Поняття бюджетного дефіциту, шляхи і методи його подолання

Зараз йде багато суперечок про негативні і позитивні риси дефіциту з погляду росту внутрішнього і зовнішнього боргу. Проте можна виділити такі 2 домінуючі позиції.

Перша ґрунтується на незнанні економіки і поверхневому здоровому глузді. Наявність боргу призводить обивателя в страхітливість, абсолютний ріст боргу сприймається як знак прийдешньої катастрофи.

Друга ж ґрунтується на детальному аналізі усіх за і проти. От основні положення другої позиції.

Отже, національний державний борг будується з бюджетних дефіцитів. Для покриття дефіциту держава удає до запозичень як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.. Національний борг, з одного боку, є пасивом для держави й активом тримачів держоблігацій (цінних паперів державного запозичення). У такий спосіб вартість у результаті держзаймів не губиться.

І усе ж, хто несе або буде нести тягар боргу, створеного хронічно незбалансованими бюджетами? Які ж негативні наслідки наявності державного боргу?

По-перше, необхідність обслуговування боргу обмежує можливості уряду балансувати поточний бюджет або витрачати засобу, що спрямовуються на обслуговування боргу та інші потреби. Хоча з іншого боку, велика частина процесу обслуговування боргу (внутрішнього) є лише формою перерозподілу, коли засобу платників податків переходять власникам державних цінних паперів.

По-друге, хоча обслуговування боргу не має істотної альтернативної вартості, ефект заміщення (витиснення) істотно впливає на майбутнє. За рахунок фінансування дефіциту на фінансовому ринку залишаються недофінансованими якісь проекти приватного сектора, знижуються інвестиції. Саме тут і виявляється висока альтернативна вартість як самих запозичень, так і всього процесу обслуговування боргу в цілому.

Треба зауважити, що борг, викликаний необхідністю фінансування трансферів, не накладає ні на кого реального прямого тягаря.

По-третє, існує проблема співвідношення розміру державного сектора і приватного. Внаслідок збільшених витрат держави росте державний сектор, а внаслідок ефекту витиснення скорочується приватний сектор. Якщо ж підвищені державні витрати, крім того, не сполучені з підвищеними державними інвестиціями, то через скорочення інвестицій постраждають майбутні покоління.

Найбільше тяжким для майбутніх поколінь є зовнішній борг, тому що його виплата не буде лише перерозподілом прибутків між громадянами держави. З іншого боку, зовнішнє фінансування дозволяє країні розширити державний сектор без скорочення приватного сектора.

1.2 Загальна характеристика доходів бюджетів, методів їх формування та джерел. Правове регулювання процесу формування доходів бюджетів

Держава може виконувати свої функції та завдання, передбачені Конституцією, якщо вона має у своєму розпорядженні достатню кількість коштів. Залучення державою коштів, тобто мобілізація державних доходів, є складовою частиною фінансової діяльності держави.

Державні доходи - це сукупність різних видів грошових надходжень до фондів держави, що використовуються нею для виконання її завдань і функцій. Доходи бюджетів утворюються за рахунок надходжень від сплати фізичними і юридичними особами податків, зборів та інших обов'язкових платежів, надходжень з інших джерел, встановлених законодавством України. Ці кошти зосереджуються у централізованих і децентралізованих грошових фондах. Формування цих грошових фондів здійснюється в результаті розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту. Залежно від порядку формування системи державних доходів їх можна розподілити на:

- централізовані - кошти, які залишаються у розпорядженні держави в процесі розподілу валового внутрішнього продукту, та спрямовуються на формування централізованих грошових фондів Державного та місцевих бюджетів, Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Державного фонду охорони праці, Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення та інші.

- децентралізовані - це доходи, які залишаються у розпорядженні державних підприємств, установ, організацій при розподілі та перерозподілі валового внутрішнього продукту і формуються, головним чином, за рахунок їх прибутку. Основою для їхнього формування є прибутки і доходи державних підприємств, установ, організацій, населення.

