Розміщення продуктивних сил Черкаської області

За період 2005-2010 pp. відбулося значне скорочення обсягів виробництва за основними видами промислової продукції області. Порівняно з 2005 роком зростання відбулося лише по таких видах продукції, як хімічні волокна та нитки, бавовняні тканини, верхній трикотаж, налагоджене виробництво пральних машин.

Харчова промисловість на сучасному етапі займає провідне місце за питомою вагою у загальному обсязі випуску продукції (41,5%). Галузями спеціалізації області є цукрова, м'ясна, маслосироробна, молочна, консервна промисловість.

У 2010 році підприємствами області було вироблено 26,7 тис. тонн м'яса, 11,6 тис. тонн ковбасних виробів, що становить відповідно 6,7 і 6,6% у загальному виробництві цих продуктів в країні. Порівняно з 1995 роком виробництво м'яса скоротилося у 5 разів, ковбасних виробів на 40,5%. Незважаючи на спад виробництва, область продовжує займати провідні позиції в Україні по виробництву цих видів продукції. М'ясокомбінати зосереджені в Черкасах та Ватутіному, птахофабрики -- в Смілі, Золотоноші, Умані, Катеринополі. Загалом в області у 2010 р. працювало 17 підприємств та 547 виробництв м'ясної та 27 підприємств і 17 виробництв маслоробної і молочної промисловості.

Скоротилося також виробництво продукції з незбираного молока майже у 5 разів, причиною чого є відсутність достатньої кількості сировини, тому потужності молокопереробних підприємств залишаються не завантаженими.

За обсягами виробництва цукру-піску Черкащина знаходиться на третьому місці в Україні і виробляє 5,6% від загальнодержавного об'єму його виробництва (Верхнянський, Цибулівський, Полянський цукрові заводи).

Серед інших галузей харчової промисловості за обсягами виробленої продукції в 2004 році виділяються хлібопекарна (обсяг продукції -- 88196,9 тис. грн.), кондитерська (34619,0), спиртова (29071,3), плодоовочева (71402,1), тютюнова (295650,0) та борошномельно-круп'яна (77219,5 тис. грн.).

5. Зовнішньоекономіяні зв'язки Черкаської області та її участь у внутрішньодержавному поділі праці

Зовнішньоекономічні зв'язки, насамперед, зовнішня торгівля, є одним із найбільш динамічних секторів економіки і провідною формою участі Черкаської області у стосунках України з іншими державами. Економічний потенціал області дозволяє їй досить швидко інтегруватись в систему міжнародних економічних зв'язків.

Підприємства Черкащини здійснюють зовнішньо-торгівельні операції з партнерами із 75 країн світу. Більше всього експортується продукції в країни «близького зарубіжжя», а саме: Російську Федерацію, Білорусь, Молдову, Литву. Одержують її також Німеччина, США, Польща, Італія.

У товарній структурі експорту товарів переважають мінеральні добрива, хімічні нитки, продукти неорганічної хімії, одяг, деякі види сільгосппродукції. Найбільшу питому вагу в імпорті мають мінеральне паливо, нафтопродукти, паперова маса з деревини, папір і картон, засоби захисту рослин, медичні препарати тощо.

В області зареєстровано близько 150 іноземних інвестицій. У формуванні інвестиційної бази регіону беруть участь Великобританія, США, Німеччина, Словаччина, Швейцарія, Канада, Ізраїль, Польша. Створено багато спільних з іноземними фірмами підприємств. Загалом, за обсягом залучення іноземних інвестицій Черкащина посідає четверте місце в Україні. Найбільш вигідні контракти укладено з фірмами США, ФРН, Франції, Польщі та інших країн світу.

Поглибленню зовнішньоекономічних, політичних і культурних зв'язків значною мірою сприяють побратимські відносини, які встановились між містами області та ряду зарубіжних країн. Так, Умань дружить із містом Девіс (США) і Румії-сюр-Сен (Франція), Канів -- із Сономою (США) і Фірзином (ФРН), Корсунь-Шевченківський -- із Ґіфхорном (ФРН), Шпола -- з Оскалусою (США). Ця дружба відкриває нові перспективи співробітництва і спілкування народів.

