Дослідження демографічної ситуації в Запорізькому регіоні

1364,1

70,8

63,1

104,3

росіяни

476,7

24,7

32

71,8

болгари

27,8

1,4

1,7

80,2

білоруси

12,7

0,7

0,9

68,9

вірмени

6,4

0,3

0,1

у 2,6 р. б.

татари

5,2

0,3

0,3

98,3

євреї

4,4

0,2

0,7

30,3

грузини

3,9

0,2

0,04

у 4,2 р. б.

азербайджанці

2,5

0,1

0,1

у 1,9 р. б.

молдавани

2,5

0,1

0,2

72,2

німці

2,2

0,1

0,1

94,8

греки

2,2

0,1

0,1

102,2

цигани

1,9

0,1

0,1

94,7

поляки

1,8

0,1

0,1

70,6

Друге місце за чисельністю посідали росіяни. Їх кількість порівняно з переписом 1989 року зменшилася на 28,2 % і нараховувала на дату перепису 476,7 тис. осіб. Питома вага росіян у загальній кількості населення зменшилась на 7,3 відсоткового пункту і складала 24,7 % (по Україні в цілому - 17,3 %).

Статистичне вивчення етносів є надзвичайно важливим для долі багатьох народів. Незважаючи на значний розвиток культури народів світу, людство все ще не позбулося расових і національних забобонів, а водночас і різних виявів дискримінації, гноблення національних меншин тощо. Історія розвитку людства свідчить, що саме співпраця, взаємодопомога і дружба націй є рушійною силою розвитку світового господарства і культури.

2.2 Народжуваність та смертність населення Запорізької області

Народжуваність, поряд зі смертністю, є основним демографічним процесом. Саме вона в даний час у нашій країні та інших індустріальних країнах робить вирішальний вплив на характер відтворення населення. Від неї, головним чином, залежить те, як у суспільстві здійснюється процес заміщення поколінь. Досить сказати, що якщо кількість дітей, народжених у середньому однією жінкою, незалежно від її шлюбного стану, не буде перевищувати приблизно 2,1 або число дітей у середньому в однієї плодовитої (тобто здатної до дітородіння) подружньої пари не буде перевищувати приблизно 2,3-2,4, то наскільки низьким не був би при цьому рівень смертності, заміщення поколінь у суспільстві відбуватися не буде і чисельність населення від покоління до покоління буде скорочуватися (слід, правда мати на увазі, що це скорочення може гальмуватися або відкладатися на деякий час під впливом ситуації, сприятливої вікової структури населення, але тільки на деякий час).

Про співвідношення впливу народжуваності і смертності на відтворення населення свідчить наступне. При існуючому зараз в Україні рівні смертності для забезпечення простого відтворення населення, тобто щоб від покоління до покоління чисельність населення не скорочувалася, необхідно, щоб у середньому на одну жінку припадало 2,11‰ народжених дітей. Якщо ж вдалося б скоротити рівень смертності в 1,5 рази, то цей показник скоротився б всього лише до 2,09‰.

У зв'язку з цим народжуваності відводиться особливе місце в демографічній політиці. Від того, чи вдасться істотно змінити її рівень і тенденції, вирішальним чином залежать перспективи демографічної динаміки, зміни чисельності населення і його складу, майбутнє нашої країни.

Для того щоб підвищувалася народжуваність, треба дуже добре уявляти собі, від чого залежить її рівень, кількість дітей в сім'ях, що визначає те чи інше репродуктивна поведінка. Це, у свою чергу, передбачає всебічний і глибокий аналіз народжуваності та репродуктивної поведінки з використанням різних показників та джерел інформації [68, с. 83].

До загальних показників народжуваності відносяться абсолютне число народжених і загальний коефіцієнт народжуваності. Іноді народжуваність ототожнюють з числом народжених. Наприклад, говорять або пишуть, що підвищився рівень народжуваності або, що в одній території він вище, ніж в іншій. На підтвердження цього наводяться абсолютні числа народжених. Насправді цей показник абсолютно не інформативний і сам по собі не придатний для аналізу народжуваності. Зрозуміло, що чим більше чисельність населення, тим більше, за інших рівних умов, буде і кількість тих чи інших подій в цьому населенні. У більшій сукупності населення буде більше випадків дітонароджень, більше абсолютне число народжених [69, с. 28].

Абсолютне число народжених може бути використано лише для розрахунку інших показників народжуваності або для визначення абсолютної величини природного приросту (у цьому випадку з числа народжених віднімається число померлих).

Для кращого аналізу використовують загальні коефіцієнти народжуваності. Загальні коефіцієнти народжуваності в Запорізькій області та, для порівняння, в Україні представлені на рисунку 2.5.

У 2010 році в Запорізькому регіоні народилося 18018 людини. Середньорічна чисельність жителів регіону в 2010 році склала 1805,7. Загальний коефіцієнт народжуваності становив 9,9 ‰ ((18,018 / 1805,7) ? 1000).



Рисунок 2.5 - Загальні коефіцієнти народжуваності Запорізької області та України в 1990-2010 роках [58, 59]

Як ми можемо бачити народжуваність знаходиться на досить низькому рівні . У 2000 році було значне зменшення народжуваності, та хоч з 2000-2008 рр. народжуваність збільшилась, з 2008-2010 рр. знову почала зменшуватись. В Запорізькому регіоні народжуваність в середньому на 0,8‰ коефіцієнти менша в порівнянні з Україною.

Серед приватних коефіцієнтів народжуваності найважливіше місце належить віковому коефіцієнту народжуваності, який вимірює чисту інтенсивність народжуваності в конкретній віковій групі жінок. Їх можна розраховувати для однорічних вікових інтервалів або для п'ятирічних вікових інтервалів. В останньому випадку вони усереднюються. Вікові коефіцієнти народжуваності розраховуються як відношення числа народжень у жінок певного віку (х років) до їх середньорічної чисельності [11, с. 187]:

(2.2)

де - віковий коефіцієнт народжуваності;

_nB_x - число народжень у жінок певного віку (х + n) років;

_nF_x - середньорічна чисельність жінок віку (х + n) років.

Розрахунки всіх вікових коефіцієнтів народжуваності у вікових групах 2001року та 2010 року наведені в таблиці 2.4, які розраховані за формулою 2.2. В Запорізькому регіоні найбільший коефіцієнт народжуваності в 2001 році припадає на 20-24 віковий інтервал, так само й в 2010 році. Та якщо в 2010 році чисельність жінок в 20-24 віковому інтервалі була найбільшою, то зрозуміло,що й коефіцієнт народжуваності переважав над іншими віковими інтервалами. В 2001 році ми можемо спостерігати іншу тенденцію, чисельність жінок в 20-24 віковому інтервалі на 4278 особи менша від 15-19 вікового інтервалу, але народжуваність переважає на 62,52‰. Зі збільшенням віку кількість народжених дітей зменшується майже до нуля.

