Інвестиційна діяльність у сфері туризму

Характеристика специфічних об’єктів інвестиційної діяльності в сфері туризму. Ступінь ризику отримання планованого доходу підприємства. Методологічні підходи до формування диверсифікованого портфеля фінансових інвестицій туристичного підприємства.

Рубрика Финансы, деньги и налоги
Вид контрольная работа
Язык украинский
Дата добавления 23.11.2011
Размер файла 31,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ФЕДЕРАЦІЯ ПРОФСПІЛОК

ІНСТИТУТ ТУРИЗМУ

Факультет туристичного менеджменту

Кафедра спеціальних туристичних дисциплін

Контрольна робота

З предмету: Інвестиційний менеджмент

Варіант № 13

1. Характеристика специфічних об'єктів інвестиційної діяльності в сфері туризму

Інвестиційна діяльність у сфері туризму - один з основних напрямків у забезпеченні її поступального розвитку. Це найбільш складний вид управлінської діяльності, тому що пов'язаний з майбутнім станом сфери туризму, яке необхідно правильно спрогнозувати або передбачити.

Інвестиційні рішення спрямовані на розробку та реалізації інвестиційних проектів, пов'язаних реконструкцією виробництва, технічним переозброєнням, створенням і випуском нової продукції (послуги), впровадженням технологічних нововведень, перетворенням організаційної структури і т.д.

Інвестиції, спрямовані на внесення змін та оновлення наявного матеріально-технічного потенціалу, а також на розробку і випуск нової продукції, відносяться до категорії інноваційних інвестицій (або капіталовкладень).

До об'єктів інвестиційної діяльності належать прямі та фінансові інвестиції, пов'язані з вкладенням коштів у різні фінансові інструменти (активи), серед яких основну частку складають цінні папери. Метою фінансових інвестицій є забезпечення зростання фінансового потенціалу сфери туризму за рахунок швидколіквідних фінансових операцій на фондовому ринку.

Будь-який напрямок інвестиційної діяльності вимагає відповідних одноразових грошових вкладень.

Джерела фінансування інвестиційної діяльності у сфері туризму класифікуються наступним чином:

* за видом власності - власні, які залучаються, позикові грошові кошти;

* за належністю, фінансових ресурсів - державні (бюджетні, позабюджетні кошти, державні пакети акцій, держмайно і т.д.); кошти суб'єктів господарювання (банки, інвестиційні, пайові, пенсійні, страхові фонди, підприємства, приватні підприємці і т. п.); іноземні інвестори (фонди, банки, приватні інвестори).

Складність інвестиційних рішень обумовлена не тільки різноманітністю джерел фінансування, а й особливостями інвестицій, до яких відносяться:

* ступінь ризику отримання планованого доходу;

* відносно тривалий період окупності капіталовкладень;

* наявність критичної зони економічної віддачі інвестицій, тобто зони, не гарантує стабільності отримання прибутку.

Специфіка інвестиції, враховуючи при формуванні інвестиційної програми сфери туризму на 2-3 роки і при виборі об'єктів інвестування з наявних альтернатив. У зв'язку з цим інвестиційні рішення повинні прийматися з урахуванням і кількісних критеріїв.

В інвестиційній програмі зазвичай вказується група об'єктів інвестування, пов'язаних з послідовним і комплексним розвитком підприємства у сфері туризму у відповідності до вибраної стратегії.

При відборі об'єкта інвестування враховується сукупність параметрів, що характеризують об'єкт. Ці параметри використаються для комплексної оцінки об'єкта при формуванні програми. Наприклад, для цієї мети застосовуються таблиці, в які вводяться параметри, що характеризують об'єкт інвестування, і в балах відзначається відносне зміна кожного параметра в порівнянні існуючим рівнем.

Можливе включення та інших параметрів, що характеризують специфіку конкретного об'єкта інвестування. Якщо з тих чи інших параметрах зберігаються колишні характеристики, то відмітка ставиться на середині шкали в позиції «0». На кожній шкалою відзначаються бали, відповідні майбутнього об'єкту інвестування і визначається їх алгебраїчна сума. У результаті виходить сума балів для конкретного варіанту. Порівняльний аналіз альтернатив дозволяє визначити пріоритетний ряд об'єктів, що потребують капіталовкладень і включення в програму.

Після формування інвестиційної програми на найближчу перспективу та визначення джерел фінансування приступають до розробки поточного плану інвестицій на наступний рік.

