Облік, аналіз і аудит податку на додану вартість

Розглянемо можливість застосування методів логічної обробки інформації для аналізу розрахунків з ПДВ. Логічна обробка інформації передбачає отримання висновків без проведення значних розрахунків та знаходження складних коефіцієнтів. Одним із видів логічної обробки даних є порівняння показників отриманих в різні періоди діяльності (планових з фактичними, поточних з минулорічними тощо). Таке порівняння дозволяє керівнику та податковим органам прослідкувати динаміку сплати податків та зборів, визначити абсолютні, відносні та структурні показники розрахунків з ПДВ.

Наступним видом логічної обробки даних є табличне або графічне подання аналітичної інформації. Дані методичні прийоми дозволяють унаочнити інформацію, спростити її сприйняття, полегшити проведення аналітичних робіт.

Методику аналізу розрахунків з бюджетом можна представити наступними послідовними етапами:

Перший етап - Збір інформації необхідної для аналізу. Джерелами інформації для аналізу розрахунків з ПДВ є первинна документація бухгалтерського обліку, планові розрахунки на поточний період, аналітичні таблиці минулих періодів, облікові регістри, звітність, акти звірок даних з податковими органами, банківськими установами, контрагентами підприємства. Для аналізу розрахунків з ПДВ актуальною є інформація поточного та минулих періодів. Зокрема для розрахунку показників динаміки доцільно отримати інформацію за як можна більший період діяльності підприємства. На даному етапі отриману інформацію необхідно систематизувати, обробити і оформити в зручну для аналізу форму. Такими формами найчастіше виступають аналітичні таблиці, які містять згруповані дані. Вони полегшують сприйняття інформації та сприяють підвищенню ефективності процесу аналізу.

На другому етапі проводять порівняння показників за різні періоди діяльності: планових з фактичними, фактичних з минулорічними тощо. Якщо досліджується група підприємств, то порівнюються також аналогічні показники різних підприємств, найбільші і найменші значення показників у групі. Таке порівняння дає змогу визначити тенденції розвитку економічних процесів, визначити шляхи поліпшення діяльності підприємства відносно конкурентів. Порівняння може бути горизонтальне, вертикальне, трендове, одновимірне, багатовимірне. Горизонтальний порівняльний аналіз використовують для визначення абсолютних і відносних відхилень значень фактичного показника від планового, показника попереднього чи базового періоду, середнього рівня чи аналогічного показника конкурентів. На даному етапі необхідно визначити систему показників, які характеризують напрям та інтенсивність зміни явища в часі, а саме: відсоток виконання плану, темп росту та темп приросту витрат на платежі до бюджету.

Вертикальний порівняльний аналіз дозволяє визначити структуру економічних явищ і процесів - частку складових у значенні загального показника, співвідношення частин цілого між собою.

Трендовий порівняльний аналіз дозволяє вивчити відносні темпи росту і приросту показників за певний період до рівня базового періоду, тобто при дослідженні рядів динаміки.

При одновимірному порівняльному аналізі проводять зіставлення за одним або декількома показниками певного підприємства чи декількох підприємств за одним показником. Наприклад, порівнюють величину всіх податків, зборів та інших платежів підприємства між собою.

Заключним етапом буде узагальнення отриманих результатів та підбиття підсумків стосовно аналізу розрахунків підприємств з бюджетом та позабюджетними фондами. На основі отриманих висновків від аналітиків управлінці, обліковці та інші зацікавлені особи приймають відповідні рішення.

Розглянемо динаміку розрахунків по податку на додану вартість КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва.

Таблиця 3.2.1.

Динаміка обсягу податку на додану вартість КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва.

№ з/п	Показники	2010 рік	2011 рік	2012 рік	Відхилення (+;-)
					від 2010 року	від 2011 року
					абсо-лютне	відно-сне	абсо-лютне	відно-сне
1	Податок на додану вартість (сплачений) тис. грн.	1935	495	92	-1440	25,6	-403	18,6
2	Обсяг доходу від реалізації тис. грн.	21002	20728	19154	-274	98,7	-1574	92,4
3	Податкові зобов'язання тис. грн.	3677	1919	1574	-1758	52,2	-345	82,0
4	Податковий кредит тис. грн.	1747	1537	1424	-210	88,0	-113	92,6

Як видно з табл. 3.2.1. за три роки діяльності підприємства доходи від реалізації продукції, а відповідно і податок на додану вартість зменшується, але зменшення доходу і ПДВ відбувається не пропорційно. Непропорційність зменшення доходу і ПДВ зумовлена застосування підприємством з 2011 року норм статті 196.1.6. ПКУ в якій передбачено, що виплати в грошовій формі заробітної плати за рахунок бюджету не є об'єктом оподаткування. В 2012 році ПДВ склав 92 тис. грн., що свідчить про зменшення порівняно з 2010 та 2011 роками відповідно на 1440 тис. грн. (74,4%) та 1843 тис. грн. (4,75%). Значне зменшення ПДВ відбулося в 2011 році на 1440 тис. грн. (74,4%) порівняно з 2010 роком.

Податкові зобов'язання, після виключення фінансування на заробітну плату, обчислимо діленням обсягу доходу від реалізації на шість. Різниця між податковим зобов'язанням та податковим кредитом сплачується в бюджет (або повертається з бюджету). В 2010 році в КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва податковий кредит відсутній, податкові зобов'язання повністю сплачуються в бюджет, що становить 1935 тис. грн. В 2011 - 2012 роках різниця між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом зменшувалась тому до бюджету було сплачено 495 тис. грн. та 92 тис. грн.. відповідно.

У сучасних умовах господарювання, за наявності конкуренції як невід'ємного елемента ринкової економки та складнощів реалізації послуг підприємства, використовуючи форми послідовної оплати. При цьому у підприємства виникають податкові зобов'язання по ПДВ, а коштів на їх сплату фактично не поступило. Таким чином у підприємств з'являється дебіторська заборгованість за товари, роботи і послуги, яка виступає важливою складовою оборотного капіталу. Але по закінченню податкового періоду виникає кредиторська заборгованість по ПДВ строк сплати якої настав. При цьому підприємство згідно з законом повинно нарахувати і сплатити пеню за несвоєчасну сплату ПДВ, виходячи з 120% облікової ставки НБУ. При аналізі поточних активів особливе місце посідає вивчення динаміки, складу, структури, причин, строків існування і давності створення дебіторської заборгованості.

