінь", оборот та відмивання брудних грошей тощо.

Повертаючись до питання оперативності інформації як найважливішої її властивості, слід підкреслити, що тільки завдяки комп'ютеризації виробництва забезпечується дійсна оперативність і доступність інформації. Комп'ютерні технології вносять також суттєві зміни у зміст і методику вирішення аналітичних завдань на підприємстві. Висока швидкість виконання розрахункових та логічних операцій дає змогу обробляти великі обсяги аналітичної інформації та дуже плідно й своєчасно використовувати її в управлінні виробництвом.

Широке застосування ПЕОМ не тільки поліпшує оперативність і доступність інформації, але й розширює перелік конкретних питань економічного аналізу, зміщує його напрям із традиційної оцінки діяльності за минулі періоди до вивчення поточних та майбутніх ситуацій з метою сприяння розробці обґрунтованих і зважених управлінських рішень. Така спрямованість аналізу спостерігалася з початку 60-х років. Проте посправжньому реалізувати це стало можливо лише в умовах застосування сучасної комп'ютерної техніки. У процесі аналітичного дослідження використовують великі обсяги різної інформації. Основними джерелами є:

1) планово-нормативна (матеріали бізнес-планів, норми витрат і нормативи, прейскуранти цін і тарифів, законодавчі акти, інструкції, договори, технологічна документація тощо);

2) дані бухгалтерського, статистичного і оперативного обліку та звітності;

3) внутрішня позаоблікова інформація (накази, виробниче листування, довідки про перевірки та акти ревізій (аудиту), протоколи виробничих нарад, доповідні записки та ін.);

4) зовнішня інформація (звітні дані споріднених підприємств і матеріали галузевих видань, збірники статистичних матеріалів як вітчизняних, так і закордонних установ, дані переписів і анкетних обстежень);

5) дані особистих спостережень аналітика (виробничі екскурсії, хронометраж робочого дня, опитування працівників підприємства).

Економічна інформація може мати табличну, графічну чи текстову форму. Всю інформацію поділяють також на внутрішню і зовнішню, початкову, базову та похідну розрахункову. Існують й інші групування економічної інформації.

Більшість інформації, яка використовується в аналізі, має форму показників. Причому глибина аналізу та обґрунтованість висновків і заходів за його результатами значною мірою залежать від добору показників, які у своїй сукупності формують цілі системи. Уся система показників дає кількісні та якісні характеристики різних сторін господарської діяльності підприємства або окремих економічних явищ і процесів. Кількість показників може зростати через диференціацію або їх інтеграцію залежно від мети і змісту аналізу, глибини вивчення відповідних об'єктів та процесів.

Вся підібрана для аналізу інформація і, насамперед, показники обліку і звітності мають бути ретельно перевірені за формою і змістом. При перевірці за формою встановлюється правильність оформлення документів і звітів з погляду повної наявності й заповнення всіх реквізитів, таблиць, підписів, арифметичних сум, підсумків; відповідність і спадкоємність цифр, перенесених з інших документів та попередніх років; узгодженість цифр у різних формах звіту і взаємозалежних величин. Проводячи таку перевірку, користуються засобами логічного та арифметичного контролю. При цьому логічний контроль в більшості випадків установлює лише наявність помилки, а інший арифметичний контроль показує розмір помилки. При перевірці інформації за змістом, а вона може бути здійснена лише на підприємстві, встановлюють відповідність звіту даним бухгалтерського обліку, а достовірність самого обліку перевіряють його відповідністю реальному стану речей та процесів на підприємстві. Ця перевірка більш складна і є елементами ревізії або аудиту. Констатуючи недостатню якість інформації, слід сказати про природу можливих помилок. Здебільшого вони можуть бути наслідком недосконалої первиної реєстрації або наступної небездоганої обробки даних. При цьому розрізняють випадкові і систематичні помилки. Більш небезпечними є систематичні помилки, які мають характер постійних викривлень в одному напрямі. Ці помилки бувають незловмисними та зловмисними. Останні виникають через свідоме спотворення даних з метою збільшення обсягів виконаних робіт (приписки) чи навпаки, приховування доходів (для ухилення від оподаткування) тощо. Пересвідчившись у достовірності інформації, можна розпочати сам аналіз діяльності підприємств.

Мететод економічного аналізу - системне, комплексне та безперервне вивчання, оцінка та узагальнення впливу факторів на результати діяльності будь-якого економічного об'єкта шляхом опрацювання спеціальними прийомами відповідної інформації з метою обґрунтування і прийняття оптимальних управлінських рішень для підвищення ефективності виробництва.

Розрізняють традиційні (логічні), економіко-математичні методи та методи експертної оцінки.

Традиційні (логічні) методи: порівняння, деталізації, елімінування, статистичні методи.

