Облік, аналіз і аудит податку на додану вартість

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

Актуальність дослідження. Податок на додану вартість вважається найбільш досконалою сучасною формою непрямого оподаткування і відіграє важливу роль у системі державних фінансів у більшості розвинених країн світу та країн з перехідною економікою. Сам факт його запровадження в Україні можна вважати важливим кроком на шляху формування сучасної податкової системи і розбудови ринкової економіки. На практиці податок на додану вартість (ПДВ) є найбільш проблемним податком, запозиченим з досвіду зарубіжних країн. Так, в Україні через суттєві проблеми щодо справляння ПДВ має місце відволікання оборотних коштів підприємств та створення певної напруги у виконанні бюджету, що свідчить про недосконалість механізму оподаткування. Основними причинами цього є: виникнення зобов'язань по ПДВ до надходження оплати за відвантажені товари в умовах хронічної затримки платежів між підприємствами; несвоєчасне повернення ПДВ експортерам; нераціональний розподіл податкового тиску внаслідок необґрунтованого широкого числа звільнених від сплати податку, значна кількість зловживань платників податку при користуванні пільгами і формуванні податкового кредиту. Тому, актуальним на сьогодні є дослідження суті ПДВ з метою, виявлення суперечностей нормативно-правових актів, які регулюють порядок адміністрування даного податку та порядку формування та визначення доданої вартості відповідно до класичної економічної теорії. Що дасть змогу підвищити фіскальну роль даного податку, уникнути подвійного оподаткування, адже саме з'ясування порядку формування доданої вартості дасть змогу максимально очистити таку вартість до оподаткування від непрямих податків та платежів, що включаються до неї, та спростити порядок ведення бухгалтерського обліку податкового кредиту та податкового зобов'язання з ПДВ.

Метою дослідження є вивчення та засвоєння специфіки організації технології облікового процесу, методів, принципів організації операцій з оподаткування податком на додану вартість, зокрема: систематизація, узагальнення, розширення і закріплення теоретичної підготовки, поглиблення і узагальнення економічних знань з обраної теми дослідження.

Відповідно до поставленої мети сформовано основні завдання магістерської роботи, а саме:

- висвітлення загальної характеристики теоретичних основ обліку та аудиту за розрахунками з податку на додану вартість;

- аналіз законодавчо-нормативної бази з питань дослідження та вимоги до організації обліку та аудиту розрахунків з податку на додану вартість;

- оцінка стану організації бухгалтерського обліку розрахунків з податку на додану вартість у КП “ШЕУ Оболонського району” м. Києва;

- відображення операцій з обліку податку на додану вартість в обліку та звітності;

- дослідження проблемних питань щодо організації обліку розрахунків з податку на додану вартість та розробка пропозицій з удосконалення організації обліку розрахунків з податку на додану вартість на підприємстві;

- дослідження системних показників аналізу, їх класифікація, сфера застосування;

- обґрунтування важливості інформаційної бази для повного та всебічного аналізу показників діяльності підприємства;

- здійснити аналіз системи управління охороною праці;

- проаналізувати стан нормативно-правового забезпечення охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях;

- визначити небезпечні і шкідливі фактори умов праці;

- формування висновків і пропозицій за предметом дослідження дипломної роботи;

Об'єктом дослідження магістерської роботи є відображення в обліку та звітності процесу оподаткування податком на додану вартість (ПДВ).

Предметом дослідження є організація обліку ПДВ у КП “ШЕУ Оболонського району” м. Києва, порядок його відображення у фінансовій та податковій звітності.

Інформаційною база дослідження дипломної роботи слугувала спеціальна література, нормативно-правові джерела (закони України, положення, акти), які носять законодавчий характер, економічна література, конкретна література з бухгалтерського обліку, а також документи які характеризують діяльність і стан підприємства КП “ШЕУ Оболонського району” м. Києва (статут підприємства, баланс, звіт про фінансовий результат, податкова декларація з ПДВ).

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ, АНАЛІЗУ ТА АУДИТУ РОЗРАХУНКІВ З ПДВ

1.1 Економічна суть ПДВ та місце у формуванні бюджету країни

Податок на додану вартість - частина новоствореної вартості, що сплачується до Державного бюджету на кожному етапі виробництва товарів, виконання робіт, надання послуг. ПДВ є непрямим податком та одним із різновидів універсальних акцизів.

Об'єктом оподаткування є операції платників податку з: поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю); ввезення товарів у митному режимі імпорту або реімпорту; вивезення товарів (супутніх послуг) митному режимі експорту або реекспорту.

База оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з його договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цинами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включається до ціни товарів (послуг), згідно із законами України з питань оподаткування.

Сума ПДВ нараховується за формулами:

1) на товари, що обкладаються митом та акцизним збором:

ПДВ = (МВ + СМ + САЗ) х 20 %: 100;

2) на товари, що обкладаються тільки митом:

ПДВ = (МВ + СМ) х 20 %: 100;

3) на товари, що обкладаються акцизним збором:

ПДВ = (МВ + САЗ) х 20 %: 100;

4) на інші товари, що не підлягають обкладанню митом та акцизним збором:

ПДВ = МВ х 20 %:100,

де: МВ - митна вартість; СМ - сума ввізного мита; САЗ - сума акцизного збору.