Необхідно розрізняти нормальну і прострочену заборгованість. Для ПДВ нормальна заборгованість до 30 числа наступного місяця за звітним. Наявність простроченої заборгованості, збільшення дебіторської заборгованості, призводить до створення фінансових труднощів, нестачі фінансових ресурсів для придбання виробничих запасів, виплати заробітної плати тощо.

Розглянемо частку ПДВ в розрахунках з бюджетом КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва додаток таблиця 3.2.2. Стан розрахунків з бюджетом по КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва.

З табл. 3.2.2 видно, що в 2011 році дебіторська заборгованість по ПДВ переважала над кредиторською. Таке становище свідчить про ускладнення розрахункової дисципліни та про значне відволікання коштів з обороту. В 2010 та 2012 роках кредиторська заборгованість переважала над дебіторською, що свідчить про налагоджування розрахункової дисципліни та залучення більшої частини оборотних коштів.

Бухгалтерія підприємства КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва, здаючи податкову декларацію з відємним значенням ПДВ протягом трьох звітних періодів, в кінці неї ставила відмітку про порядок здійснення повернення ПДВ:

- шляхом зарахування в рахунок платежів по ПДВ та іншим платежам (повне або часткове);

- шляхом перерахування на рахунок в установу банку;

- шляхом видачі казначейського чека.

Та протягом одного місяця може розраховувати на повернення ПДВ, але КП «ШЕУ Оболонського району», не подає розрахунків про відшкодування до ДПІ.

3.3 Основні методики зовнішнього аудиту розрахунків з ПДВ

22 квітня 1993 року з'являється Закон України „Про аудиторську діяльність”№3125-12. Надалі цей закон удосконалювався за рахунок змін і доповнень, внесених Законами України від 14 березня 1995року №81/95-ВР та від 20 лютого 1996 року №54/96-ВР. Даний Закон дає визначення поняття аудит, аудиторська фірма, аудиторський висновок та визначає правові засади здійснення аудиторської діяльності в Україні. Його дія поширюється на усі господарюючі суб'єкти незалежно від форм власності та видів діяльності, органи державної виконавчої влади.

Оскільки аудиторська діяльність як така породжена ринковою економікою і є складовою частиною механізму цієї економіки, то закономірно, що саме в таких умовах вона зарекомендувала себе з найкращого боку.

Значення аудиту в умовах ринкової економіки важко переоцінити. Адже потреба в послугах аудитора виникає в кожному з наступних випадків:

можливість подання необ'єктивної інформації з боку адміністрації у випадках конфлікту між нею і користувачами цієї інформації (власниками, інвесторами, кредиторами);

залежність наслідків прийнятих рішень від якості інформації;

необхідність спеціальних знань для перевірки інформації;

відсутність у користувачів інформації доступу для оцінки її якості.

Всі ці передумови привели до виникнення суспільної потреби в послугах незалежних експертів, які мають відповідну підготовку, кваліфікацію, досвід і дозвіл на право надання такого роду послуг.

Надзвичайна популярність аудиту в ринкових умовах господарювання пояснюється тією роллю, яку він відіграє для економіки:

- по-перше, незалежний аудит виступає своєрідним гарантом достовірності фінансової інформації для її користувачів. Так, адже у ході аудиторської перевірки установлюється точність відбиття у фінансових звітах фінансового становища і результатів діяльності підприємства, відповідність ведення бухгалтерського обліку встановленим вимогам і критеріям, дотримання підприємством чинного законодавства. Така інформація потрібна, перш за все, дійсним власникам підприємства, а також кредиторам, яких цікавить фінансово-економічне становище „рідних” підприємств та організацій, але які звичайно не мають доступу до облікових записів та не мають відповідного досвіду. Також інформація про дійсний стан підприємства потрібна для встановлення довірчих відносин підприємствам-партнерам та іншим об'єктам господарювання, які контактують з даним підприємством.

- по-друге, незалежний аудит часто відіграє роль незалежного консультанта, який поряд із перевіркою фінансової звітності дає професійну оцінку стану справ. Враховуючи те, що аудитор бачить стан справ на підприємстві з боку стороннього споживача, йому легше помітити прорахунки і недоліки, а виходить, і дати кваліфіковану пораду з усунення майбутніх або вже зроблених помилок, адже при наданні професійних послуг аудитор повинен керуватися інтересами клієнта. Особливо корисними для керівництва можуть бути рекомендації незалежних консультантів в процесі проведення перетворень, які не зустрічають широкої підтримки всередині організації.

У сучасній економічній ситуації, що склалась в Україні, особливого значення набуває проведення аудиту розрахунків з бюджетом. Адже, враховуючи величезну кількість податків і платежів, несформованість і недосконалість податкового законодавства, можна зрозуміти, що бухгалтер підприємства практично не в змозі простежити абсолютно всі зміни в законодавстві (а також різні трактування спірних моментів). До того ж саме у питанні податкових відношень суб'єктів господарювання з державною казною виникає найбільше зловживань та непорозумінь. І справа професійної честі аудиторів і збереження повної довіри до них з боку клієнтів, громадськості і державних органів - неустанне стеження за змінами у законодавстві та неухильне дотримання „букви закону” у всіх аспектах. Отож, ті підприємства що співпрацюють з аудиторськими фірмами, швидше й оперативніше можуть реагувати на зміни законодавства.

Від своєчасності та повноти розрахунків загалом і з бюджетом зокрема залежить успіх здійснення усієї виробничої та фінансової діяльності будь-якого підприємства. Щоб розрахунки проводились вчасно і в повному обсязі на підприємстві потрібно налагодити контроль за їх повнотою та своєчасністю, ззовні.

На початку перевірки розрахунків підприємства з бюджетом аудитор шляхом усного опитування встановлює, за якими саме податками і платежами ведуться розрахунки з бюджетом. Після цього за кожним видом податку чи платежу перевіряється стан внутрішнього контролю розрахунків з бюджетом та правильність визначення бази оподаткування з використанням прийомів прослідковування, звірки документів та регістрів бухгалтерського обліку.

