Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ

КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Кафедра фінансів, обліку і аудиту

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Фінансовий менеджмент»

на тему:

«Комплексний аналіз фінансового стану підприємства»

Виконала: студентка

VІ курсу гр.СЗФП-08

Пєстєрєв І.А.

Перевірив: к.е.н., доцент

Фадєєва Г.М

Харків, 2009

ЗМІСТ

• ВСТУП
• 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА
• 1.1 Фінансовий стан та його роль у ефективності господарської діяльності підприємства
• 1.2 Інформаційне забезпечення оцінки фінансового стану підприємства
• 2. КОМПЛЕКСНИЙ АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ АТ „Автодвір - Східна Україна»”
• 2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства
• 2.2 Аналіз та оцінка фінансового стану підприємства
• 2.3 Аналіз звіту про фінансові результати
• 2.4 Оцінка імовірності банкрутства підприємства
• 3. ПРОПОЗИЦІЇЇ ЩОДО ПОЛІПШЕННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ
• ВИСНОВКИ
• ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

ВСТУП

Фінансовий стан - це найважливіша характеристика економічної діяльності підприємства в зовнішнім середовищі. Він визначає конкурентоздатність підприємства, його потенціал у діловому співробітництві, оцінює, у якому ступені гарантовані економічні інтереси самого підприємства і його партнерів по фінансовим і іншим відносинам. Тому можна вважати, що основна задача аналізу фінансового стану - показати стан підприємства для внутрішніх та зовнішніх споживачів, кількість яких при розвитку ринкових відносин значно зростає.

Користувачі фінансової звітності ставлять перед собою задачу провести аналіз стану підприємства і на його основі зробити висновки про напрямки своєї діяльності стосовно підприємства в найближчій чи довгостроковій перспективі.

Метою аналізу фінансового стану підприємства є оцінка його поточного стану, а також визначення того, по яких напрямках потрібно вести роботу з поліпшенню цього стану. При цьому бажаним є такий стан фінансових ресурсів, при якому підприємство, вільно маневруючи коштами, здатне шляхом ефективного їхнього використання забезпечити безперебійний процес виробництва і реалізації продукції, а також витрати по його розширенню і відновленню. Таким чином, внутрішніми користувачами фінансової інформації стосовно даного підприємства є працівники управління підприємством, від яких залежить його майбутній фінансовий стан.

Актуальність задач, пов'язаних із прогнозуванням фінансового стану підприємства, відбита в одному з використовуваних визначень фінансового аналізу, відповідно до якого фінансовий аналіз являє собою процес, заснований на вивченні даних про фінансовий стан підприємства і результати його діяльності в минулому з метою оцінки майбутніх умов і результатів діяльності. Таким чином, головною задачею фінансового аналізу є зниження неминучої невизначеності, пов'язаної з прийняттям економічних рішень, орієнтованих у майбутнє. При такому підході фінансовий аналіз може використовуватися як інструмент обґрунтування короткострокових і довгострокових економічних рішень, доцільності інвестицій; як засіб оцінки майстерності і якості управління; як спосіб прогнозування майбутніх фінансових результатів. Фінансове прогнозування дозволяє в значній мірі поліпшити управління підприємством за рахунок забезпечення координації усіх факторів виробництва і реалізації, взаємозв'язки діяльності всіх підрозділів, і розподілу відповідальності.

Мета дослідження - обґрунтування принципів і методів аналізу фінансового стану вітчизняного підприємства.

Відповідно до поставленої мети в курсовій роботі вирішуються наступні задачі:

· дослідження економічної сутності такого поняття як „фінансовий стан підприємства”;

· визначення ролі фінансового стану у ефективності господарської діяльності підприємства;

· проведення комплексної оцінки фінансового стану підприємства;

· подання пропозицій щодо поліпшення фінансового стану підприємства.

Об'єктом дослідження є діагностика фінансового стану АТ „Автодвір - Східна Україна»”.

Предметом дослідження виступають моделі діагностики фінансового стану вітчизняного підприємства.

Методи дослідження. Для розв'язання визначених завдань, досягнення мети використовувався комплекс взаємодоповнюючих методів дослідження: методи системного аналізу, методи причинно-наслідкового аналізу, методи порівняльного аналізу, методи прямого структурного аналізу.

Інформативною базою дослідження виступили праці вітчизняних та зарубіжних фахівців в галузі фінансового аналізу, матеріали спеціалізованої періодичної преси, нормативно-правові матеріали [1,2,4,8,12,18,21,31].

Структура роботи. Робота складається із вступу, основної частини і висновків. У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, визначається мета, завдання, предмет та об'єкт дослідження, окреслюються методи та інформативна база дослідження. Основна частина присвячена дослідженню теоретичних та практичних аспектів діагностики фінансового стану підприємства. У висновках сформульовано основні результати дослідження та наведено пропозиції автора щодо покращення діагностики фінансового стану підприємства.

1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Фінансовий стан та його роль у ефективності господарської діяльності підприємства

В умовах ринкових відносин, суттєвого розширення прав підприємств у галузі фінансово-економічної діяльності значно зростає роль своєчасного та якісного аналізу фінансового стану підприємств, оцінки їхньої ліквідності, платоспроможності і фінансової стійкості та пошуку шляхів підвищення і зміцнення фінансової стабільності [22].

Особливого значення набуває своєчасна та об'єктивна оцінка фінансового стану підприємств за виникнення різноманітних форм власності, оскільки жодний власник не повинен нехтувати потенційними можливостями збільшення прибутку (доходу) фірми, які можна виявити тільки на підставі своєчасного й об'єктивного аналізу фінансового стану підприємств.

Систематичний аналіз фінансового стану підприємства, його платоспроможності, ліквідності та фінансової стійкості необхідний ще й тому, що дохідність будь-якого підприємства, розмір його прибутку багато в чому залежать від його платоспроможності. Ураховують фінансовий стан підприємства і банки, розглядаючи режим його кредитування та диференціацію відсоткових ставок.

Фінансовий стан підприємства - це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів . [20]

Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності. Тому на нього впливають усі ці види діяльності підприємства. Передовсім на фінансовому стані підприємства позитивно позначаються безперебійний випуск і реалізація високоякісної продукції.