Вихідними документами для прийняття планових інвестиційних рішень на поточний рік є:

1) стратегічний план розвитку фірми та інвестиційна програма;

2) бізнес-плани об'єктів інвестування (в тому числі на нову продукцію);

3) контрольні (планові) показники бізнесу, досягнення яких очікується в поточний період часу (рік);

4) результати аналізу ефективності використання основних і оборотних фондів;

5) обсяг наявних напрацювань, незавершеного будівництва;

6) комплекти конструкторсько-технологічної документації (КТД) на нові вироби, проектно - кошторисна документація на об'єкти будівництва, реконструкції або документи на нові технологічні лінії і т. п.;

7) титульні списки об'єктів інвестицій, які включають:

¦ завдання щодо введення в дію виробничих об'єктів планованої потужності, основних фондів (технологічних ліній, устаткування і т. п.),

¦ обсяги будівельно - монтажних і пусконалагоджувальних робіт, промислового освоєння, а також необхідних оборотних засобів для освоєння і розгортання випуску нової продукції.

Загальна планована величина капітальних інвестицій представляється у структурному, вартісному та відсотковому відношенні:

¦ з технічного ознакою - питома вага і вартість науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР), підготовки виробництва і освоєння, технологічної лінії, устаткування, оснащення, інструментів, будівельних робіт, монтажних і пусконалагоджувальних робіт;

¦ за ознакою відтворення - питома вага і вартість розробки нових і модернізованих виробів, будівництва нових об'єктів, реконструкції, розширення, технічного переоснащення діючих об'єктів;

¦ за територіальною ознакою - внутршньоорганізаторські об'єкти; місцеві, регіональні об'єкти інвестування; Зарубіжні об'єкти.

Структурна систематизація об'єктів інвестиції може здійснюватися за іншими ознаками.

Для оцінки планової інвестиційної діяльності використовуються наступні показники:

* оновлення продукції (питома вага нової продукції в загальному обсязі випуску);

* введення в дію нових виробничих потужностей;

* приріст виробничих потужностей за рахунок технічного переозброєння, реконструкції;

* обсяг незавершеного будівництва;

* введення об'єктів невиробничого призначення і т. п. Аналіз ефективності інвестиційних рішень проводиться на основі питомих показників:

* випуск продукції на 1 грн. капітальних вкладень або на 1 м2 площі (загальної, виробничої);

* прибуток від приросту виробничих потужностей на 1 грн. інвестицій;

* величина капітальних вкладень на 1 грн. випуску нової продукції і т. п.

Для оцінки економічної ефективності об'єктів інвестування необхідна інформація про внутрішню і зовнішню середовищі фірми.

До внутрішніх вихідними даними для прийняття інвестиційних рішень відносяться:

* змінні та постійні витрати;

* потреби в інвестиціях;

* життєвий цикл об'єкта інвестування;

* проектні потужності випуску продукції (обсяг послуг);

* очікувані рівні ціни товару (послуг);

* плановані норми прибутковості і т. п.

До зовнішніх вихідними даними відносяться:

* ринкова кон'юнктура;

* відсоткові ставки за кредитами;

* конкурентні вироби, технології, обладнання;

* показники загального стану економіки;

* рівень платоспроможності споживачів;

* цінова політика за напрямками бізнесу та ін.

Показники ефективності вибираються в залежності від складності, тривалості реалізації та спрямованості інвестиційного проекту.

Якщо, наприклад, пропонований проект спрямований на зниження питомих витрат на виробництво продукції, то він порівнюється з існуючим (чинним) проектом або альтернативним варіантом з очікуваної економії витрат:

Е = (Sуд1 - Sуд2) Nвип

Де Е - економія річних затрат при заданому об'ємі річного випуску продукції (товарів та послуг)

S уд 1, S уд 2 - питомі витрати на одиницю продукції (товарів, послуг);

Nвып - заданий річний об'єм випуску продукції (надання послуг).

Позитивна величина економії витрат - необхідна, але не достатня умова для оцінки ефективності проекту, тому що будь-яка економія поточних витрат вимагає капітальних вкладень. Тому можна використовувати критерій наведених витрат Rі, який являє собою суму річних поточних витрат Sвипі і приведених до річної величиною капітальних витрат Кі. Як коефіцієнта приведення Ен виступає норматив ефективності (прибутковості), характеризуючи допустиму (необхідну) віддачу інвестицій:

Rі = Sвипі + Ен • Кі

З порівняльних варіантів економічно ефективний варіант з Rmin.