При проведенні аудиту операцій із зобов'язань доцільно проводити інвентаризацію зобов'язань перед бюджетом. Ця процедура полягає у виявленні за відповідними документами залишків заборгованості по розрахунках з бюджетом і ретельній перевірці сум, що обліковуються на відповідних рахунках. При цьому встановлюються терміни виникнення даної заборгованості, їх реальність і осіб, що винні в пропущенні термінів її погашення. Специфіка процесу інвентаризації полягає в тому, що поряд з бухгалтерською інформацією перевіряється відповідність здійснених операцій діючим законодавчо-правовим актам.

Невід'ємною частиною перевірки розрахунків з бюджетом є документальний контроль. В ході документальної перевірки аудитор повинен ознайомитись з переліком податкових органів, з якими підприємство веде розрахунок, вивчити динаміку заборгованості і встановити, чи відповідають дані, отримані в результаті проведених розрахунків даним бухгалтерського обліку. В результаті з'ясовується якість внутрішнього контролю за розрахунками з боку бухгалтерії:

Документальну перевірку розрахункових операцій проводять у такій послідовності:

? за даними аналітичного обліку рахунку 64 „Розрахунки за податками і платежами" звіряють суми заборгованості підприємства по податках і платежах з даними, які аудитор повинен запросити у податкових органів для підтвердження належних їм сум;

? звіряють залишок заборгованості по розрахунках з бюджетом, яка обліковується на балансі на початок періоду перевірки з підсумком залишків всіх податків і платежів в облікових регістрах;

? перевіряють записи з розрахунків за податками і платежами у відповідних регістрах, правильність відображення кореспондуючих рахунків, а також документи, які були підставою для цих записів;

? перевіряють законність проведеного нарахування, списання та зарахування відповідної суми по кожному з платежів.

Загальну перевірку операцій за податками і платежами проводять у наступній послідовності:

? встановлюється правильність застосування ставок, визначення бази оподаткування, законності і обґрунтованості пільг з нарахування податків і платежів до бюджету. Ці процедури здійснюються шляхом прослідковування і перерахунку сум, порівняння з нормативними матеріалами, вивчення характеру виробництва, категорії підприємства, тощо.

? перевіряється правильність ведення обліку за рахунком 64 „Розрахунки за податками і платежами", відповідність записів аналітичного обліку по даному рахунку записам в Головній книзі і формах бухгалтерської звітності. Під час перевірки заборгованості по розрахунках з бюджетом дані, отримані на підприємстві, звіряються з даними, які були подані до податкової інспекції та інших органів звітності. При цьому увага приділяється правильності визначення і повноті перерахування платежів. За журналом 2 доцільно перевірити дотримання черговості перерахування податків та обов'язкових платежів, своєчасність подання платіжних документів до банку.

Слід зауважити, що виявлені в процесі аудиту шляхом точного зіставлення недоплати підлягають внесенню до бюджету із нарахуванням пені, а в разі переплати, за заявою платника податку, проводиться залік надлишку в рахунок наступних платежів або повернення йому на розрахунковий рахунок.

При нарахуванні на суму невчасно сплачених платежів пені складається наступна бухгалтерська проводка:

- на суму нарахованої пені

Д-т 949 „Інші витрати операційної діяльності"

К-т 64 „Розрахунки за податками і платежами"

- на суму перерахованої пені

Д-т 64 „Розрахунки за податками і платежами"

К-т 311 „Поточні рахунки в національній валюті"

перевіряється правильність повноти та своєчасності перерахування (сплати) податків, зборів, платежів до бюджету шляхом перевірки платіжних документів, податкових декларацій, тощо; перевіряється правильність використання обов'язкових нормативних умов і складання бухгалтерських проводок по виділенню ПДВ, його сплати постачальникам, а також нарахування та перерахування до бюджету податків, зборів та обов'язкових платежів шляхом прослідковування, звірки даних облікових регістрів, які кореспондують з рахунком 64.

Оскільки податків і платежів, які сплачують підприємства України до бюджету є надзвичайно багато, і оскільки нарахування та сплата їх проводиться за різними термінами, ставками та методиками і пільги щодо них теж надзвичайно диференційовані, то і аудит розрахунків з бюджетом, відповідно, потрібно проводити по кожному податку чи платежу відокремлено.

Податок на прибуток - одне з основних джерел надходження коштів в бюджет і при проведенні контролю розрахункових взаємовідносин з бюджетом цьому податку приділяють значну увагу.

При аудиторській перевірці правильності нарахування і сплати податку на прибуток аудитору необхідно знати статус платника податків, характер і види його основної діяльності, тощо. Безпосередньо ж при перевірці спершу потрібно переконатись в тому, що оподатковувана сума прибутку розрахована правильно, тобто собівартість реалізованої продукції відповідає дійсності.

В процесі перевірки бази оподаткування аудитор повинен насамперед переконатись в правильності обліку валового прибутку, а потім тієї його частини, яка безпосередньо обкладається податком. Точність визначення валового прибутку, сума якого складається з прибутку від реалізації продукції, основних засобів, іншого майна та доходів від позареалізаційних операцій за мінусом витрат по цих операціях залежить від правильності відображення в обліку виручки від реалізації, затрат виробництва і інших затрат. При аналізі фактичного прибутку аудитору необхідно також співставити ідентичність балансових даних про прибуток з його обліком в головній книзі, журналах по рахунку 98 „Податок на прибуток" і по звіту про фінансові результати.

Після перевірки правильності обліку валового прибутку аудитор повинен перевірити правомірність застосування підприємством пільг щодо податку на прибуток. Пільги застосовуються тільки в залежності від фактично проведених витрат і вони мають певні обмеження. В зв'язку з цим аудитор повинен дослідити кожен випадок зменшення підприємством оподатковуваного прибутку і встановити його відповідність діючому законодавству.

Податок на додану вартість (ПДВ) - це непрямий податок, який сплачується до Державного бюджету на кожному етапі виробництва товарів, виконання робіт та надання послуг. При проведенні аудиту розрахунків з бюджетом з податку на додану вартість основною метою перевірки є встановлення повноти нарахування і сплати податку. Для цього аудитору під час перевірки необхідно вирішити наступні завдання:

встановити, чи є підприємство платником податку;

з'ясувати законність застосування пільгового оподаткування;

підтвердити правильність і повноту визначення об'єктів оподаткування;

переконатись у правильності відображення розрахунків з ПДВ у бухгалтерському обліку і податковій звітності.