Механізм обчислення ПДВ базується на співставленні сум податкового зобов'язання і сум податкового кредиту і передбачає застосування методу нарахувань.

Податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Важливим елементом у механізмі сплати ПДВ є дата виникнення податкових зобов'язань і права платника на податковий кредит (метод нарахувань).

Датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника);

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Призначенням податку на додану вартість є:

- по-перше, поповнення доходів державного бюджету країни;

- по-друге, використання податку з метою стимулювання економічного розвитку.

Переваги ПДВ:

1) відсутність подвійного оподаткування і кумулятивного ефекту;

2) рівність умов щодо сплати як виробниками так і продавцями;

3) ритмічне надходження коштів до бюджету держави;

4) регулює розмір зарплати і ціни;

5) стримує кризу перевиробництва і прискорює витіснення з ринку слабких підприємств;

6) включає механізми взаємної перевірки платниками податкових зобов'язань;

7) дає можливість стримувати невиправданий ріст цін.

Недоліки ПДВ:

1) складний механізм нарахування і сплати;

2) складний розвиток виробництва;

3) стримує інфляцію при застосуванні високих ставок;

4) негативно впливає на високотехнічні і наукомісткі виробництва;

5) можливість ухилення в умовах недосконалого бух. обліку;

6) регресивний вплив на малозабезпечені верстви населення;

7) потребує підготовки персоналу податкової служби.

Економічна сутність ПДВ полягає в тому, що ним оподатковують лише додану вартість, як різницю між вартістю продажу та вартістю придбання товару чи послуги на конкретному етапі. Це досягається завдяки тому, що підприємство, яке є платником ПДВ, отримує податковий кредит на всі оподатковувані закупівлі товарів чи послуг у підприємства, зареєстрованого платником ПДВ. Крім цього, ПДВ у сфері зовнішньоекономічної діяльності оподатковується за нульовою ставкою до експорту та через однакове оподаткування імпорту та товарів вітчизняного виробництва.

ПДВ в Україні був введений з 1 січня 1992 р., відповідно до Закону України від 20.12.1991 "Про податок на додану вартість". Проте вже через рік видано Декрет Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 р. "Про податок на додану вартість", який змінив названий вище закон і діяв до 1997 р. До початку 2011 р. основним нормативним документом, що регламентував стягнення податку на додану вартість, був Закон України від 03.04.1997 р., № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість". Введення нового закону з ПДВ було насамперед зумовлене значним падінням фіскальної ефективності податку. Останнім нормативним документом, що регламентує стягнення ПДВ є Податковий кодекс України від 02.12.2010 р., № 2755-VІ.

У сучасній економічній літературі переваги ПДВ обґрунтовуються завдяки застосуванню стимулів зростання доходів і вибору варіантів господарських рішень. ПДВ - зручний податковий важіль, що дає змогу державі забезпечувати наповнення дохідної частини Державного бюджету за рахунок як простого технічного його збирання, так і наявності широкої бази оподаткування. Необхідно зазначити, що податкова система нашої держави орієнтована на надходження непрямих податків, насамперед ПДВ і акцизного збирання, які залежать не від рівня прибутковості підприємств, а від обсягів реалізації продукції. Оскільки податок на додану вартість в Україні є основним джерелом надходжень Державного бюджету, розглянемо динаміку надходжень ПДВ до Державного бюджету України протягом 2005-2009 рр. (таблиця 1.1.1. ).

Таблиця 1.1.1

Динаміка доходів Державного бюджету України за 2005-2009 рр.

Показники
	2005	2006	2007	2008	2009
Доходи Державного бюджету України, млрд. грн	103,87	131,95	165,94	231,69	209,70
ВВП, млрд. грн	441,45	544,15	720,73	948,06	914,72
Податкові надходження бюджету, млрд. грн	74,48	94,81	116,67	167,88	148,9
Податок на додану вартість, млрд. грн	33,80	50,40	59,38	92,08	79,89
Темп приросту надходжень ПДВ порівняно з попередніми роками, %	+102,0	+49,1	+17,8	+55,1	-13,24
Частка ПДВ у доходах бюджету, %	32,5	38,2	35,8	39,7	37,5
Частка ПДВ у податкових надходженнях, %	45,4	53,2	50,9	54,8	56,8
Частка ПДВ у ВВП, %	7,7	9,3	8,7	9,7	9,3

Аналізуючи наведені вище дані, можна стверджувати про важливість застосування ПДВ у податковій сфері України, адже він має значний вплив на формування Державного бюджету країни загалом. Протягом 2005-2009 рр. ПДВ підтверджує статус головного бюджетотвірного податку. Так, обсяг надходжень податку на додану вартість у 2005 р. становив 33,8 млрд грн, а у 2008 р. - 92,1 млрд грн, що у 2,7 раза більше порівняно з 2005 р. Значне зростання суми ПДВ пояснюється тим, що з 2005 р. система оподаткування ПДВ була досить стабільною та принесла прогресивні результати. Крім цього, 2008 р. можна вважати "роком ПДВ", оскільки саме цьому податку приділено найбільше уваги та зроблено істотні кроки з удосконалення його адміністрування.

