Аналіз фінансового стану ВАТ "Запоріжсталь"

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Аналіз фінансового стану ВАТ "Запоріжсталь"

Зміст

Вступ

1. Організація фінансової роботи на підприємства ВАТ "Запоріжсталь"

2. Організація аналізу фінансово-господарської діяльності

3. Фінансове забезпечення відтворення основних фондів

4. Фінансове планування на підприємстві

5. Оцінка фінансового стану підприємства

6. Узагальнення результатів аналізу та розробка пропозицій щодо підвищення фінансової стійкості підприємства

Висновки

Список використаної літератури

Додаток

РЕФЕРАТ

Курсова робота «Аналіз фінансового стану ВАТ "Запоріжсталь"» вміщує сторінок тексту, літературних джерел, графічних малюнка та таблиці.

Основним завданням роботи є вивчення фінансової роботи підприємства, проведення фінансового аналізу ВАТ "Запоріжсталь", який дозволить своєчасно виявити і усунути недоліки у фінансовій діяльності, знайти управлінські рішення для поліпшення фінансового стану підприємства: його платоспроможності, ліквідності, прибутковості, фінансової стійкості.

ВСТУП

Аналіз фінансового стану, навіть прибуткового підприємства, є постійною необхідністю, адже нерідко трапляються випадки, коли високорентабельне підприємство має фінансові труднощі. Це не пояснюється тим, що фінанси залежать не тільки від доходу, але і від того, наскільки раціонально і ефективно вони використовуються.

Фінансовий стан підприємства - це сукупність показників, які відображають наявність, розміщення і використання ресурсів підприємства, реальні і потенційні фінансові можливості підприємства.

Незадовільний фінансовий стан або низька фінансова стійкість суб'єкта господарювання стає перешкодою до отримання кредитів та інвестицій, залучення вкладів, загрожує втратою платоспроможності та банкрутством. Підприємства, які мають низьку фінансову стійкість втрачають можливість ефективно працювати, вони втрачають довіру з боку кредитно-банківських установ, постачальників, покупців, партнерів та інших контрагентів. Підприємство з низькою фінансовою стійкістю не зможе розмістити необхідні інвестиційні вклади, його акції втрачають цінність і перестають купуватися на ринку. Врешті - решт, постійне погіршення фінансового стану веде до банкрутства та ліквідації суб'єкта господарювання.

Таким чином, функціонуючи в ринковій економіці кожне підприємство, як суб'єкт підприємницької діяльності, може забезпечувати такий стан фінансових ресурсів, при якому воно стабільно зберігало б здатність безперебійно виконувати свої фінансові зобов'язання перед своїми діловими партнерами, державою, власниками, найманими працівниками.

Звідси визначаємо і основні напрямки аналізу фінансового стану комбінату - вивчення причин, які негативно або позитивно позначаються на фінансовому стані, підготовка рекомендацій щодо підвищення фінансової стабільності підприємства, розробка заходів по оптимізації структури фінансових ресурсів та їх ефективного використання.

Ці завдання вирішуються на основі дослідження динаміки абсолютних і відносних фінансових показників з виділенням основних розділів аналізу фінансового стану підприємства: аналіз звітності; аналіз ліквідності та платоспроможності; аналіз показників прибутковості та рентабельності.

Основні методи, які необхідний застосувати в аналізі фінансового стану комбінату: горизонтальний і вертикальний аналіз, коефіцієнтний аналіз і факторний аналіз.

Застосована методика і достовірні дані фінансової звітності передбачають проведення якісного аналізу фінансового стану ВАТ "Запоріжсталь", результати якого використовуємо для розробки управлінських рішень для підвищення ефективності діяльності підприємства.

1.Організація фінансової роботи на підприємстві

Дирекцій, що займається фінансово-економічними питаннями явтляется Дирекція з фінансово-економічних питань, до складу якої входять: головний спеціаліст з інформаційних технологій; фінансовий відділ; планово-економічний відділ; відділ автоматизованих систем управління виробництвом; бюро аналізу фінансово-господарської діяльності; бюровексельних розрахунків. Очолює дирекцію - фінансовий директор.

Основними завданнями дирекції є: розробка економічної та фінансової політики; перспективне і поточне планування економічної і фінансової діяльності підприємства; аналіз і контроль за фінансово-господарською діяльністю підприємства та його підрозділів, забезпечення реалізації програм стратегічного розвитку інформаційних технологій.

До складу фінансової дирекції входять планово - економічний відділ, фінансовий відділ, бюро вексельних розрахунків та бюро аналізу фінансово - господарської діяльності.

До складу фінансового відділу входять бюро:

- розрахунків з постачальниками і підрядниками і касових операцій;

- розрахунків із споживачами;

- зовнішньоекономічних розрахунків;

- фінансового планування.

Цілі фінансового відділу:

1. Участь спільно з іншими структурними підрозділами в реалізації акціонерної стратегії, спрямованої на підвищення капіталізації підприємства, збільшення прибутковості та збереження стабільності доходів в періоди спаду.

2. Вивчення умов залучення на підприємство позикових коштів оптимальної вартості для довгострокового фінансування стратегічних планів розвитку підприємства з реконструкції виробництва та освоєння новітніх технологій.

3. Організація оперативної фінансової діяльності:

- Організація ведення операцій по рахунках комбінату, відкритих у банках в національній та іноземній валютах;

- Організація отримання та повернення банківських кредитів;- Організація ведення касових операцій, виплат робітникам і служабовцям зарплати і прирівняних до неї платежів;

- Організація отримання та повернення банківських кредитів;- Організація ведення касових операцій, виплат робітникам і службовцям зарплати і прирівняних до неї платежів;

- Проведення аналізу господарської діяльності підприємства і підготовка спільно з іншими підрозділами матеріалів з аналізу в частині, що стосується фінансового відділу.

До складу планово-економічного відділу входять:

- бюро ціноутворення;

- виробниче бюро;

- бюро планування собівартості і аналізу;

- бюро методології;

- бюро обліку оперативного витрати;

- бюро капітального будівництва.

Цілі планово-економічного відділу:

1.Совершенствованіе методів планування й аналізу економічних показників.

2.Повишеніе рівня компетентності персоналу відділу.

3.Економія енергоресурсів та попередження забруднення навколишнього середовища.

2. Організація аналізу фінансово-господарської діяльності

На підприємстві проведення комплексного аналізу фінансово-господарської діяльності здійснює бюро аналізу фінансово-господарської діяльності, що входить до складу фінансової дирекції.