Центральне місце у системі доходів держави посідають доходи бюджетів держави. Безпосередньо за їхньою допомогою мобілізується основна частка фінансових ресурсів держави при формуванні бюджетних і позабюджетних фондів, які необхідні для фінансового забезпечення виконання державою покладених на неї функцій.

Доходи бюджету (відповідно до Бюджетного кодексу) - усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти). Згідно з Бюджетним кодексом бюджетна система України складається з державного та місцевих бюджетів. Основна частка державних доходів формується за рахунок доходів державного бюджету.

Доходи Державного бюджету України включають:

1) доходи (за винятком тих, що згідно зі статтями 64, 66 та 69 Бюджетного кодексу закріплені за місцевими бюджетами), що отримуються відповідно до законодавства про податки, збори і обов'язкові платежі та Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів";

2) власні надходження установ, які утримуються за рахунок Державного бюджету України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 травня 2002 р. № 659 "Про затвердження переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямів використання" і доходи з інших визначених законодавством джерел, включаючи кошти від продажу активів, що належать державі або підприємствам, установам та організаціям, а також проценти і дивіденди, нараховані на частку майна, що належить державі в майні господарських товариств;

3) гранти і дарунки у вартісному обрахунку;

4) міжбюджетні трансферти з місцевих бюджетів.

Виходячи з вищенаведеного можна констатувати, що основними фінансовими інструментами формування доходів бюджету є:

- плата (при цьому обов'язково ставимо запитання - за що?) передбачає певну еквівалентність взаємовідносин між державою та платниками. Такі відносини можуть виникати тільки у тих випадках, коли держава є власником ресурсів, які надаються у користування. Плата вноситься як за рахунок включення у собівартість, так і з прибутку, що визначається механізмом її стягнення. Розмір плати залежить від обсягів ресурсів, які використовуються, а надходження плати державі визначаються державною власністю на дані ресурси. Якщо держава втрачає право власника, то вона втрачає також ці доходи;

- відрахування (на що? від чого?) проводяться за встановленими нормативами та передбачають, як правило, цільове призначення платежів. Незважаючи на те, що вони вносяться до державного бюджету загальною сумою його доходів, їх цільове призначення не втрачається. Тому фінансування з бюджету заходів, на які здійснюються відрахування, повинно дорівнювати надходженням цих відрахувань. На жаль, не завжди цей баланс не витримується;

- податки (для чого?) як плата суспільства державі за виконання нею певних функцій, як відрахування частини валового внутрішнього продукту на суспільні цілі та потреби.

Мобілізація коштів до бюджету здійснюється на підставі правових норм. Правовими нормами регулюються відносини, що виникають при: встановленні та введенні податків, неподаткових доходів до бюджету; визначенні санкцій за порушення порядку та строків внесення платежів; здійсненні контролю за надходженням коштів до бюджету.

Принципи мобілізації грошових коштів, бюджетний склад і структур доходів бюджету значною мірою залежать від форм, методів господарювання та тих економічних і соціальних завдань, які вирішуються суспільством. Перехід до ринкових відносин вимагає змін у системі формування доходів бюджету, вдосконалення управління цим процесом.

Сучасний етап соціально - економічного розвитку країни потребує поглиблення розуміння ролі бюджету в реалізації соціально-економічних функцій держави. Ефективність розвитку економіки, зростання темпів нарощування ВВП залежить від вибору і реалізації фінансової політики адекватної сучасному етапу розвитку держави.

На сьогодні очевидним є те, що побудова ефективної системи доходів - справа дуже складна. Насамперед потрібна науково обґрунтована політика відносно джерел формування доходів фінансових ресурсів і, зокрема, державного бюджету, яка б враховувала сучасне економічне становище в Україні, ті функції, які покладені на неї Конституцією в галузі економічного й соціального життя суспільства. Без усебічно продуманої та концептуально вивіреної політики доходів держави важко здійснити податкову реформу.