Податок на додану вартість на сьогодні є головним джерелом податкових надходжень Державного бюджету України. На нього припадає 57 % усіх податкових надходжень і майже 38 % загальних доходів Державного бюджету (дані 2009 р.). Обсяг мобілізації податку до державної скарбниці становить 9,3 % від ВВП. При цьому питома вага в податкових надходженнях має стійку тенденцію до зростання останніми роками в умовах фінансово-економічної кризи, що пояснюється меншою чутливістю ПДВ до змін економічної кон'юнктури.

Визначальними факторами, які вплинули на надходження ПДВ до бюджету, стали: ліквідація вексельних схем розрахунків з ПДВ на кордоні, запровадження розшифровок податкового кредиту та податкових зобов'язань у межах контрагентів, а також темпи зростання експортно-імпортних операцій, які вдвічі більші, ніж закладалися у бюджеті. Зазначені чинники позитивно вплинули на збір ПДВ загалом у державі.

У 2009 р. обсяг надходжень ПДВ до бюджету почав зменшуватись, що спричинено фінансово-економічною кризою, розпочатою у вересні 2008 р. Сума мобілізованого ПДВ знизилась на 13,24 %, порівняно з 2008 р. Загалом податок на додану вартість займає 30-40 % у доходах Державного бюджету. У структурі доходів бюджету держави цей податок становив у 2009 р. 37,5 %, а у 2008 р. - 39,7 %. Таке зменшення зумовлене передусім скороченням доходів бюджету порівняно з попереднім роком. Загалом у податкових надходженнях ПДВ посідає провідне місце і становить у 2009 р. 56,8 %. Загалом, у 2009 р. надходження ПДВ до Державного бюджету України знизилось, що зумовлено зменшенням імпортних операцій, звуженням сфери виробництва, обмеженням платоспроможного попиту населення внаслідок економічних потрясінь, насамперед інфляцією, що зумовлені економічною кризою.

Отже, можна стверджувати, що роль ПДВ як фіскального засобу в доходах Державного бюджету України є визначною. Ця форма оподаткування перетворилася у вагоме джерело формування державних доходів. Проте ПДВ не приносить такого ж ефективного результату платникам податку, як державі. Виступаючи, по суті, податком на кінцеве споживання, який покладено на громадян та бюджетну сферу, він, за доволі високої ставки і стрімкої інфляції, стає одним із факторів, що стримують розвиток виробництва. Також, ПДВ дещо напружує соціальне становище в країні, особливо це стосується сфери відшкодування цього податку.

1.2 Нормативно-правове регулювання розрахунків з ПДВ

Основним нормативно-правовим документом, що регламентує розрахунки з ПДВ є Податковий кодекс України, а саме розділ V «Податок на додану вартість та підрозділ 2, 3 розділу ХХ «Перехідні положення».

Податковим кодексом України від 2.12.2010р. визначено такі елементи ПДВ: платники, об'єкти оподаткування, база оподаткування, ставки та інше.

Платником податку згідно ст. 180 ПКУ є:

1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник ПДВ;

2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України;

4) особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи;

5) особа - управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов'язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном;

6) особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у статті 172 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством;

7) особа, що уповноважена вносити податок з об'єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, що перебувають у підпорядкуванні платника податку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Вимоги щодо реєстрації осіб як платників податку (ст. 181 ПКУ)

Якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) платником протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання), крім особи, яка є платником єдиного податку.

Якщо особи, не зареєстровані як платники податку, ввозять товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно із законом, такі особи сплачують податок під час митного оформлення товарів без реєстрації як платники такого податку.

Об'єктом оподаткування (ст. 185 ПКУ) є операції платників податку з:

- постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

- постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України;

- ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт);

-вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт);

-з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони;

-з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, для їх подальшого вільного обігу на території України;

-постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

База оподаткування операцій з постачання товарів, ввезених на митну територію України, визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості товарів, з якої були визначені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення, з урахуванням акцизного податку та ввізного мита, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів/послуг згідно із законом.

У разі якщо постачання товарів/послуг здійснюється за регульованими цінами (тарифами), база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за такими цінами (тарифами).

До бази оподаткування враховується вартість товарів/послуг, які постачаються за будь-які кошти (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платникові податку безпосередньо отримувачем товарів/послуг або будь-якою третьою особою як компенсація вартості товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У разі постачання товарів за договорами фінансового лізингу базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість, але не нижче ціни придбання об'єкту лізингу.

Ставки податку на додану вартість (ст. 193 ПКУ).

Ставки ПДВ встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах:

а) 17 відсотків (ст. 10 підрозділу 2 розділу ХХ встановлює, що за податковими зобов'язаннями з податку на додану вартість, що виникли: з 01 січня 2011 року до 31 грудня 2013 року включно ставка податку становить 20 відсотків; з 01 січня 2014 року - 17 відсотків);

б) 0 відсотків.

Ставка 17 відсотків є основною.

Податок становить 17 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.