Серед форм зовнішньоекономічної діяльності в Україні найбільш розвинутою є торгівля товарами і послугами. Зовнішньоторговельний оборот складається з експорту та імпорту. Експорт товарів і послуг означає, що їх реалізація відбувається на зовнішньому ринку. Розмір ефективності від експорту залежить від співвідношення національних і світових цін на певний товар і послуги, різниці у валютних курсах, продуктивності праці. Імпорт передбачає купівлю товарів і послуг, виробництво яких відсутнє або є економічно невигідним, тобто витрати на нього вищі, ніж в інших країнах.

На спектр зовнішньоекономічних зв'язків області з іншими країнами світу впливає її експортний потенціал та кількість імпортозалежних підприємств. Із загальної кількості підприємств області експортну діяльність здійснювали 327, а імпортну -- 349.

Обсяги зовнішньоторговельного обороту Черкаського регіону в 2010 р. склали: експорт -- 224,6, імпорт-- 132,2 млн. дол США (Мал.5).

Мал. 5

У загальній питомій вазі зовнішньоекономічної діяльності України область дає 1,5% експорту та 0,9% імпорту. Здійснюється експорт круп'яних культур у Білорусь, Росію, Латвію, Польщу, Словенію, Чехію, Нідерланди, Угорщину, Ізраїль. У зв'язку із масовими захворюваннями великої рогатої худоби в європейських країнах є потенційні можливості для збільшення експорту продукції тваринництва на ринки європейських країн та Близького Сходу.

Крім того, зовнішньоекономічні зв'язки з багатьма державами світу здійснюються у вигляді вкладання інвестицій в економіку області. Все більше активізуються нові форми економічної співпраці у вигляді створення спільних підприємств, налагодження прямих зв'язків із закордонними підприємствами, які передбачають співробітництво без посередників.

У 2010 році в економіку області надійшло 101,8 млн. дол. США прямих іноземних інвестицій, в тому числі 93,8 млн. -- у спільні підприємства.

Трудові ресурси (без зайнятих в особистому підсобному господарстві осіб пенсійного віку) за станом на 01.01. 2011 становлять 787,9 тис. осіб або 2,7% до всеукраїнського показника. В усіх сферах економічної діяльності зайнято 594,7 тис. осіб або 75,5% трудових ресурсів області. Рівень безробіття -- 4,5%, тобто дещо вищий, ніж загалом в Україні (4,2%). На кінець 2003 року в області нараховувалося 34 тис. безробітних. На 1000 осіб працездатного віку припадає 818 осіб непрацездатного, серед яких 339 -- діти, 479 -- особи, старші за працездатний вік.

У містах мешкає 54,9% населення. Найбільші міста -- Черкаси, Золотоноша, Сміла, Умань та інші. Середня густота населення становить 69 осіб на 1 км2, що значно менше, ніж у середньому в Україні (82 особи на 1 км2).

На кількість постійного населення області відчутний вплив має міграція, зокрема міждержавна та міжрегіональна. За даними 2010 року, за кордон емігрувало 3,3 тис. осіб, а прибуло 1,5, тобто приріст становив мінус 1,8 тис. осіб. Дещо інша тенденція проявляється в розрізі міжрегіональної міграції, де кількість прибулих -- 10,2, а вибулих 9,9 тис. осіб, тобто існує додатний приріст (0,3 тис).

Виробнича діяльність людини окрім корисного ефекту має негативні екологічні наслідки, порушує природу і рівновагу довкілля. Так, розширення природокористування, що зумовлене суспільним розвитком, супроводжується інтенсивним використанням природних ресурсів, накопиченням у природному середовищі відходів виробництва й споживання. Тому на сучасному етапі перед людством стоїть питання забезпечення такої взаємодії компонентів системи виробництва, при якій високі темпи економічного зростання та задоволення потреб населення співпадають із збереженням та відновленням якості довкілля. Ці проблеми вирішуються на глобальному, національному та на регіональному рівнях.

