Для складання розрахунків по видатках бюджету Міністерство фінансів направляє міністерствам і відомствам форми та вказівки щодо складання фінансових планів і кошторисів та їх подання для складання балансу бюджету за укрупненими показниками, проектів зведених фінансових планів і кошторисів, що й стає проектом бюджету, який з необхідними розрахунками подається Кабінетові Міністрів України, а після розгляду й уточнень Кабінетом Міністрів виноситься на розгляд спочатку постійних комісій, а потім і Верховної Ради. Розгляд, уточнення та внесення змін до проекту бюджету депутатами, постійними комісіями і наступний розгляд проекту бюджету Верховної Ради (а місцевих бюджетів - відповідними місцевими радами) є вповноваженими лише рад усіх рівнів, і через використання цього права, вносячи зміни, доповнення або вилучення, зменшуючи чи збільшуючи видатки (як і доходи), ради керують роботою по складанню і регулюванню бюджетних видатків.

Бюджетні видатки мають певний економічний зміст, зумовлений суспільним способом виробництва, природою та функціями держави, вони відіграють вирішальну роль у задоволені потреб соціально-економічного розвитку країни.

Україна має в державній власності окремі галузі і підприємства по виробництву товарів загально-державного значення, які потребують коштів на реконструкцію та оновлення. Тому видатки її бюджету направляються не тільки на утримання соціально-культурної сфери, органів державної влади і управління, оборону, а й на фінансування народного господарства -- державне капітальне будівництво, благоустрій тощо.

Регулювання бюджетних видатків знаходить своє конкретне вираження в цільовому направленні бюджетних коштів. Найважливішим принципом планування бюджетних видатків є додержання пропозицій розподілу коштів із врахуванням реальної необхідності в них. Видатки бюджету (як і доходи) на наступний рік до поточного року планувалися із врахуванням результатів виконання бюджету за минулий рік або період із визначенням коефіцієнта зростання. Це дає змогу обгрунтувати доцільність збільшення бюджетних видатків і правильно спланувати їх на майбутнє. Це загальна практика.

У цьому зв'язку важливого значення набуває розробка науково обгрунтованих норм витрачання бюджетних коштів по статтях видатків. Норми розробляються на основі загального принципу розподілу бюджетних коштів, який забезпечує рівні умови щодо задоволення соціально-культурних потреб населення. Практично це досягається шляхом диференціації норм по областях, містах і районах із врахуванням їхніх економічних особливостей: промислова чи сільськогосподарська це область, постраждала та чи інша область, місто, район від аварії на Чорнобильської АЕС тощо.

Плануючи бюджетні витрати, регіон керує усім бюджетним процесом. Тут принагідно підкреслити, що плануються видатки відповідно до бюджетної класифікації групування видатків і доходів по галузях та видах витрат, така класифікація має бути науково обґрунтованою, і це є запорукою оптимального складання усіх бюджетів.

Хоча в умовах ринкової економіки всі бюджети самостійні -- від державного до сільського, однак планування і доходів, і видатків різних ланок бюджетної системи зберігається, бо інакше не можна збалансувати різні бюджети. Це здійснюється за рахунок встановлення регулюючих джерел державних доходів бюджету, або дотацій, субвенцій, відповідно зберігається й залежність нижчестоячих бюджетів від вищестоящих, бо останні встановлюють норматив відрахувань від загальнодержавних доходів.

Витрати бюджету визначаються у порядку, вказаному законодавством, із врахуванням наявних фінансових ресурсів та спрямовуються передусім на виконання загальнодержавних програм і на реалізацію закону "Про пріоритетність соціального розвитку села і агропромислового комплексу у народному господарстві України", конверсію військового виробництва, на утримання армії, соціально-культурної сфери та наукових установ, соціальне забезпечення, дотації по окремих видах послуг, які надаються населенню за регульованими цінами, та інші витрати (плата за електроенергію, комунальні послуги).

При цьому виникає проблема, яка вимагає рішення, вона стосується витрат місцевих бюджету, включаючи Автономну Республіку Крим, області і міста Київ та Севастополь, які мають власні закріплені дохідні джерела, значно менші від необхідних.

Більшість міських рад, на території яких розвинута промисловість, мають достатню прибуткову базу і можуть забезпечити витрати, а ті, у яких прибуткова база відсутня або дуже невелика, потребують допомоги.

Таке становище може призвести до того, що більшість обласних і районних бюджетів, особливо сільськогосподарських регіонів, у зв'язку з відсутністю достатніх дохідних джерел і дотацій не зможуть фінансувати навіть першочергові видатки по утриманню установ освіти, охорони здоров'я, культури та інших бюджетних установ.

Вирішується це питання за рахунок відрахувань від загальнодержавних податків і зборів у місцеві бюджети в межах нормативів, затверджених Верховною Радою.

Сільське господарство як найважливіша галузь народного господарства, навіть із врахуванням широкого розвитку фермерських господарств, вимагає додаткових вкладень.

Необхідно мати на увазі, що основними принципами бюджетного фінансування сільського господарства (та і в цілому народного господарства) є:

безповоротність бюджетних асигнувань;

цільове спрямування коштів;

фінансування, до переходу до ринкової економіки, по фактично виконаних планах закупок, а тепер -- ще і у межах одержаних доходів;

здійснення фінансового контролю за використанням бюджетних ресурсів з метою одержання державної фінансової дисципліни.

3 огляду на нестабільність цін і переходу до ринкової економіки, а також жорстоку фінансову кризу провадиться переведення житлового господарства на самостійність за рахунок приватизації житлового фонду та збільшення квартирної плати, а також вартості послуг у будинках державного житлового фонду.

Витрати на благоустрій міст і селищ залишаються і включають:

капітальні вкладення;

витрати на капітальний ремонт;

витрати на поточне утримання споруд і благоустрій.

Витрати по капітальних вкладеннях (на очисні споруди, будівництво шляхів і тротуарів, газифікацію, електрифікацію тощо) проводяться як за рахунок бюджету, так і з залученням коштів підприємств, організацій усіх форм власності відповідно до програм, затверджених радами народних депутатів.

Витрати на капітальний ремонт об'єктів благоустрою проводяться за рахунок бюджету і визначаються відповідно до встановлених норм по видах видатків -- шляхи, тротуари, водопроводи, каналізація, вуличне освітлення тощо відповідно до кошторису.

Поточне утримання об'єктів міського благоустрою -- санітарна очистка вулиць і тротуарів, вуличне освітлення і т. п. -- проводиться за рахунок коштів відповідних бюджетів на основі кошторисних розрахунків.