Як правило, чим вищі показники обсягу виробництва і реалізації продукції, робіт, послуг і нижча їх собівартість, тим вища прибутковість підприємства, що позитивно впливає на його фінансовий стан

Неритмічність виробничих процесів, погіршання якості продукції, труднощі з її реалізацією призводять до зменшення надходження коштів на рахунки підприємства, в результаті чого погіршується його платоспроможність.

Існує і зворотний зв'язок, оскільки брак коштів може призвести до перебоїв у забезпеченні матеріальними ресурсами, а отже у виробничому процесі.

Фінансова діяльність підприємства має бути спрямована на забезпечення систематичного надходження й ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів, фінансової стійкості з метою ефективного функціонування підприємства . [21]

Саме цим зумовлюється необхідність і практична значущість систематичної оцінки фінансового стану підприємства, якій належить суттєва роль у забезпеченні його стабільного фінансового стану.

Отже, фінансовий стан - це одна з найважливіших характеристик діяльності кожного підприємства.

Метою оцінки фінансового стану підприємства є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основи стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов'язань перед бюджетом, банком та іншими установами.

Фінансовий стан підприємства треба систематично й усебічно оцінювати з використанням різних методів, прийомів та методик аналізу. Це уможливить критичну оцінку фінансових результатів діяльності підприємства як у статиці за певний період, так і в динаміці - за ряд періодів, дасть змогу визначити "больові точки" у фінансовій діяльності та способи ефективнішого використання фінансових ресурсів, їх раціонального розміщення.

Неефективність використання фінансових ресурсів призводить до низької платоспроможності підприємства і, як наслідок, до можливих перебоїв у постачанні, виробництві та реалізації продукції; до невиконання плану прибутку, зниження рентабельності підприємства, до загрози економічних санкцій.

Основними завданнями аналізу фінансового стану є:

· дослідження рентабельності та фінансової стійкості підприємства;

· дослідження ефективності використання майна (капіталу) підприємства, забезпечення підприємства власними оборотними коштами;

· об'єктивна оцінка динаміки та стану ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості підприємства;

· оцінка становища суб'єкта господарювання на фінансовому ринку та кількісна оцінка його конкурентоспроможності;

· аналіз ділової активності підприємства та його становища на ринку цінних паперів;

· визначення ефективності використання фінансових ресурсів. [27]

Аналіз фінансового стану підприємства є необхідним етапом для розробки планів і прогнозів фінансового оздоровлення підприємств.

Кредитори та інвестори аналізують фінансовий стан підприємств, щоб мінімізувати свої ризики за позиками та внесками, а також для необхідного диференціювання відсоткових ставок.

У результаті фінансового аналізу менеджер одержує певну кількість основних, найбільш інформативних параметрів, які дають об'єктивну та точну картину фінансового стану підприємства.

При цьому в ході аналізу менеджер може ставити перед собою різні цілі: аналіз поточного фінансового стану або оцінку фінансової перспективи підприємства.

Аналіз фінансового стану - це частина загального аналізу господарської діяльності підприємства, який складається з двох взаємозв'язаних розділів: фінансового та управлінського аналізу.

Розподіл аналізу на фінансовий та управлінський зумовлений розподілом системи бухгалтерського обліку, яка склалася на практиці, на фінансовий та управлінський облік. Обидва види аналізу взаємозв'язані, мають спільну інформаційну базу (рис. 1.1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливостями зовнішнього фінансового аналізу є:

· орієнтація аналізу на публічну, зовнішню звітність підприємства;

· множинність об'єктів-користувачів;

· різноманітність цілей і інтересів суб'єктів аналізу;

· максимальна відкритість результатів аналізу для користувачів.

Основним змістом зовнішнього фінансового аналізу, який здійснюється партнерами підприємства, контролюючими органами на основі даних публічної фінансової звітності, є:

· аналіз абсолютних показників прибутку;

· аналіз показників рентабельності;

· аналіз фінансового стану, фінансової стійкості, стабільності підприємства, його платоспроможності та ліквідності балансу;

· аналіз ефективності використання залученого капіталу;

· економічна діагностика фінансового стану підприємства.

На відміну від внутрішнього, відповідні складові зовнішнього аналізу більш формалізовані та менш деталізовані. Різниця у змісті зовнішнього і внутрішнього аналізу пов'язана з різницею інформаційного забезпечення і завдань, що їх вирішують обидва ці види аналізу.

Основним змістом внутрішнього (традиційного) аналізу фінансового стану підприємства є:

· аналіз майна (капіталу) підприємства;

· аналіз фінансової стійкості та стабільності підприємства;

· оцінка ділової активності підприємства;

· аналіз динаміки прибутку та рентабельності підприємства і факторів, що на них впливають;

· аналіз кредитоспроможності підприємства;

· оцінка використання майна та вкладеного капіталу;

· аналіз власних фінансових ресурсів;

· аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства;

· аналіз самоокупності підприємства.

Цей аналіз здійснюється аналітиками підприємства і ґрунтується на широкій інформаційній базі, включаючи й оперативні дані. [31]

Традиційна практика аналізу фінансового стану підприємства опрацювала певні прийоми й методи його здійснення.

Можна назвати шість основних прийомів аналізу:

1. горизонтальний (часовий) аналіз - порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом;

2. вертикальний (структурний) аналіз - визначення структури фінансових показників з оцінкою впливу різних факторів на кінцевий результат;

3. трендовий аналіз - порівняння кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів та визначення тренду, тобто основної тенденції динаміки показників, очищеної від впливу індивідуальних особливостей окремих періодів (за допомогою тренду здійснюється екстраполяція найважливіших фінансових показників на перспективний період, тобто перспективний прогнозний аналіз фінансового стану);

4. аналіз відносних показників (коефіцієнтів) - розрахунок відношень між окремими позиціями звіту або позиціями різних форм звітності, визначення взаємозв'язків показників;

5. порівняльний аналіз - внутрішньогосподарський аналіз зведених показників звітності за окремими показниками самого підприємства та його дочірніх підприємств (філій), а також міжгосподарський аналіз показників даної фірми порівняно з показниками конкурентів або із середньо галузевими та середніми показниками.

6. факторний аналіз - визначення впливу окремих факторів (причин) на результативний показник детермінованих (розділених у часі) або стохастичних (що не мають певного порядку) прийомів дослідження. При цьому факторний аналіз може бути як прямим (власне аналіз), коли результативний показник розділяють на окремі складові, так і зворотним (синтез), коли його окремі елементи з'єднують у загальний результативний показник.