6. Проблеми та перспективи розвитку Черкаської області

Зручне географічне положення, індустріально-аграрна структура економіки з розвиненою харчовою, хімічною, машинобудівною, металообробною, електроенергетичною та легкою промисловістю, сільським господарством, яке характеризується високою культурою землеробства і тваринництва, багата мінерально-сировинна база, мальовничі краєвиди, розвинена соціальна інфраструктура і трудові ресурси створюють широкі можливості для різнобічного розвитку економічного потенціалу, підвищення життєвого рівня населення Черкаської області.

Однак, розрив виробничих зв'язків і втрата традиційного ринку після розпаду Союзу призвели до значного спаду виробництва, старіння основних фондів та скорочення робочих місць. Застаріле обладнання і технологія переробних підприємств агропромислового комплексу, знос парку сільськогосподарської техніки та низька продуктивність стримують зростання сільськогосподарського виробництва.

Негативні процеси в промисловості і сільському господарстві викликали загострення соціальних проблем. Для подолання кризових явищ та досягнення економічного підйому вирішальна роль в області відводиться залученню інвестиційних засобів. З урахуванням специфіки області пріоритетними напрямами залучення іноземних інвестицій є сільське господарство, цукрова промисловість, приладобудування, деревообробна промисловість, молочна та м'ясна промисловість.

Успіх ринкових перетворень і економічного зростання визначатиметься збільшенням продуктивних сил приватного підприємства, зокрема, малого і середнього бізнесу, досягненням оптимального співвідношення і взаємодії великих, середніх і малих підприємств.

Екологічна ситуація в області характеризується як складна і потребує досконалого вивчення та розв'язання існуючих екологічних проблем.

Особливо актуальною є проблема забрудненості атмосферного повітря в найбільших містах шкідливими викидами (оксиди вуглецю, оксиди азоту та сірчаного ангідриду) промислових підприємств. За даними офіційної статистики, протягом останніх років спостерігається деяке зниження викидів у повітря, але пояснюється це не впровадженням екологічних заходів, а зниженням обсягів виробництва та нестабільною роботою більшості підприємств, які характеризуються підвищеним екологічним тиском. Основними забруднювачами повітряного басейну є Черкаські об'єднання "Азот", "Аврора" та "Хімволокно". І їхня частина складає більше половини усіх викидів в області. Значне забруднення атмосфери здійснюється також автотранспортом, промисловими підприємствами, промисловими та побутовими котельнями. Незважаючи на виконання ряду заходів щодо охорони атмосферного повітря, його стан у багатьох населених пунктах, особливо в містах Черкаси, Золотоноша, Сміла, Тальне, залишається незадовільним. Доказом цього є висока частка захворювань органів дихання населення. Великою проблемою є знешкодження відходів виробництва, насамперед промислового.

Постійної уваги потребує й охорона водних ресурсів, а саме: поверхневих і підземних вод та річок.

Основними джерелами забруднення водоймищ є багато підприємств, які скидають забруднені стічні води, концентрація шкідливих речовин в яких значно перевищує допустимі норми. Внаслідок цього знижується вбірна і відновлююча властивість мікрофлори річок, озер, ставків та водосховищ області. Більшість водозаборів потребують переоснащення й ремонту.

Господарська діяльність людей, окремих підприємств і організацій негативно впливає на стан малих річок. Трапляються порушення при застосуванні мінеральних добрив та ядохімікатів, до того ж в окремих господарствах ще з радянських часів накопичилась велика кількість непридатних для застосування отрутохімікатів, які є потенційним джерелом забруднення навколишнього природного середовища.

Отже, аналізуючи екологічну ситуацію в області, не можна заспокоюватися з приводу фактичного зменшення техногенного тиску на довкілля в останні роки, що обумовлене економічною кризою. Необхідна спеціальна довготермінова програма, на основі якої здійснюватиметься комплекс заходів, спрямований на раціональне використання природних ресурсів та екологізацію окремих виробництв області. Адже при зміні економічної ситуації на краще екологічні проблеми стануть найактуальнішими і їх розв'язання буде набагато складнішим.