Наведений підхід до оцінки правомірний при відносно простих інвестиційних рішеннях, пов'язаних з придбанням будь-якого обладнання або технологічної лінії, комп'ютерні систем, вимірювальних комплексів, тобто для проектів з коротким терміном капітальних вкладень (протягом року) і досить рівномірної прибутковістю в період експлуатації.

При відсутності необхідності проводити порівняльний аналіз (або за відсутності об'єкта порівняння) розраховують річну рентабельність проекту ri

ri = Пбал рік і / Кінв і • 100 %

где Пбал год і - планований середньорічний прибуток від реалізації і - го проекту, тис. грн.;

Кінв - величина необхідних інвестицій на реалізацію і-го проекту, тис. грн.

Отримана величина, що характеризує плановану річну прибутковість, використовується при прийнятті інвестиційного рішення. Ця величина порівнюється з відсотком за кредит, або дисконтною ставкою Центрального банку, або із середньорічною доходністю на фондовому ринку цінних паперів (при покупці підприємства або пакета акцій). Перевищення річної дохідності проекту величини процентних ставок є одним з критеріїв прийняття інвестиційних рішень і підтверджує його ефективність.

Наприклад, річна рентабельність проекту складає RА = 30%, відсоткова ставка за кредитом (або банківський процент за депозитом) r = 24% річних. Оскільки прибутковість проекту вище банківського відсотка, то проект є ефективним. Величина рентабельності повинна включати такі складові, як базова рентабельність (прибутковість), відсоток інфляції і відсоток ризику. Тому, приймаючи інвестиційні рішення, необхідно враховувати очікуваний рівень інфляції, і вводити відсоток господарського ризику.

Перш ніж прийняти рішення з придбання технологічної лінії або комплекту обладнання, потрібно визначити критичну зону економічної віддачі нововведення, яка визначається з умови рівності собівартості випуску в точці його критичного обсягу Nкр вип по діючої або нової технології (тобто по порівнюємо варіантами), а саме:

Sвип1 = v1 Nвип + C1; Sвип2 = v2 Nвип + C2,

при умові, що Sвип1 = Sвип2 критичний випуск рівний

Nкр вип = C2 - C1 / v1 - v2 [шт.],

де v1 і v2 - величина змінних витрат на виготовлення одного виробу відповідно по першому і другому варіантах, грн. / шт.;

С1 С2 - сума постійних витрат, що відрізняються в порівнюваних варіантах, грн.

Наприклад, при порівнянні діючої технологічної лінії (варіант 1) з придбаною лінією (варіант 2) використовуються вихідні дані, представлені в табл.

Критичний обсяг випуску Nкр складе:

Nкр = 352000 - 280000 \ 8,8 - 6,4 = 30000 шт.

где v1 и v2 - величина переменных затрат на изготовление одного изделия соответственно по первому и второму вариантам, руб./шт.;

С1 С2 - сумма постоянных затрат, отличающихся в сравниваемых вариантах, руб.

Таблиця

Вихідні дані для розрахунку

Вид витрат

Варіант 1

Варіант 2

Змінні затрати на одиницю виробу, грн./шт

8,8

6,4

Постійні затрати, грн.

1720000

1792000

У тому числі:

утримання приміщень

260000

260000

річна амортизація

280000

352000

Інші постійні витрати

1180000

118000

Отриманий результат означає, що при річному випуску менше 30000 шт. виробів більш ефективною є діюча лінія, а за річного випуску виробів більше 30000 шт. ефективніше нова технологія при інших рівних умовах. У аналізованої фірмі за результатами маркетингових досліджень планується зростання обсягу випуску до рівня 60 тис. шт. на рік.

Важливим критерієм оцінки вигідності інвестиційного об'єкта є також термін окупності інвестицій Ток. Цей показник є одним з основних умов при прийняті інвестиційних рішень, тому що, вкладаються особисті та залучені кошти, підприємець і зовнішній інвестор повинні знати тривалість періоду, на який «заморожуються» інвестиції, і враховувати цей період при реалізації проекту.

Грошовий потік (тобто перевищення грошових надходжень над поточними виплатами), з якого фірма здійснює оплату використовуваних інвестицій, являє собою суму чистого прибутку і амортизації.

Таким чином, знаючи середньорічну величину повернення інвестиційного капіталу та загальну величину необхідних інвестицій, можна визначити термін окупності.

