Функціонування недержавних пенсійних фондів



Рисунок 2.3 - Динаміка розвитку недержавних пенсійних фондів

Найменшу частку у структурі недержавних пенсійних фондів займають професійні фонди. Їх кількість протягом 4 років непомітно зростала, а у 2009 році темпи зростання залишилися не змінними в порівнянні з 2008 роком. Така ж ситуація спостерігається з корпоративними недержавними пенсійними фондами. У відкритих недержавних пенсійних фондах відбувалося стрімке зростання їх кількості, але за останній рік ситуація кардинально змінилася, спостерігається зменшення темпів зростання. Це спричинено складною ситуацією на ринку соціальних послуг та рядом інших чинників [36].

Протягом 2009 року кількість учасників недержавних пенсійних фондів відповідно до укладених контрактів зросла на 13,2 тис. осіб, або на 2,7% та на кінець 2009 року склала 495,7 тис. осіб (на початок року - 482,5 тис. осіб). Ці зміни зображені на рис. 2.4.



Рисунок 2.4 - Динаміка кількості учасників недержавних пенсійних фондів

На кінець 2009 року адміністраторами недержавних пенсійних фондів було укладено 62 297 пенсійних контрактів з 48 732 вкладниками, з яких 2 303 (4,7%) - юридичні особи та 46 429 (95,3%) - фізичні особи [37].

Із загальної кількості укладених пенсійних контрактів на кінець 2009 року 14,9 тис. пенсійних контрактів укладено з юридичними особами та 47,4 тис. контрактів - з фізичними особами. При цьому порівняно з кінцем 2008 року кількість контрактів з юридичними особами збільшилась на 0,3%, з фізичними особами майже не змінилася (збільшилась на 0,004 %) це можна побачити на рис. 2.5.



Рисунок 2.5 - Динаміка кількості укладених пенсійних контрактів

Загалом по системі недержавних пенсійних фондів серед вкладників спостерігається тенденція до скорочення або тимчасового припинення сплати внесків на користь своїх учасників, що спричинена нестабільною економічною ситуацією, яка на даний час має місце в країні.

Разом із зростанням кількості учасників недержавних пенсійних фондів зростають і обсяги сплачених пенсійних внесків. Так, на кінець 2009 року всіма вкладникам недержавних пенсійних фондів було сплачено 710,1 млн. грн. пенсійних внесків, що на 21,8% більше, ніж на кінець 2008 року (або на 127,2 млн. грн.) рис. 2.6.

Загальний обсяг пенсійних активів, сформованих пенсійними фондами протягом 2009 року, зріс на 30,5% та склав 799,1 млн. грн. (2008 рік - 612,2 тис. грн.)

Рисунок 2.6 - Динаміка внесків у недержавні пенсійні фонди

Отже бачимо, що збільшення обсягів укладених контрактів, відповідно і кількості учасників, спричиняє збільшення кількості внесків у недержавні пенсійні фонди. Але слід зазначити, що великий вплив на динаміку приросту пенсійних внесків має комітет недержавного пенсійного фонду Національного банку України. Взагалі, в системі недержавного пенсійного забезпечення серед вкладників спостерігається тенденція до скорочення або тимчасового припинення сплати внесків на користь своїх учасників, що спричинена нестабільною економічною ситуацією, яка на цей час має місце в країні [34].

Загальний обсяг активів, сформованих пенсійними фондами, на 2009 року становить 734 млн. грн.

За період існування пенсійних фондів загальна сума інвестиційного доходу становила 153,1 млн. грн. або 22,9 % від суми сплачених внесків.

Середньорічна дохідність системи недержавних пенсійних фондів за 2005-2008 роки та початок 2009 р. складала 16 %. У 2008 р., коли дохідність всіх інструментів суттєво знизилася, система недержавних пенсійних фондів показала дохідність на рівні 18 %. На початок 2009 р. середня дохідність склала 15 %. У 2006-2007 рр. середня дохідність за рік сягала відповідно 26 % і 27 %. Розвиток недержавного пенсійного фонду наведено в табл. 2.1 [37].

Таблиця 2.1 - Основні показники розвитку недержавних пенсійних фондів

Показники	2006	2007	2008	Середина 2009
Пенсійні активи (наростаючим підсумком з початку діяльності), млн. грн.	142	281	612	661
Кількість учасників за укладеними пенсійними контрактами (наростаючим підсумком з початку діяльності), тис. осіб	193,3	278,7	482,5	489,1
Кількість укладених пенсійних контрактів (наростаючим підсумком з початку діяльності), тис. шт., з них:	41,5	55,9	62,3	61,9
з фізичними особами	28,5	41,2	47,4	47,3
фізичними особами-підприємцями	0,02	0,05	0,08	0,08
з юридичними особами	13,0	14,7	14,9	14,6
Загальна сума пенсійних внесків (наростаючим підсумком з початку діяльності), тис. грн, з них:	114 397,3	234 399,3	582 904,1	628 389,5
від фізичних осіб	5 262,7	13 999,2	26 043,6	27 292,4
від фізичних осіб-підприємців	19,8	44,3	99,7	103,8
від юридичних осіб	109 114,7	220 355,8	556 760,8	600 993,2
Сума інвестиційного доходу (наростаючим підсумком з початку діяльності), тис. грн	45 291,8	68 060,1	86 847,8	106 040,6

З даної таблиці видно, що пенсійних активів стає кожного року все більше, але це збільшення кожного року різне: у 2007 році їх кількість зросла на 139 млн. грн., у 2008 році - на 331 млн. грн., у 2009 році - на 49 млн. грн.

