Сутність податкових пільг в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Вінницький національний технічний університет

Інститут менеджменту

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри фінансів

д.е.н., професор Зянько В. В.

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

до виконання курсової роботи з дисципліни "Бюджетна система України"

студенту _____________________________________________________

Інституту ___________________________ групи ___________________

на тему: ______________________________________________________

Тема курсової роботи затверджена на засіданні кафедри протокол № __ від "__" ________ 20__ р.

Вихідні дані:

1. Бюджетний кодекс України, закон про Державний бюджет України, законодавчі акти, нормативні документи, періодична література, наукова література, статистична інформація. використовуються та додаються в залежності від тематики курсової роботи.

2. Період дослідження - останні чотири роки.

3. Порівняльна характеристика визначення сутності поняття

Бюджетний процес.

Зміст розрахунково-пояснювальної записки

Порівняльна характеристика визначення сутності поняття Бюджетна система України. Перший розділ містить загальну теоретичну характеристику Бюджетної системи України, бюджетну класифікацію із її особливостями та механізм фінансування бюджетів різних рівнів. Другий розділ носить аналітичний характер. Порівняльна характеристика динаміки доходів та видатків бюджету Волинської області. В третьому розділі формування пропозицій та рекомендацій щодо удосконалення бюджетного процессу, податкового механізму залучення коштів до бюджетної системи та видаткової частини бюджету.

Завдання видано "__" ______ 20_ р.

Керівник ____________________ Стасюк Н.Л.

^{(підпис)}

Завдання отримав __________________

^{(підпис)}



АНОТАЦІЯ

У першому розділі було розглянуто теоретичний аспект, а точніше основні теоретичні положення податкових пільг в Україні. Перараховані види податкових пільг. У другому розділі були здійснені розрахунки, щодо доходів та видатків бюджету Волинської області. Було проведену порівняльну характеристику динаміки доходів та видатків бюджету Волинської області за чотири роки, а саме: 2009, 2010, 2011, 2012.

У третьому розділі показано проблеми, які на теперішньому часі існують у законодавсті України,щодо податкових пільг, а також було запропоновано шляхи врегулювання податкових пільг у країні.

Ключові слова: податкові пільги, бюджетний процес, податковий період, бюджетна система, субсидії, дотації, субвенції.



ЗМІСТ

ВСТУП

1. ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ

1.1 Суть та необхідність податкової пільги

1.2 Види податкових пільг

2. ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИНАМІКИ ДОХОДІВ І ВИДАТКІВ БЮДЖЕТУ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3. ШЛЯХИ ВРЕГУЛЮВАННЯ ПОДАТКОВИХ ПІЛЬГ В УКРАЇНІ

3.1 Проблеми податкових пільг на сучасному етапі

3.2 Обгрунтування доцільності податкових пільг

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Актуальність теми. Податки як обов`язкові примусові платежі фізичних та юридичних осіб виникли на певному етапі історичного розвитку суспільства разом із появою держави. Виконання державою її функцій спричинило формування нового специфічного типу економічних зв`язків. Із розвитком ринкових відносин частина вартості сукупного суспільного продукту, що одержавлюється за допомогою податків, набуває не тільки фіскального, але й економічного значення. Податки стають фінансовою основою для державного втручання в сферу господарських зв`язків між суб`єктами економічних відносин, головним регулятором ринкового господарства. Втручання держави в економічне життя є однією з причин зростання податків як в абсолютних сумах, так і відносно сукупної вартості національного продукту.

Маневруванням податковими ставками, пільгами, змінами умов оподаткування, зміною різних видів податків держава створює умови для прискорення розвитку певних галузей, територій, виробництв, підприємств, сприяє вирішенню актуальних для суспільства проблем. Податкова система є досить суттєвим важелем впливу на економіку з метою розвитку її в необхідних напрямах. Так, держава, завдяки вмілому регулюванню податкової системи, може стимулювати розвиток сільськогосподарського виробництва та окремих сільськогосподарських культур, малого та середнього бізнесу, експорт окремих виробів.

Необхідність збільшення податків і в той же час справедливого їх розподілу ставить державу перед складною дилемою: економічна ефективність чи справедливість? Оптимальне поєднання й урахування цих аспектів - неодмінна умова гармонійності податкової політики. Тому одним із головних завдань фінансової науки є розробка податкових концепцій щодо визначення економічно оптимального та соціально справедливого рівня оподаткування, достатнього для фінансування державних функцій, не пригнічуючи стимули до інвестиційної діяльності.

В умовах ринкової економіки податки, окрім фіскальної функції, виконують важливу економічну функцію регулювання ринкових відносин. Одним з важливих важелів регулюючої функції податкової системи є податкові пільги.

Податкові пільги не одноразово розглядали та вивчали, вчені-економісти, що у вітчизняних працях, що у зарубіжних. Відомі вчені такі, як:

Балацкий Е. [1, с. 45], Василевська Г.В. [2, с. 35], Данілов О. Д.

[3, с. 15], Коровкин В. В. [4, с. 23], а також багато інших вченів-економістів.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у виявленні економічного ефекту від застосування податкових пільг. Поставлена мета обумовила необхідність вирішення ряду взаємозалежних завдань:

· розкрити сутність і зміст податкових пільг;

· розглянути механізм застосування податкових пільг;

· проаналізувати витрати державного бюджету, обумовлені наданням податкових пільг;

· здійснити порівняльний аналіз пільг по різним податкам;

· виробити практичні рекомендації з удосконалювання системи застосування податкових стимулів.

Предметом дослідження є саме розвиток, використання та роль податкових пільг в фіскальній системі України, їх функціонування та вдосконалення.