В умовах нашої економіки, що розвивається, та ще не сформованого податкового законодавства, в Україні на протязі декількох років було прийнято ряд законів та інших нормативно-правових актів з питань обліку податку на додану вартість, що докорінно відрізняються. Це призвело до того, що аудиторам доводилося розглядати декілька підходів до перевірки правильності розрахунків з бюджетом з ПДВ. Проте на сьогоднішній день аудит розрахунків з ПДВ для періоду з 20.12.1992р. по 01.10.1997р. уже не є актуальним, оскільки термін позовної давності по цих податках давно минув. Що ж стосується періодів з 01.10.98р. по 01.04.2001р., та періоду після 01.04.2001р., то варто зазначити, що в першому випадку при проведенні аудиту розрахунків з бюджетом з ПДВ варто керуватись Законом України „Про податок на додану вартість", а в іншому - Законом України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами.

Аудитор в процесі перевірки підприємства щодо розрахунків по ПДВ спершу повинен визначити, чи є підприємство платником податку, якими видами діяльності воно займається, а також чи має воно пільги з оподаткування на додану вартість. Надалі перевіряється правильність визначення і відображення в бухгалтерських документах об'єкта оподаткування та ставок податку. Слід особливу увагу звернути на те, що об'єктом оподаткування є обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), адже від того, наскільки правильно вони визначені, залежатиме достовірність оподатковуваної бази. Також тут значну роль відіграє диференціація обсягів продажу за різними податковими ставками. Отож необхідно окремо виділити реалізацію товарів, які обкладаються податком за ставкою 20%, 0% і не оподатковуються.

При перевірці слід простежити за повнотою і правильністю, своєчасністю нарахування ПДВ на продаж товарів (робіт, послуг) без оплати, або з частковою оплатою їх вартості, за бартерними операціями, а також за натуральними виплатами в рахунок оплати праці фізичним особам. В цих випадках аудитор повинен переконатись, що база оподаткування визначалась виходячи з фактичної ціни, але не нижче за звичайну ціну. Згідно з законом датою виникнення податкових зобов'язань під час здійснення таких операцій вважаються будь-яка з подій, що сталась раніше:

дата відвантаження товарів чи дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг);

дата оприбуткування платником податків товарів чи дата оформлення документів, що засвідчують факт одержання робіт (послуг).

Що ж стосується перевірки законності відшкодування ПДВ, то тут датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається перша з наступних:

дата списання коштів з банківського рахунку в оплату товарів

дата отримання податкової накладної

Аудитор, розраховуючи суми податкового кредиту, повинен звернути увагу на наступне:

суми ПДВ, сплачені (нараховані) у звітному періоді у звязку з придбанням основних засобів, включаються до складу податкового кредиту цього звітного періоду, незалежно від термінів введення в експлуатацію основних фондів;

не включаються до податкового кредиту суми податку за операціями з товарами (роботами, послугами), звільненими від оподаткування;

за товари (роботи, послуги), які частково використовуються в оподатковуваних операціях до суми податкового кредиту відносять суми податку в частині використання;

до складу податкового кредиту не включаються суми податку, сплачені за придбані товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва.

Важливим етапом при проведенні аудиту розрахунків з бюджетом з ПДВ є перевірка підтвердження сум, включених до податкового кредиту, первинними документами. Необхідно також зіставити суми ПДВ, вказані в податкових накладних з книгами обліку придбання і продажу товарів (робіт, послуг). Дані книг обліку придбання і продажу товарів мають відповідати аналітичним і синтетичним регістрам бухгалтерського обліку.

Правильність відображення в бухгалтерському обліку розрахунків з бюджетом по ПДВ проводиться наступним чином:

порівнюються дані журналів-ордерів з Головною книгою, а також співставляються дебетові та кредитові обороти на рахунку 64, показані в обліку та нараховані аудитором;

дані оборотів на рахунку 64, за Головною книгою порівнюються з сумами, зазначеними у декларації по ПДВ;

при виявленні відхилень чи порушень необхідно помилки згрупувати і визначити їх характер: обман чи помилка, суттєвість впливу на кінцеві результати, можливість виправлення. При цьому складається звіт, де відображені у вигляді таблиць та відомостей усі етапи обліку податку на додану вартість: від первинних документів, журналів-ордерів до декларації.

З метою встановлення правильності складання та своєчасності пред'явлення до податкової інспекції звітності за видами податків, зборів і обов'язкових платежів, аудитор може використати прослідковування, складання альтернативних розрахунків, перевірку дат пред'явлення та отримання письмових запитів від органів державної податкової інспекції.

Окрім особистого застосування прийомів і способів перевірки, аудитор повинен перевірити результати попередньо проведених перевірок на підприємстві органами державної податкової інспекції з метою встановлення обґрунтованості пред'явлених підприємству фінансових санкцій.

Поточний контроль за фінансовою та господарською діяльністю підприємства здійснює КК “Київавтодор”, в особі спеціаліста відділу контролю та ревізії.

КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва не має внутрішнього аудитора, функції якого частково виконує спеціаліст контрольно-ревізійного відділу корпорації. Тому на підприємстві повинен щорічно проводиться зовнішній аудит із залученням аудиторської фірми, але в зв'язку з відсутністю коштів на його проведення кожні два роки перевірка здійсноється тільки корпорацією.

Перед початком перевірки ревізор формує загальний план ревізії, що служить основою для підготовки програми ревізії. Він передбачає визначення терміну проведення ревізії, складання графіка проведення ревізії, зазначення дати надання письмової інформації про результати ревізії й довдки про проведену перевірку.