Навіть в умовах економічної кризи не можна економити кошти, спрямовані на утримання соціально-культурної сфери. Це видатки на освіту, охорону здоров'я, фізичну культуру і соціальне забезпечення. Вони, як правило, не мають власної прибуткової бази і утримуються за рахунок бюджету по щорічно складених кошторисах видатків конкретної установи, де відображаються: напрям використання коштів по статтях витрат і поквартальний їх розподіл. Розмір видатків по кошторисах визначають, виходячи з планових показників, які характеризують обсяг діяльності -- мережу, штати, контингенти.

В умовах дефіциту особливо важливого значення набуває жорсткий режим економії у витрачанні бюджетних коштів, у зв'язку з цим фінансування провалиться не в сумах, передбачених у кошторисах, а по мірі виконання показників по мережі, штатах, контингентах і забезпеченнях видатків на заробітну плату, харчування, медикаменти, стипендії й обмеження видатків на суто господарські потреби, поточний і капітальний ремонт, придбання обладнання і інвентарю та інших видатків.

Нормативне планування бюджетних коштів є необхідною умовою життєдіяльності бюджетної установи. Воно регулює розподіл коштів і ставить всі бюджетні установи у рівні умови.

Практично всі витрати бюджету формуються відповідним чином. Так, по заробітній платі виплати формуються: по лікарнях з огляду на кількість ліжкоднів і відділень та специфіку останніх. Так само визначається кількість лікарів середнього і молодшого медперсоналу, при цьому враховується стаж їх роботи. По школах -- виходячи із класів-комплектів і кількості учнів, розраховують кількість навчальних ставок на вчителя, а під них встановлюється завантаженість на вчителя плюс доплати за перевірку зошитів, класне керівництво і т.д. Аналогічний порядок і по інших установах: або розрахунково, або за типовими штатами. І інші норми обсягу діяльності є однаковими в усіх установах.

Визначивши кількість працівників по тій чи іншій установі за тарифними ставками або схемами посадових окладів, визначають ставку або посадовий оклад того чи іншого працівника.

Усі витрати бюджетних установ групуються по статтях:

ст. 1-заробітна плата;

ст. 2 - нарахування на заробітну плату;

ст. 3 - канцелярські і господарські витрати т.д.

При плануванні видатків бюджети усіх ланок враховується, що:

неможливо економити на харчуванні, медикаментах, стипендіях, бо це позначиться на здоров'ї дітей, хворих, студентів;

економія на придбанні устаткування, м'якого і твердого інвентарю призведе зрештою бюджетні установи до ліквідації, адже лікувальні заклади, скажімо, і так мають злиденне існування. Відсутність лікувальної і діагностичної апаратури, постійної білизни, а то й ліжок і т.п. істотно знижує рівень їх функціонування;

занехаяння поточного і капітального ремонту будівель і споруд призведе до їх розвалу.

В умовах дефіциту бюджету всі без винятку бюджету установи обмежені у видатках.

Проте брак коштів для фінансування бюджетних установ змушує все-таки економити кошти. Така економія можлива і вже випробувана.

Стабілізація економіки і її поступальний розвиток є гарантією дохідності бюджету. Розвиток економіки дасть змогу забезпечити виконання доходів бюджету, звідси заявляться необхідні кошти й для видатків бюджетів усіх рівнів.

Отже, розподіл видатків між бюджетами повинен проводитись тільки на основі Закону про бюджетну систему та інших законів. До Державного бюджету не можуть бути включені видатки, не передбачені законами України.

Видатки всіх бюджетів поділяються на поточні й видатки розвитку. В умовах спаду виробництва, коли необхідна жорстка економія коштів, поточні видатки є головними.

Поточні видатки - це витрати бюджетів на фінансування мережі підприємств, установ, організацій і органів на початок бюджетного року, а також на фінансування заходів щодо соціального захисту населення та інших заходів, не передбачених у видатках розвитку.

Видатки розвитку -- це витрати бюджетів на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності, зокрема фінансування капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення; фінансування структурної перебудови народного господарства; субвенції та інші видатки, пов'язані з розширеним відтворенням.

Розвиток держави неможливий без створення необхідних умов утримання невиробничої сфери і розвитку виробництва, соціально-культурних закладів та заходи по їх утриманню; органів влади і управління; оборони та ін., що відображено в складі видатків Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів.

До видатків Державного бюджету належать:

фінансування загальнодержавних централізованих програм підтримання й підвищення життєвого рівня народу, заходив щодо соціального захисту населення;

фінансування здійснюваних державними установами та організаціями заходів у галузі освіти, культури, науки, охорони здоров'я, фізичної культури, молодіжної політики, соціального забезпечення, що мають загальнодержавне значення;

фінансування виробничого і невиробничого будівництва, геологорозвідувальних, проектно-пошукових та інших робіт, що здійснюються відповідно до загальнодержавних програм;

фінансування оборони;

фінансування охорони навколишнього природного середовища; утримання правоохоронних і митних органів, податкової служби, захисту прав споживачів та контрольно-ревізійної служб;

утримання органів законодавчої, виконавчої, судової влади й прокуратури;

здійснення зовнішньоекономічної і зовнішньополітичної діяльності;

дотації, субвенції, що передаються з Державного бюджету України до бюджету Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя;

виплати всіх видів пенсій, видатків, спрямованих на захист громадян, постраждалих від Чорнобильської катастрофи, виплати допомоги по безробіттю, витрати на професійне навчання вивільнюваних працівників і незайнятого населення та заходи для створення додаткових робочих місць;

утворення державних матеріальних і фінансових резервів;

обслуговування внутрішнього й зовнішнього державних боргів та їх повернення;

інші заходи, що фінансуються з Державного бюджету України відповідно до законів України.

Склад видатків республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів витікає із заходів, які проводяться за рахунок бюджетних коштів на всіх адміністративних територіях. У згрупованому вигляді їх можна відобразити у видатках на:

фінансування установ та організацій освіти, культури, науки, охорони здоров'я, фізичної культури, молодіжних організацій, соціального забезпечення і соціального захисту населення, що перебувають у підпорядкуванні виконавчих органів влади Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, а також соціально-культурних заходів відповідно до покладених на її органи влади функції;

утримання органів влади Автономної Республіки Крим, місцевих органів державної влади і самоврядування; фінансування підприємств та господарських організацій, що входять до складу місцевого господарства, а також природоохоронних заходів;

інші заходи, які фінансуються відповідно до законодавства України з республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів.

У республіканському бюджеті Автономної Республіки Крим, обласних, міських (міст Києва і Севастополя та міст обласного підпорядкування) і районних бюджетах утворюються резервні фонди уряду Автономної Республіки Крим, виконавчих органів обласних, міських (міст Києва і Севастополя та міст обласного підпорядкування), районних рад народних депутатів у розмірі до одного відсотка від обсягу видатків кожного з відповідних бюджетів для фінансування невідкладних заходів, які не могли бути передбачені під час затвердження зазначених бюджетів.