Предметом фінансового аналізу підприємства є його фінансові ресурси, їх формування та використання. Для досягнення основної мети аналізу фінансового стану підприємства - об'єктивної його оцінки та виявлення на цій основі потенційних можливостей підвищення ефективності формування й використання фінансових ресурсів - можуть застосовуватися різні методи аналізу.

Методи фінансового аналізу - це комплекс науково-методичних інструментів та принципів дослідження фінансового стану підприємства.

В економічній теорії та практиці існують різні класифікації методів економічного аналізу взагалі та фінансового аналізу зокрема.

Перший рівень класифікації виокремлює неформалізовані та формалізовані методи аналізу.

Неформалізовані методи аналізу ґрунтуються на описуванні аналітичних процедур на логічному рівні, а не на жорстких аналітичних взаємозв'язках та залежностях. До неформалізованих належать такі методи:

· експертних оцінок і сценаріїв,

· психологічні,

· морфологічні,

· порівняльні,

· побудови системи показників,

· побудови системи аналітичних таблиць.

Ці методи характеризуються певним суб'єктивізмом, оскільки в них велике значення мають інтуїція, досвід та знання аналітика.

До формалізованих методів фінансового аналізу належать ті, в основу яких покладено жорстко формалізовані аналітичні залежності, тобто методи:

· ланцюгових підстановок,

· арифметичних різниць,

· балансовий,

· виокремлення ізольованого впливу факторів,

· відсоткових чисел,

· диференційний,

· логарифмічний,

· інтегральний,

· простих і складних відсотків,

· дисконтування.

У процесі фінансового аналізу широко застосовуються і традиційні методи економічної статистики (середніх та відносних величин, групування, графічний, індексний, елементарні методи обробки рядів динаміки), а також математико-статистичні методи (кореляційний аналіз, дисперсійний аналіз, факторний аналіз, метод головних компонентів) [20,31].

Використання видів, прийомів та методів аналізу для конкретних цілей вивчення фінансового стану підприємства в сукупності становить методологію та методику аналізу.

Фінансовий аналіз здійснюється за допомогою різних моделей, які дають змогу структурувати та ідентифікувати взаємозв'язки між основними показниками. Існують три основні типи моделей, які застосовуються в процесі аналізу фінансового стану підприємства: дескриптивні, предикативні та нормативні.

Дескриптивні моделі є основними. До них належать: побудова системи звітних балансів; подання фінансової звітності у різних аналітичних розрізах; вертикальний та горизонтальний аналіз звітності; система аналітичних коефіцієнтів; аналітичні записки до звітності. Дескриптивні моделі засновані на використанні інформації з бухгалтерської звітності.

Предикативні моделі - це моделі передбачувального, прогностичного характеру. Вони використовуються для прогнозування доходів та прибутків підприємства, його майбутнього фінансового стану. Найбільш поширені з них: розрахунки точки критичного обсягу продажу, побудова прогностичних фінансових звітів, моделі динамічного аналізу (жорстко детерміновані факторні та регресивні моделі).

Нормативні моделі - це моделі, які уможливлюють порівняння фактичних результатів діяльності підприємства із нормативними (розрахованими на підставі нормативу). Ці моделі використовуються, як правило, у внутрішньому фінансовому аналізі, їхня суть полягає у встановленні нормативів на кожну статтю витрат стосовно технологічних процесів, видів виробів та у розгляді і з'ясуванні причин відхилень фактичних даних від цих нормативів.

Фінансовий аналіз значною мірою базується на застосуванні жорстко детермінованих факторних моделей [31].

Таким чином, у ході аналізу фінансового стану підприємства можуть використовуватися найрізноманітніші прийоми, методи та моделі аналізу, їхня кількість та широта застосування залежать від конкретних цілей аналізу та визначаються його завданнями в кожному конкретному випадку.

Підбиваючи підсумок розгляду сутності оцінки фінансового стану підприємства, слід іще раз підкреслити, що необхідність та значення такої оцінки зумовлені потребою систематичного аналізу та вдосконалення роботи за ринкових відносин, переходу до самоокупності, самофінансування, потребою в поліпшенні використання фінансових ресурсів, а також пошуком у цій царині резервів зміцнення фінансової стабільності підприємства.

1.2 Інформаційне забезпечення оцінки фінансового стану підприємств

Інформаційною базою для оцінювання фінансового стану підприємства є дані:

· балансу (форма № 1);

· звіту про фінансові результати (форма № 2);

· звіту про рух грошових коштів (форма № 3);

· звіту про власний капітал (форма № 4);

· дані статистичної звітності та оперативні дані.

Інформацію, яка використовується для аналізу фінансового стану підприємств, за доступністю можна поділити на відкриту та закриту (таємну). Інформація, яка міститься в бухгалтерській та статистичній звітності, виходить за межі підприємства, а отже є відкритою.

Кожне підприємство розробляє свої планові та прогнозні показники, норми, нормативи, тарифи та ліміти, систему їх оцінки та регулювання фінансової діяльності. Ця інформація становить комерційну таємницю, а іноді й "ноу-хау". Відповідно до чинного законодавства України підприємство має право тримати таку інформацію в секреті. Перелік її визначає керівник підприємства.

Усі показники бухгалтерського балансу та звітності взаємозв'язані один з одним, їх цінність для своєчасної та якісної оцінки фінансового стану підприємства залежить від їхньої вірогідності та дати складання звіту.

У цілому бухгалтерський баланс складається з активу та пасиву і свідчить про те, як на певний час розподілено активи та пасиви і як саме здійснюється фінансування активів за допомогою власного та залученого капіталу.

З погляду фінансового аналізу є три основні вимоги до бухгалтерської звітності [31,22]. Вона повинна уможливлювати:

· оцінку динаміки та перспектив одержання прибутку підприємством;

· оцінку наявних у підприємства фінансових ресурсів та ефективності їх використання;

· прийняття обґрунтованих управлінських рішень у сфері фінансів для здійснення інвестиційної політики.

Фінансовий аналіз - це спосіб оцінювання і прогнозування фінансового стану підприємства на підставі його бухгалтерської та фінансової звітності і оперативних даних.

Звіт про фінансові результати відображає ефективність (неефективність) діяльності підприємства за певний період. Якщо баланс відображає фінансовий стан підприємства на конкретну дату, то звіт про прибутки та доходи дає картину фінансових результатів за відповідний період (квартал, півріччя, 9 місяців, рік).