Об'єктом дослідження є взаємовідносини між державою та платниками податків в процесі надання та використання податкових пільг.

1. ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ ПОДАТКОВОЇ ПІЛЬГИ

1.1 Суть та необхідність податкової пільги

Податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав [5, с. 30].

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат. Платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії.

Платник податків вправі відмовитися від використання податкової пільги чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів, якщо інше не передбачено ПКУ. Податкові пільги, не використані платником податків, не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів або відшкодовані з бюджету.

Податкові пільги, порядок та підстави їх надання встановлюються з урахуванням вимог законодавства України про захист економічної конкуренції виключно Податковим Кодексом, рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, прийнятими відповідно ПКУ.

Суми податку та збору, не сплачені суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб'єктом - платником податків. Облік зазначених коштів ведеться в порядку , визначеному Кабінетом Міністрів України.

Контролюючі органи складають зведену інформацію про суми податкових пільг юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та визначають втрати доходів бюджету внаслідок надання податкових пільг.

Контролюючі органи здійснюють контроль за правильністю надання та обліку податкових пільг, а також їх цільовим використанням, за наявності законодавчого визначення напрямів використання (щодо умовних податкових пільг) та своєчасним поверненням коштів, не сплачених до бюджету внаслідок надання пільги, у разі її надання на поворотній основі. Податкові пільги, використані не за призначенням чи несвоєчасно повернуті, повертаються до відповідного бюджету з нарахуванням пені в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.

Для України податкові пільги є альтернативою субсидій, дотацій та інших окремих інструментів пільгового кредитування. Тому для впровадження податкових пільг слід додержуватися системного підходу, який має забезпечувати зв'язок усіх цих інструментів у єдиний комплекс. Система пільг і привілеїв є своєрідним орієнтиром для юридичних або фізичних осіб під час вибору ними сфери діяльності, форми одержання доходів.

1.2 Види податкових пільг

Раніше основними видами податкових пільг були: звільнення, вилучення, знижки і податковий кредит.

Залежно від того, на зміни якого з елементів структури податку -- об'єкта оподаткування, податкової бази чи ставки податку -- була спрямована пільга, робили поділ пільг на три групи:

-- вилучення;

-- знижки;

-- податкові кредити.

Вилучення -- це податкові пільги, спрямовані на виключення з оподатковуваного доходу окремих предметів (об'єктів оподаткування).

Вилучення можуть надаватись як усім платникам податку, так і окремим їхнім категоріям; як постійно, так і на визначений строк.

Знижки -- це пільги, спрямовані на скорочення податкової бази. Вони пов'язані не з доходами платника податків, а з видатками. Так, платник податків має право зменшувати оподатковуваний прибуток на суму перерахованих ним коштів у благодійні фонди, підприємствам освіти, охорони здоров'я, культури тощо .

Податкові кредити -- це пільги, спрямовані на зменшення податкової ставки або податкового окладу. Об'єктом в даному випадку виступає обчислена сума податку, а не доходи або видатки платника.

Сьогодні податкова пільга надається шляхом [7, ст. 30.9] :

а) податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору;

б) зменшення податкового зобов'язання після нарахування податку та збору;

в) встановлення зниженої ставки податку та збору;

г) звільнення від сплати податку та збору.

Рисунок 1.1- Шлях надається податкової пільги [6, с. 30]

Податкова пільга щодо сплати ПДВ

ПДВ є внутрішнім непрямим податком на споживання та справляється з операцій з постачання товарів/послуг, які споживаються на митній території України.

Термін "податкова пільга" і підстави для надання пільг установлено пунктами Податкового кодексу, відповідно до яких податкова пільга -- це передбачене податковим і митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку і збору, сплата ним податку і збору в меншому розмірі за наявності підстав.

Відповідно до п. 30.4 ст. 30 Податкового кодексу платник податків має право відмовитись від використання податкової пільги чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів [6, c. 30].

Слід застерегти, що відмовитись від використання податкової пільги чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів платник податків має право лише тоді, коли звільнення надається безпосередньо платнику податків, а не окремим операціям з постачання тих чи інших товарів або надання тих чи інших послуг. Отже, в частині ПДВ платники податку не мають права ні відмовитися, ні зупинити використання пільги на один чи декілька звітних періодів, оскільки вона не надається безпосередньо платникам, а стосується окремо перелічених у відповідних статтях Податкового кодексу операцій.

Зверніть увагу, що пунктом 123.2 ст. 123 Податкового кодексу передбачено, що використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, не сплачених до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям надання пільги згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов'язкового платежу) додатково до штрафів, передбачених п. 123.1 статті, тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів (обов'язкових платежів), що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування.

Форма та порядок подання Звіту про суми податкових пільг

Відповідно до п. 30.6 ст. 30 Податкового кодексу прийнято постанову № 1233, п. 2 якої зобов'язано ДПС України забезпечити облік сум податків і зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг за операціями, що здійснюються на митній території України.

Відповідно до п. 201.14 ст. 201 Податкового кодексу платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також тих, які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування.

При цьому у разі коли платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Щодо питання подання Звіту при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг, які не є об'єктом оподаткування ПДВ, то слід зазначити таке. Оскільки за операціями з постачання товарів/послуг, які не є об'єктом оподаткування ПДВ, податкові пільги не визначаються, платник податку, який здійснює такі операції, не повинен подавати цей Звіт.

Розрахунок сум пільг

Розрахунок сум пільг щодо ПДВ здійснюється відповідно до Порядку, затвердженого наказом № 167, яким з урахуванням вимог п. 8 Порядку № 1233 запроваджено алгоритми визначення пільг щодо ПДВ залежно від особливостей оподаткування.

Звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів (послуг). Сума ПДВ, не внесена платниками до державного бюджету за операціями з постачання товарів (послуг), звільненими від оподаткування, розраховується шляхом визначення суми ПДВ за встановленою основною ставкою податку від обсягів операцій з постачання товарів (послуг), що звільнені від оподаткування, зменшених на обсяги операцій з придбання товарів (послуг), які використані в операціях, звільнених від оподаткування ПДВ. Розрахунок не внесених до державного бюджету сум ПДВ за операціями з постачання товарів (послуг), звільненими від оподаткування цим податком, здійснюється за таким алгоритмом:

СП = (V пост. зв. -- (V прид. з податком + V прид. без податку)) х розмір ставки податку,

де СП -- сума пільг;

V пост. зв. -- обсяги операцій, звільнених від оподаткування ПДВ, -- з розділу І "Податкові зобов'язання" податкової декларації з ПДВ;

V прид. з податком, V прид. без податку -- обсяги операцій з придбання товарів (послуг), які використані в операціях, звільнених від оподаткування ПДВ [8, c. 10].

Операції з експорту товарів (супутніх послуг) та операції з постачання товарів (послуг) на митній території України, які оподатковуються за нульовою ставкою. Не внесені платниками до державного бюджету суми ПДВ через застосування нульової ставки розраховуються шляхом визначення суми ПДВ за встановленою основною ставкою податку від обсягів операцій з експорту товарів (супутніх послуг) та/або операцій з постачання товарів (послуг) на митній території України, оподатковуваних за нульовою ставкою, зменшених на обсяги операцій з придбання товарів (послуг), які використані в операціях з експорту товарів (супутніх послуг) та/або в операціях з постачання товарів (послуг) на митній території України, які оподатковуються за нульовою ставкою.

Розрахунок не внесених до державного бюджету сум ПДВ через застосування нульової ставки здійснюється за таким алгоритмом:

СП = (V пост, нульов. -- V прид.) х розмір ставки податку,

де СП -- сума пільг;

V пост, нульов. -- обсяги операцій з експорту товарів (супутніх послуг) та/або операцій з постачання товарів (послуг) на митній території України, оподатковуваних за нульовою ставкою, -- з розділу І "Податкові зобов'язання" податкової декларації з податку на додану вартість;

V прид. -- обсяги операцій з придбання товарів (послуг), використаних в операціях з експорту товарів (супутніх послуг) та/або в операціях з постачання товарів (послуг) на митній території України, які оподатковуються за нульовою ставкою [7, с. 207].

Спеціальні режими оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства. Сума ПДВ, не внесена до державного бюджету сільськогосподарським підприємством, яке відповідає критеріям, визначеним ст. 209 Податкового кодексу, за операціями з постачання сільськогосподарських товарів (послуг) визначається з відповідного рядка податкової декларації з ПДВ (скороченої або спеціальної) як сума ПДВ, що залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства або спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства.

Розрахунок не внесених до державного бюджету сум ПДВ сільськогосподарським підприємством здійснюється за таким алгоритмом:

СП = ПЗ декларацій,

де СП -- сума пільг;

ПЗ декларацій -- сума ПДВ, яка залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства або спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства відповідно до податкових декларацій з ПДВ (скороченої або спеціальної).

Не провадиться розрахунок не внесених до державного бюджету сум ПДВ суб'єктами господарювання, які здійснюють операції з постачання товарів (послуг), що не є об'єктом оподаткування.

Слід зазначити, що за видами діяльності, які передбачають спеціальний режим оподаткування, платники ПДВ складають окремі податкові накладні та зазначають у порядковому номері накладної після дробу перед номером філії чи структурного підрозділу код відповідної діяльності:

2 -- сільськогосподарські підприємства, які застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства відповідно до ст. 209 Податкового кодексу;

3 -- сільськогосподарські підприємства усіх форм власності, які відповідають критеріям, визначеним ст. 209 цього Кодексу, але не обрали спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського, лісового господарства та рибальства і реалізують молоко, худобу, птицю, вовну власного виробництва, а також молочні продукти, молочну сировину та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах.

Щодо виправлення помилки у Звіті, то постановою № 1233 не передбачено подання уточнюючого звіту в разі виявлення помилки. Отже, враховуючи, що Звіт складається наростаючим підсумком з початку року, допущені помилки слід виправляти в наступному Звіті, який подається в межах року.

Зміни, які відбулись у частині пільгового оподаткування ПДВ у 2012 - 2013 роках

Системний облік видів пільг за операціями, що здійснюються на митній території України, забезпечується ДПС України у довіднику податкових пільг.

Станом на 01.07.2012 р. ДПС України затверджено Довідник податкових пільг № 62, в якому лише щодо ПДВ знайшли відображення близько 110 кодів пільг.

Зупинимось на окремих змінах, які відбулися протягом першого півріччя 2012 р. у частині пільгового оподаткування ПДВ послуг.

З початку 2012 р. змінено порядок акумулювання коштів ПДВ переробних (м'ясо-молочних) підприємств для виплати компенсацій сільськогосподарським товаровиробникам. Зазначені зміни зумовлено прийняттям Закону № 4268. У 2012 р. переробне підприємство суму ПДВ, нараховану ним при здійсненні операцій з постачання власно виробленої молочної продукції, виготовленої з поставлених молока або м'яса в живій вазі сільськогосподарськими товаровиробниками, сплачує до спеціального фонду Державного бюджету України та на спеціальний рахунок, відкритий ним в органі державної казначейської служби, у розмірах 30 та 70% відповідно.