За нульовою ставкою оподатковуються операції з:

- експорту товарів (супутніх послуг), якщо їх експорт підтверджений митною декларацією, оформленою відповідно до вимог митного законодавства;

- постачання товарів:

а) для заправки або забезпечення морських суден, що:

використовуються для навігаційної діяльності, перевезення пасажирів або вантажів за плату, промислової, риболовецької або іншої господарської діяльності, що провадиться за межами територіальних вод України;

використовуються для рятування або подання допомоги в нейтральних або територіальних водах інших країн;

входять до складу Військово-Морських Сил України та відправляються за межі територіальних вод України, у тому числі на якірні стоянки;

б) для заправки або забезпечення повітряних суден;

в) для заправки (дозаправки) та забезпечення космічних кораблів, космічних ракетних носіїв або супутників Землі;

г) для заправки (дозаправки) або забезпечення наземного військового транспорту чи іншого спеціального контингенту Збройних Сил України, що бере участь у миротворчих акціях за кордоном України, або в інших випадках, передбачених законодавством;

ґ) постачання товарів/послуг підприємствами роздрібної торгівлі, які розташовані на території України в зонах митного контролю (магазинах безмитної торгівлі (безмитних магазинах)), відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

- постачання таких послуг:

а) міжнародні перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом;

б) послуги, що передбачають роботи з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеним за межі митної території України платником, що виконував такі роботи, або отримувачем-нерезидентом;

в) послуги з обслуговування повітряних суден, що виконують міжнародні рейси.

Пільги щодо оподаткування ПДВ.

Операції, що звільнені від оподаткування передбачені ст. 197 Податкового кодексу України.

Так, звільняються від оподаткування операції з:

- постачання продуктів дитячого харчування та товарів дитячого асортименту для немовлят за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

- постачання послуг із здобуття вищої, середньої, професійно-технічної та дошкільної освіти навчальними закладами, у тому числі навчання аспірантів і докторантів, навчальними закладами, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також послуг з виховання та навчання дітей у будинках культури, дитячих музичних, художніх, спортивних школах і клубах, школах мистецтв та послуг з проживання учнів або студентів у гуртожитках;

- постачання:

а) технічних та інших засобів реабілітації (крім автомобілів), послуги з їх ремонту та доставки; товарів спеціального призначення, у тому числі виробів медичного призначення для індивідуального користування, для інвалідів та інших пільгових категорій населення, визначених законодавством України за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

б) комплектуючих і напівфабрикатів для виготовлення технічних та інших засобів реабілітації (крім автомобілів), товарів спеціального призначення, у тому числі виробів медичного призначення для індивідуального користування, для інвалідів та інших пільгових категорій населення за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

в) легкових автомобілів для інвалідів уповноваженому органу виконавчої влади з їх оплатою за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів та коштів фондів загальнообов'язкового державного страхування, а також операції з їх безоплатної передачі інвалідам;

- постачання послуг із доставки пенсій, страхових виплат та грошової допомоги населенню (незалежно від способу доставки) на всіх етапах доставки до кінцевого споживача;

- постачання послуг з охорони здоров'я закладами охорони здоров'я, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також постачання послуг реабілітаційними установами для інвалідів та дітей-інвалідів, що мають ліцензію на постачання таких послуг відповідно до законодавства, крім послуг, передбачених ст.197 п.1.5 ПКУ;

- постачання реабілітаційних послуг інвалідам, дітям-інвалідам, а також постачання путівок на санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок на території України фізичних осіб віком до 18 років, інвалідів, дітей-інвалідів;

- постачання соціальних послуг (ст. 197 п.1.7 ПКУ);

- постачання послуг з перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом (крім таксі), тарифи на які регулюються в установленому законом порядку.

- постачання релігійними організаціями культових послуг та предметів культового призначення за переліком;

- інші операції.

Порядок обчислення і сплати ПДВ (ст. 200 ПКУ).

Сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначається як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником у звітному періоді.

Податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду. Він складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів, робіт, послуг, вартість яких відноситься до складу витрат виробництва та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Дата виникнення податкового зобов'язання і податкового кредиту залежать від виду здійснюваних операцій. Розглянемо деякі з них.

1. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку ( дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої ( дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів (дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг (дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

2. Датою виникнення податкових зобов'язань орендодавця (лізингодавця) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичної передачі об'єкта фінансової оренди (лізингу) у користування орендарю (лізингоотримувачу).

3. Датою виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом.

4. Датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

5. Датою виникнення податкових зобов'язань виконавця довгострокових договорів (контрактів) є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами).

6. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

а) дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

б) дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

7. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями.

8. Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

9. Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Платник податку зобов'язаний подати покупцеві податкову накладну, що є звітним і одночасно розрахунковим документом. Вона складається в двох примірниках на момент виникнення податкового зобов'язання продавця, тобто з моменту відвантаження товарів, або з моменту оплати, залежно від того, яка операція була перша.

При ввезенні товарів на митну територію України документом, який посвідчує право на отримання податкового кредиту і підтверджує сплату ПДВ є митна декларація.

Якщо податкове зобов'язання має від'ємне значення, то воно відшкодовується з Держбюджету протягом місяця після подання декларації за третій звітний період, а протягом трьох періодів дозволяється зараховувати від'ємну суму в рахунок податкових зобов'язань, або в рахунок минулої податкової заборгованості по ПДВ.

1.3 Огляд літературних джерел з питань щодо обліку і аудиту розрахунків з ПДВ

Важливою складовою процесу розбудови ринкової економіки України та її інтеграції до системи світових господарських зв'язків є формування вітчизняної системи оподаткування, яка забезпечує необхідними фінансовими ресурсами виконання функцій держави. Запровадження в Україні податку на додану вартість можна вважати важливим кроком на шляху формування сучасної податкової системи, оскільки ПДВ вважається найбільш досконалою формою непрямого оподаткування і відіграє важливу роль у системі державних фінансів більшості країн світу.