Комплексний аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства містить:

- вертикальний та горизонтальний аналіз балансу підприємства;

- розрахунок утворення прибутку;

- характеристику майна підприємства;

- аналіз структури активів (оборотних та необоротних);

- аналіз руху грошових коштів;

- аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості;

- характеристику джерел капіталу підприємства (власного і позикового);

- оцінку фінансової стійкості підприємства;

- оцінку ліквідності підприємства;

- аналіз рентабельності та ділової активності підприємства.

Також в аналізі фінансово-господарської діяльності широко використується коефіцієнтний аналіз показників фінансової діяльності підприємства.

Аналізом фінансових звітів займаються не тільки керівники і відповідні служби підприємства, але і його засновники та інвестори з метою вивчення ефективності використання ресурсів, банки - для оцінки умов кредитування і визначення ступеня ризику, податкові органи для виконання плану надходження коштів до бюджету і т.п. .

Слід зазначити, що аналіз фінансової звітності не дозволяє будувати категоричні висновки і тільки орієнтує користувача інформації в оцінці фінансового стану підприємства та визначенні його вузьких місць [3, с. 146].

Для проведення комплексного аналізу фінансово-господарської діяльності використовується звітність таких відділів як: бухгалтерія, планово-економічний відділ, фінансовий відділ.

Фінансова звітність складається з балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух засоби, звіту про власний капітал та примітки до звітів. Фінансові звіти містять статті, склад і з-тримання яких визначається відповідними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку [4. c. 18].

3. Фінансове забезпечення відтворення основних фондів

Відтворення має дві форми: просте відтворення, коли витрати на відшкодування зносу основних фондів відповідають за величиною нарахованої амортизації; розширене відтворення, коли витрати на відшкодування зносу основних засобів перевищують суму нарахованої амортизації.

Витрати капіталу на відтворення основних фондів мають довгостроковий характер і здійснюється у вигляді довгострокових інвестицій на нове будівництво, розширення і реконструкцію виробництва, на технічне переозброєння і на підтримку потужностей діючих підприємств.

До джерел власних коштів фірм для фінансування відтворенняосновних фондів відносяться:

- амортизація;

- знос нематеріальних активів;

- прибуток, що залишається в розпорядженні фірми.

Достатність джерел коштів для відтворення основного капіталу має вирішальне значення для фінансового стану фірми.

- кредити банків;

- позикові кошти інших фірм;

- пайова участь у будівництві;

- фінансування з бюджету;

- фінансування з позабюджетних фондів.

Питання про вибір джерел фінансування капітальних вкладень повинен зважаться з урахуванням багатьох факторів: вартості залученого капіталу; ефективності віддачі від нього; співвідношення власного і позикового капіталів; економічних інтересів інвесторів і кредиторів.

Амортизація як категорія обліку зносу основних фондів.

Кругообіг основних фондів включає 3 фази знос, амортизацію і відшкодування. Знос та амортизація відбуваються в процесі виробничого використання основних фондів, а відшкодування - в результаті їх створення та відновлення. У міру використання фізично зношуються елементи засобів праці, погіршуються їхні технічні властивості. Настає так званий механічний знос, у результаті чого кошти праці втрачають здатність брати участь у виготовленні продукції. Іншими словами, зменшується їх споживча вартість. Основні фонди піддаються фізичному зносу не тільки внаслідок їх продуктивного використання, але й під впливом сил природи.

Як у процесі функціонування, так і при бездіяльності під впливом атмосферних умов, поступових, руйнівних дій природного обміну речовин відбуваються корозія металу, гниття дерева, тобто деформуються і руйнуються окремі частини основних фондів. Засоби праці можуть вийти з ладу і в результаті таких надзвичайних обставин, як пожежі, повені, землетруси та інші стихійні лиха.

Величина фізичного зносу основних фондів залежить від якості їх виготовлення, технічних параметрів, закладених в процесі створення і визначають довговічність. Крім того, рівень фізичного зносу основних фондів залежить від ступеня їх завантаження в процесі продуктивного використання. Чим більше змінність роботи обладнання та інтенсивніше його завантаженість у часі і по потужності, тим вище рівень зносу. Поряд з цим знос залежить від рівня кваліфікації робітників, дотримання відповідних умов експлуатації, захищеності від несприятливих умов навколишнього середовища, якості догляду та своєчасності проведення ремонту.

Поряд з фізичним зносом засоби праці схильні моральному зносу, при якому ще цілком придатні за матеріальним станом машини й устаткування стають невигідними в експлуатації в порівнянні з новими, більш ефективними зразками техніки. Розрізняють дві форми морального зносу.

Перша, коли в результаті науково-технічного прогресу, що обумовлює зростання продуктивності праці в галузях, що виробляють засоби виробництва, подібного роду машини виробляються з меншими витратами. Коли виробництво нових, більш дешевих машин стає масовим, вартість аналогічних за технічними характеристиками діючих засобів праці знижується. Адже в кожен даний момент вартість товарів визначається не індивідуальними витратами, а кількістю суспільно необхідного робочого часу на його виробництво. Нові машини аналогічної конструкції виробляються дешевше і тому переносять на готовий продукт меншу частку вартості, що робить їх більш ефективними в експлуатації і стимулює дострокову заміну старих зразків техніки.

Друга форма морального зносу - зменшення вартості функціонуючих засобів праці в результаті впровадження у виробництво нової, більш прогресивної й економічною техніки.Нові машини можуть бути більш продуктивними, тобто за одиницю часу на них можна випустити більшу кількість продукції. Можливі зміни якісних характеристик і споживчих властивостей продукції, що випускається. Однією з переваг нового обладнання може бути забезпечення можливостей впровадження більш прогресивної технології, обумовлює економію матеріальних ресурсів, поліпшення умов праці.

Зростання ефективності нових зразків техніки також може бути результатом економії виробничих площ, кращої надійності і економічності в експлуатації, більшою ремонтоспособность і т. д. Внаслідок цього експлуатація старих машин стає невигідною, що обумовлює необхідність дострокової їх заміни.Використання морально застарілою, хоча і фізично ще не зношеної техніки призводить до відносного збільшення витрат на виробництво, стримує вдосконалення технологічних процесів. Виникає проблема: нести втрати від заміни застарілих дострокової засобів праці і отримати економію від впровадження більш прогресивної технології чи експлуатувати морально застаріле обладнання до повного списання його вартості, але при цьому втрачати можливість зростання ефективності виробництва в перспективі. Як правило, зіставлення свідчать на користь дострокової заміни машин з метою технічного вдосконалення виробництва, ефект чого набагато перевищує втрати до дострокового списання.