Кількість учасників також мають тенденцію до збільшення. А ось кількість укладених контрактів поступово збільшувалася, за останній рік темпи зростання призупинились. Якщо розглядати структуру укладених контрактів за видами контрактів, то тут відбувається помірне зростання їх кількості, без будь-яких суттєвих змін.

Загальна сума пенсійних внесків збільшується, за рахунок того, що збільшилася кількість учасників недержавних пенсійних фондів. Сума внесків у 2007 році в порівнянні з 2006 роком збільшилася на 120002 тис. грн.; у 2008 році в порівнянні з 2007 збільшилася на 348504,8 тис. грн.; у 2009 році збільшилася на 45485,4 тис. грн.

Помірні темпи зростання має сума інвестиційного доходу. Її кількість кожного року зростає приблизно на 20000 тис. грн.

Учасниками недержавного пенсійного фонду можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства. Участь фізичних осіб у будь-якому недержавному пенсійному фонді є добровільною, а також вони мають право бути учасником кількох фондів за власним вибором. Накопичені кошти учасника пенсійного фонду є його власністю і у разі смерті успадковуються. Вкладником фонду, який робить пенсійні внески на користь учасника фонду відповідно до умов пенсійного контракту, може бути сам учасник, подружжя, діти, батьки, роботодавець учасника або професійне об'єднання, членом якого є учасник. У будь-якому недержавному пенсійному фонді його учасники можуть бути одночасно і вкладниками такого фонду [15, c.43].

2.2 Напрямки використання коштів недержавних пенсійних фондів

Головними зобов'язаннями фонду є пенсійні виплати. Вони складають найбільшу частину поточних зобов'язань для зрілого фонду. Ці пасиви повинні бути у переважаючій частині прогнозованими, оскільки у протилежному випадку це ускладнює забезпечення фінансової стійкості і, відповідно, надійності фонду. Джерелом формування головних зобов'язань фонду є накопичені пенсійні внески на індивідуальних рахунках. Виникнення головних зобов'язань пов'язане з переходом довгострокових зобов'язань у поточні. Рівень виконання цих зобов'язань залежить від характеру їх передбачуваності а також ліквідності фінансових інструментів. Джерелом покриття другорядних зобов'язань має бути інвестиційний прибуток. В іншому випадку будуть зменшуватися пайові внески учасників фонду [15, ст.55-57].

Важливу роль відіграють інвестори, які мають у своєму розпорядженні інвестиційні ресурси довготермінового використання, і є необхідними для стабільного зростання економіки країни. Інвестиційна діяльність недержавних пенсійних фондів дозволяє створити ефективний механізм для розвитку ринку цінних паперів, розподілу капіталу між галузями економіки, сприяє стабільності функціонування фондового ринку та виходу його на міжнародний рівень [17, c. 26].

Динаміка структури консолідованого портфеля інвестованих пенсійних коштів з 2006 по 2009 роки наведена в табл. 2.2.

Таблиця 2.2 - Структура консолідованого портфеля інвестованих пенсійних коштів з 2006 по 2009 роки, %

Структура портфелю	2006	2007	2008	2009
Депозитні рахунки	34,1	38,6	38,8	39,98
Корпоративні облігації	39,1	23,8	22,6	18,93
Цінні папери КМУ	До50	0,08	3,6	16,44
Акції український емітентів	11,5	25	9,04	8,84
Інші активи	4,1	2,6	4,3	6,31
Кошти на поточному рахунку	4,7	3,3	3,0	2,79
Банківські метали	3,1	2,8	3,2	3,74
Об'єкти нерухомості	0,01	0,2	1,2	2,12
Цінні папери місцевих рад	1,0	1,3	1,0	0,81
Іпотечні цінні папери	0,01	0,2	0,3	0,05

У загальній структурі інвестиційного портфеля недержавних пенсійних фондів активи розподіляються таким чином:

частка корпоративних облігацій у абсолютному виразі збільшилась з 138 605,5 до 162 419,2 тис. грн., у відносному виразі, в консолідованому портфелі, зменшилась - відповідно з 22,6% до 18,93%;

39,98%, або 342 982,4 тис. грн. розміщено на банківських депозитах (в одному чи декількох банках). При цьому мінімальна ставка за депозитами становить 6,0%, а максимальна - 28,0%;

2009 році проти 2008 в консолідованому портфелі недержавних пенсійних фондів дещо зменшилась частка акцій українських емітентів з 9,04% до 8,84%, але в абсолютному виразі їх розмір збільшився з 55,4 до 75,9 млн. грн. Недержавні пенсійні фонди показали приріст вартості акцій як за рахунок додаткового інвестування, так і за рахунок зростання вартості самих акцій, що може свідчити про початок позитивних зрушень на фондовому ринку України;

значно збільшився обсяг державних цінних паперів у консолідованому портфелі недержавних пенсійних фондів, з 21,8 у 2008 році до 141,0 млн. грн. у 2009 (з 3,6% до 16,4%).

продовжується тенденція зростання інвестування в банківські метали [37].

Суттєвим фактором, що впливає на розмір інвестиційного доходу, є також те, що розмір залучених пенсійних внесків є незначним для забезпечення можливості здійснення диверсифікації пенсійних активів у дохідні фінансові інструменти.

За період існування пенсійних фондів загальна сума інвестиційного доходу склала 228,0 млн. грн., або 30,2% від суми сплачених внесків, збільшившись протягом 2009 року на 141,2 млн. грн., або на 162,7%.