Тому основними принципами формування системи доходів держави є:

- мобілізація доходів до бюджетної системи завдяки впровадженню прямих податків;

- використання непрямих податків лише у формі акцизів із метою обмеження споживання окремих видів товарів, можливостей виробника-монополіста в одержанні необґрунтовано високих доходів, а також для оподаткування виробництва предметів розкоші, захисту власного виробника;

- застосування при оподаткуванні обґрунтованої диференціації ставок податків залежно від виду діяльності та розміру одержуваного прибутку чи доходу;

- ліквідація податкових пільг, які сприяють не справедливому розподілу доходів, деформують вартісні показники в економіці й знижують конкурентоспроможність товаровиробників;

- надходження повинні бути з багатьох різних джерел - чим різноманітніші джерела, тим менша ймовірність того, що бюджету не будуть надходити необхідні кошти у зв'язку із несподіваним зниженням надходжень, із погіршенням становища в економіці;

- зростання видатків пропорційно зі зростанням доходів бюджету (це гарантуватиме збалансованість бюджету за будь-яких економічних умов у державі);

- прогнозована й стійка система надходжень, що, в свою чергу, потребує застосування економічно доцільних автоматизованих систем збирання статистичної інформації, застосування обчислювальної техніки, сучасних комп'ютерних технологій, створення автоматизованих інформаційних баз і банків даних.

Роль держави найповніше виявляється у процесі розроблення і реалізації бюджетної політики з метою виконання відповідних функцій та зобов'язань. Регулювання здійснюється прямо і безпосередньо через бюджет як головний інструмент державної політики та фінансовий план країни і його складові -- доходи й видатки бюджету.

Бюджетна політика в 2010 році, як зазначено у відповідному законі, насамперед буде спрямована на стабілізацію фінансово-економічної ситуації в країні, проведення структурних реформ, розв'язання найважливіших соціально-економічних проблем, підвищення соціальних стандартів та рівня життя людей, відновлення інноваційно-інвестиційної моделі розвитку економіки.

Доходи зведеного бюджету України на 2010 рік плануються у сумі близько 180 млрд. грн., що на 14% більше від плану на 2009 рік. Прогноз видатків зведеного бюджету становить близько 197 млрд. грн., що також на 14% більше за планові показники на 2009 рік. 2010й - рік податкових напрацювань. Якщо в січні - липні 2009 року приріст надходжень до держбюджету становив 12,3%, то у вересні - вже 31,7%, у жовтні - 43,2%, у листопаді - 36,7%. За 2009 рік державний бюджет по доходах (з урахуванням взаємовідносин з місцевими бюджетами) виконано у сумі 118,7 млрд. грн.(90,3% річних призначень), або 26,2% до ВВП.

В умовах побудови дійового, ринкового економічного середовища та формування прогресивних засад з мобілізації податків, зборів і обов'язкових платежів важливу роль має відігравати запровадження єдиної системи формування доходів бюджету.

Прогнозування, планування, виконання, звітування, контроль і моніторинг доходів бюджету й чинного законодавства мають відбуватися у межах єдиного механізму формування та функціонування доходів бюджету. За таких умов функціонування податкових зобов'язань, їх нарахування та мобілізація має стати основою мобілізації доходів бюджету як єдиного неподільного процесу формування доходів бюджету.

З метою запобігання негативним наслідкам виконання доходів бюджету, по-перше, їх моніторинг має здійснюватись на усіх стадіях бюджетного процесу із застосуванням аналізу, аудиту й проведення постійного контролю за справлянням податків, зборів і обов'язкових платежів та мобілізацією доходів бюджету відповідно до визначених планових передбачень на бюджетний рік.

По-друге, негативні наслідки у виконанні доходів бюджету, встановлені у процесі моніторингу, потребують внесення необхідних змін до чинного законодавства з метою запобігання їх розвитку у поточному та наступних роках. Для цього треба своєчасно готувати зміни до чинного законодавства в напряму своєчасного реагування на стан виконання (невиконання) бюджету й здійснення правового регулювання і стимулювання мобілізації податків, зборів та обов'язкових платежів, що сприятиме забезпеченню балансу бюджету і недопущенню виникнення бюджетної заборгованості.

По-третє, своєчасне реагування на стан виконання доходів бюджету, їх формування у поточному році дасть можливість підготувати ефективну, ґрунтовну базу для планування показників податків, зборів і обов'язкових платежів на наступний рік і не допустити недоліків минулих років у наступних бюджетних процесах.