Одним з найважливіших показників народжуваності є сумарний коефіцієнт. У порівнянні з досить адекватно характеризуючими рівень народжуваності віковими коефіцієнтами, сумарний коефіцієнт народжуваності володіє, щонайменше, двома достоїнствами.

По-перше, він більш зрозумілий за змістом, так як показує не, часто погано усвідомлюване, число народжень у розрахунку на 1000 жінок певного віку, а середню кількість дітей народжених однією жінкою.

По-друге, цей коефіцієнт характеризує не тільки рівень народжуваності, але і відтворення населення.

Сумарний коефіцієнт народжуваності показує те число дітей, які були народжені в середньому однією жінкою.

Таблиця 2.4 - Розрахунок коефіцієнтів народжуванності для всіх вікових інтервалів в 2001році та 2010 році Запорізької області

Віковий інтервал, в роках	Кількість народжених дітей	Середньо-річна чисельність жінок	Віковий коефіцієнт народжуваності, ‰	Сумарний коефіцієнт народжуваності в віковому інтервалі, ‰	Кумулятивний коефіцієнт народжуваності,‰
2001 рік
15-19	2054	72 734	28,24	0,14	0,6
20-24	6213	68 456	90,76	0,45	2,9
25-29	3973	67 890	58,52	0,29	5,3
30-34	1843	66 055	27,90	0,14	7,19
35-39	608	76 208	7,98	0,04	8,5
40-44	135	83 319	1,62	0,01	9,6
45-49	1	79 605	0,01	0,00	10,7
2010 рік
15-19	2813	51 711	54,40	0,27	1,1
20-24	9365	70 836	132,21	0,66	4,6
25-29	7095	70 459	100,70	0,50	8,6
30-34	3661	66 442	55,10	0,28	11,9
35-39	1349	65 189	20,69	0,10	14,5
40-44	250	64 221	3,89	0,02	16,5
45-49	15	76 765	0,20	0,00	18,3

Сумарний коефіцієнт розраховується як віковий коефіцієнт народжуваності в даній віковій групі, помножена на 5 (якщо вікові коефіцієнти по 5-річним групам) і поділена на 1000, так як вікові коефіцієнти народжуваності розраховуються на 1000 жінок, а сумарний коефіцієнт - на одну [18, с. 401]:

, (2.3)

де - сумарний коефіцієнт народжуваності.

В Запорізькому регіоні сумарний коефіцієнт народжуваності як в 2001 році так і в 2010 році у всіх вікових інтервалах не досягає навіть1‰. В 2010 році він дорівнював від 0‰ до 0,66‰ в різних вікових групах. Як ми можемо басити з таблиці 2.4 в 2010 році сумарний коефіцієнт народжуваності, в середньому, на 0,11‰ переважає над сумарним коефіцієнтом народжуваності в 2001 році.

З сумарним коефіцієнтом тісно пов'язаний, так званий, кумулятивний коефіцієнт народжуваності. Можна навіть сказати, що перший є окремим випадком другого. Різниця між цими показниками полягає в тому, що сумарний коефіцієнт народжуваності показує кількість дітей, які були народжені в середньому однією жінкою протягом певного відрізку часу, а кумулятивні - до досягнення того чи іншого віку (наприклад, до 30 або 40 років). Якщо сумарний коефіцієнт народжуваності показує, як би, підсумок процесу дітонародження, то кумулятивні коефіцієнти дозволяють простежити формування цього підсумку в міру досягнення жінкою тих чи інших вікових рубежів.

Кумулятивний коефіцієнт народжуваності показує те число дітей, які були б народжені в середньому однією жінкою до досягнення того чи іншого віку за умови збереження рівня народжуваності незмінним і саме таким, який він був на момент розрахунку коефіцієнта. При розрахунку кумулятивного коефіцієнта народжуваності підсумовуються вікові коефіцієнти народжуваності, вибраного нами вікового інтервалу, та множиться на довжину вікового інтервалу і на 0,001 [18, с. 410]:

, (2.4)

де - кумулятивний коефіцієнт народжуваності.

Таким чином за формулою 2.5 ми розрахували кумулятивні коефіцієнти для 2001 року та 2010 року (таблиця 2.4). В 2010 році кумулятивний коефіцієнт до 50 років на 0,8‰ збільшився від 2001 року. З наведених розрахунків ми можемо бачити, що в 2010 році до 20 років кумулятивний коефіцієнт дорівнював 1,1‰, а до 50 років - 18,3‰, так ж ситуація простежується й в 2001 році. Це говорить нам про те, що жінки відкладають народження дітей на більш пізній вік.

При проведенні аналізу народжуваності є важливим порівняти показники народжуваності у зареєстрованому шлюбі і поза ним для різних вікових груп жінок (рис. 2.6). Зрозуміло, що, чим більша частина перебуває у шлюбі серед жінок репродуктивного віку (особливо, 20-29 років), тим, за інших рівних умовах, будуть вищі і показники народжуваності. Тому ми в аналізі використали показники народжуваності у зареєстрованому шлюбі і поза ним. Існуюча у нас поточна реєстрація народжень дає можливість розділити їх на народження в зареєстрованому шлюбі та поза ним, а останніх, у свою чергу, на зареєстровані за заявою матері та за спільною заявою батьків.

Найбільш часто використовуваним показником народжуваності поза зареєстрованого шлюбу є частка народжених поза зареєстрованого шлюбу (у т.ч. зареєстрованих за заявою матері та за спільною заявою батьків) у загальному числі народжених. Слід, однак, мати на увазі, що він не характеризує інтенсивність дітонародження поза зареєстрованого шлюбу, а показує лише те, яка частина дітей народжується у жінок, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі

В зареєстрованому шлюбі та поза ним свідомо не використовуються поняття "шлюбна" і "позашлюбна" народжуваність. Справа в тому, що демографія та соціологія сім'ї під шлюбом розуміють, як правило, наявність фактичних подружніх відносин незалежно від їх реєстрації. Відсутність же зареєстрованого шлюбу при реєстрації народжень в органах РАГС не обов'язково означає відсутність фактичного шлюбу. Тому не можна вважати всі народження поза зареєстрованого шлюбу позашлюбними народженнями. Можна припустити, що наявність або відсутність фактичних подружніх відносин без їх реєстрації, певною мірою впливає на форму реєстрації народження: за спільною заявою батьків та за заявою матері. У цьому випадку серед перших відносно часто можуть зустрічатися шлюбні народження (але в тих шлюбах, які не зареєстровані), а серед других - позашлюбні.

Рисунок 2.6 - Показники народжуваності у зареєстрованому шлюбі і поза ним в Запорізькій області 2010рік, осіб [58]

Як в Запорізькому регіоні так і в країні в цілому неухильно зростає частка народжених поза зареєстрованого шлюбу. Так в Запорізькій області в 1990 р. вона становила 11,2%, в 1995 р. - 13,2%, в 2000 р. - 17,3% , у 2001 р. - 18%, у 2005 р. - 21,4%, у 2010 р. - 29,6 %. Більш того, починаючи з 1994 р., майже постійно збільшується і абсолютне число цих народжень. У міських жінок в 2010 р. частка народжених поза зареєстрованого шлюбу становила 20,3%, у сільських - 9,3%.