Необхідно враховувати, що величина амортизаційного фонду є частиною власного капіталу, який можна інвестувати на купівлю нового устаткування, технологічних ліній, але не на виплату грошових коштів зовнішнім кредиторам. У зв'язку з цим виплати інвестицій здійснюються з чистого середньорічного прибутку, тоді термін окупності буду визначатися як:

Ток = Кінв / Псг [рік].

Ця формула використовується у випадку, коли прибуток поступає рівномірними (або однаковими) частками по роках.

Якщо плановані надходження прибутку нерівномірні по роках (або обраних періодів), то термін окупності визначають за сумою планованих надходжень прибутку за кожен період до дотримання умови рівності суми прибутку наростаючим підсумком величиною необхідних інвестицій.

2. Методологічні підходи до формування диверсифікованого портфеля фінансових інвестицій туристичного підприємства

Оцінка ефективності інвестування в окремі фінансові інструменти, як і при реальних інвестиціях, здійснюється на основі співставлення обсягу інвестиційних витрат, з одного боку, і суми зворотного грошового потоку по них - з іншого боку. Разом з тим, формування цих показників в умовах фінансового інвестування має істотні відмінні особливості.

Перш за все, в структурі зворотного грошового потоку при фінансовому інвестуванні відсутній показник амортизаційних відрахувань, оскільки фінансові інструменти, на відміну від реальних інвестицій, не містять в своєму складі активів, що амортизуються. Через це основу поточного зворотного грошового потоку по фінансових інструментах інвестування становлять суми періодично сплачуваних по них процентів (на вклади в статутні фонди, на депозитні вклади в банках, по облігаціях та інших боргових цінних паперах) і дивідендів (по акціях та інших дольових цінних паперах).

Крім того, фінансові активи підприємства, якими є фінансові інструменти інвестування, продаються (погашаються) наприкінці строку їх використання підприємством (або наприкінці обумовленого фіксованого строку їх обертання) за тією ціною, яка склалась на цей момент на фінансовому ринку, або по заздалегідь обумовленій фіксованій їх сумі. Відповідно, до складу зворотного грошового потоку по фінансових інструментах інвестування входить вартість їх реалізації по закінченні строку їх використання (фіксована вартість по боргових фінансових активах і поточна курсова вартість по дольових фінансових активах).

Певні відмінності виникають і при оцінці необхідної норми прибутку на інвестований капітал. Якщо по реальних інвестиціях цей показник оцінюється виходячи з рівня очікуваного операційного прибутку, який складається в умовах об'єктивно існуючих галузевих обмежень, то по фінансових інвестиціях інвестор сам визначає очікувану норму прибутку з урахуванням рівня ризику вкладень у різні фінансові інструменти. Якщо застережливий або консервативний інвестор вважає за краще обрати фінансові інструменти з невисоким рівнем ризику (а, відповідно, і з невисокою нормою інвестиційного прибутку), то схильний до ризику або агресивний інвестор, незважаючи на високий рівень ризику, надає перевагу фінансовим інструментам з високою нормою інвестиційного прибутку

Оскільки очікувана норма інвестиційного прибутку задається самим інвестором, то цей показник формує й суму інвестиційних витрат на той чи інший інструмент фінансового інвестування, яка являє собою реальну вартість фінансового інструмента інвестування.

Якщо фактична сума інвестиційних витрат по фінансовому інструменту буде перевищувати його реальну вартість, то цільова ефективність фінансового інвестування не буде забезпечуватись (тобто інвестор не отримує очікувану суму інвестиційного прибутку). І навпаки, якщо фактична сума інвестиційних витрат буде нижчою від реальної вартості фінансового інструменту, то ефективність фінансового інвестування може навіть перевищити її очікуваний рівень.

Таким чином, оцінка ефективності того чи іншого фінансового інструменту полягає в оцінці його реальної вартості і спроможності забезпечити отримання очікуваної норми інвестиційного прибутку. Принципова модель оцінки реальної ринкової вартості фінансового інструменту має такий вигляд:

n

Вфі = ? ЗГПt / (1+НП),

t=1

Де Вфі - реальна ринкова вартість фінансового інструменту інвестування;

ЗГПt - очікуваний зворотній грошовий потік за період використання фінансового інструменту;

НП - очікувана норма прибутку по фінансовому інструменту, що виражена десятковим дробом (приймається інвестором самостійно з урахуванням рівня ризику);

n - кількість періодів формування зворотних потоків від інвестиції.

Особливості формування зворотного грошового потоку за окремими видами фінансових інструментів обумовлюють варіації використаних моделей їх реальної вартості. Так, наприклад, для облігацій модель оцінки реальної вартості побудована наступним чином.