Якщо базою фізичного зносу є вплив матеріальних чинників зовнішнього середовища і внутрішніх обмінних фізико-хімічних процесів, що руйнують матерiали, з яких створені засоби праці, то основу обох форм морального зносу становить науково-технічний прогрес. Він зумовлює і здешевлення засобів праці, і поява нових видів техніки та продукції.Відповідно до характеру причин втрата споживчої вартості і вартості засобів праці в результаті фізичного та морального зносу здійснюється неоднаково. Якщо фізичний знос настає, як правило, рівномірно по мірі використання основних фондів або поступового впливу сил природи, то моральному зносу в силу нерівномірності науково технічного прогресу-окремі види засобів праці піддані нерівномірно. Так, найбільший вплив він робить на активну частину основних фондів, оскільки зміни в конструкціях машин і обладнання більш динамічні порівняно з вдосконаленням конструкцій будівель і споруд. Вплив морального зносу нерівномірно в різних галузях народного господарства. Воно особливо відчутно в галузях, які визначають науково-технічний прогрес. Друга форма морального зносу надає найбільш значний вплив в перший період введення нової техніки, у міру широкого розповсюдження нововведень її вплив поступово знижується.

Знос не ідентичний зношування. Зносу піддаються всі створені основні фонди, як чинні, так і непрацюючі, незалежно від їх участі в процесі виробництва (виробничі і невиробничі). Знос - об'єктивно існуюче явище. Зношування - це економічний процес, відображення зносу в економічній дійсності.Зношування, або економічний знос, являє собою процес втрати засобами праці вартості. Причиною зношування може бути як фізичний, так і моральний знос.

Зношування - основа амортизації. Відшкодування зносу відбувається не в процесі формування амортизаційного фонду, а при подальшому його використанні для заміни застарілого обладнання і в ході капітального ремонту та модернізації.

Амортизаційні відрахування - частина вартості, що переноситься на продукт. Її рух включається і в процес виробництва, і в процес звернення. Грошовий амортизаційний фонд - це фінансовий результат накопичення послідовно здійснюваних амортизаційних відрахувань. Він утворюється лише після реалізації готової продукції. Амортизацію можна визначити як процес поступового перенесення вартості засобів праці на вартість готової продукції. Амортизаційні відрахування - це та частина вартості засобів праці, яка в кожному новому кругообігу фондів підприємств у міру їх зносу відокремлюється і продовжує рух у складі нової вартості спочатку у вигляді незавершеного виробництва, потім як частина вартості готової продукції, а після її реалізації накопичується в резервному фонді коштів, призначеному для відшкодування авансованих витрат в основні фонди. Таким чином, чітко окреслюється відмінність амортизації і зносу основних фондів.Якщо знос - це втрата споживчої вартості, а значить і вартості засобів праці, то під амортизацією розуміється процес перенесення вартості на готовий продукт. Обидва процеси, незважаючи на їх відмінність, нерозривні як дві сторони одного і того самого явища. Тому амортизаційні відрахування, відображаючи величину перенесеної вартості, одночасно показують і ступінь зносу основних фондів.

Рух амортизації охоплює стадії виробництва та обігу продукції, яка виготовлена на даному обладнанні за період його функціонування. Цей процес не збігається з відшкодуванням основних фондів, яке за масштабами ширше амортизації на величину періоду створення нових потужностей замість вибулих. Період втілення коштів амортизаційного фонду в нові знаряддя праці, на нашу думку, не може включатися в процес амортизації, це новий, самостійний етап кругообігу фондів.Завданням амортизації є відшкодування понесених витрат в основні фонди, накопичення і повернення вкладених коштів, не забезпечення відтворення виробничого потенціалу.

Величина амортизації повинна відповідати реальному участю застосовується основних фондів в освіті нової вартості, Якщо при побудові норм амортизації цього не досягається, а на амортизацію списується менше або більше коштів, ніж об'єктивно необхідно, відбувається перелив коштів з фонду відшкодування у фонд накопичення або навпаки. При цьому порушується достовірність обліку фінансових джерел відтворення, а, отже, ускладнюється можливість управління їх раціональним витрачанням. Такі відхилення повинні бути нейтралізовані своєчасної коригуванням норм амортизації. На продукцію не може бути списано амортизації більше і не повинно бути списано менше, ніж це обумовлено реальними витратами основних фондів на виробництво. Норми амортизації повинні бути побудовані таким чином, щоб забезпечувати повне відшкодування авансованих вкладень в основні фонди незалежно від перспективних потреб у відновленні. Якщо після закінчення періоду обороту основних фондів зростає ціна одиниці виробничої потужності, то додаткові ресурси для створення нових фондів замість вибулих повинні бути вишукані за рахунок фонду нагромадження національного доходу.Амортизація не повинна зумовлювати можливості перспективного розвитку виробництва.

Для адекватного відображення амортизацією процесу перенесення вартості обладнання на виготовлений продукт потрібно вирішити два завдання: дати достовірну оцінку цієї вартості і правильно організувати процедуру її списання на собівартість за допомогою норм амортизації. На виготовлений продукт повинна переноситися не та частина вартості машин, за якою вони були придбані кілька десятиліть тому, а та, якою вони володіють в кожен даний момент часу. Амортизація повинна нараховуватися не з первинною, а з відновлювальної вартості засобів праці. Причому для достовірності нарахування амортизації важливо якомога частіше проводити переоцінку основних фондів.

Нарахування амортизації в нашій країні протягом тривалого періоду часу поділялося на повне відновлення і на капітальний ремонт. Разом з тим попереднє нормування витрат на капітальний ремонт в складі амортизації суперечить її сутності.Амортизація - це поступове погашення вироблених вкладень в основні фонди за рахунок вартості продукції, а використання коштів на капітальний ремонт по відношенню до моменту нарахування амортизації є, як вправо, елементом витрат майбутнього періоду. Іншими словами, витрати на придбання нового обладнання та на його ремонт принципово відрізняються. Звідси і відмінність у способах фінансування витрат на повне відновлення та капітальний ремонт. Якщо відшкодування коштів, авансованих в основні фонди, передбачає регулярне включення в ціну створюваної продукції відповідної частки зношування основних фондів, то для фінансування ремонту, які інших елементів поточних витрат на виробництво, не потрібне попереднє нормування в складі норм амортизації.