У республіканському бюджеті Автономної Республіки Крим, обласних, міських, районних, селищних, сільських бюджетах також утворюється оборотна касова готівка. Оборотна касова готівка може бути використана протягом року на покриття тимчасових касових розривів і повинна бути відновлена у тому ж році до розмірів, установлених під час затвердження відповідного бюджету.

Розмежування видів видатків між бюджетами, що входять до складу бюджету Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, здійснюється відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, міськими (міст Києва і Севастополя) радами народних депутатів та районними і міськими (міст з районним поділом) радами народних депутатів.

Наведені видатки бюджетів усіх рівнів повинні формуватися, виходячи з наявних коштів у дохідній частині бюджетів, тобто повинна чітко дотримуватись збалансованість бюджетів усіх ланок, що є необхідною умовою бюджетної політики. Незбалансованість веде до дефіциту бюджету.

Дефіцит бюджету -- перевищення видатків над доходами.

Надлишок бюджету -- перевищення доходів над видатками.

Вже тривалий час державний і місцевий бюджети затверджуються з дефіцитом. Граничний розмір дефіциту всіх регіонів та джерела його покриття затверджуються відповідно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, радами народних депутатів під час затвердження відповідних бюджетів.

Уже стало правилом, що дефіцит бюджету при затвердженні бюджету тієї чи іншої ланки бюджетної системи не повинен перевищувати видатків розвитку. Таким чином, в разі наявності дефіциту бюджету фінансуються передусім поточні видатки. Держава, керуючись принципом першочергового фінансування поточних витрат, припиняє фінансування витрат на відтворення для збереження витрат на охорону здоров'я, освіту й інші заходи, спрямовані на створення необхідних умов життєдіяльності населення.

3. Аналіз виконання бюджету Сокальського району

3.1 Аналіз місцевого бюджету по м. Сокаль за 2009 - 2010 рр.

Проаналізуємо виконання бюджету по м. Сокаль. Власні доходи бюджету м. Сокаль складають 14,05 % усіх доходів бюджету міста. Надходження: місцевих податків та зборів - 2,5% доходів бюджету, збори та інші неподаткові доходи - 5,85% (штрафи, фінансові санкції, реєстраційні й ліцензійні збори), від земельного податку - 2,6%, податок з власників транспортних засобів - 0,68% доходів бюджету м. Сокаль. Інші податки та збори, доходи від управління комунальною власністю не забезпечують значного надходження до бюджету.

До бюджету міста надходить частка ресурсних податків (20% лісового доходу, 20% плати за воду, 70% надходжень фонду охорони навколишнього середовища), суми від перевищення розрахункового фонду споживання, та різні збори і не податкові доходи.

Закріплені за відповідними бюджетами невеликої частки загальнодержавних податків і зборів формують власні доходи бюджету.

Таблиця 3.1.

Структура дохідної частини бюджету по м. Сокаль за 2009_2010 рр.

Вид податку	2009	2010
	Факт. надійшло	Питома вага в заг. сумі доходів	Факт. надійшло	Питома вага в заг. сумі доходів
1	2	3	4	5
Власні та закріплені доходи	2481	16,97	2916	13,02
Місцеві податки та збори	637	4,36	614	2,74
Надходження дивідендів	-	-	-	-
1	2	3	4	5
Надходження коштів від приватизації майна	157	1,07	34	0,15
Податок на промисел	6	0,001	21,0	0,09
Лісовий дохід	-	-	-	-
Державне мито	113	0,9	157	0,7
Плата за воду	31	0,21	18	0,08
Податок із власників транспортних засобів	172	1,17	172	0,77
Надходження сум від перевищення розрахункового фонду споживання	16	0,1	-	0,00
Плата за землю	1003	6,9	537	2,4
Збори та інші неподаткові доходи	261	1,8	1215	5,42
Фонд охорони навколишнього середовища		0,0	33	0,14
Інші надходження	65	0,44	115	0,51
Регулюючі доходи	7866	53,81	4662	20,83
ПДВ	4922	33,67
Податок із прибутку	19,04	13,02	36	0,16
Акцизний збір	23	0,16
Прибутковий податок із громадян	10,17	6,96	46,26	20,67
Кошти отримані	4155	28,42	13016	18,54
Кошти, отримані за взаємними розрахунками, позички	4155	28,42	28,07	12,54
Дотації із державного бюджету			10209	45,62
Усього доходів	14619	100	22388	100



Рис 3.1

Динаміка обсягів і структура доходів в бюджеті м. Сокаль 2009_2010рр.

Таким чином, структура доходної частини бюджету м. Сокаль підтверджує ту закономірність, згідно з якою в умовах низького рівня доходів юридичних і фізичних осіб, низького рівня податкової культури, недосконалості фіскального законодавства і роботи податкової служби забезпечити пріоритет власним і закріпленим доходам вони складають в бюджеті міста в 2009р. - 16,97%, в 2010р. - 14,05%.

Більша частка доходів місцевого бюджету формується за рахунок відрахувань від загальнодержавних податків і зборів та дотацій із вищестоящих бюджетів.

Так, у 2009 р. відрахування від регулюючих доходів становили 53,81% у доходах бюджету по м. Сокаль, в бюджеті на 2010 р. їх частка передбачена в розмірі 20,83%, крім того, сума дотації з держбюджету становить45,62% доходів бюджету по м. Сокаль.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.3.2

Динаміка питомої ваги дотацій отриманої з держбюджету за 2009-2010рр.

Це означає, що рівень дотації збільшується, що відбувається фінансування видатків, що не покриваються доходами: 2010 р. дотація складала 10209 тис. грн.

Отже, зростання частки дотацій у доходах місцевого бюджету м. Сокаль негативно впливає на бюджетний процес. Ростуть споживацькі настрої, придушується ініціатива щодо збільшення податкових надходжень.

Щоб забезпечити необхідний рівень соціально-економічного розвитку м. Сокаль, доходи відносно вирівнюються за допомогою таких інструментів, як диференціація норм відрахувань від загальнодержавних регулюючих доходів та надання субсидій та субвенцій нижчестоящим бюджетам та перерахування коштів із бюджетів нижчих рівнів до вищестоящих бюджетів - із другого.

До 2010 року в Україні було чотири регулюючих загальнодержавних податків: податок на додану вартість, податок із прибутку підприємств і організацій, акцизний збір та прибутковий податок із доходів громадян. Законом “Про Державний бюджет України ” встановлювалися відрахування від даних податків до бюджетів областей, Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя. Ставки відрахувань диференціювалися залежно від забезпеченості тієї чи іншої області фінансовими ресурсами. Як регулюючий використовувався в основному лише ПДВ, норми відрахувань від податку з прибутку, акцизного збору та прибуткового податку з доходів громадян практично не диференціювалися.