У звіті про фінансові результати наводяться дані про дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові результати від операційної діяльності (прибуток чи збиток); дохід від участі в капіталі; інші доходи та фінансові доходи; фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування (прибуток чи збиток); фінансові результати від звичайної діяльності (прибуток чи збиток); надзвичайні доходи чи витрати; чисті прибуток чи збиток.

Отже, порівняно із формою звітності, яка діяла раніше, суттєво розширено показники доходів і прибутків підприємства.

Фінансова звітність підприємств містить також іншу інформацію щодо стану фінансів підприємств. На основі аналізу звітних даних визначаються основні тенденції формування й використання фінансових ресурсів підприємства, причини змін, що сталися, сильні та слабкі сторони підприємства та резерви поліпшення фінансового стану підприємства у перспективі [20].

Неможливо переоцінити значення повної та достовірної інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства для вирішення поточних та перспективних фінансово-господарських проблем. Для прийняття правильних фінансових управлінських рішень на рівні підприємства треба використовувати дані, які відповідають певним правилам, вимогам і нормам, є зрозумілими та прийнятними для користувачів. Зокрема, щоб порівняти фінансові результати, досягнуті у попередньому та поточному звітних періодах, необхідно використовувати лише порівнянні відповідні показники, тобто такі, які визначені за єдиною методологією з використанням однакових баз розрахунку, критеріїв та правил.

Щоб бути достовірною, інформація у фінансових звітах повинна бути повною, зважаючи на її важливість для користувача та витрати, пов'язані з отриманням цієї інформації. Тому фінансова звітність не обмежується лише балансом, звітами про фінансові результати, власний капітал та рух грошових коштів. Вона містить примітки, які надають інформацію про облікову політику підприємства та додаткові пояснення до окремих статей цих звітів. Крім того, у примітках розкриваються важливі для користувачів фінансової звітності події, які відбулися після складання балансу. Наприклад, оголошення про виплату дивідендів на акції.

У складі річного бухгалтерського звіту українських підприємств передбачено форму № 3 "Звіт про рух грошових коштів" та форму № 4 "Звіт про власний капітал" та пояснювальну записку. Проте інформація, яка в них наводиться, лише в незначній мірі задовольняє потреби користувачів для здійснення ретроспективного та перспективного аналізу діяльності підприємств з метою прийняття прогнозних фінансово-економічних рішень.

Щоб скласти фінансову звітність, керівництво підприємства формує облікову політику, тобто вибирає принципи, методи та процедури обліку в такий спосіб, щоб достовірно відобразити фінансове положення й результати діяльності підприємства та забезпечити порівнянність фінансових звітів.

Надання користувачам інформації про політику бухгалтерського обліку, яку підприємство повинно використовувати постійно за складання фінансових звітів, будь-яких змін у цій політиці та впливу таких змін на показники фінансових звітів є вимогою принципу послідовності. Дотримання цього принципу є передумовою порівнянності фінансових звітів. Адже користувачі отримують можливість визначати відмінності ведення бухгалтерського обліку, які використовуються самим підприємством або різними підприємствами протягом певних звітних періодів.

2. КОМПЛЕКСНИЙ АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ АТ „АВТОДВІР - СХІДНА УКРАЇНА”

2.1 Характеристика підприємства

АТ «Автодвір - Східна Україна» було створено 10.11.1994 року у формі закритого акціонерного товариства. Код за ЄДРПОУ 22707154. Свідотство про державну реєстрацію суб'єкта підприємництва (реєстровий №22707154) зареєстровано розпорядженням Виконавчого комітету Харківської міської Ради народних депутатів №1162 від 10.11.1994 р.

Код форми власності - 10 (приватна).

Юридичне місцезнаходження: м. Харків, пр-т Московський, 303.

Фактичне місцезнаходження: м. Харків, вул.. Каштанова, 33.

Телефон:(0572) 52-51-52

E-mail: avtodvor@mail.ru

Факс: (057) 715-45-55

Голова правління - Пєстєрєв Костянтин Анатолійович.

Головний бухгалтер - Терещенко Валентина Володимирівна.

Взято на податковий облік 14.12.1994 р. ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова за №82.

Взято на податковий облік 01.01.2004 р. Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові за № 317.

У період що аналізується підприємство здійснювало такі види діяльності:

1. Торгівля сільськогосподарською технікою.

2. Посередництво в торгівлі машинами, промисловим устаткуванням, суднами та літаками.

3. Ремонт, технічне обслуговування і монтаж інших машин та устаткування для сільського господарства.

4.Рекламна діяльність.

5. Видання газети.

2.2 Аналіз та оцінка фінансового стану підприємства

фінансовий рентабельність банкрутство прибутковість

Аналіз активів підприємства

Отже, під фінансовим станом підприємства розуміють ступінь забезпеченості підприємства необхідними фінансовими ресурсами для здійснення ефективної господарської діяльності, а також своєчасного проведення грошових розрахунків за своїми зобов'язаннями. У ньому знаходять відображення у вартісній формі загальні результати роботи підприємства з управління фінансовими ресурсами. Отже, дамо характеристику фінансових ресурсів підприємства, від яких залежить його загальний фінансовий стан. Для проведення змін валюти балансу підприємства та найбільш впливових її частин використовуються дані форми №1 «Баланс» АТ «Автодвір - Східна Україна» за 2007-2008 рік.

Аналіз фінансового стану починають з “читання” балансу та інших форм звітності, під яким розуміють попереднє загальне ознайомлення із підсумками діяльності підприємства та його фінансовим станом. Щоб уміти “читати” фінансову звітність, необхідно знати її зміст. Баланс підприємства - це таблиця, де на звітну дату у вартісній оцінці представлені залишки засобів та їх розміщення - в активі балансу, та джерела утворення і формування засобів (майна підприємства) у пасиві.

Використання балансу для аналізу базується на розумінні взаємозв'язку між розділами активу і пасиву, який представлений схемою . Суцільні лінії показують нормальні джерела формування активів підприємства, пунктиром виділені небажані (нераціональні) види розміщення джерел формування майна.

Активи підприємства (табл.1) складаються із необоротних та оборотних засобів. В процесі господарської діяльності вони повинні приносити дохід у вигляді прибутку або іншої економічної вигоди. Актив балансу містить інформацію на певну дату про склад та розміщення наявних в розпорядженні фірми контрольованих коштів, одержаних в результаті попередньої діяльності і які повинні стати джерело майбутніх надходжень фірми.