Пропозиції ревізора, оформлені довідкою перевірки (Додаток), підприємству КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва після здійснення ревізії полягають в наступному: переглянути облікову політику, зокрема щодо розрахунків за податками і платежами; оформляти наявні документи на підприємстві відповідно до вимог; внести зміни стосовно форм облікових реєстрів; оновити документальну базу бухгалтерського програмного забезпечення; деталізувати графік документообігу на підприємстві; розробити посадові інструкції для працівників бухгалтерії; запровадити ведення податкового обліку та документальне його оформлення на підприємстві як одну з підсистем бухгалтерського обліку, організувати оперативний контроль за веденням податкового обліку.

Висновки до розділу ІІІ

Практика аналізу оподатковування підприємств показала ефективність проведення так званої структуризації податків, в результаті якої формується всебічна інформація про кожний податок і визначення на цій основі можливості скорочення податкового навантаження.

Аналіз податкового навантаження на КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва було проведено на основі таких показників: частка податкових платежів у доході від реалізації продукції; відношення всіх податків, що сплачуються підприємством, до суми витрат; відношення всіх податків, що сплачуються підприємством, до його чистого прибутку.

У сучасних умовах господарювання гостро постала проблема сплати податків, розмір яких іноді дорівнює загальному прибутку підприємства. Тому важливим аспектом діяльності кожного підприємства є оптимізації його податкового середовища.

КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва має можливість використати наступні прийоми податкової оптимізації: використання «пробілів» законодавства; застосування податкових пільг; правильне формування облікової політики; зміна строку сплати податків; правильне укладання договорів.

Передумовою ефективного розвитку будь-якого вітчизняного підприємства, незалежно від форми власності, є функціонування системи внутрішнього контролю.

Відповідно до Статуту КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва органами управління та контролю на підприємстві є: Київська міська державна адміністрація.

Поточний контроль за фінансовою та господарською діяльністю підприємства здійснює КК “Київавтодор”, в особі спеціаліста відділу контролю та ревізії.

З наведеного вище видно, що КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва не має внутрішнього аудитора, функції якого частково виконує спеціаліст контрольно-ревізійного відділу корпорації. Тому на підприємстві повинен щорічно проводиться зовнішній аудит із залученням аудиторської фірми, але в зв'язку з відсутністю коштів на його проведення кожні два роки перевірка здійсноється тільки корпорацією.

Перед початком перевірки ревізор формує загальний план ревізії, що служить основою для підготовки програми ревізії. Він передбачає визначення терміну проведення ревізії, складання графіка проведення ревізії, зазначення дати надання письмової інформації про результати ревізії й довдки про проведену перевірку.

Пропозиції ревізора підприємству КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва після здійснення ревізії полягають в наступному: переглянути облікову політику, зокрема щодо розрахунків за податками і платежами; оформляти наявні документи на підприємстві відповідно до вимог; внести зміни стосовно форм облікових реєстрів; оновити документальну базу бухгалтерського програмного забезпечення; деталізувати графік документообігу на підприємстві; розробити посадові інструкції для працівників бухгалтерії; запровадити ведення податкового обліку та документальне його оформлення на підприємстві як одну з підсистем бухгалтерського обліку, організувати оперативний контроль за веденням податкового обліку.

РОЗДІЛ ОХОРОНА ПРАЦІ НА КП “ШЕУ ОБОЛОНСЬКОГО РАЙОНУ” М.КИЄВА

4.1 Система управління охороною праці в організації

Система охорони праці є невід'ємною складовою управління підприємством. Організація заходів, спрямованих на забезпечення безпеки праці та уникнення виробничого травматизму, на КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва є об'єктивною необхідністю і важливою складовою трудової діяльності працівників даної установи. Соціально-економічний аспект функціонування системи охорони праці реалізується у вигляді зростання продуктивності праці та збереженні здоров'я і працездатності трудових ресурсів.

Метою охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях є здійснення ефективного управління охороною праці, що гарантує збереження здоров'я і працездатності працівників КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва та попередження нещасних випадків.

Виходячи з вищезазначеної мети, необхідно вирішити наступні завдання: здійснити аналіз системи управління охороною праці; проаналізувати стан нормативно-правового забезпечення охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях; визначити небезпечні і шкідливі фактори умов праці; оцінити можливості виникнення надзвичайних ситуацій, їх профілактику та усунення.

Джерелами інформації для написання даного розділу були нормативно-правові акти України та внутрішні акти і положення КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва, що регулюють питання охорони праці.

За організацію та управління охороною праці на аналізованому підприємстві відповідальна служба з охорони праці.

Відповідно до вимог Типового положення про СОП на КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва створено СОП, працівники якої в своїй діяльності керуються законодавством України, нормативно-правовими актами з охорони праці, колективним договором та актами з охорони праці, що діють в межах банку.

З огляду на те, що число працюючих у підприємства перевищує 50 чоловік, розрахуємо чисельний склад СОП на 01.01.2012 за формулою 4.1:

(4.1)

де Рср - середньоспискова чисельність працюючих на підприємстві - 294 чол.;

Ф - ефективний річний фонд робочого часу спеціаліста з охорони праці, що дорівнює 1820 годинам, який враховує втрату робочого часу на можливі хвороби, відпустку тощо;

Кв - коефіцієнт, що враховує шкідливість та небезпечність виробництва, який розраховується за формулою 4.2:

, (4.2)

де - чисельність працюючих зі шкідливими речовинами незалежно від рівня їх концентрації - 90 чол.;

- чисельність працюючих на роботах підвищеної небезпеки (що підлягають щорічній атестації з охорони праці) - 125 чол..

У даному випадку вищезазначений коефіцієнт дорівнює 0,75. Таким чином, чисельність СОП в КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва станом на 01.01.2012 становить 1 чоловіка.

На КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва розроблено графіки комплексних та цільових перевірок, графіки перевірки знань та графіки перевірки стану умов праці у підрозділах. Під час прийняття на роботу всі працівники інформуються під підпис про умови праці на робочому місці та про пільги та компенсації за роботу в таких умовах.

Для дотримання норм законодавства про працю та охорону праці, з метою забезпечення контролю і проведення аналізу стану охорони праці, аварійності і травматизму, на підприємстві проводиться ряд заходів та робіт.

Виконання вимог законодавчих і нормативних актів з охорони праці, промислової санітарії і пожежної безпеки закладено в системі управління охороною праці підприємства і її підсистем, розробленої на основі Закону України «Про охорону праці» і «Галузевої системи управління охороною праці для підприємств Міністерства промислової політики».