Витрати, що відшкодовуються за рахунок пенсійних активів, зросли на 42,7% і в цілому за час існування пенсійних фондів складають 45,1 млн. грн. та залишаються в межах нормативів, встановлених законодавством з недержавного пенсійного забезпечення.

Заслуговує на увагу зростання частки державних цінних паперів у сукупному портфелі недержавних пенсійних фондів з 9,9 % (65,2 млн. грн.) на кінець І кв. 2009 р. до 11,7 % (85,7 млн. грн.) на кінець ІІ кв. 2009 року [36]. Це може свідчити про відносне підвищення довіри до державних цінних паперів проти корпоративних при погіршенні економічної ситуації в країні. Проте частка державних цінних паперів у сукупному портфелі недержавних пенсійних фондів залишається низькою. Така ситуація пов'язана з тим, що державні цінні папери в Україні не орієнтовані на інституційних інвесторів, маючи донедавна рівень дохідності, нижчий від рівня інфляції.

На кінець 2009 року переважними напрямами інвестування пенсійних активів є депозити в банках (39,98% інвестованих активів), облігації підприємств - резидентів України (18,93%), а також цінні папери, дохід за якими гарантовано Кабінетом Міністрів України (16,44%) (рис. 2.7).



Рисунок 2.7 - Структура інвестованих пенсійних активів на кінець 2009 року

Існують галузі в які недержавний пенсійний фонд вкладає свої активи. Зробимо порівняльну характеристику структур активів недержавних пенсійних фондів за галузями за декілька років і зобразимо на рис. 2.8, рис. 2.9,рис. 2.10.

Рисунок 2.8 - Структура активів недержавних пенсійних фондів за галузями за 2006 рік



Рисунок 2.9 - Структура активів недержавних пенсійних фондів за галузями за 2008 рік

Рисунок 2.10 - Структура активів недержавних пенсійних фондів за галузями за 2009 рік

За цими даними можна спостерігати значні інвестиційні зміни, які відбуваються кожного року.

У 2007 році інвестиції у хімічну галузь складали 8%, у 2008 - до 9%, а у 2009 році - 21%. Що стосується металургії, то в цій галузі кожного року різна ситуація: у 2007 - 27%, 2008 - 18,8%, а у 2009 - 40,3%. У машинобудуванні відбувається незначне збільшення інвестицій: у 2007 - 19%, у2008 - від 13 до 24%, у 2009 - 21,7%. Телекомунікація у 2007 році - 3%, у 2008 - 3,6%, у 2009 - 7%.

Хоч і не значні, але темпи зростання, свідчать про те, що всім цим галузям придають багато уваги з приводу їх розвитку і інвестування. Це необхідно для того, щоб забезпечити стабільне економічне становище в країні.

Метою інвестування пенсійних активів є насамперед збереження пенсійних заощаджень громадян. Стратегія інвестування недержавних пенсійних фондів є більш консервативною, ніж у інших фінансових установ. Це вимагає від управителів коштів вкладення пенсійних активів у більш безпечні види активів.

Загальна вартість доходу, отриманого від інвестування пенсійних активів, станом на 30.09.09 склала 202 132,6 тис. грн., або 28,5% від суми залучених внесків (710 072,2 тис. грн.), і зросла у звітному періоді на 132,8% [17, c. 156].

Розмір інвестиційного доходу в більшості фондів є недостатнім для забезпечення належної диверсифікації пенсійних активів у дохідні фінансові інструменти. Крім того, такі основні інструменти вкладення пенсійних коштів, як державні цінні папери, цінні папери місцевих рад, не мають широкого попиту серед управляючих компаній у зв'язку з низьким рівнем дохідності.

На кінець 2009 року витрати, відшкодовані за рахунок активів пенсійного фонду, склали 43 050,2 тис. грн., або 5,4% від загальної суми активів недержавних пенсійних фондів. Дані наведені у табл. 2.3 [37].

Таблиця 2.3 - Динаміка витрат і відшкодувань недержавних пенсійних фондів

Показники	2006	2007	2008	2009
Здійснено пенсійних виплат (наростаючим підсумком), тис. грн.	3 993,2	9 130,8	27 326,0	40 144,1
Сума витрат, що відшкодовується за рахунок пенсійних активів (наростаючим підсумком), тис. грн.	6 084,2	16 553,0	31 626,6	43050,2

Основна частина витрат, що відшкодовуються за рахунок пенсійних активів, припадає на оплату послуг з управління активами пенсійного фонду - 23 316,9 тис. грн., або 54,2% від загальної суми витрат. Витрати на оплату послуг з адміністрування пенсійного фонду складали 16 342,8 тис. грн., або 38% від загальної суми витрат. Оплата послуг зберігача, який здійснює відповідальне зберігання активів пенсійного фонду, - 1 632 тис. грн., або 3,8% від загальної суми витрат (рис. 2.11).

Рисунок 2.11 - Структура витрат відшкодованих за рахунок активів недержавних пенсійних фондів

Зменшення в період фінансово-економічної кризи обсягів виробництва основних видів промислової продукції та послуг значно погіршили умови інвестиційної діяльності, у тому числі недержавних пенсійних фондів, що негативно вплинуло на рівень дохідності пенсійних активів. На сьогодні більшість недержавних пенсійних фондів не забезпечують дохідність пенсійних активів вище рівня інфляції. Розмір інвестиційного доходу в більшості фондів є недостатнім, а на фінансовому ринку відсутні надійні види фінансових інструментів, які дали б змогу забезпечити належну диверсифікацію пенсійних активів недержавних пенсійних фондів.