Якщо витрати на капітальний ремонт в обов'язковому порядку включаються в собівартість продукції через норми амортизації, то немає стимулу їх скорочувати. Якщо ж ці витрати включаються до собівартості продукції в міру необхідності, без попереднього нормування, то при наявності економічної доцільності виникає зацікавленість замінити застаріле обладнання новим без проведення неефективного ремонту.

4. Фінансове планування на підприємстві

У сучасних умовах бюджетування починає відігравати ключову роль у діяльності підприємства. Основна причина цього полягає в тому, що час надприбутків пройшло, і менеджмент повинен, образно кажучи, «рахувати кожну копійку». Для керівництва багатьох компаній бюджетування дійсно становітсянасущей потребою, як раніше говорили, назрілою необхідністю по-іншому просто не виходить працювати.

Сутністю бюджетного методу управління є уявлення про те, що вся діяльність підприємства полягає в балансуванні доходу і витрати, місця виникнення яких, можуть бути чітко визначені і закріплені за керівником відповідного рангу.

Необхідно для повного осмислення бюджетування перерахувати функції, які воно виконує:

1. Аналітична функція

- переосмислення бізнес - ідеї;

- корекція стратегії;

- постановка додаткових цілей;

- аналіз операційних альтернатив.

2. Функція фінансового планування

- змушує планувати і тим самим обмірковувати майбутнє

3. Функція фінансового обліку

- змушує враховувати і обдумувати вчинені дії в минулому і тим самим допомагає приймати правильні рішення в майбутньому

4. Функція фінансового контролю

- дозволяє порівнювати поставлені завдання та отримані результати;

- виявляє слабкі і сильні сторонни

5. Мотиваційна функція

- осмислене прийняття плану;

- ясність постановки цілей;

- покарання за зрив;

- заохочення за виконання і перевиконання.

6. Координаційна функція

- координація функціональних блоків оперативного планування.

7. Комунікаційна функція

- узгодження планів підрозділів компанії;

- знаходження компромісів;

- закріплення відповідальності виконавців.

Бюджет - фінансовий документ, що відображає серію спланованих подій, які свершатся в майбутньому, тобтопрогноз майбутніх фінансових операцій.

Система бюджетів дозволяє керівнику наперед оцінити ефекти-вність управлінських рішень, оптимальним чином розподілити ресурси між підрозділами, намітити шляхи розвитку персоналу і уникнути кризової ситуації. Поряд з поняттям "розробка бюджетів на багатьох вітчизняних підприємствах використовується термін" бюджетування ".

Бюджети можуть бути складені як для підприємства в цілому, так і для його підрозділів. Основний бюджет - це фінансове, кількісно визначене вираження маркетингових і виробничих планів, необхідних для досягнення поставлених цілей. Його часто називають генеральною, він охоплює виробництво, реалізацію, розподіл і фінансування. В основному бюджеті в кількісному вираженні розглядаються майбутній прибуток, грошові потоки і підтримують плани. Основний бюджет являє підсумок численних обговорень і рішень про майбутнє підприємства, забезпечує як оперативне, так і фінансове управління.

Контроль за виконанням бюджету.

Бюджетування без зворотного зв'язку безглуздо. Будь-яка система є життєздатною, якщо має в своєму складі елементи зворотного зв'язку, які передбачають аналіз того, що зробила система, і поточну коригування поведінки системи в міру надходження сигналів про її стан. Система контролю виконання бюджету на комбінаті є своєрідним моніторингом фінансового стану підприємства. Важливість і потрібність цієї системи не викликає сумнівів. Говорячи про шляхи практичної реалізації системи контролю, слід брати до уваги стратегічне позиціювання підприємства.

Процес контролю виконання бюджету природним чином починається ще з контролю плану закупівель, якому передує робота по збору та аналізу необхідних даних. Основним органом, який розробляє і контролює бюджет і план закупівель на практиці, є фінансово-економічна дирекція. Справа в тому, що при розробці бюджетних форм слід передбачати їх максимальну сумісність зі звітами, щоб процедура контролю була максимально зручною. Контроль старанності служб за планом закупівель проводиться регулярно - щодня в зв'язку з цим, фінансова служба може виявити відхилення вже на кінець робочого дня. Кожна комерційна служба несе відповідальність за відхилення за планом закупівель і якщо фактична сума перевищує планову їй необхідно надати пояснювальну записку з підписом директора по напрямку, де вказана вагома причина відхилення або розпорядження про покарання винних осіб.

Контроль за планом закупівель на кінець звітного періоду здійснюється на підставі порівняння виділених та затверджених планів закупівель з фактично здійснених. Виявлена на кінець місяця невідфактуровані продукція доповнює дані фінансової звітності.

Важливо провести гармонізацію між системою обліку і системою бюджетування, в іншому випадку, бюджет залишиться тільки планом, а перевірити його фактичне виконання буде неможливо. Зіставлення планових і фактичних значень є ключовим елементом системи контролю виконання бюджету. Таке зіставлення найбільш наочно і інформативно проводити за допомогою горизонтального аналізу. Потім настає стадія аналізу результатів контролю, яка призводить до кульмінації всього процесу. Розглядаються причини відхилення плану від факту для поліпшення якості планування в будушем. Але на цьому керуюча функція системи контролю не вичерпується: необхідно з'ясувати, коли мають бути усунені негативні результати, виявлені в процесі контролю.

Ефективність впровадження процесу бюджетування.

На прикладі комбінату ВАТ "Запоріжсталь" покажемо ефективність введення процесу бюджетування і складемо модель місячного бюджету закупівель матеріалів. Важливою умовою безперебійної роботи підприємства є якісне планування і повна забезпеченість потреби в матеріальних ресурсах.Бюджет закупівлі формується службою матеріально-технічного постачання і визначає потребу в придбанні матеріалів в нату-рального і вартісному вираженні в планованому періоді:

- план закупівель в натуральному вираженні призначений для визначення необхідного обсягу та асортименту матеріальних ресурсів;

- бюджет витрат на придбання матеріалів дозволяє оцінити вартість передбачуваних витрат підприємства.

Рис. 4.1 - Інформаційний потік для побудови бюджету закупівель

В період економічної кризи на комбінаті закупівля допоміжних матеріалів, а також матеріалів на виробництво є лімітуючим фактором.

Рис. 4.2 - Бюджет оплати матеріалів.