Згідно з Законом України «Про охорону праці» на підприємстві розроблені комплексні заходи по досягненню нормативів безпеки, гігієни праці і підвищення рівня охорони праці, які включені у колективний договір на 2012 рік.

Проведемо аналіз наявності та відповідності переліку нормативно-правових актів існуючим вимогам, за результати якого можна зробити наступні висновки:

- наявна на КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва нормативно-правова база з охорони праці та безпеки надзвичайних ситуаціях відповідає вимогам чинного законодавства України і наявна у повному обсязі;

- всі надруковані примірники положень, нормативів, журналів та постанов зберігаються у кабінеті охорони в одному примірнику, а також розміщенні у внутрішній мережі КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва (в електронному вигляді).

Ефективність СОП на КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва знаходиться на досить високому рівні. Для подальшого підвищення її ефективності служба з охорони праці має переглянути структуру витрат на охорону праці. Інакше кажучи, варто спрямовувати зусилля на зменшення показників недоцільних витрат, що у майбутньому сприятиме зменшенню загальних витрат на охорону праці внаслідок покращення працездатності та стану здоров'я працівників підприємства, а також зменшення кількості випадків виробничого травматизму та профзахворювань.

Найкращим чином реалізуються організаційні заходи, заходи з пожежної безпеки, дотримання законодавчих норм з охорони праці.

4.2 Аналіз небезпечних і шкідливих факторів умов праці в організації

Відповідно до теми дипломної роботи об'єктом аналізу умов праці є відділ бухгалтерії КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва. Приміщення відділу знаходиться на другому поверсі. Загальна площа приміщення становить 21 м2, висота - 3,6 м, приміщення має два вікна. Кількість працюючих у приміщенні - 4 чоловіка. Отже, на одного працюючого в приміщенні припадає: 5 м2 робочої площі. Згідно із СНиП 2.09.04 - 87 на кожного працюючого в управлінських приміщеннях повинно припадати не менше 4 (м2/чол.) робочої площі. Висота приміщення - не менше 2,5 м. Таким чином нормативи забезпечення працюючих робочою площею у відділі дотримано.

У приміщенні розташовано 4 комп'ютери та копіювальний апарат. Напруга джерела живлення комп'ютерів у приміщенні - 220 В. Окрім того, у приміщенні розташовано 6 письмових столів, одна шафа для зберігання документів та шафа для одягу. Система опалення - центральна, вентиляція природна, освітлення як і природне, так і штучне.

За небезпекою ураження електричним струмом управлінське приміщення відділу належить до приміщень без підвищеної небезпеки ураження електричним струмом працюючих .

Відповідно до ГОСТ 12.1.045-84 ССБТ , НРБУ-97 та ДСанПіН 3.3.2.007-98 в КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва на сьогодні діють такі норми:

- іонізуючого випромінювання: потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання на відстані 0,05 м від екрана та корпуса відеотермінала не перевищує 7,74 х10-12А/кг (100 мкР/год), що відповідає еквівалентній дозі 0,1 мбер/год;

- напруженості електростатичного поля: гранично допустима напруженість електростатичного поля на робочих місцях з ВДТ (як у зон екрана дисплея, так і на поверхнях обладнання, клавіатури, друкувального пристрою) не перевищує рівнів 20 кВ/м;

- неіонізуючого електромагнітного випромінювання: напруженість електромагнітного поля на відстані 0,50 м навкруги ВДТ не перевищує за електричною складовою у діапазоні частот 30 МГц-50 МГц ? 10 В/м; за магнітною складовою у діапазоні частот 30 МГц-50 МГц ? 0,3 А/м;

- іонізації повітря: n+ 2300 на 1 см3 (2500000000 на 1 м3), n- 4000 на 1 см3.

На рівень звукового тиску у відділі впливають: друкувальні та копіювальні пристрої, ПК, автомашини за вікном. Відповідно до ДСанПіН 3.3.2.007-98 приміщення планово-економічного відділу за видом трудової діяльності та робочого місця відноситься до програмістів ЕОМ, тому рівень звуку у приміщенні не повинен перевищувати 50 дБА, що зазвичай, не викликає шкідливого впливу на людину в процесі її трудової діяльності. Для захисту від автомобільного шуму у відділі стоять пластикові вікна, які попереджують проникнення шуму з вулиці.

Відповідно до ГОСТ 12.1.012-78 за видом вібрації робота у відділі бухгалтерії підприємства відноситься загальної вібрації 3, типу «в», що означає критерій - «комфорт». Тобто вібраційне навантаження працівників відділу не впливає на організм та на зменшення продуктивності праці.

Робоче місце працівника планово-економічного відділу відповідає вимогам ДСанПіН 3.3.2.007-98 щодо нижчезазначених пунктів:

- конструкція робочого столу відповідає сучасним вимогам ергономіки і забезпечує оптимальне розміщення на робочій поверхні використовуваного обладнання (дисплея, клавіатури, принтера) і документів;

- висота робочої поверхні робочого столу з ВДТ становить 700 мм, а ширина і глибина - 600 мм та 800 мм відповідно;

- робочий стілець підйомно-поворотний, регульований за висотою, з кутом нахилу сидіння та спинки;

- робочий стіл має простір для ніг заввишки 600 мм, завширшки - 600 мм, завглибшки 500 мм, на рівні простягнутої ноги - 650 мм;

- екран ВДТ розташовується на оптимальній відстані від очей користувача - 600 мм;

- персональний комп'ютер і його перефирійні пристрої (принтер, сканер, ксерокс) розташовані на основному робочому столі, зліва. Принтер при цьому не перешкоджає працівнику добре бачити зображення на моніторі;

- клавіатура розташовується на поверхні столу на відстані 200 мм від краю, звернутого до працюючого.

В цілому робочому місцю в даному відділі за гігієнічною класифікацією можна дати клас «Оптимальні умови праці».