В ході аналітичного дослідження було виявлено, що недержавні пенсійні фонди в Україні мають достатні темпи розвитку для подальшого їх функціонування. Проте, незважаючи на високі відносні показники приросту, в абсолютному вимірі рівень розвитку системи недержавних пенсійних фондів залишається на вкрай низькому рівні. Незважаючи на зростання відносних показників, абсолютні показники ринку залишаються надзвичайно низькими. Але все ж таки у недержавних пенсійних фондів є повністю всі можливості, щоб покращити своє функціонування у майбутньому.

Люди стали більше знати про недержавні пенсійні фонди, стали більше їм довіряти. Про це свідчить зростання кількості його учасників відповідно до укладених контрактів: протягом 2009 року вона зросла на 13,2 тис. осіб. При цьому, за останній рік кількість учасників відкритих, професійних, корпоративних недержавних пенсійних фондів - майже не змінилася. Найбільша частка інвестицій активів недержавних пенсійних фондів припадає на металургійну галузь,а також у машинобудування. Достатньо висока частка інвестицій припадає також на хімічну галузі. Загальний обсяг активів, сформованих пенсійними фондами, на 2009 року становить 734 млн. грн. За період існування пенсійних фондів загальна сума інвестиційного доходу становила 153,1 млн. грн. або 22,9 % від суми сплачених внесків.

На кінець 2008 року витрати, відшкодовані за рахунок активів пенсійного фонду, складали 27238,52 тис.грн. Основна частина витрат, що відшкодовується за рахунок пенсійних активів, припадає на оплату послуг адміністратора (13474,73 тис. грн., або 46,26% від загальної суми витрат), включаючи оплату рекламних та агентських послуг, пов'язаних із функціонуванням пенсійного фонду, та витрат на оприлюднення інформації про його діяльність. Тобто, кількість недержавних пенсійних фондів, динаміку залучення до них учасників і коштів у відриві від демографічної ситуації та зростаючих проблем солідарної пенсійної системи, ситуація виглядає нібито непогано. Але темпи зростання вимірюються майже з нульової відмітки. Якщо не збільшити їх в рази, вони забезпечать охоплення системою недержавного пенсійного забезпечення тих верств населення, для кого і створена система, тільки через десятки років. Лише через багато років накопичені такими темпами пенсійні кошти можуть стати вагомим внеском в інвестиційний ресурс країни.

3. НАПРЯМКИ ОПТИМІЗАЦІЇ ФУНКЦІОНУВАННЯ НЕДЕРЖАВНИХ ПЕНСІЙНИХ ФОНДІВ

Одним із головних пріоритетних напрямків соціального забезпечення в Україні, згідно з Законом "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", є пенсійна система, як основа матеріального стану непрацюючих громадян. Обов'язком держави в цьому напрямку є певні організаційні заходи, які дають змогу поетапно, з врахуванням особливостей бюджетного наповнення, досягти відповідного рівня пенсійного забезпечення цієї категорії населення. Починаючи з 2004 р. із прийняттям Закону, починає формуватись нова пенсійна система, яка дасть змогу забезпечити громадянам країни достатній соціальний рівень забезпечення після закінчення активної трудової діяльності. Саме реформування пенсійної системи дасть змогу встановити пряму залежність розміру майбутніх пенсійних виплат безпосередньо від кожної працюючої людини, а не лише від держави. Тобто, це можливість для кожної працюючої людини забезпечити собі достатній рівень доходу після завершення трудової діяльності. Суть пенсійної реформи полягає у переході до трирівневої пенсійної системи, де третім рівнем являється система недержавного пенсійного забезпечення (добровільна накопичувальна) [19, c. 39].

Третій рівень системи пенсійного забезпечення ґрунтується на засадах добровільної участі громадян у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання додаткових пенсійних виплат. Громадяни на власний вибір відкривають аналогічний накопичувальний рахунок у будь-якому недержавному пенсійному фонді, та вносять внески згідно з укладеною угодою [34].

Трирівнева пенсійна система гарантує, що кошти на рахунках Державного та недержавних пенсійних фондів є безпосередньою власністю вкладників. Тобто, по досягненню пенсійного віку їм буде виплачуватись пенсія першого рівня (солідарна), а також додаткова пенсія у вигляді щомісячних виплат з накопичувальних рахунків Державного пенсійного фонду чи недержавних пенсійних фондів (третій рівень пенсійної системи) [23, c.16]. За допомогою функції ПРОГНОЗ у системі Microsoft Excel за даними з аналітичної частини зробимо прогноз по кількості недержавних пенсійних фондів на наступні 2 роки і приведемо у табл. 3.1.

Таблиця 3.1 - Прогноз кількості недержавних пенсійних фондів на 2010, 2011 роки

Показник	2006	2007	2008	2009	2010	2011
Кількість недержавних пенсійних фондів	79	96	110	109	124	135

Отже ми бачимо, що за прогнозом, кількість недержавних пенсійних фондів буде зростати: у 2010 році в порівнянні з 2009 на 14%, а у 2011 році в порівнянні з 2010 на 9%.

