Регіональні аспекти зовнішньої торгівлі Мексики

Сім республік Центральної Америки не можуть змагатися з Мексикою ні щодо кількості населення, ні щодо території. Утім ці республіки утворюють окремий географічний регіон. Характерними його рисами є збройні конфлікти, боротьба за владу, економічна стагнація, швидкий ріст населення та криза довкілля. Спочатку зосередимо увагу на Мексиці, а потім звернемося до Центральної Америки.

Повстання у Ч'япасі збурило цілий шерег більш серйозних проблем, які можуть мати важливі наслідки для майбутнього Мексики. По-перше, воно продемонструвало, що деякі райони країни позбавлені участі в її економічному розвиткові. У просторовому вимірі ситуація, що склалася в Ч'япасі, є класичним прикладом конфронтації між центром та периферійною провінцією: населення цього найбіднішого віддаленого штату почало вимагати своєї частки національного пирога саме в той час (2005--2010 рр.), коли, згідно з урядовою статистикою, число мексиканців, що живуть в умовах крайньої бідності, зросло на вражаючі 53 %. Іншою проблемою, яка останнім часом постала перед багатьма країнами, в тому числі Мексикою, є деволюція. Вимога сапатистами «автономії» змодельована з автономних областей Іспанії і передбачає не відокремлення, а децентралізацію влади, якою федеральний уряд має ділитися з урядами штатів. Це дає останнім більше повноважень, особливо у культурній сфері.

Ще одна проблема, пов'язана з конфліктом у Ч'япасі, дуже важлива у плані соціальної географії Мексики. Боротьба НАВС пробудила до неї глибокі симпатії з боку тубільного населення п'яти інших південних штатів (Ґерреро, Оахака, Пуебла, Мічоакан та Мехіко, кожний з яких був ареною місцевої спорадичної партизанської активності починаючи з середини 1990-х років) і могла стати тою іскрою, що розпалила б вогонь боротьби за соціальні права індіанців країни. Як і в країнах басейну Карибського моря, в Мексиці від кольору шкіри безпосередньо залежить соціальний статус особи. Протягом усього сучасного періоду ставлення правлячої еліти країни до індіанського населення не було однозначним. З одного боку, спадщина ацтеків і майя прославляється як яскравий компонент мексиканської ідентичності, з іншого -- відсталість американських індіанців вважається чорною плямою на модернізації країни, і всі зусилля щодо допомоги тубільному населенню зводяться до посилення їх асиміляції у національну культуру. Велика кількість мексиканців переважно індіанського походження (20 % населення країни) досягнула протягом останніх 100 років значних соціальних успіхів. Але від 10 % чистокровних індіанців, які вирішили зберегти свої доіспанські культурні традиції, расистське суспільство відсахнулося і продовжує дискримінувати, вважаючи їх громадянами другого сорту.

За останні десятиліття Мексика досягнула важливого прогресу в декількох секторах економіки. Протягом 1990-х років її економіка зазнала подальшого трансформування внаслідок буму, що передував вступу в дію угоди НАФТА, яка за наступні роки об'єднала економіки Мексики, Сполучених Штатів і Канади в єдину зону вільної торгівлі та ринок із більш ніж 400 млн споживачів. Мексика має отримати від угоди найбільше, оскільки очікується, що її членство в новій організації ліквідує економічний розрив між нею та її багатим північним сусідом, розрив, який продовжує бути причиною разючих контрастів по всій протяжності спільного кордону довжиною 3115 км.

Початок дії угоди НАФТА в 1994 р. був пов'язаний з рядом непередбачених для політичного істеблішменту і економічної системи Мексики потрясінь. Найбільш відчутним було значне знецінення песо під кінець цього року. Як результат, Мексика вступила в період рецесії, який тривав до кінця 1990-х років, ставши випробуванням на міцність для її компаній, лідерів бізнесу та іноземних інвесторів. Рецесія також стала занадто важким тягарем для уряду, що виявився неспроможним справитися з нею і відновити економічне зростання. Після 2005 р. правляча партія (ІРП), яка незмінно керувала країною протягом 71 року, почала здавати свої позиції і остаточно була позбавлена влади на виборах 2008 р. Огляд змін у мексиканській економічній географії було представлено вище на тлі щойно згаданих подій.