Моделі оцінки вартості облігацій передбачають використання показників номінальної вартості облігацій, суми сплаченого процента, очікуваної норми валового інвестиційного прибутку (норми дохідності) по облігаціях, кількість періодів до погашення облігацій.

Базисна модель оцінки вартості облігації (Basis Bond Valuation Model) або облігації з періодичною виплатою процентів має такий вигляд:

n t n

В обл = ? По / (1+НП) + Но / (1+НП)

t=1

де Вобл - реальна вартість облігації з періодичною виплатою процентів;

П0 - сума процента, яка виплачується в кожному періоді (обчислена як добуток її номіналу на оголошену ставку процента);

Н0 - номінальна вартість облігації, яка підлягає погашенню в кінці строку її обертання;

НП - очікувана норма валового інвестиційного прибутку (дохідності) по облігації, яка виражена десятковим дробом;

n - кількість періодів, які залишаються до строку погашення облігації.

Економічний зміст базисної моделі оцінки вартості облігації (із періодичною виплатою процентів) полягає в тому, що її поточна реальна ринкова вартість дорівнює сумі всіх процентних надходжень по ній за залишковий період її обертання і номінального значення, приведеного до теперішньої вартості по дисконтній ставці, яка дорівнює очікуваній нормі валового інвестиційного прибутку (дохідності).

Наприклад: На фондовому ринку пропонується до продажу облігація одного з підприємств за ціною 90 грн. за одиницю. Вона була випущена строком на 3 роки, до погашення залишилось 2 роки, її номінал під час випуску становив 100 грн. Проценті виплати по облігації здійснюються 1 раз на рік за ставкою 30% від номіналу. З урахуванням рівня ризику по даному типу облігації очікувана норма інвестиційного прибутку приймається в розмірі 35% на рік. Необхідно визначити реальну ринкову вартість облігації та її відповідність ціні продажу. Підставивши у формулу відповідні значення показників, отримуємо значення реальної ринкової вартості:

Вобл = ? 30 / (1+0,35) + 30 / (1+0,35)І + 100 / (1+0,35)І = 30/ 1,35 + 30/1,82 +100/1,82 = (22,2 + 16,5) + 54,9 = 93,6 грн.

Зіставивши поточну ринкову вартість облігації та ціну її продажу, можна побачити, що крім очікуваної норми інвестиційного прибутку по ній може бути отриманий додатковий дохід в сумі 3,6 грн. у зв'язку з її заниженою ринковою вартістю.

Модель оцінки вартості облігації з виплатою всієї суми процентів при Ті погашенні має такий вигляд:

n

ВОп = Но + Пк / (1+НП)

де ВОп - реальна вартість облігації з виплатою всієї суми процентів при її погашенні;

Но - номінальна вартість облігації, яка підлягає погашенню в кінці строку її обертання;

Пк - сума процента по облігації, яка підлягає виплаті в кінці строку її обертання;

НП - очікувана норма валового інвестиційного прибутку (дохідності) по облігації, яка виражена десятковим дробом;

n - кількість періодів, які залупаються до строку погашення облігації (по яких встановлена норма прибутку).

Економічний зміст даної моделі полягає в тому, що поточна реальна вартість облігації з виплатою всієї суми процентів при її погашенні дорівнює сумі виплат по номіналу і сумі процента по ній, що приведені до реальної вартості за дисконтною ставкою на рівні очікуваної норми валового інвестиційного прибутку (дохідності).

Наприклад: Облігації підприємства номіналом у 100 грн. реалізуються на ринку за ціною 67,5 грн. Погашення облігації і разова виплата суми процента, по ній за ставкою 20% передбачені через З роки. Очікувана норма валового інвестиційного прибутку по облігаціях такого типу становить 35%.

Визначити поточну ринкову вартість даної облігації можна підставивши необхідні показники в формулу моделі реальної ринкової вартості облігації:

ВОп = 100 + 20 / (1 + 0,35)і = 120 / 2,46 = 48,9 грн.

Модель оцінки вартості облігації, яка реалізується з дисконтом має такий вигляд:

n

ВОд = Но / (1 + НП)

де ВОд - реальна вартість облігації, яка реалізується з дисконтом без виплати процентів по ній;

Н0 - номінальна вартість облігації, яка підлягає погашенню в кінці строку її обертання;

НП - очікувана норма валового інвестиційного прибутку (дохідності) по облігації, яка виражена десятковим дробом;

n -- кількість періодів, які залишаються до строку погашення облігації (по яких встановлена норма прибутку).

