Аналіз економічних показників та фінансово-господарського стану підприємства ТОВ "Фактор"

Невиконання якоїсь із перших трьох нерівностей свідчить про те, що ліквідність балансу в тій чи іншій мірі відхиляється від абсолютної. При цьому нестача коштів по одній групі активів компенсується їх надлишком по іншій групі, хоча компенсація може бути лише по вартісній величині, оскільки в реальній платіжній ситуації менш ліквідні активи не можуть замінити більш ліквідні.

Зіставлення найбільш ліквідних коштів і швидкореалізованих активів з найбільш терміновими зобов'язаннями і короткостроковими пасивами дозволяє виявити поточну ліквідність і платоспроможність. Якщо ступінь ліквідності балансу настільки велика, що після погашення найбільш термінових зобов'язань залишаються зайві кошти, то можна прискорити терміни розрахунків із банком, постачальниками й іншими контрагентами.

Показники ліквідності застосовуються для оцінки спроможності підприємства виконувати свої короткострокові зобов'язання.

Загальну оцінку платоспроможності дає коефіцієнт покриття, який в економічній літературі також називають коефіцієнтом поточної ліквідності, коефіцієнтом загального покриття.

Коефіцієнт покриття дорівнює відношенню поточних активів до короткострокових зобов'язань і визначається в такий спосіб [10,C.377]:

(1.8)

Коефіцієнт покриття вимірює загальну ліквідність і показує, якою мірою поточні кредиторські зобов'язання забезпечуються поточними активами, тобто скільки грошових одиниць поточних активів припадає на 1 грошову одиницю поточних зобов'язань. Якщо співвідношення менше, ніж 1:1, то поточні зобов'язання перевищують поточні активи.

Встановлений норматив цього показника рівний 2,0.

Коефіцієнт покриття є дуже укрупненим показником, внаслідок чого в ньому не відображається ступінь ліквідності окремих елементів оборотного капіталу. Тому у практиці аналізу фінансового стану на українських підприємствах використовують також інші коефіцієнти ліквідності, два з яких подано нижче.

Коефіцієнт швидкої ліквідності (миттєвої ліквідності), який є проміжним коефіцієнтом покриття і показує яка частина поточних активів з відрахуванням запасів і дебіторської заборгованості, платежі по який очікуються більш як через 12 місяців після звітної дати, покривається поточними зобов'язаннями. Він розраховується за формулою [10,C.379]:

 (1.9)

Для підприємств України рекомендована величина цього коефіцієнта коливається у межах від 0,8 до 1,0. Однак вона може бути надзвичайно високою через невиправдане зростання дебіторської заборгованості.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності визначається відношенням найбільш ліквідних активів до поточних зобов'язань і розраховується за формулою [10,C.380]:

(1.10)

Цей коефіцієнт є найбільш жорстким критерієм платоспроможності і показує, яку частку короткострокової заборгованості підприємство може погасити найближчим часом. Загальноприйнята величина цього коефіцієнта повинна перевищувати 0,2.

Показники ліквідності важливі не тільки для керівників і фінансових працівників підприємства, але становлять інтерес для різних користувачів інформації: коефіцієнт абсолютної ліквідності - для постачальників сировини і матеріалів, коефіцієнт швидкої ліквідності - для банків; коефіцієнт покриття - для покупців, власників акцій і облігацій підприємства.

Загальна стійкість підприємства може бути забезпечена лише за умови стабільної реалізації продукції й одержання виручки, достатньої за обсягом, щоб виконати свої зобов'язання перед бюджетом, розрахуватися з постачальниками, кредиторами, працівниками тощо. Водночас для розвитку підприємства необхідно, щоб після здійснення всіх розрахунків і всіх зобов'язань у нього залишався такий розмір прибутку, який би дав змогу розвивати виробництво й виводити його на конкурентноздатний рівень, здійснювати соціально-культурні програми для своїх працівників, забезпечувати посилення стимулів для їхньої високоефективної праці [9,C.180].

Саме така ситуація виражає зміст фінансової стійкості, яка є головним компонентом загальної стійкості підприємства. Фінансова стійкість є наслідком стабільного перевищення прибутків над витратами, забезпечує вільне маневрування коштами підприємства і шляхом ефективного їх використання сприяє безперебійному процесу виробництва і реалізації продукції.

Зовнішнім проявом фінансової стійкості виступає платоспроможність підприємства, тобто здатність підприємства своєчасно і в повному обсязі виконати свої платіжні зобов'язання, що випливають з торгових, кредитних і інших операцій платіжного характеру.

Кредитоспроможним є підприємство при наявності в нього передумов для одержання кредиту і спроможності своєчасно повернути взяту позику зі сплатою належних відсотків за рахунок прибутку або інших ресурсів.

За рахунок прибутку підприємство не тільки погашає свої зобов'язання перед банками, бюджетом, страховими компаніями та іншими підприємствами, але й інвестує кошти в капітальні витрати. Для підтримки фінансової стійкості важливий не тільки ріст абсолютної величини прибутку, але і його рівня щодо вкладеного капіталу або витрат підприємства, тобто рентабельності [16,C.35].

Для характеристики джерел формування запасів визначають три основних показники: наявність власних обігових коштів (ВОК) - визначається як різниця між капіталом і резервами та необоротними активами. Цей показник характеризує чистий оборотний капітал. Його збільшення порівняно з попереднім періодом свідчить про подальший розвиток діяльності підприємства. У формалізованому вигляді наявність обігових коштів можна записати [10,C.385]:

ВОК = Ка +Р - НА, (1.11)

де Ка Р - сума капіталу і резервів; НА - необоротні активи;

наявність власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і витрат (ВД) - визначається шляхом збільшення значення попереднього показника на суму довгострокових пасивів [10,C.385]:

ВД = ВОК + ДП, (1.12)

де ДП - довгострокові пасиви;

загальний розмір основних джерел формування запасів і витрат (ОД) визначається шляхом збільшення попереднього показника на суму короткострокових позичкових коштів [10,C.386]:

ОД = ВД + КПК, (1.13)

де КПК - короткострокові позикові кошти.

Цій трійці показників наявності джерел формування запасів відповідають три показники забезпеченості запасів джерелами їхнього формування:

надлишок (+) або нестача (-) власних обігових коштів (ВОК) [10,C.387]:

ВОК = ВОК - З, (1.14)

де З - запаси.

надлишок (+) або нестача (-) власних та довгострокових джерел формування запасів (ВД) [10,C.385]:

ВД = ВД - 3 (1.15)

надлишок (+) або нестача (-) загальної величини основних джерел формування запасів ( (ОД) [10,C.386]:

ОД = ОД - 3 (1.16)

Для характеристики фінансової ситуації на підприємстві існує чотири типи фінансової стійкості:

Абсолютна стійкість фінансового стану, яка в нинішніх умовах розвитку економіки України зустрічається доволі рідко, задається умовою:

Нормальна стійкість фінансового стану підприємства, яка гарантує його платоспроможність, відповідає наступній умові [10,C.387]:

З < ВОК + К, (1.17)

де К - кредити банківських установ, а також кредиторська заборгованість за товари [10,C.387].