З огляду на те, що однією з причин швидкої зорової втомлюваності є низький рівень освітлювання робочого місця, здійснимо аналіз загального освітлення приміщення. Усі столи розміщенні правильно - світло падає зліва (див.рис. 5.1) . Це полегшує роботу працівників і не спричиняє додаткової зорової напруженості.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 4.1 - Схема приміщення для аналізу достатності природного освітлення

Нормоване значення коефіцієнта природного освітлення (КПО) для четвертого світлового поясу, в якому розташована Україна (), визначається у відсотках за наступною формулою:

(4.3)

де, - нормоване значення КПО для III світлового поясу ( = 1,5 % згідно з СНиП II - 4 - 79 );

m - коефіцієнт світлового клімату ( для України m = 0,9 );

с - коефіцієнт сонячності (з урахуванням розміщення вікон с = 0,815 ).

Тоді: = 1,5*0,9*1 = 1,1%.

Для визначення достатності природного освітлення потрібно розрахувати фактичне значення КПО наступним чином:

, (4.4)

де SВ - площа всіх вікон у приміщенні, м2 (2*1,5*1,5=4,5 м2);

Sh - площа підлоги приміщення, м2 (21 м2);

фз - загальний коефіцієнт світлопроникності віконного прорізу, беремо фз = 0,5;

r1 - коефіцієнт який враховує відбиття світла від внутрішніх поверхонь приміщення;

в - світлова характеристика вікна;

Кбуд - коефіцієнт, що враховує затемнення вікон іншими будинками (будинків немає - отже, Кбуд = 1);

Кз - коефіцієнт запасу ( Кз = 1,4 ).

Для розрахунку коефіцієнта r1 необхідно розрахувати такі параметри:

1) відношення глибини приміщення до висоти від рівня умовної робочої поверхні до верху вікна: 3,5/1,5 = 2,3;

2) відношення відстані до розрахункової точки від зовнішньої стіни до глибини приміщення: 3/3,5 =0,9;

3) середньозважений коефіцієнт відбиття с стелі, стін, підлоги: ссз = 0,4;

4) відношення довжини приміщення до його глибини: 6/3,5 = 1,7.

Звідси r1 = 0,82.

Здійснивши аналогічні розрахунки, з'ясуємо, що в = 12,1.

Отже, . Таким чином фактичне значення природного освітлення на 0,05% перевищує нормативне, тобто додаткових заходів для підвищення освітленості вживати не треба.

Для оцінки ефективності штучного освітлення в приміщенні необхідно порівняти значення фактичного освітлення та нормованого значення за СНиП ІІ-4-79. Нормоване значення освітлення для адміністративного приміщення при загальному освітленні становить при використанні газорозрядних ламп - 300 лк, при використанні ламп розжарювання - 200 лк.

Значення фактичного освітлення, лк, у приміщенні можна знайти за допомогою методу коефіцієнта використання світлового потоку з формули:

, (4.5)

де Fл - світловий потік однієї лампи, лм (для люмінесцентних ламп типу ЛБ 40 - 3120 лм)

зв - коефіцієнт використання світлового потоку (для світильників, які використовуються в адміністративних будівлях для традиційних розмірів приміщення і кольорового оздоблення взято середнє значення 0,5);

N - кількість світильників у приміщенні, яке досліджується, 4 шт.

n - кількість ламп у кожному світильнику, 2 шт.;

S - площа приміщення, 21 м2;

k - коефіцієнт запасу, k = 1,75;

z - коефіцієнт нерівномірності освітлення (для люмінесцентних ламп z = 1,1).

Отже, люкс, що підтверджує достатність освітлення в приміщенні.

Не менш важливим аспектом охорони праці є дослідження стану вентиляції. У відповідності зі СниП 2.09.04-87, при об'ємі робочого приміщення 20 м3 і більше на одного працюючого повітрообмін повинен становити не менше L' = 20 м3/год (у досліджуваному випадку 25,2 м3/чол.). Очевидно, необхідний повітрообмін має становити 3*20=60 м3/год. За даними атестації робочих місць фактичний повітрообмін становить 145 м3/год влітку та 412 м3/год взимку, тобто в 2,4 рази перевищує норму влітку та в 6,8 взимку.

Здійснимо аналіз стану виробничого травматизму та професійних захворювань. У процесі аналізу було здійснено ознайомлення зі змістом актів про нещасний випадок ф. Н-1, професійних захворювань на виробництві - за ф. 7-Т та лікарняних листів за останні три роки (див. табл. 4.2.1)

Таблиця 4.2.1

Динаміка показників стану виробничого травматизму та професійних захворювань

№ п/п	Показники	2010	2011	2012
1	Середньорічне число працюючих (Р), чол.	284	296	284
2	Число нещасних випадків (Nн.в.), всього:	2	2	2
	у т. ч.: з тимчасовою втратою працездатності	1	2	2
	з стійкою втратою працездатності	0	0	0
	з смертельним наслідком	1	0	0
3	Втрати працездатності від травм, дн (Ттр)	6	256	288
4	Число захворювань (Nз)	45	67	38
5	Втрати працездатності через захворювання, дн (Тз)	310	335	193
6	Коефіцієнт частоти (на 1000 працюючих) нещасних випадків (Кчн=Nн.в.1000/Р)	1,42	1,40	1,49
	Коефіцієнт частоти захворювань (Кчз=Nз1000/Р)	31,98	46,76	28,23
7	Коефіцієнт тяжкості нещасних випадків (Ктн=Ттр/Nнв)	3,00	128,00	144,00
	Коефіцієнт тяжкості захворювань (Ктз=Тз /Nз)	6,89	5,00	5,08
8	Коефіцієнт втрати робочого часу (Кв=КчКт)	4,26	178,65	213,97
9	Коефіцієнт інтенсивності випадків захворювань,	3,20	4,68	2,82
	Коефіцієнт інтенсивності непрацездатності	22,03	23,38	14,34

Таким чином, аналіз даних таблиці показує доволі часті випадки професійних захворювань та травматизму як для такого масштабу виробництва.

4.3 Безпека в надзвичайних ситуаціях на досліджуваному об'єкті

Приміщення бухгалтерії за небезпекою виникнення пожежі відповідно до Снип 2.01.02-85 належить до категорії В (пожежонебезпечні - в ньому наявні легкозаймисті речовини - папір, дерево, пластмаса; пожежа також можлива у випадку несправності електроприладів та комп'ютера), а за класифікацією робочих зон приміщень з вибухової та пожежної безпеки - до класу В-ІІ.