Проведення заходів з бюджетування на підприємстві всього за рік сприяло зниженню залишків на складі матеріалів, і навіть виявлення неліквідів. Приклад залишків на складі матеріалів представлені в таблиці.

Таблиця 4.1 - Порівняльна характеристика залишків на складі на 2008 і 2009рр.

№ п/п	Наименование	Остатки на 01.09.2010	Остатки 01.09.2011	Отклонение тыс.грн
1	лесоматериалы	4 070	2 336	-1 734
2	инвентарная тара	82	62	-20
3	топливо	7 276	4 919	-2 358
4	спецодежда	194	127	-67
5	инструменты	1 557	1 197	-360
6	измерит.приб.срок	176	132	-45
8	смазочные материалы	6 201	1 745	-4 456
9	металлы черные	30 098	22 928	-7 170
10	трубы	1 189	830	-359
11	электротехническая прод.	293	93	-200
12	кабельно-пров.продукция	94	65	-29
13	электроматериалы ОГЭ	129	76	-53
14	химические материалы	4 058	2 142	-1 916
15	резинотехнические матер.	1 021	1 412	-390
	Итого	56 438	38 064	-18 374

Представлені дані в таблиці дають нам можливість показати результат роботи програми бюджетування протягом кризового року. Програма бюджетування сприяє зниженню залишків на складі, показує хороший результат у взаємодії роботи підрозділів комбінату, посилює відповідальність у підрозділів, що формують заявку на потребу в матеріалах, а також відіграє основну роль у вивільненні частини оборотних коштів для подальшого більш ефективного їх розподілу. Для більш наочного прикладу зниження залишків на складі, вибірково представлені кілька видів продукції.

Рис. 4.3 - Зниження залишків на складі за період з 2010 по 2012рр.

Проведення програми бюджетування на підприємстві допомагає керівництву компанії приймати ефективні рішення щодо покращення показників фінансового стану, вчасно виявляти найбільш вузькі місця в управлінні підприємством, використовуючи інструменти багатоваріантного аналізу, а також забезпечує повний контроль діяльності підрозділів комбінату.

Особливу увагу при складанні плану закупівель приділяється стану складських запасів з метою визначення наднормативних ресурсів. Норматив оборотних коштів по запасах обчислюється на підставі їх середньоденного витрати і середньої норми запасу в днях.

У бюджеті закупівель потреба в матеріалах коригується на величину складських запасів і збільшується на незнижуваний мінімум закупівель. Враховуючи специфіку виробництва, при узгодженні планів обсягу своєї продукції і часу, визначається потреба у витрачанні матеріальних ресурсів з урахуванням терміну забезпечення та незавершеного виробництва.

З отриманих у таблиці даними можна зробити висновок про те, що для комбінату немає необхідності залишати таку норму запасу для допоміжних матеріалів т.к. постачальник готовий і може поставити в разі необхідності товар в середньому за 20 днів з дня подачі заявки. У період кризи зниження норми запасу сприятиме вивільненню грошових коштів для подальшого більш ефективного їх розподілу.

Кожна функція бюджетування відіграє велику роль на підприємстві і сприяє поступовому виходу з кризи.

1. Планування операцій, що забезпечують досягнення цілей організації.2. Комунікація і координація різних підрозділів під-приємства і видів діяльності, які передбачають узгодження інтересів окремих робітників і груп у цілому по підприємству сприяє досягненню намічених цілей.3. Орієнтація керівників усіх рангів на досягнення спільних завдань поставлених перед їх центрами відповідальності.

4. Контроль поточної діяльності орієнтований на забезпечення дисципліни планування. Підвищення професіоналізму працівників.

5. Оцінка фінансового стану підприємства

У ринковій економіці, коли можлива ліквідація підприємств унаслідок їх банкрутства, одним з найважливіших показників фінансового стану є ліквідність.

Фінансовий стан підприємств можна оцінити з точки зору його короткострокової і довгострокової перспектив. У короткостроковій перспективі критерієм оцінки фінансового стану підприємства є його ліквідність і платоспроможність, тобто здатність своєчасно і в повному обсязі розрахуватися по короткострокових зобов'язаннях. Термін «ліквідний» передбачає безперешкодне перетворення майна в гроші.Ліквідність підприємства - це його можливість перетворювати свої активи в гроші для покриття всіх необхідних платежів [6, с.230].

Необхідність аналізу стану ліквідності підприємства в ринкових умовах зумовлюється насамперед тим, що жодне з них у цих умовах не застраховане від банкрутства, то є положення, коли воно не може розраховуватися за своїми боргами і зазнає фінансового краху [10, с. 362].

Платоспроможність підприємства - це здатність підприємства своєчасно виконувати свої зобов'язання по платежах готівкою, наявність у нього коштів, необхідних і достатніх для виконання цих зобов'язань.

Таким чином, підприємство є платоспроможним за умови наявності вільних грошових ресурсів, достатніх для розрахунків та ліквідації зобов'язань. Підприємство може бути платоспроможне через відсутність необхідної суми вільних грошових коштів, якщо для розрахунків з кредиторами воно може реалізувати свої поточні активи [4, с. 118].

Залежно від рівня ліквідності активи підприємства підрозділяють на групи. У таблиці 5.1 представлене даний розподіл за даними балансу ВАТ «Запоріжсталь».

Табл. 5.1 - Аналіз ліквідності балансу ВАТ "Запоріжсталь"

Актив	На 01.01.10	На 01.01.11	Пасив	На 01.01.10	На 01.01.11	Платежный остаток (+) или недостаток (-)
						на начало	на конец
Наиболее ликвидные	982 913	1 095 563	Самые срочные обязательства	767 858	1 957 455	-215 055	861 892
Быстро реализуемые	534 041	1 953 730	Краткосрочные	0	338 800	-534 041	-1 614 930
Медленно реализуемые	735 357	771 789	Долгосрочные	208 094	2 125 382	-527 263	1 353 593
Трудно реализум-ые	4 995 771	6 920 371	Постоянные пассивы	6 272 130	6 319 816	1 276 359	-600 555
Баланс	7 248 082	10 741 453	Баланс	7 248 082	10 741 453	-	-

Для визначення ліквідності балансу необхідно порівняти підсумки за кожною групою активу і пасиву балансу. Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо виконуються наступні умови: А1> = П1; А2> = П2; А3> = П3; А4 <= П4. Якщо на підприємстві виконуються перші три умови, тобто поточні активи перевищують зовнішні зобов'язання підприємства, то обов'язково виконується і остання умова, оскільки це свідчить про наявність у підприємства власних оборотних коштів, що забезпечує його фінансову стійкість [11, с. 233].