Найчастіше народження поза зареєстрованого шлюбу відбуваються у жінок старше 20 років (у 2010 р. - 29,1%). Причому понад 60% з них реєструються за заявою матері. Інший пік припадає на віку старше 25 років: 25-29 (23,5%), 30-34 (16%). На відміну від молодшої вікової групи, тут більшість цих народжень реєструються за спільною заявою батьків. В останні роки частка народжених поза зареєстрованого шлюбу у жінок у віці до 30 років зростала, а старше 35 років - навпаки, скорочувалася.

Показники шлюбної народжуваності вище, ніж народжуваності поза зареєстрованого шлюбу у всіх вікових групах жінок аж до 45 років. Однак при переході до більш старших вікових вони поступово зближуються. Але найближчі показники народжуваності в зареєстрованому шлюбі й поза ним в 15-19 віковій групі, рівень шлюбної народжуваності більше, ніж позашлюбної лише у 1,21 рази, у віковій групі 20-24 роки - в 3 рази, в 25-29 років - в 3,4 рази, в 30-34 року - в 2,7 рази, в 35-39 років - в 2,1 рази. Максимальний рівень шлюбної і позашлюбної народжуваності має місце у віковій групі 20-24років.

Смертність - процес вимирання покоління, що складається з безлічі одиничних смертей, що наступають в різному віці [66, с. 509]. Сукупність смертей визначає порядок вимирання реального або гіпотетичного покоління. Статистика смертей, як і взагалі аналіз смертності, необхідна і для цілей демографічних досліджень, і для органів охорони здоров'я та соціальної політики.

Для вимірювання рівня смертності використовується система показників. Найпершим з них є абсолютне число смертей. Однак цей показник подібно всім абсолютним демографічними показниками сильно залежить від загальної чисельності населення, його структури, перш за все віково-статевої.

Першим відносним показником рівня смертності є загальний коефіцієнт смертності. Він дорівнює відношенню числа випадків смерті за період часу до загального числа людино-років, прожитих населенням за цей період [41, с. 202]:

, (2.5)

де m - загальний коефіцієнт смертності;

- середньорічна чисельність населення;

T - довжина розрахункового періоду;

М - число померлих за розрахунковий період.

Загальний коефіцієнт смертності одночасно є і її спеціальним коефіцієнтом, оскільки всі люди смертні. Розрахунок загальних коефіцієнтів смертності 1990-2010 рр. наведені на рисунку 2.7.Динаміка загального коефіцієнта за ряд років дозволяє отримати саме перше уявлення про зміни рівня смертності.

Рисунок 2.7 - Загальні коефіцієнти смертності населення Запорізької області та України в 1990-2010 роках [58; 59; 56; 54]

З 1990 року по 2010 рік загальний коефіцієнт смертності збільшився на 23,5 %, як по Запорізькій області так і по країні в цілому. Якщо по Україні загальний коефіцієнт смертності з 2005 року по 2010 рік зменшився на 1,5‰, то в Запорізькому регіоні в 2005-2009 рр. зменшився на 1‰, в 2010 році знову збільшився на 0,8‰. В Запорізькій області за 20 років загальний коефіцієнт смертності в середньому переважає на 1‰ в порівняння з Україною.

Вікові коефіцієнти смертності, які розраховуються окремо для чоловічої та жіночої статей, є найкращими для аналізу стану і тенденцій рівня смертності. Вони розраховуються за однорічними або п'ятирічними віковими групами. Однорічні коефіцієнти, звичайно, дають найкращі можливості для докладного аналізу, і тому професійні демографи намагаються користуватися саме ними. Але,вони мають декілька недоліків: по-перше, користуватися однорічними показниками смертності важко, тому що їх дуже багато (зазвичай їх обмежують віками до 85 років - це не мало). По-друге, при використанні однолітніх коефіцієнтів у справу втручається вікова акумуляція. Тому, ми вирішили скористатися розрахунком п'ятирічних вікових груп. Розраховуються вони за формулою[35, с. 97]:

(2.6)

де m_х - віковий коефіцієнт смертності;

М_х - число померлих у віці «х» в календарний період (в нашому випадку за 5 років);

_x - чисельність населення в віці «х» в середині розрахункового періоду.

Висловлюються вікові коефіцієнти смертності, як і більшість інших демографічних коефіцієнтів, в проміле (‰). Ми розрахували вікові коефіцієнти смертності для чоловіків та жінок в 1990, 2000, 2010 роки в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 - Bікові коефіцієнти смертності для чоловіків та жінок в 1990, 2000, 2010 роки Запорізької області

Запорізька область 1990-2010 роки
Вікова група	1990 рік	2000 рік	2010 рік
	Чоловіки,‰	Жінки, ‰	Чоловіки,‰	Жінки, ‰	Чоловіки,‰	Жінки,‰
1-4	170,41	158,88	185,77	87,01	49,00	43,00
5-9	80,40	63,91	46,31	35,85	13,50	29,00
10-14	52,36	18,11	44,89	21,95	34,90	26,30
15-19	120,10	58,56	148,70	53,94	95,30	27,80
20-24	230,66	54,55	352,52	89,54	151,20	58,50
25-29	248,33	75,51	440,77	92,74	290,50	81,90
30-34	370,60	86,90	551.41	142,25	486,20	169,90
35-39	479,98	128,28	744,92	197,69	629,90	207,70
40-44	666,43	196,22	1157,71	297,63	857,90	276,90
45-49	958,72	305,16	1579,89	441,31	1180,80	399,00
50-54	1417,62	502,08	2464,12	690,98	1765,10	557,80
55-59	2195,79	808,91	2697,81	843,81	2298,90	830,40
60-64	3155,85	1308,70	4045,40	1486,33	3415,70	1254,30
65-69	4816,59	2218,97	5346,53	2323,54	5337,90	2024,40
70 і старші	9394,34	8146,39	10094,13	8000,06	9962,40	7258,80

Як в 1990 році, так і в 2000 і 2010 роках віковий коефіцієнт смертності чоловіків переважав над жіночим в усіх вікових групах. В 2000 році спостерігається значне збільшення вікового коефіцієнту майже в всіх вікових групах, як у чоловіків так і в жінок, в порівнянні з 1990 роком та 2010 роком.

В 2000 році віковий коефіцієнт смертності чоловіків в середньому на 17% збільшився в майже всіх вікових групах в порівнянні з 1990 роком, крім 5-9, 10-14 вікових груп, де віз зменшився майже на 30%. Та в 2010 році віковий коефіцієнт смертності чоловіків в середньому на 25% зменшився, не враховуючи 65-69, 70 і старші вікові групи де він майже не змінився.