З = ВОК + К (1.18)

Нестійкий фінансовий стан характеризується рівнем платоспроможності, при якому зберігається можливість відновлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних коштів і збільшення ВОК [10,C.388]:

З = ВОК + К + ДПФН, (1.19)

де ДПФН - джерела, що послаблюють фінансову напруженість.

Кризовий фінансовий стан, при якому підприємство перебуває на межі банкрутства, тому що грошові кошти, короткострокові цінні папери і дебіторська заборгованість не покривають навіть його кредиторської заборгованості і прострочених позик [10,C.388]:

З > ВОК + К (1.20)

Таким чином, фінансова стійкість підприємства є комплексним поняттям, що залежить від численних і різноманітних факторів. Якщо якийсь із них випадає з аналізу фінансової стійкості, то оцінка впливу інших, прийнятих у розрахунок факторів, а також висновки ризикують виявитися спотвореними і не спроможними забезпечити фінансову стійкість.

Інший істотний фактор фінансової стійкості підприємства, тісно пов'язаний з видами продукції чи послуг, що виробляються, - це оптимальний склад і структура активів, а також ефективне управління ними. Стійкість підприємства та потенційна результативність бізнесу багато в чому залежать від якості поточних активів, від того, скільки задіяно обігових засобів і яких зокрема, яка величина запасів і активів у грошовій формі тощо. Коли підприємство зменшує запаси і ліквідні засоби, то воно може більше задіяти капіталу у виробничому процесі і, таким чином, збільшити прибуток. Однак разом із тим зростає ризик неплатоспроможності підприємства і навіть його зупинки внаслідок недостатності необхідних напівфабрикатів, сировини чи матеріалів.

Наступний значний внутрішній фактор фінансової стійкості - склад і структура фінансових ресурсів, правильний вибір тактики і стратегії управління ними. Чим більше у підприємства власних фінансових ресурсів, насамперед прибутку і фондів, що формуються на його рахунку, тим більша впевненість у збереженні ним фінансової стійкості. При цьому важливий не лише загальний обсяг прибутку, а й структура його розподілу і особливо та частка, яка спрямовується на розвиток виробництва. Також важливо проаналізувати використання прибутку в двох напрямках:

- по-перше, для фінансування поточної діяльності - на формування обігових засобів, зміцнення платоспроможності, посилення ліквідності тощо;

- по-друге, для інвестування в капітальні затрати і цінні папери.

Істотний вплив на забезпечення фінансової стійкості підприємства справляють кошти, що додатково мобілізуються на ринку позичкових капіталів. Зрозуміло, що чим більше коштів може залучити підприємство, тим значніші його фінансові можливості. Водночас зростає і фінансовий ризик нездатності підприємства своєчасно і в повному обсязі розплатитися зі своїми кредиторами.

На фінансову стійкість істотний вплив справляє фаза економічного циклу, в якій перебуває економіка країни. У період кризи має місце відставання темпів реалізації продукції від темпів її виробництва, що спостерігається останніми роками в Україні. Зменшуються інвестиції в товарні запаси, що ще більше скорочує збут. Зменшуються в цілому доходи суб'єктів господарської діяльності, падають відносно і навіть абсолютно обсяги прибутку. Все це веде до зниження ліквідності підприємств, їх платоспроможності, що формує передумови для масових банкрутств.

Незадовільний платоспроможний попит, властивий кризовим явищам в економіці, призводить не лише до зростання неплатежів, а й до загострення конкурентної боротьби. Вона, в свою чергу, - істотний зовнішній фактор фінансової стійкості підприємств.

Важливими факторами фінансової стійкості є також податкова й кредитна політика, ступінь розвитку фінансового ринку, страхової справи й зовнішньоекономічних зв'язків тощо [22,C.38-41].

Ділова активність підприємства характеризується абсолютними і відносними результативними показниками використання ресурсів та обсягами господарської діяльності.

Аналізуючи ступінь ділової активності підприємства, необхідно оцінити оптимальне співвідношення темпів зміни наступних показників [22,C.34]:

ЧП>ЧД>А> 1,00 (1.21)

де ЧП - чистий прибуток; ЧД - чистий дохід; А - активи.

Ця залежність означає, що:

а) активи підприємства зростають;

б) у порівнянні зі зростанням активів чистий дохід (виручка) зростає більш високими темпами, тобто майнові ресурси підприємства використовуються більш ефективно;

в) найбільшими темпами зростає чистий прибуток.

Наявні на підприємстві відхилення від теоретичного співвідношення, в умовах реконструкції виробництва слід розглядати, як такі, що направлені на збільшення ефективності його господарської діяльності в майбутньому [22,C.173-174].

При дослідженні ділової активності суб'єкта господарювання визначають показники ефективності використання окремих видів активів:

1) коефіцієнт оборотності - кількість оборотів, яку здійснюють окремі види активів протягом звітного періоду. Коефіцієнт оборотності, визначений в гривнях, показує суму чистого доходу (виручки) підприємства на 1 грн. окремих видів активів. Середні залишки активів розраховують за даними балансу як відношення підсумків на початок і кінець періоду, що аналізується, до двох. Прискорення оборотності сприяє економії та вивільненню коштів з обороту. При аналізі слід враховувати, що високе значення коефіцієнтів оборотності не обов'язково означає ефективне використання активів на підприємстві. Коефіцієнт може бути високий і тоді, коли підприємство не може мати достатньо запасів активів, за рахунок-того, що воно виробляє недостатньо продукції або не може їх поновити;

2) тривалість обороту характеризується кількістю днів, протягом яких активи проходять усі стадії одного кругообігу. У процесі придбання активи з грошової форми переходять у продуктивну, тобто набувають форми засобів виробництва; у процесі виробництва засоби виробництва набувають форму предметів обороту - готової продукції, тобто переходять з продуктивної форми у товарну; у процесі продажу готова продукція знову набуває грошової форми, але уже в збільшеному розмірі - на суму прибутку. Цей показник найбільш наочний і забезпечує порівняння показників оборотності. Чим менша тривалість одного обороту, тим швидше майно здійснює свій кругообіг та ефективніше використовується підприємством;

3) коефіцієнт закріплення (завантаження) активів (величина, обернена коефіцієнту оборотності) показує їх суму, що припадає на 1 грн. чистого доходу і характеризує їх поточну наявну потребу на звітну дату для здійснення певного обсягу господарської діяльності [62,C.181].