В умовах ВАТ «Запоріжсталь» дане умова не виконується.воно має наступний вигляд: А1 <= П1; А2> = П2; А3> = П3; А4 <= П4.

Невиконання однієї з трьох умов указує на те, що фактична ліквідність балансу відрізняється від абсолютної. Найбільш термінові зобов'язання перевищують найбільш ліквідні активи підприємства.

Другим етапом аналізу ліквідності ВАТ "Запоріжсталь" є розрахунок та аналіз основних показників ліквідності. Вони використовуються для оцінки можливостей підприємства виконувати свої короткострокові зобов'язання.Ліквідність підприємства можна оперативно визначити за допомогою коефіцієнтів ліквідності.

Загальний коефіцієнт ліквідності (коефіцієнт покриття, коефіцієнт поточної ліквідності) дає загальну оцінку платоспроможності підприємства.

Розрахуємо даний коефіцієнт для ВАТ "Запоріжсталь" (таблиця 5.2).

Таблиця 5.2 - Розрахунок коефіцієнта загальної ліквідностіВАТ "За-поріжсталь"

Показатели	01.01.2010 р.	01.01.2011 р.
1. А1 - наиболее ликвидные активы, тис. грн.	982 913	1 095 563
2. А2 - быстро реализуемые активы, тис. грн.	534 041	1 953 730
3. А3 - медленно реализуемые активы, тис.грн.	735 357	771 789
4. П1 - самые срочные обязательства, тис. грн.	767 858	1 957 455
5. П2 - краткосрочные обязательства, тис. грн.	0	338 800
6. Общий коэффициент ликвидности	2.9	1.7

Коефіцієнт загальної ліквідності на початок 2010 - 2011 рр.. має позитивне значення. Так на 01.01.2010 р. на кожну гривню заборгованості підприємство мало 2,9 гривні поточних активів, на 01.01.2011 р. - 1.7 гривні. Таким чином, ВАТ "Запоріжсталь" погашає свої поточні зобов'язання за рахунок поточних активів уповному обсязі.

Зменшення коефіцієнта загальної ліквідності відбувалося в основ-ному за рахунок збільшення найбільш термінових зобов'язань (кредиторської заборгованості).

Коефіцієнт швидкої ліквідності - цей коефіцієнт за значенням аналогічний коефіцієнту покриття, тільки він розраховується для вузького кола поточних активів, коли з розрахунку виключаються виробничі запаси.

Розрахуємо даний коефіцієнт для ВАТ "Запоріжсталь" напочаток 2010 та 2011 рр.. (таблиця 5.3).

Як видно з таблиці 5.3, на 01.01.2011 року ВАТ "Запоріжсталь" на кожну гривню поточної заборгованості мало 1,9 гривні ліквідних активів. Однак, коефіцієнт швидкої ліквідності протягом року зменшився і на 01.01.2011 року склав 1,3. Це зменшення відбулося в основному через збільшення найбільш термінових і короткострокових зобов'язань.

Таблиця 5.3 - Розрахунок коефіцієнта швидкої ліквідності ВАТ"За-поріжсталь"

Показатели	01.01.2010 г.	01.01.2011 г.
1. А1 - наиболее ликвидные активы, тыс. грн.	982 913	1 095 563
2. А2 - быстро реализованные активы, тыс. грн.	534 041	1 953 730
3. П1 - наиболее срочные обязательства, тыс. грн.	767 858	1 957 455
4. П2 - краткосрочные обязательства, тыс. грн.	0	338 800
5. Коэффициент быстрой ликвидности	1.9	1.3

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яку частину короткострокових позикових зобов'язань можна за необхідності погасити негайно. Розрахуємо даний коефіцієнт для ВАТ"Запоріжсталь" (таблиця5.3).

Таблиця 5.4 - Розрахунок коефіцієнта абсолютної ліквідності ВАТ "Запоріжсталь"

Показатели	01.01.2010 г.	01.01.2011 г.
1. А1 - наиболее ликвидные активы, тыс. грн.	982 913	1 095 563
2. П1 - наиболее срочные обязательства, тыс.грн.	767 858	1 957 455
3. П2 - краткосрочные обязательства, тыс. грн.	0	338 800
4. Коэффициент абсолютной ликвидности	1.3	0,5

З таблиці 5.4 видно, що коефіцієнт абсолютної ліквідності на ВАТ "Запоріжсталь" на 01.01.2011 року склав 0,5.

В цілому ліквідність ВАТ "Запоріжсталь" можна оцінити як досить стабільну.

Проте слід зазначити, що ліквідність підприємства зовсім не тотожний його платоспроможності. Так, коефіцієнти ліквідності можуть характеризувати фінансовий стан як задовільний, проте, по суті, ця оцінка буде помилковою, якщо в поточних активах значну питому вагу матимуть неліквідні активи і короткострокова дебіторська заборгованість.

Розрахуємо коефіцієнт платоспроможності для ВАТ"Запоріжсталь" на початок 2010 та 2011 рр.. (таблиця 5.5).

Як видно з таблиці 5.5, коефіцієнт платоспроможності ВАТ"Запоріжсталь" на 01.01.2011 року його величина склала 0,58,тобто 58% загальної суми пасиву балансу складають власні кошти підприємства.

Таблиця 5.5 Розрахунок коефіцієнта платоспроможності ВАТ"За-поріжсталь"

Показатели	01.01.2010 р.	01.01.2011 р.
1. Собственный капитал (г.380), тыс. грн.	6 272 130	6 319 816
2. Итог пассива баланса (г.640), тыс. грн.	7 248 082	10 741 453
3. Коэффициент платежеспособности	0,86	0,58

Коефіцієнт фінансування характеризує забезпеченість заборго-ваності власними коштами.

Розрахуємо коефіцієнт для ВАТ "Запоріжсталь" (таблиця 5.5).

З таблиці 5.5 видно, що коефіцієнт фінансування на протяж-ванні 2010 року зменшився на 77% і на 01.01.2011 року склав 1,4. Це сталося через збільшення суми власного капіталу та збільшення поточних зобов'язань.