Економічний зміст даної моделі полягає в тому, що поточна реальна вартість облігації, яка реалізується з дисконтом без виплати процентів по ній, являє собою її номінал, приведений до теперішньої вартості за дисконтною ставкою, що дорівнює очікуваній нормі валового інвестиційного прибутку (дохідності).

Наприклад: Необхідно визначити поточну ринкову вартість облігації місцевого внутрішнього займу і зіставити її з ціною продажу використовуючи наступні вихідні дані: облігація номіналом 100 грн. реалізується за ціною 67,5 грн. Погашення облігації передбачено через 3 роки. Норма валового інвестиційного прибутку очікується в розмірі 16%. Підставивши у формулу відповідні значення показників отримаємо поточну ринкову вартість даної облігації:

ВОд = 100 / (1+0,16)і = 100 / 1,56 = 64,1 грн.

Зіставляючи поточну ринкову вартість облігацій з ціною її продажу можна зробити висновок, що остання завищена на 3,4 грн.

Трансформуючи відповідним чином наведені моделі залежно від шуканого розрахункового показника можна розрахувати очікувану норму валового інвестиційного прибутку (дохідності). Методичний комплекс таких моделей широко представлений в спеціальній літературі з питань обігу фондових інструментів і оцінки ефективності вкладення в них капіталу.

Для оцінки поточного рівня валового інвестиційного прибутку по облігаціях використовується коефіцієнт її поточної доходності, який розраховується за формулою:

інвестиційний дохід портфель фінансовий

Ктдо = Но · СП / ВО,

Де Ктдо - коефіцієнт поточної дохідності облігації;

Но - номінал облігації;

СП -- оголошена ставка процента (так звана "купонна ставка"), що виражена десятковим дробом;

ВО - реальна поточна вартість (або поточна ціна) облігації.

Наприклад: Необхідно визначити коефіцієнт поточної дохідності облігації з періодичною виплатою процентів (купонної облігації) за таких вихідних даних: номінал облігації становить 100 грн., потова вартість - 67,5 грн., купонна ставка - 20%.

Підставивши в розглядану формулу відповідні дані отримаємо:

Ктдо = 100 · 0,2 / 67,5 = 0,296 або 29,6 %

Для оцінки реальної ринкової вартості дольових інструментів фінансового інвестування також використовуються спеціальні моделі.

Моделі оцінки вартості акцій побудовані на таких вихідних параметрах; вид акції (привілейована чи проста); розмір дивідендів, передбачених до виплати в конкретному періоду очікувана курсова вартість акції наприкінці періоду її реалізації (у випадку кінцевого періоду використання акції); очікувана норма валового інвестиційного прибутку (норма доходності) по акціях; число періодів використання акції.

Модель оцінки вартості привілейованої акції заснована на фіксованому розмірі регулярних виплат дивідендів і має такий вигляд:

ВАn = Дп / НП

де ВА - реальна вартість привілейованої акції;

Дп -- сума дивідендів, що передбачена до виплати за привілейованими акціями в майбутньому періоді;

НП - очікувана норма валового інвестиційного прибутку (дохідності) за привілейованою акцією, яка виражена десятковим дробом.

Економічний зміст даної моделі полягає в тому, що поточна реальна вартість привілейованої акції є характеристикою ринкової оцінки спроможності привілейованої акції приносити дохід, виходячи з цільової норми інвестиційного прибутку, визначеного інвестором при покупці даного цінного паперу.

Наприклад: Необхідно визначити реальну вартість привілейованої акції, виходячи з таких даних: передбачена за акцією сума дивідендів становить 20 грн на рік; очікувана інвестором річна норма валового інвестиційного прибутку -- 10%.

Підставивши у формулу наведені дані, отримаємо:

ВАn = 20 / 0,1 = 200 грн.

Модель оцінки вартості звичайної акції при її використанні протягом невизначеного за тривалістю проміжку часу має такий вигляд:

? t

ВАp = ? Да / (1+НП)

t=1

де ВАp - реальна вартість акції, яка використовується протягом невизначеного за тривалістю проміжку часу;

Да - сума дивідендів, передбачена до отримання в кожному t - му періоді;

НП - очікувана норма валового інвестиційного прибутку (дохідності) за привілейованою акцією, виражена десятковим дробом;

t - кількість періодів, які включені в розрахунок. Економічний зміст даної моделі полягає в тому, що поточна реальна вартість акції, яка використовується протягом ^визначеного за тривалістю проміжку часу, являє собою капіталізовану суму передбачених до виплати дивідендів за будь-який кінцевий період за ставкою, що дорівнює очікуваній нормі валового інвестиційного прибутку.