Результативність і економічна доцільність функціонування підприємства оцінюється не тільки абсолютними, але і відносними показниками. Відносними показниками є система показників рентабельності.

Економічна сутність рентабельності може бути розкрита тільки через характеристику системи показників. Загальний їхній зміст - визначення суми прибутку з однієї гривні вкладеного капіталу. І оскільки це відносні показники, то вони практично не підпадають під вплив інфляції.

Основними показниками рентабельності, якими вимірюється дохідність підприємств в Україні, є наступні:

Рентабельність активів (майна) (Ра) - показує, який прибуток одержує підприємство з кожної гривні, вкладеної в активи [67,C.416]:

, (1.22)

де ЧП - прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства (чистий прибуток); А - середній розмір активів.

Рентабельність поточних активів (Рпа) - показує, скільки прибутку одержує підприємство з однієї гривні, вкладеної в поточні активи [67,C.417]:

, (1.23)

де Ап - середній розмір поточних активів.

Рентабельність інвестицій (Рі) - показник, що відображає ефективність використання засобів, інвестованих у підприємство. Цей показник відображає оцінку "майстерності" керування інвестиціями [67,C.418]:

, (1.24)

де П - загальна сума прибутку за звітний період; ВК - середній розмір власного капіталу; ДЗ - середній розмір довгострокових зобов'язань.

Показник рентабельності виробництва знаходиться в прямій залежності від рентабельності продукції й оберненій залежності від зміни фондоємності продукції.

Підвищення рентабельності продукції забезпечується переважно зниженням собівартості одиниці продукції. Чим краще використовуються основні виробничі фонди, тим нижче фондоємність, вище фондовіддача і внаслідок цього відбувається зростання показника рентабельності виробництва. При поліпшенні використання матеріальних обігових коштів знижується їхній розмір, що припадає на 1 гривню реалізованої продукції. Отже, чинники прискорення обіговості матеріальних обігових коштів є одночасно чинниками росту рентабельності виробництва [65,C.211].

РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА ТОВ «ФАКТОР»

2.1 Загальна - характеристика ТОВ «Фактор» як суб'єкта господарської діяльності

ТОВ "Фактор" створене 02.12.2002 р. двома засновниками фізичною особою та ЗАТ "ФОЗЗІ".

Статутний капітал становить 16,5 тис. грн. Станом на 31.12.2009 р. Товариство складається з двох учасників, що володіють загалом 100% Статутного капіталу.

Товариство знаходиться за адресою - Закарпатська обл., м. Іршава, вул. Промислова 5.

Основною діяльністю Товариства є роздрібна торгівля продовольчими товарами, а також надання послуг по здачі майна в оренду.Торгова мережа Товариства включає 74 магазини в таких містах як, Ужгород, Мукачево, Київ, Біла Церква, Бориспіль, Черкаси, Славутич, Херсон, Миколаїв, Одеса.

У 2009 році підприємство відчувало негативний вплив світової та локальної фінансової кризи (різке падіння курсу гривні, зміна кредитної банківської політики, зниження платоспроможності покупців та інше).

Вищим органом Товариства є Загальні збори Учасників, які збираються не рідше 1 разу на рік. Виконавчим органом є Директор. Посадовою особою являється також головний бухгалтер. Організаційна структура підприємства наводиться на рис. 2.1.

Організаційна структура управління ТОВ "Фактор" має лінійно-функціональну форму організації управління. Основний принцип - розмежування повноважень і відповідальності за функціями та прийняття рішень по вертикалі. Управління в ТОВ "Фактор" здійснюється за лінійною схемою, а функціональні підрозділи допомагають лінійним керівникам у вирішенні відповідних управлінських функцій.



Дире

Рис. 2.1. Організаційна структура управління ТОВ "Фактор"

Використання лінійно-функціональної структури управління має як позитивні так і негативні моменти. Позитивним фактором є поєднання переваг лінійних та функціональних структур, а негативними моментами - складність взаємодії лінійних і функціональних керівників, а також опір змінам в організації (внаслідок перевантаження лінійних і функціональних керівників).

Стратегічними напрямками розвитку в ТОВ "Фактор" визначені: на 2010 рік

1) Збільшення обороту і прибутку

2) Оптимізація витрат

3) Збільшення частки ринку, розвиток нових напрямів діяльності

4) Збільшення задоволеності партнерів

5) Підвищення кваліфікації персоналу.

Використовуючи статті фінансової звітності - Балансу (ф. № 1) і Звіту про фінансові результати (ф. № 2) (Додаток А), проведемо аналіз ефективності господарської діяльності підприємства.

Основні показники, які характеризують діяльність ТОВ "Фактор" за останні три роки ( 2007-2009 рр.) представлено в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 Динаміка економічних показників господарської діяльності ТОВ "Фактор" , 2007-2009 р.

Показники	2007р.	2008р.	2009р.	Відхилення 2008 р. до 2007 р.	Відхилення 2009 р. до 2008р.
				тис.грн.	%	тис.грн.	%
Чистий доход від реалізації товарів (без ПДВ), тис.грн.	753581,0	1904338,0	3853660,0	1150757,0	152,7	1949322,0	102,4
Собівартість реалізованих товарів, тис.грн.	630772,0	1560724,0	3348505,0	929952,0	147,4	1787781,0	114,5
Валовий прибуток, тис.грн.	122809,0	343614,0	505155,0	220805,0	179,8	161541,0	47,0
Вартість необоротних активів, тис.грн.	133217,5	370541,8	421914,0	237324,3	178,1	51372,2	13,9
Вартість оборотних активів, тис.грн.	222390,0	382687,0	1623697,0	160297,0	72,1	1241010,0	324,3
Трудові ресурси:
- чисельність, чол.	2240	6769	4496	4529	202,2	-2273	-33,6
- фонд оплати праці, тис.грн.	28983,0	117474,0	69899,0	88491,0	305,3	-47575,0	-40,5
Використання трудових ресурсів :
- продуктивність праці, тис.грн.	336,4	281,3	857,1	-55,1	-16,4	575,8	204,7
- доход на 1 грн. оплати праці, грн.	26,0	16,2	55,1	-9,8	-37,7	38,9	240,1
- середня заробітна плата грн.	1078,2	1446,2	1295,6	368,0	34,1	-150,6	-10,4
Коефіцієнт оборотності оборотних засобів	3,4	5,0	2,4	1,6	46,9	-2,6	-52,3
Фондовіддача	5,7	5,1	9,1	-0,5	-9,1	4,0	77,7
Валова рентабельність господарської діяльності, %	19,5	22,0	15,1	2,5	Х	- 6,9	х

Аналізуючи дані, представлені в табл. 2.1, спостерігаємо, що виручка від реалізації у 2008 р. збільшилась порівняно з 2007 р. на 1150757 тис.грн, або на 152,7%, що пов'язано із зростанням обсягів діяльності. В 2009 р. виручка збільшилась порівняно з 2008 р. на 1949322 тис.грн, або на 102,4%. Загалом підвищення обсягів товарообороту на підприємстві пояснюють активною маркетингово-збутовою політикою підприємства.