Крім цього, набрали чинності такі норми щодо звільнення від оподаткування ПДВ:

з 01.01.2012 р. -- тимчасово, до 31.12.2013 р. (п. 16 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу), -- операцій з постачання необроблених шкур та чиненої шкіри без подальшої обробки (товарні позиції 4101 -- 4103, 4301). У разі вивезення в митному режимі експорту таких товарів нульова ставка не застосовується (коди пільг 14010469, 14010479);

з 13.01.2012 р. -- тимчасово, до 01.09.2012 р. (п. 19 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу), -- операцій з постачання УЄФА квитків та послуг, що є невід'ємною частиною квитка (код пільги 14010474);

з 13.01.2012 р. -- тимчасово, до 31.12.2012 р. (п. 25 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу з урахуванням Закону № 4279), -- операцій з постачання на митній території України спеціалізованих транспортних засобів, таких як автомобілі швидкої медичної допомоги товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, які призначені для використання закладами охорони здоров'я і оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів або за замовленням відповідних розпорядників бюджетних коштів (код пільги 14010481) [5, ст.15].

Податкова соціальна пільга у 2013 році

Податкову соціальну пільгу (за текстом -- ПСП) передбачено розділом IV Податкового кодексу, вона дає можливість платнику податку зменшити нарахований загальний місячний оподатковуваний дохід, отриманий у вигляді заробітної плати від одного роботодавця. Сума, на яку зменшується загальний місячний оподатковуваний дохід, визначається як відсоток прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому слід звернути увагу на те, що п. 1 розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу передбачено, що для цілей застосування пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 цього Кодексу ПСП до 31.12.201 Д р. надається в розмірі, що дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року (таблиця).

Статтею 7 Закону про Держбюджет-2013 встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2013 р. становить 11Д7 грн. З урахуванням зазначеного протягом 2013 р. розмір ПСП -- 573,50 грн.

ПІДСТАВИ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ПІЛЬГИ

Підставою для отримання платником податків ПСП є подання роботодавцю заяви про самостійне обрання місця застосування ПСП та документів, що підтверджують таке право.

Категорії платників податку та перелік документів на отримання ПСП наведено в додатку А.

ПОНОВЛЕННЯ ЗАЯВИ ПРО ЗАСТОСУВАННЯ ПІЛЬГИ

Податковим кодексом не передбачено щорічне поновлення заяв про застосування ПСП, і у разі дотримання вимог ст. 169 Податкового кодексу ПСП застосовується до заробітної плати платника податку з дня отримання роботодавцем заяви про її застосування.

Але якщо у платника податків виникає право на застосування ПСП з інших підстав, ніж ті, які зазначались у попередній заяві, такий платник повинен подати нову заяву з відповідними підтвердними документами.

ВИБІР МІСЦЯ ОТРИМАННЯ (ЗАСТОСУВАННЯ) ПІЛЬГИ

Платник податків на свій розсуд обирає найвигідніше місце застосування ПСП до заробітної плати незважаючи на те, де в нього знаходиться трудова книжка.

ОБМЕЖЕННЯ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ ПІЛЬГИ

Відповідно до пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї згідно із законодавством виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленного до найближчих 10 грн. (у 2013 р. -- 1610 грн.).

Для цілей розділу IV цього Кодексу заробітна плата -- це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом (пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

У разі перевищення місячної заробітної плати понад установлений Податковим кодексом розмір питання щодо надання ПСП не розглядається незалежно від категорії платника податку.

Податковим кодексом не передбачено застосування ПСП до доходів, відмінних від заробітної плати

УМОВИ ЗАСТОСУВАННЯ ПІЛЬГИ

Положеннями п. 169.2 ст. 169 Податкового кодексу передбачено, що ПСП застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. При цьому заробітна плата платника податку не повинна перевищувати розмір, встановлений пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 цього Кодексу.

Якщо заяву і підтвердні документи подано не з початку місяця, ПСП застосовується до всієї суми доходу у вигляді заробітної плати,нарахованого в такому місяці.

У свою чергу, роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування податкової соціальної пільги згідно з отриманими від платників податку заявами про застосування пільги, а також заявами про відмову від такої пільги.

ПОДАТКОВА СОЦІАЛЬНА ПІЛЬГА НА ДІТЕЙ

Особливість надання ПСП на дітей полягає насамперед в особливому механізмі визначення граничного розміру заробітної плати для застосування пільги.

Граничний розмір доходу, я к и й дає право на отримання ПСП одному з батьків у випадку та розмірі, передбачених підпунктами 169.1.2 і "а", "б" пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу, визначається як добуток суми, встановленої в абзаці першому пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 цього Кодексу, та відповідної кількості дітей.

ЗАСТОСУВАННЯ ПСП ІНШИМИ КАТЕГОРІЯМИ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ

Податковим кодексом крім зазначених (загальної і на дітей) ПСП передбачено також підвищений розмір пільги, яким можуть скористатися платники податків (див.таблицю). До них належать одинокі батьки з дітьми, батьки, які утримують дитину-інваліда, чорнобильці та ін. Такі платники податків зазначають про це право у заяві про застосування пільги та надають відповідні підтвердні документи.

У разі перевищення місячної заробітної плати понад встановлений розмір питання щодо надання ПСП не розглядається незалежно від категорії платника податку.

Якщо платник податку має право на ПСП з двох або більше підстав, то застосовується одна пільга з підстави, яка передбачає її найбільший розмір. Проте якщо платник податку утримує двох і більше дітей, тому числі дитину-інваліда (дітей-інвалідів), ПСП, що надається платнику податку як багатодітному батьку, додається до ПСП на дитину інваліда.