Отже, одним із найбільш проблемним податком, запозиченим з досвіду зарубіжних країн, є податок на додану вартість. Сам факт його запровадження в Україні можна вважати важливим кроком на шляху формування сучасної податкової системи і розбудови ринкової економіки, оскільки ПДВ вважається найбільш досконалою сучасною формою непрямого оподаткування і відіграє важливу роль у системі державних фінансів більшості розвинених країн та країн з перехідною економікою. Однак в Україні через наявність суттєвих проблем при справлянні ПДВ, які свідчать про недостатню відпрацьованість його механізму, цей важливий податок призвів до відволікання оборотних коштів підприємств та напруги у виконанні бюджету. Причини цього - виникнення зобов'язань по ПДВ до надходження оплати за відвантажені товари в умовах хронічної затримки платежів між підприємствами; несвоєчасне повернення ПДВ експортерам; необхідність виплати величезних сум відшкодування, які через надмірний обсяг експорту по відношенню до ВВП і випереджаюче зростання вимог відшкодування порівняно з надходженнями ПДВ, стають обтяжливими для бюджету; нераціональний розподіл податкового тиску внаслідок необґрунтовано широкого числа звільнень від податку, значна кількість зловживань платників податку при користуванні пільгами і формуванні податкового кредиту.

Свого часу країни, які запроваджували ПДВ, стикалися з подібними проблемами. Їх висвітленню та вирішенню були присвячені роботи таких зарубіжних вчених, як М. Лоре, Ш. Бланкарт, С.Л. Брю, М. Дауні, Е. Доллан, Х. Єсколано, Х. Зи, Б. Кастан'єд, К. Макконнел, Дж. Стігліц, Б. Терра, П. Шом, а також російських вчених А.В. Сігіневич, Д.Г. Черник та ін. Однак в Україні окремі проблеми, пов'язані із застосуванням ПДВ, залишаються невирішеними, не зважаючи на те, що в останні роки вони були предметом гострих дискусій, і на їх вирішення були спрямовані наукові праці таких вчених, як В.Л. Андрущенко, В.В. Буряковський, В.П. Вишневський, П.Т. Гега, А.І. Даниленко, О.Д. Данілов, М.П. Кучерявенко, І.О. Луніна, П.В. Мельник, А.М. Соколовська, С. О. Терьохін, В.М. Федосов, Н.П. Фліссак, Л.М. Шаблиста, О.І. Шитря, а також експертів МВФ, Європейського союзу.

Питання, пов'язані з використанням ПДВ, його роллю у системі оподаткування, а також окремі проблеми застосування цього податку та механізму його справляння виступають предметом дослідження цілого ряду вітчизняних науковців та практиків, зокрема В. Андрущенка, В. Буряковського, В. Геєця, О. Василика, О. Данілова, Т. Єфименко, М. Кучерявенко, І. Луніної, С. Льовочкіна, В. Опаріна, В. Пинзеника, А. Соколовської, Д. Сологуба, В. Суторміної, В. Федосова та ін.

Незважаючи на широкий спектр фахових досліджень, деякі питання щодо механізму справляння ПДВ залишаються актуальними і остаточно не вирішеними. Ряд аспектів механізму справляння ПДВ потребує подальшого більш глибокого дослідження з урахуванням специфіки функціонування податкової системи України. Це, зокрема, виявлення особливостей функціонування ПДВ на сучасному етапі, визначення досконалих форм, методів та принципів застосування податку на додану вартість в Україні, дослідження факторів впливу на динаміку і темпи росту цього податку в доходах бюджету, обґрунтування організаційно-правових та практичних заходів підвищення ефективності механізму справляння податку.

Висновки до розділу І

Отже, можна стверджувати, що роль ПДВ як фіскального засобу в доходах Державного бюджету України є визначною. Ця форма оподаткування перетворилася у вагоме джерело формування державних доходів. Проте ПДВ не приносить такого ж ефективного результату платникам податку, як державі. Виступаючи, по суті, податком на кінцеве споживання, який покладено на громадян та бюджетну сферу, він, за доволі високої ставки і стрімкої інфляції, стає одним із факторів, що стримують розвиток виробництва. Також, ПДВ дещо напружує соціальне становище в країні, особливо це стосується сфери відшкодування цього податку.

Основним нормативно-правовим документом, що регламентує розрахунки з ПДВ є Податковий кодекс України, а саме розділ V «Податок на додану вартість та підрозділ 2, 3 розділу ХХ «Перехідні положення».

РОЗДІЛ ІІ. Облік ПДВ у КП “ШЕУ Оболонського р-ну” м. Києва

2.1 Техніко-економічна характеристика підприємства

Об'єктом дослідження є Комунальне підприємство “Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району” м. Києва (КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва). У своїй діяльності КП «ШЕУ Обольнського р-ну» м. Києва керується Конституцією і законами України, постановами Верховної Ради України, указами та розпорядженнями Президента України, декретами, постановами та розпорядженнями Кабінету Міністрів України, рішеннями Київської міської ради, розпорядженнями Київської міської адміністрації та Статутом підприємства.