З прийняттям нового Закону “Про податок на добавлену вартість” питання фінансової забезпеченості міста стало ще проблематичнішим. За цим законом із 2010 року ПДВ стовідсотково зараховується до державного бюджету. Саме таким чином уряд розв'язав проблему розрахунків із відшкодування вхідного ПДВ щодо експортних операцій та вугілля, посилаючись на зарубіжний досвід. В деяких країнах ЄС, наприклад, у Франції та Великобританії, ПДВ повністю зараховується до центрального бюджету. Однак у розвинутих країнах частка ПДВ в державних доходах становить лише 10-18% (в Україні 34,9% у 2009 р.), (в Сокалі - 33,67% у 2009 р.) натомість значну питому вагу мають надходження від інших податків, наприклад, від особистого прибуткового податку - 40% (в Україні - 12,8%) (в Сокалі - 13,02%).

Як підтвердження вищесказаного, спостерігається тенденція до зменшення контингенту надходжень (тобто загальної суми регулюючих доходів, від яких здійснюється відрахування до місцевого бюджету).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис 3.3

Динаміка регулюючих доходів у загальній сумі надходжень по м. Сокаль.

Відбулося не тільки відносне, а й абсолютне зниження надходжень податку на прибуток. Так, у 2009 р. по бюджету м. Сокаль надійшло 1904тис. грн податку з прибутку, 2010 р. - 36 тис грн. Основна причина - поглиблення економічної кризи зниження обсягів виробництва 2009 р. - 36%, 2010 р. - 42%, що супроводжується збільшенням кількості збиткових підприємств, падінням реальних доходів підприємств, особливостями податкової політики.

Таблиця 3.2

Структура дохідної частини місцевого бюджету по м. Сокаль за 2009- 2010 року (тис. грн.)

Вид податку	2009	2010
	Факт. надходження	Питома вага в загальній сумі доходів	Факт. надходження	Питома вага в загальній сумі доходів
Власні та закріплені доходи	2642	10,24	2174	11,15
Місцеві податки. та збори	419	1.62	414	2,12
Надходження коштів від приватизації майна	28	0,1	30	0,15
Податок на промисел	17	0,06	15	0,07
Державне мито	117	0,6	135	0,52
Податок із власників транспортних засобів	132	0,67	128	0,5
Плата за землю	3,37	1,72	390	1,5
Збори та інші непод. доходи	10,15	5,2	1405	5,4
Плата за спец. використання надр	10	0,03	11	0,05
Фонд охорони навк. середовища	23	1,18	20	0,07
Інші надходження	80	0,41	90	0,34
Рег. доходи	5996	30,75	7399	28,66
Под. із прибутку	1540	7,9	2240	8,68
Акцизний збір	30	0,15	33	0,12
1	2	3	4	5
Прибуток податок з громадян	4426	22,7	5126	19,86
Кошти отримані.	11320	58,08	15772	61,1
Кошти отримані за взаєморозрахунки, позичками	2300	11,8	3563	13,8
Дотації з обл. бюджету	9020	46,28	12209	47,3
Усього доходів	19490	100	25813	100

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис 3.4

Надходження власних та закріплених доходів до міського бюджету м. Сокаль за 2009 р. і 2010 р.

Порівнявши дохідні частини в місцевому бюджеті за 2009 р. та 2010 р. можна сказати, що власні доходи в місцевому бюджеті м. Сокаль становлять 11,15% за 2009 р. і 10,24 за 2010 р. питомої ваги в загальних доходах бюджету.

Розмір власних доходів зменшився на 0,91%. Найвагоміші надходження власних та закріплених доходів складають плата за землю 1,72% за 2009р. і 1,5% за 2010 р., їх розмір зменшився на 0,22%. Місцеві податки і збори за 2009 р. складають 2,12% і 1,62% за 2010 р., їх розмір надходжень податків до бюджету. зменшився на 0,5%. Збори та інші неподаткові платежі збільшилися на 0,2%

Зменшення власних та закріплених доходів в місцевому бюджеті відбулося за рахунок зменшення: місцевих податків і зборів на 0,5%, надходжень коштів від приватизації на 0,05%, податку з власників транспортних засобів на 0,17%, плати за землю на 0,22%, фонду охорони навколишнього середовища на 1,11%; збільшення коштів по зборах та інших неподаткових надходженнях на 0,02%.

Аналіз регулюючих доходів показує, що відбулося зменшення питомої ваги на 2,09% в загальній сумі доходів (за 2009 р. - 30,75% і за 2010 р. - 28,66%). Це відбулося за рахунок зменшення надходжень по акцизному збору на 0,03% і прибуткового податку з громадян на 2,84%.

Аналіз отриманих коштів показує, що їх розмір і питома вага в загальних доходах бюджету мають вагоме місце 58,08% за 2009 р. і 61,10% за 2010 р. Це свідчить про те, що доходи бюджету не можуть забезпечити фінансування міста. Розмір дотації з обласного бюджету збільшився на 1,02% питомої ваги в загальних доходах.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.3.5

Питома вага отриманих коштів в місцевому бюджеті м. Сокаль за 2009 р. і 2010 р.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.3.6

Питома вага регулюючих доходів в місцевому бюджеті м. Сокаль за 2009 р. і 2010 р.

Податковою інспекцією по м. Сокаль здійснено комплекс заходів щодо забезпечення виконання дохідної частини бюджету, зокрема проведена робота, що пов'язана із безсуперечливим стягненням коштів із рахунків платників та їх дебіторів, поверненням стягнення на майно боржників, визначенням боржників банкрутами. Однак поліпшити стан справ із бюджетом не вдалося. На кінець 2010 р. податкова заборгованість становила 2,3 тис грн. і зросла в цілому на 973 тис. грн., або в 1,7 рази. Не вплинули істотно на поліпшення фінансового становища суб'єктів господарювання і заходи щодо списання та реструктуризації податкової заборгованості зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій на суму 386,9 тис. грн. по 33 підприємствах, та реструктуризовано заборгованості по податках на суму 2189,1 тис. грн.

3.2 Аналіз видатків місцевого бюджету по м. Сокаль за 2009-2010 рр.

3.2.1 Стан видатків на соціальний захист населення

Проаналізуємо стан видатків по соціальному захисту населення по бюджету м. Сокаль.