Собівартість реалізованих товарів, наданих послуг за період 2007-2008рр. зросла на 929952 тис.грн., або на 147,4%. За період 2008-2009 рр. собівартість зросла на 1787781 тис.грн, або 114,5%. Оскільки темпи зростання виручки від реалізації перевищують темпи собівартості реалізації, це позитивно відображається на прибутковості підприємства протягом останніх трьох років.

Наочне відображення основних економічних показників представлено на рис.2.2.

Від господарської діяльності в 2007 р. підприємство отримало валового прибутку на суму 122809 тис. грн, а в 2009 році - 505155 тис.грн. З отриманих даних можна відмітити інтенсивність розвитку діяльності підприємства та покращення фінансового стану підприємства, прибутковість діяльності, що свідчить про конкурентоспроможність підприємства та ефективність роботи структурних підрозділів.



Рис. 2.2 Динаміка основних економічних показників діяльності

ТОВ "Фактор", 2007-2009 рр.

Вартість оборотних активів підприємства за період 2007-2008 рр. зросла на 160297 тис.грн., або на 72,1%, а за період 2008-2009 рр. зросла на 1241010 тис.грн., або на 324%. Зростання оборотних активів в 2007-2009 рр. на підприємстві пояснюють необхідністю поповнення оборотних активів внаслідок зростання обсягів діяльності.

Вартість необоротних активів за період 2007-2008 рр. зросла на 237324,3 тис.грн., або на 178,1%, а за період 2008-2009 рр. - зросла на 51372 тис.грн. або на 13,9%, причиною є оновлення матеріально-технічної бази підприємства.

Показники фондовіддачі на досліджуваному підприємстві є високими. На 1 грн. фондів в 2009 році припадало 9,1 грн. чистого доходу (в 2007 - 2008 рр. - 5,7 грн. і 5,1 грн. відповідно). Зростання рівня фондовіддачі в 2007-2009 рр. свідчить про підвищення ефективності використання основного капіталу підприємства в 2009 році.

В 2009 році чисельність всього персоналу становила 4496 особи, за 2008-2009 рр. його скорочення становило 2273 особи, або на 33,6% , тому фонд оплати праці зменшився на 47575 тис. грн. (40,5%), порівняно з 2008 р. і становив 69899 тис.грн. Середня заробітна плата на підприємстві є досить високою, порівняно з середньогалузевою (в торгівельній галузі), що свідчить зацікавленість робітників в результатах своєї праці.

Рентабельність господарської діяльності (визначається як відношення валового прибутку до собівартості реалізації) по роках зростала, так в 2007 р. вона становила -19,5 %, в 2008 р.- 22 % , а в 2009 р.- 15,1%. Зростання рівня рентабельності оцінюється позитивно підприємство можна віднести до високорентабельних.

Таким чином, результати аналізу основних показників діяльності підприємства за 2007-2009 рр. свідчать про задовільне становище підприємства. Це обумовлено, перш за все, забезпеченням підприємства основними і оборотними засобами, висококваліфікованим персоналом, конкурентоспроможністю підприємства внаслідок економії на масштабах діяльності, прибутковістю.

Наступним етапом нашого дослідження є аналіз економічних та виробничих ресурсів ТОВ "Фактор".

2.2 Аналіз економічних та виробничих показників підприємства

Аналітичний розрахунок, що відображає динаміку та структуру активу балансу, приведений в Додатку А.

З таблиці Додатку А бачимо, що загальна вартість майна підприємства збільшилась на 1693653 тис. грн. або на 476%. В складі майна сума необоротних активів збільшилась на 288696 тис. грн. (216,7%).

Це спричинено зростанням вартості довгострокової дебіторської заборгованості - на 170126 тис. грн., введенням в експлуатацію нових основних засобів - на 66538 тис. грн. і нематеріальних активів - на 160 тис. грн.

Вартість незавершеного будівництва внаслідок введення в експлуатацію об'єктів основних фондів зменшилась на 5191 тис. грн. (51,9%).

Оборотні активи за останні три роки збільшились на 1401307 тис. грн. (630%). Це збільшення не слід розглядати як позитивну тенденцію, оскільки воно відбулось головним чином за рахунок збільшення залишків товарних запасів (на 388912 тис. грн.) і значного збільшення дебіторської заборгованості за товари (на 231461 тис. грн.), іншої поточної дебіторської заборгованості (на 635546 тис. грн.).

Це свідчить про те, що на підприємстві не дотримуються фінансово-розрахункової дисципліни з покупцями, а грошові кошти мобілізуються у товарні запаси. Варто подумати про продаж частини товарних запасів задля збільшення грошових коштів. Також, аналізуючи дану таблицю слід звернути увагу на збільшення сум дебіторської заборгованості. Їх значне зростання свідчить про погіршення розрахункової дисципліни в бік зниження платоспроможності.

Підприємство може скоротити відвантаження продукції, тоді рахунки дебіторів зменшаться. Наявність заборгованості дебіторів спричиняє фінансові труднощі, оскільки підприємство відчуває недолік фінансових ресурсів для здійснення фінансово-господарської діяльності, виплати заробітної плати та ін.

Розподіл коштів між основним та оборотним капіталом в 2007 р. складає відповідно 37,4%, та 62,6%., в 2008 р.: 48,9 % і 51,1%, а в 2009 р.: 20,6% і 79,4%.

Отже, на кінець 2009 р. основний капітал зменшився на 16,9 пунктів, а приріст оборотного склав відповідно 16,9 пунктів. Тобто трапився перерозподіл коштів в бік зниження менш мобільної їх частини - основних коштів. Основний капітал повністю покривається власними джерелами.

Аналіз динаміки складу та структури джерел власних та залучених коштів ТОВ "Фактор" здійснено в таблиці Додатку Б.

З таблиці Додатку Б бачимо, що зростання джерел формування майна підприємства за 2007-2009 рр. на 1693568 тис. грн. або на 476% обумовлено зростанням суми залучених коштів на 1692292 тис. грн.

Разом з цим власний капітал збільшився на 1097 тис. грн. або на 8,3 %. Збільшення власних коштів зумовлено прибутком 2008 року в розмірі 3707 тис. грн.

Збільшення залучених коштів відбулося за рахунок збільшення поточних зобов'язань, а саме: короткострокових банківських кредитів - на 30733 тис. грн., кредиторської заборгованості по всіх статтях, - на 81823 тис. грн., або на 543%. Істотно зросли і довгострокові зобов'язання підприємства. А саме: довгострокові банківські кредити - на 312597 тис. грн., або на 331%, а також інші довгострокові зобов'язання - на 11271 тис. грн., або на 835%.