Таблиця 2.1 Аналіз активів підприємства, тис. грн..

Актив	Абсолютні величини	Питома вага, %	Зміни
	2007	2008	2007	2008	В абсолютних величинах (3-2)	У питомій вазі (5-4)	У % на початок періоду (6:2)*100	У % до зміни підсумку балансу (6:6Б)*100
1	2	3	4	5	6	7	8	9
I. Необоротні активи	956,10	828,00	16,00	8,22	-128,10	-7,78	-13,4	-3,12
II. Оборотні активи	4997,10	9249,10	83,61	91,78	+4252,00	+8,17	+85,09	+103,68
- у тому числі запаси	2818,40	4091,90	47,16	40,60	+1273,50	-6,56	+45,19	+31,05
- векселі одержані	4,00	0,00	0,07	0,00	-4,00	-0,07	-100,00	-0,10
- дебіторська заборгованість, за товари, роботи, послуги	1428,60	2977,80	23,90	29,55	+1549,20	+5,65	+108,44	+37,77
- дебіторська заборгован-ть за розрахунками та інша	239,30	1974,20	4,00	19,59	+1734,90	+15,59	+724,99	+42,30
- грошові кости та їх еквіваленти	440,10	70,00	7,36	0,69	-370,10	-6,67	-84,09	-9,02
- інше	66,70	135,20	1,12	1,34	+68,50	+0,22	+102,70	+1,67
III. витрати майбутніх періодів	23,30	0,60	0,39	0,01	-22,70	-0,38	-97,42	-0,55
Баланс	5976,50	10077,70	100,00	100,00	+4101,20	0,00	+68,62	+100,00

*6Б - рядок 6, строчки «Баланс»

З проведеного аналізу можна зробити такі висновки: найбільшу питому вагу в структурі активів АТ «Автодвір - Східна Україна» складають:

- станом на 01.01.2007р. оборотні активи - 4977,10 тис. грн.. або 83,61 % валюти балансу, необоротні активи склали 956,10 тис. грн. (16,0% відповідно).

- станом на 01.01.2008р. оборотні активи - 9249,10 тис. грн.. або 91,78 % валюти балансу, необоротні активи склали 828,00 тис. грн. (8,22% відповідно).

До складу оборотних активів АТ «Автодвір - Східна Україна» станом на 01.01.2007 р. включено:

- запаси підприємства у сумі 2818,40 тис. грн., які станом на 01.01. 2008 р. збільшилися на 1273,50 тис. грн.. і склали 4091,90 тис. грн..

- дебіторська заборгованість, за товари, роботи, послуги у сумі 1428,60 тис. грн.., яка станом на 01.01.2008 р. збільшилась на 1549,20 тис. грн.. і склала 2977,80 тис. грн..;

- грошові кошти у сумі 440,10 тис. грн.., які станом на 01.01.2008 р. зменшилися на 370,10 тис. грн.. і склали 70,00 тис грн..;

- витрати майбутніх періодів у сумі 23,30 тис. грн.., які станом на 01.01.2008 р. зменшилися на 22,70 тис. грн.. і склали 0,60 тис. грн..

До складу необоротних активів АТ «Автодвір - Східна Україна» станом на 01.01.2007 р. включено:

- основні засоби у сумі 675,00 тис. грн. які станом на 01.01.2008р. збільшилися на 17.70 тис. грн.. і склали 692,70 тис. грн.

- нематеріальні активи 184,70 тис грн., які станом на 01.01.2008 р. зменшилися на 91,40 тис. грн.. і склали 93,30 тис. грн..

Аналіз пасивів підприємства

Пасив балансу дає вартісну оцінку активів, тобто коштів фірми на певну дату за джерелами їх формування, цільовому призначенні, термінам погашення. Кожному виду джерел засобів відповідає окрема стаття пасиву. Групування статей пасиву в балансі фірми може бути різним в залежності від тих принципів, що застосовуються. Так, при розмежуванні статей пасиву за принципом джерел формування та приналежністю коштів, які використовує фірма, в пасиві виділяють два розділи: позичений капітал та власний капітал.

Таблиця 2.2 Аналіз пасивів підприємства, тис. грн.

Пасив	Абсолютні величини	Питома вага, %	Зміни
	2007	2008	2007	2008	В абсолютних величинах (3-2)	У питомій вазі (5-4	У % на початок періоду (6:2)*100	У % до зміни підсумку балансу (6:6Б)*100
1	2	3	4	5	6	7	8	9
I. Власний капітал	2365,00	2609,20	39,57	25,89	+244,20	-13,68	+10,33	+5,95
II. Забезпечення наступних витрат і платежів	0,00	651,40	0,00	6,46	+651,40	+6,46	-	+15,88
III. Довгостроко-ві зобов'язання	0,00	5555,00	0,00	55,12	+5555,00	+55,12	-	+135,45
IV. Поточні зобов'язання	361,50	1262,10	60,43	12,52	-2349,40	-47,91	-65,05	-57,29
у тому числі - короткострокові кредити банків	1000,00	0,00	16,73	0,00	-1000,00	-16,73	-100,00	-24,38
- поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	-	0,00
- векселі видані	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	-	0,00
- кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	2275,80	662,20	38,08	6,57	-1613,60	-31,51	-70,90	-39,34
- поточні зобов'язання за розрахунками та інші	335,70	599,90	5,62	5,95	+264,20	+0,33	+78,70	+6,44
V. Доходи майбутніх періодів	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	-	0,00
Баланс	5976,50	10077,70	100,00	100,00	+4101,20	0,00	+68,62	+100,00

Найбільшу питому вагу в структурі пасивів балансу станом на 01.01.2007 р. склали поточні зобов'язання - 3611,50 тис. грн.. або 60,43 % валюти балансу, в т.ч. за рахунок кредиторської заборгованості за товари (2275,80 тис. грн.), короткострокових кредитів банку (1000,00 тис. грн.).

Власний капітал на 01.01.2007 р. складав 2365,00 тис. грн.. або 39,57 % валюти балансу.

Станом на 01.01.2008 р. найбільшу питому вагу в структурі пасиву балансу склали довгострокові зобов'язання - 5555,00 тис. грн.. або 55,12 % валюти балансу.