Основні напрями соціально-економічного розвитку області. Сучасний стан соціально-економічного розвитку Черкаської області можна охарактеризувати як суперечливий та нестабільний з певними тенденціями до покращення.

В процесі трансформаційних перетворень до формування соціально орієнтованої ринкової економіки державна і регіональна політика має спрямовуватись на структурну перебудову промисловості та формування інноваційної моделі економічного зростання.

Нині перед народногосподарським комплексом Черкаської області стоять ряд важливих питань, які потребують якнайшвидшого вирішення. Це поліпшення демографічної ситуації шляхом створення умов для збільшення народжуваності та зменшення смертності населення, розвиток соціальної інфраструктури малих міст та сіл регіону, пом'якшення територіальних диспропорцій в розвитку продуктивних сил, налагодження внутрішньо-регіональних зв'язків у промисловості.

Важливим є забезпечення динамічного розвитку промисловості через раціональне використання виробничих потужностей промислових підприємств та оновлення їх основних фондів.

В екологічній сфері необхідне оновлення природоохоронного обладнання підприємств, відродження деяких малих річок та озер, використання туристичних, рекреаційних, історико-археологічних можливостей.

Важливим є впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективне використання ресурсного та науково-виробничого потенціалу, що в кінцевому рахунку має призвести до позитивних зрушень в соціально-економічній ситуації Черкаської області.

Висновок

Дослідивши Черкаську область, майже з усіх сторін її існування, можна зробити загальний підсумок про те, що область потребує значних інвестицій для поліпшення демографічної ситуації, системи соціального захисту населення.

Важливу роль у розвитку продуктивних сил Черкаської області відіграє науково-технічний потенціал, який є вагомим фактором вирішення різноманітних проблем.

Що ж стосується промисловості досліджуваної області то можна сказати, що в області переважають галузі обробної промисловості (97%) над галузями видобувної промисловості (3%).

Машинобудування області спеціалізується на виробництві устаткування для харчової, текстильної, хімічної галузей промисловості, баштових кранів, тракторних причепів, роторно-конвеєрних ліній, металоріжучих верстатів тощо.

Землі Черкащини характеризуються досить високою родючістю. Так, урожайність зернових культур -- пшениці, жита, ячменю, кукурудзи, вівсу, проса -- перевищує загальнодержавні показники, зокрема, жита та соняшнику -- найвища в Україні (21,1 та 12,7 ц з га.).

Транспортна мережа області потребує вдосконалення (електрифікації, оновлення рухомого складу) та приведення її до європейських стандартів (реконструкції усіх вокзалів, посадочних платформ, колійного господарства станцій і перегонів, модернізацію пристроїв автоблокування, електричної централізації та зв'язку). Найбільші обсяги перевезень виконує автомобільний транспорт.

Невтішна ситуація склалася в галузі культури. За останні десять років припинили своє існування 159 закладів клубного типу, 145 бібліотек, більше як 100 кіноустановок. Нині в області працює 782 клуби і будинки культури, більшість з яких потребують капітального ремонту, особливо в сільській місцевості. Зменшується також книжковий фонд бібліотек, оскільки при мінімальному фінансуванні поповнення бібліотечних фондів у необхідних обсягах неможливе.

Різке зниження бюджетного фінансування посилило тенденції до зменшення мережі закладів, погіршення загального стану системи охорони здоров'я та якості медичного обслуговування.

Територія Черкаської області характеризується дуже вигідним економіко-географічним, зокрема транспортним положенням, а також близькістю до сировинних баз, основних промислових районів і районів споживання готової продукції. Тісні економічні зв'язки з сусідніми областями інтенсивно впливають на процеси територіального поділу та інтеграції праці, розвитку продуктивних сил і формуванню внутрішньорайонних та міжрайонних територіально-виробничих утворень, розселення населення.