Таблиця 3.3

Питома вага видатків по соціальному захисту населення за 2009-2010р. (тис. грн)

	2009	2010
	Факт. профінансовано	Питома вага в заг. сумі видатків	Факт. профінансовано	Питома вага в заг. сумі видатків
Видатки на соціальний захист населення	3424	23,5	7824	35
Всього видатків бюджету	14572	100	22124	100

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.3.7

Видатків на фінансування соціального захисту населення в бюджеті м. Сокаль за 2009-2010рр.

Ми бачимо, що видатки на фінансування соціального захисту населення по м. Сокаль в порівнянні 2009 р. з 2010 р. збільшились на 11,5%. Це пояснюється поглибленням економічної кризи, населення потребує соціального захисту, збільшується кількість людей, яким виплачується допомога на дітей віком до 16 років /учнів до 18 років/, виплати компенсацій реабілітованим, додаткової вплати населенню на покриття витрат по оплаті житлово-комунальних послуг.

Проаналізувавши в розрізі видатки по соціальному захисту за 2010 р. по бюджету м. Сокаль можна сказати, що перевитрати допущено по фінансуванні дотацій по ЖКГ, по РПЗ в зв'язку з тим що було передано на баланс міста ЖКГ РПЗ, але зменшено видатки по фінансуванню ЖКГ міста (див. таб. 2.4)

Таблиця 3.4

Видатки по соціальному захисту за 2010 р. (тис. грн)

Найменування показників	Затверджено по бюджету	Уточн. план	Виконано	Відхилення
Допомога на дітей віком до 16-ти років	470	305	305	-
Виплата компенсацій реабілітованим	2	2	2	-
Дотація ЖКГ-го	2941	1628	1628	-
в т.ч. ВЖ РЕУ	1401	405	405	-
ВП “Водоканал”	80	39	39	-
Тепломережа	960	912	912	-
ЖБК	100	24	15	-9
РПЗ	-	-	9	+9
Пільговий кредит членами ЖБК	300	300	300	-
1	2	3	4	5
Дотація по послугам автотранспорту	108	187	187	-
Установка телефонів учасникам ВВВ	23	23	23	-
Додаткові видатки населення на покриття витрат по оплаті житлово-комунальних послуг	5155	3973	3973	-
Всього	8999	6418	6418	-

Грошові виплати матерям (батькам) зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років виконано 15 тис. при уточненому плані 15 тис. грн. Заборгованість складає 1,7 тис. грн.

Таблиця 3.5

Дані про одержувачів допомог в 2010р.

	На початок року	На кінець року	Середньорічна кількість
Всього	113	120	119
в туч. 3-х дітей	92	99	98
працюючі	83	94	91
непрацюючі	9	5	7
в т.ч. 4-х дітей	21	21	21
працюючі	17	16	16
непрацюючі	4	5	5

Заборгованість по соціальних виплатах зростає, про це свідчать такі данні

на	01.01.2010	-	1003,0 тис. грн.
	01.07.2010	-	1700,8 тис. грн.
	01.09.2010	-	2302,4 тис. грн.

Це пояснюється недостатністю доходів бюджету

3.2.2 Фінансування соціально-культурної сфери

Проаналізуємо стан фінансування видатків на соціально-культурну сферу по м. Сокаль за 2009-2010 рр.

Таблиця 3.6

Фінансування соціально-культурної сфери по м. Сокаль за 2009р. (тис. грн)

	Затверджено по бюджету	Уточн. план	Профінансовано	+;-	% виконання	Питома вага у видатках
Освіта	2903	4064	5644	+1580	138,8	63,98
Культура	264	266	452	+186	169,9	5,13
Охорона здоров'я	2246	3538	2682	-856	75,8	30,41
Молодіжні програми, фізкультура	34	34	43	+9	126,4	0,48
Разом фінансування соціально-культурної сфери	5447	7902	8821	+919	111,6	100
Всього видатків по бюджету м. Сокаль	15064	22156	14672	-7584	65,7	60,53

Видатків на фінансування освіти збільшились на 1580 тис. грн. проти запланованого 4064 тис. грн. Перефінансування пов'язане з тим що виділені кошти на освіту задовольняють дійсну потребу на 27,9%. Вони складають 63,98% видатків на соціально-культурні заходи місцевого бюджету м. Сокаль. Асигнування на культуру виконані в сумі 452 тис. грн. при уточненому плані 266 тис. грн. фінансування проводилося в межах фактично одержаних доходів виділені кошти на культуру задовольняють дійсну потребу на 19,5%, допущено перефінансування.

Асигнування по охороні здоров'я недофінасовано на 856 тис. грн. Профінасовано 75,8% до уточненого плану 2010 р. в зв'язку з недостатнім надходженням коштів.

Таблиця 3.7

Дані про використання коштів по охороні здоров'я (тис. грн)

	Уточн. план	Використано	+;-
Лікарні, поліклініки, амбулаторії	3100	2440	-660
ФАПИ	288	242	-46
Разом	3388	2682	-706
Держкапвкладення	150	-	150
Всього	3538	2682	-856

Видатки на охорону здоров'я складають 30,41% видатків на соціально-культурну сферу.

Видатків на фінансування молодіжних програм і фізкультури перефінансовано на 26,4%, більше чим планувалось.

Таблиця 3.8

Про використання коштів по виконанню молодіжних програм, фізкультури і спорту (тис. грн)

	Уточн. план	Використано	+;-
Заходи по фізкультурі і спорту	4	7	+3
Заходи по виконанню молодіжних програм в т.ч.	10	12	+2
Центр соцслужби молодіжного захисту	2	3	+1
Спортивні школи	18	21	+3
Всього	34	43	+9

Видатки на соціально-культурні заходи по бюджету м. Сокаль за 2010р. перевиконано на 11,6%, планувалося 7902 тис. грн., фактично профінансовано 8821 тис. грн. Вони складають у бюджеті видатків м. Сокаль 60,53%.

Таблиця 3.9

Фінансування соціально-культурної сфери по м. Сокаль 2010р (тис. грн)

	Затверджено по бюджету	Уточн. план	Профінансовано	+;-	% виконання	Питома вага у видатках
Освіта	4485,0	4509	7793	+3284	172,8	64,07
Культура	240	243	609	+366	250,8	5
Охорона здоров'я	3020	3020	3681	+661	121,9	30,2
Фізична культура і спорт	31	42	62	+20	147,6	0,51
Молодіжні програми, фізкультура	22	22	17	-5	77,3	0,13
Разом фінансування соціально-культурної сфери	7778	7836	12162	+4326	155,2	100
Всього видатків по бюджету м. Сокаль	19238	19328	22124	+2796	114,5	54,97

Видатки на фінансування освіти збільшились на 3284 тис. грн. проти запланованого бюджетом, перефінансування склало 72,8%.

Видатки на культуру і засоби масової інформації перефінансовано на 366 тис. грн. проти уточненого плану 243 тис. грн.