2. Практичні завдання

2.1 Аналіз розподілу видатків державного бюджету України на 2010 рік за основними статтями

бюджетний дефіцит борг кейнсіанський інфляційний

Видатки Державного бюджету України з урахуваннямміжбюджетних трансфертів становили 303,6 млрд. грн., що на 25,3 % більше, ніж у 2009 році. Рівень виконання річного плану на 13,5 в. п. вище показника попереднього року та становить 98,6 %. Із загального фонду було профінансовано 238,3 млрд. грн., що на26,9 % більше відповідного показника 2009 року і складає 98,9 % плануна рік, зі спеціального фонду - 65,3 млрд. грн., що на 19,6 % більше завідповідний показник 2009 року. Рівень виконання річного плану поспеціальному фонду становить 97,8 % (у 2009 році - 60,5 %).

Видатки Державного бюджету України без урахуванняміжбюджетних трансфертів склали 225,8 млрд. грн., що на45,6 млрд. грн., або на 25,3 %, більше показника минулого року. Рівеньвиконання річного плану становить 99,3 %, що на 17,8 в. п. вище, ніж у2009 році.

Із загального фонду було профінансовано 165,9 млрд. грн., що на26,4 % більше відповідного показника 2009 року і становить 99,5 % річних планових призначень, зі спеціального фонду - 59,9 млрд. грн., що більше показника попереднього року на 22,4 %. Рівень виконання річного плану по спеціальному фонду становить 98,9 % (у 2009 році - 58,2 %).

Частка видатків спеціального фонду державного бюджету (без урахування міжбюджетних трансфертів) у загальній сумі видатків зменшилася порівняно з показником 2009 року на 0,6 в. п. і склала26,5 %. Це пов'язано, в основному, зі зменшенням обсягів погашення Державною автомобільною службою доріг України зобов'язань за кредитами, отриманими під гарантію Кабінету МіністрівУкраїни на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування, на 7,6 млрд. грн. (за 2009 рік погашення склало10,7 млрд. грн., тоді як у 2010 році - 3,1 млрд. грн.).

Таблиця 1. Видатки Державного бюджету України в 2010 році

Таблиця 2. Структура видатків з Державного бюджету України в 2010 році

2.2 Аналіз динаміки обсягу та структури доходів від операцій з капіталом у державному бюджеті України впродовж 2005 -2010 років

На початку аналізу доходів від операцій з капіталом у Державному бюджеті України доцільно проаналізувати їх місце у загальній структурі доходів в таблиці 3.

Таблиця 3. Аналіз доходів Державного бюджету України та місце в них доходів від операцій з капіталом за планом, млн. грн

Таким чином, можна констатувати, що на відміну від податкових і неподаткових надходжень, надходження від урядів зарубіжних країн, цільових фондів і офіційних трансфертів доходи від операцій з капіталом за планом мали зростати на протязі 2005-2009 років, але значно знизились в 2010 році (на 20,37% менше, ніж в 2005 році).

Таблиця 4. Аналіз доходів Державного бюджету України та місце в них доходів від операцій з капіталом фактично, млн. грн

Можна говорити, що на відміну від податкових і неподаткових надходжень, надходження від урядів зарубіжних країн, цільових фондів і офіційних трансфертів доходи від операцій з капіталом зросли на протязі 2005-2009 років, але значно знизились в 2010 році (на 18,37% менше, ніж в 2005 році).

Дану динаміку показано на рис.1

Рис.1. Планові та фактичні доходи від операцій з капіталом

Структура доходів бюджету і місце в них доходів за планом і фактично розглянуто в таблиці 5.

Таблиця 5. Структура доходів Державного бюджету України та місце в них доходів від операцій з капіталом за планом, млн. грн

Таким чином, в структурі доходів за планом доходи від операцій з капіталом займають незначну питому вагу - мінімальна 0,32% в 2010 році і максимальна - 2,59% в 2008 році.

Таблиця 6. Структура доходів Державного бюджету України та місце в них доходів від операцій з капіталом фактично, %

В структурі доходів фактично доходи від операцій з капіталом займають незначну питому вагу - мінімальна 0,24% в 2010 році і максимальна - 1,3% в 2006 році.