У жінок в вікових групах від 20 до 34 років та від 40 до 70 і старше спостерігається коливання вікового коефіцієнту. Так в 2000 віковий коефіцієнт збільшився на 10% відносно 1990 року та зменшився на 11% відносно 2010 року. У 10-14, 35-39 вікових групах віковий коефіцієнт з 1990 року по 2010 рік весь час збільшується (10-14 збільшився на 30 %, 35-39 - на 38%), а в 1-4, 5-9, 15-19 вікових групах постійно зменшується ( в середньому на 50%).

Для повної характеристики як самої смертності, так і загальної соціально-економічної ситуації, умов праці та життя населення, його способу життя, поведінки, пов'язаного зі здоров'ям і тривалістю життя доречно використовувати якісні показники смертності, що характеризують причини смерті, ? те, від чого помирають люди.

Важливість цього аспекту аналізу смертності обумовлена тісним зв'язком причин, від яких помирають люди, з умовами їх життя і праці, з рівнем розвитку охорони здоров'я, із загальним рівнем соціально-економічного розвитку, нарешті, з поведінкою самих людей, з їх ставленням до власного здоров'я, до життя і смерті. Як відомо, в Запорізькому регіоні не сприятлива екологічна ситуація, тому буде доречним проаналізувати смертність населення за причинами. Причини смертності населення Запорізького регіону наведені в таблиці 2.6 [58, 55].

Таблиця 2.6 - Причини смертності населення Запорізького регіону

Причини смерті	Запорізька область	Україна (для порівняння)
	2005 рік	2010 рік	2010 рік
	осіб	у % до підсумку	осіб	у % до підсумку	осіб	у % до підсумку
всього померлих	30810	100	28553	100	63895	100
деяких інфекційних та паразитарних хвороб	647	2,10	536	1,88	1308	2,05
новоутворень	4441	14,41	4520	15,83	7060	11,05
хвороб крові й кровотворних органів та окремих порушень із залученням імунного механізму	15	0,05	10	0,04	24	0,04
ендокринних хвороб, розладів харчування та порушень обміну речовин	94	0,31	70	0,25	240	0,38
розладів психіки та поведінки	70	0,23	27	0,09	147	0,23
хвороб нервової системи	273	0,89	299	1,05	524	0,82
хвороб вуха та соскоподібного відростка	1	0,00	1	0,00	4	0,01
хвороб системи кровообігу	15043	48,83	17929	62,79	43204	67,62
хвороб органів дихання	880	2,86	719	2,52	2129	3,33
хвороб органів травлення	899	2,92	890	3,12	2560	4,01
хвороб шкіри та підшкірної клітковини	33	0,11	26	0,09	32	0,05
хвороб кістково-м'язової системи та сполучної тканини	32	0,10	40	0,14	36	0,06
хвороб сечостатевої системи	130	0,42	120	0,42	274	0,43
ускладнень при вагітності, пологах та у післяпологовому періоді	1	0,00	6	0,02	30	0,05
окремих станів, що виникають в перинатарному періоді	81	0,26	110	0,39	177	0,28
природжених вад розвитку, деформацій та хромосомних аномалій	90	0,29	70	0,25	170	0,27
не уточнених та невідомих причин смерті	5125	16,63	1303	4,56	2084	3,26
зовнішніх причин смерті	2955	9,59	1877	6,57	3892	6,09

В 2010 році в порівнянні з 2005 роком збільшилась смертність з таких причин: хвороб нервової системи (на 0,16%), хвороб системи кровообігу (на 13,96%), хвороб органів травлення (на 0,2%), хвороб кістково-м'язової системи та сполучної тканини (на 0,04%), ускладнень при вагітності, пологах та у післяпологовому періоді (на 0,02%), окремих станів, що виникають в перинатарному періоді (на 0,13%). По іншим причинам простежується зменшення смертності або показники залишились на тому ж рівні.

Раніше цей коефіцієнт іменувався коефіцієнтом дитячої смертності, але в даний час його називають коефіцієнтом смертності для немовлят.

В Запорізькій області більша смертність ніж в країні в цілому з таких причин:хвороб нервової системи (на 4,8%), хвороб шкіри та підшкірної клітковини (на 0,04%), хвороб кістково-м'язової системи та сполучної тканини (на 0,08%), хвороб нервової системи (на 0,23%), окремих станів, що виникають в перинатарному періоді (на 0,11%), не уточнених та невідомих причин смерті (на 1,3%), зовнішніх причин смерті (на 0,66%). По інших показниках смертність, хоч і не на багато, але менша ніж по Україні.

Серед вікових коефіцієнтів смертності особливе місце займає коефіцієнт дитячої смертності, тобто показник, що вимірює смертність дітей у віці до року.

Смертність у віці до року, з одного боку, різко перевищує смертність в інших віках, крім самих старших. З іншого боку, слугує потужним показниками рівня соціально-економічного розвитку країни.

Коефіцієнт дитячої смертності розраховують не так, як інші вікові коефіцієнти. При його обчисленні число смертей дітей у віці до року ділиться не на їх середньорічну чисельність, а на число народжених, тому що немає даних про середньорічну чисельність. Ми вирішили, що буде доцільним порівняти показники дитячої смертності до одного року Запорізької області з Українськими (рис. 2.8).

На протязі двадцяти років, майже у всі роки, смертність дітей до одного року в Запорізькій області перевищувала загальноукраїнські показники. Виключенням є 1998 рік - в Запорізькій області на 0,3‰ менша смертність дітей до одного року ніж в Україні, 2006, 2008, 2009 роки - смертність дітей до одного року в Запорізькій області та Україні знаходиться на одному рівні.

Рисунок 2.8 - Показники дитячої смертності до одного року в Запорізькій області та в Україні у 1990-2010 роках [58, 59]

Структура причин смертності дітей до одного року в Запорізькій області являється важливим для аналізу здоров'я населення (таб. 2.7). В 2010 році в порівнянні з 2005 роком зменшилась смертність дітей від деяких інфекцій та паразитарних хвороб (на 50%), від хвороб крові, кровотворних органів та окремих порушень із залученням імунного механізму (на 50%), природжених вад розвитку, деформації та хромосомних аномалій (на 51,5%), наслідків нападу з метою убивства чи нанесення ушкодження (на 100%), ендокринних хвороб, розладів харчування та обміну речовин (на 100%) та від інших хвороб (на 80,7%).

Але в 2010 році відносно 2005 року збільшилася смертність від хвороб органів дихання (на 57%), хвороб системи кровообігу (на 50%), грипу і пневмонії (на 50%), окремих станів, що виникають у перинатальному періоді (на 21,6%) та від зовнішніх причин захворюваності та смертності (на 22,2%).