Для того, щоб покращення функціонування недержавних пенсійних фондів здійснюються наступні дії [16, c.99-100]:

органами виконавчої влади розроблена необхідна нормативно-правова база, достатня для створення та діяльності недержавних пенсійних фондів та інфраструктури, що їх обслуговує. Зокрема, тільки Держфінпослуг, відповідно до своєї компетенції, розробила 31 нормативно-правовий акт, що регулює діяльність суб'єктів недержавного пенсійного забезпечення;

Кабінет Міністрів України запропонував відповідний план заходів, які забезпечили поступовий розвиток ринку послуг недержавного пенсійного забезпечення. Подальший розвиток системи недержавного пенсійного забезпечення неможливий без активної підтримки її розвитку з боку широких верств населення. Можна дізнатися поведінку народу спрогнозувавши скільки учасників недержавних пенсійних фондів буде в 2010, 2011 році, а також, яка кількість контрактів з недержавним пенсійним фондом буде підписано. Відобразимо цю інформацію в табл. 3.2 і 3.3.

Таблиця 3.2 - Прогноз кількості учасників недержавних пенсійних фондів у 2010 і 2011 роках

Показник	2006	2007	2008	2009	2010	2011
Кількість учасників	193,3	278,7	482,5	495,7	640,3	751,4

За прогнозом кількість учасників недержавних пенсійних фондів стрімко зростатиме: у 2010 збільшиться на 22,6% в порівнянні з 2009 роком, а у 2011 році в порівнянні з 2010 роком збільшиться на 14,8%.

Таблиця 3.3 - Прогноз кількості пенсійних контрактів у 2010 і 2011 роках

Вкладники	2006	2007	2008	2009	2010	2011
Фізичні особи	28517	41277	47400	47402	56843	63121
Юридичні особи	13010	14661	14857	14895	15818	16404

За прогнозом кількість укладених договорів, як с фізичними так і з юридичними особами буде збільшуватися: у 2010 збільшиться кількість договорів з фізичними особами на 16,6% в порівнянні з 2009 роком, а у 2011 році збільшиться на 9,9%. У 2010 році договорів з юридичними особами збільшиться на 5,8%, а в 2011році на 3,6%. Можна побачити, що темпи зростання договорів з юридичними особами значно менші від темпів зростання кількості договорів з юридичними особами.

3) державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України для виконання розпорядження Кабінету Міністрів України з цих питань був розроблений та затверджений План реалізації заходів з проведення роз'яснювальної роботи з питань недержавного пенсійного забезпечення на 2007--2008 рр. Протоколом про співпрацю і технічну допомогу між Держфінпослуг та підприємством.

4) проектом Розвитку ринків капіталу від 15.12.2006 р. № 178 АВ передбачено проведення регіональних круглих столів з питань діяльності недержавних пенсійних фондів для роботодавців, підготовка навчального посібника стосовно функціонування недержавних пенсійних фондів, проведення регулярних круглих столів для ЗМІ стосовно діяльності недержавних пенсійних фондів, підготовка брошур, рекламних роликів та інших інформаційних матеріалів для громадськості стосовно пенсійної реформи.

5) Держфінпослуг здійснює активну співпрацю з обласними та місцевими органами самоврядування щодо поширення інформації про систему недержавного пенсійного забезпечення та недержавні пенсійні фонди шляхом проведення просвітницько-пропагандистських заходів.

Основними чинниками, які знижують ефективність проведення інформаційно-роз'яснювальної роботи, є недостатність фінансування роз'яснювальної програми як збоку держави, так і суб'єктів ринку недержавного пенсійного забезпечення.

Відповідно до концепції проведення пенсійної реформи в Україні система недержавного пенсійного забезпечення повинна стати тим полігоном, на якому повинні бути відпрацьовані основні механізми функціонування другого рівня накопичувальної системи пенсійного забезпечення. [19, c 52-59].

Досвід, накопичений протягом 2004--2007 років системою третього рівня, дає можливість зменшити кількість проблем, пов'язаних із запровадженням накопичувальної системи другого рівня. Основні риси цієї системи визначені в проекті Закону України «Про запровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування», схваленого Кабінетом Міністрів України та внесеного до Верховної Ради України (№ 2854).

Якщо спиратися на законопроекти стратегії і концепції, то можна визначити основні шляхи вирішення проблем прискорити впровадження в обіг іпотечних цінних паперів, створити умови для виведення на організований фондовий ринок нових корпоративних цінних паперів. Є цілий ряд і інших, перш за все, організаційних питань, які потребують скорішого вирішення [23, c. 51].

Не обґрунтований, збільшений термін, встановлений для спрямування страхових внесків до недержавних пенсійних фондів. Досвід функціонування добровільного пенсійного забезпечення інших країн доводить, що оптимальним терміном тут може бути 3 роки.

Не зважаючи на те, що запровадження професійної пенсійної системи планується з 2014 року, без належного обгрунтування форсується дострокове запровадження цієї системи. Передбачене законопроектом самостійне укладання пенсійних контрактів між учасником та недержавним пенсійним фондом не відповідає нормам Закону України « Про недержавне пенсійне забезпечення». Незрозумілі істотні умови пенсійного контракту, з огляду на те, що вони укладаються між учасником і недержавним пенсійним фондом. Потребує більш чіткого розподілу функцій контролю за здійсненням виплат між Пенсійним фондом України, роботодавцем, фізичними особами та адміністраторами недержавних пенсійних фондів. Не розмежовані функції між органами влади та суб'єктами ринку. Якісне вирішення проблеми неможливе без посилення контролю з боку Уряду за впровадженням накопичувальних пенсійних систем та активізації роботи державних органів влади згідно своїх повноважень [16, c. 43].