Фактичну структуру доходів Державного бюджету та місце в них доходів від операцій з капіталом показано на рис.2. (2010 рік)

Рис.2 Структура доходів державного бюджету 2010 року

В таблиці 7 розглянуто динаміку доходів від операцій з капіталом за його елементами.

Таблиця 7. Динаміка доходів від операцій з капіталом за його елементами, млн. грн

Таким чином, доходи від операцій з капіталом за 2005-2010 рр. зменшились на 18,36%, в т.ч. знижуються надходження від реалізації державних запасів на 19,76% (в т.ч. надходження від реалізації матеріальних цінностей державного резерву - на 20,18%,), надходження від продажу землі і нематеріальних активів - на 17,41%, зростають надходження від продажу основного капіталу на 7,58% (в т.ч. надходження коштів від реалізації безхазяйного майна, майна, що за правом спадкоємства перейшло у власність державі та скарбів і знахідок - на 8,45%, надходження коштів від Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння - на 5,8%).

Динаміка елементів доходів від операцій з капіталом продемонстрована на рис.3.

Рис.3. Динаміка елементів доходів від операцій з капіталом

В таблиці 8 розглянуто динаміку доходів від операцій з капіталом за видами фондів.

Таблиця 8. Динаміка доходів від операцій з капіталом за видами фондів, млн. грн

Рис.4. Динаміка доходів від операцій з капіталом

Отже, аналіз виявив зростання доходів від операцій з капіталом загального фонду до 2007 року, потім вони зменшуються (зростання в 2010 році до 2005 року становить 7,18%), та збільшення доходів спеціального фонду до 2008 року (зменшення в 2010 році до 2005 року становить 25,68%).

В таблиці 9 розглянуто структуру доходів від операцій з капіталом за його елементами.

Таблиця 9. Структура доходів від операцій з капіталом за його елементами, %

В структурі доходів від операцій з капіталом найбільші надходження - від реалізації державних запасів - від 57,08 до 84,5%, в т.ч. від реалізації матеріальних цінностей державного резерву - від 44,35% до 76,52%, суттєву питому вагу мають надходження від продажу землі і нематеріальних активів, незначну - від продажу основного капіталу.

На рис.5 продемонстровано структуру доходів від операцій з капіталом за 2010 рік.

Рис.5 Структура доходів державного бюджету 2010 року

Структура доходів від операцій з капіталом за видами фондів показано в таблиці 10

Таблиця 10. Структура доходів від операцій з капіталом за видами фондів, %

В структурі доходів від операцій з капіталом найбільшу питому вагу - більше 70% мають доходи спеціального фонду.

Список використаних джерел

Опарін В.М. Фінанси (загальна теорія): Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 1999.

Василик О.Д. Державні фінанси України: Навч. посібник. - К.: Вища школа, 1997.

Алісов Є.О., Воронова Л.К., Кучерявенко М.П. та ін. Фінансове право. - Х.: Фірма “Консум”, 1999.

Огонь С. Податкова політика і доходи бюджетів України. Фінанси України № 5, 1997.

Васильченко З. Доходи бюджету в системі управління економікою. Фінанси України № 6, 1997.

Нечай А. З історії розвитку правового регулювання фінансування бюджетного дефіциту //Право України. - 2003. - № 11.

Онишко С. Бюджетний дефіцит і напрями реформування національного оподаткування //Економіка України.

Осипчук Л. Проблеми оптимізації бюджетного дефіциту та державного боргу //Предпринимательство, хозяйство и право. - 2004. - № 12.

Вдовиченко М. Податкове регулювання: досвід США і його використання в умовах України. Фінанси України № 3, 2000.

Старостенко Г.Г., Булгаков Ю.В. Бюджетна система: Навч. Посібник-- К.: Центр навчальної літератури, 2006.

Башлай В.Й. Вплив дефіцитів бюджету на рівноважний обсяг виробництва //Економіка. Фінанси. Право. - 2007. - № 2.