В структурі власних коштів найбільшу питому вагу мають статутний і капітал і нерозподілений прибуток. Сума додаткового капіталу у власному капіталі за звітній період зменшилась на 2610 тис. грн., а розмір нерозподіленого прибутку збільшився на 3707 тис. грн. Розмір статутного фонду не змінився і становив 17 тис.грн.

Велике значення мають власні обігові кошти підприємства, величина яких обчислюється як різниця між власним капіталом та необоротними активами і показує яка частка із загальної суми власних коштів підприємства спрямовується на покриття обігових коштів:

в 2007 р. : 13139 - 133218 = - 120079 тис. грн.;

в 2008 р. : 12351 - 370542 = -358191 тис.грн..

в 2009 р.: 14236 - 421914 = -407678 тис. грн.

Отже, власний капітал не покриває необоротні активи підприємства.

Оборотні активи фінансуються здебільшого за рахунок позикового капіталу.

Частка кредиторської заборгованості в формуванні оборотного капіталу складала:

2007 р.: (94194: 222390) Ч 100 = 42,4%;

2008 р.: (222738: 382687) х 100 = 58,2%;

2009 р.: (1144694: 1623697) Ч 100 = 70,5%.

Отже, беручи до уваги проведений аналіз можна стверджувати, що структура фінансових ресурсів підприємства за останні роки була незадовільною (це пов'язано з перевищенням позикового капіталу в структурі пасивів, а також наявністю значної дебіторської заборгованості, яка пов'язана з традиційними труднощами збуту продукції в нашій економіці і кредиторської заборгованості, що в свою чергу пов'язано з відсутністю грошових коштів у підприємства внаслідок фінансових зобов'язань.

Для комплексного аналізу фінансового стану підприємства необхідно оцінити тенденції найбільш загальних показників, які з різних сторін характеризують ефективність використання фінансових ресурсів підприємства.

Для визначення ліквідності ТОВ "Фактор" розрахуємо коефіцієнти ліквідності (табл. 2.2).

Таблиця 2.2 Показники ліквідності ТОВ "Фактор"

Показники	Норматив	Роки	Відхилення
		2007	2008	2009	(+,-) 2008 р. від 2007 р.	(+,-) 2009 р. від 2008 р.	(+,-) 2009 р. від 2007 р.
Коефіцієнт загальної ліквідності	1,5	1,19	1,05	1,03	-0,14	-0,02	-0,16
Коефіцієнт миттєвої ліквідності	0,7	0,46	0,28	0,67	-0,18	0,39	0,21
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,2	0,2	0,11	0,07	-0,09	-0,04	-0,13
Частка оборотних активів в загальній сумі активів, %	50	62,5	50,55	79,22	-11,95	28,67	16,72
Частка запасів в оборотних активах, %	50	55,93	67,19	32,19	11,26	-35	-23,74

Згідно таблиці 2.2 можна зробити висновки про не досить високий рівень ліквідності підприємства за період, що аналізується. Це, звичайно, свідчить про нестабільне фінансове становище підприємства на протязі даного періоду.

Згідно отриманим даних, коефіцієнт абсолютної ліквідності в 2009 р. є дуже низький. Його значення свідчить про те, що тільки 7% короткострокової заборгованості підприємство може погасити негайно.

Коефіцієнт миттєвої ліквідності теж в 2009 р. має значення, що відповідає нормативу. Оскільки даний коефіцієнт має вирішальне значення для банків, так як характеризує ступінь надійності підприємства при поверненні кредитів, тенденція до зростання свідчить на користь підприємству.

Загальний коефіцієнт покриття підприємства на протязі всього періоду, що аналізується, залишався недостатнім і не відповідав нормативному значенню. Тобто в 2007 р. на кожну гривню короткострокових зобов'язань припадало 1,19 гривні поточних активів, в 2008 р. - 81,05 грн. а в 2009 р. - 1,03 гривні. Таким чином за досліджуваний період спостерігається зменшення рівня покриття поточними активами короткострокової заборгованості підприємства.

Отже, як бачимо, в 2009 р. показник миттєвої ліквідності знаходився майже на рівні нормативного значення. Це викликано перевищенням темпів росту поточної заборгованості, темпів росту ліквідних коштів підприємства.

Показник загальної ліквідності та абсолютної ліквідності є значно меншими за нормативи та мають тенденцію до зменшення в 2009 р.

Відбувається також перевищення темпів зростання обсягу кредиторської заборгованості над обсягом дебіторської заборгованості. Слід відмітити тенденцію цього показника до збільшення. Перевищення дебіторської заборгованості над кредиторською свідчить про проблеми у розрахунках з постачальниками.

Таким чином, не можна стверджувати про ліквідність і платоспроможність досліджуваного підприємства. Через брак ліквідних коштів підприємство не здатне покрити короткострокових зобов'язань. Більшість коштів підприємства мобілізовані в запаси і затрати, які є важко реалізованими активами і не можуть забезпечити високу платоспроможність підприємства.

Проаналізуємо фінансову стійкість ТОВ "Фактор". Фінансова стійкість підприємства передбачає, що ресурси, вкладені в підприємницьку діяльність, повинні окупитись за рахунок грошових надходжень від господарювання, а отриманий прибуток забезпечувати самофінансування та незалежність підприємства від зовнішніх залучених джерел формування активів.

Розглянемо наступні коефіцієнти, які можна використати для аналізу довгострокової платоспроможності підприємства наведені в табл. 2.3.

Таблиця 2.3 Показники фінансової стійкості ТОВ "Фактор"

Показники	Норматив	Роки	Відхилення
		2007	2008	2009	(+,-) 2008 р. від 2007 р.	(+,-) 2009 р. від 2008 р.	(+,-) 2009 р. від 2007 р.
Коефіцієнт автономії	0,5	0,04	0,02	0,01	-0,02	-0,01	-0,03
Коефіцієнт маневреності робочого капіталу	0,5	2,7	1,5	3,8	-1,2	2,3	1,1
Коефіцієнт фінансової стійкості	1	0,04	0,02	0,01	-0,02	-0,01	-0,03
Коефіцієнт фінансової залежності	2	24,08	46,99	127,65	22,91	80,66	103,57

Важливим показником, що характеризує фінансову стійкість підприємства, є показник автономії, який показує наскільки підприємство незалежне від позикового капіталу.

Частка власних коштів у загальній сумі джерел коштів в 2007-2009 рр. була надзвичайно низькою : відповідно 4% і 0,7%. В 2009 р. частка власного капіталу зменшилась і становила 0,7%, при нормативному значенні 50%.