Власний капітал на 01.01.2008 р. склав 2609,20 тис. грн.. або 25,89 % валюти балансу.

Оптимальною структурою вважається співвідношення : власний капітал - 50%, запозичені кошти - 50%. Тому можна сказати, що структура пасивів не є оптимальною.

Аналіз ліквідності підприємства

Ліквідність підприємства - це його спроможність швидко реалізувати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов'язань, тобто це співвідношення величини його високоліквідних активів (кошти, ринкові цінні папери, дебіторська заборгованість) і короткострокової заборгованості.

Аналізуючи ліквідність, доцільно оцінити не тільки поточні суми ліквідних активів, а й майбутні зміни ліквідності.

Про незадовільний стан ліквідності підприємства свідчитиме той факт, що потреба підприємства в коштах перевищує їх реальні надходження.

Щоб визначити, чи достатньо в підприємства грошей для погашення його зобов'язань, необхідно передовсім проаналізувати процес надходження коштів від господарської діяльності та формування залишку коштів після погашення зобов'язань перед бюджетом, страховими та іншими соціальними фондами, а також виплати дивідендів.

Аналіз ліквідності потребує ретельного аналізу структури кредиторської заборгованості підприємства. Він здійснюється на підставі порівняння обсягу поточних зобов'язань із наявності ліквідних коштів.

Для аналізу ліквідності також доцільно розраховувати в динаміці коефіцієнти абсолютної ліквідності, покриття, поточної ліквідності, критичної оцінки, поточної заборгованості, період інкасації дебіторської заборгованості, тривалість кредиторської заборгованості, обертання матеріальних запасів, обертання постійних та усіх активів.

Аналіз ліквідності доцільно доповнити аналізом платоспроможності, яка характеризує спроможність підприємства своєчасно й повністю виконати свої платіжні зобов'язання, які випливають із кредитних та інших операцій грошового характеру.

Оцінка фінансової стійкості підприємства має на меті об'єктивний аналіз величини та структури активів і пасивів підприємства та визначення на цій основі міри його фінансової стабільності й незалежності, а також відповідності фінансово-господарської діяльності підприємства цілям його статутної діяльності.

Відповідно до показника забезпечення запасів і витрат власними та позиченими коштами можна назвати такі типи фінансової стійкості підприємства:

1) абсолютна фінансова стійкість;

2) нормально стійкий фінансовий стан;

3) нестійкий фінансовий стан;

4) кризовий фінансовий стан.

Фінансово стійким можна вважати таке підприємство, яке за рахунок власних джерел спроможне забезпечити запаси та витрати, не допустити невиправданої кредиторської заборгованості, своєчасно розраховуватись за своїми зобов'язаннями.

Оцінку фінансової стійкості підприємства доцільно здійснювати поетапно, на основі комплексу показників. Розглянемо методичну послідовність аналізу ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості підприємства на умовному прикладі.

Будь-якого користувача фінансової звітності насамперед цікавить питання про ліквідність та платоспроможність підприємства. Для цього за даними балансу підприємства (форма №1) визначають комплекс оціночних показників. В першу чергу з цією метою використовуються три наступні коефіцієнти:

1. Коефіцієнт покриття (загальної ліквідності) - Кп , що показує, яку частину поточних зобов'язань підприємство спроможне погасити, якщо воно реалізує усі свої оборотні активи, в тому числі і матеріальні запаси. Цей коефіцієнт показує також, скільки гривень оборотних коштів приходиться на кожну гривню поточних зобов'язань.

2. Коефіцієнт швидкої (критичної) ліквідності - Кшл , що показує, яку частину поточних зобов'язань підприємство спроможне погасити за рахунок найбільш ліквідних оборотних коштів - грошових коштів та їх еквівалентів, фінансових інвестицій та кредиторської заборгованості. Цей показник показує платіжні можливості підприємства щодо погашення поточних зобов'язань за умови своєчасного здійснення розрахунків з дебіторами.

3. Коефіцієнт абсолютної (грошової) ліквідності (Каб.л), що показує, яку частину поточних зобов'язань підприємство може погасити своїми коштами негайно.

У таблиці 2.3 наведені розраховані за даними балансу підприємства значення перелічених коефіцієнтів у порівнянні з їх нормативними значеннями.

Таблиця 2.3 - аналіз показників ліквідності та платоспроможності підприємств.

№ п/п	Показники	Індекс показника	Порядок розрахунку показника	Оптимальне значення	На початок року	На кінець року
1	Коефіцієнт покриття (загальної ліквідності)	Кп	Оборотні активи Поточні зобов'язання	>1	1,38	7,33
2	Коефіцієнт швидкої ліквідності	Кшк	Оборотні активи мінус запаси поточні зобов'язання	0,6ч0,8	0,58	3,98
3	Коефіцієнт абсолютної ліквідності	Кабс	Грошові кошти та їх еквіваленти поточні зобов'язання	0,2ч0,35	0,12	0,06

З даних таблиці видно, що підприємство спроможне погасити свої поточні зобов'язання.

Отже, аналізоване підприємство можна охарактеризувати як стійке і незалежне, але в довгостроковому періоді, значення коефіцієнту абсолютної ліквідності нижче за норматив, отже підприємство не може забезпечити все свої потреби негайно.

Оцінку фінансової стійкості підприємства здійснимо на умовному прикладі по даних балансу (табл.2.4).

Таблиця 2.4 - Аналіз показників фінансової стійкості підприємства

№ п/п	Показники	Індекс показника	Порядок розрахунку показника	Оптимальне значення	На початок року	На кінець року
1	Коефіцієнт автономії (фінансової незалежності)	Кавт	Власний капітал Підсумок балансу	>--0,5	0,40	0,26
2	Коефіцієнт фінансової стійкості	Кф.с	Власний капітал Загальна сума зобов'язань	>--1,0	0,65	0,38
3	Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами	Кзвз	Власні оборотні засоби Матеріальні оборотні активи	>--0,1	0,38	6,33
4	Коефіцієнт ефективності використання активів	Кеа	Чистий прибуток Середня величина активів	Зростання	0,009	0,031
5	Коефіцієнт ефективності використання власного капіталу	Кек	Чистий прибуток Середня величина власного капіталу	Зростання	0,027	0,099
6	Коефіцієнт відношення необоротних і оборотних активів	Кн/об	Необоротні активи Оборотні активи	-	0,192	0,09

Для характеристики фінансової стійкості підприємств доцільно використовувати, в першу чергу, шість таких показників:

1. Коефіцієнт автономії (фінансової незалежності) - Кавт , що показує, яку частину у загальних вкладеннях у підприємство складає власний капітал. Він характеризує фінансову незалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування його діяльності.