Башлай В.Й. Зовнішнє фінансування дефіциту бюджету в контексті інвестиційної діяльності держави //Економіка. Фінанси. Право. - 2006. - № 12.

Кравченко В.І. Фінанси місцевих органів влади України. Основні поняття і терміни. -- К.: Наукові праці НДФІ. Вик. 2. -- 1996.

Крижанівська Ю. Бюджетний дефіцит у макроекономічній стабілізації //Фінанси України. - 2003. - № 6.

Лебеда Г. Методологічні аспекти визначення дефіциту бюджету та державного боргу //Фінанси України. - 2004.

16. Луніна І.О. Державні фінанси України в перехідний період. -- Харків: Форт, 2000.

17. Загорський В. Боргова політика: концепції та реалії //Економіст. - 2006. - № 3.

18. Кодацький В. Зниження бюджетного дефіциту в умовах ринку //Економіка. Фінанси. Право. - 2005. - № 6.

19. Юрій С.І., Бескид Й.М. Бюджетна система України. -- К.: НІОС,2000.

20. Государственные финансы: Учеб. пособ. / Под. ред. В.М. Федосова, С.Я. Огородника, В.Н. Суторминой. -- К.: Лыбидь, 1991.

21. Дьяконова І. Дефіцит бюджету: система показників та джерела фінансування //Вісник Національного банку України. - 2003 - № 5.

22. Дьяконова І. Бюджетний дефіцит та методи його оптимізації //Фінанси України. - 2002. - № 10.

23. Гейлбронер Роберт, Тароу Лестер. Економіка для всіх / Пер. з англ. -- Львів: Просвіта, 1995.

24. Василик О.Д., Павлюк К.В. Державні фінанси України. -- К.:НІОС, 2002.

25. Базилевич К. Моделювання взаємозв'язків дефіциту державного бюджету України з показниками макроекономічної динаміки //Банківська справа. - 2003. - № 3.

26. Лімонов А.М. «Місцеве самоврядування в Російській Федерації»: навчальний посібник - М., Видавництво: Книжковий світ, 2002.

27. «Фінанси» - Денісова І.П., Іванова О.Б., Рукина С.М. - М.: Фенікс, 2008 р.

28. «Державне та муніципальне управління, реалізація реформ», Сапожников А.О., Сьомкіна О.С., Мокрий В.С., - М.: КНОРУС, 2008 р.

29. Міляков Н.В. Податки та оподаткування в Російській Федерації. Підручник - М.: Книжковий світ, 2005р.

30. Фінанси / за ред. А.М. Ковальової - М.:Фінанси і статистика .- 2005р.

31. Фінанси. Грошовий обіг. Кредит.: Підручник для вузів / / під ред. проф. Л.А. Дробозиной - М.: Фінанси, Юніті, 2005р.

32. Бюджетна система Російської Федерації: навчальний посібник для вузів, Петрозаводськ, 2003.

33. Миколаєва Т.П. Бюджетна система РФ / Московський міжнародний інститут економетрики, інформатики, фінансів і права. - М.: 2003.

34. Лімонов А.М. «Місцеве самоврядування Російській Федерації»: навчальних посібників - М., Видавництво: Книжковий Світ, 2002

35. «Фінанси» - Денисова І.П., Іванова О.Б., Рукина С. - М.: Фенікс, 2008 р.

36. «Державне і муніципальне управління, реалізація реформ», Сапожников А.А.,Семкина О.С., Мокрий В.С., - М.:Кнорус, 2008 р.

37. Миляков Н.В. Податки і оподаткування в Російській Федерації. Підручник. - М.: Книжковий Світ, 2005 р.

38. Фінанси / під ред. А.М. Ковальової - М.: Фінанси і статистика - 2005 р.

39. Фінанси. Грошове звернення. Кредит.: Підручник для вузів // під ред. проф. Л.А. Дробозиной - М.: Фінанси,Юнити, 2005 р.

40. Бюджетна система Російської Федерації: навчальних посібників для вузів, Петрозаводськ, 2003.

41. Миколаєва Т.П. Бюджетна система РФ / Московський міжнародний інститут економетрики, інформатики, фінансів України й права. - М.: 2003.

Размещено на Allbest.ru