ПІЛЬГА НЕ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ

Нормами Податкового кодексу наведено кінцевий перелік доходів фізичних осіб, до яких ПСП не може застосовуватись, а саме до:

* доходів платника податку, інших, ніж заробітна плата;

* заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад'юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;

* доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

ОБМЕЖЕННЯ ЩОДО СТРОКІВ ЗАСТОСУВАННЯ ПІЛЬГИ

Відповідно до пп. 169.3.3 п. 169.3 ст. 169 Податкового кодексу ПСП, встановлена для: батьків, які утримують двох чи більше дітей віком до 18 років (пп. 169.1.2 п. 169.1 цієї статті); одиноких матерів (батьків), вдів (вдівців) або опікунів, піклувальників, які мають дітей до 18 років (пп. "а" пп. 169.1.3 п. 169.1 цієї статті); платників податку, які утримують дітей-інвалідів до 18 років (пп. "б" пп. 169.1.3 п. 169.1 цієї статті), надається до кінця року, в якому дитина досягає 18 років.

Право на отримання такої ПСП втрачається у разі позбавлення платника податку батьківських прав або якщо він відмовляється від дитини чи передає дитину на державне утримання, у тому числі у закладах для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, незалежно від того, береться плата за таке утримання чи ні, а також якщо дитина стає курсантом на умовах її повного утримання, починаючи з податкового місяця, в якому відбулася така подія.

Надання ПСП, передбаченої підпунктами "в" -- "е" пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу (зокрема, учням, студентам, аспірантам, ординаторам, ад'юнктам, інвалідам І або II групи та ін.), зупиняється з податкового місяця, що настає за місяцем, в якому платник податку втрачає статус, визначений у цих підпунктах.

Крім того, ПСП надається з урахуванням останнього місячного податкового періоду, в якому платник податку помер або оголошується судом померлим чи визнається судом безвісно відсутнім, або втрачає статус резидента, або був звільнений з місця роботи (пп. 169.3.4 п. 169.3 ст. 169 Податкового кодексу).

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Оскільки ПСП застосовується на підставі поданої платником заяви, то й відповідальність за неправомірне застосування пільги несе платник.

Якщо з вини платника здійснюється неправомірне застосування ІІСП, такий платник втрачає право на її отримання за всіма місцями отримання доходу починаючи з місяця, в якому мало місце таке порушення, та закінчуючи місяцем поновлення права на пільгу.

Відновлення права на пільгу можливо при поданні платником заяв про відмову від пільги всім роботодавцям, яким раніше подавалися заяви про застосування ПСП. У заяві потрібно зазначити місяць, коли відбулооцтаке порушення.

На цій підставі кожний роботодавець нараховує і утримує відповідну суму недоплати податку та штраф у розмірі 100% суми цієї недоплати за рахунок найближчої виплати доходу такому платнику податку, а якщо сума виплати недостатня, -- за рахунок наступних виплат.

У разі якщо суми недоплати та/або штрафу не були утримані податковим агентом за рахунок доходу платника податку, такі суми включаються до річної податкової декларації такого платника податку.

При цьому право на застосування ПСП відновиться з податкового місяця, що настає за місяцем, в якому сума такої недоплати та штраф повністю погашаються.

Приклад 1.

Працівниця Пивоварного заводу отримує заробітну плату платника 1485 грн. Оскільки його дохід у межах граничного розміру (1610 грн.), вона має право на застосування пільги. Податком на доходи фізичних осіб оподатковується заробітна плата, з якої вже утримано єдиний соціальний внесок та сума податкової соціальної пільги, тому розраховуємо суму єдиного соціального внеску:

1485 грн. х 3,6% = 53,46 грн.

Вираховуємо суму єдиного соціального внеску:

1485 грн. -- 53,46 = 1431,54 грн.

Податок на доходи фізичних осіб без урахування податкової соціальної пільги становить:

1431,54 грн. х 15% = 214,73 грн.

Утримуємо податок на доходи фізичних осіб:

1431,54 грн. -- 214,73 = 1216,81 грн.

Податок на доходи фізичних осіб з урахуванням податкової соціальної пільги становить:

(1431,54 грн. -- 536,50 грн.) х 15% = 134,26.

Утримуємо податок на доходи фізичних осіб:

1431,54 грн. -- 134,26 грн. = 1297,28 грн.

Приклад 2.

Сім'я працівника Бердичівського пивоварного заводу складається з матері, батька та двох дітей. Для одного з батьків гранична сума доходів установлюється за кількістю дітей -- по 1610 грн. на кожного, тобто:

16100 грн. х 2 = 3220 грн.

Таким чином, один з батьків зможе скористатися пільгою, якщо його заробітна плата буде не більше ніж 3220 грн., а другий -- якщо його дохід не перевищує 1610 грн.

Для того щоб отримувати таку пільгу потрібно подати такі документи:

· заяву про застосування пільги (додаток Б);

· копія свідоцтва прo народження дитини aбo документ, щo підтверджує встановлення батьківства, чи докумeнти, якi підтверджують вік дитини, затверджені відповiдним органом країни, в якiй іноземна фізична особа -- плaтник податку постійно проживала дo прибуття в Укрaїну;

· копія рішення оргaну опіки i піклування прo встановлення опіки абo піклування (для опікуна aбo піклувальника).

Пільги в оподаткуванні суб'єктів індустрії програмної продукції

З метою розвитку вітчизняної індустрії програмної продукції (далі -- ІПП) для категорії суб'єктів господарювання у цій сфері Законом № 5091 внесено зміни до розділу XX Податкового кодексу, якими строком на 10 років передбачено пільговий режим оподаткування.

Пільги в оподаткуванні суб'єктів ІПП застосовуються починаючи з 01.01.2013 р. до 01.01.2023 р.