Коефіцієнт фінансової залежності - це показник обернений до коефіцієнта автономії; показує, яка сума загальної вартості майна підприємства припадає на 1 грн. власних коштів. Для нього характерна схожа з попереднім показником тенденція, на 1 грн. власних коштів в 2009 році припадало 127,65 грн позикових коштів.

Спираючись на рівень коефіцієнта маневреності робочого капіталу видно, що на протязі останніх трьох років ступінь мобільність використання власних коштів підприємством виріс з 2,7 у 2007 році до 3,8 в 2009році . Тобто в 2009 році він перевищує рекомендований рівень на 3,3, а це значить, що підприємство в повній мірі використовує позикові кошти, а не власні.

Рівень коефіцієнту фінансової залежності з 24 у 2007 році зріс до 127,7 в 2009 році. Це свідчить про низький теперішній рівень фінансової стійкості підприємства, рівень залученого капіталу в загальній структурі капіталу підприємства значно виріс. А звертаючи увагу на те що ліквідність підприємства дуже мала, кредитори несуть великий ризик, маючи стосунки з таким партнером.

Ділова активність підприємства характеризується абсолютними і відносними показниками використання ресурсів та обсягами господарської діяльності (табл. 2.4.).

Насамперед, для оцінки ділової активності ТОВ "Фактор" слід здійснити аналіз абсолютних показників його господарської діяльності.

Таблиця 2.4 Показники ділової активності ТОВ "Фактор"

Показники	Од.вим.	Роки	2008 р. до 2007 р., %	2009 р. до 2008 р., %	2009 р. до 2007 р., %
		2007	2008	2009
Чистий доход від реалізації, тис.грн.	тис.грн.	753581	1904338	3853660	252,7	202,4	511,4
Собівартість реалізованої продукції	тис.грн.	630772	1560724	3348505	247,4	214,5	530,9
Валовий прибуток	тис.грн.	122809	343614	505155	279,8	147,0	411,3
Чистий фінансовий результат	тис.грн.	161	1503	1885	933,5	125,4	1170,8
Коефіцієнт оборотності оборотних активів	х	3,4	5	2,4	147,1	48,0	70
Тривалість обороту оборотних активів	днів	106,2	72,3	151,7	68,1	209,8	142,8
Коефіцієнт оборотності запасів	х	5,1	6,1	6,4	119,6	104,9	126,3
Тривалість обороту запасів	днів	71	59,3	56,2	83,5	94,8	79,2
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	х	23,3	84,6	14,6	363,1	17,3	62,7
Тривалість погашення дебіторської заборгованості	днів	15,5	4,3	24,6	27,7	572,1	159,4
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	х	6,7	7	2,9	104,5	41,4	43,7
Тривалість погашення кредиторської заборгованості	днів	53,8	51,4	123,1	95,5	239,5	228,9
Коефіцієнт оборотності власного капіталу	х	57,4	154,2	270,7	268,6	175,6	472
Тривалість обороту власного капіталу	днів	6,3	2,3	1,3	36,5	56,5	21,2

Дані таблиці 2.4 показують, що у 2009 р. в порівнянні з 2007 р. підприємство поліпшило ділову активність, збільшивши обсяг продаж на 3100079 тис. грн., або на 411%. Зростання показників продажу забезпечило прибутковість господарської діяльності та збільшення доданої вартості підприємства, а також прибутку з метою оподаткування. У 2009 р. сума чистого прибутку становила 1885 тис. грн., що на 1724 тис. грн. більше рівня 2007 р.

Узагальнюючими показниками використання як в цілому, так і по окремих видів майна підприємства є його оборотність, прискорення якої сприяє збільшенню продажу та вивільненню коштів з обороту. Коефіцієнт оборотності оборотних активів на підприємстві в 2009 р. збільшився і становив 2,4 - це означає , що за рік оборотні активи здійснили трохи більше ніж 2 обороти. Тривалість обороту оборотних активів становила при цьому 152 дні, проти 106 днів у 2007 році. Оборотність запасів також прискорилась, що оцінюється позитивно.

Тривалість погашення кредиторської заборгованості набагато перевищує тривалість погашення дебіторської заборгованості, це свідчить про те, що підприємство здебільшого використовує кошти постачальників. Також перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською свідчить про можливість отримання фінансових санкцій зі сторони партнерів.

Коефіцієнт оборотності власного капіталу показує швидкість обороту власного капіталу, що для ТОВ "Фактор" означає активність засобів, яким ризикують власники. Проте зниження даного коефіцієнта в динаміці означає зниження активності використання власного капіталу і є не сприятливою тенденцією для власників підприємства. Таким чином, на кінець 2009 р. ТОВ "Фактор" мало незадовільне фінансове становище. Підприємство має недостатню частку власних коштів в загальній сумі джерел їх формування і досить високий рівень залежності від зовнішнього фінансування, власних коштів не вистачає для того, щоб забезпечити ними виробничі запаси.

Показники рентабельності ТОВ "Фактор" наведені в табл. 2.5.

Рентабельність активів, розрахована як відношення фінансового результату до оподаткування до активів є доволі високою, на сукупні активи підприємства в 2009 році припадало 24,7 коп. чистого прибутку, що дозволяє підприємству направляти вільні кошти на розширення мережної торгівлі.

Таблиця 2.5 Показники рентабельності ТОВ "Фактор"

Назва показника	Роки	Відхилення (+,-) 2008 р. від 2007 р.	Відхилення (+,-) 2009 р. від 2008 р.	Відхилення (+,-) 2009 р. від 2007 р.
	2007р.	2008р.	2009р.
Рентабельність активів	34,5	45,6	24,7	11,1	-20,9	-9,8
Рентабельність власного капіталу	934,7	2782,1	3548,4	1847,4	766,3	2613,7
Рентабельність продажу	16,3	18	13,1	1,7	-4,9	-3,2
Рентабельність продукції (робіт, послуг)	19,5	22	15,1	2,5	-6,9	-4,4
Чиста рентабельність підприємства	0,05	0,2	0,09	0,15	-0,11	0,04

Рентабельність власного капіталу в 2009 році становила 3549%, що засвідчує надзвичайно ефективне використання власного капіталу, можливість його примноження.

Рентабельність продажу має тенденцію до зниження з 16,3% в 2007 році до 13,1% в 2009 році. Зниження рентабельності продажу свідчить про зниження здатності підприємства генерувати прибуток від продажу.

Рентабельність продукції характеризує ефективність витрат на організації торгівлі в мережній торгівлі, розрахований показник для ТОВ "Фактор" свідчить, що в 2009 р. на 1 грн витрат, вкладених у операційну діяльність підприємство отримувало 15,1 коп. прибутку, проти 19,5 коп. в 2007 році.

Таким чином ефективність роботи підприємства дещо зменшилась: знизилась рентабельність продукції і продажу, проте оборотність активів підвищилась.