2. Коефіцієнт фінансової стійкості - Кф.с - що показує співвідношення власних і залучених засобів, вкладених в діяльність підприємства. Характеризує здатність підприємства залучати зовнішні джерела фінансування.

3. Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами - Кзвз - показує, яка частина матеріальних оборотних активів фінансується за рахунок засобів чистого оборотного капіталу.

4. Коефіцієнт ефективності використання активів - Кеа - показує, скільки чистого прибутку має підприємство в середньому на кожну гривню загальних вкладень в його діяльність. характеризує прибутковість цього капіталу, яким володіє підприємство, незалежно від джерел його надходження.

5. Коефіцієнт ефективності використання власного капіталу (коефіцієнт прибутковості власного капіталу) - Кевк - показує, скільки чистого прибутку має підприємство в середньому на кожну гривню власного капіталу, тобто характеризує ефективність власних інвестицій.

6. Коефіцієнт співвідношення необоротних і оборотних активів - Кн/об - характеризує співвідношення необоротних і оборотних активів.

Із таблиці видно, що більшість показників фінансової стійкості підприємства мають фактичні значення нижчі за нормативні. Це характеризує підприємство як фінансово не стійке.

Коефіцієнт автономії протягом року знизився з 0,40 до 0,26. однак як на початок, так і на кінець року цей коефіцієнт нижчий за оптимальне його значення. Значення коефіцієнту свідчить, що на кінець року в кожних ста гривнях вкладених активів підприємства 40 грн. складають власні кошти (власний капітал).

Коефіцієнт фінансової стійкості також дещо знизився протягом року (з 0,65 до 0,38). Також в обох аналізованих періодах він мав значення, нижче за оптимальне. Значення цього коефіцієнту на кінець року свідчить про те, що на кожну гривню залучених коштів припадає 0,38 грн. власних коштів.

Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами протягом року підвищився з 0,38 до 6,33 і має значення, вищі за оптимальне.

Позитивним в роботі аналізованого підприємства є підвищення коефіцієнту ефективності використання активів з 0,009 до 0,031, коефіцієнту ефективності використання власного капіталу з 0,027 до 0,099. Негативним в роботі аналізованого підприємства є зниження коефіцієнту відношення необоротних і оборотних активів - з 0,192 до 0,09.

Отже, у підприємства наявні можливості підвищення фінансової стійкості та стабільності.

Аналіз прибутковості підприємства

Для аналізу прибутковості підприємства доцільно використовувати комплекс показників. Перш за все, це показник чистого прибутку в динаміці, який відповідно до чинних стандартів бухгалтерського обліку визначається шляхом додавання до фінансового результату від звичайної діяльності після оподаткування надзвичайних доходів та віднімання надзвичайних витрат і податку з надзвичайного прибутку.

Чистий прибуток аналізованого підприємства на початок року становив 1015,6 тис.грн., а на кінець року - 790,0 тис.грн. або на 22,2% менше. Це негативно характеризує прибутковість підприємства.

Крім абсолютного показника - чистого прибутку - для характеристики підприємства використовується також комплекс відносних показників. Це такі показники:

1. Рентабельність реалізованої продукції (Р1) визначається як частка від ділення чистого доходу на виручку від реалізації продукції. У нашому прикладі:

- за звітний період

Р1=36389,7/43722,6=0,83

- за минулий період

Р1=24092,3/28954,6=0,83

Отже, рентабельність реалізованої продукції у звітному році залишилася на рівні минулого року.

1. Рентабельність операційної діяльності (Р2) визначається як частка від ділення фінансового результату від операційної діяльності на виручку від реалізації продукції:

- за звітний період

Р2=736/43722,6=0,02

- за минулий період

Р2=331,08/28954,6=0,012

Отже, рентабельність операційної діяльності у звітному році зменшилась порівняно із минулим роком з 0,012 до 0,02, що позитивно характеризує прибутковість операційної діяльності.

3. Рентабельність основного капіталу (Р3) - визначається як частка від ділення чистого прибутку підприємства на підсумок балансу:

за звітний період

Р3=244,2/10077,7=0,024

- за минулий період

Р3=65,7/5976,5=0,012

Отже, рентабельність основного капіталу у звітному періоді зросла порівняно з минулим періодом з 0,012 до 0,024, що позитивно характеризує тенденції у прибутковості підприємства.

4. Рентабельність власного капіталу (Р4) - визначається як частка від ділення чистого прибутку на середню вартість власного капіталу:

за звітний період

Р4=244,2/2487,1=0,098

- за минулий період

Р4=65,7/2487,1=0,026

Отже, і цей показник рентабельності у звітному періоді порівняно з минулим періодом збільшився з 0,026 до 0,098, то є тенденцією позитивною.

5. Період окупності власного капіталу (Р5) визначається як частка від ділення середньої вартості власного капіталу на чистий прибуток:

за звітний період

Р5=2487,1/244,2=10,18 дня

- за минулий період

Р5=2487,1/65,7=37,85 дня

Отже, період окупності власного капіталу у звітному періоді порівняно з минулим періодом знизився з 37,85 до 10,18 дня, що також є тенденцією позитивною.

2.3 Аналіз звіту про фінансові результати

Звіт про фінансові результати - це звіт про доходи, витрати і фінансові результати підприємства.

Призначення звіту про фінансові результати полягає у визначенні чистого прибутку (збитку) звітного періоду. З цією метою у формі звіту передбачається послідовне зіставлення його статей

Проаналізуємо звіт про фінансові результати. Цей аналіз дає змогу проаналізувати, які фактори вплинули в звітному періоді на валовий прибуток підприємства на фінансовий результат від операційної діяльності підприємства та на фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування. Із даних таблиці видно, що підприємство не мало надзвичайних доходів і витрат, і його кінцевий фінансовий результат є результатом звичайної діяльності.

Таблиця 2.5 - Порівняльний аналіз звіту про фінансові результати (тис. грн.)