Отже, суб'єкти ІПП, які здійснюють економічну діяльність, визначену Законом № 5091, отримали право на застосування зниженої ставки податку на прибуток підприємств.

Так, прибуток, отриманий від діяльності згідно з відповідними кодами видів економічної діяльності, оподатковується за ставкою 5%.

Особливості оподаткування отриманого прибутку застосовуються тими суб'єктами ІПП, які протягом попередніх чотирьох звітних (податкових) кварталів сукупно одночасно відповідають таким критеріям:

· питома вага доходів суб'єкта від здійснення видів економічної діяльності становить не менш як 70% доходів від усіх видів економічної діяльності з реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг;

· первісна вартість основних засобів та/або нематеріальних активів суб'єкта перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;

· відсутність у суб'єкта податкового боргу;

· щодо суб'єкта судом не прийнято постанови про визнання боржника банкрутом відповідно до Закону № 2343.

Для новоутворених суб'єктів ІПП, які здійснюють діяльність протягом не менше двох повних звітних (податкових) кварталів до дня подання реєстраційної заяви, дозволяється при визначенні відповідності такого суб'єкта критеріям застосовувати показники господарської діяльності за період фактичної діяльності суб'єкта та за умови дотримання всіх зазначених критеріїв у фактичній кількості звітних (податкових) кварталів.

При цьому слід звернути увагу на те, що не вважаються новоутвореними суб'єкти господарювання, які утворені після набрання чинності Законом № 5091 шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення), приватизації та корпоратизації.

Реєстрація суб'єкта ІПП як суб'єкта, що застосовує особливості оподаткування

Пільги в оподаткуванні отриманого прибутку суб'єкт ІПП може застосовувати за умови внесення його до Реєстру суб'єктів, що застосовують особливості оподаткування діяльності в ІПП (далі -- Реєстр).

Порядок ведення Реєстру, форми реєстраційної заяви, свідоцтва про реєстрацію такого суб'єкта та заяви про анулювання реєстрації суб'єкта ІПП затверджено наказом № 12.

Для отримання свідоцтва про реєстрацію суб'єкта ІПП як суб'єкта, що застосовує особливості оподаткування (далі -- Свідоцтво), такий суб'єкт має подати до органу ДПС за своїм місцезнаходженням реєстраційну заяву разом із фінансовою звітністю та копіями первинних документів, які мають бути засвідчені підписом платника податку або його посадовою особою.

З метою визначення наявності права суб'єкта ІПП на застосування особливостей оподаткування у реєстраційній заяві зазначаються підстави для його реєстрації як суб'єкта ІПП. Крім того, в заяві вказуються види економічної діяльності з реалізації товарів, виконання робіт та надання послуг в ІПП згідно з пп. 1.6 п. 15 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу із зазначенням відповідних кодів видів економічної діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010.

Реєстраційна заява подається керівником або представником юридичної особи -- платника (з документальним підтвердженням особи та повноважень) не пізніш як за 30 календарних днів до початку звітного (податкового) кварталу, з якого зазначений суб'єкт передбачає отримати право на використання особливостей оподаткування.

У разі відсутності підстав для відмови суб'єкту ІПП в його реєстрації органи ДПС протягом 15 робочих днів з дня отримання реєстраційної заяви включають його до Реєстру.

Заміна Свідоцтва про реєстрацію суб'єкта ІПП

У разі виникнення змін у даних, які зазначаються у Свідоцтві, суб'єкт ІПП зобов'язаний протягом 30 календарних днів після виникнення таких змін подати до органу ДПС за своїм місцезнаходженням реєстраційну заяву з позначкою "Зміни" у такому самому порядку, як і при реєстрації, та повернути Свідоцтво.

За наявності відповідних підстав або підстав для анулювання реєстрації суб'єкта ІПП як суб'єкта, що застосовує пільги в оподаткуванні, орган ДПС має право відмовити у заміні Свідоцтва та внесенні змін до Реєстру.

Рішення про відмову в заміні Свідоцтва суб'єкту ІПП та внесенні змін до Реєстру має бути надіслано платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 розділу ІІ Податкового кодексу, протягом 15 робочих днів, що настають за днем отримання реєстраційної заяви.

При цьому рішення про відмову в заміні Свідоцтва суб'єкту та внесенні змін до Реєстру не обмежує можливості повторного звернення такого суб'єкта до органу ДПС з метою заміни Свідоцтва, за винятком випадків, коли є підстави для анулювання реєстрації суб'єкта ІПП.

Якщо ж підстави для відмови у заміні Свідоцтва та внесенні змін до Реєстру відсутні, то орган ДПС зобов'язаний протягом 15 робочих днів з дня отримання реєстраційної заяви внести стосовно такого платника запис про зміни до Реєстру, анулювати попереднє Свідоцтво та видати йому (або надіслати поштою з повідомленням про вручення) нове Свідоцтво.

Датою внесення змін до Реєстру, початку дії нового Свідоцтва та анулювання попереднього Свідоцтва є дата внесення відповідного запису до Реєстру.

При цьому дата реєстрації має відповідати даті реєстрації, що була зазначена у попередньому Свідоцтві.

Анулювання реєстрації суб'єкта ІПП

Анулювання реєстрації суб'єкта ІПП здійснюється у таких випадках:

· суб'єкт ІПП самостійно подає заяву про анулювання реєстрації;

· не відповідає критеріям, встановленим п. 1.3 розділу І Порядку № 12;

· припиняє здійснення видів економічної діяльності, що надавали йому право застосовувати особливості оподаткування, у зв'язку з ліквідацією або реорганізацією.