Таблиця 5.6 - Розрахунок коефіцієнта фінансування ВАТ"За-поріжсталь"

Показатели	01.01.2010 р.	01.01.2011 р.
1. Обеспечения следующих затрат и платежей (стр.430), тыс. грн.	46 869	56 501
2. Долгосрочные обязательства (стр.480), тыс. грн.	208 094	2 125 382
3. Текущие обязательства (стр.620), тыс. грн.	767 378	2 295 793
4. Доходы будущих периодов (стр.630), тыс. грн.	480	462
5. Собственный капитал (стр.380), тыс. грн.	6 225 261	6 263 315
6. Коэффициент финансирования	6,1	1,4

В результаті уповільнення надходжень коштів від покупців зареалізовану продукцію збільшується величина поточних боргів,які вимагають негайного погашення.Разом з тим відбувається зростання величини виробничих запасів,сформованих за рахунок залучених коштів, а також дебіторської заборгованості.

Разом з тим збільшення розмірів груп А2, і А3 а також П2, і П3не впливає на знаки в цих нерівностях, ситуація, коли очікувані надходження від дебіторів перевищують величину короткострокових пасивів, а величина запасів довгострокові зобов'язання, продовжує зберігатися.

Наявний платіжний показник по цим групам, як зазначалося вище, теоретично можна направити на покриття нестачі коштів для погашення найбільш термінових зобов'язань. Однак на практиці без додаткового аналітичного обстеження поточних активів цього зробити не можна. Основна причина полягає в тому, що до складу дебіторської заборгованості і виробничих запасів входять низьколіквідні елементи, такі як: сумнівна дебіторська заборгованість, залежані виробничі запаси.Врівноважити ж активи групи 1 з пасивами аналогічної групи можна лише за рахунок дебіторської заборгованості підприємств із стійким фінансовим становищем, а також тих елементів виробничих запасів, які легко реалізуються.

Тому наступним ступенем аналізу виступає оцінка оборотнихактивів.

Коефіцієнт забезпечення оборотних активів показує абсолютну можливість перетворення активів у ліквідні кошти.

Розрахуємо даний коефіцієнт для ВАТ "Запоріжсталь" (таблиця 5.7)

Таблиця 5.7 - Розрахунок коефіцієнта забезпечення власними обо-ротними засобами

Показатели	01.01.2010 р.	01.01.2011 р.
1. Оборотные активы (стр.260), тыс. грн.	2 248 830	3 819 677
2. Затраты будущих периодов (стр.270), тыс.грн.	479	1 140
3. Необоротные активы (стр. 080), тыс.грн.	4 995 771	6 920 371
4. Собственный капитал (стр. 380), тыс.грн.	6 225 261	6 263 315
5. Обеспечения будущих затрат и платежей ( стр.430), тыс.грн.	46 869	56 501
6. Коэффициент обеспечения собственными оборотными средствами	0,59	-0,14

Негативні величина коефіцієнта виходять внаслідок негативної величини реального власного капіталу і великих зобов'язань підприємства перед кредиторами.

Проаналізувавши показники ліквідності і платоспроможності ВАТ "Запоріжсталь", можна дати наступні рекомендації щодо збільшення платоспроможності підприємства: збільшення рівня платоспроможності можна досягти за рахунок збільшення надходжень у вигляді коштів та зменшення рівня дебіторської заборгованості, збільшення надходжень коштів можна досягти за рахунок збільшення обсягу продажів. Низький рівень платоспроможності може бути випадковим (тимчасовим) і хронічним (тривалим). Тому, аналізуючи стан підприємства, необхідно розглядати причини неплатоспроможності, частоту освіти і тривалість прострочених боргів.

6. Узагальнення результатів аналізу та розробка пропозицію щодо підвищення фінансової стійкості підприємства

Правильна оцінка фінансових результатів діяльності та фінансово-економічного стану підприємства за сучасних умов господарювання потрібна як для його керівництва і власників, так і для інвесторів, партнерів, кредиторів, державних органів.

Позитивно вплинули на фінансовий стан ВАТ "Запоріжсталь" такі фактори:

- Наявність сум довгострокових позик банку або інших тривалих зобов'язань свідчить про зростання фінансових можливостей підприємства в оперативному маневруванні джерелами покриття його потреб; це є свідченням довіри до підприємства з боку банку та інших кредиторів;- Поточні зобов'язання збільшилися в 2010 році на 155%, що в абсолютному вираженні становить - 1189615 тис.грн;

- Протягом 2008 року кредиторська заборгованість збільшилася на 1528415 тис. грн; на цю зміну вплинуло збільшення поточних зобов'язань і збільшення за зобов'язаннями за короткострокові кредити на 338 800 тис. грн.;- Коефіцієнт загальної ліквідності зменшився; так 01.01.2011 р. на кожну гривню заборгованості підприємство мало 1.7 гривні поточних активів; таким чином, ВАТ "Запоріжсталь" погашає свої поточні зобов'язання за рахунок поточних активів; - Коефіцієнт швидкої ліквідності протягом 2010 року зменшилася і на 01.01.2011 рік склав 1,3, тобто ВАТ "Запоріжсталь" на кожну гривню поточної заборгованості мало 1,3 гривні ліквідних активів;- Коефіцієнт абсолютної ліквідності ВАТ "Запоріжсталь" на 01.01.2011 року склав 0,5, значення коефіцієнта визнається достатній-ном в діапазоні 0,25-0,3;

- Коефіцієнт платоспроможності ВАТ "Запоріжсталь" зменшився, і 01.01.2011 року його величина склала 0,58, тобто 58% загальної суми пасиву балансу складають власні кошти підприємства; високе значення цього коефіцієнта говорить про те, що комбінат свої поточні зобов'язання може погасити за рахунок власних коштів;

Негативно вплинули на фінансовий стан ВАТ "Запоріжсталь" чинники світової фінансової кризи. Його вплив торкнулося не тільки економічні показники, а й виробничі.

У процесі аналізу визначили шляхи усунення вузьких місць:

1. Необхідно здійснити заходи щодо прискорення оборотності оборотних коштів, передусім упорядкуванням організації матеріально-технічного постачання з метою недопущення накопичення понаднормативних запасів сировини, матеріалів, інших виробничих запасів, готової продукції, прискорення розрахунків за відвантажену продукцію і на цій основі - прискорення оборотності коштів, вкладених в дебіторську заборгованість, та інших коштів у сфері розрахунків.