№ п/п	Показники	За звітний період	За минулий період	Відхилення (4-3)	% до минулого року (5:3)*100
1	2	3	4	5	6
5	Чистий дохід(виручка) від реалізації	36389,7	24092,3	+12297,4	+51,04
6	Собівартість реалізованої продукції	32172,9	20455,1	+11717,8	+57,29
7	Валовий прибуток	4216,8	3637,2	+579,60	+15,94
8	Інші операційні доходи	4754,3	142,2	+4612,1	+324,39
9	Адміністративні витрати	978,8	994,2	-15,40	-1,55
10	Витрати на збут	2333,1	2327,1	+6,0	+0,26
11	Інші операційні витрати	4923,2	127,1	+4796,10	+3773,49
12	Прибуток (збиток) від операційної діяльності	736,0	331,0	+405,0	+122,36
13	Дохід від участі в капіталі
14	Інші фінансові доходи
15	Інші доходи		58,5	-58,50	-100,0
16	Фінансові витрати	358	213,2	+144,8	+67,92
17	Витрати від участі в капіталі
18	Інші витрати	2,1	88,8	-86,70	-97,64
19	Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування	375,9	87,5	+288,4	+329,60
20	Податок на прибуток від звичайної діяльності	131,7	21,8	+109,90	+504,13
21	Прибуток (збиток) від звичайної діяльності	244,2	65,7	+178,50	+271,69
22	Надзвичайні доходи
23	Надзвичайні витрати
24	Податок з надзвичайного прибутку
25	Чистий прибуток підприємства	244,2	65,7	+178,50	+271,69

Наведені дані свідчать, що у підприємства, яке аналізується, наявні істотні резерви збільшення чистого прибутку. Про це свідчить хоча б той факт, що дохід (виручка) від реалізації продукції підприємства в звітному періоді порівняно із минулим періодом зріс на 51%, тоді як чистий прибуток підприємства збільшився лише на 271%. Аналіз свідчить про приріст в звітному році порівняно з попереднім усіх складових прибутку підприємства. Так, доход від реалізації продукції, як і чистий доход збільшилися на 50%. Фінансовий результат (прибуток) від операційної діяльності збільшився на 122%, фінансовий результат від звичайної діяльності, як і чистий прибуток підприємства - на 271%. На прибуток від реалізації продукції мали позитивний вплив зростання обсягів реалізації (в результаті росту випуску і зменшення залишків нереалізованої продукції) і цін на неї.

Взагалі можна відзначити що підприємство в 2007 році ефективно використало свої ресурси, результатом цього стали гарні показники фінансових результатів.

2.4 Оцінка імовірності банкрутства підприємства

Оцінимо імовірність банкрутства підприємства за моделями Альтмана та Бівера.

Індекс Альтмана

В рамках аналізу фінансового стану підприємства для оцінки ризику банкрутства широко використовують модель відомого західного економіста Едварда Альтмана, розроблену в 1968 році.

За допомогою статистичного методу - мультидискримінантного аналізу економіст отримав індекси кредитоспроможності, так звану п'ятифакторну Z-модель.

Розрахунок показника рівня загрози банкрутства АТ «Автодвір - Східна Україна»

Z=1,2*К1+1,4*К2+3,3*К3+0,6*К4+0,999*К5

К1=(4997,1-3611,5)/5976,5=0,232

К2=2362,2/5976,5=0,396

К3=244,2/5976,5=0,041

К4=2365/3611,5=0,655

К5=36389,7/5976,5=6,089

Z=(1,2*0,232)+(1,4*0,396)+(3,3*0,041)+(0,6*0,655)+(0,999*6,089)=7.44

Згідно з розрахунками показника Z-моделі Альтмана АТ «Автодвір - Східна Україна» має дуже низьку імовірність банкрутства.

Для своєчасного визначення формування незадовільної структури балансу у прибуткового працюючого підприємства, здатної в перспективі привести до появи ознак поточної, критичної а потім надкритичної неплатоспроможності, необхідно проводити систематичний експрес аналіз фінансового стану. Це дозволить запобігти банкрутству. Такий аналіз проводится за допомогою розрахунку коефіцієнта Бівера.

Система показників Бівера

На 01.01.08 р.

Коефіцієнт Бівера

Кб=244,2+233,8/651,4+5555,0+1262,1=0,064 (Група II за 5р до банкрутства)

Коефіцієнт загальної ліквідності

Кзл = 9249,1+0,6/1262,1=7,329 (Група I Стійкий фінансовий стан)

Рентабельність капіталу за чистим прибутком

РКчп = (244,2/10077,7)*100=2,424 (Група II за 5р до банкрутства)

Коефіцієнт концентрації позикового капіталу

ККпк = 651,4+5555,0+1262,1/10077,7=0,741 (Група II за 5р до банкрутства)

Коефіцієнт покриття активів власним оборотним капіталом

КПвок = (9249,1+0,6)-1262,1/10077,7=0,793 (Група I Стійкий фінансовий стан)

Провівши розрахунки ми бачимо, що підприємство має реальну загрозу погіршення фінансового стану в наступні 5 років, це відбувається через високу концентрацію позикового капіталу, отже якщо підприємство максимально ефективно використає залучений позиковий капітал, та буде в змозі своєчасно повернути його кредитору, то його критичне становище стабілізується.

3. ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ПОЛІПШЕННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

На підставі узагальнення результатів аналізу фінансового стану підприємства за вищенаведеними значеннями фінансових коефіцієнтів можна зробити загальну оцінку фінансового стану підприємства на останню звітну дату та скласти рекомендації щодо подальшого покращання фінансової діяльності. Такий висновок не є єдиним і безумовним критерієм оцінки діяльності підприємства.

Так, якщо підприємство є прибутковим (коефіцієнт рентабельності діяльності перевищує 0,01), або показники (коефіцієнти) його фінансового стану (ліквідності, платоспроможності (фінансової стійкості), ділової активності) відповідають нормативним вимогам, то фінансовий стан підприємства визнається задовільним і робиться позитивний висновок про діяльність підприємства.

Якщо коефіцієнт рентабельності діяльності підприємства має низькі значення (дорівнює або є меншим ніж 0,01), або за останній звітний період підприємство отримало чистий збиток, але показники (коефіцієнти) фінансового стану підприємства (ліквідності, платоспроможності (фінансової стійкості) відповідають нормативним вимогам, то фінансовий стан підприємства визнається задовільним. Однак при цьому доцільно звернути особливу увагу на майновий стан підприємства, проаналізувати фінансові результати діяльності підприємства.