Стала стратегія розвитку є важливим завданням, яке слід виконувати за допомогою приватного сектора ринку небанківських фінансових послуг. Оскільки ринки капіталу є недостатньо розвиненими порівняно з банківським сектором, розширення ролі недержавних пенсійних фондів України дозволить забезпечити важливі економічні переваги в плані посилення фінансового посередництва і вдосконалення мобілізації внутрішніх заощаджень. Зокрема, небанківські ощадні установи, які працюють на договірних засадах і представлені переважно недержавними пенсійними фондами та страховими компаніями, демонструють тенденцію довгострокового інвестування, а це є важливим фактором мобілізації заощаджень і економічного розвитку.

Сьогодні недержавне пенсійне забезпечення розвивається дуже повільно, що пов'язано насамперед з нерозвиненістю фінансового ринку в Україні. Держава намагається поетапно вирішити усі існуючи проблеми і прискорити процес розвитку недержавних пенсійних фондів. Ця Концепція спрямована на посилення захисту прав споживачів небанківських фінансових послуг (в т.ч. учасників недержавних пенсійних фондів) та зміцнення довіри населення до фінансових установ. Передбачено, що реалізація цієї концепції пройде в декілька етапів. Перший етап заплановано на 2009-2012 рр., він включатиме в себе низку наступних заходів:

адаптація положень, щодо порядку та умов надання роздрібних фінансових послуг, до законодавства Європейського Союзу;

перехід небанківських фінансових установ на міжнародні стандарти фінансової звітності;

розроблення та реалізація державної програми інформування громадськості про діяльність та послуги небанківських фінансових установ.

Наступний етап почнеться з 2012 р. Він включатиме в себе:

1) запровадження правових механізмів досудового розгляду скарг споживачів і розв'язання спорів;

2) розробку стандартів надання фінансових послуг.

Недостатній розвиток фондового ринку також є перешкодою становлення недержавного рівня пенсійного забезпечення. На державному рівні з цього приводу вирішуються наступні питання:

здійснення реформи корпоративного управління для стимуляції розвитку корпоративного сектору економіки, який є одним з основних джерел внесків до накопичувального фонду та підвищення прибутковості і ліквідності корпоративних цінних паперів, що являються об'єктом інвестування пенсійних активів;

запровадження нових видів надійних фінансових інструментів, які були б адаптовані до української економіки, що схильна до інфляції;

3) вирішення питання публічного розміщення цінних паперів і можливості інвестування в них активів недержавних пенсійних фондів;

4) проведення податкової реформи, мета якої - створення податкових стимулів для легалізації доходів як роботодавців так і особистих доходів працівників, гроші котрих є джерелом сплати пенсійних внесків;

5) прийняття заходів щодо удосконалення регулювання фондового ринку;

6) збільшення нормативу інвестування в іноземні цінні папери, що передбачає, у свою чергу, спрощення процедури виходу українських недержавних пенсійних фондів на міжнародні фінансові ринки [19, c. 65].

Якісна реалізація перелічених заходів стає можливою лише при скоординованій роботі трьох державних регуляторів фондового ринку: Національного банку України, Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України та Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку. Мета такої співпраці - уникнення можливого дублювання функцій і нагляду, але при цьому збереження повного контролю за кожним суб'єктом ринку.

На сучасному етапі проведення пенсійної реформи найважливішим є впровадження її в життя, реалізація на практиці тих переваг, принципів, які концептуально закладені в побудову нової пенсійної системи. Успішна реалізація цього етапу залежить від розв'язання ряду невирішених проблем, пов'язаних з удосконаленням законодавчої бази, системи оподаткування, розвитком недержавного пенсійного забезпечення, фінансової стабільності пенсійної системи. Надзвичайно важливою проблемою є забезпечення довгострокової стабільності пенсійної системи. Фінансова стабільність пенсійної системи залежить від ряду факторів: конкретного стану розвитку економіки, рівня соціального податку, тобто тарифу страхових внесків або нарахування на фонд оплати праці, демографічного навантаження на працюючу частину населення, співвідношення середньомісячного розміру пенсії до середньомісячного розміру заробітної плати, наявності коштів у пенсійній системі та ін. Дослідження показують, що підвищення ставок відрахування до пенсійної системи не вирішує проблем фінансової стабільності. Підвищення тарифу внесків на пенсійне страхування є безперспективним тому, що підвищує макроекономічний ризик і перешкоджає фінансовій стабільності в країні, зокрема сприяє зростанню інфляційних процесів, підвищенню цін на продукцію та послуги, зростанню частки осіб, які ухиляються від сплати внесків та тіньового сектору економіки. Зростання демографічного навантаження на працюючу частину населення обумовлено негативними демографічними процесами - старіння населення та від'ємний природний приріст. Низький рівень народжуваності, зниження питомої ваги молодих вікових груп до 16 років у поєднанні з очікуваним майбутнім збільшенням тривалості життя сприятимуть зростанню чисельності пенсіонерів і постаріння населення. Збереження сучасних масштабів поширення пільгових пенсій та рівня безробіття неодмінно призведе до того що вже через 20-25 років кількість пенсіонерів зрівняється з кількістю працюючих, а в 40-х роках перевищить її [16, c. 43].