Загалом, за підсумками проведеного аналізу чистої рентабельності можна зробити висновок, про його невисоку рентабельність, порівнянно з іншими підприємствами торгівельної галузі.

Знизилась прибутковість торгівельної діяльності, розглянемо причини цього.

По-перше, росте конкуренція. На ринку з'являється усе більше нових гравців, а платоспроможний попит не поспіває за пропозицією, що збільшується. У процесі природного ринкового добору на плаву утримуються в основному потужні компанії з добре поставленою матеріально-технічною інфраструктурою. Масштаби діяльності, достатня вага в очах владних структур, добре вибудовані бізнеси-процеси дозволяють їм диктувати правила гри в рамках галузі.

По-друге, ростуть витрати. Сьогодні більшість покупців приблизно знають, що скільки коштує. Отже, в операторів залишилося менше можливостей для маніпулювання цінами. Крім того, зростаюча конкуренція припускає зростання витрат на маркетинг. Нарешті, держава впроваджує усе більш витончені методи “законного” вилучення в підприємців частини їхніх доходів (у вигляді зростання ставок оподаткування та митних зборів).

Таким чином, аналізуючи діяльність ТОВ "Фактор" за останні три роки, виявлено зростання основних показників, що пов'язано з диверсифікацією господарської діяльності підприємства.

Проте прибутковість ТОВ "Фактор" знижується. Основними причинами зниження прибутковості є зростання конкуренції на ринку, а також зростання витрат на операційну діяльність та енергетичні ресурси.

Аналіз загального капіталу ТОВ "Фактор" дозволив зробити висновок про його незадовільну структуру, при цьому зміни, які відбулись в 2009 році в структурі пасивів становлять загрозу фінансовому потенціалу підприємства.

Розраховані коефіцієнти фінансового стану дозволили зробити висновок, що ТОВ "Фактор" має тенденцію зміни показників фінансового стану в бік їх зниження, що свідчить про неефективну політику управління і зниження фінансового потенціалу підприємства.

РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ ВИХОДУ ПІДПРИЄМСТВА З КРИЗОВИХ УМОВ ТА УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЧИМИ ПРОЦЕСАМИ

3.1 Проблеми функціонування підприємства,оптимізація структури капіталу

Стратегічним завданням досліджуваного підприємства на сучасному етапі є збереження напрацьованих економічних показників та забезпечення фінансової стійкості і платоспроможності

Необхідно здійснювати антикризові заходи для мінімізації витрат на всіх ланках розподільчого процесу. І дуже важливо, щоб скорочення витрат відбувалось за матеріальними статтями, а не за рахунок скорочення персоналу чи рівня їх оплати праці.

Головною метою ТОВ "Фактор" в кризових умовах господарювання має бути максимізація валової маржі, оскільки саме вона є межею покриття постійних витрат і формування прибутку.

Максимізувати валову маржу ТОВ "Фактор" має можливість за рахунок скорочення змінних витрат та підвищення фізичних обсягів господарювання.

Збільшення абсолютного розміру прибутку та його реінвестування у власний капітал дозволить підвищити фінансову стійкість.

Оптимізація структури капіталу в ТОВ "Фактор" має здійснюватись за критерієм мінімізації рівня фінансових ризиків. Цей метод оптимізації структури капіталу пов'язаний з процесом диференційного вибору фінансування різних складових частин активів підприємства. Для фінансування різних груп активів ТОВ "Фактор" пропонується використовувати агресивний підхід, що полягає в мінімізації всіх форм страхових резервів по окремих видах оборотних активів. Реалізація цього підходу забезпечить найбільш високий рівень ефективності їх використання.

Розробка антикризової стратегії оптимізації структури капіталу ТОВ "Фактор" має ґрунтуватись на аналізі факторів зовнішнього середовища та оцінці потенціалу підприємства.

Здійснення комплексного аналізу та оцінка факторів зовнішнього та внутрішнього середовища ТОВ "Фактор" базується на використанні SWOT-аналізу, який дозволяє визначити майбутні перспективи підприємства і галузі, а також шляхи їх розвитку (таб. 3.1).

Таблиця 3.1 Матриця SWOT-аналізуТОВ "Фактор"

Сильні сторони:	Можливості:
? Прибуткова діяльність підприємства; ? Наявність досвіду роботи на ринку та клієнтської бази; ? Відомий бренд та сприятливий імідж; ? Кваліфікований персонал	Розробка програм зменшення рівня витрат на організацію збутової діяльності; Впровадження власного виробництва продуктів ; Реінвестування прибутку у власний капітал - зміцнення фінансової стійкості.	? Налагодження власного виробництва продуктів; ? Розширення асортименту товарів; ? Захоплення нових сегментів ринку (інтернет-торгівля, відкриття нових магазинів); ? Заходи щодо стимулювання збуту, рекламні зусилля;
Слабкі сторони:	Загрози:
? Висока витрато місткість торгівельного процесу; ? Цінова неконкурентоспроможність товарної пропозиції (вищі ціни, ніж у конкурентів); ? Наявність великих товарних запасів; ? Незадовільний фінансовий стан	Розробка програм зменшення рівня витрат на організацію збутової діяльності; Впровадження власного виробництва продуктів ; Реінвестування прибутку у власний капітал - зміцнення фінансової стійкості.	? Підвищення цін на закупівельні товари; ? Зменшення обсягів збуту; ? Падіння купівельноспроможного попиту; ? Відсутність джерел зовнішнього фінансування

Внаслідок перегляду результатів діяльності підприємства і виявлення невідповідності між запланованими результатами та фактичними даними, виникає необхідність щодо перегляду діючої стратегії фірми з метою підвищення прибутковості та зміцнення фінансового стану.

Формування стратегічної мети фінансової діяльності підприємства є обов'язковим напрямком антикризового управління ТОВ "Фактор" , головним завданням якого є максимізація ринкової вартості підприємства. Необхідно сформувати чітко й коротко систему стратегічних цілей фінансового розвитку підприємства, відображаючи кожну з цілей у конкретних показниках цільових стратегічних нормативах.

Стратегічними нормативами фінансової діяльності ТОВ "Фактор" визначено наступні (таб. 3.2)

Таблиця 3.2 Стратегічні нормативи фінансової діяльності ТОВ "Фактор"

Стратегічні орієнтири	Короткостроковий період (2011 - 2012 рр.)	Середньостроковий період (2013 - 2015 рр.)	Довгостроковий період (2015 -2017 рр.)
Мінімальна частка власного капіталу в загальному обсязі капіталу підприємства	0,40	0,50	0,55
Коефіцієнт чистої рентабельності підприємства	1,20	1,23	1,25
Співвідношення оборотних та необоротних активів підприємства	1:4	2:5	2:5
Мінімальний рівень інвестування в розвиток, % від прибутку	20,0	15,0	15,0
Максимальний запас матеріальних запасів днях , днів	20	22	24
Максимальний період інкасації дебіторської заборгованості, днів	20	18	16

Найвідповідальнішим у формуванні фінансової стратегії підприємства є розроблення фінансової політики, яка є формою реалізації фінансової ідеології і фінансової стратегії підприємства в розрізі найважливіших аспектів фінансової діяльності на окремих етапах її реалізації. На відміну від фінансової стратегії і цілому, фінансова політика формується лише за окремими напрямками фінансової діяльності підприємства, що потребують найефективнішого управління для досягнення головних стратегічних орієнтирів.