Хоча характер традиційного самодостатнього сільського господарства і продуктивність неефективних ехідос майже не змінилися у найбідніших районах Мексики, більш широкомасштабне товарне сільське господарство за останні три десятиліття диверсифікувалося і досягнуло деяких суттєвих результатів як на місцевих, так і на зарубіжних ринках. Південна частина Мексиканського плато використовується головним чином для вирощування продовольчих культур для внутрішнього споживання. У північній посушливій частині країни розгорнуте доволі масштабне зрошувальне сільське господарство з використанням води, яка надходить із високогірних внутрішніх районів. Уздовж процвітаючого північно-західного узбережжя, на відстані одного дня подорожі на автомобілі від Південної Каліфорнії, організовано механізоване виробництво бавовни, що є прибутковим експортним товаром. Тут також впрошуються пшениця, фрукти й овочі, культивування яких приваблює сюди іноземних інвесторів. Особливо це стосується таких культур, як банани та цукрова тростина. Відгодівля худоби є іншим масштабним проектом, який із внутрішніх північних теренів, де тваринництво є традиційним заняттям, поширюється на низинні райони узбережжя Мексиканської затоки.

Хоча видобувна промисловість Мексики вже не має такого важливого значення, як колись, від 1970 р. країна почала користуватися перевагами (а також страждати від недоліків) одного з найбільших у світі виробників нафти. її величезні родовища, зосереджені на південному узбережжі Мексиканської затоки (район затоки Кампече), принесли країні великі прибутки, коли світові ціни на нафту були високими під кінець 1970-х років. Але вони принесли й серйозні економічні труднощі, коли ці ціни впали після 1980 р. Відкриття багатющих родовищ нафти і газу зробили Мексику енергетично незалежною країною. Вони суттєво доповнили експлуатовані раніше нафтові запаси, розташовані навколо Мексиканської затоки на північний захід та у внутрішніх районах Юкатану на північний схід (рис. 5-9). Високі ціни на бензин у 1970-ті роки стимулювали економіко-географічні перетворення в країні, але нафтова криза 1980-х перервала зростання в цій галузі і відкинула її на десятиліття назад. Крах відбувся через те, що уряд залишився без очікуваних прибутків від продажу нафти, які були необхідними для оплати відсотків за величезні іноземні позики, отримані країною для фінансування внутрішніх програм розвитку Подібне лихо може статися знову, якщо майбутній нафтовий бум спокусить лідерів Мексики знов) ризикувати в такий спосіб.

Виробництво вважається новим епізодом у розвитку країни, але насправді цей сектор економіки мав розвиватися в Мексиці ще століття тому. Щедро наділена сировинними ресурсами, багато з яких зосереджені на півночі, Мексика розпочала свій шлях до індустріалізації у 1903 р. із завершенням будівництва сталеплавильного заводу (в наш час занедбаного) у місті Монтеррей на північному сході країни. Ще один сталеплавильний комплекс постав у 1950-х роках у розташованому поблизу місті Монклова. В цей період заводи будувалися в багатьох місцях Центральної Мексики, особливо в столиці та її околицях. З тих пір сектор промисловості невпинно зростав і за останню чверть століття давав роботу принаймні сьомій частині всієї робочої сили країни.

За останній час найбільш важливою подією у географії господарства Мексики стало будівництво заводів макіладорас у прикордонній зоні на півночі країни. Макіладорас -- це заводи (половина яких є власністю Сполучених Штатів), що займаються складанням готової продукції з імпортованих, не обкладених податком компонентів та матеріалів. Принаймні 80 % продукції, яку вони виробляють, реекспортується до Сполучених Штатів, де імпортні тарифи обмежуються вартістю, доданою до продукції протягом періоду її мексиканського виробництва (згідно з угодою НАФТА ці тарифи мали бути відмінені до кінця 2009 р.). В той час як зарубіжні власники отримують прибутки головним чином за рахунок низьких витрат (для прикладу, розмір зарплати в Мексиці становить у середньому лише третину розміру зарплати у США), для Мексики така система організації виробництва має чимало економічних переваг. До них належать створення нових робочих місць і розширення існуючих, збільшення зарубіжних інвестицій, полегшення доступу до експортних ринків і отримання країною нових технологій. На жаль, є і негативні моменти: робітники на заводах макіладорас змушені працювати довгі робочі тижні; вони отримують дуже малі додаткові виплати або ж не отримують їх узагалі; більшість робітників живуть у злиденних нетрях і халупах, розташованих навколо заводів.