Список використаної літератури

Волинець Л.М. Агроекологічне районування, аграрна політика і концепція розміщення сільського господарства, галузеві проблеми землеробства і тваринництва Концепція розміщення сільського господарства Черкаської області// Сільське господарство і ринок продовольства: проблеми розвитку і розміщення / Наукове видання. - Київ: РВПС України НАН України, 2010. - С. 50-74.

Волинець Л.М. Окремі питання розвитку сільськогосподарського виробництва Черкаської області// Придніпровський науковий вісник, 2010. - № 81 (148). - С. 15-20.

Волинець Л.М. Шляхи поліпшення використання резервів АПК Черкаської області// Регіональна політика України: наукові основи, методи, механізми. - Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України. - 2010. - ч.3. - С. 35-36.

Данилишин Б. М., Чернюк Л. Г., Фащевський М. І. Методологічні засади комплексного розвитку і розміщення продуктивних сил регіонів / НАН України; Рада по вивченню продуктивних силУкраїни. -- К., 2009. -- 158с.

Дорогунцов С. І., Олійник Я. Б., Степаненко А. В. Теорії розміщення продуктивних сил і регіональної економіки : Навч. посібник / НАН України; Рада по вивченню продуктивних сил продуктивних сил; Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. -- К.: СТАФЕД-2, 2006. -- 143с.

Дорогунцов С. І., Пітюренко Ю. І., Олійник Я. Б., Заяць Т. А. розміщення продуктивних сил продуктивних сил України: Навч.-метод. посіб. для самост. вивчення дисципліни. - К.: КНЕУ, 2007. -- 363 с.
Заставний Ф. Д. Економічна і соціальна географія України. -- 2. вид.-- К. : Форум, 2008. -- 240с.

Качан Є. П. розміщення продуктивних силУкраїни: Підручник для студ. вищих навч. закл. / Є. П. Качан (ред.). -- 2.вид., доп. і перероб. -- К.: Видавничий Дім "Юридична книга", 2008. -- 550с.

Ковалевський В. В., Михайлюк О. Л., Семенов В. Ф., Єгоров О. П. розміщення продуктивних сил України: Підручник для студентів. - 3. вид., перероб. і доп. -- К.: Знання, 2007. -- 352 с.

Коротун І. М., Коротун Л. К., Коротун С. І. розміщення продуктивних силУкраїни: Навч. посібник. - Рівне, 2006. -- 414 с.

Мельник Л.М. Розвиток та спеціалізація сільського господарства Черкаської області// Географія і сучасність. - К.: Міносвіти, 2009. - С.181-185.

Мельник Л.М. Стан та перспективи розвитку зернового господарства в Черкаському регіоні // Регіональні проблеми розвитку продуктивних силАПК / Наукове видання. - Київ: РВПС України НАН України, 2010. - С. 150 - 151.

Новікова К. М. Географія Черкаської області. - Черкаси, 2005. - 76 с.

Паламарчук М.М. Соціально-економічна географія як наука та її значения для сучасної України // Укр. геогр. журн. -- 2009. -- №4. -- С.7-12.

розміщення продуктивних сил України : Навч.-метод. посіб. для самост. вивчення дисципліни / Київський національний економічний ун-т. -- К.: КНЕУ, 2008. -- 363с.

Сальваровський К. М. Географія Черкаської області- Черкаси, 2010. - 32 с.

Сиротенко А. Й. Економічна і соціальна географія України. -- К.: Освіта, 2005. -- 222с.

Стеченко Д. М. розміщення продуктивних сил і регіоналістика: Навч. посібник.-К. : Вікар, 2009. -- 378с.

Шаблій О. І., Білецький М. І., Заставецький Б. І. Соціально- економічна географія України : Навч. посіб. / О. І. Шаблій (ред.). -- 2. вид., перероб. та доп. -- Л. : Світ, 2008. -- 679с.

Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. -- 2. вид. -- К. : Либідь, 2009. -- 414с.

Размещено на www.allbest.