Підприємство створено рішенням Міністерства комунального господарства Української РСР, згідно наказу №327 від 02 жовтня 1975 р. і називалось “Шляхово-експлуатаційна дільниця Мінського району м. Києва Управління будівництва і експлуатації автомобільних шляхів м. Києва”, 02 жовтня 2001 року в зв'язку з утворенням нових адміністративних районів у м. Києві, Київська міська рада Рішенням № 54/1488 реорганізувала підприємство в КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва. Засновником підприємства є Київська міська державна адміністрація. Головним управлінням статистики м. Києва за підприємством закріплено ідентифікаційний код 05465258. Місце розташування Підприємства: Україна, 04073, м. Київ, провулок Куренівський, 15а.

Підприємство користується трьома розрахунковими рахунками, що знаходиться у Оболонському відділенні ПАТ “КБ «Хрещатик”, АКБ “Правекс-банк”, Оболонському відділенні ПАТ “АКБ “Київ”. Також відкрито три бюджетних рахунки в УДКС у Оболонському районі м. Києва за КФК 100203 “Благоустрій міст, сіл, селищ”, КФК 170703 “Видатки на проведення робіт, пов'язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг”, КФК 240900 “Цільові фонди, утворені Верховною Радою Автономної республіки Крим, органами місцевого самоврядування і місцевими органами виконавчої влади”. Підприємство зареєстроване як платник податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 054652526540). Взято на податковий облік ДПІ в Оболонському районі м. Києва 27.02.2003 р.

Статутним фондом наділяє підприємство Засновник, а саме Міська Рада та на момент утворення підприємства він складав 669 тис.

Головна мета, з якою було створено підприємство, - забезпечення безпечного руху транспорту та пішоходів по закріпленій шляховій мережі.

Предметом діяльності КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва є:

- допоміжне обслуговування наземного транспорту;

- збирання безпечних відходів;

- інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у;

- будівництво доріг і автострад;

- будівництво трубопроводів;

- будівництво житлових та нежитлових будівель.

На даний час підприємство займається будівництвом, реконструкцією, капітальним та поточним ремонтом шляхів, вивезенням сміття з закріпленої території, наданням платних транспортних послуг.

Підприємство має ліцензію на зведення несучих та огороджуючи конструкцій будівель і споруд, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж, та ліцензію на внутрішнє перевезення вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами.

Адміністративно-управлінський апарат підприємства складається з: начальника, головного інженера та головного бухгалтера, крім того на підприємстві існує сім підрозділів, по кожному з підрозділів призначено матеріально-відповідальна особа, що несе відповідальність за його діяльність.

Під керівництвом головного бухгалтера перебувають заступник головного бухгалтера, провідний бухгалтер і бухгалтер другої категорії. Для раціонального використання робочого часу обов'язки між працівниками бухгалтерії розподілені так:

- Заступник головного бухгалтера веде: облік необоротних активів, аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками, облік податкових зобов'язань з ПДВ та нараховує заробітну плату;

- Провідний бухгалтер веде: аналітичний облік наявності та руху виробничих запасів та МШП, здійснює списання матеріалів на виробничі та господарські потреби за обліковими цінами, що зберігаються у матеріально відповідальних осіб, аналітичний облік розрахунків з постачальниками і підрядниками, облік податкового кредиту з ПДВ;

- Бухгалтер другої категорії здійснює операції що пов'язані з прийманням та видючою готівки з каси підприємства, працює з банками та оформлює платежі через казначейську службу;

- Головний бухгалтер забезпечує раціональну організацію обліку та звітності на підприємстві і в його підрозділах на основі максимальної централізації і механізації обліково-обчислювальних робіт, розробку та здійснення заходів спрямованих на дотримання державної дисципліни. Забезпечує своєчасне складання податкової та фінансової звітності на підставі даних первинних документів і бухгалтерських записів, подання їх у встановленому порядку до відповідних органів. Надає методичну допомогу працівникам підрозділів підприємства з питань бухгалтерського обліку, контролю, звітності й економічного аналізу.

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться відповідно до журнально-ордерної форми обліку, при якій накопичення і систематизація документів за господарськими операціями здійснюється в журналах - ордерах.

Для оцінки ефективності діяльності підприємства необхідно зробити аналіз виробничо-господарської діяльності за основними техніко-економічними показниками: динаміка доходів від реалізації продукції, рівня собівартості продукції, валового прибутку, рентабельності підприємства та чистого прибутку його діяльності. Динаміка показників виробничо-господарської діяльності підприємства КП «ШЕУ Оболонського р-ну» м. Києва за 2010 - 2012 рр. наведена у табл. 2.1.1.

Таблиця 2.1.1

Динаміка показників виробничо-господарської діяльності підприємства за 2010 - 2012 рр.