Анулювання реєстрації суб'єкта, який застосовує особливості оподаткування, може бути здійснене також за ініціативою органу ДПС, у разі якщо суб'єкт ІПП не відповідає встановленим критеріям з однієї з таких причин:

· питома вага доходів суб'єкта від здійснення видів економічної діяльності, визначених Податковим кодексом, становить менш як 70% доходів від усіх видів економічної діяльності з реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг;

· за даними податкових декларацій протягом хоча б одного з попередніх чотирьох звітних (податкових) кварталів первісна вартість основних засобів та/або нематеріальних активів суб'єкта не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;

· наявність у суб'єкта податкового боргу;

· судом прийнято постанову про визнання боржника банкрутом відповідно до Закону № 2343[8, с. 10];

· стосовно суб'єкта ІПП до Єдиного державного реєстру внесено запис про прийняття рішення про припинення юридичної особи шляхом ліквідації чи реорганізації або запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Анулювання реєстрації суб'єкта ІПП, що застосовує особливості оподаткування, за ініціативою органу ДПС оформляється рішенням про анулювання реєстрації у двох примірниках.

Один примірник рішення про анулювання реєстрації протягом трьох робочих днів після його прийняття надсилається суб'єкту, реєстрацію якого анульовано, в порядку, визначеному ст. 42 розділу ІІ Податкового кодексу [9, с. 42].

Суб'єкт ІПП як суб'єкт, що застосовує особливості оподаткування, зобов'язаний повернути органу ДПС Свідоцтво.

Рішення органу ДПС про анулювання Свідоцтва може бути оскаржено платником податку в порядку, передбаченому ст. 56 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу.

Датою анулювання реєстрації суб'єкта ІПП, що застосовує особливості оподаткування, є дата подання заяви або дата прийняття органом ДПС рішення про анулювання реєстрації.

При цьому у разі якщо суб'єкт ІПП після закінчення чотирьох звітних (податкових) кварталів, що настають за звітним (податковим) кварталом, у якому було анульовано Свідоцтво через невідповідність критеріям, встановлених п. 1.3 розділу I Порядку № 12, вже відповідає таким критеріям, то такий суб'єкт згідно із встановленим порядком може отримати нове Свідоцтво та застосовувати пільги в оподаткуванні.

Пільги щодо сплати податку на прибуток

Для ряду підприємств і організацій передбачено пільгові режими оподаткування податком на прибуток (ст. 154 Податкового кодексу України). Зокрема, звільняється від оподаткування прибуток, отриманий:

- підприємствами та організаціями, заснованими громадськими організаціями інвалідів;

- від продажу на митній території України спеціальних продуктів дитячого харчування власного виробництва;

- за рахунок міжнародної технічної допомоги, яка надається на безоплатній та безповоротній основі або за рахунок коштів, які передбачаються в держбюджеті як внесок до Чорнобильського фонду "Укриття";

- від провадження діяльності з оздоровлення та відпочинку дітей держпідприємствами "Міжнародний дитячий центр "Артек" і "Український дитячий центр "Молода гвардія".

Особливо привабливою виглядає пільга, яка міститься у п. 154.6 ПКУ - так звані "податкові канікули", коли при виконанні певних умов на період з 01.04.11 р. до 01.01.16 р. застосовується ставка податку на прибуток 0%. Ця пільга може бути застосована для:

- підприємств, утворених після 01.04.11 р. (за винятком утворених шляхом реорганізації, приватизації та корпоратизації);

- діючих підприємств, у яких протягом трьох послідовних попередніх років щорічний обсяг доходів не перевищував 3 млн. грн., а середньооблікова кількість працівників не перевищувала 20 осіб;

- підприємств, які були зареєстровані платниками єдиного податку до набуття чинності ПКУ, і у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) складав до 1 млн. грн., а середньооблікова кількість працівників складала до 50 осіб.

Застосовувати ставку 0% такі підприємства можуть при виконанні певних вимог:

щорічний дохід (наростаючим підсумком з початку року) не повинен перевищувати 3 млн. грн.;

середньооблікова кількість працівників - не більше 20 осіб для діючих підприємств, і не більше 50 осіб - для колишніх юросіб-єдиноподатників;

нарахована за кожний місяць зарплата найманих працівників не повинна бути меншою двох мінімальних зарплат [10, c. 18].

Крім того, нульову ставку не можна застосовувати при здійсненні певних видів діяльності, визначених у п. 154.6 ПКУ (наприклад, оптова торгівля; діяльність, пов'язана з підакцизними товарами, ПММ, дорогоцінними металами, нерухомістю; фінансова діяльність; ЗЕД тощо).

Ряд тимчасових податкових пільг установлено також у підрозділі 4 Перехідних положень ПКУ:

для виробників біопалива;

для газодобувних підприємств;

для готельного бізнесу, підприємств легкої промисловості, електроенергетики, окремих галузей машинобудування;

для видавничої діяльності.

Починаючи з подання звітності за I квартал 2012 р. платники податку на прибуток, які користуються пільгами зі сплати цього податку, подають до органу ДПС за місцем своєї

У таблиці 1.1 відображається зменшення нарахованої суми податку за його видами. У табл. 1.1 наведено норми Податкового кодексу, згідно з якими платник податку має право на зменшення нарахованої суми податку.

Таблиця 1.1 застосовується платниками податку -- юридичними особами, які прийняли рішення про сплату консолідованого податку, для розрахунку податку, що сплачується за місцем розташування відокремленого(них) підрозділу(ів).