Таблиця 2.7 - Смертність дітей до одного року за основними причинами смерті в Запорізькій області у 2005 та 2010 роках [58, 55]

Причини смерті	2005р.	2010р.
	осіб	у % до підсумку	осіб	у % до підсумку
Усього померлих	177	100	174	100
У тому числі від деяких інфекцій та паразитарних хвороб	10	5,6	5	2,9
Новоутворень	1	0,6	1	0,6
Хвороб крові, кровотворних органів та окремих порушень із залученням імунного механізму	4	2,6	2	1,1
Ендокринних хвороб, розладів харчування та обміну речовин	1	0,6	--	--
Хвороб нервової системи	4	2,6	3	1,7
Хвороб системи кровообігу	2	1,3	4	2,3
Хвороб органів дихання	3	1,7	7	4
з них
Грипу і пневмонії	2	1,3	4	2,3
Окремих станів, що виникають у перинатальному періоді	80	45,2	102	58,6
Природжених вад розвитку, деформації та хромосомних аномалій	64	31,1	31	17,8
Інших хвороб	52	29,4	10	5,8
Зовнішніх причин захворюваності та смертності	7	4	9	5,2
з них
Наслідків нападу з метою убивства чи нанесення ушкодження	1	0,6	--	--

Високі показники дитячої смертності - результат низького рівня життя, недостатньо високоефективних лікарських засобів та висококваліфікованої медичної допомоги.

Найкращу характеристику демографічної ситуації регіону дає аналіз природного приросту населення [70, с. 200].

Природний приріст населення є одним з компонентів динаміки чисельності населення. Він служить результуючим параметром природного руху населення. Статистичні дані, що характеризують природний приріст населення, містяться на рисунку 2.9 "Природний приріст (скорочення) населення Запорізького регіону та України у 1990-2010 роках", яка на федеральному рівні розробляється в розрізі всіх суб'єктів регіону.

Абсолютна величина природного приросту дозволяє судити лише про масштаби природного приросту або скорочення населення, про те, наскільки чисельність населення збільшується або зменшується за рахунок різниці між числом народжених і померлих. Однак цей показник абсолютно непридатний, для міжрегіональних зіставлень, тому що він залежить від абсолютної чисельності населення. Через це ми розрахували загальний природний приріст населення (на 1000 постійного населення) за формулою 2.11 [70, с. 202].

Пп.н. = К-m (2.7)

де Пп.н. - загальний коефіцієнт природного приросту населення;

К - загальний коефіцієнт народжуваності;

m - загальний коефіцієнт смертності.

Для найкращого відображення демографічної ситуації використовують показники природного приросту (скорочення) населення. При співставленні даних, що розглядалися вище, можна зробити висновок, що в Запорізькому регіоні несприятлива демографічна ситуація, навіть гірша ніж в країні в цілому. З 1990 року по 2010 рік природний приріст на багато скоротився (в Запорізькому регіоні на 5,3‰, в Україні - 3,9‰), ці показники занадто низькі, не те щоб для збільшення населення, а навіть для його відтворення.

Рисунок 2.9 - Природний приріст (скорочення) населення Запорізького регіону та України у 1990-2010 роках

В Запорізькому регіоні природне скорочення на протязі 19 років, в середньо, на 1,02‰ переважає над показниками по Україні. В регіоні великий коефіцієнт смертності. Це може бути спричинене несприятливою екологічною ситуацією.

2.3 Міграція населення Запорізької області

Запорізька область - це один з найбільш привабливих в міграційному відношенні регіонів України. Запоріжжя - досить велике місто, розкинулося по обидва боки Дніпра, простягнулося більш ніж на 40 км. з півночі на південь і більш ніж на 30 км з заходу на схід. Економічний потенціал міста Запоріжжя - це понад 280 промислових підприємств, серед яких основну частку становлять підприємства машинобудування, металургії та оброблення металу, хімічної і нафтохімічної промисловості, харчової промисловості. По промисловому потенціалу місто займає 3 місце серед міст України, продукція Запорізьких підприємств користується попитом не тільки в СНД, але і в країнах Європи.

Запоріжжя - великий адміністративний і культурний центр півдня України. Тут розташовано близько 1500 проспектів, вулиць, провулків, площ, парків і скверів. Проспект Леніна - одна з найбільш протяжних магістралей в Європі. Це місто має багатющу історію, про яку навіть корінні жителі зараз рідко згадують, і тим не менше навряд чи знайдеться людина, яка не чула про Запорізьких Козаків. Острів Хортиця, розташований по середині широкого Дніпра, один із самих унікальних місць в Україні, в останні часи його розвиток пов'язаний з туризмом, покращується інфраструктура острову. Організуються нові музеї, будуються стилізовані садиби. В 2007 році острів Хортиця отримав статус одного з «Семи чудес України» - в районі острова збереглися знамениті дніпровські пороги, від яких пішла назва міста Запоріжжя, геологія гранітного скелястого острова, його рослинний та тваринний світ унікальні.

У цьому місті проживає близько 4% населення країни. В останнє десятиліття міграція була важливим компонентом формування чисельності і загального приросту населення області. На підставі даних державної статистики було проведено аналіз даних по міграції в регіоні, пов'язаної зі зміною постійного місця проживання в порівнянні з Україною. У 2002 році в Запорізькій області відмічається найбільш від'ємний міграційний приріст 614 осіб, потім починається його підвищення, яке в 2010 році склало 186 осіб (рис. 2.9).

Сальдо міграції, чиста міграція, нетто-міграція чи міграційний приріст розраховується як різниця між кількістю прибулих і вибулих мігрантів за період (за звичай за рік) для країни, регіону, міста, району.

Формула для розрахунку [34, с. 22]:

МП (МУ) = П-В, (2.8)

де МП (МУ) - міграційний приріст;

П - число прибулих;

В - число вибулих.

Якщо показник позитивний використовується термін «міграційний приріст», якщо від'ємний - «міграційний спад»

Рисунок 2.10 - Коефіцієнти міграційного приросту населення в Запорізькій області та Україні у 2002-2010 роках (на 1000 осіб)

Скорочення міграційного приросту відбувалося на тлі збільшення природного спаду населення, на цьому фоні загальний приріст населення у Запорізькій області залишався негативним. Абсолютні показники міграції мають один істотний недолік - вони залежать від абсолютної чисельності населення регіону, тому немає можливості адекватно і коректно порівняти території з різною чисельністю населення. Для того, щоб зіставити інтенсивність міграції в Запорізькій області з іншими територіями (країною) необхідно розраховувати загальні коефіцієнти міграційного приросту. Коефіцієнти міграційного приросту населення в Запорізькій області та Україні у 2002-2010 роках зображено на рисунку 2.10.

Коефіцієнт міграційного приросту розраховується шляхом ділення абсолютного показника міграційного приросту в регіоні (країні) за рік на середньорічну чисельність постійного населення та множиться на 1000 [11, с. 102]:

К = МП / Чн х 1000 (2.9)

де К - коефіцієнт міграційного приросту;

Чн - середньорічна чисельність постійного населення.