2. Розраховані показники свідчать про те, що ВАТ "Запоріжсталь" веде активну роботу по стягненню заборгованості, але наявність незначної кількості прострочених рахунків є стимулом впровадження знижок для дебіторів, які розраховуються вчасно. Несвоєчасне виконання зобов'язань бюджету перед комбінатом з відшкодування ПДВ негативно впливає на фінансово-господарську діяльність підприємства, відволікаючи оборотні кошти, необхідні для закупівлі сировини і матеріалів, виплати заробітної плати та оплати податків, тому необхідно вести активну роботу з вилучення заборгованості. Важливим джерелом фінансового оздоровлення підприємства може стати факторинг - передача банку або факторинговій компанії права на отримання дебіторської заборгованості. Або договір-рецесія, на коториму підприємство поступається на користь банку своїми вимогами до дебіторів як гарантію повернення кредиту.

3. ВАТ "Запоріжсталь" необхідно більше залучати в господарських ний оборот позикового капіталу у вигляді банківських кредитів та інших позик. Адже помилковим є твердження про те, що повна відмова підприємства від використання кредитів свідчить про його високу фінансової стійкості та раціональне використання фінансових ресурсів.Зокрема, короткостроковий банківський кредит для збільшення оборотних коштів дасть можливість комбінату вкладати власний оборотний капітал у створення лише постійних мінімальних запасів товарно-матеріальних цінностей і витрат на виробництво, а всі потреби в оборотних коштах, які носять тимчасовий характер, задовольняти за рахунок кредитів. Довгострокові кредити на капітальні вкладення дадуть можливість комбінату прискорити процес розвитку своєї матеріально-технічної бази темпами, які випереджають темпи накопичення для цих цілей власних фінансових ресурсів.Таким чином, аналіз основних показників фінансово-господарської діяльності за даними фінансової звітності дозволяє зробити висновок, що у звітному періоді комбінат досяг високих результатів роботи і стабільного фінансового стану.

Висновки

За час проходження практики були вивчені завдання, зміст і організація фінансової роботи на підприємстві. Вивчено фінансові відносини між підрозділами підприємства, суб'єктами господарювання, державою, банками, страховими компаніями.

Була проведена ретельна діагностика фінансового стану підприємства на основі даних фінансової звітності. Виявлені причини виникнення проблем в господарській діяльності, встановлені фактори, які позитивно і негативно впливають на фінансовий стан підприємства.

Ретельно вивчена діюча на підприємстві звітність за основними засобами. Проаналізовано склад і структура основних фондів, розраховані показники стану та ефективності використання основних фондів. Вивчено структуру капітальних вкладень та їх джерела фінансування.

Вивчено звітність по обіговим коштам. Проаналізовано ефективність використання оборотних коштів. На прикладі деяких груп товарно-матеріальних цінностей був розрахований норматив запасу на складі. Проведено аналіз ефективності використання оборотних коштів і намічені шляхи прискорення оборотності оборотних коштів.

Ознайомлені з порядком відкриття розрахункового рахунку. Вивчено форми безготівкового розрахунку. Вивчено звітність, яка відображає надходження грошових коштів, склад грошових надходжень по ринках збуту та видами надходжень. Проведена оцінка забезпеченості підприємстві грошовими коштами.

Вивчено звітність, яка відображає джерела формування та напрями розподілу прибутку. Проаналізовано фінансові результати, рентабельність.

Розрахований ряд коефіцієнтів, що дозволяють визначити платоспроможність і фінансову стійкість, на підставі яких можна зробити висновкипро те, що у звітному періоді комбінат досяг високих результатів роботи і стабільного фінансового стану, незважаючи на складну економічну ситуацію в країні і посиленням впливу світової фінансової кризи.

При цьому ефективне виробництво - основний аспект досягнення підприємством поставлених перед ним цілей, реалізації комплексу соціально-економічних завдань. Основа ефективного виробництва - раціональне використання всіх, що знаходяться в розпорядженні підприємства, ресурсів, головні зяких - матеріальні, трудові ресурси, основні виробничі фонди та оборотні кошти.

Фінансовий аналіз є основою для управління фінансами підприємства. В узагальненому вигляді він включає в себе три головні елементи:

- оцінка фінансових потреб підприємства;

- розподіл грошових потоків в залежності від конкретних планів підприємства, визначення додаткових обсягів залучення фінансових ресурсів та каналів їх отримання кредитів, пошук внутрішніх резервів, додатковий випуск акцій, облігацій;

- забезпечення системи фінансової звітності, яка б об'єктивно відображала процеси та забезпечувала контроль за фінансовим станом підприємства.

Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансової діяльності. На фінансовий стан підприємства позитивно впливають безперебійний випуск і реалізація високоякісної продукції. Нераціональне використання фінансових ресурсів призводить до низької платоспроможності і, як наслідок, до можливих перебоїв у постачанні виробництва і реалізації продукції, невиконання плану прибутку від операційної діяльності, збільшення відсотків за банківський кредит, зростання економічних санкцій за рахунок прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства. Через перебої у виробничому процесі, погіршення якості продукції, труднощі з її реалізацією зменшуються надходження коштів на рахунки підприємства, внаслідок чого погіршується його платоспроможність.

Отже, фінансовий аналіз має важливе значення в економічній діяльності підприємства, оскільки дає можливість:

1. вишукувати резерви поліпшення фінансового стану підприємства;

2. об'єктивно оцінювати раціональність використання усіх видів фінансових ресурсів;

3. своєчасно вживати заходів, спрямованих на підвищення платоспроможності, ліквідності та фінансової стійкості підприємства.

Література

1. Господарський кодекс України №436-15 від 16.01.2003р. у редакції від 11.03.2007р.

2. Закон Украины «О бухгалтерском учете и финансовой отчетности в Украине» от 16.07.99 г. № 996-XIV.

3. Білик М.Д., Павловська О.В., Притуляк Н.М., Невмержицька Н.Ю. Фінансовий аналіз.: Навчальний посібник.- К: КНЕУ, 2005.- 592 с.

4. Дєєва Н.М., Дедіков О.І. Фінансовий аналіз: Навч. посібник для внз / Дніпропетровська державна фінансова академія. - К.: Центр навчальної література, 2007. - 333 с.

5. Економічний аналіз і діагностика стану сучасного підприємства: Навч. посібник для внз / Костенко Т.Д., Підгора Є.О., Рижиков В.С., та ін. - 2-ге вид., перероб. i доп. - К.: Центр навч. літ., 2007. - 398 c.

6. Ефимова О.В. Финансовый анализ. - 4-е изд., перераб. и доп. - М.: Бух учет, 2002. - 526 с.