Порівняння - це науковий метод пізнання, у процесі якого невідоме (досліджуване) явище, предмети зіставляють із уже відомими, раніше для виявлення загальних ознак або відмінностей між ними.

Порівняльний аналіз може бути: горизонтальним (використовується для визначення абсолютних і відносних відхилень фактичного рівня показників від базового та оцінки відхилень), вертикальним (застосовується для вивчення структури економічних явищ та процесів шляхом розрахунку питомої ваги складових у загальному цілому, співвідношення складових цілого між собою, а також впливу факторів на рівень результатних показників шляхом порівняння їх розмірів до і після зміни відповідного фактора), трендовим (застосовується при дослідження рядів динаміки, тобто при вивченні темпів зростання і приросту показників за ряд років до рівня базисного року).

Суть методу деталізації полягає в розкладання, розчленуванні загальних показників на складові.

Елімінування - це усунення, виключення дії всіх факторів на відхилення за результатним показником, окрім одного. До нього відносять прийом ланцюгових підстановок, спосіб різниць, прийом відсоткових різниць.

Суть прийому ланцюгових підстановок полягає в послідовній заміні планової величини кожного із взаємодіючих факторів фактичною і в порівнянні результатів, які послідовно одержують при кожній такій заміні.

Спосіб різниць ґрунтується на визначенні різниць між фактичними і плановими (базовими) частковими показниками і множенні їх по кожному показнику на абсолютні значення іншого взаємопов'язаного з ними часткового показника.

Існують привила, за якими обчислюють вплив факторів на відхилення за загальним показником.

Для визначення ступеня впливу зміни кількісного показника на відхилення за загальними показником потрібно різницю за кількісним показником помножити на планове значення якісного показника.

Для того, щоб визначити вплив зміни якісного показника на відхилення за загальним, потрібно різницю за якісним показником помножити на фактичне значення кількісного показника.

Статистичні методи аналізу включають метод середніх величин, метод відносних величин, метод групування, індексний метод, балансовий метод.

У середній величині знаходять відображення загальні, характерні, типові ознаки досліджуваних явищ за відповідною ознакою. За допомогою відносних величин можна глибше зрозуміти суть і характер відхилень від базових показників. Суть методу групування - поділ загального числа сукупності об'єктів на якісні однорідні групи за відповідними ознаками з метою вивчення її структури або взаємозв'язку між компонентами. Індексний метод базується на відносних показниках. Балансовий прийом аналізу полягає в установленні рівноваги між кількома однорідними і взаємопов'язаними показниками для виявлення значення одного з них за відомими значеннями інших.

Аналітичні групування в свою чергу поділять на: типологічні (розподіл на однорідні групи або класи), структурні ( для вивчення складу та структури сукупності)та факторні (встановлює причинно-наслідкові зв'язки між ознаками явищ та факторів, які впливають на їх змину).

Економіко-математичні методи: кореляційний аналіз, регресійний аналіз, дисперсійний аналіз, методи математичного програмування та інші математичні методи.

Кореляційний аналіз дозволяє виявити зв'язок між окремими явищами або показниками та виміряти його міцність. Регресійний аналіз показує, як змінюється залежний показник при зміні будь-якого з незалежних показників (факторів). Дисперсійний аналіз - метод аналізу результатів, які залежать від різних одночасно діючих факторів, вибору найважливіших з них та оцінки їх впливу.

Методи експертної оцінки: метод колективних експертних оцінок, метод «мозкової атаки», метод синектики, метод контрольних запитань, метод колективного блокнота, метод аналогій, метод інверсії та інші.

Всі ці методи ґрунтуються на використанні професійного досвіду та інтуїції спеціалістів.

3.2 Розробка та методика аналізу розрахунків з ПДВ на підприємстві

Однією з найбільших статей доходу бюджету держави є надходження від сплати податку на додану вартість. Він становить п'яту частину частину від ціни на продукцію, що встановлена підприємством.

Для дослідження розрахунків з бюджетом з ПДВ доцільно проводити як ретроспективний так і перспективний економіко-математичний аналіз. В першому випадку можна визначити динаміку витрат на сплату податку, тенденцію його розвитку, здійснити контроль за виконанням попередніх планів, дослідити причини відхилень від планових показників та вжити необхідні заходи для оптимізації даних витрат. Перспективний аналіз допоможе спрогнозувати стан розрахунків з ПДВ в майбутньому, скласти план витрат на наступні періоди та уникнути небажаних результатів.

Для проведення аналізу розрахунків з ПДВ можна скористатися наступними прийомами економічного аналізу, логічна обробка інформації, факторний аналіз (детермінований (функціональний) і стохастичний (кореляційний)), способи оптимізаційного вирішення економічних завдань.