Як показують розрахунки, максимальна інтенсивність міграції в Запорізькій області відзначалася протягом 2009-2010 років, але на 0,2-0,3 коефіцієнти менша ніж в Україні. Якщо в Україні міграційний приріст різко збільшився з 2002 року по 2007 рік, а з 2007 року по 2010 рік почав з такою ж інтенсивністю знову зменшуватися, то в Запорізькій області він хоч й на багато менший ніж в Україні, але з 2002 року по 2010 рік повільно, але впевнено збільшується.

При дослідженні міграції в середині області було виявлено, що у 2010-2008рр відбувається постійне міграційне скорочення в м. Енергодар(-91¹¹⁾Дані в середньому за 2008-2010 рр., осіб⁾), Бердянському районі (-91¹⁾), Василівському р-ні (-150¹⁾), Веселівському р-ні (-24¹⁾), Гуляйпільському р-ні (-143¹⁾), Мелітопольському р-ні (-175¹⁾), Пологівському р-ні (-87¹⁾),Приазовському р-н (-70¹⁾), Токмацькому р-ні (-96¹⁾),Розівському р-ні (-22¹⁾), Приморському р-ні (-60¹⁾), Чернігівському р-ні (-151¹⁾) та Якимівському районі (-38¹⁾) (таб. 2.8).

Таблиця 2.8 - Міграція населення в межах області за 2008-2010 рр.

	2008 рік	2009 рік	2010 рік
	число прибулих	число вибулих	приріст (скорочення)	число прибулих	число вибулих	приріст (скорочення)	число прибулих	число вибулих	приріст (скорочення)
Запорізька міськрада	3446	3146	300	3382	3459	-77	2998	3301	-303
Бердянська міськрада	781	428	353	746	470	276	654	437	217
м. Енергодар	391	482	-91	455	560	-105	411	489	-78
м. Мелітополь	1290	927	363	1217	1039	178	1183	933	250
м. Токмак	271	242	29	327	237	90	262	228	34
райони
Бердянський	232	412	-180	278	340	-62	256	286	-30
Василівський	539	751	-212	733	902	-169	745	813	-68
Великобілозерський	59	93	-34	66	105	-39	93	80	13
Веселівський	195	205	-10	188	229	-41	217	237	-20
Вільнянський	602	449	153	526	472	54	509	451	58
Гуляйпільський	44	248	-204	164	304	-140	264	348	-84
Запорізький	1167	510	657	1058	539	519	892	449	443
К-Дніпровський	354	408	-54	524	417	107	402	421	-19
Куйбишевський	216	203	13	273	288	-15	224	245	-21
Мелітопольський	455	659	-204	423	564	-141	394	574	-180
Михайлівський	264	408	-144	449	339	110	436	314	122
Новомиколаївський	275	271	4	241	260	-19	206	211	-5
Оріхівський	369	513	-144	637	593	44	614	532	82
Пологівський	411	465	-54	423	537	-114	398	492	-94
Приазовський	171	249	-78	184	266	-82	160	211	-51
Приморський	218	331	-113	299	341	-42	287	313	-26
Розівський	56	66	-10	47	66	-19	54	90	-36
Токмацький	236	346	-110	262	381	-119	228	287	-59
Чернігівський	51	243	-192	132	261	-129	134	267	-133
Якимівський	248	286	-38	227	292	-65	254	266	-12

З наведених даних можна зробити висновок, що люди їздять в інші райони шукати кращої долі, а знайшовши залишаються на постійне місце проживання. Перечисленні райони менш розвинені за інші. Виключенням є місто Енергодар, в останні роки тут спостерігається позитивний природний приріст, кількість населення збільшується, через це недостатньо робочих місць [58, 59].

Зі зменшенням населення зменшується й кількість мігрантів (рис 2.10). В останні роки швидкими темпами відбуваються розпади державних сільськогосподарських підприємств, зникають ферми. Оброблянням полів починають займатися приватні підприємці, а відновлювати ферми ніхто не хоче. Через це люди втрачають робочі місця та їдуть жити і працювати в місто. Молодь, яка приїжджає в місто на навчання, залишається там жити та працювати.

Рисунок 2.11 - Міграція населення за типом поселень Запорізької області у 2007-2010 рр.[58, 59]

Щоб краще дослідити міграційні процеси Запорізької області ми вирішили проаналізувати міжрегіональному та міждержавну міграцію населення (таб. 2.9).

Таблиця 2.9 - Міжрегіональна та міждержавна міграція населення Запорізької області в 2009 році (на 1000 наявного населення) [55, с. 176-177]

	Міжрегіональна міграція	Міждержавна міграція
	число прибу-лих	число вибулих	приріст (скороче-ння)	число прибу-лих	число вибулих	приріст (скорочен-ня)
Запорізька міськрада	3,2	3,3	-0,1	0,7	0,5	0,3
Бердянська міськрада	5,1	4,4	0,7	1,4	0,8	0,6
м. Енергодар	9,8	9,7	0,1	0,3	0,8	-0,5
м. Мелітополь	5,1	5,6	-0,5	0,9	0,7	0,2
м. Токмак	4,7	4,2	0,5	0,9	0,7	0,2
райони
Бердянський	4,5	4,9	-0,4	1,6	0,6	1,0
Василівський	3,2	4,1	-0,9	1,2	0,6	0,6
Великобілозерсь-кий	2,0	3,6	-1,5	0,1	?	0,1
Веселівський	4,4	4,1	0,3	0,8	0,1	0,7
Вільнянський	2,1	2,7	-0,6	0,9	0,3	0,7
Гуляйпільський	2,2	5,0	-2,8	0,3	0,4	-0,1
Запорізький	3,3	2,5	0,8	1,3	0,3	1,0
К-Дніпровський	5,9	4,4	1,5	0,7	0,3	0,5
Куйбишевський	4,3	6,4	-2,1	0,8	0,2	0,5
Мелітопольський	3,0	3,5	-0,5	0,7	0,4	0,3
Михайлівський	2,7	3,1	-0,5	1,4	0,5	0,9
Новомиколаївсь-кий	2,8	4,3	-1,5	0,5	0,2	0,2
Оріхівський	2,5	3,2	-0,7	0,5	0,5	0,0
Пологівський	3,9	4,2	-0,3	1,2	0,3	0,9
Приазовський	3,3	3,8	-0,5	?	0,1	-0,1
Приморський	3,3	3,7	-0,4	0,5	0,5	?
Розівський	10,7	18,5	-7,8	1,0	0,2	0,8
Токмацький	3,8	3,5	-0,3	0,8	0,4	0,4
Чернігівський	3,1	4,6	-1,5	?	0,2	-0,2
Якимівський	3,9	5,2	-1,2	0,9	0,5	0,4

Міждержавна міграція має значно більш позитивне сальдо (602 особи), а от показники міжрегіональної міграції свідчать про те, що населення віддає перевагу проживанню в інших регіонах країни, до яких виїхало 7397 осіб, що на 485 особи більше, ніж прибуло до області з інших регіонів. За даними Держкомстату, для населення України найбільш привабливими для проживання вважаються м. Київ, Харківська область, м. Севастополь, АР Крим, Дніпропетровська, Чернівецька, Одеська та Волинська області.