Показники	2010	2011	2012	2011 у % до 2010	2012 у % до 2011
Дохід від реалізації продукції (товарів, робот, послуг), тис. грн.	21002	20728	19154	98,7	92,4
Податок на додану вартість, тис. грн.	3500	1922	1259	54,9	65,5
Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робот, послуг), тис. грн.	17502	18806	17895	107,5	95,2
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робот, послуг), тис. грн.	16015	17390	15962	108,6	91,8
Валовий прибуток, тис. грн.	1487	1416	1933	95,2	136,5
Інший операційний дохід, тис. грн.	500	788	674	157,6	85,5
Адміністративні витрати, тис. грн.	1332	1698	2117	127,5	127,7
Інші операційні витрати, тис. грн.	497	493	785	99,2	159,2
Інші доходи, тис. грн.	0	795	1271	-	159,9
Інші витрати, тис. грн..	0	804	972	-	120,9
Податок на прибуток від звичайної діяльності, тис. грн.	278	0	1	-	-
Чистий прибуток, тис. грн.	-120	4	3	103,3	75,0
Рентабельність, %	-	0,02	0,02	-	100

Дохід від реалізації послуг КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва, у 2011 р. склав 20728 тис. грн., що на 1,3 % менше ніж за попередній рік, а у 2012 р. - 19154 тис. грн., що склало 92,4 % від 2011 р. Чистий прибуток, у порівнянні з 2011 р., в 2012 знизився на 1 тис. грн., це зумовлено різким припиненням фінансування з місцевого бюджету. Зниження собівартості послуг обумовлено зменшення рівня виконання робіт з утримання закріпленої за підприємством території району.

Дані про стан активів підприємства КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва за основними показниками (стан та динаміка змін власного та статутного капіталів, необоротних та оборотних активів) за 2010 - 2012 рр. надані в таблиці 2.1.2.

Таблиця 2.1.2

Динаміка активів підприємства КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва за основними техніко - економічними показниками за 2010 - 2012 рр.

Показники	2010	2011	2012	2011 у % до 2010	2012 у % до 2011
Власний капітал, тис. грн.	70402	66576	61200	94,6	91,9
Статутний капітал, тис. грн.	669	669	669	100	100
Необоротні активи, тис. грн.	70588	66607	60927	94,4	91,5
Оборотні активи, тис. грн.	2533	4869	2930	192,2	60,2

Власний капітал підприємства, за період дослідження знизився. Він зменшився в 2011 р. на 5,4 %, а в 2012р. на 8,1 %, це зумовлено збитковістю діяльності підприємства. Статутний капітал не змінювався протягом періоду дослідження.

З метою оцінки фінансового стану підприємства, проведемо оцінку даних, наведених у табл. 2.1.1 і 2.1.2. Для цього розрахуємо основні фінансові показники.

Таблиця 2.1.3

Ключові фінансові показники діяльності підприємства КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва, в динаміці, за 2010 - 2012 рр.

Фінансовий показник	2010	2011	2012	2011 у % до 2010	2012 у % до 2011
1. Коефіцієнт фінансової стійкості (платоспроможності або автономії) (ВК/(ПЗ+ДМП))	22,2	14,7	13,3	66,2	90,5
2. Коефіцієнт зносу основних засобів (ряд 032/ряд 031)	0,72	0,74	0,77	102,8	104,1
3. Чистий оборотний капітал (ВК+ДЗ-НА)	-186	-31	273	120,7	220,7
4. Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами ((ВК-НА)/ЗЗ)	0,13	0,02	0,25	15,4	125,0
5. Коефіцієнт оборотності активів (чистД/БН)	0,24	0,26	0,27	108,3	103,8
6. Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача) (чистД/ОЗ)	0,25	0,28	0,29	112,0	103,6
7. Коефіцієнт оборотності власного капіталу (чистД/ВК)	0,25	0,28	0,29	112,0	103,6
8. Коефіцієнт рентабельності власного капіталу (чистПР/ВК)	-	0,006	0,004	-	150,0
9. Коефіцієнт рентабельності діяльності (чистПР/собРП)	-	0,023	0,019	-	82,6
10. Коефіцієнт рентабельності продукції (чистПР/вирРП)	-	0,019	0,016	-	84,2

За даними табл. 2.1.1 і табл. 2.1.2. проведена оцінка ключових фінансових показників діяльності підприємства, у динаміці. Наведені дані складені у табл. 2.1.3.

Коефіцієнт фінансової стійкості (платоспроможності або автономії) в динаміці за даними табл. 2.1.3 зменшився внаслідок нарощування підприємством боргів, коливаючись з 2010 р. по 2012 р. в межах 22,2 - 13,3. Він зменшився на 33,8% у порівнянні даних 2010 і 2010 рр., на кінець 2012 р. порівняно з 2011 р. питома вага власного капіталу в загальній сумі коштів, авансованих в його діяльність зменшилась на 9,5%.

Ступінь забезпеченості підприємства власними оборотними коштами, за показниками коефіцієнта забезпеченості власними оборотними коштами, зменшився у 2011 р. порівняно з 2010 р. на 84,6%, а у 2012 р. порівняно з 2011 р., збільшився на 125%. Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача), що характеризує ефективність використання основних фондів і показує рівень продукції, що приходиться на 1 грн. основних фондів, зріс на 12,0% у 2011 р. порівняно з 2010 р., хоча у 2012 р. порівняно з 2011 р. зріс усього 103,6%. Оборотність активів підприємства у 2010 р. склала 0,24, у 2011 р. - 0,26 у зв'язку із залученням більшої кількості договірних робіт у 2012 р. - 0,27, але все одно залишається мізерною.

Рентабельність діяльності підприємства знижувалася і склала у 2012р. від 2011 р. лише 82,6%. Зниження показнику зумовлена зниженням фінансування, а договірні роботи не забезпечили достатнього приросту. Рентабельність продукції підприємства у 2012 р. від 2011 р. знизилась і склала 84,2%. З вищенаведеного слідує, що показники рентабельності є доволі низькими. Підприємство не розвивається. Доходи постійно знижуються, приріст зменшується, намітилася тенденція до застою.