В рамках розробки фінансової стратегії, зміцнення фінансового стану ТОВ "Фактор" відбувається за рахунок відновлення повної стійкості підприємства шляхом обґрунтованого зниження позикового капіталу за рахунок наявних грошових коштів та заборгованості дебіторів , а також нарощування власного капіталу за рахунок реінвестування прибутку.

Серед основних запропонованих заходів реалізації фінансової стратегії оптимізації структури капіталу є такі (таблиця 3.3).

Таблиця 3.3 Основні заходи стратегії оптимізації структури капіталу

Складові фінансової політики	Заходи
Управління оборотним капіталом	Зміцнення фінансово-розрахунково-платіжної дисципліни, проведення претензійно-позовної роботи із покупцями і замовниками за прострочення платежів, введення заходів із збільшення рівня оплати рахунків шляхом використання прибуткового портфеля замовлень, проведення заходів щодо вдосконалення закупівельної діяльності.
Управління позиковим капіталом	Зменшення кредиторської заборгованості шляхом інкасації дебіторської заборгованості, реструктуризації податків, використання довгострокових позик для розширення діяльності та освоєння нових ринків збуту (участь в тендерах).
Управління прибутковістю	Запровадження нового проекту, спроможного забезпечити прибутковість і систематичні грошові надходження. Реінвестування прибутку у власний капітал.

Першочерговими заходами відновлення платоспроможності та фінансової стійкості має бути спрямування наявних грошових коштів та інкасованої дебіторської заборгованості для погашення кредиторської заборгованості. Це дозволить дещо поліпшити коефіцієнти ліквідності та фінансової стійкості.

Щодо власного капіталу - потрібно нагромадити прибуток, що забезпечити підвищення частки власного капіталу в структурі пасивів до рівня 40 - 50%.

Для виміру сукупних економічних результатів, що досягаються при різному співвідношенні власного та позикового капіталу підприємства, використовується показник “ефект фінансового ліверіджу”. Фінансовий ліверідж вимірює ефект, що полягає в підвищенні рентабельності власного капіталу за допомогою збільшення частки позикового капіталу в загальній його сумі.

Розрахунок ефекту фінансового ліверіджу дозволяє визначити оптимальну структуру капіталу з позиції найбільш вигідного його використання.

Фінансовий ліверідж - це потенційна можливість впливати на прибуток шляхом зміни обсягу і структури власного і позикового капіталу.

Формування ефекту фінансового ліверіджу в ТОВ "Фактор" в 2007-2009 рр. наведено в таблиці 3.4.

Ефект фінансового ліверіджу розраховується за формулою [5,C.255]:

ЕФЛ = (1 - Снп) x (Квра - ПК) х ЗК/СК, (3.1)

де ЕФЛ - ефект фінансового ліверіджу, що полягає в прирості коефіцієнта рентабельності власного капіталу, %;

Снп - ставка податку на прибуток, виражена десятковим дробом;

Квра - коефіцієнт валової рентабельності активів (відношення валового прибутку до середньої вартості активів), %;

ПК - середній розмір відсотків за кредит, що сплачуються підприємством за використання позикового капіталу, %;

ЗК - середня сума використовуваного підприємством позикового капіталу;

СК - середня сума власного капіталу підприємства.

При позитивному значенні диференціалу будь-який приріст коефіцієнта фінансового левериджу буде викликати ще більший приріст коефіцієнта рентабельності власного капіталу, а при негативному значенні диференціала приріст коефіцієнта фінансового левериджу буде приводити до ще більшого темпу зниження коефіцієнта рентабельності власного капіталу.

Розраховані показники фінансового левериджу ТОВ "Фактор" засвідчують оптимальну структуру капіталу, що повязане з прибутковою діяльністю підприємства.

Таблиця 3.4 Розрахунок ефекту фінансового ліверіджу ТОВ "Фактор"в 2007-2009 рік

Показники	2007	2008	2009
Загальна сума капіталу (активів), тис.грн.	355834,00	757039,00	2049402,00
в т.ч. власний капітал	13139,00	12351,00	14236,00
позиковий капітал	342695,00	744688,00	2035166,00
Валовий прибуток, тис.грн.	122809,00	343614,00	505155,00
Коефіцієнт валової рентабельності активів, %	34,51	45,39	24,65
Середній рівень відсотків за кредит, %	15,00	20,00	19,00
Сума відсотків за кредит, сплачена за використання позикового капіталу, тис.грн.	51404,25	148937,60	386681,54
Сума валового прибутку з врахуванням витрат на сплату відсотків, тис.грн.	71404,75	194676,40	118473,46
Ставка податку на прибуток	0,25	0,25	0,25
Податок на прибуток, тис.грн.	17851,19	48669,10	29618,37
Сума чистого прибутку, що залишається на підприємстві, тис.грн.	53553,56	146007,30	88855,10
Коефіцієнт рентабельності власного капіталу, %	407,59	1182,15	624,16
Ефект фінансового ліверіджу, %	381,7	1148,6	611,2

Аналіз наведених даних дозволяє розрахувати ефект фінансового ліверіджу:

в 2007 році: ЕФЛ = (1-0,25)*(34,5-15)*= 381,7%

в 2008 році: ЕФЛ = (1-0,25)*(45,4-20)*= 1148,6 %

в 2009 році: ЕФЛ = (1-0,25)*(24,7-19)*= 611,2 %

Диференціал фінансового левериджу є головною умовою, що формує позитивний ефект фінансового левериджу. Цей ефект проявляється тільки в тому випадку, якщо рівень валового прибутку, що генерується активами підприємства, перевищує середній розмір відсотка за використовуваний кредит, як спостерігається в ТОВ "Фактор" . Чим вище позитивне значення диференціала фінансового левериджу (як це має місце в 2008 році), тим вище за інших рівних умов буде його ефект.

У зв'язку з високою динамічністю цього показника він вимагає постійного моніторингу в процесі управління ефектом фінансового левериджу. Цей динамізм обумовлений дією ряду факторів.

Насамперед, у період погіршення кон'юнктури фінансового ринку вартість позикових коштів може різко зрости, перевищивши рівень валового прибутку, що генерується активами підприємства.