Видатки на фінансування фізичної культури і спорту збільшилися проти плану на 47,6%. Витрати на фізичну культуру і спорт складають 0,51% у витратах на фінансування соціально культурної сфери.

Видатки на фінансування молодіжних програм недофінансовано на 22,7%. Профінансовано 77,3%, планувалося 22,0 тис. грн., фактично профінансовано 17 тис. грн. Недофінансовано заходи центральних соцслужб для молоді 3тис. грн. клуби підлітків.

Видатки на соціально-культурні заходи по бюджету м. Сокаль за 2010р. перевиконано на 55,2%, планувалося 7836 тис. грн., фактично профінансовано 12162 тис. грн. Вони складають у бюджеті видатків м. Сокаль 54,97%.

На основі зробленого аналізу про стан фінансування соціально-культурної сфери по бюджету м. Сокаль можна зробити такі висновки

Таблиця 3.10

Стан фінансування соціально-культурної сфери по бюджету м. Сокаль за 2009-2010р. (тис. грн)

	2009	2010
	Факт. профінансовано	Питома вага в заг. сумі видатків	Факт. профінансовано	Питома вага в заг. сумі видатків
Соціально-культурна сфера	8821	60,53	12162	54,97
Всього видатків бюджету	14572	100	22124	100

Размещено на http://www.allbest.ru/

Видатки на

Рис 3.9

Динаміка питомої ваги видатків на фінансування соціальної сфери в бюджеті м. Сокаль за 2009-2010рр.

фінансування соціально-культурної сфери по бюджету м. Сокаль в 2010 р. зменшилися на 5,56%.

3.2.3 Особливості фінансування народного господарства по місцевому бюджету м. Сокаль за 2009-2010 рр.

Проаналізуємо стан основних показників фінансування народного господарства по місцевому бюджету м. Сокаль за 2009-2010 рр.

Таблиця 3.11

Видатки на народне господарство за 2009 по місцевому бюджету м. Сокаль (тис. грн.)

	План	Уточн. план	Факт	Відхилення	Питома вага в видатках бюджету по м. Сокаль
Дирекція кіно	14	14	23	+9
Райвузол зв'язку	10	10		-10
АТП - 17128		10	10	-
Міська лікарня ветмедицини			1	+1
Міськкомунгосп	150	573	1056	+483
ВЖ РЕУ	145	145	67	-78
Житлове будівництво соц. об'єктів	615	615	123	-493
Комунальне будівництво	870	870	336	-534
Всього на фінансування народного господарства	1780	2203	1582	-621	71,81
Всього видатків по бюджету м. Сокаль	15064	22156	14572	-7584	10,85

Видатки на фінансування народного господарства про фінансовано лише на 71,81% , чим заплановано. Недофінасовано райвузол зв'язку -10тис. грн., ВЖРЄУ на 78 тис. грн., житлове будівництво соціальних об'єктів - 493 тис. грн., комунальне будівництво -534 тис. грн. Всього недофінансовано народне господарство - 621 тис. грн. Видатки на фінансування народного господарства в м. Сокаль складають 10,85% в загальному обсязі видатків бюджету.

Таблиця 3.12

Видатки бюджету на фінансування народного господарства за 2010 рік по м. Сокаль (тис. грн.)

	План	Уточн. план	Факт	Відхилення	Питома вага
Дирекція кіно	23	23	22		100
Будівництво павільйону автостанції (дирекція будів. соц. об'єктів)	30	49	49		100
Житлово-експлуатаційне господарство	237	55	55		100
Благоустрій міста	200	979	979		100
Капітальні вкладення в т. числі	294	206	206		100
Житлове будівництво	50	59	59		100
Комунальне будівництво	244	147	147		100
Всього на фінансування народного господарства	784	1312	1312		0,100
Всього видатків по бюджету м. Сокаль	19238	19328	22124	+2796	5,9

Видатки на фінансування народного господарства проведено в повному обсязі, згідно затвердженого плану. Вони складають 5,9% від загальних видатків м. Сокаль.

Таблиця 3.13

Питома вага видатків на фінансування народного господарства в загальній сумі видатків (тис. грн)

	2009	2010
	Факт. профінансовано	Питома вага в заг. сумі видатків	Факт. профінансовано	Питома вага в заг. сумі видатків
Народне господарство	1582	10,85	1312	5,9
Всього видатків	14572	100	22124	100

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.3.10

Динаміка питомої ваги видатків на фінансування народного господарства в загальній сумі видатків по м. Сокаль.

Ми бачимо спад фінансування видатків на народне господарство видатки зменшилися в 2010 р. на 7,3%, а з 2009 р. - 5%. Основна причина відсутність коштів в бюджеті м. Сокаль.

3.2.4 Фінансування органів місцевого самоврядування

Проаналізуємо стан фінансування органів місцевого самоврядування по місцевому бюджету м. Сокаль за 2009-2010 рр.

Таблиця 3.14

Питома вага видатків на фінансування органів місцевого самоврядування за 2009-2010р. (тис. грн)

	2009	2010
	Факт. профінансовано	Питома вага в заг. сумі видатків	Факт. профінансовано	Питома вага в заг. сумі видатків
Фінансування органів місцевого і регіонального самоврядування	428	2,9	413	1,8
Всього видатків бюджету	14572	100	22124	100

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.3.11

Динаміка питомої ваги видатків на фінансування органів місцевого і регіонального самоврядування за 2009-2010р. (тис. грн)

Видатки на фінансування органів місцевого та регіонального самоврядування по місцевому бюджету м. Сокаль в порівнянні 2009 р. з 2010 році вони зменшилися на 1,2%. Це пояснюється тим, що в 2009 році було придбано для відділу субсидій комп'ютери, кількість штатних одиниць збільшилась, в зв'язку з додатково введеною чисельністю відділу субсидій 5 штатних одиниць.

Таблиця 3.15

Виконання видаткової частини місцевого бюджету м. Сокаль за 2009-2010р. (тис. грн)

	2009	2010
	Факт. профінансовано	% виконання	Факт. профінансовано	% виконання
Видатки по місцевому бюджету м. Сокаль	14572	65,7	22124	114,5

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.3.12

Питомої ваги по виконанню видаткової частини місцевого бюджету м. Сокаль за 2009-2010р. (тис. грн)

Видатки місцевого бюджету м. Сокаль з 2009 р. в 2010 році вони збільшилися на 48,8%.

Витрати на народне господарство скоротилися на 2,08%. Це пояснюється недостатністю коштів у бюджеті для фінансування народного господарства, профінансовано лише 28,8% дійсної потреби.