Прибутки зменшились, на ряду з зростанням собівартість послуг. Підприємство повинно прорахувати можливі шляхи зменшення собівартості та прорахувати неперспективні послуги з метою підвищення рентабельності діяльності підприємства. Як і інші показники фінансового стану підприємства, рівень прибутку знизився, що показує необхідність застосування нових методів управління підприємством, зокрема, маркетингового управління, бо діяльність підприємства тісно з ним пов'язана.

Адміністративні витрати підприємства зросли й склали, відповідно, 1332 тис. грн. у 2010 р., 1698 тис. грн. у 2011 р. і 2117 тис. грн. у 2012 р. Темп їх приросту майже не змінний 127,5% 2011р до 2010, та 127,7%, 2012р. до 2011р, що характеризує незмінність кадрової політики підприємства.

Дані, представлені в табл. 2.1.1 і табл. 2.1.2, характеризують загальні результати й ефективність виробничо-господарської діяльності КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва за роки, що аналізуються, і є основою для економічного аналізу. Аналіз виробничо-господарської діяльності товариства провадиться з метою виявлення динаміки основних техніко-економічних показників, на підставі даних річних балансів та звітів про фінансові результати підприємства.

2.2 Організація обліку та документування операцій з ПДВ

Основою забезпечення успішної діяльності підприємства є чіткий механізм обліку господарських процесів, у тому числі в частині бухгалтерського обліку, який включає в себе не тільки фіксування господарських операцій, але й етапи обігу документів, у яких вони зафіксовані.

Документообіг на КП “ШЕУ Обольнського р-ну” м. Києва здійснюється в чотири етапи:

1) складання документів в первинних підрозділах;

2) передача оформлених документів для перевірки і опрацювання до бухгалтерії підприємства;

3) рух документів при обробці і здійсненні на їх підставі облікових записів;

4) рух документів від місця обробки до місця зберігання; архіву.

З метою упорядкованості руху та своєчасного одержання первинних документів для записів у бухгалтерському обліку наказом начальника КП ШЕУ Оболонського району встановлений Графік документообігу, копія наказу в додатку.

З даного графіка видно, як в бухгалтерії підприємства здійснюється рух документів і реєстрація господарських операцій на різних ділянках обліку, терміни подання документації, а також виконавці і відповідальні особи.

Проте графіком документообігу не передбачено як здійснюватиметься рух первинних документів з обліку розрахунків за податками і платежами, зокрема за ПДВ. Відсутній запис про опрацювання даних бухгалтерських документів, складання оборотно-сальдових відомостей по рахунку 64 “Розрахунки за податками і платежами” та його аналітиці.

Єдиний організаційний регламент, який відображає ведення обліку розрахунків за податками і платежами, зокрема ПДВ, є Робочий план рахунків КП ШЕУ Оболонського району (див. таблицю 2.2.1).

Таблиця 2.2.1

Витяг з робочий план рахунків, обліку розрахунків за податками і платежами

Синтетичні рахунки (рахунки першого порядку)	Субрахунки (рахунки другого порядку)	Примітки
Код	Назва	Код	Назва
1	2	3	4	5
Клас 6. Поточні зобов'язання
64	Розрахунки за податками і платежами	641 6410 6411 6412 6413 6414 6415 6416 6417 6418 643 644 6441 6442	Розрахунки за податками Податок на землю Прибутковий податок Акцизний збір ПДВ, розрахунковий період якого не наступив Місцеві податки ПДВ Податок на прибуток Розрахунки по єдиному податку Розрахунки 50% від оренди Податкові зобов'язання Податковий кредит Податковий кредит Неодержані податкові накладні

На протязі всього періоду існування обліку був і залишається традиційним носієм бухгалтерської інформації аркуш паперу встановленого зразка. Натомість за останні десятиріччя поняття носія облікової інформації значно трансформувалося у звязку із розвитком обчислювальної техніки. Так, на сьогодні різного роду облікові дані можуть зберігатися як на магнітних, так і на лазерних дисках.

Але як би не змінювалися носії облікової інформації, сам документ, як свідчення факту здійснення господарської операції, залишається незмінним. Виходячи з цього, можна ствердити, що залишається і документація як елемент методу бухгалтерського обліку.

Порядок документального відображення господарських операцій, а також вимоги щодо оформлення документів регламентується “Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку”, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року.

У вказаному нормативному документі зазначено, що первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Для оформлення різного роду господарських операцій, в тому числі з обліку податку на додану вартість, які здійснюються на підприємстві, використовують різні за своєю формою і змістом бухгалтерські документи.

Облік податку на додану вартість на КП ШЕУ Оболонського району здійснюють на підставі первинного документа податкової накладної.

Податкова накладна податковий документ, що підтверджує виникнення податкового зобов'язання у платника податку в зв'язку з продажем товарів, робіт, послуг і одночасно підтверджує право на податковий кредит у покупця платника податку у зв'язку з придбанням таких товарів, робіт, послуг.

Оскільки КП ШЕУ Оболонського району є платником ПДВ і в залежності від господарських операцій виступає як покупцем товарів (робіт, послуг), так і продавцем, на підприємстві мають місце два види податкових накладних.

В будь-якому разі податкову накладну складають у двох примірниках (оригінал і копія), оригінал якої видається покупцю.