Постаріння населення збільшує демографічне навантаження на працюючих. Ці об'єктивні фактори обумовлюють зростання фінансового дефіциту пенсійної системи. Підвищенню стабільності пенсійної системи сприяють ряд заходів. Підтримання стабільної купівельної спроможності пенсій шляхом застосування специфічної по відношенню до інших доходів населення індексації пенсійних виплат та скасування обмеження на максимальний розмір пенсій. Припинення фінансування пільгових пенсій за рахунок фінансування страхових внесків. У чинному законодавстві існують проблеми дискримінації та нерівноправності громадян щодо права на розмір призначення пенсій. Пільговим категоріям пенсія визначена у розмірі 80 % (максимально 90 %) від заробітку, тоді як в інших категоріях громадян вона не може перевищувати 75 % заробітку [34]. Крім того, у пільгових категоріях пенсія призначається без будь-якого обмеження, а в звичайних громадян вона обмежена трьома-чотирма (підземні та аналогічні професії) мінімальними пенсіями. Це питання необхідно вирішувати шляхом заміни пільгових пенсій на систему недержавного пенсійного забезпечення через професійні фонди. У довгостроковій перспективі заміна системи пільгових пенсій на систему професійних фондованих пенсій безумовно сприятиме зміцненню фінансової стабільності і державної солідарної пенсійної системи.

Розв'язати проблеми формування нової пенсійної системи та підвищити її ефективність допоможуть такі заходи:

комплексний підхід до реформування та впровадження пенсійної системи;

подальше удосконалення законодавства про виплату пенсій за солідарною системою з метою поступового переходу до системи страхування;

розмежування джерел фінансування пенсій, призначених за різними пенсійними програмами. На першому етапі - розмежування джерел фінансування з Державним бюджетом, а на другому - поступове переведення фінансування дострокових пенсій (за списком №1 та №2 ) інших категорій підвищених пенсій у систему недержавних професійних та корпоративних пенсійних фондів з обов'язковим відрахуванням до них пенсійних внесків з боку відповідних роботодавців;

поступове запровадження системи управління Пенсійним фондом на основі паритетного представництва сторін соціального партнерства (представників держави, роботодавців та працівників);

підвищення ефективності управління системою пенсійного забезпечення за рахунок передачі недержавним компаніям функцій управління пенсійними активами.

розробка та впровадження ефективного механізму функціонування системи недержавного пенсійного забезпечення;

удосконалення системи оподаткування для формування другого і третього рівнів пенсійної системи. Встановлення єдиної системи норм оподаткування послуг фінансових установ з недержавного пенсійного забезпечення по аналогії з системою довгострокового страхування життя;

забезпечення законодавчих державних гарантій ефективного функціонування недержавних пенсійних фондів, фондових ринків, інфраструктури.

Дослідження проблеми реформування пенсійної системи, її впровадження мають першочергове значення. Актуальність цих проблем посилюється у зв'язку з тим, що реформування пенсійної реформи відповідатимуть реформуванню всієї економічної системи тому, що створення обов'язкового накопичувального фонду та системи недержавних пенсійних фондів створять додаткові стимули для виходу економіки з тіні та слугуватимуть великим потенціалом фінансових ресурсів для інвестування і розвитку економіки.

ВИСНОВКИ

Недержавний пенсійний фонд - це фінансова установа нового типу, яка працює виключно для пенсійного забезпечення громадян. Діяльність недержаного фонду базується на принципах добровільної участі громадян, роботодавців та їх об'єднань у формуванні пенсійних накопичень. Фонд залучає пенсійні внески вкладників, інвестує кошти з метою їх захисту від інфляції та примноження, а пізніше здійснює пенсійні виплати учасникам за рахунок накопичених пенсійних активів.

У нашій країні діють недержавні пенсійні фонди трьох видів: корпоративні, відкриті і професійні. На сьогоднішній день найбільшою популярністю користується відкриті недержавні пенсійні фонди, унаслідок того, що характеристики таких фондів відповідають інтересам професійних учасників фінансового ринку, перш за все як об'єкт бізнесу. Тоді як інші види фондів ближче стоять до корпоративних інтересів засновників-працедавців.

Проведені дослідження, щодо розвитку недержавних пенсійних фондів, дозволяють зробити наступні висновки: на даний момент держава намагається поширювати інформацію серед широкого загалу і роз'яснювати громадянам мету створення недержавних пенсійних фондів, тим самим популяризуючи їх діяльність; вирішується проблема стабілізації та розвитку українського фондового ринку; розглядається питання удосконалення інвестиційної діяльності недержавних пенсійних фондів, базуючись на досвіді розвинених країн, де просліджується тенденція пом'якшення кількісних обмежень та перехід на якісний рівень.

Незважаючи на позитивну динаміку щодо зростання кількості недержавних пенсійних фондів та їх учасників, в Україні через неефективне і повільне проведення пенсійної реформи є ризик збереження малорозвиненої фінансової системи та ризик низького розвитку недержавних пенсійних фондів.

ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ

1. Про пенсійне забезпечення : закон України від 05.11.1991 № 1788-XII.

2. Про страхування : закон України від 07.03.1996 № 85/96-ВР.

3. Про господарські товариства : закон України від 19.09.1991 № 1576-XII.

4. Про недержавне пенсійне забезпечення : закон України від 09.07.2003 № 1057-IV.

5. Про результати комплексних перевірок діяльності довірчих товариств : постанова Кабінету Міністрів України від 01.11.1995 № 873.

6. Про затвердження Положення про єдиний державний реєстр страховиків (перестраховиків) України : наказ Комітету у справах нагляду за страховою діяльністювід 09.12.1996 № 129 (не чинний).

7. Фінансові послуги України: В 6 т. Т. 4: Енциклопедичний довідник: Наукове видання.- К.: Укрбланковидав, 2001.- 754 c.