Витрати на соціально-культурну сферу зменшилися на 17,25% питомої ваги загальних витрат бюджету. Це пояснюється тим, що відбулось скорочення закладів культури, профінансовані кошти задовольняють дійсну потребу на 19,5%.

Проаналізуємо стан основних показників фінансування народного господарства по місцевому бюджету м. Сокаль за 2009-2010 рр. (див. табл.2.3)

Таблиця 3.16

Видатки на народне господарство по місцевому бюджету м. Сокаль/ 2009 (тис. грн)

	План	Уточн. план	Виконано факт.	Питома вага в загальній сумі видатків
Інші заходи по сільському господарстві			5500
Поліграфічна промисловість			165	0,08
Будівництво, ремонт, утримання автомобільних шляхів	860	860
Побутове обслуговування населення			325	0,16
Житлово-комунальне господарство	82640	92450	184535	95
Житлово-експлуатаційне господарство	6300	6300	9723	5
1	2	3	4	5
Теплові мережі			13560	0,6
Комбінати комунальних підприємств			10946	5,6
Капітальні вкладення	15000	24000	32370	0,16
Благоустрій міста	20840	20840	45044	23,2
Всього на фінансування народного господарства	83800	93610	194038	207,3
Всього видатків по бюджету м. Сокаль	804092	814707	147022	13,2

Видатки на фінансування народного господарства виконано на 207,3%. Перефінансування допущено в зв'язку з збільшенням заробітної плати, тарифів і цін на комунальні послуги. Видатки на фінансування народного господарства складають 13,2% в загальному обсязі видатків бюджету м. Сокаль.

Всього недофінансовано народне господарство - 621 тис. грн. Видатки на фінансування народного господарства в м. Сокаль складають 10,85% в загальному обсязі видатків бюджету.

Таблиця 3.17

Видатки бюджету на фінансування народного господарства за 2010 рік по м. Сокаль (тис. грн.)

	План	Уточн. план	Факт	Відхилення	Питома вага
Дирекція кіно	23	23	22		100
Житлово-експлуатаційне господарство	237	55	55		100
Благоустрій міста	200	979	979		100
Капітальні вкладення в т. числі	294	206	206		100
Житлове будівництво	50	59	59		100
Комунальне будівництво	244	147	147		100
Всього на фінансування народного господарства	784	1312	1312		0,100
Всього видатків по бюджету м. Сокаль	19238	19328	22124	+2796	5,9

Видатки на фінансування народного господарства проведено в повному обсязі, згідно затвердженого плану. Вони складають 5,9% від загальних видатків м. Сокаль.

Таблиця 3.18

Питома вага видатків на фінансування народного господарства в загальній сумі видатків (тис. грн)

	2009	2010
	Факт. профінансовано	Питома вага в заг. сумі видатків	Факт. профінансовано	Питома вага в заг. сумі видатків
Народне господарство	1582	10,85	1312	5,9
Всього видатків	14572	100	22124	100

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.3.13

Динаміка видатків на фінансування народного господарства в загальній сумі видатків по м. Сокаль

Ми бачимо спад фінансування видатків на народне господарство, в порівнянні з 2009 р. видатки зменшилися в 2010 р. на - 5%. Основна причина відсутність коштів в бюджеті м. Сокаль.

4. Шляхи вдосконалення надходжень до місцевого бюджету

Законом “Про бюджетну систему України ” передбачається регулювання доходів бюджетів з урахуванням економічного, соціального, природного й економічного стану відповідних територій. Проте невідомо за якими критеріями визначається стан цих територій. Тому практика регулювання залишається старою: визначається сума видатків, що не покриваються власними доходами регіонів, на дану величину обраховуються відрахування від загальнодержавних податків і зборів та дотацій з великим впливом суб'єктивного фактору. Така система не створює стимулів для регіонів щодо збільшення надходжень до бюджетів. Норми відрахування від регулюючих доходів постійно змінюється, що унеможливлює прогнозування доходів регіонів на перспективу.

З прийняттям нового Закону “Про податок на додану вартість” питання фінансової забезпеченості регіонів стало ще проблематичнішим. За цим законом з 2010р. ПДВ стовідсотково зараховується до державного бюджету. Саме таким чином уряд розв'язав проблему розрахунків із відшкодування вхідного ПДВ щодо експортних операцій та вугілля, посилаючись на зарубіжний досвід.

До 2010 року в Україні було такі регулюючі загальнодержавних податки: ПДВ, податок із прибутку підприємств і організацій, акцизний збір та прибутковий податок із доходів громадян Законом “Про Державний бюджет України” встановлювалися відрахування від даних податків до бюджетів областей, Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя. Ставки відрахувань диференціювалися залежно від забезпеченості тієї чи іншої області фінансовими ресурсами. Причому, як регулюючий використовувався в основному лише ПДВ, норми відрахувань від податку з прибутку, акцизного збору та прибуткового податку з доходів громадян практично не диференціювалися.

В деяких країнах ЄС, наприклад, у Франції та Великобританії, ПДВ повністю зараховується до центрального бюджету. Однак у розвинутих країнах частка ПДВ в державних доходах становить лише 10-18% (в Україні - 34,9% у 2009р., по м. Сокаль - 33,67% у 2009р.), значну питому вагу мають надходження від інших податків, наприклад, від прибуткового податку до 40% (в Україниі - лише 12,8%, по м. Сокаль - 13,02%) .

Закріплення ПДВ за державним бюджетом позначилось негативно на формуванні дохідної частини місцевого бюджету. І хоч Законом України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” бюджетам областей, Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя, областей передано 100% податку з прибутку як це встановлено Законом “Про бюджетну систему України”, 100% плати за землю (замість - 70%), 100% плати за придбання торгового патенту, 100% прибуткового податку з громадян та 50% акцизного збору, крім збору із ввезених на територію України підакцизних товарів (замість частини в розмірі 50% та 20% відповідно, які діяли в 2009р.) це не вирішило питання забезпеченості фінансовими ресурсами адміністративно-територіальних утворень. Таким чином, за умови стовідсоткового зарахування ПДВ до державного бюджету надалі слід очікувати подальшої централізації бюджетних коштів.

Таблиця 3.1

Динаміка норм відрахувань від загальнодержавних податків та зборів до бюджету.

Роки	Норми відрахувань
	ПДВ	Податку з прибутку	Акцизного збору	Прибутковий податок з доходу громадян
2009	78,8	70	20	50
2010		100	50	100

Із 2009 року встановлене зарахування 30% земельного податку до державного бюджету (з 2009 р. знову 100%, закріплено за місцевими бюджетами), з 2008 р. - 80% плати за воду та 40% плати за спецвикористання надр, із 2010 р. - 80% лісового доходу, з 2010 р. 10% плати за забруднення навколишнього природного середовища належить до державного бюджету, замість 100% перерахування до місцевих бюджетів.