Наприклад: Придбана інвестором акція здається інвестору перспективною і намічена ним до використання протягом тривалого періоду. На найближчі п'ять років ним складений прогноз дивідендів, відповідно до якого в перший рік сума дивідендів становить 100 грн., а в наступні роки буде щорічно зростати на 20 грн. Норма поточної дохідності акцій даного типу становить 15% на рік. Необхідно визначити поточну ринкову вартість акції. Підставивши у формулу моделі необхідні показники, отримаємо:

ВАp = 100 / 1,15 + 120 / 1,32 + 140 / 1,52 + 160 / 1,75 + 180 / 2,01 = 87,0 + 90,9 + 92,1 + 91,4 + 89,6 = 451,0 грн.

Відносно реальних умов інвестування розглянутий варіант являє собою лише гіпотетичний випадок, адже жоден інвестор не планує тримати свої фінансові активи такий тривалий час (за цей період він матиме ряд можливостей реінвестувати капітал на більш вигідних умовах) і тим більше він не може на такий тривалий час прогнозувати отримання дивідендів в умовах мінливої економіки. Тому найтиповішою є ситуація, коли грошовий потік буде складатися не тільки з дивідендів, але й зі збільшеної вартості акції при її реалізації.

Модель оцінки вартості звичайної акції, що використовується впродовж заздалегідь визначеного строку, має такий вигляд:

? n

Вав = ? Да / (1+НП) + Ква / (1+НП)

t=1

де ВАв - реальна вартість акції, що використовується протягом заздалегідь визначеного строку;

Да - сума дивідендів, що передбачається до отримання у кожному t-му періоді;

КВа - очікувана курсова вартість акції в кінці періоду її реалізації;

НП - очікувана норма валового інвестиційного прибутку (дохідності) по акціях, що виражена десятковим дробом;

n - кількість періодів, включених у розрахунок.

Економічний зміст даної моделі полягає в тому, що поточна реальна вартість акції, що використовується протягом заздалегідь визначеного строку формується з капіталізованої суми очікуваних дивідендів та приведеної курсової вартості акції під час продажу за ставкою, що дорівнює очікуваній інвестором норми валового інвестиційного прибутку.

Розглянута основна модель оцінки вартості акцій при її використанні впродовж невизначеного періоду часу має ряд варіантів.

Для оцінки вартості звичайних акцій зі стабільним рівнем дивідендів модель має такий вигляд:

ВАп = Да / НП

де ВАп - реальна вартість акцій зі стабільним рівнем дивідендів;

Да - щорічна сума постійних дивідендних виплат;

НП - очікувана норма валового інвестиційного прибутку (дохідності) по акції, що виражена десятковим дробом.

Наприклад: По акції виплачується щорічний дивіденд в сумі 20 грн. Очікувана норма поточного прибутку по акціях даного типу складає 15 % на рік. Реальна ринкова вартість акції буде складати:

ВАп = 20 \ 0,25 = 80 грн.

Модель оцінки вартості звичайних акцій за допомогою зростаючого рівня дивідендів (відома як "Модель Гордона") має такий вигляд:

ВА3 = Дп • (1+Тд) / НП - Тд

де ВА3 - реальна вартість акції з постійно зростаючим розміром дивідендів;

Дп -- сума дивіденда, виплаченого у 1-му інвестиційному періоді;

Тд - темп приросту дивідендів, що виражений десятковим дробом;

НП - очікувана норма валового інвестиційного прибутку (дохідності по акції, що виражена десятковим дробом.

Наприклад: Останній дивіденд, що виплачений по акції, становив 150 грн. Компанія постійно збільшує суму щорічно виплачуваних дивідендів на 10%. Очікувана норма поточної дохідності акцій даного типу складає 20% на рік. Тоді реальна ринкова вартість акції буде складати:

ВА3 = 150 • (1+0,1) / 0,2 - 0,1 = 1650 грн.

Здійснені розрахунки реальної вартості інструментів фінансового інвестування дозволяють на основі порівняння з їх курсовою вартістю або з очікуваною нормою валового інвестиційного прибутку формувати управлінські рішення щодо їх вибору. Моделі оцінки реальної вартості інструментів фінансових інвестицій можуть бути розширені через введення додаткових параметрів, що відбиватимуть .умови емісії цінних паперів, галузевої та регіональної приналежності емітента, умови обертання обраних інструментів інвестування тощо.