Можливими причинами пожежі можуть бути:

- виникнення струмів короткого замикання, що може спричинити загоряння наявних легкозаймистих речовин;

- займання паперу, дерева через необережне поводження з вогнем;

- поширення вогню з сусідніх приміщень.

З метою попередження пожежі необхідно усунути можливість виникнення короткого замикання та розробити правила безпечної поведінки із вогнем.

У разі виникнення пожежі своєчасно та з мінімальними наслідками дають можливість загасити її наявні пожежна сигналізація та вогнегасники.

План евакуації працівників та матеріальних цінностей на випадок пожежі наведений у додатку. Зазначено також місце розташування щитів з інвентарем для гасіння. Вогнегасники, ящик з піском, гаки, лопати, лом і сокира входять у комплект щита.

Будівля КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва та її приміщення забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками (9), ящиками з піском (3 шт.), пожежними відрами (3 шт.), совковими лопатами (6 шт.) та пожежним інструментом (гаками - 9 шт., ломами - 6 шт., сокирами - 6 шт.). Вогнегасники розміщені у коридорах біля входів-виходів з приміщення, захищені від попадання прямих сонячних променів та безпосередньої дії опалювальних та нагрівальних приладів. Відстань між місцями розташування вогнегасників становить в середньому 15 м. Всі вогнегасники в КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва повітняно-пінні ВПП-9(з), строком дії до 2017 року.

В КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва у кожному кабінеті розміщено автоматичну пожежну сигналізацію. Системи оповіщення про пожежу в передають сигнали одночасно по всьому будинку. Кількість оповіщувачів - 2 шт., що забезпечує необхідну чутність у всіх місцях перебування людей. Система штучних вентиляційних комунікацій розміщена у гаражах. На випадок пожежі вона може автоматично відключатися.

Евакуаційні шляхи і виходи є вільними, і у разі виникнення пожежі зможуть забезпечити безпеку під час евакуації всіх людей, які перебувають у приміщенні банку. Ширина коридорів управління - 1,5 м, дверей - 0,8 м, сходових майданчиків - 2 м, кількість евакуаційних виходів у банку - 2. Двері на шляхах евакуації відчиняються в напрямку виходу з будівлі чи приміщення. Сходові марші і площадки мають справні огорожі із поручнями, мають евакуаційне освітлення.

Таким чином, при виникненні пожежі на КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва є необхідні засоби щодо нейтралізації його поширення, існує якісна система евакуації, попередження пожежі, а також заходів, які сприяють зниженню пожежної небезпеки в банку.

Отже, на КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва постійно проводяться профілактичні організаційні заходи щодо пожежної безпеки, до яких належить навчання персоналу правилам пожежної безпеки, розміщення на робочих місцях необхідних інструкцій і плакатів, планування евакуації персоналу на випадок пожежі та ін.

В цілому на підприємстві добре налагоджена система охорони праці, керівництво надає всі можливості для поліпшення умов праці.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

Отже, можна стверджувати, що роль ПДВ як фіскального засобу в доходах Державного бюджету України є визначною. Ця форма оподаткування перетворилася у вагоме джерело формування державних доходів. Проте ПДВ не приносить такого ж ефективного результату платникам податку, як державі. Виступаючи, по суті, податком на кінцеве споживання, який покладено на громадян та бюджетну сферу, він, за доволі високої ставки і стрімкої інфляції, стає одним із факторів, що стримують розвиток виробництва. Також, ПДВ дещо напружує соціальне становище в країні, особливо це стосується сфери відшкодування цього податку.

Основним нормативно-правовим документом, що регламентує розрахунки з ПДВ є Податковий кодекс України, а саме розділ V «Податок на додану вартість та підрозділ 2, 3 розділу ХХ «Перехідні положення».

Бухгалтерський облік як ядро інформаційної системи і важливіша функція управління не може розвиватися без раніше окресленої стратегії спрямованої на підвищення його оперативності, дієвості, ефективне використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Організація бухгалтерського обліку на КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, а також здійснюється відповідно до прийнятого на підприємстві Наказу “Про облікову політику КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва.

Основою забезпечення успішної діяльності підприємства є чіткий механізм обліку господарських процесів, у тому числі в частині бухгалтерського обліку, який включає в себе не тільки фіксування господарських операцій, але й етапи обігу документів, у яких вони зафіксовані.

З метою упорядкованості руху та своєчасного одержання первинних документів для записів у бухгалтерському обліку на КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва встановлений Графік документообігу, проте як здійснюватиметься рух первинних документів з обліку розрахунків за податками і платежами ним не передбачено.

Єдиний організаційний регламент, який відображає ведення обліку розрахунків за податками і платежами, зокрема ПДВ, є Робочий план рахунків КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва, яким для обліку податкових зобов'язань з податку на додану вартість передбачено субрахунок 6415 “Розрахунки за податком на додану вартість”.

Для оформлення різного роду господарських операцій, в тому числі з обліку податку на додану вартість, які здійснюються на підприємстві, використовують різні за своєю формою і змістом бухгалтерські документи.

Первинним документом з обліку ПДВ є податкова накладна, документ, яка фіксує факти здійснення господарських операцій.

Для обліку розрахунків з бюджетом, зокрема з ПДВ, підприємство застосовує Оборотно-сальдову відомість, в якій групується інформація з первинних документів і відображаються записи за кредитом рахунку 64 “Розрахунки за податками і платежами”, складення Головної книги в програмі “1с Підприємство”.

Основними формами податкової звітності, яку подає підприємство КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва з ПДВ, є Податкова декларація з податку на додану вартість, формування яких здійснюється з використанням програмного продукту “Податкова звітність 1.30.15”.

Практика аналізу оподатковування підприємств показала ефективність проведення так званої структуризації податків, в результаті якої формується всебічна інформація про кожний податок і визначення на цій основі можливості скорочення податкового навантаження.

Аналіз податкового навантаження на КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва було проведено на основі таких показників: частка податкових платежів у доході від реалізації продукції; відношення всіх податків, що сплачуються підприємством, до суми витрат; відношення всіх податків, що сплачуються підприємством, до його чистого прибутку.