8. Афанасьев С. А. Нормативная база деятельности. Ч. 1 / С. А. Афанасьев, А. А. Введенский, В. А. Гриднев, А. А. Донец, В. Н. Дубровский // Негосударственные пенсионные фонды / Учеб.-метод. центр АКДИ “Экономика и жизнь” НМЦ “Социальные и пенсионные технологии”. - М., 1995. - 125 с.

9. Бурков Ю. Сучасна система накопичення // Фінансові послуги. - 2006. - № 2. - 87 c.

10. Витка Ю. Недержавні пенсійні фонди: українська модел/ Юридичний журнал. - 2005. - №6. - 67 с.

11. Гошовська В.А. Недержавне пенсійне забезпечення як нова парадигма соціальних гарантій в Україні // Зб. матеріалів міжнар. наук.-практ. конф., м. Київ, 30 січня 2003 р. / Міжвідомча комісія з питань фінансової безпеки при РНБОУ, Українське агентство фінансового розвитку. - К., 2003. - 162 с.

12. Денисенко М.П., Кабанов В., Ткач О., Фесенко К. Недержавне пенсійне забезпечення // Ринок цінних паперів. Вісник Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.- 2002.- № 7.- 120 с.

13. Кабанов В., Ткач А., Фесенко К. Негосударственные пенсионные фонды: мотивации участия для работодателя и работника // Финансовые услуги- 2002.- № 1.- 154 с.

14. Калита Н.В. Формування систем приватного пенсійного забезпечення: світовий досвід і Україна // Актуальні проблеми економіки (укр.).- 2002.- № 6.- 152 с.

15. Коваленко Ю.М. Інвестиційна політика недержавних пенсійних фондів // Фінанси України. - 2004. - №8. - 85 с.

16. Лазебна М.В. Організаційно-економічний механізм державного регулювання діяльності недержавних пенсійних фондів // Формування ринкових відносин в Україні.- 2003.- № 7.- 245 с.

17. Леонов Д., Федоренко А., Ковальова Н. Прогноз акумулювання інвестиційних ресурсів Накопичувальним пенсійним фондом та недержавними пенсійними фондами // Ринок цінних паперів. Вісник Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.- 2002.- № 9.- 68 с.

18. Лібанова Є., Палій О. «Ринок праці та соціальний захист» Навч.посібник із соціальної політики. К.:В-во Соломії Павличко «Основи», 2004, 480 c.

19. Макарова О.В. Державні соціальні програми: теорія, методика розробки та оцінки // дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук. - К., 2004, 350 с.

20. Мелешко О.В. Концептуальні засади формування фінансових ресурсів недержавною системою пенсійного забезпечення в Україні / О. Мелешко // Національна економіка в умовах зміни ролі та місця людини в системі суспільного виробництва : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. / Бізнес Інформ. - № 11 (2) . - 2009. - С. 55-57. 1192 с.

21. Мелешко, О. В. Особливості структури активів і пасивів недержавних пенсійних фондів та їх відображення в економічному балансі [Текст] / О. В. Мелешко // Економіка: проблеми теорії та практики : збірник наукових праць. - Випуск 250: В 9 т. - Т. V. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2009. - С. 1147-1151 1345 с.

22. Міщенко В.І., Гордієнко В.В. Недержавні пенсійні фонди в системі реформування пенсійної системи України//Фінанси України.-1997. - № 12. 32 с.

23. Нізков А. Перспективи роботи недержавних пенсійних фондів на ринку цінних паперів України // Цінні папери України (укр.).- 2002.- № 19.- 87 c.

24. . Рождественский С.В. Служилое землевладение в Московском государтстве XVI века. Спб., 1897. - 146 с.

25. Платонов С.Ф. Очерки по истории смуты в Московском государстве XVI-XVII вв. - М., 1995. - 134 с.

26. Папієв М., Ткач О. Думай про пенсію. Уроки пенсійної історії. Укрінформ. - 2006. - 75 с.

27. Поворозник В.О. Фондовий ринок України на сучасному етапі: проблеми та шляхи їх вирішення// Стратегічні пріоритети. - №1(2). - 2007 - 76 c.

28. Перспективи роботи недержавних пенсійних фондів // Цінні папери України. - 2002.- № 18.- 78 с.

29. Примостка О.О. Фінансові установи у системі недержавного пенсійного забезпечення // Фінанси України.- 2004.- № 6.- 97 с.

30. Румянцев С. Розвиток Системи НПЗ // Цінні папери України. - 2007. - № 24. - 86 с.

31. Ткач О. Пенсійні схеми та перспективи їх застосування недержавними пенсійними фондами в Україні // Ринок цінних паперів. Вісник Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.- 2002.- № 9.- C.59-71 104 с.

32. Фролова О.Ю., Диденко Ю.Ю. Негосударственное пенсионное обеспечение: опыт Украины // Економіка. Фінанси. Право (укр.).- 2005.- № 3.- C.3-5 54 с.

33. Шевченко О. Недержавні пенсійні фонди та страхові компанії: взаємне поборювання чи взаємодія на ринку додаткового пенсійного забезпечення? // Страхова справа.- 2003.- № 4.- 132 с.

34. http://www.dfp.gov.ua - Сайт Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України

35. http://www.mlsp.gov.ua - Сайт Міністерства праці та соціальної політики України

36. http://www.pension.kiev.ua - Спільний сайт Міністерства праці та соціальної політики України, Пенсійного фонду України та проекту АМР США / компанії ПАДКО “Впровадження пенсійної реформи в Україні”

37. http:// www.ukrstat.gov.ua - Сайт Державного комітету статистики України

Размещено на Allbest.ru