Хоча ця програма розвитку була ініційована ще в 1960-ті роки, до 1982 р. кількість макіладорас зростала досить помірно -- до 588 заводів, на яких працювало 122 000 осіб. Згодом ця ініціатива дістала друге дихання, і до початку 1990-х років кількість заводів зросла вже до 1800, і на них працювало вже 500 000 робітників. До продукції, яка складається на макіладорас у наш час, належать електронне обладнання, електроприлади, запасні частини до автомобілів, одяг, вироби з пластику і меблі. Сьогодні в країні вже налічується майже 4000 макіладорас, на яких працює 1,4 млн осіб. Більшість заводів розташовано у прикордонній урбанізованій зоні на півночі країни (рис. 5-11). На частку розташованих тут підприємств припадає 30 % усіх робочих місць у промисловості, а також 52 % промислового експорту країни і 45 % її загального експорту.

Досягнувши успіхів у здійсненні програми макіладорас, уряд Мексики використовує цей досвід для розвитку промислового виробництва в інших частинах країни. Система макіладорас поступово поширюється в південному напрямі вже без урядового втручання. На заводах цього типу в центральних районах країни вже працює близько третини всієї робочої сили макіладорас Мексики. Проте мексиканські плановики більше хотіли би бачити в країні промислові комплекси замкнутого циклу, розташовані в центральних районах, а не обмежувати свої інвестиції тільки складальними заводами вздовж північного кордону. В останні роки подібні проекти були започатковані кількома багатонаціональними корпораціями. До них належать передусім три провідні автомобілебудівні компанії зі Сполучених Штатів та чотири їхні японські та німецькі конкуренти. Автомобілебудівна галузь є одним із лідерів серед виробничих та експортних секторів Мексики, а підрозділ компанії «Дженерал моторс», який виробляє автомобільні деталі, є найбільшим приватним працедавцем у країні.

Для прискорення розвитку решти країни уряд Мексики надає пріоритетного значення програмам, спрямованим на підняття мексиканської інфраструктури до рівня світових стандартів Особливо це стосується телекомунікаційної мережі, будівництва новітніх автострад і мереж сучасних електростанцій. У рамках регіональної! розвитку також розробляються індивідуальні проекти. Прикладом може бути надзвичайно амбіційний проект будівництва суходільного каналу, який має пройти через перешийок Теуантепек шириною 250 км. Це дасть змогу переправляти контейнери з товарами між тихоокеанським портом Саліна-Крус і портом Коацакоалькос на узбережжі Мексиканської затоки. Канал має стати не тільки суходільним конкурентом старіючого Панамського каналу, а й ультрасучасним автомобільним та залізничним коридором із розташованими вздовж нього заводами, що спеціалізуються на виробництві і складанні транзитних товарів, коридором між заможними азійськими країнами південної частини Тихого океану і Північноатлантичним басейном.

Вважається, що Мексика зможе знайти вихід з ускладнень, в тому числі економічних, шляхом поступового, але розумно швидкого здійснення структурних реформ і досягнення на цій основі достатньо високого росту ВВП і експорту та підвищення рівня життя свого населення.

Висновоки

Розвиток зовнішньої торгівлі Мексики на початку ІІІ тисячоліття характеризується зростанням якісних сутнісних змін, притаманних її змісту, як історично обґрунтованого явища.

Мексика є гігантом Середньої Америки -- завдяки як своїм територіальним розмірам, так і величині людності, розмаїттю культур, наділеністю природними ресурсами і геополітичному положенню. Вона являється новою індустріальною країною з досить розвиненою економікою і зовнішньою торгівлею. Мексика займає:

I місце в світі по видобуванню срібла;

VI місце по видобуванню нафти і газу;

VI місце з розвитку цукрово-тростинної промисловості;

VIII місце з свинарства;

X місце в світі по виготовленню сталі низької якості, яку вона, до речі, експортує.