Невдосконаленість системи регулювання бюджетів в Україні полягає у відсутності чіткого критерію визначення норм відрахувань та дотацій. Вважаємо за потрібне переглянути порядок зарахування ПДВ, повернувши йому статус регулюючого. Проблему відшкодування вхідного ПДВ можна розв'язати іншим способом, наприклад, проводити відшкодування з єдиного державного бюджету, а заборгованість між бюджетами гасити за взаємними розрахунками.

Якщо в 1996 р. ПДВ надійшло до місцевого бюджету м. Тальне в розмірі 1904 тис.грн., питома вага складала 33,67% в доходах бюджету, при нормі відрахувань в 1996 р. - 78,8% загальнодержавних податків і зборів до місцевого бюджету. При нормі відрахувань хоч би 35% до місцевого бюджету надійшли бюджет кошти в розмірі 852 тис. грн., що дало б можливість профінансувати потребу міста. Для прикладу можна навести такі дані: для фінансування благоустрою міста в 1997 році було витрачено 979 тис.грн.

4.1 Фінансове забезпечення сфери

Місцеві бюджети не завжди спроможні забезпечити нормальне функціонування об'єктів соціальної сфери. Передача відомчого житла та інших об'єктів соціальної інфраструктури у муніципальну власність є важливою умовою для зниження затрат підприємств і виходу із кризового стану. Однак через недостатність коштів у місцевих бюджетів вказані об'єкти або закривають, або передаються у приватну власність.

Одним із виходів із такого становища може бути збереження у ряді випадків об'єктів відомчого підпорядкування або спільне фінансування об'єктів соціальної інфраструктури як за рахунок власних джерел підприємств, так і за рахунок коштів місцевих бюджетів. Джерелом фінансового забезпечення соціальної інфраструктури є страхування - пенсійне, медичне , соціальне. Вона розраховане на все зайняте населення держави, оскільки саме воно бере участь у створені страхових фондів. Для забезпечення страхової діяльності повинні застосовуватись основні принципи: обов'язкові страхування для всіх, хто працює, і фінансової участі застрахованих у формуванні страхових фондів; дотримання особливого порядку фінансування страхових фондів, що забезпечують відтворення коштів на страхування; управління діяльності фондів страхування на основі партнерства або паритету.

Через систему страхування здійснюється перерозподіл грошових засобів від працездатних до непрацездатних, від тих, хто працює, до безробітних.

Використання страхування гарантує матеріальну підтримку на старість, у разі інвалідності, захворювання. Закріплення обов'язковості страхування забезпечити розв'язання проблеми виділення коштів із бюджету на розвиток медицини, зростання рівня соціального, пенсійного забезпечення. Створені позабюджетні фонди (Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування) поповнюється за рахунок страхових платежів.

Серед інших джерел пенсійного забезпечення виділяються кошти державного бюджету на цільове фінансування. Відраховуючи внески у вказані фонди, кожен, хто працює, одержить на старість пенсію, будь-які виплати, допомогу у разі страхового випадку. Доцільно за рахунок Фонду соціального страхування проводити заходи з профілактики профзахворювань, оскільки суми для відшкодування потерпілим значно перевищують видатки на лікування у зв'язку з одержаним професійним захворюванням.

І останнє джерело - кредитування. У соціальні сфері вони являє собою плату за послуги за рахунок отриманих кредитів. Така практика широко розповсюджена на Заході, особливо так звані студентські позики. Не всі молоді люди, що бажають одержати освіту, можуть відразу власними коштами оплатити своє навчання. Тому доцільно взяти позику в банку. При цьому розробляється особливий порядок видачі кредитів, відсотків, умов повернення, перелік пільг. Постає також проблема при наданні житлової позики. Необхідно упорядкувати систему інвестування житлового будівництва, випуску термінових або безстрокових житлових сертифікатів, акцій.

Кожне з джерел фінансового забезпечення соціальної сфери має своє значення і розраховане на відповідні категорії населення. Удосконалення системи фінансового забезпечення соціальної сфери має здійснюватися, і це підтверджує світовий досвід, шляхом комплексного використання усіх джерел і оптимізації їх структури. Така модель є об'єктивною реальністю і поступово сформується в Україні. Це дасть змогу зберегти і підвищити життєвий рівень, ступінь освідченності населення, науковий потенціал держави.

У соціальній сфері України проблема фінансування стоїть особливо гостро. Досить довго переважним джерелом її фінансового забезпечення був бюджет держави.

Світова фінансова наука і практика визначають такі джерела фінансування соціальної сфери: плата за надані послуги; бюджетні асигнування; фінансові ресурси підприємств; кошти спонсорів, меценатів і благодійних організацій та фондів; страхування; кредит.

Нині в Україні використовуються практично всі джерела, однак стрункої системи не сформовано. Сьогодні в Україні при виділені бюджетних асигнувань переважає принцип малозабезпеченості. Наприклад, житлові субсидії виділяються сім'ям, якщо плата за житлово-комунальні послуги за нормами споживання перевищує 15% їх сукупного доходу на місяць. До складу установ і організацій, що належать до соціальної сфери, входять ті, що традиційно надавали платні послуги, тобто покриття витрат здійснювалися за рахунок накопичень населення. Це підприємства житлово-комунального господарства, побутового обслуговування, громадського харчування. А останнім часом мережа установ, що надають платні послуги, помітно розширилась, що пов'язане з кризовим станом економіки України з'явилися приватні школи, дитячі садки, гімназії, ліцеї. У вищих навчальних закладах поряд із бюджетними існують і так звані комерційні групи.

Аналогічна ситуація склалась і у медицині. Одночасно з державними клініками, центрами, лікарнями існують і приватні.

Підприємство за рахунок своїх доходів формує соціальну інфраструктуру, що дає змогу максимально задовольнити матеріальні і духовні потреби його працівників.

Функціонують дитячі садки, заклади культури, укладаються договори на обслуговування колективу підприємств поліклініками, а також, за рахунок фінансових ресурсів підприємств будуть розвиватись обсяги соціальної інфраструктури, і тим самим частково знімається навантаження з міського і державного бюджетів.

Використовуючи досвід країн із розвинутою ринковою економікою, слід розглядати ще одне джерело фінансового забезпечення фінансової сфери - меценатство, спонсорство. Це досить нове явище в економічному житті України, як благодійність. Її можна трактувати як не комерційну (неприбуткову діяльність організацій і окремих осіб), спрямовану на задоволення потреб соціального розвитку. У більш широкому розумінні благодійність визначається як інвестування соціальної сфери. В умовах кризи основним її джерелом в Україні служать кошти міжнародних благодійних організацій.