Ефективність інвестування в окремі фінансові інструменти як і при реальному інвестуванні обумовлена величиною зворотного чистого грошового потоку від них і її показники розраховуються на основі порівняння інвестиційних витрат і генерованого чистого грошового потоку від володіння ними. Моделі оцінки ефективності фінансових інвестицій є такими ж, як і при оцінці ефективності реальних інвестицій.

Прийняття управлінських рішень при фінансовому інвестуванні буде більш обґрунтованим, якщо є можливість оцінки інвестиційних якостей обраних інструментів.

У системі оцінки інвестиційних якостей дольових цінних паперів головне місце посідають такі параметри:

- вид дольового цінного паперу;

- інвестиційна привабливість галузі, в якій здійснює свою діяльність його емітент;

- основні показники фінансово-господарської діяльності підприємства-емітента;

- характер обертання інструменту на фондовому ринку;

- умови емісії.

Головними параметрами оцінки інвестиційних якостей боргових цінних паперів (наприклад облігацій), можна визначити такі:

=> вид облігації відповідно до класифікаційної ознаки;

=> інвестиційна привабливість регіону - суб'єкта емісії;

=> фінансова стійкість та платоспроможність підприємства емітента;

=> характер обертання облігації на фондовому ринку;

=> умови емісії облігацій і т.п.

При отриманні наведеної системи показників та параметрів оцінки наступним кроком у формуванні управлінського рішення щодо фінансового інвестування є розрахунок показників оцінки ризиків окремих фінансових інструментів інвестування.

Список використаної літератури

1. Правик Ю.М. Інвестиційний менеджмент: Навчальний посібник - К.: Знання, 2007. - 431 ст. - ( Вища освіта ХХІ століття)

– Бланк І.О., Гуляєва Н.М. Інвестиційний менеджмент: Підручник К.: Київ. Нац. Торг. Економ. ун - т, 2003. - 398 с.

2. Сальська М.П., Худо В.В., Цибух В.І. Основи туристичного бізнесу: Навчальний посібник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2004. - 272 с.

3. Менеджмент туризма:: Ученик. - М.: Финансы и статистика, 2002. - 352 с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Економічна сутність інвестицій. Класифікація інвестицій, основні поняття інвестиційної діяльності. Процес управління інвестиціями компанії. Характеристика інвестиційної діяльності в Україні. Особливості форми здійснення фінансових інвестицій підприємства.

    реферат [938,4 K], добавлен 15.01.2010

  • Обґрунтування необхідності впровадження контролінгу як управлінської функції та автоматизації бюджетного планування в практику підприємства. Дослідження сутності планування у сфері туризму. Характеристика особливостей управління рухом грошових коштів.

    дипломная работа [669,7 K], добавлен 14.09.2016

  • Сутність інвестицій та інвестиційної діяльності, опис методів оцінки її ефективності. Характеристика циклів інвестиційного проекту. Проблеми фінансового забезпечення інвестицій. Напрями покращення управління інвестиційною діяльністю підприємства.

    дипломная работа [1,2 M], добавлен 18.10.2011

  • Поняття інвестиційної і емісійної діяльності підприємства. Визначення вартості цінних паперів. Оцінка ризику при їх купівлі. Порядок придбання цінних паперів на українському фондовому ринку. Оцінка інвестиційної привабливості акцій на біржі ПФТС.

    дипломная работа [1,5 M], добавлен 27.01.2011

  • Фінансові ресурси підприємства. Оптимізація джерел фінансових ресурсів підприємства. Ефективність формування фінансових ресурсів підприємства. Джерела ресурсного забезпечення підприємства. Регулювання інвестиційної діяльності. Оцінка ефективності проектів

    реферат [29,0 K], добавлен 31.05.2004

  • Поняття інвестиційної діяльності та проблеми її активізації в Україні. Класифікація джерел фінансування інвестицій. Сутність інвестиційного проекту та його цикли. Проблеми фінансового забезпечення інвестиційної діяльності, методи оцінки її ефективності.

    курсовая работа [124,1 K], добавлен 01.12.2013

  • Нормативно-правове забезпечення здійснення інвестицій в Україні, методи та підходи до оцінки. Особливості впливу фінансових інвестицій на економічний розвиток. Інвестиційні процеси у сфері поводження з твердими побутовими відходами, їх вдосконалення.

    дипломная работа [719,7 K], добавлен 09.06.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.