Мексика дуже багато пройшла, аби досягти свого теперішнього економічного рівня, хоч від і далекий від ідеалу. ЇЇ економіка формувалася впродовж багатьох років під суворим контролем. Адже між країнами існують різноманітні види відношень, але особливе значення мають саме економічні. Регулювання зовнішньої торгівлі і фінансових потоків на міжнародному ринку відносяться до найважливіших завдань кожної держави. На них, в свою чергу, впливає економіко-географічне положення країни, її демографічний потенціал тощо. Щодо Мексики, то її спільний кордон зі Сполученими Штатами є благом для країни, оскільки це значно полегшує її економічні зв'язки. Але він є також і прокляттям, оскільки через сусідство з США Мексика втратила величезні території. Між двома країнами також часто виникає тертя з приводу масової нелегальної еміграції до Сполучених Штатів. Відплив населення з Мексики пояснюється передовсім станом економіки в цій країні. Цей стан може згодом поліпшитися завдяки підписанню угоди НАФТА, яка сприятиме подальшому економічному розвиткові регіону.

Сім республік Центральної Америки не можуть змагатися з Мексикою ні щодо кількості населення, ні щодо території. Утім ці республіки утворюють окремий географічний регіон. Характерними його рисами є збройні конфлікти, боротьба за владу, економічна стагнація, швидкий ріст населення та криза довкілля.

Вступивши до НАФТА у 1994 р., Мексика стала набагато сильнішим конкурентом на ринку Сполучених Штатів для цих карибських товарів, оскільки тарифи на мексиканську торгівлю були встановлені на понижуючий курс із перспективою повної ліквідації. На початку нового тисячоліття ця порівняльна перевага почала зростати, і дедалі більше інвестиційних проектів почало надходити до Мексики, оминаючи країни Карібського басейну. Зібраним під прапором АС8 країнам спочатку вдавалося чинити колективний тиск на США з метою отримання більшого «паритету НАФТА». Але під кінець 1990-х АС 8 років Конгрес став щоразу відкидати їхні вимоги, змушуючи країни--члени самим вирішувати свої економічні проблеми. Водночас останні з привілеїв, отриманих згідно з угодою СВІ, було відмінено.

На мою думку становище Мексики можна оцінити, як таке коли країна стрімким розвитком йде вперед, тому вже через кілька років Мексика стане в один ряд з такими країнами як Англія, Німеччина, Японія та США.

Список використаної літератури

1. “Financial Times” об экономике Мексики // БИКИ №128.- 2010 [c. 5]

2. В экономике Мексики // БИКИ №19.- 2011 [c. 4]

3.“Financial Times” об экономике Мексики // БИКИ №128.- 2011 [c. 5]

4.Гутник В. Мексика: дорога к подъему // МЭ и МО №8.- 2009 [c. 93-97]

5.Гутник В. Тревоги и надежды мексиканской экономики // МЭ и МО №8.- 2010 [c. 90-92]

6.Економічна і соціальна географія світу / За ред. Б.П. Яценка. - Зарубіжні країни- Київ, 2010

7.Зовнішньоекономічні зв'язки: Мексика // Зовнішня торгівля №1.- 2010 [c. 48-49] К.: Артек, 1997

8.Михайлова А. І. Чинники ефективного управління с/г підприємствами на землях Мексики // Економіка АПК №4.- 2010 [c. 114-118]

9.Погорельская С. Внутреполитические аспекты новой Мексиканской внешней политики // МЭ и МО №7.- 2011 [c. 91-100]

10.Прогнозы экономического развития Мексики // БИКИ №108.- 2008 [c. 4]

11. Розміщення продуктивних сил: Навч. посіб. / В.В. Ковалевського та ін.- К.: “Знання”, 2008

12. Социально-экономическая география зарубежного мира / Под ред. В. В. Вольского. - М.: Крон-Пресс, 2009

13. Флісак А. Інвестиційна діяльність Мекиски в умовах міжнародного розподілу праці та виробничої кооперації // Економічний часопис - ХХІ, 2010.-№10 [c. 22-27]

14. Мексика - Положение в отдельных отраслях промышленности // БИКИ №143.- 2010 [c. 5, 16]

15.Экономическая карта Мексики, Москва-2008

17. Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. 2008 р.

18.www.fmb.org

19.www.trade.com

Размещено на Allbest.ru