Регіональна політика, яка об'єднує різноманітні за пріоритетністю напрями, повинна ґрунтуватися на чіткому розмежуванні повноважень центральних і місцевих органів влади, діяльність яких повинна забезпечити піднесення рівня соціально-економічного розвитку регіону, ефективне використання його трудового потенціалу та збалансованість територіального ринку праці [71, с. 5].

Якщо не контролювати міграційні процеси, Запорізькому регіону може загрожувати декомпозиція екістико-поселенського простору. Йдеться про явища так званої детонації процесів маятникової міграції між українськими містами та селами, внаслідок чого зростає депопуляція сільських поселень, вибірково урбанізуються великі населені, поширюються норми специфічної (девіантної) поведінки серед молоді. Розвинуті країни, беручи до уваги, що система розселення не може бути раціональною, якщо у її структурі більше третини становить частка сільського населення, пропонують власні шляхи вирішення регіональних проблем в частині регулювання маятникової міграції. Зокрема, обґрунтовується, що процес перекачування робочої сили має конкретні межі: він припиняється, якщо рівні оплати праці в місті та на селі вирівнюються, а сільське господарство - модернізується. Чисельність міського населення стабілізується, коли його частка в загальному населенні країни і загальних доходах досягає 75%. Це призводить до скорочення міграції із села в місто.

Низький рівень самореалізації людей чи, іншими словами, низька якість життя (через відчуття самих людей) є глибинною причиною масового від'їзду наших найбільш мобільних співвітчизників за кордон у пошуках свого «щастя». Конструктивний аналіз факторів, що впливають на рівень самореалізації людини у різних сферах життєдіяльності, показав можливі напрями зміни ситуації на краще шляхом управлінських дій [23, с. 157]. Останні повинні бути пов'язані з цілеорієнтацією відповідних структур на ступінь задоволення потреб (якість життя) людей у кожній зі сфер життєдіяльності. На прийняття людиною рішення про еміграцію в першу чергу впливають низький рівень самореалізації в трудовій діяльності, а також у сфері проживання та відпочинку, враховуючи такі чинники, як медичне обслуговування, екологія, криміногенна ситуація та ін.

Характерно, що однією з найважливіших причин масової еміграції (яка перебуває начебто поза сферами життєдіяльності, але незримо присутня скрізь) є незадоволеність існуючим суспільним устроєм в Україні, становлення якого відбувалося в умовах відсутності стратегії подальшого конструктивного розвитку країни і зовсім «розмитої» відповідальності владних структур за кінцеві результати своєї діяльності. Саме це й спричинило наявну сьогодні системну кризу в країні.

Висновок по другому розділу

На підставі проведених досліджень зроблені наступні висновки:

1. Нинішня демографічна ситуація, що склалася в Запорізькій області, є наслідком складного перебігу подій як минулого, так і сьогодення. З одного боку, вона зумовлена політичними, економічними, соціально-психологічними, біологічними та іншими факторами, що діяли протягом тривалого часу (наявні й тепер), а з другого - перебуває під впливом несприятливих соціально-економічних тенденцій, які спровокували надмірне зниження кількості населення.

Так населення в Запорізькій області у продовж 1990-2010 років скоротилося на 13,3%. Скорочення населення відбувається й в країні в цілому, але скорочення населення регіону на 1,9% переважає загальноукраїнські показники.

Найвагомішим чинником, що негативно позначився на зменшенні загальної чисельності населення і демографічного потенціалу Запорізької області та України, є соціальні катастрофи, які мали місце в нашій історії. Вони значною мірою сформували сучасну демографічну ситуацію. Саме недооцінка цього загострює дискусії, що тривають навколо сучасної демографічної ситуації та штучно набули політичного забарвлення.

2. Стать є однією з найважливіших вроджених ознак людини, яка визначає її роль в відтворені населення, сімейний та соціальний статус. Нормальне відтворення населення за умов панування моногамної сім'ї потребує рівноваги чоловіків і жінок у населенні. Особливо це важливо у дітородному і працездатному віці.

Так в Запорізькій області кількість чоловіків на 14% переважає над кількістю жінок в працездатному віці, а в 50-річному віці вже більш як четверть жінок живуть без чоловічого захисту. Отже, захист життя чоловіків, зниження їх смертності є одним із найважливіших завдань соціально-демографічного розвитку.

3. Вік людини відображає тривалість життя як біологічного явища і водночас є головною ординатою людського життя. Вік відзначає можливість учитися, працювати, брати шлюб, мати дітей. Інакше кажучи, він багато в чому визначає соціально-економічний розвиток суспільства.

В Запорізькій області в 2010 році частка осіб молодших за працездатний вік складає 14%,а частка осіб працездатного віку - 60,4, але через певний час вони будуть переходити до старших вікових груп, а молодші покоління не зможуть у повному обсязі забезпечити відтворення населення. Про значне старіння населення свідчить кількість пенсіонерів яка в 1991 році становила 253 особи на 1000 населення, а в 2010 - 306, це при тому, що кількість постійного населення в останні 20 років тільки зменшується, як в регіоні так і в країні в цілому.

4. Народжуваність, поряд зі смертністю, є основним демографічним процесом. Зіставивши вище дослідженні нами дані ми можемо говорити, що в Запорізькому регіоні відбувається скорочення населення. З 1990 року по 2010 рік природне скорочення становить від 6,9‰ до 5,8‰, що на 20% переважає загальноукраїнські показники. Ці показники занадто низькі, не те щоб для збільшення населення, а навіть для його відтворення.

5. При дослідженні міграції населення Запорізької області було виявлено, що у 2008-2010 роках з 25 районів відбувається постійне міграційне скорочення в 17 районах. Ці райони менш розвинені, тому люди їздять в інші райони шукати кращої долі, а знайшовши залишаються на постійне місце проживання.

Міждержавна міграція має більш позитивне сальдо (602 особи), а от показники міжрегіональної міграції свідчать про те, що населення віддає перевагу проживанню в інших регіонах країни та має від'ємне сальдо (-485 особи). За даними Держкомстату, для населення України найбільш привабливими для проживання вважаються м. Київ, Харківська область, м. Севастополь, АР Крим, Дніпропетровська, Чернівецька, Одеська та Волинська області.

3. Шляхи вдосконалення демографічної ситуації в Запорізькій області

3.1 Вдосконалення регіональної демографічної політики

Незважаючи на певні позитивні зрушення, демографічна ситуація в Україні залишається складною і несприятливою для майбутнього розвитку держави. Відсутні об'єктивні умови для призупинення наявної тенденції скорочення загальної чисельності населення.