Таблиця 1.1 - зменшення нарахованої суми податку [11, с. 12]

Види податку	Код рядка
1	2
Зменшення нарахованої суми податку	Підсумковий (рядок 13.1 + рядок 13.2 + + рядок 13.5.1 + + рядок 13.6)
Сума податку на прибуток, отриманий з іноземних джерел, сплаченого суб'єктами господарювання за кордоном, яка зараховується під час сплати ними податку в Україні в розмірі, який не перевищує суми податку, що підлягає сплаті таким платником протягом такого звітного (податкового) періоду	13.1
Сума податку, нарахованого платником податку на прибуток (при консолідованій сплаті) за місцезнаходженням його відокремлених підрозділів	13.2
Сума сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів (прирівняних до них платежів) у звітному (податковому) періоді*	13.3
Сума сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів (прирівняних до них платежів) у минулих періодах, не врахована у зменшення податку (рядок 13.5.2 додатка ЗП до рядка 13 декларації попереднього звітного (податкового) періоду)	13.4
Сума сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів (прирівняних до них платежів) (рядок 13.3 + рядок 13.4), у тому числі:	13.5
сума, що відноситься на зменшення нарахованої суми податку в поточному звітному (податковому) періоді	13.5.1
сума, що відноситься на зменшення нарахованої суми податку в наступних звітних (податкових) періодах (рядок 13.5 - рядок 13.5.1, переноситься до рядка 13.4 додатка ЗП до рядка 13 декларації за наступний звітний (податковий) період)	13.5.2
Податок на землю, що використовується в сільськогосподарському виробничому обороті виробників сільськогосподарської продукції**	13.6

Додаток ПН до декларації "Розрахунок суми податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам за звітний (податковий) період" (до рядка 17 декларації № 114 та до рядка 17 декларації № 1213).

Пунктом 103.9 ст. 103 Податкового кодексу передбачено, що особа, яка виплачує доходи нерезиденту, зобов'язана у разі здійснення у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у строки та за формою, встановленими центральним органом ДПС.

Зазначимо, що додаток ПН (додаток В)заповнюється окремо щодо кожного нерезидента, якому виплачуються доходи. Перелік таких доходів визначено п. 160.1 ст. 160 Кодексу.

Податок, утриманий з нерезидента, сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України та країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати.

При цьому у разі якщо положення чинних міжнародних договорів України з країнами нерезидентів, на користь яких виплачуються доходи, передбачають інші ставки оподаткування таких виплат, то застосовуються ставки, передбачені таким договором.

Додаток ПН до декларації складається з двох таблиць: в таблиці, яка являється додатком В - здійснюється розрахунок податкових зобов'язань нерезидентів у розрізі отриманих ними доходів із джерелом їх походження з України.

Таблиця 1.2- Види доходів та ставки податку

Види доходів	Код рядка	Ставка податку у %
1	2	3
Проценти, дисконтні доходи	1	15
Дивіденди	2	15
Роялті	3	15
Фрахт	4	6
Доходи від інжинірингу	5	15
Лізингова/орендна плата	6	15
Доходи від продажу нерухомого майна	7	15
Прибуток від здійснення операцій із торгівлі цінними паперами, деривативами або іншими корпоративними правами	8	15
Доходи, отримані від спільної діяльності	9	15
Внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні або страхування резидентів від ризиків за межами України	10	15
Винагорода за провадження культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності	11	15
Брокерська, комісійна, агентська винагорода	12	15
Доходи, одержані від діяльності у сфері розваг (крім діяльності з проведення державної грошової лотереї)	13	15
Доходи у вигляді благодійних внесків та пожертв на користь нерезидентів	14	15
Інші доходи	15	15
Прибуток від операцій з безпроцентними (дисконтними) облігаціями чи казначейськими зобов'язаннями	16	23
Проценти, дохід (дисконт) на державні цінні папери, або облігації місцевих позик, або боргові цінні папери, виконання зобов'язань за якими забезпечено державними або місцевими гарантіями, які продані (розміщені) нерезидентами за межами території України	17	-
Проценти за отримані державою або до бюджету Автономної Республіки Крим	18	-

У таблиці додатка ПН (додаток Г) відображаються тільки суми прибутку за безпроцентними облігаціями та казначейськими зобов'язаннями.

Відповідно до п. 160.3 ст. 160 Податкового кодексу прибуток визначається розрахунково як різниця між ціною придбання, зазначеними цінними паперами та їх номінальною вартістю, отриманий прибуток оподатковується за загальною ставкою податку на прибуток.

Додаток АД "Розрахунок авансового внеску з податку на прибуток на суму виплачених дивідендів" до рядка 20 декларації № 114 або додаток АВ до рядка 20 декларації № 1213 (додаток Д).

Цей додаток заповнюють платники податку, керуючись нормами пп. 153.3.3 п. 153.3 ст. 153 Податкового кодексу, а саме: емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), вносить до бюджету авансовий внесок за встановленою ставкою податку на прибуток, що нараховується на суму дивідендів, які фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

У разі якщо дивіденди виплачуються у формі, відмінній від грошової, то базою для нарахування авансового внеску є вартість такої виплати, розрахована за звичайними цінами.



2. ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИНАМІКИ ДОХОДІВ І ВИДАТКІВ БЮДЖЕТУ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В даному розділі проаналізуємо доходи та видатки

Протягом 2009 року до загального фонду обласного бюджету надійшло 576,6 млн. грн. податків, зборів та неподаткових платежів, що становить 110,8 відсотка до затвердженого річного плану та до річних розрахункових показників Міністерства фінансів України.

Досягнуто суттєвого зростання надходжень у порівнянні з 2008 роком на 141,9 млн. грн. або на 32,6 відсотка.

Доходи, які враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів (закріплених доходів), за 2009 рік надійшло у сумі 565 млн. грн. або 110,3 відсотка до планових завдань на рік, а доходів, які не враховуються при визначенні трансфертів (власних доходів), - 11,6 млн. грн. або відповідно 141,3 відсотка.