Входження України до зони депопуляції змінює наші уявлення про цілі демографічної політики й те, чого має прагнути Уряд у своїй діяльності. Усвідомлюючи, що нині не має реальних можливостей забезпечити стале зростання чисельності населення України, влада, Уряд мають зробити все для того, щоб через передчасні смерті ми не втрачали так рано наших співгромадян, а молодь мала достойну роботу і не поневірялася по світу.

Найбільша потреба відчувається саме в об'єктивних оцінках проблем відтворення населення та територіальному диференціюванні зазначених процесів, а також у дослідженні співвідношень загальнодержавних та регіональних чинників їх погіршення. Важливим у цьому контексті є власне принципи регіонального підходу до вивчення комплексу взаємопов'язаних складових умов життя людей.

Взаємозв'язок і взаємозумовленість різних типів відтворення чисельності населення в межах певних територій створюють внутрішньо єдиний спосіб життя спільнот людей даного територіального утворення. Розвиток останнього залежить від природного та міграційного руху населення, що у свою чергу є наслідком соціально-економічного розвитку, відтворення матеріальної бази як основи політичної, економічної, трудової, соціальної та інших діяльностей. Зі зміною процесів відтворення змінюються також його просторові форми. Динамічність - об'єктивна якість демографії населення.

Головне завдання дослідження демографічних процесів - вивчити закономірності, динаміку, виявити однотипні територіальні утворення і відновити можливість здійснити демографічну політику на регіональному та державному рівнях. Головними чинниками відтворення населення вважаються стани природного та виробничого середовища, рівень споживання та пов'язаний з ним спосіб життя. Отже, на відтворення населення впливає все навколишнє середовище, тобто і природні, і соціальні, і економічні його компоненти. Залежно від конкретного змісту ці чинники мають як позитивний, так негативний вплив, зокрема, на природний, міграційний, соціальний рух населення, здоров'я людей, тобто на кількісні та якісні показники відтворювальної діяльності людей.

Населення є одним із головних індикаторів соціально-економічного, екологічного розвитку держави та її регіонів. Кризові явища та процеси в суспільстві - його економіці, екології, політиці спричинили кризову ситуацію у відтворенні чисельності населення як на загальнодержавному, так і на регіональному рівнях. Згідно з даними демографічних аналізів за останні 20 років, незважаючи на деякі коливання абсолютних і відносних показників, в усіх формах територіальної організації чітко проявляються сталі закономірності динаміки основних демографічних процесів, а також певні співвідношення параметрів відтворення чисельності населення. Крім того, простежується і певна регіональна диференціація.

Україна належить до держав світу, в яких відбувається депопуляція - смертність перевищує народжуваність. Загальна чисельність населення України щороку зменшується. Усе це зумовлює практичну потребу в наукових знаннях про соціальні процеси в суспільстві та особливості їх територіального прояву. Територіальні відмінності динаміки чисельності, нерівномірність природного руху населення та міграційні процеси призводять до змін у розселенні.

Соціально-демографічні дослідження територіальних відмінностей життєдіяльності населення тісно пов'язані з економічними, соціальними, політичними, екологічними та іншими суспільними й природними процесами розвитку регіону. Зменшення чисельності населення є результатом еволюції всієї сукупності процесів суспільного розвитку, насамперед соціально-економічних та демографічних, що відбувалися протягом великого історичного періоду.

Динаміка чисельності й склад населення регіону за статтю й віком в основному визначаються природним рухом населення. В результаті розширеного відтворення населення (перевищення народжуваності над смертністю) чисельність населення збільшується. Зворотна тенденція демографічного розвитку - звужене відтворення - призводить до зменшення чисельності населення. На динаміку чисельності населення також помітно впливає міграція.

У цілому тенденція загального зменшення чисельності населення Запорізького регіону та України зберігається і понині. Але слід пам'ятати, що загальна депопуляція, яка характеризує розвиток демографічних процесів, є не тільки наслідком соціально-економічної кризи, а й деякою мірою результатом зміни вікової та статевої структури населення.

На фоні обвального падіння народжуваності відбувається зростання як абсолютних, так і відносних показників смертності. Рівень смертності суттєво підвищився серед усіх вікових груп чоловіків та жінок старше 20 років. Показники смертності населення неухильно зростають і демонструють сумне розмаїття причинно-наслідкових виявів. Зокрема, швидко збільшуються масштаби смертності населення внаслідок неприродних причин смерті. Нещасні випадки, отруєння, травми, самогубства посідають друге місце у летальних випадках серед смерті чоловіків та четверте - жінок, особливо це помітно в містах.

Особливим фактором впливу на показники смертності є загострення екологічних проблем у Запоріжжі, що негативно позначається на здоров'ї населення та зумовлює збільшення причин смертності від різних хвороб.

На регіональному рівні міграція виступає другим за значенням після природного руху джерелом формування населення, що безпосередньо впливає на перебіг демографічних процесів. Для управління міграцією найперша умова - виявлення можливих районів і пунктів виходу мігрантів, а також можливих місць розселення за критерієм працезабезпеченості.

За останні роки міграційні процеси в Запорізькому регіоні набули принципово нового характеру та якості, змінились пріоритети. Внаслідок відпливу сільських мешканців у міста сформувалися системи з високою концентрацією міського населення. Вони належать до найскладніших та найдинамічніших виробничих, урбаністичних та транспортних структур України. Водночас у сільській місцевості в багатьох районах розширюються межі слабозаселених територій, виводяться з господарського обороту значні площі земель. Багаторічний відплив сільської молоді в міста та за її межі визначив деформацію всіх демографічних структур і процесів у сільській місцевості, що супроводжувалося збільшенням частки осіб пенсійного віку, зростанням смертності, скороченням народжуваності, зниженням природного приросту сільського населення. Так найбільш від'ємне сальдо спостерігається в Великобілозерському, Гуляйпільському, Куйбишевському, Новомиколаївському, Розівському районах, працездатне населення переїжджає в більш розвинені райони Запорізького регіону.

У рамках регіональної програми збереження населення передбачити здійснення комплексу заходів, спрямованих на активізацію економічної діяльності населення, розширення сфери застосування праці, «детінізації» зайнятості, зменшення диспропорції між попитом та пропозицією робочої сили, створення умов для самостійної зайнятості та соціальної підтримки незайнятих, зареєстрованих у державній службі зайнятості, у тому числі:

– сприяння працевлаштуванню 40 тис. незайнятих громадян на вільні та новостворені робочі місця;

– залучення до громадських робіт безробітних громадян;

– у межах фінансових можливостей бюджету місцевих рад, працевлаштування незайнятих шляхом виплати одноразової виплати допомоги по безробіттю для організації безробітними підприємницької діяльності;

– посилення контролю за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення та про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, забезпечення реалізації прав і гарантій працівників, недопущення випадків використання найманої сили без належного оформлення трудових відносин з роботодавцем;